Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

06.01.09 - рослинництво

УДК 633.66: 631.54

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

АВТОРЕФЕРАТ

ОПТИМІЗАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ СТЕВІЇ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

ЗАВГОРОДНІЙ ВОЛОДИМИР

МИКОЛАЙОВИЧ

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН протягом 2001-2003 рр.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Зубенко Володимир Федорович, Інститут цукрових буряків, головний науковий співробітник лабораторії інтродукції і селекції стевії

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Саблук Василь Трохимович, Інститут цукрових буряків, завідувач лабораторії розробки систем захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН кандидат сільськогосподарських наук

Ігнатьєв Микола Омельянович, Подільський державний аграрно-технічний університет, доцент кафедри рослинництва і кормовиробництва

Провідна установа - Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, м. Київ Захист відбудеться “14” лютого 2006 року о 13оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25 (другий корпус).

Автореферат розісланий “10” січня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Л.І. Сторожик

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стевія набула значного поширення як лікарська рослина, тому назріла нагальна необхідність глибокого вивчення особливостей її росту і розвитку, формування елементів продуктивності та розробки оптимальних складових технології її вирощування, які б сприяли більш повній реалізації генетичного потенціалу рослин, раціонального використання коштів і енергоносіїв, підвищення врожайності та поліпшення якості продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження з теми дисертаційної роботи проводилися згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт Інституту цукрових буряків УААН „Створити на основі методів біотехнології та передати до державного сортовипробування нові високопродуктивні сорти стевії” (номер державної реєстрації 0101U001245).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень полягала у вивченні особливостей росту й розвитку та закономірностей формування врожаю стевії за умови застосування різної густоти рослин і агротехнічних прийомів, обґрунтування рекомендацій щодо вдосконалення елементів технології вирощування стевії в умовах Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:

· вивчити особливості росту й розвитку та формування врожайності стевії залежно від густоти рослин та агротехнічних прийомів;

· встановити особливості формування листкової поверхні рослин залежно від густоти посадки та технологічних прийомів вирощування;

· дослідити вплив різної густоти та агротехнічних прийомів на проходження фенологічних фаз в онтогенезі рослин стевії;

· встановити особливості формування кореневої системи стевії залежно від різної густоти насадження та технологічних прийомів вирощування;

· оцінити індивідуальну продуктивність рослин залежно від густоти посадки та інших технологічних прийомів;

· дослідити особливості формування елементів структури врожаю рослин стевії залежно від площі живлення та агротехнічних прийомів вирощування;

· визначити оптимальний термін проведення пінцирування рослин стевії залежно від густоти їх насадження;

· провести оцінку впливу мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою та густоти насадження на продуктивність рослин стевії;

· дати економічну й енергетичну оцінку ефективності розроблених технологічних прийомів.

Об'єкт дослідження - процеси росту, розвитку та формування врожайності стевії залежно від площі живлення та елементів технології вирощування.

Предмет дослідження - рослини стевії сорту Берегиня, фактори формування продуктивності стевії (площа живлення рослин, пінцирування, мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою), економічна та енергетична ефективність технології вирощування.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи застосовували загальнонаукові й спеціальні методи досліджень. Серед загальнонаукових методів це: гіпотеза, експеримент, спостереження, аналіз, синтез, індукції, дедукції, абстрагування. Зі спеціальних агрономічних методів досліджень використовували: польовий - для виявлення достовірних різниць між варіантами досліду, кількісної оцінки впливу факторів на врожайність рослин; лабораторний - для визначення сухої маси рослини; візуальний, біометричний та ваговий - для встановлення фенологічних змін росту й розвитку рослин та формування продуктивності; статистичний - для визначення кореляційної і регресивної залежностей між основними елементами структури рослини, які формують продуктивність; дисперсійний аналіз результатів польових дослідів - для оцінки різниць між досліджуваними варіантами та частки впливу дії цих факторів; економічно-порівняльний та розрахунковий - для визначення енергетичної та економічної ефективності застосування досліджуваних елементів технології вирощування стевії.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Лісостепу України вперше встановлено особливості формування надземної та підземної частин рослини стевії залежно від густоти посадки, строків проведення пінцирування рослин і мульчування ґрунту.

Встановлено вплив досліджуваних елементів технології на закономірності росту й розвитку та продуктивності рослин стевії. Уточнено оптимальний строк проведення пінцирування рослин і визначено оптимальну їх густоту, за якої воно найефективніше. Обґрунтовано застосування чорної поліетиленової плівки для мульчування ґрунту і визначено при цьому оптимальну площу живлення рослин для формування високопродуктивних агрофітоценозів стевії. Встановлено кореляційні залежності між основними біометричними показниками і густотою рослин, між елементами технології та продуктивністю стевії. Дана економічна й енергетична оцінка застосування досліджуваних елементів технології.

Практичне значення одержаних результатів. В умовах Лісостепу розроблено науково обґрунтовані раціональні елементи технології вирощування стевії, застосування яких забезпечить одержання врожайності сухих листків на рівні 5,24-5,43 т/га при зниженні енерговитрат на 40-42%.

Розроблені елементи технології пройшли виробничу перевірку в умовах Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН на площі 0,47 га.

Особистий внесок здобувача. Дисертант брав участь у розробці програми й методики досліджень. Автором особисто проведено пошук, аналіз і оцінка джерел літератури, закладено польові й виробничі досліди, здійснено інтерпретацію та узагальнення експериментального матеріалу, написання наукових праць і звітів.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи було обговорено на засіданнях Методичної ради Інституту цукрових буряків УААН, на Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів Інституту цукрових буряків УААН „Перспективи і шляхи вирішення проблем у сучасному буряківництві” (м. Київ, 26-27 листопада, 2003 р.); на Науково-практичній конференції молодих вчених Інституту землеробства УААН (смт. Чабани, 23-25 листопада, 2004 р.); на І Міжнародній науково-практичній конференції “Науковий потенціал світу 2004” (м. Дніпропетровськ, 1-15 листопада 2004 р.); на VIII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2005” (м. Дніпропетровськ, 7-21 лютого 2005 р.; на конференції науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Інституту рослинництва, ґрунтознавства та екології НАУ (м. Київ, 17 березня 2005 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Вона викладена на 178 сторінках комп'ютерного набору, включає 56 таблиць, 31 рисунки, 11 додатків. Список використаної літератури включає 272 джерела, з яких 121 латиною.

2. ЗМІСТ РОБОТИ

Технологічні прийоми підвищення врожайності стевії (огляд літератури)

У розділі наведено аналіз і узагальнення літературних джерел стосовно біологічних особливостей стевії та основних елементів технології її вирощування за впливом на врожайність і якість сировини. Висунуто робочі гіпотези пошуку та обґрунтовано перспективні напрями наукових досліджень.

Умови та методика досліджень

Дослідження проводилися протягом 2001-2003 рр. на Київській дослідній станції Інституту овочівництва і баштанництва УААН. Ґрунт дослідного поля - темно-сірий опідзолений легкосуглинковий на лесовидних суглинках і річкових алювіальних відкладах. В орному шарі ґрунту вміст гумусу (за Тюріним) становить 2,23%, ступінь насичення основами - 71%, рН сольове 5,9; сума ввібраних основ невисока (14-17 мг-екв. /100 г ґрунту). Вміст легкогідролізованого азоту сягав 5,02 мг, рухомого фосфору та обмінного калію (за Чириковим) - відповідно 12,0 і 5,6 мг/100 г ґрунту.

Показники гідротермічних умов у роки проведення досліджень відрізнялися від середньобагаторічних показників. Так, за середньої багаторічної кількості опадів за вегетацію стевії 308 мм за роки досліджень випало відповідно в 2001р. - 358 мм, 2002 р. - 392 і в 2003 р. - 179 мм. Сума активних температур за ці роки становила відповідно 2800, 2920, 2647 0С (середня багаторічна 21000С).

Методичною базою проведення досліджень були “Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур”(Вовкодав В.В., 2000), “Методика исследований при интродукции лекарственных расте-ний“(Майсурадзе Н.И., 1987).

З метою оптимізації елементів технології вирощування стевії проводили два двофакторних польових досліди.

Дослід 1. Визначити вплив густоти рослин та строку проведення пінцирування на ріст, розвиток і продуктивність стевії.

Схема досліду:

Фактор А. Строк проведення пінцирування:

1. Контроль - без проведення пінцирування.

2. При висаджуванні розсади стевії.

3. Через 35 днів після садіння розсади (початок інтенсивного росту рослин).

4. Через 60 днів після садіння розсади (інтенсивний ріст).

5. При висаджуванні розсади і через 60 днів (дворазове).

Фактор Б. Густота рослин (тис. шт. /га) і схема садіння:

1. 65 (40х38 см, ширина міжрядь 40 см, між рослинами у рядку 38 см).

2. 80 (35х35 см, ширина міжрядь 35см, між рослинами у рядку 35 см).

3. 95 (35х30 см, ширина міжрядь 35см, між рослинами у рядку 30 см).

4. 110 (45х20 см, ширина міжрядь 45см, між рослинами у рядку 20 см) - контроль.

Дослід закладали за методом розщеплених ділянок. Розміщення варіантів у блоці першого порядку послідовне, другого - рендомізоване. Площа елементарної облікової ділянки 15 м2. Повторність досліду - чотириразова.

Дослід 2. Визначити вплив густоти рослин та мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою на ріст, розвиток і продуктивність рослин стевії.

Схема двофакторного польового досліду:

Фактор А. Мульчування поверхні ґрунту чорною поліетиленовою плівкою:

1. Без проведення мульчування - контроль.

2. Мульчування плівкою.

Фактор Б. Густота рослин (тис. шт. /га) і схема садіння:

1. 65 (40х38 см, ширина міжрядь 40 см, між рослинами у рядку 38 см).

2. 80 (35х35 см, ширина міжрядь 35 см, між рослинами у рядку 35 см).

3. 95 (35х30 см, ширина міжрядь 35 см, між рослинами у рядку 30 см).

4. 110 (45х20 см, ширина міжрядь 45 см, між рослинами у рядку 20 см) - контроль.

Площа елементарної облікової ділянки 25 м2. Повторність досліду - чотириразова.

У дослідах проводилися такі обліки, спостереження і аналізи.
1. Фенологічні спостереження за рослинами стевії проводили за методикою держкомісії з сортовипробування сільськогосподарських культур (Вовкодав В.В., 2000). Початок кожної фази росту й розвитку стевії визначали після настання її у 10 % рослин, масову - у 75% рослин. Фенологічні спостереження проводили за фазами: початок інтенсивного росту, інтенсивний ріст, бутонізація, цвітіння. Фенофази визначали візуально одночасно на ділянках досліду, проводячи підрахунок рослин з характерними для них ознаками.

2. Облік приживаності розсади стевії здійснювали через 10-12 днів після її садіння суцільним підрахунком рослин на облікових ділянках (Бондаренко Г.Л., 2001).

3. Густоту рослин на всіх варіантах досліду визначали двічі - після приживання розсади і перед збиранням врожаю. Обліки проводили суцільним підрахунком рослин на всіх облікових ділянках досліду. Для проведення біометричних вимірювань на кожному варіанті виділяли 10 поряд розміщених рослин стевії, типових для певного варіанта густоти, які помічали кілочками (Майсурадзе Н.И., 1987).

4. Висоту рослин, довжину пагонів другого порядку, діаметр кущів, кількість пагонів визначали на тих же облікових 10 рослинах. Висоту вимірювали від поверхні ґрунту до верхньої частини рослини (Доспехов Б.А., 1985). Кількість бічних пагонів різного порядку на рослинах встановлювали відповідними підрахунками і виведенням середнього арифметичного (Бондаренко Г.Л., 2001).

5. Площу листкової поверхні стевії визначали на 10 типових для варіанта рослинах за методом висічок (Ничипорович А.А., 1956).

6. Вміст сухої речовини встановлювали термостатно-ваговим методом висушуванням зразка до постійної маси у сушильній шафі при температурі 1050С (Доспехов Б.А., 1985).

7. Кореневу систему рослин стевії досліджували методом викопування моноліту (Мойсейченко В.Ф., 1994).

8. Надземну масу стевії починали збирати, коли на контрольних варіантах рослини стевії вступили у фазу бутонізації. Перед збиранням аналізували структуру рослин, для чого з кожного повторення облікової ділянки по діагоналі відбирали типові для певного варіанта 10 рослин. Не допускаючи в'янення, кожну рослину зважували. Потім обривали листки і зважували їх також окремо (Майсурадзе Н.И., 1987).

9. Урожайність сухих листків і глікозидів визначали розрахунковим методом.

10. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за кореляційними і регресійними зв'язками, дисперсійним методом із використанням пакета програм для персонального комп'ютера „Statistica-6” (Ермантраут Е.Р. та ін. 2000).

11. Економічну оцінку елементів технології вирощування стевії здійснювали складанням технологічних карт за певними нормативами на ручні й механізовані роботи (1996). Вартість основної продукції, добрив, розсади визначали за закупівельними цінами станом на початок 2005 року. За визначеними витратами і фактичним врожаєм розраховували собівартість сухих листків і рівень рентабельності виробництва.

12. Оцінку енергетичної ефективності досліджуваних варіантів проводили за методикою О.К. Медведовського і П.І. Іваненка (1988).

Ріст і розвиток рослин стевії.

Дослід з густотою посадки і строком проведення пінцирування. Застосування пінцирування на рослинах стевії при висаджуванні розсади у відкритий ґрунт підвищувало їх приживаність порівняно до контролю (без нього) у середньому на 7%

Із збільшенням густоти приживаність рослин стевії у варіантах без пінцирування порівняно з її проведенням була менш детермінована від густоти (коефіцієнт детермінації (R2) становив за логарифмічною функцією відповідно 0,74 і 0,97). На ділянках з пінцируванням розсади при висаджуванні приживаність із загущенням посівів з 65 до 110 тис.шт./га зростала з 93,7 до 95,9%; на варіанті без пінцирування рівень приживання не збільшувався.

Рослини стевії у варіанті з пінцируванням при посадці на початку росту були найвищими: висота їх у середньому на 3 та 6 см (на 14 та 31%) переважала контроль та тих, яким застосовували агроприйом через 35 днів після садіння розсади. За варіантами строків проведення прийому найбільшою висотою у фазі бутонізації відзначалися рослини у варіанті із пінцируванням при посадці розсади - 66,0 см, найменшою - при дворазовому її проведенні (при посадці розсади та через 60 днів після неї - 57,1 см). На варіантах із пінцируванням при висаджуванні розсади та проведенням її через 35 днів після садіння найвищими були рослини за густоти насаджень 80 тис.шт./га - відповідно 72,4 і 63,5 см, тоді як з наступним збільшенням кількості рослин на площі висота рослин істотно зменшувалася. За інших строків проведення агроприйому перевагу мав варіант з густотою рослин 95 тис.шт./га.

Пінцирування, призупиняючи на певний період ріст центральних пагонів рослин, сприяло інтенсивному формуванню та росту бічних пагонів. Кращим строком проведення пінцирування за цією ознакою було його застосування через 35 днів після висаджування розсади (кількість пагонів першого порядку у фазу бутонізації становила 25 проти контролю 12 шт. /рослину). Із збільшенням пагонів першого порядку на рослинах стевії збільшувалася й кількість пагонів другого порядку (табл. 1).

Таблиця 1 - Кількість пагонів другого порядку на рослині залежно від строків проведення пінцирування і густоти посадки стевії, шт. (середнє за 2001-2003 рр.)

Строк проведення пінцирування	Густота рослин, тис.шт./га	Серед-нє	Різниця
	65	80	95	110
Інтенсивний ріст
Без пінцирування	29,9	27,7	24,8	20,6	25,7	St)*, 1,1
При посадці	36,5	33,9	31,3	27,9	32,4	6,7
Через 35 днів	44,9	40,8	35,4	31,6	38,2	12,5
Через 60 днів	33,4	31,0	28,6	24,9	29,5	3,7
При посадці і через 60 днів	39,9	36,4	33,9	30,1	35,1	9,3
Середнє	36,9	34,0	30,8	27,0
Різниця, НІР05=1,0	9,9	7,0	3,8	St
Фаза бутонізації
Без пінцирування	54,3	48,6	40,4	35,6	44,7	St)*, 6,9
При посадці	102	91,4	83,1	68,1	86,2	41,4
Через 35 днів	141	130	111	84,1	117	72,3
Через 60 днів	91,9	85,4	77,1	63,6	79,5	34,8
При посадці і через 60 днів	113	103	92,7	74,1	95,6	50,9
Середнє	101	91,6	80,9	65,1
Різниця, НІР05=6,2	35,4	26,5	15,8	St

* Після St подано НІР05 за фактором пінцирування.

Із збільшенням густоти рослин з 65 до 110 тис.шт./га кількість пагонів як першого, так другого порядків на рослинах стевії у фазі бутонізації була відповідно на 26 та 36% менша.

Встановлено, що між висотою рослин і кількістю пагонів першого та другого порядків існує середня за тіснотою зворотна залежність (рис.2 і 3). Щодо взаємозв'язку між утворенням пагонів першого і другого порядків, то тут виявлена майже функціональна позитивна залежність (r = 0,98).

Пінцирування рослин стевії позитивно впливало і на довжину пагонів другого порядку та величину кущів. Кращі результати виявлено у варіанті проведення пінцирування через 35 днів після садіння розсади: різниця до контролю за довжиною пагонів становила 8,9 см, за діаметром кущів - 21,0 см. Найдовшими пагони другого порядку за цього строку пінцировки були у варіанті густоти 80 тис.шт./га (32,5 см, що на 40% довші за контроль). Діаметр кущів рослин із збільшенням рівня загущення з 65 до 110 тис.шт./га у фазу бутонізації зменшувався з 53,2 см до 37,7 см.

Площа листкової поверхні рослин стевії визначалася як строком проведення пінцирування, так і густотою рослин.

Найбільшу листкову поверхню фітоценозу стевії спостерігали у варіанті проведення пінцирування через 35 днів після посадки розсади; порівняно до контролю вона була більшою на 11,1 тис. м2/га. Збільшення листкової поверхні рослин до контролю при інших варіантах пінцирування становило від 10% (у варіанті з агроприйомом через 60 днів після садіння розсади) до 18% (при дворазовому проведенні пінцирування).

Асиміляційна поверхня рослин стевії в умовах зростання щільності посадок збільшувалась; найбільшою вона була за густоти 110 тис.шт./га (табл. 2). Лише у разі проведення пінцирування через 60 днів після висаджування розсади найвища площа листкової поверхні виявлена у варіанті з густотою 95 тис.шт./га - 28,1 тис. м2 /га. Площа ж асиміляційної поверхні окремої рослини із збільшенням щільності посадки зменшувалася. Найбільшою вона спостерігалася у варіанті з густотою рослин 65 тис.шт./га, при якій величина даного показника в середньому на 4,8 дм2 була більшою, ніж при густоті 110 тис.шт./га.

Таблиця 2 - Площа листкової поверхні фітоценозу стевії залежно від строків пінцирування і густоти рослин, тис. м2 /га (фаза бутонізації, середнє за 2001-2003 рр.)

Строк пінцирування	Густота рослин, тис.шт./га	Середнє	Різниця, НІР05=1,0
	65	80	95	110
Без пінцирування	17,6	21,8	25,1	24,5	22,3	St
При висаджуванні	20,7	25,6	27,9	30,7	26,2	3,9
Через 35 днів	26,9	34,7	34,6	37,4	33,4	11,1
Через 60 днів	19,9	24,4	28,1	26,9	24,8	2,5
При висаджуванні і через 60 днів	21,7	27,3	29,3	30,9	27,3	5,0
Середнє	21,4	26,8	29,0	30,1
Різниця, НІР05=0,9	-8,7	-3,3	-1,1	St

Між густотою рослин і площею листкової поверхні агрофітоценозу встановлено тісний позитивний кореляційний зв'язок (r = 0,83±0,04). Залежність площі листкової поверхні агроценозу (у) від густоти насадження (х) рослин можна виразити рівнянням регресії: у=3052,9+12,8х.

Фотосинтетична продуктивність рослин стевії із збільшенням густоти насаджень зменшувалась. З найбільшою продуктивністю працював листковий апарат рослин у фазі їх інтенсивного росту. Якщо у варіанті густоти рослин 65 тис.шт./га чиста продуктивність стевії у фазі інтенсивного росту рослин становила 6,4 г, то у варіанті з 110 тис. шт./га - 5,5 г/м2добу. У варіантах проведення пінцирування через 35 днів після посадки та при висаджуванні розсади органічної речовини в цей час утворювалося відповідно в 2 і 1,6 рази більше, ніж на контролі. У фазі бутонізації продуктивність фотосинтезу рослин стевії дещо зменшувалась, але подібна залежність між варіантами залишалася.

За всіх строків проведення пінцирування спостерігалося прискорення настання фенологічних фаз росту й розвитку рослин. Якщо у варіанті без пінцирування у фазі цвітіння знаходилися лише поодинокі рослини стевії (2%), то у варіанті застосування прийому через 60 днів після садіння розсади і дво- разового пінцирування їх виявлено від 25% до 58%. Із збільшенням густоти посадки спостерігалося зменшення частки рослин, які вступали у фазу цвітіння.

Дослід з мульчуванням ґрунту і густотою посадки. Створення сприятливих умов при мульчуванні ґрунту чорною поліетиленовою плівкою позитивно впливало на ріст і розвиток рослин стевії, прискорювало ростові процеси проти ділянок без плівки у середньому на 5-7 днів. Починаючи з моменту посадки розсади у відкритий ґрунт, приживаність рослин порівняно з контролем підвищувалася з 88 до 96%. Рослини як на початку вегетації, так і у період інтенсивного росту були відповідно на 8,6 та 6,2 см вищими за контрольні. У фазі бутонізації вплив плівки на висоту рослин стевії практично нівелювався: порівняно з фазою інтенсивного росту приріст у висоту на варіанті без мульчування ґрунту при різній густоті рослин становив у середньому 13,6 см, тоді як на ділянках з плівкою лише 8,7 см, або на 36% менше.

У результаті сприятливого теплового і водного режимів ґрунту під плівкою рослини стевії суттєво збільшували формування бічних пагонів, довжину пагонів другого порядку та величину кущів.

У фазі бутонізації кількість пагонів як першого, так і другого порядків у рослин на варіанті із застосуванням мульчі з чорної плівки було більше проти контролю (без мульчування) відповідно на 9,5 та 29,6 шт. Найбільше пагонів формувалось на рослинах стевії за густоти насаджень 65 та 80 тис.шт./га у варіанті з мульчуванням. Із збільшенням щільності посадки стевії з 65 до 110 тис.шт./га кількість пагонів як першого, так і другого порядків на рослинах у фазі бутонізації зменшувалася у середньому на 21 та 27% відповідно.

Порівняно з контролем, мульчування ґрунту чорною плівкою сприяло збільшенню площі листкової поверхні рослини у середньому на 10,4 дм2 (табл. 3), а загальної площі асиміляційної поверхні агрофітоценозу - на 13,4 тис. м2/га.

Таблиця 3 - Площа листкової поверхні рослин стевії у фазі бутонізації (середнє за 2001-2003 рр.)

Варіант	Густота рослин, тис.шт./га	Cеред-нє	Різниця до St
	65	80	95	110
Площа листків однієї рослини, дм2
Без плівки	35,4	32,8	34,4	33,7	34,1	St)*, 3,2
З чорною плівкою	43,5	52,4	45,4	36,7	44,5	10,4
Cереднє	39,5	42,6	39,9	35,2
Різниця до St, НІР05=4,5	4,3	7,4	4,7	St
Площа листків фітоценозу, тис. м2/га
Без плівки	17,6	20,8	25,6	25,1	22,3	St)*, 2,2
З чорною плівкою	25,9	38,7	40,0	37,8	35,6	13,4
Cереднє	21,8	29,7	32,8	31,5
Різниця до St, НІР05=3,1	-9,7	-1,7	1,3	St

* Після St подано НІР05 за фактором мульчування.

Найбільша площа листків рослини спостерігалася у варіанті з мульчуванням ґрунту за густоти посадки 80 тис.шт./га - 52,4 дм2. Площа листкової поверхні фітоценозу із збільшенням кількості рослин з 65 до 95 тис.шт./га у досліді зростала; як у варіанті з плівкою, так і без неї за густоти рослин 95 тис.шт./га вона була найбільшою (відповідно 40 і 25,6 тис. м2/га).

Чиста продуктивність фотосинтезу рослин протягом вегетаційного періоду у варіанті з мульчуванням була найвищою. У період інтенсивного росту вона становила у середньому 6,5 г, у фазу бутонізації - 4,0 г/м2.добу, тоді як на контролі відповідно - 4,2 і 3,2 г/м2·добу. Середньодобові прирости сухої маси були більші у варіантах з меншою густотою рослин.

Мульчування ґрунту прискорювало не тільки ріст, а й розвиток рослин. Порівняно з контролем, частка рослин, які перебували у фазі цвітіння тут збільшилася в середньому на 13%. Якщо на контролі зустрічалися лише поодинокі цвітучі рослини, кількість яких становила від 1% при щільності посадки 110 тис.шт./га до 3% при 65 і 95 тис.шт./га, тоді як у варіанті з плівкою у фазі цвітіння залежно від площі живлення знаходилось 10 - 19% рослин стевії. пінцирування ґрунт стевія листковий

Коренева система стевії залежно від елементів агротехніки

Дослід з густотою посадки і строком проведення пінцирування. У варіантах з визначення оптимального строку пінцирування найбільш розвинена коренева система стевії утворювалася за його проведення через 35 днів після посадки розсади (середня маса кореневої системи на рослину тут становила 40,2 г, що на 22 г (або 55% ) більше контролю. За варіантами густоти рослин найбільша коренева маса рослин стевії (36,4 г) була при найбільшій площі живлення - 40х38 см (густота рослин 65 тис.шт./га); із зростанням рівня густоти з 65 до 110 тис.шт./га маса підземної частини рослин зменшувалась залежно від строку проведення агроприйому на 39-41%.

Між масою коренів та густотою рослин стевії встановлено тісний зворотній кореляційний зв'язок (r= - 0,82 ± 0,04). Залежність маси кореневої системи (у) від густоти насадження (х) можна виразити рівнянням регресії у=35,1 - 0,21х.

Пінцирування через 35 днів після висаджування розсади позитивно впливало на загальну кількість коренів на рослинах стевії (у цьому варіанті їх число становило 105 шт., що на 34,4 шт. більше, ніж на контролі, та на 16-27 шт. більше проти інших строків проведення).

Кількість потовщених коренів у загальній масі кореневої системи стевії із збільшенням густоти рослин з 65 до 110 тис.шт./га зменшувалась у середньому на 30%, тоді як тонких корінців збільшувалась на 36%.

У результаті пінцирування кількість коренепаросткових бруньок на рослинах стевії порівняно з контролем збільшувалася на 1-6 шт. Найбільше їх спостерігалося у варіанті проведення пінцирування через 35 днів після висаджування розсади (12,8 проти контролю 6,8 шт.). Із збільшенням густоти садіння стевії з 65 до 110 тис.шт./га кількість бруньок зменшувалась на 30%.

Дослід з мульчуванням ґрунту і густотою посадки. У варіанті з мульчуванням поверхні ґрунту чорною поліетиленовою плівкою формувалася більш потужна коренева система рослин стевії. Її маса та загальна кількість коренів порівняно з варіантом без плівки була більшою відповідно на 57,6 г і 44,9 шт. Наймасивнішою підземною частиною відзначилися рослини у варіантах з густотою посадки 65 та 80 тис.шт./га (відповідно 88,5 та 80,4 г). Застосування чорної плівки сприяло збільшенню кількості бруньок на одну рослину у середньому на 5,8 шт., або на 46%, а зростання густоти рослин з 65 до 110 тис. шт./га призводило до їх зменшення у середньому на 35%.

Між кількістю бруньок відновлення, закладених на кореневій системі рослин стевії, та густотою насадження спостерігався тісний зворотній кореляційний зв'язок (r= - 0,73±0,05). Залежність між кількістю коренепаросткових бруньок (у) і густотою рослин (х) виражається рівнянням регресії у = 8,61 - 0,07х.

Вплив елементів технології вирощування на продуктивність стевії

Рівень продуктивності стевії визначався індивідуальною продуктивністю окремої рослини, збереженістю рослин до збирання надземної маси, вмістом солодких речовин у рослинах.

У варіантах досліду з проведенням пінцирування збереженість рослин порівняно з контролем була істотно вищою. Кращими строками її застосування стали варіанти з прищипуванням верхівок рослин при висаджуванні розсади стевії та у два строки - при посадці та через 60 днів після садіння розсади; кількість рослин у цих варіантах була більшою порівняно з контролем відповідно на 7,4 і 4,9%. Найбільшу збереженість рослин стевії на час збирання врожаю серед варіантів площ живлення рослин спостерігали при густоті 80 тис.шт./га (схема посадки 35х35 см) - 82,7%.

Кращий строк проведення пінцирування - через 35 днів після висаджування розсади; в цьому варіанті зелена маса однієї рослини найбільша - 372 г. Із збільшенням густоти рослин стевії з 65 до 110 тис.шт./га маса їх залежно від строку проведення пінцирування зменшувалася від 32 до 44%; найбільшою вона була у варіанті з густотою насадження 65 тис.шт./га - різниця до варіанту 110 тис.шт./га тут становила в 121 г.

Із зростанням загущення рослин стевії з 65 до 110 тис.шт./га виявлено відносне зменшення виходу сухої маси у всіх варіантах досліду в середньому на 3%. Якщо у варіанті з густотою посадки 65 тис.шт./га вихід сухої маси становив 28,8%, то при 110 тис.шт./га - лише 26,3%. Між вмістом сухої маси і густотою рослин стевії встановлено тісний зворотній зв'язок (r = - 0,72 ± 0,05).

Пінцирування порівняно з варіантом без нього сприяло істотному збільшенню частки сухих листків від загальної сухої маси. Тут позитивно виділявся варіант з пінцируванням через 35 днів після висаджування розсади, де частка сухих листків була на 4,4-5,5% більшою проти інших строків та на 8,1% порівняно з контролем. Серед варіантів площ живлення найбільша частка сухих листків у загальній структурі відзначена у варіанті з густотою рослин 80 тис.шт./га.

Між вмістом сухих листків у надземній сухій масі рослини і густотою рослин встановлено тісний позитивний кореляційний зв'язок (r=0,71 ± 0,05).

Маса сухих листків з рослини у досліді змінювалася залежно від густоти посадки та строку проведення прийому пінцирування (табл.4).

Таблиця 4 - Маса сухих листків з рослини стевії залежно від строків пінцирування і густоти посадки, г (середнє за 2001 - 2003 рр.)

Строк пінцирування	Густота рослин, тис.шт./га	Се-реднє	Різниця, НІР05=2,6
	65	80	95	110
Без пінцирування	47,3	44,3	34,0	25,3	37,7	St
При посадці	62,7	57,2	47,9	38,5	51,6	13,9
Через 35 днів	79,1	78,6	64,2	51,3	68,3	30,6
Через 60 днів	61,5	55,5	45,9	37,8	50,2	12,5
При посадці і через 60 днів	61,6	57,3	47,6	39,1	51,4	13,7
Середнє	62,4	58,6	47,9	38,4
Різниця, НІР05=2,4	24	20,2	9,5	St

У всі досліджувані строки пінцирування сприяло підвищенню врожайності сухих листків стевії порівняно з контролем у середньому на 28-47%. Найбільша прибавка врожайності спостерігалася у варіанті із застосуванням пінцирування через 35 днів після висаджування розсади -2,15 т/га; інші строки поступалися перед наведеним на 0,9-1,2 т/га (табл. 5).

Таблиця 5 - Урожайність сухих листків стевії залежно від строку проведення пінцирування та густоти рослин, т/га (середнє за 2001-2003 рр.)

Строк проведення пінцирування	Густота рослин, тис.шт./га	Се-реднє	Різниця, НІР05=0,2
	65	80	95	110
Без пінцирування	2,36	2,80	2,54	1,90	2,40	St
При посадці	3,37	3,94	3,79	3,39	3,62	1,23
Через 35 днів	3,91	5,24	4,72	4,34	4,55	2,15
Через 60 днів	3,17	3,68	3,56	2,90	3,33	0,93
При посадці і через 60 днів	3,25	3,89	3,66	3,23	3,51	1,11
Середнє	3,20	3,91	3,65	3,13
Різниця, НІР05=0,18	0,07	0,78	0,51	St

Підвищення урожайності сухих листків під дією пінцирування тісно пов'язане із збором глікозидів з одиниці площі. Якщо у варіанті проведення пінцирування через 60 днів після посадки збір глікозидів перевищував контроль на 74 кг/га, то при його проведенні через 35 днів після висаджування розсади - на 172 кг/га. Із збільшенням кількості рослин на площі з 65 до 80 тис. шт./га вихід глікозидів зростав у середньому на 18%; з подальшим же загущенням посадок до 110 тис. він зменшувався. Серед варіантів густоти рослин найвищий вихід глікозидів був при щільності посадки рослин 80 тис.шт./га - 313 кг/га.

Мульчування ґрунту плівкою і оптимізація площі живлення рослин сприяли поліпшенню збереженості рослин стевії. Якщо у варіанті мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою кількість рослин стевії на площі становила 92,6% від висаджених, то на контролі - лише 75,6%.

За рахунок застосування мульчі зелена маса рослини стевії збільшувалася у середньому на 107 г (табл.6).

Таблиця 6 - Маса зеленої рослини стевії залежно від мульчування ґрунту плівкою та густоти насадження, г (середнє за 2001-2003 рр.)

Варіант	Густота рослин, тис. шт./га	Се-реднє	Різниця, НІР05=33
	65	80	95	110
Без мульчування	272	249	195	152	217	St
Із мульчуванням	413	353	290	240	324	107
Середнє	342	301	242	196
Різниця, НІР05=47	146	105	46	St

Мульчування ґрунту чорною плівкою позитивно впливало не тільки на сиру масу рослин стевії, а й підвищувало в ній частку сухої речовини у середньому на 1,5%. Із зменшенням площі живлення рослин стевії відносний вихід сухої маси від зеленої в досліді зменшувався. Якщо у варіанті із застосуванням плівки за густоти рослин 65 тис.шт./га частка сухої речовини становила у середньому 31,6%, то при 80 тис.шт./га вона була на 1% менше; з наступним збільшенням густоти рослин до 110 тис.шт./га вона зменшувалася порівняно з щільністю посадки 65 тис.шт./га на 3,2% і становила 28,4%.

Маса сухої рослини у варіанті з мульчуванням ґрунту чорною плівкою порівняно з контролем збільшувалася в середньому на 35,7 г. Із кожним зменшенням площі живлення маса сухої рослини при проведенні цього заходу також істотно зменшувалась. Найбільшу середню суху масу (106 г) мали рослини при густоті 65 тис.шт./га, найменшу - при 110 тис.шт./га (54,7 г). Між сухою масою рослини і густотою посадки стевії встановлено тісний зворотній кореляційний зв'язок (r = - 0,93 ± 0,03).

Залежно від густоти рослин, більша частка сухих листків у структурі сухої маси рослини припадала на варіанти з меншою площею живлення, що пояснюється збільшенням частки в сухій масі листків і зменшенням маси стебел. Залежно від густоти, у варіанті з проведенням мульчування частка листків у загальній структурі сухої маси рослини була в середньому на 6-7% вищою, ніж на контролі, де вона становила 59-62%.

Маса сухих листків з рослин стевії у варіанті з мульчуванням плівкою в середньому перевищувала контрольний варіант на 27,7 г, або 42%. Із збільшенням кількості рослин на площі з 65 до 110 тис.шт./га маса листків з рослини зменшилась на 46%. У варіанті з густотою посадки 65 і 80 тис.шт./га маса сухих листків з рослини була найбільшою (відповідно 66,4 та 59,0 г). Між масою сухих листків з рослини та густотою посадки стевії виявлено тісний зворотній зв'язок (r=-0,91 ± 0,03). Залежність маси сухих листків (у) від густоти посадки (х) виражається рівнянням регресії: у= 74,4 - 0,48х

Мульчування ґрунту плівкою забезпечило прибавку врожайності сухих листків стевії порівняно з контролем на 2,67 т/га або на 53% (табл.7)

Таблиця 7 - Урожайність сухих листків стевії залежно від мульчування та густоти рослин, т/га (середнє за 2001-2003 рр.)

Варіант	Густота рослин, тис.шт./га	Се-реднє	Різниця, НІР05=0,54
	65	80	95	110
Без мульчування	2,36	2,80	2,54	1,90	2,40	St
Із мульчуванням	5,10	5,43	5,03	4,72	5,07	2,67
Середнє	3,73	4,12	3,78	3,31
Різниця, НІР05=0,76	0,42	0,81	0,48	St

У результаті мульчування ґрунту збір глікозидів збільшився на 214 кг/га. Порівняно з контролем (110 тис.шт./га), суттєве зростання збору глікозидів відбулося лише у варіанті з густотою рослин 80 тис.шт./га (65 кг/га).

Економічна й енергетична ефективність вирощування стевії

Не зважаючи на те, що удосконалення елементів технології вирощування стевії призвело до певного збільшення витрат на одиницю площі, за рахунок підвищення врожайності одержано достатньо високий умовно чистий прибуток. Так, на кращому варіанті з проведенням пінцирування через 35 днів після висаджування розсади з формуванням густоти рослин 80 тис.шт./га собівартість сухих листків була найнижчою - 12,13 тис. грн /т, умовно чистий дохід тут становив 196,95 тис. грн /га, а рівень рентабельності 312%.

На варіантах із застосуванням плівки найнижча собівартість сухих листків стевії та найвищий рівень рентабельності відзначені у варіанті з густотою рослин 65 тис.шт./га - відповідно 12,49 тис. грн /т та 300%, але найбільший умовно чистий прибуток мав варіант з густотою посадки 80 тис.шт./га, хоча при щільності посадки 80 тис.шт./га рівень рентабельності був дещо меншим - 264%. Зважаючи на це, за умови мульчування ґрунту плівкою економічно вигідно вирощувати стевію з густотою 65 і 80 тис.шт./га.

Найвищі показники акумульованої енергії урожаєм сухих листків з одиниці площі (78676 МДж /га) одержано на ділянках, де пінцирування рослин проводилось на початку інтенсивного росту з густотою 80 і 95 тис.шт./га; на них коефіцієнт енергетичної ефективності становив 6,20.

Енергетичні витрати при вирощуванні стевії з мульчуванням ґрунту чорною поліетиленовою плівкою порівняно з варіантом без нього були суттєво меншими. Найменші вони виявлені за густоти посадки 80 тис.шт./га - 2371 МДж /т; тут же відзначено і найвищий коефіцієнт біоенергетичної ефективності - 6,38.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливої наукової проблеми управління технологічним процесом підвищення продуктивності рослин стевії в умовах Лісостепу України і оптимізації елементів технології її вирощування.

Пінцирування рослин стевії при висаджуванні розсади та мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою порівняно з контролем суттєво поліпшує приживаність рослин. Частка рослин, які успішно адаптувалися до умов середовища завдяки пінцируванню, становила 94,8%, мульчування ґрунту - 96,0%, що відповідно на 7 та 8% більше, ніж на контролі.

Кращий строк проведення пінцирування - через 35 днів після висаджування розсади стевії. За нього сформувалося: пагонів першого порядку - 25 шт., другого - 117 шт. на рослину, діаметр куща - 55,1 см, що порівняно з контролем більше відповідно на 14 і 72 шт. за кількістю пагонів і на 21 см - за діаметром. Як наслідок, при цьому строку пінцирування отримана максимальна площа листкової поверхні (33,4 тис.м2 /га) і одержана найвища чиста продуктивність фотосинтезу протягом вегетаційного періоду: в середньому 5,45 г/м2·добу проти 3,05 г/м2·добу на контролі.

Мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою поліпшувало його тепловий і водний режими, запобігало появі бур'янів. Це дало можливість рослинам порівняно з контролем у середньому на 5-7 днів швидше адаптуватися до умов навколишнього середовища, прискорило ростові процеси і сприяло утворенню у них відповідно 25,8 і 74,3 шт. пагонів першого та другого порядків, формуванню куща діаметром 52,1 см (на контролі відповідно 16,3 і 44,7 шт. та 34,1 см). Площа листкової поверхні як окремої рослини, так і фітоценозу в цілому за мульчування плівкою перевищувала контроль на 10,4 дм2 та 13,4 тис.м2/га. У цьому варіанті відзначено найвищу чисту продуктивність фотосинтезу, зокрема у фазу інтенсивного росту - 6,50 г/м2·добу, що на 2,35 г/м2·добу більше за контроль.

На ранніх етапах онтогенезу густота істотно не впливала на біометричні показники рослин стевії. З початком інтенсивного росту та в наступні періоди вегетації кращими виявилися варіанти з щільністю посадки 65 і 80 тис.шт./га. Проте найбільшу площу листкової поверхні спостерігали у варіанті з пінцируванням через 35 днів після посадки розсади з формуванням густоти 110 тис. шт./га (37,4 тис. м2/га); за мульчування плівкою площа листкової поверхні на рівні 38,7 та 40 тис. м2/га відзначена у варіанті з щільністю посадки 80 і 95 тис.шт./га.

Пінцирування прискорювало настання фенологічних фаз росту і розвитку рослин стевії. У період збирання вегетативної маси у варіанті з дворазовим пінцируванням у фазу цвітіння вступало від 39,7% за густоти 110 тис.шт./га до 58,4% рослин при щільності посадки 65 тис.шт./га. У варіанті мульчування ґрунту плівкою незалежно від площі живлення рослин відмічалася фаза цвітіння, тоді як на контролі - фаза бутонізації.

Коренева система рослин стевії краще формувалася у варіантах з пінцируванням рослин через 35 днів після посадки і мульчуванням ґрунту плівкою за густоти 65 і 80 тис.шт./га; порівняно до густоти 110 тис.шт./га у цих варіантах кількість потовщених коренів у загальній структурі була більшою на 23-30% при проведенні пінцирування та на 23-29%-при мульчуванні плівкою.

Найбільшу частку сухих листків у структурі сухої маси рослин стевії спостерігали при формуванні густоти рослин 80 тис.шт./га: у варіанті проведення пінцирування через 35 днів після посадки розсади - складала 71%, при мульчуванні -68%.

Формування густоти рослин на рівні 80 тис.шт./га забезпечує найвищу урожайність сухих листків стевії і вихід глікозидів: у варіанті з пінцируванням через 35 днів після висаджування розсади дані показники становили відповідно 5,24 т/га та 419 кг/га, за умови мульчування ґрунту чорною плівкою - відповідно 5,43 т/га та 435 кг/га.

Найбільший економічний ефект забезпечує варіант з пінцируванням через 35 днів після посадки з формуванням густоти рослин 80 тис. шт./га, в якому чистий прибуток досягав 196,95 тис. грн /га, а рівень рентабельності 312%; у варіанті з мульчуванням ґрунту плівкою і формуванням такої ж густоти чистий прибуток і рівень рентабельності становив відповідно 195,81 тис. грн/га і 264%. У цих же варіантах відзначено найвищі коефіцієнти біоенергетичної ефективності відповідно 6,20 і 6,56.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. В умовах Лісостепу України на темно-сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах для одержання високих і сталих врожаїв сухих листків стевії з меншими матеріальними і енергетичними витратами на одиницю врожаю рекомендовано проводити пінцирування на початку інтенсивного росту рослин, а садіння розсади здійснювати за схемою 35х35 см, що дозволить сформувати густоту 80 тис. шт. рослин /га.

2. Значно підвищити врожайність листкової маси та поліпшити її товарну якість можливо мульчуванням ґрунту чорною поліетиленовою плівкою з формуванням густоти рослин 80 тис. шт./га.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Завгородній В.М. Агротехнічні прийоми збільшення урожайності стевії в умовах Лісостепу України // Зб. наук. пр. ІЦБ УААН. - К., 2003. - Вип.5. - С.216 - 224.

2. Завгородній В.М. Врожайність стевії залежно від агротехнічних прийомів // Зб. наук. пр. ВДАУ. - Вінниця, 2005. - Вип.20. - С.9 - 16.

3. Завгородній В.М. Вплив строків пінцирування та густоти стояння на ріст і продуктивність рослин стевії // Вісн. НАУ. - К., 2005. - Вип.84. - С.165-173.

4. Завгородній В.М. Вплив агротехнічних прийомів на продуктивність рослин стевії // Зб. наук. пр. Ін-ту землеробства УААН - К.: ЕКМО, 2005. - Вип.1-2. - С.123 - 125.

5. Завгородній В.М. Формування кореневої системи стевії залежно від прийомів агротехніки // Вісн. НАУ. - К., 2005. - Вип.86. - С.64-70.

АНОТАЦІЯ

Завгородній В.М. Оптимізація елементів технології вирощування стевії в умовах Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут цукрових буряків. - Київ, 2006.

У роботі викладено результати досліджень про вплив прийомів пінцирування, мульчування ґрунту чорною поліетиленовою плівкою та формування густоти посадки на ріст, розвиток і продуктивність рослин стевії. Експериментально доведено, що кращий строк проведення пінцирування рослин - через 35 днів після висаджування розсади культури. Оптимальною густотою посадки стевії є 80 тис. шт./га із схемою розміщення 35х35 см.

Пінцирування рослин на початку інтенсивного росту збільшувало частку сухих листків у структурі сухої рослини порівняно з іншими строками його проведення у середньому на 4,4-5,5% та порівняно з контрольним варіантом на 8,1%.

Мульчування чорною поліетиленовою плівкою оптимізує водний, тепловий і поживний режими ґрунту, підвищує збереженість рослин у середньому на 17%, вихід сухої маси на - 1,5%, забезпечує прибавку врожайності сухих листків порівняно з контролем на 2,67 т/га.

Найвищі врожайність сухих листків (5,43 т/га) і збір глікозидів (435 кг/га) одержано у варіанті з плівкою за густоти рослин 80 тис.шт./га.

Ключові слова: густота рослин, врожайність, мульчування плівкою, стевія, строки пінцирування, сухі листки.

Завгородний В.Н. Оптимизация элементов технологии выращивания стевии в условиях Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт сахарной свёклы. - Киев, 2006.

Стевия является перспективной культурой, которая обладает ценными лечебными и профилактическими свойствами. Спрос на неё за последние годы значительно возрос, последующее увеличение количества и ассортимента продукции ограничено лишь объёмами производства сырья.

Лучший срок проведения пинцировки - через 35 дней после посадки рассады стевии; в этот срок приживаемость растений составила 94,8%, количество на одно растение побегов первого и второго порядков - соответственно 25 и 117 шт., площадь листовой поверхности растений - 33,4 тыс. м2 /га.

Мульчирование чёрной полиэтиленовой плёнкой положительно влияло на водный, тепловой и питательный режимы почвы, что в сравнении с контролем способствовало увеличению сохранности растений к уборке вегетативной массы на 17%, выход сухой массы - на 1,5%. Площадь листовой поверхности как отдельного растения, так и в целом фитоценоза при мульчировании плёнкой превышали контроль на 10,4 дм2 и 13,4 тыс. м2 /га. В фазе интенсивного роста на вариантах с пленкой отмечена наибольшая чистая продуктивность фотосинтеза (6,50 г против 4,15 г/м2 сутки на контроле).

С начала интенсивного роста и в последующие фазы положительно выделились варианты с густотой растений 65 и 80 тыс.шт./га. Оптимальная площадь листовой поверхности при мульчировании была в вариантах с густотой 80 и 95 тыс.шт./га (38,7 и 40 тыс. м2 /га), а при проведении пинцировки - 110 тыс.шт. /га (37,4 тыс. м2 /га).

Пинцировка и мульчирование ускоряли рост и развитие растений; к уборке у них была отмечена фаза цветения, в то время как на контроле растения находились в фазе бутонизации.

Наиболее массивная корневая система растений формировалась в варианте с пинцировкой через 35 дней после посадки и при мульчировании плёнкой с густотой насаждения 65 и 80 тыс.шт./га. С увеличением густоты насаждения у растений стевии возрастала роль тонких корней; соотношение между количеством тонких и утолщённых корней изменялось в пользу первых.

Пинцировка в начале интенсивного роста увеличивала долю сухих листьев в структуре сухих растений в сравнении с другими вариантами в среднем на 4,4-5,5% , а по сравнению с контролем - на 8,1%. При мульчировании наибольший удельный вес сухих листьев в структуре растения был в варианте с густотой 80 тыс.шт./га (68%).

Наибольшая урожайность сухих листьев и сбор гликозидов получен при пинцировке через 35 дней после посадки рассады при формировании густоты насаждения 80 тыс. /га - соответственно 5,24 т/га та 419 кг/га; при мульчировании плёнкой - также в варианте с густотой 80 тыс.шт./га - 5,43 т/га и 435 кг/га.

Ключевые слова: густота растений, мульчирование плёнкой, пинцировка растений, сбор гликозидов, стевия, сухие листья, урожайность сухих листьев.

Zavgorodniy V.M. Optimization of the elements of technology of growing stevia under condition of the forest-steppe zone of Ukraine. - A manuscript.

A thesis for receiving the scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.01.09. - plant growing. - Institute for Sugar Beet. - Kyiv, 2006.

The thesis deals with results of research of the influence of practices of pinching, soil mulching with black film and formation of density of stand on growth, development and productivity of stevia plants. It was experimentally proved that the best time for plant pinching is 35 days after transplanting the crop seedlings. The optimal density of planting stevia is 80 thousand plants /ha with the spacing of 35x35 cm.

Pinching the plants at the beginning of intensive growth increased the proportion of dry leaves in the structure of a dry plants as compared with other period of conducting pinching on average by 4.4-5.5% and by 8.1% comparing with the control variant.

Mulching with black film optimizes water, termal and nutritive regimes of soil, increases saving plants on average by 17%, increases the output of dry mass by 1.5%, ensures the increase of yields of dry leaves by 2.67 t/ha, as compared with the control.

The highest yields of dry leaves (5.43 t/ha) and the output of glycosides (435 kg/ha) were obtained in the variant with film mulching and density of stand of 80 thousand plants /ha.