Размещено на http://www.allbest.ru/

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 663.2:663.13

Хіміко-технологічна оцінка плодів чорної смородини

05.18.03 - Сільське господарство

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КАРИЧКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ДМИТРОВИЧ

Умань - 2005

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Токар Анастасія Юхимівна, Уманський державний аграрний університет, доцент зберігання і переробки рослинництва Інститут садівництва УААН, завідувач лабораторії переробки

кандидат біологічних наук, доцент Рибак Галина Михайлівна, Полтавський університет споживчої кооперації, доцент кафедри технології та організації харчових виробництв

Київський національний торгівельно-економічний університет МОН України, кафедра товарознавства та експертизи продовольчих товарів, м. Київ

Захист відбудеться „ 22 ” лютого 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: аудиторія 142, навчальний корпус № 2, вул. Давиденка, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Уманського державного аграрного університету.

Автореферат розісланий „ 20 ” січня 2006 р.

АНОТАЦІЇ

Каричковський В.Д.. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 05.18.03 - Сільське господарство. - Уманський державний аграрний університет, Умань, 2005. Робота присвячена вивченню придатності плодів чорної смородини і йошти для виробництва плодово-ягідних некріплених вин та розробці технології їх виробництва. виноматеріал смородина йошта виробництво

Вихід соку із плодів чорної смородини і йошти підвищується при застосуванні ферментного препарату - пектинази на 14,7-23дал/т та при зброджуванні соку з м'язгою - на 11,9-16,5дал/т. Вихід соку залежить від способу первинної обробки плодів на 62%, а від особливостей сорту - на 8%. На фізико-хімічні та органолептичні показники якості виноматеріалів істотно впливає вид та сорт сировини, спосіб підготовки сусла і продукти метаболізму дріжджів при виготовленні некріплених виноматеріалів з плодів чорної смородини і йошти.

Ключові слова: чорна смородина, йошта, сусло, раса дріжджів, бродіння, плодово-ягідне вино.

Каричковский В.Д. Химико-технологическая оценка плодов черной смородины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 05.18.03 - Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2005.

Выход сока из плодов черной смородины и йошты в зависимости от способов их первичной обработки при изготовлении некрепленых виноматериалов повышается при использовании ферментного препарата пектиназы - на 14,7-23дал/т и при сбраживании сока с мезгой - на 11,9-16,5дал/т. Выход сока зависит от способа первичной обработки плодов на 62%, а от особенностей сорта - на 8%. Лучшие результаты сбраживания сусел из плодов черной смородины обеспечивают расы культурных дрожжей Сидровая 101, из плодов йошты - Черносмородиновая 19, Москва 30 и Вишневая 33. Процесс сбраживания сусла из черной смородины при изготовлении некрепленых виноматериалов с начальным содержанием сахара 27,0-27,5 мг/100см³ длится 45-51 сутки, из йошты - 41-52 суток. Для сбраживания плодоягодных сусел, за показателем интенсивности брожения и конечного наброда этилового спирта, пригодный каждый из исследуемых способов. На физико-химические и органолептические показатели качества виноматериалов существенным образом влияет вид и сорт сырья, способ подготовки сусла и продукты метаболизма дрожжей. Высшие дегустационные оценки получили виноматериалы из плодов черной смородины и йошты, изготовлены по способу сбраживания сусла с мезгой. Наиболее эффективным есть производство некрепленых вин из черной смородины и йошты по способу сбраживания сусла с мезгой. Вина, изготовленные из плодов черной смородины - более прибыльные, чем с йошты. Разработана и утверждена нормативно-техническая документация на технологию производства некрепленых плодово-ягодных вин „Чорносмородинове солодке” и „Солодке з йошти”.

Ключевые слова: черная смородина, йошта, сусло, раса дрожжей, брожение, плодово-ягодное вино.

V. Karichkovskyy. Chemical and technological evaluation of black currant and croma berries and optimization of dry wine materials technology. - a Manuscript.

The thesis for getting scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality professions 05.18.03 - primary processing and product conservation horticulture. - Uman State Agrarian University, Uman, 2005.

Work is devoted to studying fitness of fruit-berries raw material from fruits of black currant and yoshta for the production of fruit-berries vines and development of the technology of their production on this base. On the base dedicated to theoretical and experimental studies the scientific motivation of practicability and optimization of ways of production fruit-berries vines are received. The parameters of dependency of output and quality of blames from main factors: raw material, condition of growing the fruits, race applicable yeast, ways of preparation suslo are determined. On the base of conducted analytical and experimental studies scientific motivation of practicability optimum ways of blame production from fruits of black currant and yoshta is given.

Necessary normative-technical documentation on the technology of production freealcohol fruit-berries vines “Chernosmorodinove solodke” and “Solodke z yoshti” is designed and approved.

Keywords: black currant, yoshta, race yeast, mash, fermentation, fruit-berries wine.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

За роки антиалкогольної компанії виробництво плодово-ягідних вин в Україні було повністю знищено, хоч його значення з економічної точки зору важко переоцінити, як однієї з безвідходних технологій садівництва. В Україні до 2010 року передбачається значне збільшення випуску плодово-ягідних вин та вихід галузі на світовий рівень в т.ч. за рахунок нових технологій конкурентноспроможної продукції. Відомо, що некріплені вина відрізняються високою натуральністю та якістю, однак в Україні їх практично не виробляють. Недостатньо використовуються у виробництві вин цінні плоди чорної смородини, а плоди йошти зовсім не вивчені як сировина і не внесені до переліку плодів, які використовуються при виробництві плодово-ягідних вин. Тому обрана тема є своєчасною і актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи (державний реєстраційний номер 0101U006561) є результатом виконаних автором наукових досліджень у відповідності з тематичним планом науково-дослідної роботи Уманського державного аграрного університету, розділ „Розробка сучасних конкурентноспроможних технологій виробництва харчових продуктів рослинного походження (державний реєстраційний номер 0101U004498), підрозділ „Технологія виготовлення некріплених плодових виноматеріалів і вин”.

Мета і задачі дослідження.

- ??????? ???????? ????? ?????? ?????? ????????? ?????? ????? ??????? ? ????? ?? ?????? ????? ?? ???????? ??? ??????????? ? ?????????? ??? ???????? ???? ???????????;

– виявити вплив компонентів хімічного складу плодів на якість некріплених виноматеріалів і вин;

– встановити оптимальні способи обробки плодів та приготування з них сусел і виноматеріалів, оптимізувати процес бродіння сусел з високим початковим вмістом цукрів;

– визначити компоненти хімічного складу, продукти метаболізму дріжджів, органолептичні показники якості некріплених виноматеріалів і вин;

– розробити технологічні інструкції для виробництва некріплених вин з плодів чорної смородини і йошти;

– дати економічну оцінку застосування різних способів первинної обробки плодів чорної смородини і йошти при виробництві некріплених виноматеріалів та вин з них.

Закономірності, способи та умови формування високої якості некріплених виноматеріалів з плодів чорної смородини та йошти.

Запропоновані нові елементи технології виготовлення некріплених вин підвищеної харчової цінності за рахунок оптимізації способів первинної обробки плодів чорної смородини та йошти, а також оптимізації процесу бродіння.

Рекомендовано плоди йошти внести до переліку плодів, які використовуються при виробництві плодово-ягідних вин.

Узагальненні даних спеціальної літератури, статистичній обробці результатів, формулюванні висновків та підготовці матеріалів до публікацій.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені у шести опублікованих статтях, з яких - 5 надруковано у виданнях, що затверджені ВАК України як фахові, та 3 тезах доповідей (загальний обсяг 2,31 д.а.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Плоди чорної смородини і йошти накопичують недостатню кількість цукрів і надлишок органічних кислот. Вони характеризуються низькою соковіддачею, що зумовлює складність виготовлення з них виноматеріалів і вин. З плодів чорної смородини виробляють в Україні кріплені вина, асортимент та обсяги виробництва яких незначні. Некріплених вин в Україні не виробляють зовсім. Для розроблення технології таких вин, з плодів чорної смородини та йошти, необхідно провести їх хіміко-технологічну оцінку з метою визначення кращого способу обробки плодів та виготовлення сусла з врегульованою кислотністю. Необхідно підібрати раси дріжджів та оптимізувати процес бродіння, визначити якість виноматеріалів та вин і підготувати необхідні рекомендації виробництву.

Методика досліджень. У першому досліді вивчали вплив погодних умов вирощування різних видів і сортів ягідних культур на накопичення в урожаї основних компонентів хімічного складу. Дослід двохфакторний: перший фактор - культура (сорт), другий фактор - погодні умови вегетаційного періоду.

У другому досліді вивчали вплив трьох факторів на якість виноматеріалів: перший фактор - вид і сорт сировини; другий фактор - спосіб обробки сировини та приготування сусла; третій фактор - раса дріжджів. Всі дослідження проводились у трьох повторностях.

Для контролю готували кріплені виноматеріали з концентрацією етилового спирту 16% об. та десертні вина з них (І варіант).

При виготовленні некріплених виноматеріалів і вин початкову цукристість сусел доводили до 27,5 г/см³, що мало забезпечити концентрацію етилового спирту після бродіння на рівні 16 % об. Для зниження небажаної мікрофлори застосовували пастеризацію сусла при температурі 80-85^оС протягом 2-3 хвилин. Після охолодження сусел вносили розводку ЧКД в кількості 5%, а для підживлення дріжджів застосовували фосфорнокислий амоній (2 г/дм³).

З метою регулювання кислотності сусла розводили водою:

- у співвідношенні маси води до маси сусла як 1:1. Після завершення бродіння надлишкову кислотність виноматеріалу знижували шляхом додавання крейди (ІІ варіант);

– у співвідношенні, яке забезпечувало концентрацію титрованих кислот у виноматеріалі на рівні 8,5 г/дм³ із обробкою м'язги пектиназою (0,03%) протягом 5-6 годин з метою збільшення виходу соку (ІІІ варіант);

– у такому ж співвідношенні, що й у ІІІ варіанті, з подальшою пастеризацією і зброджуванням до накопичення 10% об. етилового спирту, після чого проводили пресування і подальше бродіння (ІV варіант).

Статистичну обробку даних проводили за програмою Microsoft^® Excel 2002 та SPSS.

Вплив умов вирощування на показники якості та вміст деяких компонентів хімічного складу у плодах чорної смородини і йошти. Середня маса плодів чорної смородини і йошти перебувала у прямій залежності від гідротермічного коефіцієнту вегетаційного періоду, а умови вегетаційного періоду проявляли значний вплив на накопичення окремих компонентів хімічного складу плодів.

Кореляційний аналіз залежності накопичення сухих розчинних речовин (СРР) і цукрів у плодах чорної смородини та йошти від ГТК вегетаційного періоду підтверджує сильний обернений зв'язок (r = -0,915 ± 0,28; -0,969 ± 0,17) . При найвищому значенні ГТК (1,91) вегетаційного періоду 2001 року спостерігався найнижчий вміст сухих розчинних речовин у плодах чорної смородини (11,6 -12,0%).

Накопичення титрованих кислот у плодах обох культур знижувалося із зниженням ГТК.

Вміст пектинових речовин у плодах йошти був дещо вищим (1,6 %), ніж у плодах чорної смородини, в яких за середніми даними їх було 1,3 %. За умов 2001 року, коли температура повітря в період дозрівання була найнижчою серед років досліджень, вміст пектинових речовин у плодах чорної смородини підвищувався до 1,6-1,7%.

Серед інших цінних компонентів у плодах йошти вміст вітаміну С був у межах 97,5-149,6 мг/100г, а плоди чорної смородини містили його у 1,8-1,9 рази більше.

За умов найбільшої кількості опадів протягом вегетаційного періоду і при найвищих значеннях ГТК вміст вітаміну С у плодах був найвищим . Однак, встановлено, що на вміст вітамінів С і РР найбільше впливали фактори „культура (сорт)”, тоді, як на вміст вітамінів В₁ і, особливо, В₂ - фактор „погодні умови вегетаційного періоду”.

Вміст золи у плодах чорної смородини становив 0,77-0,83%, у плодах йошти - 0,58%. Кальцію і магнію у плодах обох культур було майже однаково (10-11 і 8-9 мг/100 г, відповідно); дещо більше кальцію (на 8%) у плодах йошти, магнію - у плодах чорної смородини сорту Минай Шмирьов.

Із мікроелементів плоди чорної смородини найбільше мали алюмінію, заліза та цинку, а плоди йошти - бору, марганцю, цинку та хрому.

Вплив рас дріжджів на інтенсивність бродіння і накопичення етанолу. Найкращі результати наброду етанолу, за різних способів обробки сировини та приготування сусла з плодів чорної смородини сортів Минай Шмирьов і Надія, забезпечили раси: Сидрова 101 (15,9-16,0 % об. - за ІV способу при тривалості бродіння 47 діб) та Чорносмородинова 19 (15,4-15,9 % об. - за ІІ способу при тривалості бродіння 41 доба); сусел з йошти - Сидрова 101 за ІV способу і Вишнева 33 - за ІІІ способу (15,9 % об. при тривалості бродіння 51 доба).

Вплив способів приготування сусла на якість виноматеріалів. Вміст залишкового екстракту, що позитивно впливає на виповненість смаку і букет готового продукту, був вищим у чорносмородинових виноматеріалах (14,25 - 18,8 г/дм³), ніж у йоштових (12,25- 16,25 г/дм³) з найвищими значеннями його за ІІ способу.

Рівень залишкового цукру у виноматеріалах знаходився в середньому на рівні від 0 до 0,65 г/100 см³ і відзначався тісним оберненим зв'язком з наявним вмістом етанолу. Вміст титрованих кислот у всіх варіантах був на оптимальному рівні і змінювався у відповідності з втратами при бродінні.

На основі проведених досліджень встановлена залежність між вмістом титрованих кислот у виноматеріалах і кількістю крейди, необхідної для зниження рівня титрованої кислотності з одночасним збереженням біологічно цінних компонентів, яка виражається формулою:

у = - 0,006х³ + 0,130х² - 1,22х + 7,71 (для чорносмородинових виноматеріалів);

у = - 0,005х³ + 0,115х² - 1,13х + 7,76 (для виноматеріалів з йошти),

де: у - кількість крейди, необхідної для нейтралізації виноматеріалу, г/дм³;

х - вміст титрованих кислот, г/дм³.

Вміст летких кислот у виноматеріалах за різних способів приготування сусла не перевищував допустимого рівня, хоч за І способу їх вміст був все таки нижчим що, очевидно, пов'язано з нетривалим процесом бродіння та незначним накопиченням етанолу.

Дані про деякі фізико-хімічні показники якості виноматеріалів та вміст у них продуктів метаболізму дріжджів наведені, з яких видно, що концентрація продуктів метаболізму дріжджів - ацеталей, альдегідів, вищих спиртів, гліцерину та бутиленгліколю не перевищувала допустимі норми.

Пастеризація сусел і застосування ЧКД забезпечувало зниження рівня ОВ-потенціалу у виноматеріалах до 128-193 мV, що підвищувало їх стійкість при зберіганні.

С за цього варіанту був найнижчим через використання крейди для нейтралізації надмірної титрованої кислотності сусла.

Вміст зольних елементів у всіх виноматеріалах від їх вмісту у плодах становив: 48,6-52,6 %, магнію 47,5-68,2 %, заліза 17,8-48,4 %, алюмінію 11,1-25,3 %. У чорносмородинових виноматеріалах було цинку в межах 150-167 мкг/100г, а у виноматеріалах з плодів йошти - в межах 35-87 мкг/100г, але в останньому було більше марганцю.

Органолептичні показники якості виноматеріалів з чорної смородини та йошти, найважливішими з яких є „букет” та „смак”, істотно залежали від факторів „спосіб приготування сусла та „культура”. Найвищу дегустаційну оцінку здобули виноматеріали, виготовлені за четвертим способом (з нагріванням м'язги) з плодів йошти та чорної смородини сорту Минай Шмирьов, а проведений кореляційний аналіз вказав на тісні зв'язки між фізико-хімічними і органолептичними показниками якості та компонентами хімічного складу виноматеріалів. На забарвленні вина з чорної смородини істотно позначався рівень активної кислотності (r = 0,649±0,33); на смак - концентрація вищих спиртів (r = 0,711±0,3); на типовість вина - активна кислотність (r = 0,760±0,28), концентрація вищих спиртів (r = 0,668±0,32), ОВ-потенціал (r = 0,701±0,31).

Виявлені тісні кореляційні зв'язки між прозорістю вина з йошти та концентрацією барвних речовин (r = -0,861±0,22), гліцерину (r = -0,816± ±0,25), ОВ-потенціалом (r = 0,971±0,10). На забарвлення вина істотно впливає рівень рН, загальна кількість фенольних речовин, концентрація ацеталей, альдегідів, вищих спиртів, гліцерину бутиленгліколю; на букет вина - концентрація альдегідів та ОВ-потенціал; на смак - рН, загальна кількість фенольних речовин, бутиленгліколю, ОВ-потенціал; на типовість вина - рН, загальна кількість фенольних речовин, концентрація ацеталей, вищих спиртів, сухих розчинних речовин, аскорбінової кислоти та ін.

Проведені розрахунки показали, що з економічного боку найефективнішим було виробництво некріплених вин з чорної смородини і йошти за ІV способу приготування сусла, яке забезпечувало найнижчу собівартість продукції і найвищий рівень рентабельності - 152,3 %.

Вина, виготовлені з плодів чорної смородини, є більш прибутковими, ніж з йошти, рівень рентабельності яких склав 137,5 %. Високий рівень собівартості виробництва плодово-ягідного вина за першим способом зумовлений використанням спирту-ректифікату, який до своєї вартості ще додає акцизний збір. Економічна ефективність виготовлення вина за другим способом (при розведенні сусла водою у співвідношенні 1:1) досить висока, але зважаючи на низьку біологічну цінність отриманих вин, цей спосіб не являє інтересу для виробництва. Вина, виготовлені за третім та четвертим способами (при зброджуванні сусла з м'язгою), мають високу економічну ефективність виробництва та високі споживчі якості.

Собівартість вин, виготовлених з плодів йошти, дещо вища порівняно з чорносмородиновими і разом з цим вони мають високий споживчий інтерес як новий якісний продукт на ринку плодово-ягідних вин.

ВИСНОВКИ

У дисертації подаються теоретичні узагальнення та розкриваються результати вивчення впливу погодних умов вирощування на якість плодів чорної смородини і йошти як сировини для виробництва некріплених виноматеріалів, оптимізації технології приготування сусла і хіміко-технологічної оцінки виноматеріалів.

За результатами досліджень можна сформулювати такі висновки:

1. Плоди чорної смородини, вирощені в умовах Правобережного Лісостепу України, містять 11,6-14,1% сухих розчинних речовин, 6,18-9,46 цукрів, 1,86-2,67 титрованих кислот, 0,8-1,6% пектинових речовин, 218,3-257,6 мг/100 г аскорбінової кислоти, 0,03-0,05 вітаміну В₁, 0,036-0,061 вітаміну В₂, 1,003-1,146 мг/100 г вітаміну РР, а плоди йошти накопичують 9,8-13,5% сухих розчинних речовин, 5,22-7,80 цукрів, 1,67-1,8 титрованих кислот, 1,5-1,8% пектинових речовин, 97,5-149,6 мг/100 г аскорбінової кислоти, 0,041-0,060 вітаміну В₁, 0,029-0,057 вітаміну В₂, 0,45-0,64 мг/100г вітаміну РР. Із мікроелементів (Fe, Cu, Co, Al, Mn, Zn, B, Cr, Ni, Ti) у плодах чорної смородини найбільше алюмінію, заліза та цинку, а плоди йошти - багатші на бор, марганець, цинк та хром.

2. Встановлені залежності накопичення біологічно активних речовин у плодах чорної смородини і йошти від гідротермічного коефіцієнту описані квадратичними параболами і відповідними рівняннями регресії. Залежно від ГТК вміст вітаміну С у плодах йошти був у межах 97,5-149,6 мг/100г, а в плодах чорної смородини цей показник був у 1,8-1,9 рази вищим.

3. Вихід соку з плодів чорної смородини різних сортів і йошти був майже однаковим і в різні роки коливався від 60,3 до 75,3 дал/т. Найістотніший вплив на вихід соку (62%) мав спосіб приготування сусла, а частка впливу культури (сорту) склала всього 8%.

4. Процес бродіння сусел з чорної смородини та йошти при виготовленні некріплених виноматеріалів з початковим вмістом цукру 27,5 мг/100см³ триває відповідно 45-51 і 41-52 доби. Розброджування сусел відбувається за 2-4 доби, а найбільш інтенсивне бродіння відмічається з 3-ї до 6-ї доби і характеризується досить високим рівнем спиртоутворення (0,98-1,77 % об. за добу). Цей період триває 10-14 днів. Період тихого бродіння починається після зниження інтенсивності бродіння до рівня 0,3% об. етанолу за добу і нижче та триває 27-39 діб. В період доброджування сусла інтенсивність утворення етилового спирту поступово спадає від 0,05 до 0,01% об. за добу.

5. На інтенсивність бродіння та концентрацію етилового спирту при виготовленні некріплених виноматеріалів спосіб приготування сусла істотно не впливав. Кращі результати зброджування сусел при виготовленні некріплених виноматеріалів з плодів чорної смородини забезпечували раси дріжджів Сидрова 101 і Чорносмородинова 19; з йошти - Вишнева 33 і Сидрова 101.

6. Вид та сорт сировини, способи приготування сусла і продукти метаболізму дріжджів при виготовленні некріплених виноматеріалів з плодів чорної смородини і йошти суттєво впливали на їх фізико-хімічні та органолептичні показники якості, хоч найбільша частка цього впливу (49-98%) на більшість з цих показників припадає на спосіб приготування сусла.

7. Найвищі дегустаційні оцінки у виноматеріалів із плодів чорної смородини і йошти, що виготовлені способом зброджування сусла з м'язгою. Встановлено тісну залежність органолептичних показників некріплених виноматеріалів від фізико-хімічних показників якості та таких продуктів метаболізму дріжджів як гліцерин, бутиленгліколь, ацеталі, альдегіди, вищі спирти.

8. Вміст зольних елементів у виноматеріалах значно нижчий, ніж у плодах чорної смородини та йошти, з яких вони виготовлені, і складав від їх вмісту: кальцію 48,6-52,6 %, магнію 47,5-68,2 %, заліза 17,8-48,4 %, алюмінію 11,1-25,3 %, що викликано розведенням соку водою та втратами при переробці.

9. Найвищу економічну ефективність забезпечує виробництво некріплених вин з чорної смородини і йошти за способом зброджування сусла з м'язгою, а найнижчою собівартістю характеризується вино з плодів чорної смородини сорту Надія (3,30 - 3,78 грн. за пляшку 0,7 л.). Найбільш прибутковими є вина, виготовлені з плодів чорної смородини. Дещо нижчий рівень рентабельності виготовлення вина з плодів йошти зумовлений вищою вартістю сировини.

Рекомендації виробництву

Виготовлення натуральних некріплених вин за розробленими технологічними схемами і проектами технологічних інструкцій з плодів чорної смородини - „Чорносмородинове солодке” і з плодів йошти - „Солодке з йошти” рекомендується за такими фізико-хімічними показниками: об'ємна частка етилового спирту - 13-14% об; масова концентрація цукрів 14,0-15,0 г/100см³; масова концентрація титрованих кислот у перерахунку на яблучну кислоту - 6,0 - 8,0 г/дм³; масова концентрація залишкового екстракту не менше 12 г/дм³; масова концентрація летких кислот, у перерахунку на оцтову кислоту, не більше 1,4 г/дм³.

З метою забезпечення найкращих органолептичних показників некріплених виноматеріалів з чорної смородини та йошти пастеризоване сусло доцільно зброджувати з м'язгою із застосуванням дріжджів чистої культури раси Сидрова 101.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Токар А.Ю., Шпильова Н.В., Каричковський В.Д. Нова сировина для виноробства: 3б. наук, пр. - Умань: УСГА, 1999. - С. 305-309 (80% - проведення лабораторних аналізів, обробка одержаних даних, формулювання висновків).

2. Токар А.Ю., Каричковський В.Д. Виготовлення чорносмородинових виноматеріалів: 3б. наук, пр. - Умань: УСГА, 2000. - С. 398-402 (80% - проведення лабораторних аналізів, обробка одержаних даних, формулювання висновків).

3. Каричковський В.Д. Вплив способів первинної обробки сировини і раси винних дріжджів на накопичення етилового спирту у суслах з ягід чорної смородини, агрусу і йошти: 3б. наук. пр. „Біологічні науки і проблеми рослинництва”. - Умань: УДАУ, 2003. - С. 929-932.

4. Каричковський В.Д. Якість плодово-ягідної сировини для виноробства залежно від погодних умов при вирощуванні чорної смородини і йошти: 3б. наук. пр. - Умань: УДАУ, 2003.- №57.- С.230-236.

5. Каричковський В.Д. Вплив деяких компонентів хімічного складу на органолептичні показники якості виноматеріалів з плодів чорної смородини та йошти: 3б. наук. пр. - Умань: УДАУ, 2005. - №59. - С. 271-277.

Стаття

6. Каричковський В.Д., Каричковський В.Д., Токар А.Ю. Ефективність виробництва плодово-ягідних вин з чорної смородини і йошти за різних способів первинної обробки сировини // Сад, виноград і вино України.-2004.- №10-12.- С. 28-30 (80% - статистична обробка і узагальнення даних, формулювання висновків).

Тези доповідей

7. Каричковский В.Д. Минеральные элементы в плодах смородины черной и йошты/ Ягодоводство на современном этапе: Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию со дня рождения А.Г.Волузнева (13-15.07.2004). - Самохваловичи: Институт плодоводства НАН Беларуси, 2004. - Т. 15. - С.298-300.

8. Каричковський В.Д. Залежність органолептичної оцінки вин з плодів смородини і йошти від деяких показників хімічного складу/ Наукові здобутки молоді - вирішенню проблем харчування людства у ХХІ столітті: Матеріали наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів (20-21.04.2004).- Київ: НУХТ, 2004. - Ч. ІІ. - С. 16.

9. Каричковський В.Д. Вплив деяких компонентів хімічного складу виноматеріалів з плодів чорної смородини та йошти на їх органолептичні показники якості// Матеріали конференції молодих вчених до 160-річчя Уманського державного аграрного університету. -Умань, 2004. - С. 114-115.

Размещено на Allbest.ru