Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВЕРЕД ПЕТРО ІВАНОВИЧ

УДК 619:616.155.194-0,84:615.273.2.014.24:573.6:636.4

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ТА ВИВЧЕННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ ПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ АНЕМІЇ ПОРОСЯТ У ПОРІВНЯННІ З ІМПОРТНИМИ АНАЛОГАМИ

03.00.20 - біотехнологія

Біла Церква - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в НДІ екології та біотехнології у тваринництві Білоцерківського державного аграрного університету (БДАУ) Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН, Заслужений діяч науки і техніки України Герасименко Віктор Григорович, Білоцерківський державний аграрний університет, директор НДІ екології та біотехнології у тваринництві, завідувач кафедри екології і біотехнології.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, чл.-кор. УААН Стегній Борис Тимофійович, Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини, директор;

доктор сільськогосподарських наук Мадіч Алла Всеволодівна, завідувач лабораторії репродуктивної біотехнології (Інститут біології тварин УААН).

Провідна установа - Державний науково-дослідний контрольний інститут ветеринарних препаратів та кормових добавок Міністерства аграрної політики України, м. Львів.

Захист відбудеться 25.04.2006 року о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.01 у Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 09117, Україна, Київська обл., м. Біла Церква, Соборна пл. 8/1, ауд.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету, м. Біла Церква, Соборна пл. 8/1.

Автореферат розісланий 22.03.2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Малина В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед неінфекційних хвороб молодняку, що завдають значних економічних збитків, насамперед виділяють аліментарну анемію, яка є клініко-гематологічним синдромом, викликаним порушенням синтезу гемоглобіну, що виникає внаслідок дефіциту в організмі незамінних факторів живлення, у першу чергу Феруму, Купруму, Кобальту, вітамінів С і В₁₂ тощо (Карелін А.І., 1983; Божко В.І., 1989; Бучко О.Л., 2000; Карпуть І.М., 2001). Водночас слід зазначити, що анемія є симптомокомплексом, який супроводжує багато патологічних процесів, але у поросят - це самостійне захворювання, що пов'язано з особливостями їх росту і розвитку (Карелін А.І., 1983; Карпуть І.М., 2001).

На сьогодні ринок України достатньо забезпечений препаратами антианемічної дії імпортного виробництва, але їх застосування призводить до збільшення собівартості виробленої продукції, зниження її конкуренто-спроможності. Все це вказує на велику науково-теоретичну та практичну значимість роботи з конструювання вітчизняних препаратів біометалів та їх використання у практичній ветеринарній медицині.

З огляду на зазначене вище, в НДІ екології та біотехнології у тваринництві Білоцерківського державного аграрного університету проведено дослідження з розробки біотехнології одержання препаратів біологічно активних речовин для профілактики аліментарної анемії сільськогосподарських тварин.

Мета та завдання дослідження - розробка біотехнології конструювання вітчизняних препаратів з подальшим використанням їх для профілактики аліментарної анемії поросят, які б за ефективністю дії не поступалися відомим зарубіжним аналогам, а за ціною мали переваги.

Для досягнення цієї мети були визначені наступні завдання:

- розробити біотехнологію одержання препаратів антианемічної дії;

- вивчити вплив синтезованих препаратів та препаратів, що традиційно застосовуються в тваринницьких підприємствах України та за кордоном, на біохімічні, гематологічні та зоотехнічні показники у поросят-сисунів;

- на основі отриманих результатів у порівняльному аспекті обгрунтувати доцільність застосування антианемічних препаратів вітчизняного та зарубіжного виробництва.

Об'єкт дослідження - біотехнологія конструювання антианемічних препаратів, доцільність використання та їх вплив на організм поросят.

Предмет дослідження - антианемічні препарати, їх компоненти, поросята, кров, сироватка крові, біохімічні та зоотехнічні показники у поросят.

Методи дослідження:

- хіміко-технологічний - розробка біотехнології одержання антианемічного ферум-, купрум- та кобальтовмісного препарату;

- розрахунковий - визначення якісних та кількісних показників складу препаратів;

- визначення стану метаболізму за біохімічними, гематологічними показниками, збільшенням кількості продукції (приростів живої маси) та збереженістю поголів'я тварин;

- математично-статистичний аналіз для обгрунтування кількісної оцінки отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблено біотехнологію отримання нового вітчизняного препарату “Біомет” для потреб тваринництва з метою профілактики аліментарної анемії сільськогосподарських тварин.

Вивчені біохімічні, гематологічні показники, прирости живої маси, досліджена збереженість поросят, яким уводили препарати "Ферокол", “Біомет” (Україна); "Урсоферан", "Залізодекстран" (Німеччина); "Броваферан" (Німеччина-Україна); "Ферибіон" (Чеська Республіка); "Фердекстран В₁₂" (Іспанія).

Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій. Положення, висновки і рекомендації, наведені у роботі, є обгрунтованими і достовірними, перевіреними експериментально у науково-господарських дослідах та в умовах виробництва як на Україні, так і за кордоном.

Наукове значення роботи. На основі одержаних результатів обгрунтовано необхідність виробництва та застосування препаратів "Ферокол" та “Біомет” для профілактики аліментарної анемії поросят, уперше розроблені ефективні та безпечні дози введення цих препаратів поросятам.

Одержано патент 68862 А (спосіб профілактики та лікування анемії новонароджених поросят).

Практичне значення одержаних результатів. У результаті проведених досліджень розроблено біотехнологічні підходи щодо одержання препарату, який містить біогенні елементи Ферум, Купрум та Кобальт у біологічно активній формі. Дослідженнями доведено, що біотехнологічна схема конструювання препаратів біологічно активних речовин є необхідною ланкою в процесі підвищення рентабельності тваринництва. Проведеними експериментами встановлено необхідність введення новонародженим поросятам препаратів "Ферокол" та “Біомет” для профілактики аліментарної анемії. Використання фероколу та біомету покращує загальний стан тварин, підвищує збереженість поголів'я, попереджує інші захворювання, а отже, є потужним підґрунтям для рекомендації наукових розробок до широкого застосування у ветеринарній практиці, що сприятиме зниженню собівартості тваринницької продукції та підвищенню рентабельності свинарства.

Розроблена біотехнологія конструювання препарату “Біомет”, яка може бути використана при подальшій розробці методів одержання біологічно активних речовин спрямованої дії для профілактики і лікування аліментарних захворювань сільськогосподарських тварин.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено підбір методів і методик досліджень, аналіз літературних джерел, виконано експериментальні дослідження, аналіз та статистичну обробку одержаних результатів, висновки. Програма наукових досліджень розроблялася спільно з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідалися: на засіданнях ради зооінженерного та екологічного факультетів БДАУ (2000-2005 рр.), науковій конференції молодих вчених зооінженерного факультету БДАУ, присвяченій 90-річчю з дня народження д-ра біол. наук, проф. Смирнова І.В. (м. Біла Церква, 2001р.), конференції молодих вчених і спеціалістів "Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні", що проходила в Національному аграрному університеті (м. Київ, 2002 р.), науковій конференції докторантів і аспірантів “Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (БДАУ, м. Біла Церква, 2002 р.), 1-й Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів, молодих вчених "Біотехнологія. Освіта. Наука" (Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", м. Київ, 2003 р.), 3-й міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (Вінницький державний аграрний університет, м. Вінниця, 2003 р.), науковій конференції докторантів і аспірантів "Наукові пошуки молоді на початку XXI століття ", що відбулася у БДАУ (м. Біла Церква, 2003р.), науково-практичній конференції “Нові технології та екологічні аспекти виробництва продукції тваринництва” (БДАУ, м. Біла Церква, 2003 р.), 2-й конференції молодих вчених, докторантів, аспірантів “Наукові пошуки молоді на початку XXI століття” (БДАУ, м. Біла Церква, 2004 р.), міжнародній науково-технічній конференції “Біоекотехнології та біопалива в агропромисловому виробництві” (Національний аграрний університет, м.Київ, 2004 р.), науково-практичній конференції „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінницький державний аграрний університет, м. Вінниця, 2005 р.).

Публікації. Основні положення і результати досліджень опубліковані у 4-х статтях фахових видань і у статті в Збірнику наукових праць Чеського аграрного університету, м. Прага (VII. International conference of young scientists 2005, TF, CUA Prague, Czech Republic) і 2-х тезах доповідей конференцій. Отримано патент 68862 А (спосіб профілактики та лікування анемії новонароджених поросят).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів дослідження, результатів досліджень, узагальнення результатів досліджень, висновків та пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Робота виконана на 112 сторінках тексту комп'ютерного набору, містить 11 рисунків, 29 таблиць. Список літератури включає 235 джерел, у тому числі 37 іноземних.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Лабораторна частина роботи виконувалася в НДІ екології та біотехнології у тваринництві БДАУ.

Дослідження проводилися у два етапи.

Перший етап: розробка сучасних біотехнологічних методів конструювання металоорганічних сполук для профілактики аліментарної анемії сільськогосподарських тварин.

У процесі конструювання визначали оптимальні умови синтезу препарату, після чого проводили системний аналіз одержаних результатів, вивчали фактори, які впливають на якість та ефективність процесу хелатування. тваринницький порося антианемічний

Дія життєво необхідних елементів в організмі тварин залежить не тільки від їх кількості, а й від форми, в якій вони перебувають. Взаємодія іонів металів з лігандами полягає в координації через аміно- та карбоксильну групи, зокрема у більшості випадків ліганди зв'язуються з іонами Купруму та Кобальту через аміно- та карбоксильні групи (Захаренко М., Шевченко Л., 2004). Одержані нами металоорганічні сполуки мають низку переваг над іншими препаратами цієї групи. Мікроелементи хелатного комплексу, який складається з металів та лігандів, мають високу біологічну активність та засвоюваність (95-100%). За рахунок поступового розриву хелатних зв'язків препарати проявляють пролонговану дію. При відщепленні мікроелементів ліганди ефективно використовуються організмом. Все це дає можливість зменшувати дози мікроелементів, а також позитивно вирішувати екологічні та економічні проблеми. Впровадження цих препаратів у виробництво дозволяє позбутися залежності від їх імпорту.

Про якість препаратів вітчизняного виробництва свідчать результати клінічних досліджень та науково-господарських дослідів як в нашій державі, так і за кордоном.

Науково-господарські досліди були проведені на базі навчально-дослідних господарств БДАУ та Чеського аграрного університету м. Прага (Czech Republic) у 2002-2005 рр.

Другий етап: вивчення впливу одержаних препаратів на зоотехнічні, гематологічні, біохімічні та господарсько-економічні показники при профілактиці аліментарної анемії.

Проведено три науково-господарських досліди, а отримані результати перевірялися в умовах виробництва. Методи постановки дослідів грунтувалися на ідентичності або схожості всіх факторів, крім досліджуваного. В усіх трьох дослідах групи формувалися з новонароджених поросят за принципом аналогів, враховуючи вік, стать, породу, живу масу (Кононенко В.К., Ібатуллін І.І., 2000).

У першому досліді, що проводився на базі навчально-дослідного господарства БДАУ, було сформовано чотири групи поросят по 18 голів - три дослідні й одна контрольна.

У 3-денному віці поросятам внутрішньом'язово вводили: першій - препарат "Ферокол" у дозі 2 мл (200 мг Феруму), другій - препарат "Залізодекстран" - 2 мл (200 мг Феруму), третій - препарат "Броваферан" - концентрація Феруму та доза - аналогічні. Контрольній групі вводили фізіологічний розчин у дозі 2 мл.

Зважування поросят проводили на 3-й, 15-й, 35-й і 60-й дні після народження. Кров для дослідження відбирали перед введенням препаратів на 3-й та 15-й дні життя.

У другому досліді, що проводився на базі навчально-дослідного господарства БДАУ, було сформовано 6 груп поросят по 20 голів - 5 дослідних та одна контрольна.

У 2-денному віці тваринам внутрішньом'язово вводили: першій - препарат "Ферокол" у дозі 2 мл (200 мг Феруму), другій - "Урсоферан" - 2 мл (200 мг Феруму), третій - препарат "Ферибіон", четвертій - препарат "Фердекстран В₁₂" - доза та концентрація Феруму - аналогічні. П'ятій групі вводили препарат “Біомет” - 2 мл (180 мг Феруму, 1 мг Купруму, 0,4 мг Кобальту). Контрольній групі вводили фізіологічний розчин у дозі 2 мл.

Зважування поросят проводили на 2-й, 15-й, 21-й, 30-й та 60-й дні після народження.

Кров відбирали перед введенням препаратів на 2-й, 15-й та на 30-й дні життя.

Для морфологічних досліджень кров стабілізували гепарином, для біохімічних - без антикоагулянту з подальшим відділенням сироватки.

Із 2002 року ефективність застосування антианемічних препаратів вітчизняного виробництва вивчається в Чеській Республіці, яка є членом Євросоюзу та Світової організації торгівлі (СОТ) на базі навчально-дослідного господарства Чеського аграрного університету м. Прага. Нами було сформовано 3 групи поросят по 30 голів. У 4-денному віці тваринам внутрішньом'язово вводили: першій - препарат "Ферокол" у дозі 2 мл (200 мг Феруму), другій - препарат "Ферибіон", доза введення та концентрація Феруму аналогічні, третій групі вводили препарат “Біомет”- 2 мл (180 мг Феруму, 1 мг Купруму, 0,4 мг Кобальту). Зважування поросят проводили на 4-й, 15-й, 30-й та 60-й дні життя.

Визначення стану обмінних процесів здійснювали за гематологічними та біохімічними показниками поросят, приростами живої маси та збереженістю поголів'я.

У першому досліді в крові визначали кількість гемоглобіну гемоглобінціанідним методом на приладі SPEKOL 11 (Левченко В.І., 2002), кількість еритроцитів та лейкоцитів - пробірковим методом у лічильній камері з сіткою Горяєва (Левченко В.І., 2002), вміст гемоглобіну в еритроциті (ВГЕ) та кольоровий показник (КП) - за таблицями (Маханько А.В., Герасименко В.Г., 1974).

У другому досліді в крові визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів та лейкоцитів, концентрацію гемоглобіну в еритроциті, кольоровий показник за методиками, які застосовувалися у першому досліді. Також визначали вміст білка в сироватці крові за O.H. Lowry (1951); загальну залізозв'язувальну здатність сироватки крові (ЗЗЗЗ) - за методикою фірми “Агат”, вміст у крові нуклеїнових кислот (ДНК та РНК) - за Н.М. Клімовим, Г.Ф. Коромисловим (1970), сульфогідрильних груп (HS-груп) - за G. Ellman (1959) на приладі SPECORD, концентрацію Феруму в сироватці крові та концентрацію Феруму, Купруму та Мангану в цільній крові - методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії на приладі AAS-3 (Хавезов И., 1983).

Одержаний цифровий матеріал піддавали біометричній обробці (Плохінський Н.А., 1969; Монцевічюте-Ерингене Е.В., 1964).

Власні дослідження та їх результати

Склад біотехнологічно одержаних антианемічних вітчизняних препаратів "Ферокол" і “Біомет” та їх фармакологічні властивості

БІОМЕТ

Рідина темно-коричневого кольору.

Склад: колоїдний розчин стабілізованого Феруму (ІІІ) з декстрином та хелатними формами Купруму і Кобальту з лігандами.

1 мл ін'єкційного препарату містить:

Феруму 90 мг

Купруму 0,5 мг

Кобальту 0,2 мг

Фенолу 5 мг

Фармакологічні властивості

Підвищення рівня Феруму, Купруму, Кобальту в крові, створення депо цих елементів, які покращують процеси метаболізму.

Дозування

З профілактичною метою вводиться одноразово у дозах:

- поросятам 2-3-денного віку 1,5-2 мл

- терапевтично - у тій же дозі з інтервалом 7-10 днів.

ФЕРОКОЛ

Рідина темно-коричневого кольору.

Склад: колоїдний розчин стабілізованого Феруму (ІІІ) з декстрином.

1 мл ін'єкційного препарату містить:

Феруму 100 мг

Фенолу 5 мг

Фармакологічні властивості

Підвищення рівня Феруму у крові, створення депо цього елемента, який покращує процеси метаболізму.

Дозування

З профілактичною метою вводиться одноразово у дозах:

- поросятам 2-3-денного віку 1,5-2 мл

– терапевтично - у тій же дозі з інтервалом 7-10 днів.

Протипоказання

Е- гіпо- та авітамінози, гіпоселеноз, підвищена чутливість до компонентів препарату.

Застереження

Немає.

Форма випуску

Флакони по 20, 50, 100, 200 мл.

Зберігання

Сухе, темне місце при температурі від +4 до +20 єС. Термін придатності - 2 роки.

Застосування препаратів:

Профілактика анемічного стану поросят, зокрема для стимуляції кровотворення, підвищення резистентності та продуктивності.

Ефективність застосування фероколу та біомету порівняно з урсофераном, бровафераном, залізодекстраном, ферибіоном та фердекстраном В₁₂

Одним із інтегральних показників, що характеризує стан адаптаційного процесу при введенні препаратів для профілактики аліментарної анемії, є жива маса поросят (табл. 1).

Дані, представлені в табл. 1, свідчать про те, що після введення ферумовмісних препаратів на 60-й день життя поросят жива маса в 1-й групі (ферокол) була більшою, ніж у групі молодняку, якому вводили броваферан (р<0,05), а також більшою, ніж у контрольній групі (р<0,001). Жива маса в 2-й групі (залізодекстран) та 3-й (броваферан) була більшою порівняно з контрольною групою (р<0,001).

Таблиця 1-Динаміка живої маси поросят піддослідних груп, кг Mm, n 15-18, 1-й дослід

Вік поросят, днів	Контрольна група	1-ша дослідна група (ферокол)	2-га дослідна група (залізодекстран)	3-тя дослідна група (броваферан)
3	1,600,034	1,610,034	1,580,039	1,630,058
15	3,280,105	4,840,082***	4,870,097***	4,340,110***
30	5,390,118	6,900,132***	6,760,140***	5,840,159*
60	11,090,299	15,670,327***	14,960,397***	13,480,276***

Примітка: різниця вірогідна ^*(р<0,05),^***(р<0,001)

Отже, введення антианемічних препаратів сприяє створенню в організмі тварин рівня фізіолого-біохімічних процесів, достатнього для збільшення приростів живої маси на статистично вірогідну величину.

Потреба у дослідженні крові визначається, передусім, фізіологічним значенням і змінами, які настають у ній при різних патологічних станах. Морфологічні й біохімічні показники в крові вивчають для постановки діагнозу, особливо за прихованого перебігу захворювання, оскільки ще до появи клінічних симптомів за гематологічними дослідженнями можна діагностувати порушення обміну речовин (Карпуть І.М., 2003).

Дані щодо концентрації гемоглобіну в крові поросят узагальнені в табл. 2.

Таблиця 2-Концентрація гемоглобіну у крові поросят піддослідних груп, г/л (Мm, n=16-20), 2-й дослід

Вік поросят, днів	Контрольна група	1-ша дослідна група (ферокол)	2-га дослідна група (урсоферан)	3-тя дослідна група (ферибіон)	4-та дослідна група (фердекс-тран В12)	5-та дослідна група (біомет)
2	105,171,30	104,101,39	104,071,17	105,071,26	105,271,56	103,671,39
15	91,301,19	118,631,68***	116,351,36 ***	116,051,41 ***	119,841,53 ***	119,661,97 ***
30	81,541,06	119,261,62***	118,401,77 ***	117,541,59 ***	121,391,82 ***	122,351,71 ***

Примітка: різниця вірогідна ^***(р<0,001)

Аналіз даних табл. 2 свідчить про те, що концентрація гемоглобіну в крові поросят контрольної групи на 30-й день зменшилася на 10,7% відносно 15-го (р<0,001) та на 22,5% - відносно 2-го (р<0,001) дня життя. У крові молодняку дослідних груп після введення антианемічних препаратів на 30-й день після народження цей показник виявився більшим порівняно з контрольною групою як на 15-й, так і на 30-й дні після народження (р<0,001), причому в групі, де застосовували ферокол, кількість гемоглобіну підвищилася на 0,53% відносно 15-го дня та на 14,6% - відносно 2-го (р<0,001) дня життя; при введенні урсоферану цей показник збільшився відповідно на 1,8% та 13,8% (р<0,001); ферибіону - на 1,3% та 11,9% (р<0,001); фердекстрану В₁₂ - на 1,29% та 15,31% (р<0,001); біомету - на 2,2% та 18,02% (р<0,001).

Уміст гемоглобіну в еритроциті та кольоровий показник на 15-й день життя в дослідних групах тварин були вищими порівняно з контрольною групою (р<0,001).

Дефіцит Феруму (гіпосидероз) є одним із найбільш поширених мікроелементозів у молодняку сільськогосподарських тварин, особливо поросят і телят. Оскільки ѕ Феруму в організмі знаходиться у складі гемоглобіну та міоглобіну, зрозуміло, що найбільша концентрація його в крові. Загалом близько 65% загальної кількості цього елемента міститься в циркулюючій крові, 10% - в селезінці, 8% - в м'язах, 5% - в кістяку та 2% - в інших органах (Георгиевский В.И., 1979). Результати наших досліджень щодо концентрації Феруму в крові поросят узагальнені й наведені в табл. 3.

Таблиця 3-Концентрація Феруму в крові у поросят різних груп на 30-й день життя, мг/л (Мm, n=10), 2-й дослід

Контрольна група	1-ша дослідна група (ферокол)	2-га дослідна група (урсоферан)	3-тя дослідна група (ферибіон)	4-та дослідна група (фердекст-ран В12)	5-та дослідна група (біомет)
191,43±6,52	248,32±11,49***	249,67±13,22***	236,10±11,53***	249,97±11,50***	256,62±9,33***

Примітка: різниця вірогідна ^***(р<0,001)

Після введення антианемічних препаратів у крові поросят концентрація Феруму у 3-й групі на 30-й день збільшилася порівняно з тваринами із контрольної групи (р<0,01), а у 1, 2, 4 та 5-й групах - (р<0,001), що свідчить про високу засвоюваність цього елемента з препаратів та ефективне використання його в метаболічних процесах в організмі поросят-сисунів.

Встановлено, що у поросят контрольних груп розвивалася аліментарна анемія, а у тварин дослідних груп у процесі росту та розвитку кількість еритроцитів та гемоглобіну знаходилася у межах фізіологічної норми. Це зумовлено тим, що досліджувані препарати, які містять в собі есенціальні фактори, необхідні для біосинтезу гемоглобіну та еритроцитів, компенсують їх дефіцит в організмі новонароджених поросят.

Наші дані узгоджуються з результатами досліджень, отриманими в дослідах І.М. Карпутя, М.Г. Ніколадзе (2003), О.М. Мельниченка (1997), А. Андреєвої (2002), де також було показано, що введення антианемічних препаратів попереджує виникнення анемії у поросят.

Отримані нами результати свідчать про те, що після застосування поросятам фероколу, ферибіону, урсоферану та фердекстрану В₁₂ вміст у крові РНК та ДНК був вищим порівняно з контрольною групою, але у групах тварин, яким вводили ферокол, урсоферан та ферибіон, різниця виявилася статистично невірогідною, а при введенні біомету та фердекстрану В₁₂ кількість ДНК була вищою відносно контрольної групи (р<0,05). Кількість РНК у крові поросят, яким вводили біомет, теж збільшилася відносно контрольної групи (р<0,05), що свідчить про те, що Купрум та Кобальт є життєво необхідними для забезпечення життєдіяльності й продуктивності молодняку, оскільки мають широкий спектр впливу на відповідні ланки метаболізму.

Концентрація загальних сульфогідрильних груп у сироватці крові поросят контрольної групи була нижчою порівняно з тваринами, яким вводили антианемічні препарати. Так, у групах поросят, яким вводили фердекстран В₁₂, цей показник підвищився (р<0,01); при застосуванні біомету та урсоферану рівень вірогідності -р<0,05. Різниця в концентрації вільних сульфогідрильних груп між контрольною та дослідними групами виявилася статистично невірогідною. При вивченні концентрації білкових сульфогідрильних груп у сироватці крові поросят контрольної групи відмічали нижчу їх концентрацію порівняно з тваринами, яким вводили урсоферан, фердекстран В12 та біомет, при цьому різниця виявилася статистично вірогідною (р<0,05).

Отже, можна зробити висновок про відсутність блокуючої дїї металів-біотиків, що містяться у антианемічних препаратах, на тіоловмісні сполуки.

Економічна ефективність застосування препаратів “Ферокол” та “Біомет” при профілактиці аліментарної анемії поросят

Економічну ефективність застосування препаратів “Ферокол”, “Біомет”, “Урсоферан”, “Ферибіон”, “Фердекстран В₁₂” визначали за вартістю одержаної додаткової продукції (живої маси поросят) у віці 60 днів порівняно з контрольною групою та між собою з урахуванням витрат на виробництво препаратів та їх придбання, а всі інші витрати були однаковими для всіх піддослідних груп.

За нашими даними, ціна фероколу становить 8,05 грн за 100 мл. Оскільки препарат вводили в дозі 2 мл, то його вартість для обробки однієї голови становила 0,16 грн. При застосуванні решти препаратів ціна 100 мл та обробка однієї голови становили відповідно: для біомету - 8,5грн та 0,17грн; урсоферану - 15 та 0,3 грн; ферибіону - 20,19 та 0,4 грн; фердекстрану В₁₂ - 25,57 та 0,51 грн. При застосуванні фероколу було одержано в середньому 3,47 кг додаткового приросту на одну голову порівняно з контрольною групою; біомету - 4,1 кг; урсоферану - 3,07 кг; ферибіону - 2,79 кг; фердекстрану В₁₂ - 4,06 кг. Вирахувавши вартість одержаної додаткової продукції та врахувавши вартість препаратів для обробки однієї голови поросят отримали показники, які характеризують додатковий прибуток від їх застосування. При проведенні розрахунків брали до уваги, що закупівельна ціна 1 кг живої маси свинини на момент досліджень становила 7 грн.

Результати визначення економічної ефективності застосування препаратів “Ферокол”, “Біомет”, “Урсоферан”, “Ферибіон”, “Фердекстран В₁₂” узагальнені в табл. 4, 5.

Таблиця 4-Економічна ефективність застосування препаратів “Ферокол”, “Біомет”, “Урсоферан”, “Ферибіон”, “Фердекстран В₁₂”

Групи поросят	Додатковий прибуток, грн/гол
1-ша дослідна група (ФЕРОКОЛ)	24,13
2-га дослідна група (УРСОФЕРАН)	21,19
3-тя дослідна група (ФЕРИБІОН)	19,13
4-та дослідна група (ФЕРДЕКСТРАН В12)	27,91
5-та дослідна група (БІОМЕТ)	28,53

Результати аналізу табл. 4 свідчать про те, що застосування фероколу дозволяє додатково одержати до 60-денного віку прибуток у розмірі 24,13 грн, що на 2,94 грн більше, ніж при застосуванні урсоферану, та на 5 грн більше, ніж при використанні ферибіону. Додатковий прибуток при застосуванні біомету склав 28,53 грн/гол, що відповідно на 7,34; 9,4; та 0,62 грн/гол більше, ніж при використанні урсоферану, ферибіону і фердекстрану В₁₂.

З огляду на вищезазначене можна зробити висновок, що серед однокомпонентних препаратів за профілактичною ефективністю та вартістю ферокол переважає закордонні аналоги, що розповсюджені на ринку України, а біомет має переваги також і над іспанським фердекстраном В₁₂.

Економічну ефективність застосування фероколу та біомету в умовах Чеського аграрного університету визначали за вартістю одержаної додаткової продукції (живої маси) у віці 60 днів порівняно з групою поросят, яким ін'єктували препарат чеського виробництва “Ферибіон”, та з урахуванням витрат на виробництво та придбання препаратів. При проведенні розрахунків брали до уваги, що закупівельна ціна 1 кг свинини в Чеській Республіці становить 1,7 доларів США, що дорівнює 9,084 грн.

Таблиця 5-Економічна ефективність застосування препаратів “Ферокол” та “Біомет” порівняно з препаратом “Ферибіон”

Групи поросят	Додатковий прибуток, грн/гол
1-ша дослідна група (ФЕРОКОЛ)	1,88
2-га дослідна група (БІОМЕТ)	12,23

Результати аналізу табл. 5 свідчать про те, що застосування фероколу та біомету дозволяє одержати до 60-денного віку, порівняно з групою поросят, яким вводили ферибіон, додатковий прибуток у сумі 1,88 та 12,23 грн/гол відповідно. Це доводить доцільність застосування цих препаратів для отримання доброякісної тваринницької продукції та зниження її собівартості.

Дані літератури свідчать про те, що серед неінфекційних хвороб сільськогосподарських тварин, насамперед молодняку, котрі завдають значних економічних збитків, є аліментарна анемія, на яку із домашніх тварин найчастіше хворіють поросята.

Застосування імпортних препаратів для профілактики та лікування цього захворювання є високозатратним. У зв'язку з цим нами було розроблено біотехнологію отримання препарату “Біомет”, який не поступається за ефективністю препаратам, що традиційно застосовуються в тваринницьких підприємствах України, Франції та Чеської Республіки. Експериментально доведено ефективність застосування вітчизняних препаратів “Ферокол” та “Біомет” і їх позитивний вплив на продуктивність поросят.

На підставі експериментальних досліджень у науково-господарських дослідах розроблено і затверджено дві рекомендації та отримано патент на винахід.

ВИСНОВКИ

1. За розробленою нами біотехнологією одержано новий вітчизняний комплексний антианемічний ферумкупрумкобальтовмісний препарат „Біомет”. Вивчено біохімічні, гематологічні показники, прирости живої маси, досліджено збереженість поросят, яким уводили препарати "Ферокол" та “Біомет” порівняно з аналогами, що традиційно застосовуються в Україні та за кордоном.

Обгрунтовано необхідність виробництва та застосування препаратів "Ферокол" та “Біомет” для профілактики аліментарної анемії поросят.

2. Застосування антианемічних препаратів поросятам забезпечує підвищення концентрації сироваткового феруму на 15-й та 30-й дні життя порівняно з контрольною групою (р<0,001). Загальна залізозв'язуюча здатність сироватки крові виявилася найбільшою у поросят контрольної групи - 67,080,85 мкмоль/л та 65,760,92 мкмоль/л на 15-й та 30-й дні порівняно з дослідними групами (р<0,001). Концентрація Феруму в крові поросят, яким вводили ферокол, урсоферан, ферибіон та фердекстран В₁₂ збільшилася порівняно з тваринами із контрольної групи (р<0,01), а у поросят, яким вводили біомет, різниця виявилася ще більш суттєвішою (р<0,001), що свідчить про високу засвоюваність організмом Феруму, який в подальшому використовується в біосинтезі гемоглобіну.

3. Введення фероколу та залізодекстрану на 15-й день життя сприяє збільшенню концентрації гемоглобіну на статистично вірогідну величину відносно контрольної групи (р<0,001), причому, одночасно встановлено, що в контрольній групі цей показник знизився на 21,7-22,5% (р<0,001). У поросят, яким вводили ферокол, залізодекстран та броваферан концентрація гемоглобіну зросла (р<0,001-0,05). У тварин, яким вводили урсоферан, ферибіон, фердекстран В₁₂ та біомет цей показник збільшився відповідно на 13,8%, 11,9%, 15,3% та 18,02% при високому ступені вірогідності (р<0,001).

4. Введення новонародженим поросятам вітчизняних препаратів “Ферокол” та “Біомет”, а також препаратів “Броваферан” (Німеччина-Україна) “Залізодекстран”, “Урсоферан” (Німеччина), “Ферибіон” (Чеська Республіка), “Фердекстран В₁₂” (Іспанія) забезпечує позитивний профілактичний ефект при анемії. У групі поросят, яким вводили ферокол, кількість еритроцитів збільшилася на 14,1-25,5% (р<0,01) та (р<0,001) відповідно, а різниця відносно контрольної групи, де цей показник знизився на 1,83-15,6%, виявилася статистично вірогідною (р<0,001). При застосуванні залізодекстрану кількість еритроцитів збільшилася на 17,4% (р<0,01); броваферану - на 8,13% (р<0,02); урсоферану - на 25% (р<0,001); ферибіону - на 24,4% (р<0,001); фердекстрану В₁₂ - на 26,6% (р<0,001); біомету - на 23,5% (р<0,001).

5. Концентрація загальних сульфогідрильних груп у сироватці крові поросят контрольної групи була нижчою порівняно з тваринами, яким вводили антианемічні препарати, причому у поросят, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет, цей показник виявився відповідно вищим: (р<0,01) та (р<0,05). При вивченні концентрації білкових сульфогідрильних груп у сироватці крові у поросят контрольної групи відмічали нижчу їх концентрацію порівняно з тваринами, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет (р<0,05), що є свідченням відсутності блокуючої дїї металів-біотиків на тіоловмісні сполуки активних центрів ферментів.

6. При застосуванні фероколу, ферибіону, урсоферану та фердекстрану В12 вміст у крові РНК та ДНК був вищим порівняно з контрольною групою, але у групах поросят, яким вводили ферокол, ферибіон та урсоферан різниця виявилася статистично невірогідною; водночас при введенні біомету та фердекстрану В12 кількість ДНК виявилася вищою, ніж у контрольній групі (р<0,05), а концентрація РНК у крові поросят, яким вводили біомет, - більшою відносно контрольної групи (р<0,05), що є підгрунтям для підвищення інтенсивності анаболічних процесів в організмі поросят.

7. Найбільш низький рівень загального білка на 15-й та 30-й дні життя відмічено у поросят контрольної групи, що зумовлено гіпофункцією білоксинтезуючої системи, ініціюючим чинником якої може бути тканинна гіпоксія, котра призводить до метаболічних порушень в організмі і як наслідок - гальмування росту поросят. Водночас зменшення кількості загального білка спричиняє уповільнення засвоюваності організмом Феруму з екзогенних джерел та гальмує процеси синтезу гемоглобіну в еритроцитах, що ускладнює перебіг анемії. На 30-й день життя у поросят, яким вводили ферокол, урсоферан та ферибіон, кількість загального білка у сироватці крові була більшою, ніж у контрольній групі (р<0,01), а у поросят, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет, рівень вірогідності виявився ще більшим (р<0,001).

8. Жива маса поросят, яким вводили ферокол, залізодекстран, броваферан, урсоферан, ферибіон, фердекстран В₁₂ та біомет на 60-й день життя була більшою порівняно з контрольною групою (р<0,001), причому у поросят, яким вводили фердекстран В₁₂ та біомет, цей показник був вищий, ніж у тих, яким вводили ферибіон (р<0,01). Збільшення цього інтегрального показника вказує на посилення білоксинтезуючої функції та нормалізацію метаболічних процесів в організмі поросят, що впливає на показники живої маси та збереженість молодняку.

9. Збереженість поросят при застосуванні фероколу становила 91,7-95%; залізодекстрану - 91,7%; броваферану - 83,3%; урсоферану та фердекстрану В₁₂ - 95%; ферибіону - 90%; у контрольній групі цей показник становив 80-83,3%. В умовах навчально-дослідного господарства Чеського аграрного університету збереженість поросят, яким ін'єктували біомет, становила 93,3%, що на 8,3% більше, ніж у групі поросят, яким вводили ферокол, та на 10% більше, ніж при застосуванні ферибіону.

10. При вивченні коефіцієнта кореляції між показниками живої маси поросят та кількістю загального білка в сироватці крові, живою масою тварин та концентрацією гемоглобіну, концентрацією загального білка та гемоглобіну у поросят контрольної групи встановлено середню пряму кореляційну залежність (r = відповідно 0,69; 0,67; 0,72). У молодняку, якому вводили ферибіон та урсоферан, виявлено сильну пряму кореляцію між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,86; 0,77); живою масою та концентрацією загального білка в сироватці крові (r = 0,89; 0,76); між концентрацією гемоглобіну та загального білка (r = 0,77; 0,78). У групі тварин, яким ін'єктували ферокол, відмічали сильну пряму кореляційну залежність між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,75); концентрацією загального білка та кількістю гемоглобіну (r = 0,79); концентрацією білка та живою масою поросят (r = 0,78). При введенні біомету та фердекстрану В₁₂ виявлено сильну пряму кореляцію між концентрацією гемоглобіну та живою масою (r = 0,77 та 0,76 відповідно); між концентрацією білка та гемоглобіну (r = 0,82 та 0,85) та між живою масою і концентрацією гемоглобіну (r = 0,77 та 0,76).

11. При вивченні коефіцієнта кореляції між концентрацією Феруму, Купруму та Мангану в крові поросят встановлено, що в контрольній групі між вмістом Феруму та Купруму є слабка пряма кореляційна залежність (r = 0,27); між кількістю Феруму та Мангану - середня пряма (r = 0,56). У групах, де застосовували ферокол та ферибіон, спостерігали сильну пряму кореляційну залежність між концентрацією Феруму та Купруму (r = 0,84 та 0,76 відповідно) та слабку обернену кореляцію між концентрацією Феруму та Мангану (r = - 0,25 та - 0,31). При застосовуванні урсоферану відмічали середню пряму кореляцію між умістом в крові Феруму та Купруму (r = 0,7) та слабку обернену - між вмістом Купруму та Мангану (r = - 0,45). Після введення біомету та фердекстрану В₁₂ встановлено сильну пряму кореляцію між концентрацією Феруму і Купруму (r = 0,78 та 0,86 відповідно).

12. Застосування фероколу дозволяє додатково одержати до 60-денного віку додатковий прибуток у розмірі 24,13 грн/гол., що на 2,94 грн більше, ніж при застосуванні урсоферану, та на 5 грн більше, ніж при використанні ферибіону. При цьому витрати на придбання фероколу становлять 0,16 грн/гол. Застосування біомету дає можливість одержати додатковий прибуток у сумі 28,53 грн/гол., що відповідно на 7,34 грн; 9,4 грн та 0,62 грн/гол. більше, ніж при використанні урсоферану, ферибіону та фердекстрану В_12. Це доводить доцільність застосування вітчизняних препаратів для отримання тваринницької продукції й зниження її собівартості та підвищення конкурентоспроможності.

Пропозиції виробництву

З метою профілактики аліментарної анемії, підвищення інтенсивності росту і розвитку, збереженості поголів'я рекомендуємо на 2-4-й день життя вводити поросятам внутрішньом'язово в дозі 2 мл вітчизняні препарати “Ферокол” або “Біомет”, які зарекомендували себе як ефективні та недорогокоштуючі антианемічні засоби, що дає можливість одержати життєздатний молодняк, підвищити його продуктивність та конкурентоспроможність галузі.

Пропозиції виробництву викладені також у “Рекомендаціях щодо застосування вітчизняного залізовмісного препарату “Ферокол” для профілактики та лікування анемії поросят-сисунів” та у “Рекомендаціях щодо застосування препарату комплексної дії “Біомет” для профілактики та лікування анемії новонароджених поросят”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Веред П.І. Вивчення дії протианемічних препаратів вітчизняного виробництва на організм поросят // Сучасна наука: напрями досліджень, стан і перспективи: Збірник матеріалів третьої міжвідомчої науково-практичної конференції. - Вінниця, 2003. - 251 с.

2. Веред П.І., Бітюцький В.С., Мельниченко О.М. Ефективність застосування металовмісних препаратів “Ферокол” вітчизняного виробництва і “Ферибіон” чеського виробництва // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини. - Львів, 2003. - Т. 5. (№ 2), ч. 3. - С. 27-30. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

3. Герасименко В.Г., Веред П.І. Біотехнологічні підходи конструювання і застосування вітчизняних препаратів у ветеринарній медицині // Біотехнологія. Освіта. Наука: Тези доп. І Всеукр. наук.-практ. конф. - К., 2003. - С. 105-107. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

4. Веред П.І. Порівняльна характеристика антианемічних препаратів вітчизняного виробництва і закордонних аналогів // Аграрні вісті. - 2004. - № 1. - С. 31-32.

5. Пат. 68862 А, 7 А61 К33/26. Спосіб профілактики та лікування анемії новонароджених поросят / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, М.О. Герасименко, П.І. Веред, В.М. Оксамитний // Пат. 68862 А, 7 А61К33/26. UA; Заявлено 12.11.2003; Опубл. 16.08.2004, Бюл. №8.

6. Рекомендації щодо застосування вітчизняного залізовмісного препарату “Ферокол” для профілактики та лікування анемії поросят-сисунів / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, П.І. Веред. - Біла Церква, 2004. - 7 с.

7. Рекомендації щодо застосування препарату комплексної дії “Біомет” для профілактики та лікування анемії новонароджених поросят / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, П.І. Веред. - Біла Церква, 2004. - 9 с.

8. Розробка технології одержання і використання металокомплексних препаратів для зменшення антропогенного навантаження на навколишнє середовище / В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко, П.І. Веред // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2004. - № 73, ч. 1. - С. 44-47. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

9. Обмін заліза у поросят при використанні антианемічних препаратів вітчизняного та закордонного виробництва / П.І. Веред, В.Г. Герасименко, В.С. Бітюцький, О.М. Мельниченко // Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах: Збірник матеріалів науково-практичної конференції. - Вінниця, 2005. - С. 155-160. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

10. Technology of constructing membrane device of module type for lowmolecular connections ultrafiltrating / V.G. Gerassimenko, V.S. Bitutskiy, A.N. Melnichenko, P.I. Vered // VII International Conference of Young Scientists / TF, CUA. - Prague, 2005. P. 42-44. (Участь в експериментальних дослідженнях, аналіз одержаних результатів, підготовка матеріалів до публікації).

АНОТАЦІЯ

Веред П.І.;

Біотехнологія одержання та вивчення доцільності застосування вітчизняних препаратів для профілактики анемії поросят у порівнянні з імпортними аналогами. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 - біотехнологія. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006;

Дисертація присвячена розробці біотехнології одержання комплексного металовмісного препарату “Біомет” для профілактики анемії сільськогосподарських тварин та встановленню ефективності застосування фероколу та біомету для попередження анемії поросят, оскільки саме ці тварини найчастіше хворіють на неї. Вивчені біотехнологічні аспекти щодо конструювання вітчизняного антианемічного препарату; гематологічні, фізіолого-біохімічні, зоотехнічні показники у поросят, яким вводили препарати "Ферокол", “Біомет” (Україна); "Урсоферан", "Залізодекстран" (Німеччина); "Броваферан" (Німеччина-Україна); "Ферибіон" (Чеська Республіка); "Фердекстран В₁₂" (Іспанія).

Визначено оптимальну концентрацію компонентів препарату, введення якого в організм новонароджених поросят забезпечує підвищення збереженості й продуктивності тварин. За результатами виробничої перевірки доцільно на другий-третій день після народження вводити їм внутрішньом'язово в ділянку шиї або медіальної поверхні стегна препарати “Ферокол” або “Біомет” в дозі 2 мл.

Одержано патент 68862 А (спосіб профілактики та лікування анемії новонароджених поросят).

Ключові слова: ферокол, біомет, профілактика анемії, Ферум, Купрум, Кобальт, гемоглобін, еритроцити, збереженість поросят, жива маса, економічна ефективність.

АННОТАЦИЯ

Веред П.И. Биотехнология получения и изучение целесообразности применения отечественных препаратов для профилактики анемии поросят в сравнении с импортными аналогами. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.20 - биотехнология. Белоцерковский государственный аграрный университет (БГАУ).- Белая Церковь, 2006.

Диссертация посвящается разработке биотехнологии получения нового отечественного препарата “Биомет” и изучению эффективности применения ферокола и биомета для профилактики анемии новорожденных поросят в сравнении с зарубежными аналогами. Изучены биотехнологические аспекты конструирования препарата, а также гематологические, биохимические, зоотехнические показатели при применении препаратов "Ферокол", “Биомет” (Украина); "Урсоферан", "Железодекстран" (Германия); "Броваферан" (Германия-Украина); "Феррибион" (Чешская Республика); "Фердекстран В₁₂" (Испания).

Определена оптимальная концентрация компонентов препаратов, введение которых в организм новорожденных поросят в дозе 2 мл на 2-й-4-й день после рождения обеспечивает повышение сохранности и продуктивности животных.

В процессе конструирования препарата “Биомет” определяли оптимальные условия его синтеза, после чего проводили системный анализ полученых результатов, изучали факторы, которые влияют на качество и эффективность процесса хелатирования.

Микроэлементы полученного нами хелатного комплекса имеют ряд преимуществ по сравнению с другими препаратами этой группы и отличаются более высокой биологической активностью и усвояемостью. За счет постепенного разрыва хелатных связей препараты проявляют пролонгированное действие, а при отщеплении микроэлементов лиганды эффективно используются организмом.

Использование ферокола и биомета улучшает общее состояние животных, повышает сохранность поголовья и рекомендуется для применения в ветеринарной практике.

Все это дает возможность значительно уменьшить дозы микроэлементов, что позволяет положительно решать экологические и экономические проблемы, а внедрение этих препаратов в производство позволит избавиться от их импорта.

Лабораторная часть работы выполнена в НИИ экологии и биотехнологии в животноводстве Белоцерковского государственного аграрного университета. Научно-хозяйственные опыты проводились на базе учебно-опытных хозяйств БГАУ и Чешского аграрного университета г. Прага (Czech Republic).

Проведено 3 научно-хозяйственных опыта.

О качестве профилактических свойств ферокола и биомета свидетельствуют результаты проверки в условиях производства как на Украине, так и за рубежом.

В результате проведенных исследований доказано, что полученые препараты биологически активных веществ, которые содержат эсенциальные факторы Ферум, Купрум, Кобальт в биологически активной форме, являются эффективными в решении вопроса повышения рентабельности животноводства. Получен патент 68862 А (способ профилактики и лечения анемии новорожденных поросят). Разработанная технология получения ферумкупрумкобальтсодержащего препарата может быть использована при последующей разработке препаратов направленого действия для профилактики и лечения алиментарных заболеваний животных.

Ключевые слова: ферокол, биомет, профилактика анемии, Ферум, Купрум, Кобальт, гемоглобин, эритроциты, сохранность поросят, живая масса, экономическая эффективность.

SUMMARY

Vered P.I.;

Biotechnology of reception and studying of expediency of application of domestic preparations for preventive maintenance of an anemia of pigs in comparison with import analogues. The manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences by speciality 03.00.20 - biotechnology. Bila Tserkva state agrarian university, Bila Tserkva, 2005;

The dissertation is devoted to the development of biotechnology of reception of metallic preparation "Biomet" for preventive maintenance of an anemia of agricultural animals and definition efficiency applications ferocol and biomet for the prevention(warning) of an anemia of pigs as these animals are more often than others can have on this disease. Biotechnological aspects of designing domestic antianemics preparations are investigated; bloodly, physiologically-biochemical, livestock parameters at pigs whom injected preparations "Ferocol", "Biomet" (Ukraine); "Ursoferan", "Zalizodextran" (Germany); "Brovaferan" (Germany - Ukraine); "Ferribion" (the Czech Republic); " Ferdextran В₁₂ " (Spain).

It is investigated optimum concentration of components of a preparation, which introduction in an organism of newborns pigs provides increase of safety and efficiency of animals. By results of industrial check expediently for the second - third day after a birth to inject swine intramuscularly into area of a neck or medial surfaces of a hip preparations "Ferocol" or "Biomet" in a doze of 2 ml.

It is issued the patent 68862 and (a way of preventive maintenance and treatment of an anemia of newborn pigs).

Key words: ferocol, biomet, preventive maintenance of an anemia, Ferum, Cuprum, Cobalt, hemoglobin, erythrocytes, safety of pigs, alive weight, economic efficiency.

Размещено на Allbest.ru