Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК: 332.1 (477.64)

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТИХ СЕЛЯНСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ В РЕГІОНІ

Григор'єв Сергій Миколайович

Дніпропетровськ - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії (м. Мелітополь)

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, Плаксієнко Валерій Якович Дніпропетровський державний аграрний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку і аудиту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Михайлова Любов Іванівна Сумський національний аграрний університет проректор з наукової роботи, завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

кандидат економічних наук Додонова Марія Володимирівна Південний філіал "Кримський агротехнологічний університет" Національного аграрного університету Кабинету міністрів України доцент кафедри обліку і аудиту (м. Сімферополь)

Провідна установа: Національний науковий центр "Інститут аграрної економіки" УААН, відділ підприємництва (м. Київ).

Захист відбудеться "10" січня 2007 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01. у Дніпропетровському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ-27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий "4" грудня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Миронова Р.М.

Анотації

Григор'єв С.М. "Ефективність використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств в регіоні". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2006.

Дисертацію присвячено опрацюванню організаційно-економічних питань використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств в системі АПК України та удосконаленню механізмів їх функціонування. Проведено аналіз діяльності та ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств. Досліджено основні потреби особистих селянських господарств.

Поглиблено методику проведення обстеження особистих селянських господарств. Удосконалена модель проведення обліку діяльності особистих селянських господарств шляхом застосування критерію "мінімальної суми реалізації". Для забезпечення найбільш ефективного моніторингу за діяльністю ОСГ запропонована інформаційна модель моніторингу діяльності ОСГ та ефективності використання їх ресурсного потенціалу. Запропонована система інформаційно-консультаційного забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу ОСГ на базі сільськогосподарських дорадчих служб. Дістав подальшого розвитку механізм функціонування оптової торгівлі сільськогосподарської продукції через організацію кооперативних оптових ринків аукціонного типу. Запропоновано об'єднання власників особистих селянських господарств в маркетингові кооперативи, які дозволять створити такі маркетингові переваги, як формування ліквідних партій продукції, сортування, зберігання продукції, використання сучасного пакування та торгової марки, забезпечення постійного маркетингового дослідження ринку сільськогосподарської продукції, налагодження довгострокових відносин з переробними підприємствами та оптовими покупцями.

Ключові слова: особисті селянські господарства, ефективність, ресурси, ресурсний потенціал, сільськогосподарське дорадництво, ринкова інфраструктура, інформація, оптова торгівля, моніторинг.

Григорьев С.Н. "Эффективность использования ресурсного потенциала личных подсобных хозяйств в регионе". - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2006.

Диссертация посвящена исследованию вопросов эффективного использования ресурсного потенциала личных подсобных хозяйств в системе АПК Украины. На основе изучения работ отечественных ученых определена сущность, функции, преимущества личного подсобного хозяйства, идентифицированы факторы и проблемы эффективного использования ресурсного потенциала личных подсобных хозяйств (ЛПХ). Проведен анализ деятельности и эффективности использования ресурсного потенциала ЛПХ. Исследованы основные потребности личных подсобных хозяйств.

Наиболее важными предпосылками развития ЛПХ в Украине выделены направленность государственной аграрной политики, возникновение института частной собственности, создание законодательной сферы, наличие частнопредпринимательского интереса у сельских жителей, необходимость обеспечения самовыживания сельских жителей. При этом повышение эффективности использования ресурсного потенциала ЛПХ сопряжено с рядом общих проблем. Наиболее острой является обеспечение собственников ЛПХ финансовыми и материально-техническими ресурсами. Вместе с этим, проблемы информационного обеспечения, получения качественных, научнообоснованных консультаций, получение качественной информации также в значительной степени определяют эффективность использования ресурсного потенциала личных подсобных хозяйств.

Усовершенствованы научно-методические основы обследования ЛПХ. Разработаны основные положения организации обследования, методы сбора необходимой информации, инструментарий обследования. Определена необходимость комплексной оценки эффективности использования ресурсного потенциала ЛПХ. Анализ потребностей и деятельности личных подсобных хозяйств в Запорожской области показал существующие проблемы и тенденции использования ресурсов. Для повышения эффективности использования ресурсного потенциала ЛПХ рекомендуется наладить информационное сопровождение их деятельности, сформировать рыночную инфраструктуру, которая будет ориентирована на обеспечение прибыльности данных субъектов хозяйствования.

В процессе исследования проанализированы вопросы использования ресурсного потенциала личных подсобных хозяйств на уровне региона, информационного обеспечения этого процесса и использования информационных ресурсов как части ресурсного потенциала, состояние системы сбыты сельскохозяйственной продукции, выращенной в личных подсобных хозяйствах, выявлены тенденции их развития ЛПХ и использования их ресурсного потенциала.

Усовершенствована система мониторинга эффективности использования ресурсного потенциала личных подсобных хозяйств путем передачи этой функции региональным сельскохозяйственным информационно-консультационным службам, которые непосредственно работают с владельцами ЛПХ, что позволяет получать качественную информацию о состоянии использования их ресурсного потенциала, а также разрабатывать программы социального и экономического развития села с учетом нужд и интересов населения, которое проживает в сельской местности. С целью совершенствования системы статистического учета и системы налогообложения деятельности личных подсобных хозяйств мы рекомендуем применить критерий "минимальной суммы реализации".

Определены преимущества и недостатки существующих форм оптовой торговли в ракурсе их эффективности для ЛПХ. Предложена к внедрению организация кооперативных оптовых рынков аукционного типа, что позволяет предоставить личным подсобным хозяйствам необходимые условия для реализации выращенной в хозяйстве продукции, создать конкурентную среду, в которой будет существовать как конкуренция цены, которую предлагают покупатели, так и конкуренция качества продукции, которую предлагают товаропроизводители. Одна из основных целей внедрения оптовых рынков такого типа - это обеспечение ценового паритета на потребительском рынке, что способствует повышению эффективности использования ресурсного потенциала.

С целью создания условий для повышения эффективности использования ресурсного потенциала ЛПХ предложено использовать в деятельности личных подсобных хозяйств различных кооперативных форм деятельности (обслуживающие и маркетинговые кооперативы, кооперативные перерабатывающие предприятия, кооперативные рынки и т.д.).

Разработана модель формирования информационных ресурсов сельскохозяйственными информационно-консультационными службами с целью информационного обеспечения эффективного использования ресурсного потенциала личных подсобных хозяйств.

Осуществлено внедрение основных результатов диссертационного исследования в практику, что способствует решению проблем и улучшению конечных результатов деятельности личных подсобных хозяйств.

Ключевые слова: личные подсобные хозяйства, эффективность, ресурсы, ресурсный потенциал, информация, сельскохозяйственная информационно-консультационная деятельность, рыночная инфраструктура, оптовая торговля, мониторинг.

Grygoryev S.N. Effectiveness of households resources potential using in the region. - Manuscript.

The thesis is for getting the scientific degree of candidate of economic sciences in specialization of 08.07.02 - agricultural economics and agroindustrial complex (AIC). - Dnepropetrovsk State Agrarian University, Dnepropetrovsk, 2006.

The thesis is dedicated to theoretical, methodological and applied problems of establishing of effective systems of rural households resources potential using in the system of agroindustrial complex under market reforms conditions. The economical nature of forms of rural household management (family resources management) under market economy is defined.

The author has described and analyzed the theoretical, organizational and economic aspects of the rural households and their resources using in the South Ukraine regions. Competitive analysis of the extension service organizational structure and wholesale markets has been performed. Considerable attention has been paid to the problems of rural households activities and using of their resources monitoring system formation. The work overviews the principles of the evolving rural households in Ukraine, describes its basic theoretical aspects. The meaning of "rural household" has been substantiated. The study examines the importance of demand-pull effects as well as market infrastructure on extension request and service proposition.

The results of the research have been officially approved in Zaporizhye region. The problem of efficiency of rural households activities has been reconsidered.

Key words: rural households, efficiency, resources, кesource potential, information, agricultural extension service, market infrastructure, wholesale trade, monitoring.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В сучасних умовах значну роль у вирішенні питань забезпечення населення якісною сільськогосподарською продукцією та продовольчої безпеки країни відіграють особисті селянські господарства (ОСГ). Рівень розвитку економіки будь-якої країни значною мірою залежать від ефективності використання наявного ресурсного потенціалу.

Економічна ефективність функціонування аграрного сектору регіону визначається мірою окупності витрачених в процесі виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції ресурсів та досягнутим при цьому рівнем добробуту сільського населення. Прибутковість особистих селянських господарств в цих умовах залежить від того наскільки ефективно власник господарства зміг використати ресурсний потенціал власного господарства. В ситуації, коли суспільне виробництво у все меншому ступені здатне задовольнити життєві потреби населення, одним з основних напрямів адаптації останнього до ситуації, що склалася, стає активізація та інтенсифікація використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств. Це, в свою чергу, вимагає відповідних методів регулювання використання ресурсів. економічний селянський ресурсний

В сучасних умовах у використанні ресурсного потенціалу особистих селянських господарств можна прослідкувати зростання рівня витрат трудових ресурсів, застарілість матеріально-технічної бази тощо. Все це свідчить про не досить ефективне використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств. Отже, актуальність та доцільність проведеного дослідження зумовлені необхідністю наукового обґрунтування шляхів підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств на основі удосконалення їх взаємовідносин з сферою реалізації сільськогосподарської продукції та інформаційного забезпечення.

Дослідження проблем відтворення та ефективного використання ресурсного потенціалу в аграрній сфері постійно перебуває у центрі уваги вчених-аграріїв. Значний внесок в розробку цих проблем зробили Л.М. Анічін, Г.О. Андрусенко, О.А. Бугуцький, П.П. Борщевський, П.І. Гайдуцький, М.В. Гладій, В.К. Горкавий, М.В. Додонова, Т.І. Купалова, В.І. Лишиленко, І.І. Лукінов, М.Й. Малік, В.П. Мартьянов, В.Я. Месель-Веселяк, Л.І. Михайлова, В.Я. Плаксієнко, О.М. Онищенко, М.К. Орлатий, Й.С. Пасхавер, Б.Й. Пасхавер, П.Т. Саблук, В.А. Слаута, М.Ф. Соловйов, В.М. Трегобчук, В.Й. Шиян, О.М. Шпичак, А.Е. Юзефович, В.О. Юрчишин, К.І. Якуба та ін. Серед іноземних вчених, які досліджували виробничі ресурси як фактори виробництва, слід відмітити П. Дугласа, Ч. Кобба, А. Маршалла, П. Самуельсона, Р. Солоу, С. Фішера.

Разом з тим, у сучасній науковій літературі недостатньо розкриті деякі аспекти ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств. На наш погляд недооцінка значення виробничого потенціалу особистих селянських господарств та повільне зростання ефективності його використання пов'язані з недосконалістю інформаційної системи та нерозвиненістю інфраструктури агарного ринку. Сучасні умови вимагають формування раціональної структури ресурсного потенціалу та створення умов забезпечення максимально ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств, тому як у науковому, так і в практичному плані відчувається необхідність розробки комплексного економічного, соціального та екологічного підходу до проблеми підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу, а також аналітичного вивчення та обґрунтування інформаційного забезпечення цього процесу. Важливість розв'язання цієї проблеми дає підстави стверджувати про необхідність проведення окремого дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення і висновки були одержані в межах розробки наукової тематики Таврійської державної агротехнічної академії "Трансформування організаційно-економічних відносин до соціально-орієнтованих ринкових умов в АПК" (номер державної реєстрації 0102U000690).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне та практичне обґрунтування шляхів зростання ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств Запорізької області, які здатні забезпечити їх подальший розвиток і ефективне використання земельних, трудових та матеріальних ресурсів.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, ступінь розробки наукової проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, відображено наукову новизну, практичне значення, апробацію та публікації отриманих наукових результатів.

У першому розділі "Теоретичні основи ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств" розглядаються основні теоретичні положення щодо економічної сутності ресурсного потенціалу особистих селянських господарств, їх місця в сільському господарстві України, ефективності використання ресурсного потенціалу, а також теоретично узагальнено методику соціологічного дослідження наявності і ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ та виявлення потреб особистих селянських господарств.

Низькоефективна робота колективних сільськогосподарських підприємств зумовила необхідність реформування агропромислового виробництва України з метою формування реального власника. В удосконаленні виробництва велике значення мають такі, засновані на приватній власності форми господарювання, як особисті селянські та фермерські господарства, що ґрунтуються на індивідуальній і сімейній праці.

Встановлено, що особисте селянське господарство - це особливий вид діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва.

Найважливішими для власників особистих селянських господарств є проблеми забезпечення їх господарств матеріально-технічними ресурсами, а також інформацією, яка виступає в якості важливого ресурсу, що потрібен для забезпечення ефективного використання виробничих ресурсів.

Якщо питання землекористування власників особистих селянських господарств чітко визначені Законом України "Про особисте селянське господарство" і передбачають не больше 2 га на одного члена родини, то забезпечення ОСГ виробничими ресурсами, від яких залежить ефективність виробництва і благополуччя всієї родини залишається проблемним. Такий стан обумовлюється недосконалістю системи кредитування, постачання нових технологій та техніки, що адаптовані до використання в ОСГ, а також обмеженими можливостями держави у наданні допомоги особистим селянським господарствам.

У своїй діяльності власники особистих селянських господарств постійно стикаються з проблемами диверсифікації виробництва, визначення яку продукцію і в якій кількості виробляти, де придбати якісне насіння, засоби захисту сільськогосподарських рослин та тварин, корми тощо. Конкурентоспроможність особистих селянських господарств, крім зазначеного, визначається якістю продукції.

Всю сукупність особистих селянських господарств на відміну від інших форм господарювання не можна звести до єдиної форми виробництва, виду діяльності та єдиного правового режиму. Їх необхідно поділити на три групи: товарні (підприємницькі) господарства, споживчі, змішані (товарно-споживчі).

З метою удосконалення обліку діяльності ОСГ доцільно буде поділити їх на дві групи: товарні (підприємницькі) - ОСГ в яких на продаж йде більше ніж 50 % виробленої продукції, і споживчі. Саме товарні ОСГ мають перспективи розвитку як форма підприємницької діяльності. Тому що з розвитком сільського господарства в Україні, за оцінками багатьох експертів, ми будемо повертатися до великих сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання (приватні, кооперативи, товариства, великі фермерські господарства), і саме власники підприємницьких ОСГ які зараз інвестують кошти в розвиток власного виробництва з метою його інтенсифікації та підвищення прибутковості адаптуючись до ринкових умов створять потужну виробничу базу, а інша половина повернеться до суспільного виробництва. Тому в сучасних умовах, діяльність ОСГ повинна розглядатися як з точки зору їх існування в умовах ринкової економіки, так і з точки зору забезпечення їх функціонування в умовах "економіки виживання" з метою забезпечення виживання сільського населення в період економічної кризи в сфері сільського господарства.

У другому розділі "Стан та тенденції використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств" розглядається роль та значення особистих селянських господарств в агропромисловому комплексі України та ефективність використання їх ресурсного потенціалу. Досліджуються існуючі форми договірних відносин між особистими селянськими господарствами та оптовими покупцями і переробними підприємствами. Приділено увагу організації інформаційного забезпечення діяльності особистих селянських господарств сільськогосподарськими дорадчими службами та процесу моніторингу за діяльністю особистих селянських господарств.

Результати розрахунку ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств та сільськогосподарських підприємств, що наводяться в табл. 1, свідчать:

- в особистих селянських господарствах Запорізької області зосереджено майже 1/3, а в сільськогосподарських підприємствах - 2/3 сукупного ресурсного потенціалу аграрного сектору регіону;

- питомий ресурсний потенціал (у розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь) в особистих селянських господарствах є вищим, ніж у сільськогосподарських підприємствах у 1,4 рази (17,73 грн. проти 12,62 грн. у 2004 році) незважаючи на низьку забезпеченість їх основними матеріально-технічними засобами виробництва. Високий рівень ресурсного потенціалу в особистих селянських господарствах зумовлений насамперед великою кількістю зайнятих в них працівників, що пояснюється відсутністю робочих місць в сільськогосподарських підприємствах;

- структури ресурсних потенціалів особистих селянських господарств і сільськогосподарських підприємств регіону різняться істотно. В ОСГ основними складовими ресурсного потенціалу є земля і трудові ресурси, сукупна частка яких становить 97%, а матеріально-технічні ресурси становлять тільки 3% ресурсного потенціалу цих господарств. Основними складовими ресурсного потенціалу сільськогосподарських підприємств є земля і матеріально технічні ресурси (92%), а трудові ресурси становлять лише 8%, що свідчить про більш високий рівень механізації та автоматизації виробництва сільськогосподарської продукції;

- безперечним залишається той факт, що господарства населення продуктивніше використовують не тільки землю, але й ресурсний потенціал у цілому. На його одиницю вони одержали валової сільськогосподарської продукції майже в 3 рази більше, ніж сільськогосподарські підприємства. Але при цьому слід відмітити, що протягом 2003-2004 спостерігається підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу як в ОСГ, так і в сільськогосподарських підприємствах.

З цього можна зробити попередній висновок про те, що на даному етапі ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в господарствах населення є вищою, ніж в сільськогосподарських підприємствах.

Як ми вже казали, ефективність використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств, перспективи їх розвитку залежать не лише від розвитку виробничої та ринкової інфраструктури, але й від рівня розвитку соціальної сфери села.

З метою обґрунтування доцільності розробки заходів щодо підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств ми провели аналіз, який допоміг нам з'ясувати чи існує кореляційна залежність між обсягами виробництва валової сільськогосподарської продукції, забезпеченістю особистих селянських господарств ресурсами та кількістю інформаційних послуг, що були надані власникам особистих селянських господарств Запорізькою обласною сільськогосподарською дорадчою службою.

Таблиця 1 Розрахунок вартості та ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств (ОСГ) та сільськогосподарських підприємств (СГП)

Обчислені парні коефіцієнти кореляції показують, що виробництво валової продукції особистими селянськими господарствами перебуває у щільному зв'язку як з рівнем забезпеченості ОСГ ресурсами (0,827), так і з кількістю звернень до сільськогосподарської дорадчої служби (0,798). Існує близька залежність і між факторними ознаками: рівнем забезпеченості господарств ресурсами та кількістю звернень до сільськогосподарської дорадчої служби (0,644).

Результати системного аналізу показали, що сільськогосподарське дорадництво в Запорізькій області набуло суттєвого розвитку.

Рівень його організації є досить високим з огляду на чіткість побудови системи зв'язків з ВУЗом та різноманітністю джерел фінансування служби, що дозволяють надавати як соціально-орієнтовані послуги, так і виконувати завдання за індивідуальним замовленням клієнта або держави. Треба відзначити необхідність поширення дорадництва в Запорізькій області на районному рівні, адже у відповідності з покладеними на неї функціями ця ланка є найбільш активною в безпосередній роботі з особистими селянськими господарствами. Також суттєвим недоліком роботи цієї сільськогосподарської дорадчої служби є орієнтація на роботу з великими сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами, у той час коли такі великі сільськогосподарські дорадчі служби, як Київська, Донецька, Луганська, Одеська та Львівська вже почали працювати з ОСГ та приділяють увагу розвитку соціальної сфери села. З одного боку такий стан зумовлений необхідністю служби заробляти кошти на утримання своєї організаційної структури, а у наш час лише великі товаровиробники здатні оплатити послуги дорадчої служби, але з іншого боку завдяки цьому без уваги служби залишається велика кількість дрібних товаровиробників, до яких відносяться особисті селянські та дрібні фермерські господарства, які на даний момент найбільш потребують допомоги з боку дорадчих служб, але не завжди здатні оплатити їх послуги.

Необхідність переорієнтації діяльності дорадчих служб на надання послуг особистим селянським господарствам та на роботу з розвитку соціальної сфери села підтверджується результатами соціологічного опитування.

У більшості випадків мешканці села (власники особистих селянських господарств) для вирішення питань, які у них виникають у зв'язку з ефективним використанням ресурсів, реалізацією продукції, юридичним оформленням звертаються по допомогу один до одного або до знайомих, що володіють додатковою інформацією, третина звертається до сільської Ради або до управління сільського господарства, а інша третина взагалі намагається вирішувати питання самостійно. При цьому 100% опитаних власників ОСГ відчувають потребу у створенні сільськогосподарських дорадчих служб, всі опитані нами респонденти стверджують, що співпраця з такими службами допоможе вирішити їх проблеми, що існують на даний момент.

Суттєвим недоліком в забезпеченні ефективного використання ресурсного потенціалу ОСГ є інформаційне забезпечення цього процесу. Так, якщо великі сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства мають фінансові можливості користуватися послугами дорадчих служб, приватних консультаційних служб, а часто і самостійно створюють умови для своєчасного отримання якісної інформації, з метою підвищення ефективності використання свого ресурсного потенціалу, то власники ОСГ позбавлені цієї можливості. Лише 4,17% опитаних власників ОСГ відповіли, що вони забезпечені інформацією здебільшого достатньо, 75 % вважають, що вони отримують недостатньо інформації для забезпечення нормального розвитку господарства. В цій ситуації виникає потреба у створенні інформаційної системи яка буде сприяти підвищенню ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств.

Власники ОСГ в Запорізькій області, головним чином, займаються виробництвом плодоовочевої та м'ясо-молочної продукції, яка відноситься до розряду швидкопсувної і для забезпечення ефективного використання ресурсного потенціалу при її виробництві та реалізації, вимагає певних умов реалізації (сортування, первинна обробка, транспортування, умови зберігання тощо), які ОСГ не здатні забезпечити і за рахунок цього втрачають значну частину свого доходу.

На даний момент часу власники ОСГ також позбавлені можливості співпрацювати з переробними підприємствами та великими оптовими покупцями, тому що технологічні особливості функціонування останніх вимагають формування великих партій продукції, які ОСГ не здатні забезпечити діючи поодинці. Поряд з кількісними параметрами виробництва важливу роль відіграє якість продукції, що набуває особливого значення в умовах ринкової економіки та наявності гострої конкуренції при обмеженості фактору часу.

У системі агробізнесу ведучих аграрних країн світу роль постачальника продукції від виробника до мережі роздрібної торгівлі взяли на себе підприємства оптової торгівлі. Весь процес обігу товарів включає не тільки фізичне переміщення товарів з місць виробництва в місця споживання, але й операції, які пов'язані з їхнім транспортуванням, зберіганням, підсортуванням і підготовкою до продажу (миття, фасування, пакування, маркування) на підприємствах торгівлі що сприяє більш ефективному використанню ресурсного потенціалу ОСГ, завдяки тому, що підприємства оптової торгівлі беруть на себе частину витрат.

У третьому розділі "Напрямки підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств" запропоновані шляхи підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств з метою максимального використання їх ресурсного потенціалу, розвитку особистих селянських господарств і стабілізації регіональних сільськогосподарських продовольчих ринків.

Необхідність виживання сільського населення і розвитку особистих селянських господарств вводить проблеми формування системи ефективного використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств до складу першочергових.

Підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств може бути поштовхом і для розвитку великих сільськогосподарських підприємств. На основі розвитку ОСГ і подальшої їх кооперації будуть створюватися сільськогосподарські підприємства, які будуть мати потужний виробничий потенціал та потребуватимуть нового механізму управління, тому що на відміну від існуючих зараз великих сільськогосподарських підприємств будуть об'єднувати не формальні земельні та майнові паї, а реальних власників землі та капіталу, які будуть зацікавлені в ефективному використанні їх власності та отриманні максимально можливого прибутку.

Ті механізми функціонування АПК, що існують на даний момент, на жаль не враховують інтересів та потреб особистих селянських господарств, і спрямовані не на забезпечення підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу цієї форми господарювання, а скоріше ігнорують її існування, що уповільнює процес розвитку сільського господарства України в цілому.

За цих умов заходи з підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу та розвитку механізмів функціонування ОСГ створюють умови для регулювання можливостей цих господарств на стабільній економічній основі, а також дозволяють державі враховувати діяльність ОСГ при розробці планів соціально-економічного розвитку сільського господарства.

Дуже важливу роль в процесі підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ будуть виконувати сільськогосподарські дорадчі служби, на які покладено функцію забезпечення інформаційного та технологічного супроводження діяльності ОСГ, а також забезпечення зворотного зв'язку ОСГ з органами державного управління сільським господарством.

Впровадження кооперативних оптових ринків аукціонного типу дає змогу вирішити відразу декілька дуже важливих для всіх суб'єктів сучасного аграрного ринку завдань:

- забезпечення умов, при яких власники особистих селянських господарств виступають у якості реальних суб'єктів аграрного ринку;

- надання товаровиробникам необхідних умов для реалізації сільськогосподарської продукції, що була вирощена в їх господарствах;

- створення умов для проведення сертифікації товарів, які надходять на споживчий ринок;

- упорядкування системи доведення товарів до споживачів;

- створення конкурентного середовища не тільки з боку товаровиробників, але й з боку покупців;

- прискорення процесів обігу товарів, взаєморозрахунків і платежів між суб'єктами аграрного ринку.

Дзеркальним відображенням цієї проблеми є інформаційна незабезпеченість державних органів управління сільським господарством, щодо діяльності ОСГ. Це пояснюється недостатньо ефективними механізмами здійснення моніторингу їх діяльності та недосконалою методичною базою проведення статистичного обліку.

З кожним роком посилюється конкуренція між власниками особистих селянських господарств та фермерськими господарствами. Завдяки тому, що особисті селянські господарства позбавлені можливості розширювати земельну площу, на відміну від фермерських господарств, вони не мають змоги значно нарощувати обсяги виробництва та формувати великі партії товару. Тому за цих умов стає логічним процес об'єднання дрібних товаровиробників у маркетингові кооперативи. На користь цього свідчить і той факт, що спираючись на свій досвід власники ОСГ вже навчилися вирощувати доволі якісну сільськогосподарську продукцію, але завдяки неосвіченості щодо особливостей маркетингової діяльності в сільському господарстві та обмеженості доступу до якісної маркетингової інформації вони не здатні реалізувати свій потенціал на ринку.

Становлення цивілізованого ринку сільськогосподарської продукції і ресурсів вимагає забезпечення його прозорості для всіх учасників ринку. Інтеграція аграрного сектора економіки України у світовий ринок вимагає налагодження зв'язків з вітчизняними і закордонними ринковими, науковими, інформаційними центрами, з міжнародними, національними і регіональними інформаційними системами, банками і базами даних. Відповідно інтеграція в ринкову економіку таких сільськогосподарських товаровиробників, як особисті селянські господарства, вимагає урахування їхніх потреб, формування відповідних баз даних та адаптації інформації.

У зв'язку з цим ми вважаємо, що найбільш доцільними є наступні шляхи роботи з моніторингу діяльності домогосподарств: пілотні господарства, анкетування, проведення статистичних опитувань (щорічних, п'ятирічних), діяльність дорадчих служб щодо збору та обробки інформації.

Впровадження інформаційної моделі моніторингу діяльності ОСГ та ефективності використання їх ресурсного потенціалу сприятиме своєчасному отриманню інформації, необхідної для оцінки ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ та планування заходів з її підвищення.

Недооцінка ролі і значення селянських господарств населення у формуванні способу життя сільських родин багато в чому пояснюються однобокістю підходу до цієї проблеми. На жаль у дослідженнях провідних фахівців практично не приділялася увага механізму взаємодій економічного і соціального аспектів функціонування особистих селянських господарств, соціальні аспекти розвитку сільських територій традиційно асоціюються з великими сільськогосподарськими підприємствами та державою.

Висновки

1. Особисте селянське господарство - це особливий вид діяльності в аграрному секторі економіки. Необхідність та доцільність створення товарних особистих селянських господарств зумовлена з одного боку економічною ситуацією, що склалась на селі (відсутність робочих місць, низька заробітна платня, відсутність розвиненої соціальної інфраструктури тощо) і характеризується як "економіка виживання", а з іншого історичними аспектами розвитку сільського господарства України та перевагами особистого селянського господарства, зокрема, поєднання в його особі власника, менеджера та виконавця; відносно невеликою капіталомісткістю; незалежністю власника ОСГ в прийнятті управлінських рішень. При цьому воно крім економічної функції виконує соціальну, етичну, морально-виховну та екологічну функції, що мають незаперечне значення у відродженні та розвитку сільських територій. Формування укладу особистих селянських господарств відбувається за наявності певних передумов: відповідної спрямованості державної аграрної політики, виникнення інституту приватної власності, наявності приватновласницького інтересу у селян.

2. Головна задача ОСГ - економне та ефективне використання ресурсів з метою мінімізації витрат та підвищення ефективності. В особистих селянських господарствах Запорізької області зосереджено майже 1/3 сукупного ресурсного потенціалу аграрного сектору регіону. Питомий ресурсний потенціал в ОСГ незважаючи на їх низьку забезпеченість матеріально-технічними засобами є вищим, ніж у сільськогосподарських підприємствах у 1,4 рази (17,73 грн. проти 12,62 грн. у 2004 році). В ОСГ основними складовими ресурсного потенціалу є земля і трудові ресурси, сукупна частка яких становить 97%, а матеріально-технічні ресурси лише 3% ресурсного потенціалу. Результати аналізу ефективності використання виробничих ресурсів ОСГ Запорізької області у порівнянні із суспільним виробництвом, свідчать про більш високу ефективність ОСГ, вони одержують на одиницю ресурсного потенціалу валової сільськогосподарської продукції майже в 3 рази більше, ніж сільськогосподарські підприємства, за рахунок більш високої мотивації їх членів щодо результатів господарювання.

3. Значним резервом підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу ОСГ є впровадження нових технологій, які вимагають інвестування певних коштів на придбання високоякісного насіння, добрив, засобів захисту рослин, спеціальної техніки для роботи на невеликих ділянках землі. Ці інвестиції сприяють отриманню більш значних прибутків, що підвищує як ефективність використання ресурсного потенціалу, так й ефективність виробництва сільськогосподарської продукції. Впровадження крапельного зрошення при вирощуванні томатів збільшує витрати ОСГ з 1650 грн. до 6525,4 грн. з яких 4875,4 грн. - витрати на обладнання, при цьому рівень рентабельності виробництва зростає з 1127,0% до 1884,6%. Гарантоване отримання прибутку за рахунок застосування прогресивних прийомів при виробництві продукції рослинництва та тваринництва дозволяє ОСГ здійснювати розширене відтворення ресурсного потенціалу навіть в складних економічних умовах, що склалися в аграрному секторі України

4. Використовуючи прогресивні технології та сучасну техніку, пристосовану для роботи в особистому селянському господарстві, власники ОСГ орієнтовані на виробництво екологічно чистої продукції, що відповідає світовим стандартам і потребам споживачів. Організація кооперативних оптових ринків аукціонного типу створює такі умови, в яких власники особистих селянських господарств виступають повноцінними учасниками аграрного ринку. Це підвищує ефективність використання їх ресурсного потенціалу при виробництві та реалізації сільськогосподарської продукції, створює конкурентне маркетингове середовище, яке дозволяє покупцеві отримувати необхідну кількість високоякісної сільськогосподарської продукції, а товаровиробникові - ціну, яка відповідає якості пропонованого товару. Результатами роботи є підтримка цінового паритету на споживчому ринку та підвищення доходності діяльності ОСГ, що сприятиме підвищенню ефективності використання їх ресурсного потенціалу, отримання державою інформації про рух сільськогосподарської продукції, який зараз знаходиться у "тіньовому" стані.

5. З метою вдосконалення механізму взаємодій економічного і соціального аспектів використання ресурсного потенціалу ОСГ пропонуємо впровадження інформаційної моделі моніторингу. За рахунок чого забезпечується об'єктивний та своєчасний моніторинг, орієнтований на забезпечення заходів з підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу особистих селянських господарств в контексті соціально-економічного розвитку регіону з врахуванням потреб та інтересів населення, що проживає в сільській місцевості. Функції аналізу ефективного використання ресурсного потенціалу ОСГ та його прогнозування поєднуються в одній структурі (сільськогосподарській дорадчій службі, яка працює безпосередньо з особистими селянськими господарствами) з функцією інформаційного забезпечення цього процесу, що значно підвищує якість регулювання ефективного використання ресурсного потенціалу.