Продуктивність різночасно дозріваючих травостоїв залежно від видового складу компонентів в умовах Лісостепу західного

Размещено на http://allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Українська академія аграрних наук

інститут кормів

06.01.12 - Кормовиробництво і луківництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Продуктивність різночасно дозріваючих травостоїв залежно від видового складу компонентів в умовах лісостепу західного

Молдован Жанна Андріївна

ВІННИЦЯ - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана при Інституті кормів Української академії аграрних наук на дослідному полі Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН і РАСГН Бабич Анатолій Олександрович, Інститут кормів УААН, радник дирекції, завідувач лабораторії селекції та технології вирощування зернобобових культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Мащак Ярослав Іванович, Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, головний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Рак Лідія Іллівна, Тернопільський інститут АПВ УААН, завідувач лабораторії кормовиробництва

Захист відбудеться “24” січня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 у Вінницькому державному аграрному університеті і Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3 і Інституту кормів УААН за адресою: 21100, м. Вінниця, пр-кт. Юності, 16.

Автореферат розісланий “20” грудня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради П.В. Материнський

Вступ

Створення стабільної кормової бази для тваринництва передбачає повне забезпечення потреби в кормах, ліквідацію дефіциту кормового білка, який становить близько 25-30%. Одним із найбільш вагомих джерел протеїну є зелені корми культурних пасовищ. Культурні пасовища широко визнані в більшості країн світу як джерело одержання високопоживних, якісних і дешевих кормів, служать надійною основою повноцінної годівлі, рентабельного ведення м'ясо-молочного скотарства та отримання найбільш цінних продуктів харчування для населення.

Актуальність теми. З проблеми підвищення ефективності створення і використання в зазначеному регіоні сіяних лучних угідь, і особливо, культурних пасовищ як енергетично і економічно найвигідніших, у попередні роки проведено багато досліджень. Вагомий вклад у розвиток теоретичних основ підвищення продуктивності природних і сіяних травостоїв внесли М.В.Куксін, А.В.Боговін, П.С.Макаренко, Я.І.Мащак, А.О.Бабич, В.Ф.Петриченко, І.П.Квітко, О.І.Зінченко, С.І.Осецький, М.Т.Ярмолюк, В.Г.Кургак та ін. Однак незважаючи на проведені дослідження з розробки заходів відтворення лучної рослинності на виведених з ріллі землях і ефективного використання в травосіянні бобових до останнього часу ряд важливих питань залишається недостатньо вивченими.

З урахуванням зональних та екологічних умов ще не достатньо розроблений асортимент різночасно дозріваючих травосумішок для пасовищного використання, зовсім не з'ясована в них роль низових трав, тобто буферних компонентів, як стабілізуючого фактора господарсько та екологічно цінної структури травостоїв, підвищення їх продуктивного довголіття. Практично відсутні дані про вплив травосумішок з різним співвідношенням в них компонентів на особливості формування еколого-біологічної структури сіяних фітоценозів. Все це істотно стримує розробку ефективних заходів створення високопродуктивних сталих з прогнозованою якістю лучних травостоїв за тривалого їх використання. Необхідність розв'язання зазначених задач і визначило вибір теми дисертації.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота за темою дисертації є складовою частиною тематичного плану Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН по виконанню НТП УААН на 2001-2005 рр. “Кормовиробництво", підпрограми “Створення і використання сінокосів і пасовищ”, завдання “Удосконалити енергозберігаючу технологію створення і використання бобово-злакових травостоїв на різних типах кормових угідь для підвищення в них стійкості бобових трав на рівні 40-50% і одержання 50-70 ц/га кормових одиниць” (№ держреєстрації 0104U002374).

Мета та завдання досліджень. Мета роботи полягала у визначенні найбільш перспективних різночасно дозріваючих багаторічних травосумішок, які б забезпечили високу сталу продуктивність за їх тривалого використання на орних землях Лісостепу західного.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити наступні завдання:

- встановити роль злакових і бобово-злакових травостоїв з різним співвідношенням компонентів у формуванні продуктивності, видового складу та еколого-біоморфологічної структури травостоїв;

- дослідити особливості трансформації сіяних рослинних угрупувань залежно від видового складу багаторічних травосумішок;

- визначити роль низових злакових трав у формуванні продуктивності та підвищенні стійкості пасовищних травостоїв до стресових ситуацій в умовах інтенсивного використання;

- встановити вплив видового складу різночаснодозріваючих травосумішок на ботанічний склад, якість та розподіл урожайності за циклами використання;

- дати енергетичну та економічну оцінку створення багаторічних пасовищних травостоїв різних строків дозрівання.

Об'єкт дослідження - процес формування видової та морфометричної структури продуктивності різночасно дозріваючих травосумішок, показників якості корму залежно від складу травосумішки.

Предмет дослідження - злакові, бобово-злакові травосумішки різних строків дозрівання за тривалого їх використання, продуктивність, якість урожаю, енергетична та економічна ефективність.

Методи дослідження. Основним методом досліджень був польовий дослід для визначення дії і взаємодії організованих факторів; хімічний - визначення хімічного складу та поживності кормів; морфо-фізіологічний - визначення біометричних параметрів рослин; підрахунково-ваговий - вставлення параметрів показників структури врожаю й визначення врожайності листостеблової маси; розрахунково-порівняльний - оцінка економічної і біоенергетичної ефективності вирощування різночасно дозріваючих травосумішок; методи математичної статистики для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає у встановленні особливостей формування травостоїв за різних строків використання, що дозволило виявити найкращі моделі сіяних ценозів за різної тривалості їх використання.

Встановлені параметри продуктивності сіяних різночасно дозріваючих травостоїв та поживності корму за різних способів формування травосумішок.

Вперше для орних земель зони Лісостепу західного встановлено значення травосумішок з використанням низових багаторічних злакових трав пажитниці багаторічної і костриці червоної в підвищенні стійкості травостоїв до стресових ситуацій.

Встановлено склад кращих багаторічних травосумішок, нагромадження ними рослинної маси за періодами відростання та показники якості корму різночасно дозріваючих травосумішок.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі отриманих експериментальних даних розроблені рекомендації виробництву по запровадженню найкращих багаторічних бобово-злакових травосумішок при створенні сіяних культурних пасовищ на орних землях західного Лісостепу, використання яких дозволяє отримати з кожного гектара 70-83 ц сухої маси, 50-70 ц кормових одиниць, 6,5-10,5 ц перетравного протеїну при собівартості 1 ц кормових одиниць 10-14 грн.

Наукові розробки впроваджені в СГК ім. Щорса Старокостянтинівського району Хмельницької області на загальній площі 70 га.

Результати досліджень використані при наданні консультацій керівникам та головним спеціалістам господарств, керівникам виробничих підрозділів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням здобувача. Автор брала безпосередню участь у розробці програми та виборі методики досліджень. Особисто опрацьовано наукові дані вітчизняної та світової літератури за темою дисертації, проведено польові та лабораторні дослідження, проаналізовано одержані при цьому експериментальні дані, узагальнено їх в наукових статтях, проведено статистичний аналіз одержаних результатів, сформульовано висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені та обговорені на міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів у Вінницькому державному аграрному університеті “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (Вінниця, 2005), Всеукраїнській науковій конференції в ННЦ “Інституті землеробства УААН” “Розширене використання у землеробстві біологічного азоту, як складова частина концепції продовольчої та енергетичної незалежності України на етапі євроінтеграції” (Чабани, 2006), обласних, районних конференціях та практичних семінарах спеціалістів, щорічно на засіданнях Вченої ради Хмельницької ДСГДС та Інституту кормів УААН.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових праць, з яких 4 у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, 6 експериментальних розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку цитованої літератури (229 першоджерел), з них латиницею - 21. Робота викладена на 221 сторінці, містить 150 сторінок тексту, 18 таблиць, 16 рисунків, а також 47 таблиць додатків.

Основний зміст роботи

РОЗДІЛ 1. Стан вивчення добору травосумішок для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв (огляд літератури)

В огляді літератури узагальнені результати досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених по даній тематиці. На підставі аналізу дається обґрунтування доцільності вивчення ролі багаторічних бобових трав як джерела біологічного азоту, ролі низових видів багаторічних злакових трав у підвищенні стійкості травостоїв до витоптування та подовженні продуктивного довголіття угідь стосовно до умов західного Лісостепу. Розглянуто можливості подовження пасовищного періоду та рівномірного надходження пасовищного корму шляхом створення різностиглих багаторічних травосумішок.

РОЗДІЛ 2. Умови, програма та методика проведення досліджень

Дослідження проведені в 2002-2005 рр. в польовому досліді лабораторії кормовиробництва Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН (с. Самчики), яка знаходиться у центральній частині Старокостянтинівського району Хмельницької області.

Грунт дослідного поля - чорнозем опідзолений середньо суглинковий. Агрохімічні показники орного шару: вміст гумусу - 3,2 - 3,4%, легкогідролізованого азоту - 13 мг на 100 г грунту, обмінного калію - від 9 до 11 мг на 100 г грунту, рухомих форм фосфору - 8 - 9 мг на 100 г грунту. Гідролітична кислотність коливається від 1,1 до 3,4, сума ввібраних основ - 34,2 - 43,8 мг екв. на 100 г грунту, рН сольової витяжки - 6,0 - 6,6.

Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялись від середньо багаторічних показників, що помітно впливало на формування врожайності, а також на ріст і розвиток компонентів травосумішок.

Виходячи з мети досліджень, вирішення намічених програмою завдань проводилось у однофакторному досліді. Схема досліду включала три типи травостоїв: ранньостиглі травосумішки (8 варіантів), середньостиглі травосумішки (8 варіантів), пізньостиглі травосумішки (8 варіантів).

Багаторічні травосумішки висівались 16 квітня 2002 року безпокривним способом. При сівбі використані районовані сорти багаторічних трав: грястиця збірна Київська рання 1, стоколос безостий Вишгородський, тимофіївка лучна Аргента, костриця лучна Люлинецька, костриця червона Агата, Янка, пажитниця багаторічна Обрій, конюшина повзуча Даная, лядвенець рогатий Лотос, люцерна посівна Реґіна.

Під основний обробіток грунту було внесено N40P60K60 з розрахунку на 1 гектар. За роки користування травостоями на ділянки із бобово-злаковим травостоєм щорічно вносились фосфорно-калійні добрива з розрахунку P60K60 на 1 га при припиненні вегетації, на ділянки із злаковим травостоєм - N120P60K60. При цьому азотні добрива N30 вносились після кожного циклу відчуження.

Досліди закладались в чотириразовій повторності, розмір посівної ділянки - 64 м2, облікової - 32 м2, загальна площа під дослідом 1,0 га. Розміщення варіантів систематичне. Попередник - соя.

Облік урожаю зеленої маси в досліді проводили укісним методом за методикою ВІК (1971) шляхом скошування травостою косаркою КС-2,1. Вміст абсолютно сухої речовини в урожаї визначали термостатно-ваговим методом. Математичний аналіз результатів досліджень виконували методом дисперсійного аналізу за Б.О.Доспєховим (1985).

Ботанічний склад урожаю визначали методом вагового аналізу з розбиранням пробного снопа, відібраного з прокосів у чотириразовій повторності, густоту травостою та участь у ньому компонентів - шляхом підрахунку пагонів на фіксованих ділянках розміром 0,5 х 0,5 м (по дві на кожному варіанті у двох несуміжних повтореннях).

Розрахунок вмісту кормових одиниць і обмінної енергії проводили за фактичними даними хімічного складу корму з використанням довідникових коефіцієнтів перетравності і продуктивної дії поживних речовин (М.Ф.Томме, 1964; Є.Ф.Пєтухова та ін., 1981). Коефіцієнти перетравності поживних речовин, до складу яких включені конюшина повзуча, лядвенець рогатий, люцерна посівна, встановлено в балансових дослідах лабораторії зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН.

Економічну ефективність вирощування багаторічних травосумішок на чорноземі опідзоленому розраховували згідно технологічної карти та розроблених рекомендацій і нормативів Всесоюзного Інституту кормів (1971), енергетичну оцінку проводили за О.К.Медведовським (1988).

Оцінку конкурентоспроможності технологій вирощування агрофітоценозів аналізували за методикою Гарькавий А.Д., Петриченко В.Ф., Спірін А.В. (2003).

РОЗДІЛ 3. Формування сіяних травостоїв залежно від складу травосумішки

Вплив складу травосумішки на густоту різнотипних травостоїв. За нашими даними густота травостоїв в значній мірі залежала від видового складу травосумішок та строку їх використання. Аналіз проведених досліджень протягом 2003-2005 рр. показав, що при включенні багаторічних бобових трав до складу травосумішок формувалися ранньостиглі ценози із щільністю 2017 - 2528 пагонів на 1 м2, середньостиглі - 1736 - 2405 пагонів на 1 м2, пізньостиглі - 2001 - 2313 пагонів на 1 м2. Щільність злакових травостоїв коливалась від 1736 до 2202 пагонів на 1 м2 в залежності від складу травосумішки. Густота травостоїв, де основу становила пажитниця багаторічна, була на 13 - 15% вищою від густоти травостоїв з домінуванням верхових злакових трав - грястиці збірної, стоколосу безостого, тимофіївки лучної.

Підрахунки густоти злакових компонентів показали, що в ранньостиглих травосумішках з переважанням верхових злакових трав основу травостою становила грястиця збірна - 31 - 39% від загальної густоти травостою, тоді як частка пажитниці багаторічної в травосумішках на основі низових злакових трав становила 37 - 46%. В травостоях середніх строків дозрівання із злакових компонентів найбільша інтенсивність кущення відмічена у костриці червоної і пажитниці багаторічної. Так, в травосумішках на основі верхових злакових трав на кострицю червону припадало 32 - 40% від загальної кількості пагонів, тоді як частка стоколосу безостого становила 26 - 31%. У травосумішках, створених на основі низових злакових трав, основу травостою (46 - 48%) становила пажитниця багаторічна.

В пізньостиглих травостоях з переважанням верхових злакових трав основу травостою (близько 39% від загальної кількості пагонів) становила костриця червона, на тимофіївку лучну припадало 22 - 25%.

Частка бобового компонента в травосумішках різних строків дозрівання була різною. Насамперед, вона залежала від виду бобового компонента та насичення травосумішки верховими і низовими злаковими травами. В фітоценозах, де домінували низові злакові трави, створюються кращі умови для розвитку бобових компонентів. При цьому кількість пагонів конюшини повзучої зросла на 5%, люцерни посівної - на 10%, лядвенцю рогатого - на 14%.

Зміна ботанічного складу травостою залежно від складу травосумішки. Встановлено, що на ботанічний склад сіяного травостою великий вплив мають не тільки гідротермічні умови вегетаційного та зимового періодів, а й конкурентні взаємовідносини між компонентами травостою.

В перший рік використання домінуюче положення в ранньостиглих бобово-злакових травостоях (рис. 1) займали злакові трави, вміст яких в урожаї становив 44,0 - 75,5%, в злакових травостоях досягав 85,0 - 90,5%. Із бобових компонентів найбільша частка припадала на лядвенець рогатий - 43,0 - 52,0%, люцерну посівну - 20,0 - 29,0%.

Злакові трави Бобові трави Різнотрав'я

Рис.1 Динаміка ботанічного складу ранньостиглих травостоїв за роками використання, % (середнє за 2003 - 2005 рр.):

1 - перший рік використання; 2 - другий рік використання; 3 - третій рік використання

Частка різнотрав'я в цей період була найбільшою в злакових травосумішках і становила 9,5 - 15,0%. Дещо інакше змінювався за роками склад середньостиглих травостоїв. У перший рік використання ботанічний склад злакових травосумішок був подібним до ботанічного складу відповідних ранньостиглих травостоїв. В фітоценозах з бобовими травами переважали злакові трави. Найбільша їх частка була в травосумішках з додаванням конюшини повзучої 70,0 - 73,0%, тоді як в сумішках з додаванням люцерни посівної частка злакових трав становила 52,5 - 66,5%.

У пізньостиглих злакових травостоях в перший рік використання частка злакових трав становила 84,0 - 86,5%, бобово-злакових - 48,0 - 66,5%. Частка бобового компонента в них була більшою в порівнянні із середньостиглими травосумішками і меншою - в порівнянні із ранньостиглими.

На третій рік використання ранньостиглих травостоїв кращі умови для росту і розвитку багаторічних бобових трав складалися в травостоях, які формувались на основі пажитниці багаторічної. Вміст їх у травостої збільшився до 36,9 - 57,5%. В середньостиглих травостоях відмічено зростання частки злакового компонента до 40,3 - 94,1%, зменшення частки бобових трав до 26,7 - 56,1%. Зменшення частки бобового компонента призвело до збільшення частки різнотрав'я до 3,1 - 9,1%. У пізньостиглих травостоях частка бобових трав змінювалась від 32,1 до 50,0%. У травосумішках з переважанням верхових злакових трав вона була меншою і становила 32,1 - 37,4%, в травосумішках на основі пажитниці багаторічної зросла до 36,7 - 50,0%.

РОЗДІЛ 4. Урожайність сіяних травостоїв залежно від складу травосумішки

Вдало підібрані компоненти, представники двох родин - злакових і бобових, їх співвідношення в травосумішці найбільше впливали на продуктивність пасовищних травостоїв.

Багаторічні бобово-злакові травосумішки на фоні застосування фосфорно-калійних добрив і злакові на фоні повного мінерального добрива щорічно забезпечували високий сукупний вихід сухої речовини, який в середньому за три роки використання становив: для ранньостиглих травостоїв - 6,99 - 8,49 т/га, середньостиглих травостоїв - 4,83 - 8,08 т/га, пізньостиглих травостоїв - 4,63 - 7,53 т/га. У всіх типах травостоїв злакові травостої за виходом абсолютно сухої речовини поступалися бобово-злаковим. Серед ранньостиглих бобово-злакових травостоїв найбільший вихід абсолютно сухої речовини забезпечили травосумішки з включенням люцерни посівної - 8,38 - 8,49 т/га, найменший - травосумішка з включенням грястиці збірної, вівсяниці лучної, костриці червоної, лядвенцю рогатого - 6,99 т/га.

Середньостиглі бобово-злакові травостої за збором абсолютно сухої речовини поступалися ранньостиглим і забезпечили в середньому за три роки використання збір абсолютно сухої маси 8,08 т/га на ділянці з включенням стоколосу безостого, вівсяниці лучної, костриці червоної і люцерни посівної, а травосумішка з включенням пажитниці багаторічної, костриці червоної, стоколосу безостого і конюшини повзучої - 5,50 т/га. Середньостиглі травостої, які формувалися на основі стоколосу безостого, забезпечили вищий збір абсолютно сухої речовини в порівнянні із травостоями, які формувались на основі пажитниці багаторічної. Серед пізньостиглих бобово-злакових травостоїв більш продуктивними були травосумішки з включенням люцерни посівної, які забезпечили 7,18 - 7,53 т/га абсолютно сухої речовини. Травосумішки з включенням лядвенцю рогатого або конюшини повзучої були менш врожайними і забезпечили в середньому за три роки використання майже однаковий збір абсолютно сухої речовини 5,70-6,08 т/га. Причому травосумішки, які формувалися на основі пажитниці багаторічної за збором абсолютно сухої речовини не поступалися травосумішкам з домінуванням тимофіївки лучної.

Урожайність пасовищних травостоїв від весни до осені в основному знижується внаслідок несприятливих гідротермічних умов. Слід відзначити, що в середньому за три роки використання розподіл урожаю ранньостиглих травостоїв за циклами використання був слідуючим: перший цикл - 33 - 48% річного врожаю, другий - 18 - 28%, третій - 18 - 25%, четвертий - 12 - 20%. Розподіл урожаю середньостиглих травосумішок був дещо іншим у порівнянні із ранньостиглим: перший цикл - 36 - 43%, другий - 18 - 27%, третій - 20 - 25%, четвертий - 11 - 18%. У пізньостиглих травостоях на перший цикл використання припадало 30 - 49% річного врожаю, другий - 19 - 28%, третій - 17 - 27% і четвертий - 13 - 17% (табл.1).

РОЗДІЛ 5. Хімічний склад та поживність корму залежно від типу травостоїв

Вплив складу травосумішки на вміст поживних речовин. Аналіз одержаних результатів хімічного складу корму показав, що надземна маса ранньо-, середньо- і пізньостиглих травосумішок за роками досліджень була добре забезпечена поживними речовинами і за загальним рівнем вмісту їх у кормі відповідала зоотехнічним нормам годівлі великої рогатої худоби. Вміст сирого протеїну в зеленій масі травостоїв був оптимальним, однак він дещо змінювався за роками використання та в залежності від складу травосумішки.

Таблиця 1

Надходження пасовищного корму різночасно дозріваючих травосумішок залежно від їх складу (середнє за 2003 - 2005 рр.)

Склад травосумішки	Суха речовина, т/га	Цикли використання
		перший	другий	третій	четвертий
Ранньостиглі травосумішки
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6	7,14	3,46* 47**	1,29 18	1,31 18	1,07 15
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6 + конюшина повзуча, 6	7,58	3,35 44	1,62 22	1,64 22	0,92 12
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6 + лядвенець рогатий, 6	7,43	2,80 37	1,84 25	1,56 21	1,23 17
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6 + люцерна посівна, 8	8,38	2,74 33	2,38 28	2,00 24	1,26 15
НІР05	0,59
Середньостиглі травосумішки
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9	4,83	2,00 41	1,11 23	1,01 21	0,71 15
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9 + конюшина повзуча, 6	5,50	2,27 41	1,12 20	1,39 25	0,73 14
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9 + лядвенець рогатий, 6	5,87	2,33 40	1,35 23	1,41 24	0,78 13
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9 + люцерна посівна, 8	6,86	2,51 36	1,85 27	1,48 22	1,01 15
НІР05	0,55
Пізньостиглі травосумішки
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6	4,63	1,96 42	1,30 28	0,78 17	0,60 13
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6 + конюшина повзуча, 6	5,70	2,46 40	1,14 20	1,42 25	0,68 13
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6+ лядвенець рогатий, 6	6,08	2,11 34	1,44 24	1,51 25	1,02 17
Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6 + люцерна посівна, 8	7,18	2,65 36	1,86 26	1,62 23	1,05 15
НІР05	0,45

*) чисельник - суха речовина, т/га,

**) знаменник - % до загального врожаю.

В сухій речовині бобово-злакові травосумішки порівняно із злаковими містили більше сирого протеїну і менше сирої клітковини. Вміст сирого протеїну у середньостиглих бобово-злакових травосумішках становив 14,83 - 18,27% в залежності від складу травосумішки, ранньостиглих - 12,46 - 16,35% і пізньостиглих - 11,94 - 17,69%. Для середньо- і пізньостиглих травостоїв характерною була тенденція підвищення вмісту сирого протеїну в травосумішках з переважанням пажитниці багаторічної у порівнянні із травосумішками на основі верхових злакових трав.

За вмістом в сухій речовині сирої клітковини, сирої золи, БЕР певної закономірності не виявлено в залежності від складу травосумішки. За вмістом безазотистих екстрактивних речовин переважали ранньостиглі (43,59 - 49,87%) та пізньостиглі (44,50 - 50,05%) бобово-злакові травосумішки. За мінеральним складом рослинна маса вивчаємих травосумішок добре забезпечена кальцієм і фосфором. Вміст їх у сухій масі становив відповідно - 0,44 - 0,83% та 0,26 - 0,41%.

Вплив типу травостою та його складу на поживність корму. Одержані результати показали, що досліджувані травостої мають високу енергетичну і протеїнову поживність. Кормова цінність бобово-злакових травостоїв різних строків дозрівання була вищою в порівнянні із злаковими. У ранньостиглих травосумішках в 1 кг сухої речовини містилось 9,34 - 9,92 МДж обмінної енергії, 0,76 - 0,83 кормових одиниць, 117 - 153 г перетравного протеїну на одну кормову одиницю. В середньо- і пізньостиглих травосумішках ці показники становили відповідно - 9,50 - 10,11 МДж, 0,76 - 0,84 кормової одиниці і 130 - 165 г та 9,32 - 10,08 МДж, 0,77 - 0,85 кормової одиниці і 136 - 170 г.

РОЗДІЛ 6. Продуктивність різнотипних травостоїв залежно від видового складу

Нашими дослідженнями встановлено, що вихід кормових одиниць, перетравного протеїну, обмінної енергії змінювався в залежності від складу травосумішки та за роками використання. В середньому за три роки використання найвищу продуктивність забезпечили ранньостиглі травостої з включенням люцерни посівної. В них збір кормових одиниць з одного гектара становив 6,89 - 6,94 т, 4,35 т/га, вихід перетравного протеїну - 1,04 т, обмінної енергії - 80,2 - 83,1 ГДж, тоді як на злакових травостоях ці показники (табл. 2) становили відповідно - 4,35 т, 0,52 - 0,58 т і 55,3 - 56,3 ГДж. У травосумішках з включенням лядвенцю рогатого або конюшини повзучої за виходом кормових одиниць, перетравного протеїну істотної різниці не виявлено.

Таблиця 2

Продуктивність багатокомпонентних різночасно дозріваючих травосумішок залежно від видового складу компонентів, т/га

(середнє за 2003 - 2005 рр.)

№ п/п	Склад травосумішки, норма висіву, кг/га	Суха речовина	Кормові одиниці	Перетравний протеїн	Обмінна енергія, ГДж/кг
Ранньостиглі травосумішки
1.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6	7,14	4,35	0,52	56,3
2.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6 + конюшина повзуча, 6	7,56	5,70	0,72	70,6
3.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6 + лядвенець рогатий, 6	7,43	5,61	0,86	69,6
4.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + грястиця збірна, 6 + люцерна посівна, 8	8,38	6,94	1,04	83,1
	НІР05	0,59
Середньостиглі травосумішки
1.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9	4,83	3,12	0,40	38,8
2.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9 + конюшина повзуча, 6	5,50	4,25	0,64	53,2
3.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9 + лядвенець рогатий, 6	5,87	4,70	0,74	56,3
4.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + стоколос безостий, 9 + люцерна посівна, 8	6,86	5,74	0,94	69,3
	НІР05	0,55
Пізньостиглі травосумішки
1.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6	4,63	2,86	0,36	36,9
2.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6 + конюшина повзуча, 6	5,70	4,53	0,65	54,5
3.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6 + лядвенець рогатий, 6	6,08	4,62	0,81	57,9
4.	Пажитниця багаторічна, 11 + костриця червона, 6 + тимофіївка лучна, 6 + люцерна посівна, 8	7,18	6,05	1,00	72,0
	НІР05	0,45

Середньостиглі злакові і бобово-злакові травостої за виходом поживних речовин з одного гектара поступалися ранньостиглим. Аналіз усереднених даних продуктивності середньостиглих травостоїв показав, що збір кормових одиниць в травосумішках з домінуванням стоколосу безостого становив 3,18 - 6,88 т/га, перетравного протеїну - 0,41 - 1,06 т/га і обмінної енергії - 40,1 - 79,9 ГДж, тоді як в травосумішках з домінуванням пажитниці багаторічної ці показники становили відповідно - 3,12 - 5,74 т/га, 0,40 - 0,94 т/га і 38,8 - 69,3 ГДж.

Пізньостиглі травостої забезпечили найменший вихід поживних речовин з одного гектара: кормових одиниць - 2,86 - 6,05 т, перетравного протеїну - 0,36-1,00 т та обмінної енергії - 36,9 - 75,9 ГДж. В усіх типах бобово-злакових травостоїв найвищу продуктивність забезпечили травосумішки з включенням люцерни посівної, травосумішки з включенням конюшини повзучої або лядвенцю рогатого за виходом поживних речовин істотно не відрізнялися.

РОЗДІЛ 7. Економічна та біоенергетична оцінка створення і використання різнотипних злакових і бобово-злакових травостоїв

Розрахунки показали, що менш енергетично дорогою виявилась технологія вирощування різночасно дозріваючих бобово-злакових травостоїв, порівняно із злаковими. Витрати на створення і використання бобово-злакових травостоїв складали 2112 - 2262 грн./га, умовно чистий прибуток становив 6762 - 12391 грн., тоді як витрати на створення злакових травостоїв зростали до 3616 - 3696 грн., умовно чистий прибуток зменшився до 2399 - 5518 грн. в залежності від складу травосумішки. Із бобово-злакових травосумішок найвищий умовно чистий прибуток (9821 - 12391 грн.) забезпечили травосумішки з включенням люцерни посівної. Низьку собівартість 1 ц кормових одиниць (10,48 - 13,10 грн.) забезпечили бобово-злакові травосумішки раннього строку дозрівання, високу - 10,96 - 16,96 грн. - бобово-злакові травосумішки середньостиглого типу. Собівартість 1 ц кормових одиниць злакових різночасно дозріваючих травостоїв була значно вищою і становила 27,7-42,03 грн.

Енергетичний коефіцієнт бобово-злакових травостоїв становив: для ранньостиглих травосумішок - 13,33 - 16,65, середньостиглих - 10,73 - 15,61 і пізньостиглих - 11,17 - 14,69, тоді як для злакових травостоїв він складав 4,03 - 6,15. Найвищий біоенергетичний коефіцієнт одержано при вирощуванні люцерно-злакових травостоїв різних строків дозрівання - 13,40 - 16,65, біоенергетичний коефіцієнт вирощування лядвенцево-злакових травостоїв істотно не відрізнявся від біоенергетичного коефіцієнту вирощування конюшино-злакових травостоїв і коливався від 11,17 до 14,47.

Оцінка конкурентоспроможності технології вирощування різночасно дозріваючих пасовищних травостоїв показала, що вони розвивались за інтенсивним напрямком, а найвищими конкурентними ознаками володіли технології вирощування бобово-злакових травосумішок з включенням люцерни посівної. При цьому коефіцієнт енергетичної оцінки становив 2,26 - 2,59, коефіцієнт інтегральної оцінки - 1,58 - 2,16, коефіцієнт конкурентоздатності - 2,02 - 2,31. Показники конкурентноздатності травостоїв з включенням лядвенцю рогатого або конюшини повзучої були дещо нижчими. Досліджувані злакові травостої з домінуванням пажитниці багаторічної і костриці червоної були найменш конкурентоспроможними: коефіцієнт енергетичної оцінки становив 1,00 - 1,66, коефіцієнт інтегральної оцінки - 0,81 - 1,00, коефіцієнт конкурентоздатності - 1,00 - 1,32.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у з'ясуванні особливостей формування видової структури різних типів сіяних травостоїв та розробці рекомендацій по створенню високопродуктивних угідь з мінімальними витратами, яка вирішена шляхом добору травосумішок різних строків дозрівання з різним співвідношенням верхових і низових злакових трав з метою збільшення виробництва високоякісних пасовищних кормів та покращення використання земельних ресурсів.

1. При створенні пасовищних травостоїв основна роль у формуванні злакових травостоїв належить початковому складу травосумішки, азотним добривам та гідротермічним умовам вегетаційного періоду. В формуванні бобово-злакових травостоїв, без застосування азотних добрив, основна роль належить початковому видовому складу травостою, а також гідротермічним умовам вегетаційного періоду.

У ранньостиглих злакових і бобово-злакових травосумішках, які формувалися на основі верхових злакових трав, основу травостою складала грястиця збірна, середньостиглих - стоколос безостий, пізньостиглих - тимофіївка лучна; в різночасно дозріваючих злакових і бобово-злакових травостоях, де домінували низові злакові трави, основу травостою становила пажитниця багаторічна. Густота травостоїв, які формувалися на основі низових злакових трав, була на 184 - 276 пагонів/м2 вищою за густоту травостоїв, які формувалися на основі верхових злакових трав і становила: для ранньостиглих травостоїв - 2202 - 2528 пагонів/м2, середньостиглих - 1920 - 2405, пізньостиглих - 2096 - 2404.

2. В усіх типах травосумішок за трирічного їх використання основна роль (на 88 - 97%) у формуванні урожаю належить сіяним травам. У ранньостиглих бобово-злакових травосумішках частка злакових трав складала 48,7 - 65,7%, бобових - 29,8 - 47,3, різнотрав'я - 3,2 - 4,8%; у середньостиглих бобово-злакових травосумішках на злакові трави припадало 43,5 - 72,9%, бобові - 23,1 - 51,7%, різнотрав'я - 3,0 - 5,5%; у пізньостиглих ці показники становили відповідно - 46,8 - 68,4%, 25,6 - 50,6% і 2,6 - 6,8%.

Частка бобового компонента збільшилася у 1,6 - 2,2 раза в травосумішках з домінуванням низових злакових трав в порівнянні із травосумішками на основі верхових злакових трав і становила 33,0 - 51,7% в залежності від виду бобового компонента.

3. В умовах природного вологозабезпечення Лісостепу західного багаторічні бобово-злакові травосумішки при внесенні фосфорно-калійних добрив (Р60К60) забезпечили сукупний вихід сухої речовини 5,50 - 8,49 т/га або в 1,2 раза вищий в порівнянні із злаковими травостоями.

4. Найвищий вихід сухої речовини серед досліджуваних травостоїв в умовах Лісостепу західного забезпечили ранньостиглі травостої - 7,06 - 8,49 т/га сухої маси. Серед ранньостиглих травостоїв продуктивнішою була травосумішка грястиці збірної, вівсяниці лучної, костриці червоної з люцерною посівною - 8,49 т/га абсолютно сухої маси, середньостиглих - травосумішка стоколосу безостого, вівсяниці лучної, костриці червоної з люцерною посівною - 8,08 т/га, пізньостиглих - травосумішка тимофіївки лучної, вівсяниці лучної, костриці червоної з люцерною посівною - 7,53 т/га.

Стабільну продуктивність бобово-злакові травосумішки забезпечували за рахунок люцерни посівної сорту Регіна, яка відноситься до сінокісно пасовищного типу і виявилась довговічною, відзначалась високою посухо- та морозостійкістю, раннім відростанням, швидким нагромадженням маси, досить добре відновлювалась в отавах.

5. Найкращим розподілом урожаю багаторічних травосумішок за циклами використання та середньодобового приросту сухої речовини характеризувалися ранньостиглі травостої, у яких на перший цикл припадало 33 - 48%, другий і третій - 18 - 28% і четвертий - 12 - 20%. Середньодобовий приріст абсолютно сухої маси становив 0,03 - 0,07 т/га. Розподіл врожаю середньостиглих травостоїв був схожим до ранньостиглих: перший цикл - 36 - 43%, другий - 18 - 27%, третій - 20 - 25%, четвертий - 11 - 18%, а середньодобовий приріст сухої маси зменшився до 0,03 - 0,05 т/га. Розподіл врожаю пізньостиглих травостоїв дещо відрізнявся від ранньо- і середньостиглих: перший цикл - 30 - 49% річного врожаю, другий і третій - 17 - 28%, четвертий - 13 - 17%, а середньодобовий приріст сухої маси був найменшим і становив 0,03 - 0,04 т/га.

В усіх типах травостоїв найвищий середньодобовий приріст 0,04 - 0,07 т/га абсолютно сухої маси забезпечили травосумішки з включенням люцерни посівної, найменший - 0,03 - 0,031 т/га злакові травостої.

6. Вміст сирого протеїну в сухій масі пасовищних травосумішок коливався від 11,9 до 18,3%, в тому числі у бобово-злакових травостоях - 12,46 - 18,30%. Вміст сирого протеїну в сухій речовині середньостиглих травостоїв становив 12,04 - 18,27%, ранньостиглих - 12,00 - 16,35%, пізньостиглих - 11,94 - 17,69%. Коливання вмісту в сухій речовині сухої клітковини, сиро золи, БЕР за типами травосумішок було неістотним.

7. Бобово-злакові і злакові травостої різних строків дозрівання мають високу енергетичну і протеїнову поживність. Вміст в 1 кг сухого корму ранньостиглих травостоїв перетравного протеїну становив 7,2 - 12,4%, обмінної енергії - 7,85 - 9,92 МДж, кормових одиниць - 0,62 - 0,83. Забезпеченість 1 кормової одиниці перетравним протеїном була досить високою 117 - 153 г. В середньо- і пізньостиглих травостоях ці показники відповідно становили 7,22 - 13,89%, 7,94 - 10,11 МДж, 0,62 - 0,14 корм. од., 117 - 165 г та 7,98 - 13,44%, 8,01 - 10,08 МДж, 0,63 - 0,85 корм.. од., 117 - 165 г.

8. Багаторічні бобово-злакові травосумішки на фоні застосування фосфорно-калійних добрив і злакові на фоні повного мінерального добрива в умовах природного вологозабезпечення щорічно забезпечували досить високий вихід поживних речовин. В середньому за три роки використання ранньостиглі травостої забезпечили 7,06 - 8,49 т/га сухої речовини, 4,53 - 6,94 т/га кормових одиниць, 0,52 - 1,04 т/га перетравного протеїну. Менш продуктивними були пізньостиглі травостої: 4,63 - 7,53 т/га сухої речовини, 2,86 - 6,16 т/га кормових одиниць, 0,36 - 1,00 т/га перетравного протеїну. Серед вивчаємих типів травостоїв бобово-злакові за продуктивністю істотно переважали злакові.

9. Найвищу продуктивність із досліджуваних бобово-злакових травостоїв забезпечили травосумішки з включенням люцерни посівної - 7,18 - 8,49 т/га сухої речовини, 5,74 - 6,94 т/га кормових одиниць, 0,94 - 1,06 т/га перетравного протеїну. Травосумішки з включенням конюшини повзучої або лядвенцю рогатого забезпечили менший вихід поживних речовин з 1 га, однак мали істотний приріст в порівнянні із злаковими травостоями.

10. Найвищі показники валової енергії на рівні 361,5 - 451,3 ГДж/га та обмінної - 196,2 - 249,3 ГДж/га забезпечили ранньостиглі багаторічні бобово-злакові травосумішки, що більше порівняно із середньостиглими бобово-злаковими травосумішками відповідно на 28,3 - 70,6 ГДж та 9,6 - 36,6 ГДж, порівняно із пізньостиглими - на 47,5 - 53,0 ГДж та 21,6 - 32,7 ГДж. Злакові травостої різних строків дозрівання за виходом валової енергії поступалися бобово-злаковим на 79,2 - 86,2 ГДж/га; 27,8 - 169,6 ГДж/га; 10,0 - 95,6 ГДж/га, за виходом обмінної енергії - на 30,3 - 80,4 ГДж/га; 39,3 - 123,3 ГДж/га; 52,8 - 88,2 ГДж/га в залежності від строків дозрівання багаторічних травосумішок.

11. Незалежно від співвідношення верхових і низових злакових трав, темпів настання укісно-пасовищної стиглості при найвищій вартості отриманого врожаю (9821,8 - 14574,0 грн.) найбільші показники умовно чистого прибутку (10532,6 - 12391,6 грн.), рівня рентабельності (484 - 567%), окупності витрат (5,40 - 6,67 грн.) та меншу собівартість 1 ц кормових одиниць (10,48 - 12,96 грн.) забезпечили різночасно дозріваючі бобово-злакові травосумішки з включенням люцерни посівної. Злакові травостої мали меншу вартість отриманого врожаю до 6006 - 9135 грн./га, умовно чистого прибутку - до 2399 - 5518 грн./га, окупність затрат - до 1,67 - 2,52 грн./га, рівень рентабельності - до 66,5 - 152,6%.

12. Коефіцієнт енергетичної ефективності технології вирощування ранньостиглих злакових травостоїв в умовах природного вологозабезпечення становив 2,74 - 2,79, бобово-злакових - 7,24 - 9,20. Для середньо- і пізньостиглих травостоїв ці показники були меншими і становили відповідно -1,92 - 1,99 та 5,89 - 7,67 і 1,83 - 2,31 та 6,03 - 8,40.

Рекомендації виробництву

1. В умовах природного зволоження західного Лісостепу України на чорноземах опідзолених крупнопилувато-середньосуглинкових з метою стабільного забезпечення тваринництва високоякісними кормами за умов обмеженого енерго- і ресурсозабезпечення доцільно створювати високопродуктивні пасовищні травостої різних строків дозрівання, які б забезпечували вихід 5,0 - 7,0 т/га кормових одиниць, 0,65 - 1,05 т/га перетравного протеїну при забезпеченості 1 кормової одиниці перетравним протеїном на рівні 130 - 160 г.

2. Для створення різночасно дозріваючих пасовищних травостоїв стійких до стресових ситуацій з оптимальним (30 - 40%) насиченням їх бобовими травами доцільно висівати ранньостиглі бобово-злакові травосумішки з включенням грястиці збірної, 10 кг/га, костриці лучної, 7 кг/га, костриці червоної, 6 кг/га та конюшини повзучої, 6 кг/га або лядвенцю рогатого, 6 кг/га; пажитниці багаторічної, 11 кг/га, костриці червоної, 6 кг/га, грястиці збірної, 6 кг/га та конюшини повзучої, 6 кг/га або лядвенцю рогатого, 6 кг/га, для середньостиглих - стоколосу безостого, 13 кг/га, костриці лучної, 7 кг/га, костриці червоної, 6 кг/га та конюшини повзучої, 6 кг/га або лядвенцю рогатого, 6 кг/га; пажитниці багаторічної, 11 кг/га, костриці червоної, 6 кг/га, стоколосу безостого, 7 кг/га та конюшини повзучої, 6 кг/га або лядвенцю рогатого, 6 кг/га, для пізньостиглих - тимофіївки лучної, 10 кг/га, костриці лучної, 7 кг/га, костриці червоної, 6 кг/га та конюшини повзучої, 6 кг/га або лядвенцю рогатого, 6 кг/га; пажитниці багаторічної, 11 кг/га, костриці червоної, 6 кг/га, тимофіївки лучної, 6 кг/га та конюшини повзучої, 6 кг/га або лядвенцю рогатого, 6 кг/га.

3. Для створення різночасно дозріваючих укісно-пасовищних травостоїв з високим вмістом (близько 50%) бобового компонента необхідно висівати бобово-злакові травостої з включенням люцерни посівної, а саме ранньостиглі: грястиця збірна, 10 кг/га, костриця лучна, 7 кг/га, костриця червона, 6 кг/га та люцерна посівна, 8 кг/га; середньостиглі: стоколос безостий, 13 кг/га, костриця лучна, 7 кг/га, костриця червона, 6 кг/га та люцерна посівна, 8 кг/га; пізньостиглі: тимофіївка лучна, 10 кг/га, костриця лучна, 7 кг/га, костриця червона, 6 кг/га та люцерна посівна, 8 кг/га.

Публікації за темою дисертації

1. Молдован Ж.А. Вплив складу травосумішки на продуктивність різночасно дозріваючих пасовищних травостоїв // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: „Діло”, 2005. - Вип. 55. - С. 84-87.

2. Молдован Ж.А. Створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на землях, виведених з інтенсивного землеробства // Збірник матеріалів п'ятої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи”. - Вінниця: Вінницький ДАУ, 2005. - С. 34-35.

3. Молдован Ж.А. Ефективність включення бобового компонента в різночасно достигаючих травосумішках // Збірник наук. пр. ННЦ Інститут землеробства УААН. - К., 2006. - Спецвипуск. - С. 224-228.

4. Молдован Ж.А., Молдован В.Г., Галиш Ф.С. Продуктивне довголіття конюшини повзучої в різнотипних пасовищних травостоях // Збірник наук. пр. ННЦ Інститут землеробства УААН. - К., 2006. - Вип. 3-4. - С. 70-75.

5. Молдован Ж.А. Різностиглі бобово-злакові травосумішки для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на землях, виведених з інтенсивного землеробства // Науково-технічний бюлетень Хмельницької ДСГДС. - 2006. - Вип.. 5. - С. 92-96.

6. Молдован Ж.А. Особливості формування пасовищних травостоїв на орних землях західного Лісостепу України // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: „Діло”, 2007. - Вип. 58. - С. 71-78.

Анотація

Молдован Ж.А. Продуктивність різночасно дозріваючих травостоїв залежно від видового складу компонентів в умовах Лісостепу західного. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 - кормовиробництво і луківництво. - Вінницький державний аграрний університет, Інститут кормів УААН, Вінниця, 2007 р.

Дисертаційна робота присвячена питанням добору найбільш перспективних багаторічних травосумішок різних строків дозрівання для створення високопродуктивних пасовищних травостоїв на землях, виведених з інтенсивного обробітку землеробства в зоні достатнього зволоження західного Лісостепу України.

Досліджено вплив складу компонентів злакових і бобово-злакових травостоїв з різним співвідношенням компонентів на ботанічний склад, густоту та продуктивність, хімічний склад корму за вмістом у ньому органічних речовин та поживних елементів, нагромадження рослинної маси протягом вегетаційного періоду та економічні і енергетичні показники їх вирощування.

Встановлено, що найвищі показники продуктивності, найкращі показники якості корму, а також економічної і енергетичної ефективності забезпечують бобово-злакові травосумішки.

Встановлено роль різних видів бобових трав у підвищенні продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму та його енергетичної поживності. злаковий травостой пасовищний

Ключові слова: багаторічні травосумішки, кормові одиниці, ботанічний і хімічний склад корму, економічна і біоенергетична ефективність.

Аннотация

Молдован Ж.А. Продуктивность разновременно созревающих травостоев в зависимости от видового состава компонентов в условиях Лесостепи западной. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности: 06.01.12 - кормопроизводство и луговодство. - Винницкий государственный аграрный университет, Институт кормов УААН, Винница, 2007 г.

Диссертационная работа посвящена вопросу подбора наиболее перспективных многолетних травосмесей разных сроков созревания для создания высокопродуктивных пастбищных травостоев на почвах, исключенных из интенсивного земледелия.

Изучено влияние состава компонентов злаковых и бобово-злаковых травостоев с различным соотношением компонентов на ботанический состав, густоту и продуктивность, биохимический состав корма по содержанию в нем органических веществ и питательных элементов, накопление растительной массы на протяжении вегетационного периода, экономические и энергетические показатели их выращивания.

Установлено, что в условиях естественного влагообеспечения западной Лесостепи многолетние бобово-злаковые травосмеси обеспечивают сбор сухой массы 55,0-84,9 ц/га или в 1,2 раза выше злаковых травостоев. Среди многолетних травостоев наивысшие показатели продуктивности 70,6-84,9 ц/га сухой массы, 43,5-69,4 ц/га кормовых единиц, 5,2-10,4 ц/га переваримого протеина обеспечили раннеспелые злаковые и бобово-злаковые травосмеси.

Растительная масса всех пастбищных травосмесей в перерасчете на сухое вещество хорошо обеспечена сырым протеином 11,9-18,3% и зольными элементами.

Бобово-злаковые и злаковые травостои разных сроков созревания имеют высокую энергетическую и протеиновою питательность. Содержание в 1 кг сухого корма раннеспелых травостоев переваримого протеина составляло 7,2-12,4% обменной энергии 7,85-9,92 МДж, кормовых единиц - 0,62-0,83.

Включение в травосмеси низовых злаковых трав незначительно влияет на увеличение урожайности пастбищ, но существенно повышает густоту травостоев и их устойчивость к частому отчуждению.

Проведенная энергетическая и экономическая оценка показывает, что независимо от соотношения верховых и низинных злаковых трав, темпов наступления пастбищной спелости при наивысшей стоимости полученного урожая (9821-14574 грн.) наибольшие показатели условно чистой прибыли (10532-12391 грн.), уровня рентабельности (484-567%), окупаемости затрат (5,40-6,67 грн.) и наименьшей себестоимости 1 ц кормовых единиц (10,48-12,96 грн.) обеспечиваются бобово-злаковыми травосмесями с включением люцерны посевной.

Ключевые слова: многолетние травосмеси, кормовые единицы, ботанический и химический состав корма, экономическая и биоэнергетическая эффективность.

Abstract

Moldovan Zh. A. The productivity of the in ripen different time grass stands depending of the kind composition of the components in the conditions of the west Forest-Steppe. - The Manuscript.

The dissertation to the receiving of the scientific degree of the candidate of the agriculture in the specialization 06.01.12 - forage producing and meadow-research. Vinnitsa State Agrarian University, Feed Research Institute of UAAS, Vinnitsa, 2007.

The dissertation work is devoted to the problem of the selection of the most perspective perennial grass-mixtures of different terms of ripping for the creation of high-productive pasture grass on the ground taken out from the intensive agriculture in the zone of the sufficient moistening of the Partially-Wooded steppe of Ukraine.

It was studied the influence of the corn and bean-corn grass with different correlation of the components on the botanic composition, density and the productivity, biochemical composition of the forage (fodder) according to the contents of the organic substances and the nourishing elements in it, piling up the plant mass during the vegetative period and the economic and the energetic in dices of their growing.

It is established that the highest parameters of productivity, the best parameters of feeding quality, and also that of economic and energy efficiency provide leguminous cereal mixtures.

The rove of different varieties of in the increase of productivity of legumecereal mixtures, forage quality and its energy nutrition value are determined.

Key words: perennial grass mixtures, forage units, botanic and chemical composition of forage (fodder), economical and bioenergetical affectivity.

Размещено на Allbest.ru