Формування продуктивності бобів кормових залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив в умовах правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ КОРМІВ

УДК: 633.353:631.5

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ

БОБІВ КОРМОВИХ ЗАЛЕЖНО ВІД СПОСОБУ СІВБИ,

ГУСТОТИ РОСЛИН ТА ДОЗ АЗОТНИХ ДОБРИВ

В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Кобак Світлана Ярославівна

Вінниця - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор заслужений діяч науки і техніки України Петриченко Василь Флорович Інституту кормів УААН, директор

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Ермантраут Едуард Рудольфович Інститут цукрових буряків УААН завідувач лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій;

кандидат с.-г. наук, доцент Гойсюк Юрій Володимирович Подільський державний аграрно-технічний університет Міністерство аграрної політики України докторант кафедри рослинництва і кормовиробництва

Провідна установа - Львівський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Дубляни

Захист відбудеться "21" вересня 2006 року о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01 при Вінницькому державному аграрному університеті і Інституті кормів УААН за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, корпус 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеках Вінницького державного аграрного університету та Інституту кормів УААН.

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, корпус 2, Вінницький державний аграрний університет, вченому секретареві спеціалізованої вченої ради Д 05.854.01.

Автореферат розіслано " 18 " серпня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук П.В. Материнський

Анотації

Кобак С.Я. Формування продуктивності бобів кормових залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив в умовах правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2006 р.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності бобів кормових залежно від впливу способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив, а також дана економічна, біоенергетична оцінки та оцінка технології на конкурентоспроможність. добриво сівба азотний зерновий

Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати у виробництво найбільш економічно вигідну та конкурентоспроможну модель технології вирощування бобів кормових на зерно в умовах правобережного Лісостепу України, яка забезпечує формування урожайності зерна на рівні 3,36 т/га, вміст сирого протеїну в зерні 30,5 % та його вихід 1,03 т/га.

Ключові слова: боби кормові, спосіб сівби, густота рослин, дози азотних добрив, фотосинтетична, симбіотична, індивідуальна продуктивність, урожайність, якість зерна, економічна і біоенергетична ефективність, конкурентоспроможність.

Кобак С.Я. Формирование продуктивности бобов кормовых в зависимости от способа посева, густоты стояния растений и доз азотных удобрений в условиях правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Винницкий государственный аграрный университет, Винница, 2006 р.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по изучению особенностей роста, развития и формирования фотосинтетической, симбиотической, индивидуальной и зерновой продуктивности бобов кормовых в зависимости от способа посева, густоты стояния растений и доз азотных удобрений, а также дана экономическая, биоэнергетическая оценки и оценка технологии на конкурентоспособность. Наибольшая урожайность зерна бобов кормовых (3,57 т/га) формировалась при посеве рядковым способом с междурядьями 15 см с густотою стояния растений 500 тыс./га и внесении минеральных удобрений N60Р 60К 90 + N30 (в подкормку), что была больше на 0,6 т/га в сравнении с контролем. На этом варианте также было максимальное содержание сырого протеина (31,9 %) и его выход (1,14 т/га). Однако, наименьшую себестоимость продукции (317,8 грн./т), наибольший уровень рентабельности (136,0 %), коэффициент энергетической эффективности (2,16 %) и комплексный коэффициент (Кк) - 1,040 получили при выращивании бобов кормовых рядковым способом посева с густотой стояния растений 500 тис./га и внесении только фосфорно-калийных удобрений в дозе Р 60К 90 вместе с предпосевной обработкой семян физиологически активными средствами.

Полученный и обобщённый материал даёт возможность рекомендовать к внедрению в производство наиболее экономически выгодную и конкурентоспособную модель технологии выращивания бобов кормовых на зерно в условиях правобережной Лесостепи Украины, которая гарантирует формирование урожайности зерна на уровне 3,36 т/га, содержание сырого протеина в зерне 30,5 % и его выход 1,03 т/га.

Ключевые слова: бобы кормовые, способ посева, густота стояния растений, дозы азотных удобрений, фотосинтетическая, симбиотическая, индивидуальная продуктивность, урожайность, качество зерна, экономическая и биоэнергетическая эффективность, конкурентоспособность.

Kobak S.Y. Formation of fodder bean productivity depending on the sowing technique, plant density and doses of nitrogen fertilizers under conditions of the right-bank Forest-Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for obtaining scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences in specialty 06.01.09 - Plant Growing. - Vinnitsa State Agrarian University, 2006.

Results of researches on the study of peculiarities of the growth, development and formation of photosynthetic, symbiotic, individual and grain productivity of fodder bean depending on the sowing technique, plant density and doses of mineral fertilizers are presented in the thesis; economic and bio-energetic evaluation as well as estimation of the technology competitiveness are carried out.

Obtained and generalized material enables to recommend for production the most economically effective and competitive model of the technology of fodder bean growing for grain that provides formation of grain yield at the level of 3,36 t/he, crude protein content in grain 30,5% and its output 1,03 t/he under conditions of the right-bank Forest-Steppe of Ukraine.

Key words: fodder bean, sowing technique, plant density, doses of nitrogen fertilizers, photosynthetic, symbiotic, individual productivity, yield, grain quality, economic and bio-energetic efficacy, competitiveness.

Загальна характеристика роботи

В загальній проблемі формування міцної кормової бази вирішальне місце займає проблема білка. З рослинних джерел білка цінними є зернобобові культури, зокрема боби кормові, зерно яких містить 28-32 % сирого протеїну, а також весь комплекс незамінних амінокислот, що робить їх поряд з горохом і соєю цінними компонентами раціонів сільськогосподарських тварин і птиці (Бабич А.О., 1995; Бабич А.О., Петриченко В.Ф., 1998).

Поряд з тим, перевагою бобів кормових є їх висока потенційна продуктивність зерна (6,5-7,0 т/га) і зеленої маси (45,0-50,0 т/га). Також до переваг цієї культури потрібно віднести і те, що вони є добрими попередниками для зернових та просапних культур в сівозміні. За рахунок симбіозу з бульбочковими бактеріями роду Rhizobium leguminosarum вони фіксують атмосферний азот (Осадець Я.І., Вівчарик В.В., 2002). Вирощування бобів кормових у сумісних посівах з іншими культурами покращує продуктивність агроценозів та підвищує поживність корму (Квітко Г.П. та ін., 2001).

Актуальність теми. Одним з найважливіших завдань у вирішенні проблеми рослинного білка є впровадження високопродуктивних сортів з високими адаптивними властивостями та потенціалом врожайності зерна - 6,5-7,0 т/га. Широке їх впровадження у агроформуваннях країни потребує застосування інтенсивних технологій вирощування, спрямованих на вивчення формування високого врожаю і якості зерна та підвищення симбіотичної та фотосинтетичної продуктивності посівів. Тому, розробка нових та удосконалення існуючих технологій вирощування бобів кормових на зерно на основі раціональної оптико-біологічної структури посіву, використання нових швидкоростучих штамів бульбочкових бактерій, стимуляторів росту, застосування мінеральних добрив направлених на підвищення урожайності, фотосинтетичної та симбіотичної продуктивності - є актуальною проблемою, що потребує наукового обґрунтування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертаційної роботи були складовою частиною державної тематики Української академії агарних наук по виконанню науково-технічної програми "Кормовиробництво", завдання 08 "Розробити технології вирощування інтенсивних сортів зернобобових культур" (№ держреєстрації 0196U018129).

Мета досліджень. Встановити залежності формування продуктивності бобів кормових від впливу способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив в умовах правобережного Лісостепу України.

Завдання досліджень:

- вивчити особливості росту, розвитку та формування зернової продуктивності бобів кормових залежно від впливу способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив;

- встановити залежності формування фотосинтетичного апарату бобів кормових від впливу факторів, що поставлені на вивчення;

- виявити особливості формування симбіотичного апарату бобів кормових та величини біологічно фіксованого азоту від впливу доз азотних добрив, способу сівби та густоти рослин;

- провести оцінку індивідуальної продуктивності рослин, урожайності та якості зерна бобів кормових залежно від факторів, що вивчались;

- визначити кореляційні та регресійні залежності між продуктивністю рослин бобів кормових та гідротермічними умовами, а також способом сівби, густотою рослин та дозами азотних добрив;

- дати економічну і енергетичну оцінку технологіям вирощування бобів кормових та їх конкурентоспроможність, елементами яких є спосіб сівби, густота рослин та дози азотних добрив.

Об'єкт досліджень - процеси росту, розвитку та формування фотосинтетичної, симбіотичної, індивідуальної та зернової продуктивності рослин бобів кормових залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив.

Предмет досліджень - рослини бобів кормових та їх реакція на спосіб сівби, густоту рослин, дози азотних добрив та гідротермічні умови.

Методи досліджень. Візуальний - для встановлення фенологічних змін росту, розвитку рослин та продуктивності бобів кормових; термостатно-ваговий та розрахунковий - для визначення запасів продуктивної вологи, сумарного водоспоживання, а також наростання сухої речовини рослин бобів кормових; кількісний - для визначення густоти рослин, виживаності та інші; метод висічок - для визначення площі асиміляційної поверхні бобів кормових; фізіологічний - для визначення фотосинтетичної продуктивності рослин; метод монолітів - для визначення розмірів симбіотичного апарату рослин бобів кормових та встановлення величини біологічно фіксованого азоту; метод пробного снопа - для визначення індивідуальної продуктивності рослин; метод суцільного поділяночного збирання - для визначення урожаю зерна; біохімічний - для визначення хімічного складу зерна; статистичний метод: дисперсійний, кореляційний і регресійний - для визначення вірогідності різниць між факторами та парних і множинних залежностей; порівняльно-розрахунковий - для визначення економічної та біоенергетичної ефективності моделей технології вирощування бобів кормових та оцінки їх конкурентоспроможності.

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах правобережного Лісостепу України вперше встановлено залежності росту, розвитку та формування продуктивності бобів кормових від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив. Виявлено особливості формування фотосинтетичного та симбіотичного апаратів та елементів продуктивності рослин бобів кормових залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив. Встановлено зв'язки між рівнем урожайності і якості зерна та гідротермічними умовами. Запропоновано удосконалені елементи технології вирощування бобів кормових на зерно за рахунок способу сівби, густоти рослин та доз мінеральних добрив. Доведена конкурентоспроможність удосконаленої технології вирощування бобів кормових на зерно.

Практичне значення одержаних результатів полягає в удосконаленні технології вирощування бобів кормових на зерно, яка забезпечує урожайність зерна 3,57 т/га із вмістом сирого протеїну до 31,9 %. Запропоновані моделі удосконалених технологій вирощування бобів кормових на зерно пройшли виробничу перевірку в агроформуваннях регіону на площі 270 га, де забезпечили приріст врожайності зерна 0,5-0,6 т/га.

Апробація результатів досліджень. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати" (смт. Чабани, 1999 р.), на Першій і Другій міжвузівських науково-практичних конференціях аспірантів і молодих викладачів "Сучасна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" (м. Вінниця, 2001-2002 рр.), міжнародній науково-практичній конференції "Наукові основи сталого розвитку кормо виробництва в Україні" (м. Вінниця, 2003 р.) та на Вченій Раді Інституту кормів УААН (м. Вінниця, 2000-2003 рр.).

Особистий внесок здобувача. За темою дисертаційної роботи автором узагальнено світову та вітчизняну наукову літературу, особисто виконано польові та лабораторні дослідження, підготовлено дисертаційну роботу, сформульовано висновки і пропозиції виробництву, проведено їх виробничу перевірку і впровадження у виробництво.

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у фахових виданнях 6 та в матеріалах конференцій 3.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційну роботу викладено на 221 сторінках машинописного тексту комп'ютерної верстки. Складається із вступу і 7 розділів, висновків, пропозицій виробництву і додатків. Робота вміщує 37 таблиць, 14 рисунків і 32 таблиць-додатків. Список використаної літератури охоплює 307 найменувань, у тому числі 35 іноземних авторів.

Зміст роботи

Наукові основи формування урожаю бобів кормових залежно від технологічних прийомів (Огляд літератури)

У розділі подано огляд літератури з питань впливу технологічних прийомів вирощування бобів кормових на формування їх продуктивності. Проаналізовано результати досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених про вплив способу сівби, густоти рослин та азотних добрив на формування урожаю бобів кормових.

Не достатня вивченість питання про особливості мінерального живлення бобів кормових, способу сівби і густоти рослин на формування високопродуктивних посівів, склали робочу гіпотезу і лягли в основу програми досліджень за темою дисертації.

Грунтовий покрив, агрокліматичні умови та методика досліджень

Польові дослідження з вивчення впливу способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив на ріст, розвиток та формування продуктивності бобів кормових проводили протягом 1998-2001 рр. на дослідному полі лабораторії селекції та технології вирощування зернобобових культур Інституту кормів УААН.

Гідротермічні умови в значній мірі відрізнялись між собою як за температурним режимом, так і вологозабезпеченістю, що дало змогу більш об'єктивно оцінити дію та взаємодію поставлених на вивчення технологічних прийомів вирощування бобів кормових. Так, за період квітень-серпень 1998 р. середньомісячна температура повітря складала 15,8 ^оС, в 1999 р. - 16,6 ^оС, в 2000 та 2001 рр. - 16,2 ^оС, тоді як середні багаторічні показники становили 14,9 ^оС. За цей період кількість опадів відповідно було у 1998 р. - 284,2 мм, 1999 р. - 194,8 мм, 2000 р. - 318,2 мм, 2001 р. - 303,6 при середній багаторічній нормі - 330 мм.

Ґрунтовий покрив дослідного поля представлений сірими лісовими середньосуглинковими грунтами, в орному шарі яких міститься: гумусу - 2,1 %, легкогідролізованого азоту - 9,0-11,2 мг на 100 г грунту, рухомого фосфору і обмінного калію відповідно 12,1-14,2 і 8,1-11,6 мг на 100 г грунту, рН (сольове) - 5,3, гідролітична кислотність - 3,15 мг-екв. на 100 г грунту, сума ввібраних основ - 14,4 мг-екв. на 100 г грунту, ступінь насиченості основами грунту - 86 %.

Схема досліду містила три фактори: А - спосіб сівби; В - густота рослин; С - дози азотних добрив; градація факторів становила 2х 3х 3. Повторність досліду чотириразова. Фактори розміщували за методом розщеплених ділянок.

Схема досліду.

Фактор А - спосіб сівби:

1. Рядковий з шириною міжрядь 15 см;

2. Широкорядний з шириною міжрядь 45 см.

Фактор В - густота рослин:

1. 300 тис./га

2. 400 тис./га

3. 500 тис./га

Фактор С - дози азотних добрив:

1. Р 60К 90 + Мо - фон

2. Фон + N60 до сівби

3. Фон + N60 до сівби + N30 у підживлення

Облікова площа елементарної ділянки - 25 м ², загальна - 37,5 м 2.

Фенологічні спостереження проводили відповідно до "Методики проведення дослідів по кормовиробництву" (1998 р.) та "Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур (зернові, круп'яні та зернобобові культури)" (2001 р.). Оцінку фотосинтетичної продуктивності рослин здійснювали відповідно до "Методов биохимического исследования растений"(1987 р.). При вивченні симбіотичної продуктивності рослин бобів кормових користувались методикою Г.С. Посипанова (1993 р.). Індивідуальну продуктивність рослин та облік урожаю бобів кормових проводили відповідно до "Методических указаний по проведению полевих опытов с кормовими культурами" (1983 р.). Визначення біохімічних показників якості насіння бобів кормових здійснювали відповідно до методики "Зоотехнический анализ кормов" (1989 р.). Математичну обробку результатів досліджень проводили методом дисперсійного та кореляційно-регресійного аналізу відповідно до "Методики польового досліду" (Б.А. Доспехов, 1985 р.) та "Основи математичного моделювання для аналізу та прогнозу агрономічних процесів" (2000 р.). Економічну та біоенергетичну оцінку результатів досліджень виконували відповідно до методичних рекомендацій "Енергетична оцінка систем землеробства і технологій вирощування сільськогосподарських культур" (2001 р.) та "Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві" (1988 р.). Оцінку на конкурентоспроможність - за методикою А.Д. Гарькавого, В.Ф. Петриченка, А.В. Спіріна (2003 р.).

Вплив елементів технології вирощування на ріст, розвиток та формування урожаю бобів кормових

Встановлено, що на ріст, розвиток та формування урожаю бобів кормових істотний вплив здійснювали фактори, що вивчалися, зокрема спосіб сівби, густота рослин та дози азотних добрив. Найдовшим період вегетації був при внесенні підвищених (N90) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні з передпосівною обробкою насіння фізіологічно-активними речовинами при сівбі широкорядним способом і складав 105-109 днів, при сівбі рядковим - 103-105 днів. Істотний вплив на тривалість вегетаційного періоду мали гідротермічні умови. В роки з достатнім зволоженням вегетаційний період бобів кормових був тривалішим, ніж в роки з недостатньою вологозабезпеченністю. У 1998 р. тривалість вегетаційного періоду становила 103 дні, в 2000 р. - 121 день, в 2001 р. - 108 днів і в 1999 р. - 99 днів.

Встановлено, що найбільш ефективно використовували рослини вологу на варіантах з густотою рослин 500 тис./га при внесенні N90 на фоні Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція як при рядковому, так і при широкорядному способах сівби. Коефіцієнт водоспоживання при рядковому способі сівби складав 687,9 м 3/т, при широкорядному - 756,2 м 3/т. Аналогічні залежності щодо впливу способу сівби, густоти рослин та доз мінеральних добрив на показники водоспоживання відмічено у дослідженнях із соєю та кукурудзою (Колісник С.І., 1996; Липовий В.Г., 2001).

Найвища виживаність рослин бобів кормових (96,8 %) відмічена на ділянках, де висівали рядковим способом з густотою рослин 300 тис./га та вносили азотні добрива в дозі N60 до сівби + N30 у підживлення на фоні Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція, більше на 19,1 % порівняно з контрольним варіантом.

Вивчення характеру формування плодоелементів у бобів кормових показало, що найбільший відсоток дозрілих бобів, як від кількості квіток, так і від утворення бобів, спостерігали на ділянках, де висівали їх рядковим способом з міжряддями 15 см і з густотою рослин 500 тис./га при внесенні азотних добрив в дозі N90 на фоні Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція і відповідно становив 19,5 та 75,5 %.

Фотосинтетична продуктивність рослин бобів кормових

Встановлено, що спосіб сівби, густота рослин та дози азотних добрив суттєво впливали на формування показників фотосинтетичної продуктивності бобів кормових.



Рис. 1. Динаміка ЧПФ бобів кормових у варіантах рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см і густотою рослин 300 тис./га залежно від доз азотних добрив, г/м ² за добу (у середньому за 1998-2001 рр.)

Так, найбільша площа листкової поверхні бобів кормових формувалась у фазі кінець цвітіння і свого максимуму (77,1 тис.м ²/га) вона досягала на варіантах досліду, де вносили підвищені дози (N90) азотних добрив та сівбу проводили рядковим способом з шириною міжрядь 15 см та густотою рослин 500 тис./га. На контролі цей показник становив 40,7 тис.м ²/га, що сприяло нагромадженню максимальної маси сухої речовини 12,08 т/га, яка свого максимуму досягала в фазі фізіологічної стиглості та фотосинтетичного потенціалу - 3,997 млн.м ²/га, що відповідно більше на 5,93 т/га і 3,997 млн.м ²/га в порівнянні з контрольним варіантом.

В процесі росту та розвитку бобів кормових встановлено синусоїдний характер показників ЧПФ. Максимальні показники ЧПФ - 8,93 г/м ² за добу у період повні сходи - бутонізація і 4,96 г/м ² за добу у період кінець цвітіння - фізіологічна стиглість були відмічені при сівбі з густотою рослин 300 тис./га рядковим способом сівби із внесенням підвищених доз азотних добрив N60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фосфорно-калійному фоні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом (рис. 1).

Найвищий коефіцієнт використання фотосинтетично активної радіації посівами бобів кормових був на варіантах з густотою рослин 500 тис./га при внесенні підвищених доз азотних добрив N60 до сівби + N30 у підживлення на фосфорно-калійному фоні у період вегетації кінець цвітіння-фізіологічна стиглість насіння при широкорядному - 1,40 % і при рядковому способі сівби - 1,60 %.

Вплив технологічних прийомів на симбіотичну продуктивність бобів кормових

Відмічено істотний вплив факторів, що вивчались, на формування симбіотичної продуктивності посівів бобів кормових. Так, створення оптимальних умов для активного симбіозу бобів кормових сприяли формуванню максимальної кількості та маси бульбочок на варіантах, де проводили сівбу рядковим способом з густотою рослин 300 тис./га та вносили фосфорно-калійні добрива в дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом. Свого максимуму ці показники досягали у фазі кінець цвітіння і відповідно становили 70,3 шт./рослину та 1,6 г/рослину активних бульбочок, що більше відповідно на 23,8 шт., 0,35 г на варіантах, де вносили середні дози азотних добрив та на 39,3 шт., 0,6 г - підвищені дози азотних добрив.

Створення сприятливих умов для біологічної азотфіксації (сівба рядковим способом з шириною міжрядь 15 см із густотою рослин 500 тис./га та внесення фосфорно-калійних добрив в дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння молібденом, ризоторфіном та емістимом-С) сприяло формуванню максимальних показників загального (14,5 тис.кг. днів/га) та активного (12,8 тис.кг•днів/га) симбіотичних потенціалів в фазі кінець цвітіння і відповідно 23,2 тис.кг•днів/га за весь період тривалості симбіозу і 18,7 тис.кг•днів/га за період активного симбіозу, що позначилось на кількості симбіотично фіксованого азоту. Відповідно у цьому варіанті цей показник складав 118,0 кг/га, а за найменш сприятливих умов для активного симбіозу (внесенні підвищених доз азотних добрив N60 до сівби + N30 у підживлення) ці показники складали - 35,4 кг/га (табл. 1).

Таблиця 1 Симбіотична діяльність посівів бобів кормових Оріон залежно від способу сівби, густоти рослин та доз мінерального азоту (у середньому за 1998-2001 рр.)

Спосіб сівби	Густота рослин, тис./га	Загальний симбіотичний потенціал, тис.кг. днів/га	Активний симбіотичний потенціал, тис.кг. днів/га	Фіксовано біологічного азоту, кг/га
Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція (фон)
Рядковий, 15 см	300	15,5	12,9	82
	400	19,3	16,2	102
	500	23,2	18,7	118
Широкорядний, 45 см	300	14,6	12,6	79
	400	17,6	14,9	94
	500	19,9	16,7	105
Фон + N60 до сівби
Рядковий, 15 см	300	10,9	9,02	57
	400	13,5	11,2	71
	500	15,5	12,5	79
Широкорядний, 45 см	300	10,6	8,4	53
	400	13,3	10,8	68
	500	15,0	11,4	72
Фон + N60 до сівби + N30 у підживлення
Рядковий, 15 см	300	7,9	6,5	41
	400	9,8	7,8	49
	500	10,7	8,9	56
Широкорядний, 45 см	300	6,5	5,3	33
	400	7,6	5,6	35
	500	7,8	5,6	35

Отже, азотні добрива у дозі N60-90 кг/га інгібірують процес біологічної фіксації азоту у рослин бобів кормових.

Продуктивність бобів кормових залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив

Виявлено позитивний вплив способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив на формування показників індивідуальної продуктивності та структури врожаю бобів кормових. Так, максимальну кількість бобів (18,0 шт.), насіння (45,0 шт.), а також масу насіння (20,6 г) з однієї рослини забезпечив рядковий спосіб сівби з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 300 тис./га при внесенні підвищених доз азотних добрив N60 до сівби + N30 у фазі бутонізації на фосфорно-калійному фоні з обробкою насіння перед сівбою молібденово-кислим амонієм, емістимом-С і ризоторфіном, що відповідно більше на 5,6 шт.; 17,4 шт.; 9,7 г в порівнянні з контрольним варіантом. У середньому за чотири роки досліджень найбільшу масу 1000 насінин (480 г) одержано на ділянках, де сівбу проводили рядковим способом з міжряддями 15 см і з густотою рослин 300 тис./га та вносили середні дози азотних добрив N60 до сівби на фоні Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція, що більше на 89 г у порівнянні з ділянками контрольного варіанта.

Вивчення конкурентних взаємовідносин між рослинами бобів кормових проводили в модельному досліді, схема якого передбачала сівбу променевим способом, запропонованим J.A. Nedler (1962 р.) і описаним W.G. Duncan (1986 р.) та D.B. Egli (1988 р.). Враховуючи здатність новостворених сортів вітчизняної селекції підвищувати урожайність при звуженні міжрядь, оптимізації мінерального живлення та збільшенні густоти рослин на одиницю площі, вченими А.О. Бабичем і В.Ф. Петриченком (1994 р.) було запропоновано модифікацію модельного досліду.

Відмічено, при збільшенні площі живлення з 48 до 303 см 2, ширини міжрядь з 10 до 75 см та зменшення густоти рослин з 2016 до 266 тис./га маса рослини збільшувалась з 5,8 до 42,5 г, товщина основи стебла - з 0,4 до 1,65 см, кількість продуктивних вузлів на одній рослині - з 2,9 до 9,5 шт., бобів - з 3,2 до 10,8 шт., насінин - з 7,2 до 27,0 шт., маса насінин з однієї рослини - з 1,2 до 12,4 г (рис. 2).



Рис. 2 Вплив площі живлення та густоти рослин на індивідуальну та зернову продуктивність бобів кормових.

Характер зміни цих показників прямолінійний. Проте, урожайність насіння бобів кормових в перерахунку на одиницю площі збільшується з 2,54 до 5,0 т/га при збільшенні площі живлення з 48 до 200 см 2, що відповідає інтервалу ширини міжрядь з 10 до 40 см та густоті рослин з 2061 до 500 тис./га. Подальша зміна площі живлення, ширини міжрядь та густоти рослин призвела до того, що урожайність утримувалась майже на одному рівні 5,03-5,09 т/га, в подальшому відбувалось зменшення рівня урожайності зерна бобів кормових з 4,67 до 4,36 т/га, тобто зміна урожайності має параболічний характер.

Таким чином, існує певний інтервал площі живлення, ширини міжрядь та густоти рослин, який сприяє збільшенню зернової продуктивності бобів кормових. Найвищий рівень урожайності зерна бобів кормових сорту Оріон до 5,09 т/га формується при площі живлення від 176 до 278 см 2, що відповідає ширині міжрядь 35-55 см та густоті рослин 596-359 тис./га. Подальше збільшення або зменшення площі живлення, ширини міжрядь та густоти рослин призводить до зміни елементів індивідуальної продуктивності рослин бобів кормових, що негативно впливає на рівень урожаю з одиниці площі цієї культури.

В середньому за чотири роки досліджень максимальну урожайність зерна бобів кормових 3,57 т/га відмічено при рядковому способі сівби з міжряддями 15 см і з густотою рослин 500 тис./га та внесенні підвищених доз азотних добрив N60 до сівби + N30 у підживлення на фоні мінерального живлення Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція, що більше на 0,6 т/га в порівнянні з контрольним варіантом (табл. 2).

Найбільш несприятливим для формування високої урожайності зерна був 1999 рік, який характеризувався гострим дефіцитом вологи та підвищеними середньодобовими температурами;, в цей рік отримали найменшу урожайність зерна бобів кормових на рівні 2,30 т/га, що менше відповідно на 1,92; 2,13; 1,03 т/га в порівнянні з іншими досліджуваними роками. Між урожайністю та кількістю опадів за вегетаційний період встановлено сильний позитивний зв'язок (r = 0,78). Залежність урожайності зерна бобів кормових від кількості опадів за вегетаційний період описується рівнянням регресії: У = 8,6111 + 5,4493Х (коефіцієнт детермінації R2 =0,61).

Поряд із впливом на рівень урожаю зерна бобів кормових, спосіб сівби, густота рослин та дози азотних добрив впливали на якісні показники врожаю та показники кормової продуктивності цієї культури.

Максимальний вміст сирого протеїну в зерні (31,9 %) був на ділянках, де сівбу проводили рядковим способом із густотою 500 тис./га та вносили підвищені дози азотних добрив, що більше на 2,3 % порівняно з контрольним варіантом досліду. На аналогічних ділянках було отримано і максимальний вихід сирого протеїну - 1,14 т/га, що більше на 0,26 т/га порівняно з ділянками контрольного варіанта (табл. 3).

Таблиця 2 Вплив способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив на урожайність зерна бобів кормових, т/га

Способи сівби	Густота рослин, тис./га	Урожайність, т/га	+, - до контролю
Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція (фон)
Рядковий, 15 см	300	3,12	+ 0,15
	400	3,16	+ 0,26
	500	3,36	+ 0,39
Широкорядний, 45 см	300	2,86	- 0,11
	400	2,97	-
	500	3,07	+ 0,10
Фон + N60 до сівби
Рядковий, 15 см	300	3,20	+ 0,24
	400	3,35	+ 0,38
	500	3,49	+ 0,52
Широкорядний, 45 см	300	3,00	+ 0,03
	400	3,15	+ 0,18
	500	3,17	+ 0,20
Фон + N60 до сівби + N30 у підживлення
Рядковий, 15 см	300	3,30	+ 0,33
	400	3,45	+ 0,48
	500	3,57	+ 0,60
Широкорядний, 45 см	300	3,10	+ 0,13
	400	3,26	+ 0,29
	500	3,29	+ 0,32

НІР 0,05 т/га (1998-2001 рр.) А - 0,04; В - 0,05; С - 0,05; АВСД - 0,22.

Між урожайністю зерна бобів кормових та вмістом сирого протеїну спостерігається сильний позитивний зв'язок (r = 0,90). Залежність цих показників описується наступним рівнянням регресії: У = - 3,9567 + 0,2342Х.

Виявлено сильні позитивні зв'язки між виходом сирого протеїну та вмістом його в зерні і урожайністю. Коефіцієнт кореляції відповідно становив r = 0,95 і 0,99. Дані залежності виражались рівняннями регресії: залежність між збором сирого протеїну з одиниці площі та урожайністю зерна - У = - 0,3558 + 0,4172Х; залежність між збором сирого протеїну та вмістом його в зерні - У = 22,12 + 8,6236Х.

Сівба рядковим способом із густотою рослин 500 тис./га та внесення підвищених доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні сприяло збільшенню виходу кормових одиниць з 1 га - на 0,77 т к. од./га, перетравного протеїну - на 2,25 т/га, а також покращило забезпечення 1 к. од. перетравним протеїном (222,7 г/к.од., тоді як на контрольному варіанті ці показники становили відповідно 3,12 т к.од., 6,40 т/га, 204,2 г/к.од).

Таблиця 3 Вміст сирого протеїну в зерні бобів кормових та вихід його з одиниці площі залежно від способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив, (у середньому за 1998-2001 рр.)

Спосіб сівби	Густота рослин, тис./га	Вміст сирого протеїну, %	+, - до контролю	Вихід сирого протеїну, т/га	+, - до контролю
Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція (фон
Рядковий, 15 см	300	30,1	+ 0,5	0,92	+ 0,06
	400	30,3	+ 0,7	0,96	+ 0,08
	500	30,5	+ 0,9	1,03	+ 0,15
Широкоря-дний, 45 см	300	29,55	- 0,05	0,85	- 0,03
	400	29,6	-	0,88	-
	500	29,6	0,0	0,91	+ 0,03
Фон + N60 до сівби
Рядковий, 15 см	300	30,7	+ 1,1	0,98	+ 0,10
	400	31,0	+ 1,4	1,04	+ 0,16
	500	31,3	+ 1,7	1,09	+ 0,21
Широкоря-дний, 45 см	300	29,9	+ 0,3	0,90	+ 0,02
	400	30,2	+ 0,6	0,95	+ 0,07
	500	30,4	+ 0,8	0,96	+ 0,08
Фон + N60 до сівби + N30 у підживлення
Рядковий, 15 см	300	31,3	+ 1,7	1,03	+ 0,15
	400	31,6	+ 2,0	1,09	+ 0,21
	500	31,9	+ 2,3	1,14	+ 0,26
Широкоря-дний, 45 см	300	30,8	+ 1,2	0,96	+ 0,08
	400	31,1	+ 1,5	1,01	+ 0,13
	500	31,3	+ 1,7	1,03	+ 0,15

НІР 0,05 % А - 0,25; В - 0,31; С - 0,31; АВС - 0,31

НІР 0,05 т/га А - 0,01; В - 0,01; С - 0,01; АВС - 0,01

Між вмістом жиру в зерні та густотою рослин спостерігається негативний зв'язок середньої сили (r = - 0,56); між вмістом клітковини та густотою рослин - позитивний зв'язок середньої сили (r = 0,56); вмістом БЕР - сильний від'ємний зв'язок (r = - 0,76); вмістом золи - сильний позитивний зв'язок (r = 0,82).

Економічна та біоенергетична ефективність технологій вирощування бобів кормових та їх конкурентоспроможність

Економічна та біоенергетична оцінки технологій вирощування бобів кормових на зерно показала, що найнижчу собівартість продукції (317,8 грн./т) та найвищий рівень рентабельності (136,0 %) отримали при вирощуванні бобів кормових сорту Оріон рядковим способом із густотою рослин 500 тис./га та внесенні лише фосфорно-калійних добрив в дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння фізіологічно-активними речовинами (табл. 4).

Таблиця 4 Економічна ефективність вирощування бобів кормових на зерно (у середньому за 1998-2001 рр.)

Спосіб сівби	Густота рослин, тис./га	Урожайність, т/га	Умовно чистий прибуток, грн./га	Собівартість 1 т зерна, грн.	Рівень рентабельності, %
Р 60К 90Мо + емістим-С + інокуляція (фон)
Рядковий, 15 см	300	3,12	1343	319,6	134
	400	3,16	1338	326,7	130
	500	3,36	1452	317,8	136
Широкорядний,45 см	300	2,86	1148	348,7	115
	400	2,97	1195	347,6	116
	500	3,07	1235	347,8	116
Фон + N60 до сівби
Рядковий, 15 см	300	3,20	1302	343,1	119
	400	3,35	1380	338,2	122
	500	3,49	1449	334,7	124
Широкорядний, 45 см	300	3,00	1152	365,9	105
	400	3,15	1230	359,7	109
	500	3,17	1209	368,5	104
Фон + N60 до сівби + N30 у підживлення
Рядковий, 15 см	300	3,30	1325	348,5	115
	400	3,45	1402	343,6	118
	500	3,57	1457	341,9	119
Широкорядний, 45 см	300	3,10	1175	371,0	102
	400	3,26	1260	363,6	106
	500	3,29	1247	371,0	102

Найвищий показник коефіцієнта енергетичної ефективності (2,16 %), відмічено на ділянках, де вносили фосфорно-калійні добрива в дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом при сівбі рядковим способом з шириною міжрядь 15 см та густотою рослин 500 тис./га

Тоді як найвищий вихід валової (185094 мДж/га) та обмінної (64623 мДж/га) енергії, найвищий коефіцієнт енергетичної оцінки (5,10) забезпечували рядкові посіви із густотою рослин 500 тис./га при внесенні мінеральних добрив в дозі N60Р 60К 90 + N30 (у підживлення) у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом.

Оцінка конкурентоспроможності удосконалених технологій вирощування бобів кормових на зерно показала, що при сівбі рядковим способом з шириною міжрядь 15 см із густотою рослин 500 тис./га створення сприятливих умов для активного симбіозу за рахунок внесення фосфорно-калійних добрив у дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом забезпечує найвищу величину комплексного коефіцієнта (Кк) - 1,040. Тоді як додаткове застосування середніх (N60) і підвищених (N90) доз азотних добрив знижувало його величину до 0,982 та 0,959. Встановлено, що оптимальне поєднання кількісного та просторового розміщення рослин на площі, що зумовлюється способом сівби, густотою рослин та дозою мінеральних добрив має чітко виражений інтенсивно-екстенсивний напрямок.

Висновки

В дисертації подано теоретичне обгрунтування технологічних прийомів підвищення рівня урожайності і якості зерна сучасних сортів бобів кормових, зокрема способу сівби, густоти рослин та доз азотних добрив з врахуванням гідротермічних умов правобережного Лісостепу України.

1. В умовах регіону за рахунок внесення підвищених (N90) та середніх (N60) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні (Р 60К 90) тривалість вегетаційного періоду бобів кормових була відповідно на 5-6 та 8-9 днів довшою у порівнянні з контролем без азотних добрив. У варіанті широкорядного способу сівби з міжряддями 45 см тривалість вегетаційного періоду теж була більшою на 2-4 дні в порівнянні з рядковим способом з міжряддями 15 см. Із збільшенням густоти рослин від 300 до 500 тис./га тривалість вегетації рослин на 2-4 дні скорочувалася. За достатнього вологозабезпечення вегетаційний період бобів кормових в порівнянні з посушливими роками був на 4-22 дні більшим.

2. Максимальна висота рослин у сорту Оріон (119,1 см), формувалася у варіанті сівби рядковим способом з шириною міжрядь 15 см при густоті рослин 500 тис./га та фоні мінеральних добрив в дозі N90P60K90 з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом, що більше контролю на 30,5 см; в цьому варіанті середньодобові лінійні прирости стебла становили 1,15 см/добу. Виживаність рослин (96,8 %) вищою була при внесенні підвищеної дози азотних добрив (N90).

3. Максимальна площа листової поверхні (77,1 тис. м.²/га) та фотосинтетичний потенціалу посівів бобів кормових (3,977 млн.м ² днів/га) формується при сівбі рядковим способом з густотою рослин 500 тис./га та внесенні підвищених доз (N90) азотних добрив на фосфорно-калійному фоні (Р 60К 90); ці показники більші відповідно на 36,4 тис. м.²/га та на 2,037 млн.м ² днів/га порівняно до контролю.

4. Найвища ЧПФ припадає на період повні сходи-бутонізація - 8,93 г/м ² за добу та у період кінець цвітіння-фізіологічна стиглість - 4,96 г/м ³ за добу при сівбі рядковим способом з густотою рослин 300 тис./га та внесенні підвищених доз азотних добрив (N90) на фосфорно-калійному фоні; в цьому варіанті найбільш спостерігався синусоїдний характер змін чистої продуктивності фотосинтезу. Максимальне накопичення сухої речовини (12,08 т/га) було у варіанті вирощування бобів кормових рядковим способом сівби з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 500 тис./га та внесенні мінеральних добрив в дозі N90P60K90 в період кінець цвітіння-фізіологічна стиглість насіння. Коефіцієнт використання фотосинтетично активної радіації тут становив - 1,60 %.

5. Максимальна кількість активних бульбочок (70,3 шт./рослину) і їх маса (1,6 г/рослину) у сорту Оріон формувалася при завершенні цвітіння у варіанті рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см при густоті рослин 300 тис./га на фоні фосфорно-калійних добрив Р 60К 90 + Мо + ризоторфін + емістимом-С. За середніх (N60) та підвищених (N90) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні (P60K90) спостерігалася інгібіруюча дія на симбіотичний апарат у рослин бобів кормових, що проявлялося у зменшенні кількості активних бульбочок відповідно на 25,5-31,3 % та на 55,9-60,9 %.

6. Найвищий активний симбіотичний потенціал у бобів кормових 18,7 тис. кг•діб/га був у варіанті рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см, з густотою рослин 500 тис./га на фоні фосфорно-калійних добрив (Р 60К 90) у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом, що більше на 6,16 тис. кг•діб/га за внесення середніх (N60) та на 9,85 тис. кг•діб/га при внесенні підвищених (N90) доз азотних добрив.

7. Найбільша кількість біологічно фіксованого азоту у бобів кормових 118 кг/га формується за рядкового способу сівби з густотою рослин 500 тис./га та фоні фосфорно-калійних добрив у дозі Р 60К 90 Мо + інокуляція + емістим-С, що більше проти варіантів з внесенням середніх (N60) та підвищених (N90) доз азотних добрив (відповідно на 39 і 62 кг/га).

8. Найбільшу масу насіння з однієї рослини бобів кормових (20,6 г) одержано у варіанті, де вносили повне мінеральне добриво у дозі N60Р 60К 90 + N30 (у підживлення), проводили сівбу рядковим способом з міжряддями 15 см і з густотою рослин 300 тис./га. Тут кількість бобів становила 18,0 шт. і насінин 45,0 шт. Максимальна маса 1000 насінин (480 г) була у варіанті рядкового способу сівби з шириною міжрядь 15 см з густотою рослин 300 тис./га та внесенні середніх (N60) доз азотних добрив на фосфорно-калійному фоні.

9. Найвища урожайність зерна бобів кормових (3,57 т/га) формується за сівби рядковим способом з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 500 тис./га та внесенні повного мінерального добрива N60Р 60К 90 + N30 (у підживлення), що була більше на 0,6 т/га порівняно з контролем. Між урожайністю та кількістю опадів за вегетаційний період відмічено сильний позитивний зв'язок (r = 0,78). Дана залежність описується рівнянням регресії: У = 8,6111 + 5,4493Х (коефіцієнт детермінації становить 0,61).

10. Виявлено позитивний вплив технологічних прийомів на показники якості та поживності зерна бобів кормових. Максимальний вміст сирого протеїну (31,9 %), вихід сирого протеїну з одиниці площі (1,14 т/га), вміст кормових одиниць в 1 кг зерна (1,10), вміст перетравного протеїну в 1 кг зерна (242,4 г), вихід кормових одиниць з 1 га (3,89), вихід перетравного протеїну з 1 га (8,65 т/га) та забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном (222,7 г) був за внесення підвищеної дози азотних добрив (N90) на фоні фосфорно-калійних добрив (Р 60К 90) у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом.

11. Економічна та біоенергетична оцінки технологій вирощування кормових бобів на зерно показала, що найнижчу собівартість продукції (317,8 грн./т) та найвищий рівень рентабельності (136,0 %) отримали при вирощуванні кормових бобів рядковим способом із густотою рослин 500 тис./га та внесенні лише фосфорно-калійних добрив в дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння фізіологічно активними речовинами. В цьому варіанті був найвищий показник коефіцієнта енергетичної ефективності (2,16 %). Тоді як найвищий вихід валової (185094 мДж/га) та обмінної (64623 мДж/га) енергії, найвищий енергетичний коефіцієнт (5,10) забезпечували рядкові посіви із густотою рослин 500 тис./га при внесенні мінеральних добрив в дозі N60Р 60К 90 + N30 (у підживлення) у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом.

12. Оцінка конкурентоспроможності удосконаленої технології вирощування бобів кормових на зерно показала, що при сівбі рядковим способом з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 500 тис./га створення сприятливих умов для активного симбіозу за рахунок внесення фосфорно-калійних добрив у дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденом забезпечує найвищу величину комплексного коефіцієнта (Кк) - 1,040. Застосування середніх (N60) і підвищених (N90) доз азотних добрив знижує його до 0,982 та 0,959.

Пропозиції виробництву

В умовах правобережного Лісостепу України рекомендується:

- вирощувати інтенсивні сорти бобів кормових типу Оріон рядковим способом сівби з шириною міжрядь 15 см і з густотою рослин 500 тис./га;

- вносити мінеральні добрива в дозі Р 60К 90 у поєднанні з передпосівною обробкою насіння ризоторфіном, емістимом-С та молібденовокислим амонієм.

Публікації за темою дисертації

1. Кобак С.Я. Продуктивність кормових бобів залежно від впливу способу сівби і густоти рослин в умовах центрального Лісостепу України //Вчимося господарювати /Матеріали науково-практичного семінару молодих вчених та спеціалістів, 22-23 листопада 1999 р. - Київ - Чабани. К.: Нора-прінт. 1999. - С.200

2. Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я. Вплив способу сівби, густоти рослин та доз мінеральних добрив на продуктивність кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України /Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2000. - Вип. 7. - С. 23-27 (проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

3. Кобак С.Я. Продуктивність кормових бобів залежно від агротехнічних заходів в умовах центрального Лісостепу України //Матеріали першої наукової міжвузівської конференції аспірантів і молодих викладачів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" 10-11 квітня 2001 р. - Вінниця, 2001. - С. 35

4. Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я. Наукові основи технології вирощування кормових бобів на зерно в умовах центрального Лісостепу України. //Корми і кормовиробництво. - К.: Аграрна наука, 2001. - № 47. - С.124-125 (проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

5. Кобак С.Я. Урожай і якість зерна кормових бобів на Поділлі в залежності від агротехнічних факторів. //Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2001 . - Вип. 10 . - С. 47-53

6. Кобак С.Я. Удосконалення елементів технології вирощування кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України //Матеріали другої наукової міжвузівської конференції аспірантів "Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи" 27-28 лютого 2002 р. - Вінниця, 2002. - С. 43-45

7. Колісник С.І., Кобак С.Я. Шляхи підвищення виробництва зерна кормових бобів в умовах центрального Лісостепу України //Корми і кормо- виробництво. - К.: Аграрна наука, 2002. - № 48. - С. 141-143 (проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

8. Петриченко В.Ф., Колісник С.І., Кобак С.Я. Індивідуальна та зернова продуктивність кормових бобів залежно від агротехнічних заходів в умовах центрального Лісостепу України /Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (спеціальний випуск). - Уманський державний аграрний університет, 2003. - С.706-710 (проведення досліджень, обробка та аналіз даних, написання статті)

9. Кобак С.Я. Формування урожаю кормових бобів залежно від факторів інтенсифікації в умовах Лісостепу України //Вісник аграрної науки, 2003. - жовтень (спецвипуск). - С. 86-88

Размещено на Allbest.ru