Обґрунтування оптимального віку племінного використання корів української м’ясної породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 636.05:636.082.456:636.2

ОБҐРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ВІКУ ПЛЕМІННОГО ВИКОРИСТАННЯ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ М'ЯСНОЇ ПОРОДИ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Лук'янчук Наталія Вікторівна

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України, м. Київ

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

Угнівенко Анатолій Миколайович, Національний аграрний університет, директор НДІ технології виробництва продукції тваринництва, завідувач кафедри технології виробництва молока та яловичини

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Котенджи Геннадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Періг Дмитро Петрович, Львівська національна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, доцент кафедри технології виробництва продукції дрібних тварин

Провідна установа -

Херсонський державний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, кафедра технології виробництва продукції тваринництва, м. Херсон

Захист відбудеться 23 лютого 2006 р., о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія № 65

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету, за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41

Автореферат розісланий “21” січня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З підвищенням продуктивного довголіття самок, кількість продукції, одержаної за життя, у старших корів зростає (Fuerst-Waltl B. et. al. 2004). Висока зажиттєва продуктивність відображає племінну цінність корів, а при тривалому господарському використанні від них одержують більше потомків, тим самим збільшуючи в стаді частку тварин з цінними генотипами (Левина Г. з співавт. 2002). Поряд із цим, більший вік корів має негативний вплив на якість їх потомків (Чешин С.С., 1961).

Така невизначеність щодо впливу віку корів на продуктивність власну і потомків та їх племінну цінність гальмує удосконалення окремих елементів технології отримання та використання високопродуктивних як племінних, так і понадремонтних тварин м'ясних порід. Обґрунтування оптимального віку племінного використання корів довгорослої української м'ясної породи, що дозволяє підвищити їх продуктивність, зумовлює актуальність виконаної роботи для розвитку м'ясного скотарства України.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота включає дослідження, передбачені тематичним планом науково-дослідної роботи кафедри технології виробництва молока та яловичини Національного аграрного університету згідно з державним замовленням Кабінету Міністрів України за темами: “Розробити систему селекції м'ясної худоби відповідно до сучасних вимог виробництва яловичини” (номер держреєстрації 0101U003216 від 29.11.2001 р.) та “Удосконалити систему оцінки продукції тваринництва відповідно до вимог СОТ і ЄС в умовах України” (номер держреєстрації 0104U004364 від 03.08.04 р.).

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - удосконалити окремі елементи технології одержання та племінного використання корів довгорослої української м'ясної породи на підставі визначення оптимального віку їх отелення. Відповідно до цього були поставлені такі задачі:

дослідити відтворну здатність та молочність корів різного віку;

встановити залежність гінекологічних захворювань корів від їх віку;

визначити оптимальний вік введення первісток у стадо;

з'ясувати вплив віку отелення корів на якість потомків;

обґрунтувати окремі елементи технології отримання і племінного використання самок.

Об'єкт дослідження. Тварини різних статевих і вікових груп української м'ясної породи великої рогатої худоби.

Предмет дослідження. Відтворна здатність, молочність і тривалість життя корів, м'ясна продуктивність тварин, спермопродуктивність бугаїв.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених задач використано зоотехнічні (визначення живої маси, молочності, спермопродуктивності) та біометричні (обчислення середніх величин, їх похибки, сили впливу, коефіцієнта регресії) методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у виявленні впливу середнього віку (5,1-9 р.) матерів на збільшення живої маси бугайців та зниження ознак спермопродуктивності плідників. Набуло подальшого розвитку положення про зниження молочності, відтворної здатності у корів старше 9 років та збереженості їх потомків до відлучення. Отримано нові дані щодо впливу віку матерів на збільшення живої маси телиць, підвищення відтворної здатності корів та зниження тривалості їх життя і продуктивного використання. Виявлено різний за спрямуванням вплив віку матерів на відтворну здатність дочок та синів.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано оптимальний до 9 років вік племінного використання корів української м'ясної породи, що дозволяє без додаткових витрат підвищити їх відтворну здатність на 5,4-28,4% та молочність після першого отелення - на 1,9-13,0%. Результати досліджень використані у першому та другому виданнях “Програми селекції української м'ясної породи на період 2002-2010 роки” (2002, 2003) та “Методиці оцінки бугаїв м'ясних порід” (2005), прийнятих Міністерством аграрної політики України для впровадження в племінних заводах і репродукторах з розведення української м'ясної худоби та в контрольно-випробувальних станціях. Положення дисертації використовуються в навчальному процесі Національного аграрного університету при викладанні дисципліни “Спеціалізоване м'ясне скотарство” для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст” та “Магістр” .

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно зібрано первинні дані, проведено теоретичні дослідження з поставленої проблеми та біометричну обробку даних, проаналізовано та узагальнено одержані результати, сформульовано висновки та пропозиції виробництву. Особиста частка участі у працях, опублікованих із співавторами, задекларована в авторефераті у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на трьох конференціях науково-педагогічних працівників, наукових співробітників та аспірантів Навчально-наукового інституту тваринництва та водних біоресурсів Національного аграрного університету (Київ, квітень-2003 р., березень-2004 р., квітень-2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Біологічні основи продуктивності та здоров'я тварин” (Львів, червень-2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 105-річчю від дня народження С.З. Ґжицького “Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики” (Львів, червень-2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 80-річчю біолого-технологічного факультету Херсонського державного аграрного університету “Проблеми ведення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Херсон, вересень-2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 7 наукових роботах, в т.ч. у монографії, 5 статтях у фахових виданнях, деклараційному патенті України на корисну модель.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, загальної методики та основних методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку літератури та додатків; включає 19 таблиць, 13 рисунків, 251 джерело літератури, з них 53 - іноземною мовою.

Матеріал і методика досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проведені за матеріалами зоотехнічного обліку племінного заводу української м'ясної породи СТОВ “Воля” Золотоніського району Черкаської області на тваринах різних статевих і вікових груп у кількості 4536 голів, у тому числі 2436 корів. У господарстві застосовували традиційну для м'ясного скотарства систему утримання худоби: тварини до 6-8-місячного віку перебували на режимному підсисі; потім кращих бугайців ставили на випробування за власною продуктивністю, теличок - утримували безприв'язно і використовували для ремонту стада. На корову “зі шлейфом” згодовували за рік від 55,3 до 64,7 ц корм. од.

Схема проведених досліджень показана на рисунку 1. Для характеристики росту приплоду використали показники живої маси новонароджених теличок та у віці 12 і 15 місяців. Для вивчення м'ясної продуктивності бичків скористалися даними “Каталога внутрипородных типов мясного скота” (1988). Аналізували передзабійну живу масу, масу туші та внутрішнього жиру, частку кісток, сухожилок та фасцій, сортовий склад м'якуша.

При оцінці відтворної здатності самок вирахували сервіс-період, період між отеленнями (МОП), коефіцієнт відтворної здатності (КВЗ), зажиттєвий показник відтворної здатності (ЗПВЗ), вік запліднення телиць, збереженість потомків до відлучення. Розрахунок зажиттєвого показника відтворної здатності здійснили за формулою C.L. Wilkox et. al. (1957), а коефіцієнта відтворної здатності - Б.А. Багрія, Е.М. Доротюка (1979). Молочність корів визначали за еталонною живою масою потомків у віці 8 місяців за формулою, модифікованою А.М. Угнівенком (1999), коригуючи її на вік матерів в отеленнях, сезон отелення і стать тварин. Відтворну здатність бугаїв досліджували за даними племінного обліку на основі показників об'єму еякуляту (см3), концентрації сперміїв в еякуляті (млрд./см3) та рухливості сперміїв (балів).

Отриманий матеріал оброблено за допомогою програми МS Excel з використанням алгоритмів Н.А. Плохинского (1969). Вирівнювання емпіричних рядів на рисунках проводили методом зваженої ковзкої середньої (Плохинский Н.А., 1961). При порівнянні продуктивності тварин між групами за ознаками, які характеризуються відсотками, скористалися методом (Плохинский Н.А., 1969). Силу впливу (2х) віку корів на досліджувані ознаки визначали шляхом дисперсійного аналізу однофакторного комплексу за Н.А. Плохинским (1969) та І.Ю. Лєсниковою, Є.М. Харченко (2002).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

корова молочність отелення вік

Вплив віку отелення корів на власну продуктивність. Серед досліджених тварин виявлено 29,64% корів з гінекологічними захворюваннями, з яких найбільш поширеними є гіпофункція (8,49%) і персистентні жовті тіла яєчників (4,51%) та атрофія внутрішніх статевих органів (2,92%; табл. 1).

Таблиця 1. Гінекологічні захворювання корів залежно від їх віку

Вік корів, років	Кількість корів у групі, голів	З патологічними змінами статевих органів	У тому числі
			гіпофункція яєчників	персистентні жовті тіла яєчників	атрофія внутрішніх статевих органів	інші
		n	%	n	%	n	%	n	%	n	%
До 2	138	17	1,24***	4	0,29	1	0,07	8	0,59	4	0,29
2,1-3	194	53	3,86	14	1,02	8	0,58	6	0,44	25	1,82
3,1-4	249	80	5,83**	28	2,04*	7	0,51	10	0,73**	35	2,55
4,1-5	216	55	4,00	22	1,60	8	0,58	5	0,36	20	1,46
5,1-6	147	56	4,08	18	1,31	10	0,73	4	0,29	24	1,75
6,1-7	114	35	2,55	9	0,65	6	0,44	6	0,44	14	1,02
7,1-8	155	52	3,78	9	0,65	4	0,29	1	0,07**	38	2,77
8,1-9	61	24	1,75	2	0,14*	6	0,44	-	-	16	1,17
9,1-10	31	8	0,58*	-	-	4	0,29	-	-	4	0,29
10,1-11	17	6	0,44	2	0,14	1	0,07	-	-	3	0,23
Старше 11	51	21	1,53	9	0,65	7	0,51	-	-	5	0,36
По вибірці	1373	407	29,64	117	8,49	62	4,51	40	2,92	188	13,72

* P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999 порівняно з середніми показниками по вибірці

Результати дисперсійного аналізу свідчать, що вік корів вірогідно (P>0,999) впливає (2,59%) на загальну кількість патологічних змін у їх статевих органах, у тому числі і окремих захворювань - від 4,74 (P>0,95) до 9,84% (P>0,999). Найбільша частка патологічних змін у статевих органах самок, у т.ч. гіпофункції та персистентних жовтих тіл яєчників виявлено у віці від 2,1 до 6 років. В подальшому, гінекологічно хворих корів зменшується. Пік захворювань тварин припадає на вік 3,1-4 роки. Саме в цей період проходять отелення більшості первісток. Вищий відсоток захворювань статевих органів у молодих корів свідчить про їх незадовільний розвиток, що є наслідком спільного утримання з дорослими тваринами і недостатньої годівлі, яка спричиняє порушення функції репродуктивних органів.

Гінекологічні захворювання призводять до зниження відтворної здатності молодих корів. Вірогідно нижчий порівняно з середньою величиною по вибірці на 16,5% коефіцієнт відтворної здатності відмічено у самок віком до 2 років, а вищий на 7,1% - у 5,1-6-річних тварин (табл. 2).

Таблиця 2. - Відтворна здатність та молочність корів різного віку

Вік отелення корів, років	КВЗ	Мертвонароджених	Середня молочність, кг
	n	Mm	n	%	n	Mm
До 2	53	0,660,029***	4	7,6*	16	1896,5
2,1 - 3	491	0,760,019	19	3,9**	151	1922,3***
3,1 - 4	386	0,770,020	4	1,0	173	2012,7
4,1 - 5	362	0,760,013*	5	1,4	163	2012,5
5,1 - 6	285	0,850,028*	-	-	147	2022,4
6,1 - 7	265	0,830,028	3	1,1	158	2102,7**
7,1 - 8	166	0,800,016	2	1,2	141	2082,9*
8,1 - 9	134	0,820,037	2	1,5	104	2013,1
9,1 - 10	101	0,770,027	1	1,0	86	2013,6
10,1 - 11	82	0,820,055	1	1,2	42	1924,0*
Старші 11	111	0,800,031	1	0,9	51	1944,4
По вибірці	2436	0,790,008	42	1,7	1232	2010,9

* P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999 порівняно з середніми показниками по вибірці

Молоді корови у віці 3-х років мають мертвонароджених телят більше на 2,2-5,9 пункти порівняно з середнім показником по вибірці. Це можна пояснити тим, що самки цього віку хоча і народжують потомків із меншою живою масою, проте за даними М.В. Садовського, О.М. Кавунника (1976) величина тазового отвору у них менша, ніж у дорослих, тому найбільша частка затруднених отелень і, як наслідок, втрат телят відмічається саме у молодих корів.

Молочність корів із віком поступово збільшується і досягає максимуму у 6,1-7 років, що на 4,3% вище порівняно з середньою величиною по вибірці. У тварин старше 10 років молочність знижується на 6,7-7,7%. Ступінь впливу віку корів на їх молочність становить 3,36% (P>0,999).

З підвищенням віку корів спостерігається тенденція до зниження збереженості їх потомків до відлучення (рис. 2). У самок старше 9 років цей показник нижчий на 2,8-16,9 пунктів порівняно з середньою величиною по вибірці, що свідчить про нижчу життєздатність їх потомків. Це пов'язано з тим, що від старих корів народжуються слабкі телята (Маркушин О.П. з співр. 1960) і вони засвоюють з молозива менше імуноглобулінів (Кравців Ю.Р., 1998).

Отже, зниження молочності та відтворної здатності у молодих (до 3-х років) та старше 10 років корів засвідчують, що найкращим періодом онтогенезу для отримання високих показників їх власної продуктивності є вік від 3,1 до 9 років.

Вплив віку отелення нетелей на продуктивність корів. Вік отелення нетелей впливає на відтворну здатність корів за період їх господарського використання (табл. 3). Найвищі значення кількості отелень самок та одержаних від них потомків до 8-місячного віку мають корови, які вперше отелилися у віці до 25 місяців. Зі збільшенням віку першого отелення нетелей величини цих ознак понижуються. Ранні отелення нетелей збільшують у корів кількість отелень протягом життя на 22,2-41,7% та живих потомків до відлучення на 26,3-51,7%.

Таблиця 3. - Кількість отелень та ділового приплоду, отриманих за життя корів, залежно від віку отелення нетелей

Вік отелення нетелей, міс.	Кількість отелень	Живих потомків до 8 міс., голів
	n	Mm	n	Mm
До 25	62	3,60,33	59	2,90,24
25,1-30	187	3,20,18	160	2,60,15
30,1-35	225	3,40,16	196	2,60,13
35,1-40	142	3,40,17	128	2,50,13
40,1-45	76	2,70,20*	66	1,90,13***
45,1-50	31	2,70,45	27	2,10,33
50,1-55	26	2,70,38	21	2,00,25
55,1-60	7	2,10,51*	7	2,00,44
60,1 і старші	12	2,10,38**	9	1,40,34***
По вибірці	768	3,20,08	673	2,50,06
з2х, %	-	1,98	-	2,80**

* P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999 порівняно з середнім показником по вибірці

Корови, які вперше отелилися у віці до 30 місяців, мають всі показники молочності вищі, ніж тварини, у яких вік першого отелення більший (рис.3). У самок, що введені в стадо у віці до 25 місяців, загальна молочність вища на 7,0-48,6%, ніж у тих, які отелилися пізніше. Отелення нетелей після 30-місячного віку призводять до суттєвого зниження у корів як загальної молочності за продуктивний період, так і на 1 рік життя. Нижчі за середні величини по вибірці показники молочності первісток та середньої за життя корів відмічено у тварин, що вперше отелилися після 40-місячного віку.

Зі збільшенням віку першого отелення корів скорочується тривалість їх продуктивного використання (табл. 4). Період до введення у стадо первісток, з найбільш раннім отеленням (до 25 міс.) становить 36,9% життя корів. У нетелей, отелених у віці понад 40 місяців період до введення первісток у стадо триває більшу частину життя корів і складає 56,9-81,0%.

Таблиця 4. - Вплив віку отелення нетелей на тривалість продуктивного використання корів, Mm

Вік отелення нетелей, міс.	n	Період до вводу первісток у стадо в загальному житті самок, %	Тривалість продуктивного використання корів, міс.
До 25	62	36,9	58,75,86
25,1-30	187	46,3	55,53,30
30,1-35	225	48,4	55,72,82
35,1-40	142	49,1	52,13,06
40,1-45	76	56,9	45,44,00
45,1-50	31	68,7	48,79,91
50,1-55	26	69,1	44,26,75
55,1-60	7	80,9	38,314,20
60,1 і старші	12	81,0	45,112,34
По стаду	768	-	53,41,50

Продуктивність дочок залежно від віку отелення їх матерів. Найвища жива маса у 15-місячному віці відмічається у телиць, народжених від 6,1-7-річних корів. Порівняно з ними молоді корови (до 2-х та у 2,1-3 роки) народжують потомків, які мають у цей період нижчу живу масу відповідно на 9,6% (P>0,999) та 6,8% (P>0,99), а старші 11 років - на 5,9% (P>0,95).

У дочок, що походять від матерів, отелених у віці від 4,1 до 8 років, період між отеленнями, порівняно з середнім показником по вибірці, коротший на 2,1-6,1%, а у отриманих від матерів молодших 4 та старших 8 років - довший відповідно на 1,5-7,0 і 1,3-8,0% (рис. 4).

Телиці, одержані від корів у віці 10,1-11 років та старше мають найменший вік запліднення (табл. 5).

Таблиця 5. - Відтворна здатність дочок залежно від віку отелення їх матерів

Вік отелення матерів, років	Вік запліднення телиць, міс.	ЗПВЗ	КВЗ
	n	Mm	n	Mm	n	Mm
2,1-3	43	28,11,10	24	62,46,32	24	0,610,034
3,1-4	46	27,31,06	25	61,63,43	25	0,690,052
4,1-5	49	29,21,16	32	62,33,96	32	0,690,028
5,1-6	48	28,11,17	24	61,14,54	24	0,650,034
6,1-7	42	31,31,28	23	68,15,05	23	0,740,028**
7,1-8	41	27,71,11	24	64,32,31	24	0,660,026
8,1-9	29	27,21,08	22	63,34,66	22	0,650,046
9,1-10	19	29,23,01	8	70,15,68	8	0,700,057
10,1-11	9	24,21,15***	6	56,17,75	6	0,530,066*
Старше 11	13	26,03,07	10	65,64,67	10	0,700,058
По вибірці	339	29,00,55	198	63,51,31	198	0,660,011

* P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999 порівняно з середніми показниками по вибірці

Різниця за величиною цієї ознаки між ними та середнім значенням по вибірці становить 16,7 та 10,3% відповідно. Найвищий зажиттєвий показник відтворної здатності, який відображає регулярність отелень в стаді, мають потомки, одержані від корів у віці 9,1-10 років, що невірогідно вище на 6,4-20,0%, ніж у потомків від старших матерів та на 2,9-12,8%, ніж у дочок від корів молодшого віку. Тварини, одержані від корів у віці 6,1-7 років, мають максимальний коефіцієнт відтворної здатності, що вірогідно вище на 10,8% порівняно з середнім показником по вибірці, та на 5,4-28,4% більше, ніж у потомків, одержаних від матерів, отелених в інші вікові періоди. Вірогідне зменшення КВЗ, порівняно з середнім значенням по вибірці, відмічено у дочок, народжених від корів у віці 10,1-11 років.

Збереженість потомків до відлучення у дочок має тенденцію до зниження у зв'язку зі збільшенням віку отелення їх матерів (рис. 5). Вона зменшується на 1,2% при збільшенні віку отелення їх матерів на 1 рік.

Таким чином, результати проведеного аналізу свідчать про нижчу відтворну здатність дочок, одержаних від молодих корів. Самки у віці 10,1 років і старше також дають приплід із гіршою відтворною здатністю: їх дочки мають більший період між отеленнями, нижчі коефіцієнт відтворної здатності та зажиттєвий показник відтворної здатності, а також збереженість потомків.

Найвища молочність після першого отелення спостерігається у дочок, народжених від корів у віці 2,1-3 роки (табл. 6). Цей показник у самок, одержаних від корів після 10 років, порівняно з середнім значенням по вибірці, знижується на 6,3-8,7%.

Таблиця 6. - Молочність дочок, одержаних від корів різного віку, кг

Вік матерів, років	n	Молочність, Mm
		після першого отелення	загальна	середня
2,1-3	31	2165,8	59573,9	2415,1
3,1-4	28	2065,2	53267,8	2345,2
4,1-5	31	2054,8	50657,0	2244,7
5,1-6	29	1986,4	50269,1	2295,8
6,1-7	23	2067,2	43167,0	2247,5
7,1-8	27	2087,2	51254,2	2376,0
8,1-9	22	2046,6	57470,9	2325,1
9,1-10	15	21212,8	44987,8	24013,7
10,1-11	5	18815,6	724106,9	2459,0
Старше 11	8	19315,3	792140,9	2359,3
По вибірці	219	2062,3	53323,3	2332,1

Збільшення середньої молочності за період продуктивного використання у потомків від корів старше 9 років досягнуто за рахунок того, що у них враховано продуктивність після більш пізніх отелень, де вона є вищою, що, в свою чергу, підвищило і середній показник по групі. Підвищення загальної молочності на 26,4-32,7% у корів, одержаних від матерів у віці старше 10 років, відбулося також за рахунок подовження періоду їх використання.

Загальна молочність на 1 рік продуктивного використання у дочок, народжених від корів у віці до 6 років вища на 2,2-5,2% порівняно з середнім показником по вибірці, а у самок, отриманих від матерів старше 6 років - нижча на 0,6-7,6% (рис 6).

Найменшу тривалість життя та продуктивного використання мають корови, народжені від матерів у віці 3,5-7,5 років. Порівняно з тваринами інших груп тривалість життя у корів, одержаних від матерів 10,1-11-річного віку, вища на 10,8-33,8%, а період продуктивного використання - у дочок від корів, старше 11 років, на 3,6-38,2%. Причиною переваг за тривалістю життя та продуктивного використання дочок, одержаних від корів старшого віку є менша їх жива маса у віці 15 місяців та нижча відтворна здатність, що пов'язано зі зниженням інтенсивності обміну речовин і пізнішим вибуттям цих корів зі стада.

Вплив віку отелення корів на м'ясну продуктивність та відтворну здатність синів. Вищі передзабійну живу масу та масу туш мають бички, народжені від корів у віці 5,1-7,0 та 7,1 - 9,0 років (табл. 7). У потомків від матерів, старших 9,0 років, порівняно з ровесниками від корів інших груп вихід туш більший на 1,2 - 1,8, а частка внутрішнього жиру - на 0,1-0,3 пункти.

Таблиця 7. - Забійні показники бичків залежно від віку отелення їх матерів, Mm

Ознаки	Вік отелення матерів, років
	До 5,0	5,1 - 7,0	7,1 - 9,0	9,1 і старше
Кількість тварин, голів	4	4	4	4
Вік забою, діб	57124,9	56327,8	56735,2	56523,4
Передзабійна жива маса, кг	553,025,21	571,814,34	586,310,28	538,817,96
Маса парної туші, кг	334,922,16	350,211,64	357,17,16	336,215,06
Вихід туші, %	60,61,56	61,21,04	60,90,67	62,40,93
Маса внутрішнього жиру, кг	16,11,34	16,31,86	16,10,81	16,43,10
Частка внутрішнього жиру, %	2,90,30	2,90,31	2,70,15	3,00,67
Забійна маса, кг	35121,5	36611,0	3737,7	35314,5
Забійний вихід, %	63,51,32	64,10,99	63,60,80	65,40,60

Бички, одержані від корів у віці від 7,1 до 9 років, порівняно з тваринами, народженими від самок інших груп, мають тенденцію до підвищення маси охолоджених напівтуш на 2,3-3,4% (табл. 8).

Таблиця 8. - Морфологічний склад туш бичків залежно від віку отелення їх матерів, Mm

Ознаки	Вік отелення матерів, років
	До 5,0	5,1 - 7,0	7,1 - 9,0	9,1 і старше
Кількість тварин, голів	4	4	4	4
Маса охолодженої напівтуші, кг	166,38,99	168,36,46	172,13,43	167,25,88
М'якуш	кг	131,96,97	132,46,01	135,11,49	133,46,92
	%	79,31,28	78,71,28	78,50,86	79,71,56
Кістки	кг	27,81,15	30,51,81	30,71,35	27,40,91
	%	16,80,36	18,10,91	17,90,67	16,50,86
Сухожилки та зв'язки	кг	6,61,06	5,40,61	6,31,63	6,41,01
	%	3,90,46	3,10,39	3,60,86	3,80,70
Індекс м'ясності	4,70,12	4,40,29	4,40,19	4,90,35
М'якуш за сортами, %	вищий	23,63,78	16,62,61	16,52,76	18,92,23
	перший	39,83,24	44,02,13	46,42,60	43,14,08
	другий	36,61,32	39,42,63	37,10,71	38,02,40

Тварини, що походять від корів старше 9,0 років, у тушах мають найбільшу частку м'якуша і найнижчу - кісток, тому індекс м'ясності у них найвищий (4,9). Порівняно з синами, народженими від інших корів, індекс м'ясності у них вищий на 4,1-10,2%. Різниця між іншими морфологічними показниками туш у бугайців, одержаних від корів різного віку, є невірогідною.

Плідники, що походять від корів у віці до 2 років та 7,1-8 років переважають за об'ємом еякуляту на 4,6 - 33,1% бугаїв, одержаних від матерів, які отелилися в інші вікові періоди (табл. 9). За концентрацією сперміїв в еякуляті сини, що походять від матерів 7,1-8 років, переважають бугаїв від корів інших груп на 6,6-13,2%, за рухливістю сперміїв - на 1,8-34,6%.

Таблиця 9. - Спермопродуктивність бугаїв за період продуктивного використання залежно від віку отелення їх матерів, Mm

Вік отелення матерів, років	Кількість тварин, голів	Кількість еякулятів	Ознаки
			об'єм еякуляту, cм3	концентрація сперміїв в еякуляті, млрд./см3	рухливість сперміїв, балів
До 2	3	579	5,66±0,067**	1,36±0,023	6,70±0,056***
2,1-3	15	1730	5,38±0,054	1,42±0,036	5,93±0,086
3,1-4	11	1285	4,23±0,043***	1,33±0,028*	6,19±0,027***
4,1-5	14	2140	4,38±0,038**	1,37±0,038	5,73±0,076**
5,1-6	8	974	4,72±0,057	1,32±0,027*	5,66±0,055***
6,1-7	3	574	5,29±0,079	1,41±0,024	4,46±0,081***
7,1-8	3	416	5,63±0,120*	1,52±0,031**	6,82±0,066***
По вибірці	57	7698	5,04±0,23	1,39±0,011	5,93±0,024

* P>0,95; ** P>0,99; *** P>0,999 порівняно з середніми показниками по вибірці

Аналіз змін спермопродуктивності у бугаїв показує, що об'єм еякуляту у синів, одержаних від молодих корів (до 3 років) та старше 6,1 років, вищий за середній показник по вибірці (рис. 7).

Концентрація сперміїв більша за середній показник по виборці у бугаїв, одержаних від матерів старше 6,1 років. Вищі показники рухливості сперміїв порівняно з середніми значеннями відмічені у синів, народжених від матерів віком до 4 років, та у бугаїв, одержаних від корів старше 7,1 років.

Отже, вік отелення корів впливає на м'ясну продуктивність та спермопродуктивність їх синів. Найкращими за об'ємом еякуляту, концентрацією та рухливістю сперміїв є бугаї, народжені від матерів у віці 7,1-8 років. Враховуючи те, що туші синів, одержаних від корів старше 9 років, характеризуються найвищим виходом внутрішнього жиру (3,0%), а у їх тушах менша частка кісток і більша - м'якуша, можна зробити припущення щодо тенденції до збільшення скороспілості у потомків, одержаних від корів у віці старше 9 років.

Економічна ефективність досліджень. Для розрахунку економічної ефективності різного віку отелення нетелей використали кількість ділових потомків, загальну живу масу їх при відлученні у 8-місячному віці та ціни на яловичину станом на 1 грудня 2005 року, згідно з якими за реалізацію 1 кг живої маси великої рогатої худоби вона складала 6,00 грн. Вартість загальної живої маси потомків, одержаних за життя корів при їх першому отеленні у віці до 25 місяців, складає 3954 грн., що вище на 7,0-48,6% порівняно з тими, отелення яких відбулося в більш пізньому віці. Отелення нетелей у віці старше 25 місяців призводить до недоодержання на корову за період їх продуктивного використання від 0,3 до 1,5 теляти.

Отже, ранні отелення (до 25 місяців) нетелей є економічно обґрунтованим заходом, що сприяє подовженню періоду продуктивного використання корів, одержанню від них найбільшого виходу телят до відлучення та найвищої молочності протягом життя.

ВИСНОВКИ

Оптимальним терміном отелень корів української м'ясної породи є вік до 9 років, а нетелей до 25 місяців, що забезпечує підвищення власної продуктивності самок та якості одержаного від них приплоду.

Зниження віку отелень нетелей до 25 місяців зумовлює у корів подовження періоду продуктивного використання на 9,0%, одержання більшої кількості приплоду до 8-місячного віку - на 13,8%, збільшення загальної молочності - на 13,0% та зниження вартості додаткової продукції - на 7,0-48,6%.

Вік матерів сприяє у потомків криволінійній залежності між живою масою телиць і відтворною здатністю корів з одного боку та тривалістю життя і продуктивного використання тварин з другого.

Вік матерів сприяє у синів криволінійній залежності між швидкістю росту бугайців та відтворною здатністю плідників.

Вік матерів неоднозначно впливає на відтворну здатність синів та дочок: корови, народжені від корів у віці від 4-х до 8-ми років мають кращі показники відтворення, а бугаї -гірші.

Корови старше 10-річного віку знижують молочність на 3,5-4,5% та збереженість приплоду до 8-місячного віку на 6,8-16,9 пункти.

Використання корів після 10 років призводить до одержання дочок з нижчими, порівняно з середніми даними, молочністю після першого отелення на 6,3-8,7% та коефіцієнтом відтворної здатності - на 19,7%. Зі збільшенням віку отелення матерів на 1 рік збереженість потомків до 8-місячного віку у їх дочок знижується на 1,2%.

Найбільша (5,83%; Р>0,99) частка гінекологічних захворювань корів спостерігається у віці 3,1-4 роки, серед них переважають гіпофункція (2,04%; Р>0,95) та персистентні жовті тіла (0,73%; Р>0,99) яєчників.

Встановлено вірогідну силу впливу віку отелення корів на їх загальну кількість гінекологічних захворювань (2,59%; Р>0,999), молочність (3,36%; Р>0,999) та діловий вихід приплоду (2,80%; Р>0,999).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для підвищення власної продуктивності і якості потомків корів української м'ясної породи оптимальний термін їх отелень повинен складати до 9 років, а нетелей - до 25 місяців. Отелення корів старше 10 років можливе для підвищення скороспілості тварин на відгодівлі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Угнівенко А.М., Коропець Л.А., Лук'янчук Н.В., Носевич Д.К. Виробництво яловичини у спеціалізованому м'ясному скотарстві / Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України.- К.: Алефа, 2004.- Т. 2.- С. 380-383 (Обґрунтовано вік племінного використання матерів для отримання ремонтних бугайців).

Лук'янчук Н.В. Вплив віку отелення корів української м'ясної породи на ріст їх потомків // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2003. - Вип.64. - С. 135 - 140.

Угнівенко А.М., Лук'янчук Н.В., Коропець Л.А. Вік отелення матерів як фактор впливу на м'ясну продуктивність та відтворну здатність синів // Науковий вісник НАУ. - К., 2005.- Вип.41.- С. 107 - 109 (Доведено вплив віку отелення матерів на м'ясну продуктивність і відтворну здатність синів).

Лук'янчук Н.В. Вік отелення корів української м'ясної породи як фактор впливу на відтворювальну здатність їх потомків // Науково-техн. бюл. інституту біології тварин. - Львів, 2004.- Вип.5.- № 3.- С. 197 - 200.

Лук'янчук Н.В. Обґрунтування віку введення в стадо первісток української м'ясної породи // Науковий вісник Львівської Національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - Л., 2005. - Вип.64. - С. 135 - 140.

Угнівенко А.М., Лук'янчук Н.В., Демчук С.Ю. Гінекологічні захворювання корів української м'ясної породи різного віку // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2005. - Вип.39. - С. 170 - 173 (Доведено вплив віку корів на гінекологічні їх захворювання).

Деклараційний патент України на корисну модель 3189U, 7А01К67/00 Спосіб збільшення живої маси ремонтних телиць / Лук'янчук Н.В.- № 3189; заявлено 11.03.2004; опубліковано 15.10.2004, Бюл. № 10.- 6 с.

Лук'янчук Н.В. Обґрунтування оптимального віку племінного використання корів української м'ясної породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертації теоретично та експериментально обґрунтовано оптимальний (до 9 років) вік племінного використання корів української м'ясної породи.

На основі проведеного комплексного дослідження доведено вплив віку отелення корів на продуктивність власну та потомків. Виявлено зниження після 10-річного віку молочності та відтворної здатності корів і збереженості приплоду до відлучення у їх дочок, на підставі чого встановлено.

Ключові слова: вік отелення, відтворна здатність, молочність, збереженість приплоду, гінекологічні захворювання.

Лукьянчук Н.В. Обоснование оптимального возраста племенного использования коров украинской мясной породы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных

наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

В диссертации теоретически и экспериментально обосновано оптимальный (до 9 лет) возраст племенного использования коров украинской мясной породы, что позволяет повысить их собственную продуктивность и качество полученного от них ремонтного приплода. После этого возраста значительно снижаются их молочность, сохранность приплода к отъёму, а также показатели воспроизводительной способности полученных от них животных.

Уменьшение возраста отёла нетелей к 25 месяцам способствует удлинению, по сравнению со средним значением по выборке, периода продуктивного использования коров на 9%, позволяет получить больше приплода к 8-месячному возрасту на 13,8%, способствует возрастанию общей молочности на 13,0% и снижению стоимости дополнительной продукции - на 7,0-48,6%.

У коров до 2-х летнего возраста установлено уменьшение, по сравнению со средними показателями, коэффициента воспроизводительной способности на 2,5-16,5% и молочности - на 4,5-6,0%. После 10 лет снижается молочность коров на 3,5-4,5% и сохранность их приплода к отъёму в 8-месячном возрасте на 6,8-16,9 пунктов.

У потомков, полученных от старых коров, отмечается ухудшение хозяйственно-полезных качеств, а также наблюдается снижение сохранности приплода. Использование коров после 10-летнего возраста способствует получению дочерей с низшими, по сравнению со средними показателями, коэффициентом воспроизводительной способности на 19,7% (P>0,95), молочностью после первого отёла - на 6,3-8,7% и на 1 год продуктивного использования - на 3,4-7,6%.

Дочери, полученные от молодых коров, отличаются высшей на 4,6% молочностью после первого отёла и на 2,8% на 1 год продуктивного использования. С увеличением возраста отёла матерей на 1 год сохранность потомков до 8-месячного возраста у их дочерей снижается на 1,2%.

Возраст матерей способствует у потомков к криволинейную зависимость между живой массой ремонтных тёлок и продолжительностью жизни и продуктивного использования коров.

Он неоднозначно влияет на воспроизводительную способность сыновей и дочерей: коровы, роджённые от матерей в возрасте от 4-х до 8-ми лет имеют лучшие показатели воспроизводительной способности, а быки -худшие. Возраст матерей способствует у потомков криволинейную зависимость между скоростью роста бычков и воспроизводительной способностью производителей.

Ключевые слова: возраст отёла, воспроизводительная способность, молочность, сохранность приплода, гинекологические болезни.

Lukyanchuk N.V. Assessment the optimum age of breeding use for Ukrainian beef breed. - Manuscript.

The thesis for the candidate's degree on speciality 06.02.04 -Technology of Animal Products Production - National Agrarian University of Ukraine, Kyiv, 2006.

Optimum age of breeding use for Ukrainian beef breed has been theoretically and experimentally developed in the thesis.

Basing on conducted complex researches, it has been proved that age at calving made a significant influence on cows' own performance and on performance of their offspring. Decrease in cows' productivity, milking ability, reproductive performance and calf survival at weaning has been discovered for cows used after 10-year age as well as for their daughters. It has been concluded that the period of cows breeding use should be restricted up to 9 years.

Key words: calving age, reproduction ability, milking ability, calf survival, gynecological diseases.

Размещено на Allbest.ru