Формування та функціонування симбіозу нуту в агроценозах південного Степу України

Размещено на http://allbest.ru

ІНСТИТУТ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

03.00.07 - мікробіологія

ФОРМУВАННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СИМБІОЗУ НУТУ В АГРОЦЕНОЗАХ ПІВДЕННОГО СТЕПУ УКРАЇНИ

ВИКОНАЛА ДІДОВИЧ СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА

Чернігів - 2007



АНОТАЦІЯ

Дідович С.В. Формування та функціонування симбіозу нуту в агроценозах південного Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.07. - мікробіологія. - Інститут сільськогосподарської мікробіології УААН, Чернігів, 2007.

Дисертація присвячена дослідженню закономірностей формування та функціонування ґрунтових популяцій ризобій нуту в агроценозах Степу України, виділенню високоефективних штамів M. cicerі, адаптованих до місцевих ґрунтово-кліматичних умов, та оптимізації симбіотичної азотфіксації в сучасних агротехнологіях вирощування нуту.

Встановлено, що вирощування нуту в 3-5-ти пільних польових сівозмінах формує стійку ґрунтову популяцію M. cicerі, чисельність якої становить 10-10³ бульбочкоутворювальних одиниць (БУОД)/г ґрунту. Ризобії нуту здатні тривалий час виживати у сапрофітному стані до повернення рослини-хазяїна, але при її відсутності впродовж 10-20 років можуть бути еліміновані з мікробного біоценозу.

З виділених 68 штамів M. ciceri, адаптованих до грунтово-кліматичних умов південного Степу України, на основі результатів вегетаційних і польових дослідів відібрано 13 високоефективних у симбіозу з сьома сучасними сортами нуту штамів M. ciceri. Одержано новий високоефективний в залежності від сорту та технологічний штам M. ciceri Н-12, який сприяє підвищенню урожаю зерна нуту на 1,6-8,4 ц/га (8,8-24,7 %).

Застосування мінеральних азотних добрив у дозах N₃₀, N₆₀ негативно впливало на формування та функціонування бобово-ризобіальної системи нуту, істотно зменшуючи кількість, біомасу, нітрогеназну активність бульбочок в залежності від дози і було недоцільним в умовах ефективного симбіозу C. arіetіnum з M. ciceri.

Визначено розміри накопичення симбіотрофного азоту сортами нуту Розана та Олександрит в умовах південного Степу України, які становили в середньому за три роки 140,0-148,3 кг/га.

Виявлено, що на фоні ґрунтової популяції M. ciceri нітрагінізація у середньому за три роки підвищила винос загального азоту з урожаєм нуту сортів Розана та Олександрит на 17,4-29,9 %, а використання рослинами нуту симбіотрофного азоту зросло - на 30,1-56,7 %.

нут азотний добриво мікробоценоз



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нут (Cicer arietinum L.) - одна з відомих культур світового землеробства, яка за площею посівів посідає третє місце в світі серед зернобобових рослин після сої та квасолі. На Україні його виробничі посіви поки що незначні, але їх площа зростає з кожним роком і в 2006 році становила 33 тисячі гектарів. Завдяки своїм цінним біологічним властивостям, нут має великі перспективи для виробництва рослинного білку і відновлення родючості ґрунтів в суходольному землеробстві степової зони України в зв'язку з аридизацією клімату та значним скороченням площі зрошуваних земель.

Висока холодостійкість нуту поєднується із спеко- та посухостійкістю, рослини практично не вилягають, боби довго не осипаються, зерно не пошкоджується брухусом (Клыша, 1993; Самсалиев с соавт., 2003). Амінокислотний склад білка нуту близький до складу ідеального білка за визначенням ФАО, а за харчовою цінністю він переважає білки вивчених видів бобових (Patwardhan et al., 1960; Krishnamurti, 1975).

Рослини нуту у симбіозі з бульбочковими бактеріями виду Mesorhizobium ciceri утворюють азотфіксувальні бульбочки і здатні в умовах півдня України засвоїти за вегетацію до 80-150 кг/га молекулярного азоту та сформувати без застосування азотних добрив урожай зерна 20-25 ц/га (Толкачёв с соавт., 2002).

В ґрунтах України відсутні бульбочкові бактерії нуту і лише в окремих регіонах, де раніше вирощували цю культуру, трапляються інтродуковані локальні популяції M. cicerі (Толкачов, 2002). Для оптимізації формування і функціонування бобово-ризобіальних симбіотичних систем, забезпечення живлення рослин молекулярним азотом повітря, отримання високих і якісних урожаїв бобових рослин необхідна нітрагінізація - передпосівна обробка насіння біопрепаратами на основі ефективних штамів бульбочкових бактерій (Мишустин, 1970; Кожемяков, 1982; Патика та співавт., 1997). Створення ефективних препаратів для нітрагінізації нуту передбачає аналітичну селекцію штамів M. cicerі, їх скринінг за симбіотичними ознаками, отримання генетично-комплементарних комбінацій M. cicerі - C. arietinum. До наших досліджень така робота в Україні не проводилась.

Значної уваги в сучасних системах землеробства заслуговує вдосконалення технологій застосування препаратів на основі бульбочкових бактерій (Мальцева с соавт., 1987; Волкогон та співавт., 2006). Необхідно створити оптимальні умови для формування і функціонування високоефективного симбіозу M. cicerі - C. arietinum: підібрати сорти нуту з високим азотфіксувальним потенціалом, агротехніку вирощування, дослідити вплив мінерального азоту на симбіоз нуту з ризобіями, вивчити доцільність використання мікроелементів, стимуляторів росту тощо. Всі вищезазначені елементи агротехнологій вирощування нуту актуальні для сучасного суходольного землеробства південного Степу України.

Мета і завдання досліджень. Метою даної роботи було дослідити закономірності формування та функціонування ґрунтових популяцій ризобій нуту в агроценозах Степу України, виділити адаптовані до місцевих грунтово-кліматичних умов високоефективні штами M. ciceri та оптимізувати симбіотичну азотфіксацію в сучасних агротехнологіях вирощування нуту.

Для виконання поставленої мети вирішувалися наступні завдання:

· визначити поширення бульбочкових бактерій нуту в ґрунтових мікробоценозах степової зони України;

· виділити нові ефективні штами бульбочкових бактерій нуту;

· встановити ефективність симбіотичної азотфіксації сучасних сортів нуту з виділеними штамами M. cicerі;

· визначити морфолого-культуральні, фізіолого-біохімічні та технологічні властивості штамів M. ciceri;

· дослідити динаміку формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу при застосуванні азотних добрив;

· оцінити дію мінерального азоту на ефективність симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями;

· визначити долю симбіотрофного азоту в урожаї нуту;

· дати біоенергетичну та економічну оцінку застосування біопрепарату ризобофіту під нут.

Об'єкт досліджень: інтродукція ризобій нуту в ґрунтові мікробоценози Степу України, формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу M. ciceri - C. arіetіnum в залежності від сорту нуту, штаму бульбочкових бактерій і азотних добрив.

Предмет досліджень: інтродуковані популяції ризобій нуту в ґрунтових мікробоценозах Степу України, штами M. ciceri, препарат ризобофіт на основі штаму M. ciceri Н-12, сучасні сорти нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам'ять та Тріумф.

Методи досліджень: мікробіологічні, біохімічні, фізико-хімічні (методи фотоелектроколориметрії, газової хроматографії, титраметричний метод за К'єльдалем), методи світлової та електронної мікроскопії, методи вегетаційних та польових дослідів, біоенергетичний та економічний аналіз, статистичний метод.

Наукова новизна одержаних результатів. Науково обґрунтовано закономірності формування ґрунтових популяцій M. ciceri, визначено зміни їх чисельності при вирощуванні нуту в агроценозах Степу України. Показано, що в сівозмінах ризобії нуту виживають у сапрофітному стані до повернення рослини-хазяїна, але за відсутності нуту від десяти до двадцяти років можуть повністю зникнути з ґрунтового мікробоценозу.

Вперше отримано штами M. ciceri, адаптовані до грунтово-кліматичних умов півдня України і сортів нуту, які там вирощують. Новий високоефективний та технологічний штам M. ciceri Н-12 захищений патентом України №17664, С 12 N 1/00. - 2006.

Вперше експериментально доведено можливість підвищення симбіотичної азотфіксації і продуктивності нуту шляхом створення високоефективних комплементарних комбінацій “сорт C. аrіetіnum - штам M. ciceri”.

Вперше вивчено динаміку формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу за умов нітрагінізації нуту ризобофітом і застосування мінеральних азотних добрив. Показано негативний вплив мінерального азоту в дозах N₃₀, N₆₀ на симбіоз нуту з бульбочковими бактеріями.

Вперше визначено розміри накопичення симбіотрофного азоту сортами нуту Розана та Олександрит, які в середньому за три роки становили 140,0-148,3 кг/га.

Практичне значення одержаних результатів. На основі нового штаму M. ciceri Н-12 запропоновано препарат ризобофіт, який підвищує урожайність зерна нуту в залежності від сорту та умов вирощування на 1,6-8,4 ц/га (8,8-24,7 %).

До сучасних сортів нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам'ять та Тріумф підібрано високоефективні комплементарні штами M. сiceri, які можуть використовуватись як основа бактеріальних препаратів під ці сорти.

Доведено недоцільність застосування мінеральних азотних добрив в дозах N₃₀, N₆₀ за умов ефективного симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями. Показана висока біоенергетична та економічна ефективність застосування ризобофіту в агротехнології вирощування нуту в умовах суходолу південного Степу України порівняно з використанням мінеральних азотних добрив. Рентабельність нітрагінізації складала 105-110 %.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Проведено узагальнення літературних джерел стосовно значення зернобобових культур у сучасному землеробстві, а також перспективи вирощування нуту в умовах суходолу південного Степу України; наведено сучасні погляди щодо формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу; висвітлено фактори, які впливають на цей процес, показано шляхи оптимізації симбіотичної азотфіксації нуту в агротехнологіях його вирощування і обґрунтовано напрямок наукових досліджень за темою дисертації.

Об'єкти, методи та умови проведення досліджень

Досліджували формування сапрофітних популяцій ризобій нуту в ґрунтових мікробоценозах Степу України та зміни їх чисельності, вплив сорту нуту, штаму бульбочкових бактерій і азотних добрив на формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу C. arіetіnum - M. ciceri і продуктивність рослин.

Предметом досліджень були інтродуковані популяції ризобій нуту в ґрунтах Степу України, штами M. ciceri: виробничі - 520, 522, 527, люб'язно надані А.П. Кожемяковим з колекції ARIAM РАСГН (Санкт-Петербург, Росія), 13 перспективних та 55 нових штамів, виділених в лабораторії біологічного азоту і фосфору ПДС ІСГМ УААН відповідно у 1987-1995 рр. та 2002-2003 рр.; препарат ризобофіт під нут на основі штаму Н-12, виготовлений у лабораторії технічної мікробіології ПДС ІСГМ УААН за технологією соєвого ризобофіту (ТУ У 319. 00494456-006-2000).

В дослідах використовували сучасні сорти нуту, які рекомендовані для вирощування у зоні Степу України, - Олександрит, Розана, Пам'ять, Тріумф, отримані з СГІ НАЦНАС УААН, та Смачний, Колорит, Луганець - з Луганського інституту АПВ УААН.

Досліджували динаміку бульбочкоутворення і нітрогеназної активності як показників формування і функціонування бобово-ризобіального симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями. Ефективність симбіотичної азотфіксації оцінювали за підвищенням урожаю абсолютно сухої надземної фітомаси, зерна нуту та збору “сирого” протеїну.

Дослідження проводили в лабораторних, вегетаційних та польових умовах. Вегетаційні досліди проводили в теплиці ПДС ІСГМ УААН у 2002-2005 роках. Польові дослідження проводили протягом чотирьох років у підзоні південного Степу України:

- у 2002-2005 рр. - на дослідних ділянках ПДС ІСГМ УААН (АР Крим, смт. Гвардійське) та ПФ “КАТУ” НАУ (АР Крим, с. Аграрне);

- у 2003 р. - на полях експериментальної бази дослідного господарства “Дачне” СГІ НАЦНАС УААН (Одеська обл.) та Кримського інституту АПВ (АР Крим, с. Клепініно).

Дослідні ділянки ПДС ІСГМ УААН, ПФ “КАТУ” НАУ розташовані в помірному передгірному агрокліматичному районі Криму, ділянки Кримського інституту АПВ - у центральній степовій зоні Криму, ділянки СГІ НАЦНАС УААН - на території південної частини Причорноморської низини (степова зона Одеської області).

Ґрунти - чорноземи південні та лучно-чорноземний ґрунт, орний шар яких (0-20 см) відзначається середньою або високою забезпеченістю обмінним калієм і рухомим фосфором та низькою або середньою - азотом, що легко гідролізується.

Агрохімічні показники ґрунтів визначали загальноприйнятими методами: вміст гумусу проводили за Тюріним, рухомого фосфору (Р₂О₅) та обмінного калію (К₂О) за Мачигіним. Азот, що легко гідролізується, визначали за ГОСТом 26213-91. Показники рН визначали за ГОСТом 26483-85 або ДСТУ 10390-2001.

Виділення бульбочкових бактерій нуту з бульбочок рослин проводили згідно методичних рекомендацій ВНДІСГМ РАСГН (Берестецкий, 1979). Культуральні та фізіолого-біохімічні властивості штамів M. cіcerі вивчали згідно загальноприйнятих методів мікробіології та біохімії (Селибер, 1962, Звягинцев, 1991), експериментальної медичної бактеріології (Тимаков с соавт.,1958) та методичних рекомендацій ВНДІСГМ РАСГН (Возняковская, 1985). Ідентифікацію бульбочкових бактерій нуту проводили за визначником Бергі (Бержи, 1997) і відносили до виду бактерій, що нодулюють нут (Jarvis B.D.W.et al., 1997). Стандартом був ефективний виробничий штам M. cіcerі 527.

Електронно-мікроскопічні дослідження для визначення розмірів клітин штамів M. cіcerі проводили методом негативного контрастування на електронному мікроскопі В-S540 “Tesla” при 75 кВт та робочому збільшенні на екрані х 7500 або 10000.

Нітрагеназну активність бульбочок аналізували ацетиленовим методом на газовому хроматографі “Chrom-5” з полум'яно-іонізаційним детектором (Hardy et al., 1968; Берестецкий, 1982).

Біопрепарати на основі штаму M. cіcerі Н-12 для нітрагінізації насіння нуту виготовляли за технологією ризобофіту для сої (ТУ У 319.00494456-006-2002). Чисельність бульбочкових бактерій нуту в препаративних формах визначали методом граничних розведень з висівом на агаризоване бобове середовище (Селибер, 1962; Звягинцев, 1991).

Вміст загального азоту в усереднених зразках зерна нуту, ячменю та вівса визначали методом К'єльдаля на автоматизованій системі “Kjeltec-Auto 1030” (Tecator, Mft'd, USA) та перераховували на “сирий” протеїн, використовуючи коефіцієнт - 6,25 (Радов с соавт., 1965).

Чисельність бульбочкових бактерій нуту в ґрунті визначали модифікованим методом Красильнікова-Кореняко на стерильних паростках нуту (Толкачёв, 1990), які інокулювали серією граничних розведень ґрунтової суспензії відібраних середніх зразків ґрунту з дослідних ділянок і характеризували кількістю бульбочкоутворювальних одиниць (БУОД) в 1 г ґрунту.

Ефективність симбіотичної азотфіксації штамів M. cіcerі з рослинами нуту оцінювали в порівнянні з виробничими штамами 520, 522, 527 у вегетаційних (Берестецкий, 1981) та польових дослідах (Доспехов, 1985). Щільність суспензії бульбочкових бактерій для дозування інокуляційного навантаження визначали на фотоелектроколориметрі (КФК-2) у кюветах з робочою довжиною 30,110 мм при зеленому світловому фільтрі з довжиною хвилі - 315 нм, контролем була дистильована вода. Повторність вегетаційних дослідів 7-ми разова.

В польових дослідах агротехніка відповідала зональній технології вирощування нуту (Сичкарь с соавт., 2004). Фосфорні добрива вносили під попередник у вигляді гранульованого суперфосфату в дозі, еквівалентній Р₆₀. Для вивчення впливу мінерального азоту на симбіоз нуту з бульбочковими бактеріями застосовували азотні добрива - аміачну селітру в дозах, дорівнюючих N₃₀ та N₆₀, яку вносили під передпосівну культивацію. Насіння в контрольному варіанті за 1-2 години до посіву зволожували водою (2 % від маси), в інших варіантах - водною суспензією препарату ризобофіт на основі штаму Н-12 із розрахунку 10⁶ бактерій на насінину. Протруйники і гербіциди не застосовували, бур'яни знищували вручну або механізовано. Облікова площа ділянок складала 4,2-15,0 м², повторність дослідів 4-х разова, розміщення варіантів рендомізоване.

При вивченні динаміки бульбочкоутворення проводили систематичний відбір по 10 рослин у чотирьох повтореннях кожного варіанту досліду з початку утворення кореневих бульбочок розміром понад 1 мм через кожні 7-8 діб до кінця вегетації нуту. Аналізували кількість, масу та нітрогеназну активність бульбочок.

Накопичення азоту рослинами за рахунок симбіотичної азотфіксації визначали методом порівняння з небобовими культурами - ярим ячменем сорту Вакула та вівсом сорту Дєтскосєльскій (Трепачёв, 1983).

Збір урожаю зерна проводили прямим комбайнуванням “Сампо-500” або збирали вручну снопами, які підсушували і обмолочували на сноповій молотарці. Отриману масу зерна перераховували на 100 % чистоту та 14 % вологість.

Розрахунки для визначення біоенергетичної ефективності застосування ризобофіту та мінеральних азотних добрив в агротехнології вирощування нуту проводили згідно “Методики биоэнергетической оценки технологий производства продукции растениеводства” (Базаров с соавт., 1983). Статистичну обробку отриманих даних проводили методом дисперсійного аналізу (Доспехов, 1985).

Аналітична селекція штамів M. ciceri, високоефективних в симбіозі з сучасними сортами нуту Поширення M. ciceri в мікробоценозах ґрунтів Степу України. Поширення ризобій нуту вивчали в підзоні чорноземів звичайних північного Степу (ЛІАПВ УААН) та підзоні чорноземів південних південного Степу (ПДС ІСГМ УААН, СГІ НАЦНАС УААН). Польові сівозміни 3-5-ти пільні: нут, озимі зернові культури, технічні культури. В результаті проведених досліджень показано, що ризобії нуту виживали в ґрунті під іншими культурами сівозміни протягом трьох років після вирощування рослини-хазяїна в кількості 10-10³ бульбочкоутворювальних одиниць (БУОД)/г ґрунту (табл. 1), але їх чисельність з кожним роком знижувалася.

Таблиця 1. Чисельність ризобій нуту в шарі ґрунту 0-15 см, БУОД/г ґрунту (2003 рік)

Рік вирощування нуту	Лучно-чорноземний ґрунт (ПДС ІСГМ УААН)	Чорнозем південний (СГІ НАЦНАС УААН)	Чорнозем звичайний (ЛІАПВ УААН)
	весна	осінь	весна
2003 2002 2001 2000 Більше 20 р. тому Більше 20 р. тому	- 146,76,7 31,7 4,4 20,5 2,5 - -	1166,7213,1 53,0 10,0 80,0 32,1 15,7 4,3 - -	- 1533,3 486,8 300,0 50,0 88,3 37,2 0,4 0,1* не виявлено**	- 933,3233,3 70,0 12,6 45,0 13,2 - -

Кількість ризобій нуту найбільше знижувалась в перший рік. При тривалій відсутності рослини-хазяїна не виключається повна загибель бульбочкових бактерій нуту у ґрунтовому мікробоценозі, що спостерігали на дослідних полях СГІ НАЦНАС УААН, де нут вирощували більш як 20 років тому.

Безсумнівно, що поширення і чисельність бульбочкових бактерій M. ciceri в ґрунті, пов'язане з вирощуванням рослини-хазяїна. Збільшення площ посівів, введення нуту до польових сівозмін, передпосівна інокуляція насіння біопрепаратами на основі штамів M. ciceri зумовлює розповсюдження цього виду ризобій і формування стійких ґрунтових популяцій M. ciceri. За відсутності рослини-хазяїна чисельність сапрофітно існуючих ризобій нуту в ґрунті знижується і через десять-двадцять років вони можуть бути еліміновані з ґрунтового мікробоценозу. У подібних випадках ґрунтова популяція ризобій не може забезпечити ефективного симбіозу, тому застосування передпосівної інокуляції насіння високоефективними штамами бульбочкових бактерій стає доцільним агрономічним прийомом.

Оцінка ефективності симбіозу виділених штамів бульбочкових бактерій з сучасними сортами нуту. У 2002-2005 рр. у вегетаційних і польових дослідах було вивчено ефективність симбіозу сортів Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам'ять, Тріумф з 68-ма виділеними нами штамами M. сiceri.

Як приклад, наведено дані з ефективності симбіозу нуту нового крупнозерного сорту Тріумф з штамами M. сiceri. У вегетаційному досліді 2005 року було оцінено 22 виробничих, перспективних та нових штами M. сiceri. Контролем було нестерильне насіння нуту для порівняння ефективності бульбочкових бактерій епіфітної мікрофлори насіння з селекційними штамами.

Всі перспективні і нові штами показали ефективність симбіозу з цим сортом на рівні і вище виробничих штамів 522, 527. Штами Н-14, Н-17, Н-18 переважали штам 527 за урожаєм фітомаси на 20,0-29,9 %. Ці штами характеризуються високою генетичною комплементарністю до сорту Тріумф.

Ефективність симбіотичної азотфіксації виділених штамів M. cіcerі з сортом Тріумф вивчали в умовах польового досліду на чорноземі південному вільному від бульбочкових бактерій нуту з середнім вмістом азоту, що легко гідролізується. Попередник - озима пшениця. Погодні умови року були ускладнені холодною, затяжною весною, яка затримала появу сходів нуту, але умови вегетації рослин були сприятливими за вологозабезпеченням.

Урожайність зерна нуту в контролі була досить високою - 30,4 ц/га, а збір “сирого” протеїну становив 767 кг/га (табл. 2). В результаті нітрагінізації виявлені штами, що забезпечили збільшення врожайності зерна на 4,8-12,2 ц/га (15,8-40,1 %).

Нітрагінізація насіння штамами Н-18, Н-22, Н-24, Н-27, 068, 075 була малоефективною. У варіанті з новим штамом 065 отримано урожайність зерна на рівні варіанту з виробничим штамом M. cicerі 522, але збір “сирого” протеїну перевищував останній на 9,3 %. Кращими серед перспективних і нових штамів M. cicerі виявилися ПН-12, Н-12, НС-6, які забезпечили підвищення урожайності зерна та збору “сирого” протеїну на 5,4-9,0 ц/га (15,3-26,8 %) та 182-311 кг/га (23,5-60,7 %) у порівнянні з виробничими штамами. Слід зазначити, що за симбіотичними показниками у досліджуваних штамів ми спостерігали значні відмінності. Напевно, що різниця за кількістю, біомасою та нітрогеназною активністю бульбочок зумовлена генотипом конкретного сорту. На основі проведеного скринінгу штамів у вегетаційних та польових дослідах були визначені найбільш комплементарні штами M. cіcerі до генотипів сортів нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам'ять та Тріумф (табл. 3).

Таблиця 2. Ефективність симбіозу штамів M. cicerі з нутом сорту Тріумф

Варіант досліду	Кількість бульбочок, одиниць/ рослину	Біомаса бульбочок, мг/ рослину	Н.А., нМоль етилену на рослину за годину	Урожайність зерна, ц/га	Збір “сирого” протеїну, кг/га
Контроль без інокуляції	0,6	90	341	30,4	767
Виробничі штами: 520 522 527	10,6 2,7 4,6	260 130 720	291 139 5749	35,2 34,5 33,6	740 774 675
Перспективні штами: Н-12 ПН-12 Н-14 Н-18 Н-22 Н-24 Н-27	6,4 13,7 2,6 6,7 3,3 0,7 7,8	440 1160 370 560 770 90 850	1849 4331 3824 6103 6724 152 3964	40,7 40,6 37,7 32,5 32,3 31,9 33,9	956 996 761 713 656 730 763
Нові штами: НС-6 065 068 075	9,4 12,8 1,4 4,8	910 780 200 410	3736 6028 1760 2089	42,6 34,1 32,7 35,3	1085 846 789 781
НІР05	3,7	310	2470	5,0	33

Таблиця 3. Високоефективні комбінації C. arietinum - M. сicerі

Сорт нуту	Високоефективні штами ризобій нуту
Луганець	Н-12, Н-28
Смачний	Н-22, Н-27
Колорит	040, 067
Розана	Н-12, Н-17, Н-18, Н-28
Олександрит	Н-12, Н-18, Н-22, Н-27, 065, 068
Пам'ять	09, 040, 067, Н-17, Н-18, Н-27
Тріумф	Н-12, ПН-12, НС-6

Морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості виділених штамів M. ciceri. П'ять високоефективних штамів M. ciceri Н-12, ПН-12, Н-18, 068, НС-6 були відібрані для вивчення морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних властивостей. Ці дослідження проводили в порівнянні з виробничим штамом M. cіcerі 527.

Виявлено, що клітини п'яти-семидобової культури M. cіcerі мають паличковидну форму розміром 1,4-1,6 х 0,3-0,5 мкм. Штами грамнегативні, спор не утворюють, облігатні аероби. Колонії клітин на агаризованих середовищах (нутовому, горохововому, манітно-дріжджовому агарі) однотипні, круглі з рівним чітким контуром, блискучі, білувато-прозорі, випуклі, слизуваті, до 1,0-1,5 мм у діаметрі, з'являються на п'яту-сьому добу. Штами M. cіcerі використовують як джерело вуглецю цукрозу, глюкозу, арабінозу, ксилозу, рамнозу, мальтозу, лактозу, маніт, сорбіт, дульцит, як джерело азоту - амонійний, нітратний, амідний азот. Штами помірно ростуть на МПА, ГПА, не мають протеолітичного ферменту желатинази, не гідролізують крохмаль, казеїн та агар, не мають амилазної і оксидазної активності, характеризуються денітрифікуючою здатністю, уреазною і каталазною активністю, підкислюють середовище при культивуванні на знежиреному стерильному молоці, не утворюють флюоресцуючих та феназинових пігментів.

Необхідно відзначити, що штами бульбочкових бактерій нуту схожі за морфолого-біохімічними властивостями, але їх симбіотичні ознаки відрізняються і залежать від взаємодії генотипів мікро- і макросимбіонтів.

Технологічні властивості штаму M. ciceri Н-12. Високоефективні штами M. cіcerі Н-12 та Н-18 були взяті за основу для виготовлення біопрепаратів. Оцінку технологічних властивостей цих штамів проводили в порівнянні з виробничим штамом M. ciceri 522 в рідких живильних середовищах, що рекомендовані для повільнорослих бульбочкових бактерій. Бактеріальну культуру вирощували протягом трьох діб на качалці (220 об./хвилину) при температурі 27⁰ С. Культивування усіх штамів супроводжувалось підкисленням середовища, що пояснюється утворенням органічних кислот у процесі метаболізму вуглеводів.

В реактиваційному середовищі чисельність життєздатних клітин штамів Н-12, Н-18 була нижчою за стандарт на 1,8 та 2,2 млрд. КУО/мл, а у виробничому середовищі досліджувані штами виявилися більш технологічними - їх титри перевищували титр штаму 522 відповідно у 2,5 та 1,5 рази.

Штам Н-12 виявився менш вимогливий до умов зберігання в препаративних формах, що може збільшити термін ефективної дії біопрепарату.

Вплив мінеральних азотних добрив на формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту. Динаміку формування та функціонування бобово-ризобіального симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями досліджували на трьох фонах живлення мінеральним азотом: без добрив, N₃₀ та N₆₀. Трирічні польові досліди проводили на ділянках ПДС ІСГМ УААН на лучно-чорноземному ґрунті з низьким вмістом азоту, що легко гідролізується, на фоні ґрунтової популяції ризобій нуту. Ефективність симбіотичної азотфіксації нуту сортів Розана та Олександрит оцінювали за підвищенням урожайності зерна та збору “сирого” протеїну. Насіння обробляли ризобофітом на основі ефективного штаму Н-12. Попередник нуту - розсадні помідори та редька олійна.

Погодні умови в роки проведення досліджень значно відрізнялись від середніх багаторічних показників, але закономірності формування бобово-ризобіального симбіозу і вплив мінерального азоту на утворення бульбочок та їх азотфіксувальну активність були подібними.

Дія нітрагінізації та мінеральних азотних добрив на динаміку кількості бульбочок. Як приклад впливу мінерального азоту на формування та функціонування бобово-ризобіальної системи, приведено дані досліджень 2004 року, найбільш сприятливого за вологозабезпеченням для рослин нуту. В інші, більш посушливі, роки негативна дія мінерального азоту на бульбочкоутворення була значно сильнішою.

У 2004 році перед посівом нуту фонова чисельність ґрунтової популяції M. ciceri становила 13,0 ± 3,4 БУОД/г ґрунту. Перші бульбочки утворилися одночасно в усіх варіантах на обох сортах нуту через тиждень після сходів.

У варіантах без мінеральних добрив, як на фоні нітрагінізації, так і на фоні ґрунтової популяції ризобій, при першому відборі кількість бульбочок перевищувала варіанти з N₃₀ та N₆₀ у сорту Розана на 28-46 % та 6-54 %. Найбільша кількість бульбочок (18 од./рослину) відмічена на коренях цього сорту у варіанті з інокуляцією насіння на 25-ту добу вегетації, а на фоні ґрунтової популяції ризобій - на два тижні пізніше.

При першому аналізі у варіантах без мінеральних добрив кількість бульбочок на корінні нуту сорту Олександрит перевищувала варіанти з N₃₀ та N₆₀ на фоні нітрагінізації на 22-40 % і на фоні ґрунтової популяції ризобій - на 17-25 %. У цього сорту найбільшу кількість бульбочок (21 і 25 од./рослину) зафіксовано відповідно на фоні нітрагінізації та ґрунтової популяції ризобій на 46-ту добу вегетації.

Таким чином, нітрагінізація насіння нуту сорту Розана ризобофітом викликає більш раннє утворення максимальної кількості бульбочок, ніж інфікування ризобіями ґрунтової популяції, а на сорті Олександрит такої закономірності не виявлено. Мінеральний азот у дозах N₃₀ та N₆₀ приводив до зниження кількості бульбочок нуту на обох сортах на фоні ґрунтової популяції ризобій і при нітрагінізації насіння відповідно на 10-11 % та 16-20 %.

Вплив нітрагінізації та мінеральних азотних добрив на формування біомаси бульбочок. Вивчаючи динаміку формування бульбочок нуту, одночасно досліджували динаміку накопичення їх біомаси. У 2004 році наростання маси бульбочок у сорту Розана та Олександрит йшло протягом перших 20-50-ти діб вегетації нуту (до початку цвітіння - формування бобів), після чого вона мало змінювалась до повної стиглості рослин. Саме в цей період виявився максимальний негативний вплив мінерального азоту на приріст біомаси бульбочок обох сортів в залежності від дози.

У сорту Розана біомаса бульбочок під впливом мінеральних азотних добрив у дозах N₃₀, N₆₀ зменшилась у 2,1-5,3 рази на фоні ґрунтової популяції ризобій і до 4,5 разів на фоні застосування ризобофіту. У сорту Олександрит азотні добрива також знизили біомасу бульбочок на фоні ризобій ґрунту у 1,5-3,2 рази, а при нітрагінізації ризобофітом - відповідно у 1,5-2,9 рази.

Динаміка нітрогеназної активності бульбочок під впливом нітрагінізації та мінеральних азотних добрив. Важливим показником активності симбіотичної азотфіксації є нітрогеназна активність бульбочок, яка в усі роки досліджень досягала максимуму у фазі цвітіння - в період найбільшої фізіологічної активності рослин. Нітрагінізація забезпечувала більш високу азотфіксувальну активність бульбочок на обох сортах нуту, ніж ґрунтова популяція ризобій. Незважаючи на збільшення маси бульбочок після цвітіння нуту, азотфіксувальна активність зменшувалася у всі роки досліджень.

У 2004 році азотфіксувальна активність бобово-ризобіальної системи сорту Розана та Олександрит знижувалася під впливом аміачної селітри у дозі, еквівалентній N₃₀ - у 1,1-6,6 рази, у дозі N₆₀ - у 2,0-5,3 рази.

Таким чином, мінеральний азот в залежності від дози знижував азотфіксувальну активність бобово-ризобіальної системи обох сортів.

Вплив нітрагінізації та мінеральних азотних добрив на ефективність симбіотичної фіксації азоту рослинами нуту в польових умовах. Обсяг симбіотичної азотфіксації нутом сортів Розана та Олександрит визначали методом порівняння з небобовими ярими зерновими культурами - ячменем сорту Вакула та вівсом сорту Дєтскосєльскій.

За три роки польових досліджень у ПДС ІСГМ УААН виявлено, що симбіотична азотфіксація нуту обох сортів була більш ефективною при застосуванні ризобофіту без використання мінеральних азотних добрив. Рослини нуту забезпечували більше половини (52,6-64,8 %) потрібного їм азоту за рахунок симбіотичної азотфіксації. При нітрагінізації рослини нуту засвоювали симбіотичного азоту на 23,6-36,2 % більше, ніж у варіантах з ґрунтовою популяцією M. ciceri. (табл. 4).

Мінеральні азотні добрива закономірно зменшували вміст загального азоту в рослинах нуту у варіантах з інокульованим насінням у середньому на 23,3-42,7 кг/га, але для зернових культур ячменю та вівса спостерігали протилежний ефект - збільшення на 25,4-49,3 кг/га в залежності від дози. Крім того, застосування аміачної селітри зменшувало вміст симбіотрофного азоту в урожаї обох сортів нуту на 8,5-67,3 % на фоні ґрунтової популяції M. ciceri та на 34,8-64,2 % при нітрагінізації насіння ризобофітом, що можна пояснити інгібуючою дією мінерального азоту на симбіотичну азотфіксацію.

Таблиця 4. Вплив інокуляції та мінеральних азотних добрив на ефективність симбіотичної азотфіксації нуту

Варіант досліду	Вміст загального азоту в рослинах, кг/га	Вміст симбіотрофного азоту в рослинах нуту (кг/га) сортів:
	ячмінь	овес	сорти нуту	Розана	Олександрит
			Розана	Олександрит	1	2	1	2
Без добрив N30 N60	80,4 120,9 129,7	83,4 108,8 130,6	176,1 193,6 165,6	190,3 178,1 165,5	95,7 72,7 35,9	92,7 84,8 35,0	109,9 57,2 35,9	106,9 69,3 34,9
R(Н-12) R(Н-12)+N30 R(Н-12)+N60	- - -	- - -	228,7 197,8 197,8	223,4 200,1 180,7	148,3 76,9 76,9	145,3 89,0 89,0	143,0 79,2 59,8	140,0 91,3 50,1

Вплив нітрагінізації на урожайність та якість зерна нуту. В несприятливих погодних умовах 2003 року урожайність зерна нуту була низькою - 10,0-11,9 ц/га (табл. 5), а збір “сирого” протеїну становив всього 218-302 кг/га (табл. 6). В даних умовах вплив досліджуваних факторів (нітрагінізації та мінерального азоту) на продуктивність нуту був неістотний.

Таблиця 5. Вплив нітрагінізації та мінерального азоту на урожайність зерна нуту, ц/га

Варіант досліду	2003 р.	2004 р.	2005 р.
	Без добрив	N30	N60	без добрив	N30	N60	без добрив	N30	N60
Нут с. Розана: без нітрагінізації R(Н-12)	10,0 10,7	10,5 11,6	8,7 9,7	21,4 24,6	18,3 23,5	18,7 24,6	22,8 23,8	17,5 21,6	20,7 19,9
Нут с. Олександрит: без нітрагінізації R(Н-12)	11,7 11,0	11,9 10,9	10,4 10,2	26,8 24,8	20,8 20,2	21,8 23,2	24,2 21,7	18,2 22,3	17,4 22,0
НІР05	1,5	1,6	2,5



Таблиця 6. Вплив нітрагінізації та мінерального азоту на збір „сирого” протеїну нуту, кг/га

Варіант досліду	2003 р.	2004 р.	2005 р.
	Без добрив	N30	N60	без добрив	N30	N60	без добрив	N30	N60
Нут с. Розана: без нітрагінізації R(Н-12)	242 258	260 302	218 239	526 590	477 568	497 556	516 592	403 496	508 504
Нут с. Олександрит: без нітрагінізації R(Н-12)	274 263	278 263	253 251	664 649	547 521	579 591	575 548	448 516	417 546
НІР05	15	17	20

У відносно сприятливих умовах вологозабезпечення 2004 року урожайність зерна нуту без використання мінеральних добрив становила 21,4-26,8 ц/га. Максимальна урожайність зерна сорту Олександрит - 26,8 ц/га та збір “сирого” протеїну 664 кг/га отримано на неудобреному азотом фоні. Мінеральний азот у дозі 30 кг/га суттєво знижував урожайність та збір “сирого” протеїну нуту сорту Олександрит на 22,4 % та 17,6 %, а сорту Розана - відповідно на 14,5 % та 9,3 %.

При нітрагінізації насіння була отримана достовірна прибавка урожаю зерна нуту сорту Розана, яка склала 3,2 ц/га та збільшення збору “сирого” протеїну на 10,8 %. Азотні добрива у дозі N₆₀ на фоні нітрагінізації суттєво не впливали на урожайність зерна обох сортів, але зменшували збір “сирого” протеїну на 5,8-8,9 %.

У 2005 році в умовах холодної та затяжної весни, але року сприятливого для нуту за вологозабезпеченням, урожайність зерна становила 17,4-24,2 ц/га та збір “сирого” протеїну - 403-592 кг/га.

Нітрагінізація підвищила урожайність зерна сорту Розана на 4,2 %, але була неефективною на сорті Олександрит, який формував більш ефективний симбіоз з ґрунтовою популяцією M. cicerі. В цьому році так, як і в попередні роки досліджень, спостерігали негативний вплив азотних добрив на симбіотичну азотфіксацію нуту. Мінеральні азотні добрива в дозах N₃₀, N₆₀ не підвищували урожайність зерна і збір “сирого” протеїну обох сортів.

Таким чином, застосування азотних добрив було неефективним на обох сортах нуту внаслідок негативної дії мінерального азоту на бобово-ризобіальний симбіоз.

Економічна ефективність нітрагінізації нуту

В результаті біоенергетичної оцінки було встановлено, що нітрагінізація насіння нуту сортів Розана та Олександрит ризобофітом на основі ефективного штаму Н-12 є енергозберігаючим агрозаходом, який дозволяє підвищити енергетичний коефіцієнт як у господарсько-цінній частині урожаю нуту, так і з урахуванням побічної продукції, в 1,6-1,9 рази порівняно з використанням мінеральних азотних добрив.

Розрахунок економічної ефективності вирощування нуту сорту Розана на фоні ґрунтової популяції M. cicerі показав високий рівень рентабельності при застосуванні ризобофіту - 110 % та при симбіозі рослин з ґрунтовою популяцією бульбочкових бактерій нуту - 97 %, що було в 1,3-2,4 рази вище в порівнянні із використанням аміачної селітри у дозі N₃₀ (табл. 7).

Застосування мінеральних азотних добрив привело до збільшення загальних витрат на закупівлю, підготовку та внесення аміачної селітри, залучення додаткових трудових ресурсів, техніки тощо. Нітрагінізація знизила собівартість продукції на 208 грн./т та забезпечила отримання на 681 грн./га більше чистого прибутку в порівнянні із застосуванням аміачної селітри.

При вирощуванні нуту сорту Олександрит більш висока рентабельність - 125 % виявлена при симбіозі рослин з ґрунтовою популяцією M. cicerі, ніж у результаті застосування ризобофіту - 105 %, але це в 1,6-2,1 рази перевищувало рентабельність варіанту з аміачною селітрою. В результаті високоефективного симбіозу нуту сорту Олександрит з ґрунтовою популяцією ризобій собівартість зерна була знижена на 180 грн./т та отримано на 658 грн./га більше чистого прибутку, ніж при застосуванні азотних добрив.

Таблиця 7. Економічна ефективність вирощування нуту двох сортів на фоні інтродукованої популяції M. ciceri, ПДС ІСГМ УААН, середнє за 2003-2005 рр.

Варіанти	Урожайність зерна, ц/га	Загальні витрати, грн./га	Вартість валової продукції, грн., без ПДВ	Чистий прибуток, грн.	Собівартість зерна, грн./т	Рентабельність, %
Сорт Розана
Без добрив R(Н-12) N30 N30+ R(Н-12)	18,1 19,7 15,4 18,9	1149 1171 1314 1356	2263 2463 1925 2363	1114 1292 611 1007	508 475 683 574	97 110 46 76
Сорт Олександрит
Без добрив R(Н-12) N30 N30+ R(Н-12)	20,9 19,2 16,9 17,8	1163 1170 1321 1349	2613 2400 2113 2225	1450 1230 792 876	445 488 625 606	125 105 60 65

Таким чином, застосування аміачної селітри у стартовій дозі N₃₀ в агротехнології вирощування нуту за умов ефективного симбіозу рослин з бульбочковими бактеріями з економічної точки зору виявляється неефективним.



ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень науково обґрунтовані закономірності і практичні засади формування та ефективного функціонування симбіозу M. ciceri - C. arietinum в агроценозах південного Степу України.

1. Встановлено, що вирощування нуту в 3-5-ти пільних польових сівозмінах формує стійку ґрунтову популяцію бульбочкових бактерій M. ciceri щільністю 10¹-10³ БУОД/г ґрунту. Ризобії нуту виживають у сапрофітному стані до повернення рослини-хазяїна, але за відсутності нуту від десяти до двадцяти років можуть повністю зникнути з ґрунтового мікробоценозу.

2. З виділених 68 штамів M. ciceri, адаптованих до грунтово-кліматичних умов південного Степу України, на основі результатів вегетаційних і польових дослідів відібрано 13 штамів M. ciceri, високоефективних у симбіозі з сучасними сортами нуту Луганець, Смачний, Колорит, Розана, Олександрит, Пам'ять, Тріумф.

3. Показано, що за морфолого-культуральними та фізіолого-біохімічними властивостями високоефективні штами M. ciceri Н-12, ПН-12, Н-18, НС-6, 068 подібні до виробничого штаму M. ciceri 527, але суттєво розрізняються за симбіотичними характеристиками.

4. Одержано новий високоефективний і технологічний штам M. ciceri Н-12, який забезпечує підвищення урожайності зерна нуту в залежності від сорту на 1,6-8,4 ц/га (8,8-24,7 %).

5. Показано, що на фоні ґрунтової популяції M. ciceri застосування ризобофіту на основі високоефективного штаму Н-12 в середньому підвищує урожайність нуту сорту Розана на 4,4-15,0 %, збір “сирого” протеїну на 6,6-14,7 %, але не підвищує зернової продуктивності сорту Олександрит.

6. Внесення мінерального азоту в дозах N₃₀, N₆₀ істотно зменшує кількість бульбочок у сортів нуту Розана та Олександрит, їх біомасу та нітрогеназну активність як на фоні ґрунтової популяції ризобій, так і при нітрагінізації насіння нуту ризобофітом.

7. Вперше в умовах південного Степу України визначено розміри накопичення симбіотрофного азоту рослинами сортів нуту Розана та Олександрит, які становили в середньому за три роки 140,0-148,3 кг/га.

8. Виявлено, що застосування ризобофіту на фоні ґрунтової популяції M. ciceri у середньому підвищує загальний винос азоту з урожаєм нуту сортів Розана та Олександрит на 17,4-29,9 %, а використання рослинами симбіотрофного азоту - на 30,1-56,7 %.

9. В умовах суходольного землеробства південного Степу України нітрагінізація насіння нуту сортів Олександрит і Розана ризобофітом підвищує енергетичний коефіцієнт виробництва продукції у 1,8-2,0 рази, рівень рентабельності у 1,6-2,0 рази, знижує собівартість 1 т зерна на 172-250 грн. та забезпечує приріст чистого прибутку 507-795 грн./га в порівнянні із застосуванням мінеральних азотних добрив у дозі N₃₀.

На підставі аналізу проведених досліджень сільськогосподарському виробництву при вирощуванні нуту в умовах суходолу південного Степу України пропонується:

1. Нітрагінізація насіння ризобофітом повинна бути обов'язковим агрозаходом при вирощуванні нуту, але необхідно використовувати високоефективні комплементарні штами ризобій (за можливості виробництва ризобофіту на їх основі) до сортів, що вирощуються в Україні.

2. Для виготовлення ризобофіту запропоновано високоефективний та технологічний штам M. сіcerі Н-12, який підвищує урожайність нуту на 1,6-8,4 ц/га (8,8-24,7 %).

3. За умов ефективного симбіозу рослин з бульбочковими бактеріями застосування під нут азотних добрив недоцільне. Воно негативно впливає на симбіотичну азотфіксацію та знижує вміст біологічного азоту в урожаї.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дідович С.В. Підвищення продуктивності нуту шляхом нітрагінізації насіння. // Научные труды КГАУ. Серия “С.-х. науки”. - Симферополь, 2005. - Вып. 91. - С. 25-31.

2. Дідович С.В., Толкачов М.З. Вплив мінерального азоту і нітрагінізації на ефективність симбіотичної азотфіксації різних сортів нуту // Селекція і насінництво. Міжвідомчий тематичний наук. зб. Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва. - Харків, 2005. - Вип. 90. - С. 282-293. (Аналіз літературних даних, проведення досліджень, аналіз одержаних результатів, написання статті).

3. Толкачёв Н.З., Дидович С.В., Шабанов Э.А. Эффективность нитрагинизации нута в Крыму // Зб. наукових праць ЛНАУ. Серія “С.-г. науки”. - Луганськ, 2003. - № 30 (42). - С. 62-65. (Аналіз літературних даних, проведення досліджень, аналіз одержаних результатів, написання статті).

4. Дідович С.В., Толкачов М.З., Шабанов Е.А., Щігорцова О.Л. Ефективність нітрагінізації нуту // Агроекологічний журнал, 2005. - № 2. - С. 48-51. (Аналіз літературних даних, проведення досліджень, аналіз одержаних результатів).

5. Дидович С.В., Толкачёв Н.З. Рациональное использование микробиологических препаратов в агротехнологиях выращивания нута. // Научные труды КГАУ. Серия “С.-х. науки”. - Симферополь, 2002. - Вып. № 72. - С. 27-31. (Проведення досліджень, аналіз одержаних результатів, написання статті).

6. Толкачёв Н.З., Дидович С.В. Влияние инокуляции семян нута биопрепаратами микробов-антагонистов фитопатогенов на симбиоз растений с Rhizobium ciceri // Зб. наук. праць УДАА (спец. випуск) “Біологічні науки і проблеми рослинництва.” - Умань, 2003. - С. 287-291. (Проведення досліджень, аналіз одержаних результатів).

7. Пат. 17664 Україна, МПК (2006), С 12 N 1/00, С 12 P 1/04. Штам бульбочкових бактерій Mesorhizobium ciceri Н-12, активний симбіотичний азотфіксатор, який використовують для приготування бактеріального препарату, що підвищує врожайність нуту / Толкачов М.З., Дідович С.В., Каменєва І.О., Заявл. 13.03.06; Опубл. 16.10.06, Бюл. №10. - 4 с.

8. Толкачов М.З., Дідович С.В., Шабанов Е.А., Саттаров Д.С. Екологічні та економічні аспекти нітрагінізації нуту на суходолі // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Т.Г.Шевченка. Серія „Біологічні науки”. - Луганськ, 2005. - № 3 (83). - С. 120-125. (Аналіз літературних даних, проведення досліджень, аналіз одержаних результатів).

9. Дидович С.В., Каменева И.А., Бутвина О.Ю., Толкачёв Н.З. Интродукция клубеньковых бактерий в микробные ценозы почв при выращивании новых видов бобовых растений на юге Украины. // Бюлетень Державного Нікітського Ботанічного саду. - Ялта, 2004. - № 89. - С. 38-41. (Проведення досліджень, аналіз одержаних результатів).

10. Толкачёв Н.З., Дидович С.В., Турин Е.Н., Щигорцова Е.Л., Шабанов Э.А. Селекция клубеньковых бактерий на высокоэффективный симбиоз с современными сортами зернобобовых культур // Вісник ОНУ. Серія “Біологія”. - Одеса, 2005. - Т. 10, Вип. 7. - С. 305-310. (Проведення досліджень, аналіз одержаних результатів).

11. Толкачов М.З., Дідович С.В., Бутвіна О.Ю. Динаміка формування та функціонування симбіотичної системи двох сортів нуту за різних умов азотного живлення // Сільськогосподарська мікробіологія. Міжвідомчий тематичний наук. зб. ІСГМ УААН. - Чернігів, 2005. - Вип. 1-2. - С. 60-67. (Аналіз літературних даних, проведення досліджень, аналіз одержаних результатів, написання статті).

12. Дідович С.В., Толкачов М.З. Використання рослинами нуту в симбіозі з Mesorhizobium ciceri молекулярного і мінерального азоту // Агрохімія і ґрунтознавство. Міжвідомчій тематичний наук. зб. (спец. випуск до VІІ з'їзду УТГА, Київ, 25-28 липня 2006 р.). - Харків, 2006. - Книга третя. - С. 39-44. (Аналіз літературних даних, проведення досліджень, аналіз одержаних результатів, написання статті).

13. Дідович С.В., Каменєва І.О. Ефективне використання симбіотичної азотфіксації при вирощуванні нуту // Проблеми сучасного землекористування: Матер. науково-практ. конф. молодих вчених (26-28 листопада 2002 р.). - Київ-Чабани: Фітосоціоцентр, 2002. - С. 86-87.

14. Дідович С.В., Портянко С.І., Михайленко Л.П., Толкачов М.З. Мікробіологічні препарати в агротехнологіях вирощування нуту // Матер. Всеукр. науково-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5-6 березня 2002 р.). - Дніпропетровськ: Нова ідеологія, 2002. - С. 78-79.

15. Дидович С.В., Толкачёв Н.З., Шабанов Э.А. Нитраганизация как экологически безопасный способ оптимизации азотного питания нута. // Матер. міжнар. наук. конф. “Проблеми збереження, відновлення та збагачення біорізноманітності в умовах антропогенно зміненого середовища” (16-19 травня 2005 р.). - Дніпропетровськ: Проспект, 2005. - С. 431-433.

16. Толкачёв Н.З., Дидович С.В., Каменева И.А. Интродукция Bradyrhizobium japonicum и Mesorhizobium ciceri в микробные ценозы почв при выращивании сои и нута на юге Украины и ее влияние на эффективность нитрагинизации // Матер. междунар. науч. конф. “Современное состояние и перспективы развития микробиологии и биотехнологии” (1-2 июня 2006 г.). - Минск: ОДО “Новапринт”, 2006. - С. 51-54.

17. Дідович С.В., Толкачов М.З., Бутвіна О.Ю. Вплив мінерального азоту на ефективність симбіозу нуту з бульбочковими бактеріями при наявності у ґрунті інтродукованої популяції Mesorhizobium ciceri // Матер. ХV Междун. симпозиума - 3-й съезд селекционеров “Нетрадиционное растениеводство. Эниология. Экология и здоровье” (3-10 сентября 2006 года) - Сімферополь: Таврия, 2006. - С. 449-451.

18. Дідович С.В., Портянко С.І., Абдурашитов С.Ф. Високоефективні штами Mesorhizobium ciceri для підвищення симбіотичної азотфіксації і продуктивності нуту (Cicer arietinum) // Матер. 2-й міжнар. науково-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених “Проблеми фундаментальної і прикладної екології, екологічної геології та раціонального природокористування” (11-12 жовтня 2006 р.). - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2006. - С. 64-68.

19. Дідович С.В., Портянко С.І., Дідович О.М. Вплив мінерального азоту на ефективність симбіозу нуту (Cicer arietinum) з Mesorhizobium ciceri // Тези наук. конф. молодих вчених “Сучасні проблеми фізіології рослин і біотехнології” (1-3 грудня 2005 р.). - Ужгород: ПП “Повч Р.М.”, 2005. - С. 48-49.

20. Толкачёв Н.З., Шерстобоева Е.В., Мельничук Т.Н., Дидович С.В. и др. Биологическая технология выращивания нута // Информационный листок. - Симферополь: КРЦНТЭИ, № 2. - 2002. - 4 с.

Размещено на Allbest.ru