Оцінка тварин північно-східного молочного типу бурої породи за продуктивними та технологічними ознаками

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

УДК 636.22./.28.08:237.1

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ОЦІНКА ТВАРИН ПІВНІЧНО-СХІДНОГО МОЛОЧНОГО ТИПУ БУРОЇ ПОРОДИ ЗА ПРОДУКТИВНИМИ ТА ТЕХНОЛОГІЧНИМИ ОЗНАКАМИ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

БОНДАРЕНКО ПАВЛО ГЕННАДІЙОВИЧ

Херсон - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Котенджи Геннадій Павлович,

Сумський національний аграрний університет, завідуючий кафедрою технології виробництва продукції тваринництва

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Панасюк Іван Митрофанович,

Дніпропетровський державний аграрний університет, завідуючий кафедрою розведення та генетики сільськогосподарських тварин

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, професор,

Петруша Євген Захарович,

Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка, професор кафедри механізації тваринницьких ферм Провідна установа - Інститут тваринництва УААН, лабораторія механізації технологічних процесів у скотарстві, м. Харків

Захист дисертації відбудеться „_26_”__січня_2006 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006, Херсон - 6 , вул.. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: Херсон - 6, вул. Р.Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий „_23__”__грудня_2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Д.Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

телиця бурий доїння мастит

Сучасний масив бурої породи в північно-східній зоні України формувався протягом останніх 30 років. При виведенні його застосовували відтворне схрещування корів лебединської породи з плідниками швіцької породи австрійської, німецької й американської селекції. Частка спадковості поліпшуючої швіцької породи в північно-східному молочному типі знаходиться в межах 62,5-87,5%. Створена популяція бурої худоби добре пристосована для розведення в умовах лісостепу України [В.П. Буркат, Г.П. Котенджи, В.І. Ладика, 1996; В.П. Буркат, В.І. Ладика, 1996; В.І.Ладика, 1999; 2004].

Однак слід зазначити, що в племінних господарствах Сумської області даних по вивченню технологічних властивостей корів за стійкістю до захворювань молочної залози на мастит, стресостійкості корів-первісток до машинного доїння, м`ясної продуктивності, якості шкіряної сировини і міцності п`ясткових кісток у тварин північно-східного молочного типу бурої худоби накопичено недостатньо. Тому їх вивчення є актуальним і має теоретичне й практичне значення. Це і зумовило науковий пошук та вибір напрямку дисертаційної роботи.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Робота є одним із підрозділів наукової тематики кафедри технології виробництва продукції тваринництва за темою „Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні молочної і м`ясної худоби” (номер державної реєстрації 0199U001622) та лабораторії з розведення бурої худоби Інституту розведення і генетики тварин УААН (номер державної реєстрації 0104U007640).

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень було визначити закономірності росту і розвитку молодняку, екстер`єрно-конституціональні особливості, продуктивні, відтворювальні та технологічні ознаки корів бурої породи різних генотипів в умовах лісостепу України.

У зв`язку з цим були поставлені наступні завдання:

- провести порівняльну оцінку росту та розвитку телиць бурої породи різних генотипів;

- дати оцінку результатів застосування плідників швіцької породи західноєвропейської та північноамериканської селекції в процесі удосконалення лебединської худоби (молочна продуктивність, жива маса корів, екстер`єрні особливості, відтворювальна здатність);

- оцінити придатність корів-первісток бурої породи різних генотипів до технології машинного доїння відповідно мінімальних вимог;

- визначити стресостійкість корів-первісток бурої породи різних генотипів до умов машинного доїння;

- виявити ступінь стійкості до захворювання на мастит корів-первісток північно-східного молочного типу та лебединської породи на мастит;

- оцінити фізико-хімічні властивості та амінокислотний склад молока при захворюванні корів бурої породи на мастит;

- з`ясувати м`ясну продуктивність молодняку, якість шкіряної сировини та міцність кістяка;

- визначити економічну ефективність отриманих результатів.

Об`єкт дослідження. Тварини молочного типу бурої породи різних генотипів, які отримані шляхом використання бугаїв-плідників швіцької породи.

Предмет дослідження. Продуктивні та технологічні ознаки корів північно-східного молочного типу бурої породи в умовах лісостепу України.

Методи дослідження. Зоотехнічні - визначення молочної продуктивності, живої маси, взяття лінійних промірів тіла, індексів будови тіла, відтворювальної здатності корів; морфологічні - проміри вим`я та дійок корів-первісток бурої породи різних генотипів; технологічні - швидкість молоковиведення, повнота видоювання, кількість залишкового молока, складові показники маститного молока корів, м`яса, шкіри й кістяку молодняку; методи математичної статистики - визначення середніх величин, їх похибки та взаємозв`язок між показниками за методиками М.О. Плохинського [1969] та К.К. Меркур`євої [1970].

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше проведено комплексне вивчення онтогенезу: росту і розвитку молодняку, екстер`єру й конституції, молочної та м`ясної продуктивності, відтворювальних та технологічних ознак тварин північно-східного молочного типу бурої породи в умовах лісостепу України.

Визначена частота захворювання корів-первісток бурої породи різних генотипів на мастит. Вперше проведена оцінка фізико-хімічних властивостей та амінокислотний склад молока корів новоствореного північно-східного молочного типу бурої породи при захворюванні на мастит.

Проведена оцінка морфофункціональних властивостей вимені корів бурої породи різних генотипів за придатністю їх до машинного доїння згідно мінімальних вимог.

Встановлена стресостійкість корів-первісток північно-східного молочного типу бурої породи при машинному доїнні.

Обчислена конверсія перетравного протеїну кормів в білок м`яса у бугайців північно-східного молочного типу бурої породи.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні результати досліджень можуть бути використані при створенні високопродуктивних стад в умовах інтенсивної технології виробництва молока та при розробці перспективних планів племінної роботи зі стадами північно-східного молочного типу бурої породи. Результати наших досліджень використані при створенні української бурої молочної породи.

При удосконаленні північно-східного молочного типу бурої породи практичні наробки досліджень можуть широко впроваджуватись в племзаводах, племрепродукторах та товарних господарствах.

Результати досліджень впроваджені в племзаводі „Колос” Білопільського району та племрепродукторі „Зоря” Охтирського району Сумської області (акт впровадження від 27 квітня 2005 року). На одну корову північно-східного молочного типу бурої породи в порівнянні з лебединськими аналогами одержано більше молока базисної жирності за першу лактацію на 372 кг, за третю - на 651 кг і за найвищу - на 526 кг.

Матеріали досліджень використовуються у навчальному процесі на біолого-технологічному факультеті, факультеті ветеринарної медицини Сумського національного аграрного університету і в Путивльському державному аграрному коледжі Сумського НАУ.

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю автором зібрані дані зоотехнічного обліку по росту й розвитку телиць, молочній продуктивності та відтворювальній здатності корів, здійснена оцінка морфологічних ознак та функціональних властивостей вимені корів-первісток бурої породи різних генотипів. Здобувач оцінив стійкість корів-первісток до захворювання на мастит, фізико-хімічні властивості молока, яке одержано з часток вимені уражених на субклінічний мастит, стресостійкість первісток бурої породи різних генотипів до машинного доїння.

Амінокислотний аналіз молока від здорових і хворих на мастит корів зроблений сумісно з фахівцями Інституту біохімії ім. О.В. Паладіна (м. Київ). Гістологічні аналізи шкіри зроблені за допомогою завідуючого кафедрою біології тварин Луганського НАУ, професора Каци Г.Д. (м. Луганськ). Самостійно проведено біометрично-статистичний аналіз отриманих результатів досліджень, проаналізовано одержані дані та здійснено їх подальше узагальнення, сформовані висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:

наукових конференціях Сумського національного аграрного університету (2002 - 2005);

міжнародній науково-практичній конференції „Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів” (Суми, 2002);

міжнародній науково-практичній конференції „Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”, присвяченої 100-річчю від дня народження академіка ВАСГНІЛ Й.А. Даниленка (Харків, 2003);

міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та спеціалістів „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2004);

науково-практичній конференції „Проблеми становлення галузі тваринництва в сучасних умовах” (Вінниця, 2005);

міжнародній науково-практичній конференції „Стан, проблеми та перспективи сучасної аграрної науки і практики”, присвяченої 105 - річчю від дня народження С.З. Гжицького (Львів, 2005).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у 8 наукових роботах фахових видань, що входять до переліку ВАК України.

Структура і об`єм дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методик дослідження, результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків, списку використаних джерел літератури. Дисертація викладена на 129 сторінках комп`ютерного тексту, містить 47 таблиць, 8 рисунків. Список використаної літератури налічує 231 найменування, в тому числі 27 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Експериментальні дослідження за темою дисертації проведено у племінних стадах зони розведення північно-східного молочного типу бурої породи Сумської області, в Інституті розведення і генетики тварин УААН, на кафедрі технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного університету згідно схеми.

Об`єктом досліджень були тварини бурої породи різних генотипів: перша група - молочний тип швіцької породи (180 голів), друга група - північно-східний молочний тип бурої породи (205 голів) і третя група - лебединська порода (220 голів).

Тварин утримували у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарствах. Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, балансували згідно з деталізованими нормами [А.П. Калашников та ін., 1985], які забезпечили їх продуктивність згідно з запланованими параметрами по надою, вмісту жиру в молоці.

За час проведення експериментів піддослідним телицям до 6 - місячного віку згодовано від 699,6 до 763,2 кг кормових одиниць. На 1 кг корм.од. припадало від 116,9 до 118,5 г перетравного протеїну. Лактуючим коровам за рік згодовано корми, в яких містилося від 54,9 до 57,7 ц кормових одиниць, 102,0 ... 109,0 г перетравного протеїну припадало на 1 корм.од.

Контроль за ростом і розвитком телиць проводили за живою масою, яку визначали методом зважування у наступні вікові періоди: при народженні, 6, 12 і 18 місяців. На підставі цих даних розраховували добові і відносні прирости живої маси.

Живу масу корів піддослідних груп визначали через контрольні зважування на 2 ... 3 місяцях лактації.

Екстер'єрно-конституціональні особливості піддослідних тварин вивчали після взяття основних промірів з подальшим розрахунком індексів будови тіла за загальноприйнятими методиками, які використовуються в зоотехнічній практиці.

Молочну продуктивність визначали раз на декаду шляхом добового контролю надоєного молока з наступним перерахуванням його за перші 305 днів лактації або скорочену (не менше 240 днів). Вміст жиру в молоці визначали на апараті „Екомілк - М”. Доїння корів проводили на вітчизняній доїльній установці ДАС - 2Б два рази на добу.

Відтворювальну здатність оцінювали за віком першого отелення, кількістю осіменінь на одне запліднення, за відсотком запліднення після першого осіменіння, терміном сервіс-, сухостійного та міжотельного періодів на підставі карток племінного обліку.

Оцінку морфофункціональних властивостей вимені піддослідних корів-первісток проводили на 30-40 день після отелення за методичними рекомендаціями по „Оцінці і відбору корів за придатністю до промислової технології виробництва молока” [1985].

Діагностику субклінічного маститу проводили по часткам вимені під час контрольного доїння на молочно-контрольних пластинах за допомогою мастидину, бромтимолу, модифікованої проби Уайт - Сайда і препарату „milchzelltest” (Німеччина).

Амінокислотний склад молока, одержаного зі здорових часток вимені та уражених маститом визначали методом іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному аналізаторі амінокислот Т 339.

Повноту видоювання корів визначали за методикою І.Г. Велітока [1987].

Оцінку стресостійкості корів-первісток проводили при машинному доїнні згідно рекомендацій Е.П. Кокоріної [1986].

М'ясну продуктивність та якість м'яса досліджували за результатами контрольного забою трьох бугайців з кожної групи. Морфологічний склад оцінювали у розрізі окремих анатомічних частин туші. Хімічний склад м'яса та коефіцієнт м'ясності, вихід основних поживних речовин - за методикою ВНДІМС [1984]. Конверсію протеїну корму в харчовий білок туші визначали за методикою ВАСГНІЛ [1982].

Дослідження якості шкіряного покрову проводили за методикою Є.А.Арзуманяна [1957]. Гістологічну структуру шкіри бугайців досліджували за методикою професора Г.Д.Каци [1987].

Економічну ефективність одержання молочної продуктивності від корів північно-східного молочного типу бурої та лебединської порід визначали за загальноприйнятою методикою [ВАСГНІЛ, 1980].

Біометричну обробку отриманих даних проводили методом варіаційної статистики [М.О.Плохинський, 1969; К.К.Меркур'єва, 1970]. Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при * Р>0,95, ** P>0,99, *** P>0,999. Математична обробка проведена з використанням ЕОМ та програмного забезпечення компанії „Miсrosoft”.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток молодняку. Одержані дані динаміки живої маси телиць у досліді були зумовлені відповідними генотипними особливостями тварин піддослідних груп.

Телиці молочного типу швіцької і північно-східного молочного типу бурої породи в усі вікові періоди статистично вірогідно перевищували аналогів лебединської породи (P>0,99...0,999). За середньодобовим та відносним приростами живої маси піддослідних телиць виявлена така ж тенденція.

При проведенні плідного осіменіння бажана жива маса для тварин молочного типу становить більше 400 кг, для лебединської - понад 380 кг.

Молочна продуктивність корів. Аналіз даних молочної продуктивності піддослідних корів бурої породи різних генотипів показує, що найбільший надій за першу лактацію у корів молочного типу. Різниця між ними і тваринами лебединської породи склала 32,3 та 8,1 % (Р>0,999). Аналогічні дані отримані і за найвищу лактацію - 29,1 та 8,8 % (Р>0,999). Коефіцієнт молочності найменший у корів лебединської породи - 781,1...874,5 кг.

Взаємозв`язок живої маси корів бурої породи різних генотипів з надоєм по лактаціям був у межах - +0,140 ... +0,682 (Р>0,95... 0,999), з вмістом жиру - +0,131 ... +0,415 (Р>0,95 …0,999) та кількістю молочного жиру - +0,181 ... +0,658 (Р>0,95 ... 0,999).

Відтворювальна здатність корів. Відтворення племінних тварин і селекція складають єдине ціле. Аналіз відтворювальної здатності корів бурої породи різних генотипів показав, що місцева лебединська порода та північно-східний молочний тип бурої породи за індексом осіменіння, відсотком запліднювальності після першого осіменіння мають оптимальні показники.

У високопродуктивних корів молочного типу швіцької породи найвища тривалість сервіс - та міжотельного періодів. Більш виправданим є отримання першого отелення первісток у віці 25 - 26 місяців. Це прискорює строк їх продуктивного використання.

Оцінка первісток бурої породи різних генотипів за придатністю до машинного доїння. Вим`я піддослідних первісток мало наступні розміри (табл.1). З обхватом вимені більше 110 см кількість первісток лебединської породи склала - 18,2 %, північно-східного молочного типу - 30,2 % і 36,1 % молочного типу швіцької породи. Аналогічні дані були отримані і по інших промірах вимені відповідно: з довжиною вимені більше 35 см - 20,0, 41,9 та 49,4 %; шириною вимені більше 29 см - 25,0, 49,3 і 56,1 %; глибиною передньої частки вимені 27 см і більше - 5,5, 12,2 та 22,2 %.

Відстань між передніми дійками від 10 до 20 см була у 96,7 % первісток молочного типу швіцької породи, 95,6 % - тварин північно-східного молочного типу та 88,6 % - у лебединських ровесниць. Відстань між задніми дійками у більшості піддослідних первісток була у межах 5 - 12 см (83,7 .. 92,8 %), довжина передньої дійки - 5 - 6 см (54,4 ... 62,7 %), діаметр передньої дійки - 2,6 - 3,0 см (27,8 ... 52,7 %). При оцінці морфологічних ознак вимені первісток встановлено, що за обхватом вимені - 0,5 ... 17,7 %, за довжиною - 0,5 ...0,9 %, за шириною - 0,5 %, за глибиною передньої частки - 3,4 ... 35,9 %, довжиною передньої дійки - 4,9 ... 8,3 %, діаметром передньої дійки - 3,6 ... 28,9 % корів бурої породи різних генотипів не відповідають мінімальним вимогам доїння (табл. 2).

Таблиця 1. Проміри вимені і дійок корів-первісток бурої породи різних генотипів, M±m

Проміри вимені і дійок, см	Генотип тварин
	молочний тип швіцької породи	північно-східний молочний тип бурої породи	лебединська порода
Кількість голів	180	205	220
Обхват вимені	108,2±1,72***	102,6±1,51***	96,0±1,30
Довжина вимені	33,9±0,45***	33,4±0,42***	31,2±0,36
Ширина вимені	29,4±0,41***	28,4±0,37***	26,4±0,34
Глибина передньої частки вим`я	23,8±0,38***	22,2±0,31***	19,9±0,30
Відстань від дна вим`я до землі	56,5±0,57***	58,2±0,53***	61,9±0,67
Відстань від схилу до переднього краю вимені	7,3±0,10***	5,7±0,07***	3,9±0,05
Відстань між дійками:
передніми	15,1±0,21***	14,2±0,18***	12,7±0,15
задніми	8,2±0,12***	7,7±0,10***	6,7±0,08
збоку	8,1±0,11***	7,3±0,09***	6,8±0,09
Довжина дійок:
передніх	6,1±0,08	6,2±0,07**	5,9±0,08
задніх	5,3±0,06*	5,3±0,06*	5,1±0,06
Діаметр дійок:
передніх	2,27±0,04***	2,63±0,04	2,57±0,04
задніх	2,44±0,04***	2,79±0,05	2,75±0,04

Нами встановлений зв`язок між обхватом вимені (r = + 0,366 ... + 0,433), глибиною передньої частки вимені (r = + 0,272 ... +0,337), відстанню між передніми дійками (r = + 0,203 ... + 0,318) і разовим надоєм при високому ступені вірогідності (Р>0,999). Це дає підставу для селекції первісток бурої породи різних генотипів за цими ознаками вимені.

Із функціональних властивостей ми оцінювали первісток бурої породи різних генотипів за добовим надоєм, швидкістю молоковиведення, індексом вимені та повнотою видоювання апаратом (табл. 3).

Таблиця 2. Розподіл корів-первісток непридатних до машинного доїння за морфофункціональними властивостями вимені з урахуванням мінімальних вимог (у % від загального поголів`я)

Показник	Молочний тип швіцької породи,n=180	Північно-східний молочний тип бурої породи, n=205	Лебединська порода, n=220
Морфологічні ознаки
Обхват вимені	0,6	0,5	17,7
Довжина вимені	-	0,5	0,9
Ширина вимені	-	-	0,5
Глибина передньої частки вимені	3,4	20,0	35,9
Довжина передньої дійки	8,3	4,9	7,3
Діаметр передньої дійки	28,9	3,9	3,6
Функціональні властивості
Добовий надій	-	8,6	27,5
Швидкість молоковиведення	-	2,5	12,9
Індекс вимені	1,5	7,1	12,3
Повнота видоювання	4,3	6,0	10,9

Таблиця 3. Функціональні властивості вимені корів-первісток бурої породи різних генотипів, М±m

Показник	Генотип тварин
	молочний тип швіцької породи	північно-східний молочний тип бурої породи	лебединська порода
Кількість голів	180	205	220
Добовий надій, кг	18,7±0,28***	15,9±0,22***	13,9±0,20
Швидкість молоковиведення, кг/хв	1,875±0,03***	1,799±0,03***	1,543±0,03
Індекс вимені, %	45,5±0,17***	45,2±0,16***	43,0±0,15
Повнота видоювання, %	93,7±0,49***	92,9±0,52***	89,3±0,36

Добовий надій від 15 до 20 кг мали 64,7 % первісток молочного типу швіцької породи, 48,4 % - у північно-східного молочного типу і 27,7 - у лебединців. Швидкість молоковиведення більше 2,0 кг/хв. мали відповідно 30,0, 25,1 та 17,3 % піддослідних тварин. З бажаним індексом вимені (45 ... 50 %) у тварин молочного типу швіцької породи було 56,1 % первісток, у північно-східного молочного типу - 39,2 % і у лебединських аналогів - 30,2 %. Індекс придатності корів до промислової технології (разовий надій + швидкість молоковиведення + індекс вимені, за Котенджи Г.П., 1989) у тварин молочного типу швіцької породи склав 1,71, у північно-східного молочного типу - 1,35 і у лебединської породи - 0,61, при мінімальній вимозі - 1,0.

Повнота видоювання пов`язана з кількістю залишкового молока. Так, у первісток молочного типу швіцької породи повнота видоювання склала 93,7 %, у корів північно-східного молочного типу - 92,9 % і у лебединських аналогів - 89,3 %.

При оцінці функціональних властивостей вимені первісток встановлено, що за добовим надоєм 8,6 ... 27,5 %, швидкістю молоковиведення - 2,5 ... 12,9 %, за індексом вимені - 1,5 ... 12,3 % і повнотою видоювання - 4,3 ... 10,9 % корів бурої породи різних генотипів не відповідають мінімальним вимогам машинного доїння (табл. 2). Отже, оцінку корів-первісток необхідно використовувати при доборі їх в господарствах з різною формою власності.

Нами встановлений вплив режиму підготовки до машинного доїння на повноту виведення молока, жиру і білка (табл. 4).

Таблиця 4. Повнота виведення молока, жиру та білка у корів-первісток північно-східного молочного типу бурої породи за дослідний період, М±m

Показник	Контрольна група, n=10	Дослідна група, n=10
Разовий надій, кг	7,400±0,3	9,000±0,37**
Вміст жиру, %	3,75±0,02	3,87±0,04*
Кількість жиру, г	277,8±1,5	348,1±1,7***
Вміст білка, %	3,23±0,03	3,31±0,03
Кількість білка, г	239,1±1,4	297,5±1,6***
Залишкове молоко, кг	1,340±0,19	1,080±0,10*
Вміст жиру, %	12,28±0,06	12,46±0,04*
Кількість жиру, г	164,6±0,77	134,6±0,51***
Вміст білка, %	2,85±0,03	3,05±0,05**
Кількість білка, г	38,2±0,27	32,9±0,21***
Все молоко вимені, кг	8,740±0,35	10,080±0,27*
Вміст жиру, %	5,06±0,06	4,79±0,03**
Кількість жиру, г	442,4±1,5	482,7±1,6***
Вміст білка, %	3,17±0,03	3,28±0,05
Кількість білка, г	277,3±1,8	330,4±2,2***
Повнота віддачі, %:
молока	84,7	89,2
жиру	62,8	72,1
білка	86,2	90,0

Постійний режим підготовки корів до доїння протягом 90 днів стимулював усі компоненти акту молоковиведення. Так, повнота віддачі молока у корів-первісток дослідної групи підвищилась на 4,5 %, по жиру - на 9,3 %, білка - на 3,8 %..

Оцінка стійкості первісток бурої породи різних генотипів до захворювання на мастит. Позитивно реагували на субклінічний мастит 17,1 % первісток північно-східного молочного типу і 21,4 % - лебединської породи. Привертаючими увагу факторами є морфологічні ознаки вимені - форма, рівномірність розвитку часток. Кількість первісток з чашеподібною формою вимені, які хворіли на мастит склала 17,5 ... 26,4 %, з округлою - 73,6 ... 82,5 %. Корови, які мають рівномірно розвинені частки вимені (± 25 %), дуже рідко хворіють на субклінічний мастит (північно-східний молочний тип - 1,2 ... 4,7 %, лебединська - 2,3 ... 6,5 %, (табл. 5).

Таблиця 5. Взаємозв`язок рівномірності розвитку часток вимені та їх ураження на субклінічний мастит

Відхилення розвитку часток від рівномірного, %	Всього дослід-жено часток	Позитивно реагували на субклінічний мастит корів, %
		проба з мастідіном	бром-тімолова проба	модифі-кована проба Уайт-Сайда	проба на “Мilchzell-test”
Північно-східний молочний тип бурої породи
+ 11 і вище	7	71,4	85	70,4	100,0
+ 6 - 10	25	16,0	20,0	20,0	28,0
+ 4 - 5	44	11,4	11,4	13,6	13,6
+ 1 - 3	63	6,3	4,8	7,9	9,5
0	86	1,2	3,5	3,5	4,7
- 1 - 3	53	7,5	9,4	5,7	11,3
- 4 - 5	38	13,2	15,8	15,8	18,4
- 6 - 10	29	17,2	27,6	24,1	24,1
- 11 і нижче	15	53,3	46,7	66,7	73,3
Лебединська порода
+ 11 і вище	12	58,3	58,3	66,7	83,3
+ 6 - 10	30	16,7	20,0	26,7	30,0
+ 4 - 5	45	8,9	11,1	11,1	15,6
+ 1 - 3	68	5,9	5,9	4,4	7,4
0	77	2,6	3,9	3,9	6,5
- 1 - 3	62	4,8	4,8	8,1	14,5
- 4 - 5	44	11,4	13,6	13,6	25,0
- 6 - 10	38	15,8	18,4	21,1	26,3
- 11 і нижче	24	70,8	66,7	75,0	91,7

Кількість захворювань на мастит підвищується по мірі збільшення чи зменшення відхилень розвитку часток вимені. Так, при відхиленні - ±6 ... 10 % - кількість захворювань склала по обом генотипам від 15,8 до 30,0 %, при ±11 % і більше - від 46,7 до 100,0 %. Найбільш чутливою до виявлення субклінічного маститу була проба з „Milchzelltest” (Німеччина).

Молоко, яке секретується враженою маститом часткою вимені, змінює фізико-хімічні та органолептичні показники. Загальна кількість сухих речовин у молоці при субклінічних маститах зменшилась у корів-первісток північно-східного молочного типу на 1,58 %, а лебединської породи - на 1,69 %. Відсоткове відношення казеїну до загального білка при субклінічних маститах значно нижче (північно-східний молочний тип - 60,8 %, лебединська порода - 61,2 %), ніж у молоці здорових часток (81,2 та 81,3 % відповідно).

При запаленні молочної залози змінюється склад амінокислот молока. Ступінь цих змін, насамперед, залежить від вираженості запального процесу в молочній залозі. Амінокислотний індекс у здорових тварин був вищим на 6,07 % у порівнянні з хворими тваринами.

Стресостійкість корів-первісток бурої породи різних генотипів до машинного доїння. Стресостійкість корів-первісток є однією з причин, яка не дозволяє проявити високий генетичний потенціал продуктивності (табл. 6)

Таблиця 6. Морфофункціональні властивості вимені корів-первісток бурої породи різних генотипів з різними типами стресостійкості, M±m

Показник	Типи стресостійкості
	високий	низький
	лебединська	північно-східний молочний тип	лебединська	північно-східний молочний тип
Кількість голів	32	39	9	5
Обхват вимені, см	110±0,33***	117±0,41***	92±0,37	105±0,60
Довжина вимені, см	33±0,19***	38±0,17***	26±0,17	32±0,27
Ширина вимені, см	29±0,11***	34±0,12***	23±0,18	29±0,19
Разовий надій, кг	5,4±0,09***	7,1±0,10***	4,7±0,10	5,9±0,13
Швидкість молоковиведення, кг/хв.	1,44±0,04***	1,85±0,07***	1,15±0,06	1,48±0,06
Видоєність за перші три хвилини, %	86±0,61***	93±0,54***	78±0,48	86±0,49
Час отримання перших 100 г молока із правої передньої частки вимені, с	9,1±0,12***	8,2±0,07***	16,3±0,08	11,6±0,13
Повнота видоювання, %	91±0,22***	98±0,25***	85±0,27	91±0,21

Тварини з високим типом стеростійкості перевищують за всіма показниками аналогів з низьким типом. Так, тварини північно-східного молочного типу з високим типом стресостійкості відрізняються від аналогів з низьким типом за промірами вимені: обхват - на 11,4 %, довжина - на 18,7 %, ширина - на 17,2 %. У тварин лебединської породи відповідно - на 19,9, 26,9 і 26,1 %. Різниця статистично вірогідна (Р>0,999).

Різниця між типами виявлена також за технологічними ознаками. Так, за показниками разового надою первістки північно-східного молочного типу високого типу стресостійкості перевищують на 20,3 % тварин з низьким типом, за швидкістю молоковиведення - на 25,0 %, видоєністю за перші три хвилини - 8,1 %. У аналогів лебединської породи ці показники були відповідно - 14,9, 25,2 і 10,2 %. Різниця статистично вірогідна (P>0,999).

Про типи стресостійкості можна судити за часом отримання перших 100 г молока із правої передньої частки вимені. У первісток із високим типом стресостійкості показники відповідно у 1,41 та 1,79 рази вище, ніж у тварин з низьким типом.

Виявлення корів-первісток бурої породи різних генотипів за стресостійкістю до машинного доїння дозволяє приймати рішення з добору корів бажаного типу.

М`ясна продуктивність бугайців північно-східного молочного типу бурої породи. Бугайці всіх піддослідних порід мали забійний вихід (59,53 - 61,10 %), величина якого відповідає вимогам, встановленим для молодняку великої рогатої худоби вищої вгодованості.

Важливим показником якісної оцінки туші вважають співвідношення м`язової та кісткової тканини. Так, вихід м`якоті на 1 кг кісток у бугайців лімузинської породи склав 4,61 кг, у сименталів - 4,59 і у аналогів північно-східного молочного типу - 4,21 кг.

Різниця в хімічному складі середньої проби м`яса і найдовшого м`яза спини піддослідних бугайців різних порід статистично невірогідна. Вміст жиру в м`якотній частині туші становив у межах 15,0 ... 15,9 %, що відповідає вимогам сучасного споживача. Співвідношення білок : жир склав у бугайців симентальської породи - 1,25 : 1, у лімузинів - 1,21 : 1 і у північно-східного молочного типу - 1,19 : 1.

Наші дослідження свідчать, що у піддослідних бугайців незалежно від походження конверсія протеїну проходила інтенсивно з невеликою перевагою бугайців північно-східного молочного типу - 10,2 %, у лімузинів - 9,8 %, у сименталів - 9,2 %.

Характеристика шкіри і міцності кістяка піддослідного молодняку. Найбільш товста шкіра (6,41 ... 6,92 мм) на сідничному горбі. Шкіри бугайців за масою віднесені до важких. Найбільша маса шкіри у тварин симентальської породи - 41,5 кг, найменша - у аналогів північно-східного молочного типу бурої породи - 31,2 кг.

Аналіз гістологічних препаратів шкіри бугайців північно-східного молочного типу бурої породи, сименталів та лімузинів у 18 - місячному віці дозволив встановити ряд морфологічних особливостей, які характеризують різновид груп тварин.

За даними досліджень гістопрепаратів можна зробити висновок, що більш ніжною за структурою є шкіра бугайців лімузинської породи. Це пов`язано, на нашу думку, з їх типом конституції.

Результати досліджень правих п`ясткових кісток бугайців різних порід дозволяють відзначити, що під час випробування їх на міцність бугайці північно-східного молочного типу бурої породи мають статистично вірогідну перевагу (P>0,999) в порівнянні з аналогами симентальської (27,1 %) та лімузинської порід (34,9 %).

Для визначення економічної ефективності використання бугаїв-плідників швіцької породи молочну продуктивність корів північно-східного молочного типу та лебединської породи ми перерахували на базисну жирність за першу, третю та найвищу лактації. Різниця за надоєм склала за лактаціями 9,0, 13,3 і 9,6 % відповідно на користь тварин північно-східного молочного типу. Додаткові грошові надходження в середньому на корову склали за першу лактацію - 223,2 грн., за третю - 391,2 грн. і за найвищу лактацію - 314,4 грн.

Висновки

Встановлено доцільність використання бугаїв-плідників швіцької породи світової селекції в процесі удосконалення лебединської худоби за ростом і розвитком телиць, молочною продуктивністю корів, придатністю первісток до машинного доїння, стійкості їх до маститу та стресам.

Виявлено, що найбільша жива маса у 18 місячному віці телиць молочного типу швіцької породи - 390,7 кг, північно-східного молочного типу - 375,9 кг, у лебединів - 365,1 кг. Найвищі прирости живої маси піддослідних телиць у період від народження до 6 - місячного віку - 748...810 г. Абсолютні показники живої маси телиць північно-східного молочного типу знаходяться у межах стандартів.

Встановлено, що рівень молочної продуктивності корів північно-східного молочного типу бурої породи з кровністю 62,5 87,5 % за швіцькою породою підвищився за надоєм по першій лактації на 307 кг (8,1 %), по третій - на 548 кг (12,4 %) і найвищій - на 430 кг (8,8 %). Коефіцієнт молочності у корів північно-східного молочного типу за першу лактацію склав - 807,3 кг, третю - 861,8 і найвищу - 923,4 кг. Це більше, ніж у корів лебединської породи на 26,2 кг, 62,1 кг та 48,9 кг відповідно.

Відбір корів північно-східного молочного типу бурої породи за лінійною оцінкою типу будови тіла у відповідності з вимогами бажаного типу (обмускуленість - 5,5 ... 6,5; об`єм тіла - 6,0 ... 7,5; форма тулуба - 6,5 ... 8,0; вим`я - 7,0 ... 8,0 балів) дозволяє ефективно вести селекцію їх у напрямку молочного типу будови тіла.

Проміри вимені та дійок характеризують розвиток молочної залози. Зусилля селекціонерів щодо удосконалення морфологічних ознак полегшується тим, що вони позитивно корелюють між собою (r = +0,141...+0,650) і функціональними властивостями (r = +0,138...+0,728). Це свідчить про доцільність селекції худоби за технологічними ознаками.

Встановлено, що на субклінічний мастит позитивно реагували 17,1 % первісток північно-східного молочного типу і 21,4 % - тварин лебединської породи. Корови-первістки з чашеподібною формою вим`я вражалися лише у 17,5..26,4 %, з округлою - у 73,6 ... 82,5 %.

Амінокислотний індекс молока у корів, уражених маститом, нижче на 6,07 % у порівнянні зі здоровими тваринами.

Виявлено, що корови-первістки з високим типом стресостійкості статистично вірогідно перевищують тварин низького типу за разовим надоєм (14,9...20,3 %), швидкістю молоковиведення (25,0...25,3 %), видоєністю за перші три хвилини (8,2...10,3 %), повнотою видоювання (7,0... 7,7 %).

Корови-первістки північно-східного молочного типу бурої породи за всіма морфофункціональними властивостями перевищують аналогів лебединської породи як за високим типом стресостійкості, так і низьким.

Бугайці північно-східного молочного типу бурої породи мали забійний вихід (59,53 %) на ріні м`ясних порід симентальської (60,59 %) і лімузинської (61,10 %). Вихід м`якоті на 1 кг кісток з окремих частин туші піддослідних бугайців становив: шийна - 4,4 ... 4,6 кг, плечелопаткова - 4,4 ... 4,7 кг, спино-реберна - 4,3 ... 4,5 кг, поперекова - 7,2 ... 7,4 кг, тазостегнова - 5,3 ... 6,0 кг.

Встановлено, що найбільш товста шкіра (6,41...6,92 мм) на сідничних горбах. Всі шкури віднесені до важких (31,2...41,5 кг).

За міцністю п`ясткових кісток бугайці північно-східного молочного типу бурої породи мають статистично вірогідну перевагу в порівнянні з аналогами симентальської (27,1 %) та лімузинської (34,9 %) порід.

10. Селекційну роботу з масивом північно-східного молочного типу бурої породи слід спрямувати на поліпшення технологічних ознак за основними параметрами бажаного типу: надій за 305 днів лактації - 4000 ... 4500 кг (первістки) та повновікові корови - 5200 ... 5500 кг; швидкість молоко виведення - 1,60...1,90 кг/хв. (первістки) та 1,91...2,20 кг/хв. (повновікові); індекс вим`я - 45...48 %.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Бондаренко П.Г. Вплив режиму машинного доїння на повноту віддачі молока, жиру і білка у корів північно-східного молочного типу // Вісник Сумського національного аграрного університету, серія „Тваринництво”. - Вип. 6. - 2002. - С. 257 - 259.

Бондаренко П.Г. Селекція корів-первісток бурої молочної і лебединської порід на стійкість до маститів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2003. - Т. 5 (№2). - Ч. 3. - С. 10 - 14.

Бондаренко П.Г. Оцінка корів-первісток лебединської та бурої молочної порід по стресостійкості // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. - Вип. 25. - С. 123 - 126.

Бондаренко П.Г. Аминокислотный состав молока коров бурой молочной породы больных маститом // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. - Харків, 2003. - С. 12 - 14.

Бондаренко П.Г. Забійні якості бугайців різних порід в умовах лісостепу України // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2004. - Т. 6 (№2). - Ч. 3. - С. 6 - 11.

Бондаренко П.Г. Оцінка корів-первісток бурої породи різних генотипів за придатністю до машинного доїння // Вісник Сумського національного аграрного університету, серія „Тваринництво”. - Суми, 2004. - Вип. 5 (8). - С. 7 - 12.

Продуктивні якості новостворених порід і типів великої рогатої худоби в умовах сьогодення // Г.П. Котенджи, І.О. Рубцов, І.В. Левченко, М.О. Сердюк, П.Г. Бондаренко / Збірник наукових праць Вінницького державного аграрного університету. - Вінниця, 2005. - Вип. 22. - Ч.1. - С. 90 - 96. (Дисертантом проведено дослідження, оброблено і проаналізовано результати по бурій молочній породі).

Бондаренко П.Г. Характеристика шкіри та міцності кістяка бугайців різних порід // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2005. - Т. 7 (№2). - Ч. 3. - С. 3 - 8.

АНОТАЦІЯ

Бондаренко П.Г. Оцінка тварин північно-східного молочного типу бурої породи за продуктивними та технологічними ознаками. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва. Херсонський державний аграрний університет. - Херсон, 2005.

Дисертація присвячена оцінці тварин північно-східного молочного типу бурої породи за продуктивними та технологічними ознаками.

Показники продуктивності корів північно-східного молочного типу бурої породи підвищилися за надоєм базисної жирності по першій лактації на 372 кг (9,0 %), по третій - на 651 кг (13,3 %) і найвищій - на 526 кг (9,6 %) у порівнянні з аналогами лебединської породи. Коефіцієнт молочності у корів північно-східного молочного типу за першу лактацію склав - 807,3 кг, третю - 861,8 і найвищу - 923,4 кг, що більше, ніж у корів лебединської породи на 26,2 кг, 62,1 кг та 48,9 кг відповідно.

Основні морфологічні ознаки та функціональні властивості вимені корів північно-східного молочного типу позитивно корелюють з разовим надоєм (обхват вимені - + 0,336 ...+ 0,433, глибина передньої частки вимені - + 0,272 ... +0,337, відстань між передніми дійками - + 0,203 ... + 0,318). Це дає підставу для селекції корів-первісток північно-східного молочного типу бурої породи за цими ознаками.

Абсолютна більшість корів-первісток має оптимальну форму вимені - чашеподібну. Так, по лебединській породі їх було 72,7 %, у північно-східному молочному типі - 80,0 %, у молочному типі швіцької породи - 76,1 %. Позитивно реагували на субклінічний мастит 17,1 % первісток північно-східного молочного типу і 21,4 % - лебединської породи. Привертаючими увагу факторами є, в основному, такі морфологічні особливості вимені як її форма та рівномірність розвитку часток.

Оцінка стресостійкості при комплектуванні груп дозволяє знизити збитки молока і відсоток вимушеного вибуття корів. Селекція за цією ознакою буде сприяти отриманню тварин з високим потенціалом молочної продуктивності.

Ключові слова: північно-східний молочний тип, морфо функціональні властивості вимені, стійкість до стресу та маститу.

Бондаренко П.Г. Оценка животных северо-восточного типа бурой породы по продуктивным и технологическим признакам. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Херсонский государственный аграрный университет. Херсон, 2005.

Рост и развитие телок бурой породы различных генотипов в отдельные возрастные периоды происходит неравномерно. Наиболее высокие среднесуточные приросты - в период от рождения до 6 месяцев. Живая масса их во все возрастные периоды соответствует стандарту. У подопытных телок северо-восточного молочного типа широкое и глубокое туловище, хорошо развитая грудная клетка. Индексы телосложения их приближаются по своим значениям к животным молочного типа.

В процессе создания северо-восточного молочного типа бурой породы удой коров базисной жирности превышал по первой лактации на 372 кг (9,0 %), по третьей на 651 кг (13,3 %) и по наивысшей - на 526 кг (9,6%) сверстниц лебединской породы. Коэффициент молочности у коров северо-восточного молочного типа по первой лактации составил - 807,3 кг, по третьей - 861,8 и по наивысшей - 923,4 кг. Это выше, чем у коров лебединской породы на 26,2 кг, 62,1 кг и 48,9 кг соответственно.

Вымя коров-первотелок бурой породы различных генотипов характеризуется средними размерами. С обхватом вымени более 110 см количество первотелок лебединской породы - 18,2 %, северо-восточного молочного типа - 30,2 % и 36,1 % молочного типа швицкой породы. По длине вымени более 35 см - 20,0, 41,9 и 49,4 %, ширине вымени более 29 см - 25,0, 49,3 и 56,1 %, глубине передней четверти вымени 27 см и более - 5,5, 12,2 и 22,2 % соответственно.

Нами установлена положительная связь между обхватом вымени (r = +0,366 …+0,433), глубиной передней четверти вымени (r = +0,272 … +0,337), расстоянием между передними сосками (r = +0,203 … +0,318) и разовым удоем при высокой степени достоверности.

Суточный удой от 15 до 20 кг был у 64,7 % первотелок молочного типа швицкой породы, 48,4 % - у северо-восточного молочного типа и 27,7 % у лебединских сверстниц. Скорость выведения молока более 2,0 кг/мин была соответственно у 30,0, 25,1 и 17,3 % подопытных животных. С желательным индексом вымени (45 … 50 %) у первотелок молочного типа швицкой породы было 56,1 %, у северо-восточного молочного типа - 39,2 % и у лебединских аналогов - 30,2 %.

Постоянный режим подготовки коров первотёлок к машинному доению за опытный период позволил увеличить полноту отдачи молока на 4,5 %, жира - на 9,3 % и белка - на 3,8 % опытной группы в сравнении с контрольной группой.

Установлено, что бычки всех подопытных пород имели высокий убойный выход, величина которого отвечает требованиям, установленным для молодняка крупного рогатого скота высшей упитанности. По химическому составу средней пробы мяса и длиннейшего мускула спины подопытных бычков разница незначительна. Соотношение белок : жир составляет 1,19 : 1 … 1,25 : 1. Бычки северо-восточного молочного типа лучше трансформируют протеин корма в белок туши. От коров северо-восточного молочного типа бурой породы в сравнении с лебединскими сверстницами получены дополнительные поступления денег по первой лактации - 223,2 грн., по третьей - 391,2 грн. и по наивысшей - 314,4 грн. (акт внедрения от 27 апреля 2005 года).

Ключевые слова: северо-восточный молочный тип, морфофункциональные свойства вымени, устойчивость к стрессу и маститу.

Bondarenko P.G. Estimation of animals of north-eastern milk type of brown breed on productive end technological basis. - Manuscript.

Thesis for competition of scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.04 - technology of production of stock-raising output. Kherson state agrarian university. - Kherson, 2005.

The thesis is aimed at rating the animals of north-eastern milk type of brown breed on technological basis.

The rates of production records of cows of north-eastern milk type of brown breeds increased in the yield of basic fattiness in the first lactation by З72 kg (9,0 %), in the third - by 651 kg (13,3 %) and in the peak yield - by 526 kg (9,6 %) in comparison with the analogues of Lebedyn breed. The coefficient of milkiness of cows of north-eastern milk type in the first lactation made up 807,3 kg, in the third -861,8 and in the peak yield - 923,4 kg, that is more than that of the cows of Lebedyn breed by 26,2 kg, 62,1 kg and by 48,9 kg accordingly.

The primary morphological characteristics and functional properties of cow udder of north-eastern milk type correlate positively with one-time milk yield (the girth of udder - + 0,336 ... + 0,433, the depth of the fore-part of udder - + 0,272 ... +0,337, the space between front nipples - + 0,203 ... + 0,318). It gives grounds for the selection of cows of north-eastern milk type of brown breed on the concrete basis.

The absolute majority of the first-born cows have the optimal form of udder - the cup-shaped one. Thus, in the Lebedyn breed there were 72,7 % of them, in the north-eastern milk type - 80,0 %, in the milk type of Shwits breed - 76,1%.

17,1 % of the first-born cows of north-eastern milk type and 21,4 % cows of Lebedyn breed reacted upon the subclinical mastitis positively. The factors which attract attention are mainly such morphological features of udder as its form and equability of the development of lobes.

The estimation of stress steadiness while completing the groups allows us to reduce the losses of milk and the percent of the forced cull of cows. The selection on this basis will promote in the receipt of animals with high potential of milk productivity.

Keywords: north-eastern milk type, morphological characteristics and functional properties of cow udder, stress and mastitis steadiness.

Размещено на Allbest.ru