Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РОЗВЕДЕННЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН

Коваль тетяна петрівна

УДК 636.22/28.082.26

Формування господарськи корисних ознак тварин у процесі генезису української червоної молочної породи

06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

с. Чубинське - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Полупан Юрій Павлович, завідувач лабораторії розведення червоної худоби Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Петренко Іван Петрович, головний науковий співробітник лабораторії популяційного моніторингу Інституту розведення і генетики тварин УААН;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Хмельничий Леонтій Михайлович, завідувач лабораторії селекції молочної і м'ясної худоби Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН.

Провідна установа: кафедра розведення та генетики тварин ім. М.А. Кравченка Національного аграрного університету Кабінету Міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться „ 19 ” квітня 2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.355.01 Інституту розведення і генетики тварин УААН за адресою: вул. Погребняка, 1, с. Чубинське, Бориспільський район, Київська область, 08321.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Автореферат розісланий „ 17 ” березня 2006 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Червона степова порода, яка займала провідне за чисельністю місце серед молочної худоби степової зони України, впродовж останніх десятиліть поліпшувалась відтворним схрещуванням з англерською, червоною датською та голштинською породами. Важливий внесок у виведення апробованої 2004 року української червоної молочної породи зробили Н.В. Кононенко (1993, 1999, 2002), В.Б. Блізніченко (1988, 1991, 1995, 1996), Ю.П. Полупан (1988, 1998, 2000, 2002), І.І. Салій (1999, 2003), М.В. Зубець (2000), В.П. Буркат (1998, 2000), Т.В. Підпала (1995, 2000, 2003, 2005), О.С. Мокеєв (1986, 1987), В.С. Козир (1987, 1999, 2002), Л.В. Пешук-Топіха (1999, 2001, 2002), Т.В. Мовчан (1996, 2002), В.Г. Назаренко (1981, 1988), В.І. Вороненко (1988) та інші вчені і селекціонери.

На сучасному етапі подальшого удосконалення червоної молочної породи худоби виникає необхідність дослідження взаємозв'язку між структурними одиницями породи, пошук оптимальних схем схрещування з урахуванням досвіду генезису породи, вивчення формування основних господарськи корисних ознак у тварин, що належать до різних порід, типів і порідних поєднань як на загальнопорідному, так і на рівні окремих племінних стад.

Актуальними вбачаються дослідження формування господарськи корисних ознак за відтворного і зворотного схрещування тварин голштинізованого і жирномолочного внутріпорідних типів української червоної молочної породи, реалізації їхнього генетичного потенціалу за різного рівня вирощування і годівлі.

З огляду на зазначене, наші дослідження були спрямовані на пошук оптимальних схем схрещування, що дозволить підвищити ефективність племінної роботи з популяцією української червоної молочної породи великої рогатої худоби, удосконалити її генеалогічну і заводську структуру.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин за темами: „Удосконалити червону степову породу в напрямку підвищення продуктивності, покращання екстер'єрно-конституційних та технологічних якостей шляхом використання сучасних методів селекції” (№ держреєстрації 0196U016323, 1996-2000 роки) та „Завершити виведення та апробувати українську червону молочну породу шляхом підвищення генетичного потенціалу продуктивності та консолідації голштинізованого і жирномолочного внутріпорідних типів” (№ держреєстрації 0101U003119, 2001-2005 роки).

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є вивчення особливостей формування господарськи корисних ознак в онтогенезі у червоної молочної худоби різних порідних поєднань, встановлення закономірностей розвитку помісей різної умовної кровності за голштинською породою, визначення популяційно-генетичних особливостей формування селекційних груп при схрещуванні, успадковуваності, вікової повторюваності, кореляційного зв'язку, фенотипової консолідації та поєднуваності задля з'ясування можливості прогнозування та ефективності селекції за господарськи корисними ознаками.

Для реалізації визначеної мети були поставлені наступні завдання:

Ш вивчити особливості селекційно-племінної роботи при створенні української червоної молочної породи;

Ш проаналізувати інтенсивність формування живої маси телиць;

Ш оцінити екстер'єр корів-первісток та високопродуктивних корів;

Ш дослідити молочну продуктивність корів;

Ш вивчити відтворну здатність корів;

Ш визначити ефективність довічного використання корів;

Ш виявити ступінь впливу окремих генотипових і паратипових факторів на формування господарськи корисних ознак;

Ш визначити ступінь фенотипової диференціації та селекційне значення ліній, родин, корів-рекордисток і племінної цінності бугаїв у формуванні та генетичному поліпшенні популяції червоної молочної породи худоби;

Ш визначити економічну ефективність розведення червоної молочної породи худоби.

Об'єкт досліджень. Телиці, корови, бугаї червоної степової, англерської, жирномолочного і голштинізованого внутріпорідних типів української червоної молочної порід великої рогатої худоби.

Предмет досліджень. Формування живої маси, екстер'єру, молочної продуктивності, відтворної здатності та ефективності довічного використання телиць і корів, племінної цінності бугаїв і внутріпорідної селекційної структури в процесі генезису української червоної молочної породи великої рогатої худоби.

Методи досліджень. У роботі використані загальноприйняті зоотехнічні та біологічні методи досліджень. При обробці результатів використовувалися методи математичної статистики із застосуванням комп'ютерної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Доведена переважаюча ефективність розведення тварин голштинізованого внутріпорідного типу української червоної молочної породи за молочною продуктивністю, екстер'єром, більшістю інших господарськи корисних ознак порівняно з аналогами жирномолочного типу як за наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі корів, так і за істотного його зниження. Встановлено селекційну неефективність зворотного схрещування тварин голштинізованого типу з бугаями червоної степової, англерської та жирномолочного типу української червоної молочної порід за різного рівня вирощування і годівлі. В умовах південного регіону України проведена комплексна оцінка корів української червоної молочної породи у процесі її генезису за основними господарськи корисними ознаками за різного рівня вирощування і годівлі тварин.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати можуть бути використані для створення конкурентоспроможних стад в умовах інтенсивної технології виробництва молока та застосовані при розробці довготермінових програм і перспективних планів племінної роботи зі стадами української червоної молочної породи.

Розроблено оптимальні параметри формування екстер'єрних та продуктивних ознак у тварин української червоної молочної породи задля ефективного її господарського використання.

Результати досліджень використані при розробці „Плану племінної роботи зі стадом великої рогатої худоби племзаводу „Зоря” Білозерського району Херсонської області на 2002-2006 роки і на період до 2010 року”, „Плану племінної роботи зі стадом великої рогатої худоби племзаводу „Широке” Сімферопольського району АР Крим на 1999-2005 роки і на період до 2010 року” і „Програми селекції української червоної молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки”.

Результати дисертаційних досліджень увійшли до складу „Матеріалів до апробації української червоної молочної породи та її внутріпорідних селекційних формувань”. Дисертант є співавтором української червоної молочної породи, таврійського зонального заводського типу, заводських ліній Інгансе 343514, Чіфа 1427381 - Валіанта 1650414, Мейпла 1430145 і заводських родин Чарки 5560 та Змєйки 2076.

Особистий внесок здобувача. Автором роботи самостійно зібрані первинні дані зоотехнічного та племінного обліку дослідних тварин, створено базу даних на ПЕОМ та проведено аналіз конституціональних і екстер'єрних особливостей, молочної продуктивності та відтворної здатності, ефективності довічного використання тварин. Автор брала безпосередню участь у оцінці екстер'єру корів.

Дисертантом самостійно опрацьовані, проаналізовані і узагальнені одержані результати, що подані у вигляді дисертації з висновками та пропозиціями виробництву. Детально досліджено генеалогічну структуру стада одного з провідних племінних заводів з розведення української червоної молочної породи. Автором вивчено процес генезису жирномолочного і голштинізованого внутріпорідних типів української червоної молочної породи.

Дисертант є співавтором української червоної молочної породи, таврійського зонального заводського типу, заводських ліній Інгансе 343514, Чіфа 1427381 -Валіанта 1650414, Мейпла 1430145 і заводських родин Чарки 5560 та Змєйки 2076.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях лабораторії розведення червоної худоби Інституту розведення і генетики тварин УААН у 2001-2005 роках, на науково-виробничих конференціях „Конкурентоспособное производство продукции животноводства в республике Беларусь” (Жодино, 1998), „Селекційно-генетичні та біотехнологічні методи консолідації новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин” (К., 1999), „Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин” (К., 2002), „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка” (Суми, 2003) та на конференціях молодих учених і аспірантів у 2003-2005 роках.

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 23 наукових працях, у тому числі опубліковані у 17 фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку літератури і додатків. Обсяг дисертації становить 261 сторінку, у тому числі 67 таблиць, 11 рисунків і 3 додатки. Список літератури включає 551 джерело, у тому числі 60 іноземними мовами.

екстер'єрний схрещування молочний порода

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені впродовж 1993-2004 років шляхом постановки науково-господарських дослідів, статистичного і популяційно-генетичного аналізу матеріалів первинного зоотехнічного і племінного обліку, ретроспективного аналізу у процесі генезису української червоної молочної породи великої рогатої худоби за наведеною на рис. 1 загальною схемою.

Для досліджень залучено інформацію по 4263 коровах, що використовувались у стаді племзаводу „Зоря” Херсонської області впродовж 1979-2002 років, 79 коровах племзаводу „Широке” АР Крим і 47 - племрепродуктора „Руно” Дніпропетровської області.

Конституціональні особливості тварин оцінювалися обчисленням показників інтенсивності формування живої маси за методикою Ю.К. Свєчина (1979) на поголів'ї 107 телиць, що народилися впродовж 1999-2000 років. Екстер'єр корів оцінювали шляхом взяття 17 промірів, обчислення індексів та фотографування тварин.

Молочну продуктивність корів оцінювали за надоєм, вмістом і виходом молочного жиру за 305 днів першої, другої, третьої та кращої за надоєм лактацій. Відтворну здатність корів оцінювали за віком першого отелення, тривалістю сервіс-періоду, періоду між суміжними отеленнями та обчисленням коефіцієнта відтворної здатності. Ефективність довічного використання вивчали на поголів'ї 489 корів. Коефіцієнт господарського використання розраховували за формулою М.С. Пелехатого зі співавторами (1990).

Коефіцієнти фенотипової консолідації визначали за формулами ю.п. Полупана (1996).

Успадковуваність молочної продуктивності визначали як подвоєний коефіцієнт кореляції за шляхом „мати - дочка” і обчисленням показника сили впливу батька на мінливість досліджуваної ознаки однофакторним дисперсійним аналізом. Вікову повторюваність визначали обчисленням коефіцієнтів кореляції фенопрояву ознак у корів за різні за порядком лактації.

Рис. 1. Загальна схема досліджень

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка бугаїв за якістю потомства проведена методом порівняння „дочки - ровесниці” з використанням математичного апарату „ефективного числа дочок” з урахуванням і без урахування року отелення дочок.

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали методами математичної статистики за програмою „Statistica 6,0” на ПЕОМ (В. Боровиков, 2001).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Інтенсивність формування живої маси телиць. Встановлено, що за умов невисокого рівня вирощування і годівлі жива маса телиць у віці 6, 9, 12 місяців, середньодобові прирости та інтенсивність формування їх живої маси справляють незначний вплив на рівень майбутньої молочної продуктивності корів (r=0,001...0,08) за криволінійного характеру зв'язку. Найвищу молочну продуктивність (3842 і 3825 кг молока за вмісту 3,82 і 3,83% жиру) мають первістки, які характеризуються помірною інтенсивністю формування живої маси (модальний клас). Вони переважають таких, що формуються швидко, за надоєм на 155 і 161 кг, за вмістом жиру - на 0,02 і 0,01%, за його виходом - на 8,5 і 0,9 кг, а тих, що формуються повільно - відповідно на 310 (td=1,705, Р<0,1) і 220 кг, 0,03 і 0,07% і 8,6 і 3,1 кг.

Формування екстер'єрних особливостей корів. Тварини голштинізованого внутріпорідного типу переважають аналогів жирномолочного типу і англерської породи за більшістю промірів (табл. 1) як за умов задовільного рівня вирощування і годівлі (на 0,7…9,5 см або на 1,6…14,6%), так і за його істотного зниження (0,1…1,9 см або на 0,9…5,2%). Зниження рівня вирощування і годівлі тварин призводить до нівелювання міжгрупової диференціації за індексами будови тіла (різниця складає 1%).

Підвищення умовної кровності за англерською породою не справляє значного впливу на формування екстер'єру первісток жирномолочного типу за виключенням промірів навскісної довжини тулуба (Р<0,01), обхвату п'ястка (Р<0,001), обхвату грудей (Р<0,1) та індексів шилозадості (Р<0,001) і костистості (Р<0,01). Підвищення умовної кровності за голштинською породою до 50-75% приводить до деякого збільшення, а її зниження (до 37,5%) - до зменшення величини більшості промірів корів голштинізованого типу.

Аналізом міжпорідної диференціації корів за величиною і формою вимені виявлено, що коровам англерської породи більш притаманна чашоподібна, а коровам жирномолочного і голштинізованого типів - ванноподібна форма вимені (табл. 2). Корови голштинізованого типу мають найменшу величину вимені, що найперше спричинено його більш щільним прикріпленням. Аналіз зв'язку форми і величини вимені з надоєм корів-первісток (табл. 3) засвідчує найбільшу його величину у тварин голштинізованого типу за високих ступенів вірогідності.

Таблиця 1. Проміри первісток (х±S.E.) різних порід і типів за різного рівня вирощування

Показник	1991 рік	2000 рік	2002 рік
	АН*	ЖЧМ	ГЧМ	ЖЧМ	ГЧМ	ЖЧМ	ГЧМ
Оцінено тварин	9	26	6	31	125	125	129
Вік взяття промірів, місяців	38,6±0,6	38,4±0,4	38,9±0,4	35,1±0,5	35,5±0,3	38,7±0,5	39,1±0,5
Проміри, см: висота в холці	126,0±0,95	127,9±0,62	130,8±2,08	126,7±0,65	127,2±0,35	124,7±0,36	126,0±0,36
глибина грудей	70, 9±1,22	69,2±0,44	71,7±1,35	66,6±0,42	67,0±0,19	64,8±0,24	65,1±0,26
ширина грудей	47,6±0,80	46,0±0,62	48,1±1,69	40,7±0,34	39,7±0,21	39,6±0,29	40,0±0,26
навскісна довжина тулуба	156,9±1,56	156,7±0,81	159,2±2,09	151,8±0,69	151,3±0,37	155,3±0,45	157,0±0,46
ширина в маклаках	55,6±0,94	53,2±0,40	56,2±0,90	50,5±0,51	50,5±0,17	50,8±0,19	51,4±0,22
ширина в кульшових зчленуваннях	48,2±0,53	48,5±0,24	49,7±0,83	48,0±0,26	47,7±0,14	47,6±0,16	48,1±0,14
ширина в сідничних горбах	33,3±0,47	31,1±0,75	36,4±0,68	32,0±0,30	32,3±0,17	32,2±0,27	32,6±0,17
навскісна довжина заду	53,1±0,47	52,7±0,35	54,2±0,63	51,2±0,42	51,1±0,22	51,6±0,16	51,7±0,20
обхват п'ястка	18,8±0,20	18,3±0,13	19,0±0,13	17,8±0,11	17,7±0,05	17,6±0,05	17,7±0,07
обхват грудей	199,1±2,24	191,5±1,51	201,0±4,33	174,6±0,75	175,2±0,46	176,2±0,58	178,1±0,53
висота від підлоги до дна вимені	49,9±1,46	54,9±0,72	50,7±1,91	59,5±0,55	60,0±0,35	58,0±0,45	59,1±0,40
довжина вимені	34,2±2,30	31,9±0,86	32,2±1,85	32,4±0,74	32,8±0,42	33,4±0,41	34,0±0,43
ширина вимені	32,1±1,49	28,2±0,78	30,1±1,13	26,4±0,60	26,4±0,30	27,3±0,36	27,2±0,32
глибина вимені	27,4±1,78	28,2±0,74	25,0±1,29	23,4±0,47	23,8±0,21	22,5±0,24	22,3±0,26
обхват вимені	123,4±7,31	117,2±1,98	118,8±6,06	98,8±1,78	101,1±1,06	104,1±1,19	105,9±1,15
довжина дійок	-	7,08±0,277	-	5,43±0,186	5,16±0,106	5,62±0,112	5,70±0,123
діаметр дійок	-	2,83±0,114	-	1,95±0,073	1,98±0,031	2,25±0,043	2,22±0,044

Примітка: * тут і далі за текстом АН - англерська, ЧС - червона степова породи, ЖЧМ - жирномолочний внутріпорідний тип, ГЧМ - голштинізований внутріпорідний тип української червоної молочної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 2. Величина і форма вимені корів-первісток різних порід і типів

Показник	ЧС	АН	ЖЧМ	ГЧМ
	голів	%	голів	%	голів	%	голів	%
Оцінено тварин	6	60	305	316
З них з формою вимені: ванноподібною	4	66,7	21	35,0	170	55,7	228	72,1
чашоподібною	1	16,6	25	41,7	110	36,1	66	20,9
округлою	1	16,6	14	23,3	25	8,2	22	7,0
Індекс умовної величини вимені (х±S.E.)	3242±245,3	3503±112,4	3091±48,2	2575±42,3

Встановлено, переважно додатний досить істотний зв'язок надою з окремими промірами первісток (r=0,14…0,55) за високого ступеня вірогідності. Зв'язок між промірами і жирномолочністю в цілому незначний і характеризується зміною величини і напрямку за окремими промірами (r=-0,15…0,10). Погіршення умов годівлі і вирощування спричиняє деяке послаблення зв'язку молочної продуктивності з окремими промірами. Кореляційний зв'язок промірів і віку першого отелення значний, різноспрямований і переважно високодостовірний (r=-0,44...0,31). Залежність коефіцієнта відтворної здатності від промірів порівняно менша за переважно низьких ступенів вірогідності (r=-0,15 …0,11).

Таблиця 3. Зв'язок індексів умовної величини та форми вимені корів різних порід і типів з надоєм за 305 днів першої лактації

Корельований індекс	Групи за породами і типами	Враховано тварин	r±S.E.	tr	P
Умовної величини вимені	ЧС	6	0,34±0,470	0,72	0,513
	АН	60	0,31±0,126	2,47	0,016
	ЖЧМ	305	0,39±0,066	5,94	<0,001
	ГЧМ	316	0,56±0,060	9,29	<0,001
Форми вимені	ЧС	6	0,09±0,498	0,19	0,857
	АН	60	-0,12±0,131	0,88	0,382
	ЖЧМ	305	0,10±0,098	1,02	0,236
	ГЧМ	316	0,27±0,090	3,00	<0,001

Формування молочної продуктивності корів. Умови вирощування і годівлі корів (рік першого отелення) визначають від 16 до 23% загальної фенотипової мінливості ознак молочної продуктивності. Міжгрупова різниця за надоєм первісток (1989-2000 роки) сягає 1136 кг або 23%, а за вищу лактацію - 1427 кг або 21%.

Виявлено істотну міжпорідну диференціацію корів за показниками молочної продуктивності. Тварини голштинізованого типу переважають аналогів вихідних порід і жирномолочного типу за надоєм як за близького до рекомендованого рівня вирощування і годівлі корів (на 934…1228 кг), так і за суттєвого його зниження (на 78…205 кг).

Вплив умовної кровності корів жирномолочного типу за англерською породою на їхню молочну продуктивність виявився порівняно невисоким за переваги 3/4-кровних тварин. Зі збільшенням умовної кровності корів голштинізованого типу української червоної молочної породи за поліпшувальною голштинською породою надій та вихід молочного жиру зростають. За ознаками надою та виходу молочного жиру серед тварин голштинізованого типу вищою продуктивністю за різного рівня вирощування і годівлі відзначаються тварини рекомендованої схемою відтворного схрещування кінцевої умовної кровності (3/4 і 5/8) за поліпшувальною голштинською породою. Зворотне схрещування виявляє господарську неефективність за молочною продуктивністю як за наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі, так і за істотного його зниження.

Встановлено порівняно невисокий (h2 = -0,02…0,40), проте у більшості випадків достовірний рівень генотипової детермінації молочної продуктивності корів. Ступінь успадковуваності змінюється залежно від методу обчислення та різних умов вирощування і годівлі тварин (табл. 4).

Таблиця 4. Успадковуваність молочної продуктивності корів за шляхом „мати - дочка” (h2 = 2rМ-Д)

Ознака	Лактація	h2±S.E.	t	P
За усією вибіркою (n = 3084)
Надій	перша	0,15±0,036	4,12	<0,001
	вища	0,16±0,052	3,03	0,002
Вміст жиру в молоці	перша	0,30±0,036	8,23	<0,001
	вища	0,40±0,052	7,93	<0,001
За наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі корів (n = 944)
Надій	перша	0,22±0,064	3,40	<0,001
	вища	0,17±0,076	2,27	0,023
Вміст жиру в молоці	перша	-0,02±0,066	0,35	0,727
	вища	0,21±0,076	2,74	0,006
За зниження рівня вирощування і годівлі корів (n = 442)
Надій	перша	0,24±0,095	2,52	0,012
Вміст жиру в молоці	перша	0,07±0,095	0,77	0,439

Співвідношення величини обчислених методом подвоєння кореляції „мати - дочка” і визначенням сили впливу походження за батьком на мінливість досліджуваних ознак коефіцієнтів успадковуваності засвідчує майже рівну частку адитивної та домінантної складових у загальній генотиповій варіансі за надоєм корів і деяку перевагу адитивної складової - за вмістом жиру в молоці. Виявлений характер успадкування дає підстави очікувати практично рівну ефективність масового добору корів за продуктивністю матерів та індивідуального добору з інтенсивним використанням оцінених за потомством бугаїв-поліпшувачів за ознакою надою і певну перевагу масового добору за вмістом жиру в молоці.

Встановлено досить високі коефіцієнти вікової повторюваності основних ознак молочної продуктивності корів. Повторюваність надою і виходу молочного жиру дещо вища (відповідно r=0,33…0,71, r=0,36…0,72), а вмісту жиру в молоці дещо нижча (r=0,29…0,50) за всі враховані лактації. Відмічено тенденцію до зниження коефіцієнтів повторюваності в міру віддалення порівнюваних лактацій у часі. Вирівняність умов вирощування і годівлі корів та їх покращання сприяють підвищенню коефіцієнтів повторюваності надою і виходу молочного жиру та зниженню коефіцієнтів повторюваності вмісту жиру в молоці. Встановлено значне підвищення коефіцієнтів повторюваності за їх визначення у межах окремих порід і типів та істотну міжпорідну диференціацію.

Встановлено переважно від'ємну, часом досить значну кореляційну залежність (r=-0,26…0,02) між молочною продуктивністю і коефіцієнтом відтворної здатності.

Формування відтворної здатності корів. Встановлено значний вплив на відтворну здатність корів генотипових і паратипових чинників. Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що рік першого отелення зумовлює впродовж зазначеного тривалого періоду генезису стада 20% загальної фенотипової мінливості віку першого отелення, і 2% - коефіцієнта відтворної здатності по першій лактації за найвищих ступенів достовірності. За наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі наймолодшим віком першого отелення (на 48…57 днів) і дещо вищим коефіцієнтом відтворної здатності (на 0,029…0,112) відзначалися тварини червоної степової породи. Найвищим коефіцієнтом відтворної здатності по першій лактації відзначаються первістки голштинізованого типу (0,979). Найгірша відтворна здатність за цих умов притаманна тваринам англерської породи. За погіршення рівня вирощування і годівлі корів міжпорідна диференціація за параметрами відтворення знижується до неістотних, недостовірних значень.

Впливу умовної кровності за англерською породою на відтворну здатність корів практично не встановлено. Вплив умовної кровності за голштинською породою виявився більш істотним. Наймолодшим віком отелень характеризуються напівкровні за голштинською породою корови (на 59…77 днів). За коефіцієнтом відтворної здатності перевагу мають 5/8-кровні тварини.

Ефективність довічного використання корів. Однофакторним дисперсійним аналізом встановлено, що рік першого отелення зумовлює від 5 до 9% загальної фенотипової мінливості показників ефективності довічного використання корів за високого ступеня достовірності.

За переважною більшістю показників тривалості та ефективності довічного використання встановлено (табл. 5) перевагу корів голштинізованого типу.

З підвищенням надою і виходу молочного жиру по першій лактації надій на один день життя, господарського використання і лактування збільшуються (r=0,49…0,71). Кореляційний зв'язок вмісту жиру в молоці з показниками довічного використання зворотний і переважно невисокий (r=-0,03…-0,13).

Формування внутріпорідної структури української червоної молочної породи. Встановлено, що створювані й апробовані заводські лінії, споріднені групи та родини жирномолочного і голштинізованого внутріпорідних типів української червоної молочної породи мають значний рівень міжгрупової диференціації і специфічності за основними селекційними ознаками.

Найбільші проміри та індекси будови тіла відмічено у корів спорідненої групи Ройта 338.

Племінна цінність бугаїв значною мірою визначається належністю їх до порід, внутріпорідних типів, ліній і споріднених груп, а також методу оцінки. Належність бугая до породи чи внутріпорідного типу зумовлює 32% загальної фенотипової мінливості племінної цінності за надоєм, 5% - за вмістом жиру в молоці, 16% - за молочним жиром, 30% - за віком першого отелення та 18% - за коефіцієнтом відтворної здатності. Серед оцінених бугаїв різних порід і внутріпорідних типів бугаї голштинської породи і голштинізованого типу української червоної молочної породи характеризуються порівняно вищою племінною цінністю за комплексом ознак та більшим числом виявлених бугаїв-поліпшувачів.

Використання бугаїв ліній і споріднених груп голштинізованого типу і червоно-рябої голштинської породи є найбільш доцільним з огляду на вищу їх племінну цінність. З огляду на виявлений невисокий рівень співвідносної мінливості племінної цінності бугаїв селекція на одночасне підвищення надою і вмісту жиру в молоці (r=-0,08) та коефіцієнта відтворної здатності (r=-0,38) є ускладненою.

Оцінка племінної цінності бугаїв, здійснена різними методами (порівняння дочок з ровесницями з урахуванням і без урахування року їхнього отелення), засвідчує різний (часом невисокий) ступінь повторюваності племінної цінності бугаїв за різними ознаками (табл. 6) та некоректність оцінки племінної цінності бугаїв без урахування року отелення дочок і ровесниць. Так, відхилення абсолютних значень племінної цінності за надоєм у середньому сягає 209 кг (1,32 нормованих відхилень), за вмістом жиру в молоці - 0,07% (0,825), за молочним жиром - 10,9 кг (1,14), за віком першого отелення - 33 дні (0,94), за коефіцієнтом відтворної здатності - 0,026 (0,263 нормованих відхилень). У 18% випадків спостерігається навіть зміна напрямку племінної цінності бугаїв за надоєм, у 32% - за вмістом жиру в молоці, у 28% - за виходом молочного жиру, у 37% - за віком першого отелення і у 15% випадків - за коефіцієнтом відтворної здатності.

Таблиця 5. Ефективність довічного використання корів різних порід і типів

Показник	По стаду	ЧС	АН	ЖЧМ	ГЧМ
	х±S.E.	C.V.	х±S.E.	C.V.	х±S.E.	C.V.	х±S.E.	C.V.	х±S.E.	C.V.
Враховано голів	489	7	101	328	53
Тривалість днів: життя	2572±27,9	24,0	2320±170,0	19,4	2583±65,2	25,4	2558±34,8	24,6	2668±61,7	16,8
Господарського використання	1718±28,2	36,3	1523±176,1	30,6	1711±67,0	39,3	1704±35,1	37,3	1844±61,2	24,2
лактування	1327±23,0	38,5	1228±143,7	31,0	1325±51,2	38,8	1314±29,1	40,2	1419±54,4	27,9
Лактацій за життя	4,27±0,075	38,7	4,07±0,519	33,8	4,36±0,178	41,1	4,20±0,092	39,7	4,56±0,173	27,6
Одержано телят за життя	4,74±0,081	37,5	4,29±0,644	39,8	4,78±0,198	41,4	4,68±0,097	37,4	5,10±0,213	30,1
Довічна продуктивність: надій, кг	21393±411,7	42,5	19337±2581,8	35,3	22497±947,8	42,3	20588±500,4	44,0	24543±1104,4	32,8
молочний жир: кг	834,2±15,92	42,2	756,0±100,46	35,2	885,5±37,04	42,0	801,4±19,33	43,7	950,1±41,63	31,9
%	3,92±0,004	2,3	3,91±0,040	2,7	3,94±0,009	2,5	3,92±0,005	2,3	3,88±0,011	2,1
Надій (кг) за один день: життя	8,03±0,092	25,2	8,26±0,709	22,7	8,41±0,214	25,6	7,75±0,106	24,7	9,03±0,286	23,1
Господарського використання	12,40±0,110	19,7	12,78±1,056	21,9	13,28±0,264	20,0	12,00±0,124	18,7	13,19±0,353	19,5
лактування	16,05±0,115	15,9	15,85±1,317	22,0	16,97±0,290	17,1	15,58±0,123	14,3	17,22±0,379	16,0

Размещено на http://www.allbest.ru/

Таблиця 6. Повторюваність племінної цінності бугаїв за різних методів оцінки (n=60)

Племінна цінність бугая за ознакою	r±S.E.	tr	P
Надій	0,71±0,092	7,74	<0,001
Молочний жир: %	0,15±0,130	1,18	0,242
кг	0,54±0,110	4,91	<0,001
Вік першого отелення	0,30±0,125	2,43	0,018
Коефіцієнт відтворної здатності	0,40±0,120	3,33	0,002

Переважна більшість аналізованих родин представлені тваринами як жирномолочного, так і голштинізованого внутріпорідних типів. Найбільші значення більшості промірів мають корови родин Намєстніци 2910 і Травки 7858, а найнижчі - родини Букви 1116. Найбільші показники живої маси характерні для корів родин Циновки 2312, Павліни 1860 та Крушини 7192, що перевищують середні показники відповідно на 8,0, 5,0 і 3,7%.

У племзаводі „Зоря” виявлено 26 родин, продуктивність яких за кращу лактацію сягає понад 6000 кг молока, що становить 12,5% усіх родин стада. При цьому корови зазначених родин поєднують високі надої з підвищеною жирністю молока. Більшість досліджуваних родин мають коливальний характер зміни продуктивності у поколіннях.

Виявлено прямо пропорційне зростання середнього надою і вмісту жиру в молоці по родинах із підвищенням надою і вмісту жиру в молоці родоначальниці (відповідно r=0,47 і r=0,64, P<0,001). Дисперсійним аналізом встановлено, що надій родоначальниці зумовлює 21,1±1,49% мінливості середнього надою усіх корів родини за вищу лактацію за F=17,16 і P<0,001. Аналогічна сила впливу за вмістом жиру в молоці становить 33,6±1,39% за F=32,43 і P<0,001.

Відмічена значна варіабельність коефіцієнтів фенотипової консолідації по різних родинах і ознаках (К1=-0,803…0,826; К2=-0,628…0,823). Найменший рівень консолідації встановлено за надоєм.

Поєднуваність порід і ліній за відтворного схрещування. Аналіз господарськи корисних ознак груп корів голштинізованого типу першого і другого покоління як за відтворного, так і за зворотного схрещування засвідчує вищу ефективність поєднання поліпшувальної голштинської породи з маточним поголів'ям червоної степової породи та її зниження з підвищенням умовної кровності маток за англерською породою. Вплив поєднуваності порід на вік першого отелення, коефіцієнт відтворної здатності, живу масу і вміст жиру в молоці корів менш істотний і не має чіткої залежності від умовної кровності маточного поголів'я за англерською породою.

Встановлено, що до маток ліній червоної степової породи найбільш доцільним є внутріпорідний підбір, серед ліній і споріднених груп англерської породи і жирномолочного типу внутрілінійний підбір та крос ліній у межах жирномолочного типу. Підтверджена невисока ефективність зворотного схрещування маток ліній і споріднених груп голштинізованого типу з бугаями ліній англерської породи і жирномолочного типу. Кращою продуктивністю відзначаються первістки голштинізованого типу за внутрішньолінійного підбору.

Економічна ефективність розведення тварин української червоної молочної породи худоби у фактичних цінах 2004 року у ПОК „Зоря” становить 121,3 грн. на одну корову на рік або 121305 грн. по усьому стаду.

Висновки

1. Корови голштинізованого внутріпорідного типу української червоної молочної породи переважають тварин жирномолочного типу та вихідних червоної степової і англерської порід за більшістю промірів, формою вимені, молочною продуктивністю як за наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі, так і за істотного його зниження, що забезпечує вищу загальну ефективність їхнього довічного використання і переважаючу перспективу розширеного відтворення зазначеного типу при подальшому внутріпорідному селекційному удосконаленні новоствореної породи. Встановлено селекційну неефективність зворотного схрещування тварин голштинізованого типу з бугаями червоної степової, англерської та жирномолочного типу української червоної молочної порід за різного рівня вирощування і годівлі.

2. За умов невисокого рівня вирощування і годівлі жива маса телиць у віці 6, 9, 12 місяців, середньодобові прирости та інтенсивність формування їх живої маси справляють незначний вплив на рівень майбутньої молочної продуктивності корів. Перевагу за ознаками молочної продуктивності мають первістки, що формувалися помірно (модальний клас). Найгіршими за показниками молочної продуктивності виявилися телиці з низькою інтенсивністю формування живої маси.

3. Тварини голштинізованого внутріпорідного типу переважають аналогів жирномолочного типу і англерської породи за більшістю промірів як за умов задовільного рівня вирощування і годівлі, так і за його істотного зниження. Підвищення умовної кровності за голштинською породою до 50-75% приводить до деякого збільшення, а її зниження, зокрема до 37,5% у результаті зворотного схрещування, - до зменшення величини більшості промірів.

4. Коровам англерської породи більш притаманна чашоподібна, а коровам жирномолочного і голштинізованого типів - ванноподібна (відповідно 55,7% і 72,1%) форма вимені. Корови голштинізованого типу мають найменшу величину вимені, що найперше спричинено його більш щільним прикріпленням.

5. Встановлено переважно додатний досить істотний зв'язок надою з окремими промірами (r=0,14…0,55) за високого ступеня вірогідності. Зв'язок між промірами і жирномолочністю в цілому незначний і характеризується зміною величини і напрямку за окремими промірами (r=-0,15…0,10). Кореляційний зв'язок промірів і віку першого отелення значний різноспрямований переважно високодостовірний (r=-0,44…0,31). Залежність коефіцієнта відтворної здатності від промірів порівняно менша (r=-0,15…0,11) і переважно невірогідна.

6. Умови вирощування і годівлі корів визначають від 16 до 23% загальної фенотипової мінливості ознак молочної продуктивності. Міжгрупова різниця за надоєм первісток сягає 1136 кг або 23%, а за вищу лактацію - 1427 кг або 21%.

7. Тварини голштинізованого типу переважають аналогів вихідних порід і жирномолочного типу за надоєм як за близького до рекомендованого рівня вирощування і годівлі корів (на 934…1228 кг), так і за суттєвого його зниження (на 78…205 кг). Встановлено достовірну закономірність істотного підвищення надоїв і виходу молочного жиру зі збільшенням умовної кровності корів голштинізованого типу української червоної молочної породи за поліпшувальною голштинською породою.

8. Встановлено порівняно невисокий (h2=-0,02…0,40), проте у більшості випадків достовірний рівень генотипової детермінації молочної продуктивності корів. Співвідношення величини обчислених методом подвоєння кореляції „мати - дочка“ і визначенням сили впливу походження за батьком на мінливість досліджуваних ознак коефіцієнтів успадковуваності засвідчує майже рівну частку адитивної та домінантної складових у загальній генотиповій варіансі за надоєм корів і деяку перевагу адитивної складової за вмістом жиру в молоці. Виявлений характер успадкування дає підстави очікувати практично рівну ефективність масового добору корів за продуктивністю матерів та індивідуального добору з інтенсивним використанням оцінених за потомством бугаїв-поліпшувачів за ознакою надою і певну перевагу масового добору за вмістом жиру в молоці.

9. Повторюваність надою і виходу молочного жиру дещо вища (відповідно r=0,33…0,71, r=0,36…0,72), а вмісту жиру в молоці дещо нижча (r=0,29…0,50) за всі враховані лактації. Відмічено тенденцію до зниження коефіцієнтів повторюваності в міру віддалення порівнюваних лактацій у часі.

10. За наближеного до оптимального рівня вирощування і годівлі найкращою відтворною здатністю відзначалися тварини червоної степової породи. Вони мали молодший вік отелень (на 48…57 днів) та вищі коефіцієнти відтворної здатності (на 0,029…0,112). Найгірша відтворна здатність притаманна тваринам англерської породи. Тварини жирномолочного і голштинізованого внутріпорідних типів мали пересічно-коливальний характер відтворної здатності.

11. Встановлено перевагу тварин голштинізованого типу над ровесниками тварин інших порід і типів за переважною більшістю показників довічного використання.

12. Серед оцінених бугаїв різних порід і внутріпорідних типів бугаї голштинської породи і голштинізованого типу української червоної молочної породи характеризуються порівняно вищою племінною цінністю за комплексом ознак та більшим числом виявлених бугаїв-поліпшувачів. Визначення племінної цінності бугаїв необхідно проводити лише з урахуванням року отелення дочок, і з порівнянням їх продуктивності з ровесницями споріднених порід і типів.

13. Заводські лінії, споріднені групи і родини української червоної молочної породи мають значний рівень міжгрупової диференціації і специфічності за основними селекційними ознаками.

14. Виявлено прямо пропорційне зростання середнього надою і вмісту жиру в молоці по родинах із підвищенням надою і вмісту жиру в молоці родоначальниці (відповідно r=0,47 і r=0,64, P<0,001). Сила впливу родоначальниці на мінливість надою і вмісту жиру в молоці корів родин складає відповідно 21,1% і 33,6% за P<0,001. Відмічена значна варіабельність коефіцієнтів фенотипової консолідації по різних родинах і ознаках (К1=-0,803…0,826; К2=-0,628…0,823).

15. Встановлено вищу ефективність поєднання поліпшувальної голштинської породи з маточним поголів'ям червоної степової породи та її зниження з підвищенням умовної кровності маток за англерською породою.

16. Встановлено, що до маток ліній червоної степової породи найбільш доцільним є внутріпорідний підбір, серед ліній і споріднених груп англерської породи і жирномолочного типу - внутрілінійний підбір та крос ліній у межах жирномолочного типу. Підтверджена невисока ефективність зворотного схрещування маток ліній і споріднених груп голштинізованого типу з бугаями ліній англерської породи і жирномолочного типу. Кращою продуктивністю відзначаються первістки голштинізованого типу за внутрішньолінійного підбору.

17. Економічна ефективність розведення тварин української червоної молочної породи худоби у фактичних цінах 2004 року у ПОК „Зоря” становить 121,3 грн. на одну корову або 121305 грн. по усьому стаду.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Базовим господарствам з розведення української червоної молочної породи худоби незалежно від рівня вирощування і годівлі тварин рекомендувати розведення тварин голштинізованого внутріпорідного типу за підвищення їх умовної кровності за голштинською породою понад 50%.

2. При розведенні тварин голштинізованого типу не допускати зворотного схрещування з бугаями червоної степової, англерської порід та жирномолочного типу.

3. При оцінці бугаїв-плідників за якістю потомства обов'язково враховувати рік отелення дочок і ровесниць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Формування заводських родин створюваної червоної молочної породи // Розведення і генетика тварин - К.: Аграрна наука, 2000. - Вип. 33. - С. 105-110. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

2. Оцінка бугаїв та кращі корови голштинізованого типу / Ю. Полупан, В. Антоненко, О. Баранчук, О. Романюк, Н. Полупан, О. Іващенко, Т. Коваль, Д. Шиховцова // Тваринництво України. - 2000. - № 5-6. - С. 23-25. (Збір матеріалів, аналіз результатів досліджень).

3. Полупан Ю.П., Найденко К.А., Коваль Т.П. Характеристика родин створюваної червоної молочної породи за живою масою і екстер'єром // Науковий вісник Національного аграрного університету. - 2001. - Вип. 34. - С. 108-115. (Збір матеріалів, аналіз результатів досліджень, підготовка статті).

4. Селекція червоної молочної худоби за родинами / Ю. Полупан, Т. Коваль, І. Плетенчук, В. Вороненко, В. Демчук // Тваринництво України. - 2003. - № 2. - С. 22-25. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

5. Коваль Т. Селекція червоної молочної худоби у племзаводі „Зоря” // Тваринництво України. - 2003. - № 3. - С. 12-15.

6. Коваль Т.П. Формування екстер'єру корів червоної молочної породи та його зв'язок з продуктивністю // Вісник аграрної науки. - 2003. - № 9. - С. 70-72.

7. Коваль Т. Корови-рекордистки червоної молочної породи // Тваринництво України. - 2003. - № 10. - С. 18-20.

8. Поєднуваність ліній і споріднених груп червоної молочної худоби / Ю. Полупан, Т. Коваль, В. Вороненко, В. Демчук, Ю. Кулик // Тваринництво України. - 2003. - № 11. - С. 11-15. (Збір матеріалів, аналіз результатів досліджень, підготовка статті).

9. Коваль Т.П. Екстер'єрні особливості корів червоної молочної породи худоби різної умовної кровності // Вісник Сумського національного аграрного університету: По мат-лам міжнар. науково-практ. конф. „Виробництво продукції тваринництва в Україні: селекція, технологія, ветеринарна безпека та економіка”. - 2003. - Вип. 7. - С. 93-97.

10. Коваль Т.П. Поєднуваність порід при створенні української червоної молочної породи худоби // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 2003. - Вип. 37. - С. 106-112 .

11. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Ефективність використання корів залежно від їхнього віку // Вісник аграрної науки. - 2004. - № 2. - С. 23-25. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

12. Програма селекції української червоної молочної породи великої рогатої худоби на 2003-2012 роки / Д.М. Микитюк, А.М. Литовченко, В.П. Буркат … Т.П. Коваль та ін.; За ред. Ю.П. Полупана і В.П. Бурката. - К., 2004. - 216 с. (Збір та обробка матеріалів, розділ 5.2. „Принципи селекції за заводськими родинами”).

13. Коваль Т.П. Характеристика линий и родственных групп красной молочной породы скота в Украине // Зоотехния. - 2004. - № 10. - С. 6-7.

14. Коваль Т.П. Характеристика господарськи корисних ознак корів червоної молочної породи за різних умов вирощування і годівлі // Вісник Черкаського інституту агропромислового виробництва. - Черкаси. - 2004. - Вип. 4. - С. 80-88.

15. Коваль Т. Формування екстер'єру первісток червоної молочної худоби за різних умов вирощування і годівлі // Тваринництво України. - 2005. - № 8. - С. 12-15.

16. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Успадковуваність молочної продуктивності корів української червоної молочної породи // Розведення і генетика тварин. - К.: Аграрна наука, 2005. - Вип. 39. - С. 158-166. (Збір матеріалів, статистична обробка та аналіз результатів досліджень).

17. Коваль Т.П. Молочна продуктивність і відтворна здатність взаємозалежні// Тваринництво України. - 2006. - № 2. - С. 18-20.

18. Голштинизированный тип красной молочной породы на Украине / Ю.П. Полупан, А.Т. Баранчук, Е.Б. Иващенко, Е.К. Шиховцова, Т.П. Коваль // Конкурентоспособное производство продукции животноводства в республике Беларусь: Сб. работ Междунар. науч.-произв. конф. - Брест, 1998. - С. 51-52. (Збір матеріалів та обробка результатів досліджень).

19. Полупан Ю.П., Ковтун Э.В., Коваль Т.П. Фенотипическая консолидация первотелок красной молочной породы // Розведення і генетика тварин: Мат-ли міжнар. науково-виробн. конф. „Селекційно-генетичні та біотехнологічні методи консолідації новостворених порід і типів сільськогосподарських тварин”. - К.: Аграрна наука, 1999. - Вип. 31-32. - С. 200-201. (Збір матеріалів, обробка і аналіз результатів досліджень).

20. Полупан Ю.П., Коваль Т.П. Створення та перспективи селекції української червоної молочної худоби (на прикладі племзаводу „Зоря”) // Розведення і генетика тварин: Мат-ли науково-виробн. конф. „Нове в селекції, генетиці та біотехнології тварин”. - К.: Науковий світ, 2002. - Вип. 36. - С. 12-15. (Збір матеріалів та аналіз результатів досліджень, написання статті).

21. Коваль Т.П. Формування екстер'єру корів червоної молочної худоби та його зв'язок з продуктивністю // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів. - Чубинське, 2003. - С. 19-20.

22. Коваль Т.П. Характеристика господарськи корисних ознак у корів червоної молочної породи за різних умов вирощування і годівлі // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів. - Чубинське, 2004. - С. 17-18.

23. Коваль Т.П. Інтенсивність формування живої маси телиць та її зв'язок з продуктивністю // Матеріали конференції молодих вчених та аспірантів. - Чубинське, 2005. - С. 26-27.

АНОТАЦІЇ

Коваль Т.П. Формування господарськи корисних ознак тварин у процесі генезису української червоної молочної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2006.

У роботі викладені результати досліджень з вивчення формування живої маси, екстер'єру, молочної продуктивності, відтворної здатності, ефективності довічного використання, ролі основних селекційних формувань у генетичному поліпшенні української червоної молочної породи та основних прийомів селекційно-племінної роботи з її виведення.

Вивчено вплив генотипових і паратипових чинників на прояв господарськи корисних ознак у корів.

Встановлено перевагу за основними господарськи корисними ознаками тварин голштинізованого внутріпорідного типу української червоної молочної породи над тваринами жирномолочного внутріпорідного типу та вихідних порід як за умов задовільного рівня вирощування і годівлі, так і за істотного його погіршення.

Доведено селекційну недоцільність зворотного схрещування корів голштинізованого типу з бугаями жирномолочного типу і вихідних порід за різного рівня вирощування і годівлі.

Ключові слова: українська червона молочна порода, внутріпорідний тип, лінія, родина, екстер'єр, жива маса, молочна продуктивність, відтворна здатність, племінна цінність, успадковуваність, повторюваність, поєднуваність.

Коваль Т.П. Формирование хозяйственно полезных признаков животных в процессе генезиса украинской красной молочной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское, 2006.

В работе изложены результаты исследований по изучению интенсивности формирования живой массы, экстерьера, молочной продуктивности, воспроизводительной способности, эффективности пожизненного использования, роли основных селекционных формирований в генетическом улучшении украинской красной молочной породы и основных приёмов селекционно-племенной работы по её выведению.

Изучено влияние генотипических и паратипических факторов на проявление хозяйственно полезных признаков у коров украинской красной молочной породы. Установлено преимущество по основным хозяйственно полезным признакам (экстерьер, молочная продуктивность, эффективность пожизненного использования, племенная ценность быков) животных голштинизированного внутрипородного типа над животными жирномолочного типа и исходных пород как в условиях удовлетворительного уровня выращивания и кормления, так и при существенном его ухудшении. Доказана селекционная нецелесообразность возвратного скрещивания коров голштинизированного типа с быками жирномолочного типа и исходных пород при разном уровне выращивания и кормления.

Изучение связи интенсивности формирования живой массы тёлок с их будущей молочной продуктивностью позволяет утверждать, что преимущество имеют тёлки, которые формировались умеренно.

Результаты исследований экстерьерных показателей первотёлок показали, что увеличение условной кровности по англерской породе практически не влияет на экстерьерные показатели первотёлок. Повышение условной кровности по голштинской породе ведёт к некоторому (на 1,4…12,4 см) увеличению, а снижение - до 37,5% в результате возвратного скрещивания - к уменьшению величины большинства промеров.

Установлена достоверная закономерность существенного повышения удоев и выхода молочного жира при увеличении условной кровности коров голштинизированого типа украинской красной молочной породы по улучшающей голштинской породе.

Соотношение величин коэффициентов наследуемости свидетельствует о почти равной доли аддитивной и доминантной составляющих в общей генотипической вариансе по удою коров и некоторое преимущество аддитивной составляющей - по содержанию жира в молоке.

Исследованиями установлены достаточно высокие коэффициенты повторяемости основных признаков молочной продуктивности коров. Повторяемость удоя и молочного жира несколько выше (соответственно 0,33…0,71, 0,36…0,72), а содержания жира в молоке - несколько ниже (0,29…0,50).

Корреляционная связь молочной продуктивности с возрастом отёлов характеризируется как слабая отрицательная (-0,16…0), а с коэффициентом воспроизводительной способности - более тесная и разнонаправленная (-0,26…0,02).

Результаты исследований показали, что повышение удоя и выхода молочного жира по первой лактации способствует увеличению удоя на один день жизни, хозяйственного использования и лактирования. Корреляционная связь содержания жира в молоке с пожизненными показателями преимущественно невысокая и отрицательная (-0,03…-0,13).

Заводские линии, родственные группы и семейства украинской красной молочной породы имеют значительный уровень междугрупповой дифференциации и специфичности по основным селекционным признакам экстерьера, продуктивности и воспроизводительной способности. Определено прямо пропорциональное возрастание среднего удоя и содержания жира в молоке по семействам с повышением удоя и содержания жира в молоке родоначальницы (соответственно r=0,47 и r=0,64 при Р<0,001). Отмечена значительная вариабельность коэффициентов фенотипической консолидации (К1=-0,803…0,826; К2=-0,628…0,823) по разным семействам и признакам.