Размещено на http://www.allbest.ru/

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТРОХИМЧУК ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 634.13: 634.14: 634.18: 634.741

АГРОБІОЛОГІЧНА ОЦІНКА КЛОНОВИХ ПІДЩЕП ГРУШІ В МАТОЧНИКУ І ПОЛЯХ РОЗСАДНИКА В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ЗАХІДНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.07- плодівництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Умань - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук, професор

Красноштан Анатолій Олексійович

Уманський державний аграрний університет, професор кафедри плодівництва і виноградарства

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Омельченко Іван Климович,

Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник відділу технології вирощування плодових культур;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Сіленко Володимир Олександрович,

Національний аграрний університет, доцент кафедри садівництва

Провідна установа:

Національний ботанічний сад Національної академії наук України, відділ акліматизації нових плодових рослин, м. Київ

Захист відбудеться 16.06.2004 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 74.844.01 в Уманському державному аграрному університеті за адресою: навчальний корпус 2, аудиторія 142, вул. Давиденка, 1, м. Умань, Черкаська обл., 20305.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Уманського державного аграрного університету за адресою: вул. Давиденка, 3, м. Умань, Черкаська обл.

Автореферат розісланий 14.05. 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Манзій В.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

груша слаборослі підщепи

Актуальність теми. Незважаючи на особливу цінність плодів груші - поєднання смакових якостей, своєрідності аромату, привабливості зовнішнього вигляду і високого вмісту корисних для організму людини речовин, за останні роки відчутно зменшилися площі промислових насаджень цієї культури, а звідси й знизилось виробництво плодів. Однією з головних причин такого стану є обмежений вибір підщеп, придатних для створення скороплідних інтенсивних насаджень груші. Тому дуже важливим є пошук та широке використання клонових підщеп, які були б добре пристосовані до конкретних грунтово-кліматичних умов і сумісні з вирощуваними сортами.

Підщепами для груші традиційно використовують різні форми айви, що дозволяє отримувати слаборослі, скороплідні та високоврожайні дерева. Однак будь-які підщепи вимагають ретельного випробування в конкретних грунтово-кліматичних умовах, вивчення сумісності з прищепами, і лише кращі за результатами комплексної перевірки рекомендуються для виробничого використання. Необхідність вивчення біологічних та фізіологічних особливостей різних форм клонових підщеп груші в маточнику і розсаднику визначили актуальність наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводились у період 1999-2002 рр. згідно з планом науково-дослідних робіт Уманського державного аграрного університету в межах завдання “Агробіологічна оцінка клонових підщеп груші в маточнику і полях розсадника в умовах правобережної частини західного Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0100U003373.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення і виділення кращих підщеп для груші, адаптованих до грунтово-кліматичних умов названої вище зони, добре розмножуваних способом вертикальних відсадків, сумісних з сортами, внесеними до Реєстру сортів рослин України. Відповідно до поставленої мети досліджень розв'язувались такі завдання:

- вивчення якісних показників підщеп при вегетативному розмноженні способом вертикальних відсадків;

- встановлення тривалості періоду до початку обкорінення та визначення якості кореневої системи відсадків;

- оцінка продуктивності клонових підщеп груші в маточнику конкурсного випробування;

- агробіологічна оцінка клонових підщеп у розсаднику;

- дослідження фізіологічних процесів у вегетативних органах маточних рослин і саджанців у розсаднику;

- визначення біометричних показників росту і розвитку однорічних саджанців;

- вивчення сумісності сорто-підщепних комбінувань груші та відбір кращих з них для виробництва високоякісного садивного матеріалу;

- економічна оцінка вирощування відсадків клонових підщеп і саджанців у розсаднику.

Об'єкт дослідження: біометричні показники росту і розвитку, фізіологічні та біологічні процеси у вегетативних органах клонових підщеп і однорічних саджанців груші.

Предмет досліджень - підщепи: айва А (контроль), айва мліївська, айва прованська, ВА29, ІС 2-10, К56, К61, К86, аронія, ірга та однорічні саджанці груші сортів Золотоворітська, Стрийська і Етюд на цих підщепах.

Методи досліджень: польові стаціонарні, лабораторні та порівняльні досліди; визначення біометричних показників підщеп та саджанців, математична статистика (кореляційний, регресійний і дисперсійний аналізи).

Наукова новизна одержаних результатів. В умовах правобережної частини західного Лісостепу України на основі комплексного вивчення 10 форм клонових підщеп у маточнику та плодовому розсаднику виділено підщепи для груші, найбільш придатні за основними біологічними і господарськими показниками.

Встановлено високу сумісність клонових підщеп з сортами груші Золотоворітська, Стрийська та Етюд, внесеними до Реєстру сортів рослин України.

Досліджено основні фізіологічні процеси в листі різних підщеп у маточнику конкурсного вивчення та саджанців у розсаднику.

Виділено кращі форми айви для подальшого вивчення їх як підщеп у насадженнях груші.

Практичне значення одержаних результатів полягає у визначенні кращих форм айви, адаптованих до грунтово-кліматичних умов зони досліджень і перспективних для вирощування садивного матеріалу груші, придатного для закладання сучасних насаджень інтенсивного типу.

Результати досліджень впроваджено в дослідному господарстві Мліївського інституту садівництва ім. Л.П. Симиренка, на Подільській дослідній станції Інституту садівництва УААН.

Особистий внесок здобувача полягає в закладанні досліду, проведенні експериментальних досліджень, обробці та апробації отриманих результатів в умовах виробництва. Частка автора в теоретичному обґрунтуванні інформації та її узагальненні, у формулюванні наукових положень та висновків на підставі досліджень становить 90%.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати роботи доповідалися на XVII Міжнародному науково-практичному семінарі “Високоінтенсивні технології в садівництві” (Умань, 2003), Міжнародній науковій конференції “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 2003), Міжнародній науковій конференції “Проблеми адаптації садівництва” (Київ, 2003), на науково-практичній конференції (Другі Симиренківські читання) “Пріоритетні напрямки розвитку розсадництва плодових, ягідних і декоративних культур в Україні” (Київ, 2004).

Публікації. За матеріалами дисертаційних досліджень у фахових виданнях опубліковано 4 наукові праці.

Об'єм і структура роботи. Дисертаційна робота складається з вступу, п'яти розділів основної частини, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаних джерел включає 187 найменувань, у тому числі 15 латиницею. Загальний обсяг роботи складає 143 сторінки, 50 таблиць і 29 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Тенденції розвитку культури груші на слаборослих підщепах

У розділі подано історію введення в культуру слаборослих підщеп для груші в Україні та за її межами. Наведено результати вивчення вченими різних країн біологічних особливостей цих підщеп і розробки технологій їх розмноження. Крім того, розглянуто наукові основи проходження фізіологічних процесів у вегетативних органах підщеп та садивного матеріалу груші і сумісності компонентів щеплення. На основі аналізу результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених визначено актуальні питання, що потребують вирішення, зокрема виділення за комплексом позитивних господарсько-біологічних властивостей нових високопродуктивних форм слаборослих підщеп, сумісних з основними сортами груші.

Умови, об'єкти та методика проведення досліджень

Охарактеризовано кліматичні умови правобережної частини західного Лісостепу України, в яких на території Тальянківського державного аграрного технікуму проводилася експериментальна робота. Даний район характеризується помірно-континентальним кліматом з переважанням нестійкого зволоження.

Метеорологічні умови в роки досліджень були досить контрастними і значно різнилися за основними показниками, як у порівнянні з середніми багаторічними, так і між собою. Характерними для всіх років були значні перепади температури, відносної вологості повітря, кількості і розподілу опадів. Вегетація триває в середньому 205-215, а період активної вегетації з температурою вище 10?С - 160-165 днів, що забезпечує можливості вирощування основних плодових і ягідних культур та їх підщеп, у тому числі й айви. Річний гідротермічний коефіцієнт становить 1,1-1,2.

Дослідне поле розташоване у Тальнівському районі, Черкаської області на території центрального (Уманського) агрогрунтового району. Ґрунтоутворю-вальною породою є пилуватий тонкопористий лес. Ґрунт - чорнозем реградований середньосуглинковий, слабо-змитий.

У шарі ґрунту 0-60 см вміст гумусу 3,36 %, рухомих сполук - азоту, фосфору і калію - відповідно, 16,2; 11,2 і 26,0 мг/100 г ґрунту; кислотність - нейтральна.

У маточнику проводили стаціонарні польові досліди за рендомізованого розміщення варіантів з десятьма формами підщеп, серед яких вісім форм айви, аронія та ірга. У досліді повторюваність варіантів чотириразова, по вісім рослин у кожному. За контроль прийнято варіант з підщепою айва А (Англія). В дослід включено підщепи айва мліївська (Мліївський інститут садівництва ім. Л.П. Симиренка УААН), айва прованська (Франція), ВА29 (Франція), ІС 2-10 (Інститут садівництва УААН), К56, К61, К86 (Кримська дослідна станція ІС УААН), аронія та ірга.

Маточник було закладено навесні 1998 року однорічними відсадками айви, аронії та ірги за схемою 1,2 х 0,5 м, способом вертикальних відсадків.

Схема садіння підщеп в чергове поле розсадника - 0,70 х 0,20 м. Повторюваність варіантів чотириразова, по 25 саджанців у кожному.

Догляд за маточником і розсадником проводився за технологією, розробленою в Інституті садівництва УААН (1983).

Використовували апробовані сучасні методи і методики для визначення впливу різних факторів на досліджувані об'єкти.

Спостереження за рослинами та визначення їх біометричних показників проводили за такими методиками: ”Учеты и наблюдения, анализы, обработка данных в опытах с плодовыми и ягодными растениями“ (Умань, 1987), “Методика вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР”(Київ, 1990), “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Київ, 1996).

Ґрунтові зразки відбирали у серпні з різних шарів, через 20 см до глибини 1 м. Вміст гумусу визначали за методом Нікітіна; нітратного азоту - за допомогою іоноселективного електрода; рухомих форм калію і фосфору - за методом Егнера-Ріма-Домінго; рН - за сольовою витяжкою; кількість хлорофілу в листі - методом Х.М. Починка (1976), загальної води в листках підщеп і прищеп - висушуванням зразків до постійної маси при температурі 105 °С.

Визначення продуктивності фотосинтезу та інтенсивності дихання вели на оптико-акустичному інфрачервоному газоаналізаторі ГИАМ-5 М.

Економічну оцінку вирощування підщеп у маточнику та саджанців у розсаднику визначали згідно з методичними вказівками ІС УААН (за ред. О.М. Шестопаля, 1992).

Статистичну обробку даних проводили методами дисперсійного, кореляційного і регресійного аналізу (Б.О. Доспєховим, 1985) з використанням комп'ютерних програм (Agrostat).

Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп груші в маточнику конкурсного випробування

Якість кореневої системи вертикальних відсадків. Кущі айви прованської, ВА29 та айви мліївської відростали у середині квітня. Більш раннім початком вегетації характеризувалися аронія та ірга, пізнім (18 квітня) - айва А, К56, ІС 2-10 (табл. 1).

Таблиця 1. Показники відростання пагонів на маточних кущах клонових підщеп та їх обкорінення, середнє за 1999-2001 рр.

Підщепа	Дата початку вегетації маточних кущів	Тривалість періоду до початку коренеутворення, днів	Ступінь обкорінення пагонів різних форм підщеп, бали	Довжина вкоріненої частини відсадка, см	Середня довжина коренів відсадка, см	Кількість відсадків з укоріненням 3-5 балів, % від загального числа
Айва А (контроль)	17.04	26	3,1	7,2	13,4	68,9
Айва мліївська	15.04	27	3,5	7,6	14,5	75,9
Айва прованська	14.04	31	3,3	7,1	8,0	67,0
ВА29	15.04	30	3,7	7,3	16,1	72,0
ІС 2-10	18.04	24	3,3	7,0	13,0	71,4
К56	18.04	28	3,3	7,1	9,0	70,0
К61	16.04	31	3,0	7,0	12,1	63,7
К86	16.04	32	3,1	7,0	9,3	65,1
Аронія	11.04	29	3,3	7,1	11,8	70,0
Ірга	13.04	25	2,7	7,1	6,3	57,4
НІР05		2,6	0,3	0,2	2,3

Перше підгортання маточних кущів проводили при досягненні пагонами висоти 18-20 см. Найменша тривалість періоду від першого підгортання до початку появи коренів спостерігалася на пагонах форм айви ІС 2-10 (24 дні) та ірги (25 днів), найбільша (29-31 день) - у К86 і К61, айви прованської, ВА29 та аронії. За тривалістю цього періоду клонові підщепи розділені на дві групи: легкообкорінювані (до 30 днів) - айва А, айва мліївська, ІС 2-10, К56, аронія, ірга та середньообкорінювані (30-35 днів) - айва прованська, ВА29, К61, К86.

Найкраще обкорінювалися пагони айви ВА29 (3,7 бала) та айви мліївської (3,5), що істотно вище, ніж у контролі; значно нижчий цей показник в ірги (2,7 бала).

Довжина вкоріненої частини була найбільшою у відсадків айви мліївської, а найменша - в ІС 2-10, К61 і К86, що істотно нижче, ніж у контрольному варіанті.

Коренева система в середньому за три роки була найдовшою у відсадків ВА29 та айви мліївської, в той час як в ірги, айви прованської, К5 і К86 цей показник був у межах 8,0-9,3 см.

Біометричні показники надземної частини відсадків. У середньому за три роки досліджень найбільший діаметр умовної кореневої шийки відмічено для підщепи ВА29 (табл. 2). В інших форм цей показник був на рівні контрольного.

Таблиця 2. Показники росту і розвиток надземної частини відсадків клонових підщеп, середнє за 1999-2001 рр.

Підщепа	Діаметр умовної кореневої шийки, мм	Висота, см	Довжина міжвузля, см	Ступінь галуження надземної частини, бал	Частка розгалужених відсадків, %
Айва А (контроль)	8,2	105,4	2,0	1,8	58,2
Айва мліївська	8,5	112,1	2,2	2,1	59,5
Айва прованська	8,2	102,2	2,2	2,2	68,2
ВА29	9,6	120,3	2,3	2,1	58,8
ІС 2-10	8,4	105,1	2,2	1,9	55,1
К56	8,0	102,2	2,2	2,0	63,1
К61	7,9	95,8	2,1	2,1	66,6
К86	7,7	99,5	2,1	2,1	67,8
Аронія	7,8	90,8	1,8	1,0	0
Ірга	8,6	115,2	3,2	1,0	0
НІР05	0,7	11,6	0,1	1,0

Товщина умовної кореневої шийки відсадків коливалась у межах 7,6-8,9 мм. За цим показником згідно з ОСТ 10-124-88 їх віднесено до першого товарного сорту.

У середньому за три роки істотно вищими, ніж у контролі, були відсадки форм айви ВА29 та ірги, слабим ростом характеризувалася підщепа К61.

Довжина міжвузля у підщеп ірга, ВА29, айва мліївська, айва прованська, ІС 2-10, К56, К61 і К86 складала від 3,2 до 2,1 см. Значно нижчим цей показник був для аронії.

Однією з негативних ознак підщеп є галуження надземної частини відсадків, що вимагає додаткових затрат праці перед окуліруванням. За винятком аронії й ірги, всі інші форми схильні до значного галуження, особливо айва прованська. З віком маточника схильність відсадків до цього процесу послаблюється, що підвищує їх господарську цінність.

Збільшення маточних кущів сприяло зростанню площі листкових пластинок. У середньому за три роки найвищим цей показник був в ірги (13,8 смІ, або 141% до контрольного варіанту), а найнижчим - в айви К61 і К86.

Одним з основних показників вегетативного росту і фотосинтетичного потенціалу плодових рослин є площа листкової поверхні. В айви мліївської, ВА29, ІС 2-10 та айви прованської середня кількість листків на кущі була більша відповідно на 32, 28, 10%, порівняно з контролем. На кущ цих форм, а також ІС 2-10, площа листкової поверхні перевищувала відповідний показник контролю на 16-51%, а на рослинах аронії він був на рівні цього варіанту. На кущах ірги та айви К56, К61 і К86 площа листкової пластинки становила 65-89% від показників контролю.

Особливості фізіологічних процесів у вегетативних органах підщеп. Важливу роль у покращенні господарських якісних ознак підщеп відіграють фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в рослинному організмі. Хлорофіл у листі є основою процесу фотосинтезу. В середньому за вегетацію найбільшою кількістю хлорофілу “а”+“b” виділялися листки ірги (на 41% більше контрольного варіанту). В листі айви прованської та ВА29 його концентрація була нижчою. Найнижчий вміст відмічено в листі айви К56. Інші підщепи за цим показником займали проміжне місце (табл. 3).

У листі всіх досліджуваних підщеп, за винятком аронії, найвища або така як у червні, сумарна концентрація хлорофілу “а”+“b” була в липні.

Продуктивність фотосинтезу та інтенсивність дихання листків залежали в основному від біологічних особливостей підщеп і в меншій мірі від погодних умов. При цьому у форм з підвищеною інтенсивністю фотосинтезу відповідно збільшувалась й інтенсивність дихання. Останній показник був найвищим (2,01-2,16 мг СО₂/дм² · год) у підщеп айва мліївська, ірга та ВА29.

Таблиця 3. Показники листкової поверхні та фізіологічних процесів у вегетативних органах клонових підщеп груші, середнє за 1999-2001 рр.

Підщепа	Площа листкової поверхні, м2/кущ	Вміст хлорофілу “а”+“b”, мг/100 г	Продуктивність фотосинтезу листя, мг СО2/дм2 · год	Інтенсивність дихання листя, мг СО2/дм2 · год	Загальний вміст води, %
Айва А (контроль)	0,37	140,17	10,79	1,69	68,42
Айва мліївська	0,56	152,26	12,48	2,01	65,70
Айва прованська	0,43	172,15	11,31	1,64	65,41
ВА29	0,52	176,03	11,80	2,16	65,73
ІС 2-10	0,43	162,26	11,26	1,45	67,65
К56	0,31	129,32	11,07	1,58	66,82
К61	0,25	155,42	10,73	1,16	65,71
К86	0,24	148,20	10,19	1,17	66,52
Аронія	0,39	160,38	10,76	1,05	68,54
Ірга	0,33	208,00	11,43	2,05	65,85

Примітка: Продуктивність фотосинтезу й інтенсивність дихання листя показано в середньому за 2000-2001 рр., а вміст хлорофілу за 2001 р.

Від перевищення фотосинтезу над інтенсивністю дихання рослин залежить вміст у них сухої речовини. Встановлено, що накопичення її в листі підщеп груші проходило нерівномірно по роках і залежало від їхніх біологічних особливостей. Найменшу масу сухої речовини було відмічено в перший рік досліджень (26,0-33,3 г), а в подальшому цей показник підвищився з 29,0 до 39,9 г.

Загальний вміст води в листках залежно від підщеп коливався від 65,41 до 68,54%. У листі айви А її кількість була найбільша в 1999 році (72,93%) і найменша в 2001 році (60,35%).

Вміст елементів живлення в листках підщеп. Кількість азоту була найбільшою в листі айви мліївської, аронії і К61 (у середньому за період досліджень - 2,09-1,93% на суху речовину проти 1,83% у листі контрольних рослин айви А), а найменшою - у листках ВА29 і К56, а також в ірги (в межах 1,17-1,33% на суху речовину). На відміну від азоту, вміст фосфору в листках підщеп був стабільніший. Найбільша його кількість містилась у листі айви А (0,59%), дещо менша - в аронії та ірги (відповідно 0,53 та 0,54% на суху речовину). Високий вміст калію відмічено в листках айви мліївської, ірги та аронії - в межах 1,00-1,59% на суху речовину, - значно більше, ніж у контрольному варіанті. Дуже низьким цей показник був у підщепи айва К56 (0,60%). У листі інших досліджуваних підщеп груші концентрація калію коливалася в межах 0,84-0,97%.

Продуктивність маточника клонових підщеп. Експлуатація маточника підщеп починається на другий рік після закладання. В перший рік одержано від 2,2 до 4,7 відсадків з куща. Найвищу початкову продуктивність відмічено в аронії - 4,7, айви прованської - 4,2, ірги - 4,0 відсадка з одного куща, найнижчу - в айви К86 - 2,2 шт. проти 3,1 в айви А. Інші форми за цим показником були на однаковому рівні з контролем.

Загальний вихід вертикальних відсадків у розрахунку на кущ в середньому за три роки експлуатації маточника забезпечила айва ВА29, і айва мліївська - відповідно 9,1-9,9 шт., або на 28,1-39,4% вище, ніж у контрольному варіанті. У рослин айви К86 цей показник був найнижчий (5,6 шт.), що на 21% менше, ніж у контролі.

Вихід стандартних відсадків, вирощених вертикальним способом, був найвищим у маточних кущів айви мліївської (8,5), ВА29 (7,8) та айви прованської (7,5 відсадка від одного куща).

Найвищий вихід стандартних відсадків у середньому за три роки спостерігався в айви ІС 2-10 (86% загальної кількості). Найбільше відсадків першого товарного сорту одержано з кущів айви ВА29 - 59%, айви А, айви мліївської та айви прованської, а також ірги - від 50 до 53%.

Агробіологічна оцінка клонових підщеп груші в розсаднику

Приживлення підщеп, вічок та їх збереження в полях розсадника. Приживлення відсадків айви мліївської, ВА29 та аронії склало 99, а айви А - 91% від кількості висаджених. Приживлення вічок залежало від сортових особливостей прищепи та біологічні - підщепи, причому від останніх - у більшій мірі. Всі три сорти найкраще приживалися на айві ВА29 (94-97%), айві мліївській (91-97%) та аронії (91-94%). При цьому приживлення вічок сорту Етюд було найвищим, а сорту Стрийська - найнижчим.

Добре перезимували вічка на підщепі айва ВА29, де їх кількість коливалась від 87 до 90% загального числа заокуліруваних. Дещо гірша перезимівля була у саджанців на айві мліївській (78-87%).

Ріст і розвиток однорічних саджанців різних сорто-підщепних комбінувань. Тип підщепи впливав на біометричні показники росту надземної частини саджанця. Так, в однорічних саджанців усіх сортів найбільший діаметр штамба відмічено на аронії, а найменший - на айві К61, К56 та в контрольному варіанті (табл. 4).

Таблиця 4. Показники росту надземної частини однорічних саджанців різних сортів груші в залежності від підщепи, середнє за 2000-2002 рр.

Підщепа	Діаметр штамба, мм	Висота, см
	Золото-ворітська	Стрийська	Етюд	Золото-ворітська	Стрийська	Етюд
Айва А (контроль)	12,6	12,7	12,4	126,1	108,0	124,2
Айва мліївська	13,1	13,2	12,7	126,3	116,4	128,2
Айва прованська	13,3	13,0	13,0	119,0	110,7	124,1
ВА29	13,4	13,6	12,8	130,3	116,8	130,3
ІС 2-10	12,8	13,0	12,8	126,7	111,5	128,3
К56	12,4	12,9	12,6	121,9	113,0	126,5
К61	12,4	12,9	12,7	122,2	111,0	126,5
К86	12,7	13,0	12,6	120,0	110,5	127,1
Аронія	13,5	13,7	13,9	122,3	119,7	124,4
Ірга	13,3	13,6	13,6	110,4	100,8	105,2
НІР05	1,8	0,3	0,6	6,1	8,4	5,6

Висота однорічних саджанців зростала зі збільшенням сили росту підщепи і значно зменшувалась у несумісних комбінуваннях з підщепою ірги. Цей показник залежав і від сортових особливостей прищеп. Так, найбільшу висоту однорічок сорту Золотоворітська відмічено на ВА29, сорту Стрийська - на айві мліївській і ВА29, і Етюд - на айві мліївській, ВА29 та ІС 2-10, а найменшу висоту усіх трьох сортів - на підщепах ірги, причому в останньої був цей показник істотно нижчим, ніж в айви А.

За окремими даними, довжина міжвузля визначає силу росту саджанців. У наших дослідженнях ця закономірність проявлялася в меншій мірі, хоч на К61 висота саджанців була дещо меншою, ніж на інших досліджуваних підщепах.

Саджанці всіх сортів мали найбільшу загальну листкову поверхню на підщепах айва мліївська та ВА29, а найменшу - на айві К86 (табл. 5).

У більшості сорто-підщепних комбінувань груші сума пігментів “а”+“b” була найбільшою в середині вегетації, а під кінець росту листків вона зменшилась.

В окремих варіантах вміст хлорофілів “а”+“b” знаходився майже на одному рівні впродовж усього вегетаційного періоду або на початку його був вищим. На підщепі айва ВА29 концентрація хлорофілів у листі усіх трьох сортів була на 12,8-19,8 мг/100 г вищою, ніж у контролі.

Таблиця 5. Площа листкової поверхні та показники фізіологічних процесів у вегетативних органах однорічних саджанців сортів груші залежно від підщепи, середнє за 2000-2002 рр.

Підщепа	Площа листової поверхні, м2/кущ	Вміст хлорофілу “а+ b”, мг/100 г	Продуктивність фотосинтезу листя, мг СО2/дм2 · год	Інтенсивність дихання листя, мг СО2/дм2 · год
	Золотоворітська	Стрийська	Етюд	Золотоворітська	Стрийська	Етюд	Золотоворітська	Стрийська	Етюд	Золотоворітська	Стрийська	Етюд
Айва А (контроль)	0,044	0,056	0,037	154,8	149,0	155,4	8,73	8,68	8,90	1,66	1,62	1,59
Айва мліївська	0,049	0,070	0,043	152,9	160,4	167,7	10,22	10,21	10,23	1,52	1,49	1,48
Айва прованська	0,043	0,042	0,039	174,6	151,4	156,9	8,32	8,40	8,73	1,19	1,19	1,19
ВА29	0,051	0,074	0,050	185,4	168,0	183,1	11,0	10,66	11,09	1,45	1,45	1,44
ІС 2-10	0,045	0,050	0,040	166,8	162,0	166,8	10,03	9,77	10,11	1,20	1,19	1,18
К56	0,038	0,040	0,038	156,7	154,5	152,7	9,17	8,95	9,08	1,21	1,24	1,24
К61	0,039	0,043	0,039	140,9	141,9	146,8	9,96	9,87	9,67	1,10	1,09	1,11
К86	0,036	0,042	0,035	136,9	116,0	121,6	9,73	9,28	9,88	1,15	1,15	1,16
Аронія	0,050	0,066	0,045	145,5	148,8	152,6	9,35	9,66	9,66	1,08	1,06	1,09
Ірга	0,038	0,042	0,037	171,1	161,9	151,9	9,00	8,18	9,10	1,09	1,09	1,09

Примітка. Продуктивність фотосинтезу та інтенсивність дихання листя показано в середньому за 2001-2002 рр., а вміст хлорофілу у 2002 р.

У середньому за два роки найвища продуктивність фотосинтезу у всіх трьох сортів була на підщепі ВА29. Коливання показників продуктивності фотосинтезу в роки досліджень було незначним.

На період викопування однорічних саджанців у третій декаді жовтня, коли закінчувався їх ріст і сформувались верхівкові бруньки, а пагони визріли та здерев'яніли, у сорту Золотоворітська деревина визріла повністю на айві ВА29 та аронії, у Стрийської - на айві мліївській та айві А, в сорту Етюд - на айві мліївській, айві прованській та ВА29. Неповного визрівання деревини в цей період не відмічено.

Сумісність сорто-підщепних комбінувань. Одним з візуальних показників сумісності компонентів може служити співвідношення товщини штамба прищепи (на висоті 10 см) і підщепи (нижче місця окулірування). Ідеальна сумісність можлива при співвідношенні їх 1:1 (табл. 6).

Таблиця 6. Критерії сумісності саджанців сорту Золотоворітська на різних підщепах, середнє за 2002 р.

Підщепа	Діаметр штамба прищепи, мм (А)	Діаметр кореневої шийки, мм (В)	Відношення А:В
Айва А (контроль)	12,4	8,4	1,47
Айва мліївська	13,0	8,9	1,46
Айва прованська	12,7	8,4	1,51
ВА29	12,8	10,1	1,27
ІС 2-10	12,6	8,4	1,50
К56	12,6	8,2	1,53
К61	12,6	7,8	1,62
К86	12,5	7,6	1,64
Аронія	13,7	7,7	1,77
Ірга	13,4	9,0	1,48

В міру підвищення цього показника зростає і ступінь несумісності. Найменше співвідношення було зафіксовано у підщепи ВА29 (1,27), що свідчить про її добру сумісність з усіма досліджуваними сортами. Аналогічні результати отримано по комбінуваннях на айві А, айві мліївській та ІС 2-10, де показник становив 1,40-1,50. Середню сумісність (1,51-1,60) відмічено на айві прованській і К56. Недостатнє зростання підщепи і прищепи спостерігалося на аронії при відношенні 1,77.

Найкраща сумісність підщепи і прищепи спостерігалась на айві мліївській та ВА29. Саджанці цих комбінувань у розсаднику росли, розвивались і функціонували як цілісний організм.

Сумісність зумовлює фізіологічну спорідненість між прищепою та підщепою, збалансованість обміну речовин, а також зберігання тривалий час анатомічно правильного та механічно міцного зростання. В однорічок усіх трьох сортів груші на аронії, незважаючи на добрий розвиток надземної частини та інші позитивні показники, не спостерігалося міцного зростання підщепи і прищепи. Це з часом призводило до відламування саджанців у місцях окулірування. При порівнянні продуктивністі фотосинтезу досліджуваних сорто-підщепних комбінувань у саджанців на аронії відмічено нижчі показники продуктивності фотосинтезу та інтенсивності дихання.

Вихід однорічних саджанців груші. Аналіз виходу однорічок показав, що він значною мірою залежить від форми підщепи (табл. 7).

Таблиця 7. Вихід однорічних саджанців та їх стандартність залежно від типу підщепи, середнє за 2000-2002 рр., тис. шт. з 1 га

Підщепа	Вихід саджанців
	загальний	в т. ч. сума 1 і 2 сортів
	Золотоворітська	Стрийська	Етюд	Золотоворітська	Стрийська	Етюд
Айва А (контроль)	49,0	44,9	49,2	46,5	40,3	46,0
Айва мліївська	61,4	59,3	55,2	59,1	52,9	51,7
Айва прованська	50,9	46,5	53,2	48,4	41,3	49,4
ВА29	61,6	61,6	63,5	59,3	54,5	59,9
ІС 2-10	45,8	48,2	59,6	43,1	45,2	44,8
К56	50,1	47,1	46,9	45,6	42,1	43,6
К61	45,8	43,3	41,1	43,6	38,3	38,4
К86	49,4	45,1	49,7	47,5	40,2	46,3
Аронія	59,1	61,3	61,4	54,2	53,5	56,2
Ірга	46,2	41,8	46,1	41,9	36,4	42,0
НІР05	6,9	11,9	5,7	4,3	5,6	7,1

Зокрема, найвищий загальний вихід зафіксовано на ВА29, айві мліївській та аронії (на 12-37% вище від контрольного варіанта).

На вказаних підщепах спостерігався і вищий вихід стандартного садивного матеріалу. Найвищі показники забезпечувало окулірування досліджуваних сортів на айві ВА29 (відповідно по 59,3; 54,5 та 59,9 тис. шт. стандартних однорічних саджанців з 1 га).

Економічна ефективність вирощування клонових підщеп та однорічних саджанців груші.

Економічний аналіз засвідчує високу прибутковість маточника підщеп груші. Виділено продуктивні підщепи, які забезпечують найвищі прибутки - 24600 грн./га у ВА29 і 25900 грн./га в айви мліївської, а також найвищий рівень рентабельності - 287% і 295% відповідно. Дещо нижча прибутковість і рентабельність характерні для айви А (відповідно 17800 грн/га і 222,1%) (табл. 8).

Таблиця 8. Економічна ефективність вирощування підщеп та однорічних саджанців сортів груші, середнє за 1999-2002 рр.

Підщепа	Відсадки (середнє за 1999-2001 рр.)	Собівартість 1000 шт. саджанців, грн. (середнє за 2000_2002 рр.)	Прибуток, тис. грн./га (середнє за 2000_2002 рр.)
	Собівартість 1000 шт., грн.	Прибуток тис. грн./га	Золотоворітська	Стрийська	Етюд	Золотоворітська	Стрийська	Етюд
Айва А (контроль)	80,3	17,8	634,1	688,1	631,7	168,3	137,5	165,2
Айва мліївська	65,8	25,9	495,8	512,0	547,1	224,7	200,1	196,4
Айва прованська	70,7	22,5	597,6	650,5	573,4	176,9	145,3	185,9
ВА29	68,7	24,6	498,0	498,0	484,3	232,4	208,0	230,1
ІС 2-10	70,0	22,7	659,4	628,5	515,6	156,3	150,9	211,0
К56	87,1	15,4	629,8	667,5	670,1	169,0	147,7	156,8
К61	87,4	15,3	684,8	722,1	758,7	153,7	131,6	134,6
К86	99,6	11,8	656,0	714,9	652,2	169,3	138,4	167,9
Аронія	87,2	16,0	535,5	517,6	516,8	205,6	206,1	218,5
Ірга	81,8	18,0	670,0	736,4	671,3	146,5	122,6	145,5

Найефективнішою в розсаднику було комбінування сорту Золотоворітська на підщепі ВА29, що забезпечило прибуток з одного гектара по 232,4 тис. грн. і рівень рентабельності 757,7%, в Етюда - відповідно 230,1 тис. грн та 748,4%, Стрийської - 208,0 тис. грн. та 678,2%. За показниками ефективності комбінувань сортів з підщепою айва мліївська займає друге місце. В її комбінуванні з сортом Золотоворітська прибуток досяг 224,7 тис. грн/га, рентабельність - 738,4%, зі Стрийською - відповідно 200,1 тис. грн./га і 659,2%, Етюдом - 196,4 тис. грн./га і 650,4%.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та нове вирішення питання підбору клонових підщеп груші в умовах правобережної частини західного Лісостепу України, що сприяє створенню інтенсивних її насаджень, і виявляється в наступному:

1. У досліджуваних форм підщеп відростання маточних кущів розпочинається з другої декади квітня. Раніше (11-15.04) починають вегетацію маточні кущі аронії, ірги, айви прованської та ВА29.

2. Серед 10 нових і перспективних клонових підщеп у маточнику конкурсного випробування дуже слабим ростом характеризувалися відсадки аронії, К61 і К86; середнім - К56, айви прованської, айви А та ІС 2-10 і сильним - айви мліївської, ірги та ВА29. Найбільший діаметр умовної кореневої шийки (більше 8 мм) відмічено у відсадків ВА29, ірги, айви мліївської, ІС 2-10, айви А та айви прованської.

3. За тривалістю періоду від першого підгортання до початку коренеутворення на пагонах клонові підщепи розділено на дві групи: легкообкорінювані (до 30 днів) - айва А, айва мліївська, ІС 2-10, К56, ірга та середньообкорінювані (30-35 днів) - айва прованська, ВА29, К61, К86 та аронія.

4. Високою пагоноутворювальною здатністю (8,4-9,9 пагона) і репродуктивністю маточних кущів (від 7,3 до 8,5 стандартного відсадка в середньому за три перші роки експлуатації маточника) відзначаються маточні кущі підщеп айви мліївської, айви прованської, ВА29 та ІС 2-10. Низьку пагоноутворювальну здатність відмічено в К86 (5,6 штуки). Обкорінення пагонів проходило найкраще в айви мліївської та ВА29, вони ж характеризувались і найбільш розвиненою кореневою системою. У відсадків останніх двох форм укорінення було найвищим (3,5-3,7 бали) та найбільша довжина коренів (14,5-16,1 см). У підщепи ВА29 одержано найбільше відсадків першого товарного сорту (59%).

5. Найбільший загальний вихід відсадків підщеп при вертикальному способі вирощування отримано з кущів айви мліївської та ВА29 - відповідно 164,9 і 151,0 тис./га, що на 40 та 28% вище в порівнянні з контролем (айва А).

6. Найвищим вмістом зелених пігментів (сума хлорофілів “а” і “b”) відзначалися листки ірги, найнижчим - айви К56. Найбільший рівень хлорофілу “а” був у листі підщеп айви ІС 2-10 і ВА29. Високими показниками інтенсивності фотосинтезу та дихання відрізнялись маточні рослини ВА29 та айви мліївської, що свідчить про їх фізіологічну активність.

7. У період активного росту найвищим вмістом азоту в листках характеризувалася підщепа айва прованська, а найнижчим - ВА29 і К56. Найбільше фосфору містилося в листі айви А, ірги та аронії. Найвища концентрація калію була в листках аронії, ірги, айви мліївської, а найнижча - у листі К56, айви прованської та ІС 2-10.

8. У першому полі розсадника приживлення відсадків айви мліївської, ВА29 та аронії складало близько 100%. Усі підщепи добре сприймають окулірування. Найкраще перезимовували вічка всіх досліджуваних сортів на ВА29 - близько 90% від заокуліруваних. Однорічні саджанці всіх сортів груші відрізнялися найбільшою загальною площею листя.

9. Високим вмістом хлорофілу “а” в листі (145,5 мг/100 г) відзначалося листя однорічних саджанців сорту Золотоворітська на айві ВА29, а хлорофілу “b” - сорту Етюд на цій же підщепі (52,09 мг/100 г). Сумарна кількість хлорофілів “а”+“b” також була найбільшою у цих комбінуваннях (185,4-183,1 мг/100 г сирої речовини), що сприяло більш інтенсивному проходженню в них фотосинтезу.

Концентрація азоту була найвищою в листі однорічних саджанців на К61, фосфору - на аронії, а калію - на цій підщепі і на ВА29.

10. Усі досліджувані сорти при окуліруванні на айву мліївську та ВА29 забезпечували міцне зростання компонентів, добрий ріст і розвиток щеплених рослин, високий рівень фотосинтезу, дихання, вміст хлорофілу, а також азоту, фосфору й калію в листі, що свідчить про їх високу сумісність. Водночас виявлено несумісність досліджуваних сортів з аронією та іргою.

11. Порівняно високий загальний вихід однорічних саджанців в сорту Золотоворітська отримано на підщепах айва мліївська та айва прованська (61,5-63,6 тис. шт. з 1 га). Найбільше стандартних саджанців цього сорту було на айві мліївській, а сорту Етюд на ВА29 (59,2-60 тис. шт. з 1 га).

12. Прибуток від реалізації садивного матеріалу досліджуваних сортів досягав від 196446 до 232473 грн з 1 га, а рівень рентабельності - 649,7_757,7%.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Клонові підщепи груші айва мліївська та ВА29, виділені за комплексом господарських, технологічних та економічних показників у маточнику конкурсного випробування та полях розсадника, пропонуються для передачі в мережу сортовипробування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Трохимчук В.А. Показники росту і розвитку однорічних саджанців груші залежно від сорто-підщепних комбінацій // Садівництво: міжвід. темат. наук. зб. - К., 2002. - Вип. 54. - С. 200-206.

2. Красноштан А.О., Трохимчук В.А. Фізіологічні процеси в саджанцях груші залежно від форми клонових підщеп // Зб. наук. пр. Уманського державного аграрного університету. - 2003. - С. 85-91 (70% - здобувачем проведено дослідження та узагальнено результати).

3. Трохимчук В.А., Мацейко Л.М. Сумісність груші із слаборослими підщепами // Науковий вісник Національного аграрного університету. -К., 2003. - Вип. 64. - С. 105-110 (80% - проведено дослідження, узагальнено результати, сформульовано висновки).

4. Трохимчук В.А. Якісна оцінка кореневої системи підщеп для груші в маточнику // Зб. наук. пр. - Уманського державного аграрного університету, 2003. - Вип. 56. - С. 97-101.

АНОТАЦІЇ

Трохимчук В.А. Агробіологічна оцінка клонових підщеп груші в маточнику і полях розсадника в умовах правобережної частини західного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Уманський державний аграрний університет, Умань, 2004.

Наведено результати вивчення 10 форм вегетативно розмножуванних підщеп для груші в маточнику конкурсного випробування та 30 комбінувань даних підщеп із трьома сортами груші, внесеними до “Реєстру сортів рослин України”. За комплексом біологічних, господарських, технологічних та економічних показників виділено дві кращі форми - айву мліївську та ВА29, адаптовані до грунтово-кліматичних умов правобережної частини західного Лісостепу України та перспективні для вирощування високоякісного садивного матеріалу нових сортів груші, придатних для закладання сучасних насаджень інтенсивного типу. Досліджено проходження фізіологічних процесів у вегетативних органах підщеп в маточнику і саджанців у розсаднику. Визначено кращі сорто-підщепні комбінування груші за сумісністю, а також несумісні при окуліруванні на досліджуваних підщепах.

Ключові слова: груша, вегетативно розмножуванні слаборослі підщепи, продуктивність, обкорінення, окулірування, сумісність, саджанці.

Трохимчук В. А. Агробиологическая оценка клоновых подвоев груши в маточнике и полях питомника в условиях правобережной части западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук. Специальность 06.01.07 - плодоводство. Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2004.

Целью исследований было изучение и выделение лучших подвоев для груши, адаптированных к почвенно-климатическим условиям правобережной части западной Лесостепи Украины, способных к размножению способом вертикальных отводков и совместимых с сортами, внесенными в “Реестр сортов растений Украины”. Эти подвои должны обеспечивать сдержанный рост и раннее вступление деревьев в пору плодоношения.

Объект исследований: биометрические показатели роста и развития, физиологические и биологические процессы в вегетативных органах клоновых подвоев и однолетних саженцев груши.

Предмет исследований: подвои айва А (контроль), айва млиевская, айва прованская, ВА29, ІС 2-10, К56, К61, К86, арония, ирга; однолетние саженцы сортов Золотоворотская, Стрыйская и Этюд на вышеперечисленных подвоях.

Работа подготовлена на основе полевых и лабораторных исследований с применением сравнительных, физиологических и экономических методов, а также статистической обработки результатов.

Экспериментальная часть исследований включает сопоставление результатов изучения комплекса биологических, хозяйственных, технологических и экономических показателей 10 форм клоновых подвоев для груши в маточнике конкурсного испытания и 30 сорто-подвойных комбинаций трех новых сортов этой культуры на исследуемых подвоях в питомнике.

Высокой продуктивностью (8,4-9,9 отводка) и репродуктивностью маточных кустов (от 7,3 до 8,5 стандартных отводков) в среднем за первые три года эксплуатации маточника отличаются кусты подвоев айва млиевская, айва прованская, ВА29, ИС 2-10. Окоренение побегов проходило лучше у айвы млиевской и ВА29, у которых образовывалась и наиболее развитая корневая система. У отводков указанных форм отмечены высший балл укоренения (3,5-3,7) и наибольшая длина корней (14,5-16,1 см).

Наивысший общий выход однолетних саженцев наблюдался у сорта Золотоворотская на подвоях айва млиевская и айва прованская (61,5-63,6 тыс. шт. с 1 га). Больше всего стандартных саженцев получено у сортов Золотоворотская на айве млиевской и Этюд на ВА29 (59,2-60 тыс. шт. с 1 га.)

Прибыль от реализации посадочного материала исследуемых сортов составляла от 196,4 до 232,4 грн. с 1 га, а уровень рентабельности - 649,7-757,7%.

Клоновые подвои айва млиевская и ВА29 выделены по комплексу хозяйственных, технологических и экономических показателей и предлагаются для передачи в сеть сортоиспытания в условиях правобережной части западной Лесостепи Украины для сортов Золотоворотская, Стрыйская и Этюд.

Ключевые слова: груша, вегетативно размножаемые слаборослые подвои, продуктивность, обкоренение, окулировка, совместимость, саженцы.

Trokhymchuk V.A. Agrobiological evaluation of pear clonal rootstocks in a mother plantation and nursery fields under the conditions of the right-bank part of the Western Lisosteppe of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on the speciality 06.01.07 - fruit growing. Uman State Agrarian University.

The thesis contains the results of studying 10 vegetatively propagated pear rootstocks in a mother plantation of a contest trial and 30 combinations of those rootstocks with three pear cultivars included to the “List of Plant Cultivars of Ukraine”. Two best rootstocks, Mliyiv quince and ВA29, have been selected as promising ones according to the complex of biological, technological and economic indexes. They are adapted to the soil-climatical conditions of the right-bank part of the Western Forest-Steppe of Ukraine and are perspective for the growing high quality planting stocks of new pear cultivars, suitable for the creation of modern intensive oraherds. The course of physiological processes in rootstocks and planting trees vegetative organs in a mother plantation and nursery respectively has been studied. Pear cultivar-rootstock combinations promising as to compatibility and also incompatible ones have been determined while budding on the researched rootstocks.

Key words: pear, vegetatively propagated rootstocks, productivity, rooting, budding, compatibility, young trees. Размещено на Allbest.ru