Дослідження проведені в умовах птахівничого підприємства ЗАТ "Чорнобаївське" Білозерського району Херсонської області, а також на кафедрі технології виробництва продукції тваринництва Херсонського державного аграрного університету у період від 2002 до 2004 років. Досліди були проведені у чотири етапи (табл. 1.). Дослідні групи були сформовані у добовому віці курчат за живою масою та генотипом. Ремонтний молодняк і курей утримували в кліткових батареях. Умови утримання дослідних груп відповідали зоотехнічним нормативам. На першому етапі досліджень під час вирощування молодняку використовували світловий режим, рекомендований для кросу Прогрес. На другому етапі для курей материнської форми та фінального гібриду застосовували світлові режими з повільним збільшенням тривалості освітлення (кожного тижня тривалість збільшувалася на 15 хв.) та швидким (щотижневе збільшення світлового дня складало 30 хв.). Максимальна тривалість світлового дня за обох режимів складала 14 годин.

Під час вирощування ремонтного молодняка курей фінального гібриду і материнської форми, а також півнів батьківської форми згідно з сучасною вітчизняною і рекомендованою для кросу Прогрес програмами, застосовували трифазову систему годівлі (табл. 2.). Програма годівлі, розроблена французькою компанією Rhфne-Poulenc Animal Nutrition, також передбачала диференційовану годівлю яєчного молодняку за трьома фазами вирощування. Гнучка система годівлі ґрунтується на вітчизняних нормах годівлі, рекомендованих ВНДТІП (1991), що виражені у розрахунку на одну голову за добу. Згідно з гнучкою системою годівлі, коригування поживності раціонів молодняка здійснювали із врахуванням добової потреби у обмінній енергії та поживних речовинах у залежності від росту і розвитку, а також споживання комбікорму. Згідно з сучасною вітчизняною та рекомендованою для кросу Прогрес системами годівлі, для курей вміст обмінної енергії та поживних речовин нормували у розрахунку на 100 г повітряно сухої кормосуміші за відповідними фазами продуктивності. Необхідну концентрацію обмінної енергії та поживних речовин у раціонах несучок, яких експлуатували згідно з французькою та гнучкою системами годівлі розраховували у залежності від добової потреби у окремих елементах живлення, а також споживання комбікорму. Згідно з гнучкою системою годівлі, нормування вмісту обмінної енергії та поживних речовин у комбікормах відбувалося у залежності від продуктивності, споживання комбікорму, а також напрямку використання курей - племінне або промислове (табл. 3.). Протягом дослідного періоду контролювали споживання комбікорму і температуру повітря в пташнику. Вікову динаміку живої маси досліджували за результатами індивідуального зважування.

Яєчну продуктивність несучок оцінювали за віком статевої зрілості, несучістю, масою яєць. Облік несучості курей проводили груповим методом. Масу яєць визначали за допомогою терезів ВЛТК-500 із точністю до 0,1 г. Індекс форми яєць визначали індексоміром ІМ-1. Інкубаційні якості яєць оцінювали за показниками заплідненості та виводу молодняку. Для оцінки і прогнозування процесів росту ремонтного молодняка і несучості курей використовували модель Т.К. Бріджеса. Для визначення інтенсивності формування молодняку в суміжні періоди росту використовували методику, запропоновану Ю.К. Свєчиним (1985). Індекси напруги та рівномірності росту визначали за методикою В.П. Коваленка (1998). Для описання і оцінки кривої несучості за комплексом параметрів була використана математична модель Мак-Міллана, а також модель Т.К. Бріджеса.

Активність ферментів сироватки крові АсАТ і АлАТ визначали за методикою Райтмана і Френкеля (В.В. Меншиков, 1987). Активність лужної фосфатази - за методикою Боданського (А.В. Чечеткин, 1980).

Таблиця 1 - Етапи і схема досліджень

Таблиця 2 - Норми годівлі ремонтного молодняка і курей (% від маси комбікорму)

Таблиця 3 - Потреба курей у обмінній енергії та поживних речовинах (г на 1 голову за добу)

* Примітка: концентрацію амінокислот у раціоні курей (згідно з рекомендаціями ВНДІП) нормували у залежності від рівня протеїну

Загальний білок у сироватці крові визначали біуретовим методом. Лужний резерв крові - титрометричним методом Неводова (А.А. Кудрявцев, 1974). Кількість кальцію у сироватці крові визначали титрометричним мурексидним методом (В.С. Асатиани, 1965), вміст неорганічного фосфору - за відновленням фосфорно-молібденової гетерополікислоти (В.В. Меншиков, 1987). Біометрична обробка матеріалів досліджень здійснювалася згідно з загальноприйнятими методами, рекомендованими М.О. Плохинським (1969) з використанням програми Microsoft Excel. Для визначення частки генотипових і паратипових факторів, а також їх взаємодії у прояві продуктивності, застосовували дисперсійний аналіз за М.О. Плохинським (1969) з використанням комп'ютерної програми Statistica 6.0.

Економічну ефективність вирощування ремонтного молодняка і виробництва інкубаційних та харчових яєць визначали шляхом співставлення повної собівартості відповідно 1 ц приросту курчат і 1000 шт. яєць до середньої реалізаційної ціни одиниці продукції. Економічні показники вирощування ремонтного молодняка курей і виробництва яєць визначали згідно з методиками В.І. Мацибори (1994) і В.П. Мертенса (1995).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток ремонтного молодняка курей фінального і проміжних гібридів за різних систем годівлі. Встановлено, що ремонтний молодняк фінального і проміжних гібридів кросу Прогрес виявляли неоднакову інтенсивність росту за різних систем годівлі. Вища протеїнова і мінеральна поживність комбікормів, які балансували згідно з вітчизняною та гнучкою системами годівлі, забезпечила достовірну перевагу молодняка родинних форм і фінального гібриду за живою масою протягом вирощування порівняно з використанням рекомендованої програми для кросу Прогрес. У курочок материнської форми IV і V груп у 21-тижневому віці маса тіла була достовірно (P<0,001) більшою, ніж у VІ групи відповідно на 192 г і 201 г. Молодки фінального гібриду І і ІІ груп за живою масою у 21-тижневому віці переважали молодняк ІІІ групи на 63 г і 87 г (P<0,05). Застосування вітчизняної системи годівлі сприяло отриманню найбільшого приросту живої маси від півників VІІ групи. У 21-тижневому віці за живою масою вони перевершували півників VІІІ і ІХ груп відповідно на 162 г і 332 г (табл. 4).

Таблиця 4 - Динаміка живої маси молодняку родинних форм і фінального гібриду залежно від системи годівлі

Примітка: * Р<0,05; ** Р<0,01; ***Р<0,001

Витрати комбікорму на одиницю приросту у курчат І і ІІІ; ІV і VІ груп складали відповідно 7,41 кг і 8,43 кг; 7,43 кг і 8,76 кг. Застосування гнучкої системи годівлі сприяло скороченню витрат корму на 1 кг приросту у курочок фінального гібриду ІІ групи на 0,24 кг і 1,26 кг порівняно з І і ІІІ групами відповідно. У курочок материнської форми V групи гнучка годівля забезпечила економію корму на приріст у кількості 0,31 кг і 1,63 кг порівняно з молодками ІV і VІ груп відповідно. Рівень збереженості курочок І, ІІ, ІІІ, ІV, V і VІ груп складав відповідно 98,3 %; 99,2 %; 96,7 %; 75,6 %; 72,0 %; 63,3 %. Використання вітчизняної та гнучкої систем годівлі, порівняно з рекомендованою для кросу Прогрес, сприяло збільшенню виходу ділових молодок у І і ІІ групах відповідно на 3,0 % і 8,9 %, а також у ІV і V групах відповідно на 11,4 % і 6,1 %. Витрати комбікорму на 1 кг приросту півників батьківської форми VІІ і VІІІ груп складали відповідно 4,90 кг і 4,94 кг, що на 0,81 кг і 0,77 кг менше, ніж у молодняка ІХ групи.

Збереженість півників VІІ, VІІІ і ІХ груп була на рівні 73,5 %; 70,9 %; 72,5 %. Застосування вітчизняної та гнучкої систем годівлі забезпечило підвищення виходу ділового молодняка у VІІ і VІІІ групах відповідно на 4,6 % і 1,7 % порівняно з ІХ групою, для якої використовували програму годівлі, рекомендовану для кросу Прогрес. Таким чином, під час вирощування курочок материнської форми та фінального гібриду доцільно застосовувати гнучку систему годівлі, а для півників батьківської форми - сучасну вітчизняну, що сприяє підвищенню приросту живої маси і скороченню витрат корму.

Зв'язок показників інтенсивності росту ремонтного молодняка курей різних генотипів з системами годівлі. Встановлено, що завдяки використанню вітчизняної системи годівлі у курчат фінального і проміжних гібридів кросу Прогрес зросла початкова швидкість росту (б), але знизилася кінцева (м). Було встановлено тісний позитивний зв'язок величини живої маси з кінетичною (б) швидкістю росту і співвідношенням констант (б/ м). У курочок на гнучкій годівлі разом із підвищенням початкової константи росту збільшилася й кінцева швидкість росту, завдяки чому молодки материнської форми у 16-тижневому віці мали невелику перевагу за живою масою над курочками на вітчизняній програмі годівлі. Встановлено позитивний вплив на рівномірність і напруженість росту півників батьківської форми вітчизняної системи годівлі.

Вплив технологічних факторів на рівень відтворювальних і продуктивних якостей курей родинного і промислового стада. Встановлено, що застосування світлового режиму зі швидким збільшенням тривалості освітлення сприяло прискоренню статевого дозрівання, збільшенню маси яєць і несучості курей фінального гібриду і материнської форми кросу Прогрес.

Нормування поживності раціонів згідно з вітчизняною програмою забезпечило надходження до організму несучок більшої кількості сирого протеїну, порівняно з іншими системами годівлі, що разом зі світловим режимом із швидким збільшенням тривалості освітлення сприяло прискоренню статевого дозрівання молодок материнської форми ІV групи порівняно з V і VІ групами відповідно на 6 і 7 днів, а також збільшенню несучості на 5,3 шт. і 22,1 шт. яєць, і підвищенню середньої маси яєць відповідно на 0,4 г і 1,6 г. Несучки ІІІ та VІ груп (рекомендована для кросу Прогрес система годівлі) протягом вирощування мали нижчу інтенсивність росту, ніж кури І, ІІ, ІV і V груп (вітчизняна та гнучка системи годівлі), і під час першої фази продуктивності за добу споживали меншу кількість сирого протеїну, внаслідок чого характеризувалися нижчою несучістю і меншою масою яєць (табл. 5.).

У курей фінального гібриду VІІ групи, для яких застосовували вітчизняну систему годівлі на фоні світлового режиму з повільним збільшенням тривалості світлового дня,, спостерігалося прискорення статевої зрілості на 9 днів порівняно з несучками на гнучкій (VІІІ група) і рекомендованій для кросу Прогрес (ІХ група) системами годівлі.

Таблиця 5 - Продуктивність курей материнської форми до 60-тижневого віку залежно від технологічних факторів

Протягом другої фази продуктивності несучки фінального гібриду ІХ і ХІІ груп, яких експлуатували згідно з рекомендованою програмою годівлі, споживали більшу кількість обмінної енергії та сирого протеїну, ніж кури, для яких використовували вітчизняну (VІІ і Х групи) і гнучку (VІІІ і ХІ групи) системи годівлі. Це сприяло збільшенню несучості курей ІХ і ХІІ груп відповідно на 9,8 шт. і 7,1 шт. яєць порівняно з несучками VІІ і Х групам, і на 2,4 шт. і 7,8 шт. яєць порівняно з птахами VІІІ і ХІ груп (табл. 6).

В умовах швидкого збільшення тривалості світлового дня надходження до організму курей Х групи додаткової кількості обмінної енергії та комплексу поживних речовин не мало суттєвого позитивного впливу на несучість і кількість яйцемаси порівняно з ХІ групою. Дисперсійним аналізом виявлено істотний вплив генотипу і системи годівлі на величину маси яєць. Застосування гнучкої системи годівлі дало змогу збільшити масу яєць у VІІІ групі на 1,5 г і 0,6 г порівняно з VІІ і ІХ групами. Від курей ХІ групи отримували яйця з більшою масою, ніж від несучок Х і ХІІ груп відповідно на 0,9 г і 1,3 г.

Таблиця 6 - Продуктивність курей фінального гібриду до 60-тижневого віку залежно від технологічних факторів

Найбільші витрати комбікорму як на середню несучку, так і на одиницю продукції були характерними для курей, яких експлуатували згідно з рекомендованою програмою годівлі для кросу Прогрес. Так, у несучок ІІІ, VІ, ІХ та ХІІ груп витрати комбікорму на десяток яєць складали відповідно 2,56 кг; 2,55 кг; 2,03 кг і 1,91 кг. Завдяки застосуванню гнучкої системи годівлі у комплексі зі світловим режимом із повільним збільшенням тривалості освітлення, у курей материнської форми ІІ групи й фінального гібриду VІІІ групи витрати комбікорму на 10 яєць складали відповідно 2,16 кг і 1,89 кг, що на 0,14 кг і 0,12 кг менше, ніж у І та VІІ групах відповідно, яких експлуатували згідно з вітчизняною системою годівлі. В умовах світлового режиму зі швидким збільшенням тривалості освітлення витрати корму на одиницю продукції у курей на гнучкій та вітчизняній системах годівлі були майже однаковими (у курей материнської форми ІV і V груп відповідно 2,04 кг і 2,09 кг; у несучок фінального гібриду Х і ХІ груп ? 1,85 кг і 1,82 кг відповідно).

Отже, для підвищення продуктивності курей родинного стада доцільно застосовувати вітчизняну або гнучку систему годівлі у поєднанні зі світловим режимом із швидким збільшенням тривалості світлового дня. Підвищенню продуктивності курей фінального гібриду сприяє технологічний прийом, який полягає у використанні рекомендованої для кросу Прогрес системи годівлі на фоні світлового режиму зі швидким збільшенням тривалості освітлення. Позитивний вплив гнучкої системи годівлі для курей материнської форми та фінального гібриду виявився у зменшенні витрат комбікорму та протеїну у розрахунку на середню несучку й одиницю продукції.

Оцінка впливу технологічних факторів на параметри несучості курей родинного і промислового стада кросу Прогрес. Доведено, що підвищення яєчної продуктивності курей було забезпечене оптимальним співвідношенням між константами несучості. Так, підвищення кінетичної (б) разом з експоненційною (м) константою сприяло збільшенню несучості курей материнської форми ІІ групи, для якої використовували гнучку систему годівлі в умовах повільно зростаючого світлового режиму, а також несучок ІV групи, яку експлуатували згідно з вітчизняною програмою годівлі на фоні швидко зростаючого світлового дня. Також, завдяки оптимальному співвідношенню між параметрами кривої несучості підвищилася продуктивність курей фінального гібриду VІІІ та ІХ груп порівняно з VІІ групою. Швидке зростання тривалості світлового дня сприяло підвищенню показників інтенсивності несучості у курей батьківського і промислового стад. Позитивний вплив гнучкої системи годівлі на криву несучості курей материнської форми за обох режимів освітлення спостерігався у підвищенні індексів формування, напруженості та рівномірності несучості.

Вплив різних програм годівлі на показники інтер'єру та їх зв'язок із продуктивністю. Встановлено, що застосування для молодняка родинних форм і фінального гібриду рекомендованої для кросу Прогрес програми годівлі обумовило незначне збільшення вмісту загального білка та підвищення активності ферментів переамінування у сироватці крові до 10-тижневого віку, але різниця була недостовірною. Виявлено позитивний зв'язок активності АлАТ, АсАТ і лужної фосфатази із масою тіла курочок материнської форми та фінального гібриду у 10-тижневому віці. Встановлено, що вища активність АлАТ і АсАТ у молодок 21-тижневого віку позитивно впливала на несучість курей під час їх наступної експлуатації в умовах швидко зростаючого світлового режиму. За повільного збільшення тривалості світлового дня активність ферментів переамінування у курей материнської форми мала позитивну кореляцію з яєчною продуктивністю, а у курей фінального гібриду спостерігалася протилежна тенденція.

Інкубаційні якості яєць несучок родинного стада кросу Прогрес під впливом технологічних факторів. Встановлено, що швидке збільшення тривалості світлового дня сприяло підвищенню заплідненості яєць, отриманих від несучок, яких експлуатували згідно з гнучкою (V група) і рекомендованою для кросу Прогрес (VІ група) системами годівлі відповідно на 4,4 % і 2,9 % порівняно з ІІ та ІІІ групами, для яких застосовували відповідні системи годівлі, але в умовах повільного збільшення тривалості освітлення (табл. 7).

Таблиця 7 - Вплив технологічних факторів на інкубаційні якості яєць

Примітка: * Р<0,05; ***Р<0,001

Завдяки тому, що гнучка система годівлі забезпечувала надходження необхідної кількості обмінної енергії та комплексу поживних речовин, яка відповідала добовій потребі, а також вищій біологічній цінності протеїну у комбікормі, у курей материнської форми ІІ групи підвищилася заплідненість яєць на 1,5 % і на 3,7 % порівняно з І та ІІІ групами відповідно в умовах повільного збільшення тривалості світлового дня. Також у V групі заплідненість підвищилася на 5,9 % і 5,1 % порівняно з ІV та VІ групами відповідно, яких експлуатували на фоні швидкого збільшення тривалості освітлення. У V групі спостерігався найвищий процент виводу курчат, який був на 5,9 % більшим, ніж із яєць, знесених птахами ІV та VІ груп. Таким чином, для підвищення відтворювальних якостей курей родинного стада доцільно застосовувати гнучку систему годівлі разом зі світловим режимом із швидким збільшенням тривалості світлового дня.

Ріст і розвиток ремонтного молодняка курей промислового стада у залежності від систем годівлі. Встановлено значний вплив програм годівлі на інтенсивність росту молодняка кросу Прогрес. Завдяки вищій поживності раціонів, які нормували згідно з французькою системою годівлі, жива маса курочок фінального гібриду І групи у 19-тижневому віці була більшою, ніж у молодок, для яких застосовували вітчизняну (ІІ група), гнучку (ІІІ група) і рекомендовану для кросу Прогрес (ІV група) системи годівлі відповідно на 57 г; 64 г і 27 г. Коригування поживності раціонів згідно з гнучкою системою годівлі під час коливання споживання корму сприяло незначному збільшенню живої маси молодняку ІІІ групи у 16-тижневого віці порівняно з молодками ІІ групи. Надходження більшої кількості обмінної енергії до організму курочок ІV групи, а також вище енерго-протеїнове співвідношення у їх раціонах сприяло збільшенню маси тіла до 16-тижневого віку на 85 г (Р<0,001) і 67 г (Р<0,01) порівняно з молодками ІІ і ІІІ груп відповідно (табл. 8).

Починаючи з 6-тижневого віку курчата першої та четвертої груп значно перевищували стандарт живої маси, у той час як курочки другої і третьої груп мали оптимальну масу тіла.

Таблиця 8 - Динаміка живої маси курочок кросу Прогрес залежно від системи годівлі, г ()

Примітка: * P < 0,05; ** P < 0,01; *** P < 0,001

У 19-тижневому віці між молодками, яких вирощували за різних систем годівлі достовірної різниці за живою масою не встановлено. Використання французької програми годівлі дало змогу зменшити витрати комбікорму на приріст маси тіла порівняно з вітчизняною, гнучкою і рекомендованою для кросу Прогрес системами годівлі відповідно на 0,18 кг; 0,10 кг і 1,1 кг. Застосування гнучкої годівлі сприяло зменшенню витрат комбікорму на 0,08 кг і 1,00 кг у розрахунку на 1 кг приросту порівняно з сучасною вітчизняною і рекомендованою для кросу Прогрес системами годівлі відповідно (табл. 9.).

Таблиця 9 - Ефективність використання різних програм годівлі під час вирощування яєчних курочок кросу Прогрес до 19-тижневого віку

Ремонтний молодняк, який вирощували згідно з французькою системою годівлі за збереженістю на 1,7 % і виходом ділових молодок на 5,3 % перевершував групу, для якої застосовували рекомендовану для кросу Прогрес програму годівлі. Збереженість і вихід ділового молодняка у ІV групі була несуттєво вищою, ніж у молодняка на гнучкій годівлі. Найменше курчат збереглося у ІІ групі. З цієї групи також найменше було відібрано молодих несучок для подальшого використання.

Таким чином, під час вирощування молодняку курей фінального гібриду кросу Прогрес доцільно використовувати французьку систему годівлі. Застосування гнучкої годівлі забезпечило скорочення витрат комбікорму на одиницю приросту, підвищення збереженості та виходу ділового молодняка порівняно з вітчизняною програмою годівлі.

Оцінка параметрів кривих росту і прогнозування живої маси ремонтного молодняка курей. Аналіз параметрів моделей росту показав, що курочки, вирощені згідно з вітчизняною системою годівлі мали найменшу кінетичну (б) швидкість росту і найнижче співвідношення констант (б/м). Таке співвідношення між параметрами росту обумовило зменшення живої маси молодняка ІІ групи у 16-тижневому віці. Курчата, яких вирощували на французькій (І група) і рекомендованій для кросу Прогрес (ІV група) системах годівлі, характеризувалися високим кінетичним ростом, але низьким експоненційним. Такі особливості росту забезпечили найбільшу живу масу у молодок І і ІV груп у 16 тижнів. Застосування гнучкої системи годівлі сприяло прискоренню кінетичної константи росту та підвищенню співвідношення між параметрами б/м у курчат ІІІ групи порівняно із молодками ІІ групи, що сприяло збільшенню живої маси у 16-тижневому віці. Молодки, яких вирощували на гнучкій системі годівлі мали вищу рівномірність росту (Ір), порівняно із курочками на вітчизняній та французькій програмах годівлі.

Продуктивність курей промислового стада за різних систем годівлі. Дослідження показали, що інтенсивність росту суттєво вплинула на вік статевої зрілості та яєчну продуктивність курей кросу Прогрес. Так, внаслідок підвищення інтенсивності росту від 6- до 14-тижневого віку у курочок ІV групи статеве дозрівання прискорилося на 10 і 9 днів порівняно з молодками ІІ і ІІІ груп відповідно. Більш ранній вік статевої зрілості курей ІV групи сприяв отриманню більшої кількості яєць до 40-тижневого віку на 9,5 шт.; 7,5 шт. і 4,4 шт. порівняно з несучками І; ІІ і ІІІ груп відповідно (табл. 10.).

Таблиця 10 - Рівень продуктивності курей фінального гібриду кросу Прогрес до 40-тижневого віку, витрати корму і протеїну за різних систем годівлі