Насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ОВОЧІВНИЦТВА І БАШТАННИЦТВА УААН

УДК 631.53.02:635.342:631.8

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

НАСІННЄВА ПРОДУКТИВНІСТЬ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ ПІЗНЬОСТИГЛОЇ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДОБРИВ В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.14 - насінництво

РОМАНОВА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

Харків - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті овочівництва і баштанництва Української академії аграрних наук.

Науковий керівник:

Гладкіх Раїса Петрівна, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Інститут овочівництва і баштанництва УААН, старший науковий співробітник лабораторії агрохімії.

Офіційні опоненти:

Жук Ольга Яківна, доктор сільськогосподарських наук, професор, Київська дослідна станція ІОБ УААН, головний науковий співробітник лабораторії селекції дворічних овочевих культур;

Тимчук Наталія Федорівна, кандидат сільськогосподарських наук, Національний фармацевтичний Університет Міністерства охорони здоров'я України, доцент кафедри біології.

Провідна установа: Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків.

Захист відбудеться "31" травня 2007 року о 10⁰⁰ годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради К 65.357.01 в Інституті овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківський район, Харківська обл., тел. (8 057) 748-91-91.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Інституту овочівництва і баштанництва УААН за адресою: 62478, п/в Селекційне, Харківський район, Харківська обл.; тел. (8 057) 748-91-91.

Автореферат розісланий "19" квітня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат с. -г. наук О.М. Шабетя.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З овочевих рослин в Україні найбільшу площу (76,3 тис. га) займає капуста білоголова пізньостигла, потреба в її насінні складає 138-152 т на рік. Вирощування насіння капусти білоголової пов'язане з великими трудовими і енергетичними витратами. При цьому врожайність насіння залишається низькою і у середньому не перевищує 140 кг/га. Одним з найбільш ефективних факторів підвищення насіннєвої продуктивності рослин, покращення якості насіння, а також збереження родючості ґрунту є забезпечення їх основними поживними речовинами за рахунок оптимального збалансованого використання добрив.

У лісостеповій зоні України до теперішнього часу потреба в насінні капусти білоголової задовольнялась в основному за рахунок збільшення площі під насінниками. Мінеральні, органічні та біодобрива для підвищення насіннєвої продуктивності рослин капусти використовувались нераціонально або не використовувались взагалі через відсутність офіційних науково-обґрунтованих рекомендацій щодо їх застосування, що і викликало необхідність проведення наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до державної науково-технічної програми "Овочівництво і баштанництво", затвердженої УААН, є складовою частиною наукових досліджень лабораторії агрохімії Інституту овочівництва і баштанництва УААН із завдання 05.03 "Розробити ресурсозберігаючі і екологічно безпечні технології застосування добрив під високопродуктивні гібриди і сорти овочевих і баштанних культур, спрямовані на збереження родючості ґрунту, підвищення урожайності і якості овочів відносно різних ґрунтово-кліматичних зон України". Номер державної реєстрації 0104U006559.

Мета та завдання досліджень. Мета роботи - підвищення насіннєвої продуктивності та якості насіння капусти білоголової пізньостиглої за рахунок використання органічних, мінеральних та біодобрив, встановлення оптимальних доз, строків і способів їх внесення в умовах лівобережного Лісостепу України.

Для реалізації поставленої мети вирішувались наступні завдання:

- підвищити продуктивність насіннєвих рослин капусти білоголової пізньостиглої за рахунок забезпечення їх основними поживними речовинами;

- дослідити ріст і розвиток насіннєвих рослин капусти білоголової при використанні добрив, виявити їх вплив на вміст поживних речовин у ґрунті;

- виявити залежність архітектоніки насіннєвого куща від внесення добрив;

- встановити залежність посівних якостей насіння капусти білоголової пізньостиглої від різних доз, строків і способів внесення добрив;

- встановити і науково обґрунтувати оптимальні дози, строки і способи внесення добрив під насінники капусти білоголової;

- виявити можливість використання біодобрива "Байкал ЕМ-1У" для підвищення урожайності насіння капусти білоголової нормативної якості;

- для програмування врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої визначити винос і коефіцієнти використання поживних речовин насінниками капусти із ґрунту і добрив;

- визначити мінливість сортових та основних господарсько-цінних ознак капусти білоголової залежно від внесених мінеральних, органічних та біодобрив;

- розрахувати енергетичну і економічну ефективність застосування добрив при вирощуванні насіння капусти білоголової пізньостиглої.

Об'єкт досліджень: закономірності формування високого рівня врожайності і якості насіння капусти білоголової пізньостиглої.

Предмет досліджень: визначення залежності продуктивності та якості насіння капусти білоголової пізньостиглої від впливу різних доз, строків і способів внесення добрив на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому на лесі.

Методи досліджень: польовий, при якому застосовували візуальний - для проведення фенологічних спостережень, вимірювально-ваговий - для визначення біометричних показників формування врожаю насіння капусти; лабораторний - для визначення агрохімічних властивостей ґрунту та якісних показників рослин і насіння капусти; статистичний - для об'єктивної оцінки експериментальних даних; розрахунковий - для встановлення енергетичної та економічної ефективності прийомів вирощування.

Наукова новизна отриманих результатів. Встановлено і обґрунтовано закономірності формування високого рівня врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої та його якості. Розроблено метод збільшення виходу насіння з одиниці площі при збереженні його високої якості через застосування локального способу внесення мінеральних добрив, підживлення рослин у фазу відростання квітконосів та застосування біодобрива "Байкал ЕМ-1У". Досліджено типи галуження насінників капусти білоголової та доведено вплив архітектоніки куща на продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння. Для програмування врожайності встановлено винос поживних речовин і коефіцієнти їх використання насінниками капусти. Доведено позитивний вплив біодобрива "Байкал ЕМ-1У" на ріст, розвиток, продуктивність насіннєвих рослин і якість насіння капусти білоголової. Встановлено збереженість сортових та основних господарсько-цінних ознак рослинами капусти білоголової при використанні насіння, отриманого із застосуванням добрив. Розраховано енергетичну і економічну ефективність внесення добрив під насінники капусти білоголової.

Практичне значення одержаних результатів. В умовах лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому на лесі при зрошенні розроблено елементи технології (види, дози, строки і способи внесення добрив) вирощування насіння капусти білоголової, використання яких забезпечує підвищення урожайності (в 1,6-2,0 рази), якості насіння (сортова чистота - до 100 %, схожість - до 99 %), економію добрив (до 50 %) і оптимізацію поживного режиму ґрунту. Висока економічна ефективність розроблених елементів перевірена у виробничих умовах Харківського, Чугуївського та Богодухівського районів Харківської області (збільшення врожайності в 1,7-2,2 рази, чистого прибутку - в 1,8-6 разів, зростання рентабельності вирощування насіння до 105 %). На основі всебічного аналізу отриманих результатів розроблені методичні рекомендації з використання добрив у насінництві капусти білоголової. За результатами досліджень подано заявку на винахід: "Спосіб вирощування насіння капусти білоголової з використанням мінеральних добрив" (номер заявки - а 200604806).

Особистий внесок здобувача полягає у вивченні, узагальненні та систематизації вітчизняних та зарубіжних літературних джерел, проведенні аналітичного огляду літературних даних, безпосередній участі в розробці програми досліджень, організації закладання та проведенні лабораторно-польових досліджень, теоретичному узагальненні отриманих результатів, їх систематизації, обґрунтуванні висновків, рекомендацій виробництву та підготовці до друку. Робота виконана самостійно, частка участі здобувача у спільних публікаціях становить не менше 80 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідались і обговорювались на Міжнародній науковій конференції молодих вчених "Современные методы исследований в овощеводстве, бахчеводстве и картофелеводстве", присвяченій 55-ти річчю Інституту овочівництва і баштанництва УААН, (Мерефа, 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні пріоритети селекції сільськогосподарських культур" (Одеса, 2004 р.), Міжнародній науковій конференції молодих вчених "Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва", присвяченій 40-річчю утворення Ради молодих вчених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН (Харків, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Инновационные технологии в селекции и семеноводстве сельскохозяйственных культур" (ВНИИССОК, Москва, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції "Інноваційні розробки в селекції, насінництві та технології овочевих рослин", присвяченій 60-річчю Інституту овочівництва і баштанництва УААН (Мерефа, 2007 р.) та на щорічних засіданнях вченої ради Інституту овочівництва і баштанництва УААН (Мерефа, 2001-2004 рр.).

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладено в 11 публікаціях: у виданнях, затверджених ВАК України як фахові - 6; методичні рекомендації - 1, тези доповідей - 3, в інших наукових виданнях - 1.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 8 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, що налічує 255 найменувань, з них 20 іноземних, 24 додатків. Дисертацію викладено на 191 сторінці комп'ютерного тексту, вона містить 34 таблиці і 22 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Сучасні шляхи підвищення насіннєвої продуктивності овочевих рослин. Наведено огляд публікацій щодо біологічних особливостей капусти білоголової, основних напрямів підвищення насіннєвої продуктивності і якості насіння овочевих рослин, проаналізовано сучасний стан досліджень, виявлено недостатньо вивчені елементи технології вирощування насіння, обґрунтовано необхідність проведення і розроблено програму і задачі досліджень за темою дисертації.

Умови та методика проведення досліджень.

Ґрунтово-кліматичні умови. Роботу виконано в Інституті овочівництва і баштанництва УААН впродовж 2001-2004 рр. Ґрунт дослідних ділянок - чорнозем типовий малогумусний важкосуглинковий на лесі. Погодні умови 2001, 2002 і 2004 рр. в цілому сприяли отриманню високого рівня врожайності насіння капусти білоголової. Несприятливим для рослин за погодними умовами був 2003 рік.

Методика проведення досліджень. Дослідження проводили з сортом капусти білоголової пізньостиглої Харківська зимова згідно з вимогами "Методики дослідної справи в овочівництві і баштанництві" (2001 р.). У дослідах вивчали насіннєву продуктивність та якість насіння капусти білоголової, а також поживний режим ґрунту під впливом різних доз, способів і строків внесення добрив. Площа облікової ділянки 20 м ², повторність у дослідах чотириразова, розміщення варіантів суцільне двоярусне. Добрива використовували у вигляді напівперепрілого гною великої рогатої худоби (ВРХ), аміачної селітри, суперфосфату простого гранульованого амонізованого, калійної солі, біодобрива "Байкал ЕМ-1У". ЕМ - ефективні мікроорганізми, які вносили в ґрунт і проводили позакореневе підживлення рослин. Використання ЕМ-препарату отримало назву ЕМ-технології.

У дослідах проводили фенологічні спостереження, облік густоти рослин, біометричні вимірювання, сортові прочистки. Вологість ґрунту визначали термостатно-ваговим методом. На посівах першого року проводили апробацію - за вимогами "Інструкції з апробації насінницьких посівів…" (2002 р.). Збирання, облік врожаю насіння виконували з кожної ділянки окремо. Посівні якості насіння визначали згідно з вимогами діючого в Україні ДСТУ 2240-93. ґрунтовий контроль насіння здійснювали за вимогами "Методических указаний по проведению ґрунтового контроля..." (1977 р.). Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу, викладеним у роботах Б.А. Доспехова (1985 р.). Вміст нітратів у ґрунті визначали за Грандваль-Ляжу (ГОСТ 26488-85), рухомі форми фосфору та калію - за Чіріковим в модифікації ЦИНАО (ГОСТ 26204-91); вміст азоту, фосфору і калію в надземній частині насінників капусти - за В.В. Піневичем (1955 р.) методом мокрого озоління з подальшим визначенням азоту - тітрометричним мікрометодом за К'єльдалем, фосфору - за М.Л. Цапом колориметричним методом з сірчанокислим гідрозином, калію - полум'яно-фотометричним методом; суху речовину - методом висушування при температурі 105^оС (ГОСТ 28561-90). Розрахунок господарського виносу поживних елементів рослинами та коефіцієнти їх використання з ґрунту і добрив визначали згідно з методикою З.І. Журбицького (1963 р.). Енергетичні витрати розраховували за методикою О.С. Болотських, М.М. Довгаля (2001 р.). Економічну оцінку ефективності внесених добрив проводили відповідно до методики для закінчених науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт в сільському господарстві за надбавкою врожаю від добрив (Гризенкова З.І., 1980 р.). насіннєва продуктивність капуста добриво

Технологічні прийоми вирощування. Технологія вирощування маточників капусти білоголової - загальноприйнята. Основна відмінність - сівба в II-III декадах травня. Попередник для маточників - цибуля ріпчаста, під яку добрива не вносили. На зберігання відбирали типові, непошкоджені шкідниками і неуражені хворобами маточники капусти білоголової, які зберігали у сховищі за температури -1...+1 ^оС і відносній вологості повітря 90-95 %.

Передсадивна підготовка маточників полягала у відборі типових, здорових маточників, вирізанні насінних качанів, освітленні верхівкової бруньки і підрощуванні кореневої системи. Попередник для насінників - багаторічні трави другого року, під які добрива не вносили. Після збирання попередника проводили дискування, на відповідних варіантах вносили добрива, проводили оранку на глибину 20-22 см. Навесні проводили боронування. Перед висаджуванням маточні рослини капусти обробляли "бовтанкою" з коров'яку, глини та води (1:1:3) з додаванням фундазолу 0,5 %, вносили добрива відповідно до схеми дослідів. Висаджували у ІІ-ІІІ декаді квітня з густотою 43 тис. шт./га. Схема розміщення 70х 30-35 см. Догляд за насінниками полягав у міжрядних розпушуваннях ґрунту, ручних виполюваннях бур'янів у рядках, підживленнях згідно зі схемою дослідів, сортових прочистках, захисті рослин від шкідників і хвороб, поливах.

Збирання проводили в фазу воскової стиглості насіння з кожної ділянки окремо. Насінники після збирання дозорювали до вологості насіння 20-22 %, після чого обмолочували та очищували.

Особливості мінерального живлення насінних рослин капусти білоголової пізньостиглої.

Вміст поживних речовин у шарі ґрунту 0-40 см збільшувався при внесенні добрив порівняно з контролем без добрив і є найбільшим при внесенні дози N_90-60P₆₀K₄₅ весною локально та в підживлення у фазу відростання квітконосів: азоту 220-236 мг/кг абсолютно сухого ґрунту, фосфору - 155-164 і калію 92-105 мг/кг сухого ґрунту (рис. 1).

Рис. 1. Динаміка поживних речовин у шарі ґрунту 0-40 см (2002-2004 рр.)

Спостерігається сезонна динаміка нітратів, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті протягом вегетації в сторону зменшення їх в процесі росту і розвитку рослин і затухання мікробіологічної діяльності.

Ріст та розвиток насінних рослин капусти білоголової при використанні добрив.

Приживання рослин є одним із факторів, який має суттєвий вплив на кількість отриманого насіння з одиниці площі, і, відповідно, на ефективність його виробництва. Приживання насінних качанів капусти білоголової як у контролі (без добрив), так і в удобрених варіантах у середньому за 2002-2004 рр. було високою і знаходилась у межах 90-97 % (рис. 2).

а) приживання

б) збереженість рослин на період збирання.

Рис. 2. Приживання і збереженість насінних рослин капусти білоголової на період збирання (серед. 2002-2004 рр.).

1. Контроль (без добрив)	6. N60Р 60К 45 навесні локально	11. 40 т/га гною
2. N120Р 120К 90восени врозкид	7. N30Р 30К 22,5 навесні локально+ N30P30К 22,5підживлення	12. 10т/га перегною + N30P30К 22,5 навесні в лунки
3. N90Р 60К 45 навесні локально	8. 40т/га гною +N60Р 60К 45 навесні локально	13. N60P60К 45 підживлення в фазу утворення квітконосів
4. N60Р 60К 45 навесні врозкид	9. 40т/га гною +N90Р 60К 45 навесні локально	14. ЕМ-технологія
5. Р 120К 90 восени+N180 навесні	10. 40т/га гною + N30Р 30К 22,5 навесні локально

За використання ЕМ-технології, тобто при застосуванні нетрадиційного біодобрива "Байкал ЕМ-1У" приживалось 97 % рослин.

Збереженість насінних рослин на період збирання в контролі знизилась на 6 % і становила 88 %. У варіантах з удобреннями на момент збирання вона сягала 92 % (див. рис. 2).

Архітектоніка насіннєвого куща. Залежно від будови куща розрізняють чотири морфофізіологічних типи насінників (за Волковою А.А., 1960). Рослини капусти білоголової формують, в основному, більшу кількість слабо розгалужених кущів І-го (13-25 %) і ІІ-го (60-85 %) типів. Насіння на них достигає, як правило, більш рівномірно через те, що формується в основному на центральному пагоні і пагонах першого порядку і тому має високі посівні якості (рис. 3).

Рис. 3. Архітектоніка насіннєвого куща капусти білоголової (серед. 2002-2004 рр.).

1. Контроль (без добрив)	6. N60Р 60К 45 навесні локально	11. 40 т/га гною
2. N120Р 120К 90восени врозкид	7. N30Р 30К 22,5 навесні локально+ N30P30К 22,5підживлення	12. 10т/га перегною + N30P30К 22,5 навесні в лунки
3. N90Р 60К 45 навесні локально	8. 40т/га гною +N60Р 60К 45 навесні локально	13. N60P60К 45 підживлення в фазу утворення квітконосів
4. N60Р 60К 45 навесні врозкид	9. 40т/га гною +N90Р 60К 45 навесні локально	14. ЕМ-технологія
5. Р 120К 90 восени+N180 навесні	10. 40т/га гною + N30Р 30К 22,5 навесні локально

Максимальна кількість кущів І-го (21, 13, 18, 22 %) і ІІ-го (77, 85, 80, 76 %) типів і мінімальна (2 %) - ІІІ-го типу формується за внесення відповідно N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ восени врозкид, N₆₀Р ₆₀К ₄₅ весною локально, цієї ж дози в підживлення в період відростання квітконосів та при ЕМ-технології.

Кількість стручків на центральному пагоні за рахунок внесення добрив збільшувалась на 4-36 шт. порівняно з контролем (табл. 1).

Максимальна їх кількість (53-60 шт.) була сформована у варіантах із внесенням повної дози мінеральних добрив (N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀) врозкид, Ѕ цієї дози (N₆₀Р ₆₀К ₄₅) локальним способом та підживлення повним мінеральним добривом в дозі N₆₀Р ₆₀К ₄₅ у період формування квітконосів.

Таблиця 1. Кількість та виповненість стручків на пагонах різних порядків (серед. 2002-2004 рр.)

Варіант	Кількість стручків на пагонах, шт.	Виповненість стручків, шт. насінин
	центральний	I	II	центральний	I	II
Контроль (без добрив)	24	15	5	12	13	6
N120Р 120К 90 восени врозкид (еталон)	57	23	8	19	18	9
N90Р 60К 45навесні локально	36	19	6	14	15	7
N60Р 60К 45 навесні врозкид	36	19	7	14	15	7
Р 120К 90 восени + N180 навесні врозкид	33	17	7	15	14	7
N60Р 60К 45 навесні локально	53	22	7	19	19	9
N30Р 30К 22,5 навесні локально + N30P30К 22,5 підживлення	32	17	5	15	15	8
40т/га гною+N60Р 60К 45 навесні локально	28	16	5	16	15	8
40т/га гною+N90Р 60К 45 навесні локально	30	16	4	13	15	7
40т/га гною+N30Р 30К 22,5 навесні локально	37	12	5	14	14	7
40т/га гною	28	15	4	14	14	8
10 т/га перегною + N30Р 30К 22,5 навесні в лунки	34	10	4	17	12	6
N60P60К 45 підживлення в період утворення квітконосів	60	21	9	19	19	9
ЕМ-технологія	39	16	5	17	16	9
НІР 05 2002 р.	21	5	4	3	4	2
2003 р.	11	4	2	3	4	2
2004 р.	18	12	3	6	3	2

Така ж закономірність спостерігалась при формуванні стручків на пагонах першого порядку. Найбільшу їх кількість (21-23 шт.) відмічено у варіантах із внесенням мінеральних добрив у дозі N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ врозкид, N₆₀Р ₆₀К ₄₅ локально та цієї ж дози в підживлення в період утворення квітконосних пагонів.

Виповненість стручків центрального пагону у варіанті без добрив (у середньому за 2002-2004 рр.) складала 12 шт. насінин в стручку. Внесення добрив сприяє значному збільшенню кількості насінин у стручках. Найбільшу їх кількість (19 шт.) спостерігали у варіантах N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ восени врозкид, N₆₀Р ₆₀К ₄₅ локальним способом та N₆₀Р ₆₀К ₄₅ в підживлення в період формування квітконосів. Кількість насінин у стручках пагонів першого порядку у контролі без добрив становила 13 шт. Застосування добрив сприяло збільшенню їх кількості. Більш виповнені стручки (18-19 шт. насінин в стручку) формувались у варіантах, де вносили мінеральні добрива в дозі N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ восени врозкид, N₆₀Р ₆₀К ₄₅ навесні локально та N₆₀Р ₆₀К ₄₅ в підживлення у період утворення репродуктивних пагонів.

Насіннєва продуктивність капусти білоголової залежно від доз добрив, строків та способів їх внесення.

Продуктивність рослин капусти білоголової збільшувалась до 99 % при внесенні органічних и мінеральних добрив. Так, в контролі в середньому за 2002-2004 рр. продуктивність однієї рослини становила 9,9 г (рис. 4).

Рис. 4. Продуктивність насінних рослин капусти білоголової (серед. 2002-2004 рр.).

1. Контроль (без добрив)	6. N60Р 60К 45 навесні локально	11. 40 т/га гною
2. N120Р 120К 90 восени врозкид	7. N30Р 30К 22,5 навесні локально+ N30P30К 22,5підживлення	12. 10т/га перегною + N30P30К 22,5 навесні в лунки
3. N90Р 60К 45 навесні локально	8. 40т/га гною +N60Р 60К 45 навесні локально	13. N60P60К 45 підживлення в фазу утворення квітконосів
4. N60Р 60К 45 навесні врозкид	9. 40т/га гною +N90Р 60К 45 навесні локально	14. ЕМ-технологія
5. Р 120К 90 восени+N180 навесні	10. 40т/га гною + N30Р 30К 22,5 навесні локально

Максимальний приріст отримано за внесення повного мінерального добрива N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ восени врозкид - 9,8 г, Ѕ цієї дози як локальним способом (9,7 г), так і в підживлення в період формування квітконосів (9,6 г). Застосування біодобрива "Байкал ЕМ-1У" позитивно впливало на насіннєву продуктивність рослин капусти пізньостиглої, приріст складав 6,4 г.

Урожайність насіння, як і продуктивність рослин, збільшувалась за внесення повного мінерального добрива N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ врозкид, приріст становив 347 кг/га (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність насіння капусти білоголової, кг/га (2002-2004 рр.)

Варіант	2002 р.	2003 р.	2004 р.	серед-ня	± до контролю
Контроль (без добрив)	278	370	449	367	0
N120Р 120К 90 восени врозкид (еталон)	730	603	808	714	+347
N90Р 60К 45навесні локально	477	402	586	483	+116
N60Р 60К 45 навесні врозкид	510	416	674	533	+166
Р 120К 90 восени + N180 навесні врозкид	651	386	558	532	165
N60Р 60К 45 навесні локально	593	515	1030	713	+346
N30Р 30К 22,5 навесні локально + N30P30К 22,5 підживлення	425	405	669	499	+132
40т/га гною+N60Р 60К 45 навесні локально	537	389	744	557	+190
40т/га гною+N90Р 60К 45 навесні локально	368	418	586	457	+90
40т/га гною+N30Р 30К 22,5 навесні локально	394	418	502	438	+71
40т/га гною	401	417	504	441	+74
10 т/га перегною + N30Р 30К 22,5 навесні в лунки	280	224	632	378	+11
N60P60К 45 підживлення в період утворення квітконосів	575	530	1026	710	+343
ЕМ-технологія	553	401	812	589	+222
НІР 05	85	21	32

Зменшення цієї дози на 50 % як при локальному застосуванні навесні, так і в підживлення у період утворення квітконосів, достовірно збільшувало врожайність на 343-346 кг/га порівняно з неудобреним ґрунтом. З цього виходить, що локальне внесення або підживлення в дозі N₆₀Р ₆₀К ₄₅ більш ефективні, оскільки приріст отримали такий же, як і при внесенні в дозі N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ врозкид. Це пояснюється тим, що при підживленні рослин та локальному внесенні добрив навесні відбувається більш швидке і повне використання внесених поживних речовин.

Використання ЕМ-технології також позитивно впливало на урожайність насіння капусти білоголової, приріст складав 222 кг/га (див. табл. 2).

Якість насіння капусти Білоголової пізньостиглої при використанні добрив.

Енергія проростання насіння в середньому за 2001-2004 рр. в контрольному варіанті складала 84 %. При внесенні добрив цей показник збільшувався до 87 % (табл. 3).

Таблиця 3. Посівні якості насіння капусти білоголової (середнє 2002-2004 рр.)

Варіант	Енергія проростання, %	Схожість, %	Маса 1000 шт., г
Контроль (без добрив)	84	95	3,41
N120Р 120К 90 восени врозкид (еталон)	87	96	4,12
N90Р 60К 45навесні локально	81	94	3,60
N60Р 60К 45 навесні врозкид	85	95	3,72
Р 120К 90 восени + N180 навесні врозкид	80	94	3,60
N60Р 60К 45 навесні локально	86	96	3,98
N30Р 30К 22,5 навесні локально + N30P30К 22,5 підживлення	80	94	3,70
40т/га гною+N60Р 60К 45 навесні локально	79	94	3,53
40т/га гною+N90Р 60К 45 навесні локально	80	93	3,53
40т/га гною+N30Р 30К 22,5 навесні локально	80	94	3,60
40т/га гною	80	94	3,57
10 т/га перегною + N30Р 30К 22,5 навесні в лунки	83	94	3,45
N60P60К 45 підживлення в період утворення квітконосів	86	96	4,05
ЕМ-технологія	85	96	3,70
НІР 05 2002 р.	1,2	1,0	0,20
2003 р.	4,5	2,6	0,36
2004 р.	1,8	1,4	0,13

Лабораторна схожість насіння, одержаного на контрольному варіанті без добрив, у середньому за 2001-2004 рр. становила 95 %. При застосуванні добрив вона майже не змінювалась і знаходилась в межах 93-96 % (див. табл. 3).

Маса 1000 насінин у середньому за роки досліджень коливалась в межах від 3,41 до 4,12 г та суттєво не змінювалась під впливом різних доз, строків та способів внесення добрив під насінники капусти білоголової (див. табл. 3).

Посівні якості насіння були високими у всіх досліджуваних варіантах і відповідали вимогам ДСТУ 2240-93 та ДСТУ 4138-2002.

Ґрунтовий контроль насіння капусти білоголової, вирощеного на удобрених ділянках, свідчить про його високі сортові якості (табл. 4).

Таблиця 4. Урожайність та типовість капусти білоголової сорту Харківська зимова

Варіант	Урожайність, т/га	Середня	Типовість рослин, %	Середня
	2002 р.	2003 р.	2004 р.		2002 р.	2003 р.	2004 р.
Вихідний зразок	67,9	71,4	75,0	71,4	97	98	98	98
Без добрив (контроль)	67,9	67,9	71,4	69,0	98	100	98	99
N120Р 120К 90 восени врозкид	71,4	71,4	67,9	70,2	99	99	99	99
N60Р 60К 45 навесні локально	67,9	67,9	71,4	69,0	100	98	100	99
N60P60К 45 підживлення	67,9	71,4	71,4	70,2	99	99	99	99
ЕМ-технологія	75,0	67,9	67,9	70,2	98	100	100	99
НІР 05	3,5	3,8	7,9		1,9	1,7	1,4

Насіння капусти білоголової пізньостиглої, отримане при використанні добрив, здатне сформувати високий рівень врожайності високоякісної товарної продукції (69,0-70,2 т/га). На досліджуваних варіантах в 2002-2004 рр. сортова чистота знаходилась в межах 98-100 % при мінімально допустимій для насіння першої репродукції - 97 %, що підтверджує доцільність використання добрив при вирощуванні насіння капусти білоголової пізньостиглої.

Енергетична та Економічна оцінка застосування добрив у насінництві капусти білоголової.

Енергетична оцінка. Проведені розрахунки свідчать, що при внесенні добрив та застосуванні ЕМ-технології затрати загальної енергії на одиницю площі суттєво збільшуються на 23503-103325 МДж/га відносно контролю. Відбувається це в основному за рахунок збільшення затрат енергії на добрива, воду (при ЕМ-технології) та їх внесення (табл. 5).

Таблиця 5. Затрати сукупної енергії при вирощуванні насіння капусти білоголової пізньостиглої

Варіант	Затрати сукупної енергії, МДж
	на 1 га	± до контролю	на 1 кг насіння	± до контролю
Без добрив (контроль)	512047	0	1395	0
N120Р 120К 90 восени врозкид	553941	41894	776	-619
N60Р 60К 45 навесні локально	535464	23417	751	-644
N60Р 60К 45 підживлення в період утворення квітконосів	535550	23503	754	-641
ЕМ-технологія	615371	103325	1045	-350

Важливим і таким, що заслуговує на увагу, є той факт, що при використанні добрив у дозі N₆₀Р ₆₀К ₄₅ локально навесні або в період утворення квітконосів на 641-644 МДж зменшуються затрати енергії на вирощування 1 кг насіння. В 1,8 рази зменшуються затрати енергії на 1 кг насіння при внесенні добрив у дозі N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ восени врозкид та на 350 МДж/кг - при застосуванні ЕМ-технології. Відбувається це в основному за рахунок значного збільшення рівня врожайності.

Економічна ефективність. Вирощування насіння капусти без використання добрив (контроль) дозволяє отримати прибуток в розмірі 4913 грн./га, рентабельність виробництва - 12 % (табл. 6).

Таблиця 6. Економічна ефективність використання добрив під насінники капусти білоголової 2001-2004 рр.

Показники	Контроль (без добрив)	N120Р 120К 90 врозкид	N60Р 60К 45 локально	N60Р 60К 45 підживлення	ЕМ-технологія
Урожайність, кг/га	367	714	713	710	589
+ до контролю	0	+347	+346	+343	+222
Окупність 1 кг добрив приростом урожаю, кг	-	1,1	2,1	2,1	0,4
Повна собівартість, грн.	42797	43843	43380	43380	56770
+ до контролю	0	+1046	+583	+583	+13973
Ціна реалізації, грн./кг	130	130	130	130	130
Отримано від реалізації, грн.	47710	92820	92690	92300	76570
Прибуток, грн.	4913	48977	49310	48920	19800
+ до контролю	0	+44064	44397	44007	+14887
Рівень рентабельності, %	12	112	114	113	35
+ до контролю	0	+100	+102	+101	+23

При внесенні добрив прибуток збільшувався до 48920-49310 грн. с 1 га, рентабельність - до 112-114 %. Використання ЕМ-технології дозволяє отримати прибуток до 19800 грн./га.

Окупність добрив приростом урожаю насіння капусти білоголової була найбільшою (2,1 кг) за внесення дози добрив N₆₀Р ₆₀К ₄₅ локально навесні або цієї ж дози в підживлення в період утворення квітконосів. При застосуванні N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ врозкид восени окупність добрив врожайністю насіння складає 1,1 кг. Використання препарату "Байкал ЕМ-1У" (ЕМ-технологія) окупається 0,4 кг насіння капусти білоголової (див. табл. 5).

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі результатів досліджень 2001-2004 рр. наведені теоретичні й практичні підсумки, спрямовані на вирішення наукового завдання підвищення ефективності виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої, які базуються на використанні органічних, мінеральних і біодобрив. Вирішення цієї проблеми є актуальними для насінництва капусти білоголової, особливо на сучасному етапі розвитку сільського господарства України. На базі отриманих експериментальних даних та виробничої перевірки можна сформулювати такі загальні висновки:

1. Внесення добрив під насінники капусти білоголової пізньостиглої збільшує вміст рухомих поживних речовин у ґрунті відносно неудобреного (контрольного) варіанту. Найбільший їх вміст в орному шарі ґрунту відмічено при застосуванні дози N_90-60P₆₀K₄₅ навесні локально - азоту 297-311 мг/кг абсолютно сухого ґрунту, фосфору - 177-196 та калію 112-128 мг/кг абсолютно сухого ґрунту. Спостерігається сезонна динаміка нітратів, рухомого фосфору та обмінного калію в ґрунті протягом вегетації в сторону зменшення їх в процесі росту і розвитку рослин і затухання мікробіологічної діяльності.

2. Приживання рослин капусти білоголової пізньостиглої в контрольному варіанті (без добрив) у середньому за 2002-2004 рр. була високою і складала 94 %. За внесення добрив приживання було також достатньо високою і досягало 97 % у варіанті, де застосовували ЕМ-технологію при використанні нетрадиційного біодобрива "Байкал ЕМ-1У".

3. Проходження етапів органогенезу насінними рослинами капусти білоголової прискорюється на 1-2 доби при використанні, як мінеральних, так і біодобрив порівняно з контролем.

4. Більш інтенсивне наростання біомаси насінних рослин капусти білоголової відбувалось при внесенні мінеральних добрив у дозі N₁₂₀Р ₁₂₀К ₉₀ восени врозкид під оранку, N₆₀Р ₆₀К ₄₅ весною локально під культивацію і цієї ж дози (N₆₀Р ₆₀К ₄₅) в підживлення в період утворення квітконосів, що виявилось у збільшенні висоти (до 102 см) і ширини (до 73 см) насінного куща, кількості та довжини пагонів першого (до 23 шт. та до 44 см) й другого (до 16 шт. та до 17 см) порядків, формування й виповненості стручків на пагонах різних порядків.

5. Архітектоніка насінного куща капусти білоголової незначною мірою змінювалась при використанні добрив - рослини утворювали більшу кількість кущів I-го (13-25 %) і II-го (60-85 %) типів. Насіння на таких рослинах дозріває більш рівномірно, дружно, завдяки тому, що формувались переважно на центральному пагоні та пагонах першого порядку, і тому мали високі посівні якості.

6. Винос та споживання поживних елементів насінниками капусти білоголової пізньостиглої підвищувався при використанні добрив, головним чином за рахунок збільшення урожайності насіння, та меншою мірою за рахунок збільшення відносного вмісту даних елементів у рослинах.

7. Найбільш високий коефіцієнт використання азоту, фосфору та калію із мінеральних добрив отримали при внесенні їх в дозі N₆₀Р ₆₀К ₄₅ навесні локально - 86,7 %, 33,3 % і 81,6 % відповідно, тобто при локалізації добрив поживні елементи краще використовувались, що знайшло своє відображення в збільшенні врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої.

8. Урожайність насіння капусти білоголової значно збільшувалась при застосуванні добрив порівняно з варіантом без добрив (контроль). Цей факт пояснюється більшою кількістю стручків та їх виповненістю в удобрених варіантах. Найбільший приріст урожаю насіння було отримано за внесення N₁₂₀P₁₂₀K₉₀ восени врозкид (347 кг/га), а також в дозі N₆₀P₆₀K₄₅ локально навесні (346 кг/га) і цієї ж дози в підживлення у період утворення квітконосів (343 кг/га). Доцільним є застосування ЕМ-технології при відсутності традиційних мінеральних добрив (прибавка 222 кг/га). Окупність 1 кг NPK приростом урожаю була максимальною також на вказаних варіантах - 1,1 кг, 2,1 і 0,4 кг відповідно.

9. Максимальне підвищення продуктивності однієї насінної рослини капусти білоголової пізньостиглої (на 97-98 %) за рахунок кращого використання поживних речовин та, відповідно, формування більшої кількості стручків з максимальним вмістом насінин спостерігали при внесенні оптимальної ресурсозберігаючої дози N₆₀Р ₆₀К ₄₅ локально, в основне внесення або в підживлення в період утворення квітконосів.

10. Посівні якості насіння (енергія проростання, схожість і маса 1000 насінин) протягом усіх років досліджень на дослідних варіантах були високими і відповідали вимогам діючого в Україні ДСТУ 2240-93. Насіння капусти білоголової пізньостиглої, отримане при використанні добрив, здатне формувати високий рівень урожайності (до 71,4 т/га) високоякісної товарної продукції (типовість рослин - до 100 %).

11. Витрати енергії на вирощування 1 кг насіння значно зменшуються з 1395 МДж (без добрив) до 751-754 МДж при внесенні дози N₆₀Р ₆₀К ₄₅ локально або в період утворення квітконосів, умовно чистий прибуток збільшується на 44006-44396 тис. грн./га, рентабельність вирощування підвищується з 62 до 209 %. Навіть з урахуванням 50 %-ого напруження відбору маточників при застосуванні добрив прибуток збільшується до 48920-49310 грн./ га, рентабельність - до 112-114 %. Застосування ЕМ-технології дозволяє отримати прибуток до 19800-33134 грн./га.

Рекомендації виробництву:

В умовах лівобережного Лісостепу України на чорноземі типовому малогумусному важкосуглинковому на лесовидному суглинку при зрошенні для підвищення насіннєвої продуктивності і отримання високого рівня врожайності насіння капусти білоголової пізньостиглої нормативної якості при зниженні його собівартості рекомендується:

1. Внесення мінеральних добрив в дозі N₁₂₀P₁₂₀K₉₀ восени врозкид.

2. З метою ресурсозбереження - локальне внесення добрив в дозі N₆₀P₆₀K₄₅ в зону рядка на глибину 15-17 см культиватором-рослинопідживлювачем або підживлення рослин в період утворення квітконосів дозою N₆₀P₆₀K₄₅.

3. При дефіциті мінеральних добрив або в органічному землеробстві - застосування альтернативної ЕМ-технології на базі біодобрива "Байкал ЕМ-1У".

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Романова Т.А. Урожайность семян капусты поздней в зависимости от доз, сроков и способов внесения удобрений в условиях Левобережья Украины // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2003. - Вип. 48. - С. 290-291.

2. Романова Т.А. Вплив добрив на врожайність і якість насіння капусти білоголової пізньостиглої в умовах лівобережного Лісостепу України // Селекція і насінництво. - Харків, 2004. - Вип. 88. - С. 187-191.

3. Романова Т.А. Урожайность и качество семян капусты позднеспелой в зависимости от удобрений в Левобережной Лесостепи Украины // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2004. - Вип. 49. - С. 38-41.

4. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В. Урожайность и качество семенников капусты белокочанной позднеспелой в зависимости от применения удобрения Байкал ЭМ-1У // Селекція і насінництво. - Харків, 2006. - Вип. 92. - С. 203-207.

5. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В., Урюпіна Л.М. Особливості формування врожаю та якості насіння капусти білоголової в залежності від застосування добрив // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. - Черкаси, - 2006. - Вип. 6. - С. 78-83.

6. Романова Т.А. Ефективність застосування добрив в насінництві капусти білоголової // Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2006. - Вип. 52. - С. 119-125.

7. Гладких Р.П., Романова Т.А. Влияние микробиологических удобрений на продуктивность семенников капусты позднеспелой // Надежда планеты. - Харьков, 2004. - №5. - С. 3.

8. Удобрення капусти білоголової пізньостиглої на чорноземних ґрунтах при вирощуванні її на насінницькі цілі в Лісостеповій зоні. Методичні рекомендації // Парамонова Т.В., Гладкіх Р.П., Романова Т. А, Яровий Г.І., Урюпіна Л.М. - Харків: ІОБ УААН, 2006. - 12 с.

9. Романова Т.А., Гладких Р.П., Парамонова Т.В., Урюпіна Л.М. Продуктивность семенников капусты белокочанной позднеспелой в зависимости от применения удобрений // Сборник тезисов международной научно-практической конференции "Инновационные технологии в селекции и семеноводстве сельскохозяйственных культур", посвященный 125-летию со дня рождения С.И. Жегалова (7-9 августа 2006 г.) (Материалы конференции) - ВНИИССОК. - Москва, 2006. - Т. 2 - С. 241-243.

10. Романова Т.А., Парамонова Т.В., Гладких Р.П., Урюпина Л.М. Влияние удобрений на строение и урожай семенного куста капусты белокочанной // Збірник тез ІІІ-ої Міжнародної наукової конференції молодих вчених "Інноваційні напрямки наукової діяльності молодих вчених в галузі рослинництва" присвяченої 40 річниці утворення Ради молодих вчених в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва (20-22 червня 2006 р.). - Харків, 2006. - С. 184-185.

11. Романова Т.А., Урюпина Л.М. Выращивание семенников капусты белокочанной с применением элементов ресурсосберегающей технологии // Збірник тез наукових доповідей молодих учених до 60-річчя з дня заснування Інституту овочівництва і баштанництва УААН (18 січня 2007 р.). - Харків: ІОБ УААН, 2007. - С. 59-60.

АНОТАЦІЇ

Романова Т.А. Насіннєва продуктивність капусти білоголової пізньостиглої при використанні добрив в умовах лівобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. - Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Харків, 2007.

Дисертаційна робота присвячена актуальним питанням сучасного насінництва овочевих рослин, а саме, удосконаленню елементів технології вирощування насіння капусти білоголової при збереженні сортових та морфологічних ознак. У результаті вивчено вплив доз, способів і строків внесення мінеральних, органічних та біодобрив під насінники на продуктивність, рівень врожайності, посівні та сортові якості насіння капусти білоголової. Знайдено метод збільшення виходу насіння з одиниці площі при збереженні його високої якості через застосування локального способу внесення мінеральних добрив, підживлення рослин в фазу утворення квітконосів та застосування біодобрива "Байкал ЕМ-1У". Застосування запропонованих елементів технології дозволяє отримати підвищення врожайності в 1,6-2,0 рази (до 710-714 кг/га), високу якість насіння (сортова чистота - до 100 %, схожість - до 99 %), економію добрив до 50 % та оптимізацію поживного режиму ґрунту.

Ключові слова: капуста білоголова пізньостигла, продуктивність, урожайність, насінники, добрива, коефіцієнт використання, винос, насіння, якість, ефективність.

Романова Т.А. Семенная продуктивность капусты белокочанной позднеспелой при использовании удобрений в условиях левобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14 - семеноводство. Институт овощеводства и бахчеводства УААН, Харьков, 2007.

Диссертация посвящена актуальным вопросам современного сельскохозяйственного производства, а именно, совершенствованию элементов технологии выращивания семян капусты белокочанной позднеспелой, рациональному использованию удобрений с сохранением сортовых и основных хозяйственно-ценных признаков. Установлены оптимальные дозы, способы и сроки внесения удобрений: минеральных - в дозе N₁₂₀P₁₂₀K₉₀ осенью вразброс, с целью ресурсосбережения - локальное их внесение в дозе N₆₀P₆₀K₄₅ в зону рядка на глубину 15-17 см культиватором-растениепитателем или подкормка растений в период отрастания цветоносов в дозе N₆₀P₆₀K₄₅, при дефиците минеральных удобрений - использование биоудобрения "Байкал ЭМ-1У".

Обосновано положительное влияние удобрений на отдельные показатели плодородия исследуемой почвы. Отмечено существенное повышение потенциала обеспечения семенных растений капусты белокочанной позднеспелой доступными формами азота, фосфора и калия на протяжении всего периода вегетации. Содержание в слое почвы нитратного азота увеличилось на 52-161 мг/кг, количество подвижных соединений фосфора и обменного калия превышало контроль на 38-55 и 13-21 мг/кг соответственно.

Установлено, что использование удобрений увеличивает вынос и потребление питательных элементов семенниками капусты, главным образом, за счет увеличения урожайности семян и в меньшей степени за счет увеличения относительного их содержания в растениях.

При локализации удобрений питательные элементы лучше используются растениями, наиболее высокий коэффициент использования азота (86,7 %), фосфора (33,3 %) и калия (81,6 %) из минеральных удобрений был получен при внесении их в дозе N₆₀Р ₆₀К ₄₅ весной локально, что и нашло свое отражение в увеличении урожайности семян.

Доказано, что посевные качества семян капусты белокочанной позднеспелой, выращенных с использованием разработанных элементов технологии соответствуют требованиям ДСТУ 2240-93 и способны сформировать высокий товарный урожай (валовая урожайность до 75,0 т/га, типичность и товарность до 100 %).

Рекомендуемые элементы технологии позволяют получить повышение урожайности семян нормативного качества в 1,6-2,0 раза, экономию удобрений до 50 % и оптимизацию питательного режима почвы. При этом рентабельность выращивания семян повышается на 14-147 %, чистая прибыль возрастает на 14887-44397 грн./га, а затраты энергии на производство 1 кг семян сокращаются на 25-46 % по сравнению с контрольным вариантом.

Ключевые слова: капуста белокочанная позднеспелая, продуктивность, урожайность, семенники, удобрения, коэффициент использования, вынос, семена, качество, эффективность.

Romanova T.A. Seed productivity of late head cabbage when using fertilizers under conditions of the left bank forest steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a Master of Agriculture degree on the specialty 06.01.14 - seed-growing. Institute of Vegetables and Melons, UAAS, Kharkiv, 2007.

The work is devoted to actual problems of modern vegetable plants seed growing, and namely, to improvement elements of the technology for growing of white head cabbage seeds with preservation of varietal and morphological sings. In the result of investigations there is studied the influence of doses, methods and terms of mineral, organic and biofertilizers application under seed plants on productivity, yield level, sowing and varietal qualities of white head cabbage seeds. The method for the increase of seed output from a unit of area with preservation its high qualities owing to the use of local application of mineral fertilizers, spray nutrition of plants in the phase of floriferous shoots sprouting and the application of the biofertilizer "Baikal EM-1U" is discovered. The use of the proposed elements of the technology allows to obtain the increase of the yield in 1.6-2.0 times, high seed quality (varietal purity is up to 100 %, germination - up to 99 %), saving of fertilizers up to 50 % and optimization of the ground nutritious regime.

Keywords: late white head cabbage, productivity, yield, seed plants, fertilizers, utilization coefficient, carrying over, seed, quality, efficiency.

Размещено на Allbest.ru