Селекційно-генетичні аспекти оцінки продуктивних якостей свиней асканійського типу української м’ясної породи

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Актуальність роботи. В умовах реформування економічних відносин в Україні перспективи розвитку свинарства першочергово пов'язані з формуванням конкурентоспроможності галузі. За загальною значимістю факторів, які здатні забезпечити позитивні зрушення щодо вирішення цієї проблеми, особливе значення має генетичне удосконалення існуючих і новостворюваних порід, спеціалізованих типів та ліній свиней, яке, в значній мірі, ґрунтується на застосуванні сучасних методів оцінки племінних і продуктивних якостей тварин, прогнозуванні розвитку основних селекційних ознак тварин в ранньому віці, використанні різних методів підбору, визначенні дискретності ліній, а також поєднаності їх з родинами в межах порід та типів.

Актуальність цієї проблеми, її теоретичне та практичне значення обумовили проведення досліджень даної дисертаційної роботи.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - удосконалення прийомів оцінки продуктивних і племінних якостей свиней асканійського типу української м'ясної породи з використанням селекційно-генетичних параметрів.

Для досягнення наміченої мети передбачалось здійснити:

- аналіз відтворювальних якостей материнського та дочірнього стад свиней асканійського внутрішньопородного типу за його генеалогічною структурою;

- порівняльну оцінку використання різних методів підбору та визначення комбінаційної здатності досліджуваних ліній;

- виявлення закономірності росту і розвитку молодняку та дослідження онтогенетичної динаміки його інтер'єрних показників;

- оцінку наявних ліній та родин за відгодівельними і м'ясними якостями нащадків;

- визначення ступеня дискретності структурних одиниць типу за відтворювальними, відгодівельними та м'ясними якостями свиней;

- оцінку стад за генетико-популяційними параметрами та індексами.

1. Матеріал і методика досліджень

Дослідження за темою дисертації проведено у відділі свинарства Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф.Іванова “Асканія-Нова”, в племзаводах “Асканія-Нова” Чаплинського та “Україна” Скадовського районів Херсонської області, а також на станції контрольної вiдгодiвлi свиней “Асканія-Нова”.

Продуктивні якості свиней вивчали в цілому по стадам, у розрізі генеалогічних ліній та родин асканійського м'ясного типу. Визначення перспективних кросів і варіантів внутрішньолінійних підборів проводили методом порівняльного аналізу рівня розвитку відтворювальних ознак та прояв гетерозису за такими якостями як: багатоплідність, великоплідність, молочність, маса гнізда і збереженість поросят на час відлучення в два місяці. Ефект комбінаційної здатності наявних ліній оцінювали з використанням моделі Гріфінга в модифікації В.І. Савченка (1966).

Ріст і розвиток молодняку визначали шляхом щомісячного зважування відібраного на вирощування поголів'я (по 24 гол. кожної лінії). З метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі визначали показники абсолютного та відносного приросту, індекси інтенсивності формування () за методикою Ю.К. Свечина (1985), показники рівномірності (Ір) та напруги росту (In) за методикою В.П. Коваленка (1997). Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.К. Бріджеса.

У десяти голів молодняку кожної лінії у віці один, два, три та вісім місяців визначали

такі гематологічні показники: кількість еритроцитів та лейкоцитів підраховували в камері Горяева, вміст загального білка - рефрактометричним методом, білкових фракцій - нефелометричним методом, концентрація гемоглобіну - гемометром Салі.

Оцінку відгодівельних та м’ясних якостей свиней проводили згідно методичних рекомендацій ВІТ (1976). Відгодівельні якості молодняку оцінювали за середньодобовими приростами (г), віком досягнення живої маси 100 кг (днів), витратами кормів на 1 кг приросту (корм. од.). За результатами забою (4 голів кожної лінії) визначали: масу охолодженої туші (кг), довжину туші (см), товщину шпику на рiвнi 6-7 грудних хребців, масу окосту (кг), площу “м'язового вічка” (см2), вихід м'яса в туші (%).

Оцінку дискретності (D) ліній проводили за методикою В.В. Сіромолота, С.І. Святченко (1984).

Основні генетико-популяційні параметри досліджуваних стад визначали методами біометричної статистики з використанням сучасного комп'ютерного обладнання:

- мінливість селекційних ознак (Сv,%) - за алгоритмами М.О. Плохинського (1969);

- вікову повторюваність (r2s ) селекційних ознак - методом парних кореляцій відтворювальних ознак між суміжними опоросами, окремими опоросами та середньою за два опороси з пожиттєвою продуктивністю свиноматок;

- генетичну схожість батьків і нащадків - методом кореляцій між показниками продуктивності свиноматок матерів - та їх дочок;

- частку впливу батьків на рівень розвитку відтворювальних якостей свиноматок - методом однофакторного дисперсійного комплексу, відгодівельних якостей - методом двохфакторного дисперсійного комплексу, де за градації факторів взяті батьки та матері нащадків;

- взаємозв'язок між селекційними ознаками - методом кореляційного аналізу, ступінь їх пріоритетності (детермінації) - методом множинного регресійного аналізу.

Моделювання оціночних індексів проводили за методикою М.З. Басовського, В.П. Бурката, М.В. Зубця (1995).

Економічну ефективність проведених досліджень обчислювали згідно “Методики визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій” (1983).

2. Результати досліджень

Відтворювальні якості свиноматок. Аналіз відтворювальних якостей свиней асканійського типу в материнському та дочірньому стадах показав, що діапазон мінливості багатоплідності знаходився в межах 10,4 ...11,0 гол., молочності свиноматок - 51,0...53,2 кг, маси гнізда та збереженості приплоду в 2-місячному віці відповідно - 164,2...186,2 кг та 86,3...90,4% (табл. 1).

Таблиця 1. Порівняльна оцінка відтворювальних якостей свиней різних ліній

Примітка: тут і в подальшому * - Р>0,95, ** - Р>0,99, *** - Р>0,999.

Порівняння продуктивних якостей свиноматок у межах ліній племзаводу „Асканія-Нова” свідчить про те, що за багатоплідністю свиноматки лінії Цоколя переважали середнє значення всього поголів'я на 0,2 гол. (Р>0,95), за молочністю і масою гнізда на час відлучення поросят лінії Цианіта відповідно 0,6 кг (Р>0,95) і 4,6 кг (Р>0,99). У племзаводі „Україна” свиноматки лінії Цимуса за всіма відтворювальними якостями переважали середні значення врахованого поголів'я з вірогідністю першого порогу, в той же час лінія Цианіта - тільки за багатоплідністю (0,1 гол.), а лінії Цикорія і Цикла - за збереженістю приплоду у 2-місячному віці ( 0,7 і 0,6%) при невірогідній різниці.

Встановлена диференціація родин свиноматок за відтворювальними якостями. Значно вищі показники багатоплідності притаманні свиноматкам родини Цапфи племзаводу “Асканія-Нова” (10,6 гол.), які переважали усіх маток досліджуваних родин та середнє по стаду на 1..7%. Перевага свиноматок родини Цинги за молочністю знаходилася в межах 1,2...1,5 кг (Р>0,95). Статистично вірогідну різницю за масою гнізда на час відлучення поросят встановлено між свиноматками цієї ж родини та родинами Царапинки 8,9 кг (Р>0,99), Цикади 9,2 кг, Цидри 9,0 кг і Цианіти 11,9 кг (Р>0,95). Серед родин племзаводу “Україна” більш високу багатоплідність і масу гнізда в 2-місячному віці мали свиноматки родини Царапинки (11,3 гол. та 187,4 кг), які переважали середнє значення по стаду та рівень продуктивності усіх досліджуваних родин, але вірогідна різниця встановлена тільки з родиною Цидри (0,5 гол., Р>0,95).

Поєднаність ліній і родин при різних методах підбору. Встановлено, що основним методом підбору в досліджуваних стадах є кроси ліній, питома частка яких складає в племзаводі „Асканія-Нова” - 69,9%, в племзаводі „Україна” - 67,8%. Аналіз результатів міжлінійного та внутрішньолінійного методів підбору в племзаводі „Асканія-Нова” засвідчив незначну вірогідно непідтверджену різницю за всіма відтворювальними якостями, окрім маси гнізда поросят у два місяці 3,9 кг (Р>0,95). В племзаводі „Україна” різниця за багатоплідністю склала 0,6 гол. (Р>0,999), за молочністю свиноматок - 0,8 кг (Р>0,95), за кількістю поросят та масою гнізда в 2-місячному віці відповідно - 0,3 (Р>0,999) і 4,8 кг (Р>0,99).

У племзаводі „Асканія-Нова” максимальні значення за показниками молочності, маси гнізда та збереженості приплоду на час відлучення поросят виявлені при внутрішньолінійному підборі у поєднаннях свиноматок родини Цитати з кнурами лінії Цианіта, перевершення середніх значень за внутрішнолінійними і міжлінійними поєднаннями склало відповідно 0,8 кг; 7,6 кг (Р>0,99) і 9,3% і 0,5; 3,9 (Р>0,95) і 9,7%. У кросах ліній за багатоплідністю кращими були поєднання родини Цапфи з кнурами лінії Цоколя (12 гол.); за молочністю свиноматок - поєднання Цапфи х Цикорія і Цензури х Цианіта (52,8 кг); за масою гнізда на час відлучення поросят Цензури і Цапфи з кнурами лінії Цианіта (181,8 і 180,8 кг). Аналіз поєднань ліній кнурів з родинами свиноматок, одержаних в племзаводі „Україна” з використанням внутрішньолінійного підбору показав, що родини Цидри, Царапинки та Цінної, які відносяться до лінії Цоколя за всіма відтворювальними ознаками мали найвищі показники. Перевага їх над середніми значеннями за всіма внутрішньолінійними поєднаннями становила за багатоплідністю 0,2 гол., за молочністю свиноматок - 1,4 кг, за масою гнізда на час відлучення поросят - 6,2 кг (Р>0,99),. У кросах ліній кращими за багатоплідністю були поєднання Цензури х Цоколя (12,4 гол.), Цикади х Цимуса (12,3 гол.), за масою гнізда на час відлучення поросят - Царапинки х Цимуса (194,2 кг) , Цитаделі х Цоколя (194,2 кг), за збереженістю приплоду до 2-місячного віку - Цитати х Цикорія (94,8%) та Цидри х Цимуса (94,4%).

Виявлені відмінності в розрізі ліній внутрішньопородного типу за загальною (ЗКЗ) та специфічною комбінаційною здатністю (СКЗ) (табл. 2, 3).

Таблиця 2. Ефекти загальної комбінаційної здатності ліній свиней

Таблиця 3. Оцінка ефектів специфічної комбінаційної здатності ліній

Позитивні константи ефектів ЗКЗ за багатоплідністю отримано для лінії Цоколя ( +0,4 гол. - в племзаводі „Асканія-Нова” та 0,52 гол. - в племзаводі „Україна”).

У той же час ця лінія в племзаводі „Асканія-Нова” при низькій ЗКЗ за масою гнізда в 2-місячному віці (-1,4 кг) в поєднанні з лінією Цианіта проявила позитивну варіансу СКЗ (+6,5 кг), а за збереженістю приплоду до 2-місячного віку (ЗКЗ -2,7%) - з лінією Цикорія - (+5,1%), що свідчить про перспективність її для селекції на гетерозис.

Висока ступінь гетерозису властива свиноматкам лінії Цикорія обох племзаводів за масою гнізда (ЗКЗ -2,2 і -1,5 кг) в поєднанні з лінією Цоколя племзаводу „Асканія-Нова” (СКЗ становить відповідно +7,0 кг) і з лініями Цианіта і Цикла племзаводу „Україна (+7,9 і 4,6 кг).

Лінія Цикорія (племзавод „Асканія-Нова”), яка мала низьку загальну комбінаційну здатність (-0,4 %), забезпечила прояв гетерозису за збереженістю приплоду до 2 -місячного віку у кросах ліній Цоколя і Цианіта завдяки високій специфічній комбінаційній здатності (+4,3 і +5,1%).

Ріст та розвиток молодняку. Встановлено, що підсвинки наявних ліній свиней відрізнялися нерівномірністю росту і мали різну живу масу в окремі вікові періоди. За всіма лініями спостерігалися коливання абсолютних приростів, за виключенням молодняку лінії Цимуса, для якого характерним було їх поступове збільшення.

Поряд з показниками абсолютних та відносних приростів живої маси розраховані індекси інтенсивності формування (), рівномірності (Ір) і напруженості росту (Ін) молодняку. Встановлено, що підвищення живої маси відбувалося за рахунок більшої інтенсивності формування та напруги росту. Так, максимальні значення = 0,291 і Ін = 0,223 характерні для підсвинків лінії Цоколя, в якої найвищі показники живої маси в 8-місячному віці. Молодняку лінії Цимуса притаманна вища рівномірність росту (Ір=0,362). Між показниками інтенсивності формування та напруги росту в віці три місяці з живою масою підсвинків у заключний період вирощування (8 місяців) встановлено тісний позитивний зв'язок r= 0,859 (Р>0,999)і 0,818 (Р>0,999), а з рівномірністю росту - незначну від'ємну кореляційну залежність (-0,066).

Відгодівельні та м'ясні якості. За всіма відгодівельними ознаками виділяються нащадки кнурів лінії Цоколя, які в племзаводі „Асканія-Нова” на 2,4; 3,9 (Р> 0,95) і 1,4 днів раніше досягли живої маси 100 кг у порівнянні з лініями Цикорія, Цимуса, і Цианіта, а в племзаводі „Україна” - відповідно 0,8; 8,8 (Р> 0,999); 7,2 (Р> 0,999) та 9,1 (Р> 0 ,95) з лінією Цикла, табл. 4.

Таблиця 4.Відгодівельні та м'ясні якості свиней асканійського м'ясного типу

Скорочення віку досягнення живої маси 100 кг обумовлено більш високими середньодобовими приростами живої маси, різниця яких в межах ліній становила 9,5...17,5 г в племзаводі „Асканія-Нова” та 7,9...54,6 г в племзаводі „Україна”. В племзаводі „Асканія-Нова” не встановлено вірогідної різниці між лініями за витратами кормів на 1 кг приросту. В племзаводі „Україна” нащадки кнурів ліній Цикорія та Цоколя переважали аналогів всіх ліній за першим - третім порогом вірогідності. Нащадки лінії Цианіта племзаводу „Асканія-Нова” і лінії Цикорія племзаводу „Україна” мали більшу довжину напівтуші в порівнянні з ровесниками інших ліній відповідно на 0,1...1,2% і 0,5...1,2%. За виходом м'яса в тушах різниця між лінією Цоколя та іншими лініями в племзаводах знаходилися в межах 0,6...3,8 та 1,4...2,6%.

Інтер'єрні показники молодняку. Одержані результати свідчать про те, що з віком кількість гемоглобіну знижувалася, що очевидно, можна пояснити підвищенням інтенсивності процесу осалювання у тварин. Виявлена різниця за морфологічними показниками крові між тваринами наявних ліній невірогідна. У підсвинків ліній Цоколя окисно-відновний процес утримувався на високому рівні більш тривалий час (у заключний період вирощування кількість гемоглобіну в крові цього молодняку становив 10,3 г%).

Більший вміст загального білку і глобуліну встановлено у молодняку лінії Цианіта, що свідчить про їх значно вищу фізіологічну скороспілість. Що ж до впливу віку на біохімічні показники сироватки крові, то вміст загального білку підвищувався до трьохмісячного віку, а в заключний період вирощування дещо знижувався. Вміст білкових фракцій з віком зростав, за виключенням г-глобулінів.

Дискретність ліній. Встановлено, що як в племзаводі “Асканія-Нова”, так і в племзаводі “Україна” лінія Цоколя за відтворювальними якостями відрізнялася від тварин всього стада, ступінь дискретності була відповідно 0,28 та 0,33 або 28 та 33 відсотка (табл. 5).

Таблиця 5. Коефіцієнти дискретності ліній асканійського м'ясного типу свиней

За відгодівельними та м'ясними якостями всі лінії асканійського м'ясного типу суттєво відрізнялися від тварин всього стада, за винятком ліній Цианіта в племзаводі “Асканія-Нова” (D= -0,2). Найвищі коефіцієнти дискретності в племзаводах встановлені в лінії Цимуса (0,89 та 0,98).

Зважаючи на отримані дані слід зазначити, що в стадах іде процес лінійної диференціації, який веде до виділення більш розрізнених за продуктивними якостями структурних одиниць.

Фенотипова мінливість селекційних ознак. Мінливість показників відтворювальних якостей асканійського м'ясного типу знаходиться в межах 5,93 -16,59 %, варіюючи при цьому в залежності від племзаводу, опоросу та лінійної належності тварин, що свідчить про вплив паратипових факторів на прояв даних ознак. Більшою варіабельністю в середньому по стаду племзаводу „Асканія-Нова” характеризувалися такі ознаки, як багатоплідність (15,87%) та маса гнізда при відлученні поросят в два місяці (16,25%), за молочністю свиноматок мінливість становить 6,82%. У племзаводі „Україна” коефіцієнти варіабельності дещо нижчі і знаходилися в межах 7,12...13,98%. Встановлені відмінності фенотипової мінливості відтворювальних ознак в межах ліній. Так в племзаводі “Асканія-Нова” вищі коефіцієнти варіації встановлені за багатоплідністю в лінії Цианіта (16,33%), за молочністю і масою гнізда в два місяці в лінії Цикорія (7,31 і 16,59%), а за кількістю поросят на час їх відлучення - у лінії Цимуса (15,19%). У племзаводі “Україна” лінія Цимуса характеризувалася вищою варіабельністю багатоплідності та молочності свиноматок (14,85 і 7,62%).

Середні показники відтворювальних ознак, а також мінливість за цими ознаками вказує на наявність цінної генетичної основи для їх подальшого удосконалення і дозволяє розширити можливості відбору.

За відгодівельними ознаками (скоростиглість, енергія росту приплоду та витрати кормів на одиницю приросту) показники мінливості в племзаводі „Асканія-Нова” становлять відповідно 3,42%, 7,99 і 1,89, в племзаводі „Україна” - 4,70, 8,93 і 1,67%. Показники мінливості за м'ясними якостями наявних ліній стада племзаводу „Асканія-Нова” варіюють в межах 0,99...5,71%, племзаводу „Україна” - 0,49...4,95%.

Вікова мінливість та повторюваність репродуктивних ознак. Встановлено, що у тварин двох племзаводів відмічається підвищення всіх репродуктивних ознак включно до п'ятого опоросу, а в послідуючих - їх поступове зниження.

Найбільш високими виявилися коефіцієнти повторюваності між середньою продуктивністю за два опороси та пожиттєвою продуктивністю свиней (r2 =0,62…0,80; 0,85…0,84). Зазначене вказує на доцільність формування відтворних груп за рахунок приплоду одержаного в віці максимальної продуктивності (5 опорос) свиноматок, а поповнення селекційного ядра - свиноматками оціненими за середньою продуктивністю двох перших опоросів.

Успадковуваність продуктивних ознак. Встановлено, що величина успадковуваності відтворювальних ознак свиней асканійського м'ясного типу незначна і залежить від природи ознаки (табл. 6).

Таблиця 6. Показники успадковуваності відтворювальних ознак свиней

Найбільш високі коефіцієнти успадковуваності, при визначені їх методами кореляції та регресії, встановлені за молочністю свиноматок (h2=0,28 і 0,24) в племзаводі “Асканія-Нова”.

Однак, при дисперсійному аналізі показник частки впливу організованого фактору на мінливість репродуктивних ознак дещо вищий, при чому різноманітність нащадків, в більшій мірі, залежала від генотипу матерів, вплив генотипу батьків в племзаводі “Асканія-Нова” був незначним, а в племзаводі "Україна" він майже не проявлявся. Відсутність у більшості випадків статистично вірогідних показників успадковуваності свідчить про те, що фенотипічна мінливість розглянутих ознак залежить, основним чином, від впливу умов навколишнього середовища і в значній мірі обумовлена неадитивною компонентою генетичної мінливості.

Вплив організованих факторів на різноманітність відгодівельних якостей нащадків племзаводів “Асканія-Нова” знаходилася в межах 0,201...0,681, в племзаводі „Україна”- 0,498...0,652 (табл. 7).

Частка впливу генотипу батьків (фактор А) в племзаводі „Асканія-Нова” знаходилася на рівні 17...30%, дещо вища в племзаводі „Україна” - 24...38%. Материнський вплив на ці ознаки незначний і становив відповідно 0...11% та 3...6%.

Таблиця 7. Вплив генотипу батьків та матерів на відгодівельні та м'ясні якості нащадків

На м'ясні ознаки підсвинків племзаводу „Асканія-Нова” організовані фактори мали вплив на рівні 0,538...0,849, в племзаводі „Україна” - 0,50...0,889, що свідчить про те що генотипи батьків та матерів в значній мірі обумовлювали ту різноманітність м'ясних якостей, які спостерігалися в досліджуваних тварин.

Кореляція та регресія селекційних ознак. За ступенем зв'язку фенотипові кореляції суттєво відрізнялися як між показниками відтворювальних ознак в піддослідних стадах, так і між однотиповими ознаками свиней цих двох стад. Між багатоплідністю та великоплідністю і між багатоплідністю та збереженістю поросят в два місяці в племзаводах встановлені високовірогідні від'ємні кореляції, відповідно r=-0,20 і -0,50 та r=-0,63 і -0,75. Багатоплідність свиноматок позитивно впливає на молочність свиноматок та масу гнізда на час відлучення поросят. Збільшення багатоплідності на одну голову в племзаводі „Асканія-Нова” приведе, як свідчать розраховані коефіцієнти регресії, до підвищення молочності свиноматок на 0,5 кг, а маси гнізда - на 3,4 кг, в племзаводі „Україна” відповідно - на 0,77 і 3,59 кг.

Отримані високовірогідні кореляційні зв'язки довжини туші з площею „м'язового вічка” (r=0,432 і 0,541), та середньодобовими приростами (r=0,275 і 0,497) дають підставу стверджувати, що подальша селекція на збільшення довжини тулуба приведе до підвищення м'ясності туш.

Прогнозування продуктивності свиней з використанням множинного регресійного аналізу. Дослідженнями визначено вплив відтворювальних ознак на масу гнізда поросят в 2-місячному віці. Встановлено, що переважний вплив на цю ознаку мав розмір гнізда в цей віковий період, коефіцієнти детермінації становили відповідно племзаводам 34 та 53%.

При визначені впливу ознак на вихід м'яса в туші встановлено, що найбільш детермінуючими виявилися: маса окосту ( 28,4 і 42,9%), довжина туші (23,9 і 10,9), площа „м'язового вічка” (19 і 11,9) та витрати кормів на 1 кг приросту (9,7 і 10,7%) (табл. 8).

Таблиця 8. Показники множинного регресійного аналізу відгодівельних та м'ясних якостей свиней

Примітка: b0 - вільний член рівняння регресії, bi - коефіцієнти рівняння регресії, R- коефіцієнт множинної кореляції, D -множинний коефіцієнт детермінації, di - часткові коефіцієнти детермінації; Х1- скороспілість; Х2- середньодобові прирости живої маси; Х3- витрати кормів на 1 кг приросту; Х4- довжина туші; Х-5 маса окосту; Х6- товщина шпику; Х7 - площа „м'язового вічка”.

Коефіцієнти множинної кореляції (R) були на рівні 0,928 в племзаводі „Асканія-Нова” та 0,915 - племзаводі „Україна”, коефіцієнти детермінації (D) - відповідно 0,862 і 0,837. Використовуючи показники множинного регресійного аналізу розроблені рівняння регресії, за якими розраховані теоретичні значення селекційних ознак. Порівняння фактичних значень виходу м'яса в тушах та теоретичних показало, що вони практично співпадають (відносна різниця склала 0,2...4,0%). Це свідчить про доцільність використання методу множинного регресійного аналізу з метою прогнозування майбутньої продуктивності тварин.

Комплексна оцінка свиней за селекційними ознаками. Розробка індексів оцінки продуктивних якостей велась окремо за даними кожного племзаводу (табл. 9).

Перевірка використання індексів оцінки відтворювальних якостей свиноматок показала, що рівень взаємозв'язків величин індексів з показниками, які ввійшли до їх складу, високовірогідніий та коливався в межах 0,29...0,94 за даними племзаводу „Асканія-Нова” та 0,66...0,95 - племзаводу „Україна”; за відгодівельними та м'ясними якостями - (-0,21...0,88 і - 0,48...0,89). Це свідчить про достатньо високі можливості подальшого покращання всього комплексу відтворювальної, відгодівельної та м'ясної продуктивності свиней асканійського типу української м'ясної породи з використанням розроблених оціночних індексів.

Таблиця 9. Індекси оцінки та їх взаємозв'язок з селекційними ознаками

Висновки

відтворювальний внутрішньопородний онтогенетичний материнський

1. Обґрунтовано і апробовано методичні прийоми оцінки продуктивних та племінних якостей свиней асканійського типу української м'ясної породи за основними селекційними ознаками, використання яких сприяє підвищенню генетичного потенціалу стад та вирішенню проблеми щодо збільшення виробництва продукції свинарства.

2. Виявлено високий потенціал відтворювальних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней племзаводів “Асканія-Нова” та “Україна”: за багатоплідністю - 10,4...11 гол, молочністю свиноматок -51...53,2 кг, масою гнізда на час відлучення поросят в 2-місячному віці - 164,2...186,2 при збереженості приплоду в цей віковий період - 86,3...90,4%. Скоростиглість нащадків провідних ліній кнурів - 178,5...180,7 дня з витратами кормів на 1 кг приросту - 3,75 корм. од. і високі м'ясні якості, що відповідають стандарту породи, забезпечують вихід м'яса в туші 63,2...62,8%, при товщині шпику 24,6...24,5 мм.

3. У забезпечені високої відтворювальної здатності свиноматок існуючих ліній найбільш ефективним є використання кросів ліній в чергуванні з внутрішньолінійним підбором. Показана можливість оцінки ефектів загальної і специфічної комбінаційних здатностей, яка дозволяє передбачувати якості кросованих тварин та обумовлює типи підбору в лінійній селекції.

4. Встановлено відмінності в інтенсивності росту молодняку свиней різної лінійної належності. Максимальні значення індексу інтенсивності формування (t =0,291) та напруги росту (Ір=0,223) характерні для підсвинків лінії Цоколя, вища рівномірність росту (Ін=0,362) - лінії Цимуса. Висока кореляційна залежність параметрів інтенсивності формування та напруги росту, визначених в трьохмісячному віці, з рівнем живої маси в заключний період вирощування молодняку (r=0,859 і 0,818) дає можливість використовувати їх для прогнозування живої маси свиней в віці 8 місяців.

5. Гематологічні показники крові піддослідного молодняку знаходяться в фізіологічній нормі, разом з цим встановлено їх збільшення з віком, а в заключний період вирощування (8 міс.)- зниження. Більші показники концентрації загального білку та глобулінів в 8-иісячному віці встановлено в підсвинків лінії Цианіта (7,2 г%), гемоглобіну - лінії Цоколя (10,3 г%).

6. Виявлені значні відмінності ліній асканійського м'ясного типу у порівнянні зі всією популяцією за показниками трансгресії продуктивних ознак. Найбільш дискретною за відтворювальними якостями в двох племзаводах є лінія Цоколя (D=0,28 і 0,33). За відгодівельними якостями показники дискретності коливаються в межах 0,44...0,98, максимальні значення встановлені в лінії Цимуса (0,89 і 0,98). Виявлена диференціація ліній може бути базою для прояву гетерозисного ефекту при міжлінійних кросах.

7. Рівень мінливості відтворювальних ознак коливається в межах 6,82...16,25%., коефіцієнти варіації відгодівельних і м'ясних якостей відповідно в два та чотири рази нижчі, що свідчить про консолідацію нового типу за цими ознаками. Високі коефіцієнти повторюваності між середньою продуктивністю свиноматок за перші два опороси і їх довічною продуктивністю (r2s=0,62...0,85), дають можливість ефективно проводити відбір тварин в стадо та прогнозувати їх подальшу продуктивність.

8. Встановлено низький рівень успадковуваності репродуктивних ознак (h2=0,02…0,315), середній (h2=0,201…0,681) - відгодівельних та високий (h2=0,538…0,910) - м'ясних якостей.

9. Кореляційний те регресійний аналіз продуктивних якостей свиней досліджуваних племзаводів свідчить про переважний вплив на рівень маси гнізда у 2-місячному віці показника кількості поросят в цей віковий період (di=0,342 і 0,527). М'ясність туш найбільш детермінована такими ознаками як: маса окосту 28,4 і 42,9%, довжина туші 23,9 і 10,9, площа м'язового вічка 19 і 11,9 % та витрати кормів на 1 кг приросту - 9,7 і 10,7%. Використання рівнянь множинного регресійного аналізу дає можливість з високою точністю прогнозувати масу гнізда на час відлучення поросят та вихід м'яса в тушах.

10. Розроблено та апробовано індекси оцінки продуктивних якостей свиней. Коефіцієнти кореляцій між значеннями рекомендованого індексу (І1) з ознаками, які характеризують відтворювальні якості свиноматок племзаводів, знаходяться в межах r= 0,29…0,94 і 0,66…0,95 та індексу (І2) - з відгодівельними ознаками відповідно r= -0,21…0,88 і -0,48…0,89.

11. В господарствах південного регіону України рекомендувати широке використання свиней асканійського типу української м'ясної породи, а його подальше удосконалення вести з використанням селекційно-генетичних параметрів та оціночних індексів.

Література

1. Дудка Е.И. Генетические параметры в селекции свиней // Свиноводство - Москва- 2000. - №5. - С. 13-14.

2. Дудка О.І. Взаємозв'язок репродуктивних ознак свиноматок асканійського типу української м'ясної породи //Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001.- №2-3. - С.57-59.

3. Дудка О.І. Репродуктивні якості свиноматок асканійського типу української м'ясної породи при різних методах підбору //Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса - 2001.- Вип.4 (14). - С.43-47.

4. Дудка О.І. Вплив генотипу родин на удосконалення стада свиней асканійського типу української м'ясної породи // Вісник аграрної науки Причорномор'я. - Миколаїв - 2002 - Вип. 3 (17). - С. 212-217.

5. Дудка О.І. Вікова мінливість репродуктивних ознак свиней асканійського типу української м'ясної породи //Вісник Сумського національного аграрного університету. 2002. Вип.6. - С. 93-96.

6. Дудка Е.И. Некоторые аспекты селекции асканийского типа украинской мясной породы // Научный Симпозиум посвященный 65-летию Государственного Аграрного Университета Молдовы. 7-9 октября 1998 г.

7. Дудка Е.И. Селекционно-генетические аспекты повышения продуктивности свиней асканийского типа украинской мясной породы _ Мат. міжнародної конф.молодих вчених-вихованців шкіл видатних академіків “Молоді вчені - тваринництву”/ - Київ. Аграрна наука, 2000. - С.27-29.

8. Дудка О.І. Використання селекційно-генетичних параметрів для прогнозування продуктивних якостей свиней асканійського м'ясного типу // Матеріали науково-виробничої конференції присвяченої 100 - річчю від дня народження академіка О.В. Квасницького / _ Кам'янець-Подільський, 2000. _С.56-58.

Размещено на Allbest.ru