Продуктивність сої та якість її зерна залежно від систем живлення в умовах зрошення півдня України
Аналіз продуктивності, якості сої при вирощуванні її в умовах зрошення на різних фонах мінерального живлення. Особливості формування надземної маси й асиміляційної поверхні рослинами сої. Вміст олії, білку, амінокислот, їх цінність у зерні зрошуваної сої.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 07.08.2014 |
| Размер файла | 43,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УДК:633.34:631.67:(477.7)
ПРОДУКТИВНІСТЬ СОЇ ТА ЯКІСТЬ ЇЇ ЗЕРНА
ЗАЛЕЖНО ВІД СИСТЕМ ЖИВЛЕННЯ В УМОВАХ ЗРОШЕННЯ ПІВДНЯ УКРАЇНИ
06.01.09 - рослинництво
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук
Рищук Євген Миколайович
Херсон - 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті землеробства південного регіону УААН протягом 1999 - 2002 рр.
Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Філіпґєв Іван Давидович Інститут землеробства південного регіону УААН, головний науковий співробітник
Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор академік УААН Адамень Федір Федорович Кримський Інститут агропромислового виробництва УААН, радник дирекції
кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Іщенко Владислав Андрійович Миколаївський інститут агропромислового виробництва УААН, заступник директора
Провідна установа - Південний філіал “Кримський агротехнологічний університет” НАУ, кафедра ґрунтознавства, меліорації і екології Кабінет міністрів України м. Сімферополь
Захист відбудеться “20“ січня 2006 р. о 1130 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 67.830.01 у Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006 м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці університету за адресою: 73006, м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23.
Автореферат розісланий “16“ грудня 2005 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат сільськогосподарських наук, доцент М.В. Минкін
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Соя - цінна білково-олійна культура. Вона з давніх часів використовувалась людиною для харчування. Ця культура відрізняється від інших зернобобових найбільш повним амінокислотним складом білків. Соя - є і високопоживним кормом для тварин. До того ж її широко використовують у харчовій і медичній промисловостях як сировину. Важливе агротехнічне значення соя має в зв'язку з тим, що вона, як бобова культура, збагачує ґрунт азотом і тому є хорошим попередником. Збільшення виробництва сої - це реальний шлях підвищення культури землеробства і формування ресурсів рослинного білка та олії в Україні.
З кожним роком попит на зерно сої підвищується. В зв'язку з цим пропонується в найближчі роки розширити площі її посіву в Україні до 500 тисяч гектарів (Бабич А., Михайлов К., 2000). На жаль, врожаї сої одержують ще невисокі. Ось чому ведуться пошуки в напрямку підвищення її продуктивності. Значна увага при цьому приділяється сорту та добривам. Відомо, що різні сорти сої неоднаково реагують на бактеріальні та мінеральні добрива. До того ж про чутливість її на добрива є різні, часто навіть протилежні точки зору. Ось чому виникла потреба в розробці системи удобрення для сорту сої Вітязь - 50. Дослідження з цим сортом ще не проводили.
Питання про застосування добрив під сою набуває особливого значення у теперішній час, коли в сільське господарство впроваджуються ринкові відносини. Це обумовлює пошук шляхів найбільш раціонального використання добрив. Одним із таких напрямків є встановлення норм добрив розрахунковим методом, який вже підтвердив свою високу ефективність при вирощуванні сільськогосподарських культур. Можливість і доцільність використання цього методу при вирішенні питання визначення оптимальної норми добрива при вирощуванні сої в умовах зрошення, ще не вивчалась. Отже дослідження цього питання є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Наукові розробки, узагальнені в дисертації, були складовою частиною тематичного плану Інституту землеробства південного регіону УААН і виконувались за державною науково-технічною програмою “Родючість ґрунту”, № ДР.0197V015756.
Мета і задачі досліджень. Визначити оптимальну дозу мінеральних добрив і встановити ефективність розрахункової норми під сою при вирощуванні її в умовах зрошення.
Задачі досліджень:
- вивчити зміни поживного режиму ґрунту залежно від систем удобрення;
- встановити особливості формування надземної маси і асиміляційної поверхні рослинами сої;
- визначити реакцію бульбочкових бактерій на мінеральні добрива;
- встановити винос елементів живлення на формування врожаю;
- визначити вміст олії, білку, амінокислот та біологічну цінність білків в зерні зрошуваної сої;
- встановити вплив добрив на врожай зерна і дати економічну та біоенергетичну оцінки їх застосуванню.
Об'єкт дослідження: соя, ґрунт, мінеральні добрива.
Предмет досліджень: продуктивність та якість сої при вирощуванні її в умовах зрошення на різних фонах мінерального живлення.
Методи дослідження: при виконанні дисертаційної роботи використані польові, лабораторні, вегетаційні та статистичні методи, що є загальноприйняті в землеробстві.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше визначена реакція сої сорту Вітязь - 50 на мінеральні добрива і встановлена ефективність розрахункового методу визначення оптимальної норми добрива при вирощуванні цієї культури в умовах зрошення. Вперше також визначено винос елементів живлення соєю сорту Вітязь - 50, витрати їх на формування одиниці врожаю, вміст амінокислот та біологічну цінність білків зерна сої.
За матеріалами досліджень одержаний деклараційний патент на корисну модель.
Практичне значення одержаних результатів. Виробництву рекомендована оптимальна норма мінерального добрива при вирощуванні сої сорту “Вітязь - 50” в умовах зрошення на темно-каштановому ґрунті. Встановлена висока економічна ефективність розрахункової норми мінеральних добрив.
Результати досліджень впроваджувались в Товаристві з обмеженою відповідальністю машино-тракторного сервісу “Вінада-Авіа” Чаплинського району Херсонської області. Вони увійшли також до основних методичних рекомендацій по вирощуванні сої.
Особистий внесок здобувача. Автор розробляв робочу програму, приймав участь у проведенні досліджень, аналіз і узагальнення літературних джерел, написанні та оформленні дисертації. Особистий внесок у наукових працях, написаних у співавторстві, складає 82%.
Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на міжнародній науковій конференції молодих вчених “Актуальні проблеми землеробства на початку нового тисячоліття та шляхи їх вирішення” (м.Херсон, 2002 р.), ІV міжнародній науковій конференції “Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ Евразии” (м. Херсон, 2002); VІ з'їзді Українського товариства ґрунтознавців та агрохіміків (м. Умань, 2002), всеукраїнській конференції молодих вчених "Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні" (м.Дніпропетровськ, 2002).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковані у 16 статтях із них 7 у фахових виданнях і 4 у рекомендаціях та отриманий деклараційний пакет на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 131 сторінці комп'ютерного набору, містить 33 таблиці та 14 рисунків. Складається із вступу, семи розділів, висновків, аналізу і узагальнення результатів досліджень, списку використаних джерел - 171, в тому числі 22 іноземних авторів.
зрошення соя мінеральний білок
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Стан вивчення питання і задачі досліджень. У розділі наведено ґрунтовний аналіз літературних джерел вітчизняних і зарубіжних авторів з питань застосування добрив при вирощуванні сої і дано обґрунтування необхідності досліджень у цьому напрямку. Звернута увага на те, що перш за все слід вияснити ефективність розрахункової норми добрива, яка відповідно досліджень з іншими культурами, виявилась найбільш ефективною. Але для цього питання необхідно мати регіональні дані про винос елементів живлення на формування одиниці врожаю. Тому вивчення цього питання і було заплановано.
Методика та умови проведення досліджень. Польові і вегетаційні досліди проводили протягом 1999 - 2002 рр. в Інституті землеробства південного регіону УААН. Ґрунт, на якому проводили дослідження, темно-каштановий середньосуглинковий. В шарі ґрунту 0 - 30 см містилось гумусу 2,24%, загальних азоту 0,118%, фосфору - 0,112%, калію - 2,5%, рухомого фосфору 2,7, обмінного калію 25,8 мг/100 г ґрунту, рН водної витяжки 7,1. Вміст важких металів у ґрунті не перевищував ГДК. Найменша вологоємність у 0 - 100 см шарі становила 21,5%, а вологість в'янення - 8,2% маси сухого ґрунту.
Погодні умови в роки досліджень були неоднаковими. В 1999 році для появи сходів сої і подальшого її розвитку вони були сприятливими. У липні та серпні у критичний період за вологозабезпеченістю цієї культури погодні умови різко погіршились. За ці два місяці випало тільки 21,6 мм опадів, а гідротермічний коефіцієнт становив відповідно 0,1 та 0,2 що негативно позначилось на формуванні врожаю сої і ефективності добрив.
У 2000 році умови для вирощування сої склались сприятливими, а у 2001 - вони були несприятливими і перш за все у період цвітіння та формування зерна (липень - серпень). За ці місяці опадів випало тільки 40 % багаторічної норми, а гідротермічний коефіцієнт становив відповідно 0,7 і 0,6. У 2002 році погодні умови для росту сої виявилися також несприятливими.
Кількість опадів за період вегетації сої була неоднаковою і становила у 1999 році - 190,2; 2000 - 340,1; 2001 - 204,5 і 2002 році 165,7 мм, при середній багаторічній нормі 214 мм. Розподіл їх протягом вегетації був нерівномірним.
Агротехніка вирощування сої у досліді була загальноприйнятою для півдня України. Для посіву використовували середньостиглий сорт Вітязь - 50. Посівна площа ділянки 80 м2, а облікова 30 м2, повторність чотириразова.
Вегетаційний дослід закладали в пластмасових посудинах, які набивали ґрунтом масою 6 кг, повторність - 5-разова.
Розрахункову норму мінеральних добрив визначили відповідно для одержання врожаю зерна 20 ц/га. Із мінеральних добрив застосовували аміачну селітру, гранульований суперфосфат і калійну сіль. Насіння сої (варіанти 3 - 4) обробляли ризоторфіном. Відповідно до схеми досліду сою підживлювали “Мікомом”, який містить у засвоюваній формі Zn, Сu, В, Мn, Мо, Fе.
Поливи сої проводили дощувальною машиною ДДА - 100МА водою Інгулецької зрошувальної системи. Для боротьби з бур'янами крім міжрядних культивацій і ручних прополювань, використовували Харнес 2,5 кг/га. Збирали сою комбайном “Сампо - 500”.
Аналіз зразків ґрунту проводили згідно загальних рекомендованих методик, а саме - гумус визначали за методом Тюріна, нітрати - за Грандваль - Ляжем, рухомий фосфор - в 1 % вуглецевоамонійній витяжці за Мачигіним, обмінний калій - з цієї ж витяжки на полуменевому фотометрі. Вміст важких металів визначали на атомно - сорбційному фотометрі “Сатурн” в лабораторії ННЦ Інституту ґрунтознавства і агрохімії УААН.
В надземній масі і зерні сої визначали після їх мокрого озолення (за Гінзбург) з однієї наважки вміст загальних азоту (за К'єльдалем), фосфору - варіант Мерфі - Рейлі з застосуванням аскорбінової кислоти, калію - на полуменевому фотометрі.
Зерно сої аналізували на вміст у ньому амінокислот на японському аналізаторі Hitachi - 835 в лабораторії якості зерна Селекційно - генетичного інституту УААН. Біологічну цінність білків визначали за методом Корпаці, Ліндера, Варга, а вміст олії в зерні - за Сокслетом.
Біоенергетичну ефективність вирощування сої при застосуванні добрив розраховували користуючись загальноприйнятими методиками (Ушкаренко В.О. та інші, 1997).
ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Вміст елементів живлення у ґрунті. Дослідження показали, що в ґрунті ділянок, де вносили добрива, елементів живлення при сходах сої було більше ніж в неудобреному контролі. Максимальним вміст нітратів і рухомого фосфору виявився в ґрунті варіанту розрахункової дози. Порівняно з неудобреним контролем цих елементів живлення було більше відповідно на 33,8 і 17,2%. Від сходів сої до її цвітіння вміст нітратів, рухомого фосфору і обмінного калію у ґрунті удобрених варіантів зменшується більшою мірою, ніж у неудобрених, що мабуть, пов'язане з інтенсивнішим їх використанням на формування більш високого врожаю. Кількість важких металів в орному шарі ґрунту в період вегетації сої не перевищувала ГДК.
Приріст надземної маси. Добрива позитивно впливають на приріст надземної маси сої. Він спостерігається вже на початку галуження, але найбільше проявляється в фазу цвітіння. Суттєвої різниці в накопиченні надземної маси соєю між удобреними варіантами досліду як у фазу цвітіння, так і утворення бобів, не встановлено. При збиранні врожаю максимальна надземна маса формувалась при внесенні Р60К30 і посіві на цьому фоні насінням інокульованим ризоторфіном.
Формування асиміляційної поверхні. Встановлено, що зрошувана соя має найбільшу асиміляційну поверхню в період утворення бобів. Застосування добрив збільшує її, порівняно з неудобреним контролем, в фазу цвітіння в межах 67,0 - 73,4%, а при утворенні бобів відповідно на 32,9 - 36,5%. Суттєвої різниці в розмірі асиміляційної поверхні між удобреними рослинами різних варіантів не встановлено.
Вміст елементів живлення в надземній масі. Вміст елементів живлення в надземній масі сої залежав від добрив. У період повної стиглості бобів удобрені рослини містили загальних азоту більше ніж неудобрені в межах 15,0 - 17,5%, фосфору та калію відповідно на 5,9 - 17,6 і 11,6 - 12,3%. Тобто в більшості випадків суттєвої різниці в кількості елементів живлення у надземній масі сої між удобреними рослинами не виявлено.
Формування бульбочок на коренях сої. Максимальна кількість бульбочок на коренях сої формується при застосуванні фосфорно-калійних добрив (табл. 1). Внесення на даному фоні азотного добрива негативно позначається на цьому показникові. Кількість бульбочок при внесенні N30Р60К30, порівняно з Р60К30 зменшується на 38,4%, а N60Р60К30 - на 50,1%. Маса бульбочок на коренях зрошуваної сої була максимальною також при застосуванні Р60К30. У фазу формування бобів вона була більшою ніж у рослин неудобреного контролю в 1,4, а при їх дозріванні - у 3,3 рази.
Таблиця 1. Кількість бульбочок залежно від добрив (штук на одну рослину)
|
Варіант |
Роки досліджень |
Середнє за |
||||
|
1999 |
2000 |
2001 |
два роки |
три роки |
||
|
Без добрив |
35,8 |
31,0 |
27,6 |
29,3 |
31,5 |
|
|
N30Р60К30 |
- |
23,0 |
25,3 |
24,1 |
- |
|
|
N60Р60К30 |
30,5 |
19,4 |
19,6 |
19,5 |
23,2 |
|
|
Р60К30 |
39,1 |
48,0 |
30,3 |
39,1 |
39,1 |
Вміст олії та її збір. Внесення добрив практично не вплинуло на вміст олії в зерні сої (табл. 2). Тільки у несприятливому 1999 році цей показник був дещо більшим, ніж у неудобреному контролі. В найбільшій мірі він підвищився при застосуванні Р60К30 та посіві на цьому фоні насінням інокульованим ризоторфіном і становив 6,7%. Збір олії під впливом добрив збільшувався щорічно. В середньому за три роки максимальну кількість олії зібрали при внесенні Р60К30 + ризоторфін, а також на фоні застосування розрахункової норми добрив, де він був більшим, порівняно з неудобреним контролем, на 24,3%. Звертає на себе увагу, що за сприятливих погодних умов обприскування посівів сої, що вирощена на фоні N60P60K30, „Мікомом” забезпечило максимальну прибавку врожаю олії - 25,9 % порівняно з неудобреним варіантом.
Таблиця 2. Вміст олії в зерні сої і її збір залежно від систем живлення
|
Варіанти |
Вміст олії, % (1999 - 2001 рр.) |
Збір олії, ц/га |
Прибавка |
|||||
|
1999 р. |
2000 р. |
2001 р. |
середнє за три роки |
ц/га |
% |
|||
|
Без добрив |
20,6 |
2,6 |
5,4 |
3,3 |
3,7 |
- |
- |
|
|
N30P60K30 |
20,8 |
2,9 |
5,9 |
4,0 |
4,2 |
0,5 |
13,5 |
|
|
N30P60K30 + ризоторфін |
20,9 |
3,1 |
6,1 |
4,4 |
4,5 |
0,8 |
21,6 |
|
|
N60P60K30 |
20,9 |
3,2 |
6,0 |
4,3 |
4,5 |
0,8 |
21,6 |
|
|
P60K30 + ризоторфін |
20,9 |
3,2 |
5,9 |
4,6 |
4,6 |
0,9 |
24,3 |
|
|
N60P60K30 + “Міком” у фазу бутонізації |
20,7 |
3,0 |
6,4 |
4,2 |
4,5 |
0,8 |
21,6 |
|
|
Розрахункова доза (середнє за роки досліджень N66P10K25) |
20,6 |
3,0 |
6,5 |
4,4 |
4,6 |
0,9 |
24,3 |
Вміст сирого білку в зерні сої. Вміст сирого білку при внесенні добрив практично не змінювався (табл. 3). Тільки у несприятливому 2001 році він збільшився особливо при застосуванні N60Р60К30 і проведенні на цьому фоні у фазу формування бобів позакореневого підживлення “Мікомом”. Підвищення, порівняно з неудобреним контролем, становило - 17,4%. Пояснюється це меншим вмістом у ґрунті заліза, міді та марганцю.
Таблиця 3. Вміст сирого білку в зерні сої і його збір залежно від систем живлення
|
Варіанти |
Вміст сирого білку, % (1999-2001рр.) |
Збір білку, ц/га |
Прибавка |
|||||
|
1999р. |
2000р. |
2001р. |
середній за три роки |
ц/га |
% |
|||
|
Без добрив |
31,3 |
4,7 |
6,9 |
5,0 |
5,5 |
- |
- |
|
|
N30 Р60 К30 |
31,9 |
4,9 |
7,9 |
6,2 |
6,3 |
0,8 |
14,5 |
|
|
Р60 К30 + ризоторфін |
31,8 |
5,2 |
7,8 |
7,4 |
6,8 |
1,3 |
23,6 |
|
|
N60 Р60 К30 |
31,8 |
5,5 |
8,3 |
6,6 |
6,8 |
1,3 |
23,6 |
|
|
N60 Р60 К30 + “Міком” (формування бобів) |
33,9 |
5,4 |
9,0 |
7,1 |
7,2 |
1,7 |
30,9 |
|
|
Розрахункова доза (середня за роки досліджень N66Р10К25) |
32,8 |
5,3 |
8,5 |
7,4 |
7,1 |
1,6 |
29,1 |
Збір білку при внесенні добрив у всі роки досліджень збільшувався. Максимальним він був при застосуванні повного мінерального добрива і проведенні на цьому фоні позакореневого підживлення “Мікомом”, а також у варіанті, де застосовували розрахункову дозу добрива. Вплив добрив на збір сирого білку в роки досліджень був неоднаковим. У несприятливі за погодними умовами роки всі норми добрива, що вивчали у досліді, меншою мірою впливали на цей показник, ніж у сприятливі.
Біологічна цінність білків зерна сої досягала максимуму в період повної стиглості зерна і практично не залежала від застосування добрив.
Вміст амінокислот в зерні сої. Кількість всіх амінокислот в зерні сої у роки досліджень змінювалась. У 2000 році у сухій речовині неудобреного контролю їх було 39,0, 2001 - 31,9, 2002 - 35,3, в т.ч. незамінних відповідно 14,2, 11,8 та 12,7 мг/100 г. Із незамінних амінокислот на погодні умови більше всього реагували триптофан і особливо метіонін, а менше всього валін, лейцин та фенілаланін. Порівняно з середнім вмістом їх за три роки, кількість триптофану у 2000 році збільшилась на 17,6%, а метіоніну - на 31,1%.
Змінюється залежно від погодних умов року і вміст амінокислот в білку сої, але ці зміни, за виключенням метіоніну і триптофану, в більшості випадків несуттєві. У сприятливому році, порівняно з середніми трьохрічними показниками, метіоніну було більше на 20,1, триптофану - на 6,4%, а в несприятливому відповідно на 32,8 та 16,2%.
Змінюється вміст амінокислот і під впливом добрив. У сприятливому 2000 році сума їх та кількість незамінних були найбільшими в зерні сої, що вирощена у варіанті внесення фосфорно-калійних добрив (Р60 К30), і посіву на цьому фоні насінням інокульованим ризоторфіном. У середньому за роки досліджень ці показники були максимальними в зерні сої вищезгаданого варіанта, а також при застосуванні N60Р60К30 та розрахункової дози.
Добрива суттєво не підвищують вмісту лімітуючих амінокислот у сухій речовині зерна сої. Кількість їх збільшується від фази 50% наливу бобів до повної стиглості зерна на 10,1%.
Витрати елементів живлення соєю на формування врожаю. Відповідно одержаних нами даних у надземній масі неудобреної сої містилось загальних азоту 0,41, фосфору 0,17, калію 1,68%, а в зерні відповідно 4,1; 1,5 та 3,5%. Добрива вплинули лише на вміст у надземній масі загального калію, а в зерні фосфору. Кількість їх відповідно збільшилась на 16,1 і 20,5%.
Загальний винос сформованим урожаєм сої при внесенні добрив збільшився: азоту в межах 25,5 - 30,2, фосфору - 15,2 - 33,0, калію - 18,9 - 20,6%. Витрати елементів живлення на формування однієї тони зерна і відповідної кількості надземної маси також змінюються (табл. 4).
Таблиця 4. Витрати елементів живлення на формування однієї тони зерна і відповідної кількості надземної маси, кг (середнє за 2000 - 2001 рр.)
|
Варіанти |
Врожай зерна, ц/га |
N |
Р2О5 |
К2О |
|
|
Без добрив |
19,5 |
48,8 |
17,2 |
65,1 |
|
|
N30 Р60 К30 |
22,5 |
53,1 |
19,9 |
68,1 |
|
|
N60 Р60 К30 |
23,3 |
53,2 |
16,6 |
64,8 |
При внесенні N30Р60К30 вони збільшуються, порівняно з неудобреним контролем, азоту на 8,8, фосфору - на 15,7, а калію - на 4,6%. За несприятливих умов вегетації, неудобрена соя на формування одиниці врожаю витрачає, порівняно з показниками, які одержані за сприятливих умов, менше загального азоту на 17,9%, калію-на 34,9%, фосфору, навпаки, на 10,3% більше, а при застосуванні повного мінерального добрива - відповідно на 10,0; 27,7 та 31,2%.
На частку надземної маси від загального виносу елементів живлення врожаєм (надземна маса + зерно) припадає азоту 13,5%, фосфору 15,2, а калію 41,6%.
Врожай зерна сої. У досліді мінеральні добрива позитивно позначились на врожаєві зерна сої, але їх вплив у роки досліджень був неоднаковим (табл. 5).
У сприятливому 2000 році обприскування посівів сої “Мікомом” у фазу утворення бобів дозволило одержати максимальний урожай. Дещо менший урожай зібрали на фоні застосування розрахункової дози добрив. Прибавка, порівняно з неудобреним контролем, становила відповідно 28,8 і 23,4%, а у несприятливому 2001 році - 22,4 та 34,2%. Максимальне ж підвищення врожаю в цьому несприятливому році одержали від застосування фосфорно-калійного добрива (Р60 К30) і посіві на цьому фоні насінням, інокульованим ризоторфіном.
Таблиця 5 Вплив добрив на врожайність сої, ц/га (при 14% вологості зерна)
|
Варіант |
Роки досліджень |
Середня за три роки |
Приріст врожаю |
Окупність 1 кг д.р. добрив зерном, кг |
||||
|
1999 |
2000 |
2001 |
||||||
|
ц/га |
% |
|||||||
|
Без добрив |
14,4 |
23,9 |
15,2 |
17,8 |
- |
- |
- |
|
|
N30 Р60 К30 |
15,4 |
26,8 |
18,2 |
20,1 |
2,3 |
12,9 |
1,9 |
|
|
N30 Р60 К30 + ризоторфін |
16,4 |
27,6 |
20,2 |
21,4 |
3,6 |
20,2 |
3,0 |
|
|
Р60 К30 + ризоторфін |
16,9 |
27,1 |
21,6 |
21,9 |
4,1 |
23,0 |
4,5 |
|
|
N60 Р60 К30 |
17,2 |
26,8 |
19,9 |
21,3 |
3,5 |
19,7 |
2,3 |
|
|
N60 Р60 К30 + Міком у фазу бутонізації |
16,4 |
28,6 |
19,5 |
21,5 |
3,7 |
20,8 |
2,5 |
|
|
N60 Р60 К30 + Міком у фазу утворення бобів |
16,9 |
30,8 |
18,6 |
22,1 |
4,3 |
24,1 |
2,9 |
|
|
Розрахункова доза (середня N66 Р10 К25 ) |
16,6 |
29,5 |
20,4 |
22,2 |
4,4 |
24,7 |
4,3 |
НІР0,5 ц/га 0,7 1,8 1,9
В середньому за три роки досліджень максимальною прибавка врожаю зерна сої виявилася при внесенні розрахункової дози добрива. Близькі результати одержали і при застосуванні N60Р60К30 та обприскуванні на цьому фоні у фазу утворення бобів “Мікомом”, а також при внесенні Р60К30 і посіві насінням інокульованим ризоторфіном. Окупність добрив була найбільшою при застосуванні розрахункової дози добрив та за внесення фосфорно-калійних добрив і посіві на цьому фоні насінням, інокульованим ризоторфіном.
Добрива позитивно впливали на кількість бобів на рослині та масу зерна з однієї рослини, маса ж 1000 зерен при цьому практично не змінювалася.
Економічна і біоенергетична ефективність застосування добрив під сою. Економічний аналіз показав, що мінімальна собівартість зрошуваної сої - 45,6 гривень за 1 центнер і найвища рентабельність 185% виявилися за застосування розрахункової дози мінеральних добрив. Друге місце за їх ефективністю посідає варіант внесення фосфорно-калійного добрива (Р60К30) з проведенням на цьому фоні посіву сої насінням, інокульованим ризоторфіном. Собівартість одного центнера зерна в даному разі склала 50,7 гривень, а рентабельність - 156%. Енергетичний коефіцієнт при внесенні розрахункової дози мінеральних добрив становив 1,9, а при застосуванні фосфорно-калійних добрив і ризоторфіну - 2,1.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено обґрунтування вирощування сої в умовах зрошення та нове вирішення питання підвищення продуктивності і якості цієї культури шляхом оптимізації системи живлення рослин. Результати одержаних експериментальних даних дозволяють сформулювати наступні основні висновки:
1. При застосуванні розрахункової дози добрив вміст нітратів у 0 - 50 см шарі ґрунту в період сходів сої був більшим, ніж в інших удобрених варіантах досліду в межах на 10,6 - 14,7%, а порівняно з неудобреним ґрунтом - на 33,8%, рухомого фосфору - відповідно на 6,3; 10,6 та 18,3%. Суттєвої різниці у вмісті обмінного калію в ґрунті дослідних ділянок не встановлено. Вміст важких металів у ґрунті протягом вегетації не перевищував гранично допустимої кількості.
2. Добрива збільшують приріст надземної маси зрошуваної сої, порівняно з неудобреними рослинами, на початку галуження в межах на 7,7 - 23,1%, цвітіння 39,2 - 64,5% і утворення бобів 28,1 - 38,2%. Максимальна маса рослин при збиранні сої сформувалась при посіві її насінням обробленим ризоторфіном на фоні фосфорно-калійного добрива (Р60К30).
3. Добрива позитивно впливають на розмір асиміляційної поверхні сої. В період цвітіння вона була більшою, порівняно з неудобреним контролем, у варіантах із застосовуванням добрив на 67,0 - 73,3%, а при утворенні бобів - на 32,9 - 36,5%.
4. Застосування добрив позначилось на кількості елементів живлення у надземній масі сої. У повну стиглість бобів у варіантах N60Р60К30 вміст загального азоту, порівняно з неудобреним контролем, був більшим на 17,5%, фосфору на 17,6% і калію на - 11,6%. За період від цвітіння до достигання бобів кількість загального азоту в надземній масі неудобреної сої зменшилась на 86,9%, удобреної на - 84,5%, а фосфору відповідно на 75,4 та 73,1. Зменшення калію при цьому було не суттєвим.
5. Найбільш сприятливі умови для формування бульбочок на коренях сої створюються у ґрунті за внесення фосфорно-калійних добрив (Р60К30) та обробки насіння ризоторфіном. Застосування на цьому фоні азотного добрива в дозах N30 або N60 призводило до зменшення їх кількості відповідно на 38,4 та 50,1%. Маса бульбочок досягає максимуму у фазу формування бобів. У всі періоди розвитку сої вона була найбільшою, за внесення фосфорно-калійного добрива та обробці насіння ризоторфіном.
6. Внесення добрив практично не впливало на вміст олії в зерні сої. У несприятливі роки на всіх фонах вирощування у ньому її містилось менше, ніж у сприятливі. Добрива підвищували збір олії, порівняно з неудобреним контролем, в межах на 13,5 - 24,3%. Максимальну прибавку збору її одержали при застосуванні Р60К30 і посіві на цьому фоні насінням обробленим ризоторфіном, а також при внесенні N60Р60К30 та проведенні у цьому варіанті позакореневого підживлення “Мікомом” у фазу формування бобів.
7. Вміст сирого білку в зерні сої під впливом досліджуваних норм добрив практично не змінюється за виключенням варіанту, де на фоні N60Р60К30 у фазу формування бобів проводили позакореневе підживлення “Мікомом”. Збільшення, порівняно з неудобреним контролем, становить 2,6%.
8. Максимальна кількість сирого білку міститься у фазу 50% наливу бобів, у подальшому вона дещо зменшується. Біологічна повноцінність білку зерна сої практично не залежить від внесених добрив і досягає максимуму у період повної стиглості зерна. Збір сирого білку при застосуванні добрив, порівняно з неудобреним контролем, збільшувався на 14,5 - 30,9%. Максимальним він виявився у варіантах розрахункової дози добрив, та застосуванні N60Р60К30 з проведенням на цьому фоні в період формування бобів позакореневого підживлення “Мікомом”.
9. Кількість незамінних і лімітуючих амінокислот у сухій речовині зерна сої при внесенні добрив, порівняно з неудобреним контролем, дещо збільшується і перш за все при застосуванні N60Р60К30 та розрахункової дози. Сума лімітуючих амінокислот в сухій речовині збільшується від фази 50% наливу бобів до повної стиглості зерна на 10,1% у т.ч. за рахунок метіоніну - 49,4%.
10. Винос соєю елементів живлення (надземна маса + зерно) при внесенні добрив збільшується, порівняно з неудобреним контролем, по азоту на 25,5 - 30,2%, фосфору на 15,2 - 33,0%, а калію на 18,9 - 20,6%. На формування однієї тони зерна і відповідної кількості надземної маси в умовах зрошення неудобрена соя витрачає азоту 48,8, фосфору 17,2, калію 65,1 кг, а удобрена (N60Р60К30) відповідно 53,1; 19,9 та 68,1 кг.
11. Максимальний стабільний врожай зерна зрошувана соя формує при застосуванні розрахункової дози добрива. Прибавка врожайності, порівняно з контролем, становить 4,4 ц/га. Практично таке ж підвищення 4,1ц/га забезпечує внесення фосфорно-калійного добрива (Р60К30) при посіві на цьому фоні інокульованим ризоторфіном насінням сої. Підвищення врожаю сої при внесенні добрив збільшується за рахунок кількості бобів на рослині та маси з них зерна.
12. Внесення розрахункової дози добрива при вирощуванні сої в умовах зрошення забезпечує одержання максимального рівня рентабельності - 185%, а при інших системах удобрення, які вивчали в досліді, він не перевищував 156% і був одержаний при внесенні Р60К30 та посіві на цьому фоні насінням, інокульованим ризоторфіном. Коефіцієнт енергетичної ефективності в цих варіантах становить відповідно 1,9 та 2,1.
13. При вирощуванні сої в умовах зрошення на темно-каштановому ґрунті норми мінерального добрива рекомендується встановлювати розрахунковим методом, який базується на даних фактичного і оптимального вмісту елементів живлення у ґрунті та виносу їх запланованим урожаєм. Якщо дані вмісту елементів живлення в ґрунті відсутні, то доцільно вносити фосфорно-калійне добриво (Р60К30) і проводити посів сої насінням інокульованим ризоторфіном.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Філіп'єв І.Д., Гамаюнова В.В., Влащук О.С., Рищук Є.М. Ефективність розрахункової дози мінеральних добрив під сою в умовах зрошення // Вісник аграрної науки південного регіону. - Міжвідомчий тематичний науковий збірник. Сільськогосподарські та біологічні науки, Одеса, 2001.- Вип. 2. - С. 248-250. (Обробка і узагальнення даних. 75% авторства).
2. Філіп'єв І.Д., Гамаюнова В.В., Підручна О.В., Влащук О.С., Рищук Є.М. Вплив добрив на показники родючості ґрунту, міграцію нітратів з орного шару і екологічну чистоту рослинницької продукції // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв, 2001. - Вип. 3. -С. 40-45. (Узагальнення даних. 80% авторства).
3. Філіп'єв І.Д., Влащук О.С., Рищук Є.М. Урожай і якість зерна зрошуваної сої залежно від добрив // Агрохімія і ґрунтознавство. Ґрунтознавство і агрохімія на шляху до сталого розвитку України. Книга третя. - Харків, 2002. - С. 298-299. (Аналіз та оформлення матеріалів. 75 % авторства).
4. Філіп'єв І.Д., Влащук О.С., Рищук Є.М. Вплив добрив на вміст олії та амінокислот в зерні зрошуваної сої // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2002. - Вип. 21. - С. 16-19. (Експериментальна частина, обробка даних. 75% авторства).
5. Філіп'єв І.Д., Гамаюнова В.В., Рищук Є.М.. Витрати елементів живлення зрошуваною соєю на формування врожаю // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. - Вип.26. - С. 61-64. (аналіз та оформлення матеріалів. 75 % авторства).
6. Філіп`єв І.Д., Драчова Н.І., Рищук Є.М. Вміст амінокислот у зерні зрошуваної сої залежно від фази його стиглості та метеорологічних умов року // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2003. - Вип. 28. - С. 40-43. (узагальнення даних. 70% авторства).
7. Филипьев И.Д., Гамаюнова В.В., Рыщук Е.Н. Влияние удобрений на урожай и качество зерна орошаемой сои на юге Украины // Вісник аграрної науки Південного регіону. - Одеса, 2003. - Вип. 4. - С. 168-171. (експериментальна частина. 80 % авторства).
8. Рищук Є.М. Вплив мінеральних добрив на формування бульбочок на коренях зрошуваної сої // Таврійський науковий вісник. - Херсон: Айлант, 2004. - Вип. 30- С. 185-187.
9. Рищук Є.М. Вплив добрив на врожай зерна зрошуваної сої та вміст у ньому білка і олії // Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених і спеціалістів з проблем виробництва зерна в Україні (5-6 березня 2002р.). Дніпропетровськ, 2002. - С. 87-88.
10. Филипьев И.Д., Гамаюнов В.Е., Рыщук Е.Н. Влияние удобрений на содержание тяжелых металлов в семенах орошаемой сои и биологическую полноценность белков // Материалы ХІV международной научной конференции. - Херсон, 2002. “Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в Евразии”. - Херсон: Айлант, 2002. - С. 132-134. (Експериментальна частина, обробка даних. 80 % авторства).
11. Рыщук Е.Н. Содержание аминокислот и биологическая полноценность белка семян орошаемой сои в зависимости от фаз их спелости // Материалы международной научной конференции молодых ученых “Актуальные проблемы земледелия в начале нового тысячелетия и проблемы их решения”. Сборник научных трудов Института земледелия южного региона “Актуальные проблемы эффективного использования земель”. - Херсон, 2002. - Вып. 3. - С. 51-53 (экспериментальная часть).
12. Снеговой В.С., Малярчук Н.П., Рыщук Е.Н. и др.. Выращивание сои на юге Украины // Методические рекомендации. - Херсон: Айлант, 2003. -20с. (експериментальна частина. 80 % авторства).
13. Філіп'єв І.Д., Драчова Н.І., Рищук Є.М. Вплив добрив та умов вегетації рослин на вміст амінокислот в зерні зрошуваної сої // Проблеми та перспективи розвитку зрошуваного землеробства на півдні України. - Херсон, 2003. - С. 29-31. (Обробка даних. 80 % авторства).
14. Малярчук Н.П., Заверюхин В.И., Рыщук Е.Н. Технология выращивания сои // Методические рекомендации. - Херсон, 2004. -19с. (експериментальна частина. 75 % авторства).
15. Філіп'єв І.Д., Гамаюнов В.Є. Драчова Н.І., Рищук Є.М. Раціональна система удобрення зрошуваної сої // Каталог наукових розробок, що рекомендуються до впровадження в аграрному секторі. - Херсон, 2005. -20с.
16. Рищук Є.М. Удобрення сої // Методичні рекомендації по ефективному використанні добрив. - Херсон, 2005. - С. 16-22.
АНОТАЦІЯ
Рищук Є.М. “Продуктивність сої та якість зерна залежно від систем живлення в умовх зрошення півдня України”. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2005.
Дисертація присвячена визначенню продуктивності зрошуваної сої залежно від систем живлення. Встановлено, що максимальний урожай і рентабельність цієї культури формується за внесення розрахункової дози мінерального добрива. Друге місце за ефективністю його застосування займає варіант, де вносили фосфорно-калійне добриво і на цьому фоні висівали насіння сої інокульоване ризоторфіном. Рентабельність становила відповідно 185 та 156%.Встановлено, що соя має найбільшу асиміляційну поверхню в період утворення бобів. При внесенні добрив вона збільшується, порівнянно з неудобреним контролем, у фазу цвітіння в межах на 67,0-73,4%, а при утворенні бобів - на 32,9-73,4% .
Внесення добрив, особливо фосфорно - калійних (Р60К30) позитивно позначається на формуванні бульбочок на коренях сої. Застосування на цьому фоні азотного добрива приводить до зменшення їх кількості на 38,4-50,1%.
Добрива практично не впливають на вміст олії в зерні сої, але збір її при їх внесенні зростає. Так, на фоні розрахункової дози добрива, у порівнянні з неудобреним контролем, він збільшується на 24,3%. Аналогічно змінюється і збір білку. Біологічна ж цінність його досягла максимуму в період повної стиглості зерна.
Вміст лімітуючих амінокислот у сухій речовині зерна сої під впливом добрив змінюється несуттєво.
Витрати елементів живлення на формування одиниці врожаю зерна і відповідної кількості надземної маси у варіанті без добрив становлять N-48,8; P2O5-17,2, K2O-65,1кг., а удобреному (N30P60K30) відповідно: 53,1;19,9 та 68,1 кг.
Ключові слова: соя, добрива, азот, фосфор, калій, урожай, якість, сирий білок, амінокислоти, розрахункова доза добрива.
АННОТАЦИЯ
Рыщук Е.Н. “Продуктивность сои и качество зерна в зависимости от систем питания в условиях орошения юга Украины” - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. Херсонский государственный аграрный университет, г. Херсон, 2005.
Дисертация посвящена изучению влияния систем питания на прирост надземной массы, ассимиляционной поверхности, формирование клубеньковых бактерий, продуктивность и качество зерна орошаемой сои сорта Витязь - 50. Исследования проводили на темно-каштановой среднесуглинистой почве в опытном хозяйстве Института земледелия южного региона УААН на протяжении 1999 - 2002 г.г.
Установлено, что максимальный урожай и рентабельность этой культуры формируется при внесении расчетной дозы минеральных удобрений. Второе место по их эффективности занимает вариант, где применяли фосфорно-калийное удобрение и на этом фоне посев сои проводили семенами инокулированными ризоторфином. Определено, что под действием удобрений размер ассимиляционной поверхности, по сравнению с неудобренным контролем, увеличивается в фазу цветения до 73,4%, а при образовании бобов - на 36,5%. Согласно полученным данным максимальное количество клубеньков на корнях сои формируется в варианте, где вносили фосфорно-калийное удобрение (Р60К30). Применение на этом фоне N30 уменьшает их количество на 38,4, а N60 - на 50,1%.
Сбор белка при внесении удобрений увеличивается. Биологическая его ценность достигала максимума в период полной спелости зерна и практически не зависела от удобрений. Установлено, что сумма аминокислот и количество незаменимых в годы исследований изменялось. Из незаменимых на погодные условия года больше всего реагировали триптофан и особенно метионин.
Общий вынос элементов питания соей при внесении удобрений увеличивается: по азоту на 25,5 - 30,2, фосфору - 15,2 - 33,0, а калию - 18,9 - 20,6%. На формирование 1 тонны зерна и соответствующего количества надземной массы эта культура на неудобренном фоне использует азота 48,8, фосфора - 17,2, калия - 65,1, а на удобренном (N30Р60К30) соответственно 53,1; 19,9 и 68,1 кг. Урожай сои при внесении удобрений повышается прежде всего это происходит за счет увеличения количества бобов на растении и выхода зерна с одного растения. Уровень рентабельности при внесении под сою расчетной дозы минерального удобрения составляет 185%, а энергетический коэффициент - 1,9.
Ключевые слова: соя, удобрения, азот, фосфор, калий, урожай, качество, сырой белок, аминокислоты, расчетная доза удобрения.
ANNOTATION
Ryshchuk Ye. M. “Productivity of soybean and quality of it grain dependinq on nutrition systems in conditions of irrigation in the south of Ukraine”. - Manuscript.
The thesis for an academic degree of the candidate of agricultural sciences with the specialty 06. 01. 09 - plant growing. Kherson State Agrarian University, town of Kherson, 2005. The thesis is dedicated to the determination of the irrigated soy , depending on the feed system. It is defined that the maximum harvest and profitability of this culture is being formed by the application of the rated dose of the fertilizer. The second place according to the effectiveness of its usage occupies the variant, in compliance with which the phosphoric-potash fertilizer was used and on this ground seeds of soy, subcultured with ryzopeatum, were sowed. The effectiveness was correspondingly 185 and 156 %. It is ascertained that the soy has the main anabolic surface in the period of the formation of beans. By the application of fertilizers it increases in comparison with the unfertilized control, in the period of florification by 67.0 - 73.4 %, and in the period of the formation of beans by 32.9 - 73.4 %.
The application of the fertilizers, especially of phosphoric-potash fertilizer (P60K30) influences the formation of tubercles on the roots of soy positively. The usage during this of the nitrogen fertilizer leads to the decrease of their quantity by 38.4 - 50.1 %.
The fertilizers nearly don't influence the quantity of oil in soy seed, but this quantity increases by their application. So, comparing with the unfertilized control, the fertilized control increases this quantity by 24.3 %. In the same way the quantity of protein increases. Its biological value ran up to its maximum in the period of complete ripeness of the seed.
The content of limitative amino acids in the solid of the soy seed changes insignificantly under the influence of fertilizers.
Consumption of feed elements for the formation of the unit of seed harvest and corresponding quantity of top with the usage of the variant without fertilizers makes up N-48.8; P203 - 17.2, K2O - 65.1 kg, and with the usage of the variant with fertilizers (N30P60K30) correspondingly: 53.1; 19.9 and 68.1 kg.
Key words: soy, fertilizers, nitrogen, phosphorus, potassium, harvest, quality, raw protein, oil, anabolic surface, tubercles, amino acids, rated dose of the fertilizer, effectiveness.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Грунтово-екологічне обгрунтування краплинного зрошення. Вплив різних режимів зрошення та систем удобрення на властивості чорнозему опідзоленого. Стан поверхні поля за краплинного зрошення. Урожайність огірка за різних способів зрошення та удобрення.
доклад [7,1 M], добавлен 27.02.2009Загальна характеристика зернових культур: родини злакових, гречкових та бобових. Харчова цінність зерна та її формування при вирощуванні; зернова маса і головні показники її якості. Стандартизація і оцінка якості зерна, фізичні властивості зернової маси.
курсовая работа [535,7 K], добавлен 22.12.2009- Аналіз еколого-біологічних особливостей ехінацеї пурпурової, інтродукованої в умовах Полісся України
Вивчення біометричних показників ехінацеї пурпурової залежно від густоти посіву. Динаміка ростових процесів ехінацеї пурпурової протягом вегетації. Встановлення врожайності надземної маси та кореневищ залежно від густоти посіву в умовах Полісся України.
курсовая работа [132,3 K], добавлен 04.10.2014 Господарське значення культури. Біологічні особливості та морфологічні ознаки сої. Вплив органічних і мінеральних добрив на врожайність та якість зерна сої сорту Харківська 80. Економічна оцінка ефективності прийомів технології вирощування сої на зерно.
дипломная работа [163,9 K], добавлен 23.09.2013Водне господарство України і його значення, стан зрошення півдня країни. Обґрунтування шляхів вирішення поставлених завдань по збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції. Визначення очікуваного доходу і окупності капітальних вкладень.
курсовая работа [139,1 K], добавлен 08.11.2014Роль гібридів у продуктивності кукурудзи. Технології вирощування й дослідження росту і розвитку гібридів кукурудзи. Формування біомаси у пізньостиглих гібридів кукурудзи. Фотосинтетична продуктивність. Продуктивність гібридів кукурудзи. Урожайність.
дипломная работа [107,7 K], добавлен 17.01.2008Проблеми вирощування продовольчого зерна, особливості адаптації сортів пшениці озимої до зміни агрокліматичних умов півдня України. Фенологічні спостереження за розвитком сортів. Економічна та біоенергетична ефективність вирощування насіннєвого матеріалу.
дипломная работа [725,6 K], добавлен 02.06.2015Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Особливості використання краплинного способу поливу водами різної якості, його вплив на динаміку і напрямок змін агрофізичних, фізико-хімічних властивостей, сольового, водного, температурного режиму чорнозему опідзоленого та урожайність овочевих культур.
реферат [173,8 K], добавлен 23.11.2010Біологічні основи вирощування високих урожаїв якісного зерна та насіння озимої м’якої пшениці, її адаптивні властивості (зимостійкість, стійкість проти вилягання і хвороб). Економічна оцінку ефективності застосування різних строків сівби озимої пшениці.
дипломная работа [153,1 K], добавлен 03.02.2014
