Обґрунтування елементів технології вирощування перцю солодкого в умовах Правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 635.649:631.544.71

ОБҐРУНТУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ПЕРЦЮ СОЛОДКОГО В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.06 - овочівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

НАКЛЬОКА ОЛЬГА ПЕТРІВНА

КИЇВ - 2007



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Лихацький Віталій Іванович, Уманський державний аграрний університет, завідувач кафедри овочівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Овчарук Василь Іванович, Подільський державний аграрно-технічний університет, проректор з наукової роботи і міжнародних зв'язків, завідувач кафедри плодоовочівництва і виноградарства

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Бобось Ірина Макарівна, Національний аграрний університет, доцент кафедри овочівництва

Захист відбудеться “17” грудня 2007 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, кімн. 28

Автореферат розісланий “15” листопада 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Присташ І.В.



Накльока О.П. Обґрунтування елементів технології вирощування перцю солодкого в умовах Правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Робота присвячена вивченню сортименту вітчизняних та інтродукованих сортів і обґрунтуванню елементів технології вирощування перцю солодкого в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України без застосування зрошування. Доведено доцільність вирощування розсади в касетах з розміром чарунок 8х8 та 5х5 см віком 50-60 діб, що сприяло прискоренню досягання плодами біологічної стиглості на 5-9 діб раніше, ніж з розсади, вирощеної за традиційною технологією, та забезпечило підвищення врожайності від рівня контролю на 5,7%. У варіанті застосування касет з розміром чарунки 8х8 см одержано показники раннього врожаю в межах 32,9% відносно до загального.

Встановлено, що в середньому за 2001-2005 рр. більш висока врожайність одержана у варіантах широкорядних схем - 16,8 т/га (70х20 см - 71,4 тис. шт./га), 17,3 т/га (70х35 см (2 росл. в гнізді) - 81,6 тис. шт./га) та 18,6 т/га (70х15 см - 95,2 тис. шт./га). Висаджування розсади за раннього строку садіння (10.05) сприяло подовженню тривалості вегетаційного періоду на 26-29 діб та підвищенню частки раннього врожаю до 15% від загального. Найбільш врожайними в умовах центральної частини Правобережного Лісостепу України показали себе сорти Подарок Молдови, Обрій та Ласточка. Кращі варіанти досліджених елементів технології вирощування перцю солодкого виявились економічно доцільними.

Основні результати досліджень пройшли виробниче випробування і рекомендовані до застосування у виробництво.

Ключові слова: перець солодкий, сорт, розсада, касета, розмір чарунки, спосіб вирощування, строк садіння, вік розсади, схема розміщення.



Наклёка О.П. Обоснование элементов технологии выращивания перца сладкого в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 - овощеводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2007.

Исследования проводились в течении 2001-2005 гг. Изучено кассетный и традиционные способы выращивания рассады перца сладкого разного возраста, схемы размещения и густота стояния растений, сроки высаживания рассады возраста 50 и 60 дней в открытый грунт, проведена хозяйственная и биологическая оценка сортов перца сладкого, занесенных в Государственный Реестр сортов, разрешенных для выращивания в Украине. Исследования проведены в богарных условиях центральной части Правобережной Лесостепи Украины. перець інтродукований сорт розсада

При изучении возраста рассады и способов ее выращивания установлено существование прямой корреляционной зависимости между возрастом рассады и биометрическими показателями (R=0,54-0,76). Наивысшим показателем соотношения массы корневой системы относительно массы надземной части растений характеризовалась кассетная рассада с размером ячеек 2,5х2,5 см, хотя имела значительно меньшие биометрические показатели относительно других вариантов. После высаживания растений в открытый грунт приживаемость кассетной рассады по отношению к безкассетной была выше за счет полного сохранения корневой системы.

Результаты исследований поступления раннего урожая свидетельствуют, что данный показатель выше у растений, выращенных по традиционной технологии в течении 60 и 70 дней, а также при использовании кассетной рассады, выращенной в кассетах с ячейками размером 8х8 см и возрастом 50 и 60 дней - 17,2-32,9%, и 5х5 см (60 дней) - 18,3-30% от общего урожая. В вариантах кассетной рассады с наименьшим размером ячеек (2,5х2,5 см) начало поступления урожая фиксировали на 15-20 дней позже других вариантов опыта, что снизило массу общего урожая на 9,8-15,5% относительно контроля. Наибольший урожай плодов получен при выращивании рассады в кассетах с размером ячейки 8х8 см в течении 60 дней - 20,5 т/га, что обеспечило получение чистой прибыли в размере 11,3 тыс. грн./га. Наивысший экономический эффект получен в вариантах выращивания рассады в кассетах, где уровень рентабельности был 67,6-77,8%.

Одним из важных приемов повышения урожайности перца сладкого является площадь питания растений и рациональная схема их размещения. Установлено, что с увеличением густоты стояния растений на единицу площади понижается показатель количества листьев на растении (с 158 до 104 шт.), площадь ассимиляционной поверхности листьев одного растения (с 1808 до 1572 см²), а также уменьшается чистая продуктивность фотосинтеза (с 2,04 до 1,91 г/м² за сутки), но при этом увеличивается общая площадь листовой поверхности на единицу площади (от 12,10 до 15,50 тис. м ² /га).

Наивысшая продуктивность (18,6 т/га) получена при применении широкорядной схемы размещения растений 70х15 см с густотой стояния растений 95,2 тыс. шт./га. Однако, в условиях зоны неустойчивого увлажнения экономические расчеты показали нецелесообразность увеличения густоты стояния растений до 95,2 тыс. штук, что вызвано высокими производственными расходами на посадочный материал и не окупается урожаем; уровень рентабельности такой схемы размещения снизился на 6,6-16,7% относительно контроля. Наиболее рентабельными установлены схемы 70х20 см (контроль) - 56% и 70х35 см (по 2 растения в гнезде) - 51,5%.

Посадка рассады перца сладкого поздней весной и в летние сроки при благоприятном влиянии погодных условий способствовало сокращению межфазных периодов, однако поздние сроки уменьшали продолжительность периода плодоношения на 13-16, а вегетационного периода - на 26-29 дней. Поздние сроки посадки вызывают уменьшение биометрических показателей растений и площади листьев с 24,0 до 15,2 дм²/растение. Для получения раннего урожая целесообразно высаживать рассаду в возрасте 60 дней в первой и второй декадах мая, что способствует повышению его части на 4,2-15% от общей массы. Общая урожайность перца при раннем сроке посадки (10.05) превышала контроль на 2,4%, а уровень рентабельности - на 9,3-13,1%.

В опыте оценки сортов наиболее урожайным показал себя сорт Ласточка, урожайность которого составлял 18,6 т/га, что на 6,4% превышало контроль, и сорт Обрий - 17,6 т/га, уровень рентабельности выращивания данных сортов составлял 74,7 и 58,0% соответственно.

Ключевые слова: перец сладкий, рассада, кассета, размер ячеек, возраст рассады, способ выращивания, схема размещения, густота стояния растений, срок посадки, сорт.



Nakl'oka O.P. Estimation of the elements of technology of sweet pepper growing in the Right-bank Forest-steppe zone of Ukraine. -Manuscript.

Dissertation for the candidate of the agricultural sciences degree in speciality 06.01.06 - Vegetable Growing. - National Agricultural University, Kiev. - 2007.

The thesis is devoted to studying the assortment of Ukrainian and foreign varieties of sweet pepper and to estimation of effective technological methods of sweet pepper growing in the central part of Right-bank Forest-steppe zone of Ukraine without irrigation. The growing of sweet pepper seedling in cassettes with cells size 8x8 and 5x5 cm at plants age 50-60 days, quicken sweet pepper ripeness on 5-9 comparing to variants of traditional technology of seedlings growing and provided the increase of the productivity by 5,7%. In variant of cassette method of growing with the cells size 8x8 the early harvest reached 32,9% of total harvest.

During 2001-2005 years the higher productivity is achieved in variants of wide-row schemes of plants arrangement - 16,8 t/ha (70x20 cm - 71,4x10³ plants/ha), 18,6 t/ha (70x15 cm - 95,2 4x10³ plants/ha). The planting of seedlings at the early term (10.05) resulted in prolongation of vegetation period by 26-29 days and increasing of early harvest to 15% of total ones. The highest productivity in the Right-bank Forest-steppe of Ukraine provided such sorts of sweet pepper: Podarok Moldovy, Obriy and Lastochka. The best variants of investigational receptions of technology of growing of sweet pepper are economically profitable.

The main results of the researches were applied in real-farm conditions and are recommended for agriculture.

Keywords: sweet pepper, variety, seedlings, cassette, cell size, method of growing, term of planting, planting scheme.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зоною основного вирощування перцю солодкого в умовах України є Степ. В центральній частині Правобережного Лісостепу України перець вирощують на обмежених площах розсадним способом. У цій зоні наукових досліджень з культурою перцю солодкого не проводилось і, виходячи з цього, постала необхідність розгляду основних питань технології її вирощування та підбору сортів у відкритому грунті без застосування зрошення.

Існує ряд досить актуальних нез'ясованих питань дослідження тривалості та способів вирощування розсади за традиційною та касетною технологіями, зокрема в касетах з різною площею живлення рослин та вплив їх на продуктивність. Підбір сортименту дає змогу рекомендувати виробництву найбільш продуктивні сорти для зони Правобережного Лісостепу України, що здатні максимально віддати біологічно стиглий врожай. Актуальним є визначення оптимальних строків висаджування розсади, що впливає на початок надходження продукції та рівень раннього врожаю. Постає питання оптимальних схем розміщення рослин з різною площею живлення в умовах конкретної зони вирощування без застосування зрошення, отже актуальність досліджень набуває виняткового значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота, яка об'єднує результати безпосередніх досліджень автора з питань обґрунтування основних елементів технології вирощування перцю солодкого, виконана у відповідності з темою наукових досліджень кафедри овочівництва, яка входить до загальної тематики Уманського державного аграрного університету “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0101U004495, підрозділ ”Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в овочівництві”.

Мета і завдання дослідження. Вивчити і оцінити сортимент перцю солодкого в умовах Правобережного Лісостепу, занесеного до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а також обґрунтувати основні елементи технології вирощування з метою підвищення продуктивності рослин за вирощування без застосування зрошування.

В зв'язку з цим в поставлені завдання входило:

- вивчити вплив різних способів вирощування і віку розсади на ріст, розвиток і продуктивність рослин перцю солодкого;

- виявити найбільш ефективну схему розміщення та оптимальну густоту стояння рослин на площі;

- встановити оптимальні строки висаджування розсади різного віку у відкритий грунт;

- підібрати високопродуктивні сорти перцю солодкого відповідно до ґрунтово-кліматичних умов зони Правобережного Лісостепу України;

- провести економічну та біоенергетичну оцінку ефективності способів вирощування і віку розсади, схем розміщення та площ живлення рослин, строків висаджування розсади залежно від віку та дослідження сортів перцю.

Об'єкт дослідження - фізіологічні процеси, які відбуваються в рослинах перцю солодкого, що пов'язані з елементами технології вирощування та зв'язки між абіотичними факторами і рівнем реалізації генетичного потенціалу сортів.

Предмет дослідження - сорти перцю солодкого, фенологічні зміни, біометричні та продуктивні показники рослин перцю солодкого за різних елементів технології вирощування, біохімічні показники якості плодів, встановлення кореляційних зв'язків між розвитком та продуктивністю рослин.

Методи дослідження - польові досліди, лабораторні дослідження, статистичні методи обробки результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Для умов зони Правобережного Лісостепу України вперше було досліджено і обґрунтовано ефективність вирощування розсади перцю солодкого в касетах з різним об'ємом чарунок; встановлено найбільш ефективні схеми розміщення та оптимальне загущення рослин; визначено оптимальні строки висаджування у відкритий грунт розсади різного віку.

Рекомендовано сортимент найбільш продуктивних для даної зони вирощування сортів перцю солодкого. Доведена економічна доцільність та встановлено коефіцієнт біоенергетичної ефективності застосування обґрунтованих елементів технології вирощування перцю солодкого в ґрунтово-кліматичних умовах зони Правобережного Лісостепу України за вирощування без зрошення.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально доведено доцільність застосування обґрунтованих нами елементів технології вирощування та використання високопродуктивних сортів перцю солодкого в умовах зони Правобережного Лісостепу України без застосування зрошення, що сприяє отриманню високого рівня врожайності досліджуваної культури.

Наукові розробки досліджень були впроваджені у виробництво в фермерському господарстві “Базис” Уманського району Черкаської області (2004 р.), в ПОСП ”Уманський тепличний комбінат” (2005 р.), навчально-наукового та виробничого відділення Уманського державного аграрного університету (2005 р.) на площах 0,25-0,30 га

Особистий внесок здобувача полягає в опрацюванні наукової літератури з поставлених питань, проведенні польових і лабораторних дослідів, аналізі і узагальненні експериментального матеріалу, статистичній обробці отриманих результатів та розрахунках економічної та біоенергетичної ефективності, підготовці наукових статей.

Апробація результатів дисертації. Основні результати та положення дисертаційної роботи були представлені та обговорені на засіданнях кафедри овочівництва Уманського державного аграрного університету (2001-2005 рр.), наукових конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Уманського державного аграрного університету (2001-2005 рр.), на міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (2003 р.) та конференції, присвяченій 160-річчю Уманського державного аграрного університету (2004 р.), координаційних нарадах Інституту овочівництва і баштанництва УААН (2002-2003 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових праць, з них 4 статті в фахових виданнях і матеріали конференції.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, 7 розділів, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який нараховує 216 найменувань, в тому числі 28 іноземних авторів і 10 додатків. Об'єм дисертації становить 146 сторінок машинописного тексту, містить 46 таблиць і 21 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В розділі узагальнені результати досліджень окремих елементів технології вирощування перцю солодкого проведені вітчизняними та зарубіжними вченими. У ході аналізу наукової літератури встановлено, що в умовах Правобережного Лісостепу України на даний час недостатньо вивчена технологія вирощування культури. Це обумовило напрям і задачі наших досліджень.

Експериментальна частина роботи виконана впродовж 2001-2005 рр. в навчально-науковому та виробничому відділенні Уманського державного аграрного університету, розташованого в зоні центральної частини Правобережного Лісостепу України.

Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі, який характеризується невисоким вмістом гумусу (3,2-3,5% у верхньому горизонті). Ступінь насиченості основами по профілю 87-97%, реакція ґрунтового розчину слабко кисла (рНсол 6,0-6,1), гідролітична кислотність 2,46 мг.екв/100г грунту, вміст рухомим сполук фосфору 119 мг/кг і обмінного калію 101 мг/кг ґрунту (за Чириковим - забезпеченість підвищена), азоту лужногідролізованих сполук 64 мг/кг ґрунту (за Корнфілдом - забезпеченість середня). Рельєф дослідного поля - вирівняне плато з пологими (1-2^о) схилами південно-східної та південно-західної експозиції.

Погодні умови в роки проведення наших досліджень були типовими для зони, але з деякими відмінностями як в цілому за вегетацію, так і за окремі періоди. Причому відмінності в окремі періоди можна характеризувати як досить контрастні, що дало змогу краще встановити вплив факторів, що вивчалися, на ріст, розвиток рослин і формування врожаю перцю солодкого. Середньорічна кількість опадів за 2001-2005 рр. коливалася від 544 до 661 мм, що обумовлювало істотні зміни в продуктивності рослин перцю солодкого. Найменш сприятливі погодні умови склалися в 2003 році, що пов'язано з високими середньодобовими температурами повітря та значним дефіцитом вологи в повітрі та грунті.

Для досліджень використовували сорт перцю солодкого Подарок Молдови (крім досліду із сортовивчення).

Схема досліду із вивчення впливу віку розсади і способів її вирощування на продуктивність рослин перцю солодкого включала наступні варіанти: без пікірування та з пікіруванням віком 70, 60 та 50 діб, у касетах з розміром чарунок 8x8, 5х5 та 2,5х2,5 см, віком 60 і 50 діб. У відкритий грунт для подальших досліджень розсаду висаджували 25-27 травня за схемою 70x20 см.

Проводили дослідження по визначенню оптимального розміщення рослин відповідно обраних схем з різною площею живлення. Рослини висаджували у грунт за такими схемами: рядкова з міжряддям 70 см та стрічкові двохрядкові 90+50 см і 110+30 см із відстанню між рослинами в рядку 15 см (95,2 тис. шт./га), 20 см (71,4тис. шт./га) і 35 см - по 2 рослини в гнізді (81,6 тис. шт./га). Контрольним варіантом є схема 70x20 см.

Для досліду із встановлення оптимальних строків садіння розсаду віком 50 і 60 діб висаджували у відкритий грунт 10.05, 20.05, 30.05 та 10.06. За контроль взято варіант висаджування розсади 20.05 віком 60 діб.

У досліді із сортовивчення підбирали сорти перцю солодкого найбільш продуктивні для зони Правобережного Лісостепу України. Для дослідження використали 6 сортів, 3 з яких є сортами української селекції - Надія, Обрій та Снігур, і 3 сорти молдавської селекції - Подарок Молдови, Ласточка і Новогогошари. За контроль взято сорт Подарок Молдови як найбільш поширений і занесений до Державного Реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Розсаду висаджували у відкритий грунт 25-26 травня за схемою 70x20 см (71,4 тис рослин/га).

Дослідні ділянки протягом років досліджень розміщували методом рендомізованих блоків у трикратній повторності. Розмір облікової ділянки - 20 м². Завдання експериментальної частини досліджень полягало в проведенні біометричних вимірювань, обліків і спостережень за настанням і проходженням фенологічних фаз розвитку, оцінки та обліку урожаю, проведенні лабораторних аналізів.

Показники вмісту сухої розчинної речовини в плодах визначали за допомогою рефрактометра РПЛ-3; сухої нерозчинної речовини - термогравіометричним методом (ГОСТ 13586.5-93); вміст органічних кислот визначали титрометричним (арбітражним) методом; масову частку цукрів - феріціанідним методом (ГОСТ 8756.13-87); вміст аскорбінової кислоти - за методом І.К. Муррі (ГОСТ 24556-89); вміст хлорофілу в листках при висаджуванні розсади, в період цвітіння та плодоношення - за Г.Н. Годнєвим; вологість грунту визначали термогравіометричним методом.

Отримані результати досліджень математично оброблені методом дисперсійного та кореляційного аналізу (В.Ф.Мойсейченко, 1992) з використанням комп'ютерних програм Agrostat та Statistica 6.0. Рівень економічної ефективності досліджень вираховували згідно розроблених операційних технологій вирощування перцю солодкого та методичних рекомендацій. Біоенергетичну оцінку проводили за методикою О.С.Болотських, М.М.Довгаль (1999).

Одним із важливих елементів технології вирощування перцю солодкого, що забезпечує отримання високих показників урожайності, є вирощування високоякісної розсади. Про вплив способів вирощування та віку розсади свідчать результати фенологічних спостережень за рослинами в розсадний період. Так, у варіантах з касетами фази формування 2-го та 3-го справжніх листків наступали на 1-6 діб швидше порівняно з варіантами традиційних способів вирощування. Різниця в біометричних показниках на час висаджування розсади у відкритий грунт простежувалась залежно як від тривалості, так і від способу вирощування розсади.

Спостерігали тенденцію: зі зменшенням віку розсади та площ живлення рослин знижуються всі біометричні показники незалежно від способу їх вирощування. За одержаними даними найвищою була розсада, яку вирощували без пікірування впродовж 70 діб (27,9 см) та в касетах з розміром чарунок 8x8 см 60 діб (26,6 см), ці варіанти мали найбільшу площу листків (відповідно 332 та 351 см² /рослину), що перевищувало контрольний варіант в 2,1-2,2 рази. Розсада, вирощена з пікіруванням, за висотою рослин поступалась варіантам, де пікірування не застосовували. За товщиною стебла найвищі показники серед варіантів касетного вирощування одержані в касетах із розміром чарунок 8х8 см. Спостерігали збільшення показників кількості бутонів і листків у варіантах з пікіруванням і у чарунках розміром 8х8 см. Встановлено прямий середній кореляційний зв'язок між віком розсади і висотою рослин, діаметром стебла та кількістю листків (R=0,54-0,6). Між іншими показниками якості розсади існувала сильна кореляційна залежність (R=0,67-0,97).

Маса надземної частини і кореневої системи рослин розсадного віку відображає загальний стан розсади на час висаджування її у відкритий грунт. Кореляційний аналіз показав, що між масою кореневої системи та іншими біометричними показниками розсади існував тісний взаємозв'язок (R=0,88-0,96). Із збільшенням віку розсади (R=0,76), маси кореневої системи (0,91), кількості бутонів (0,96), висоти рослини (0,92), діаметра стебла (0,92), кількості листя (0,94) та їх площі (0,92) збільшувалася маса надземної частини рослини. Найвищим показником загальної маси рослини характеризувалася касетна розсада найбільшого розміру чарунок 8х8 см, що становила 23,4 г у віці 60 діб, що на 38,9% більше від контрольного варіанту такого ж віку розсади. Співвідношення маси кореневої системи до загальної маси рослини найбільш високим було в розсади, що вирощували в касетах розміром 2,5х2,5 см 60-ти денного віку і становила 35,2%, у 50-ти денної - 31,3%, у варіантів безкасетного способу вирощування цей показник був значно менший.

Визначення продуктивності фотосинтезу показало, що в початковий період перебування рослин у відкритому ґрунті до появи зав'язі найвищим показником характеризувались рослини касетного способу вирощування з розміром чарунок 2,5х2,5 см, який становив 4,77-4,97 г/м² за добу, тоді як у варіантів традиційного способу вирощування з пікіруванням та без нього після висаджування у грунт пошкодженій на 20-30% кореневій системі потрібен довший період на регенерацію, що відповідно мало вплив на інтенсивність наростання маси рослин. В період від початку цвітіння до технічної стиглості та під час масового надходження врожаю показники продуктивності фотосинтезу знижувались.

За отриманими експериментальними даними способи вирощування та вік розсади впливають на величину врожаю. Під впливом погодних умов спостерігали різницю врожайності як по варіантах досліду, так і по роках досліджень.

Найвищим рівнем урожайності в роки досліджень характеризувався варіант касетного способу вирощування з розміром чарунок 8х8 см - 20,5 т/га (вік розсади 60 діб), що на 1,1 т/га перевищував контроль. Скорочення віку розсади до 50 діб за традиційних способів вирощування з пікіруванням та без нього обумовило зниження врожайності відповідно на 18,4 та 7,2% від контролю. Продуктивність у варіантах касетного способу вирощування розсади у чарунках 2,5х2,5 см відмічалась дещо нижчим рівнем і становила 17,5 т/га в 60-денної розсади та 16,4 т/га в розсади віком 50 діб, що відповідно на 9,8 та 15,5% нижче контролю. Це пов'язано з затримкою із вступом у фазу плодоношення та скороченим періодом надходження врожаю.

Частка раннього врожаю була вищою у варіантах вирощування розсади за безкасетної технології віком 70 і 60 діб та у варіантах касетної розсади з розміром чарунок 8х8 см. У варіантах касетної розсади з чарунками 2,5х2,5см надходження врожаю відмічено на 15-20 діб пізніше. Проте в другій-третій декаді вересня на період уповільнення надходження врожаю у варіантах за традиційною технологією вирощування розсади врожайність варіантів касетного вирощування з розміром чарунок 2,5х2,5 см досягла найвищого рівня від показника загальної врожайності.

Таким чином, вирощування розсади за касетною технологією з розміром чарунок 8х8 см сприяло отриманню якісної розсади та високому приживанню рослин у відкритому ґрунті, що ефективно вплинуло на строки надходження раннього врожаю та одержання його загального рівня на 5,7% вище від контрольного варіанту. Наближені показники за врожайністю одержані у варіантах касетного способу вирощування розсади з розміром чарунок 5х5 см.

Правильний підбір оптимальних схем розміщення та площ живлення рослин перцю солодкого є одним із найважливіших агрозаходів, що мають вплив на ріст та розвиток рослин, забезпечення елементами живлення, зволоження та проходження процесів фотосинтезу в богарних умовах Правобережного Лісостепу України.

В ранній період вегетації рослин у відкритому ґрунті відмінностей у проходженні чергових фенологічних фаз між варіантами досліду не спостерігалось, помітні зміни відбулись у період зав'язування плодів - на 1-4 дні ця фаза наступила пізніше при загущенні посадок перцю до 95,2 тис. шт./га. Середня тривалість періоду плодоношення у варіантах досліду становила 62-66 діб і найдовшим він був при розміщенні рослин за схемами 70х15 см та (90+50)х15 см, найкоротшим - у варіантах із загущеністю 71,4 тис. шт./га (70х20 см).

Дослідженнями (за 2004-2005 рр.) встановлено, що зі збільшенням густоти стояння рослин знижувалась кількість листків на рослині (з 158 до 104 шт.), площа асиміляційної поверхні (з 1808 до 1572 см²), зменшувалась чиста продуктивність фотосинтезу (з 2,04 до 1,91 г/м² за добу), проте підвищувалась загальна площа листків на одиницю площі (від 12,1 до 15,5 тис. м ²/га).

Виявлено залежність біометричних показників рослин від загущення рослин. Підвищення густоти стояння рослин від 71,4 до 95,2 тис./га обумовило збільшення їх висоти з 43,9-49,0 см до 51,6-61,8 см, але при цьому відбувалося зменшення маси рослин з 139-122 до 113-95,2 г та діаметра стебла з 11,7-10,4 до 9,6-9,5 мм. Дослідженнями доведено, що незалежно від загального стану рослин, їх біометричних показників, на що першочерговий вплив має площа живлення рослини, врожайність перцю залежить від загущеності рослин.

В середньому за п'ять років найвища врожайність отримана при розміщенні рослин за рядкової схеми 70х15 см (95,2 тис. шт./га) - 18,6 т/га, що на 1,1 т/га вище за контроль.

Збільшення відстані між рослинами в рядку до 35 см і розміщення в лунці двох рослин (81,6 тис./га) забезпечили врожайність 17,3 т/га, що на 0,3% вище контролю. Розміщення рослин за стрічковою схемою (90+50)х20 см (71,4 тис./га) зумовило зниження рівня урожайності на 9,3% відносно контролю, а при схемі 110+30х20 - на 7,8%. Такий результат дає підставу зробити висновок, що для вищої продуктивності рослин в умовах богарного вирощування кращою є рядкова схема, при якій складаються більш сприятливі умови для розвитку рослин.

З підвищенням густоти розміщення рослин спостерігається тенденція до зменшення кількості зібраних плодів з однієї рослини (з 3,9 до 3,1 шт.), хоч в цілому врожайність вища за умов загущення.

Аналіз компонентів хімічного складу плодів перцю солодкого свідчить про незначні розбіжності в показниках між варіантами досліду. Тому вважаємо, що зі збільшенням кількості рослин перцю солодкого із 71,4 до 95,2 тис. рослин на гектар якість плодів за хімічним складом не погіршується.

Отже, найвищу врожайність перцю солодкого (18,6 т/га) в умовах нестійкого зволоження без додаткового зрошення одержано при застосуванні широкорядної схеми розміщення рослин за схемою 70х15 см з густотою розміщення рослин 95,2тис. шт./га.

Вибір оптимального строку висаджування розсади перцю солодкого у відкритий грунт є одним із основних елементів технології вирощування культури. Безпосередній вплив на встановлення строків мають погодні умови року: температура ґрунту і повітря, відносна вологість повітря, вологість ґрунту, кількість опадів, дата можливих пізніх весняних заморозків тощо. Рослини, висаджені в першій декаді травня, зазвичай проходять довший період адаптації у відкритому ґрунті, ніж рослини, висадженні в більш пізні строки. Проте запізнення із висаджуванням рослин призводить до скорочення потенційного періоду інтенсивного плодоношення.

Висаджування розсади перцю солодкого в пізньовесняні та літні строки за сприятливого впливу погодних умов сприяло скороченню міжфазних періодів, проте запізнення зі строками зменшило тривалість періоду плодоношення на 13-16, а вегетаційного періоду - на 26-29 діб.

За ранніх строків садіння (10.05) польова приживлюваність рослин становила 91,6%, що нижче від контрольного варіанту на 3,7%, за більш пізніх строків підвищилась до 92,8-96,2%, на що мали вплив температурні умови та рівень зволоження. За пізніх строків садіння спостерігали зменшення біометричних показників рослин та площі листків від 2397 до 1516 см²/рослину.

Дослідженнями встановлено вплив строків висаджування та віку розсади на врожайність рослин перцю солодкого та час його надходження.

За даними врожайності перцю солодкого залежно від строків висаджування розсади та її віку, можна зробити наступні висновки: найвищим результатом надходження ранньої продукції (станом на 15 серпня) - до 30,1% від загального - характеризуються варіанти за висаджування рослин в перший строк (10.05), так як збір проводиться впродовж трьох декад, тоді як висаджування в четвертий строк (10.06) забезпечило надходження раннього врожаю лише 15,1-13,0%. Цей фактор має вплив на рівень загального врожаю, який є вищим при висаджуванні рослин у ранні строки - 10.05 та 20.05 .

Отже, врожайність перцю відносно контролю (строк садіння 20.05) за раннього строку садіння (10.05) становила 102,4%, за пізнього (10.06) - 91,5%. Для отримання раннього врожаю доцільно висаджувати розсаду віком 60 діб в першій та другій декадах травня, що сприяє підвищенню його частки на 4,2-15% від загального, порівняно до пізніх строків висаджування розсади. В середньому за п'ять років істотної різниці між продуктивністю різновікової розсади за загальним показником врожайності не встановлено.

Однією з умов одержання високої продуктивності та якісної продукції перцю солодкого є підбір сортів, найбільш придатних для умов зони вирощування.

Оцінюючи варіанти за біометричними показниками розсади на час її висаджування, можна виділити сорти з найвищим їх рівнем: за висотою, діаметром стебла, кількістю бутонів вирізнялись сорти Ласточка, Обрій та Подарок Молдови. Розсада в сорту Ласточка мала висоту 23,6 см, стебло товщиною 4,8 мм та 2,2 бутона, у решти сортів спостерігали дещо нижчі параметри. За площею листків найменші показники спостерігали в сорту Надія -119, і найбільші в сорту Ласточка - 169 см²/рослину. Найбільш розвиненою коренева система рослин була в сортів Надія, Снігур та Новогогошари і становила відповідно 28,9%, 28,4 та 28,2% від маси надземної частини.

Серед варіантів досліду фіксували початок надходження продукції в найбільш ранні строки у сорту Ласточка (23-28.07), пізні - в сорту Новогогошари (10-14.08). Тривалість періоду від висаджування розсади до початку надходження врожаю відповідно для сорту Ласточка становила 62 доби (на 11 діб менше від контрольного сорту) та 80 діб для сорту Новогогошари, для інших сортів він тривав 74-77 діб. Найтриваліший період плодоношення спостерігався в сорту Ласточка і становив в середньому 69 діб, тоді як в інших сортів надходження врожаю тривало впродовж 55-59 діб, а в сорту Новогогошари - лише 50 діб.

За генетичними особливостями сорти в досліді є ранньостиглими та середньостиглими, що мало безпосередній вплив на величину та строки надходження врожаю. Упродовж років досліджень більшою величиною раннього врожаю на середину другої декади серпня характеризувалися сорти Подарок Молдови, Снігур та Надія; у масі загального врожаю його частка становила відповідно 34,2, 32,7 та 32,6%, що в перерахунку на одиницю маси відповідало 4,9-5,4 т/га. Найменшим рівнем раннього врожаю характеризувався сорт Новогогошари, в якого на 15 серпня проведено лише один збір (що є наслідком пізнього вступу рослин у фазу плодоношення) і частка врожаю становила 2,0 т/га, що відповідає 13,3% відносно загальної маси врожаю.

Товарність врожаю виявлена найвищою у сортів Ласточка (96,5%) та Подарок Молдови (95,5%), плоди яких за всіма параметрами відповідали вимогам Державного стандарту України (ДСТУ 2659-94). Дещо нижчою товарністю за даних умов вирощування проявили себе сорти Новогогошари - 92,8% та Надія - 93,8%. Між рівнем товарності та врожайністю виявлена пряма сильна кореляційна залежність (R=0,97).

Відмінність строку вступу різних сортів у фазу плодоношення впливала на початок надходження продукції та темпи формування врожаю. Так, сорт Ласточка починав плодоносити в третій декаді липня, а сорт Новогогошари - в першій-другій декаді серпня, що відповідно вплинуло на рівень загального врожаю.

Найбільшою масою одного плоду відрізняються сорти Обрій - 95,1 г та Ласточка - 78,5 г, що відповідно на 26,1 та 9,5 г більше, ніж у контрольному варіанті. Низька маса плоду протягом років досліджень спостерігалась в сорту Надія - 57,0 г.

В загальному продуктивність однієї рослини найвищою була в сортів Ласточка, Обрій та Подарок Молдови і відповідала масі плодів з рослин 259-242 г. На 42,5 г маси плодів менше, ніж в контролі, зібрано з рослин сорту Новогогошари, що становило 199 г (за рахунок їх невеликої маси).

В середньому за роки досліджень найбільш врожайним виявився сорт Ласточка, загальна врожайність якого становила 18,6 т/га, що на 6,4% перевищує контроль, та сорт Обрій, який перевищував контроль на 1,7%. Найменшим показником врожайності характеризувався сорт Новогогошари - 14,1 т/га, що на 18,2% нижче контролю; це пояснюється скороченим періодом плодоношення даного сорту.

Визначення результатів економічної ефективності технології будь-якого заходу є необхідною ланкою і складається з окремих взаємопов'язаних елементів. Розрахунки економічної ефективності вирощування розсади показали, що на ці показники мають вплив способи вирощування розсади та її вік. Так, собівартість 1 тонни товарної продукції найвищою була у варіанті розсади, вирощеної з пікіруванням, і переважала цей показник у варіантах без пікірування (однакового терміну вирощування) на 12-107 грн. (табл. 6), що пояснюється додатковими витратами на пікірування розсади. Продукція, вирощена з розсади в касетах, в цілому має нижчу собівартість порівняно до варіантів розсади, одержаної за традиційної технології.

Незважаючи на дещо нижчу продуктивність рослин, розсада яких вирощена в касетах з розміром чарунок 2,5х2,5 см, що пов'язано із запізненням початку надходження врожаю, рівень рентабельності був вищий від контрольного варіанту на 6,7-8,1%, що пояснюється, насамперед, зниженням вартості розсади за рахунок збільшення виходу рослин з одиниці площі, що і спричинило зменшення енерговитрат. Найвищий рівень рентабельності отримано у варіанті вирощування 50-денної розсади в касетах з розміром чарунок 5х5 см, що становив 77,8% та перевищував контрольний варіант на 10,2%, а показник чистого прибутку в цьому варіанті був 10,81 тис. грн/га, навіть при дещо нижчій середній вартості продукції (1280 грн/т).

Отже, найбільший економічний та енергетичний ефект за різних способів вирощування розсади одержано у варіантах вирощування розсади в касетах, де рентабельність становила 67,6-77,8%. За касетної технології вирощування показник біоенергетичної ефективності (Кбе) був найвищим і становив 1,39-1,60, тоді як при традиційній технології із застосуванням пікірування він був нижчим - 0,98-1,14.

За результатами розрахунків економічної та біоенергетичної ефективності вирощування рослин перцю за різних схем розміщення та рівня загущеності можна визначити доцільність загущення та ефект конфігурації розміщення рослин на площі. Із збільшенням кількості рослин загальні витрати на виробництво зросли з 13,50 до 16,18 тис. грн./га, що спричинено додатковими витратами на розсадний матеріал. Собівартість 1 тонни продукції була найнижчою при схемі 70х20 см (контроль) при загущеності 71,4 тис. рослин/га і складала 833 грн., що дозволило отримати найвищий рівень рентабельності по досліду - 56% і показник Кбе - 1,31, а при збільшенні кількості рослин до 95,2 тис./га собівартість збільшилась до 933 грн. у варіанті (90+50)х15 см, хоч і прибуток був вищим по досліду і складав 8,0 тис.грн./га, проте рівень рентабельності був лише 49,4%, що на 6,6% нижче контрольного варіанту.

Отже, в умовах зони нестійкого зволоження економічні та біоенергетичні розрахунки показали недоцільність загущення рослин до 95,2 тис. шт./га, що спричинено високими виробничими витратами на посадковий матеріал; рівень рентабельності таких схем розміщення знизився на 6,6-16,7% відносно контролю, а коефіцієнт біоенергетичної ефективності - на 9,2-24,4%. Найбільш рентабельними встановлено схеми 70х20 см (контроль) - 56% та 70х35 см (по 2 рослини в гнізді) - 51,1%.

Результати економічних та біоенергетичних розрахунків показали доцільність ранніх строків висаджування розсади різного віку у відкритий грунт, що пов'язано, насамперед, з дещо ранішим початком плодоношення рослин, а також ціною, за якою реалізовувався ранній урожай.

Отже, найвищий економічний та біоенергетичний ефект спостерігали у варіантах раннього висаджування розсади - 10.05 віком 50 та 60 діб, рівень рентабельності яких перевищував контрольний варіант на 9,3-13,1%, а показник Кбе - на 16,1-22,3%. Вплив віку розсади в межах одного строку висаджування спостерігали у варіантах висаджування 20.05 - при однаковій врожайності виробничі витрати в розсади старшого віку були більшими за рахунок вищої вартості розсади на 0,7 тис. грн., що знизило рівень рентабельності на 8%.

Дослідження показали, що найбільш економічно доцільним для умов зони вирощування є сорт Ласточка, з продукції якого одержано чистий прибуток 11,05 тис. грн./га, а рентабельність становила 74,7%, що в порівнянні з контрольним сортом має перевагу відповідно на 2,95 тис. грн. та 18,4%. Собівартість продукції сорту Ласточка була самою низькою 796 грн./т, що обумовлено високою врожайністю, а також найвищою ціною реалізації (завдяки більш ранньому надходженню продукції). Не високою ефективністю серед варіантів досліду відзначився сорт Новогогошари, де показники рівня чистого прибутку та рентабельності нижчі від контрольного варіанту (Подарок Молдови) відповідно на 42,5 та 38,2%, а собівартість 1 тони продукції становила 949 грн., що на 117 грн вище контролю. Найвищі значення коефіцієнту біоенергетичної ефективності були отримані при вирощуванні сортів Ласточка - 1,58 та Обрій - 1,23.



ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено узагальнення результатів досліджень з підбору врожайних сортів перцю солодкого та обґрунтування основних елементів технології його вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України без зрошення. Одержані результати досліджень дозволять зробити наступні висновки:

1. Встановлено, що серед варіантів різних способів вирощування розсади перцю солодкого найбільш ефективним є застосування касет з розміром чарунок 8х8 та 5х5см: рослини мали оптимальні показники висоти, діаметру стебла, кількості листків і площі їх асиміляційної поверхні, наявності бутонів, краще співвідношення маси коренів до маси надземної частини і високу ступінь приживлювання після садіння.

2. Доведено, що касетна розсада, вирощена в чарунках розміром 8х8 та 5х5 см, сприяє прискоренню одержання плодів біологічної стиглості на 6-13 діб порівняно до традиційного способу вирощування. Встановлено, що із обмеженням розміру чарунки і зменшенням віку розсади скорочується тривалість періоду плодоношення рослин.

3. Встановлено, що в середньому за 2001-2005 рр. найвищий показник врожайності перцю солодкого 20,5 т/га забезпечило вирощування розсади касетним способом з розміром чарунок 8х8 см і віком рослин 60 діб, що порівняно до контролю становило 106%. Вищі показники раннього врожаю - 17,2-32,9% до загального одержано при застосуванні касет з розміром чарунок 8х8 та 5х5 см і рослин віком 50 і 60 діб. Застосування касет діаметром чарунок 2,5 см дало можливість збільшити вихід розсади до 1600 шт./м² і незважаючи на те, що за біометричними показниками рослини поступаються іншим варіантам, рівень їх приживлювання високий; середня врожайність становила 16,4-17,5 т/га, проте продукція надходила значно пізніше.

4. Доведено, що в умовах Правобережного Лісостепу України збільшення загущеності рослин від 71,4 до 95,2 тис. шт./га прискорило настання чергових фаз росту і розвитку рослин перцю солодкого на 2-3 доби. Віддача врожаю у варіантах загущеності 71,4 тис. шт./га тривала впродовж 62 діб, у варіантах загущення до 95,2 тис. шт./га - 66 діб. Встановлено закономірність між біометричними показниками рослин залежно від загущеності. Кількість рослин від 71,4 до 95,2 тис. шт./га викликало збільшення їх висоти з 43,9-49,0 см до 51,6-61,8 см, але при цьому відбувалось зменшення маси рослин з 139-122 до 113-95,2 г та діаметра стебла з 11,7-10,4 до 9,6-9,5 мм.

5. Встановлено, що в середньому за 2001-2005 роки більш висока врожайність одержана у варіантах широкорядних схем 16,8 т/га (71,4 тис. шт./га) - 18,6 т/га (95,2 тис. шт./га). Схема розміщення не мала суттєвого впливу на масу одного плоду. Існує тенденція до зменшення товарності плодів із збільшенням загущеності рослин, але вона вища при широкорядному розміщенні. За хімічними показниками плодів кращим виявилось розміщення рослин широкорядним способом з міжряддям 70 см та стрічковим за схемою 90+50 см, проте значних відхилень між варіантами не встановлено.

6. Серед варіантів сортовивчення солодкого перцю нижчими біометричними показниками характеризувались рослини сортів Снігур, Надія, Новогогошари як в стані розсади, так і на початку плодоношення. Сорти Обрій і Ласточка мали найбільшу площу листків - відповідно 25,4-36,7 та 22,9-33,3 дм²/рослину (контроль 20,1-25,7 дм²/рослину). Найраніше достигали плоди у сорту Ласточка (23-28.07), найпізніше - у сорту Новогогошари (10-14.08). Встановлено залежність величини врожаю від біологічних властивостей сорту та погодних умов року. Найбільш врожайним в середньому за 2001-2005 роки виявився сорт Ласточка (17,6 т/га), маловрожайними виявились сорти Новогогошари - 14,1 т/га та Надія - 15,5 т/га. За біохімічними показниками плоди досліджуваних сортів перцю відрізнялись не істотно.

7. За ранніх строків садіння (10.05) польова приживлюваність рослин становила 91,6%, за більш пізніх збільшувалась до 92,8-96,2%. Висаджування розсади перцю солодкого в пізньовесняні та літні строки викликає скорочення тривалості періоду вегетації на 26-29 діб, що обумовило зменшення біометричних показників рослин та площі листків від 24,0 до 15,2 дм²/рослину. Загальна врожайність перцю відносно контролю (строк садіння 20.05) за раннього строку садіння (10.05) становила 102,4%, за пізнього (10.06) - 91,5%. Для отримання раннього врожаю доцільно висаджувати розсаду віком 60 діб в першій - другій декадах травня, що забезпечує його частку в межах 30,1-24,4% від загального.

8. Способи вирощування розсади та схеми розміщення рослин за різної площі живлення мали вплив і на економічні показники. Так, найбільший економічний ефект було отримано у варіантах вирощування розсади в касетах, де рівень рентабельності становив 67,6-77,8%. Вищими економічними показниками відзначено варіанти висаджування рослин за рядковими схемами - 70х20 см (71,4 тис. шт./га) та 70х35 см (2 росл. в гнізді) - (81,6 тис. шт./га), рентабельність становила відповідно 56,0 та 51,1%. Найвищий економічний ефект одержали у варіантах раннього строку висаджування розсади - 10.05 віком 60 і 50 діб, рівень рентабельності яких перевищував контрольний варіант (строку 20.05 віком розсади 60 діб) на 9,3-13,1%. Економічна оцінка досліджень із сортовипробування показала, що найбільш придатними для даної зони вирощування є сорти Ласточка, Обрій, Подарок Молдови, рівень рентабельності їх вирощування відповідно становив 74,7, 58,0 та 56,3%.

9. За касетної технології вирощування розсади показник коефіцієнту біоенергетичної ефективності був найвищим і становив 1,39-1,54. У варіантах густоти розміщення рослин 71,4 тис. шт./га біоенергетична ефективність була найвищою - 1,31, а при подальшому загущенні коефіцієнт знижувався. За висаджування рослин в перший строк біоенергетична ефективність переважала контроль на 16,1-22,3%. Найвищий Кбе одержано в сортів Ласточка та Обрій, який складає 1,58 та 1,23.

Рекомендації виробництву

За вирощування перцю солодкого в умовах Правобережного Лісостепу України розсаду доцільно вирощувати в касетах з розміром чарунок 8х8 та 5х5 см для забезпечення врожайності на рівні 19,3-20,5 т/га та розміщувати рослини за широкорядними схемами 70х20 (71,4 тис. шт./га) та 70х35 см - по 2 рослини в лунці (81,6 тис. шт./га). Для отримання раннього і високого загального врожаю доцільно висаджувати розсаду віком 60 діб в першій та другій декадах травня, що сприяє подовженню вегетаційного періоду, а для досягнення вищої урожайності (17,3-18,6 т/га) рослин перцю солодкого без застосування зрошування в умовах Правобережного Лісостепу України рекомендуємо вирощувати сорти Ласточка, Подарок Молдови та Обрій.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лихацький В.І., Волошенюк О.П. Продуктивність рослин перцю солодкого залежно від віку та способів вирощування розсади // Зб. наук. праць Уманського ДАУ (спец. випуск). Біологічні науки і проблеми рослинництва. - 2003. - С. 933-935 (проведення польових досліджень, узагальнення та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку).

2. Лихацький В.І., Волошенюк О.П. Оцінка продуктивності окремих сортів перцю солодкого в умовах Правобережного Лісостепу України // Зб. наук. праць Уманського ДАУ. - 2005. - Вип. 61. - С. 502-508 (проведення польових досліджень, узагальнення та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку).

3. Волошенюк О.П. Продуктивність перцю солодкого за різних схем розміщення та площ живлення рослин в умовах Правобережного Лісостепу України // Науковий вісник НАУ. - 2006. - Вип. 100. - С. 122-128.

4. Лихацький В.І., Волошенюк О.П. Вплив способів вирощування та віку розсади на урожайність перцю солодкого // http: // nd.nauu.kiev.ua/2007-1/07 lviosp.html (проведення польових досліджень, узагальнення та аналіз результатів, підготовка матеріалів до друку).

5. Волошенюк О.П. Продуктивність рослин перцю солодкого залежно від віку розсади та строків висаджування її у відкритий грунт // Матеріали всеукраїнської конференції молодих вчених до 160-річчя Уманського державного аграрного університету. - Умань. - 2004. - С. 105-106.

Размещено на Allbest.ru