Особливості формування урожайності цукрових буряків при різних прийомах використання зернистих фосфоритів у зоні правобережного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК: 633.63:631.851

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЙНОСТІ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРИ РІЗНИХ ПРИЙОМАХ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНИСТИХ ФОСФОРИТІВ У ЗОНІ ПРАВОБЕРЕЖНОГО ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЯКУСИК МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН упродовж 1999-2002 років.

Науковий керівник:

доктор сільськогосподарських наук

Заришняк Анатолій Семенович, завідувач лабораторії діагностики та оптимізації живлення цукрових буряків, Інститут цукрових буряків УААН.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор,

Ермантраут Едуард Рудольфович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії математичного моделювання та інформаційних технологій

кандидат сільськогосподарських наук,

Остапчук Микола Онуфрійович, Вінницький державний аграрний університет, доцент кафедри рослинництва.

Провідна установа: Білоцерківський державний аграрний університет, кафедра рослинництва, Міністерство аграрної політики України (м. Біла Церква).

Захист дисертації відбудеться 08.12.2004 р. о 13 00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ-141, вул. Клінічна, 25, корпус 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту цукрових буряків за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, корпус 2.

Автореферат розісланий 05.11.2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат с.-г. наук Сторожик Л.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення виробництва цукросировини було і залишається одним із головних завдань в галузі буряківництва України. Розширення виробництва коренеплодів високої якості гарантує повне забезпечення населення і харчової промисловості в цукрі, створення його вагомого експортного потенціалу, економічну стабільність в сільському господарстві.

Проте, врожаї цукрових буряків залишаються нестабільними по роках. Спостерігається низький рівень урожайності в цілому і велика строкатість її при недостатній якості продукції в господарствах за однакових грунтово-кліматичних умов.

Невисока продуктивність посівів обумовлюється в першу чергу різким зменшенням внесення органічних і мінеральних добрив, зокрема фосфорних туків, що спричинило збільшення площ орних земель з низьким та середнім вмістом рухомих фосфатів понад 50 %. При цьому їх дефіцит складає в середньому 30 кг/га, за фактичного внесення під цукрові буряки на рівні 2,4 кг/га д.р. (М.В. Роїк, 2003).

Внаслідок скорочення чи взагалі припинення в даний період вапнування ґрунтів спостерігається цілий ряд деградаційних процесів, серед яких найбільш екологічно небезпечним є явище їх вторинного підкислення і декальцинації. При цьому відбувається помітне погіршення агрофізичних, фізико-хімічних і агрохімічних властивостей ґрунтів, у результаті чого зменшуються ефективність внесених добрив, урожайність і якість коренеплодів цукрових буряків.

Дефіцит виробництва фосфорних добрив та меліорантів в окремих регіонах можна зменшити на 10-15 % за умови використання місцевих низькоконцентрованих агроруд, зокрема зернистих фосфоритів, з одночасним підвищенням родючості ґрунтів та зменшенням собівартості вирощеної продукції.

Тому для вирішення проблеми ефективного і раціонального застосування зернистих фосфоритів на сірих лісових ґрунтах правобережного Лісостепу України необхідні знання про трансформацію та динаміку рухомих фосфатів в системі „добриво-грунт-рослина”; повна характеристика особливостей впливу внесення зернистих фосфоритів на ріст і розвиток рослин, урожайність і якість коренеплодів цукрових буряків.

Наукова новизна. Вперше визначено комплексний вплив на продуктивність цукрових буряків фосфору та кальцію зернистих фосфоритів на сірих лісових ґрунтах як окремо, так і в поєднанні з органічними добривами, а також ефективність їх дії як добрива і як меліоранта одночасно, оптимальні регламенти їх застосування як елемента технології вирощування цукрових буряків, отримані дані про вплив зернистих фосфоритів на фізико-хімічні і агрохімічні показники ґрунту, встановлені зв`язки між хімічним складом ґрунту та особливостями росту, розвитку і продуційного процесу рослин.

Зв'язок роботи з науковими планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукових досліджень лабораторії діагностики та оптимізації живлення ІЦБ УААН з виконання науково-технічних програм УААН „Цукрові буряки” на 1996-2000 рр. і 2000-2005 рр. (номери державної реєстрації: 0196U012876 і 0101U001246) та “Наукове обґрунтування застосування нових форм добрив” (номер державної реєстрації 01.01UQ001242).

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень було вивчення особливостей формування продуктивності цукрових буряків залежно від використання зернистих фосфоритів як фосфорного добрива і як меліоранта одночасно та розробка прийомів комплексного їх внесення як окремо, так і в поєднанні з органічними добривами, а також встановлення взаємозв`язку між вмістом рухомого фосфору в ґрунті, хімічним складом рослин і їх продуктивністю.

Об'єкт дослідження - процес формування врожаю коренеплодів цукрових буряків та їх якість.

Предмет дослідження - параметри росту та розвитку рослин цукрових буряків за умови внесення різних норм фосфору та кальцію зернистих фосфоритів, енергетична і економічна оцінка їх застосування на сірих лісових ґрунтах в умовах правобережного Лісостепу України.

Методи дослідження. В роботі використані такі методи: польовий, який у поєднанні з спостереженням за ростом і розвитком рослин та умовами зовнішнього середовища кількісно оцінює агротехнічний та економічний ефект досліджуваних заходів вирощування цукрових буряків; вегетаційний - вивчає родючість ґрунту, живлення рослин і обмін речовин в них; візуальний та вимірювально-ваговий ? для отримання даних по врожайності; лабораторно-хімічний ? для визначення агрохімічних властивостей ґрунту, мінеральних добрив, підстилкового гною і технологічної якості та хімічного складу коренеплодів і гички; математично-статистичний ? для оцінки достовірності результатів досліджень; розрахунково-порівняльний - для встановлення економічної і енергетичної ефективності внесення добрив.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментально обґрунтовано доцільність та способи і параметри застосування зернистих фосфоритів на сірих лісових ґрунтах правобережного Лісостепу України з метою відтворення їх родючості, забезпечення стабільного врожаю цукрових буряків з урахуванням агрономічних, екологічних і економічних факторів. За результатами досліджень розроблені рекомендації, які впроваджено на площі 187 га в господарствах Вінницької та Хмельницької областей.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми наукового дослідження, плануванні і проведенні польових, вегетаційних і лабораторних дослідів, узагальненні та обробці отриманих результатів, підготовці і написанні звітів та публікацій за темою дисертації. Особистий внесок здобувача становить понад 90 %.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень оприлюднено та обговорено на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та спеціалістів “Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни” (2003р.), третій міжвузівській науково-практичній конференції аспірантів „Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (2003 р.), міжвідомчій науково-практичній конференції „Агрономічні руди України” (2004 р.) на засіданнях лабораторії діагностики та оптимізації живлення цукрових буряків, методичній раді технологічного відділу Інституту цукрових буряків УААН (1999 - 2004 рр.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць, в тому числі 4 статті у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 187 сторінках машинопису, містить 47 таблиць, 5 рисунків та 15 додатків. Складається зі вступу, 5 розділів, висновків та рекомендацій виробництву. Список використаних літературних джерел включає 382 найменування, в тому числі - 25 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі ”Біологічні особливості росту та розвитку цукрових буряків, вплив фосфору на їх продуктивність„ подано аналіз наукових робіт з питань біології цукрових буряків та особливостей їх мінерального живлення. Встановлено, що застосування фосфору є ефективним засобом впливу на продуційний процес рослин. На основі проведеного аналізу визначені не досліджені та недостатньо досліджені питання, обґрунтована необхідність їх ретельного подальшого вивчення.

У другому розділі ”Методика і умови проведення досліджень„ описані схеми вегетаційного і дрібноділянкового дослідів, методики польових та лабораторних досліджень, а також характеристика грунтово-кліматичних умов.

Польові дрібноділянкові і вегетаційні досліди з визначення оптимальних норм внесення зернистих фосфоритів як добрива та меліоранта на сірих лісових ґрунтах під цукрові буряки проводили в 1999-2001 роках на дослідному полі лабораторії діагностики та оптимізації живлення Інституту цукрових буряків УААН, у 2000-2002 роках ? на Ялтушківській дослідно-селекційній станції (Барський район Вінницької області) в ланці польової сівозміни з наступним чергуванням сільськогосподарських культур: 1) багаторічні трави; 2) озима пшениця; 3) цукрові буряки. Виробничу перевірку основних результатів досліджень проведено на Ялтушківській ДСС у 2002 році з обліковою площею ділянки у кожному варіанті 2,5 га в дворазовій повторності. Експериментальні дослідження виконували згідно з методикою „Методы исследований по сахарной свекле” ? Киев: ВНИС, 1986. Агротехніка в дослідах загальноприйнята при вирощуванні цукрових буряків. Об'єкт дослідження рослини цукрових буряків гібриду Український ЧС 70.

При закладці дослідів використовували в якості мінеральних добрив - аміачну селітру (34 % N), калій хлористий (60 % К2О), суперфосфат простий гранульований (19 % Р2О5), дефекат (70 % СаСО3); як органічне добриво - напівперепрілий гній великої рогатої худоби (0,58 % N; 0,19 % Р2О5; 0,55 % К2О); зернисті фосфорити, які в своєму складі містили: Р2О5 - 6 %, К2О - 0,2 %, Na2О - 0,3 %, СаСО3 - 70 %, SiO2 - 47,9 %, TiO2 - 0,33 %, Fe2O3 - 3,70 %, FeO - 1,04 %, Al2O3 - 3,87 %, MgO - 1,13 %, MnO - 0,04 %, SO3 - 0,69 %, CO2 - 0,69 %, F - 1,4 %.

Вегетаційні дослідження проводили в посудинах Вагнера (d-21 см, h-35 см) використовуючи для їх набивки ґрунт, який характеризувався такими агрохімічними та фізико-хімічними показниками: вміст азоту лужногідролізованого ? 4,2 мг, рухомого фосфору ? 8,7 мг, обмінного калію ? 5,5 мг на 100 г ґрунту; показник гідролітичної кислотності ? 4,0 мг-екв/100 г ґрунту; ступінь насичення основами - 76,4 %.

Схема досліду 1 (вегетаційного) „Ріст, розвиток та продуктивність цукрових буряків залежно від джерела фосфорного живлення та форм меліорантів” закладалась у семиразовому повторенні і передбачала вирощування цукрових буряків при застосуванні: N ? 3,0 г/посудину, К2О ? 3,0 г/посудину, Р2О5 ? 3,0 і 6,0 г/посудину, СаСО3 - 1 норма за величиною показника гідролітичної кислотності.

Польові досліди проводили у чотириразовій повторності. Площа посівної ділянки складала 75 м2, облікової - 50 м2. Ґрунт дослідної ділянки характеризувався такими агрохімічними та фізико-хімічними показниками орного шару (0-30 см): лужногідролізований азот - 4,2 мг, рухомий фосфор - 8,2 мг, обмінний калій - 6,5 мг на 100 г ґрунту. Показник гідролітичної кислотності ? 3,4 мг-екв на 100 г ґрунту, рНКСІ - 5,0, ступінь насичення основами - 79,3 %

Схема досліду 2 (польового) „Ріст, розвиток та продуктивність цукрових буряків залежно від джерела фосфорного живлення” розміщувалась на таких мінеральних та органо-мінеральних фонах: 1) Без добрив (контроль); 2) N120 К120; 3) N120 К120 + Р120 (суперфосфат); 4) N120 К120 + Р120 (зернисті фосфорити); 5) N120 К120 + Р180 (зернисті фосфорити); 6) N120 К120 + Р240 (зернисті фосфорити); 7) N120 К120 + Р120 (суперфосфат) + гній 30 т/га; 8) N120 К120 + Р120 (зернисті фосфорити) + гній 30 т/га; 9) N120 К120 + Р180 (зернисті фосфорити) + гній 30 т/га; 10) N120 К120 + Р240 (зернисті фосфорити) + гній 30 т/га.

Схема досліду 3 (польового) „Порівняльна оцінка ефективності різних форм меліорантів” передбачала вирощування цукрових буряків при застосуванні дефекату і зернистих фосфоритів як меліоранту, а саме: 1) Без добрив (контроль); 2) N120 К120; 3) N120 К120 + 1,0 норма СаСО3 за показником гідролітичної кислотності (дефекат); 4) N120 К120 + 0,5 норми СаСО3 за показником гідролітичної кислотності (зернисті фосфорити); 5) N120 К120 + 1,0 норма СаСО3 за показником гідролітичної кислотності (зернисті фосфорити); 6) N120 К120 + 1,5 норми СаСО3 за показником гідролітичної кислотності (зернисті фосфорити); 7) N120 К120 + 2,0 норми СаСО3 за показником гідролітичної кислотності (зернисті фосфорити).

Зразки ґрунту та рослин у польовому досліді відбирали в такі строки: на період сівби, змикання листків у рядках, змикання листків у міжряддях, інтенсивного росту, збирання врожаю. У вегетаційному досліді зразки рослин відбирались при наявності 2-4х листків, 4-6и листків і в кінці вегетації ? під час збирання урожаю; зразки ґрунту ? у фазах 4-6и листків, 8-10и листків, 21-23х листків, інтенсивного росту, збирання урожаю.

Агрохімічні дослідження ґрунту та рослин виконувались в лабораторії діагностики та оптимізації живлення ІЦБ УААН згідно методичними вказівками ВНІЦ “Современные методы химического анализа почв и растений” ? Киев: ВНИС, 1984.

Аналізи рослинних зразків проводили за такими методами: визначення сирої маси рослин _ ваговим методом; вміст сухої речовини - термостатно-ваговим методом; загального вмісту N, Р2О5, К2О (в одній наважці) після мокрого озолення ? за методом Гінзбург та ін. з наступним визначенням: азоту - колориметрично з реактивом Несслера, фосфору - колориметрично за методом Деніже в модифікації Левицького, калію - на полуменевому фотометрі; вміст білкового азоту - за методом Барштейна, небілкового - за різницею між загальним і білковим; асимілюючу площу листків - за методом Орловського; об'єм, масу, довжину та характер розвитку кореневої системи - розрахунковим та візуально-метричним методом; чисту продуктивність фотосинтезу - за формулою Кідда, Веста, Бриггса; цукристість коренеплодів - поляриметрично; вміст кондуктометричної золи - шляхом кондуктометричного визначення; доброякісність очищеного нормального соку - за методом Силіна; вміст сухої речовини очищеного нормального соку - за допомогою рефрактометра; втрати цукру в мелясі, розрахунковий вихід цукру, коефіцієнт заводу, вихід меляси, величину МБ-фактора - розрахунковим методом.

Зразки ґрунту аналізували згідно з такими методами аналітичних досліджень, проводячи визначення: лужногідролізованого азоту - за методом Корнфільда; рухомих форм Р2О5, і К2О - за методом Кірсанова в модифікації ЦІНАО; фракційного складу фосфатів - за методом Гінзбург-Лебедєвої; гідролітичної кислотності - по Каппену; визначення рН - потенціометрично; суми ввібраних основ - за Каппеном-Гільковіцем; ступеня насичення ґрунту основами - розрахунковим методом; інтенсивності виділення СО2 із ґрунту - методом поглинання СО2, що виділяється з ґрунту, розчином лугу в замкнутому середовищі.

Статистичну обробку врожайних даних виконували методом дисперсійного аналізу за Доспєховим (1985); біоенергетичну оцінку - за методикою Медведовського та Іваненка (1988); економічну оцінку - за „Методичними вказівками по визначенню економічної оцінки вирощування сільськогосподарських культур за інтенсивними технологіями” Київ, 1987.

Погодні умови за роки досліджень характеризувалися нестабільним температурним режимом протягом вегетаційного періоду та нерівномірним розподілом опадів, але в основному вони були типовими для даної зони. Так, у липні 2000 року кількість опадів зросла на 64 % порівняно з середніми багаторічними даними. Серпень і вересень характеризувались задовільним температурним режимом і недобором опадів, які становили 23 % місячної норми. У 2001 році середня добова температура повітря перевищувала середню багаторічну на 1...3°С. У липні опадів випало 46 %, а у серпні ? 30 % від середньої багаторічної норми. Вересень був прохолодним, але з помірною кількістю опадів. Весна і літній період 2002 року характеризувалися нестійкими умовами зволоження та високими температурами. Суха погода другої та третьої декади серпня, при відносно високих температурах, спричинювала захворювання рослин борошнистою росою і церкоспорозом, що викликало передчасне засихання гички. Вересень супроводжувався теплими затяжними дощами, що дало поштовх для вторинного відростання гички. В таких умовах листовий апарат утворюється за рахунок цукрів коренеплоду, тому цукристість їх була низькою.

У третьому розділі „Особливості росту та розвитку цукрових буряків за умови живлення фосфором зернистих фосфоритів” приділяється увага висвітленню найбільш важливих показників родючості ґрунту і параметрів росту та розвитку рослин, які виконують провідну роль у забезпеченні високої продуктивності.

Суттєвий вплив на процеси поглинання рослинами поживних речовин із ґрунту чинить вміст у ґрунтовому повітрі СО2. Вуглекислота утворюється переважно біологічним шляхом в процесі дихання мікроорганізмів і кореневої системи рослин. Підвищений вміст вуглекислоти діє на рН середовища, ґрунтовий розчин при цьому підкислюється, різко покращується розчинність вуглекислого кальцію, а також позначається на формах стану фосфорної кислоти в ґрунті.

З даних, наведених на рисунку 1, видно, що внесення фосфорних добрив та меліорантів значно сприяє виділенню СО2 з ґрунту упродовж всього літньо-осіннього періоду росту та розвитку цукрових буряків. Застосування одинарної та подвійної норми добрив за вмістом Р2О5 покращує даний показник на 67...96 % порівняно з контрольним варіантом, внесення дефекату та фосфоритів як меліоранту в одинарній нормі СаСО3 за показником гідролітичної кислотності ? на 88...92 %.

Внесення зернистих фосфоритів підсилило процеси мінералізації азоту особливо у варіантах, де їх застосовували у підвищених дозах, Р2О5 - 6,0 г/посудину та Р2О5 - 240 кг/га. Максимальна рельєфність цієї закономірності проявляється у вегетаційному досліді. Тут внесення зернистих фосфоритів на фоні азотних і калійних добрив призвело до збільшення кількості лужногідролізованого азоту відносно контрольного варіанту на 1,88-3,73 мг/100 г ґрунту.

Внесення фосфорних добрив сприяло збільшенню вмісту в ґрунті рухомих форм фосфатів як на початку вегетації, так і упродовж всього вегетаційного періоду цукрових буряків. Причому краща забезпеченість у вегетаційному досліді була в першій половині вегетації.

Вивчення фракційного складу ґрунтових запасів фосфору в контрольному варіанті польового досліду показало, що загальна кількість мінеральних фосфатів у середньому складала 11,0 мг/100 г ґрунту. У складі мінеральних сполук 50,5 % приходилось на „активні” (Са-РІ + Са-РІІ) фосфати і 49,5 % на фосфати фракції АІ-Р, які міцно зв'язані з ґрунтовими мінералами і не доступні рослинам. Вміст найбільш рухомих фосфатів фракції Са-РІ був низьким - 2,6 мг/100 г ґрунту.

Розподіл фосфору за фракціями характеризує фосфатний фонд сірих лісових ґрунтів, як досить рухомий і свідчить про високу мобільність фосфатів у ньому. Внесення фосфорних добрив сприяло підвищенню в ґрунті вмісту загальної кількості мінеральних фосфатів, в тому числі і „активних” сполук. Так, у варіантах із внесенням 120, 180, 240 кг/га Р2О5 у формі зернистих фосфоритів їх вміст становив відповідно 16,4; 18,6; 21,7, а при застосуванні 120 кг/га у формі суперфосфату - 18,3 мг/100 г ґрунту. Збільшення частки фосфатів Са-РІ і Са-РІІ при внесенні суперфосфату пов'язане із гідролізуючою дією вільних сірчаної і фосфорної кислот, які є в ньому. „Активні” фосфати найбільш інтенсивно нагромаджувалися при поєднанні внесення зернистих фосфоритів і гною. Це пояснюється тим, що органічні кислоти, які виділяються при розкладі гною, частково зв'язують фосфор добрив, перешкоджаючи переходу його у недоступні сполуки. У вегетаційному досліді отримано аналогічні результати.

Виявлена суттєва різниця між контролем (без добрив) і дослідними варіантами в насиченні ґрунту обмінним калієм. Вміст його в зразках не удобреного ґрунту становив 5,3-7,7 мг/100 г ґрунту, після внесення добрив показники зросли в умовах польового досліду до 12,5 мг/100 г ґрунту, у вегетаційному до 19,6 мг/100 г ґрунту.

Фенотипним проявом засвоєння рослинами цукрових буряків фосфору важкорозчинного добрива (зернистих фосфоритів) є різниця в розвитку дрібних корінців кореневої системи.

Виявлено, що в контрольному варіанті (без добрив) об'єм кореневої системи становить 18,00 см3, площа поверхні 1028 см2, загальна довжина всіх груп коренів 4678 см. У варіанті із внесенням суперфосфату в поєднанні із азотними і калійними туками метричні показники значно вищі, ніж в контролі (об'єм 57,50 см3, площа 32,86 см2, довжина 14948 см), корінці масивніші та міцніші. Найбільшому розгалуженню кореневої системи сприяли зернисті фосфорити, внесені на фоні азотних і калійних добрив. Об'єм, площа, довжина тут найбільші і становлять відповідно 65,00 см3, 3714 см2, 16896 см.

Однією з головних умов отримання високої продуктивності буряків є добре розвинута фотосинтетична поверхня їх рослин, що утворилась у найбільш ранні строки вегетації і функціонує якнайдовше.

Спостереження за формуванням листків залежно від рівня живлення показали, що на ділянках з підвищеним фоном живлення листкоутворення проходило інтенсивніше, особливо в другій половині вегетації. Різниця на користь варіантів із зернистими фосфоритами становила 6,1-11,9 листка, з суперфосфатом - 6,2 листка, порівняно з контрольним варіантом. Вплив вапнування на інтенсивність листкоутворення упродовж вегетації не проявлявся. Лише в другій половині вегетаційного періоду спостерігалось активне наростання листків, але в більшій мірі у варіанті із застосуванням зернистих фосфоритів.

Наростання площі листової поверхні і тривалість збереження її в функціонуючому стані упродовж вегетаційного періоду однієї рослини залежало (як і попередні показники) від кількості внесених зернистих фосфоритів у якості фосфорного добрива, а також як меліоранта. В збільшенні площі поверхні асиміляційного апарата чітко прослідковується вплив фосфорного удобрення і вапнування. Порівнюючи дані ефективності окремих норм внесення зернистих фосфоритів з результатами, отриманими на еталонному варіанті, слід зазначити, що найменш дієвою була норма 120 кг/га Р2О5. Тут площа листових пластинок в період інтенсивного росту була меншою, ніж при внесенні суперфосфату, на 213 см2/рослину. Підвищення норми Р2О5 до 180-240 кг/га призвело до зростання площі асиміляційної поверхні на 6-16 см2. Більш висока ефективність фосфоритів проявлялась при застосуванні їх в якості меліоранта. Розмір листової поверхні в різниці з використанням дефеката становив 423 см2.

Фенологічні спостереження під час вегетаційного періоду показали, що найбільш інтенсивно наростання сирої маси цукрових буряків проходило у варіантах із повним удобренням. При внесенні зернистих фосфоритів у нормі Р240, Р180 + 30 т/га гною і за показником гідролітичної кислотності листки рослин, особливо у період змикання у рядках і міжряддях, відрізнялись темно-зеленим забарвленням порівняно з використанням суперфосфату, дефекату і зернистих фосфоритів у нормах Р120 та Р180.

При внесенні азотних і калійних добрив (N120 К120) маса однієї рослини в фазі змикання листків у рядках, змикання листків у міжряддях, інтенсивного росту і збирання урожаю становила відповідно - 65,3; 157,7; 217,9; 470,8 г. Темпи розвитку значно підсилювались за умов фосфорного живлення і багато в чому визначались нормами внесення зернистих фосфоритів. Норма 120 кг/га Р2О5 забезпечувала приріст маси гички на 8,4-23,4 г та коренеплоду на 3,0-20,9 г відносно NK фону. Збільшення норми використання даного добрива удвічі спричинювало зростання показників на третину. Наростання маси рослин буряків мало значну залежність від форми меліорантів. Внесення СаСО3 у вигляді дефекату збільшувало накопичення їх маси відносно контролю в 1,5-1,8 рази. Застосування зернистих фосфоритів у якості меліоранта дозволило отримати 10-20 % приросту маси рослин порівняно з дефекатом.

Умови мінерального живлення визначали інтенсивність накопичення органічної речовини в рослинах. Найбільша різниця між показниками вмісту сухої речовини в дослідних варіантах спостерігалась в період змикання листків у рядках. Так, у листках він становив 8,6-9,0, у коренеплодах ? 13,4-14,0 %. При цьому найбільш інтенсивний приріст сухої маси на одиницю площі посіву спостерігався при внесенні зернистих фосфоритів у полуторній і подвійній нормах.

Внесення добрив позитивно впливає на процес формування асиміляційного апарата. Використання Р2О5 у формі фосфоритів сприяло збільшенню фотосинтетичного потенціалу як в період 15.06-20.07 (до 36,6-38,6 тис. м2/добу на 1 га), так і 20.08-25.09 (до 52,6-56,7 тис. м2/добу на 1 га). У період максимального розвитку листкової поверхні (20.07-20.08) фотосинтетичний потенціал рослин становив 58,7-63,0 тис. м2/добу на га, що на 5,0-9,3 тис. м2/добу на га більше порівняно з фоном (табл. 1).

Застосування зернистих фосфоритів у повній нормі за величиною показника гідролітичної кислотності забезпечило приріст фотосинтетичного потенціалу в розмірі 5,3 (15.06-20.07); 8,9 (20.07-20.08) та 7,7 км2/га (20.08-25.09) відносно варіанту з дефекатом.

Виявлено, що накопичення азоту, фосфору і калію рослинами цукрових буряків знаходиться в прямій залежності від інтенсивності приросту сухої речовини. Внесення різних форм фосфорних добрив мало вплинуло на загальний вміст фосфору в органах рослин, але різниця була суттєва по відношенню до контрольних варіантів. Процентний вміст Р2О5 у порівняльній характеристиці органів теж був не однаковим; так, у гичці фосфору містилося більше ніж у коренеплодах. Згідно з даними динаміки накопичення фосфору найбільшим його вміст був у молодих рослинах при змиканні листків у рядках і найменшим при збиранні урожаю. Особливо чітко дана закономірність прослідковувалась в коренеплодах, вирощених в умовах польового досліду.

Таблиця 1

Фотосинтетичний потенціал та продуктивність фотосинтезу цукрових буряків по періодах росту і розвитку (польовий дослід, 2000-2002 рр.)

Показники	Строки проведення обліків	Варіанти
		Без добрив (контроль)	N120 К120 ? фон	Фон + Р120 суперфосфат	Фон + Р120 фосфорити	Фон + Р180 фосфорити	Фон + Р240 фосфорити	Фон + гній 30 т/га + Р120 фосфорити	Фон +1 норма СаСО3 по ГК дефекат	Фон +1 норма СаСО3 по ГК фосфорити
Фотосинтетичний потенціал, тис. м2/добу на га	15.06- -20.07	27,1	31,5	38,1	36,6	38,1	38,6	38,0	35,0	40,3
	20.07- -20.08	45,2	53,7	62,4	58,7	62,6	63,0	62,5	57,0	65,9
	20.08- -25.09	40,4	47,3	56,3	52,6	56,3	56,7	56,2	50,8	58,5
Чиста продуктивність фотосинтезу, г сух. реч./м2 листкової поверхні/добу	15.06- -20.07	4,6	4,9	4,9	4,7	4,9	5,0	4,9	5,0	4,9
	20.07- -20.08	2,5	2,1	2,5	2,5	2,5	3,3	3,2	3,6	3,6
	20.08- -25.09	11,9	13,4	13,3	12,8	13,1	12,4	12,0	11,5	11,6
Продуктивність фотосинтезу, кг сух. реч./га	15.06- -20.07	12,5	15,4	18,8	17,3	18,7	19,3	18,6	17,4	19,9
	20.07- -20.08	11,3	11,4	15,8	14,4	15,8	20,8	19,7	20,2	23,7
	20.08- -25.09	48,1	63,6	74,8	67,5	73,7	70,0	67,5	58,7	68,2

Встановлено, що господарський винос цукровими буряками становив: азоту 58,8-127,9 кг/га, фосфору 10,4-34,7 кг/га, калію 66,5-136,0 кг/га. Найбільше азоту і калію виноситься гичкою, фосфору - коренеплодами. Листковим апаратом виноситься майже в 1,5 рази менше фосфору ніж коренеплодами. Так, винос фосфору при внесенні суперфосфату в нормі Р120 становив 28,9 кг/га, а на варіанті із застосуванням зернистих фосфоритів у еквівалентній нормі - 23,7 кг/га, або на 5,2 кг/га менше. При внесенні фосфору в кількості 180 і 240 кг/га Р2О5 у формі фосфоритів винос його рослинами був вищий відповідно на 15,1 та 15,4 кг/га порівняно з одинарною нормою (120 кг/га). У процесі росту та розвитку рослин застосування дефекату зумовило винос фосфору на рівні 21,8 кг/га, що на 13,7 кг/га менше порівняно з еквівалентною нормою зернистих фосфоритів, внесених в якості меліоранта за показником гідролітичної кислотності ґрунту. Споживання та винос елементів живлення зазнавали росту при збільшенні норм зернистих фосфоритів як фосфорного добрива та дещо зменшувалися по азоту і калію у разі застосування його як меліоранта в повній нормі за показником гідролітичної кислотності. Але, не зважаючи на таку закономірність, рослини, вирощені на варіанті із внесенням дефекату виносили азоту і калію менше відповідно на 6,4 та 13,7 кг/га, ніж на варіанті з фосфоритами.

Оскільки величина господарського виносу основних елементів живлення змінювалася залежно від рівня урожайності основної і побічної продукції на різних фонах удобрення, обчислено його винос на 10 т врожаю, що є більш стабільною величиною. Найменше використання азоту, фосфору і калію на створення 10 т основної і відповідної кількості побічної продукції відмічено на варіанті без внесення добрив. Підвищення норм фосфорних добрив збільшувало споживання основних елементів живлення на формування одиниці урожаю. Отримані результати свідчать, що використання фосфору добрив було найбільш високим у варіанті з внесенням суперфосфату (табл. 2).

Таблиця 2

Винос елементів живлення і коефіцієнти їх використання рослинами цукрових буряків (польовий дослід, 2000-2002 рр.)

Показники	Елементи живлення	Варіанти
		Без добрив (контроль)	N120 К120 ? фон	Фон + Р120 суперфосфат	Фон + Р120 фосфорити	Фон + Р180 фосфорити	Фон + Р240 фосфорити	Фон + гній 30т/га + Р120 фосфорити	Фон + 1 норма по ГК дефекат	Фон + 1 норма по ГК фосфорити
Винос 10 т корене- плодів, кг/га	N	12,0	16,6	15,6	14,3	15,1	15,4	15,7	16,0	15,2
	Р2О5	2,7	4,2	5,1	4,4	5,2	5,8	5,2	4,4	6,6
	К2О	15,1	18,1	18,2	18,5	18,0	17,9	17,5	18,2	19,5
Коефіцієнт викорис- тання з добрив, %	N	?	38,8	53,1	39,5	53,9	57,7	56,8	46,4	51,7
	Р2О5	?	?	15,4	11,1	10,7	9,4	16,4	?	4,0
	К2О	?	37,6	56,4	45,0	57,6	57,9	57,5	44,6	56,0

Певний інтерес викликають параметри коефіцієнта використання поживних речовин із добрив. При внесенні зернистих фосфоритів у нормі Р120 коефіцієнт використання азоту, фосфору і калію виявився нижче ніж при використанні суперфосфату в еквівалентній кількості. Величина його залежала також від норм їх застосування як окремо, так і в поєднанні із органічними добривами.

У четвертому розділі „Продуктивність і показники технологічної якості коренеплодів цукрових буряків при різних прийомах використання зернистих фосфоритів” висвітлено результати впливу фосфору зернистих фосфоритів на урожайність та технологічні показники якості коренеплодів цукрових буряків.

Результатами трирічних досліджень, проведених методом постановки вегетаційного досліду, встановлено позитивний вплив застосування зернистих фосфоритів на врожайність цукрових буряків. Так, маса коренеплодів при внесенні суперфосфату і фосфоритів практично була однаковою і становила 414 і 384 г/посудину, а цукристість їх ? 19,0 і 19,5 % у разі внесення одинарної норми. При повній нормі ці показники відповідно становили 434 і 425 г/посудину з цукристістю 19,4-19,6 % (табл. 3).

Таблиця 3

Продуктивність цукрових буряків при внесенні зернистих фосфоритів (вегетаційний дослід, 1999-2001 рр.)

Показники	Варіанти	Р, %	НІР05
	Без добрив (контроль)	N3,0 К3,0 ? фон	Фон + Р3,0 суперфосфат	Фон + Р3,0 фосфорити	Фон + Р6,0 фосфорити	Фон + Р6,0 суперфосфат	Фон + 1 норма СаСО3 по ГК фосфорити	Фон + 1 норма СаСО3 по ГК дефекат
Урожайність коренеплодів, г/посудину	115	245	414	384	425	434	403	372	2,5	35
Цукристість, %	19,4	18,3	19,0	19,5	19,6	19,4	19,6	19,0	0,7	0,4
Збір цукру, г/посудину	22,3	44,8	78,7	74,8	83,3	84,2	79,0	70,6	-	-

При внесенні фосфориту в нормі 3,0 г/посудину збір цукру зменшився на 3,9 г/посудину порівняно з нормою суперфосфату 3,0 г/посудину. При застосуванні подвійної норми добрив (6,0 г/посудину) різниця в зборі цукру на користь суперфосфату становила 0,9 г/посудину. У варіанті вегетаційного досліду, де фосфорити застосовували як меліорант, отримана прибавка маси коренеплоду ? 31 г/посудину з цукристістю 19,6 % відносно варіанту з використанням дефекату. Приріст в зборі цукру становив 8,4 г/посудину порівняно з традиційним меліорантом ? дефекатом.

Порівняльна оцінка застосування зернистих фосфоритів і суперфосфату при вирощуванні цукрових буряків в умовах проведення польового досліду показала високу ефективність досліджуваних мінеральних добрив. Так, у зв'язку з кращою забезпеченістю рослин елементами живлення на варіантах з внесенням добрив, особливо при підвищених нормах, спостерігався більш інтенсивний ріст рослин цукрових буряків, що в кінцевому результаті позитивно вплинуло на їх урожайність.

За норми використання суперфосфату в кількості Р120 на мінеральному азотно-калійному фоні урожайність коренеплодів сягала 31,3 т/га з цукристістю 15,0 % та збором цукру - 4,7 т/га. При застосуванні цієї ж норми в поєднанні з гноєм продуктивність рослин характеризувалась показниками 34,6 т/га, 15,2 %, 5,3 т/га відповідно (табл. 4).

Таблиця 4

Продуктивність цукрових буряків при застосуванні зернистих фосфоритів в якості фосфорного добрива (польовий дослід, 2000-2002 рр.)

Показники	Варіанти
	Без добрив (контроль)	N120 К120 ? фон	Фон + Р120 суперфосфат	Фон + Р120 фосфорити	Фон + Р180 фосфорити	Фон + Р240 фосфорити	Фон + гній 30 т/га + Р120 суперфосфат	Фон + гній 30 т/га + Р120 фосфорити	Фон + гній 30 т/га + Р180 фосфорити	Фон + гній 30 т/га + Р240 фосфорити
Урожайність коренеплодів, т/га	19,9	25,2	31,3	28,4	31,8	33,5	34,6	32,9	35,1	33,6
Цукристість, %	15,4	14,7	15,0	15,0	15,0	15,2	15,2	15,3	15,3	15,6
Збір цукру, т/га	3,1	3,7	4,7	4,3	4,8	5,1	5,3	5,0	5,4	5,2

Примітка: Р, % за урожайністю коренеплодів - 2,7; за цукристістю ? 1,0.

НІР05 за урожайністю коренеплодів - 2,8; за цукристістю ? 0,5.

Зернисті фосфорити, внесені під цукрові буряки в нормі 120 кг/га Р2О5, підвищують урожайність відносно фону на 3,2 т/га при цукристості коренеплодів 15,0 %, і збір цукру ? на 0,6 т/га. При підвищенні норми внесення фосфоритів до 180 кг/га Р2О5 урожайність зростає на 6,6 т/га, цукристість становить 15,0 % та збір цукру збільшується на 1,1 т/га. Подальше підвищення норми внесення Р2О5 до 240 кг/га сприяє зростанню врожайності коренеплодів на 8,3 т/га при їх цукристості 15,2% та приросту збору цукру ? 1,4 т/га відносно фону N120 К120.

У варіантах, де зернисті фосфорити вносили в поєднанні з органічними добривами в нормі 30 т/га, спостерігається подібна закономірність зростання урожаю відносно фону. При нормі 120 кг/га Р2О5 отримано приріст урожаю 7,7 т/га, збору цукру 1,3 т/га, цукристість становила ? 15,3 %. Норма внесення 180 кг/га Р2О5 забезпечує приріст урожайності на 9,9 т/га та збору цукру на 1,7 т/га. Подальше підвищення норми внесення зернистих фосфоритів збільшує приріст урожайності до 8,4 т/га і підвищує збір цукру на 1,5 т/га. Цукристість коренеплодів на цих варіантах становить відповідно 15,3 і 15,6 %.

Відхилення від оптимальних параметрів фізико-хімічних і агрохімічних показників ґрунту протягом всього вегетаційного періоду на контрольному і фоновому варіантах у польовому досліді позначилося на продуктивності рослин: урожайність коренеплодів складала відповідно 19,9 і 25,2 т/га, цукристість - 15,4 і 14,7 % та збір цукру - 3,1 і 3,7 т/га (табл. 5).

В середньому за роки досліджень застосування половинної норми зернистих фосфоритів (СаСО3) відповідало за рівнем продуктивності рослин повній нормі дефекату (СаСО3). Так, урожайність становила відповідно 28,4 і 28,2 т/га, при цукристості коренеплодів - 15,1 і 15,0 %, збір цукру - 4,2 і 4,3 т/га.

Таблиця 5

Продуктивність цукрових буряків при внесенні різних форм та норм меліорантів

(польовий дослід, 2000-2002 рр.)

Показники	Варіанти	Р, %	НІР05
	Без добрив (контроль)	N120 К120 ? фон	Фон + 1,0 норма СаСО3 за ГК дефекат	Фон + 0,5 норми СаСО3 за ГК фосфорити	Фон + 1,0 норма СаСО3 за ГК фосфорити	Фон + 1,5 норми СаСО3 за ГК фосфорити	Фон + 2,0 норми СаСО3 за ГК фосфорити
Урожайність коренеплодів, т/га	19,9	25,2	28,2	28,4	31,4	31,8	29,6	2,7	2,8
Цукристість, %	15,4	14,7	15,0	15,1	15,2	15,2	15,0	1,0	0,5
Збір цукру, т/га	3,1	3,7	4,2	4,3	4,8	4,8	4,4	?	?

Слід зазначити, що високоефективна дія зернистих фосфоритів спостерігалась при внесенні повної норми за показником гідролітичної кислотності. В цьому варіанті приріст врожаю коренеплодів становив 3,2 т/га (при цукристості 15,2 %), ? збір цукру 0,6 т/га відносно застосування традиційного меліоранта дефекату. Подальше збільшення норми внесення не сприяло суттєвому приросту врожаю.

Технологічні якості коренеплодів цукрових буряків визначаються не тільки цукристістю, а й тими властивостями, від яких залежить кількість виробленого з них на заводі цукру.

При внесенні різних форм фосфорних добрив вміст шкідливого азоту в коренеплодах, вирощених в умовах вегетаційного досліду був у межах 0,15-0,17 %, що порівняно з фоном на 0,02-0,04 % менше.

Вміст кондуктометричної золи у коренеплодах цукрових буряків при внесенні подвійної норми суперфосфату і фосфоритів (6,0 г/посудину) підвищився відповідно на 0,05 і 0,07 %, а при внесенні в одинарній нормі (3,0 г/посудину) ? на 0,02 і 0,04 %. У варіанті, де доза фосфоритів розраховувалася за величиною показника гідролітичної кислотності, відзначено збільшення вмісту кондуктометричної золи на 0,03 %, а в варіанті з внесенням дефекату ? на 0,04 %.

Застосування мінеральних фосфорних добрив у вигляді зернистих фосфоритів поліпшує доброякісність очищеного нормального соку: при внесенні їх в нормі 3,0 г/посудину ? на 3,56 %, у дозі 6,0 г/посудину ? на 1,84 % порівняно з фоном. Внесення суперфосфату в одинарній нормі поліпшило показник доброякісності соку на 4,06 %. Його параметри вигідно виділяють даний варіант з-поміж усіх інших. Але збільшення норми суперфосфату призвело до зниження доброякісності соку на 0,32 % порівняно з фоном. При використанні зернистих фосфоритів як меліоранта величина показника доброякісності очищеного соку зменшувалась на 3,22 % відносно варіанту із застосуванням дефекату.

При внесенні фосфорних добрив в одинарній нормі дигестія очищеного нормального соку зростає порівняно з азотно-калійним фоном на 0,05-0,15 %, зі збільшенням норми внесення добрив до подвійної ця різниця досягає 0,60 %. У варіанті з меліорантами вона збільшується до 0,70 %.

У польових дослідженнях вміст зольних елементів у коренеплодах вирощених на контрольному і фоновому варіантах, становив: калію ? 0,78 і 0,74 %, натрію ? 0,14 і 0,15 % відповідно. При внесенні мінеральних добрив у нормах Р120 - суперфосфат, Р120, 180 - фосфорити, СаСО3 - (дефекат) кількість калію, порівняно з фоном, збільшилась на 0,02 %. Зростання норм фосфорних добрив привело до збільшення даного показника на 0,03-0,04 %. Чіткої закономірності у зміні вмісту натрію в коренеплодах на експериментальних варіантах не спостерігалося.

У п'ятому розділі „Економічна і біоенергетична ефективність застосування зернистих фосфоритів у технології вирощування цукрових буряків” подано економічну та біоенергетичну характеристику різних норм застосування зернистих фосфоритів у якості фосфорного добрива і меліоранта.

Розрахунки показників енергетичної та економічної ефективності застосування зернистих фосфоритів свідчать про доцільність їх використання на культурі цукрових буряків. Умовно чистий прибуток становить 323,99-814,83 грн/га, окупність додаткових витрат - 1,46-1,92 грн на кожну додатково затрачену гривню при достатньо високому рівні рентабельності згідно з умовно чистим прибутком - 49,3-92,2 %. Визначення енергетичної ефективності застосування зернистих фосфоритів показало, що кількість накопиченої енергії в рослинах цукрових буряків становить 25826434-31626697 ккал/га, коефіцієнт енергетичної ефективності - 4,2-5,1, що в значній мірі залежить від норм їх внесення.

ВИСНОВКИ

У дисертації висвітлено і узагальнено результати впливу застосування різних норм зернистих фосфоритів як фосфорного добрива і меліоранта на параметри змін фітометричних і фізіолого-біохімічних показників росту, розвитку і продуційного процесу рослин, визначено оптимальні регламенти застосування даного добрива як елемента технології вирощування цукрових буряків, що забезпечує високу урожайність та якість коренеплодів, обґрунтовано економічну та біоенергетичну ефективність їх використання.

На основі польових, вегетаційних і лабораторних досліджень можна зробити наступні висновки:

З метою збільшення сировинної бази мінеральних добрив та меліорантів доцільно застосовувати під культуру цукрових буряків зернисті фосфорити родовищ Волині.

Виявлено закономірності впливу зернистих фосфоритів, як фактора оптимізації мінерального живлення рослин цукрових буряків і покращення фізико-хімічних та агрохімічних властивостей сірих лісових ґрунтів правобережного Лісостепу України.

Внесення зернистих фосфоритів у поєднанні з азотними і калійними добривами забезпечує підвищення урожайності коренеплодів цукрових буряків на 8,5-15,2 т/га (42,7-76,3 %) порівняно з контролем (без добрив). Оптимальні умови живлення створює застосування цього добрива в полуторній нормі Р2О5 на фоні N К порівняно з нормою використання простого суперфосфату (120 кг/га Р2О5). Стійке підвищення урожайності коренеплодів (на 11,5 т/га, 57,7 %) відмічається при застосуванні зернистих фосфоритів у якості меліоранта в повній нормі за величиною показника гідролітичної кислотності ґрунту.

Застосування зернистих фосфоритів як фосфорного добрива в нормі 120-240 кг/га Р2О5 сприяє, перш за все, поліпшенню фосфатного режиму сірих лісових ґрунтів. Зокрема це стосується збільшення вмісту в орному шарі (0-30 см) рухомих сполук фосфору на 4,3-7,5 мг на 100 г ґрунту порівняно з контролем (без добрив). Зміни вмісту Р2О5 по профілю ґрунту відмічені до глибини 50 см при поєднанні внесення зернистих фосфоритів (120 кг/га Р2О5) і гною (30 т/га), приріст рухомих сполук фосфору становив 4,4 мг на 100 г ґрунту. Сезонна динаміка вмісту рухомих сполук фосфору в ґрунті виражена несуттєво залежно від форм застосування фосфорних добрив.

Вміст у ґрунті рухомих форм азоту і калію залишається майже незмінним, а накопичення рухомих сполук фосфору зростає в більшій мірі від внесення суперфосфату, ніж зернистих фосфоритів.

Внесення фосфорних добрив на сірих лісових ґрунтах змінює якісний і кількісний склад мінеральних фосфатів ґрунту. Вміст фракцій Са-РІ і Са-РІІ змінюється в тій же закономірності, що і вміст рухомих сполук фосфору в ґрунті. Застосування фосфорних добрив призводить до збільшення вмісту в ґрунті алюмофосфатів. Вміст фосфатів фракції Са-РІ і Са-РІІ зростає в середньому на 0,7-1,4 мг на 100 г ґрунту, а АІ-Р на 0,3-1,2 мг на 100 г ґрунту зменшується при використанні суперфосфату відносно еквівалентних норм фосфору, внесеного із зернистими фосфоритами.

Вапнування ґрунтів при використанні зернистих фосфоритів позитивно впливає на фізико-хімічні і агрохімічні показники ґрунту: зменшується гідролітична кислотність на 1,19-1,74 мг-екв на 100 г ґрунту, збільшуються рНКСІ на 0,79-1,92 одиниць, ступінь насичення основами на 9,88-12,96 %, сума ввібраних основ на 4,15-5,13 мг-екв на 100 г ґрунту і вміст рухомих сполук елементів живлення на 4,5-10,9 мг на 100 г ґрунту. Застосування меліорантів у формі дефекату покращує фізико-хімічні властивості ґрунту, збільшує вміст рухомих сполук азоту в ґрунті, дещо зменшуючи вміст рухомих сполук фосфору та обмінного калію. При угноєнні (30 т/га) і застосуванні зернистих фосфоритів (2 т/га) потреба у вапнуванні в більшості випадків відпадає.

Ефективність внесення зернистих фосфоритів в умовах вегетаційних та польових досліджень забезпечує інтенсифікацію продуційного процесу рослин, що проявляється в наростанні вегетативної маси, накопиченні сухої речовини, формуванні асиміляційного апарата з більш тривалим періодом функціонування. При застосуванні зернистих фосфоритів відмічено збільшення маси коренеплодів у 1,4-1,7 рази, гички у 1,4-1,7 рази, площі поверхні листків - у 1,1-3,0 рази порівняно з контролем, а також подовження строку життєдіяльності останніх на 2-5 днів.

Використання зернистих фосфоритів на фоні азотних і калійних добрив сприяє підвищенню чистої продуктивності фотосинтезу за період від 20.07 до 20.08 на 0,1-0,4 г сух. реч./м2 листкової поверхні за добу (в контролі ? 4,6 г сух. реч./м2 листкової поверхні за добу), а при поєднанні цих мінеральних добрив з органічними - на 0,3 г сух. реч./м2 листкової поверхні за добу; забезпечує підвищення продуктивності фотосинтезу на 3,1-12,4 кг сух. реч./га, а фотосинтетичного потенціалу листків на 13,5-20,7 тис. м2/добу на га.

Внесення зернистих фосфоритів сприяє наростанню кореневої системи цукрових буряків, збільшує її адсорбційну поверхню. Загальна поверхня кореневої системи зростає на 2686 м2, об'єм - на 47,0 см3 по відношенню до контролю, а в порівнянні з використанням суперфосфату ? відповідно на 428 м2 і 7,5 см3 на одну рослину.

Удобрення зернистими фосфоритами є активізуючим фактором фізіолого-біохімічних процесів у рослинах, зокрема засвоєння елементів живлення. В період максимального їх поглинання (фаза інтенсивного росту і накопичення цукрів) вміст азоту в листках був вищим на 0,19-0,24 %; фосфору - на 0,11-0,17 %; калію - на 0,15-0,19 %; в коренеплодах ? відповідно на 0,08-0,15; 0,11-0,17; 0,16-0,19 % по відношенню до контролю.

Коефіцієнти використання елементів живлення з добрив при застосуванні зернистих фосфоритів (120 кг/га Р2О5) у поєднанні з азотними і калійними добривами (N120 К120) становили N - 39,5 %, Р2О5 - 11,1 %, К2О - 45,0 %, при внесенні суперфосфату (120 кг/га Р2О5) ? відповідно 53,1; 15,4 і 56,4 %.

Спостерігається значне покращення показників технологічних якостей коренеплодів цукрових буряків під впливом застосування зернистих фосфоритів - вміст цукрів збільшується з 14,7 % за умови внесення лише азотних і калійних добрив до 15,3 % у варіанті з 30 т/га гною + N120 Р120 К120, при вмісті на мінеральному фоні N120 Р120 К120 - 15,0 % та використанні суперфосфату (N120 Р120 К120) - 15,0 %. Подібна закономірність спостерігається і за величиною показників МБ-фактора, чистоти очищеного нормального соку, очікуваного виходу цукру.

Застосування зернистих фосфоритів на культурі цукрових буряків в оптимальних нормах як фосфорного добрива та як меліоранта є економічно доцільним заходом, який забезпечує 632,08 та 24,33 грн/га умовно чистого прибутку і рівень рентабельності 81,2 та 1,7 %. Коефіцієнт біоенергетичної ефективності становить 5,1 та 1,7.

Пропозиції виробництву:

Агропромисловому комплексу рекомендується використовувати під цукрові буряки зернисті фосфорити Волині як фосфорне добриво і меліорант на сірих лісових ґрунтах правобережного Лісостепу України.

Зернисті фосфорити слід вносити під цукрові буряки у полуторній нормі Р2О5 відносно норми простого гранульованого суперфосфату.

При застосуванні зернистих фосфоритів у якості меліоранта норму його внесення розраховувати за величиною показника гідролітичної кислотності ґрунту.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Якусик М.М. Форми і норми фосфорних добрив та технологічні якості коренеплодів. // Цукрові буряки ? 2003. ? № 2. - С. 7.

Якусик М.М. Дія фосфорних добрив різного ступеня розчинності на розвиток кореневої системи та продуктивність цукрових буряків. // Збірник наукових праць - К.: ІЦБ УААН, 2003. - вип.5. - С. 252-255.

Якусик М.М. Вплив зростаючих доз зернистого фосфориту на продуктивність та якість цукрових буряків. // Збірник матеріалів третьої міжвузівської науково-практичної конференції молодих вчених та аспірантів - Вінниця, 2003. - С. 86-88.

Якусик М.М., Заришняк А.С. Вплив форм фосфорних добрив на продуктивність цукрових буряків // Цукрові буряки ? 2003. ? № 6. - С. 13-14.

Якусик М.М. Продуктивність цукрових буряків залежно від внесення зернистого фосфориту за показником гідролітичної кислотності в умовах правобережного Лісостепу України // Агрономічні руди України ? К.: УкрДГРІ, 2004. - С. 156-157.

Якусик М.М., Заришняк А.С. Застосування зернистих фосфоритів під цукрові буряки в якості меліоранта // Цукрові буряки ? 2004. ? № 3. - С. 10-11; 22.

Якусик М.М. Особливості формування урожайності цукрових буряків при різних прийомах використання зернистих фосфоритів у зоні правобережного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09. - рослинництво. - Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2004.

У дисертаційній роботі викладені результати досліджень і на основі їх встановлено закономірності та особливості впливу внесення зернистих фосфоритів Волині на ріст, розвиток, продуційний процес рослин цукрових буряків, мінеральне живлення та агрохімічні показники сірих лісових ґрунтів правобережного Лісостепу України.

Виявлено кількісні критерії динаміки форм фосфору в ґрунті, які дозволяють прогнозувати направленість та інтенсивність їх змін.

Встановлено, що внесення зернистих фосфоритів як меліоранта позитивно впливає на поживний режим ґрунту і його фізико-хімічні та агрохімічні властивості: покращується реакція ґрунту (рН КСІ), зменшується гідролітична кислотність, збільшується сума поглинутих основ і ступінь насичення основами. В результаті оптимізуються біохімічні процеси в рослинах, що сприяє збільшенню урожайності коренеплодів цукрових буряків та покращенню їх технологічних якостей.

Дано енергетичну і економічну оцінку застосування зернистих фосфоритів на культурі цукрових буряків.

Ключові слова: цукрові буряки, зернисті фосфорити, фосфор, продуктивність.

фосфорит буряк цукровий добриво

Якусик М.М. Особенности формирования урожая сахарной свеклы при разных приёмах применения зернистых фосфоритов в зоне правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09. - растениеводство. Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 2004.

Диссертация посвящена научному обоснованию и экспериментальному изучению эффективности использования зернистых фосфоритов Волыни в качестве фосфорного удобрения и мелиоранта в условиях серых лесных почв в правобережной Лесостепи Украины на культуре сахарной свеклы.

Установлено, что при внесении зернистых фосфоритов наблюдаются положительные изменения физико-химических и агрохимических свойств почвы, ускоряется рост и развитие растений, формирование листового аппарата и продуктивность их физиологического функционирования, интенсифицируется накопление сырой и сухой массы. Активизируются физиолого-биохимические процессы в растениях, в том числе усвоение питательных веществ из почвы и удобрений.