Продуктивні та відтворювальні якості корів залежно від особливостей їх формування у ранньому онтогенезі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ПРОДУКТИВНІ ТА ВІДТВОРЮВАЛЬНІ ЯКОСТІ КОРІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ЇХ ФОРМУВАННЯ У РАННЬОМУ ОНТОГЕНЕЗІ

ПРОЦЕНКО ОЛЕНА ВІКТОРІВНА

Херсон - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Панасюк Іван Митрофанович, Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин.

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор Підпала Тетяна Василівна, Миколаївський державний аграрний університет, завідувач кафедри технології зберігання і переробки продукції тваринництва.

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, Барабаш Віктор Іванович, Інститут тваринництва центральних районів України УААН (м. Дніпропетровськ), ведучий науковий співробітник відділу відтворення тварин.

Провідна установа - Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова "Асканія Нова" УААН, відділ скотарства, смт. Асканія-Нова, Чаплинський район, Херсонська область.

Захист дисертації відбудеться 08.06. 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 118).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий 05.05.2006 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Найважливішими задачами у системі племінної роботи залишаються проблеми збільшення продуктивності тварин шляхами селекції та можливе її прогнозування на ранніх етапах постнатального розвитку, а також розробка практичних методів прогнозування починаючи від новонароджених. У практичних умовах вчені пропонують прогнозувати розвиток господарсько-корисних ознак за показниками утробного розвитку [Панасюк І.М., 1987; Кірович Н.О., 1999; Танана Л.А.1999], живої маси та середньодобових приростів у різні вікові періоди [Мовчан Т.В., Рой В.М., 2001; Некрасов Д.К., 1991; Поляков П.Е., 1983; Стеценко Н.П., 1994], спадом росту до річного віку [Свєчин Ю.К., Дунаєв Л.И., 1989; Панасюк І.М., Черненко О.М., 1994]. Однак, висновки науковців і практиків щодо використання цих показників досить суперечливі. Відсутні дані про зв'язок ознак раннього онтогенезу між собою, їх впливу на формування конституціональних особливостей та молочної продуктивності тварин. При цьому не порушуються питання щодо взаємозв`язку між інтенсивністю росту до тримісячного віку та наступним проявом господарсько-корисних ознак корів. Це важливо тому, що в організмі великої рогатої худоби до тримісячного віку відбувається загальна фізіолого-біохімічна стабілізація, яка пов'язана зі зміною функціонального стану після народження [Сельє Г., 1960; Любецька Т.В., 2000; Смирнов О.К., 1974]. Неабияке значення, особливо в цей віковий період, належить адаптивним можливостям організму, які значною мірою обумовлені спадковістю [Вінничук Д.Т., Сірацький Й.З.,1991; Бирих В.К., 1972; Бич А.И., 1976]. Тому, цілком очевидна необхідність подальшої розробки цього напрямку досліджень, пошуку зв'язків між ознаками раннього онтогенезу та господарсько-корисними ознаками корів. Це має велике практичне значення у прискоренні процесу створення високопродуктивних стад і рентабельного ведення молочного скотарства.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Дніпропетровського державного аграрного університету з 2000 по 2005 рік за темою „Продуктивні та відтворювальні якості корів залежно від особливостей їх формування у ранньому онтогенезі” (№ державної реєстрації 0105U001340).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було визначення впливу тривалості утробного періоду, інтенсивності росту до тримісячного віку, інтенсивності спаду росту до річного віку телиць на майбутні їх господарсько-корисні ознаки.

Для реалізації цієї мети були поставлені наступні завдання:

1.Дослідити взаємозв'язок між ознаками раннього онтогенезу (тривалість утробного періоду, інтенсивність росту до трьох місяців, спад росту до річного віку) і рівнем розвитку телиць у різні вікові періоди.

2.Залежно від інтенсивності росту телиць до тримісячного віку оцінити їх інтер'єрні показники, починаючи від народження і до 18-місячного віку та виявити між ними корелятивну залежність.

3.Провести порівняльну оцінку молочної продуктивності та відтворювальної здатності корів залежно від тривалості утробного періоду, інтенсивності росту до трьох місяців, типу спаду росту до річного віку.

4.Визначити зв'язок між ознаками раннього онтогенезу, молочною продуктивністю та відтворювальною здатністю корів.

5.Установити ступінь впливу тривалості утробного розвитку, інтенсивності росту до трьох місяців, типу спаду росту до річного віку на молочну продуктивність і відтворювальну здатність корів.

6.Обґрунтувати, можливість використання показників раннього онтогенезу телиць, як прогнозуючих ознак наступної їх молочної продуктивності та відтворювальної здатності.

7.Розрахувати економічну ефективність проведених досліджень.

Об`єкт досліджень - телиці та корови української червоної молочної породи (центрального зонального типу), розподілені на групи за тривалістю утробного періоду, інтенсивністю росту до тримісячного віку, спадом росту до річного віку.

Предмет досліджень - тривалість утробного розвитку, утробна швидкість росту, інтенсивність росту і його спад в постнатальний період, вікова динаміка живої маси, добових приростів, інтер'єрних показників телиць, лінійні проміри первісток, індекси будови тіла, конституціональні типи, молочна продуктивність, показники відтворювальної здатності.

Методи досліджень - зоотехнічні (проведення дослідів на тваринах, визначення живої маси та лінійного росту у відповідні вікові періоди, індексів будови тіла, молочної продуктивності та відтворювальної здатності); - гематологічні (аналіз морфологічного та біохімічного складу крові до 18-місячного віку); - клінічні (визначення температури, частоти пульсу та дихання тварин від народження до 18 місяців); - біометричні (визначення середніх величин, їх похибки, взаємозв'язків між ознаками та сили впливу на розвиток, молочну продуктивність та відтворювальну здатність).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше доведено, що тривалість утробного розвитку, інтенсивність росту до тримісячного віку, тип спаду росту до річного віку взаємопов'язані між собою ознаки. Виявлені високовірогідні корелятивні зв'язки між ними.

Вперше, в порівняльному аспекті, встановлена частка впливу тривалості утробного періоду, інтенсивності росту до тримісячного віку та спаду росту до річного віку на розвиток тварин, обмін речовин, продуктивні та відтворювальні якості корів.

Виявлено залежність між інтенсивністю росту телиць до тримісячного віку та окисно-відновними і синтетичними процесами, станом резистентності організму.

Встановлено зв'язок між ознаками раннього онтогенезу та типами конституції корів-первісток.

Практичне значення одержаних результатів. Результати проведених досліджень на телицях і коровах центрального зонального типу української червоної молочної породи з різною умовною кровністю вихідних порід (червона степова, червоно-ряба голштинська), при достатньому рівні годівлі, дають підстави використовувати ознаки раннього онтогенезу (тривалість утробного розвитку, інтенсивність росту до тримісячного віку, тип спаду росту до річного віку) як прогнозуючі для прискорення процесу створення більш високопродуктивних стад.

При незалежному доборі за тривалістю утробного періоду (короткий і середній - 277 днів і менше) молочна продуктивність зростає на 6,6…11%, за інтенсивністю росту до тримісячного віку (висока і середня - 102% і більше) - 31,1%, за типом спаду росту (швидкий і помірний - 80% і більше) - 6,8…19,4%.

Добір тварин з урахуванням досліджених ознак раннього онтогенезу сприяє прискоренню формуванню тварин з бажаними екстер'єрно-конституціональними особливостями (широкотілий тип конституції).

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано увесь обсяг експериментальних досліджень на телицях та коровах, з методичною допомогою керівника проведено статистичне опрацювання цифрових даних та узагальнення результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися і отримали схвалення на наукових конференціях: „Молоді вчені у вирішенні проблеми аграрної науки і практики”, Львівська національна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2004 р.; „Перспективи розвитку біотехнології в Україні”, Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2005 р. У повному обсязі результати дисертаційних досліджень доповідались та обговорювались на розширеному засіданні кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин біотехнологічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету (Дніпропетровськ, 2006) та отримали позитивну оцінку.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 робіт, з них 5 у фахових виданнях, в яких викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура і об'єм роботи. Робота складається із вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, основної частини із чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

Дисертація викладена на 132 сторінках комп'ютерного тексту, містить 67 таблиць, 2 рисунки. Список використаних джерел налічує 232 найменувань, з низ 46 іноземних видань.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна частина дисертаційної роботи виконана з 2000 по 2005 рік у ВАТ “Племзавод Любомирівка” Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, в лабораторіях та на кафедрі розведення і генетики сільськогосподарських тварин біотехнологічного факультету Дніпропетровського державного аграрного університету.

Дослідження проводили на маточному поголів'ї української червоної молочної породи великої рогатої худоби, затвердженої наказом №360/75 від 3 серпня 2005 року, за єдиною методикою аналізу даних масового контролю продуктивності тварин та за методом груп. Групи комплектували за принципом аналогів і залежно від ознак раннього онтогенезу. Схема досліджень представлена на рис. 1.

Тварин було розподілено на три групи залежно від інтенсивності росту до тримісячного віку. Для цього розрахували відносний приріст тварин у період від народження до віку три місяці за формулою С. Броді.

де R - відносний приріст живої маси, %; W₀ - жива маса на початку періоду, кг; W₁ - жива маса в кінці періоду, кг.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Схема досліджень.

Перша група мала низький відносний приріст (менше -0,5 сигми), друга група - середній (±0,5 сигми) та третя група тварин - високий відносний приріст (більше +0,5 сигми).

За аналогічним принципом дослідних тварин розподіляли за тривалістю утробного періоду, з урахуванням віку матерів та сезону отелення (перша група - подовжений, більше +0,5 сигми; друга - середній, ±0,5 сигми; третя - короткий, менше -0,5 сигми) та залежно від типу спаду росту до річного віку за Ю.К.Свєчиним, Л.І.Дунаєвим (перша група - сповільнений, менше -0,5 сигми; друга група - помірний, ±0,5 сигми; третя - швидкий, більше +0,5 сигми).

де K - спад відносної швидкості росту, %; W₀ - жива маса при народженні, кг; W_t - жива маса у 6 місяців, кг; W_t1 - жива маса у 12 місяців, кг.

Після першого отелу проведена лінійна характеристика росту тварин та вираховувались індекси будови тіла за загальноприйнятими формулами.

Конституціональні типи встановлювали візуально та з використанням методики модельних відхилень за М.М.Колісником (1960).

При дослідженні крові визначали морфологічні показники (кількість еритроцитів та лейкоцитів, вміст гемоглобіну) та біохімічні (загальна кількість білка та його фракцій). Кількість еритроцитів і лейкоцитів підраховували за загальноприйнятою методикою у камері Горяєва. Вміст гемоглобіну визначали за методом Салі. Вміст загального білка визначали за допомогою біуретової реакції, а його фракції - турбідиметричним (нефелометричним) методом.

Молочну продуктивність корів оцінювали за показниками: надій за 305 днів чи за скорочену лактацію (але не менше 240 днів), вміст жиру в молоці та кількість молочного жиру.

Відтворювальну здатність корів оцінювали за такими показниками: вік першого парування та першого отелення, тривалість сервіс-періоду, тривалість сухостійного періоду, міжотельний інтервал, коефіцієнт відтворювальної здатності та визначали індекс плодючості за Й.Дохі (1961).

Розрахунок економічної ефективності досліджень проводили згідно методики ВАСГНІЛ з визначення економічного ефекту від використання селекційних досягнень в тваринництві.

Всі отримані результати оброблено методами математичної статистики. Середні величини визначали шляхом розрахунку середньої арифметичної, різноманітність значень ознак - за допомогою коефіцієнта варіації. Репрезентативність вибіркових показників визначали через критерій вірогідності і рівень значимості Р. Зв'язок між ознаками вивчали через розрахунок коефіцієнтів кореляції. Вивчення впливу ознак раннього онтогенезу на господарсько-корисні ознаки телиць та корів проводили з використанням дисперсійного аналізу за М.О. Плохинським (1969).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Особливості формування телиць залежно від ознак раннього онтогенезу. Дослідженнями встановлено, що чим вище інтенсивність росту до тримісячного віку тим коротший їх утробний період та вищий коефіцієнт спаду росту до 12 місяців (табл. 1).

Між ознаками раннього онтогенезу виявлено вірогідні корелятивні зв'язки: між інтенсивністю росту до трьох місяців та тривалістю утробного розвитку - зворотний (-0,343; Р>0,99), між інтенсивністю росту до трьох місяців і спадом росту до річного віку - позитивний (0,665; Р>0,999).

Таблиця 1.Ознаки раннього онтогенезу та показники господарської зрілості телиць залежно від інтенсивності їх росту до трьох місяців

Показник	Інтенсивність росту
	низька, n=23	середня, n=36	висока, n=23
		Cv,%		Cv,%		Cv,%
Інтенсивність росту до трьох місяців, %	96,62±0,772	3,75	105,15±0,323***	1,85	112,75±0,636***	2,65
Тривалість утробного періоду, днів	277,13±1,249*	2,12	275,17±0,888	1,94	273,17±0,861	1,48
Коефіцієнт спаду росту до 12 місяців, %	96,62±0,772	3,75	105,15±0,323***	1,85	112,75±0,636***	2,65
Жива маса при першому паруванні, кг	367,09±1,380	1,76	371,53±0,620**	0,99	372,87±0,830***	1,05
Вік першого парування, днів	601,48±10,130	7,90	551,25±2,060***	2,21	545,22±1,030***	0,89

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

Аналіз динаміки живої маси телиць у період вирощування показав перевагу молодняку з низькою інтенсивністю росту до тримісячного віку за цим показником над іншими групами тільки при народженні та в перший місяць життя (табл. 2).

В більшості інших вікових періодів перевага була на боці тварин з високою інтенсивністю росту до трьох місяців. Вона складала, починаючи з двох до 18 місяців відповідно від 0,79 до 15,09 кг.

Тварини з середньою інтенсивністю росту протягом дослідного періоду мали проміжне значення показників живої маси.

Телиці з високою інтенсивністю росту до тримісячного віку мали живу масу при першому осіменінні вищу на 5,78 кг (1,57%, Р>0,999), ніж тварини з низькою інтенсивністю, а телиці з середньою інтенсивністю - на 4,44 кг (1,21%, Р>0,99).

Таблиця 2.Динаміка живої маси телиць з умовною кровністю Ѕ червона степова х Ѕ червоно-ряба голштинська залежно від інтенсивності росту до трьох місяців, кг

Вік, міс.	Інтенсивність росту
	низька, n=23	середня, n=36	висока, n=23
		Cv,%		Cv,%		Cv,%
1 доба	33,65±0,415***	5,78	30,53±0,209	4,12	27,91±0,345	5,81
1	45,74±0,627***	6,43	44,17±0,678**	9,22	40,35±0,938	10,90
2	77,04±1,003	6,11	77,36±0,981	7,61	77,83±2,100	12,65
3	96,52±0,792	3,85	98,19±0,501	3,06	100,04±1,002*	4,69
4	121,22±1,602	6,19	122,03±1,096	5,39	122,96±1,257	4,80
5	135,52±1,603	5,55	139,98±1,265*	5,43	142,39±1,383**	4,56
6	154,30±1,471	4,47	156,36±1,173	4,50	157,69±1,272	3,79
9	213,91±1,459	3,19	217,47±1,060	2,93	219,26±1,309**	2,80
12	259,35±2,036	3,68	264,03±1,604	3,64	268,96±1,543***	2,69
15	305,39±2,912	4,47	314,53±2,265*	4,32	320,48±1,780***	2,61
18	354,39±3,099	4,10	362,03±2,337	3,87	368,70±2,115***	2,69

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

Як свідчать дані табл. 3, між інтенсивністю росту до трьох місяців і живою масою в основні вікові періоди існують вірогідні корелятивні зв'язки.

Таблиця 3. Кореляційний зв`язок між живою масою та інтенсивністю росту дослідних тварин, n=82

Вік, міс.	r±mr
Новонароджені	-0,905±0,0469***
1	-0,515±0,0946***
2	+0,037±0,1104
3	+0,337±0,1039**
4	+0,108±0,1097
5	+0,319±0,1046**
6	+0,193±0,1083
9	+0,325±0,1044**
12	+0,418±0,1003***
15	+0,467±0,0976***
18	+0,417±0,1003***
Жива маса при першому паруванні	+0,434±0,0994***
Вік першого парування	-0,680±0,0809***

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

Наші дослідження показали, що тривалість утробного розвитку має вірогідно (Р>0,999) високу ступінь впливу (58,75...86,89%) на живу масу тварин до 18 місяців та при першому паруванні (34,75%), порівняно з інтенсивністю росту до тримісячного віку та типом спаду росту до річного віку. Однак на вік першого парування, більш ніж інші ознаки, впливає інтенсивність росту (44,44%).

Характеристика інтер`єру дослідних тварин. В наших дослідженнях у телиць з високою інтенсивністю росту до тримісячного віку за дослідний період спостерігалась високовірогідна більша кількість еритроцитів (5,96...21,75%) та вмісту гемоглобіну (1,83-9,72%) в крові при порівнянні з тваринами з низькою інтенсивністю. Тварини з середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку мали також перевагу над аналогами з низькою інтенсивністю (3,49...20,49%).

Кількість лейкоцитів в крові тварин з високою та середньою інтенсивністю росту до трьох місяців була більшою від 4 до 13% у порівнянні з низькою інтенсивністю.

Таблиця 4. Гематологічні показники дослідних тварин залежно від інтенсивності їх росту до тримісячного віку

Вік, міс.	Інтенсивність росту
	низька, n=5	середня, n=5	висока, n=5
		Cv,%		Cv,%		Cv,%
Кількість еритроцитів, 1012/л
1 доба	11,06±0,168	3,04	11,36±0,202	3,55	11,92±0,198**	3,32
15 діб	10,74±0,135	2,52	11,08±0,290	5,24	11,70±0,170**	2,90
1	9,94±0,045	0,90	10,50±0,035***	0,67	11,02±0,129**	2,35
3	9,64±0,084	1,74	10,40±0,061***	1,18	10,96±0,057***	1,04
6	5,90±0,050	1,69	7,42±0,042***	1,13	7,54±0,057***	1,51
12	6,62±0,082	2,48	6,86±0,067*	1,96	7,04±0,045***	1,27
18	6,20±0,137	4,42	6,68±0,074**	2,22	6,80±0,035**	1,04
Вміст гемоглобіну, г/л
1 доба	139,20±1,387	1,99	143,00±0,790*	1,11	148,40±1,525**	2,06
15 діб	104,40±1,440	2,76	109,00±0,500**	0,92	113,40±1,604**	2,83
1	109,00±1,323	2,43	111,40±1,483	2,66	115,80±0,652***	1,13
3	107,40±0,758	1,41	108,20±0,821	1,52	109,40±0,570*	1,04
6	82,38±0,283	0,69	84,88±0,065***	0,15	86,68±0,514***	1,19
12	75,20±0,894	2,38	77,40±1,151	2,97	79,80±0,652**	1,63
18	91,16±0,570	1,05	92,14±0,570*	0,98	92,98±0,570*	0,96
Кількість лейкоцитів, 109/л
1 доба	10,26±0,264	5,14	10,62±0,207	3,91	11,10±0,132*	2,38
15 діб	9,72±0,230	4,74	10,10±0,200	3,96	10,64±0,144**	2,71
1	8,90±0,079	1,78	9,22±0,114*	1,47	10,04±0,104***	2,07
3	9,96±0,057	1,14	9,88±0,042	0,85	10,38±0,284	5,47
6	7,42±0,960	2,59	7,62±0,042	1,10	7,96±0,057	1,43
12	7,94±0,027	0,69	8,18±0,042**	1,02	8,30±0,035***	0,25
18	7,80±0,079	2,03	8,30±0,079**	1,90	8,50±0,079***	1,86

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

Показники загального білка у сироватці крові тварин з високою та середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку були вірогідно більшими (за рахунок глобулінової фракції) від показників телиць з низькою інтенсивністю росту протягом всього дослідного періоду (табл. 5). Різниця за цим показником протягом всього дослідного періоду склала від 5 до 17%.

Таблиця 5. Білковий склад сироватки крові телиць залежно від інтенсивності росту до тримісячного віку

Вік, міс.	Інтенсивність росту
	низька, n=5	середня, n=5	висока, n=5
Загальний білок, г%
1 доба	5,86±0,220	6,52±0,045*	6,66±0,102*
15 діб	6,34±0,211	7,01±0,056*	7,22±0,089**
1	6,04±0,225	6,72±0,065*	7,04±0,197*
3	7,50±0,079	7,44±0,085	7,86±0,057**
6	7,62±0,054	7,93±0,058**	8,16±0,041***
12	7,00±0,091	7,19±0,171	7,80±0,077***
18	7,42±0,042	7,84±0,080**	8,04±0,057***
Альбуміни, %
1 доба	50,00±0,000***	47,04±0,553*	42,61±1,452
15 діб	48,60±1,565*	45,09±0,871	44,60±0,453
1	49,45±2,950**	44,75±0,429***	38,36±0,666
3	48,95±0,266***	45,03±0,394**	43,43±0,308
6	43,92±0,358***	34,74±0,497	36,18±0,689
12	42,57±0,463***	40,31±1,380	39,0±0,438
18	47,73±2,740*	39,17±0,805	39,30±1,069
Глобуліни, %
1 доба	50,00±0,000	52,96±0,553***	57,39±1,452***
15 діб	51,40±1,565	54,91±0,871	55,40±0,453*
1	50,55±2,950	55,25±0,429	61,64±0,666**
3	51,05±0,266	54,97±0,394***	56,57±0,308***
6	56,08±0,358	65,26±0,497***	63,82±0,689***
12	57,43±0,463	59,69±1,380	61,0±0,438***
18	52,27±2,740	60,83±0,805*	60,70±1,069*

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

При порівнянні відносної кількості білкових фракцій між крайніми дослідними групами установлено, що альбумінів більше у сироватці крові телиць з низькою інтенсивністю. Тоді як, відносної кількості глобулінової фракції було більше у сироватці крові телиць з високою інтенсивністю росту до трьох місяців протягом всього дослідного періоду.

Гематологічні показники дослідних тварин знаходились в межах фізіологічної норми для великої рогатої худоби, що узгоджується з даними інших вчених [Бирих В.К., 1972; Кондрахин И.П., 1987].

Екстер`єрно-конституціональні особливості корів з умовною кровністю Ѕ червона степова х Ѕ червоно-ряба голштинська. За лінійними промірами та живою масою дослідні тварини мали добрий розвиток. При незалежному формуванні груп за ознаками раннього онтогенезу, серед корів широкотілого конституціонального типу переважали особини з коротким утробним розвитком (51,9%), високою інтенсивністю росту до тримісячного віку (56,5%) та високою інтенсивністю спаду росту до річного віку (53,8%). Для тварин вузькотілого типу конституції більш характерним є подовжена тривалість утробного розвитку (69,6% тварин), середня інтенсивність росту до тримісячного віку (69,4%) та помірний спад росту до річного віку (65,7%).

Молочна продуктивність корів залежно від ознак раннього онтогенезу. Як свідчать дані таблиці 6, первістки з коротким і середнім утробним розвитком вірогідно перевершували тварин з подовженою тривалістю утробного періоду за надоєм на 10,78% та 12,85% (Р>0,99), та кількістю молочного жиру відповідно на 11,01% та 13,41% (Р>0,99) при відсутності вірогідності між вмістом молочного жиру.

Надій корів з високою інтенсивністю росту до тримісячного віку був більшим на 1388 кг (23,71%, Р>0,999) та з середньою - на 892 кг (16,66%, Р>0,999) від показників первісток з низькою інтенсивністю росту. Вміст жиру в молоці дослідних тварин різних груп був майже однаковим.

Кількість молочного жиру в молоці за першу лактацію корів з високою інтенсивністю росту була більшою від тварин низькою та середньою інтенсивністю росту відповідно на 52,70 кг (23,74%, Р>0,999), 17,77 кг (8,00%, Р>0,99). Корови з середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку мали більше жиру в молоці на 34,93 кг (17,11%, Р>0,999) порівняно з показниками одноліток з низькою інтенсивністю росту.

Корови з швидким спадом росту до 12 місяців, порівняно з тваринами з поступовим спадом, мали більший надій за 305 днів на 897,78 кг (18,91%, Р>0,999) та вихід молочного жиру ? на 34,93 кг (19,39%, Р>0,999).

З наведених даних табл. 7 видно, що серед корів з різною умовною кровністю встановлена аналогічна залежність. Однак, різниця між крайніми групами менш суттєва. онтогенез продуктивність відтворювальність корова

Таблиця 6. Молочна продуктивність первісток з умовною кровністю Ѕ червона степова х Ѕ червоно-ряба голштинська залежно від ознак раннього онтогенезу

Показник	Група тварин
		Cv,%		Cv,%		Cv,%
Тривалість утробного періоду, днів
	подовжена, n=23	середня, n=32	коротка, n=27
Надій за 305 днів, кг	4833±153,3	14,88	5454±144,2**	14,95	5354±86,7**	8,26
Вміст жиру, %	3,79±0,023	2,80	3,81±0,016	2,32	3,79±0,018	2,48
Кількість молочного жиру, кг	183,1±5,49	14,06	207,7±5,53	15,05	203,3±3,05**	7,66
Інтенсивність росту до тримісячного віку, %
	низька, n=23	середня, n=36	висока, n=23
Надій за 305 днів, кг	4466±125,9	13,23	5358±69,5***	7,78	5854±115,7***	9,27
Вміст жиру, %	3,79±0,027	3,38	3,81±0,014	2,28	3,79±0,014	1,69
Кількість молочного жиру, кг	169,2±4,47	12,39	204,2±2,58***	7,57	221,9±4,35***	9,20
Тип спаду росту до річного віку, %
	сповільнений,n=21	помірний, n=35	швидкий, n=26
Надій за 305 днів, кг	4747±179,3	16,89	5251±90,6*	10,21	5645±133,1***	11,79
Вміст жиру, %	3,79±0,021	2,44	3,79±0,019	2,89	3,81±0,015	1,92
Кількість молочного жиру, кг	180,1±6,43	15,95	199,3±3,54*	10,51	215,0±4,87***	11,32

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

З наведених даних табл. 7 видно, що серед корів з різною умовною кровністю встановлена аналогічна залежність. Однак, різниця між крайніми групами менш суттєва.

Таблиця 7. Молочна продуктивність первісток з різною умовною кровністю залежно від ознак раннього онтогенезу

Показник	Група тварин
	І	ІІ	ІІІ
Тривалість утробного періоду, днів
ј червона степова х ѕ червоно-ряба голштинська	подовжена, n=24	середня, n=34	коротка, n=24
Надій за 305 днів лактації, кг	3021±139,3	2766±101,9	3415±113,5*
Вміст жиру в молоці, %	3,91±0,016	3,88±0,02	3,89±0,03
Кількість молочного жиру, кг	117,7±5,20	107,3±3,80	132,3±4,30*
? червона степова х ? червоно-ряба голштинська	подовжена, n=34	середня, n=43	коротка, n=28
Надій за 305 днів лактації, кг	3148±130,0	3186±114,4	3449±131,9
Вміст жиру в молоці, %	3,79±0,010	3,83±0,022	3,84±0,015
Кількість молочного жиру, кг	119,3±4,70	122,0±4,30	132,5±4,70
Тип спаду росту до річного віку, %
? червона степова х ? червоно-ряба голштинська	сповільнений,n=29	помірний, n=48	швидкий, n=28
Надій за 305 днів лактації, кг	3155±142,7	3355±98,4	3216±127,0
Вміст жиру в молоці, %	3,83±0,021	3,83±0,017	3,85±0,014
Кількість молочного жиру, кг	120,8±5,10	128,5±4,43	123,8±4,73

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

Встановлено, що ознаки раннього онтогенезу вірогідно корелюють з надоєм і кількістю молочного жиру: тривалість утробного розвитку ? кореляція від'ємна (-0,737), утробна швидкість росту та інтенсивність росту до тримісячного віку, та спад росту до річного віку ? позитивна (+0,741…+0,757).

Відтворювальна здатність корів з умовною кровністю Ѕ червона степова х Ѕ червоно-ряба голштинська. Дослідження показали, що кращою відтворювальною здатністю характеризувались корови з середньою та короткою тривалістю утробного розвитку, середньою та високою інтенсивністю росту до тримісячного віку, помірним та швидким спадом росту до річного віку ніж їх однолітки з подовженим утробним розвитком, низькою інтенсивністю росту до тримісячного віку та сповільненим спадом росту до річного віку. Однак, за тривалістю сухостійного періоду, коефіцієнтом відтворювальної здатності, тривалістю міжотельного періоду в переважній більшості значних відмінностей між групами не виявлено.

За допомогою однофакторного дисперсійного аналізу встановлено вірогідний вплив тривалості утробного розвитку, інтенсивності росту до трьох місяців, спаду росту до річного віку на показники молочної продуктивності та відтворювальної здатності (табл. 8).

Таблиця 8.Ступінь впливу ознак раннього онтогенезу на молочну продуктивність та відтворювальну здатність первісток, %

Показник	Ознака раннього онтогенезу
	тривалість утробного розвитку	інтенсивність росту до трьох місяців	тип спаду росту до 12 місяців
Надій за 305 днів	12,95**	52,68***	21,59***
Вміст жиру, %	0,33	0,89	0,61
Кількість молочного жиру, кг	14,29**	54,33***	23,28***
Вік першого отелення, днів	43,29***	20,38***	46,29***
Тривалість сервіс-періоду, днів	4,20	16,61**	18,23***
Тривалість сухостійного періоду, днів	1,88	6,57**	3,56
Коефіцієнт відтворювальної здатності	2,22	12,67**	13,81**
Індекс плодючості за Дохі, %	9,83*	28,52***	8,06*
Міжотельний період, днів	2,25	12,31**	14,14**

*Р>0,95 **Р>0,99 ***Р>0,999

Ознаки раннього онтогенезу вірогідно впливають на показники молочної продуктивності та на більшість показників відтворювальної здатності корів. На надій та кількість молочного жиру найбільший вплив мала інтенсивність росту до тримісячного віку (54,33…52,68%), а на більшість показників відтворювальної здатності - тип спаду росту до тримісячного віку ніж інші ознаки раннього онтогенезу (46,29…13,81%).

Аналіз економічної ефективності досліджень показав, що найбільший прибуток отримано (в розрахунку на кожних 100 голів) від корів з високою (1520,98 грн.) та середньою (928,07 грн.) інтенсивністю росту до трьох місяців, порівняно з групами виділеними за іншими ознаками раннього онтогенезу (тривалість утробного періоду, тип спаду росту до річного віку).

ВИСНОВКИ

1.Тривалість утробного розвитку, інтенсивність росту до тримісячного віку, інтенсивність спаду росту до 12 місяців телиць впливають на формування екстер'єрно-конституціональних особливостей, наступну їх молочну продуктивність та відтворювальну здатність. Сила впливу тривалості утробного розвитку на кількість молочного жиру первісток з умовною кровністю Ѕ червона степова х Ѕ червоно-ряба голштинська складала 14,29%, Р>0,99; інтенсивності росту до тримісячного віку - 54,33%, Р>0,999; та інтенсивності його спаду до 12 місяців - 23,28%, Р>0,999. У корів-первісток з умовною кровністю ј червона степова х ѕ червоно-ряба голштинська, ? червона степова х ? червоно-ряба голштинська ступінь впливу цих ознак дещо менший.

2.Сила впливу тривалості утробного періоду, інтенсивності росту до тримісячного віку та його спаду до 12 місяців на показники живої маси в ранньому онтогенезі у телиць з умовною кровністю Ѕ червона степова х Ѕ червоно-ряба голштинська високовірогідна і знаходилась у межах 14,05…86,89%.

3.Показники тривалості утробного розвитку, інтенсивності росту до трьох місяців та інтенсивності його спаду до річного віку взаємопов'язані між собою, що підтверджується відповідними кореляційними зв'язками: інтенсивність росту до трьох місяців - тривалість утробного періоду -0,343 (Р>0,99), інтенсивність росту до трьох місяців - спад росту до річного віку +0,665 (Р>0,999), тривалість утробного розвитку - спад росту до 12 місяців -0,486 (Р>0,999).

4.Тварини з високою та середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку відзначаються більш високим рівнем окисно-відновних процесів (еритроцитів більше на 1,28…13,69%, гемоглобіну - 1,86…8,62%) та синтетичних процесів (загального білка більше на 4,80…16,56%) і виявились більш імунологічно стабільними (лейкоцитів більше на 4,22…12,81%, глобулінів - 6,22…21,94%) порівняно з телицями з низькою інтенсивністю росту до тримісячного віку в різні дослідні вікові періоди (від народження до 18 місяців). Це підтверджується вірогідними кореляційними зв'язками між інтенсивністю росту до тримісячного віку та гематологічними показниками: кількістю еритроцитів +0,641...+0,834 (Р>0,99;0,999), вмістом гемоглобіну +0,603...+0,879 (Р>0,95;0,999), загальним білком +0,674...+0,693, глобуліновою фракцією +0,534...+0,866 (Р>0,95;0,999).

5.Телиці з інтенсивним ростом до тримісячного віку мали нижчу живу масу при народженні порівняно з однолітками з низькою інтенсивністю росту, але завдяки кращому використанню енергії корму в наступні вікові періоди їх жива маса була вірогідно вищою, починаючи з дев'ятимісячного віку (кореляція між цими показниками складала у 9 місяців +0,325 (Р>0,99); 12 місяців +0,418 (Р>0,999); 15 місяців +0,467 (Р>0,999); 18 місяців +0,417 (Р>0,999).

6.Серед первісток з високою інтенсивністю росту до тримісячного віку переважали особини бажаного широкотілого типу конституції (співвідношення широкотілий - вузькотілий 56,5:43,5%), а серед тварин з середньою та низькою інтенсивністю відповідно 30,6:69,4%; 47,8:52,2%. При формуванні груп тварин за тривалістю утробного періоду широкотілий тип переважав у особин з короткою (51,9%), а вузькотілий - з подовженою тривалістю (69,6%). При групуванні первісток за типом спаду росту до річного віку серед особин з швидким типом спаду переважав широкотілий тип (53,8%), а серед тварин з помірним і сповільненим спадом - вузькотілий конституціональний тип (відповідно 65,7 і 57,2%).

7.Первістки з коротким і середнім утробним розвитком, високою та середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку, швидким і помірним спадом росту до річного віку вірогідно перевершували за надоєм та кількістю молочного жиру аналогів з подовженим утробним періодом, низькою інтенсивністю росту до трьох місяців, сповільненим спадом до 12 місяців на 8…23,74%. Це підтверджується вірогідними корелятивними зв'язками між ознаками раннього онтогенезу та молочною продуктивністю (тривалість утробного розвитку -0,737; інтенсивність росту до трьох місяців +0,757; інтенсивність спаду росту до річного віку +0,744). Аналогічна різниця за молочною продуктивністю між досліджуваними групами характерна і для тварин з умовною кровністю ј червона степова х ѕ червоно-ряба голштинська та ? червона степова х ? червоно-ряба голштинська. Утробна швидкість росту позитивно корелює з молочною продуктивністю. Тварини з високою утробною швидкістю росту більш продуктивні, ніж особини з низькою швидкістю росту. Перевага складала 9,43…22,82%.

8.Корови з коротким і середнім утробним періодом, високою та середньою інтенсивністю росту до трьох місяців, помірним і швидким спадом росту до 12 місяців характеризувались кращою відтворювальною здатністю порівняно з тваринами відповідних протилежних груп за вказаними ознаками. На показники відтворювальної здатності тварин більше впливали інтенсивність росту до трьох місяців та інтенсивність його спаду до 12 місяців (6,57…46-29%; Р>0,99-0,999), ніж тривалість утробного розвитку. Серед названих ознак раннього онтогенезу на плодючість тварин найбільший ступінь впливу справляла інтенсивність росту до трьох місяців (25,52%, Р>0,999).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення молочної продуктивності та покращення відтворної здатності худоби в господарствах степової зони України, які займаються розведенням бажаних та проміжних генотипів української червоної молочної породи необхідно добирати тварин (поряд з іншими загальноприйнятими ознаками) з високою та середньою інтенсивністю росту до тримісячного віку (102% і більше). Це не виключає можливості використання й інших ознак раннього онтогенезу (коротка та середня тривалість утробного розвитку - 277 днів і менше, швидкий і помірний спад до річного віку - 80% і більше), оскільки між ними існують вірогідні позитивні корелятивні зв'язки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.Проценко О.В. Ріст, розвиток та основний обмін речовин теличок залежно від енергії росту у ранньому онтогенезі//Тваринництво України.- 2004 - №8. - С.8-11.

2.Проценко О.В. Окисно-відновні процеси в організмі великої рогатої худоби залежно від енергії росту у ранньому онтогенезі//Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів. - 2004 - Т. 6 (№2). - Ч. 2. - С.133-138.

3.Проценко О.В. Резистентність та рівень синтетичних процесів в організмі теличок залежно від інтенсивності їх росту у ранньому онтогенезі//Вісник Сумського НАУ. - Суми. - 2004. - №5 (8). - С. 75-78.

4.Проценко О.В. Вплив ознак раннього онтогенезу на розвиток та господарсько-корисні ознаки корів//Таврійський науковий вісник. -Херсон: Айлант. - 2005. - Вип. 39 - Ч. І. - С.195-198.

5.Проценко О.В. Характеристика молочної продуктивності корів залежно від особливостей їхнього формування у ранньому онтогенезі// Тваринництво України. - 2005. - №5. - С. 18-19.

6.Проценко О.В. Рівень синтетичних процесів в організмі помісних телиць генотипу червона степова х голштинська залежно від ознак раннього онтогенезу//Перспективи розвитку біотехнології в Україні//Матеріали конференції. - Дніпропетровськ. - 2005. - С.28.

Проценко О.В. Продуктивні та відтворювальні якості корів залежно від особливостей їх формування у ранньому онтогенезі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню росту та розвитку, фізіолого-біохімічного статусу організму, молочної продуктивності та відтворювальних якостей корів залежно від тривалості їх утробного розвитку, інтенсивності формування до тримісячного віку, типу спаду росту до 12 місяців. Розкрито особливості метаболічних процесів організму, конституції, молочної продуктивності та відтворювальних якостей у великої рогатої худоби з різною тривалістю утробного періоду, інтенсивністю росту до трьох місяців та типу спаду росту до річного віку.

На основі дослідження впливу ознак раннього онтогенезу на показники живої маси, обміну речовин, конституції, молочної продуктивності та відтворювальної здатності великої рогатої худоби обґрунтована доцільність використання тривалості утробного розвитку, інтенсивності росту до тримісячного віку та типу спаду росту до річного віку при відборі тварин.

Ключові слова: тривалість утробного періоду, інтенсивність росту до трьох місяців, тип спаду росту до річного віку, ріст, розвиток, молочна продуктивність, відтворювальна здатність.

Проценко О.В. Продуктивные и воспроизводительные качества коров в зависимости от формирование их в раннем онтогенезе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2006.

Диссертационная работа посвящена изучению роста, развития, молочной продуктивности и воспроизводительных качеств коров в зависимости от длительности утробного развития, интенсивности роста до трех месяцев и спада роста до 12 месяцев.

Установлено, что телки с высокой и средней интенсивностью роста до трех месяцев имели лучшие показатели роста и развития, чем их аналоги с низкой интенсивностью роста. Между продолжительностью утробного развития и интенсивностью роста коэффициент корреляции отрицательный (-0,343), а между интенсивностью роста до трех месяцев и типом спада роста - положительный (0,665). На показатели живой массы наибольшую силу влияния имеет продолжительность утробного развития, чем другие показатели раннего онтогенеза.

Изучены интерьерные показатели телок в зависимости от интенсивности роста до трех месяцев. Установлено, что телки с высокой и средней интенсивностью до трех месяцев характеризуются более интенсивными окислительно-восстановительными и синтетическими процессами, высоким уровнем резистентности.

Показана сравнительная характеристика молочной продуктивности и воспроизводительных качеств коров созданного украинского красного молочного скота с разной условной долей кровности в зависимости от длительности утробного развития, интенсивности роста до трех месяцев, типа спада роста до 12 месяцев. Установлено, что на показатели количества молока и молочного жира больше влияет интенсивность роста до трех месяцев, а на воспроизводительные качества - интенсивность роста до трех месяцев и спад роста до 12 месяцев.

На основе исследования влияния признаков раннего онтогенеза на живую массу, обмен веществ, конституцию, молочною продуктивность и воспроизводительную способность коров обоснована целесообразность использования длительности утробного развития, интенсивности роста до трех месяцев, типа спада роста до 12 месяцев при отборе животных.

Ключевые слова: длительность утробного развития, интенсивность роста до трех месяцев, спад роста до 12 месяцев, рост, развитие, молочная продуктивность, воспроизводительная способность.

Protsenko O.V. The dependence of milk production and fertility in cows on their in early ontogenesis. -Manuscript.

Dissertation for an academic degree of candidate of agriculture science, specialty 06.02.01 --Animal breeding and selection. -- The Kherson State Agrarian University. -- Kherson, 2006.

The thesis is devoted to growth and development, physiological and biochemical status of organism, dairy productivity and re-productivity features of cows depending on duration of their intrauterine development, intensiveness of their formation during the first three months of the life, type of the growth decline during the first twelve month of the life. Peculiarities of the metabolic processes in organism, constitution, dairy productivity and breeding features are determined

for the cattle animals with different duration of intrauterine development, intensiveness of formation during the first three months of the life and type of the growth decline during the first twelve months of the life.

On the basis of studying the influence of early ontogenesis on the indicators of live weight, metabolism, constitution, dairy productivity and re-productivity of the cattle, usage of the growth intensiveness indicators showed during the first three months of life was defined as critical for the animal selection.

Key words: duration of embryonic growth (development), growth intensiveness during the first three months, type of the growth decline during the first twelve month, dairy productivity, reproduction ability.

Размещено на Allbest.ru