Особливості оксидативного стресу і антиоксидантного захисту організму у фазанів за умов штучного розведення

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ОСОБЛИВОСТІ ОКСИДАТИВНОГО СТРЕСУ І АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ ОРГАНІЗМУ У ФАЗАНІВ ЗА УМОВ ШТУЧНОГО РОЗВЕДЕННЯ

03.00.04 - біохімія

ЄРЕМЕНКО ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

Київ - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії Міністерства аграрної політики України та Мелітопольському державному педагогічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Мелітополь)

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Калитка Валентина Василівна, Таврійська державна агротехнічна академія, завідувач кафедри загального землеробства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Цехмістренко Світлана Іванівна, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри органічної та біологічної хімії

доктор сільськогосподарських наук, професор Кирилів Ярослав Іванович, Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, проректор з наукової роботи

Провідна установа-Харківська державна зооветеринарна академія Міністерства аграрної політики України, кафедра хімії і біохімії, с. Мала Данилівка, Дергачівський район

Захист відбудеться „03” листопада 2006 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.08 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус №4, к.28

Автореферат розісланий „21”вересня 2006 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Калінін І.В.

АНОТАЦІЇ

Єременко О.А. Особливості оксидативного стресу і антиоксидантного захисту організму у фазанів за умов штучного розведення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія. - Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертація присвячена з'ясуванню особливостей оксидативного стресу та функціонування антиоксидантної системи організму фазанів при умові штучного розведення та за дії антиоксидантів. Встановлено, що висока інтенсивність процесів ліпопероксидації в тканинах добових фазанів є причиною недостатньої функціональної активності ферментативної системи антиоксидантного захисту (АОЗ). Швидке вичерпання пулу основних ліпофільних біоантиоксидантів та інгібування ферментативних реакцій АОЗ, призводить до зниження адаптаційної здатності диких птахів за умов штучного розведення.

Встановлено, що введення до раціону фазанів переокисненного жиру викликає оксидативний стрес, який характеризується вираженим зростанням вмісту ТБКАП в печінці та крові фазанів у 30-добовому віці і порушенням активності антиоксидантних ферментів. Наведені дані вказують на необхідність проведення корекції процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) за допомогою антиоксидантів в напрямку усунення порушень кисневого метаболізму і захисту тканин від ушкоджуючої дії оксидативного стресу.

Показано, що застосування препарату дистинол у дозах 0,038% - 0,050% сприяє зростанню Е-вітамінної забезпеченості, стимулює ферментативну ланку АОЗ, знижує інтенсивність процесів ПОЛ, що позитивно відбивається на прирості живої маси фазанят та збереженості їх поголів'я на фоні оксидативного стресу.

Ключові слова: антиоксидантна система, оксидативний стрес, перекисне окиснення ліпідів, постнатальний онтогенез, фазани, стибіл, дистинол.

Еременко О.А. Особенности оксидативного стресса и антиоксидантной защиты организма у фазанов в условиях искусственного разведения. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.04 - биохимия. - Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена выяснению особенностей оксидативного стресса и функционирования антиоксидантной системы организма фазанов в условиях искусственного разведения и при действии антиоксидантов.

В ходе исследования установлено, что высокая интенсивность процессов липопероксидации в тканях суточных фазанят является причиной недостаточной функциональной активности ферментативной системы антиоксидантной защиты. Компенсаторное увеличение активности антиоксидантных ферментов (супероксиддисмутазы, каталазы) в ранний период постнатального онтогенеза не предотвращает быстрое исчерпание пула основных липофильных биоантиоксидантов, что в свою очередь провоцирует ингибирование ферментативных реакций антиоксидантной защиты. Это приводит к снижению адаптационной способности диких птиц в условиях искусственного разведения.

Установлено, что скармливание фазанам переокисленного кормового жира вызывают оксидативный стресс, который характеризуется выраженным увеличением содержания ТБК - активных продуктов в печени и крови фазанов в 30-дневном возрасте и нарушением активности антиоксидантных ферментов (уменьшается супероксиддисмутазная, глутатионпероксидазная активность и компенсаторно увеличивается каталазная активность). Полученные данные указывают на необходимость проведения коррекции процессов перекисного окисления липидов при оксидативном стрессе у птицы в направлении устранения нарушения кислородного метаболизма и защиты тканей от повреждающего действия оксидативного стресса. В этих условиях будет уместно введение в рацион птиц антиоксидантных препаратов для стабилизации системы антиоксидантной защиты и повышения жизнеспособности фазанов.

Показано, что использование препарата дистинол в дозах 0,038% - 0,050% способствует увеличению Е - витаминной обеспеченности, стимулирует ферментативное звено АОЗ, снижает интенсивность процессов перекисного окисления липидов, что позитивно отражается на приросте массы тела фазанят и сохранности их поголовья в условиях оксидативного стресса. При добавлении препарата дистинол до основного рациона фазанов с 5 - и по 40 - суточный возраст в концентрации 0,050% от массы корма наблюдается положительное влияние на продуктивные и репродуктивные свойства птицы родительского поголовья, которое состоит в стимулировании яйцекладки несушек, повышением качества инкубационных яиц, вывода и жизнеспособности птенцов, что в свою очередь снижает себестоимость выращивания фазанов в искусственных условиях.

При введении стибела до рациона фазанов в концентрации 2,0% от массы корма при оксидативном стрессе не выявлено положительного влияния на стабилизацию процессов перекисного окисления липидов и функционирования системы антиоксидантной защиты организма. Вместе с тем, стибел способствовал увеличению приростов живой массы и сохранности поголовья фазанов.

Ключевые слова: антиоксидантная система, оксидативный стресс, перекисное окисление липидов, постнатальный онтогенез, фазаны, стибел, дистинол.

Eremenko O.A. Features oxidative stress' and antioxidative of a guard of an organism of pheasants in conditions of synthetic delution. - Manuscript.

Thesis for the competition of a scientific degree of the Candidate of agricultural science on speciality 03.00.04 - biochemistry. - National agricultural University of Ukraine, Kiev, 2006.

Thesis is dedicated to clearing up of oxidative stress' features and operation of antioxidant system of pheasants organism in conditions of synthetic delution and at an operation of antioxidants.

In a course of a research is established, that the high intensity of LPO in tissues diurnal pheasants is the cause of poor operation of enzymatic antioxidant system activity. The compensative increase of antioxidant enzymes activity, in the early term of postnatal ontogenesis does not promote a fast exhaustion of a pool of the main lipophilic bioantioxidants, that in turn instigates inhibition of enzymatic responses of antioxidant system. It results in to decreases of aduptic abilities of natural birds in conditions of synthetic delution.

Is established, that the contagions pheasants produce oxidative stress, which one is characterized by the expressed increases of the TBARP contents in a liver and blood of pheasants in 30-day's age and with violation of antioxidant enzymes activity. The received data indicates the necessity of realization of a correction of processes LPO with a help of antioxidants, in a direction of elimination of violation of an oxygenous metabolism and guard of tissues against a damaging of oxidative stress.

Is exhibited, that the usage of a distinol in doses 0,038 % - 0,050 % is favourable influences on accumulation of vitamin E reproduction, stimulates an antioxidant enzymatic link, reduces the intensity of LPO processes, that is positively mirrored in accretions of pheasants body weight and safety of lifestock on a background of oxidative stress.

Keywords: antioxidant system, oxidative stress, lipid peroxidation, postnatal ontogenesis, pheasants, stibel, distinol.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах ведення птахівництва важливим завданням є підвищення продуктивності, збереженості поголів'я птиці та покращення якості одержуваної продукції. Вирішенню даних завдань сприяє раціональне використання фізіологічних особливостей та адаптаційних можливостей організму птахів, які знижуються при порушенні технології утримання, незбалансованій годівлі, використанні неякісних кормів, що приводить до значних економічних збитків (Сурай П.Ф., 1991; Benzie I.F., 1996; Georgieva N.V., 2005).

На цей час накопичено багато переконливих даних, які вказують на важливу роль системи антиоксидантного захисту (АОЗ) в механізмах адаптації організму птиці до умов розведення та дії стрес-факторів (Калитка В.В., Донченко Г.В., 1995; Цехмістренко С.І., 1999; Surai P.F., Dvorska I.E., Sparks N.H., 2002). Цим зумовлена пріоритетність досліджень, скерованих на поглиблене вивчення онтогенетичних аспектів антиоксидантного статусу птахів та факторів його регуляції.

Дикі птахи, і особливо, фазан звичайний, як найбільш поширений об'єкт штучного розведення, досить чутливі до неякісних, переокиснених кормів (Двинская Л.М, 1978; Vitte-Bouzin M.F., 1980; Luders H., 1989), які порушують баланс між анти-прооксидантними процесами у бік прооксидантних, що супроводжується найчастіше виникненням оксидативного стресу (ОС), зниженням резистентності та продуктивності птахів (Pavlasek I., Kozakiewicz B., 1989; Попова Є.М., Сокирко Т.А., 1997; Снітинський В.В., 1998; Ятусевич А.И., 2005).

В ряді досліджень на деяких представниках курячих: курах, індиках, перепелах показано, що у певні вікові періоди відбувається інтенсивне накопичення продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ), виснаження пулу тканинних антиоксидантів і значні зміни активності супероксиддисмутази (СОД), каталази (КАТ) та ферментів глутатіонового циклу (Яремко Р.М., 1997; Кучмістова О.Ф., 1998; Surai P., Speake B., Noble R., 1999; Шаповалов С.О., 2003). Проте, питання зміни інтенсивності ПОЛ і активності антиоксидантної системи (АОС), що відображають стан компенсаторно-пристосувальних реакцій організму дикої птиці вивчені недостатньо.

В практиці птахівництва для попередження та усунення негативних проявів оксидативного стресу використовують антиоксидантні препарати (Дудин В.И., 1982; Калитка В.В., 1993; Данченко Е.А., 1999; Колесніков М.О., Калитка В.В., 2000), але наведені в літературі дані про їх вплив на різні ланки антиоксидантної системи суперечливі, а для диких птахів дуже обмежені. Тому з'ясування онтогенетичних особливостей перебігу процесів ліпопероксидації в організмі фазанів і механізмів функціонування системи АОЗ за умов штучного розведення та впливу оксидативного стресу набуває особливої актуальності і необхідне для наукового обґрунтування режимів екзогенної стимуляції системи АОЗ фазанів з метою поліпшення їх адаптації і, в кінцевому рахунку, підвищення ефективності розведення цих птахів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане на кафедрі загального землеробства згідно з планом науково-дослідної роботи Таврійської державної агротехнічної академії за темою: „З'ясування фізіолого-біохімічних механізмів підтримки антиоксидантного гомеостазу у птиці з метою управління її продуктивністю” (державний реєстраційний № 0101U000693), згідно з державною науково-технічною програмою „Забезпечення продовольчої безпеки України”.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження було з'ясування онтогенетичних процесів пероксидації та функціонування системи антиоксидантного захисту організму фазанів при штучному розведенні за умов оксидативного стресу та дії антиоксидантів.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- дослідити онтогенетичні зміни вмісту ТБК - активних продуктів (ТБКАП) та ліпідів, вітамінів А, Е та каротиноїдів, активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази в печінці та крові фазанів в період постнатального онтогенезу;

- вивчити вплив антиоксидантних препаратів стибіл та дистинол на вміст ТБК-активних продуктів і ліпідів, на функціонування системи антиоксидантного захисту в печінці та крові фазанів та їх ріст;

- дослідити вміст ТБК-активних продуктів та ліпідів в печінці та крові фазанят, особливості функціонування ферментативної та неферментативної ланок антиоксидантного захисту організму фазанів за умов оксидативного стресу, викликаного введенням до корму переокисненого жиру;

- дослідити особливості впливу різних концентрацій антиоксидантних препаратів на вміст ТБК-активних продуктів, ліпідів, стан системи антиоксидантного захисту в печінці та крові фазанів та їх ріст за умов оксидативного стресу;

- вивчити вплив препарату дистинол на продуктивність несучок - фазанів та якість інкубаційних яєць;

- визначити економічну ефективність введення антиоксидантів до раціону фазанів в дичинорозплідниках.

Об'єкт дослідження. Оксидативний стрес і система антиоксидантного захисту організму фазанів в онтогенезі та за дії антиоксидантів.

Предмет дослідження. ТБК-активні продукти, загальні ліпіди, СОД, КАТ, ГПО активність, вітаміни Е, А, каротиноїди печінки та крові фазанів, вміст вітамінів Е, А, каротиноїдів в жовтку яйця.

Методи дослідження. Біохімічні - для визначення кількісного вмісту та активності показників системи антиоксидантного захисту організму фазанів та яєць, морфометричні - для контролю за ростовими процесами у птахів та якістю яєць, фізіологічні - для визначення інтенсивності росту, життєздатності та продуктивності птахів, біометричні - для визначення вірогідності та кореляційних залежностей даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для фазанів з'ясовано біохімічні механізми підтримки про-антиоксидантного гомеостазу в період постнатального онтогенезу, що сприятиме подальшому розширенню загальних уявлень про функціонування системи антиоксидантного захисту організму птахів, стан якої є одним з критеріїв адаптації організму до умов середовища.

Встановлено, що добові фазанята характеризуються високим вмістом ТБКАП, вітаміну Е та каротиноїдів в печінці та крові на фоні недостатньої функціональної активності ферментативної ланки АОЗ їх організму. Зростання активності антиоксидантних ферментів (СОД, КАТ) в ранній період постнатального онтогенезу супроводжується вичерпанням пулу основних ліпофільних біоантиоксидантів, що в свою чергу провокує інгібування ферментативних реакцій АОЗ і може приводити до зниження адаптаційної здатності диких птахів за умов штучного розведення.

Вперше встановлено, що при оксидативному стресі, викликаному введенням переокисненого жиру до корму, у фазанів відбувається виразне зростання вмісту ТБКАП в період з добового до 30-добового віку, ніж у сільськогосподарської птиці, що вносить значно більший дисбаланс в систему АОЗ. Спостерігається порушення активності антиоксидантних ферментів, знижується продуктивність фазанів та обумовлює необхідність введення до кормів антиоксидантних препаратів.

Вперше виявлено характер дії препаратів стибіл та дистинол на антиоксидантний статус організму фазанів за умов штучного розведення та на фоні оксидативного стресу. Показано, що препарат дистинол гальмує процеси ПОЛ, стимулює систему антиоксидантного захисту організму фазанів, підвищує приріст живої маси та збереженість поголів'я, покращує інкубаційні якості яєць.

Практичне значення одержаних результатів. Розплідникам внесено пропозиції щодо використання антиоксидантів у годівлі фазанів. Встановлено, що оптимальною дозою препарату дистинол є 0,050% від маси корму. Для підвищення збереженості поголів'я фазанів, виходу ремонтного молодняку, продуктивності племінного стада та покращення якості інкубаційних яєць рекомендується вводити препарат дистинол до раціону молодняку в кількості 0,050% від маси корму з 5- до 40-добового віку.

Результати досліджень можуть бути використані при вивченні фізіології, біохімії та розведенні диких птахів.

Виробнича апробація та впровадження рекомендацій, розроблених на основі результатів досліджень показали високу ефективність запропонованих заходів у розплідниках. Впровадження результатів дослідження в державному мисливському господарстві „Холодна гора” (АР Крим) забезпечило економічний ефект в розмірі 2,22 грн. на 1 голову фазанів, що підтверджено актом виробничої перевірки.

Особистий внесок здобувача полягає у відборі та аналізі фахової літератури за темою дисертаційної роботи, обґрунтуванні напрямку досліджень, розробці методики, постановці і проведенні експериментальних досліджень, статистичній обробці одержаних результатів, оформленні дисертаційної роботи, впровадженні результатів досліджень у виробництво. Разом із співавторами підготовлені рукописи опублікованих статей. Внесок автора у спільних публікаціях 80%.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні наукові положення дисертаційної роботи доповідалися та схвалені на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Таврійської державної агротехнічної академії та Мелітопольського державного педагогічного університету (м. Мелітополь, 2001 - 2006р.); на VIII Українському біохімічному з'їзді (м. Чернівці, жовтень, 2002р.); на Всеукраїнській науково - практичній конференції молодих вчених (м. Сімферополь, жовтень, 2002р.); на другій Міжнародній науково-практичній конференції (м. Одеса, вересень, 2003р.); на Міжнародній науково-практичній конференції (м. Львів, червень, 2004р.); на конференції молодих вчених (м. Запоріжжя, жовтень, 2004р.), на Міжнародній науково-технічній конференції (м. Мелітополь, червень, 2005р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 6 роботах, з них - 4 статті - у фахових виданнях і 2 тези доповідей.

Структура і об'єм роботи. Дисертаційна робота, викладена на 148 сторінках комп'ютерного друку, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і рекомендацій виробництву. Роботу проілюстровано 22 таблицями та 5 рисунками. Список використаних джерел включає 355 позицій, в тому числі 170 - іншомовних. Додатки включають 3 акти впровадження результатів досліджень.

оксидативний стрес фазан штучний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. В огляді літератури, що складається з 3 підрозділів, представлено аналіз сучасних наукових літературних даних, що стосуються оксидативного стресу, як загального адаптаційного синдрому, функціонування системи антиоксидантного захисту організму у тварин та птахів, обґрунтовано напрямок вибраних досліджень.

Матеріали і методики досліджень. Експериментальні дослідження були виконані у 2001 - 2004 рр. на базі Таврійської державної агротехнічної академії, Мелітопольського державного педагогічного університету (м. Мелітополь, Запорізької обл.) та державного мисливського господарства „Холодна гора” (АР Крим).

Дослідження оксидативного стресу і системи АОЗ проводили на фазанах звичайних, яких утримували в приміщенні на підлозі з глибокою підстилкою і випуском до вигулу в світлий час доби. Доступ до води і корму був вільний. Фазанам згодовували основний раціон (ОР) з вмістом сирого протеїну 15,6-22,8% і обмінної енергії 262-288 ккал в 100 г, без застосування додаткових вітамінних препаратів. У дослідах 3 та 4 до основного раціону додавали 2% переокисненого тваринного кормового жиру з перекисним числом 0,45% йоду та кислотним числом 82 мг КОН.

Для досягнення поставленої мети проведено 4 науково - господарських досліди, в яких використано 2700 голів птиці, та виробнича перевірка на поголів'ї в 1200 фазанів. Схема дослідів наведена у таблиці 1.

Препарат стибіл готували за методикою (Калитка В.В., 1992) і він відповідає ТУУ 24.4.00493698.001-2003. Препарат дистинол отримували за методикою, запропонованою Калиткою В.В. (1993), відповідно до ТУУ 24.4.00493698.002-2003.

Таблиця 1. Схема дослідів

№ досліду	Термін відбору проб, доба	Група	Варіант досліду	Кількість голів в групі
1	1,10,20,30,40,50,60	1	ОР	150
2	5,40,60	1 (к)	ОР	50
		2	ОР* + 1,000 % стибілу	50
		3	ОР* + 0,025 % дистинолу	50
3	1,10,20,30,40,50,60	1	ОР	200
4	5,30,40,60	1 (к)	ОР	200
		2	ОР* + 0,038 % дистинолу	200
		3	ОР* + 0,050 % дистинолу	200
		4	ОР* + 0,500 % стибілу	200
		5	ОР* + 2,000 % стибілу	200
5	5,40,60,270,360	1 (к)	ОР	600
		2	ОР* + 0,050% дистинолу	600

Примітка: * - Раціони дослідних груп вирівняні відносно контрольної групи за обмінною енергією та протеїном.

Матеріалом для досліджень була печінка, плазма, сироватка або еритроцити крові фазанів, які відбирали у певні вікові періоди.

Інтенсивність ПОЛ оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (Ohkawa H. et al., 1979). Вміст загальних ліпідів печінки визначали гравіметрично після екстрагування хлороформом та випаровування розчинника. Супероксиддисмутазну активність (КФ 1.15.1.1) оцінювали за ступенем інгібування нітросинього тетразолію у присутності НАДН та феназинметасульфату (Дубиніна Є.Є. і співав., 1983), каталазну активність (КФ 1.11.1.6) - за ступенем розкладу каталазою перекису водню, залишок якого визначали за реакцією з молібдатом амонію (Королюк М. А. і співав., 1988), глутатіонпероксидазну активність (КФ 1.11.1.9) - за реакцією окиснення відновленого глутатіону гідропероксидом трет-бутилу в присутності глутатіонпероксидази еритроцитів крові або печінки (Гаврилова О.Г., 1986). Вміст білка в печінці, гемолізаті еритроцитів визначали за методом Лоурі та співав. (Lowry H.O., 1951), а у сироватці крові за біуретовою реакцією (Колб В.Г., 1982). Вміст вітаміну Е визначали за методом Емері-Енгеля в реакції з залізодипіридиловим реактивом, а вміст вітаміну А оцінювали за кольоровою реакцією Карра-Прайса з хлоридом сурми (ІІІ) (Двінська Л.М., 1979). Вміст каротиноїдів визначали спектрофотометрично при л=440 нм після екстракції діетиловим ефіром або гексаном з плазми крові, печінки.

Перекисне та кислотне числа жирового компоненту корму визначали за Калмиковим (Прокопенко Л.С., 1987).

Аналіз якості інкубаційних яєць проводили за такими показниками: маса і густина яєць, індекс форми та товщина шкаралупи, які визначали за (Царенко П.П., 1988). Кількість каротиноїдів та вітамінів А, Е у жовтку контролювали за методикою всесоюзного науково-дослідного інституту птахівництва (1982). Інтенсивність росту розраховували за Броді (Мымрин И.А., 1989). Економічний ефект розраховували за методикою (Кононенко В.К. і співав., 2000).

Статистична обробка отриманих результатів проведена методами параметричної статистики з використанням t-критерію вірогідності Ст'юдента (Лакин Г.Ф., 1990) на комп'ютері Pentium 400 (II) за програмою MS Excel 2000.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ

1. Характеристика антиоксидантного статусу організму фазанів в постнатальному онтогенезі за умов штучного розведення. В умовах утримання птахів у розплідниках, добові фазанята не адаптовані до змін зовнішнього середовища, що приводить до дестабілізації метаболічних процесів. Аналіз отриманих даних свідчить, що вміст ТБКАП в печінці та крові добових фазанят був найвищим (табл. 2), порівняно з іншими віковими періодами. В подальшому онтогенезі інтенсивність ПОЛ в печінці залишається високою до 10-добового віку і далі, після зниження майже у 2 рази у 20-добовому віці, стабілізується на досить низькому фізіологічному рівні.

У крові спостерігається значне падіння інтенсивності процесів ліпопероксидації уже в 10-добовому віці з послідуючими незначними змінами цього показника аж до 60 - добового віку.

Вміст ліпідів в печінці протягом досліджуваного періоду змінюється адекватно інтенсивності процесів пероксидації.

Таблиця 2. Вміст ліпідів та ТБКАП в тканинах фазанів в онтогенезі (М±m, n=5).

Вік, доба	Ліпіди	ТБК - активні продукти
	печінка, мг/г	печінка, нмоль/г	плазма, нмоль/мл
1	97,32±0,12	287,61±16,75	2825,16±201,01
10	69,44±0,34*	214,30±22,28*	1115,39±133,65*
20	92,86±1,03*	120,41±2,13*	1461,54±156,41
30	27,81±0,12*	99,89±3,44*	913,48±62,27*
40	25,56±0,02*	109,76±6,57	1371,80±94,58*
50	20,97±0,11*	86,37±1,99*	1269,23±107,94
60	65,42±0,24*	68,98±3,24*	1929,49±206,45*

Примітка: * - Р<0,05 - тут та у наступних таблицях зміни показника вірогідні стосовно попереднього етапу дослідження.

Після виведення пташенят, зростає надходження кисню до тканин. За таких умов активно генеруються активні форми кисню (АФК) і, перш за все, супероксидний радикал. Тому СОД відіграє ключову роль у зменшенні ушкоджуючої дії АФК на ранньому етапі онтогенезу. Нами встановлено відносно низьку активність антиоксидантних ферментів в тканинах добових фазанят, але протягом першої декади онтогенезу відбувається зростання СОД активності в печінці в 1,3 рази, а в еритроцитах в 2,3 рази (табл. 3), що супроводжується зменшенням вмісту ТБКАП. Ці дані вказують на тісний зв'язок між інтенсивністю ПОЛ і СОД активністю в цей період онтогенезу.

Таблиця 3. Активність антиоксидантних ферментів організму фазанів за постнатального онтогенезу (М±m, n=5).

Вік, діб	Супероксиддисмутаза	Каталаза	Глутатіонпероксидаза
	в печінці, од./хв. мг білка	в еритроцитах, од./хв.мг білка	в печінці, нмоль/хв мг білка	в сироватці, пмоль/хв мг білка	в печінці, мкмоль/хвмг білка	в плазмі, мкмоль/хв мг білка
1	0,488 ±0,007	1,12 ±0,12	17,7 ±0,7	85,3 ±2,1	458,3 ±14,2	54,1 ±4,4
10	0,632 ±0,061*	2,59 ±0,14*	5,6 ±0,2*	122,4 ±16,8*	280,9 ±26,5*	42,2 ±2,5*
20	0,584 ±0,050	2,83 ±0,09 а	11,3 ±0,8* а	93,6 ±4,5*	376,3 ±21,3*а	77,5 ±8,3*а
30	0,441 ±0,003*	1,75 ±0,21*	6,2 ±0,4*а	64,9 ±2,8*	546,3 ±17,7* а	153,3 ±18,9* а
40	0,308 ±0,001*	1,66 ±0,14	5,7 ±0,3а	57,0 ±1,8* а	147,4 ±5,3* а	103,7 ±3,4* а
50	0,425 ±0,012* а	1,37 ±0,06	5,5 ±0,3а	41,5 ±3,6* а	266,8 ±12,5* а	120,6 ±9,8 а
60	0,379 ±0,002* а	1,30 ±0,04	11,9 ±0,8* а	22,3 ±2,3* а	269,3 ±9,7 а	76,3 ±1,7*а

Примітка: ^а - Р0,05 - різниця достовірна порівняно з першою добою.

Активність КАТ (табл. 3) в сироватці крові фазанів протягом першої декади підвищується в 1,4 рази, що є відповіддю на високу інтенсивність ліпопероксидації у добових птахів. В той же час в печінці спостерігається зниження її активності в 3 рази. Протягом досліджуваного періоду між СОД та КАТ активностями відмічений позитивний кореляційний зв'язок.

ГПО активність (табл. 3) в тканинах фазанів протягом першої декади життя вірогідно знижується та зростає до 20-добового віку. Зменшення СОД і КАТ активності в тканинах фазанів протягом третьої і четвертої декади досліду компенсується вірогідним зростанням ГПО активності у третій декаді. Далі в онтогенезі ГПО активність досліджених тканин фазанят знижується.

Вірогідне зростання СОД активності та ГПО активності в печінці в 50-добовому віці і КАТ активності в 60-добовому є компенсаторною реакцією на фізіологічний стрес, пов'язаний з початком ювенального линяння у фазанів.

Між інтенсивністю процесів пероксидації і активністю ферментів АОЗ існує слабкий кореляційний зв'язок. Отже, інтенсифікація вільнорадикальних процесів пероксидації при переході до постнатального життя викликає компенсаторне зростання СОД активності і пригнічення ГПО активності, що дає підстави стверджувати про недостатню ефективність ферментативного захисту, тобто на цьому етапі розвитку організму фазанів зростає роль неферментативної ланки АОС організму.

Встановлено (табл. 4), що тканини добових фазанят характеризувалися високим вмістом вітамінів-антиоксидантів. Вітамін Е, як головний тканинний антиоксидант активно включається до процесів гальмування ПОЛ, що обумовлює швидке зменшення його вмісту в тканинах фазанів протягом постнатального онтогенезу.

Встановлено прямий кореляційний зв'язок між вмістом ТБКАП та Е - вітамінною забезпеченістю протягом перших двох місяців онтогенезу. Протягом усього досліду між вмістом вітаміну Е та активністю антиоксидантних ферментів в печінці зафіксовано також прямий кореляційний зв'язок

В ході дослідження зафіксовано зменшення вмісту каротиноїдів та зростання вмісту вітаміну А в печінці фазанів. Оскільки каротиноїди характеризуються антиоксидантними властивостями, то зменшення їх вмісту в тканинах фазанів впродовж онтогенезу, ймовірно, обумовлене взаємодією з АФК та пероксидними радикалами. Аналогічну картину спостерігали Кучмістова О.Ф. та інші в дослідах на курчатах. Слід відзначити, що між інтенсивністю процесів пероксидації і забезпеченістю печінки та крові каротиноїдами існує тісний кореляційний зв'язок, тоді як кореляція між вмістом ТБКАП і вітаміном А слабша.

Таким чином, висока інтенсивність процесів ліпопероксидації в тканинах добових фазанів є причиною недостатньої функціональної активності ферментативної системи АОЗ, компенсаторне зростання активності якої не запобігає швидкому вичерпанню пулу основних ліпофільних біоантиоксидантів, що в свою чергу провокує інгібування ферментативних реакцій АОЗ. Це призводить до зниження адаптаційної здатності диких птахів за умов штучного розведення та потребує застосування антиоксидантних препаратів.

Таблиця 4. Вміст вітамінів Е, А та каротиноїдів в печінці та крові фазанят за постнатального онтогенезу (М±m, n=5).

Вік, діб	В печінці, мкг/г	В крові, мкг/мл
	каротиноїди	вітамін А	вітамін Е	каротиноїди	вітамін А	вітамін Е
1	23,39 ±1,06	13,30 ±0,11	152,91 ±5,54	16,71 ±0,55	70,32 ±4,91	95,78 ±7,44
10	19,53 ±0,47*	7,61 ±0,35*	92,27 ±2,18*	3,82 ±0,03*	64,39 ±2,40	46,32 ±4,81*
20	14,39 ±1,51*	9,04 ±1,19	72,98 ±1,50*	4,62 ±0,14*	6,28 ±0,24*	27,84 ±2,70*
30	4,76 ±0,12*	12,30 ±0,16*	47,36 ±2,14*	5,89 ±0,12*	9,02 ±0,29*	15,70 ±1,33*
40	3,03 ±0,28*	6,61 ±0,13*	24,50 ±3,15*	4,54 ±0,13*	3,66 ±0,07*	15,10 ±1,04
50	3,09 ±0,16	12,39 ±0,19*	18,26 ±0,96	7,71 ±0,01*	2,58 ±0,16*	4,08 ±0,69*
60	1,69 ±0,02*	27,14 ±1,30*	57,83 ±2,45*	4,02 ±0,48*	2,04 ±0,17*	8,78 ±0,22*

2. Дослідження впливу препаратів стибіл та дистинол на антиоксидантний статус організму фазанів. При дослідженні впливу препаратів на стан ферментативної та неферментативної системи АОЗ організму фазанів використовували рекомендовані у птахівництві дози стибілу в кількості 1,0% (група 2) та дистинолу - 0,025% (група 3) від маси корму. Саме ці концентрації препаратів стибілу та дистинолу виявились оптимальними в попередніх дослідах, проведених на курчатах-бройлерах, курах-несучках, качках та гусях (Калитка В.В., Донченко Г.В., 1995; Данченко О.О. і співав., 1999; Колесніков М.О. і співав., 2000).

Нами не виявлено стабілізуючого впливу антиоксидантних препаратів стибіл і дистинол у цих дозах на рівень ТБКАП в досліджуваних тканинах фазанят. Вміст продуктів пероксидації залишався в межах фізіологічної норми.

Стибіл та дистинол викликали зниження СОД активності в печінці та еритроцитах 40-добових фазанів, не впливали на ГПО активність в печінці. Стибіл знижував КАТ активність, у той час як дистинол сприяв її підвищенню.

Під впливом стибілу і дистинолу вміст вітаміну Е в печінці 40-добових фазанят був вищим на 33% та 53%, порівняно з контрольною групою. Тоді як вміст вітаміну А і каротиноїдів в печінці та крові фазанят цього віку за дії стибілу практично не змінився, а за дії дистинолу був вищим на 22% та 29%.

Згодовування кормів, збагачених добавками стибілу та дистинолу сприяло підвищенню збереженості поголів'я на 11% та приросту маси тіла на 13%.

3. Вміст ТБКАП та система антиоксидантного захисту організму фазанів за умов оксидативного стресу. Головним завданням третьої серії дослідів було вивчення стану АОС та інтенсивності процесів пероксидації в тканинах фазанів за умов оксидативного стресу, спричиненого введенням до раціону фазанів 2% переокисненного тваринного кормового жиру з перекисним числом 0,45% йоду та кислотним числом 82 мг КОН. З наведених даних видно, що фазанята у добовому віці мали відносно нижчий вміст ТБКАП у печінці та плазмі крові, як порівняти з пташенятами, що вирощувались у досліді 1. З добового до 20-добового віку спостерігалася інтенсифікація ПОЛ в печінці фазанят. Прояв оксидативного стресу було зафіксовано на кінець третьої декади життя фазанів, про що свідчить зростання вмісту ТБКАП в плазмі крові в 3,2 рази, в печінці в 7,4 рази, порівняно з 20-добовими птахами (рис. 2).

Спостерігали зростання СОД (табл. 5) активності до 10-добового віку на фоні зниження КАТ та ГПО активності в печінці та крові фазанів. По мірі розвитку оксидативного стресу активність АО ферментів знижувалась і особливо різке її зниження було зафіксоване в 30 - добовому віці для СОД і ГПО і в 40-добовому - для КАТ. Низька СОД і ГПО активність у 30 - добових фазанів обумовлює компенсаторне зростання КАТ активності. В подальший період відбувається поступове зростання СОД активності, а зниження КАТ активності компенсується зростанням ГПО активності.

Таблиця 5. Активність ферментів системи антиоксидантного захисту організму фазанів в онтогенезі за умов розвитку оксидативного стресу (М±m, п=5)

Вік, діб	Супероксиддисмутаза	Каталаза	Глутатіонпероксидаза
	в печінці, од./хв. мг білка	в еритроцитах од./хв. мг білка	в печінці, нмоль/хв. мг білка	в сироватці, пмоль/хв. мг білка	в печінці, мкмоль/хв. мг білка	в плазмі, мкмоль/хв. мг білка
1	0,451 0,013	1,01 0,09	19,4 0,6	123,2 5,1	411,5 11,9	49,4 2,7
10	0,657 0,007*	2,33 0,14*	8,7 0,4*	135,5 7,7	263,3 12,8*	37,5 1,2*
20	0,534 0,004	2,25 0,32	10,4 0,3*	90,1 2,4*	323,2 20,1*	73,1 1,9*
30	0,109 0,011*	1,03 0,07*	24,9 0,9*	162,7 8,2*	176,7 17,2*	55,4 3,5*
40	0,297 0,009*	1,17 0,11	6,5 0,1*	71,6 3,9*	137,4 6,8*	80,6 2,3*
50	0,404 0,021*	1,26 0,02	5,7 0,4	49,3 2,4*	243,3 5,4*	111,4 5,9*
60	0,354 0,018	1,21 0,01	12,9 0,7*	22,8 1,5*	245,9 5,2	71,9 5,6*

Високий кореляційний зв'язок між активностями АО ферментів в печінці фазанів протягом раннього постнатального онтогенезу порушується в подальші періоди життя, можливо також як наслідок оксидативного стресу.

У добових фазанят відмічено високий вміст вітаміну Е в печінці та сироватці крові (табл. 6). Інтенсифікація перекисних процесів в тканинах фазанят вже в другій декаді онтогенезу в зв'язку з розвитком оксидативного стресу обумовила значне падіння рівня вітамінів А та Е. На кінець проведення досліду концентрація вітаміну Е в печінці фазанів виявилася майже в 5 разів нижчою, порівняно із фізіологічно нормальним поголів'ям. Оксидативний стрес у фазанів 30-добового віку призвів до зниження рівня каротиноїдів, а зростання вмісту вітаміну А в печінці є несуттєвим і на кінець досліджуваного періоду онтогенезу його вміст в печінці не перевищує значень як для добової птиці, а в сироватці крові концентрація ретинолу виявилась майже такою, як у фізіологічно нормальної птиці.

Таблиця 6. Вміст неферментативних компонентів АОС захисту організму фазанів в онтогенезі за умов розвитку оксидативного стресу (Mm, n=5)

Вік, діб	В печінці, мкг/г	В крові, мкг/мл
	каротиноїди	вітамін А	вітамін Е	каротиноїди	вітамін А	вітамін Е
1	18,84 0,11	17,95 0,05	515,0 12,3	12,12 0,08	78,08 5,30	143,0 0,3
10	12,77 0,17*	9,57 0,06*	860,3 12,1*	3,94 0,16*	94,79 6,40*	68,1 0,8*
20	16,48 0,93	7,57 0,05*	163,7 18,2*	7,98 0,36*	24,19 1,62*	30,7 0,5*
30	4,28 0,29*	11,86 0,11*	81,8 6,4*	5,28 0,51*	11,25 1,34*	40,2 1,6*
40	2,85 0,08*	12,58 0,07	166,8 11,6*	3,93 0,44*	3,97 0,42*	30,9 1,0*
50	2,29 0,09	13,96 0,08	61,8 3,1*	7,10 0,53*	2,44 0,38	29,7 1,9
60	2,00 0,10	16,73 0,14*	11,4 1,0*	3,06 0,63*	1,76 0,08*	56,7 0,8*

Таким чином, введення до раціону фазанів переокисненого жиру викликало оксидативний стрес, який характеризувався вираженим зростанням вмісту ТБКАП в печінці та крові фазанів в період з добового до 30-добового віку і порушенням активності антиоксидантних ферментів на фоні зниженого вмісту тканинних біоантиоксидантів. Це вказує на необхідність проведення корекції процесів ПОЛ у фазанів в напрямку захисту тканин від ушкоджуючої дії продуктів оксидативного стресу.

4. Фактори антиоксидантного захисту організму фазанів за умов оксидативного стресу та дії антиоксидантів різної концентрації. При дослідженні впливу на процеси ПОЛ за умов оксидативного стресу препаратів дистинол в концентраціях 0,038% та 0,050% та стибіл в концентраціях 0,5% та 2,0% було показано, що найбільш ефективно знижував вміст ТБКАП в досліджуваних тканинах фазанів дистинол в кількості 0,050% від маси корму (рис. 3). Препарат стибіл в обраних дозах не сприяв зниженню вмісту ТБКАП в печінці та крові фазанів. Рівень його антиоксидантної активності залежить від співвідношення меланоїдинів та ендогенних продуктів ПОЛ, тому підвищена до 2,0% доза стибілу виявляла в певні вікові періоди прооксидантний ефект, що підсилювало оксидативний стрес у фазанів.

Введення до раціону дистинолу сприяло накопиченню вітаміну Е і каротиноїдів в печінці та сироватці крові фазанят як в період інтенсивного прояву оксидативного стресу, так і в подальші вікові періоди (рис. 4).

За умов розвитку оксидативного стресу у фазанів не відмічено суттєвого впливу стибілу на накопичення вітамінів Е і А. Не відмічено вірогідних змін у вмісті каротиноїдів в печінці та крові фазанів 30-добового віку, що отримували добавки.

Було зафіксовано зростання СОД активності у печінці 30 - добових фазанят на 40-86% та в еритроцитах на 30-44% лише за дії дистинолу. Разом з тим, у подальші періоди дослідження як дистинол, так і стибіл не впливали суттєво на СОД активність. Дистинол в дозі 0,050% знижував КАТ активність печінки 30-добових фазанів на 22%, тоді як КАТ активність крові підвищувалась на 16%. На відміну від дистинолу, стибіл не виявляв стимулюючого впливу на КАТ активність тканин фазанів протягом досліду. Введення дистинолу в обох досліджуваних дозах викликало вірогідну активацію ГПО в печінці, тоді як стибіл стимулював ГПО активність лише в дозі 2,0%.

На кінець досліду фазанята, що отримували препарат дистинол мали більшу живу масу, ніж аналоги з контрольної групи на 23 - 28%, а стибіл - на 7% - 19%. Препарат дистинол у дозі 0,050% та стибіл (2,0%) ефективно підвищували життєздатність фазанів в зв'язку з чим збереженість поголів'я зростала на 11%.

Отже, підвищені дози дистинолу позитивно впливають на ростові процеси та зменшують негативний вплив оксидативного стресу. Досліджені дози стибілу не знижують вміст ТБКАП та не викликають суттєвих змін у функціонуванні компонентів АОЗ організму фазанів, але підвищена доза стибілу стимулює ріст та підвищує збереженість поголів'я фазанів.

5. Ефективність використання антиоксидантів при вирощуванні фазанів в розплідниках. Введення дистинолу до раціону фазанів в ранній період постнатального онтогенезу позитивно впливає на продуктивність несучок-фазанів та якість інкубаційних яєць. Так, жива маса несучок дослідного варіанту на початок та кінець несучості була вірогідна вища на 13%, порівняно з контрольним (табл. 7). Дослідні несучки почали нестися на 7 діб раніше і швидше досягли піку несучості.

Додавання до раціону фазанів препарату дистинол в дозі 0,050% від маси корму покращувало інкубаційні якості яєць, про що свідчить вірогідне зростання вмісту вітаміну Е, А та каротиноїдів в жовтку яєць. Підвищення якості інкубаційних яєць, отриманих від несучок дослідної групи, супроводжується зростанням виводу фазанят (табл. 8).

Таблиця 7. Деякі зоотехнічні показники фазанів батьківського поголів'я при введенні дистинолу в ранній період онтогенезу (М±m, n=30)

Показники	Група
	1 (к)	2 (дист.)
Жива маса фазанів на початок несучості (270 доба), г	1208,6±15,7	1361,4±7,1*
Жива маса фазанів на кінець несучості (360 доба), г	1212,2±20,9	1374,5±6,7*

Таблиця 8. Вплив препарату дистинол на морфометричні показники інкубаційних яєць та вміст каротиноїдів, вітамінів Е, А в жовтку яйця фазанів (М±m, n=30)

Показники	Група
	1 (к)	2 (дист.)
Маса яйця, г	28,54±1,14	28,01±0,04
Індекс форми	1,26±0,08	1,28±0,07
Каротиноїди, мкг/г	6,71±0,04	21,84±1,02*
Вітамін А, мкг/г	5,44±0,11	7,80±0,07*
Вітамін Е, мкг/г	16,98±1,25	33,64±0,08*

Результати виробничої перевірки вказують на значний економічний ефект використання дистинолу в дозі 0,050% і дозволяють рекомендувати виробництву дистинол в наведеній дозі для підвищення живої маси, збереженості поголів'я та підсилення адаптаційних можливостей фазанів.

Собівартість 1 голови фазанів знижується на 10,3%, а рентабельність підвищується на 21,8%. Прибуток при вирощуванні 600 голів фазанят склав 1177,12 грн. (2,22 грн. на 1 голову).

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і експериментальне вирішення наукової проблеми з'ясування онтогенетичних змін процесів пероксидації та функціонування системи антиоксидантного захисту організму фазанів при штучному розведенні за умов оксидативного стресу та дії антиоксидантів.

1. Встановлено, що добові фазанята характеризуються високим вмістом ТБК-активних продуктів, вітаміну Е та каротиноїдів в печінці та крові на фоні недостатньої функціональної активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту їх організму.

2. З'ясовано, що інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів знижується в печінці та крові фазанят протягом раннього постнатального онтогенезу разом із вичерпанням пулу вітаміну Е і каротиноїдів, підвищенням супероксиддисмутазної активності у 20-добових, глутатіонпероксидазної активності у 30-добових фазанят та вірогідним падінням супероксиддисмутазної, глутатіонпероксидазної і каталазної активності до 40-добового віку фазанів. З настанням ювенального линяння (40-60 діб), відбувається зростання супероксиддисмутазної, каталазної, глутатіонпероксидазної активності, вмісту вітаміну Е і А, загальних ліпідів в печінці, яке супроводжується зменшенням активності антиоксидантних ферментів, вмісту вітаміну Е і А в крові фазанів.

3. При введенні стибілу в дозі 1,0% та дистинолу у дозі 0,025% до раціону фазанів, не виявлено стабілізуючого ефекту на процеси перекисного окиснення ліпідів та показники антиоксидантного захисту в досліджуваних тканинах. Згодовування кормів, збагачених добавками стибілу та дистинолу сприяло підвищенню збереженості поголів'я на 11,2% та приросту живої маси на 12,7%.

4. Встановлено, що при оксидативному стресі в 30 - добовому віці у фазанів відбувається виражене зростання вмісту ТБК - активних продуктів в печінці та крові і порушення активності антиоксидантних ферментів (знижується супероксиддисмутазна, глутатіонпероксидазна активність та компенсаторно зростає каталазна активність).

5. Дистинол у концентраціях 0,038-0,050% від маси корму знижує негативний прояв оксидативного стресу, що виявляється у гальмуванні процесів перекисного окиснення ліпідів, нормалізації активності ферментативного антиоксидантного захисту, підвищенні вмісту вітаміну Е і каротиноїдів в печінці та крові фазанів. Додавання дистинолу до раціону фазанів забезпечує зростання живої маси на 23-28%, збереженості поголів'я на 11%.

6. При введенні стибілу до раціону фазанів у концентрації 2,0% від маси корму за умов оксидативного стресу не виявлено позитивного впливу на стабілізацію процесів перекисного окиснення ліпідів та функціонування системи антиоксидантного захисту організму. Разом з тим, стибіл сприяв зростанню приросту живої маси на 19% та збереженості поголів'я фазанів на 11%.

7. Показано позитивний вплив препарату дистинол при додаванні його до корму фазанят в концентрації 0,050% на продуктивні та репродуктивні якості фазанів батьківського стада. Використання дистинолу в початковий період вирощування фазанят супроводжується ефективним стимулюванням яйцекладки несучок, підвищенням якості інкубаційних яєць, виводу та життєздатності пташенят.

8. Використання препарату дистинол у кількості 0,050% від маси корму у годівлі ремонтного молодняку знижує собівартість вирощування фазанів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою підвищення активності системи антиоксидантного захисту фазанів, приростів живої маси, збереженості поголів'я та загального покращення адаптації фазанів до умов штучного розведення рекомендується вводити в період раннього постнатального онтогенезу препарат дистинол в кількості 0,038% та стибіл в кількості 2,0% від маси корму.

Для усунення та попередження негативного впливу оксидативного стресу у фазанів доцільно використовувати в розплідниках препарат дистинол в кількості 0,050% від маси корму.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Єременко О.А., Калитка В.В., Швабський А.О. Функціонування неферментативної системи антиоксидантного захисту організму фазанів в умовах дичерозведення // Науковий вісник НАУ.-2002. - №50. - С.29 - 34. (Проведення аналізу отриманих даних, узагальнення матеріалу, формування статті.)

2. Єременко О.А., Гелетій Є. М. Антиоксидантний статус організму фазанів в період несучості // Труды Крымского государственного аграрного университета.-2002.-Вып.№72.-С.35-38. (Планування і проведення досліджень, аналіз отриманих даних та узагальнення матеріалу, формування статті та висновків.).

3. Єременко О.А. Застосування антиоксидантів для підвищення інтенсивності росту фазана мисливського за умов дичинорозведення // Аграрний вісник Причорномор'я. 2003. - Вип. №22. - С. 706 - 711.

4. Калитка В.В., Єременко О.А. Фактори антиоксидантного захисту у крові та печінці фазанів під час онтогенезу // Укр. біохім. журнал. - 2004. - Т.76, №6. - С.70 - 76.

(Дисертант виконав експериментальну частину та статистичну обробку і проаналізував одержані результати досліджень).

5. Єременко О.А., Колесніков М.О. Ліпофільні компоненти антиоксидантного захисту організму фазанят за постнатального онтогенезу // Укр. біохім. журнал.-2002. - Т. 74, №4б (додаток 2). - С.86. (Розробка і проведення досліджень, формування тез).

6. Єременко О.А. Особливості антиоксидантного гомеостазу у фазана звичайного в залежності від умов вирощування // Всеукр. конференція молодих вчених „Сучасні проблеми екології”. - Запоріжжя. - 2004. - С.13 - 15.

Размещено на Allbest.ru