Особливості технології вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПОДІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 633.15:631.559.631

ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ФЕНХЕЛЯ ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дмитрик Павло Миколайович

Кам'янець-Подільський 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Подільському державному аграрно-технічному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Ковтуник Іван Миколайович, Подільський державний аграрно-технічний, університет, завідувач кафедри селекції, насінництва та генетики.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Дзюбайло Андрій Григорович, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І. Франка, професор кафедри біології

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Коник Григорій Станіславович, Передкарпатська дослідна станція УААН, директор.

Захист відбудеться ”11” грудня 2007 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 71.831.01 Подільського державного аграрно-технічного університету за адресою: Україна, 32316, вул. Шевченка 13, м. Кам'янець-Подільський, Хмельницька область.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Подільського державного аграрно-технічного університету.

Автореферат розісланий ” 09 ” листопада 2007 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С.О. Гойсюк

фенхель посів продуктивність насіння

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Завдяки високому вмісту анетолу і жирних олій, фенхель звичайний високо котується на ринку ефірних рослин, як незамінна сировина для виробництва парфум, мила, лікарських препаратів тощо. Він входить до категорії культур архівисокої прибутковості і легкості збуту. Отже, враховуючи все це, нами поставлене завдання вивчити біологічні особливості та розробити конкурентноспроможну технологію вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття.

Актуальність теми. В агротехнічному плані - вирішаться головні технологічні питання: яким насінням, коли і як сіяти; в економічному - впровадження у виробництво фенхеля звичайного позитивно вплине на трудову зайнятість населення та його економічний статок (для порівняння: 1 ц плодів фенхеля звичайного - 2000-2500 грн., пшениці - 80-120 грн.). Тому удосконалення елементів технології вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття має важливе значення і потребує детального вивчення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проведені відповідно до тематичних планів кафедри рослинництва і кормовиробництва Подільського державного аграрно-технічного університету та науково-технічної програми УААН “Ефіроолійні рослини”, яка виконувалась в Івано-Франківському інституті АПВ УААН (Коломийська дослідна станція) за темою “Технологія вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття” (державний реєстраційний номер 0102U001129).

Мета досліджень. Вивчити реакції рослин фенхеля звичайного на способи і строки сівби, глибини загортання, норми висіву насіння та способи передпосівного обробітку насіння для визначення оптимального складу посівного модуля.

Завдання дослідження:

· провести фенологічні спостереження з вивченням біологічних особливостей рослин фенхеля звичайного;

· дослідити вплив строків та способів сівби на продуктивність посівів;

· визначити посівні властивості і якісні показники насіння фенхеля (ефірна олія, жирна олія) залежно від технології його вирощування;

· визначити економічну та енергетичну ефективності вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття.

Об'єкт дослідження - формування структури урожаю рослинами, як процесу, що створює проблемну ситуацію і підлягає вивченню.

Предмет дослідження - фенологія, біометрія рослин, площа асиміляційного апарату, ФАР, ЧПФ, біометричні та технологічні показники насіння, ресурсні витрати та господарські добутки у грошовому і енергетичному еквіваленті, як елементів, які сприяють розв'язанню проблемної ситуації.

Методи дослідження. А. Загальнонаукові: матеріалістично-діалектичний - об'єктивності результатів; гіпотеза - визначення схеми досліду; індукція і дедукція - аналіз і узагальнення результатів; аналогія - пізнання особливості фенхеля через споріднені культури, зокрема кропу, анісу і т.д.; моделювання - виконання графічних розробок; формалізація - визначення функціональних залежностей.

Б. Спеціальні: польовий - дослідження реакції рослин на досліджувані фактори в природних умовах, лабораторний - для проведення хімічних, біометричних, статистичних, порівняльно-розрахункових та інших досліджень.

Наукова новизна. В умовах Коломийської дослідної станції вперше визначенні структурні одиниці (плоди, плодики і пустосім'янки) в різних партіях насіння; встановлена окрема група насіння - 7…10%, паростки яких виносять на денну поверхню і утримують плодові оболонки, чим обмежують інтенсивність початкового фотосинтезу на 3-4 доби.

Теоретично обґрунтована і ресурсно визначена доцільність збирання високоякісного насіння при 30% загальній стиглості рослин фенхеля звичайного. Визначені фенологічні формули і фенокритичні фази для сортів Кримський, Чернівецький місцевий і Чернівецький 3. Спроектовані моделі продуктивності фенхеля звичайного за кліматично-ресурсним потенціалом Передкарпаття України. Досліджена динаміка ФП, ЧПФ і ККД_ФАР в умовах змін способів підготовки насіння до сівби, строків і способів її проведення.

Розроблені формули урожайності. Оцінена в енергетичних одиницях технологія вирощування фенхеля звичайного.

Практичне значення отриманих результатів. Обґрунтована доцільність зменшення норми висіву насіння - з 8-12 кг/га до 5 кг/га. Визначені біологічні параметри гарантованого насінництва фенхелю звичайного в Передкарпатті України. Показана ефективність різних способів, строків, глибини сівби, способів підготовки насіння. Розроблено посівний модуль, який однозначно визначає: чим, коли і як сіяти фенхель звичайний в Передкарпатті.

Як наслідок наукових розробок, запропонована технологія отримання гарантованої урожайності плодів фенхеля звичайного на рівні 16-20 ц/га. Обсяг виробничого впровадження результатів досліджень в Івано-Франківській області становив 28 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом здійснено аналіз літератури за темою дисертації, розробку програми, вибір методів досліджень, проведення польових і лабораторних дослідів, аналіз експериментальних даних, написання наукових статей і автореферату дисертації, формування науково-обгрунтованих висновків та рекомендацій виробництву.

Частка участі в співавторських публікаціях - 85-95%.

Апробація роботи. Результати наукових досліджень за 2001-2004 рр. доповідались на щорічних науково-практичних конференціях Подільського державного аграрно-технічного університету, науково-практичних конференціях Коломийської державної сільськогосподарської дослідної станції Івано-Франківського інституту АПВ.

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 4 наукові праці у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 174 сторінках комп'ютерного набору, складається зі вступу, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву та додатків. В роботі представлено 48 таблиць, 17 рисунків, 2 додатки, список використаних джерел нараховує 132 найменування, з них 2 іншомовних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В огляді літератури аналітично опрацьовані джерела з ботаніки, морфології, біології і агротехніки вирощування рослин фенхеля звичайного. Сформована робоча гіпотеза про оптимальність структури посівного модуля в системі сучасної технології вирощування культури.

Умови та методика проведення досліджень

Робота виконувалась на кафедрі рослинництва і кормовиробництва Подільського державного аграрно-технічного університету в 2001 - 2004 роках.

Польові досліди проводили в польовій сівозміні науково-дослідного поля Коломийської дослідної станції Івано-Франківського інституту АПВ УААН.

Ґрунти дослідного поля - дерново-середньопідзолисті і дерново-сильнопідзолисті поверхнево оглеєні. Гранулометричний склад ґрунту орного шару - пилувато-легкосуглинковий.

Горизонт постійного зволоження грунту на глибині 1,4...1,6 м і доступний для рослин фенхеля звичайного. Вміст гумусу в ґрунті (за Тюріним) - 2,48...2,60%, гідролізованого азоту (за Корнфільдом) - 12,2...12,5 мг/100 г, рухомого фосфору (за Кірсановим) - 17,9...18,2 мг/100 г і обмінного калію - 19,8...19,9 мг/100 г грунту.

Погодні умови за роки досліджень дещо різнилися від середніх багаторічних, але в цілому були типовими для Передкарпаття Івано-Франківської області.

Дослідження проведені з сортом Чернівецький 3, Чернівецький місцевий, Кримський. Вивчались чотири агрозаходи - підготовка насіння до сівби (А), глибина загортання насіння в грунт (В), спосіб сівби (С) і строки сівби (D).

Площа дослідних ділянок - 60 м² в т. ч.: облікова площа ділянок - 50 м², лабораторна смуга - 10 м². Повторність в просторі - 3, повторність в часі - 4 (2001 …2004 рр.). Спосіб розміщення: ділянок - систематичний, повторень - розкидний, рендомізований.

Таблиця 1

Схема дослідів

Дослід А	Допосівна підготовка насіння	А
№	Зміст варіанта	Шифр
1	Сухе насіння (контроль) - St	А0В0С0D0
2	Протягом доби насіння замочувалось у воді при Т = 20 °С	А1В0С0D0
3	Протягом 45 діб насіння стратифікувалось при Т = - 5...10°С	А2В0С0D0
Технологічні умови досліду:	Сівба 20…22 квітня на глибину 2-2,5 см широкорядним способом.
Дослід В	Глибина загортання насіння в грунт, см	В
№	Зміст варіанта	Шифр
1	1,0...1,5	А0В1С0D0
2	2,0...2,5 (контроль) - St	А0В0С0D0
3	3,0…3,5	А0В2С0D0
4	4,0...4,5	А0В3С0D0
Технологічні умови досліду:	Сівба 20…22 квітня на глибину 2-2,5 см широкорядним способом.
Дослід С	Спосіб сівби	С
№	Зміст варіанта	Шифр
1	Рядковий 15 см	А0В0С1D0
2	Широкорядний з міжряддями 45 см (контроль) - St	А0В0С0D0
3	Стрічковий з міжряддями 45 см і шириною стрічки 30 (15+15см)	А0В0С2D0
Технологічні умови досліду:	Сівба сухим насінням 20-22 квітня і загортання насіння в грунт на 2,0...2,5 см.
Дослід D	Строки сівби	D
№	Зміст варіанта	Шифр
1	Ранній - 3...10 квітня	А0В0С0D1
2	Середній - 20...22 квітня (контроль) - St	А0В0С0D0
3	Пізній - 3...5 травня	А0В0С0D2
Технологічні умови досліду:	Сівба сухим насінням широкорядним способом і загортання насіння в грунт на 2,0…2,5 см.

Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили згідно загальноприйнятих методик: фенологічні порівняння сортів проведено методом фенотипічного спектра запропонованого В.М. Сухачовим (1903), удосконаленого Х. Гамсоном та Шенніковим (1918); спостереження за густотою рослин, динамікою наростання маси проводили за методикою Держсортовипробовування (1983 р.); лабораторну та польову схожість насіння, виживання рослин на кінець вегетації проводили підрахунком рослин (Іжик М.К.); фотосинтетичний потенціал (ФП) та чисту продуктивність фотосинтезу (ЧПФ) проводили за методикою А.А. Ничипоровича та ін. (1961 р.); вологість ґрунту і вміст абсолютно сухої речовини визначали термостатно-ваговим методом при температурі 105єС; облік густоти посіву, біометричні показники рослин проводили за методикою В.Ф. Мойсейченко та В.О. Єщенко (1994 р.); жирну олію насіння визначали за методом Сокслета, ефірну олію насіння - методом Гінзбурга (перегонкою з водяною парою); математичну обробку одержаних рівнів урожайності та якісних показників проводили за методикою дисперсійного та кореляційно-регресійного методів із використанням спеціальних програм і пакетів Microsoft Excel 98, Sigma та Statistiсa; економічну оцінку проводили визначенням собівартості, прибутковості і рентабельності за загальноприйнятими методиками на основі діючих нормативів; енергетичну оцінку проводили за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненко (1988 р).

Насіння фенхеля звичайного: якісні показники, лабораторна та польова схожість. Виживання рослин. Визначаються: структура, якісні і кількісні показники насіння; характеризується лабораторна і польова схожість. За балансом насіння і рослин теоретично обґрунтовується доцільність зниження норми висіву з 8-12 кг/га до 5 кг/га. Досліджені оптимальні умови отримання повноцінного насіння.

Насіння фенхеля звичайного складається з одно-двосім'янок у співвідношеннях 3…2:1 (табл. 2).

Руйнація двосім'янок залежить від погодних умов і строків сівби. Найбільш сприятливим для цього процесу був 2003 рік, за якого отримано 78,5% односім'янок, що перевершило показники інших років з статистичною достовірністю на рівні 95% (НІР05 = 11,4%). Особливістю 2003 року була виражена посушливість: сума опадів поступалась багаторічним показникам в квітні на 43,7 мм (83,2%), травні - на 10,7 мм (13,9%), червні - на 71,5 мм (70,7%), липні - на 10,7 мм (10,3%), серпні - на 60,1 мм (70,5%). В межах строків сівби найбільша кількість односім'янок утворювалась за ранніх посівів - 73,5%, найменша в середніх - 62,5%.

Таблиця 2

Структурний склад насіння фенхеля звичайного

Насіння: структурні одиниці	Роки
	2001	2002	2003	2004
двосім'янка	36,9	29,4	19,1	28,7	28,5±3,16
односім'янка	59,9	67,6	78,5	67,0	68,2±3,32
пустосім'янка	3,2	3,0	2,4	4,3	3,3±0,34
Статистичні параметри для ряду односім'янок

На рядкових посівах отримано: двосім'янок 28,6 ± 4,39%, односім'янок - 69,6 ± 4,55% і пустих сім'янок - 1,8 ± 0,20%; широкорядних, відповідно - 31,6 ± 4,67%, 62,5 ± 1,11% і 2,8 ± 0,15%; стрічкових - 33,8 ± 4,75%, 63,0 ± 4,71% і 3,2 ± 0,18%.

Як вже зазначалося, плід фенхеля звичайного по мірі дозрівання втрачає цілісність і розпадається на дві рівноцінні сім'янки. Це нормальний шлях розвитку насіння зонтичних. Проте 30% і більше плодів (у ваговому вимірі) не підкоряються даній закономірності, залишаючись двосім'янковими. Звідси виникає питання. Що стоїть за подібною “непокорою” - фізіологічна недорозвиненість плодів або інші причини?

Якщо двосім'янки - недозрілі плоди, вони мають бути деформовані, відрізнятися кольором, мати меншу крупніють, низьку енергію проростання і лабораторну схожість. Експериментальні дослідження не підтвердили жодних з цих припущень.

Плоди, які зберігають цілісність в період збирання урожаю не є аномальними у своєму розвитку, а їх кількість залежить від погодних умов і особливостей агротехніки; плоди і плодики є різними продуктами генетичного розвитку і можуть бути об'єктами для більш поглибленого вивчення з метою визначення певних генетичних, фізіологічних та інших особливостей.Біологічною особливістю фенхеля звичайного є тривалий генеративний період розвитку. Цвітіння триває з липня до середини вересня, плодоношення - серпень-вересень. Розтягнутий період плодоутворення при тривалості онтогенезу плоду - 28-30 діб є передумовою формування різноякісного урожаю насіння в генетичному, фізіологічному і анатомо-морфологічному відношеннях. Цим частково пояснюється низька його лабораторна схожість - 80...65% (ГОСТ 21032-75), на 15...25% нижча інших сільськогосподарських культур.

Для з'ясування механізмів набуття різноякісності, системно відбирались насінні зразки: при 10...30% стиглості рослин (генеративно молодий вік), 30...50% (генеративно середній вік) і 50...70% (старий вік). Таким чином, фіксувалася матрикальна та екологічна різноякісності, основу яких генерували погодні умови, і які реалізувалися у схожості насіння (табл. 3).Статистично достовірною виявилась лише різниця з варіантом - “30% стиглість рослин”, який в позитивну сторону різнився з варіантом “10%...” - на 15%, “50%...” - 12% і “70%...” - 20% при НІР₀₅=12%.

Таблиця 3

Лабораторна схожість насіння фенхеля звичайногоза різної стиглості рослин

% стиглості рослин (посіву)	Роки	Середнє
	2001	2002	2003	2004	2005
10	49	58	68	58	56	58
30	85	83	60	72	63	73
50	74	59	60	60	52	61
70	54	56	69	56	52	57
Середнє	66	64	64	62	56	62
Статистичні критерії оцінки досліду: Sх = 3,84; Sd = 5,44; НІР05 = 11,85; Dух = 0,40; V = 16,08%; Sх% = 6,18

Фенологія, ріст і розвиток рослин фенхеля звичайного за різних технологічних схем сівби. Аналізуються фенологія, ріст та розвиток рослин. Особлива увага приділяється біометричним показникам ФП і ЧПФ, як факторам, які визначають урожайність і якість зернової продукції.

На графіку фенологічного спектра кожному сорту відповідає видовжений прямокутник, на якому нанесені в масштабному співвідношенні початок і кінець фаз розвитку рослин. Графік чітко виявляє фенокритичні фази, тобто ті етапи, за якими найбільш різняться досліджувані сорти (рис. 1). Найбільші різниці між сортами спостерігаються в липні і серпні, тобто в періоди цвітіння і початкового плодоутворення. Цей період і є фенокритичним для сортів Кримський, Чернівецький місцевий і Чернівецький 3.

Для контролю за ходом фенологічного розвитку рослин необхідно користуватись структурою вегетаційного періоду, відповідно до якої, сівба-сходи становлять 10,2%, сходи-цвітіння - 63,7%, цвітіння-плодоутворення - 15,9%; вегетаційний період - 79,6% в загальному технологічному циклі.

Ріст рослин - один із важливіших показників, які характеризують реакцію організму на дію зовнішніх факторів: живлення, температуру, вологість та ін. Чим краще забезпечені рослини життєвими факторами, тим інтенсивніше вони ростуть і в кінцевому рахунку досягають більшої висоти. Особливості динаміки росту кращих варіантів дослідів груп “В” і “D” показано на рисунку 2.

За період активної вегетації фенхеля звичайного (травень-серпень) на поверхню землі надходить 8,34 х 10³ ГДж фотосинтетичної активної радіації (ФАР; 380…720 нм), з яких в урожаї біомаси в 6 т запасається 100 ГДж, або 1,2% ФАР; при ККД ФАР 2% урожайність насіння фенхеля звичайного становила 33 ц/га (10 т біомаси).

При контрольному посіві фенхеля звичайного розрахованого на отримання 20 ц/га насіння максимальна листкова поверхня - 3,26 м²/м² відмічена в період стеблування (20.07.), це 40-ва доба з періоду початку утворення третього справжнього листка. На період цвітіння вона знизилась на 44,9% і становила 2,85%. На період достигання площа була 0,41 м²/м² - 12,6% від максимуму (табл. 4).

За такої динаміки створення і функціонування площі листкової поверхні, посіви фенхеля звичайного сформували фотосинтетичний потенціал за 110 діб вегетації на рівні 1,86 млн. м² / га х діб.

Максимальне значення ЧПФ - 9,84 г/м² за добу досягнуто на початок стеблування. В подальшому добові індекси зниження становили: під час стеблування - 0,209, цвітіння - 0,044, достигання насіння - 0,150. За кожну добу 1 м² листкової поверхні посівів фенхеля звичайного утворював 4,34 г сухої речовини, що зробило можливим за 110 діб вегетації рослин синтезувати 47,74 ц/га абсолютно сухої речовини або 18,1 ц/га насіння; вихід анетолу орієнтовно - 90,4 кг/га.

Урожайність і якість плодів фенхеля звичайного за різних технологічних режимів сівби. Досліджується урожайність і якість плодів фенхеля звичайного за різних строків, способів сівби і глибини загортання насіння в грунт та передпосівної його підготовки. Пропонується формула визначення урожайності, розглядаються графічні моделі процесів формування продуктивності рослин, пропонуються основні варіанти програмування урожаю.

Замочування у воді і стратифікація насіння позитивно впливають на урожайність фенхеля звичайного у всі роки досліджень (рис 3). Особливо ефективно визначились обидва методи у посушливий 2003 рік, який, як ні жодний інший, підкреслив різницю між ефективністю стратифікації і замочуванням у воді. Вона становила 4,1 ц/га на користь стратифікації.

В більш сприятливі роки особливих відмін не спостерігалось. Наприклад, в 2002 році: урожайність із замочуванням насіння становила 17,0 ц/га і стратифікацією - 16,9 ц/га (А). Головною особливістю графіка “С” є те, що в посушливий 2003 рік глибини загортання насіння на 2,0-2,5 см і 3,0-3,5 см дали однакові результати. Урожайність плодів становила відповідно 12,2 і 12,4 ц/га. Міжградаційні, практично, нульові різниці отримані в 2003 році і при дослідженні строків сівби (D).

Кожний з досліджуваних факторів має свої графічні особливості; не становить виняток і спосіб сівби фенхеля звичайного (В).

Основними складовими урожайності зернових злакових культур є: число рослин на одиниці площі, число плодоносних стебел на рослині, маса зернівки, число колосків в колосі або волоті, число зерен в колоску; бобових: число рослин на одиниці площі, число продуктивних вузлів на рослині, число бобів у вузлі, число насіння в бобі, маса однієї насінини. З приведених описів бачимо, що загальними фігурантами урожайності виступають кількість рослин на одиниці площі і продуктивність однієї рослини. В свою чергу, продуктивність кожного виду рослин специфічна. Для фенхеля звичайного - це кількість складних зонтиків на рослині, кількість простих зонтиків в складному, кількість плодів в простому зонтику, маса одного плоду.

До початку аналізу структури урожаю доцільно розглянути кореляційні залежності між її елементами, з метою виділення найбільш істотних ознак (табл. 4).

Таблиця 4

Кореляції між урожайністю насіння фенхеля звичайногоі її складовими (середнє за 2001-2003 рр.)

Корелюючі показники	Елементи структури урожаю
	х1	х2	х3	у1	m
Урожайність	0,53	-0,01	-0,23	0,31	0,34
х1	Х	-0,07	-0,56	-0,31	0,35
х2	Х	Х	-0,22	0,12	-0,22
х3	Х	Х	Х	-0,16	-0,37
у1	Х	Х	Х	Х	-0,36

До групи кореляційних ознак з середньою тіснотою до урожайності визначені: густота рослин (х₁) - r = 0,53, число сім'янок в елементарному суцвітті (у₁) - r = 0,31 і маса 1000 сім'янок (m) - r = 0,34. Їх і розглянемо в контексті з урожайністю насіння (табл. 5).

Таблиця 5

Структура урожайності насіння фенхеля звичайногоза різних технологій сівби (середнє за 2001-2004 рр.)

Група досліду	Варіант	Функція-урожайність, ц/га	Аргумент-елемент структури урожаю
		факт.	приве-дена до St	± до St	х1	х2	х3	у1	m
				ц/га	%
А	Стан насіння:
	сухе	20,7	21,2	St	710	3,0	14,3	21,0	3,24
	замочене у воді	23,1	23,7	+2,5	11,8	840	3,2	14,5	18,6	3,19
	стратифіковане	25,1	26,2	+5,0	23,6	840	3,2	14,3	20,4	3,20
В	Глибина загортання насіння в грунт, см:
	1,0…1,5	15,9	18,4	-2,8	13,2	570	2,9	15,4	19,2	3,25
	2,0…2,5	18,3	21,2	St	620	3,1	15,6	18,8	3,25
	3,0…3,5	19,3	22,4	+1,2	5,7	630	3,4	16,1	19,8	2,82
	4,0…4,5	16,7	18,1	-3,1	14,6	630	3,1	16,0	20,6	2,60
С	Способи сівби:
	рядковий	17,2	17,4	-3,8	17,9	840	2,7	14,5	16,1	3,25
	широкорядний	21,0	21,2	St	710	3,4	15,4	16,6	3,40
	стрічковий	18,5	18,7	-2,5	11,8	760	3,2	15,0	16,2	3,14
D	Строки сівби:
	ранній	24,2	20,7	-0,5	2,4	750	3,2	14,5	21,4	3,25
	середній	24,8	21,2	St	720	3,4	16,5	18,8	3,26
	пізній	19,6	16,8	-4,4	20,8	780	3,0	16,0	16,2	3,23
Статистичні параметри:
		723	3,1	15,2	18,7	3,16
S		90,41	0,28	0,76	1,92	0,21
V, %		12,5	9,0	5,0	10,3	6,6
НІР05		77	0,25	0,65	1,63	0,18
,%		3,46	2,61	1,40	2,83	1,86



В досліді із підготовки насіння до сівби урожайність становила 20,7-25,1 ц/га. Кращими виявились посіви із замоченим та стратифікованим насінням.

Урожайність в них становила 23,7-26,2 ц/га, перевершивши контроль на 11,8-23,6%. Головним фактором у зростанні урожайності була густота рослин на 18,3% вища за St. Перевага стратифікації над замочуванням пояснюється збільшенням озерненості елементарного суцвіття на 9,7%.

Збільшення глибини загортання насіння позитивно вплинуло на густоту передзбирального стеблостою, який зріс проти варіанту з мінімальною глибиною на 8,8-10,5%. Проте це не перешкодило отриманню самого низького урожаю у варіанті з загортанням насіння на 4-4,5 см. Головною причиною цього є суттєве зменшення маси 1000 насінин. Вона поступалася контролю на 25,0%.

Не забезпечила густота стеблостою - 840 тис./га. кращого врожаю насіння і в варіанті рядкового посіву. Отриманий в ньому урожай поступався контролю на 3,8 ц/га (17,9%) та стрічковому способу - на 1,3 ц/га (7,6%). Головна причина - це занижена чисельність великих зонтиків. Середня їх кількість в рядковому посіві становила 2,7 шт. в розрахунку на одну рослину, що менше інших варіантів на 25,9-18,5%; на 3,4-6,2% менше утворилось в зонтиках елементарних суцвіть.

Головним недоліком пізніх строків сівби фенхеля звичайного є зменшення озерненості суцвіть на 32,1-16,0%, і як наслідок урожайність в цьому варіанті поступається контролю на 20,8% (4,4 ц/га).

Статистична оцінка дослідження висока. Обчислення показників виконане з точністю 1,4-3,4%. Характер змін урожайностей відповідає даним польового досліду. Коефіцієнт кореляції між результатами польового обліку урожаю і розрахункового становить 0,68.

При визначені потенціальних урожайностей використані довідкові та експериментальні дані, а саме: калорійність продукції - 1,77 ГДж/ц, ФАР - 13 тис. ГДж/га, ККД посівів - 1,1-5%, об'ємна маса грунту - 1,40 см³/г, вологість грунту - 26,9-19,2%, сума опадів - 400 мм, коефіцієнти водоспоживання - 500-700 мм га/ц, сума активних температур > 10 єС - 2400 єС тощо.

За даних параметрів в Передкарпатті Івано-Франківської області потенційна урожайність насіння фенхеля звичайного за 1,5%-ного ККД використання ФАР становить 43,6 ц/га. Це вдвічі перевищує досягнення кращих господарств, у яких рівень ККД - 0,5-0,7%. В той же час сучасні технології повинні мати 5%-не ККД, що відповідає збору сухої речовини 384 ц/га, або 145,5 ц/га насіння і 304,8 ц/га соломи (табл. 6).

Відповідно до викладеного, виникає питання про здатність самої рослини реалізувати такий енергетичний потенціал. Якщо брати за максимумом, розвинена рослина формує 25 великих зонтиків, 25 - малих, 25 квіток в кожному елементарному суцвітті, тобто 50 сім'янок (2 х 25 плодів). Отже, при масі 1000 сім'янок - 3,5 г продуктивність рослини становила 109 г (25 х 20 х 2 х 25 / 1000 х 3,5), а урожайність насіння - 80 ц/га (109 х 74 х 10^-2), що відповідає 2,7% ККД ФАР.

Таблиця 6

Потенціальна урожайність фенхеля звичайного, визначена за кліматичними факторами Коломийського району Івано-Франківської області

Потенціальна урожайність	Аргумент - вихідні дані	Функція - результат
	ККД, %	Q, тис. ГДж/га (загальна)	Q, ГДж/га (ефективна)	q, ГДж/ц	суха речовина, ц/га	урожайність, ц/га
						сім'янок	соломи
за ФАР	1,5	13,6	204	1,77	115	43,6	87,5
	3,0	13,6	414	1,77	234	88,6	185,7
	5,0	13,6	680	1,77	384	145,5	304,8
За вологозабезпеченістю посівів	Кв, мм*га/ц	d, см3/г	вологість грунту, %	сума опадів, мм (продуктивних)	W, мм
			початкова	кінцева
	500	1,40	26,9	19,2	253	363	73	27,5	57,9
	600	1,40	26,9	19,2	253	363	60	22,9	47,6
	700	1,40	26,9	19,2	253	363	52	19,7	41,3
За тепловими ресурсами	в, ц/га	R, тис ГДж/га	W, мм	Тv, дек.	Кr, бал
	20	14,3	363	14	4,1	82	31,1	65,1
	10	14,3	363	14	4,1	41	15,5	32,5
за біокліматичним потенціалом	ККД ФАР,%	в, ц/га	Уt > 10 єC	БКП
	1,1	20	2400	2,4	48	18,2	38,1
	1,7	30	2400	2,4	72	27,3	57,1
	2,2	40	2400	2,4	96	36,4	76,2

За чотири роки досліджень запаси продуктивної вологи в середньому становили 363 мм і за коефіцієнта водоспоживання 500 мм га/ц потенційна урожайність насіння фенхеля звичайного становить 27,5 ц/га, при 600 мм га/ц - 22,9 ц і при 700 мм га/ц - 19,7 ц/га.

Останні результати практично відповідають виробничим результатам, а отже, К_в = 700 мм га/ц необхідно вважати сучасним рівнем продуктивного водоспоживання в Передкарпатті (табл. 6).

За тепловими ресурсами зона досліджень оцінюється в 4,1 балів, і при продуктивності 1 бала 20 ц/га сухої речовини урожайність насіння фенхеля звичайного дорівнює 31,1 ц/га, урожайність 15,5 ц/га досягається при в = 10 ц/га, тому виробничим рівнем слід вважати в = 13 ц/га (20 х 20 / 31,1 або 20 х 10 / 15,5) (табл. 7).

За багаторічними даними сума активних температур > 10 °С у вегетаційному періоді рослин фенхеля звичайного становить 2400 °С і відповідає біокліматичному потенціалу (БКП) 2,4. При ККД ФАР 1,1% ціна одиниці БКП становить 20 ц/га сухої речовини, при ККД ФАР 1,7% - 30 ц/га і при ККД ФАР 2,2% - 40 ц/га.

Урожайність насіння фенхеля звичайного 18,2 ц/га - це виробничий рівень передових господарств Івано-Франківської області, а тому біокліматичний потенціал слід оцінювати у 2,4 од. БКП, з ККД ФАР - 1,1% і в = 20 ц/га (табл. 6).

Основні ресурсні параметри отримання урожаю насіння на рівні 20 ц/гаУ

- за фотосинтетичною активною радіацією (ФАР) / ККД = 0,7%; Q = 102 ГДж/га;

- за тепловими ресурсамиУ К_r = 4,1 балів; в = 13 ц/га;

- за вологозабезпеченістю посівівУ К_в = 700 мм га/ц;

- за біокліматичним потенціаломУ БКП = 2,4;ККД ФАР = 1,1%, в = 20 ц/га.

Гарантоване отримання вищого вмісту анетолу в насінні фенхелю звичайного забезпечують широкорядний посів і загортання насіння в грунт - на 2,0-2,5 см. Сприяє накопиченню ефірної олії в насінні і рання сівба. Збір цієї речовини з 1 га посівів за нею становив 80,5 кг/га, на 15% вище середнього строку і на 28,4% - пізнього.

Розробка теоретичних основ застосування агротехнічних заходів підвищення урожайності тісно пов'язана з дослідженнями параметрів фотосинтетичних потенціалів посівів, а саме - вихід продукції на 1 тис. одиниць ФП. У фенхеля звичайного - це сухої речовини, насіння, анетолу і олії жирної.

Таблиця 7

Збір з 1 га посівів основних технологічних продуктів(середнє за 2001-2004 рр.)

Група досліду	Варіант	Анетол	Олія жирна
		кг/га	- до St	ц/га	- до St
			кг/га	%		ц/га	%
А	Стан насіння
	природно сухе St	69,0	-	-	2,40	-	-
В	Глибина загортання насіння в грунт, см:
	1,0…1,5	50,8	-18,2	26,4	2,00	-0,40	16,7
	2,0…2,5	69,0	0,00	0,00	2,40	0,00	0,00
	3,0…3,5	51,3	-17,7	25,7	2,01	-0,39	16,2
	4,0…4,5	34,8	-34,2	49,6	1,37	-1,03	42,9
С	Способи сівби:
	рядковий	53,9	-15,1	21,9	1,78	-0,62	25,8
	широкорядний	69,0	0,00	0,00	2,40	0,00	0,00
	стрічковий	65,3	-3,7	5,4	2,07	-0,33	13,8
D	Строки сівби:
	ранній	80,5	11,5	16,7	-	-	-
	середній	69,0	0,00	0,00	2,40	0,00	0,00
	пізній	62,7	-6,3	9,1	-	-	-

На 1 тис. од. ФП посівів контрольного варіанту зернова продуктивність фенхеля звичайного становить 0,74 кг. Кращими за контрольні виявились варіанти А.2, А.3, D.1. Варіанти А.2, А.3 пов'язані із спеціальною підготовкою насіння для сівби. При замочуванні його у воді продуктивність посіву зростає на 28,3%, при стратифікації - на 14,9%. Продуктивність ранньої сівби (D.1) перевищує контроль на 8,1% (табл. 8).

Таблиця 8

Фотометричні показники посівів фенхеля звичайногоза різних технологій сівби (середнє за 2001-2004 рр.)

Група досліду	Варіант	Вихід на 1 тис. од. ФП
		сухої речовини	насіння	анетолу	жирної олії
		кг	% до St	кг	% до St	г	% до St	г	% до St
А	Стан насіння:
	природно сухе	1,95	100,0	0,74	100,0	37,1	100,0	129,0	100,0
	замочене у воді	2,50	128,2	0,95	128,3	-	-	-	-
	стратифіковане	2,24	120,4	0,85	114,9	-	-	-	-
В	Глибина загортання насіння в грунт, см:
	1,0…1,5	2,00	102,6	0,61	82,4	27,3	73,6	107,5	83,3
	2,0…2,5	1,95	100,0	0,74	100,0	37,1	100,0	129,0	100,0
	3,0…3,5	1,61	82,6	0,61	85,9	27,6	74,4	108,1	83,8
	4,0…4,5	1,13	57,9	0,42	56,8	18,7	50,4	73,7	57,1
С	Способи сівби:
	рядковий	1,56	80,0	0,59	79,7	29,0	78,2	95,7	74,2
	широкорядний	1,95	100,0	0,74	100,0	37,1	100,0	129,0	100,0
	стрічковий	1,82	93,3	0,69	93,2	35,1	94,6	111,3	86,3
D	Строки сівби:
	ранній	2,11	108,2	0,80	108,1	43,3	116,7	-	-
	середній	1,95	100,0	0,74	100,0	37,1	100,0	129,0	100,0
	пізній	1,74	89,2	0,66	89,2	33,7	90,8	-	-

Контрольний збір анетолу становив 37,1 г на 1 тис. од. ФП і був найвищим практично на всіма варіантами, крім D.1. Отже, резервом підвищення продуктивності ефірного накопичення посівами фенхеля звичайного в Передкарпаття України є перехід до ранньої сівби.

Економічна і енергетична оцінка технологічних варіантів сівби в системі агротехніки вирощування насіння фенхеля звичайного. З економічної точки зору найбільш доцільний шлях удосконалення технології вирощування насіння фенхеля звичайного є сівба стратифікованим насінням (5 кг/га) в першій декаді квітня. Стратифікація забезпечує прибуток 4,32 тис. грн./га, а рання сівба - 2,45 тис. грн./га.

Енергетичні витрати на вирощування фенхеля звичайного з насіння різного стану підготовки до сівби в середньому становили 16961 МДж. Безпосередньо у варіанті “сухе насіння” 16190 МДж, “замочене у воді” - 17538 МДж і “стратифіковане насіння” - 17155 МДж. За таких енергетичних затрат отримано сухої речовини з 1 га в енергетичному еквіваленті 49383-74340 МДж. Кращі результати мав варіант із стратифікованим насінням: урожайність плодів - 24780 МДж, сухої речовини - 74340 МДж, Кее для плодів становить 1,44, для всього біологічного урожаю - 4,33 (табл. 9).

Найвищий еквівалент урожаю 64782 МДж отримано при загортанні насіння на глибину 2-2,5 см. Кее за цим варіантом становить 3,86, в розрахунку на урожайність плодів - 1,29.

При широкорядній сівбі з міжряддями 45 см отримується збір з 1 га сухої речовини на рівні 75933 МДж, в т. ч. плодів - 2533 МДж. Коефіцієнт економічної ефективності становить для плодів 1,47 і валового збору сухої речовини - 4,58 .

За ранньої сівби окупність енергетичних затрат в розрахунках на урожайність плодів становить 1,42, суху речовину - 4,26, що на 17,4% вище інших варіантів групи D.

Таблиця 9

Коефіцієнти енергетичної ефективності посівів фенхеля звичайного за різних технологій сівби(середнє за 2001-2004 рр.)

Група досліду	Стан насіння	Урожайність плодів, ц/га	Збір з 1 га-загальний	Технологічні витрати, МДж	Кее
		натура	Суха речовина	МДж	суха речовина, ц/га	МДж		плоди	Суха речовина
А	Сухе - St	10,6	9,3	15930	27,9	49383	16190	0,98	3,05
	Замочене у воді	13,5	11,9	21063	35,7	63012	17538	1,20	3,59
	Стратифіковане	15,9	14,0	24780	42,0	74340	17155	1,44	4,33
	середнє	13,3	11,7	20591	30,5	69325	16961	1,21	3,66
В	1,0-1,5	11,4	10,0	17757	30,0	53157	16333	1,09	3,25
	2,0-2,5 - St	13,9	12,2	21594	36,6	64782	16785	1,29	3,86
	3,0-3,5	12,3	10,8	19116	32,4	57348	16498	1,16	3,47
	4,0-4,5	9,3	8,2	14514	24,6	43542	15965	0,91	2,73
	середнє	11,7	10,3	18245	30,9	54707	16395	1,12	3,33
С	Стрічковий	13,6	12,0	21240	36,0	63720	16744	1,27	3,81
	Рядковий	12,9	11,4	20178	34,2	60534	15887	1,27	3,81
	Широкорядний -St	16,2	14,3	25311	42,9	75933	17216	1,47	4,58
	середнє	14,2	12,6	22243	37,7	66729	16616	1,34	4,07
D	Ранній	15,8	13,9	24610	41,7	73816	17329	1,42	4,26
	Середній - St	14,7	12,2	21240	36,6	64428	16785	1,27	3,84
	Пізній	13,1	11,5	20404	34,5	61114	16837	1,21	3,63
	середнє	14,6	12,5	22085	37,6	66453	16984	1,30	3,91

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВИСНОВКИ

1. Насіннєві партії фенхеля звичайного містять, в якості структурних одиниць, групи плодів, а саме: двосім'янки (плоди), односім'янки (плодики) і пустосім'янки (рудяк). Орієнтовний вміст двосім'янок 30%, рудяка - до 3% і односім'янок - 65...70 %.

Окрема група насіння - 7... 10 % виносить на денну поверхню плодові оболонки і утримує їх сім'ядолями 3-4 доби, чим обмежує інтенсивність початкового фотосинтезу.

2. Коефіцієнт варіації маси 1000 сім'янок характеризує її як середньоваріюючу ознаку (V =15%) і свідчить про значний генетичний контроль за нею. Отже, величина і якість сім'янки залежать, в першу чергу, від сорту, а потім - від інших умов, в т. ч. агротехніки вирощування. Найвища маса 1000 плодів - 4,74 г (на 12,3% > St) отримана при сівбі стратифікованим насінням в третій декаді квітня, широкорядним способом і глибиною загортання в ґрунт 2-2,5 см.

3. Передкарпаття за своїми кліматичними умовами не є зоною гарантованого насінництва фенхеля звичайного. Проте формування високоякісного насіння в ній на рівні І класу посівного стандарту можливо за умов збирання урожаю повноцінних плодів у фазі 30%-ної загальної стиглості рослин. Повноцінна частка плодів з лабораторною схожістю на рівні 84 % за цих умов формується при сумі активних температур 544 °С, суми опадів - 50 мм і ГТК - 0,95.

4. За балансом рослин і насіння теоретично обґрунтована доцільність зменшення норми висіву насіння фенхеля з 8-12 кг/га до 5 кг/га і менше та переходу до диференційованих норм витрат насіння, з врахуванням технологічних особливостей сівби.

5. Особливістю фенологічної формули вегетаційного періоду фенхеля є те, що із всього технологічного періоду вирощування рослин (157 діб) тривалість “сходи-цвітіння” становить 80% і “плодоутворення” - 20%; фенокритичною фазою у сортів Кримський, Чернівецький місцевий і Чернівецький 3 є період “цвітіння…початкового плодоутворення”, за яким міжсортові різниці у вегетації рослин становлять 12-21 добу і створюють біологічну можливість використовувати їх у виробництві для зменшення втрат врожаю.

6. Для отримання 20 ц/га насіння максимальна площа листкової поверхні в період стеблування (на 40-ву добу з початку утворення третього справжнього листка) має становити 3,26 м²/м². На період цвітіння вона зменшується на 44,9% і становить 2,85 м²/м². При достиганні плодів площа становить 0,41 м²/м² - 12,6 % від максимуму. За такої динаміки функціонування площі листкової поверхні, посіви фенхеля звичайного утворюють фотосинтетичний потенціал за 110 діб вегетації на рівні 1,86 млн. м²/га х діб.

7. Максимальна ЧПФ - 9,84 г/м² за добу співпадає з початком стеблування. В подальшому добові індекси зниження становлять: під час стеблування - 0,209, цвітіння - 0,044, достигання насіння - 0,150. За кожну добу 1 м² листкової поверхні посівів фенхеля звичайного утворював 4,34 г сухої речовини, що зробило можливим за 110 діб активної вегетації рослин накопичити 47,74 ц/га абсолютно сухої речовини або 18,1 ц/га насіння; вихід анетолу - 90,4 кг/га.

8. В Івано-Франківській області потенційна урожайність насіння фенхеля звичайного за 1,5%-ного ККД використання ФАР становить 43,6 ц/га, що в вдвічі перевищує досягнення кращих господарств, у яких рівень ККД - 0,5-0,7%. В той же час сучасні технології вирощування основних зернових культур розраховані на 5%-не ККД, що відповідає збору сухої речовини 384 ц/га, або 145,5 ц/га зерна і 304,8 ц/га соломи.

Повноцінно розвинена рослина фенхеля звичайного формує 25 великих зонтиків, 25 - малих, 25 квіток в кожному елементарному суцвітті, тобто 50 сім'янок (2 _* 25 плодів). Отже, при масі 1000 сім'янок - 3,5 г, продуктивність рослини становить 109 г (25 х 20 х 2 х 25 / 1000 х 3,5), а урожайність насіння - 80 ц/га (109 х 74 х 10 ^-2), що відповідає 2,7% ККД ФАР.

9. В зоні досліджень запаси продуктивної вологи в середньому 363 мм, і за коефіцієнта водовикористання 500 мм (га/ц) забезпечують потенційну урожайність насіння фенхеля звичайного 27,5 ц/га, при 600 мм га/ц - 22,9 ц і при 700 мм га/ц - 19,7 ц/га. Ці результати практично відповідають виробничому рівню, а отже, 700 мм га/ц необхідно вважати нормативом продуктивного водоспоживання в Передкарпатті.

10. За тепловими ресурсами зона досліджень оцінюється в 4,1 балів, і при ціні 1 бала 20 ц/га сухої речовини урожайність насіння фенхеля звичайного потенційно дорівнює 31,1 ц/га, урожайність 15,5 ц/га досягається при = 10 ц/га, тому виробничим рівнем слід вважати Я = 13 ц/га (20 х 20/31,1 або 20 х 10/15,5).

11. Сума активних температур > 10 °С у вегетаційному періоді рослин фенхеля звичайного становить 2400 °С і відповідає біокліматичному потенціалу (БКП) 2,4. При ККД ФАР 1,1% ціна одиниці БКП становить 20 ц/га сухої речовини, при ККД ФАР 1,7% - 30 ц/га і при ККД ФАР 2,2% - 40 ц/га.

Урожайність насіння фенхеля звичайного 18 ц/га - виробничий рівень передових господарств Івано-Франківської області, еквівалентна біокліматичному потенціалу у 2,4 од., з ККД ФАР -1,1 % і Я = 20 ц/га.

Основними ресурсними параметрами урожайності насіння на рівні 20 ц/га вважаються:

- за фотосинтетичною активною радіацією (ФАР) / ККД = 0,7%; Q = 102 гДж/га;

- за тепловими ресурсами: Кr = 4,1 балів; Я = 13 ц/га;

- за вологозабезпеченістю посівів: К_в -- 700 мм га/ц;

- за біокліматичним потенціалом: БКП = 2,4; ККД ФАР = 1,1%, (Я = 20 ц/га).

12. До групи кореляційних ознак, які середньо-зв'язані з урожайністю насіння фенхеля відносяться: густота рослин (r = 0,53) чисельність сім'янок в елементарному суцвітті (r = 0,31) і маса 1000 сім'янок (r = 0,34).

13. Урожайність за різними варіантами підготовки насіння до сівби коливається в межах 23,7-26,2 ц/га (з перевищенням контролю на 11,8-23,6%). Головний фактором, який забезпечує зростання урожайності на 18,3% - густота рослин. Перевага стратифікації над замочуванням пояснюється збільшенням озерненості елементарного суцвіття на 9,7%.

Спад урожайності за суцільної рядкової сівби пов'язується з меншою чисельністю великих зонтиків. Середня їх кількість в розрахунку на одну рослину - 2,7 шт., що на 25,9-18,5% менше інших варіантів досліду; на 3,4-6,2% менше утворилось в зонтиках елементарних суцвіть.

Недоліком пізніх строків сівби фенхеля звичайного є зменшення озерненості суцвіть на 32,1-16,0%. Як наслідок, урожайність поступається контролю на 20,8% (4,4 ц/га).

14. Найвище накопичення анетолу в насінні фенхеля звичайного характерне широкорядній сівбі. Вміст його в насінні - 5,3 %, на 0,4 %-0,2 % (при НІР = 0,2 ц) вище, ніж у суцільних і стрічкових посівах. Збір олії 80,5 кг/га досягався за ранньої сівби широкорядним способом, що на 15 % вище середнього строку і на 21,4 % - пізнього.

15. Енергетична ефективність вирощування плодів фенхеля звичайного із стратифікованого насіння - 1,44, при широкорядній сівбі з міжряддями 45 см - 1,47; глибині загортання насіння на 2,0-2,5 см -1,29; сівбі в першій декаді квітня - 1,42.

16. З економічної точки зору найбільш доцільний шлях удосконалення технології вирощування насіння фенхеля звичайного є сівба стратифікованим насінням в першій декаді квітня. Стратифікація забезпечує прибуток 4,32 тис. грн./га, а рання сівба - 2,45 тис. грн./га.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

На основі проведених польових, лабораторних досліджень та виробничої перевірки, а також аналізу економічної та енергетичної оцінки окремих елементів технології вирощування в умовах Передкарпаття Івано-Франківської області рекомендуємо:

- знизити норму висіву насіння з 8-12 кг/га до 5 кг/га;

- сівбу проводити на глибину загортання насіння 2 - 2,5 см;

- сівбу проводити в першій половині квітня широкорядним способом з шириною міжрядь 45 см.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дмитрик П.М. Продуктивність фенхеля звичайного залежно від глибини заробки насіння в умовах Прикарпаття. //Збірник наукових праць ПДАТА. - Кам'янець - Подільський. - 2003.- №11. С. 119-121.

2. Дмитрик П.М., Ковтуник І.М. Особливості технології вирощування фенхеля звичайного в Прикарпатті. //Збірник наукових праць інституту землеробства УААН. -2004. - №1. С.109-110.

3. Дмитрик П.М., Ковтуник І.М. Вплив способів сівби на продуктивність фенхеля звичайного в умовах Прикарпаття. //Збірник наукових праць ПДАТА. - Кам'янець -Подільський. - 2005.- №13. С. 127-129.

4. Дмитрик П.М. Фенологія рослин фенхеля в Передкарпатській низині Івано-Франківської області. //Збірник наукових праць ПДАТА. - Кам'янець-Подільський. - 2006. №14 С. 133-137.

АНОТАЦІЇ

Дмитрик П.М. Особливості технології вирощування фенхеля звичайного в умовах Передкарпаття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво - Подільський державний аграрно-технічний університет, Кам'янець-Подільський, 2007 р.

Визначаються: структура, якісні і кількісні показники насіння; характеризується лабораторна і польова схожість. За балансом насіння і рослин теоретично обґрунтовується доцільність зниження норми висіву з 8-12 кг/га до 5 кг/га. Досліджені оптимальні умови для отримання повноцінного насіння.

Аналізуються фенологія, ріст та розвиток рослин. Особлива увага приділяється біометричним показникам ФП і ЧПФ, як факторам, які визначають урожайність і якість зернової продукції.

Досліджується урожайність і якість плодів фенхеля звичайного за різних строків, способів сівби і глибини загортання насіння в грунт та його передпосівної підготовки. Пропонується формула визначення урожайності, розглядаються графічні моделі процесів формування продуктивності рослин, прослідковуються основні варіанти програмування урожаю.

З економічної точки зору найбільш доцільний шлях удосконалення технології вирощування насіння фенхеля звичайного є сівба стратифікованим насінням (5 кг/га) в першій декаді квітня. Стратифікація забезпечує прибуток 4,32 тис. грн./га, а рання сівба - 2,45 тис. грн./га.

В умовах Передкарпаття фенхель звичайний необхідно сіяти в першій половині квітня широкорядним способом з міжряддям 45 см. За цих агротехнічних параметрів грунтово-кліматичні умови зони дозволяють мати стабільну урожайність насіння фенхеля на рівні 16 ц/га.

Ключові слова: фенхель звичайний, технологія, урожайність, спосіб сівби, фотосинтетичний потенціал (ФП), чиста продуктивність фотосинтезу (ЧПФ).

Дмитрик П.М. Особенности технологии выращивания фенхеля обыкновенного в условиях Прикарпатья. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.01.09 - растениеводство - Подольский государственный аграрно-технический университет, Каменец-Подольский, в 2007 г.

Определяются: структура, качественные и количественные показатели семян; характеризуется лабораторная и полевая схожесть. Партии семян фенхеля обыкновенного состоят из двосемянок (плоды), односемянок (плодики) и пустосемянок (рудяк). Ориентировочно численность двосемянок - 30%, рудяка - до 3% и односемянок - 65…70%. Отдельная группа семян выносит на поверхность почвы плодовые оболочки и удерживает их семядолями 3-4 суток, что в свою очередь ограничивает интенсивность начального фотосинтеза.

За балансом семян и растений теоретически обосновывается целесообразность снижения нормы высева из 8-12 кг/га до 5 кг/га. Исследованы оптимальные условия для получения полноценных семян.

Прикарпатье за своими климатическими условиями не является зоной гарантированного семеноводства фенхеля обыкновенного, но формирование высококачественных семян возможно при условии сбора урожая доброкачественных плодов в фазе 30%-ной общей спелости плодов. Полноценная доля плодов с лабораторно всхожестью на уровне 84% при таких условиях формируется при суме активных температур 544 °С, суме осадков - 500 мм и ГТК - 0,95.

Существенная разница между сортами наблюдалась в июле и августе, то есть в периоды цветения и начала формирования плодов. Этот период является фенокритическим для сортов Крымский, Черновицкий местный, Черновицкий 3. Структура вегетационного периода: посев - всходы составляет 10,2%; всходы - цветение - 63,7%, цветение - дозревание плодов - 15,9%, весь вегетационный период - 79,6% в общем технологическом цикле. Технологический период выращивания фенхеля обыкновенного составляет 157 дней.

Особое внимание уделяется биометрическим показателям ФП и ЧПФ, как факторам, определяющим урожайность и качество зерновой продукции.

При контрольном посеве фенхеля обыкновенного расчитаного на получение 20 ц/га семян максимальная поверхность листьев - 3,26 м²/м² зарегистрирована 20.07., это 40-й день с периода образования третьего настоящего листка. На период цветения она снизилась на 44,9%. На период дозревания плодов площадь листьев составляла всего 12,6% от максимума.

Благодаря такой динамике функционирования площади поверхности листьев, посевы фенхеля обыкновенного сформировали фотосинтетический потенциал за 110 дней вегетации на уровне 1,86 млн. м²/га х день.

Максимальная ЧПФ - 9,84 г/м за сутки совпадает с началом фазы роста стеблей. За каждые сутки 1 м² листовой поверхности посевов фенхеля обыкновенного продуцировал 4,34 г сухого вещества, что дало возможность за 110 суток активной вегетации растений накопить 47,74 ц/га абсолютно сухого вещества, в том числе 18,1 ц/га семян; выход анетола - 90,4 кг/га.

Исследуется урожайность и качество плодов фенхеля при разных сроках, способах сева и глубины заделки семян в почву и предпосевной их подготовки. Предлагается формула определения урожайности, рассматриваются графические модели процессов формирования производительности растений, прослеживаются основные варианты программирования урожая.

Энергетическая эффективность выращивания плодов фенхеля обыкновенного из стратифицированных семян - 1,44; при посеве широкорядным способом с междурядьями 45 см - 1,47; при глубине заделки семян в почву на 2,0…2, см - 1.29; при посеве в первой декаде апреля - 1,42.

С экономической точки зрения наиболее целесообразный путь усовершенствования технологии выращивания семян фенхеля - это сев стратифицированными семенами (5 кг/га) в первой декаде апреля. Стратификация обеспечивает прибыль 4,32 тыс. грн./га, а ранний сев - 2,45 тыс. грн./га.

В условиях Прикарпатья фенхель обыкновенный необходимо сеять в первой половине апреля широкорядным способом с междурядьем 45 см. При этих агротехнических параметрах почвенно-климатические условия зоны позволяют иметь стабильную урожайность семян фенхеля на уровне 16 ц/га.

Ключевые слова: фенхель обыкновенный, технология, урожайность, способ сева, фотосинтетический потенциал (ФП), чистая продуктивность фотосинтеза (ЧПФ).

Dmytryck P.M. Technology peculiarities of phenhel growing in ordinary condition of Precarpathians - Manuscript.

The thesis for receiving The Degree Specialization - Vegetation. The State Agrarian Engineering University in Podylya. Kamenets-Podіl'skyy, 2007.

The seeds structure, qualities and quantities indicators are determined; the lab and field similarities are characterized. The expedient of planting and norm reducing from 8-12 kg/h to 5 kg/hectare is theoretical motivated according to the seeds and plants balance. The optimal conditions for receiving full value seeds are determined.

The plants phenology, growth and progress are analised. The special attention is given to biometric indicators of PP and CPP, as seeds yield and quality factors.

The phenfel yield and quality according to different terms, the ways of planting and the depth of seeds planting and its before planting preparation are researched. The formula of yield definition is suggested, the graphic models of plants productivity formation processes are examined. The major variants of yield programming are followed.

According to economy the most reasonable way for improving of phenfel seeds growing technology is a sowing by the stratophicated seeds during the first ten day period of April. The stratification provides the profit 4,32 thousands /hect., and earlier sowing is - 2,45 thousands / h.

In Precarpathians the phenhel must be sowed in the first ten days of April by wide row method with between row is 45 sm. According to these agrotechnical measures the soil and climate conditions allow to have stable yield of phenfel seeds is about 16 cent/hect.

Keywords: phenhel is usual, technology, productivity, method of sowing, photosynthesis potential (PP), pure photosynthesis productivity (PPP).

Размещено на Allbest.ru