Формування відтворювальної здатності у бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

06. 02. 01 - Розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Формування відтворювальної здатності у бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи

Федорович Віталій Васильович

Київ - Чубинське - 2007

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор,

Заслужений діяч науки і техніки України

Сірацький Йосип Зенонович,

завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Петренко Іван Петрович, головний науковий співробітник лабораторії популяційного моніторингу Інституту розведення і генетики тварин УААН;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Костенко Олександр Іванович, виконуючий обов'язки академіка-секретаря відділення зоотехнії Української академії аграрних наук.

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету

Міністрів України, кафедра розведення і генетики

тварин імені М.А.Кравченка.

Захист відбудеться 14.03. 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: 08321, Київська обл., Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий 11.02. 2007 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасній системі великомасштабної селекції використання бугаїв-плідників з високою племінною цінністю є найважливішою складовою підвищення генетичного потенціалу продуктивності великої рогатої худоби.

Найбільш інтенсивно плідники використовуються в молочному скотарстві, де від окремих бугаїв-поліпшувачів одержують десятки й сотні тисяч високопродуктивних нащадків. Роль спадковості плідників у генетичному поліпшенні молочних порід великої рогатої худоби становить 90-95 % (М.З.Басовський, І.А.Рудик, В.П.Буркат, 1992, М.І.Бащенко і інші, 2004). Це зумовлює пошук нових підходів у вивченні морфо-фізіологічних особливостей статевого апарата, вікової динаміки спермопродукції та впливу різних факторів на формування відтворювальної здатності сільськогосподарських тварин.

Знання вікових особливостей і спадкової зумовленості відтворювальної функції бугаїв дозволяє спрямовано впливати на селекційний процес. Сперма бугаїв характеризується значною різноманітністю гамет, які динамічні за своєю природою і залежать від генетичних і фізіологічних особливостей плідників (Й.З.Сірацький, 1974, 1992, В.В.Шапірко, 1997, 2000, В.О.Кадиш, 2001, W. Patter, 1982, S.Mellor, 2001).

У зв'язку з цим виникає необхідність комплексного вивчення у бугаїв-плідників особливостей функціонування статевої системи, фізіологічних і біохімічних показників сперми і крові, вікової динаміки спермопродукції та запліднювальної здатності сперміїв. У даний час це питання у бугаїв новостворених порід і типів вивчено недостатньо.

Тому вивчення росту й розвитку статевих органів, їх морфологічної структури, біохімічних показників крові, газоенергетичного обміну речовин у бугайців у період статевого дозрівання та кількісних і якісних показників спермопродукції, їх взаємозв'язку із біохімічними й фізіологічними показниками сперми та крові у бугайців та дорослих бугаїв західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи визначають актуальність дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН „Розробити і удосконалити методи підвищення відтворної здатності у великої рогатої худоби нових порід і типів” у 2001-2005 роках (№ держреєстрації 0101U003123) та „Розробити та впровадити критерії оцінки і методи підвищення репродуктивної функції тварин нових порід і типів, що забезпечують підвищення відтворної здатності на 8-12 %” у 2006-2010 роках (№ держреєстрації 01061005846).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчити закономірності формування відтворювальної здатності у бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи. Для реалізації мети необхідно було вивчити:

ріст живої маси бугайців;

лінійний ріст тварин;

вікову динаміку росту статевих органів;

морфологічну структуру сім'яників, придатків сім'яників і придаткових статевих залоз;

вікову динаміку показників спермопродукції та фактори впливу на них;

показники спермопродукції бугаїв різних ліній та різної племінної цінності;

біохімічні та фізіологічні показники сперми;

легеневий газообмін і енергетичні процеси у бугайців у період статевого дозрівання; спермопродукція відтворювальний бугай статевий

морфологічні та біохімічні показники крові бугайців;

показники природної резистентності бугайців.

Об'єктом дослідження були бугайці та дорослі бугаї західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Предметом дослідження була жива маса, проміри статей тіла, статеві органи, сперма, газоенергетичний обмін, кров.

Методи досліджень: зоотехнічні - жива маса, проміри статей тіла та сім'яників, індекси будови тіла; морфологічні - вікова динаміка маси статевих органів; гістологічні - морфологічна будова сім'яників, придатків сім'яників, придаткових статевих залоз, структура і діаметр сім'яних канальців, висота їх епітелію та діаметр фолікулів; біологічні - кількісні та якісні показники спермопродукції, біохімічні й фізіологічні показники сперми, газоенергетичний обмін, морфологічні та біохімічні показники крові, показники природної резистентності; біометричні - середні величини, їх похибки, взаємозв'язки між показниками та частка впливу.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у бугаїв західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи в комплексі вивчено ріст і розвиток організму, вікову динаміку статевих органів, морфологічну структуру сім'яників, придатків сім'яників, придаткових статевих залоз. Досліджено вікову динаміку спермопродукції бугаїв-плідників різних ліній та різної племінної цінності. Отримана нова інформація про показники дихання та виживаність сперміїв, активність ферментів, вміст глюкози, фруктози, суми цукрів, ДНК, РНК, загального білка і загальної кількості імуноглобулінів у спермі бугаїв-плідників. Вивчено взаємозв'язки між кількісними і якісними показниками спермопродукції та біохімічними показниками сперми. Встановлено частку впливу деяких факторів на біохімічні показники сперми. Вперше вивчено на бугайцях західного внутрішньопородного типу у період їх статевого дозрівання показники легеневого газообміну, використання та розпад речовин в організмі, морфологічні й біохімічні показники крові та показники природної резистентності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати отриманих досліджень мають важливе значення для розробки теоретичних і практичних питань щодо раціонального використання бугаїв і підвищення запліднювальної здатності їх статевих клітин. Вони використовуються в навчальному процесі вузів та впроваджені в племзаводах, племрепродукторах та племпідприємствах Львівської області (акт впровадження від 5 жовтня 2006 року). Результати досліджень використані при розробці програми селекції з масивом худоби західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи у Львівській області. Одержані дані про ріст живої маси, лінійних промірів статей тіла, біохімічні показники сперми і крові бугаїв вказують на необхідність підтримування відповідного рівня годівлі та певної технології утримання плідників з метою тривалішого їх використання й одержання від них оптимальних репродуктивних показників.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблено методику досліджень, організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано первинні дані та проведено їх статистичну обробку і аналіз, описано й узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, що випливають із результатів досліджень.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено і обговорено в доповідях на щорічних розширених засіданнях відділу відтворення та вченої ради Інституту розведення і генетики тварин УААН у 2004-2006 роках, на міжнародній науковій конференції „Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки і практики” (Львів, червень, 2003), на міжнародній науковій конференції „Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки і практики” (Львів, червень, 2004), на дискусії „Розведення сільськогосподарських тварин за лініями” (Чубинське, вересень, 2004), на міжнародній науковій конференції „Стан проблеми та перспективи сучасної науки і практики”, присвяченій 105-річчю від дня народження С.З.Гжицького (Львів, червень, 2005), на конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, квітень, 2005), на IV конференції молодих вчених та аспірантів Інституту розведення і генетики тварин УААН (Чубинське, травень, 2006), на міжнародній конференції „Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки і практики” (Львів, червень, 2006), на міжнародному науковому симпозіумі, присвяченому 50-річчю створення Інституту тваринництва і ветеринарії „Достижения и перспективы развития животноводства” (Молдова, Кишинев, октябрь, 2006).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені в журналах, міжвідомчих наукових збірниках та матеріалах конференцій. Всього за темою дисертаційної роботи у фахових наукових виданнях опубліковано 11 наукових праць, з них 8 самостійних.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 58 таблицями та 6 рисунками. Робота містить вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень, їх аналіз і узагальнення, висновки, пропозиції виробництву, список використаних літературних джерел, додатки. Перелік використаної літератури нараховує 440 найменувань, з них 89 - іноземною мовою.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальну частину досліджень виконано в Інституті розведення і генетики тварин УААН, племзаводі „Правда” Бродівського району та племпідприємствах Львівської області за період з 2004 по 2006 роки.

Наукові дослідження проведені згідно схеми (рис. 1). Динаміку живої маси від народження до 15-місячного віку вивчали на 30 бугайцях, а від 24- до 72-місячного віку - на 210 бугаях-плідниках західного внутрішньопородного типу. Проміри статей тіла у новонароджених, 3-, 6-, 9-, 12- та у 15-місячному віці вивчали на одних і тих же п'яти бугайцях, від 24- до 72-місячного віку - на 210 бугаях-плідниках.

Живу масу піддослідних тварин вивчали шляхом індивідуального щомісячного зважування. Абсолютний приріст (D) за окремі вікові періоди і за весь період дослідження визначали за формулою: D =Wt - Wo, абсолютний середньодобовий приріст (D) - за формулою: , де Wt і Wo - жива маса відповідно в кінці і на початку періоду, кг; tі t - вік відповідно в кінці і на початку періоду, днів. Відносну швидкість росту (К) визначали за формулою С. Броді, кратність збільшення живої маси та промірів статей тіла - шляхом ділення живої маси або проміру в 3-, 6-, 9-, 12- і 15-місячному віці на живу масу або промір новонароджених бугайців. Для характеристики лінійного росту, екстер'єру та загального розвитку тварин у новонароджених, 3-, 6-, 9-, 12- і 15-місячних бугайців за допомогою мірної палиці, циркуля та мірної стрічки брали наступні проміри: висоту в холці, висоту в крижах, ширину грудей, ширину в маклаках, ширину в тазостегнових зчленуваннях, ширину в сідничних горбах, глибину грудей, обхват грудей за лопатками, обхват п'ястка, напівобхват заду, косу довжину тулуба (палицею), косу довжину тулуба (стрічкою) та косу довжину заду.

Шляхом співвідношення відповідних промірів вираховували індекси будови тіла тварин (А.І.Чижик, 1979, Й.З.Сірацький та інші, 2001).

Ріст і розвиток сім'яників до і після забою вивчали на 27 бугайцях західного внутрішньопородного типу. Забій тварин проводили у 6-, 12- та 15-місячному віці по 3 голови кожного генотипу. Довжину і ширину лівого та правого сім'яників до і після забою бугайців вимірювали за допомогою тестиметра (Г.Д.Святовець, В.М.Сірокуров, Й.З.Сірацький та інші, 1972). Площу їх поверхні визначали за формулою: , де S - площа поверхні сім'яника, см2; б - довжина сім'яника, см; b - ширина сім'яника, см; р - коефіцієнт 3,14. Динаміку вікових змін статевих органів вивчали шляхом препарування та зважування їх після забою в 6-, 12- і 15-місячному віці тварин. Статеві органи зважували з точністю до 0,1 г.

Для гістоморфологічних досліджень використовували шматочки зразків із статевих залоз розміром 1,0х0,5х0,5 см3. Останні вирізали гострою бритвою у різних тварин із одних і тих же ділянок. Після фіксації шматочків тканин в 10-12 % розчині нейтрального формаліну проводили їх через спирт різної міцності і заливали парафіном (Г.І.Роскін, Л.Б.Левінсон, 1957). Зрізи товщиною 8-10 мкм робили за допомогою санного мікротома МС-2, фарбували гематоксиліном і еозином (Б.Ромейс, 1953; Г.А.Меркулов, 1961, А.И.Кононский, 1976). На препаратах вивчали діаметр сім'яних канальців та фолікулів, висоту залозистого епітелію, співвідношення строми і паренхіми, характер цитологічних змін секреторного епітелію, заповненість канальців і фолікулів вмістимим. Для визначення діаметра сім'яних канальців і фолікулів та висоти епітелію проводили по 20-30 вимірів у кожному препараті за допомогою гвинтового окуляр-мікрометра. Вимірювання мікроструктур виконували за допомогою мікроскопів МБІ - 15/2 та „Біолан-Лебо” з постійною довжиною тубуса.

Дослідження вікової динаміки кількісних і якісних показників спермопродукції бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу, в тому числі бугаїв різних ліній та різної племінної цінності вивчали за матеріалами зоотехнічного обліку та досліджень, проведених у лабораторії технології отримання й кріоконсервації сперми, на 280 плідниках (за період з 1980 по 2004 роки), які належали Львівському обласному племоб'єднанню. Ці показники визначали згідно з ГОСТ 20909.3-75 - ГОСТ 20909.6-75 та ГОСТ 27777-88 (СТ. СЭВ 5961-87). Годівля бугаїв-плідників проводилася за нормами ВІТа.

Біохімічні і фізіологічні показники сперми проведені в Інституті біології тварин УААН у 2004-2005 роках. Було досліджено 6 еякулятів бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу до 2-річного віку, 47 - від 2,1- до 3,0-річного, 36 - від 3,1- до 4,0-річного та 5 - від 4,1- до 5,0-річного віку. Для встановлення міжпородної різниці за біологічними та фізіологічними показниками сперми було вивчено 18 еякулятів симентальських бугаїв віком від 2,1 до 3,0 років, 6 - від 3,1 до 4,0 років та 9 еякулятів м'ясних бугаїв-плідників віком від 2,1 до 3,0 років. Дихання сперміїв, активність сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази визначали за методиками Б.М.Чухрія, Л.О.Клевець (1978, 1992), виживаність сперміїв (в термостаті при t=46,5 оС) - за методикою Г.В.Зверєвої, Б.М.Чухрія (1987) і К.Рослановського (А.Д.Курбатов и др., 1988), вміст глюкози, фруктози та суми цукрів - за методиками, описаними в „Довіднику фізіолого-біохімічних досліджень у біології, тваринництві та ветеринарній практиці” (Львів, 2004), ДНК і РНК - за методикою А.С.Спирина (1958), вміст загального білка - за методикою O.H.Lowry (1951) та загальну кількість імуноглобулінів у плазмі сперми - за методикою В.П.Литвина і Г.М.Тарабара (1979).

Дослідження газообміну та обміну речовин і енергії проведені на п'яти бугайцях у 6-, 9- і 12-місячному віці на одних і тих же тваринах. Для вивчення газообміну було застосовано фізіологічний метод визначення кисню і вуглекислоти у вдихуваному і видихуваному повітрі за допомогою газоаналізатора ГВВ-2 ємністю 10 мл, який у літературі називається апаратом Холдена. Визначення об'єму і відбір проб вдихуваного повітря у тварин проводили масковим методом за допомогою газового лічильника. Об'єм видихуваного повітря визначали впродовж 5 хвилин з наступним перерахунком на одну хвилину і приведенням його до нормальних умов. У період вивчення газообміну визначали температуру та барометричний тиск у приміщенні. Розрахунки по вивченню кількості спожитого кисню, виділеної вуглекислоти і теплопродукції проводили за методикою А.А.Кудрявцева (1951), А.А.Скворцовой, И.И.Хренова (1961). Розпад речовин у організмі вираховували за методикою М.Ф.Томме (1949). Збір сечі від кожної піддослідної тварини проводили впродовж доби. Білок у сечі визначали за методикою К'єльдаля (П.Т.Лебедев, А.Т.Усович, 1976). Розподіл обмінної енергії вираховували на підставі загальної теплопродукції за добу, середньодобових приростів і живої маси тварин (Н.Г.Григорьев, Н.П.Волков, Ю.В.Горбунов, 1985).

Для дослідження морфологічних і біохімічних показників крові із яремної вени у бугайців брали кров до ранньої годівлі у пробірки з гепарином (10 од/мл). Для отримання сироватки проби крові центрифугували. Загальний білок у крові визначали рефрактометрично, концентрацію гемоглобіну, кількість еритроцитів в 1 мм3 - фотоелектричним еритрогемометром моделі 065, вміст каротину - за П.Т.Лебедевым и А.Т.Усовичем (1969, 1976), кальцій - за Де-Ваардом, фосфор - за Бригсом в модифікації А.Т.Усовича (1969, 1976), фракції білка - за С.А.Карпюком (1962), А.П.Гервентовским и др. (1968), резервну лужність - дифузійним методом, кількість лейкоцитів і лейкоцитарну формулу - за загальноприйнятими методиками.

Активність аспартатамінотрансферази (К.Ф.2.6.11) та аланінамінотрансферази (К.Ф.2.6.12) визначали за методикою Райтмана-Френкеля в модифікації Т.С.Пасхиной, (М.Д.Лемперт, 1968; Н.Н.Пушкина, 1963), бактерицидну, лізоцимну та фагоцитарну активність, фагоцитарне число, фагоцитарний індекс, кількість Т- і В-лімфоцитів - за методикою В.Е.Чумаченка и соавт. (1990), вміст каротину в крові - за методикою П.Т.Лебедева и А.Т.Усовича (1969, 1976), глютатіону - за методикою С.Д.Балаховского, Н.С.Балаховского, (Н.Н.Пушкина, 1963), вміст цукру в крові - за методикою Самоджи (В.Е.Чумаченко, 1990; В.С.Козырь и др., 2002).

Частку впливу фактора на показники спермопродуктивності вивчали методом дисперсійного аналізу. Одержаний матеріал наукових досліджень обробляли методом варіаційної статистики за Н.А.Плохинским (1969, 1970), Е.К.Меркурьевой (1970) та А.Т.Опрею (1994).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка росту живої маси. Результати наших досліджень показують, що бугайці і бугаї-плідники західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи мали високі показники живої маси (табл. 1). До 3-місячного віку бугайців вона збільшувалася в 3,27, до 6-місячного - в 3,46, до 9-місячного - в 8,62, до 12-місячного - в 10,65, до 15-місячного - в 12,62, до 18-місячного - в 14,27, до 24-місячного - в 16,79, до 36-місячного - в 21,64, до 48-місячного - в 25,14, до 60-місячного - в 27,05 та до 72-місячного - в 27,65 раза. З 24-місячного віку кратність збільшення живої маси бугаїв значно знижувалася.

1. Динаміка живої маси бугайців західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи, M±m

Середньодобовий приріст у бугайців від народження до 3-місячного віку становив 863,7±22 г. Від 3- до 6-місячного віку цей показник збільшився і складав 940,7±24 г. Найвищі середньодобові прирости спостерігалися в період від 7- до 9-місячного віку тварин (1016,5±27 г), тобто в період їх статевого дозрівання. У подальшому з віком бугайців інтенсивність приросту живої маси зменшувалася. У період з 10- до 12-місячного віку середньодобові прирости становили 847,3±29, з 13- до 15-місячного - 748,4±26, а за період від народження до 12-місячного віку - 914,5±31 г. Відносна інтенсивність росту живої маси бугайців з віком тварин знижувалася. Найбільш високою вона була у бугайців у віковий період від народження до 3-х місяців, а у порівнянні з періодом від 4- до 6-місячного віку тварин - знизилася в 1,94 раза. У подальшому також спостерігалося поступове зниження відносної інтенсивності росту живої маси і у віковий період бугаїв 61-72 місяці вона знизилася до 2,18 %, тобто в порівнянні з віковим періодом 0-3 місяці зменшилася в 48,8 раза.

Лінійний ріст тварин. Інтенсивність росту тварин у висоту, довжину, ширину та глибину у різні вікові періоди проходить неоднаково.

Встановлено, що в період від народження до 15-місячного віку найбільш інтенсивно відбувався ріст ширини і глибини грудей, обхвату грудей за лопатками, напівобхвату заду, ширини в маклаках, ширини в тазостегнових зчленуваннях та ширини в сідничних горбах. За цей віковий період проміри висоти в холці і висоти в крижах збільшилися в 1,58-1,63, ширини грудей, ширини в тазостегнових зчленуваннях і ширини в сідничних горбах - в 2,15-2,82, глибини грудей, обхвату грудей за лопатками, напівобхвату заду і косої довжини тулуба - в 2,06-2,36 та обхвату п'ястка і косої довжини заду - в 1,66-1,87 раза. З віком бугайців відбувалося збільшення індексів масивності за Дюрстом, масивності, розтягнутості (формату), грудного, ейрисомії, м'ясності, лептосомії, важковаговості, широтного, вираженості типу, глибокогрудості, тазогрудного, масометричного, навантаження на гомілку, крутореберності, умовного об'єму тулуба та широкозадості. Індекси масивності за Дюрстом, важковаговості, широтний і масометричний показують, що бугайці західного внутрішньопородного типу гармонійно розвивалися як за живою масою, так і за промірами статей тіла. У всі вікові періоди тварини мали широкий та глибокий тулуб і добре розвинену грудну клітку. Індекси довгоногості, збитості та формату таза з віком тварин зменшувалися. Нами виявлений тісний позитивний зв'язок між промірами статей тіла та живою масою (r=0,637-0,837, Р<0,001) і промірами статей тіла та віком плідників (r=0,532-0,672, Р<0,001). Встановлена також висока залежність між окремими промірами (r=0,544±0,065 - 0,834±0,041, Р<0,001).

Ріст і розвиток статевого апарата. Нами встановлено, що ріст сім'яників у довжину, ширину та площі їх поверхні у різні вікові періоди відбувався нерівномірно. Найбільш інтенсивно він проходить у період з 6- до 12-місячного віку, тобто в період статевого дозрівання бугайців (табл. 2). Від 6- до 12- місячного віку тварин

2. Прижиттєві розміри сім'яників у бугайців, M±m, (n=9)

інтенсивність росту сім'яників в 1,6-1,7 раза вища, ніж у період з 12- до 15-місячного віку. За цей же період спостерігався і найбільший ріст маси сім'яників. Із 6- до 12-місячного віку вона збільшилася в 2,77-3,18, а за період з 12- до 15-місячного віку - в 1,19-1,29 раза. Встановлено, що між розмірами сім'яників при житті та після забою тварин існує високий кореляційний зв'язок. Коефіцієнти кореляції для довжини сім'яників складали 0,91±0,11, для ширини - 0,89±0,09 та для площі поверхні сім'яників - 0,90±0,10. Ці дані підтверджують те, що вже при житті бугайців можна з високою ймовірністю оцінити розвиток їх сім'яників і успішно вести відбір тварин за цим показником (табл. 3).

3. Маса та розміри сім'яників бугайців після забою, M±m, (n=9)

Результати наших досліджень показують, що у бугайців західного внутрішньопородного типу абсолютна маса сім'яників, придатків сім'яників, ампул сім'япроводів, статевого члена та придаткових статевих залоз з віком збільшувалася (табл. 4). Від 6- до 12-місячного віку жива маса зросла в 1,83, маса сім'яників -

4. Вікова динаміка маси статевих органів, M±m (n=3)

в 3,62, придатків сім'яників - в 2,61, куперових залоз - в 2,19, передміхурової (простати) - в 1,60, міхурцевидних - в 2,09, ампул сім'япроводів - в 1,36, статевого члена - в 2,64 раза (табл. 5), від 12- до 15-місячного віку - відповідно в 1,23; 1,13; 1,24; 1,42; 1,42; 1,51; 3,02 і 1,38 раза. З 6- до 15-місячного віку тварин жива маса збільшилася в 2,23, маса сім'яників - в 4,09, придатків сім'яників - в 3,24, куперових залоз - в 3,10, передміхурової - в 2,27, міхурцевидних - в 3,15, ампул сім'япроводів - в 4,11 та статевого члена - в 3,65 раза. Інтенсивність росту статевих органів, за винятком передміхурової залози, значно вища від інтенсивності росту живої маси бугайців.

Динаміка морфологічних змін сім'яників, придатків сім'яників та придаткових статевих залоз. Гістологічні дослідження сім'яників показують, що з віком у бугайців продовжується розвиток статевих клітин. У 6-місячних тварин серед великої кількості сперматоцитів 1-го порядку зустрічаються клітини в стані мітотичного ділення - сперматоцити 2-го порядку. Ближче до просвіту сім'яних канальців, розміщуючись у 5-6 рядів, містяться маленькі клітини із світлими ядрами - сперматиди. Безпосередньо в просвіті сім'яного канальця виявляються сперматозоїди на різних стадіях формування. Між сім'яними канальцями знаходиться рихла сполучна тканина, в якій розміщені досить великі за розмірами кулеподібні чи багатогранної форми з ацидофільною цитоплазмою інтерстиціальні клітини. У 12-місячних бугайців виявлені статеві клітини різних періодів розвитку та клітини Сертолі. В одних канальцях переважали сперматогонії і сперматоцити 1-го порядку, в інших - сперматиди та формуючі сперматозоїди. Сустентоцити частіше мають овальні ядра. По периферії звивистих сім'яних канальців між підтримуючими клітинами виявлені сперматогонії, серед яких зустрічаються мітози. У порівнянні з 6-місячними бугайцями у паренхімі сім'яників спостерігали подальший розвиток гістоструктур: відбувається диференціювання статевих клітин, які розташовані вже в декілька рядів по периферії канальців. Поряд із сперматогоніями і сперматоцитами з'являються сперматиди та сперматозоїди. У 15-місячних бугайців оболонка звивистих канальців добре розвинута і чітко виділяється по периферії канальців. Ядра інтерстиціальних клітин мають різноманітну форму (округлу, овальну, багатогранну) і містяться у вигляді скручень у міжклітинній тканині. Стінки сім'яних канальців мають всі генерації клітин. По периферії канальців розташовані сперматогонії, між ними - ядра клітин Сертолі, потім - сперматоцити, а в центрі канальця - сперматиди і сформовані сперматозоїди. Гістроструктура сім'яників у бугайців 15-місячного віку характеризується більш великими сім'яними канальцями.

Однією із найбільш характерних змін, які пов'язані зі статевою зрілістю, є збільшення діаметра сім'яних канальців (табл. 5). З 6- до 12-місячного віку бугайців діаметр сім'яних канальців збільшився в 1,17 , з 6- до 15-місячного - в 1,23 та з 12- до 15- місячного - в 1,05 раза. Кількість звивистих канальців на одиницю площі з 45,0±3,6 в 6-місячному віці зменшилась до 30,0±6,9 одиниць в 12-місячному віці. Висота епітелію сім'яників з 6- до 12-місячного віку тварин збільшилася в 2,07, з 12- до 15 місячного - в 1,10 та з 6- до 15-місячного - в 2,27 раза, різниця за висотою епітелію сім'яних канальців між бугайцями різних вікових груп була вірогідною (Р<0,001). Інтенсивність росту сім'яних канальців з віком тварин зменшувалася. Встановлено,

Вікова динаміка морфометричних показників сім'яників, головки придатка сім'яника і придаткових статевих залоз, M±m, мкм, (n=3)

що діаметр сім'яних канальців тісно корелює з масою сім'яників (r=0,90). У канальцях головки і хвоста придатка сім'яника 6-місячних бугайців спостерігаються сперматогонії, сперматоцити 1 і 2-го порядку, окремі сперматиди. Канальці головки і хвоста придатка заповнені секретом, в окремих спостерігаються поодинокі сперматозоїди. У 12-місячному віці в головці і хвості придатка сім'яника спостерігається типовий сперматогенез, який характерний статевозрілим тваринам. У бугайців у цьому віці збільшується діаметр канальців і висота епітелію головки придатка сім'яника. У порівнянні з 6-місячними тваринами діаметр сім'яних канальців у них збільшився в 1,73, а висота епітелію - в 1,50 раза. У 15-місячному віці бугайців всі канальці головки і хвоста придатка сім'яника наповнені сперматозоїдами, спостерігається збільшення діаметра сім'яних канальців і висоти епітелію до максимальних величин. У порівнянні з 6-місячними діаметр сім'яних канальців у них збільшився в 2,09, з 12-місячними - в 1,2 раза, а висота епітелію - відповідно в 1,59 і 1,06 раза. Вікові цитологічні зміни в міхурцевидних залозах характеризуються поступовим збільшенням кількості і розміру альвеолярних часток та висоти секреторного епітелію. З 6- до 12-місячного віку діаметр фолікулів міхурцевидних залоз збільшився в 1,3, а висота епітелію - в 1,11, з 12- до 15-місячного віку - відповідно в 1,37 і 1,20 і з 6- до 15-місячного віку - в 1,77 і 1,33 раза. Результати наших досліджень показують, що максимальне збільшення діаметра фолікулів і висоти епітелію проходить з 12- до 15-місячного віку бугайців. У 12- місячному віці тварин у міхурцевидних залозах кількість залозистої тканини має перевагу над сполучнотканинною стромою, з 12- до 15-місячного віку просвіти більшості фолікулів заповнені секретом і відторгнутими тканинами секреторного епітелію.

Максимальне значення діаметра фолікулів і висоти секреторного епітелію передміхурової залози відбувається в період з 12- до 15-місячного віку бугайців. З 6- до 12-місячного віку діаметр фолікулів передміхурової залози збільшувався в 1,70, а висота епітелію - в 1,66, з 12- до 15-місячного віку - відповідно в 1,20 і 1,31 та з 6- до 15-місячного віку - 2,03 і 2,18 раза.

Відтворювальна здатність бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу. Результати досліджень показують, що у бугайців сперматогенез розпочинається з 6-8-місячного віку. У 12-місячному віці спостерігали активний сперматогенез з наявністю в головці придатка сім'яника 84,0±0,45, а в хвості придатка - 82,0±0,47 % живих сперматозоїдів. У 15-місячному віці спостерігалося постійне збільшення їх якості, кількості живих і строку виживаності. Результати наших досліджень показують, що у бугаїв західного внутрішньопородного типу спостерігалися вікові особливості спермопродукції. Об'єм еякуляту, концентрація сперміїв та загальна кількість сперміїв в еякуляті найвищих показників досягали у 7-8-річному віці, рухливість сперміїв - у 5-6-річному та стійкість сперміїв до заморожування - у 8-9-річному віці плідників. За період з 2- до 8-річного віку бугаїв об'єм еякуляту збільшувався в 1,37, концентрація сперміїв - в 1,06, загальна кількість сперміїв - в 1,45 раза. Рухливість сперміїв з 2- до 6-річного віку тварин збільшилася в 1,02, а стійкість сперміїв до заморожування з 2- до 9-річного віку - в 1,03 раза. Об'єм еякуляту дворічних бугаїв становив 73,16, а трирічних - 83,61% від об'єму еякуляту 7-8-річних, концентрація сперміїв - відповідно 93,14 і 96,08% та загальна кількість сперміїв в еякуляті - 68,87 і 81,14%. Рухливість сперміїв і стійкість сперміїв до заморожування досягали високих показників вже в 3-4-річному віці плідників і на такому рівні з невеликими коливаннями зберігалися до 8-9-річного віку тварин. Бугаї-плідники західного внутрішньопородного типу вже в 2-річному віці мали високі показники запліднювальної здатності (93,8±0,3). Найвищі показники запліднення від першого осіменіння спостерігалися у 5-6-річному віці тварин, а загального запліднення - у 7-8-річному віці. Нами встановлено, що на показники спермопродукції бугаїв значно впливають вік та жива маса. На об'єм еякуляту частка впливу віку плідників становила 27,86, на концентрацію сперміїв в еякуляті - 12,14, на загальну кількість сперміїв в еякуляті - 25,14, на рухливість сперміїв - 7,46, на стійкість сперміїв до заморожування - 8,84, на запліднювальну здатність від І осіменіння - 4,83 і на загальну запліднювальну здатність - 6,33 %, а живої маси - відповідно 40,37; 17,38; 35,05; 15,23; 18,98; 13,43 і 15,60 %.

Відтворювальна здатність бугаїв-плідників різних ліній. Встановлено вплив лінії бугаїв на показники їх спермопродуктивності. Найвищі показники об'єму еякуляту були у бугаїв лінії П. Астронавта (5,62±0,34 мл), за середньою концентрацією сперміїв в еякуляті кращими виявилися плідники лінії П.Бутмейкера (1,11±0,06 млрд./мл), за кількістю сперміїв в еякуляті - бугаї лінії П.Астронавта (5,90±0,30 млрд./мл). Найвища рухливість сперміїв відзначена у плідників ліній В.Б.Айдіала (86,6±0,40 %) і Константина Франца (86,6±0,30). Стійкість сперміїв до заморожування найвищою була у бугаїв лінії С.Т.Рокіта (96,6±0,33 %). Найбільшу кількість корів одним плідником осіменено спермою бугаїв ліній Р.Соверінга (1852±26 голів) та Кипариса (1818±39 голів). Найкращою запліднювальною здатністю сперміїв від першого осіменіння характеризувалися плідники лінії Адема (71,7±0,70 %), а за загальною запліднювальною здатністю сперміїв найвищі показники були у бугаїв лінії Р.Соверінга (95,5±0,44 %). Частка впливу лінії на спермопродуктивність в залежності від показника знаходилася в межах 7,33-18,75 %.

Відтворювальна здатність бугаїв-плідників різної племінної цінності. Встановлено, що бугаї різної племінної цінності мали різну якість сперми. Між бугаями-поліпшувачами і нейтральними плідниками за більшістю кількісних і якісних показників спермопродукції різниці не виявлено. Значна різниця між ними спостерігалася лише за кількістю осіменених корів і телиць (286,7 голів при Р<0,01) та за заплідненістю корів і телиць від першого осіменіння (2,5 % при Р<0,01). Між бугаями-поліпшувачами і плідниками-погіршувачами за об'ємом еякуляту різниця складала 0,33 мл (Р<0,01), за концентрацією сперміїв в еякуляті - 0,02 млрд./мл, за загальною кількістю сперміїв в еякуляті - 0,41 млрд. (Р<0,01), за здатністю сперміїв до заморожування - 2,6 % (Р<0,01), за кількістю осіменених корів і телиць - 95,4 голів (Р<0,05), за загальною заплідненістю корів і телиць - 2,4 % (Р<0,01) та за заплідненістю корів і телиць від першого осіменіння - 0,3 %. Частка впливу племінної цінності на кількісні та якісні показники сперми коливалася від 11,24 до 38,38 %.

Біохімічні та фізіологічні показники сперми. Встановлено, що інтенсивність дихання та виживаність сперміїв, активність ферментів сукцинатдегідрогенази і цитохромоксидази, вміст глюкози, фруктози та суми цукрів, вміст РНК, ДНК, загальної кількості білків та імуноглобулінів з віком бугаїв-плідників та із підвищенням кількісних і якісних показників спермопродукції збільшувалися (табл. 6). За цими ж показниками спостерігалися і міжпородні відмінності. Одержані

6. Біохімічні та фізіологічні показники сперми бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу, M±m

нами результати досліджень свідчать, що на фізіологічні та біологічні параметри сперми значно впливали кількісні і якісні показники спермопродукції, вік і порода бугаїв. Частка впливу об'єму еякуляту на фізіологічні та біохімічні параметри сперми в залежності від показника складала 17,35-71,72, концентрації сперміїв в еякуляті - 7,20-63,86, загальної кількості сперміїв в еякуляті - 6,08-73,13, рухливості сперміїв - 8,25-51,35, віку бугаїв - 9,84-65,13 та породи плідників - 4,16-25,46 %.

Обмін речовин і енергії у бугайців західного внутрішньопородного типу. Абсолютні величини легеневого газообміну з віком піддослідних бугайців зростали, але непропорційно збільшенню маси тіла. Жива маса бугайців з 6- до 12-місячного віку зросла в 1,80, вентиляція легенів - в 1,34, споживання кисню - в 1,45, виділення вуглекислоти - в 1,43 та утворення теплопродукції - в 1,58 раза, тобто збільшення живої маси тварин значно перевищувало темпи підвищення інтенсивності обміну речовин в організмі. Жива маса із 205,2 кг у 6-місячному віці бугайців зросла до 369,2 кг у 12-місячному віці, вентиляція легенів - відповідно з 41,41 до 55,4 л/хв., глибина дихання - з 1155,9 до 2415,5 мл/хв., споживання кисню - з 1083,4 до 1574,8 мл/хв., виділення вуглекислоти - з 1013,5 до 1446,4 мл/хв. та теплопродукція - з 1,35 до 2,14 МДж/год. Вентиляція легенів, споживання кисню, виділення вуглекислоти та утворення теплопродукції на 1 кг живої маси за одну годину з віком тварин знижувалися. Вентиляція легенів у бугайців із 6- до 12-місячного віку знизилася з 12,11 до 9,00 л/год/кг, споживання кисню - відповідно з 296,3 до 228,2 мл/год/кг, виділення вуглекислоти - з 314,8 до 249,0 мл/год/кг та утворення теплопродукції - з 6,60 до 5,81 кДж/год/кг. Виділення вуглекислоти, споживання кисню та утворення теплопродукції на 1 кг0,75 живої маси з віком тварин майже не змінювалися. Встановлено, що в організмі бугайців в залежності від віку на 1 кг живої маси за добу розпадалося 1,28-1,40 г білка, 0,71-0,86 г жиру і 3,77-5,52 г глікогену. За рахунок розпаду білка в залежності від віку утворювалося 15,97-19,33 % теплової енергії, за рахунок жиру - 19,10-27,41 % та за рахунок глікогену - 53,26-64,93 %. Розпад речовин в організмі у різному віці бугайців був неоднаковим. З віком у тварин обмінна енергія, енергія підтримки і теплопродукція збільшувалися.

Морфологічні та біохімічні показники крові. Досліджено морфологічні та біохімічні показники крові у бугайців західного внутрішньопородного типу. У всі вікові періоди вони знаходилися в межах фізіологічної норми. З віком тварин вміст у крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, резервна лужність, вміст фосфору, кальцію, каротину, глютатіону, цукру, загального білка і його фракцій, активність ферментів АСТ і АЛТ, показники фагоцитарної, лізоцимної, бактерицидної активності, фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу, кількості Т- і В-лімфоцитів збільшувалися. Найвищими ці показники були у 15-місячному віці бугайців. Це, можливо, пояснюється тим, що з віком тварин збільшувалася інтенсивність їх росту.

ВИСНОВКИ

У результаті проведених досліджень нами вперше встановлено закономірності росту й розвитку організму тварин, статевих органів, вікової динаміки спермопродукції, динаміки спермопродукції бугаїв різних ліній і різної племінної цінності, особливостей біохімічних і фізіологічних показників сперми, газоенергетичного обміну та морфологічних і біохімічних показників крові у бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи.

Бугайці західного внутрішньопородного типу характеризуються специфічністю росту живої маси та лінійного росту. Встановлено, що їх ріст і розвиток за живою масою у різні вікові періоди відбувався нерівномірно. Середньодобові прирости від народження до 3-місячного віку тварин становили 863,7±22, від 3- до 6-місячного - 940,7±24,0, від 6- до 9-місячного - 1016,5±27, від 9- до 12-місячного - 847,3±29,0, від 12- до 15-місячного - 748,4±26, від народження до 12-місячного віку - 914,5±31 г. Найбільші середньодобові прирости спостерігалися в період від 6- до 9-місячного віку, тобто в період статевого дозрівання бугайців, а найвища відносна швидкість росту відмічена у період від народження до 3-місячного віку. З віком тварин відносна інтенсивність росту знижувалася.

Інтенсивність росту бугайців західного внутрішньопородного типу у висоту, довжину, ширину та глибину у різні вікові періоди проходить неоднаково. У період від народження до 15-місячного віку найбільш інтенсивно відбувався ріст ширини і глибини грудей, обхвату грудей за лопатками, напівобхвату заду, ширини в маклаках, ширини в тазостегнових зчленуваннях та ширини в сідничних горбах.

З віком бугайців відбувалося збільшення індексів масивності, масивності за Дюрстом, розтягнутості, грудного, ейрисомії, м'ясності, лептосомії, важковаговості, широтного, вираженості типу, глибокогрудості, тазогрудного, масометричного, крутореберності, навантаження на гомілку, умовного об'єму тулуба і широкозадості. Індекси масивності за Дюрстом, важковаговості, широтний і масометричний показують, що тварини гармонійно розвивалися як за живою масою, так і за промірами статей тіла.

Проміри статей тіла бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу мають тісний позитивний вірогідний зв'язок з віком (r=0,532-0,672 при Р<0,001) та живою масою (r=0,637-0,837 при Р<0,001). Встановлена висока залежність і між окремими промірами (r=0,541-0,834 при Р<0,001).

Статеві органи бугайців західного внутрішньопородного типу розвивалися нерівномірно. Їх ріст мав хвилеподібний характер. Інтенсивність росту маси сім'яників, придатків сім'яників, ампул сім'япроводів, статевого члена та придаткових статевих залоз, за винятком передміхурової залози, до 12-місячного віку бугайців була вищою від інтенсивності росту живої маси. Найбільш інтенсивно маса, довжина, ширина та площа сім'яників збільшувалися з 6- до 12-місячного віку. Між розмірами сім'яників до і після забою бугайців існує високий кореляційний зв'язок (для довжини сім'яників r=0,91±0,11, для ширини - r=0,89±0,09 і для площі поверхні сім'яників - r=0,90±0,10).

Генеративна функція сім'яників, придатків сім'яників і придаткових статевих залоз тісно пов'язана з ростом і розвитком бугаїв-плідників. Діаметр сім'яних канальців з 6- до 12-місячного віку тварин збільшився з 184,6 до 215,20, висота епітелію сім'яників - з 15,0 до 31,0, діаметр канальців головки придатка сім'яника - з 124,0 до 214,0, висота епітелію головки придатка сім'яника - з 22,0 до 33,1, діаметр фолікулів міхурцевидних залоз - з 92,2 до 119,4, висота епітелію міхурцевидних залоз - з 12,0 до 13,3, діаметр фолікулів передміхурової залози - з 63,0 до 107,0, висота епітелію передміхурової залози - з 10,1 до 16,8 мкм і лише кількість сім'яних канальців на одиницю площі зменшилася з 45,1 до 30,0. Вивчено вікову динаміку морфологічних змін та генеративної функції в сім'яниках, придатках сім'яників і ампулах сім'япроводів бугайців західного внутрішньопородного типу.

Встановлено, що у бугайців західного внутрішньопородного типу сперматогенез розпочинається з 6-8-місячного віку. У 12-місячному віці тварин спостерігався активний сперматогенез з наявністю в головці придатка сім'яника 84,0 і в хвості придатка - 82,0 % живих сперматозоїдів. Об'єм еякуляту, концентрація сперміїв, загальна кількість сперміїв в еякуляті найвищих показників досягали в 7-8-річному віці, рухливість сперміїв - у 5-6-річному та стійкість сперміїв до заморожування - у 8-9-річному віці плідників. Бугаї західного внутрішньопородного типу у дворічному віці мали високі показники спермопродукції. Об'єм еякуляту дворічних плідників становив 73,16 і трирічних - 83,61 % від об'єму еякуляту 7-8-річних, концентрація сперміїв - відповідно 93,14 і 96,08 та загальна кількість сперміїв в еякуляті - 68,87 і 84,14 %. Рухливість сперміїв та стійкість сперміїв до заморожування досягали високих показників вже в 3-4-річному віці бугаїв (93,50±0,43).

Встановлена значна залежність показників спермопродукції від віку, живої маси, лінії та племінної цінності бугаїв-плідників. Частка впливу віку на об'єм еякуляту становила 27,86, живої маси - 40,37, лінії - 14,31 і племінної цінності - 38,38 %, на концентрацію сперміїв в еякуляті - відповідно 12,14; 17,38; 7,98; 23,48, на загальну кількість сперміїв в еякуляті - 25,14; 35,05; 15,99 і 33,65, на рухливість сперміїв - 7,46; 15,23; 12,55 і 18,64, на стійкість сперміїв до заморожування - 8,84; 18,98; 18,75 і 19,76, на запліднювальну здатність сперміїв від першого осіменіння - 4,83; 13,43; 7,33 і 11,24 та на загальну запліднювальну здатність сперміїв - 6,33; 15,50; 8,47 і 11,24 %.

Між кількістю отриманих еякулятів, кількістю отриманої сперми, об'ємом еякулятів, загальною кількістю сперміїв в еякуляті, стійкістю сперміїв до заморожування, запліднювальною здатністю сперміїв та висотою в холці коефіцієнти кореляції знаходилися в межах 0,176-0,413, глибиною грудей - 0,117-0,419, шириною грудей - 0,019-0,248, шириною в маклаках - 0,086-0,364, косою довжиною тулуба - 0,060-0,364, обхватом грудей - 0,120-0,453 та обхватом п'ястка - 0,174-0,317. Частка впливу промірів на кількість отриманих еякулятів становила 16,48-32,27, на кількість отриманої сперми - 13,53-26,37, на об'єм еякуляту - 14,14-24,94, на концентрацію сперміїв - 3,96-23,38, на загальну кількість сперміїв в еякуляті - 14,82-29,09, на рухливість сперміїв - 3,38-22,86, на стійкість сперміїв до заморожування - 6,82-27,26 та на запліднювальну здатність сперміїв - 12,05-32,22 %.

Інтенсивність дихання та виживаність сперміїв, активність ферментів сукцинатдегідрогенази та цитохромоксидази, вміст глюкози, фруктози та суми цукрів, вміст РНК і ДНК, загальної кількості білків та імуноглобулінів з віком бугаїв-плідників та з підвищенням кількісних і якісних показників спермопродукції збільшувалися. За цими ж показниками спостерігалися міжпородні відмінності. Частка впливу об'єму еякуляту на біохімічні та фізіологічні параметри сперми в залежності від показника складала 17,35-71,72, концентрації сперміїв - 7,20-63,86, загальної кількості сперміїв в еякуляті - 6,08-73,53, рухливості сперміїв - 8,25-51,35, віку бугаїв - 9,84-65,13 та породи - 4,16-25,46 %.

Абсолютні величини легеневого газообміну з віком бугайців зростали, а відносні - зменшувалися. Збільшення живої маси значно перевищувало темпи підвищення інтенсивності обміну речовин. Вентиляція легенів, споживання кисню, виділення вуглекислоти та утворення теплопродукції на 1 кг живої маси за 1 годину з віком тварин зменшувалися. В організмі бугайців в залежності від віку на 1 кг живої маси за добу розпадалося 1,28-1,40 г білка, 0,71-0,86 г жиру і 3,77-5,52 г глікогену. За рахунок розпаду білка в залежності від віку тварин утворювалося 15,97-19,33 % теплової енергії, за рахунок жиру - 19,10-27,41 % та за рахунок розпаду глікогену - 53,26-64,93 %. Розпад речовин в організмі бугайців у різному віці був неоднаковим. З віком у тварин обмінна енергія, енергія підтримки і теплопродукція збільшувалися.

Встановлено, що з віком бугайців вміст у крові еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну, резервна лужність, вміст фосфору, кальцію, каротину, глютатіону, цукру, загального білка і його фракцій, активність ферментів АСТ і АЛТ, показники фагоцитарної, лізоцимної, бактерицидної активності, фагоцитарного числа, фагоцитарного індексу, кількості Т- і В-лімфоцитів зростали. Найвищими ці показники були у 15-місячному віці тварин.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення ефективності використання бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи необхідно здійснювати їх відбір за комплексом ознак. Поряд з племінною цінністю потрібно враховувати показники живої маси, лінійні проміри статей тіла (висота в холці, обхват грудей за лопатками, глибина грудей, ширина грудей, коса довжина тулуба, обхват п'ястка), розвиток сім'яників та показники спермопродукції і запліднювальної здатності сперміїв.

Бугайців західного внутрішньопородного типу від народження до 12-місячного віку для використання їх на племпідприємствах необхідно вирощувати при середньодобових приростах 900-1000 г.

Для забезпечення отримання від бугаїв-плідників західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи високих показників спермопродуктивності на племпідприємствах області необхідно проводити систематичний контроль за інтенсивністю обмінних процесів в організмі тварин та за їх фізіологічними й біохімічними показниками крові.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Федорович В.В. Вікова динаміка кількісних та якісних показників спермопродукіції бугаїв британо-фризької породи // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - 2003. - Т.5 (№ 2), Ч. 4. - С. 135-139.

Федорович В.В. Ріст сім'яників у бугайців західного внутрішньопородного типу української чорно-рябої молочної породи // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. - Львів. - 2004. - Т.6 (№ 2), Ч. 4. - С. 92-95.