Ефективність використання кнурів різної селекційної цінності у поєднанні із свиноматками внутріпородних типів великої білої породи

Размещено на http://www.allbest.ru/

8

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КНУРІВ РІЗНОЇ СЕЛЕКЦІЙНОЇ ЦІННОСТІ У ПОЄДНАННІ ІЗ СВИНОМАТКАМИ ВНУТРІПОРОДНИХ ТИПІВ ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ПОРОДИ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

ХАЛАК ВІКТОР ІВАНОВИЧ

Херсон - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті свинарства ім. О.В.Квасницького Української академії аграрних наук

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Березовський Микола Давидович, Інститут свинарства ім. О.В.Квасницького УААН, завідувач відділу розведення і генетики

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Агапова Євгенія Михайлівна, Одеський державний аграрний університет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Калініченко Галина Іванівна, Миколаївська державна аграрна академія, кафедра спеціальної зоотехнії

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра розведення і генетики сільськогосподарських тварин, м. Біла Церква

Захист дисертації відбудеться 26.04. 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, ауд. 64, головний навчальний корпус).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23 (головний навчальний корпус)

Автореферат розісланий 23.03. 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

АНОТАЦІЇ

Халак В.І. Ефективність використання кнурів різної селекційної цінності у поєднанні із свиноматками внутріпородних типів великої білої породи. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню впливу кнурів-плідників спеціалізованих внутріпородних типів великої білої (УВБ-1, УВБ-2) і полтавської м'ясної (ПМ) порід різних класів розподілу; які визначено за енергію росту в період контрольного вирощування, на репродуктивну здатність свиноматок внутріпородних типів великої білої породи УВБ-1, УВБ-2, УВБ (1Ч2), УВБ (1Ч2), відгодівельні та м'ясні якості чистопородного і гібридного потомства.

Вивчено стресчутливість, інтерґєрні особливості, забійні якості та фізико-хімічний склад м'язової та жирової тканини підсвинків різних генотипів.

Встановлено, що використання кнурів УВБ-1, УВБ-2 та ПМ класу М⁺ сприяє підвищенню репродуктивних якостей свиноматок, а також одержанню приплоду з більш високими відгодівельних та м'ясних ознаками.

Ключові слова: чистопородне розведення, породно-лінійна гібридизація, кнур-плідник, генотип, інтер'єр, стресчутливість, внутріпородний спеціалізований тип.

Халак В.И. Эффективность использования хряков различной селекционной ценности в сочетании со свиноматками внутрипородных типов крупной белой породы. - Рукопись.

Диссертация на соискания научной степени кандидата сельскохозяйственных наук за специальностью 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2006.

Диссертация посвящена изучению влияния хряков-производителей специализированных внутрипородных типов крупной белой (УКБ-1, УКБ-2) и полтавской мясной (ПМ) пород различных классов распределения, которые определены по энергии роста за период контрольного выращивания, на репродуктивную способность свиноматок внутрипородных типов крупной белой породы УКБ-1, УКБ-2, УКБ (1Ч2), УКБ (2Ч1), откормочные и мясные качества чистопородного и гибридного потомства.

Изучено стрессчувствительность, интерьерные особенности, убойные качества и физико-химический состав мышечной и жировой ткани подсвинков различных генотипов.

Установлено, что ремонтные хрячки УКБ-1, УКБ-2 и ПМ класса М⁺ в возрасте 7 месяцев превосходили аналогов класса М- по живой массе и длине туловища соответственно на 11,5% и 4,2%. Разница между животными различных классов по возрасту достижения живой массы 100 кг, среднесуточным приростам и затратам корма на 1 кг прироста составила: УКБ-1 - 21,9 дней, 96,7 г 0,67 корм. ед.; УКБ - 2 - 22,8 дней, способствует повышению репродуктивных качеств свиноматок, а также получению приплода с более высокими откормочными и мясными признаками.

Ключевые слова: чистопородное разведение, породно-линейная гибридизация, хряк-производитель, генотип, интерьер, стрессчувствительность, внутрипородный специализированный тип.

Halak V.I. Efficiency of the use of male hogs of a different selection value in combination with linear and interlinear uteruses. It is a Manuscript.

Dissertation on competitions of scientific degree of candidate of agricultural sciences, speciality 06.02.01. - breeding and selection of animals. Kherson state agrarian university, Kherson, 2006.

Dissertation is devoted to the study of influencing of male hogs-producers of the specialized interlinear types of large white (UKB-1, UKB-2) and Poltava meat (PM) breeds of different categories of value, which are concidered on energy of growth for period of the control growing, on reproduktive ability linear and interlinear uteruses, fattening and meat qualities of pure breed and hybrid posterity. Stressencibility is studied, interior features, for slaughters qualities and physical and chemical composition of muscul and fatty tissue of piglets of different genotypes.

Keywords: pure breed breeding, pedigree-linear hybridization, male hog-producer, linear and interlinear uteruses, genotype, interior, stressencibility, interbreed specialized type.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

кнур селекційний свиноматка порода

Актуальність теми. Проблему забезпечення населення України м'ясом та м'ясопродуктами в найближчі роки можливо вирішити через розвиток свинарства (Березовський М.Д., 1998, 2000; Рибалко В.П., Висланько О.О., 2002; Топіха В., Волков А., 2003; Мирось В. та ін., 2002). Це обумовлено як біологічними особливостями свиней, так і прискоренням селекційного процесу, результатом якого є створення високопродуктивних тварин нових генотипів. Разом з цим, через низький рівень годівлі генетичний потенціал у свинарстві використовується за відтворювальними властивостями свиноматок на 44%, за скороспілістю приплоду до 2-місячного віку - на 56%, за середньодобовими приростами на відгодівлі - на 20%, а питома вага в загальному виробництві м'яса в Україні знизилася до 25% (Небилиця М., Самохвал І., 2001; Матюшко В., 1997).

Поряд з покращенням умов годівлі та утримання свиней різних статево-вікових груп, важливим фактором інтенсифікації галузі свинарства є вирощування, оцінка і відбір кращих кнурів - плідників та їх раціональне використання. Це пов'язано з тим, що тварини даної виробничої групи характеризуються високою мінливістю ознак росту і розвитку, спермопродукції, по-різному впливають на багатоплідність спарованих ними свиноматок, відгодівельні і м'ясні якості їх потомків (Квасницький О.В., 1983; Березовський М.Д. та ін., 1985; Рибалко В.П., 1990; Рак Т.М., 1993). Встановлено, що різниця між кнурами - плідниками за скороспілістю потомства досягає 25...30%, запліднювальною здатністю - 20…22% та якістю туш свиней вищої категорії - 12…13% (Остапчук П.П., 1992), а при оцінці їх за генотипом тільки 15…20%, є покращувачами (Медведєв В.О., 2004).

Отже, створення необхідних умов для максимального проявлення генетичного потенціалу, організація оцінки, відбір і використання кнурів-покращувачів при різних методах розведення має велике практичне значення. Особливої актуальності це питання набуває для тварин великої білої та полтавської м'ясної порід, які займають домінуюче положення як за чисельністю - 87,3…86,8 та 1,9…1,6% відповідно (Медведєв В.О. та ін., 2004; Пищолка В.А. та ін., 2004), так і за продуктивністю.

В зв'язку з відсутністю станцій контрольної відгодівлі важливе значення має оцінка ремонтних кнурців за фенотипом, а також ефективність їх використання при чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації. Досліджень на цю тему у свинарстві проведено недостатньо, тому пошук ефективних методів оцінки селекційної цінності та поєднань свиней спеціалізованих типів з урахуванням класу розподілу кнурів за енергією росту, є актуальним питанням і має практичне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота виконана згідно науково-тематичного плану Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН і є складовою частиною науково-дослідних робіт відділу розведення і генетики та виконувалася згідно теми “Удосконалити відтворювальні, відгодівельні та м'ясні якості порід свиней яких розводять в Україні з використанням нових селекційних методів” (номер державної реєстрації 01.86.0042. 7312).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було удосконалення прийому відбору ремонтних кнурців, виходячи із класів розподілу за енергією росту, а також вивчити їх вплив на репродуктивну здатність свиноматок, відгодівельні та м'ясні якості чистопородного і гібридного потомства. Відповідно до мети були визначені такі завдання:

оцінити показники власної продуктивності ремонтних кнурців полтавської м'ясної породи (ПМ), а також спеціалізованих внутріпородних типів великої білої породи УВБ-1, УВБ-2 в аналогічних умовах вирощування;

провести аналіз показників росту і розвитку ремонтних свинок УВБ-1, УВБ-2, УВБ (1Ч2) і УВБ (2Ч1);

визначити вплив кнурів-плідників різних генотипів та класів розподілу на репродуктивні якості свиноматок;

провести оцінку відгодівельних, забійних та м'ясо-сальних якостей чистопородного потомства та породно-лінійних гібридів при відгодівлі до живої маси 100 кг;

встановити стресчутливість молодняку свиней різних генотипів;

проаналізувати біохімічні показники сироватки крові та встановити кореляційні зв'язки з відгодівельними якостями;

визначити економічну ефективність проведених досліджень.

Об'єкт досліджень: свині материнського внутріпородного типу УВБ-1, проміжного внутріпородного батьківського типу з поліпшеними відгодівельними якостями УВБ-2, внутріпородних поєднань УВБ (1Ч2), УВБ (2Ч1), полтавської м'ясної породи, а також їх помісі.

Предмет досліджень: показники росту і розвитку молодняку свиней нових генотипів, репродуктивні якості свиноматок, стресчутливість, відгодівельні та забійні якості, фізико-хімічні показники м'яса і сала свиней різних поєднань, біохімічні показники сироватки крові, економічна ефективність досліджень.

Методи досліджень. Для оцінки ознак продуктивності свиней використані загальноприйняті зоотехнічні, фізіологічні, біохімічні, біометричні та економічні методи дослідження.

Наукова новизна роботи. Вперше вивчено показники племінної цінності кнурів нових спеціалізованих типів великої білої (УВБ-1, УВБ-2) і полтавської м'ясної (ПМ) порід за показниками власної продуктивності в аналогічних умовах вирощування. Вивчені продуктивні показники свиноматок, відгодівельні і м'ясні якості потомства, отриманого від кнурів різних класів розподілу за енергією росту в період контрольного вирощування.

Отримані нові дані про інтер'єрні особливості піддослідних тварин, вивчено стресчутливість і продуктивність чистопородного і гібридного потомства.

Результати досліджень свідчать, що використання кнурів-плідників нових внутріпородних типів великої білої і полтавської м'ясної порід класу М⁺ сприяє підвищенню багатоплідності маток, відгодівельних і м'ясних якостей їх потомства при різних методах розведення.

Використання відбору плідників за класами розподілу рекомендується як один із прийомів оцінки племінної цінності тварин данної виробничої групи у свинарстві і може використовуватися в поглибленній селекційній роботі.

Практична цінність роботи. На основі проведених досліджень встановлена доцільність використання кнурів-плідників генотипів УВБ-1, УВБ-2 і ПМ, оцінених за енергію росту при різних методах розведення, а також рекомендовані виробництву пропозиції щодо вирощування тварин та їх раціонального використання (ВАТ “Чумаки” Дніпропетровського і ДП “Націонал плюс” Царичанського районів Дніпропетровської області).

Економічна ефективність впровадження у розрахунку на 100 маток при 1,8 опоросах становить 375,79-12310,20 грн., при відгодівлі 100 голів за рік - 3193,69-3467,50 грн.

Результати роботи використанні при підготовці до друку наукового видання “Система ведення сільського господарства Дніпропетровської області” (2005, у співавторстві) та “Методичні рекомендації по проведенню наукових і виробничих досліджень у тваринництві” (2004, у співавторстві).

Особистий внесок здобувача. Організація і проведення науково-господарських експериментів та лабораторних досліджень, здійснення статистичної обробки первинних даних, аналіз одержаних результатів, формування висновків і пропозицій виробництву виконані здобувачем особисто. До 5% від загального об'єму всіх робіт по уточненню теоретичних положень проведено разом з науковим керівником - доктором сільськогосподарських наук, член-кореспондентом УААН, професором Березовським М.Д.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та одержали позитивну оцінку на Всесоюзній науковій конференції “Підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин і вдосконалення заходів боротьби з хворобами в умовах інтенсивного ведення тваринництва і створення фермерських господарств”, присвяченій 140-річчю ХЗВІ ім. Н.М.Борисенка (м. Харків, 1991), науково-практичній конференції “Ветеринарні та зоотехнічні проблеми у Придніпровському регіоні” (м. Дніпропетровськ, 1996), науково-практичній конференції “Научное обеспечение интенсификации животноводства в центральной зоне Украины” (м. Дніпропетровськ, 1996), ІІІ(XVI)-V(XVIII) науково-виробничих конференціях “Шляхи розвитку тваринництва в ринкових умовах” (м. Дніпропетровськ, 2002-2003), Всеукраїнській теоретичній конференції “Генетические аспекты онто- и филогенеза” (м. Дніпропетровськ, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Новітні технології в тваринництві“ (м. Дніпропетровськ, 2004), ХІІІ (ХХVІ) Всеукраїнській науково-практичній конференції “Наукове забезпечення свинарства в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2004), Міжнародні науково-практичній конференції “Становлення та сучасні аспекти розвитку галузі свинарства” присвяченій 75-річчю від дня народження професора В.О.Медведєва (м. Харків, 2004), засіданні вченої ради Інституту тваринництва центральних районів УААН (м. Дніпропетровськ, 2005).

Основні результати досліджень відображені в офіційних матеріалах з апробації нових селекційних досягнень “Внутріпородний тип свиней великої білої породи УВБ-2” (Авторське свідоцтво на селекційне досягнення у тваринництві № 563 згідно заявки Інституту свинарства УААН № 4 / 209 від 15.04.93, у співавторстві).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 17 друкованих працях, в тому числі 6 у фахових виданнях, де викладено основний зміст наукових досліджень за темою дисертації.

Структура і об'єм роботи. Дисертація викладена на 150 сторінках комп'ютерного тексту і включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методи досліджень, результати досліджень та їх узагальнення, висновки, містить 31 таблицю і 3 рисунки. Список використаних літературних джерел включає 314 найменувань, в тому числі 41 на іноземних мовах.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведені в умовах племінного репродуктора свиней великої білої породи промислового комплексу спецгоспу “Україна” Машівського району Полтавської області, станції штучного осіменіння і лабораторіях Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН за відповідною схемою (табл. 1).

Об'єктом досліджень були ремонтні кнурці внутріпородного материнського типу УВБ-1, проміжного батьківського внутріпородного типу з поліпшеними відгодівельними якостями УВБ-2 і полтавської м'ясної породи ПМ. В процесі вирощування враховували: живу масу в 2, 4 і 7-місячному віці, кг; середньодобовий приріст, г; вік досягнення живої маси 100 кг, дн.; витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.; товщину шпику над 6-7 грудними хребцями, мм; довжину тулуба, см. Класи розподілу (М⁺, М-) ремонтних кнурців визначали на основі розрахунку середньодобового приросту за період вирощування від 4-місячного віку до живої маси 100 кг. Розподіл тварин на класи проводили на підставі індексу нормованого відхилення. До класу М⁺ належали тварини вище межі , М- - нижче даного показника.

Таблиця 1 - Схема досліджень

Група	Призначення груп	Генотип	Клас розподілу	Кількість голів в групі	Поставлено підсвинків на відгодівлю до живої маси 100 кг, гол.
		свиноматок	кнурів		свиноматок	кнурів
I	контрольна	УВБ-1	УВБ-1	М+	15-20	3-5	20-30
II	контрольна	УВБ-1	УВБ-1	М-	15-20	3-5	20-30
III	контрольна	УВБ-2	УВБ-2	М+	15-20	3-5	20-30
IV	контрольна	УВБ-2	УВБ-2	М-	15-20	3-5	20-30
V	дослідна	УВБ-1	ПМ	М+	15-20	3-5	20-30
VI	дослідна	УВБ-1	ПМ	М-	15-20	3-5	20-30
VII	дослідна	УВБ-2	ПМ	М+	15-20	3-5	20-30
VIII	дослідна	УВБ-2	ПМ	М-	15-20	3-5	20-30
IX	дослідна	УВБ (1Ч2)	ПМ	М+	15-20	3-5	20-30
X	дослідна	УВБ (1Ч2)	ПМ	М-	15-20	3-5	20-30
XI	дослідна	УВБ (2Ч1)	ПМ	М+	15-20	3-5	20-30
XII	дослідна	УВБ (2Ч1)	ПМ	М-	15-20	3-5	20-30

З метою вивчення впливу кнурів-плідників різних генотипів та класів розподілу на репродуктивні якості свиноматок УВБ-1, УВБ-2, УВБ (1Ч2), УВБ (2Ч1), а також відгодівельні і м'ясні якості їх потомства в умовах племрепродуктора спецгоспу “Україна” Машівського району Полтавської області було відібрано в 60-денному віці 294 голови ремонтних свинок. Особливості їх росту і розвитку в ранньому онгогенезі вивчали з урахуванням наступних показників: живої маси в 2, 4, 6 і 9 місяців, кг; середньодобового (г) і відносного (%) приростів живої маси; віку досягнення живої маси 100 кг, дн.; товщини шпику над 6…7 грудними хребцями, мм; лінійними промірами у 6 і 9 місяців, см - довжини тулуба, обхвату грудей, обхвату п'ястка, висоти в холці, глибини грудей, ширини грудей; індексів тілобудови, % - збитості, розтягнутості, масивності, костистості, грудного; індексу ремонтного молодняку (Ірм):

, (1)

де К - вік досягнення живої маси 100 кг, дн.; А - валовий приріст живої маси за період вирощування від 4 до 8 місяців, дн.; С - товщина шпику над 6…7 грудними хребцями, см (Березовський М.Д., 1986).

Продуктивність свиноматок оцінювали за багатоплідністю, гол.; великоплідністю, кг; масою гнізда при народженні, кг; кількістю поросят при відлученні в 45 днів, гол.; масою гнізда при відлученні в 45 днів, кг; збереженістю, %. Вирівняність гнізда (ВГ) визначили за методикою Д.В.Ломако (2000):

, (2)

де 3,1 - постійний коефіцієнт; - середня жива маса поросят у гнізді при народженні (великоплідність свиноматок), кг; х_max - жива маса найважчого у гнізді поросяти, кг; х_min - жива маса найлегшого у гнізді поросяти, кг.

Комплексну оцінку материнських якостей свиноматок піддослідних груп визначили на основі розрахунку оціночного індексу за обмеженою кількістю ознак згідно методики Лаша-Мольна у модифікації М.Д.Березовського (1986):

, (3)

де В - кількість поросят при народженні, гол.; W - кількість відлучених поросят, гол.; G - середньодобовий приріст поросят до відлучення, кг.

Стресчутливість молодняку свиней різних генотипів визначали методом галотанової анестезії в модифікації Інституту свинарства ім. О.В.Квасницького УААН (Почереняєв Ф.К. та ін., 1986).

Тварин, відібраних для оцінки відгодівельних якостей, годували двічі на добу стандартним комбікормом власного виробництва виготовленого за рецептом ПК-55-25. Відгодівельні якості молодняка свиней піддослідних груп оцінювали за такими ознаками: середньодобовий приріст, г; вік досягнення живої маси 100 кг, дн.; витрати кормів на 1 кг приросту.

Оцінку кнурів-плідників за відгодівельними якостями їх потомків проводили з урахуванням оціночного індексу (Березовський М.Д., 1990):

, (4)

де А - валовий приріст живої маси за період відгодівлі, кг; В - кількість днів відгодівлі, дн.; С - витрати корму на 1 кг приросту живої маси, корм. од.

Контрольний забій піддослідних тварин проводили на Полтавському м'ясокомбінаті. При цьому враховували: забійний вихід, %; довжину охолодженої туші, см; товщину шпику на рівні 6…7 грудних хребців, мм; площу “м'язового вічка”, см²; масу задньої третини охолодженої півтуші, кг. Морфологічний склад туш вивчали шляхом обвалування правих півтуш та зважування м'яса, сала і кісток. Якість продуктів забою (м'яса і сала) визначили за загальноприйнятими методами, які описані А.М.Поліводою, Р.В.Стробикіною, М.Д.Любецьким (1977).

З метою вивчення метаболічних процесів в організмі тварин різних генотипів визначили АЛТ, АСТ, холестерин, загальний білок, загальні ліпіди, використовуючи для цього загальноприйняті методики (Тодоров Й., 1963; Кондрахін І.П. та ін., 1985; Knight I.A., Anderson S., Rawle I.M., 1972).

Біометрична обробка одержаних результатів досліджень проведена за методикою Є.К.Меркур'євої та ін. (1991), а також модуля “Аналіз даних” в Microsoft Excel.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Показники власної продуктивності ремонтних кнурців різних генотипів. Результати досліджень показали, що ремонтні кнурці УВБ-1, УВБ-2 і ПМ класу М⁺ переважали тварин протилежного класу за живою масою і довжиною тулуба в 7-місячному віці відповідно на 11,9 (Р>0,95); 13,3 (Р>0,99); 12,1 кг (Р>0,999) і 5,3 (Р<0,95); 7,7 (Р>0,999) і 3,6 см (Р>0,99). Різниця за живою масою в 4-місячному віці на користь тварин класу М⁺ УВБ-1, УВБ-2 і ПМ склала 6,8 (Р<0,95); 8,7 (Р>0,99) і 6,2% (Р>0,95) відповідно.

Ремонтні кнурці ПМ, порівняно з УВБ-1 і УВБ-2, відзначалися меншою товщиною шпику - на 8,3…6,3% (Р>0,99), вищими середньодобовими приростами - на 7,9 (Р>0,99) і 1,6% (Р<0,95), краще оплачували його на 1 кг приросту - на 8,8% (Р>0,95) і 2,3% (Р<0,95). Живої маси 100 кг вони досягали за 202 дні, що на 4,3 і 3,3 дні менше, ніж ровесники УВБ-1 і УВБ-2 (Р<0,95). Тварини класу М⁺ переважали ровесників протилежного класу (М^-) за скоростиглістю, середньодобовим приростом і витратами корму відповідно на: УВБ-1 - 21,9 дн. (Р<0,95); 96,7 г і 0,67 корм. од. (Р>0,95), УВБ-2 - 22,8 дн. (Р>0,999); 103,8 г і 0,45 корм. од. (Р>0,99), ПМ - 11,7 дн. (Р>0,95); 102,7 г і 0,41 корм. од. (Р>0,999).

Ріст і формування будови тіла ремонтних свинок піддослідних груп. Найбільшу живу масу в усі вікові періоди мали ремонтні свинки внутріпородного типу УВБ-2. За даною ознакою вони переважали ровесниць внутріпородного типу УВБ-1, та двотипових поєднань УВБ (1Ч2), УВБ (2Ч1) в 2, 4, 6 і 9 місяців на 3,2 (Р>0,99) і 3,7% (Р>0,999); 4,5 (Р>0,999); 3,4 (Р>0,999); 1,8, 0,2 і 0,5% (Р<0,95) відповідно.

Встановлено, що у вікові періоди 2-4 і 4-6 місяців більш високими середньодобовими приростами відзначалися ремонтні свинки УВБ-2 і УВБ-1 - 419,6 і 544,2 г відповідно. Максимальне значення даної ознаки в кінці вирощування (6-9 міс.) зафіксовано у тварин УВБ (1Ч2) та УВБ (2Ч1) - 527,1 та 521,7 г. Відносний приріст ремонтних свинок піддослідних груп знижувався в міру збільшення їх віку в середньому на 33,9%. Ремонтні свинки УВБ (1Ч2) і УВБ (2Ч1) характеризувалися меншою товщиною шпику (на 0,94...1,27 мм) і більшими показниками індексу ремонтного молодняку (на 1,04…1,51 бала). Живої маси 100 кг вони досягали на 9,1 (Р>0,999); 4,7 (Р>0,99) і 7,3 днів (Р>0,95) раніше, ніж їх ровесниці УВБ-1 і УВБ-2 відповідно.

Аналіз показників лінійних промірів в 6 місяців свідчить, що ремонтні свинки УВБ-1 переважали аналогів УВБ-2, УВБ (1Ч2), УВБ (2Ч1) в середньому: за довжиною тулуба - на 1,4; шириною грудей - 0,5; висотою в холці - 1,3; обхватом п'ястка - 0,23 і глибиною грудей - 0,6 см. За обхватом грудей перевагу мали ремонтні свинки УВБ (1Ч2) і УВБ (2Ч1), яка, порівняно з аналогами УВБ-1 і УВБ-2, становила 1,1 (Р>0,95) - 0,6 см (Р<0,95) і 2,0-1,5 см (Р>0,999) відповідно.

В 9-місячному віці ремонтні свинки УВБ-1, як і в попередній віковий період, характеризувалися більшою довжиною тулуба - на 1,2 (Р>0,999) - 0,5 см (Р<0,95), обхватом грудей - на 1,6 (Р>0,999) - 0,7 см (Р>0,95), шириною грудей - на 2,4 (Р>0,999) - 0,9 см (Р>0,999) і глибиною грудей - на 0,8 (Р>0,999) - 0,4 см (Р<0,95).

Встановлено, що за період вирощування ремонтних свинок від 6 до 9 місяців спостерігається збільшення індексу розтягнутості - на 2,9…4,5%: (Р>0,999) та зменшення індексу збитості - на 0,4 (Р<0,95) - 2,3% (Р>0,999). Дослідження вікової зміни індексів масивності та грудного показали їх збільшення у тварин УВБ-1, УВБ-2 на 3,3 (Р>0,999) - 0,3% (Р<0,95) та 2,1...2,6% (Р>0,999) відповідно. У ремонтних свинок УВБ (1Ч2) та УВБ (2Ч1) спостерігається зменшення даних індексів на 1,7 (Р>0,95); 1,1 (Р<0,95) та 2,1…3,9% (Р>0,999). Суттєвої різниці за висотою в холці, обхватом п'ястка та індексом костистості у тварин піддослідних груп не виявлено.

Репродуктивні якості свиноматок. Результати досліджень показали, що найвищою багатоплідністю відзначалися свиноматки І контрольної та VІ дослідної груп (табл. 2). На 10,0...9,3% поступалися їм тварини VІІ і ІІІ груп (Р>0,99), на 11,7...11,0% - ІV (Р>0,99), на 15,9...15,2% - VІІІ (Р>0,999), на 9,2...8,4% - ІX (Р>0,99), на 10,9…10,1% - XІ (Р>0,99) на 8,4...7,6% - XІІ (Р>0,95) на 7,5...6,7% - X (Р>0,95). Дещо нижчий показник багатоплідності мали свиноматки ІІ і V груп - 11,4 поросяти, але різниця (4,2...3,3%) є не вірогідною (Р<0,95).

Показник великоплідності тварин піддослідних груп змінювався в межах від 1150 до 1230 г (Сv = 3,4...8,3 %). Максимальне значення вирівняності гнізда виявлено в ІІІ групі - 12,8 бала, що на 18,3...25,7 % більше, ніж у ровесниць І, VІ та ІX груп (Р>0,95...0,99).

За масою гнізда при народженні кращими показниками характеризувалися свиноматки І, V, VІ та VІІ груп - 14,1; 13,7; 13,6 і 13,2 кг відповідно. Свиноматки піддослідних груп мали досить високий рівень молочності, а найбільше значення цієї ознаки виявлено у тварин VІ та ІV груп - 59,2...57,4 кг відповідно. Це на 11,8...11,4 і 10...9,6 кг більше, ніж у ровесниць VІІІ та ІX груп (Р>0,999).

Найбільшу кількість поросят (9,2...9,4 гол.) та максимальний показник маси гнізда при відлученні (114,4...119,3 кг) встановлено у тварин І, ІІІ, V, VІІ груп. Збереженість поросят при відлученні в 45-денному віці була вищою у свиноматок ІІІ, VІІ і VІІІ груп і становила 86,3...85,9 і 90,4%. Значення оціночного індексу, який характеризує репродуктивні якості свиноматок був найвищий у тварин І, ІІІ, V і VІІ груп - 39,4; 37,9; 37,8 балів (Сv = 6,7...7,7%).

Таблиця 2 - Репродуктивні якості свиноматок піддослідних груп, М±m

Група	n	Багатоплідність, гол.	Великоплідність, кг	Вирівняність гнізда	Маса гнізда при народженні, кг	Молочність, кг	При відлученні в 45 днів	Оціночний індекс, бали
							кількість поросят, гол.	маса гнізда, кг	збереженість, %
І	15	11,9±0,30	1,18*	9,5±0,64	14,1±0,29*	48,3±1,80	9,4	115,7±3,40	78,9	39,4
ІІ	17	11,4±0,28	1,15	10,6±0,45	13,1±0,25	51,5±1,75	8,7	109,3±2,58	76,8	37,6
ІІІ	14	10,7±0,26	1,22	12,8±1,00	13,1±0,49	49,5±1,49	9,2	119,3±3,34	86,3	37,9
IV	12	10,5±0,31	1,21	11,8±1,04	12,8±0,33	57,4±1,81**	8,6	109,7±3,95	82,5	36,7
V	16	11,4±0,31	1,20**	10,4±0,73	13,7±0,25	49,9±1,40	9,3	116,1±3,29	82,6	38,9
VI	20	11,8±0,24	1,16	9,62±0,49	13,6±0,26	59,2±1,23***	9,1	113,3±2,89	77,9	38,8
VII	14	10,7±0,37	1,23	10,8±0,88	13,2±0,35*	48,6±1,52	9,2	114,4±2,79	85,9	37,8
VIII	13	10,0±0,21	1,21	11,5±0,79	12,2±0,35	47,4±1,29	9,0	112,8±3,09	90,4	37,1
IX	18	10,8±0,25	1,19*	10,5±0,30	12,9±0,19	47,8±1,34	8,7	108,3±2,97	80,9	36,8
X	16	11,0±0,19	1,16	10,8±0,62	12,8±0,23	53,5±0,92**	8,8	110,3±2,46	81,1	37,3
XI	15	10,6±0,25	1,21	10,7±0,85	12,9±0,22	52,4±1,30	8,8	113,0±2,37	83,5	37,1
XII	17	10,9±0,23	1,19	9,90±0,50	13,0±0,29	56,9±1,46*	9,0	112,7±2,94	80,9	37,4

Примітка: * - Р>0,95; ** - Р>0,99; *** - Р>0,999.

Розрахунки коефіцієнтів парної кореляції між ознаками репродуктивних якостей свиноматок піддослідних груп показали вірогідний зв'язок багатоплідності і молочності - r = 0,642…0,804 (Р>0,95...0,99), маси гнізда в 45 днів і оціночного індексу - r = 0,701...0,999 (Р>0,999). Рівень зв'язку вирівняності гнізда з основними ознаками репродуктивних якостей свиноматок піддослідних груп змінювався від r = -0,004 (Р<0,95) до r = 0,434 (Р>0,95).

Таким чином, свиноматки піддослідних груп характеризувались досить високим рівнем репродуктивних якостей, а використання кнурів - плідників УВБ-1, УВБ-2 і ПМ класу М⁺ сприяло підвищенню багатоплідності свиноматок І, ІІІ, VІІ груп на 4,5%, великоплідності І, ІІІ, V, VІІ, ІX, XІ - на 1,6%, вирівняності гнізда ІІІ, V, XІ - на 7,9%, маси гнізда при народженні І, ІІІ, V, VІІ, ІX - на 3,7%, кількості поросят І, ІІІ, V, VІІ - на 4,5% та маси гнізда при відлученні в 45-денному віці І, ІІІ, V, VІІ - на 4,38% (Р<0,95).

Відгодівельні якості молодняку свиней піддослідних груп. Встановлено, що при ідентичних умовах годівлі та утримання кращими відгодівельними якостями характеризувалися тварини ІІІ контрольної та VІІ дослідної груп. Вони досягали живої маси 100 кг за 190,8...183,2 днів, мали найвищі середньодобові прирости - 707,5...723,4 г та показник оціночного індексу - 12,59...12,99 балів, а на 1 кг приросту використовували 4,03...3,96 корм. од. відповідно (табл. 3).

Таблиця 3 - Відгодівельні якості молодняку свиней піддослідних груп, М±m

Група	n	Середньодобовий приріст, %	Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.	Витрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.	Оціночний індекс, бали
І	25	646,7±11,0*	199,6±1,76	4,25±0,05	11,00±0,30*
ІІ	25	615,1±7,86	203,3±1,68	4,40±0,03*	10,09±0,20
ІІІ	23	707,5±12,17*	190,8±1,76	4,03±0,04	12,59±0,37*
IV	27	665,3±10,37	194,6±1,91	4,20±0,04**	11,41±0,29
V	23	678,8±14,97	192,8±2,84	4,15±0,06	11,84±0,41
VI	24	661,6±11,20	196,3±2,01	4,21±0,05	11,42±0,32
VII	24	723,4±9,36**	183,2±1,38	3,96±0,03	12,99±0,28**
VIII	22	677,8±10,62	193,0±1,62***	4,14±0,04**	11,70±0,29
IX	23	661,2±11,46	197,0±1,97	4,21±0,05	11,29±0,33
X	27	629,6±11,24	201,5±1,76	4,36±0,05*	10,56±0,34
XI	24	658,3±10,20	197,1±1,73	4,22±0,04	11,26±0,30
XII	24	672,3±13,97	194,6±2,27	4,18±0,05	11,73±0,41

Аналіз одержаних даних свідчить про те, що використання кнурів-плідників УВБ-1, УВБ-2 і ПМ класу М⁺ (І, ІІІ контрольні і V, VІІ, ІХ дослідні групи) дало змогу збільшити середньодобові прирости потомків на 17,2…45,6 г, скоротити вік досягнення живої маси 100 кг на 3,5…9,8 днів, а витрати кормів зменшити на 0,06…0,18 корм. од. За показником оціночного індексу кнури-плідники зазначених генотипів та класу переважали ровесників протилежного рангу в середньому на 0,91 бала, або 7,6% (Р>0,95).

Позитивний вплив кнурів-плідників полтавської м'ясної породи класу М- в поєднанні з двотиповими матками УВБ (21) на відгодівельні якості потомства виявлено в XІІ дослідній групі: середньодобовий приріст дорівнював 672,3 г, вік досягнення живої маси 100 кг - 194,6 днів, витрати кормів на 1 кг приросту - 4,18 корм. од., оціночний індекс - 11,73 бала. Коефіцієнт мінливості ознак відгодівельних якостей чистопородних тварин та породно-лінійних гібридів коливався в межах від 3,6 до 17,0%.

Забійні і м'ясо-сальні якості піддослідних тварин. За результатами наших досліджень встановлено, що кращими забійними та м'ясо-сальними якостями характеризувалися породно-лінійні гібриди V-XІІ дослідних груп (табл. 4).

Вони переважали чистопородних ровесників І-ІV контрольних груп за забійним виходом на 2,0% (Р>0,999), довжиною туші - на 0,84 см, товщиною шпику - на 1,2 мм, “площею м'язового” вічка - на 1,6 см² і масою окосту - на 0,260 кг (Р<0,95).

Найбільшим забійним виходом відзначалися підсвинки VІІ і ІX дослідних груп - 77,3 і 76,9% відповідно. Вони переважали ровесників І-ІV контрольних груп на 1,9…3,0% (Р>0,95…0,999). Вірогідну різницю за даною ознакою встановлено між тваринами VІІ і VІІІ - 1,0% (Р>0,999) та ІІІ і ІV груп - 0,5% (Р>0,95).

Максимальне значення довжини туші виявлено у тварин ІX дослідної групи - 99,2 см, що на 3,4; 2,9 (Р>0,999) і 4,9 см (Р>0,99) більше ніж у ровесників XІІ, XІ і ІV груп відповідно.

На поліпшення м'ясних якостей свиней суттєво впливає селекція на зниження товщини шпику.

Таблиця 4 - Забійні якості та показники м'ясності туш свиней піддослідних груп, М±m

Група	n	Забійний вихід, %	Довжина півтуші, см	Товщина шпику над 6-7 грудним хребцем, мм	Площа “м'язового вічка”, см2	Маса окосту, кг
І	7	74,6±0,32	98,0±1,32	30,5±1,23	26,9±1,04	10,5±0,39
ІІ	8	74,3±0,19	97,6±0,82	30,3±1,19	27,4±1,46	9,9±0,21
ІІІ	8	74,5±0,18	97,3±1,26	30,7±1,46	28,4±0,81	11,2±0,23
IV	5	75,0±0,09*	94,3±1,39	27,0±1,14	31,6±1,25	10,7±0,45
V	9	76,3±0,09	99,0±1,11	29,5±1,13	30,2±1,22	10,9±0,18
VI	8	76,1±0,16	97,6±0,90	28,8±0,87	30,7±1,64	11,0±0,62
VII	8	77,3±0,20**	98,1±0,83	27,8±0,58	29,5±1,54	11,4±0,29
VIII	9	76,3±0,16	97,4±0,62	28,8±0,88	29,8±0,81	11,2±0,22
IX	10	76,9±0,23	99,2±0,48	28,3±0,73	32,0±1,31	10,9±0,18
X	11	76,8±0,16	97,7±0,86	28,8±1,34	29,7±1,22	11,1±0,31
XI	10	76,7±0,12	96,3±0,53	27,4±0,52	28,5±1,38	10,7±0,25
XII	9	76,5±0,13	95,8±0,56	27,6±0,84	31,2±1,01	10,9±0,17

Експеримент показав, що кращими показниками товщини шпику характеризувалися тварини ІV контрольної, XІ і XІІ дослідних груп - 27,0; 27,4 і 27,6 мм. Різниця в межах І - ІX контрольних груп становила 3,7 мм або 12,0% (Р>0,95), V - XІІ дослідних груп - 2,1 мм або 7,1% (Р<0,95). Це свідчить про меншу осаленість туш породно-лінійних гібридів та позитивний вплив кнурів ПМ на покращення м'ясних якостей потомків. Більшою площею “м'язового вічка” відзначалися породно-лінійні гібриди ІX і XІІ груп та чистопородні тварини ІV групи, у яких даний показник дорівнював 32,0; 31,2 і 31,6 см² (Сv = 8,8…12,9%).При забої тварин піддослідних груп живою масою 100 кг найбільша маса окосту була у тварин VІІ дослідної групи - 11,4 кг, що на 1,5 кг або 13,1%; 0,9 кг або 7,8% і 0,7 кг або 6,1% більше ніж у ровесників ІІ (Р>0,999), І (Р<0,95), ІV і XІ (Р<0,95) груп відповідно.

Результати обвалування туш свиней показали, що породно-лінійні гібриди переважали чистопородних тварин за виходом м'яса на 1,3% і характеризувалися меншою осаленістю - на 1,29% (табл. 5).

Найбільший вміст м'яса був у тушах свиней VІІ, VІІІ, XІ, VІ, XІІ, ІX і ІІІ груп - 60,7…58,3%. Це на 4,4…2,0% більше, ніж у тварин І (Р>0,99…0,999) і на 3,5…1,1% (Р>0,999…0,95) ІІ контрольних груп.

Таблиця 5 - Морфологічний склад туш свиней піддослідних груп, М ± m

Група	Вихід, %
	м'ясо	сало	кістки
І	56,3 ± 0,42	32,1 ± 0,18	11,4 ± 0,67
ІІ	57,2 ± 0,35	32,4 ± 0,27	10,4 ± 0,40
ІІІ	58,3 ± 0,31	30,9 ± 0,48	10,8 ± 0,48
ІV	57,9 ± 0,51	31,5 ± 0,20	10,5 ± 0,59
V	57,3 ± 0,81	31,8 ± 0,16**	10,9 ± 0,61
VІ	58,8 ± 0,37	30,8 ± 0,24	10,4 ± 0,64
VІІ	60,7 ± 0,43	29,1 ± 0,79	10,1 ± 0,45
VІІІ	59,8 ± 0,71	28,9 ± 0,54	11,2 ± 0,34
ІX	58,3 ± 0,47	30,4 ± 0,16	11,3 ± 0,37
X	57,7 ± 0,65	31,4 ± 0,31**	10,9 ± 0,33
XІ	59,1 ± 0,42	30,6 ± 0,18	10,2 ± 0,52
XІІ	58,5 ± 0,54	30,5 ± 0,29	11,0 ± 0,50

Суттєвої різниці за вмістом кісткової тканини у тушах чистопородних тварин та породно-лінійних гібридів, а також молодняку свиней одержаного від кнурів-плідників різних класів не виявлено.

Фізико-хімічна характеристика м'яса та сала свиней. Дані таблиці 6 свідчать про те, що кращі показники вологоутримуючої здатності - 54,74%, активної кислотності (рН) - 5,55 од. та ніжності - 10,38 с мало м'ясо свиней ІІІ контрольної групи (Сv = 6,3…12,5%). Встановлено, що при незначних коливаннях показників активної кислотності (рН) - 5,32…5,55 од. та інтенсивності забарвлення - 83,12…87,0 од. екст. Ч 1000 чистопородні тварини переважали породно-лінійних гібридів за вологоутримуючою здатністю на 0,96% та ніжністю - на 0,27 с (Р<0,95).

Важливим показником, що характеризує технологічні властивості м'яса та інтенсивність окислювальних процесів є його колір. Даний показник у свиней піддослідних груп коливався в межах від 82,25 до 89,28 од. екст. Ч 1000 (Сv = 5,4…17,5%). При цьому, вірогідної різниці між групами не встановлено.

Дослідження хімічного складу м'яса показали, що найбільшою кількістю загальної вологи - 77,96% та найменшим вмістом сухої речовини - 22,02% характеризувалося м'ясо тварин ІV контрольної групи. М'ясо чистопородних тварин мало більшу кількість загальної вологи (на 0,24%), але відзначалося меншим вмістом сухої речовини (на 0,26%), протеїну (на 0,10%), жиру (на 0,03%) та золи (на 0,01%) (Р<0,95). Вміст кальцію в м'язовій тканині свиней піддослідних груп знаходився на рівні 0,03%. За вмістом фосфору вірогідну різницю з VІІІ групою мали ІІІ та V (Р>0,95) піддослідні групи.

Таблиця 6 - Фізико-хімічні показники м'яса і сала, М±m

Група	М'ясо	Сало
	вологоутримуюча здатність, %	ніжність, с	інтенсивність забарвлення, од. скот. Ч 1000	рН, одиниць кислотності	загальна волога, %	йодне число	число рефракції
І	51,82±2,07	10,75±0,24	85,37±2,49	5,45±0,18	5,59±0,28	61,70	1,4586
ІІ	50,86±2,11	11,18±0,38	83,12±3,46	5,48±0,18	5,53±0,33	61,46	1,4588
ІІІ	54,74±2,61	10,38±0,53	87,00±2,33	5,55±0,15	5,78±0,21	61,03	1,4586
IV	54,66±1,81	11,40±0,39	84,66±4,31	5,32±0,15	5,39±0,30	61,15	1,4583
V	51,68±1,51	11,52±0,76	84,00±5,61	5,33±0,11	6,49±0,42	61,74	1,4581
VI	52,35±1,70	11,40±0,53	84,57±2,16	5,56±0,16	5,47±0,44	61,57	1,4588
VII	50,69±2,56	10,99±0,75	82,50±5,12	5,44±0,09	5,35±0,25	61,42	1,4586
VIII	52,78±2,10	10,83±0,56	82,25±5,09	5,42±0,10	6,06±0,44	61,01	1,4586
IX	52,77±2,83	11,92±0,55	84,14±4,90	5,38±0,10	4,94±0,28	61,19	1,4588
X	52,45±1,45	11,31±0,63	88,11±3,91	5,49±0,05	5,70±0,33	61,26	1,4589
XI	51,39±2,00	11,55±0,53	85,88±2,62	5,51±0,12	5,30±0,34	61,08	1,4586
XII	52,42±1,18	11,03±0,51	89,28±1,83	5,48±0,14	5,50±0,13	61,08	1,4588

При вивченні хімічного складу сала за вмістом загальної вологи відмічена статистично вірогідна різниця між тваринами V і ІX груп - 1,55% (Р>0,99). Суттєвої різниці між групами за йодним числом, коефіцієнтом рефракції і початковою температурою плавлення не встановлено. Кінцева температура плавлення хребтового сала тварин І контрольної групи дорівнювала 41,43°С, що на 2,08°С менше ніж у ровесників XІІ дослідної групи. Стресчутливість молодняку свиней піддослідних груп та їх продуктивність. Дослідження, які проведено на 375 поросятах, показали, що за основними ознаками стресчутливості - ригідністю кінцівок та тремором м'язів тривалістю більше 1 хвилини у чистопородних тварин виявлено 0…5,26 та 16,66…21,05% випадків, у породно-лінійних гібридів - 4,0…9,09 та 19,44…32,0% відповідно.

Встановлено, що тварини І-V контрольних груп мали більшу кількість поросят з негативною реакцією на фторотан - 70,0…76,92% і найменший відсоток сумнівно-реагуючих - 0…10,0%. Породно-лінійна гібридизація сприяє збільшенню кількості сумнівно-реагуючих і стресчутливих тварин відповідно на 4,38 і 15,74%.

За результатом наших досліджень встановлено, що контрольні групи переважали за кількістю тварин, у яких тривалість повернення до нормального фізіологічного стану становила менше 6 хвилин, в середньому на 12,01%. Максимальне значення стресстійких тварин виявлено, як і за класичною методикою, в І контрольній групі - 87,17%. Даний показник в V-XII дослідних групах коливався в межах 65,21…77,77%.

Дослідження фізіологічного стану поросят різних генотипів та стресчутливості під час наркозу свідчать про значні коливання частоти пульсу (Сv = 7,69…18,19%) та дихальних рухів (Сv = 8,70…27,13%) за 1 хвилину. Так, при незначній варіабельності температури тіла 39,2…39,5°С (Сv= 0,71…1,0%), частота пульсу змінювалася від 187,6 до 218,0 серцевих ударів, дихальних рухів - від 30,0 до 37,2. в період збудження, стресчутливі поросята мали частоту пульсу 203,2…218,0 ударів за 1 хвилину, що на 1,67…13,94% більше, ніж у стресстійких ровесників. Вірогідну різницю за даною ознакою встановлено між тваринами різної стресчутливості поєднань УВБ-1 Ч ПМ - 10,35% (Р>0,99), УВБ-2 Ч ПМ - 13,94% (Р>0,95). Істотної відмінності між стресстійкими тваринами різних генотипів за частотою дихальних рухів і температурою тіла під час наркозу не виявлено.

Аналіз відгодівельних якостей молодняку свиней різної стресчутливості показав, що тварини з негативною реакцією на фторотан мали вищі середньодобові прирости - на 23,3 (Р<0,95) - 61,4 г (Р>0,95), краще оплачували корм і менше витрачали його на 1 кг приросту - на 2,44 (Р<0,95) - 8,49% (Р>0,95) (табл. 7).

Таблиця 7 - Відгодівельні якості молодняку свиней різної стресчутливості, (M ± m, n = 10)

Генотип	Рівень стресчутливості	Середньодобовий приріст, г	Вік досягнення живої маси 100 кг, дн.	Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.
УВБ-1	С-	648,8 ± 18,76*	202,5 ± 1,76	4,20 ± 0,11
	С+	587,4 ± 19,84	215,4 ± 2,61***	4,59 ± 0,12*
УВБ-2	С-	704,3 ± 22,11	195,7 ± 1,83	4,03 ± 0,11
	С+	652,5 ± 15,14	200,4 ± 2,12	4,29 ± 0,09
УВБ-1ЧПМ	С-	701,9 ± 17,87	196,9 ± 2,42	4,04 ± 0,14
	С+	661,7 ± 19,07	198,8 ± 1,80	4,25 ± 0,13
УВБ-2ЧПМ	С-	733,7 ± 15,63	191,1 ± 1,49	3,92 ± 0,10
	С+	683,5 ± 17,16	196,4 ± 1,62*	4,11 ± 0,08
УВБ(1Ч2)ЧПМ	С-	665,3 ± 10,35*	200,9 ± 3,11	4,19 ± 0,11
	С+	605,4 ± 17,01	209,6 ± 2,42	4,43 ± 0,11
УВБ(2Ч1)ЧПМ	С-	710,5 ± 18,92	195,5 ± 2,15	3,99 ± 0,12
	С+	687,2 ± 17,11	199,4 ± 1,91	4,09 ± 0,14

Примітка: С- - стрестійкі, С⁺ - стресчутливі тварини та рівень вірогідності різниці між ними.

Завдяки більш інтенсивному росту стресстійкі тварини досягали живої маси 100 кг за 191,1…195,5 дні, що на 0,95 (Р<0,95) - 5,98% (Р>0,999) швидше, ніж стресчутливі ровесники. Вірогідну різницю за скороспілістю молодняку свиней різної стресчутливості виявлено у тварин генотипів УВБ-1-12,9 (Р>0,999), УВБ (1Ч2) - 8,7 (Р>0,95) і УВБ-2 Ч ПМ-5,3 (Р>0,95) дні.

Дослідження фізико-хімічних показників м'язової тканини молодняку свиней свідчать, що вологоутримуюча здатність м'яса була вищою у стресстійких чистопородних тварин УВБ-2, а також у породно-лінійних гібридів УВБ-1 Ч ПМ відповідно на 3,2 (Р<0,95) і 5,19% (Р>0,99). Стресстійкі тварини УВБ-1, УВБ-2 Ч ПМ, УВБ (1Ч2) Ч ПМ і УВБ (2Ч1) Ч ПМ поступалися за даною ознакою стресчутливим ровесникам в середньому на 1,42% (Р<0,95).

Встановлено, що у позитивно реагуючих на фторопан свиней УВБ-1 і УВБ (2Ч1) Ч ПМ кислотність м'яса через 24 години після забою була на 0,91 (Р<0,95) і 9,04% (Р>0,99) вищою, ніж у стресстійких ровесників. У стресчутливих тварин УВБ-2, УВБ-1 Ч ПМ, УВБ-2 Ч ПМ і УВБ (1Ч2) Ч ПМ спостерігається зниження даного показника в середньому на 2,17% (Р<0,95).

Показники інтенсивності забарвлення та ніжності м'яса тварин піддослідних груп коливалися від 80 до 88,6 одиниць екстинції та від 10,14 до 13,16 секунд, що відповідає вимогам високої та нормальної якості.

Стресчутливі тварини мали інтенсивніше забарвлення м'яса - на 0,43 одиниць екстинції або 0,51% (Р<0,95) і характеризувалися вищими показниками ніжності - на 0,54 с або 4,75% (Р<0,95). Вірогідну різницю за ніжністю м'яса встановлено між тваринами різної стресчутливості поєднання УВБ-1 Ч ПМ - 2,86 с або 21,73% (Р>0,999).

Біохімічні показники сироватки крові та їх зв'язок з продуктивністю свиней піддослідних груп. Встановлено, що в 4-місячному віці за активністю АЛТ та АСТ тварини ІІІ контрольної та VІ дослідної груп відзначалися більш високими показниками - 1,72...1,62 та 0,67...0,61 мкмоль / л. За даними інтер'єрними ознаками вони переважали ровесників І, ІІ, ІV контрольних та V, VІІ...XІІ дослідних груп в середньому на 48,7...47,3%. Вміст холестерину у сироватці крові чистопородних тварин та породно-лінійних гібридів коливався в межах від 3,55 до 4,77 мкмоль / л. Вірогідну різницю за даною ознакою встановлено між тваринами XІ і VІІІ, ІІІ, VІ груп - 25,1...21,8%, а також І і ІІІ, VІ і VІІІ групами - 21,9...24,4% (Р>0,95...0,999).

У тварин піддослідних груп вміст загальних ліпідів сироватки крові коливався від 2,14 до 2,87 г/л. Чистопородні тварини характеризувалися вищою активністю АЛТ (на 5,83%) і АСТ (на 8,33%) та більшим вмістом холестерину (на 2,15%), але поступалися породно-лінійним гібридам за вмістом загальних ліпідів (на 3,54%) і білка (2,93%).

Встановлено, що у тварин піддослідних груп у віці 6 місяців спостерігається збільшення активності АЛТ (на 15,9%) АСТ (на 13,8%), вмісту загального білка (на 9,65%) та зменшення вмісту холестерину (на 16,26%) і загальних ліпідів (на 14,74%).

Коефіцієнт кореляції між активністю АЛТ, АСТ, вмістом загальних ліпідів і білка і відгодівельними якостями тварин піддослідних груп коливався від - 0,01 до 0,777. Що ж стосується взаємозв'язку вмісту холестерину з віком досягнення живої маси 100 кг і середньодобовими приростами то вищі коефіцієнти кореляції виявлено у тварин внутріпородного типу УВБ-2 (r = 0,466...0,593).

Економічна ефективність проведених досліджень. Встановлено, що максимальну прибавку продукції (на рівні 2,64-8,75%) за репродуктивними якостями одержано від свиноматок УВБ-2, УВБ-1 і кнурів УВБ-1 і ПМ класу М⁺. Це становить 21,31-68,39 грн. на 1 свиноматку.

За період відгодівлі кращі показники середньодобових приростів мали підсвинки I, III, V, VIІ і IX груп - 646,7-723,4 г, а вартість додаткової продукції в розрахунку на одну голову коливалася від 12,76 до 34,67 грн.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень встановлено, що ремонтні кнурці УВБ-1, УВБ-2 і ПМ, які за енергією росту належали до класу М⁺ переважали ровесників протилежного класу М^- (в межах генотипу) за живою масою в 7 місяців в середньому на 11,5% (Р>0,95-0,999), за довжиною тулуба відповідно на 4,2% (Р<0,95), 5,8% (Р>0,999) і 2,7% (Р>0,99).

Ремонтні кнурці полтавської м'ясної породи досягли живої маси 100 кг у віці 202 дні при середньодобових приростах за період вирощування 690,1 г і оплаті корму 4,11 кормових одиниць, що перевищує відповідні показники ровесників УВБ-1 і УВБ-2 на - 4,3…3,3 дні, 90,7…29,9 г і 0,4…0,1 корм. од. Вони характеризувалися меншою осаленістю (на 7,3%; Р>0,99), а вірогідну різницю за товщиною шпику - 2,5 мм або 8,4% (Р>0,95), встановлено тільки між кнурцями різних класів внутріпородного типу УВБ-2. Різниця між тваринами різних класів розподілу за скороспілістю, середньодобовими приростами і витратами кормів на 1 кг приросту дорівнювала: УВБ-1 - 21,9 дня (Р<0,95), 96,7 г (Р>0,95), 0,67 корм. од. (Р>0,95); УКБ-2 - 22,8 днів (Р>0,999), 103,8 г і 0,45 корм од. (Р>0,99);ПМ - 11,7 днів (Р>0,95), 102,7 г (Р>0,999), 0,41 корм. од. (Р>0,999).

За період вирощування ремонтних свинок від 4 до 6-місячного віку більшу енергію мали тварини генотипів УВБ-1 і УВБ-2 - 544,2…529,5 г і 56,4…53,5%, від 6 до 9 місяців - УВБ (1Ч2) 527,1…521,7 г і 49,3…48,8%. Двотипові тварини досягали живої маси 100 кг за 229,5…231,3 днів, характеризувалися тоншим хребтовим салом (на 0,94…1,27 мм) і мали більш високі показники індексу ремонтного молодняку (на 1,11…1,04 бала).

Аналіз показників лінійних промірів та індексів будови тіла показав, що в 6-місячному віці ремонтні свинки внутріпородного типу УВБ-1 переважали ровесниць УВБ-2, УВБ (1Ч2) і УВБ (2Ч1) відповідно за довжиною тулуба на 1,46 см, шириною грудей - на 0,53 см, висотою в холці - на 1,33 см, обхватом п'ястка - на 0,23 см, глибиною грудей - 0,6 см. В 9-місячному віці вони відзначалися більшою довжиною тулуба (127,7 ± 0,2 см), обхватом грудей (115,2 ± 0,23 см) і глибиною грудей (38,7 ± 0,17 см). Оцінка екстер'єру ремонтних свинок УВБ-1, УВБ-2, УВБ (1Ч2) і УВБ (2Ч1) методом вирахування індексів будови тіла свідчить про відсутність певної закономірності щодо їх мінливості залежно від генотипу та віку. Проте, при незначних коливаннях індексів збитості (89,8…92,1%) та костистості (26,0…27,1%) у тварин піддослідних груп виявлено суттєве збільшення індексу розтягнутості (на 2,9…4,5%; Р>0,999).

Тривалість поросності свиноматок піддослідних груп змінювалася від 115,1 до 113,4 діб. Вірогідну різницю за даною ознакою встановлено між тваринами VII і II, III, X, IV груп (1,54%; Р>0,95…0,99). Найвищою багатоплідністю (11,9 ± 0,30 гол.) та масою гнізда при народженні (14,1 ± 0,29 кг) характеризувалися свиноматки І контрольної групи. Середні значення великоплідності свиноматок піддослідних груп коливалися від 1,15 до 1,23 кг. Кращий показник вирівняності гнізда мали тварини ІІІ групи - 12,88 ± 1,0 балів, що на 18,3…25,7% більше, ніж у ровесниць І, VІ, ІX груп (Р>0,95…0,99).

Використання кнурів-плідників класу М⁺ сприяло підвищенню багатоплідності свиноматок І, ІІІ і VІІ груп - на 4,2%, великоплідності І, ІІІ, V, VІІ, ІX і XI груп - на 2,78%, вирівняності гнізда ІІІ, V, XІ груп - на 7,8% та маси гнізда при народженні І, ІІІ, V, VІІ і IX груп - на 3,69%. Молочність свиноматок піддослідних груп змінювалася від 47,4 до 57,4 кг (Сv = 8,28-14,87%).

Свиноматки І, ІІІ, V і VІІ піддослідних груп мали найвищий індекс відтворювальних якостей - 37,8…39,4 бала, а також відзначалися більшою кількістю поросят при відлученні - 9,2-9,4 голів. Використання кнурів класу М⁺ сприяло збільшенню маси гнізда в 45-денному віці в І, ІІІ, V, VII і IX групах на 0,27-8,05%.

Поєднання кнурів УВБ-1, УВБ-2 і ПМ класу М⁺ з свиноматками УВБ-1, УВБ-2, УВБ (1Ч2) і УВБ (2Ч1) сприяло скороченню терміну відгодівлі їх потомства на 2,84-7,17%, віку досягнення живої маси 100 кг - на 1,81-5,07%, збільшенню середньодобових приростів - на 2,53-6,30% при менших витратах корму на 1 кг приросту - на 1,42-4,34%. Індекс відгодівельних якостей у тварин піддослідних груп змінювався від 10,09 до 12,99 балів (Сv = 9,76-17,09%).

Породно-лінійні гібриди переважали чистопородних ровесників за забійним виходом - на 2,0% (Р>0,999), довжиною туші - на 0,84 см (Р<0,95), товщиною шпику - на 1,2 мм (Р<0,95), площею “м'язового вічка” на 1,6 см² (Р<0,95) і масою окосту - 0,260 кг (Р<0,95). Вони мали більший вихід м'яса (на 1,37%) і характеризувалися меншою товщиною шпика (на 1,42%). За фізико-хімічними показниками м'ясо і сало тварин піддослідних груп відповідало вимогам доброї якості. М'ясо чистопородних тварин мало більшу кількість вологи - на 0,24%, але відзначалося меншим вмістом сухої речовини - на 0,26%, протеїну - на 0,10%, жиру - на 0,03% та золи - на 0,01% (Р<0,95).

Максимальну кількість тварин, у яких тривалість повернення до нормального фізіологічного стану становила менше 6 хвилин виявлено в І контрольній групі - 87,17%. Даний показник в V-XII дослідних групах коливався в межах 65,21…77,77%. Стресстійкі тварини мали вищі середньодобові прирости - на 23,3...61,4 г і менше витрачали корму на 1 кг приросту - на 2,44…8,49%. Живої маси 100 кг вони досягали за 191,1…195,5 днів.