Размещено на http://www.allbest.ru/

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 634.11:631.8

Особливості росту і плодоношення яблуні НА ПІДЩЕПІ ММ106 В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ залежно від НОРМИ ТА СПОСОБІВ ЗАСТОСУВАННЯ АЗОТНИХ ДОБРИВ

06.01.07 - плодівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Чебан Сергій Данилович

Умань 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Красноштан Анатолій Олексійович, Уманський державний аграрний університет, кафедра плодівництва і виноградарства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Марковський Василь Станіславович, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, завідувач кафедри екології

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Литвин Наталка Іванівна, Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН, завідувач відділом інтенсивних технологій

Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра садівництва, м. Київ

Захист відбудеться “26” травня 2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: аудиторія 142, навчальний корпус № 2, вул. Давиденка, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка, 3, м. Умань, Черкаська обл.

Автореферат розісланий “20” квітня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Манзій В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Раціональне використання добрив при поєднаному застосуванні позакореневого підживлення з основним грунтовим удобренням із врахуванням потреб плодових дерев в елементах живлення є однією з основних умов забезпечення високої продуктивності насаджень яблуні. Достатнє засвоєння поживних речовин сприяє активізації ростових процесів і формуванню репродуктивних органів яблуні. Оптимальне забезпечення елементами живлення підвищує стійкість яблуні до несприятливих умов довкілля, підвищує врожайність і покращує якість плодів. В умовах Правобережного Лісостепу України для садів на вегетативних підщепах дослідження з поєднанням ґрунтового і позакореневого удобрення не проводилися. Тому обрана тема досліджень є своєчасною й актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконували в рамках тематичного плану Уманського державного аграрного університету (УДАУ) “Оптимальне використання природного і ресурсного потенціалу агроекосистем Правобережного Лісостепу України”, ДР № 0101U004495; підрозділ “Удосконалення існуючих і розробка нових ефективних технологій в плодівництві і виноградарстві”.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення норм і співвідношення мінеральних добрив при основному удобренні та позакореневому підживленні азотом насаджень яблуні зимового строку достигання на клоновій підщепі ММ106. У завдання досліджень входило:

- вивчити вплив різних норм азотних добрив, на фоні фосфорних і калійних, на родючість ґрунту;

- дослідити закономірності росту дерев залежно від способу внесення мінеральних добрив;

- визначити вміст основних елементів живлення в ґрунті та листках залежно від норм і способу внесення добрив;

- вивчити вплив на врожайність насаджень внесеного позакоренево карбаміду в поєднанні з основним ґрунтовим удобренням;

- визначити товарну якість, вміст деяких компонентів хімічного складу та лежкість плодів залежно від способу внесення добрив;

- дати економічну оцінку застосуванню позакореневого підживлення насаджень яблуні азотом у поєднанні з основним грунтовим удобренням.

Об'єкт дослідження - яблуня сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське на підщепі ММ106, мінеральні добрива (аміачна селітра, карбамід, суперфосфат, калій хлористий). добриво карбамід удобрення підживлення

Предмет дослідження - закономірності росту, розвитку та продуктивність сортів яблуні.

Методи дослідження: польовий, лабораторний, математико-статистичний, економічно-розрахунковий.

Наукова новизна одержаних результатів. Для умов Правобережного Лісостепу України в насадженнях яблуні на клоновій підщепі ММ 106 вперше встановлено ефективність поєднання кореневого азотного живлення і позакореневого підживлення азотом та сумісного його застосування на фоні фосфорного і калійного удобрення.

Встановлено раціональні строки та кратність застосування позакореневого підживлення насаджень яблуні зимового строку достигання на вегетативній середньорослій підщепі. Внесення підвищених норм азоту при кореневому живленні та позакореневому підживленні сприяє більшому вмісту азоту в листках, що позитивно впливає на врожайність яблуні.

Найбільше зелених пігментів у листках нагромаджується за поєднаного внесення мінерального добрива у грунт і позакореневого підживлення азотом.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів досліджень рекомендовано для виробництва оптимальні норми та співвідношення мінеральних добрив при їх внесенні у ґрунт у поєднанні з позакореневим підживленням. Рекомендовано оптимальні строки та кратність застосування позакореневого підживлення в насадженнях інтродукованих сортів яблуні на вегетативній підщепі ММ 106.

Рекомендації пройшли виробничу перевірку в навчально-дослідному господарстві “Родниківка” Уманського державного аграрного університету, СВК ім. Шевченка с. Бушинка Тиврівського району Вінницької області та використовуються у викладанні курсу „Плодівництво” в Подільському державному аграрно-технічному університеті.

Особистий внесок здобувача полягає у виконанні досліджень, узагальненні даних літератури, аналізі та статистичній обробці отриманих результатів, підготовці матеріалів до публікації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри плодівництва і виноградарства Уманського державного аграрного університету (2000-2002 рр.); науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців Подільського державного аграрно-технічного університету (ПДАТУ, Кам'янець-Подільський, 2001-2004 рр.); регіональному науково-практичному семінарі з питань садівництва (Кам'янець-Подільський, 2004); міжвузівській науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу й аспірантів Уманського державного аграрного університету, присвяченій 10-й річниці проголошення незалежності України (Умань, 2001).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлені в п'яти опублікованих статтях у фахових виданнях обсягом 1,56 авт. арк.

Структура дисертації. Дисертаційну роботу викладено на 165 сторінках комп'ютерного набору, де висвітлено вступ, сім розділів, висновки, рекомендації виробництву, 74 додатки; 34 таблиці, 17 рисунків, документи з впровадження результатів досліджень. Список використаних джерел містить 272 позиції, з яких 19 - латиницею.

Автор дякує завідувачу та співробітникам кафедри плодівництва і виноградарства та навчально-наукової станції Уманського державного аграрного університету за методичну і практичну допомогу під час проведення досліджень.

Основний зміст роботи

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД ПОЖИВНОГО РЕЖИМУ ҐРУНТУ І ПОЗАКОРЕНЕВОГО ПІДЖИВЛЕННЯ (огляд літератури)

Дані з питань позакореневого підживлення й основного удобрення плодових насаджень різняться між собою, оскільки дослідження проводили в різних умовах, а способи внесення мінеральних добрив вивчали окремо один від одного. Поєднання позакореневого підживлення й основного удобрення досліджувалось лише для випадку пошкодження дерев морозами. Така ситуація спонукала до більш глибокого вивчення реакції сортів яблуні на середньорослій підщепі ММ106 на внесення мінеральних добрив різними способами.

З метою удосконалення системи удобрення насаджень яблуні в грунтово-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України нами виконувалися дослідження з вивчення способів і норм внесення азотних добрив на фосфорно-калійному фоні.

Умови, об'єкти та методика проведення досліджень

Дослідження виконані у навчально-науковій станції Уманського державного аграрного університету в насадженнях зимових сортів яблуні Айдаред, Мантуанське і Мутсу, що були закладені однорічними саджанцями навесні 1985 р. на підщепі ММ106 зі схемою розміщення 5 Ч 4 м (500 дер./га) сортовими смугами по 8 рядів у кожній. Крону дерев формували за розріджено-ярусною системою. Повторення варіантів чотириразове; на ділянці - 6 облікових дерев. Фосфорні й калійні добрива (суперфосфат гранульований та калій хлористий) вносили восени під основний обробіток ґрунту, азотні (аміачну селітру) - навесні за 14-16 днів до цвітіння в нормах, відповідно, 30, 60, 90 кг/га д.р.

Позакоренево вносили розчин карбаміду (концентрація 1%, 5 кг/га д.р. азоту на одне обприскування). В контрольних варіантах обробку дерев виконували водою. Перший захід ручним обприскувачем “Ера-1” проводили через 14 днів після цвітіння, наступні - з інтервалом 14-16 днів. Кількість обробок залежала від норми азоту, яку вносили позакоренево. Витрата робочої рідини - 1000 л/га.

Закладання досліду, агрохімічні аналізи ґрунту й листя яблуні виконували загальноприйнятими методами: „Програмно-методические указания по проведению исследований с удобрениями в садах, ягодниках и плодовых питомниках” (Киев-Умань, 1985), „Методические указания по полевым опытам с удобрениями в садах и ягодниках” (Москва, 1967).

Фітометричні вимірювання та фенологічні спостереження проводили згідно з методичними рекомендаціями Уманського с.-г. інституту за редакцією Г.К. Карпенчука і О.В. Мельника (1987). Площу листкової пластинки визначали методом висічок, товщину - тургоміром. У кінці липня за методикою Т.Н. Годнєва (1952) спектроколориметром “Specol” визначали вміст зелених пігментів у листках.

Листковий індекс визначали, як відношення площі листя в кроні до її горизонтальної проекції.

Загальний азот, фосфор і калій у листі й грунті визначали за методикою Інституту землеробства УААН в модифікації А.О. Бондаренка та О.К. Харитонова (1967).

Агрохімічні аналізи грунту робили у відібраних у серпні зразках з різних шарів через кожні 20 см до глибини 60 см. Вміст гумусу визначали методом Тюріна в модифікації Симакова, рН сольової суспензії - іонометрично, суму вбирних основ - за Каппеном-Гільковицем, гідролітичну кислотність - методом Каппена, нітратний азот - колориметрично методом Грандваль-Ляжу, нітрифікаційну здатність - за методом Кравкова, рухомі форми фосфору й калію - за методом Чирикова.

Товарну якість плодів визначали за ГОСТ 21122-75, середню масу - зважуванням середнього зразка зі ста відібраних навмання плодів.

Вміст сухих розчинних речовин визначали рефрактометрично, масову частку цукрів - методом Бертрана, вміст кислот - титрометрично.

Плоди збирали у фазі знімальної стиглості, в той же день охолоджували і зберігали в ящиках № 3 в холодильній камері КХР-12М при температурі +2^оС та відносній вологості повітря 90-95%. На зберігання закладали плоди вищого і першого товарних сортів.

Ефективність застосування мінеральних добрив визначали згідно „Методических указаний по определению экономической эффективности удобрений в производственных опытах” (Москва, 1974).

Застосовували багатофакторний дисперсійний та кореляційний методи статистичного аналізу (Доспєхов Б.А., 1985), а також розроблене в Уманському державному аграрному університеті програмне забезпечення (Мельник О.В., 1997).

Результати досліджень

ВМІСТ ХЛОРОФІЛУ ТА ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ В ЛИСТКАХ СОРТІВ ЯБЛУНІ

Внесення мінеральних добрив у ґрунт, позакоренево і поєднано з грунтовим позитивно впливало на вміст хлорофілу „а”+”b” в листках. Проте чіткої залежності між нормами мінеральних добрив і вмістом зелених пігментів не відмічено. Між вмістом хлорофілу та середньою довжиною пагонів протягом періоду досліджень спостерігався тісний прямий кореляційний зв'язок (r = 0,769-0,865). Такий же зв'язок відмічено в 2001 р. в насадженнях сортів Мутсу і Мантуанське для кількості пагонів (r = 0,785-0,812). Певною мірою товарна якість плодів залежала від вмісту хлорофілу „a”+”b”, де коефіцієнт кореляції становив r = 0,690-0,803.

Вміст азоту в листках яблуні протягом періоду досліджень був неоднаковим і знаходився в межах 2,03-2,31%, що відповідає оптимальному (2,0-2,4% на суху речовину). У середньому за період досліджень найбільший вміст азоту в листках відмічено у варіанті Р₆₀К₆₀ + N₆₀ + N²⁰. У сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське показник складав, відповідно, 2,35, 2,39 і 2,56% на суху речовину (НІР₀₅ = 0,04-0,09).

Вміст фосфору, порівняно з азотом, значно нижчий, більшою мірою залежав від помологічного сорту й менше від мінерального живлення.

Вміст калію значно змінювався від умов року, сортових особливостей культури, навантаження дерев плодами та умов мінерального живлення. У варіанті N₆₀Р₆₀К₆₀ + N²⁰ складалися найбільш сприятливі умови для накопичення в листках калію.

ОСОБЛИВОСТІ РОСТУ ДЕРЕВ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ

Приріст діаметра штамба. Внесення азотних добрив у ґрунт у нормі N₃₀, N₆₀ і N₉₀ кг/га д.р. на фоні Р₆₀К₆₀ сприяло збільшенню приросту діаметра штамба, порівняно з неудобреним контролем. Поєднане застосування основного удобрення з позакореневим підживленням спричинило більш інтенсивний ріст штамба у товщину в порівнянні з їх роздільним внесенням. Найвідчутнішою реакцією на внесення мінеральних добрив різними способами характеризувалися насадження сорту Мантуанське, дещо меншою - Айдаред і Мутсу. В середньому за три роки найбільший приріст діаметра штамба відмічено у варіанті Р₆₀К₆₀ + N₆₀ + N²⁰, де для сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське приріст, відповідно, сягав рівня 7,3, 4,9 і 8,1 мм, а на контролі - 6,2, 6,9 і 6,8 мм.

Висота дерев. За поєднаного внесення в ґрунт підвищених норм азоту N₆₀ і N₉₀ з різними нормами позакореневого підживлення протягом всього періоду досліджень висота дерев сорту Мантуанське була достовірно вищою. Висота дерев сильнорослого сорту Мутсу перевищувала встановлений оптимальний рівень 3,5 м, що спричинило певне порушення світлового режиму крон. Для сортів Айдаред і Мантуанське такого не спостерігали. Застосування різних норм азоту позакоренево на фоні подвійної і потрійної норм азоту в складі повного мінерального добрива, залежно від сорту, підвищило рівень показника на 2,8-13,8% відносно контролю. Найбільш активною реакцією на поєднане застосування добрив характеризувався сорт Мантуанське.

Довжина пагонів. Умови мінерального живлення позитивно вплинули на ріст пагонів (табл. 1).

Таблиця 1

Сумарна (1) й середня (2) довжина пагонів (м) і площа листкової поверхні (3) дерев (тис. м²/га) сортів яблуні залежно від норми та способів внесення добрив, середнє за 2000-2002 рр

Норма внесення добрив	Айдаред	Мантуанське	Мутсу
у ґрунт	позакоренево	1	2	3	1	2	3	1	2	3
Без добрив	Без підживлення	33,2	0,20	9,0	33,2	0,25	11,3	48,8	0,20	11,0
	N10	33,8	0,20	9,8	34,0	0,25	13,3	49,7	0,21	11,4
	N20	35,1	0,21	10,1	36,7	0,27	12,5	51,7	0,21	11,7
	N30	37,4	0,22	9,0	36,2	0,27	12,4	53,2	0,22	11,3
Р60К60 - фон	Без підживлення	36,6	0,21	8,0	34,1	0,25	11,5	50,9	0,21	10,1
	N10	38,2	0,21	8,4	36,2	0,27	13,1	53,5	0,22	11,5
	N20	39,6	0,22	8,3	37,6	0,27	13,4	55,7	0,23	12,0
	N30	39,7	0,23	9,1	38,1	0,27	13,9	58,4	0,23	11,6
Фон + N30	Без підживлення	38,4	0,22	10,2	39,2	0,26	12,7	56,0	0,22	9,1
	N10	41,7	0,23	10,0	43,4	0,28	11,1	59,9	0,23	14,7
	N20	43,7	0,24	11,1	47,1	0,31	11,5	63,9	0,24	14,6
	N30	45,2	0,25	8,7	50,0	0,31	14,3	65,5	0,25	12,6
Фон + N60	Без підживлення	45,7	0,24	7,1	45,2	0,31	13,8	64,6	0,25	10,2
	N10	49,5	0,26	11,2	50,6	0,32	14,8	69,4	0,25	12,8
	N20	58,9	0,29	16,0	61,3	0,35	17,4	79,8	0,28	19,6
	N30	52,6	0,27	9,8	54,5	0,34	15,8	73,5	0,26	16,0
Фон + N90	Без підживлення	48,5	0,27	7,7	48,6	0,31	14,2	67,3	0,25	12,5
	N10	50,4	0,28	7,9	50,5	0,32	15,7	73,0	0,26	13,1
	N20	53,6	0,28	13,5	56,5	0,33	14,9	75,4	0,27	15,9
	N30	53,7	0,28	9,2	53,1	0,33	15,9	76,2	0,27	16,7
НІР05	3,6	0,01	0,6	3,6	0,01	0,6	3,6	0,01	0,6

Найвищу сумарну довжину приросту виявлено для сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰, що за роками досліджень, відповідно, становило 54,1-61,6, 48,6-82,6 і 59,1-99,7 м. Сорти однаково реагували на поєднане застосування основного удобрення з позакореневим підживленням. Однак дерева сорту Мантуанське характеризувалися значно більшою довжиною пагонів, порівняно з сортами Айдаред і Мутсу (особливо в 2000 і 2002 рр.). Збільшення сумарної довжини приросту від поєднаного внесення одинарної норми азоту в складі повного мінерального добрива з різними нормами позакоренево знаходилося в межах 22,7-50,7%, у поєднанні з подвійною і потрійною нормами - відповідно, більше 42,2-84,6 і 49,7-70,2%, порівняно з контролем.

Вважається, що довжина пагона 25-40 см є оптимальною для отримання високих урожаїв яблуні, формування плодоносних утворень і закладання генеративних бруньок. На внесення підвищених норм азотних добрив у ґрунт найвідчутніше зреагували дерева сорту Айдаред, де від застосування N₃₀, N₆₀ і N₉₀ середня довжина пагонів, відповідно, збільшилася на 9,2, 19,2 і 33,5%; для сортів Мутсу і Мантуанське - відповідно, на 6,8, 24,8, 25,2 і 8,7, 20,5, 22,5%. Поєднане застосування основного удобрення з позакореневим підживленням сприяло достовірному збільшенню довжини пагонів.

Найбільша довжина пагонів сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰ становила, відповідно, 27,3-32,1, 32,2-39,7 і 22,2-35,1 см. Найвищою пагоноутворювальною здатністю характеризувався середньорослий сорт Мантуанське (239-288 шт./дер.), дещо меншою - сорти Айдаред і Мутсу (173-201 і 134-172 шт./дер.).

Поєднане внесення одинарної норми азоту (N₃₀) в ґрунт з різними нормами позакоренево збільшувало кількість пагонів на 6,4-16,9%. Подвійна (N₆₀) і потрійна (N₉₀) норми азоту в ґрунт у поєднанні з позакореневим підживленням сприяли збільшенню числа пагонів, відповідно, на 13,9-26,5 і 5,2-24,3%.

Площа асиміляційної поверхні дерев з роками найвідчутніше збільшувалася від внесення добрив у ґрунт, особливо для сорту Мутсу (див. табл. 1). У середньому за три роки збільшення площі листової поверхні склало 12,4-25,7%. По-різному реагували сорти на поєднане внесення основного удобрення з позакореневим підживленням. В середньому за період досліджень у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰ відзначено найвище значення площі асиміляційної поверхні для усіх сортів в інтервалі 16,0-19,6 тис. м²/га, що становило 40,0-49,0% від оптимальної (40 тис. м²/га). Найбільшим показником характеризувалися насадження сорту Мантуанське 9,1-19,6 тис. м²/га (22,8-49,0% оптимальної), дещо меншим Мутсу - 11,1-17,4 тис. м²/га (27,8-43,5%) і найменшим - Айдаред 7,1-16,0 тис. м²/га (17,8-40,0%). У 2001 р. між аналізованим показником та навантаженням дерев плодами виявлено сильний прямий кореляційний зв'язок для сортів Мутсу (r = 0,87) і Мантуанське (r = 0,74).

У 2001 р. спостерігався значний позитивний зв'язок між площею листкової пластинки та вмістом азоту в листках яблуні (r = 0,71-0,85), а також досить сильний - між площею листкової пластинки та сумарною довжиною пагонів (r = 0,85-0,90).

Збільшення площі листкової пластинки супроводжувалося закономірним її потовщенням. При поєднаному внесенні азотних добрив у ґрунт і позакоренево в 2001-2002 рр. товщини пластинки істотно зростала. У 2000 р. аналогічну тенденцію спостерігали лише у варіантах фон + N₃₀ + N¹⁰, фон + N₃₀ + N³⁰, фон + N₆₀ + N²⁰ для сорту Мантуанське та у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰ для сорту Айдаред. Найбільшу товщину листкової пластинки виявлено у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰, де аналізований показник за період досліджень становив 27,2-30,2 мкм, перевищивши контроль на 27,1-41,8%. В цілому за період досліджень у варіантах з удобренням товщина листкової пластинки сорту Мантуанське була найбільшою й становила 21,8-30,2 мкм, а сорту Айдаред - 21,6-27,2 мкм. Найменшим показником характеризувався сильнорослий сорт Мутсу - 20,1-24,9 мкм.

Освоєння площі живлення та повітряного об'єму. Зі збільшенням віку насаджень ефективніше освоювали площу живлення дерева сортів Мутсу і Мантуанське й менш активно - Айдаред.

Від внесення різних норм добрив у ґрунт в насадженнях сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське показник збільшувався, відповідно, на 11,1-17,1, 11,4-17,4 і 5,6-24,0%, а позакореневе підживлення його підвищувало, відповідно, на 7,7-19,3, 2,1-10,4 і 8,9-9,8%. Поєднане застосування одинарної норми азоту в ґрунт з різними нормами позакоренево збільшувало цей параметр на 4,2-19,7%, а подвійної і потрійної норми азоту з відповідними нормами позакоренево - на 10,4-29,1 і 8,5-22,8%.

За роки досліджень збільшення об'єму крон від поєднаного внесення одинарної норми азоту в грунт з позакореневим підживленням цим елементом становило 3,8-31,5%, подвійної - 5,2-44,8 і потрійної - 11,4-36,6%. Подвійна норма азоту в складі повного мінерального добрива сумісно з різними нормами позакоренево спричинила найбільший вплив на зміну об'єму крон плодових дерев.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ І СПОСОБІВ УДОБРЕННЯ АЗОТОМ

Плодових утворень найбільше виявлено для сорту Мантуанське (996 штук на дерево), при цьому кількість пагонів складала 242 шт./дер. Така кількість генеративних органів сприяла більш інтенсивному цвітінню дерев та вищій врожайності, порівняно з іншими сортами. Найменшим числом генеративних утворень характеризувався сорт Мутсу (794 шт./дер.), проте плодові утворення тут займали дещо більшу частину (82,9%), а пагони - меншу (17,1%). Проміжне місце займав сорт Айдаред. У молодих насадженнях виявлено пряму залежність між кількістю генеративних утворень, інтенсивністю цвітіння та врожайністю. На утворення плодоносної деревини більше впливала подвійна норма внесеного в ґрунт азоту в поєднанні з різними нормами позакореневого підживлення. За період досліджень генеративні утворення сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське складали, відповідно, 79,1-80,3, 80,2-81,9 і 73,4-76,8% від кількості приростів, що, відповідно, на 6,8-21,0, 6,4-17,0 і 3,1-26,3% перевищувало варіант без добрив.

Кількість квіток на сорті Айдаред найбільше сформувалося при внесенні на фоні Р₆₀К₆₀ подвійної норми азоту в ґрунт з поєднанням такої ж норми в позакореневе підживленння. У сортів Мутсу і Мантуанське найбільше квіток виявлено у варіантах фон + N₉₀ + N¹⁰ і фон + N₉₀ + N²⁰. На поєднане внесення добрив активніше зреагував сорт Мантуанське, для якого їх кількість становила 27,6-113,8% відносно контролю. Більш інтенсивно квітували дерева в 2000 р., а в наступному під час цвітіння трапився приморозок (мінус 5^о) і значна частина квіток загинула.

Кількість плодів істотно збільшувалася за внесення в ґрунт N₃₀, N₆₀ і N₉₀ у складі повного мінерального добрива, що для сорту Мантуанське склало 156,7, 141,7 і 150,0% відносно контролю й було найбільшим, порівняно з іншими сортами. Максимальної кількості сформованих плодів сортів Айдаред і Мантуанське досягнуто у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰ (135 і 293 штук на дерево), сорту Мутсу - у варіанті фон + N₃₀ + N³⁰ (111 шт./дер.).

За результатами багатофакторного дисперсійного аналізу пересічно по досліду максимальним навантаженням дерев плодами характеризувався сорт Мантуанське (174 шт./дер.), майже наполовину меншим - Мутсу (87) і найменшим - Айдаред (рисунок, угорі). Достовірно більше навантаження зафіксовано за внесення в ґрунт азоту N₆₀ і N₉₀ на фоні Р₆₀К₆₀, а також позакоренево - N²⁰.

Вплив досліджуваних факторів на зміну показника навантаження дерев плодами знаходився в межах 3-45 % (рисунок, внизу).

Помологічний сорт (фактор А) мав найвищий рівень впливу - 40%; вплив факторів В і С був у межах 12 і 3%.

Урожайність насаджень значною мірою залежала від біологічних особливостей сортів і кліматичних умов вегетаційного періоду. Поєднане внесення добрив у ґрунт і позакоренево врожайність вплинуло більше, ніж роздільне їх внесення (табл. 2).

Таблиця 2

Урожайність сортів яблуні залежно від норми і способів удобрення
(сума за 2000-2002 рр.), т/га

Норма внесення добрив	Айдаред	Мутсу	Мантуанське
у ґрунт	позакоренево
Без добрив (контроль)	Без підживлення	14,91	15,92	19,07
	N10	15,95	16,30	20,28
	N20	14,27	18,22	18,48
	N30	14,65	16,49	17,28
Р60К60 (фон)	Без підживлення	14,39	16,54	19,43
	N10	15,24	16,78	19,90
	N20	14,58	16,81	20,50
	N30	15,49	16,99	20,71
Фон + N30	Без підживлення	16,24	15,49	25,61
	N10	16,86	17,34	22,69
	N20	16,68	19,87	26,14
	N30	16,31	21,06	29,14
Фон + N60	Без підживлення	14,75	16,16	21,44
	N10	16,03	19,73	24,73
	N20	21,38	22,40	33,80
	N30	17,04	18,29	28,44
Фон + N90	Без підживлення	17,07	16,60	25,13
	N10	18,51	20,78	25,54
	N20	16,25	19,90	28,20
	N30	15,63	18,18	27,24
НІР05	3,61

Найвідчутнішою реакцією на застосування мінеральних добрив різними способами характеризувався сорт Мантуанське. В сумі за три роки його врожайність склала 19,43-33,80 т/га, що на 1,9-77,2% перевищило неудобрений контроль. Найнижча продуктивність зафіксована для сорту Айдаред: 15,24-21,38 (2,2-43,4% до контролю).

Нижчу продуктивність насаджень отримано в 2001 р. Внесення азоту в ґрунт у складі повного мінерального добрива сприяло достовірному збільшенню врожайності досліджуваних сортів протягом періоду досліджень (крім Мутсу), на що позитивно вплинуло поєднане внесення добрив. У середньому за період досліджень одинарна норма внесеного в ґрунт азоту з позакореневим підживленням цим елементом підвищила питому продуктивність на 7,0-72,9% (особливо в насадженнях сорту Мантуанське), а подвійна і потрійна норми з підживленням - відповідно, на 6,3-67,4 і 2,3-51,1%. У середньому за три роки питома продуктивність в розрахунку на одиницю площі поперечного перерізу штамба, залежно від норми та способу внесення добрив, найвищою була для сорту Мантуанське (0,062-0,166 кг/см²). У насадженнях сорту Айдаред і Мутсу цей показник склав, відповідно, 0,05-0,144 і 0,033-0,073 кг/см².

ТОВАРНА ЯКІСТЬ ПЛОДІВ ТА ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ
ХІМІЧНОГО СКЛАДУ

Середня маса плодів істотно не підвищилася за поєднаного застосування основного удобрення з позакореневим підживленням у 2000 р. Проте в наступні роки досліджень спостерігалося достовірне її збільшення. У середньому за три роки найвідчутнішою реакцією на внесення різних норм азоту в ґрунт і позакоренево відзначився сорт Айдаред: маса плоду збільшилася в межах 0,1-11,6%. Дещо меншою вона була в сортів Мутсу і Мантуанське.

Основне удобрення поєднано з позакореневим підживленням забезпечило кращий ефект на збільшення середньої маси плодів у порівнянні з роздільним застосуванням добрив.

Товарна якість плодів за роки досліджень значною мірою залежала від навантаження дерев плодами, що в 2001 р. підтверджується сильним кореляційним зв'язком (r = 0,64-0,86). У середньому за три роки найвищий вихід товарних плодів був у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰, що для сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське становило, відповідно, 89,0, 91,7 і 81,2%.

Вміст сухих речовин у плодах при внесенні азотних добрив у ґрунт (N₃₀, N₆₀ і N₉₀) у складі повного мінерального добрива підвищився, відповідно, на 0,9, 1,8 і 0,4%, порівняно з неудобреним контролем. Подібна закономірність спостерігалася при застосуванні позакореневого підживлення (N¹⁰, N²⁰ і N³⁰). Поєднане застосування основного удобрення з позакореневим підживленням найбільше вплинуло на підвищення вмісту в плодах сухих розчинних речовин в насадженнях сорту Айдаред.

Вміст цукрів у плодах також залежав від застосування різних способів удобрення. Для сорту Мантуанське внесення добрив не сприяло його істотному підвищенню. Залежно від поєднаного застосування різних норм азоту позакоренево з одинарною нормою азоту в ґрунт у складі повного мінерального добрива вміст цукрів у плодах збільшувався на 0,4-1,3%.

Вміст кислот у плодах від внесення у ґрунт N₃₀ і N₉₀ у складі повного мінерального добрива не підвищувався. Проте подвійна норма азоту сприяла їх збільшенню на 0,03-0,06%. Поєднане внесення відповідних норм азоту позакоренево з одинарною нормою азоту в ґрунт підвищило вміст органічних кислот у плодах сорту Мутсу на 0,04-0,07 і Мантуанське на 0,05-0,09% до контролю, з подвійною - на 0,02-0,06, а для сорту Айдаред - на 0,02-0,05% (НІР₀₅ = 0,05-0,09). Дещо більший рівень кислотності спостерігався у варіантах з потрійною нормою азоту в складі повного мінерального добрива.

Зберігання плодів сорту Айдаред забезпечило кращі результати, порівняно з сортами Мутсу та Мантуанське. Це спостерігалося в усіх варіантах протягом 2000 і 2002 рр. У варіанті без добрив вихід товарних плодів сорту Айдаред після зберігання складав 86,9%, а Мутсу і Мантуанське - відповідно, 79,4 і 81,5%. Протягом періоду досліджень кращою лежкістю характеризувалися плоди з ділянок із подвійною нормою азоту (N₆₀) в ґрунт та сумісним внесенням цього елементу позакоренево. Вихід товарних плодів сорту Айдаред склав 85,3-90,9%, Мутсу - 76,2-79,8 і Мантуанське - 78,5-82,6% (НІР₀₅ = 2,4-2,5).

Підвищення внесеної в ґрунт норми азоту до 90 кг/га д.р. знижувало вихід плодів вищого і першого товарних сортів на 0,7-1,5%, залежно від помологічного сорту. Гірше зберігалися плоди сорту Мутсу з варіанту N₉₀Р₆₀К₆₀ + N³⁰, де вихід товарної продукції склав 75,3%, що на 4,1% нижче, ніж на ділянках без добрив.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЯБЛУНІ ЗАЛЕЖНО ВІД НОРМИ ТА СПОСОБІВ УДОБРЕННЯ АЗОТОМ

Значний вплив на рівень економічних показників спричинили помологічний сорт, норми та способи застосування добрив (табл. 3). У варіанті без добрив сума виробничих витрат зумовлена лише рівнем урожайності та

Таблиця 3

Економічна ефективність вирощування яблук різних сортів з внесенням добрив у ґрунт сумісно з позакореневим підживленням карбамідом (середнє за 2000 і 2002 рр.)

Норма внесення добрив	Айдаред	Мантуанське	Мутсу
у грунт	позакоренево	Собівар-тість 1 т, грн	Сума прибутку, грн	Рівень рентабель-ності, %	Собівар-тість 1 т, грн	Сума прибутку, грн	Рівень рентабель-ності, %	Собівар-тість 1 т, грн	Сума прибутку, грн	Рівень рентабель-ності, %
Без добрив (контроль)	Без підживлення	951	-3058	-31,3	760	1243	17,6	894	1461	21,4
	N10	903	198	2,9	754	1487	21,0	894	1491	21,7
	N20	1008	-167	-2,5	796	1472	20,7	801	2380	34,6
	N30	977	-15	-0,2	834	1201	17,2	882	1643	24,1
Р60К60 - фон	Без підживлення	1027	-461	-6,5	784	1538	20,7	905	1604	22,5
	N10	980	131	1,8	771	1968	26,4	908	1641	22,8
	N20	1034	-418	-5,9	759	2414	32,3	900	1720	24,1
	N30	975	135	1,9	749	2586	34,5	901	1761	24,5
Фон + N30	Без підживлення	927	245	3,4	620	4853	62,7	988	1033	14,3
	N10	903	1089	15,0	698	3523	45,9	898	2143	29,1
	N20	919	631	8,7	633	4768	59,7	791	3524	47,1
	N30	945	828	11,5	579	5933	72,2	753	3897	51,9
Фон + N60	Без підживлення	1035	239	3,3	737	2811	37,1	956	1563	21,7
	N10	969	1169	16,2	669	4051	51,1	811	3461	46,5
	N20	752	4143	55,2	523	8397	98,5	764	4788	61,1
	N30	927	1500	20,6	588	6193	77,2	890	2662	36,0
Фон + N90	Без підживлення	915	1265	17,3	648	4595	58,7	963	1748	23,7
	N10	852	2285	30,8	658	4552	56,5	798	3392	44,2
	N20	973	1283	17,6	601	5786	71,1	825	3398	45,4
	N30	1002	1004	13,8	614	5449	68,0	883	2722	36,9

затратами на догляд за насадженнями, тоді як в інших варіантах - вартістю добрив, роботами на їх внесенні та збиранні додаткового врожаю.

Мінімальною собівартістю вирізнялись в основному варіанти з сумісним внесенням подвійної норми азоту в ґрунт (N₆₀) і позакоренево (N²⁰) на фоні Р₆₀К₆₀, що для сорту Айдаред склало 752 грн/т, Мантуанське - 523 і Мутсу - 764 грн/т.

У варіанті без добрив прибуток для сорту Мутсу склав 1461 грн/га і Мантуанське - 1243 грн/га, тоді як у насадженнях сорту Айдаред отримано збитки на рівні 3058 грн/га, бо тут виробничі витрати перевищили вартість реалізованої продукції. Подібний розподіл прибутку спостерігали при внесенні добрив. Найбільший його рівень зафіксований при сумісному застосуванні подвійної норми азоту на фоні Р₆₀К₆₀, що для сортів Айдаред, Мутсу і Мантуанське, відповідно, склало 4,1, 4,8 і 8,4 тис. грн/га.

Рівень рентабельності найвищий у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰ і для сорту Айдаред становив 55,2, Мутсу - 61,1 і Мантуанське - 98,5%.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і технологічне вирішення наукової задачі, що виявляється в раціональному використанні азотних мінеральних добрив шляхом поєднаного застосування позакореневого підживлення з основним удобренням в насадженнях яблуні на підщепі ММ106 в умовах Правобережного Лісостепу України. За результатами досліджень можна сформулювати наступні висновки.

Наведені в огляді літератури дані з питань позакореневого підживлення й основного удобрення плодових насаджень різняться між собою, оскільки дослідження проводили в різних умовах, а способи внесення мінеральних добрив вивчали окремо один від одного. Поєднане застосування позакореневого підживлення й основного удобрення досліджувалось лише у випадку пошкодження дерев морозами.

Сумісне внесення в ґрунт азотних добрив по 60 кг/га д.р. на фоні Р₆₀К₆₀ з подальшим позакореневим підживленням у нормах N²⁰ і N³⁰ забезпечує найвищий приріст діаметра штамба, який складає від 5 до 8 мм при значенні в контролі 6,2-6,8 мм.

Сумарна довжина приросту пагонів, яка забезпечує врожай наступних років, є найвищою у варіанті Р₆₀К₆₀ + N₆₀ + N²⁰. Залежно від сорту, сумарний приріст на дереві склав від 48 до 99 м, а кількість пагонів коливалася в межах 115-289 шт./дер.

За період досліджень у варіанті фон + N₆₀ + N²⁰ найкраще розвивався листковий апарат. Площа листкової поверхні становила 16-19,6 тис. м²/га, що більше від контролю без добрив на 19-51%.

Найвищим листковим індексом характеризувалися дерева у варіанті Р₆₀К₆₀ + N₆₀ + N²⁰, який мав значення для сортів Айдаред, Мантуанське і Мутсу, відповідно, 2,8, 4,6 і 5,8 м²/м²; у контролі значення цього показника, відповідно, - 2,2, 3,2 і 3,9 м²/м².

Найбільший сумарний вміст хлорофілу „а” + „b” зафіксовано за поєднаного внесення основного добрива і позакореневого підживлення у варіанті Р₆₀К₆₀ + N₆₀ + N³⁰, що для сорту Айдаред склало 153,5 мг/100 г (133% до контролю); Мантуанське - 151,1 (131,8) і для сорту Мутсу - 150 мг/100 г (151,8%).

Позакореневе підживлення азотом N²⁰ і N³⁰ оптимізує сумарний приріст з дерева усіх досліджуваних сортів, середню довжину пагонів, площу асиміляційної поверхні і площу листкової пластинки.

Сумісне внесення добрив у ґрунт і позакоренево забезпечує активніше цвітіння - число квіток 3,0-6,2 тис. шт./дер. (в неудобреному контролі 2,1-2,9); краще зав'язування - 3,7-4,4% (3,0-3,4) і навантаження дерев плодами - 111-293 шт./дер. (75-120).

Біологічні особливості сортів, навантаження дерев урожаєм значно впливають на середню масу і товарну якість плодів. При поєднаному внесенні добрив (фон + N₆₀ + N²⁰) вміст цукрів збільшується до 10,3% (в неудобреному контролі - 9,2%).

Система удобрення плодоносних насаджень яблуні на клоновій підщепі ММ 106 з внесенням мінерального добрива в ґрунт (N₆₀Р₆₀К₆₀) та позакореневого підживлення азотом (в формі карбаміду) забезпечує сумарну врожайність 21,38-33,80 т/га (в контролі без добрив- 14,91-19,07 т/га). Прибавка врожаю складає 6,47-14,73 т/га по відношенню до неудобреного контролю.

Найбільш високі економічні показники забезпечує внесення в ґрунт N₆₀ на фоні основного удобрення Р₆₀К₆₀ в поєднанні з позакореневим підживленням N²⁰. За таких умов середня врожайність сорту Айдаред складає 9,99 т/га (в контролі 7,11 т/га) при собівартості плодів 752 грн/т (у варіанті без добрив 951 грн/т) з рівнем рентабельності 55,2%; для сорту Мантуанське, відповідно, - 16,28, 523 і 98,5, а для Мутсу -10,26 т/га, 764 грн/т, 61,1%.

Рекомендації виробництву

У плодоносних насадженнях яблуні сортів Айдаред, Мантуанське і Мутсу на підщепі ММ106 в Правобережному Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому грунті рекомендується вносити азотні добрива в грунт за 14-16 днів до цвітіння на фосфорно-калійному фоні, зокрема Р₆₀К₆₀ + N₆₀ + N²⁰, в поєднанні з позакореневим підживленням карбамідом. Позакореневе підживлення 1% розчином карбаміду в період вегетації здійснювати чотири рази, розпочинаючи через 14-15 після цвітіння й надалі з інтервалом 14-16 днів.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Чебан С.Д., Красноштан А.О. Вплив позакореневого підживлення карбамідом на ріст і плодоношення яблуні на підщепі ММ 106 // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. 2001. С. 112-118 (80% - польові дослідження, статистична обробка і узагальнення даних, висновки).

Чебан С.Д. Вміст азоту в листках яблуні сорту Мантуанське залежно від позакореневого підживлення // Зб. наук. праць Уманської державної аграрної академії. Умань, 2002. С. 156-162.

Чебан С.Д., Цирта В.С. Вміст пігментів у листках яблуні при позакореневому підживленні // Зб. наук. праць Подільської державної аграрно-технічної академії. Кам'янець-Подільський, 2002. С.6 4-66 (80% - польові дослідження, статистична обробка даних, висновки).

Чебан С.Д. Фітометричні показники дерев яблуні сорту Айдаред залежно від позакореневого підживлення карбамідом // Зб. наук. праць Подільського державного аграрно-технічного університету. Кам'янець-Подільський, 2004. С. 77-79.

Чебан С.Д. Ріст і продуктивність насаджень яблуні залежно від способу удобрення // Вісник Білоцерківського ДАУ. № 30. Біла Церква, 2004. С. 172-179.

Анотація

Чебан С.Д. Особливості росту і плодоношення яблуні на підщепі ММ 106 в Правобережному Лісостепу України залежно від норми та способів застосування азотних добрив. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. - Уманський державний аграрний університет, Умань, 2005.

У дисертації наведено результати впливу внесеного позакореневим способом карбаміду поєднано з внесенням добрив у грунт на ріст і продуктивність сортів яблуні зимового строку достигання на клоновій підщепі ММ 106.

У зв'язку із сприятливим поживним режимом в насадженнях яблуні на темно-сірому опідзоленому ґрунті при застосуванні добрив у ґрунт і позакоренево забезпечується кращий ріст і врожайність дерев на підщепі ММ 106.

Сумісне застосування добрив збільшує площу листків на гектарі на 8,9-78,2% залежно від помологічного сорту. Співвідношення добрив N₆₀Р₆₀К₆₀ + N²⁰ суттєво збільшує сумарну і середню довжину пагонів. Таке співвідношення мінеральних добрив спряє підвищенню рівня рентабельності до 55,2...98,5%, залежно від сорту.

Для забезпечення високої продуктивності насаджень яблуні зимових строків достигання на середньорослій клоновій підщепі ММ 106 в умовах південної частини Правобережного Лісотепу України на темно-сірому опідзоленому важкосуглинковому ґрунті рекомендуються раціональні строки і кратність застосування позакореневого підживлення сумісно з внесенням добрив у грунт.

Ключові слова: яблуня, сорт, норма добрив, позакореневе підживлення, карбамід, продуктивність.

Аннотация

Чебан С.Д. Особенности роста и плодоношения яблони на подвое ММ 106 в Правобережной Лесостепи Украины в зависимости от нормы и способов применения азотних удобрений. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. - Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2005.

В дисертации изложены результаты исследований влияния внекорневой подкормки карбамидом (совместно с внесением удобрений в почву) на рост и продуктивность зимних сортов яблони.

В связи с благоприятным питательным режимом в насаждениях яблони на темно-серой оподзоленной почве при внесении удобрений в почву и внекорневой подкормке азотом обеспечивается лучший рост и урожайность деревьев на подвое ММ 106.

Совместное применение удобрений увеличивает площадь листьев на гектаре на 8,9-78,2%, в зависимости от помологического сорта. Соотношение удобрений N₆₀Р₆₀К₆₀ + N²⁰ способствует увеличению суммарной и средней длины побегов, а также их количеству. Повышается количество плодов и их средняя масса, что в конечном итоге на 0,91-7,01 т/га повышает урожайность. Такое соотношение минеральных удобрений способствует повышению уровня рентабельности до 55,2…98,5% в зависимости от сорта.

Среди изучаемых норм и способов внесения удобрений лучшим оказалось внесение двойной нормы азота в почву на фоне Р₆₀К₆₀ совместно с внекорневой подкормкой карбамидом нормой N²⁰.

Для обеспечения высокой продуктивности насаждений яблони зимних сортов на среднерослом подвое ММ 106 в условиях южной части Правобережной Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленой тяжелосуглинистой почве рекомендуется рациональная кратность применения внекорневой подкормки карбамидом, совмещенной с внесением удобрений в почву.

Ключевые слова: яблоня, сорт, норма удобрений в почву, внекорневая подкормка, карбамид, продуктивность.

Annotation

Cheban S.D. Growth and productivity peculiarities of an apple-tree on rootstock MM 106 depending on the rates and methods of nitrogen fertilizer application in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. - A manuscript.

The thesis is presented for conferring a scientific degree of a Candidate of Agricultural Sciences in specialty 06.01.07 - fruit science - Uman state agrarian university, Uman, 2005.

The results of the effect of a combined urea-fertilizer application on winter apple tree (rootstock MM 106) growth and productivity were given in the dissertation.

Better growth and yield of apple trees on rootstock MM106 were ensured under favourable nutritious regime of the apple orchard dark-grey podzolic soil and a combined (beyond root and into the soil) fertilizer application. The above-mentioned fertilizer application increased leaf area per hectare by 8.9-78.2% depending on a pomologic variety. The ratio of N₆₀P ₆₀K₆₀+N²⁰ had an impact on the total and average shoot length. Such ratio of mineral fertilizers facilitates the profitability level increase by 55.2 … 98.5%, depending on the variety.

To get higher productivity of winter apple orchard (rootstock MM106) on dark-grey podzolic heavy clay soil in the conditions of the Right-Bank Forest Steppe Zone of Ukraine, optimal terms and frequency of both beyond root and soil fertilizer application are recommended.

Key words: apple tree, variety, fertilizer rate, beyond root additional fertilization, urea, productivity

Размещено на Allbest.ru