Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут овочівництва і баштанництва

УДК 635.25:631.07:631.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Обгрунтування елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння та сіянки в Лісостепу України

06.01.06. - овочівництво

Музика Леонід Пилипович

Харків 2005

Загальна характеристика роботи

вирощування цибуля насіння сіянка

Актуальність теми. Аналіз фактичного стану виробництва в Україні свідчить, що забезпеченість населення екологічно безпечними овочами, в тому числі і цибулею ріпчастою, недостатня і складає 80-85 % до науково обґрунтованого раціону харчування. Згідно з розробленим прогнозом Інституту харчування Академії медичних наук України і НДІ гігієни харчування України раціон споживання овочів на душу населення до 2010 р. повинен скласти 141 кг в рік, з них цибулі - 11 кг. Вирішальним фактором для нарощування урожайності цибулі ріпчастої без збільшення площ посіву є застосування сучасної технології, складовими якої є елементи: способи сівби і схеми розміщення рослин, передпосівна підготовка насіння і сіянки, прийоми зниження забур'яненості посівів, застосування ефективних доз мінеральних добрив внесених врозкид і локально, раціонального використання фосфорних та рідких комплексних добрив при зрошенні і без нього. В умовах інтенсифікації овочівництва України у зв'язку з антропогенним навантаженням на ґрунт актуальними стали питання збереження та підвищення родючості ґрунту, раціонального використання землі, сівозмін.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною наукових досліджень лабораторії технології Інституту овочівництва і баштанництва УААН “Теоретичне обґрунтування та розробка параметрів ресурсозберігаючих технологій виробництва екологічно чистої продукції овочевих та баштанних культур на продовольчі та насіннєві цілі на базі нових сортів і гібридів, створення нових робочих органів машин і обладнання в зональному обсязі”, номер державної реєстрації 0196U017174 і лабораторії агрохімії - по проблемі “Розробити ресурсозберігаючі і екологічно безпечні технології застосування добрив під високопродуктивні гібриди і сорти овоче-баштанних культур направлені на збереження родючості ґрунту, підвищення врожайності і якості овочів в різних ґрунтово-кліматичних зонах України”, номер державної реєстрації 0101U001171.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень є розробка і освоєння комплексу елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння та сіянки. Відповідно до зазначеної мети були поставлені такі завдання:

- визначити вплив попередників при різних системах удобрення на урожайність цибулі ріпчастої з насіння;

- розробити прийоми зниження забур'яненості посівів;

- вивчити дію різних доз і співвідношень мінеральних добрив по органічному фону на поживний режим ґрунту, ріст і розвиток рослин цибулі ріпчастої, її урожайність при вирощуванні з насіння і сіянки при зрошенні і без нього;

- встановити дію рідких комплексних добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої;

- виявити ефективність добрив при незбалансованому по фосфору їх внесенні під цибулю ріпчасту з насіння;

- з'ясувати ефективність локального внесення добрив;

- обґрунтувати оптимальні способи сівби, що відповідають певним схемам розміщення та густоти рослин при вирощуванні цибулі ріпчастої з сіянки різних розмірів;

- вивчити вплив строків і температур передпосадкового прогрівання вибірка на біохімічні зміни в цибулинах, їх схожість, стрілкування рослин та врожайність цибулі ріпчастої;

- визначити біохімічні показники цибулі ріпчастої залежно від дії різних елементів і прийомів технології та вплив їх на лежкість цибулин;

- дати біоенергетичну і економічну оцінку ефективності елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої.

Об'єкт дослідження - фізіологічні та біологічні процеси, які проходять у рослинах та окремі процеси в ґрунті залежно від елементів і прийомів інтенсивної технології вирощування цибулі ріпчастої.

Предмет дослідження - фактори формування продуктивності та якості цибулі ріпчастої (попередники, захист посівів від бур'янів, система удобрення, способи сівби і вирощування).

Методи дослідження. Польові та лабораторно-польові дослідження, біоенергетичний, економічний та статистичний аналіз за загальними методиками.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північно-східного Лісостепу України на основі комплексу досліджень встановлено закономірності формування продуктивності та якості цибулі ріпчастої при вирощуванні з насіння та сіянки. Встановлені оптимальні параметри технологічних прийомів вирощування цибулі ріпчастої: попередники, захист посівів від бур'янів, система удобрення, способи сівби та вирощування, передпосадкового прогрівання вибірка та їх вплив на врожайність і якість продукції. Доведено доцільність заміни внесення органічних добрив посівом сидеральних рослин, розкидного способу внесення мінеральних добрив на локальний. Визначено ступінь виносу елементів мінерального живлення для формування врожайності цибулі ріпчастої при різних технологіях вирощування. Проведена біоенергетична оцінка і економічний аналіз елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння і сіянки.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних даних розроблено і впроваджено у виробництво основні елементи і прийоми інтенсивної технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння і сіянки, які дають змогу отримувати врожайність, при вирощуванні з насіння на рівні 21,2-30,6 т/га, з сіянки - 26,9-45,5 т/га. Рекомендації по застосуванню ефективних елементів технології вирощування цибулі ріпчастої були складовою частиною обласного плану впровадження і використовувались при освоєнні технології вирощування цибулі в господарствах регіону (АФ “Косівщинська” на площі 10-70 га, АК “Тепличний” на площі 5-10 га, ФГ “Злагода” - 3 га та ін.). Впровадження результатів досліджень забезпечує отримання чистого прибутку 850,6 грн./га при рівні рентабельності 131 %.

Матеріали досліджень використано для підготовки “Науково-обґрунтованих систем землеробства для Сумської області” (1988, 2003 рр.), для розробки нормативів потреби зони лісостепу України в мінеральних добривах на період 1985-1999 рр. та в рекомендаціях, агротехнічних паспортах і навчальному процесі на курсах підвищення кваліфікації керівників районів, господарств, головних спеціалістів та фермерів.

Особистий внесок здобувача полягає в безпосередній участі в розробці програми досліджень, в закладенні і проведенні польових і лабораторних досліджень, узагальненні отриманих результатів і підготовці їх до публікації, а також впровадженні результатів у виробництво. Частка участі автора у теоретичному обґрунтуванні та узагальненні результатів досліджень становить 90 %.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на координаційних нарадах протягом 1977-2005 рр. в Інституті овочівництва і баштанництва УААН. Основні положення дисертації було апробовано на наукових конференціях професорсько - викладацького колективу і аспірантів Уманського державного аграрного університету, на республіканській конференції молодих учених і аспірантів в Білоруському науково-дослідному інституті картоплярства і плодоовочівництва і науково - виробничій конференції в Молдавському науково - дослідному інституті зрошуваного землеробства і овочівництва, на розширених засіданнях Української координаційно - методичної ради по проблемі “Підвищення врожайності, покращення якості і збільшення виробництва овочевих і баштанних культур” ІОБ УААН в м. Харків та на науково - виробничих конференціях Сумського національного аграрного університету.

Робота заслуховувалась на вченій раді і на наукових конференціях в ІОБ УААН в м. Харків в 1979-2005 рр.

Публікації. За результатами досліджень роботи опубліковано 12 статей, з яких 3 у фахових виданнях, 7 тез доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 151 сторінці машинописного тексту (комп'ютерний варіант) і складається із вступу, 7 розділів, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел і 14 додатків. Текст включає в себе 52 таблиці, 9 рисунків. Список використаних джерел охоплює 261 найменування, в тому числі 28 авторів далекого зарубіжжя.

Основний зміст роботи

Стан проблеми та аналітичний огляд літератури. Наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних учених з питань морфологічних особливостей, основних елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої.

Методика і умови проведення досліджень. У другому розділі наведено задачі, методику проведення польових та лабораторних досліджень, характеристику погодних та ґрунтових умов. Експериментальні дослідження проводили на кафедрі овочівництва Уманського державного аграрного університету, розташованого в південній частині правобережного лісостепу України (ґрунт дослідного поля - чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий на лесі) та в господарствах Сумського району Сумської області розташованому в північно - східному лісостепу України (ґрунт дослідних полів чорнозем глибокий малогумусний слабовилугуваний середньосуглинковий на лесі). Забезпеченість ґрунтів дослідних ділянок рухомими формами азоту і калію середня, фосфору - підвищена. Клімат регіонів проведення досліджень характеризується як помірно - середньоконтинентальний. Погодні умови в роки досліджень досить різнилися, що дало можливість отримати об'єктивні дані і достовірні результати.

Технологічні елементи і прийоми - загальноприйняті при вирощуванні цибулі ріпчастої в лісостепу України. Дослідження проводились з цибулею ріпчастою сортів Сквирська, Стригунівська носівська та Золотиста в короткочасних дослідах. Лабораторно-аналітичні роботи проведено на кафедрі овочівництва Уманського державного аграрного університету та в лабораторії агрохімії Сумського інституту агропромислового виробництва УААН.

При вирощуванні цибулі в умовах зрошення вологість ґрунту підтримували на рівні не нижче 75 % найменшої вологоємкості (НВ), В період досліджень проведено 12 короткочасних дослідів. Схема розміщення рослин на площі при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння широкорядно вузькосмугово (міжряддя 70 см при ширині смуг 20 см) з нормою висіву насіння 8-10 кг/га, при вирощуванні з сіянки - згідно схеми досліду. Площа облікової ділянки 10-21 м², повторність варіантів чотириразова. Під час проведення спостережень, обліків та аналізів використовували посібники “Методика полевого опыта” Б.О. Доспехова (1985); “Методика опытного дела в плодоводстве и овощеводстве” під редакцією В.Ф. Бєліка (1979); “Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві” за редакцією Г.Л. Бондаренка і К.І. Яковенка (2001). Для визначення вмісту поживних речовин відбирали зразки грунту в динаміці. Нітратний азот в ґрунті визначали фотоколориметрично з дисульфофеноловою кислотою, амонійний азот - фотоколориметрично з реактивом Неслера. Рухомий фосфор - на фотоколориметрі по методу Труога - Майєра, обмінний калій - на полум'яному фотометрі по методу Е.А Бровкіної. В 1977-1988 і 2001-2004 рр. рухомий фосфор і обмінний калій визначали за Чириковим.

В рослинних зразках визначали вміст азоту, фосфору і калію в розчині який отримували шляхом мокрого озоління сірчаною кислотою і пергідролем (по Гінзбург та ін., 1965). Азот і фосфор визначали фотоколориметрично, калій на полум'яному фотометрі, суху речовину - висушуванням при 105⁰С. Якість продукції встановлювали: загальний цукор - за Бертраном, аскорбінову кислоту - за І.К. Муррі (А.І. Єрмаков і ін., 1952), нітрати - потенціометрично іонселективним методом (Вдовіна, Медвєдєва, 1978). Винос поживних речовин з урожаєм цибулі визначали за З.І. Журбицьким (1963), баланс поживних речовин - за О.В. Петербургським (1974).

Економічну оцінку ефективності вивчених заходів проводили згідно рекомендацій “Методика определения экономической эффективности использования в сельском хозяйстве результатов научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, новой техники, изобретений и рационализаторских предложений” (М.: - 1980). Біоенергетичну оцінку проводили згідно методики О.С. Болотських, і М.М. Довгаль (2001). Дані результатів досліджень обробляли за методикою Б.О. Доспєхова (1985).

Вплив попередників та удобрення на урожайність цибулі ріпчастої. Фізико-хімічний стан ґрунту, забур'яненість посівів, урожайність вирощуваних рослин в значній мірі визначається вибором попередника. Ефективними попередниками під цибулю ріпчасту були ячмінь і горох (табл. 1).

По всіх попередниках пожнивні залишки без додавання добрив були малоефективними. Найбільш високу урожайність цибулі отримано при використанні пожнивних залишків + внесення азотних добрив (N60) + посів сидератів - приріст врожаю складає 6,0-6,4 т/га або 36,0-37,4 % до контролю (без добрив).

Практично на такому ж рівні отримано урожайність цибулі ріпчастої при внесенні перегною з розрахунку 30 т/га та мінеральних добрив N₆₀Р₆₀К₆₀. Досить ефективними були варіанти з використанням пожнивних залишків збагачених азотними добривами (N₆₀).

Таблиця 1. Вплив попередників при різних системах удобрення на урожайність цибулі ріпчастої

Прийоми захисту посівів цибулі ріпчастої від бур'янів. Економічно доцільні заходи зменшення забур'яненості посівів мають надзвичайно важливе значення. По впливу на зменшення забур'яненості посівів цибулі заслуговує на увагу варіант з досходовим внесенням препарату стомп (2,25 л/га - стрічково) з наступним прополюванням посіву вручну (зменшення забур'яненості на 72,5 - 79,5 %). При вирощуванні цибулі без прополювань кращим був варіант з стрічковим внесенням: в досходовий період - стомп 2,25 л/га); в фазу цибулі 2-3 листки - тотрил (0,5 л/га ) + фюзилад (0,5 л/га) + РКД (7 л/га); в період формування цибулини - центуріон (0,15л/га) + аміго (0,45; л/га) - зменшення забур'яненості посіву в період вегетації цибулі - 92,9 - 89,7 %. При застосуванні досходового і післясходового боронування посівів зменшення забур'яненості складало 61,6 - 54,1 %. При використанні різних заходів зменшення забур'яненості посівів урожайність цибулі ріпчастої істотно не знижувалась (знаходилась в межах 19,3 - 20,5 т/га).

Вплив доз і співвідношень мінеральних добрив, внесених по фону органічних на поживний режим ґрунту, ріст, розвиток рослин і урожайність цибулі ріпчастої. При вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння і сіянки в умовах зрошення і без зрошення, внесення по фону 30 т/га перегною, мінеральних добрив сприяло покращенню поживного режиму ґрунту, росту і розвитку рослин цибулі, прискорювало дозрівання цибулин на 2-5 діб.

При вирощуванні без зрошення більшу масу рослин цибулі ріпчастої з насіння та урожайність цибулин (16,2 т/га) забезпечувало внесення під зяб по фону 30 т/га перегною мінеральних добрив з розрахунку N₁₂₀Р_90-120К₉₀. В умовах зрошення найбільш високу урожайність цибулі ріпчастої - 23,0 т/га при вирощуванні з насіння отримано при внесенні під зяб 30 т/га перегною і мінеральних добрив з розрахунку N₁₈₀Р₁₂₀К₁₂₀ (рис.1).

При вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння без удобрення зрошення сприяло росту урожайності на 2,1 т/га (18,9 %), а по фону 30 т/га перегною - на 3,1 т/га (23,0 %), при сумісному його внесенні з N₁₂₀Р₉₀К₉₀ - на 5,3 т/га (33,3 %) із N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀ - на 6,7 т/га (41,1 %).

Ефективність рідких комплексних добрив (РКД) при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння. Найбільш високу урожайність цибулі ріпчастої - 26,3 т/га (приріст урожайності 7,1 т/га) отримано при внесенні під посів повної оптимальної (N₁₂₀Р₁₂₀К₁₂₀) дози мінеральних добрив з використанням частини їх (N₃₆Р₁₂₀) в вигляді РКД для проведення підживлення в фазу рослин цибулі 5-6 листків. В цілому ж використання частки добрив оптимальної дози для проведення підживлень посіву цибулі сприяло отриманню практично рівноцінного приросту врожаю незалежно від кількості підживлень, видів і доз використовуваних добрив.

Використання РКД сумарною дозою N₃₆Р₁₂₀ (без допосівного внесення добрив) для проведення одного чи двох підживлень цибулі (в фази 5-6 листків і початку утворення цибулини) забезпечило приріст врожайності на рівні допосівного внесення повного мінерального добрива в оптимальній дозі (табл. 2).

Таблиця 2. Урожайність цибулі ріпчастої залежно від видів та строків внесення добрив

Ефективність мінеральних добрив незбалансованих по фосфору при їх застосуванні в різні строки під цибулю з насіння. Відмічено покращення розвитку рослин по варіантах з удобренням. Урожайність цибулі ріпчастої зростала від 22,7 т/га (в контролі) до 31,3 т/га. Максимальний приріст врожаю - 7,6 т/га (33,5 %) отримано на варіанті з нормою удобрення N₁₂₀Р₁₅₀К₁₂₀ і 5,1 т/га при незбалансованому фосфорному живленні - N₁₂₀Р₄₀К₁₂₀. Локальне застосування фосфорного удобрення по двох фонах азотного живлення (N₁₂₀ і N₁₆₀) забезпечило достовірний приріст врожайності (7,1-6,7 т/га). Перенесення частини удобрення з основного внесення для припосівного також забезпечило приріст урожайності 7,9 т/га - 34,8 % (табл. 3).

Таблиця 3. Урожайність цибулі ріпчастої при незбалансованому по фосфору внесенні добрив під посів її

*Примітка - при сівбі (на 6 см збоку і 12 см глибше смуги)

При проведенні аналогічних досліджень в 2001-2003 рр. з дещо іншими дозами добрив було встановлено помітне зменшення кількості листків і їх довжини при зменшенні внесення або повному виключенні з удобрення фосфору.

На чорноземі типовому вирощування цибулі ріпчастої з насіння по фону внесення повного добрива з розрахунку N₆₀Р₆₀К₆₀ забезпечує урожайність 19,2 т/га. При виключенні фосфорних добрив на фоні N₆₀К₆₀ спостерігається достовірне зниження врожайності - до 17,3 т/га (на 11,0 %).

Ефективність локального внесення мінеральних добрив при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння. Мінеральні добрива сприяли покращенню поживного режиму ґрунту. Внесення повної дози мінеральних добрив N₁₂₀Р₁₅₀К₁₂₀ було ефективним при всіх способах застосування: восени під оранку, восени локально, під передпосівну культивацію, весною локально. Урожайність складала 27,8-29,1 т/га (на контролі 22,5 т/га). Зменшення дози добрив до N₆₀Р₇₅К₆₀ внесеної локально навесні, забезпечило приріст урожайності 6,8 т/га, тобто майже такий же як при застосуванні повної дози різними способами (табл. 4). Таким чином, локальне внесення мінеральних добрив є енергозберігаючим засобом, який дозволяє одночасно із одержанням високих врожаїв вдвічі зменшити витрати добрив. Найбільш високу урожайність цибулі ріпчастої (31,2 т/га) забезпечило дробне застосування добрив повної дози (Р₁₃₀К₁₀₀ - під оранку восени, N₉₀-під культивацію весною, N₃₀ -в підживлення в фазі 4-7 листків і Р₂₀К₂₀ - в підживлення в фазі формування цибулини).

Таблиця 4. Урожайність цибулі ріпчастої при локальному внесенні добрив, т/га

Способи сівби, схеми розміщення і густота рослин цибулі ріпчастої при вирощуванні з сіянки різних розмірів. Досліджувані елементи технології істотно впливали на ріст, розвиток рослин і урожайність. При збільшенні густоти біометричні показники рослин цибулі зменшувались, площа листків та фотосинтетичний потенціал зростали, а чиста продуктивність фотосинтезу по кожному розміру сіянки зростала до певної межі загущення рослин (табл. 5). Стрічкова двохря - дна - (15+45)х3-6 см схема сівби в порівнянні з широкорядним (45х2,7 - 6,5 см) розміщенням рослин з однаковою густотою дозволяє збільшити урожайність цибулі ріпчастої на 1,8-3,6 т/га (5,6-8,9 %). Збільшення розміру сіянки з 0,7-1,0 до 1,5-2,2 см сприяло підвищенню урожайності з 30,3-34,4 до 42,1-45,5 т/га. Найбільш високу урожайність отримано при певній (оптимальній) густоті рослин для кожного розміру сіянки: 0,7-1,0 та 1,1-1,4 см - 833 тис.шт./га (34,0 і 40,5 т/га); 1,5-2,2 см - 667 тис.шт./га (45,5 т/га) і вибірка (2,3- 3 см в діаметрі) - 444 тис. шт./га (40,2 т/га).

Таблиця 5. Фотосинтетичні показники посівів цибулі ріпчастої та її урожайність залежно від схеми розміщення та густоти рослин

Освоєння елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої в умовах виробництва. Впровадження результатів досліджень проведена в господарствах лісостепової зони України. Кращі з вивчених елементів і прийомів вирощування цибулі ріпчастої було зведено в єдину технологію, яка широко впроваджувалась в господарствах Сумської області (АФ “Косівщинська”, АК “Тепличний”, ФГ “Злагода” і ін.). Так, в АФ “Косівщинська” в 2002-2004 рр. впровадження технології забезпечило приріст прибутку 850,6 грн./га.

Висновки

Проведені дослідження з питань попередників, захисту посівів від бур'янів, системи удобрення, способів сівби, схеми розміщення і густоти рослин та передпосадкового прогрівання вибірка свідчать про значні резерви підвищення урожайності цибулі ріпчастої з насіння і сіянки і дозволяють зробити наступні висновки:

1. Вирощування цибулі ріпчастої з насіння по фону: пожнивні рештки попередника (ячмінь, горох, редис на насіння) + N₆₀ + посів сидератів по рівню урожайності (22,2-23,5 т/га) не поступалось вирощуванню її по фону 30 т/га перегною або мінеральних добрив з розрахунку N₆₀Р₆₀К₆₀.

2. Проведення досходового та післясходового боронування посівів цибулі ріпчастої з насіння сприяло зниженню забур'яненості на період першого прополювання на 54,1 %. Досходове внесення гербіциду стомп (2,25 л/га - стрічково) з послідуючим прополюванням вручну зменшувало забур'яненість посіву на 72,5-79,5 %.

3. При вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння без зрошення по фону 30 т/га перегною економічно виправдано внесення мінеральних добрив з розрахунку N₉₀Р₉₀К₉₀ (урожайність - 15,6 т/га, приріст урожайності - 4,5 т/га). Вирощування цибулі з насіння і сіянки при зрошенні та з сіянки без зрошення з внесенням по фону 30 т/га перегною N₁₂₀Р₉₀К₉₀ забезпечує урожайність 21,1; 26,9 і 22,0 т/га відповідно (приріст урожайності 8,0; 8,7 і 6,8 т/га). При однорічному вирощуванні цибулі зрошення сприяло підвищенню урожайності до 5,3 т/га у варіанті 30 т/га перегною + N₁₂₀Р₉₀К₉₀.

4. Рідке комплексне добриво як в основне внесення під цибулю так і в підживлення було рівноцінне використанню твердих мінеральних добрив в оптимальній дозі. Зменшення в повному мінеральному удобренні дози фосфору призвело до зниження урожайності цибулі. Як ресурсозберігаючий елемент технології - застосування добрив локально дозволило зменшити дози їх у два рази. При розкидному внесенні повної дози урожайність цибулі 27,9-29,1 т/га, при локальному половинної (N₆₀Р₆₀К₆₀) - 29,3 т/га, додатковий умовно чистий прибуток до контролю 4384 грн./га, рівень рентабельності 325 %.

5. Стрічкова двохрядна - (15+45)х3-6 см схема посіву при вирощуванні цибулі з сіянки в порівнянні з широкорядним (на 45 см) розміщенням рослин з однаковою густотою дозволяє збільшити урожайність на 1,8-3,6 т/га (5,6-8,9 %) та приріст прибутку на 1053-2520 грн/га, при рівні рентабельності 201-250%.

6. Підвищенню урожайності цибулі ріпчастої при вирощуванні з сіянки сприяє забезпечення оптимальної густоти рослин при кожному розмірі її. Найбільш високу урожайність (45,5 т/га) отримано при сівбі сіянки розміром 1,5-2,2 см. по схемі (15+45)х5 см з густотою 667 тис. шт. /га - приріст урожайності проти густоти 556 тис. шт. /га 3,4 т/га. Для сіянки 0,7-1,0 і 1,1-1,4 см краща густота рослин 833 тис.шт./га - урожайність 34,0 і 40,5 т/га відповідно. Оптимальна густота рослин цибулі ріпчастої при вирощуванні з вибірка 444 тис.шт/га, урожайність 40,2 т/га.

7. При вирощуванні цибулі ріпчастої з використанням вибірка передпосівне прогрівання його при температурі +30…+32⁰С протягом 13 діб забезпечує зниження стрілкування рослин у 2,3 рази, підвищення урожайності до 40,1 т/га (збільшення на 5,8 т/га - 17 %проти варіанту без прогрівання). На такому ж рівні спостерігалась ефективність передпосадкового прогрівання вибірка при +40…+42⁰С протягом трьох діб. Якість та лежкість цибулин при цьому підвищувалась.

8. Загальний (цибулини + листя) винос елементів мінерального живлення на 1 т цибулин вищий при вирощуванні цибулі ріпчастої з насіння і в середньому складає азоту - 4,0-4,2, фосфору - 1,6-1,9 і калію - 3,7-4,2 кг. При вирощуванні з сіянки ці показники на 0,2-0,8 кг нижчі. Коефіцієнт використання поживних речовин із добрив (перегною) складає по цибулі з насіння без зрошення: азоту - 7,1%, фосфору - 15,2% і калію - 13,0%.

10. Високий вміст накопиченої енергії в прирості врожаю (11460-12768 МДж/га) і коефіцієнт біоенергетичної ефективності (2,38-2,59) відмічено при внесенні під посів цибулі ріпчастої 30 т/га перегною + N₁₂₀Р₉₀К₉₀. При розміщенні посіву по фону пожнивні рештки попередника + N₆₀ + сидерати коефіцієнт біоенергетичної ефективності зростає до 4,00, а при локальному внесенні половинної (N₆₀Р₇₅К₆₀) дози добрив - до 4,60. Встановлення оптимальної густоти рослин при сівбі сіянки діаметром 1,1-1,4 і 1,5-2,2 см забезпечує накопичення енергії в прирості врожаю 9612 і 5328 МДж/га відповідно і коефіцієнт біоенергетичної ефективності 5,67 і 3,37.

11. Підвищенню економічної ефективності вирощування цибулі ріпчастої сприяє: розміщення посіву по кращих попередниках з використанням пожнивних решток їх + N₆₀ + сидерати (приріст прибутку 3592-3855 грн./га); внесення по фону 30 т/га перегною мінеральних добрив в оптимальній дозі (3819-4293 грн./га); локальне застосування добрив половинної дози (N₆₀Р₇₅К₆₀) - 4384 грн./га, підвищення рентабельності на 23 %; схема розміщення рослин (1053-2520 грн./га); та оптимальна густота рослин при різних розмірах сіянки - 1133-5361 грн./га при рентабельності 166-201 %.

Рекомендації виробництву

На основі результатів досліджень ефективності елементів та прийомів вирощування цибулі ріпчастої з насіння і сіянки на чорноземних ґрунтах лісостепу України сільськогосподарському виробництву рекомендується:

З метою підвищення ефективності вирощування цибулі ріпчастої з насіння, посіви її розміщувати по попередниках: горох, зернові - по фону заробки в ґрунт подрібнених пожнивних решток з внесенням N₆₀ і посіву сидератів, зелена маса яких заорюється в другій половині жовтня або по фону 30 т/га перегною + N₁₂₀Р₉₀К₉₀. При використанні під цибулю лише мінеральних добрив використовувати їх локально в половинній (N₆₀Р₇₅К₆₀) нормі.

Рідкі комплексні добрива (РКД) марки 10-34-0 застосовувати під цибулю в тих же дозах, що і традиційні (тверді) добрива.

Для зменшення забур'яненості посівів цибулі і витрат на ручні прополювання при вирощуванні цибулі з насіння проводити досходове і післясходове боронування посівів легкими боронами впоперек рядків. При значній потенціальній забур'яненості посіву, досходово (екраном) вносити гербіцид стомп (стрічково) з розрахунку 2,25 л/га.

При вирощуванні цибулі ріпчастої при зрошенні в лісостепу України сіянку, розсортовану по розмірах 0,7-1,0, 1,1-1,4, 15,-2,2 см висівати з густотою відповідно 833, 833 і 667 тис. шт./га, вибірок (2,3-3,0 см в діаметрі) - 444 тис.шт./га.

При вирощуванні цибулі ріпчастої гострих сортів з використанням вибірка проводити передпосадкове прогрівання його протягом 13 діб при температурі +30…+32⁰С або трьох діб при температурі +40…+42⁰С, забезпечуючи активне вентилювання маси, що прогрівається.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Музика Л.П. Урожай цибулі-ріпки залежно від способу вирощування та удобрення// Овочівництво і баштанництво. - Харків, 1986, - Вип.31. - С.14-17.

2. Музика Л.П. Вплив доз, строків та способів внесення мінеральних добрив на врожайність цибулі-ріпки при однорічному вирощуванні// Овочівництво і баштанництво. -Харків, 2002. - Вип. 47. - С. 366-370.

3. Гончаренко В.Ю., Музика Л.П. Вплив попередників при різних системах удобрення на урожайність та якість цибулі ріпчастої// Овочівництво і баштанництво. - Харків, 2005. - Вип.50. - С.373-383. (Особистий внесок 75%. Проведення досліджень, узагальнення результатів, формування висновків, написання статті).

4. Музыка Л.Ф. Оптимальные площади питания для лука при разных размерах севка // Материалы ІІ республиканской конференции молодых ученых и аспирантов “Создание новых сортов картофеля, плодов и овощей для интенсивного земледелия и усовершенствование технологий их возделывания”. - Самохваловичи, Минская обл., 1974. - С.174-176.

5. Музыка Л.Ф. Выборок, как материал для выращивания репчатого лука// Картофель и овощи. - М., 1986. - № 2. - С.33-34.

6. Музыка Л.Ф., Мищенко Н.И. Отзывчивость лука из семян на удобрения. Информационный листок. - К.: Укринформагропром, 1990. - 2 с.

7. Музыка Л.Ф. Размер севка и площади питания лука// Тезисы докладов научно-производственной конференции “Промышленная технология возделывания овощных культур”. - Кишинев, 1974. - С.88-91.

8. Музыка Л.Ф. Урожай лука-репки в зависимости от площади питания для разных размеров севка// Тезисы докладов и сообщений научно-теоретической конференции молодых ученых и специалистов сельского хозяйства “Пути интенсификации в растениеводстве”. - Черкассы, 1974. - С. 26.

9. Музыка Л.Ф. Условия возделывания и урожай лука-репки // Тезисы докладов участников конференции по сельскому хозяйству в 1985 году “Пути повышения эффетив- ности производства и качества сельскохозяйственной продукции”.- Сумы, 1985, - С.82-84.

10. Музыка Л.Ф. Жидкие комплексные удобрения при однолетней культуре лука в условиях орошения// Тезисы докладов участников конференции по сельскому хозяйству в 1985 году “Пути повышения эффективности производства и качества сельскохозяйственной продукции”. - Сумы, 1985. - С.84-86.

11. Музыка Л.Ф. Эффективность гербицидов при выращивании лука-репки в однолетней культуре// Тезисы докладов предстоящей в марте 1987 года областной конференции членов НЭО и НТО сельского хозяйства “Новые методы и приемы социалистического хозяйствования в агрокомплексе Сумской области”. - Сумы, 1987. - С.56-58.

12. Музыка Л.Ф. Лук из севка и семян// Тезисы докладов Всесоюзной научно-практической конференции “Интенсификация с.-х. производства в условиях радикальной экономической реформы”. - Сумы, 1989. - С.320-323.

Анотація

Музика Л.П. Обґрунтування елементів і прийомів технології вирощування цибулі ріпчастої з насіння і сіянки в лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06. - овочівництво. - Інститут овочівництва і баштанництва УААН, Мерефа, 2005.

У дисертації наведено результати досліджень з комплексу технологічних елементів і прийомів вирощування цибулі ріпчастої в лісостепу України. Визначені кращі попередники цибулі та використання пожнивних решток їх з додаванням N₆₀ та посіву сидератів, що по ефективності рівноцінно 30 т/га перегною чи мінеральних добрив з розрахунку N₆₀Р₆₀К₆₀, та заходи зменшення забур'яненості посівів цибулі з насіння. Розроблено систему удобрення цибулі ріпчастої, встановлена оптимальна доза добрив при локальному внесенні, що дозволяє зменшити дози їх вдвічі. Визначено вплив розроблених елементів технології на якість врожаю. Встановлено рівень споживання та винос поживних речовин рослинами цибулі (на 1 т цибулин), та коефіцієнти їх використання з ґрунту і добрив при вирощуванні цибулі з сіянки і насіння при зрошенні і без зрошення.

Розрахована біоенергетична і економічна ефективність розроблених елементів технології. Основні результати досліджень впроваджено в виробництво.

Ключові слова: цибуля ріпчаста, спосіб вирощування, прогрівання, локальне удобрення, попередники, гербіциди.

Аннотация

Музыка Л.Ф. Обоснование элементов и приемов технологии выращивания лука - репчатого из семян и севка в лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06. - овощеводство. - Институт овощеводства и бахчеводства УААН, Мерефа, 2005.