Обгрунтування підбору маточно-насіннєвих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у лісостепу України

Размещено на http://allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

06.01.07 - Плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Обгрунтування підбору маточно-насіннєвих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у лісостепу України

Кучер Руслан Анатолійович

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ГОНТАР Василь Терентійович,

Національний аграрний університет,

доцент кафедри садівництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ОМЕЛЬЧЕНКО Іван Климович,

Інститут садівництва УААН,

головний науковий співробітник відділу

технології вирощування плодових культур

кандидат сільськогосподарських наук, доцент

ДОЛІД Анатолій Володимирович,

Подільський державний аграрно-

технічний університет, доцент кафедри

плодоовочівництва і виноградарства

Провідна установа:

Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, відділ акліматизації плодових рослин, м. Київ

Захист відбудеться “24” лютого 2005 року о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони 15, навчальний корпус №3, аудиторія №65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони 13, навчальний корпус №4, к.41.

Автореферат розісланий “22” січня 2005 р.

Вчений секретар Балабайко В.Ф.

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний рівень садівництва в Україні не дозволяє повною мірою забезпечити населення країни плодами груші. Однією з головних причин цього є обмежений вибір підщеп, особливо слаборослих насіннєвих, придатних для вирощування інтенсивних насаджень груші. Тому проблема створення і впровадження у виробництво слаборослих насіннєвих підщеп для груші в Україні сьогодні лишається актуальною.

Відсутність слаборослих насіннєвих підщеп з одного боку і наявність слаборослих гібридних форм груші, які були одержані в результаті селекційної роботи у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка з іншого, визначили необхідність вивчення таких форм як підщеп - спочатку в розсаднику, а потім у саду.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Автор, як аспірант Національного аграрного університету, був безпосереднім виконавцем науково-дослідної роботи за темою дисертації, що проводилась у 2001-2003 рр. відповідно до тематичного плану НДР Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН згідно із завданням "Вивчити та виділити швидкоплідні високопродуктивні сорти і перспективні гібридні форми груші. Нові сорти та гібридні форми груші як вихідний матеріал в селекції слаборослих підщеп груші". Номер державної реєстрації 0196U010552.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було виділити за комплексом господарсько-цінних ознак слаборослі насіннєві підщепи для груші, які б дали можливість значно підвищити продуктивність як плодового розсадника, так і насаджень у лісостеповій зоні України та їх економічну ефективність. Для цього вирішували такі основні завдання:

визначити фенологічні фази розвитку маточних дерев новостворених слаборослих гібридних форм груші, самоплідність, перехресну плодючість та зимостійкість;

вивчити вплив строків стратифікації на хід дозрівання і посівні якості насіння;

провести оцінку біометричних показників надземної та кореневої системи сіянців і саджанців;

встановити ступінь стійкості сіянців слаборослих гібридних форм до несприятливих погодніх умов та ураження збудниками парші і бурої плямистості (буруватості);

визначити вихід посадкового матеріалу у шкілці сіянців, та другому полі розсадника; гібридний груша зимостійкість парша

встановити фізіологічну сумісність підщепно-сортових комбінувань;

визначити економічну ефективність вирощування слаборослих насіннєвих підщеп та саджанців щеплених на них сортів;

виділити кращі за комплексом господарсько-цінних ознак слаборослі насіннєві підщепи для подальшого їх виробничого випробування та впровадження у виробництво.

Об'єкт дослідження _ слаборослі гібридні форми груші селекції Млївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН та насіннєві підщепи груші, районовані в зоні Лісостепу, а також однорічні саджанці сортів Улюблена Клаппа, Корсунська і Зимова мліївська на цих підщепах.

Предмет дослідження _ біометричні показники росту і розвитку, фізіологічні та біологічні процеси у вегетативних органах слаборослих гібридних форм груші як підщеп, так і однорічних саджанців.

Методи дослідження: польові стаціонарні, лабораторно-польові, лабораторні, математично-статистичні (кореляційний, регресивний і дисперсійний аналізи).

Наукова новизна одержаних результатів. Автором в умовах Лісостепу України на основі, комплексного вивчення шести слаборослих гібридних форм груші як маточно-насіннєвих рослин у саду та розсаднику виділено слаборослі насіннєві підщепи для груші, найбільш придатні для створення насаджень за основними біологічними і господарськими показниками.

Визначено фенологічні фази, зимостійкість, стійкість до збудників парші і буруватості маточно-насіннєвих рослин залежно від екологічних умов вирощування.

Встановлено високу фізіологічну сумісність слаборослих насіннєвих підщеп із сортами груші різного строку достигання. Досліджено основні фізіологічні процеси у листках підщеп та саджанців у розсаднику та встановлено вплив підщепи на ці показники. Визначено продуктивність маточно-насіннєвих рослин за виходом насіння, підщеп та саджанців.

Обгрунтовано виділення слаборослих насіннєвих підщеп із високою економічною ефективністю їх вирощування в Лісостепу України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у виділенні трьох слаборослих гібридних форм груші та використання їх для закладання маточно-насіннєвого саду. Відібрані слаборослі насіннєві підщепи можуть бути використані для вивчення у розсадниках і садах інших зон України та в селекційній роботі.

У державному дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН, розсаднику корпорації "Черкасисадвинпром" та асоціації "Сади Черкащини" вирощено по 1,0 тисячі саджанців для закладання маточно-насіннєвого саду, а також 3,0 тис. саджанців районованих сортів груші на виділених слаборослих насіннєвих підщепах для вивчення їх у саду.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом обгрунтовано напрямок досліджень, розроблено програму та методики їх проведення, проведено експериментальні дослідження та узагальнено їх результати. Внесок автора в сумісних публікаціях складає від 20 до 80%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданнях вченої ради Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН; кафедри садівництва НАУ у 2000-2004 рр.; на обласних науково-практичних конференціях корпорації "Черкасисадвинпром" у 2001-2003 рр.; на Міжнародній молодіжній конференції "Проблема інтродукції рослин, збереження біорізноманіття і раціональне використання рослин у сільському господарстві", 5-9 квітня 2004 р., м. Ялта; на науково-практичній конференції - другі Симиренківські читання "Приоритетні напрямки розвитку розсадництва плодових, ягідних і декоративних культур в України", 6 лютого 2004 р., м.Київ; на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Глобальні проблеми садівництва і виноградарства та шляхи їх вирішення", 9-11 червня 2004 р., м.Ужгород; на Всеукраїнській конференції "Перспективи забезпечення фітосанітарної безпеки України", 1-2 червня 2004 р., с.Бояни; на Міжнародному науковому симпозіумі "Сучасні технології селекційного процесу с.-г. культур" 7-8 липня 2004 р., м. Харків; на V Симпозіумі "Україна - Австрія. Сільське господарство: наука і практика", 9-11 вересня 2004 р., м. Київ.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт у журналах та збірниках наукових праць, в т. ч. 5 _ у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота включає вступ, сім розділів, висновки та рекомендації виробництву, додатки. Загальний обсяг роботи складає 173 сторінки, 47 таблиць, 9 рисунків. Список літературних джерел включає 296 праць, в т.ч. 61 _ зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Сучасний стан культури груші на слаборослих підщепах

В розділі подано історію культури груші на різних видах підщеп, їх сумісність із сортами. На основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених обгрунтовано необхідність створення, відбору і впровадження у виробництво нових слаборослих насіннєвих підщеп для груші.

Умови, об'єкти та методика проведення досліджень

Дослідження по дисертаційній роботі виконано в 2001-2003 рр. у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН в умовах центральної частини Лісостепу України. Даний регіон характеризується помірно-континентальним кліматом. Середня річна температура +7,8єС, абсолютний максимум +38,0єС, абсолютний мінімум -37,9єС. Сума активних температур вище 10С сягає 2970єС. Період із середньодобовою температурою повітря вище 15С становить 124 дні. Річна сума опадів складає 545 мм, а за вегетаційний період - 338 мм.

За даними лабораторії масових аналізів інституту грунт дослідної ділянки - чорнозем типовий середньозмитий малогумусний середньосуглинковий на карбонатному лесі з вмістом гумусу 3,38%. Карбонати закипають з глибини 70-80 см.

Грунт характеризується такими показниками водно-фізичних властивостей: об'ємна маса - 1,67 г/см3; питома маса - 2,35 г/см3; пористість - 52,0%; повна польова вологоємкість (ППВ) у шарі грунту 0-20 см - 25,9%; 20-40 см - 27,1%; 40-60 см - 25,9%.

Дослідження по вивченню слаборослих гібридних форм груші проводилися у насадженні, закладеному у 1986 році (Схема досліду наведена у таблиці 1). Підщепа - дика лісова груша, площа живлення дерев - 7 х 4 м. Повторність досліду триразова, по 15 облікових дерев у варіанті. Вивчались такі слаборослі гібридні форми: СМЛ 2-1, СМЛ 2-4, СМЛ 2-9, СМЛ 4-3, СМЛ 5-11, СМЛ 7-21 та дві форми груші лісової №3 і №5. У всіх варіантах досліджень крони дерев формували за розріджено-ярусною системою, а грунт утримували під чорним паром. Догляд за насадженнями проводили відповідно до діючих рекомендацій (1987).

Вирощування сіянців слаборослих гібридних форм у шкілці проводили за схемою, наведеною у таблиці 5. Дослідження по вивченню їх у розсаднику було розпочато у 2000 році із повтореннями у часі (три роки). Щороку у перше поле розсадника висаджували по 120 сіянців (підщеп) від вільного запилення слаборослих гібридних форм груші серії СМЛ (слаборосла мліївська), створених у Млївському інституті садівництва ім. Л.П. Симиренка, які вічкували сортами Корсунська, Зимова мліївська і Улюблена Клаппа (Схема досліду наведена в таблиці 6). Повторність триразова по 40 рослин у кожному комбінуванні. Схема садіння підщеп 75 х 15 см. Агротехнічні заходи на дослідній ділянці виконували відповідно до діючих рекомендацій - М.В.Андрієнко, І.П. Гулько (1990).

Закладання дослідів, основні обліки та спостереження, помологічний опис слаборослих гібридних форм груші виконували за “Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” ВНДІС ім.Мічуріна (1973), "Методикою вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР" (1990) та "Методикою проведення польових досліджень з плодовими культурами" (1996). Агрохімічне дослідження грунту дослідних ділянок проводили за загальноприйнятими методиками. Площу листкової поверхні саджанців визначали методом "висічок", вміст хлорофілу у листі саджанців - за Г.Г.Годнєвим (1972), крохмалю та цукрів - за Бертраном (1985). Технічні показники сіянців оцінювали відповідно до ГСТ 10 124-88 (1988), саджанці до ГСТ 10 126-88 (1988). Сумісність сорто-підщепних комбінувань визначали за методом Т.Н.Дорошенко, Е.Н.Альошина, А.С.Анікеєва (1986). Економічну ефективність вирощування підщеп та саджанців розраховували за Методикою економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві (2002). Статистичну обробку результатів досліджень проводили за методикою Б.О.Доспє-хова (1985) і В.Ф. Мойсейченка (1992). Отримані результати опрацьовані з використанням комп'ютерної техніки - ІВМРС/АТ за програмами М.О.Бублика (1990).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЛАБОРОСЛИХ ГІБРИДНИХ ФОРМ ГРУШІ (МАТОЧНО-НАСІННЄВИХ РОСЛИН) У САДУ

Фенологічні фази розвитку. За роки досліджень вегетація слаборослих гібридних форм починалася у третій декаді березня - першій декаді квітня.

Початок вегетації гібридних форм залежав як від їх біологічних особливостей, так і від умов року. Так, першим вегетацію починає дикорослий вид - груша лісова №3 при сумі ефективних температур вище 5С від 23,6 у 2001 році до 28,3С у 2003 році. Пізніше від інших почали вегетацію гібридні форми СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 при сумі ефективних температур вище 5С від 39,5С у 2003 році до 58,9С у 2001 році.

Встановлено, що за всі роки досліджень першими цвіли форми дикорослого виду - груша лісова №3 і №5 при сумі ефективних температур вище 5С від 136,4С у 2003 році до 157,3С у 2002 році. На 4-8 днів пізніше починала цвітіння гібридна форма СМЛ 2-9 при сумі ефективних температур вище 5С від 217,6С у 2003 році до 235,7С у 2001 році. Тенденція до пізнього цвітіння у даної гібридної форми зберігалась протягом трьох років досліджень. Тривалість цвітіння від 5 до 10 днів залежно від року і форми.

Самоплідність та перехресна плодючість. Вивчення проростання пилку показало, що найнижчий відсоток проростання пилку за всі роки досліджень мала гібридна форма СМЛ 4-3 - 33,7%. Отже, даний показник залежить від біологічних особливостей даної форми. Вищі та стабільні показники життєздатності пилку мали слаборослі гібридні форми СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 - 69,9 і 99,4% відповідно проти 74,4% у контролі. Нами встановлено незначне варіювання (V=1,1-5,6%) проростання пилку у всіх варіантах досліджень. Отримані результати свідчать, що всі залучені до вивчення слаборослі гібридні форми, за винятком гібридної форми СМЛ 4-3, мають цілком життєздатний пилок і можуть бути використані як запилювачі для інших форм та сортів.

Відомо, що більшість видів та сортів груші самобезплідні. Підтвердженням цього є отримані нами результати, які свідчать, що більшість досліджуваних гібридних форм є самобезплідними, зокрема це груша лісова №3 і №5, гібридні форми СМЛ 2-4, СМЛ 3-4 і СМЛ 7-21 та сорт Лимонка. Встановлено, що гібридна форма СМЛ 2-1 є частково самоплідною. Середній показник зав'язування плодів при штучному самозапиленні становив 4,5% проти 13,4% у контрольному варіанті. Найвищу самоплідність показали дві гібридні форми: СМЛ 2-4, у якої показник зав'язування плодів при самозапиленні склав 12,7% при 17,8% у контролі та СМЛ - 5-11 цей показник був на рівні 10,5% і 14,7% відповідно. Стабільно високий (до 21,1) відсоток корисної зав'язі мали гібридні форми СМЛ 2-9 та СМЛ 5-11.

Для характеристики маточно-насіннєвих рослин груші досить важливим показником є середня кількість повноцінного насіння у розрахунку на один плід. Найвищим цей показник був у комбінації Лимонка х СМЛ 2-9 - 8,9 насінини на один плід, а найнижчим - у комбінації Лимонка х СМЛ 4-3 - 1,7 насінини на один плід. Високим вихід повноцінного насіння був у всіх комбінаціях з участю СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 при застосуванні суміші пилку гібридних форм та при вільному запиленні (контроль).

Незначний коефіцієнт варіювання (1,8-5,4%) відмічений при вільному запиленні, використанні суміші пилку гібридних форм, а також з участю гібридних форм СМЛ 2-9, СМЛ 4-3, СМЛ 5-11. У більшості комбінацій схрещувань коефіцієнт варіювання був незначним та середнім (5,5-18,1%).

Дослідженнями встановлено кращі запилювачі для маточно-насіннєвого саду груші (табл. 1).

Таблиця 1 - Кращі запилювачі для маточно-насіннєвого саду груші,

пересічно за 2001-2003 рр.

Запилювані форми	Форми-запилювачі
Лимонка (контроль)	Гібридні форми 2-1; 2-9; 5-11
Груша лісова №3	Груша лісова №5; гібридні форми 2-9; 5-11
Груша лісова №5	Гібридні форми 2-1; 2-9; 5-11
Гібрид СМЛ 2-1	Лимонка; гібридні форми 2-9; 5-11
Гібрид СМЛ 2-4	Гібридні форми 2-9; 5-11
Гібрид СМЛ 2-9	Гібридні форми 5-11; 7-21
Гібрид СМЛ 4-3	Груша лісова №3; Лимонка; гібридні форми 2-1; 2-9; 5-11
Гібрид СМЛ 5-11	Груша лісова №3; Лимонка; гібридні форми 2-1; 2-4
Гібрид СМЛ 7-21	Груша лісова №3; Лимонка; гібридні форми 2-9; 5-11

Гібридну форму СМЛ 4-3 не можна використовувати як запилювач для інших гібридних форм, груші лісової та Лимонки, оскільки вона має низькі показники утворення корисної зав'язі та кількості повноцінного насіння у розрахунку на один плід.

Ріст надземної частини дерев. Дослідженнями встановлено, що відібрані слаборослі гібридні форми груші значно поступалися за всіма параметрами контрольному варіанту (сорт Лимонка), щепленому на сіянцях груші лісової.

Найменшу висоту маточних дерев мали гібридні форми СМЛ 2-9 - 2,5 м, СМЛ 2-4 - 2,7 м і СМЛ 5-11 - 2,8 м, що на 55,4, 51,8 і 50,0% нижче контрольного варіанту. На 28,6 і 30,4% нижчими були маточні дерева груші лісової №3 і №5.

За об'ємом крони маточні дерева гібридних форм СМЛ 2-9; СМЛ 2-4 і СМЛ 5_11 були меншими від контролю - 69,1, 67,8 і 63,2% відповідно.

Найменший діаметр крони мали гібридні форми СМЛ 2-9 - 2,0 м, СМЛ 2-4 - 2,4 м, що на 47,4 і 36,8% нижче, ніж діаметр крони у Лимонки (контроль).

Поряд з аналізом сили росту маточних дерев нами була також визначена сила росту гібридних форм груші і на сильнорослій підщепі (груша лісова) (табл. 2).

Аналіз біометричних показників 17-річних дерев слаборослих гібридних форм груші, щеплених на сіянцях груші лісової показує, що за всіма показниками вони незначно (на 6,7-10,0%) перевищують параметри маточних дерев такого ж віку. Різниця зумовлена підщепою: у першому випадку - це кореневласні рослини, а в другому - на підщепі груші лісовій.

Встановлено, що всі досліджувані гібридні форми груші мають вірогідно меншу силу росту, діаметр і об'єм крони та поперечний переріз штамба порівняно із контрольним варіантом.

Таблиця 2 - Біометричні показники 17-річних дерев слаборослих гібридних форм груші, щеплених на груші лісовій, 2003 р.

Сорт, форма	Висота дерева, м	Діаметр крони, м	Об'єм крони, м3	Поперечний переріз штамба, см2	Середня довжина пагона, см
Лимонка (контроль)	6,0	4,2	56,3	179,3	40,1
Груша лісова №3	4,5	3,3	40,4	129,3	28,7
Груша лісова №5	4,2	3,1	33,6	120,1	24,7
Гібрид СМЛ 2-1	3,5	3,0	25,8	64,3	16,3
Гібрид СМЛ 2-6	3,0	2,7	17,5	72,4	14,9
Гібрид СМЛ 2-9	2,8	2,6	14,1	58,8	14,5
Гібрид СМЛ 4-3	4,0	3,0	26,7	68,1	20,3
Гібрид СМЛ 5-11	3,0	2,8	16,4	70,9	12,0
Гібрид СМЛ 7-21	3,9	3,0	25,2	60,5	20,1
НІР05	0,6	0,3	2,1	12,9	4,0

Зимостійкість дерев виділених форм. За час проведення досліджень у 2001-2003 роках погодні умови були досить сприятливими для перезимівлі груші за винятком умов листопада-грудня 2001 року. У цей період максимальна температура повітря піднімалась до +17,1С, а на початку грудня спостерігалось різке зниження температури - до -21,0С. Оскільки у дерев ще не повністю настав глибокий спокій, це призвело до незначного пошкодження гілок, в основному однорічного приросту: від 0,3 бала у груші лісової №3 до 0,6 бала у гібридних форм СМЛ 2-4 і СМЛ 4_3. У вказаних форм відмічено пошкодження деревини та плодушок на 0,2-0,8 бала відповідно.

Стійкість проти збудника парші. Досліджувані слаборослі гібридні форми груші показали відносну стійкість проти ураження збудником парші. У найбільш епіфітотійні роки (2001 і 2002) сорт Лимонка (контроль) був уражений на 2,0 бали, гібридна форма СМЛ 4-3 і груша лісова №3 - на 1,0 бал. Зовсім не уражувались паршею гібридні форми СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11. Встановлено також прямий і значний кореляційний зв'язок між ураженням листків та плодів у слаборослих гібридних форм груші (коефіцієнт кореляції r=0,963).

Стійкість проти збудника буруватості листків. Встановлено, що не всі досліджувані в саду гібридні форми груші мають достатню стійкість до збудника буруватості листків. За цим показником виділено гібридну форму СМЛ 5-11, яка за роки досліджень зовсім не уражувалась хворобою. Гібридні форми СМЛ 2-9 і СМЛ 2-4 були уражені менше (0,1-0,5 бала), ніж відносно стійкий сорт Лимонка.

Урожайність та насіннєва продуктивність. Найвищу і стабільну за роками урожайність мали гібридні форми СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 - 21,2 і 20,9 т/га відповідно, що на 94,5 і 91,7% більше, ніж у контрольного сорту Лимонка (табл. 3).

Таблиця 3 - Урожайність та насіннєва продуктивність слаборослих гібридних форм груші, пересічно за 2001-2003 рр.

Сорт, форма	Урожайність, т/га	Середня маса плоду, г	Середня кількість насінин на 1 плід, шт.	Вихід повноцінного насіння від маси плодів	Середня маса 1000 повітряно- сухих насінин, г	Лабораторна схожість насіння, %
				кг	%
Лимонка (к)	10,9	65	8,6	32,7	0,3	29,7	82,3
Груша лісова №3	13,8	44	5,6	55,2	0,4	19,2	74,6
Груша лісова №5	11,8	40	3,9	23,6	0,2	21,6	75,0
Гібрид СМЛ 2-1	10,1	110	5,6	20,2	0,2	35,8	63,7
Гібрид СМЛ 2-4	14,6	96	6,3	43,8	0,3	30,8	80,6
Гібрид СМЛ 2-9	21,2	89	4,9	84,8	0,4	46,4	94,0
Гібрид СМЛ 4-3	10,0	112	4,8	20,0	0,2	21,2	50,4
Гібрид СМЛ 5-11	20,9	80	6,2	104,5	0,5	40,7	95,1
Гібрид СМЛ 7-21	15,6	98	6,6	62,4	0,4	43,2	87,7
НІР05	2,1	2,7	1,1	4,1		3,0

Відомо, що вихід насіння значною мірою залежить від величини плодів. Результати досліджень показують, що середня маса плодів досліджуваних форм була незначною і коливалась від 40 г у груші лісової №5 до 112 г у гібридної форми СМЛ 4-3.

Встановлено, що вихід повноцінного насіння від маси плодів становив від 0,2% у гібридів СМЛ 2-1, СМЛ 4-3 та груші лісової №5 до 0,5% у гібрида СМЛ 5_11. Якщо вихід насіння у відсотках від маси плодів залежить від кількості насінин у плодах і маси даного плоду, то вихід насіння у кілограмах залежить, насамперед, від величини врожаю. За нашими даними найвищим він був у гібридних форм СМЛ 5-11 і СМЛ 2-9 -104,5 і 84,8 кг насіння з 1 га, відповідно, що у 3,2 і 2,6 рази більше, ніж у контролі. Середня маса 1000 повітряно сухих насінин була від 19,2 до 46,4 г проти 29,7 г у контрольному варіанті. Лабораторна схожість насіння коливалась від 50,4% у гібриду СМЛ 4-3 до 95,1% у гібриду СМЛ 5-11. Польова схожість була меншою на 2,0-19,0% залежно від форми порівняно з лабораторною схожістю.

Тривалість періоду стратифікації у вивчених форм коливалась від 90 до 110 днів. Найбільш тривалий він був у груші лісової №3 - 110 днів, а найменшим - у гібридних форм СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 - 90 днів.

Найбільший відсоток проростання насіння після стратифікації мали гібридна форма СМЛ 2-9 (від 93,0% у 2002 році до 98,8% у 2003 році) та гібрид СМЛ 5-11 (від 96,0% у 2002 році до 98,1% у 2001 році).

Схожість насіння при осінньому посіві (без стратифікації) коливалась від 49,4% у гібридної форми СМЛ 4-3 до 91,7% у форми СМЛ 2-9 проти 79,5% у контрольного сорту Лимонка. Отже, насіння гібридних форм СМЛ 2-9 і СМЛ 5_11 можна висівати як після стратифікації, так і восени. В обох випадках схожість їх насіння досить висока - більше 90%.

АГРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА НАСІННЄВИХ ПІДЩЕП

Ріст надземної частини сіянців у шкілці. За інтегральним показником стриманості росту (відношенням довжини міжвузль до товщини однорічних пагонів у середній його частині) встановлено, що СМЛ 5_11; СМЛ 2-9 і СМЛ 7-21 мали цей показник на рівні 3,2, 3,5 і 3,8 відповідно, тоді як у сильнорослих форм він становив 8,1 у груші лісової №3 та 7,8 у контролі (табл. 4).

Таблиця 4 - Ознаки стриманості росту однорічних сіянців слаборослих гібридних форм груші, пересічно за 2001-2003 рр.

Сіянці сорту, гібриду	Товщина пагона, см	Довжина міжвузль, см	Відношення довжини міжвузль до товщини пагона
Лимонка (к)	0,41	3,2	7,8
Груша лісова №3	0,43	3,5	8,1
Груша лісова №5	0,47	3,0	6,4
Гібрид СМЛ 2-1	0,42	3,1	7,4
Гібрид СМЛ 2-4	0,47	2,8	5,9
Гібрид СМЛ 2-9	0,59	2,1	3,5
Гібрид СМЛ 4-3	0,44	3,0	6,8
Гібрид СМЛ 5-11	0,63	2,0	3,2
Гібрид СМЛ 7-21	0,60	2,3	3,8
НІР05	0,06	0,27

Вивчення динаміки росту сіянців слаборослих форм груші осіннього і весняного посіву показує, що при весняному посіві стратифікованого насіння до середини другої декади червня спостерігається повільний ріст сіянців у всіх дослідних форм. Інтенсивний ріст починається з другої декади червня і триває до першої декади серпня, після чого швидкість росту поступово знижується. Висота сіянців гібридних форм СМЛ 2-9 та СМЛ 5-11 становила 28,7 і 29,5 см відповідно, що на 31,7 і 29,8% менше порівняно з контролем.

При осінньому посіві нестратифікованого насіння сіянці гібридних форм СМЛ 2-9, СМЛ 5-11, СМЛ 7-21 теж були на 32,6, 35,1 і 30,1% відповідно нижчими від сіянців контрольного сорту Лимонка. Отже, ознака слаборослості зберігається при розмноженні насінням, тобто вона закріплена генетично.

При весняному посіві стратифікованого насіння найбільшу кількість стандартних сіянців отримано у гібридних форм СМЛ 5-11 і СМЛ 2-9 (84,5 і 86,3%), у тому числі сіянців першого товарного сорту - 32,7 і 39,4% відповідно з діаметром кореневої шийки від 7,1 до 12,0 мм.

При осінньому посіві нестратифікованого насіння слаборослі гібридні форми СМЛ 5-11, СМЛ 2-9 і СМЛ 7-21 мали вищий вихід як стандартних сіянців (на 4,8, 5,0 і 5,5%) відповідно, так і сіянців першого товарного сорту (на 8,7, 7,2 і 5,2%) порівняно із весняним посівом. Отже, для вказаних гібридних форм кращим строком посіву насіння є осінній посів нестратифікованим насінням, який завдяки ранньому початку росту сіянців забезпечує їм кращий розвиток.

Діаметр кореневої шийки сіянців слаборослих гібридних форм СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 був відповідно на 0,7, 1,1 і 0,4 мм товщим порівняно з контролем.

Параметри кореневої системи. При вивченні параметрів росту кореневої системи сіянців, залежно від строків посіву встановлено, що при осінньому посіві об'єм кореневої системи був на 7,6% більшим, ніж при весняному, а у гібридів СМЛ- 2-9 і СМЛ 5-11 цей показник більший на 40,9 і 52,2% відповідно.

Вихід сіянців з розгалудженою кореневою системою складав від 7,0% у гібридної форми СМЛ 4-3 до 31,2% у форми СМЛ 5-11 при весняному посіві та від 7,8% до 35,2% у вказаних форм при осінньому посіві проти 8,2 і 9,0% у контрольному варіанті.

Кореляційний аналіз ознак показав, що між об'ємом кореневої системи та довжиною головного кореня існує зворотний кореляційний зв'язок (r = -0,25 + 0,5). Найвищий коефіцієнт кореляції між діаметром кореневої шийки і об'ємом кореневої системи складав (r = 0,63 + 0,12).

Площа листкової поверхні. Встановлено, що площа листкової поверхні однієї рослини при весняному посіві насіння у контрольного сорту в кінці вегетації становила 883,1 см2, тоді як у гібридних форм СМЛ 2-9, CМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 цей показник склав 1021,5; 1131,2 і 996,1 см2 відповідно або на 15,7, 28,1 і 12,8% більше, ніж у контролі. При осінньому посіві завдяки ранньому початку росту кореневої системи сіянців та її дещо більшій масі отримано вищі показники площі листкової поверхні одного сіянця названих гібридних форм - на 21,1, 17,7 і 12,6% більше, ніж при весняному посіві. Нами встановлено високий прямий кореляційний зв'язок між об'ємом кореневої системи сіянців та площею їх листкової поверхні (r=0,86+0,12).

Вміст пластидних пігментів у листках. У середині вегетаційного періоду кількість хлорофілу "а" у листках сіянців весняного посіву насіння коливалась від 313,05 мг% у груші лісової №5 до 405,38 мг% у гібридної форми СМЛ 2-9 при 360,08 мг% у контрольному варіанті. При осінньому посіві насіння відмічено незначне - від 5,1 до 12,5% - збільшення вмісту хлорофілу "а" у листках залежно від форми. Аналогічна тенденція спостерігається і по хлорофілу "в". Отже, строки посіву насіння не впливають на вміст хлорофілів у листках та на відношення хлорофілу "а" до "в". На ці показники впливають лише біологічні особливості досліджуваних форм.

Стійкість сіянців проти збудника парші та буруватості. За роки досліджень відносно стійкими до парші виявились гібридні форми СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21. Незначне ураження (0,15 бала) було відмічено у гібридної форми СМЛ 4-3. У контрольному варіанті та на сіянцях груші лісової №3 ураження становило в середньому 0,54 і 0,28 бала відповідно. Розвиток хвороби пересічно не перевищував 13,4%, а поширеність хвороби - 62,5%.

У Лісостепу України буруватість є однією з найбільш поширених і шкодочинних хвороб у розсаднику. Встановлено, що більшість форм виявились не стійкими до ураження збудником буруватості. Так, у 2002 році середній бал ураження склав 1,47 і 1,30 у груші лісової №3 та гібридної форми СМЛ 3-4 при 36,8 і 32,6% розвитку хвороби та 87,0 і 85,0% її поширеності. Гібридні форми СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 були відносно стійкими до хвороби.

Вихід та якість підщеп у шкілці сіянців. За роки досліджень сіянців з 1 га при весняному посіві насіння складав від 301 тис. у контрольному варіанті до 427 тис. у гібридної форми СМЛ 5-11. При осінньому посіві цей показник коливався від 321 тис. у гібридної форми СМЛ 2-1 до 439 тис. сіянців у гібридної форми СМЛ 5-11, або на 2,8-6,6% більше, ніж при весняному посіві цих форм (табл. 5).

Найвищим виходом стандартних сіянців як при весняному, так і осінньому посіві характеризуються гібридні форми СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 та СМЛ 7-21. У названих форм найвищим є і вихід сіянців першого товарного сорту - 41,3, 44,4 і 35,2% відповідно.

Ріст підщеп у першому полі розсадника. Приживання підщеп при весняному садінні коливалось від 77,8% у груші лісової №3 до 96,3% у гібридної форми СМЛ 5-11. Високі показники приживання сіянців мали також підщепи СМЛ 2-4, СМЛ 2-9 і СМЛ 7-21, які відповідно складали 94,1, 96,0 і 95,0% відповідно при 78,3% у контрольному варіанті. Осіннє садіння підщеп забезпечило дещо вище (на 0,5-11,3%) приживання завдяки кращим умовам на початку росту кореневої системи рослин у ранньо-весняний період.

Найбільшу силу росту мали підщепи контрольного варіанту та груші лісової № і №5 - від 4,9 до 4,2 бала. Гібридні форми груші були нижчими за силою росту - 3,0-3,8 бала, але мали вищі показники діаметру штамба як при весняному, так і при осінньому садінні підщеп та відзначались високою однорідністю - 2,9-3,0 бали при 2,3-2,4 бала у контролі.

Таблиця 5 - Вихід та якість сіянців залежно від строку посіву насіння

пересічно за 2001-2003 рр.

Сіянці сорту, гібриду	Схема розміщення рослин, см	Вихід сіянців з 1 га
		Всього, тис.шт.	І сорт	ІІ сорт	Всього стандартних
			тис.шт	%	тис. шт.	%	тис.шт	%
Весняний посів
Лимонка (к)	45 х 5	301	50,7	16,8	163,3	54,2	214,0	71,0
Груша лісова №3	-"-	322	41,2	12,8	191,5	59,5	232,7	72,3
Груша лісова №5	-"-	356	88,9	25,0	203,7	57,2	292,6	82,2
Гібрид СМЛ 2-1	-"-	317	103,9	32,6	149,6	47,2	253,2	79,8
Гібрид СМЛ 2-4	-"-	335	121,1	36,1	180,4	53,8	301,5	89,9
Гібрид СМЛ 2-9	-"-	413	173,3	42,0	230,0	55,7	403,3	97,7
Гібрид СМЛ 4-3	-"-	323	22,2	6,9	156,7	48,5	187,9	55,4
Гібрид СМЛ 5-11	-"-	427	189,5	44,4	200,8	47,0	390,3	91,4
Гібрид СМЛ 7-21	-"-	420	147,7	35,2	212,2	50,5	359,9	85,7
НІР05		7,8	6,4		3,2		10,3
Осінній посів
Лимонка (к)	45 х 5	322	58,0	18,0	147,1	45,7	205,1	63,7
Груша лісова №3	-"-	367	43,6	11,9	201,9	55,0	245,5	66,9
Груша лісова №5	-"-	393	96,4	24,5	213,0	54,2	309,4	78,7
Гібрид СМЛ 2-1	-"-	321	124,6	38,8	143,8	44,8	267,4	83,6
Гібрид СМЛ 2-4	-"-	342	120,1	35,1	160,4	46,9	280,5	82,0
Гібрид СМЛ 2-9	-"-	437	180,5	41,3	250,2	57,3	430,7	98,6
Гібрид СМЛ 4-3	-"-	379	29,6	7,8	183,5	48,4	213,1	56,2
Гібрид СМЛ 5-11	-"-	439	194,3	44,3	218,7	49,8	413,0	94,1
Гібрид СМЛ 7-21	-"-	433	158,8	36,7	241,3	55,7	400,1	92,4
НІР05		21,8	14,9		12,4		25,1

РІСТ ТА РОЗВИТОК ОДНОРІЧНИХ САДЖАНЦІВ ГРУШІ

ЗАЛЕЖНО ВІД ПІДЩЕПИ

Приживання вічок. Встановлено, що при осінньому садінні підщеп приживання вічок після окулірування було вищим. Так, у сорту Улюблена Клаппа приживання вічок на підщепах СМЛ 2_1, СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 при весняному садінні склало 76,3, 93,3 і 90,4%, а при осінньому - 90,8, 95,8, 99,4% відповідно, що на 14,5, 2,5 і 9,0% більше.

Біометричні показники однорічних саджанців груші. Вивчені гібридні слаборослі форми груші забезпечили зниження висоти саджанців на 9,7-21,7% та збільшення діаметра штамбу - на 4,1-33,7% залежно від підщепи та сорту порівняно з контролем. Найбільш компактні саджанці одержали на підщепах СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7_21.

Коренева система однорічних саджанців груші. Нашими дослідженнями встановлено, що дві форми підщеп - груша лісова №5 і гібрид СМЛ 4-3 - забезпечили зменшення показників маси надземної частини рослини на 16,7-29,0%, маси підземної частини - на 34,3-46,7%, а об'єму кореневої системи - на 27,6-43,6% залежно від сорту порівняно з контролем. Відчутне зменшення параметрів кореневої системи однорічних саджанців груші, на нашу думку, пов'язане із недостатньою сумісністю сортів із даними формами підщеп. Підщепа СМЛ 2-9 забезпечила збільшення надземної частини саджанців, залежно від сорту на 13,1, 38,8 і 3,2% відповідно. Маса підземної частини рослин та об'єм кореневої системи на вказаній підщепі залежно від сорту збільшилась відповідно на 12,5, 9,8, 6,0% та 7,2, 8,1, 4,7%. Аналогічні результати отримано і на підщепах СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21.

Площа листкової поверхні. Площа листкової поверхні саджанців сорту Улюблена Клаппа на підщепах СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 була на рівні 14296,6 і 12893,4 м2 на один гектар, що на 38,4 і 24,8% більше від контролю. Вказані підщепи завдяки своїм біологічним особливостям забезпечили збільшення площі листка, загальної листкової поверхні та площі листкової поверхні на один гектар і у сортів Корсунська та Зимова мліївська. Підщепи груша лісова №3 і №5 та гібридна форма СМЛ 2_1 суттєво знизили всі показники порівняно з контрольним варіантом.

Вміст хлорофілу, загальних цукрів та крохмалю в листках. Сума хлорофілів "а" і "в" у листках однорічок сорту Улюблена Клаппа на підщепах СМЛ 2_9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 становила 208,5, 218,2 і 203,7мг% відповідно, що на 18,7, 24,3 і 6,0% вище від контролю. Аналогічні результати на цих же підщепах одержано у сортів Корсунська та Зимова мліївська. На вказаних підщепах відмічено збільшення загальних цукрів (на 18,2-29,9%) та крохмалю (на 3,7-16,4 %) залежно від сорту. Отже, завдяки біологічним особливостям вказані підщепи мали вплив на кількісний склад хлорофілів, а також на вміст у рослинному організмі органічних сполук.

Фізіологічна сумісність підщепно-сортових комбінувань. Встановлено, що більшість вивчених підщеп є добре сумісними із досліджуваними сортами (коефіцієнт сумісності 0,01-0,09). Середню сумісність виявив сорт Зимова мліївська із підщепою груша лісова №3 - коефіцієнт сумісності 0,20. Середньосумісною зі всіма сортами виявилась підщепа груша лісова №5, а гібрид СМЛ 4-3 - із Улюбленою Клаппа і Корсунською. Високосумісними із досліджуваними сортами були: сіянці Лимонки (к) та слаборослі гібридні форми СМЛ 2-1, СМЛ 2-4, СМЛ 2_9, СМЛ 5-11 та СМЛ 7-21.

Вихід стандартних саджанців груші. Загальний вихід саджанців за роки досліджень був високим. У контрольному варіанті він становив від 49,6 тис. шт. з 1 га саджанців сорту Зимова мліївська до 55,7 тис. шт. саджанців сорту Улюблена Клап-па при 32,9 і 36,8 тис. шт. стандартних. Найвищий загальний вихід однорічних саджанців груші одержано на підщепі СМЛ 2-9 - 75,7-83,2 тис. шт. з 1 га при 54,8-65,0 тис. шт. стандартних залежно від сорту. Підщепи СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 забезпечили найбільшу кількість саджанців першого товарного сорту - від 41,5 до 49,6%. Кращими за продуктивністю і якістю однорічних саджанців є підщепи СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 (табл.6).

Таблиця 6 - Вихід саджанців груші залежно від підщепи,

пересічно за 2002-2003 рр.

Підщепа	Прищепа (сорт) *	Вихід саджанців з 1 га
		Всьо го, тис. шт.	стандартних	у тому числі
			тис.шт.	%	І сорту	ІІ сорту	н/с
					тис.шт.	%	тис.шт.	%	тис.шт.	%
Сіянці Лимонки (контроль)	1	55,7	36,8	66,1	17,2	30,9	19,6	35,2	18,9	33,9
	2	52,8	39,6	75,0	19,4	36,7	20,0	38,3	13,2	25,0
	3	49,6	32,9	66,3	14,7	29,6	18,2	36,7	16,7	33,7
Сіянці груші лісової №3	1	51,7	34,7	67,1	12,0	23,2	22,7	43,9	17,0	32,9
	2	51,7	35,9	69,4	13,6	26,3	22,3	43,1	15,8	30,6
	3	50,5	30,4	60,2	12,8	25,3	17,6	34,9	20,1	39,8
Сіянці груші лісової №5	1	58,0	38,4	66,2	15,0	25,9	23,4	40,3	19,6	33,8
	2	57,5	37,7	65,6	14,6	25,4	23,1	40,2	19,8	34,4
	3	56,4	34,0	60,3	12,1	21,5	21,9	38,8	22,4	39,7
Сіянці гібриду СМЛ 2-1	1	52,5	39,5	75,2	13,7	26,1	25,8	49,1	13,0	24,8
	2	61,3	47,1	76,8	19,4	31,6	27,7	45,2	14,2	23,2
	3	63,3	50,0	79,0	23,2	36,7	26,8	42,3	13,3	21,0
Сіянці гібриду СМЛ 2-4	1	72,7	52,3	72,0	25,0	34,4	27,3	37,6	20,4	28,0
	2	74,8	55,0	73,5	29,8	39,7	25,2	33,8	19,8	26,5
	3	73,2	47,8	65,4	23,9	32,7	23,9	32,7	25,4	34,6
Сіянці гібриду СМЛ 2-9	1	80,6	63,6	78,9	32,0	39,7	31,6	39,2	17,0	21,1
	2	83,2	65,0	78,1	36,6	44,0	28,4	34,1	18,2	21,9
	3	75,7	54,8	72,4	31,4	41,5	23,4	30,9	20,9	27,6
Сіянці гібриду СМЛ 4-3	1	47,5	31,2	65,7	13,0	27,4	18,2	38,3	16,3	34,3
	2	47,5	33,8	71,2	15,1	31,8	18,7	39,4	13,7	28,8
	3	47,2	30,5	64,6	13,3	28,2	17,2	36,4	16,7	35,4
Сіянці гібриду СМЛ 5-11	1	77,3	60,9	78,8	32,7	42,3	28,2	36,5	16,4	21,2
	2	78,8	64,3	81,6	39,1	49,6	25,2	32,0	14,5	18,4
	3	79,2	65,0	82,1	36,6	46,2	28,4	35,9	14,2	17,9
Сіянці гібриду СМЛ 7-21	1	76,3	64,3	84,3	33,5	43,9	30,8	40,4	12,0	15,7
	2	78,3	63,7	81,4	37,8	48,3	25,9	33,1	14,6	18,6
	3	77,3	60,3	78,0	35,8	46,3	24,5	31,7	17,0	22,0
НІР05		6,7	5,3		1,6		1,1		1,5

*Примітка: 1 - Улюблена Клаппа; 2 - Корсунська; 3 - Зимова мліївська

АГРОБІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЛАБОРОСЛИХ ГІБРИДНИХ ФОРМ ГРУШІ СЕЛЕКЦІЇ МІЛІЇВСЬКОГО ІНСТИТУТУ САДІВНИЦТВА

У розділі наведено коротку господарсько-біологічну характеристику та подано апробаційні ознаки гібридних форм, які пропонуються для закладання маточно-насіннєвого саду.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЄВИХ

ПІДЩЕП ТА САДЖАНЦІВ ГРУШІ

Економічна ефективність вирощування сіянців у шкілці. Економічні розрахунки показують, що вартість валової продукції у контрольному варіанті при весняній сівбі стратифікованого насіння становить 34,6 тис. грн./га, тоді як вартість сіянців у інших варіантах коливалась від 36,9 тис. гривень у груші лісової №3 до 69,1 тис. грн./га у гібридної форми СМЛ 2-9 (на 6,6-99,7% вище контролю) (табл.8).

Таблиця 8 - Економічна ефективність та енергетична оцінка вирощування сіянців слаборослих гібридних форм груші залежно від строків посіву,пересічно за 2001-2003 рр.

Підщепа	Вихід стандартних підщеп з 1 га, тис.шт.	Вартість валової продукції, тис.грн./га	Сума виробничих затрат, тис.грн/га	Прибуток, тис. грн./га	Собівартість 1 тис. сіянців, грн.	Рівень рентабельності, %	Коефіцієнт енергетичної ефективності
	І сорт	ІІ сорт	всього
Весняний посів
Сіянці Лимонки (к)	50,7	163,3	214,0	34,6	17,0	17,6	79,4	103,5	0,6
Сіянці груші лісової №3	41,2	191,5	232,7	35,9	17,2	19,7	73,9	114,5	0,7
Сіянці груші лісової №3	88,9	203,5	292,6	48,4	17,9	30,5	61,2	170,4	0,8
Сіянці гібриду СМЛ 2-1	103,6	149,6	253,2	43,1	17,4	25,7	68,8	147,7	0,7
Сіянці гібриду СМЛ 2-4	121,1	180,4	301,5	51,3	18,0	33,3	59,7	185,0	0,8
Сіянці гібриду СМЛ 2-9	173,3	230,0	403,3	69,1	19,1	50,0	47,4	261,8	1,1
Сіянці гібриду СМЛ 4-3	22,2	156,7	178,9	27,9	16,6	11,3	92,8	68,1	0,5
Сіянці гібриду СМЛ 5-11	189,5	200,8	390,3	68,0	19,0	49,0	48,7	257,9	1,1
Сіянці гібриду СМЛ 7-21	147,7	212,2	359,9	61,3	18,7	42,6	51,9	227,8	1,0
Осінній посів
Сіянці Лимонки (к)	58,0	147,1	205,1	33,7	16,9	16,8	82,4	99,4	0,6
Сіянці груші лісової №3	43,6	201,9	245,5	39,0	17,4	21,6	70,8	124,1	0,7
Сіянці груші лісової №5	96,4	213,0	309,4	51,3	18,1	33,2	58,5	183,4	0,9
Сіянці гібриду СМЛ 2-1	124,6	143,8	268,4	46,5	17,6	28,9	65,6	164,2	0,8
Сіянці гібриду СМЛ 2-4	120,1	160,4	280,5	48,1	17,7	30,4	63,3	171,6	0,8
Сіянці гібриду СМЛ 2-9	180,5	250,2	430,7	73,6	19,5	54,1	45,2	277,4	1,2
Сіянці гібриду СМЛ 4-3	29,6	183,5	213,1	33,4	17,0	16,4	79,7	96,5	0,6
Сіянці гібриду СМЛ 5-11	194,3	218,7	413,0	69,7	19,3	50,4	46,7	261,1	1,2
Сіянці гібриду СМЛ 7-21	158,8	241,3	400,1	68,0	19,1	48,3	47,6	256,0	1,1

Встановлено, що найвищий прибуток із розрахунку на один гектар при весняній сівбі насіння забезпечили сіянці гібридних форм СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7_21 - 50,0; 49,0 і 42,6 тис.грн./га відповідно при 17,6 тис. гривень у контрольному варіанті, або на 184,0, 178,0 і 142,0% більше за контроль. Найменший прибуток з одного гектара одержали при вирощуванні сіянців гібридної форми СМЛ 4_3 - 11,3 тис. гривень, що на 35,8% менше контролю.

При осінній сівбі вказані вище підщепи забезпечили зростання прибутку порівняно з весняною сівбою на 8,2, 2,8 і 14,8% відповідно. За цим показником виділилися підщепи СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21, прибуток яких складав 54,1, 50,4 і 48,3 тис. грн./на відповідно.

Економічна ефективність вирощування саджанців груші. При вирощуванні сортів Улюблена Клаппа, Корсунська та Зимова мліївська встановлено, що вартість валової продукції сорту Улюблена Клаппа у контрольному варіанті (на сіянцях Лимонки) становила 144,8 тис. грн./га, тоді як на сіянцях гібриду СМЛ 7-21 цей показник був на рівні 259,9 тис. грн./га або на 75,9% більшим, ніж у контролі.

Найвищий прибуток отриманий при вирощуванні сортів Корсунська і Зимова мліївська (221,4 і 218,4 тис. грн./га) на сіянцях гібридної форми СМЛ 5-11, що на 103,9 і 175,3% більше, ніж у контрольному варіанті.

Собівартість 1 тис. саджанців становила 773,4 і 765,5 грн, що на 467,6 і 722,2 грн. менше, ніж у контролі. Рівень рентабельності тут склав 445 і 438%. Високі економічні показники забезпечили підщепи СМЛ 2-9 і СМЛ 7-21 для всіх сортів, де на 1 гривню витрат одержано 4,38-3,58 грн. прибутку.

ВИСНОВКИ

Отримані нами результати польових і лабораторних досліджень дозволяють зробити такі висновки:

В умовах Правобережного Лісостепу України вегетація слаборослих гібридних форм груші (маточно-насіннєвих рослин) у саду починається з ІІІ декади березня - по ІІ декаду квітня при сумі ефективних (вище 5С) температур від 23,6С до 58,9С, а цвітіння (ІІІ декада квітня - І декада травня) - від 136,4С до 235,7С. Тривалість цвітіння становить 5-10 днів.

Найбільш високі та стабільні показники життєздатності пилку мають слаборослі гібридні форми СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 - 98,9 і 99,4%, тому їх можна використовувати як запилювачі для інших сортів та гібридів. Кращими запилювачами для СМЛ 2-9 є СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21, для СМЛ 5-11 - груша лісова №3, Лимонка, СМЛ 2-1 і СМЛ 2-4.

Найвищою і стабільною врожайністю плодів характеризуються слаборослі гібридні форми СМЛ 2-9 і СМЛ 5-11 - 21,2 і 20,9 т/га відповідно, що на 94,5 і 97,7% більше, ніж у контрольного сорту Лимонка. Вихід повноцінного насіння від маси плодів коливається від 0,2% у гібридних слаборослих форм СМЛ 2-1 і СМЛ 4-3 та груші лісової №3 до 0,5% у СМЛ 5-11. Середня маса 1000 повітряно-сухих насінин у дослідних варіантах становить 19,2-46,4 г проти 29,7 г у контролі.

Найбільш стримані за силою росту сіянці одержані від посіву насіння слаборослих гібридних форм СМЛ 5-11, СМЛ 2-9 і СМЛ 7-21, у яких відношення довжини міжвузль до товщини пагона становило 3,2, 3,5 і 3,8 відповідно, тоді як у сіянців більш сильнорослих форм цей показник був 8,1 (груша лісова №3) та 7,8 (контроль).

Сіянці слаборослих гібридних форм груші СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7_21 як при весняному посіві стратифікованого насіння, так і при осінньому посіві нестратифікованого насіння були відповідно на 32,6, 35,1 і 30,1% нижчі від сіянців контрольного сорту Лимонка.

Між об'ємом кореневої системи сіянців та площею їх листкової поверхні існує високий позитивний кореляційний зв'язок (r=0,86+0,12). За показниками об'єму кореневої системи та кількості сіянців з розгалудженою кореневою системою перевагу має осінній посів нестратифікованого насіння.

Високою стійкістю проти збудників парші та буруватості у шкілці і розсаднику характеризуються сіянці слаборослих гібридних форм СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 - за роки досліджень вони зовсім не уражувались хворобами.

При осінньому посіві насіння слаборослі гібридні підщепи СМЛ 2-1, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 мають вищий вихід як стандартних сіянців (на 4,8; 5,0 і 5,5%), так і сіянців першого товарного сорту (на 8,7; 7,2 і 5,2% відповідно) - порівняно із весняним посівом.

Високі показники приживання заокуліруваних вічок залежно від сорту встановлено на підщепах СМЛ 2-9 - 90,7-94,8%, СМЛ 7-21 - 92,7-96,5%. У контрольному варіанті цей показник становить 76,6-80,9%. Загибель вічок взимку у всіх сортів коливається від 3,0 до 8,0%.

Найвищий вихід стандартних однорічних саджанців груші сортів Улюблена Клаппа, Корсунська і Зимова мліївська одержано на підщепах СМЛ 2-9, СМЛ 5_11 і СМЛ 7-21 - 54,8-65,0 тис. шт. з 1 га залежно від сорту, що становить 160,9-197,6% відносно контролю.

Найвищий прибуток з одного гектара при весняному посіві насіння забезпечують сіянці СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21 - 50,0, 49,0 і 42,6 тис. грн. або, відповідно, на 184,0, 178,0 і 142,0% більше, ніж у контролі. При осінньому посіві вказані гібридні форми забезпечують зростання прибутку у порівнянні з весняним посівом на 8,2, 2,8 і 14,8% відповідно. Найбільш рентабельним є вирощування сіянців як при весняному, так і при осінньому посіві насіння слаборослих гібридних форм СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21.

Найбільш високими прибутками характеризується вирощування саджанців сортів Корсунська і Зимова мліївська на сіянцях гібридної форми СМЛ 5-11 - 221,4 і 218,4 тис. грн./га, що на 103,9 і 175,3% більше, ніж у контрольному варіанті) при рівні рентабельності відповідно 445 і 438%. Високі економічні показники для всіх сортів забезпечують підщепи СМЛ 2-9 і СМЛ 7-21.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ТА СЕЛЕКЦІОНЕРАМ

1. Слаборослі гібридні форми груші СМЛ 2-9, СМЛ 5-11, СМЛ 7-21 селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка рекомендувати для закладання маточно-насіннєвих садів у лісостеповій зоні України з метою отримання слаборослих насіннєвих підщеп.

2. У селекційній роботі з грушею на слаборослість, продуктивність, стійкість до ураження збудниками парші та буруватості, на зимостійкість і сумісність використовувати слаборослі гібридні форми СМЛ 2-4, СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7_21.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Спрягайло О.А., Кучер Р.А. Особливості росту нових сортів груші залежно від підщепи //Науковий вісник НАУ._К:НАУ, 2002._№50. _С. 104-106 (20% _ здобувачем виконано частину експериментальних досліджень).

2. Кучер Р.А., Спрягайло О.А. Результати оцінки фізіологічної сумісності сорто-підщепних комбінувань груші //Науковий вісник НАУ. _ К.:НАУ, 2002. _ №57. _ С. 225_227 (30% _ здобувачем проведено частину експериментальної роботи та узагальнено по них результати).

3. Кучер Р.А. Економічна ефективність вирощування слаборослих насіннєвих підщеп та саджанців на них //Вісник аграрної науки. - 2004. - №8. - С. 81-84.

4. Кучер Р.А. Продуктивність слаборослих гібридних форм груші //Вісник аграрної науки. - 2004. - №11. - С. 70-71.

5. Кучер Р.А. Площа листкової поверхні, вміст хлорофілу, загальних цукрів та крохмалю в листках однорічних саджанців груші залежно від підщепи //Бюл. Нікіт. ботан. саду. - 2004. - Вип. 89. - С. 54-57.

6. Кучер Р.А. Фізіологічна сумісність підщепно-сортових комбінувань груші //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. - Мліїв-Умань. - 2004. - С. 60-64.

7. Кучер Р.А. Ріст кореневої системи та біометричні показники однорічних саджанців груші залежно від підщепи //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. - Мліїв-Умань. - 2004. - С. 76-81.

8. Кучер А.О., Кучер Р.А. Помологічна та господарсько-біологічна характеристика слаборослих гібридних форм груші селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. - Мліїв-Умань. - 2004. - С.109-117 (50% - виконано частину експериментальної роботи, зроблено висновки).

9. Кучер Р.А. Морфологічні особливості насіння слаборослих гібридних форм груші (насіннєвих підщеп) селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. - Мліїв-Умань. - 2004. - С.117-120.

10. Спрягайло О.А., Кучер Р.А. Біологічні особливості слаборослих гібридних форм груші (насіннєвих підщеп) в умовах Правобережного Лісостепу України //Збірник наукових праць Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка та Уманського державного аграрного університету. - Мліїв-Умань. - 2004. - С.121-126 (50% - виконано частину експериментальної роботи, зроблено висновки).

11. Кучер А.О., Кучер Р.А. Вихідний матеріал в селекції слаборослих підщеп груші //Збірник тез міжнародного симпозіуму "Сучасні технології селекційного процесу сільськогосподарських культур", 7-8 липня 2004 р. - Харків. - 2004. - С. 93-94 (80% - виконано частину експериментальної роботи, зроблено висновки).

12. Кучер Р.А. Вплив слаборослих насіннєвих підщеп на біометричні показники однорічних саджанців груші //МатеріалиV Симпозіуму Україна - Австрія "Сільське господарство: наука і практика", 9-11 вересня 2004 р. - Київ. - 2004. - С. 204_205.

13. Спрягайло О.А., Кучер Р.А. Перспективні сорти груші //Нові мліївські сорти плодових та ягідних культур. - Мліїв. - 2004. - С. 17-22 (50% - описано 5 сортів).

АНОТАЦІЇ

Кучер Р.А. Обгрунтування підбору маточно-насіннєвих форм груші для вирощування слаборослих підщеп у Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. - Національний аграрний університет. - Київ, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню біологічних особливостей та господарських показників слаборослих гібридних фори груші селекції Мліївського інституту садівництва ім.Л.П.Симиренка УААН, як насіннєвих слаборослих підщеп.

Вивчено фенологічні фази розвитку маточних дерев у саду, їх біометричні показники, стійкість проти хвороб, урожайність та насінну продуктивність.

Проведено агробіологічну оцінку слаборослих гібридних форм груші як підщеп у розсаднику, а також вивчено особливості росту та розвитку однорічних саджанців груші на слаборослих насіннєвих підщепах.

Встановлено фізіологічну сумісність підщепно-сортових комбінувань, визначено економічну ефективність вирощування насіннєвих підщеп та саджанців на них.

Науково обгрунтовано добір насіннєвих слаборослих підщеп для маточно-насіннєвого саду та їх використання у плодовому розсаднику Лісостепу України. За результатами вивчення відібрані три слаборослі гібридні форми як насіннєві підщепи СМЛ 2-9, СМЛ 5-11 і СМЛ 7-21.

Ключові слова: груша, сорт, слаборосла підщепа, сіянці, ріст, стійкість, продуктивність, саджанці, насіння, розсадник.

Кучер Р.А. Обоснование подбора маточно-семенных форм груши для выращивания слаборослых подвоев в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. - Национальный аграрный университет. - Киев, 2004.

Цель исследований - изучить и выделить по комплексу хозяйственно-ценных признаков слаборослые семенные подвои для груши, которые дали бы возможность значительно увеличить продуктивность как плодового питомника, так и насаждений в лесостепной зоне Украины.

Объектами исследований были шесть слаборослых гибридных форм груши селекции Млиевского института садоводства им. Л.П. Симиренко УААН, районированные в зоне Лесостепи семенные подвои груши, а также однолетние саженцы сортов Любимица Клаппа, Корсунская и Зимняя млиевская на вышеупомянутых подвоях.