Вплив екструдату сої на молочну продуктивність корів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УААН

УДК 636.2 : 636.086.3

ВПЛИВ ЕКСТРУДАТУ СОЇ НА МОЛОЧНУ ПРОДУКТИВНІСТЬ КОРІВ

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Гаврик Наталія Леонідівна

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Полтавській державній аграрній академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, Трончук Іван Самійлович, Полтавська державна аграрна академія, професор кафедри годівлі та зоогігієни сільськогосподарських тварин

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, Дяченко Леонід Сидорович, завідувач кафедри годівлі тварин і технології кормів, Луганський національний аграрний університет

доктор біологічних наук, професор, Проваторов Герман Васильович, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин, Сумський національний аграрний університет

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, м. Дніпропетровськ

Захист дисертації відбудеться “ 06 ” грудня 2005 року о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук, за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулинині, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва Української академії аграрних наук (62404, м. Харків, п/в Кулинині, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3).

Автореферат розісланий “ 5 ” листопада 2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Проніна В.В.



Гаврик Н.Л. Вплив екструдату сої на молочну продуктивність корів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Інститут тваринництва УААН, м. Харків, 2005.

З метою визначення впливу місцевих білкових кормів на продуктивність корів у зимовий період проведено два науково-господарських досліди. У раціонах об'ємисті корми (солома, сіно, сінаж, кукурудзяний силос, буряковий жом) складали 60%, концентровані 34 і патока кормова - 6% за поживністю. Порівнювали ефективність використання горохової дерті, соняшникової макухи та екструдату сої, перетравний протеїн яких у раціонах становив 35%. протеїн соя корова корм

В середньому за досліди добові удої корів відповідно рівнялися 17,25; 18,65 і 20,18 кг при жирності молока 3,51-3,59% і білковості - 3,04-3,06%. На 1 кг молока витрачено 0,95; 0,90 і 0,87 корм.од. Рентабельність виробництва молока становила 30,0; 43,9 і 53,8%.

У третьому досліді за однакової загальної поживності раціонів коровам трьох груп згодовували по 1,5; 2,0 і 2,5 кг екструдату сої. Добовий удій молока відповідно склав - 21,87; 24,28 і 26,92 кг при жирності 3,85-3,92 і білковості 3,13-3,15%. Витрати кормів на 1 кг молока склали 0,92; 0,83 і 0,70 корм.од. Рентабельність молока - 21,2; 34,0 і 48,2%.

У корів, які одержували екструдат сої, відмічено менші втрати живої маси за період дослідів, скорочення сервіс-періоду до 31-47 днів, покращання перетравності сухої і органічної речовини, сирої клітковини кормів раціону, підвищення рівня засвоєння і продуктивного використання азоту. Згодовування екструдату сої позитивно впливало на інтер'єрні показники. Зокрема, у крові корів збільшувалася концентрація еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, альбумінів та гама-глобулінів, помітно зростала ферментативна (каталазна і пероксидазна) активність крові, поліпшувались показники рубцевого метаболізму (рН, загальний вміст азоту, концентрація ЛЖК та інфузорій у рубцевій рідині).

Введення екструдату сої до раціону корів сприяло покращанню технологічних властивостей молока при виготовленні кисломолочних продуктів, зокрема кефіру.

Виробничу перевірку одержаних результатів проводили на двох групах корів, по 50 голів у кожній, протягом 105 днів. Контрольним коровам згодовували раціони з 2,5 кг соняшникової макухи, дослідним - з 2,5 кг екструдату сої. Добовий удій відповідно рівнявся 16,55 і 18,24 кг при жирності молока 3,75 і 3,81% та білковості - 3,11 і 3,16%. На 1 кг молока витрачено 1,02 і 0,95 корм.од., рентабельність його рівнялася 19,9 і 27,2%.

Ключові слова: корови, горохова дерть, соняшникова макуха, екструдат сої, молоко, жирність, білковість, конверсія, кефір, прибуток, рентабельність.

Гаврик Н.Л. Влияние экструдата сои на молочную продуктивность коров. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Институт животноводства УААН, г. Харьков, 2005.

С целью изучения влияния местных белковых кормов на продуктивность коров в зимний период проведено два научно-хозяйственных опыта. В рационах объемистые корма (солома, сено, сенаж, кукурузный силос, свекловичный жом) составляли 60%, концентрированные - 34 и патока кормовая - 6% по питательности. Сравнивали эффективность использования гороховой дерти, подсолнечного жмыха и экструдата сои, переваримый протеин которых в рационах составлял 35%.

В среднем за опыты суточные удои, соответственно, равнялись 17,25; 18,65 и 20,18 кг при жирности молока 3,51-3,59% и белковости - 3,04-3,06%. На 1 кг молока затрачено 0,95; 0,90 и 0,87 корм.ед. Рентабельность производства молока - 30,0, 43,9 и 53,8%.

В третьем опыте при одинаковой общей питательности рационов коровам скармливали по 1,5; 2,0 и 2,5 кг экструдата сои. Суточные удои молока соответственно составили 21,87; 24,28 и 26,92 кг при жирности 3,85-3,92 и белковости 3,13-3,15%. Затраты кормов на 1 кг молока составили: 0,92; 0,83 и 0,70 корм.ед. Рентабельность молока - 21,2; 34,0 и 48,2%.

У коров, которые получали экструдат сои, отмечены меньшие потери живой массы за период опытов и сокращение сервис-периода до 31-47 дней, улучшение переваримости сухого и органического веществ, сырой клетчатки кормов рациона, повышение уровня усвоения и продуктивного использования азота. Скармливание экструдата сои положительно влияло на интерьерные показатели. В частности, в крови коров повышалась концентрация эритроцитов, гемоглобина, общего белка, альбуминов и гамма-глобулинов, заметно возрастала ферментативная (каталазная и пероксидазная) активность крови, улучшались показатели рубцового метаболизма (рН, общее содержание азота, концентрация ЛЖК и инфузорий в рубцовой жидкости).

Введение экструдата сои в рацион коров способствовало улучшению технологических свойств молока при приготовлении кисломолочных продуктов, в частности кефира

Производственную проверку полученных результатов проводили на двух группах коров, по 50 голов в каждой, в течение 105 дней. Контрольным коровам скармливали рационы с 2,5 кг подсолнечного жмыха, опытным - с 2,5 кг экструдата сои. Суточные удои, соответственно, равнялись 16,55 и 18,24 кг при жирности молока 3,75 и 3,81% и белковости - 3,11 и 3,16%. На 1 кг молока затрачено 1,02 и 0,95 корм.ед., рентабельность производства молока равнялась соответственно 19,9 и 27,2%.

Ключевые слова: коровы, гороховая дерть, подсолнечный жмых, экструдат сои, молоко, жирность, белковость, конверсия, кефир, прибыль, рентабельность.



Gavrik N. L. Influence of soy exrudate on cows' dairy productivity. - Manuscript.

The thesis for a candidate of agricultural sciences degree competition on speciality 06.02.02. - feeding animals and feed technology. - Institute of livestock breeding UAAS. - Kharkiv, - 2005.

Two scientific and farm experiments were carried out with the purpose of study of local protein feeds influence on cows' productivity during winter season. In rations bulky feeds (straw, hay, haylage, corn silage, beet presscake) made up 60%, concentrates - 34% and molasses - 6% according to nutritive value. Efficiency of ground unscreened pea feed, sunflower cake and digestible soy exrudate were compared. Protein made up 35% in rations.

During experiments day's milk yield were 17,25, 18,65 and 20, 18 kg on average. Milk fattiness of was 3,51-3, 59% and protein content - 3,04-3,06%.), 0,95, 0,90 and 0,87 fodder units were spent per 1 kg of milk. Milk production profitability is 30,0, 43,9 and 53,8%.

During the third experiment at the same common nutritive value of rations cows were fed by 1,5, 2 and 2,5 kg of soy exrudate. Day's milk yield accordingly has made 21, 87, 24,28 and 26, 92 kg at fattiness 3,85-3,92 and protein content 3,13-3,15%. Feed cost per 1 kg of milk made up 0,92, 0,83 and 0,70-fodder unit. Milk profitability was 21,2, 34,0 and 48,2%.

Production control of received results were carried out with 2 cows' group, there were 50 heads in every group during 105 days. Control cows were fed rations with 2,5 kg of sunflower cake and experimental cows were fed rations with 2,5 kg soy exrudate. Day's milk yield accordingly was 16,55 and 18,24 kg at fattiness 3,75-3,81 and protein content 3,11-3,16%. Feed cost per 1 kg of milk made up 1,02, 0,95 and 0,70-fodder unit. Milk profitability was 19,9, 34,0 and 27,2%.

Key words: cows, ground unscreened pea feed, sunflower cake, soy exrudate, milk, fattiness, protein content, conversion, profit, profitability.



Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблема збільшення обсягів виробництва молока в Україні розв'язується шляхом створення племінної бази тваринництва, яка на сьогодні характеризується наявністю багатьох цінних порід корів з генетичним потенціалом продуктивності понад 4-5 тис. кг молока.

Проте застосовувані раціони непридатні для реалізації генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських тварин, особливо високопродуктивних корів новостворених порід. Вони є дефіцитними як за енергією, так і за протеїном на 25-30% від потреби тварин.

Серед культур, які можуть суттєво поліпшити енергетичну і біологічну цінність раціонів високомолочних корів і стати основою зміцнення кормової бази в Україні, і, зокрема в зонах Лісостепу і Степу, є кукурудза і соя.

За біологічною цінністю перед соєю поступаються усі продовольчі і кормові культури - у ній міститься 37-48% білка з усіма незамінними амінокислотами, більше 20% жиру, 23-26% крохмалю, ряд важливих вітамінів і ферментів.

Щоправда, недоліком зерна сої є вміст у ньому антипоживних речовин, що потребує проведення їх інактивації. Серед існуючих прийомів знешкодження антипоживних речовин сої найкраще зарекомендував себе метод екструзії. Проте, щоб дати виробництву конкретні рекомендації з цього питання, потрібно провести відповідні дослідження. Тому вивчення ефективності введення різних рівнів екструдату сої в раціони високопродуктивних корів в умовах Лісостепу є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою плану науково-дослідних робіт кафедри годівлі та гігієни Полтавської державної аграрної академії за 2001-2005 рр. за темою: “Розробка сучасних систем годівлі тварин на базі кормів власного виробництва”(шифр державної реєстрації - 0105U002340).

Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи було вивчення ефективності введення замість гороху і соняшникової макухи різних рівнів екструдату сої в силосно-сінажно-жомово-концентратні раціони високопродуктивних корів української червоно-рябої молочної породи в умовах Лісостепу України.

Для реалізації поставленої мети в роботі вирішувались такі завдання:

- визначено хімічний склад і поживність екструдату сої та інших концентратів, які входили до раціону піддослідних корів;

- проведено три науково-господарські і один виробничий досліди на високопродуктивних коровах згідно зі схемою досліджень;

- вивчено вплив досліджуваних раціонів на удій та хімічний склад молока піддослідних корів;

- визначено коефіцієнти перетравності поживних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору та досліджено показники рубцевого метаболізму у корів на раціонах з вмістом 1,5; 2,0 і 2,5 кг екструдату сої;

- вивчено технологічні властивості молока піддослідних корів при виробництві кисломолочних продуктів, зокрема кефіру;

- визначена динаміка живої маси та показники відтворної здатності корів;

- вивчено гематологічні показники корів залежно від досліджуваних факторів;

- визначена економічна ефективність результатів досліджень.

Об'єкт дослідження: молочна продуктивність, метаболічний статус, якість молока високопродуктивних корів при введенні в раціони екструдату сої.

Предмет дослідження: поживна цінність та споживання кормів, динаміка надоїв, відтворна здатність корів, перетравність поживних речовин, гематологічні показники, хімічний склад і технологічні властивості молока.

Методи дослідження: для досягнення поставленої мети було використано метод постановки експериментів - проведено три науково-господарських досліди, в рамках яких використовували зоотехнічні (оцінка споживання кормів, динаміки молочної продуктивності та живої маси корів), фізіологічні (визначення перетравності поживних речовин і балансу азоту), біохімічні (характеристика рубцевого метаболізму та гематологічних показників), аналітичні (дослідження вмісту основних груп поживних речовин в кормах, хімічного складу молока), економіко-статистичні методи.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена ефективність введення в силосно-сінажно-жомово-концентратні раціони високопродуктивних корів екструдату з частково знежиреної сої у розрахунку 1,8-2,5 кг на голову за добу замість еквівалентної кількості гороху і соняшникової макухи. Вивчено вплив різних рівнів екструдату сої в раціоні на його поживну і біологічну цінність. Зокрема, відмічено, що при 35-45% концентрованих кормів за загальною поживністю у сухій речовині типових зимових раціонів досягається більш фізіологічно оптимальна концентрація поживних речовин для забезпечення добових удоїв корів на рівні 20-25 кг, а саме, в %: протеїну - 17-18, у тому числі лізину - 0,7-0,8, клітковини - 20-21, жиру - 3-4, безазотистих екстрактивних речовини - 52. Завдяки цьому поживність 1 кг сухої речовини раціонів зростає до 0,85-0,90 корм.од. (9,8-10,4 МДж обмінної енергії) з вмістом в 1 к.од. 100-115 г перетравного протеїну, поліпшуються смакові якості кормів, що сприяє підвищенню рівня споживання їх коровами до кг сухої речовини на 100 кг живої маси, покращуються перетравність і засвоюваність поживних речовин кормів та зменшуються їх витрати на 1 ц молока.

Вперше досліджено вплив підвищених рівнів екструдату сої (1,5; 2,0 і 2,5 кг) в раціоні високомолочних корів на перетравність і трансформацію азоту в молоко, його хімічний склад і технологічні властивості; дослідженнями гематологічних показників встановлено покращання ферментативної, зокрема, каталазної і пероксидазної активності крові. Отримані результати розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про метаболічну і продуктивну дію кормів із сої, зокрема екструдату, в організмі високопродуктивних корів.

Практичне значення отриманих результатів. На основі результатів досліджень запропонований ефективний спосіб поліпшення енергетичної і біологічної цінності раціонів високопродуктивних корів шляхом введення в них екструдату зерна сої, що забезпечить високі удої та якість молока, хорошу відтворну здатність тварин і рентабельність галузі скотарства. Поряд з цим впровадження запропонованих розробок у практику сприятиме також збільшенню обсягів виробництва сої, свідченням чого є досвід ТОВ АФ “Гоголево” Шишацького району Полтавської області, яке щорічно вирощує сою на площі 100 га, одержує її до 200 т і використовує у вигляді екструдату для годівлі лактуючих корів. Це дає можливість досягти добових удоїв молока 20-25 кг з вмістом у ньому 3,8-3,9% жиру та 3,10-3,15% білка. Завдяки цьому рентабельність виробництва молока досягає 40-50%. Виробляючи 1200 ц молока на 100 га сільськогосподарських угідь, господарство одержує від кожної з 550 корів по 2500-2700 грн. чистого прибутку.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто обгрунтував тему досліджень, опрацював літературу за темою дисертації, освоїв необхідні методики досліджень, організував і провів три науково-господарські досліди, фізіолого-біохімічні дослідження і виробничу перевірку одержаних результатів, проаналізував отримані результати і підготував до захисту дисертаційну роботу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати роботи доповідались:

- на міжнародній науково-виробничій конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження академіка М.Книги (Харківська зооветеринарна академія, 2003 р.);

- на міжнародній науково-практичній конференції з методів і шляхів поліпшення якості продукції рослинництва (Полтавська державна аграрна академія, 2004 р.);

- на міжнародній науково-виробничій конференції з вирощування, переробки і використання зерна сої (Полтавська державна аграрна академія, 2005 р.);

- на звітних науково-виробничих конференціях Полтавської ДАА у 2003-2005 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових робіт у фахових виданнях ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 139 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 46 таблицями та 2 рисунками, складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, результатів досліджень і їх аналізу та обговорення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Список літератури нараховує 282 найменування, у тому числі 51 на іноземних мовах.

Згідно з темою дисертаційної роботи в умовах племінної ферми ТОВ АФ “Гоголево” Шишацького району Полтавської області було проведено три науково- господарські і один виробничий досліди на високопродуктивних коровах української червоно-рябої молочної породи за схемою.

У кожному з трьох науково - господарських дослідів у зрівняльний період корів усіх груп годували за однаковими раціонами. До складу раціонів зрівняльного періоду вводили кукурудзяний силос, кислий буряковий жом, ярову солому, лучне сіно, сінаж, кормову патоку. За структурою раціонів на обємисті корми в них припадало 65% поживності. Концентровані корми згодовували у вигляді дерті злакових (пшеничної і ячмінної) або комбікорму - 3 кг та макухи соняшникової - 1 кг/голову/добу. Тривалість зрівняльного періоду в усіх науково-господарських дослідах становила 10 днів. Після цього проводили контрольне доїння і шляхом рендомізації визначали контрольну і дослідні групи корів.

В основний період 1-го науково-господарського досліду коровам 1-ї контрольної групи згодовували 3 кг горохової та 2 кг пшеничної і ячмінної дерті; 2-ї дослідної групи - 1,5 кг горохової і 2,8 кг злакової дерті та 0,7 кг макухи соняшникової; 3-ї дослідної - 1,5 кг соняшникової макухи та 3,5 кг дерті злакових; коровам 4-ї дослідної групи - 3,5 кг дерті злакових та 1,5кг екструдату сої.

У другому науково-господарському досліді коровам усіх груп теж згодовували по 5 кг концентратів на 1 голову за добу, у тому числі: тваринам 1-ї контрольної групи - 2 кг злакової і 3 кг горохової дерті; 2-ї дослідної - 3,2 кг злакової дерті та 1,8 кг макухи соняшникової і 3-ї дослідної - 3,2 кг злакової дерті та 1,8 кг екструдату сої.

У звязку з більш високою продуктивністю корів у третьому науково-господарському досліді загальна кількість концетрованих кормів, згодовуваних кожній корові за добу, складала 7,5 кг, у тому числі: коровам 1-ї контрольної групи - 6 кг дерті злакових, 2-ї дослідної - 5,5 і 3-ї дослідної - 5 кг такої ж дерті та відповідно групам - 1,5; 2,0 та 2,5 кг екструдату сої.

У виробничому досліді, який проведений на двох групах високопродуктивних корів по 50 голів у кожній, тваринам контрольної групи згодовували на 1 голову за добу 5 кг злакової дерті і 2,5 кг соняшникової макухи, а дослідної (перевірюваної) - відповідно 5 кг дерті злакових і 2,5 кг екструдату сої.

Якість екструдату сої, який використовувався в дослідженнях, була високою, за хімічним складом він містив, %: сухої речовини - 90,7, сирого протеїну - 35,4, сирого жиру - 10,8, сирої клітковини - 5,3, сирої золи - 5,7. Уреазна активність (рН) - 0,11.

Для проектування раціонів на початку досліджень використовували дані довідникової літератури , а фактичний хімічний склад кормів і їх поживність визначали в лабораторії кафедри годівлі Полтавської державної аграрної академії та лабораторії АОЗТ “Агро-Союз” Дніпропетровської області за методиками, які наведені нижче.

З метою вивчення впливу досліджуваних факторів на перетравність поживних речовин та баланс азоту, кальцію і фосфору у корів на фоні третього науково-господарського експерименту проводили балансовий (фізіологічний) дослід на 3-х коровах з кожної групи: тривалість підготовчого періоду - 3 дні, облікового - 8 днів згідно з методикою.

Наприкінці балансового досліду у тих же корів, на яких проводився цей дослід, через дві години після годівлі відбирали рубцеву рідину для визначення показників рубцевого метаболізму.

Для визначення гематологічних показників у 3-х корів з кожної групи на початку і наприкінці кожного науково-господарського досліду вранці до годівлі брали кров з яремної вени.

Для вивчення технологічних властивостей молока піддослідних корів його використовували у другому досліді для виготовлення кисломолочних продуктів, зокрема кефіру, на ВАТ “Шишацький молокозавод.

У проведених дослідженнях вивчали такі показники: середньодобове споживання кормів коровами - один раз за декаду шляхом контрольної годівлі впродовж двох суміжніх днів; добові удої молока кожної корови - шляхом подекадних контрольних доїнь; живу масу корів - шляхом індивідуального зважування на початку і наприкінці кожного досліду; хімічний склад кормів та їх рештків - за традиційними методиками зоотехнічного аналізу в лабораторії кафедри годівлі Полтавської ДАА та АОЗТ “Агро-Союз” Синельніковського району Дніпропетровської області.

У рубцевій рідині, взятій через дві години після годівлі піддослідних корів і профільтрованій через чотири шари марлі, визначали: концентрацію водневих іонів - на рН-метрі; вміст загального азоту - за методом К'єльдаля; концетрацію аміачного азоту - за прискореним мікрометодом, запропонованим Г.І.Калачнюком (1984); ЛЖК - шляхом їх титрування розчином їдкого калію після парової дистиляції в апараті Маркгама - за В.А.Капланом і В.В.Цюпко(1964); концентрацію інфузорій в 1 мл - за В.А.Догель (1951).

Хімічний склад молока у 1-ому досліді визначали за загальноприйнятими методиками, а у 2-ому і 3-ому - на ультразвуковому аналізаторі ЕКОМІЛК.

Відтворну здатність корів - за тривалістю сервіс-періоду та індексом осіменіння .

Технологічні властивості молока оцінювали за результатами приготування кисломолочних продуктів, зокрема кефіру, згідно з ТУ 10.16 УССР 18-87. Органолептичну оцінку готового продукту здійснювали шляхом дегустації.

Гематологічні показники визначали за такими методиками: еритроцити - шляхом підрахунку в камері Горяєва; гемоглобін - колориметрично за Г.В.Дервізом і А.І. Воробйовим (1959); лейкоцити - шляхом підрахунку в камері Горяєва; загальний білок та окремі його фракції у сироватці крові - рефрактометрично за П.Т. Лебедєвим(1969) ; резервну лужність - за методом Раєвського(2002); кальцій - трилонометричним методом з флуорексоном; неорганічний фосфор - за Белл-Дойзі-Бріггсом.

Отримані в експериментах дані обробляли біометрично з використанням програми MS Excel. Достовірність різниці між групами (масовими) даних визначали за допомогою ТТЕСТ, для якої були встановлені такі критерії: *Р1<0,05; **P2<0,01; ***Р3<0,001.

Перший науково-господарський дослід

Фактичне споживання кормів. Для визначення витрат кормів на молоко вивчали фактичне споживання їх коровами. Так, із заданих щоденно 3 кг ячмінної соломи корови 1- 4-ї груп зїдали 2,75- 2,81кг, або 89,3-93,7%. Споживання лучного сіна із заданих 5 кг становило 89,0-92,6%, силосу (з 18 кг) - 84,2-86,1%, кислого жому (з 12 кг) - 96,0-97,7%. Щодо концентратів з мінеральними добавками, то їх корови усіх груп зїдали повністю.

Поживність 1 кг сухої речовини становила 0,82-0,85 к.од.(9,5-9,8 МДж ОЕ), а на 1к. од. припадало 104-106 г перетравного протеїну, вміст клітковини у сухій речовині раціонів знаходився в межах 23,2 -23,5%, відношення цукру до перетравного протеїну у раціонах корів 1,2 і 3-ї груп дорівнювало 0,79-0,81, а в четвертій групі було дещо меншим - 0,72.

Молочна продуктивність корів. Незважаючи на те, що енергетичний і протеїновий рівні годівлі піддослідних корів усіх груп були майже однаковими, у показниках продуктивності відмічена міжгрупова різниця. Так, від від корів 1-ї групи за 117 днів досліду надоєно 1743 кг молока натуральної жирності, а від 2,3 і 4-ї дослідних груп - відповідно на 116, 235 і 405 кг, або на 6,6; 13,5 і 23,2% більше.

Можливо, досліджувані нами фактори не змогли суттєво вплинути на зазначені вище показники біохімічного складу молока, оскільки вони у значній мірі зумовлені генетично.

Динаміка живої маси піддослідних корів. Аналіз динаміки живої маси піддослідних корів показав, що вона впродовж досліду зменшувалася.

Проте втрати живої маси коровами за період досліду залежали від рівня молочної продуктивності. Так, у тварин 1,2,3 і 4-ї груп вони відповідно складали 4,6; 5,0; 5,5 і 6,0%. У корів 4-ї дослідної групи втрачалося дещо більше живої маси (6,0 проти 4,6% у контролі), що можна пояснити більш високими їх удоями.

Відтворна здатність піддослідних корів. До показників, які характеризують відтворну здатність корів, ми відносили тривалість сервіс-періоду та індекс осіменіння. З аналізу результатів видно, що тривалість сервіс-періоду була найдовшою (83,5 дня) у корів 2-ї групи, в раціоні яких з білкових комів були горох і макуха, а найменшою - у тварин 4-ї дослідної групи, які отримували в раціоні, окрім дерті злакових, 1,5 кг екструдату сої ( 46,5 дня).

Одним із важливих показників відтворної здатності маточного поголів?я є індекс осіменіння, який показує скільки осіменінь затрачено на одно запліднення. В експерименті за цим показником краще відзначилася 4-а дослідна група корів, на одно запліднення в якій припадало 1,34 осіменіння, тоді як у 1-й групі індекс осіменіння становив 1,88, у 2-й - 1,67 і в 3-й - 1,76.

Другий науково-господарський дослід

Фактичне споживання коровами кормів та їх поживність. В основний період другого науково-господарського досліду тваринам усіх груп впродовж 112 днів (з 2 лютого до 25 травня) згодовували грубі і соковиті корми в однаковій кількості. Концентровані корми також в однаковій кількості, але в різному наборі, а саме: коровам 1-ї групи: дерть зерна злакових - 2 кг і горохову дерть - 3 кг, 2-ї групи - дерть зерна злакових - 3,2 кг і макуху соняшникову - 1,8 кг, третьої - дерть зерна злакових - 3,2 кг і екструдат сої - 1,8 кг.

Так, наприклад, фактичне споживання коровами 1-ї групи ячмінної соломи становило 2,73 кг, або 91,0% від заданої кількості 3 кг. Корови 2-ї дослідної групи споживали цей корм на 88,7 %, а 3-ї - на 90,3 %.Високим було також поїдання коровами усіх піддослідних груп сінажу - 8,84-9,05 кг, або 88,4 - 90,5 % від заданих 10 кг та силосу - 16,3-16,8 кг, або 90,0 - 93,3 % від заданої кількості (18 кг) і жому - 11,3 -11,5 кг, або 94,2-95,8 % від заданих 12 кг.

Молочна продуктивність корів та витрати кормів на молоко. Як і в першому досліді, добові удої корів на раціонах з соняшниковою макухою, а також з екструдатом сої були вищими, ніж у тварин 1-ї групи з вмістом у раціоні горохової дерті. Якщо корови 2-ї і 3-ї дослідних груп щоденно продукували в середньому 20,37 і 21,9 кг молока натуральної жирності, то їх аналоги з 1-ї групи 19,62 кг, що відповідно на 0,75 і 2,28 кг, або 3,8 і 11,6 % більше.

Стосовно витрат кормів на 1 кг молока, то вони в усіх групах були надто низькими, а саме: у 1-й групі (в раціоні горохова дерть) - 0,88, у 2й (в раціоні соняшникова макуха) - 0,85 і 3-й ( в раціоні екструдат сої) - 0,79 к.од., або у відсотках відповідно - 100; 96,6;89,8.

Досліджувані раціони не справили суттєвого впливу на хімічний склад молока. Як і в першому досліді, він в усіх групах був практично однаковий і характерний для корів української червоно-рябої породи. Разом з тим жирність молока у другому досліді була у корів 1-ї і 2-ї груп більшою на 0,12% і у 3-ї- на 0,18%, що, на нашу думку, пов'язано із заміною в раціонах сіна на сінаж.

Динаміка живої маси корів. У другому досліді загальна енергетична поживність раціонів за фактично з?їденими кормами складала 15,87 - 16,01 корм. од., а добовий удій молока натуральної жирності у першій групі становив 19,6 кг, другій - 20,4 і третій - 22,0 кг. Відповідно з цим втрати живої маси у корів 1, 2 і 3-ї дослідних груп становили у середньому за дослід 3,8; 4,9 і 5,2%, що було дещо меншим, ніж у першому досліді.

Відтворна здатність піддослідних корів. Як і в попередньому, у 2-ому досліді відтворну здатність піддослідних корів оцінювали теж за тривалістю сервіс-періоду та індексом осіменіння. При цьому тривалість сервіс-періоду у корів усіх груп була практично однаковою і складала - 44,5-46,7 дня.

Проте, що стосується індексу осіменіння, то він, хоча і не надто помітно, але був меншим у корів дослідних груп. Так, якщо у контролі він становив 1,44, то у корів 2-ї дослідної групи - 1,39, а 3-ї дослідної групи ще менше - 1,18. Тобто, корови 3-ї дослідної групи запліднювалися майже після першого осіменіння. Можливо, цей факт є наслідком згодовування коровам 3-ї дослідної групи в складі концентрованих кормів екструдату сої.

Третій науково-господарський дослід

Фактичне споживання кормів. В основний період третього досліду (21.12.2003-10.04.2004р.) тварини усіх груп одержували грубі і соковиті корми в однаковій кількості. Концентровані корми також в однаковій кількості, але в різному асортименті, а саме: 1-ї групи по 6,0 кг комбікорму і 1,5 кг екструдату сої, 2-ї - відповідно по 5,5 і 2 кг і 3-ї - по 5,0 і 2,5 кг. Структура раціонів за поживністю була такою: грубі корми - 12,5 , соковиті - 49,5 і концентровані - 38,0%.

За показниками споживання кормів коровами суттєвої міжгрупової різниці не виявлено. Так, із заданих 3-х кг ячмінної соломи корови з'їдали в середньому 1,71-1,82 кг, сіна лучного - із 3-х кг - 2,49-2,63 кг, сінажу еспарцетового - із 15-ти кг - 12,55-12,80 кг, силосу із 20-ти кг - 17,96-18,20 кг. Жом, патоку та концентрати тварини з'їдали повністю.

Молочна продуктивність і якість молока. Неоднаковий компонентний склад концентрованих кормів, що був зумовлений введенням до раціону екструдату сої, справив відповідний вплив на процеси молокоутворення у піддослідних корів.

Якщо за 112 днів основного періоду досліду середньодобовий удій молока однієї корови у 1-й групі становив 21,87 кг, то у 2-й - 24,28 і 3-й - 26,92 кг, що, відповідно, на 2,41 і 5,05 кг, або на 11,0 і 23,1%, більше. Рівень імовірності різниці в добових удоях між коровами 1-ї і 2-ї груп складав 0,01, 2-ї і 3-ї - 0,001, 2-ї і 3ї - 0,01

Різний рівень екструдату сої у складі конценрованих кормів у раціонах піддослідних корів зумовив різницю не тільки в їх середньодобових удоях, а й у витратах кормів на молоко.

У 1-й групі корів на 1 кг молока витрачалося 0,90 корм.од. і 93 г перетравного протеїну, у 2-й відповідно - 0,81 і 88 та 3-й - 0,74 і 83. Як бачимо, при збільшенні у раціонах екструдату сої від 1,5 до 2,0 і 2,5 кг витрати кормів у кормових одиницях зменшувались відповідно на 9,8 і 17,4%, перетравного протеїну - на 6,1 і 10,2%.

Динаміка живої маси піддослідних корів. За період досліду корови 1-ї групи зменшили свою живу масу порівняно з даними на початок основного періоду на 12,6 кг, або на 2,4 %, 2-ї - на 15 кг,або 2,9%, і 3-ї - на 17,2кг, або 3,3%. Таку, хоча і недостовірну різницю у втратах живої маси між коровами 2-ї та 3-ї дослідних груп і контролем, ми пояснюємо кращою молочною продуктивністю корів цих груп, а саме - 24,28 і 26,92 кг проти 21,87 кг.

Відтворна здатність піддослідних корів. У третьому досліді за поживності раціонів за фактично спожитими кормами 19,74-19,89 к.од. і вмісту перетравного протеїну 103, 108 і 113 г на 1 к. од. тривалість сервіс-періоду у 1-й групі корів при добовому удої 21,87 кг молока рівнялася 23,5 дня, у 2-й - при добовому удої 24,28 кг - 32,5 і 3-й - при добовому удої 26,92 кг молока - 36,7 дня .

Як видно, більш високі добові удої зумовлювали подовження сервіс-періоду у піддослідних корів відповідно на 9,0 і 13,2 дня. Хоча тут же з цього приводу зауважимо, що надто короткотривалий сервіс-період помітно скорочує загальну тривалість лактації - у нашому досліді до 240-250 днів проти рекомендованих 305 днів. Щодо індексу осіменіння, то він у корів усіх піддослідних груп становив - 1,12 - 1,18. Ці дані свідчать, що як і в перших двох дослідах, у третьому досліді менший сервіс-період відмічено при додаванні до раціону корів екструдату сої. Вважаємо, що основним чинником у цьому разі є більший вміст в екструдаті сої, а заодно і в раціоні, сирого жиру та лізину.

Перетравність поживних речовин кормів. Як показали результати досліджень, перетравність поживних речовин була на високому рівні у корів усіх піддослідних груп.

Проте мали місце і міжгрупові відмінності. Зокрема, коефіцієнти перетравності сухої речовини у корів 2-ї і 3-ї груп були вищі порівняно з 1-ю групою відповідно на 2,1 і 3,3% (Р>0,05), органічної речовини - на 1,8 і 3,4% (Р>0,05), сирої клітковини - на 1,5 і 3,5% (Р>0,05) і безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) - на 2,4 і 2,6% (Р>0,05). Щодо коефіцієнтів перетравності сирого жиру, то вони у корів 2-ї і 3-ї дослідних груп із збільшенням у раціоні екструдату сої до 2,0 і 2,5 кг, хоча і статистично недостовірно, але зменшувалися порівняно з тваринами 1-ї групи на 1,2 і 1,8%. Аналогічно з сирим жиром у корів 2-ї і 3-ї дослідних груп зменшувалися також відповідно на 1,8 і 2,8% (Р>0,05) коефіцієнти перетравності сирого протеїну. Очевидно, це пов'язано з тим, що корови 2 і 3-ї груп споживали з кормами раціону сирого жиру на 53 і 103 г, а сирого протеїну - на 106 і 203 г більше, ніж їх аналоги з 1-ї групи. Незважаючи на дещо гіршу перетравність, абсолютна загальна кількість перетравних сирого жиру і сирого протеїну у корів 2-ї і 3-ї дослідних груп була вищою порівняно з його кількістю у корів 1-ї групи.

Баланс азоту. За показниками середньодобового споживання азоту корови 2-ї і 3-ї дослідних груп перевищували тварин 1-ї групи на 17,2 і 33,3 г, проте екскреція його з сечею у цих тварин, навпаки, була на 9,6 і 11,3 нижчою, що свідчить про краще засвоєння перетравленого азоту в організмі.

Це підтверджується і вищими середньодобовими удоями. У зв'язку з цим на синтез молока у корів 2-ї і 3-ї дослідних груп витрачалося щодоби на 15,8 і 25,6 г азоту більше, ніж у корів 1-ї групи.

У корів 1-ї групи щодобово виділялося азоту з молоком 30,45% від спожитої кількості його з кормами, а 2-ї і 3-ї дослідних груп - 33,45 і 34,64%, або на 3,00 і 4,19% більше. Загальний баланс азоту у корів усіх груп був додатним і складав 18,3-19,8 г/голову/добу.

Середньодобовий баланс кальцію і фосфору. Корови усіх 3-х піддослідних груп отримували щодобово практично однакову кількість кальцію і фосфору з кормами раціону відповідно - 144,8-145,7 і 85,6-86,8 г. Проте загальна кількість кальцію, яка виділялася з молоком і відкладалася у тілі, у корів 2-ї і 3-ї груп порівняно з 1-ю була вищою на 1,5 і 4,3 г, а фосфору - на 3,0 і 6,1 г. Загалом же баланс кальцію і фосфору у корів був додатним.

Гематологічні показники піддослідних корів. На початку експериментів досліджувані показники крові в усіх піддослідних корів суттєво між собою не відрізнялися. Введення до раціону екструдату сої зумовило збільшення в крові корів вмісту еритроцитів до10,17-10,92 проти 9,41-9,98*1012/л, гемоглобіну - до122,6-127,4 проти 112,5-121,2 г/л, загального білка - до 106,8-111,7 проти 93,3-93,5 г/л, альбумінів - до53,9-67,5 проти 47,1-60,9 г/л, гама-глобулінів - до 16,9-23,8 проти 13,3-21,1 г/л та неорганічного фосфору, кальцію і калію. Поряд із зазначеним помітно зростала ферментативна активність крові та вміст каротину. Наприклад, у третьому досліді у крові корів 2-ї і 3-ї груп порівняно з 1-ю активність пероксидази зростала відповідно на 16,1 і 18,5% (Р>0,01) і каталази - на 14,7 і 18,7% (Р >0,01). Наведені дані вказують на посилення окислювально-відновних та синтетичних процесів в організмі корів під впливом згодовування екструдату сої, що було одним із чинників підвищення їх продуктивності.

Технологічні властивості молока. Під час проведення другого науково-господарського досліду, в якому 1-а група корів, окрім основних кормів раціону, у складі концентратів отримувала горохову дерть (3 кг/гол/добу), 2-а - соняшникову макуху (1,8 кг) і 3-я - екструдат сої (1,8 кг), від кожної групи корів відібрали по 30 л молока (по 5 л від кожної із 6-ти корів). З цього молока в умовах ВАТ “Шишацький молокозавод” виготовили кефір згідно з технологією , яка базується на термостатному способі з додаванням грибкової закваски. В результаті був виготовлений “Кефір слабкий”, який містив 3,2% жиру, 0,2%, кислотність його була на рівні 92оТ. За зовнішнім виглядом, консистенцією, смаком, запахом і кольором кефір отримав найвищу оцінку - 5 балів .

Економічна ефективність результатів досліджень. За результатами 1-го і 2-го дослідів собівартість 1 ц молока при згодовуванні коровам раціонів з гороховою дертю в середньому рівнялась 61,96, з соняшниковою макухою - 55,65 і з екструдатом сої - 52,06 грн., а рентабельність відповідно - 30,0; 43,9 і 53,8%. У 3-ому досліді при згодовуванні коровам різних рівнів екструдату сої (1,5;2,0 і 2,5 кг) помітно підвищувались удої, а рентабельність виробництва молока зростала від 21,2 до 48,2%.

Виробнича перевірка результатів, отриманих у науково-господарських дослідах. За період виробничої перевірки (105 днів) від корів 2-ї групи, які отримували в раціоні 2,5 кг екструдату сої, надоєно порівняно з 1-ю групою на 89,0 центнерів молока натуральної жирності більше (957,6 проти 868,6 ц), середньодобовий удій їх становив 18,24 проти 16,55 кг, що більше на 1,69 кг, або 10,2%, а витрати кормів на 1 кг молока на 8,1% нижчі.



ВИСНОВКИ

1. На основі результатів трьох науково-господарських і одного виробничого експерименту доведена біологічна доцільність і економічна вигідність використання у складі концентратів силосно-сінажно-жомових раціонів високопродуктивних лактуючих корів екструдату частково знежиреної сої у розрахунку 15% за енергією або 30% за протеїном (1,5-2,5 кг/гол/добу) замість еквівалентної кількості гороху або соняшникової макухи чи шроту.

2. Введення в силосно-сінажно-жомово-концентратні раціони високопродуктивних корів 1,65 кг соняшникової макухи або 1,65 кг екструдату сої у двох науково-господарських дослідах тривалістю 4 місяці кожний сприяло порівняно з раціонами, які вміщували у складі концентратів горох, підвищенню середньодобових удоїв молока 4%-вої жирності в середньому відповідно на 1,36 і 2,63 кг, або 8,7 і 16,8% та зменшенню на 9,4 і 16,7% витрат кормів на 1 кг молока. Вміст жиру в молоці при цьому становив 3,55-3,67 і 3,52-3,70% проти 3,56-3,68% у контролі.

3. Збільшення в раціоні високопродуктивних корів вмісту екструдату сої від 1,5 до 2,0 і 2,5 кг/голову/добу підвищує середньодобові удої відповідно на 2,11 і 5,05 кг молока 4%-вої жирності, або 9,9 і 23,8%. Жирність молока при цьому істотно не змінюється і складає 3,89-3,91%.

4. Еквівалентна заміна в раціоні лактуючих корів гороху або соняшникової макухи на екструдат сої істотно не впливає на такі показники якості молока, як кислотність, густина, СЗМЗ, вміст лактози, води, мінеральних елементів. Проте при цьому відмічається тенденція до збільшення вмісту у молоці жиру і білка.

5. Згодовування екструдату сої в складі силосно-сінажно-жомово-концентратних раціонів не справляє негативного впливу на живу масу високопродуктивних корів, хоча втрати її за період дослідів були дещо більшими у тварин дослідних груп (3,3-6,0 проти 2,4-4,6%), що пов'язано з їх вищими удоями.

6. Введення в раціон екструдату сої поліпшує відтворну здатність високопродуктивних корів, зокрема, скорочується на 13-30 днів сервіс-період та зменшується індекс осіменіння - 1,16-1,34 проти 1,39-1,88.

7. Підвищення в раціоні лактуючих корів екструдату сої від 1,5 до 2,0 і 2,5 кг/голову/добу покращує перетравність сухої і органічної речовини - на 2,1-3,3 і 1,8-3,4% відповідно, сирої клітковини - 1,5 і 3,5% та БЕР - на 2,4 і 2,6%, а також сприяє помітному збільшенню використання азоту на синтез молока (118,2 і 128,0 проти 102,4 г) та поліпшує засвоєння в організмі кальцію і фосфору.

8. Доведення в раціоні лактуючих корів рівня екструдату сої до 2,0 і 2,5 кг/голову/добу справляє позитивний вплив на показники рубцевого метаболізму, зокрема рубцевої рідини: рН, концентрацію загального азоту і аміаку, вміст ЛЖК та інфузорій.

9. Використання у складі силосно-сінажно-жомово-концентратних раціонів корів екструдату сої в кількості 1,5-2,5 кг/голову/добу у порівнянні з гороховою дертю і соняшниковою макухою підвищує у плазмі крові вміст еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, у тому числі альбумінів і г-глобулінів, та помітно покращує ферментативну активність крові, зокрема, пероксидазну (на 16,1-20,5 %) і каталазну (на 12,9-24,4 %), що посилює перебіг окислювально-відновних реакцій та поліпшує антиоксидантну систему організму.

10. Молоко, отримане від корів з вмістом у раціоні 1,8 кг/голову/добу екструдату сої порівняно з еквівалентним рівнем соняшникової макухи та горохом, характеризується високими технологічними властивостями при виробництві кисломолочних продуктів - як молоко, так і нормалізована молочна суміш відповідали найвищим технологічним стандартним вимогам, а виготовлений кефір - за консистенцією, смаком і кольором, кислотністю та вмістом жиру був віднесений до вищого гатунку.

11. Згодовування екструдату сої в силосно-сінажно-жомово-концентратних раціонах високопродуктивним коровам з розрахунку 15% за енергією або 30% за протеїном (1,5-2,5 кг/голову/добу) економічно вигідне - рентабельність виробництва молока в умовах науково-господарських експериментів становила 48,2-58,8%, а у виробничому досліді - 27,2%.

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення у зимовий період добових удоїв до 20-25 кг та збільшення жирності і білковості молока, особливо при роздоюванні новоотелених високопродуктивних корів, використовувати екструдат сої у кількості 2,0-2,5 кг/голову/добу.

2. Забезпечувати у структурі раціону вміст концентрованих кормів не менше 35-40% і обов'язково згодовувати не менше 2-3 разів на добу.

3. Кількість сухої речовини у раціонах високопродуктивних корів обмежувати до 3,5-4,0 кг на 100 кг живої маси і водночас підвищувати концентрацію у ній обмінної енергії до 9,5-10,5 МДж (0,9-0,99 корм.од.), контролюючи при цьому вміст сирої клітковини у сухій речовині - у межах 22-23%.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Екструдат сої - цінний молокогінний корм для корів // Тваринництво України. - 2003. -№ 3. - С. 30-31.

2. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Екструдат сої - цінний білковий жировий молокогінний корм // Вісник Полтавської держаної аграрної академії. -2003. -№6. - С. 71-72.

3. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Вплив перспективних білкових кормів на молочну продуктивність корів // Сучасні проблеми виробництва та переробки молока. -Харківська державна зооветеринарна академія. -Харків. - 2003. - С. 79-81.

4. Скочко В.Н., Гаврик Н.Л. Соя - цінний молокогінний корм // Тваринництво України. - 2004. -№ 2. - С. 28-29.

5. Трончук І.С., Гаврик Н.Л. Вплив використання екструдату сої на молочну продуктивність корів // Вісник Полтавської державної аграрної академії. -2005. -№ 1. -С. 60-61.

Размещено на Allbest.ru