Сортові особливості формування урожаю соняшнику в умовах Північно-Східної України

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ РОСЛИННИЦТВА ІМ. В.Я ЮР'ЄВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.85:631.526.3

СОРТОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРОЖАЮ СОНЯШНИКУ В УМОВАХ

ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

БУТЕНКО Андрій Олександрович

Харків - 2005



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: кандидат біологічних наук, доцент Троценко Володимир Іванович, Сумський національний аграрний університет, заступник проректора з навчальної роботи, доцент кафедри рослинництва

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, с.н.с. Черенков Анатолій Васильович, Інститут зернового господарства Української академії аграрних наук, заступник директора

кандидат сільськогосподарських наук Собко Микола Геннадійович, Сумський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, завідувач відділом кормовиробництва, заступник директора

Провідна установа: Полтавська державна аграрна академія, Міністерство аграрної політики України, м. Полтава

Захист відбудеться "_15_" ___березня____ 2005 року о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142, тел. 392-23-78

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН за адресою: 61060, м. Харків, проспект Московський, 142

Автореферат розісланий "__9_" ____лютого_____ 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.



Бутенко А.О. Сортові особливості формування урожаю соняшнику в умовах Північно-Східної України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, Харків, 2005.

Дисертація містить результати експериментальних досліджень та рекомендації виробництву щодо особливостей формування продуктивності сортів і гібридів соняшнику різних груп стиглості залежно від погодних умов року. Визначено норму реакції генотипів на основні фактори умов вирощування: строків сівби, рівня мінерального живлення, густоти стояння рослин. Встановлено найбільш оптимальні умови, які забезпечують максимальну продуктивність посівів соняшнику різних сортів у північно-східній частині України. Розроблено елементи сортових технологій вирощування соняшнику. Встановлені характеристики сортів і гібридів соняшнику, рекомендованих для висіву в роки з різними погодними умовами. Визначена оптимальна густота стояння рослин сортів і гібридів соняшнику відповідно до групи стиглості. При зміщенні строків сівби на більш ранні рекомендується враховувати показник зрідженості рослин соняшнику на початкових етапах розвитку в залежності від погодних умов року. Запропоновано шкалу підбору сортів і гібридів соняшнику для умов зони північно-східного Лісостепу України. Шкала дозволяє вносити корективи щодо технології вирощування в зоні залежно від впровадження сорту чи гібрида. У роботі наведено розрахунки економічної доцільності цих технологічних заходів. сівба соняшник гібрид генотип

Ключові слова: соняшник, сорт, гібрид, погодні умови, фактор, мінеральне живлення, густота стояння, строки сівби.



Бутенко А.А. Сортовые особенности формирования урожая подсолнечника в условиях Северо-Восточной Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2005.

Диссертация содержит результаты комплексных трехлетних исследований и рекомендации производству об особенностях формирования продуктивности сортов и гибридов подсолнечника разных групп спелости в зависимости от погодных условий года. Определено норму реакции генотипов на основные факторы условий выращивания: сроки посева, уровень минерального питания, гутоту стояния растений. Установлены наиболее оптимальные условия, которые обеспечивают максимальную продуктивность посевов подсолнечника разных сортов в северо-восточной части Украины. Разработаны элементы сортовых технологий выращивания подсолнечника. Установлены характеристики сортов (гибридов) подсолнечника, рекомендованых для посева в годы с разными погодными условиями. В условиях северо-восточной Лесостепи Украины рекомендуется выращивание: гибридов Красень и Харьковский 49 с густотой 60, 65 тыс. раст./га, - в умеренно-влажные и засушливые годы, 70 тыс. раст./га - в годы, близкие к среднестатистическим; гибрид Ной и сорт Прометей, с гутотой растений 65 тыс./га, - в умеренно-влажные годы, 60 тыс./га - в годы, близкие к среднестатистическим, 55 тыс./га - в засушливые годы; гибридов Запорожский 28 и Одесский 122, с густотой 55 тыс. раст./га, - в годы, близкие к среднестатистическим, 60 тыс. раст./га - в засушливые годы и сорта Постолянский, Харьковский 3, с густотой растений 60 тыс./га, в умеренно-влажные и засушливые годы. В возможно ранние сроки рекомендуется проводить посев гибридов Красень и Харьковский 49 в умеренно-влажные и засушливые годы; гибрида Ной и сорта Прометей - в умеренно-влажные и близкие к среднестатистическим; сортов Постолянский и Харьковский 3 - в умеренно-влажные годы. Внесение расчетной дозы минеральных удобрений обеспечивает увеличение продуктивности посевов, которые выращиваются без удобрений на 0,22-0,47 т/га, в умеренно-влажные и близкие к среднестатистическим года. Удовлетворительные результаты урожайности в засушливые годы позволяют рекомендовать выращивание подсолнечника без внесения минеральных удобрений непосредственно под культуру. При смещении сроков посева на более ранние рекомендуется учитывать показатель изреживания растений подсолнечника на первоначальных этапах развития в зависимости от погодных условий года. Предложена шкала подбора сортов подсолнечника для условий зоны северо-восточной Лесостепи Украины. Шкала предусматривает внесение коррективов по технологии выращивания в зоне в зависимости от внедрения сорта или гибрида. В работе приведены расчеты экономической целесообразности этих технологических приемов, результаты производственных опытов.

Ключевые слова: подсолнечник, сорт, гибрид, погодные условия, фактор, минеральное питание, густота стояния, сроки посева.



Butenko A.O. Sort peculiarities of sunflower crop formation under conditions of North-East of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for the degree of the candidate of agricultural science by speciality 06.01.09 - plant growing. - V.Y. Yuryev Institute of Plant Growing, UAAS, Kharkiv, 2005.

Thesis includes results of integrated researches for 3 years and recommendations on manufacture concerning efficiency formation peculiarities of sunflower sorts and hybrids of various ripeness group depending on weather conditions. Genotypes reaction norm on principal factors of cultivation conditions is determined: terms of sowing, level of mineral nutrition, density of plants standing. The optimal conditions which provide the maximum crop efficiency of varions sunflower sorts in north-east of Ukraine are defined. Elemoments of sort technologies for sunflower cultivation are worked ont. Characteristcs of sunflower sorts (hybrids) recomended for sowing in different weather conditions are determined. The optimal standing density of sunflower plants according to ripeness group is determined. At removal of sowing terms on earlier ones it is recommended to take into account resempling down parameters of sunflower plants on the initial (early) stages of development depending on weather conditions of the year. The scheme of sunflower sorts selection is suggested for the conditions of north-east forest-steppe of Ukraine. The scale allous to make improvements to technology of growing in this zone from the moment of sort or hybrid implantation. The calculations of economical expediency of these technological measures are presented in this work. Results data of industrial tests are presented.

Key words: sunflower, sort, hybrid, weather conditions, the factor, efficiency, a mineral nutrition, terms of sowing



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Україна є одним із світових лідерів за обсягом виробництва насіння соняшнику. У зв'язку з глобальними змінами клімату та створенням нових сортів і гібридів зона промислового вирощування цієї культури розширилася й охоплює на сьогодні практично всі області нашої країни, у тому числі північні та північно-східні.

Комплекс агрокліматичних факторів північно-східної частини України значною мірою відрізняється від умов південних областей, для яких розроблені сортові технології вирощування, що вимагає вивчення найбільш типових норм сортових реакцій на основні агротехнічні заходи та погодно-кліматичні умови цього регіону.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася відповідно до наукової тематики кафедри рослинництва та міжкафедральної проблемної лабораторії Сумського національного аграрного університету. Державна господарська розрахункова тема: “Селекція та насінництво високоврожайних скоростиглих сортів та гібридів соняшнику”. Номер державної реєстрації 0100U004442.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи було встановити особливості росту, розвитку і продуктивність сортів та гібридів соняшнику різного морфотипу залежно від густоти, строків сівби, рівня мінерального живлення; виявити можливість підвищення врожайності та зниження витрат за рахунок оптимізації агротехнічних факторів.

Для досягнення цієї мети дослідженнями передбачалось вирішення таких завдань:

- вивчити плив густоти стояння рослин сортів і гібридів на продуктивність соняшнику;

- оцінити доцільність зміщення строків сівби на більш ранні порівняно з рекомендованими для зони;

- дослідити реакцію рослин соняшнику на фактор мінерального живлення в умовах перерозподілу рангів лімітуючих факторів;

- визначити умови підвищення ефективності вирощування сортів і гібридів соняшнику, які за біологічними та генетичними особливостями давали б можливість забезпечити високу врожайність доброякісного насіння.

Об'єкт дослідження. Залежність продуктивності соняшнику від окремих агротехнічних факторів в умовах північно-східної України.

Предмет дослідження. Сорти та гібриди соняшнику різних груп стиглості, густота стояння, строки сівби, дози удобрення.

Методи дослідження. Лабораторний - для визначення та аналізу показників якості насіння соняшнику; польовий - для оцінки рівня реакції сортів і гібридів соняшнику різних груп стиглості на основні елементи технології вирощування; математично-статистичний - для математичного аналізу результатів досліджень; економічний - для енергетичної та економічної оцінки наслідків досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах північно-східної України визначено сорти і гібриди соняшнику різних груп стиглості, які найбільш пристосовані до умов регіону. Встановлені оптимальні параметри технологічних прийомів вирощування соняшнику: строки сівби, густота стояння рослин, дози добрив. Уперше розроблено схему підбору генотипів та елементів сортових технологій вирощування соняшнику для конкретних умов північного сходу України. Визначено діапазон умов, які забезпечують максимальну продуктивність соняшнику в умовах північно-східної України. Проведено економічний аналіз досліджуваних заходів.

Практичне значення одержаних результатів. На основі одержаних даних розроблено і рекомендовано виробництву оптимальні строки сівби соняшнику при різних погодних умовах року, густоту рослин відповідно до умов року та генотипу, оптимальну дозу мінеральних добрив для зони вирощування. Запропонована шкала підбору сортів і гібридів та уточнення елементів технології за прогнозом погодних умов наступного року. Результати досліджень упроваджені у сільськогосподарське виробництво в галузі рослинництва ТОВ АФ “За мир” і ПП АФ “Вперед” Сумського району Сумської області на площі 138 га. Одержаний економічний ефект склав 108 тис. 500 грн.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто узагальнено світову та вітчизняну літературу за темою дисертації. Матеріали, викладені в дисертації, отримані особисто здобувачем у процесі проведення експериментальних досліджень, у спостереженнях та обліках у польових дослідах і лабораторних аналізах. Особисто оброблені результати дослідів методами дисперсійного та кореляційного аналізів на ЕОМ. Проаналізовані одержані результати і зроблені висновки та пропозиції виробництву. Авторство в матеріалах, опублікованих у співавторстві, складає від 50 до 70% (проведення досліджень, узагальнення результатів, аналіз експериментальних даних).

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались на науково-практичних конференціях у Вінницькому державному аграрному університеті (2001р.), Кримському державному аграрному університеті (2002 р.), Сумському національному аграрному університеті та на засіданнях кафедри рослинництва агрономічного факультету (2001-2003 рр.).

Публікації. Результати досліджень опубліковано у восьми наукових працях, в тому числі в шести статтях наукових фахових видань та двох виданнях тез доповідей наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Загальний обсяг дисертації складає 188 сторінок друкованого тексту. Робота проілюстрована 12 рисунками та 30 таблицями. Текстова частина містить вступ, 7 розділів, висновки і рекомендації виробництву, список використаних джерел (217 найменувань, з яких 42 - іншомовні). Допоміжний матеріал дисертації поданий в 40 таблицях додатків.



ЗМІСТ РОБОТИ

На підставі аналізу літературних джерел вітчизняних та зарубіжних дослідників з питань сортового добору, оптимальних параметрів площі живлення, строків сівби, системи удобрення соняшнику обгрунтовано необхідність проведення досліджень за темою дисертаційної роботи. Проаналізовано сучасні положення щодо особливостей формування продуктивності соняшнику за різного сортового складу і умов вирощування, визначено мету і завдання досліджень.

Дослідження проводились в зернопольовій сівозміні навчально-дослідного господарства Сумського національного аграрного університету. Грунт дослідного поля - переважно чорнозем типовий потужний малогумусний вилужений середньосуглинковий. Реакція грунтового розчину близька до нейтральної - рН 6,5, загальний вміст гумусу 4%. Вміст легкогідролізованого азоту - 9,0 мг/кг, рухомих форм фосфору та обмінного калію - 14,0 і 6,7 мг/кг, відповідно. Грунтові води залягають на глибині 8-10 м.

Навчально-дослідне господарство знаходиться у другому агрокліматичному районі Сумської області, який характеризується помірним кліматом: літо тепле зі значною кількістю опадів, зима не дуже холодна, з відлигами. Середня багаторічна сума активних температур становить 2530 ^оС. Середньобагаторічна температура повітря за вегетаційний період соняшнику (травень-вересень) - 16,6 ^оС. За період від сходів до стиглості соняшнику кількість опадів становить 308,2 мм.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень істотно відрізнялися.

Вегетаційний період 2001 року характеризувався невеликою кількістю опадів та підвищеною температурою повітря. Опадів випало на 42,5% менше норми, а середньодобова температура повітря була на 2,1 ^оС вища норми. В цілому вегетаційний період можна охарактеризувати як сухий (близький до нього - помірносухий).

Вегетаційний період 2002 року був вологим та відносно прохолодним. Сума опадів складала 362 мм, що на 17,5% вище середньобагаторічної норми, а середньодобова температура повітря була на 0,8 ^оС нижчою середньобагаторічної. В цілому вегетаційний період 2002 року можна охарактеризувати як помірновологий (подібні умови вологого року).

Вегетаційний період 2003 року характеризувався помірним тепловим режимом. Кількість опадів та температура повітря були близькими до середньобагаторічних - 265 мм і 16,4 ^оС. За метеорологічними даними рік був близьким до середньостатистичного.

Польові досліди закладали рендомізованим способом. Попередник - кукурудза на силос. Повторність чотириразова. Площа елементарної облікової ділянки складала 28,0 м². Агротехніка -рекомендована для виробничих умов зони (крім тих варіантів, що вивчались).

Досліди проводились на сортах та гібридах різних груп стиглості: гібриди Красень, Харківський 49 - група з періодом вегетації до 100 днів; гібрид Ной, сорт Прометей - група з періодом вегетації 100-110 днів; гібриди Запорізький 28, Одеський 122, сорти Харківський 3, Постолянський - група з періодом вегетації більше 110 днів.

Відповідно до завдань досліджень були закладені 3 досліди.

1. Визначено вплив фактора густоти рослин з варіантами - 55, 60, 65, 70, 75, 85 тис./га.

2. Для визначення впливу строків сівби сорти і гібриди висівали у два строки:

ранній, коли середньодобова температура грунту на глибині 10 см досягала 6-8 ⁰С (у роки досліджень цей період наставав з 10 квітня і тривав до 18 квітня);

рекомендований для соняшнику в північно-східній частині Лісостепової зони при температурі грунту 10-12 ⁰С на тій же глибині (у роки досліджень цей період наставав з 25 квітня і тривав до 5 травня).

3. Для вивчення впливу мінеральних добрив на продуктивність соняшнику дослідження проводили за такою схемою:

контроль - фон (попередник кукурудза на силос, розміщена по удобрених зернових);

2) фон + N₄₅P₆₀K₆₀ (розрахункова доза добрив на заплановану врожайність насіння соняшнику - 3,0 т/га).

Мінеральні добрива вносили під культивацію у формі рідких комплексних добрив (РКД). Передпосівний обробіток грунту складався з ранньовесняного боронування та передпосівної культивації.

Обліки, вимірювання, супутні спостереження проводили у відповідності до методик проведення польових досліджень, згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур (Доспєхов Б.А., 1985; Волкодав В.В., 2000).

Лабораторну схожість насіння визначали за ГОСТом 12038-84. Масу 1000 насінин визначали за ГОСТом 12042-80. Вологість насіння - за ГОСТом 12041-82. Лушпинність насіння - за ГОСТом 10855-64. Вміст олії в насінні визначали на апараті Сокслета за ГОСТом 10857-64 (Молостов А.С., 1966; Волкодав В.В., 2000). Урожайність насіння розраховували на 12% вологість та 100% чистоту (Мойсейченко В.Ф., 1985).

Економічну ефективність з вивчення впливу густоти рослин, строків сівби та мінеральних добрив на продуктивність соняшнику визначали в цінах, які існували на рік закінчення досліджень.

Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили методами дисперсійного аналізу, парних кореляцій, парної та множинної регресії. При цьому використовували пакети прикладних програм Statgraphics, Microsoft Excel.

Умови середовища й агротехнічні фактори впливають на формування врожаю соняшнику, в першу чергу, через зміну конкурентних ситуацій в посівах, які значною мірою залежать від густоти стояння рослин та рівномірності їх розподілу на площі.

Відповідно до завдань дисертаційної роботи протягом 2001-2003 років вивчали реакцію сортів і гібридів соняшнику різних груп стиглості на густоту рослин 55, 60, 65, 70, 75, 85 тис./га. За результатами проведених досліджень встановлено, що рівень впливу фактора густоти рослин на основні кількісні та якісні показники визначався особливостями погодних умов у роки проведення досліджень та генотипом рослин.

У соняшнику існує досить тісна кореляційна залежність між тривалістю вегетаційного періоду, загальною фітомасою і масою урожаю. При цьому загальна фітомаса рослин соняшнику, в основному, визначається висотою та діаметром стебла. Для кожного генотипу встановлена критична межа загущення, після якої відзначаються непропорційні зміни показників вегетативної сфери (ефект “витягування за світлом”). Найбільш варіабельними показниками були висота рослин та площа листкової поверхні. Вплив густоти стояння рослин на зміну значень цих показників збільшувався у помірновологі роки та на варіантах у груп генотипів з періодом вегетації 100-110 днів і більше, змінюючись від 74,3 до 81,2%.

Фактор густоти рослин мав статистично суттєвий вплив і на зміну значень показників площі листкової поверхні. Тенденція до збільшення площі листкової поверхні посіву за рахунок густоти рослин спостерігалася у гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів (Красень, Харківський 49) від 55 до 70 тис.росл./га та від 65 до 70 тис. росл./га - у сортів і гібридів з періодом вегетації більше 110 днів (Харківський 3, Постолянський, Запорізький 28, Одеський 122). Стабілізація показника відбувалася за рахунок зменшення площі листкової поверхні окремих рослин.

Найбільш стійкими до зміни рівня густоти рослин були генотипи групи з періодом вегетації до 100 днів, які збільшували площу листкової поверхні посіву без статистично суттєвих змін висоти рослин при густоті від 55 до 70 тис. росл./га у помірновологі та в близькі до середньорічних за кількістю опадів роки. Верхня межа густоти рослин генотипів груп з періодом вегетації до 100 днів та більше 110 днів складала 65 тис. росл./га, знижуючись до 50 тис. росл./га в помірновологі та близькі до середньостатистичних роки.

Вплив густоти рослин соняшнику на зміну значень показника розміру суцвіття в середньому становив 90,3%, практично не змінюючись за роками. Статистично суттєве зменшення діаметра кошика на градієнті було відзначено при густоті 70 і 85 тис. росл./га. При цьому відносні показники зміни діаметра кошика максимально проявлялись у гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів і становили 20,0%, тоді як у сортів і гібридів групи з періодом вегетації 100-110 днів та більше 110 днів, відповідно, 17,2 та 16,6%. Значення коефіцієнта кореляції для цього показника варіювали в межах 0,84-0,91.

Менш варіабельним показником була маса 1000 насінин, значення якого значною мірою контролюється генетичними механізмами. Загущеність рослин від 55 до 70 тис./га призводила до збільшення значень показника у гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів на 6,1-7,5% і навпаки, зменшення - у сортів і гібридів групи з періодом вегетації 100-110 днів та більше 110 днів на 8,2-18,3%. Густота посіву 70 тис.росл./га була оптимальною для гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів, за максимальною масою 1000 насінин. Це пояснюється, перш за все, оптимальною площею живлення, що в свою чергу послаблювало конкуренцію між рослинами за основні фактори життя.

Основним параметром, що визначає відповідність умов вирощування вимогам виробництва є кількість основного врожаю. Аналіз урожайності насіння на варіантах досліду за роками дозволив виявити різницю щодо реакції сортів і гібридів соняшнику різних груп стиглості на фактор густоти стояння рослин, особливо в роки, які суттєво відрізнялися від середньостатистичних за кількістю опадів та сумою позитивних температур. Для гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів збільшення густоти від 55 до 70 тис. росл./га, в середньому, супроводжувалося підвищенням урожайності на 4,0-9,0%, у сортів і гібридів групи з періодом вегетації 100-110 днів та більше відзначалося збільшення та стабілізація значень урожайності при густоті 60, 65 тис. росл./га. Статистично суттєве зниження урожайності було відзначено при густоті рослин 75 тис./га для гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів у всі роки досліджень і 65 тис. росл./га - для груп з періодом вегетації 100-110 днів та більше 110 днів у роки з високою вологозабезпеченістю та пониженим рівнем показника суми позитивних температур.

Аналіз показника олійності насіння виявив значні коливання на градієнті густоти. При збільшенні густоти стояння рослин від 55 до 70 тис./га спостерігалося варіювання значень різниці мінімального й максимального показника олійності насіння: у групі з періодом вегетації до 100 днів - від 1,9 до 2,5%, 100-110 днів - 0,6-1,2%, більше 110 днів - 0,4-0,8%. При густоті рослин 85 тис./га - у гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів цей показник підвищувався до 2,0-4,6%, у групі з періодом вегетації більше 110 днів навпаки знижувався - від 0,2 до 3,3%.

У посушливі роки вміст олії був вищим на 3,0-3,7%, ніж у роки, які характеризувались оптимальним та надмірним рівнем зволоження. Це негативно впливало на сорти і гібриди з більш тривалим вегетаційним періодом (більше 110 днів). Олійність насіння на варіантах істотно змінювалась у гібридів: Запорізький 28, Харківський 49, Красень, які неоднозначно реагували на фактор густоти рослин, тоді як у решти сортів і гібридів на ділянках досліду спостерігалася тенденція до зниження показника олійності насіння при підвищенні густоти рослин.

Основним показником продуктивності соняшнику є вихід насіння і олії з одиниці площі, який залежить від продуктивності окремих рослин та в цілому посівів. У залежності від тривалості вегетаційного періоду сорти та гібриди по-різному реагували на зміну густоти стояння рослин.

Абсолютні показники урожайності насіння при густоті 55, 60 тис. росл./га в середньому становили: для гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів - 2,78-2,86 т/га, для сорту і гібриду групи з періодом вегетації 100-110 днів - 2,63-2,7 т/га, для сортів і гібридів групи з періодом вегетації більше 110 днів - 2,64-2,7 т/га; при густоті рослин 65, 70 тис./га - 2,92-3,03; 2,63-2,59; 2,65-2,55 т/га, відповідно; при густоті рослин 75, 85 тис./га - 2,29-1,55; 1,86-1,58; 2,0-1,53 т/га, відповідно. Найбільш стійкими до зміни рівня густоти стояння рослин були гібриди Харківський 49 і Красень. Найбільш стабільну, за роками, урожайність насіння мали сорти Постолянський і Харківський 3 та гібрид Ной при густоті 60 тис. росл./га. Критичний рівень загущення становив: для гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів - 75 тис. росл./га, сортів і гібридів груп з періодом вегетації 100-110 та більше 110 днів - 70 тис. росл./га.

За результатами досліджень, спрямованих на вивчення характеристик сортів і гібридів за їх придатністю до ранніх строків сівби, виявлено, що генотипи мали як індивідуальні, так і групові прояви реакції на комплексний фактор раннього посіву. Реакція на ранній строк посіву більш суттєво проявлялась у роки, які характеризувалися відхиленням від середньостатистичного як у напрямі збільшення, так і зменшення температури вегетаційного періоду та кількості опадів.

Найбільш стабільні ознаки параметрів вегетативної та генеративної сфери мали гібриди групи з періодом вегетації до 100 днів. За роками та при різних строках посіву значення цих показників змінювались несуттєво (2,0-3,4%). Генотипи групи з періодом вегетації до 100 днів за помірних та посушливих умов проявляли стабільні характеристики щодо інтенсивності наростання маси вегетативних органів. У роки з надмірною кількістю опадів сорти і гібриди груп з періодом вегетації 100-110 днів та більше при зміщенні строків сівби відзначались інтенсивним ростом вегетативних органів і збільшенням значень параметрів генеративної сфери. Вплив фактора раннього строку сівби практично не залежав від групових особливостей генотипу і по-різному проявлявся у нерівнозначні за кількістю опадів роки. Було виявлено, що при зміщенні строків сівби на більш ранні більшість досліджуваних генотипів мали подібну норму реакції й зменшували вміст олії в насінні. Зниження показників було більш істотним у посушливі та помірновологі роки досліджень, менш вираженим - у середньостатистичні.

Найбільш стійкими до зміщення строків сівби, за показником вмісту олії, були гібриди групи з періодом вегетації до 100 днів, де досліджувані показники варіювали за роками несуттєво. За умов раннього посіву сорт і гібрид групи з періодом вегетації 100-110 днів характеризувались зниженням значень цього показника в помірновологі роки. У межах групи з періодом вегетації більше 110 днів сорти Постолянський та Харківський 3 виявляли індивідуальну реакцію в помірновологі та близькі до середньостатистичних роки, їх показники олійності насіння підвищувалися на 0,5-1,5%, тоді як групові - знижувалися.

Вплив фактора раннього строку сівби по-різному проявлявся в роки з різними погодними умовами та в залежності від природи генотипу. Гібриди групи з періодом вегетації до 100 днів забезпечували збільшення врожаю в порівнянні з другим строком сівби (надалі - з контролем) від 0,3 до 0,42 т/га. Проте, у роки з неадекватними погодними умовами збільшення врожаю було статистично несуттєвим. У середньому, для груп генотипів з періодом вегетації 100-110 днів та більше 110 днів, за роки досліджень спостерігалося зниження продуктивності в порівнянні з контролем. Статистично суттєве збільшення врожаю за всі роки досліджень (0,31 т/га) забезпечував лише гібрид Ной. У межах групи з періодом вегетації більше 110 днів індивідуальну реакцію на фактор раннього строку сівби проявляли сорти Постолянський і Харківський 3, у яких відзначалося підвищення врожайності насіння, особливо в помірновологий рік, на 0,21-0,32 т/га.

На основі фенологічних спостережень встановлено, що ранній посів супроводжувався зниженням польової схожості насіння, в порівнянні з контролем, у середньому на 5,5%. Зміна значень показника залежала від умов року і практично не залежала від генотипу. Максимальне зниження показника польової схожості насіння на 8,3% відмічено у помірновологі та посушливі роки. У помірновологі роки зниження показника варіювало в межах 4,4% (порівняно з контролем). Ранній строк сівби супроводжувався підвищенням рівня ураженості хворобами рослин соняшнику в середньому на 6,2%. При цьому для гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів, у середньому, - на 6,5%; сорту й гібриду групи з періодом вегетації 100-110 днів - на 4,5%; сортів і гібридів групи з періодом вегетації більше 110 днів - на 5,5%. Індивідуальні особливості генотипів у межах груп були несуттєвими.

Результати наших дослідів показали, що генотипи мали різну норму реакції на фактор мінерального забезпечення, що проявлялося у зміні значень як вегетативної, так і генеративної сфери рослин. Вплив фактора суттєво змінювався в залежності від погодних умов року.

Норма реакції гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів на фактор розрахункової дози добрив проявлялась у статистично суттєвому збільшенні висоти рослин у помірновологі роки (14,6%). Генотипи з періодом вегетації 100-110 днів за цих умов характеризувалися неістотними змінами морфологічних ознак рослин (3,4%). У групі з періодом вегетації більше 110 днів на ділянках з добривами відзначалося суттєве збільшення їх висоти в помірновологі роки (12,4%). Нашими дослідженнями встановлено, що рівень впливу мінеральних добрив на зміну господарсько-цінних ознак також був статистично значущий. Відзначено виражену норму реакції на фактор мінерального живлення у сортів групи з періодом вегетації більше 110 днів, що проявлялося істотним збільшенням значень показників генеративної сфери рослин у помірновологі та близькі до середньостатистичних роки (17,8%).

На фоні рекомендованої дози мінеральних добрив відзначено найбільш інтенсивне підвищення значень олійності насіння в посушливих умовах у гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів та сортів групи з періодом вегетації більше 110 днів. При середньому для групи значенні 49,3%, у сортів Постолянський та Харківський 49 вони складали - 50,3; 49,8%, відповідно. Проведеними дослідженнями встановлено, що внесення оптимальної дози мінеральних добрив, у порівнянні з контролем, збільшує врожайність насіння сортів і гібридів соняшнику в середньому на 0,27 т/га.

Для гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів внесення рекомендованої дози добрив забезпечувало збільшення врожаю в середньому на 0,34 т/га. При цьому збільшення було статистично суттєвим у всі роки досліджень. Генотипи групи з періодом вегетації 100-110 днів характеризувалися статистично значущим підвищенням показника врожайності насіння (0,24 т/га) лише у середньостатистичні та помірновологі роки. Сорти і гібриди з періодом вегетації більше 110 днів забезпечували збільшення врожаю на 0,29 т/га.

У посушливі та середньостатистичні роки збільшення врожаю складало 0,24-0,27 т/га, тоді як у помірновологі роки збільшення було несуттєвим і коливалося в межах 0,2-0,23 т/га. При цьому, на ділянках з розрахунковою дозою мінеральних добрив, відзначалося підвищення рівня ураженості органів рослин (стебла, кошики) сортів і гібридів з періодом вегетації більше 110 днів білою та сірою гнилями в середньому на 3,0-5,1%, а також спостерігалося подовження періоду технологічної стиглості на 3-5 днів.

Таким чином, статистично суттєве збільщення врожаю після внесення добрив було зафіксоване в посушливі роки в гібридів Запорізький 28 (0,33 т/га), Харківський 49 (0,32 т/га), сорту Харківський 3 (0,28 т/га); у роки, близькі до середньостатистичних - Харківський 49 (0,26 т/га); у помірновологі - Харківський 49 (0,36 т/га), Красень (0,29 т/га).

Сучасні сорти та гібриди соняшнику створені на великому селекційному матеріалі, часто із залученням міжвидової гібридизації. Результатом цього є виражена різниця у вимогах до умов вирощування, яка не може бути реалізована діленням на групи для конкретних зон вирощування за тривалістю вегетації. Застосування стандартних (прийнятих для зони) технологій вирощування культури дозволяє отримувати посередні результати з різким коливанням урожайності в різні роки. Це ставить отримання високого врожаю в залежність не лише від дотримання технології вирощування, а й від рівня відповідності сорту погодним умовам року.

Строки сівби та рівень загущеності суттєво впливали на ростові процеси генотипів. Збільшення густоти стояння рослин супроводжувалося підвищенням значень показника висоти стебла на 3,6%. Перший строк сівби - зниженням цього показника на 2,3%. Ранній строк сівби гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів призводив до зниження показника маси 1000 насінин у середньому на 6,4%. Було відзначено зниження врожайності у перший строк сівби на 0,1-0,36 т/га. При густоті рослин 65, 70 тис./га урожайність насіння порівняно з контролем (60 тис. росл./га), підвищувалася на 0,05-0,26 т/га. Така тенденція спостерігалась у цих гібридів за рахунок більш рівномірного розміщення рослин на площі та, відповідно, покращення умов живлення, накопичення, зберігання й раціонального використання вологи в період вегетації.

Було встановлено, що фактор рівня мінерального живлення відігравав істотну роль у формуванні врожаю гібридів соняшнику групи з періодом вегетації до 100 днів. Проведені дослідження дозволили визначити рівень впливу мінеральних добрив на зміну господарсько-цінних ознак гібридів. Внесення розрахункової дози добрив супроводжувалося збільшенням значень основних показників продуктивності рослин: діаметра кошика, маси 1000 насінин у середньому на 10,8; 7,7%, відповідно. В цілому це стимулювало підвищення врожайності гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів при першому та при другому строках сівби на 0,26 і 0,34 т/га, відповідно.

У наших дослідах вплив комплексу факторів (густоти рослин, мінерального живлення та строки сівби) призводило до різного прояву сортових особливостей. Найбільший рівень реалізації біологічного потенціалу гібридів Харківський 49 та Красень (відповідно 3,14 і 2,92 т/га) забезпечувала густота стояння рослин 70 тис./га та внесення розрахункової дози мінеральних добрив у рік, близький до середньостатистичного за погодними умовами, при рекомендованому строку сівби. Задовільні результати отримано в помірновологі та посушливі роки. За таких умов максимальний рівень продуктивності (2,4-2,56 т/га) відзначався при ранньому строку сівби, без внесення мінеральних добрив і при густоті 65 тис. росл./га та при рекомендованому для зони строку посіву (2,75-2,88 т/га) з густотою стояння рослин 60, 65 тис./га і розрахунковою дозою мінеральних добрив.

На основі проведених досліджень встановлено неоднакову реакцію сорту і гібрида групи з періодом вегетації 100-110 днів на зміну основних елементів технології вирощування в умовах зони.

Зміщення строків сівби, фактор генотипу та різний рівень густоти стояння рослин супроводжувалися змінами значень основних показників продуктивності. У результаті, при густоті 55 тис. росл./га, порівняно з контролем урожайність зменшувалась від 0,05 (Прометей) до 0,2 т/га (Ной) при першому строку сівби та від 0,08 до 0,21 т/га - при другому, відповідно.

На ділянках досліду при густоті рослин 65 тис./га, порівняно з контролем (60 тис./га), спостерігалося підвищення показника урожайності на 0,05-0,06 т/га при першому і 0,02-0,03 т/га при другому строках посіву, відповідно. При густоті стояння рослин 70 тис./га відбувалося зниження врожайності на 0,12-0,17 і 0,05-0,19 т/га, відповідно, при першому та другому строках сівби для сорту і гібриду групи з періодом вегетації 100-110 днів. Підвищення врожайності спостерігалось у гібриду при ранньому строку посіву на 0,06 т/га, а в сорту - зниження значень цього показника в таких умовах на 0,07 т/га. За абсолютними показниками максимальна врожайність спостерігалася на ділянках із густотою 65 тис. росл./га при першому строку сівби у Ноя - 2,87 т/га та при другому - у Прометея - 2,65 т/га.

Рівень адаптованості сорту і гібрида групи з періодом вегетації 100-110 днів до погодних умов вирощування виявлявся особливо чітко в посушливі та помірновологі роки. Це супроводжувалося варіюванням показника врожайності як у негативний (-0,18 т/га) так і позитивний (+0,26 т/га) бік.

При аналізі впливу фактора мінерального живлення виявлено комплекс ознак, які вказують на наявність сортових відмінностей у нормі реакції в залежності від прояву фактора.

У помірновологі роки в генотипів групи з періодом вегетації 100-110 днів, при внесенні розрахункової дози мінеральних добрив, спостерігалось істотне збільшення значень показників господарсько-цінних ознак: висоти стебла (5,7%), діаметра кошика (11,4%), маси 1000 насінин (20,4%), олійності (2,1%), та урожайності (10,3%). Виражену позитивну реакцію на рівень мінерального живлення гібрид Ной, порівняно з контролем (Прометей), проявляв у перший строк сівби при густоті 60 та 65 тис. росл./га. Різниця врожайності складала +0,47 та +0,46 т/га, відповідно.

За абсолютними показниками - 2,82 і 2,87 т/га, відповідно, на ділянках дослідів рівень прояву сортових особливостей залежав від ступеня пристосованості до таких природно-кліматичних умов. Вплив фактора генотипу, порівняно з контролем, для сорту і гібриду групи з періодом вегетації 100-110 днів було відзначено на рівні від -0,01 до +0,3 т/га.

За результатами досліджень виявлено рівень впливу елементів технології для середньостиглих сортів (табл. 3). У наших дослідах, при загущенні посівів, істотно варіювали показники вегетативної сфери, особливо в помірновологі роки. Висота стебла в рослин збільшувалася на 2,3-3,4%, площа листкової поверхні - на 19,9-23,6%. Зміщення строку сівби на більш ранній супроводжувалось подібною реакцією сортів і гібридів щодо цих показників: висота збільшувалася на 5,6%, площа листкової поверхні - на 11,7%. Зміна значень показників генеративної сфери в умовах раннього строку сівби варіювала неістотно, характеризувалась вираженою стабільністю по роках. Однак, фактор густоти рослин сприяв статистично достовірному зниженню значень цих параметрів, особливо в посушливі роки. Різниця врожайності, залежно від густоти стояння, у сортів групи, порівняно з контролем (60 тис./га), була від'ємною - 0,03-0,25 т/га.

Ранній строк супроводжувався зниженням урожайності на 0,19-0,42 т/га. Істотну реакцію на рівень мінерального живлення, порівняно з контролем (Одеський 122), проявляли сорти Постолянський та Харківський 3, при рекомендованому для зони строку сівби та густоті рослин 55 і 60 тис./га. Урожайність на цих варіантах підвищувалась на 0,37-0,47 та 0,35-0,42 т/га, відповідно. Виражені сортові характеристики проявлялись у сорту Постолянський при ранньому і рекомендованому строках сівби з густотою стояння 60 тис. росл./га: +0,26; +0,47 т/га, відповідно.

За абсолютними показниками максимальна врожайність насіння спостерігалась у сортів Постолянський (2,84 т/га) та Харківський 3 (2,79 т/га) при другому строку сівби та густоті 60 тис. росл./га. Генотипи групи з періодом вегетації більше 110 днів характеризувались істотним збільшенням показника врожайності в помірновологі та посушливі роки на фоні мінерального живлення з густотою 60 тис. росл./га при другому строку посіву.

За роки досліджень істотно виражені сортові ознаки проявлялися в умовах надмірного зволоження у групах з періодом вегетації 100-110 днів та більше 110 днів; у помірновологі роки - у групах з періодом вегетації до 100 днів та більше 110 днів; у посушливий рік - у групі з періодом вегетації до 100 днів.

При ранньому строку сівби сходи часто зріджувалися внаслідок пошкодження шкідниками (кравчик, довгоносик) та ураження насіння грибковими хворобами. У варіантах дослідів виявлені значні коливання цього показника в роки з різними погодними умовами та в залежності від дії комплексу факторів (строків сівби, густоти посіву, у меншій мірі - від особливостей генотипу).

На основі фенологічних спостережень встановлено, що рівень зрідженості гібридів групи з періодом вегетації до 100 днів залежав від строків сівби та густоти посівів. При зміщенні строку посіву на більш ранній цей показник , в середньому, збільшувався на 5,3-7,8%. При густоті рослин 55, 60, 65, 70 тис./га - на 5,2-6,6%, відповідно. Різниця між раннім строком сівби (за показником зрідження) найбільш суттєво проявлялась у роки, близькі до середньостатистичних. Показник зрідженості в сорту і гібридові групи з періодом вегетації 100-110 днів при першому строку сівби, у порівнянні з контрольним, підвищувався на 4,5%. На градієнті густоти зрідженість зростала статистично достовірно для групи в помірновологі роки досліджень на 5,5-7,3%. Сорти й гібриди з періодом вегетації більше 110 днів характеризувалися статистично істотними змінами значень цього показника на ранніх етапах розвитку рослин при першому строку сівби, зі значними відхиленнями в бік підвищення в помірновологі роки, і навпаки - зниженням за посушливих умов.

За результатами проведених досліджень нами запропонована екологічна модель адаптованості сортів і гібридів соняшнику до погодних умов північно-східної зони вирощування та розроблена шкала їх підбору.

Шкала побудована на основі норм реакції та екологічної адаптованості сортів і гібридів різних груп стиглості до погодних умов прогнозованого року. При цьому запропоновано елементи технології, які забезпечують стабільну продуктивність та високу врожайність якісного насіння соняшнику, залежно від погодних умов. Запропонована методика підбору дозволяє максимально знизити вплив некерованого фактору погодних умов за рахунок диференціювання суми опадів за період вегетації в діапазоні, що відповідає певним умовам року: вологий (300-370 мм), помірновологий (250-300 мм), середньостатистичний (220-250 мм), помірносухий (180-220 мм), сухий (150-180 мм). Шкала дозволяє коригувати схему сітьового графіка при розробці технології вирощування в залежності від обраного генотипу.



ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

Проведений комплекс досліджень рівня адаптованості генотипів соняшнику до агроекологічних умов північно-східної України дозволив виявити межі варіювання основних господарсько-цінних показників та зробити такі висновки:

1. Верхньою межею густоти стояння рослин у посівах соняшнику, при якій зниження продуктивності окремих рослин не компенсується збільшенням їх кількості, є 75-80 тис.рослин/га.

2. Показник оптимальної густоти стояння рослин соняшнику змінюється від 55 до 70 тис./га в залежності від генотипу та погодних умов року і становить: 65-70 тис. росл./га для гібридів Красень і Харківський 49; 60-65 тис. росл./га для сортів Прометей, Харківський 3, Постолянський та гібридів Ной, Запорізький 28, Одеський 122. У помірновологі роки зона оптимуму для генотипів з вегетаційним періодом більше 110 днів (Харківський 3, Постолянський, Запорізький 28, Одеський 122) знижується до 55-60 тис. росл./га.

3. Ранній строк сівби при прогріванні грунту до +6-8 ^оС на глибині заробки насіння дозволяє змістити терміни настання технологічної стиглості у сортів та гібридів соняшнику з вегетаційним періодом менше 110 днів (Красень, Харківський 49, Прометей, Ной) до настання першої-другої декади вересня, які в умовах зони характеризуються стійкою аномалією за кількістю опадів.

4. Зміщення термінів вегетації на більш ранні строки супроводжується зниженням рівня польової схожості на 7,5-8,0%. За показниками продуктивності позитивну реакцію на ранній строк сівби має гібрид Ной, толерантними є гібриди Красень та Харківський 49.

5. При внесенні розрахункової дози добрив (N₄₅Р₆₀К₆₀) найбільш виражену реакцію на фактор мінерального живлення мають гібриди Харківський 49 (+0,38 т/га), Запорізький 28 (+0,3 т/га), Красень (+0,29 т/га) та сорт Постолянський (+0,3 т/га).

6. Найвищий рівень реалізації генетичного потенціалу у роки з надмірним рівнем зволоження (250-370 мм опадів за період вегетації) мають сорти Прометей, Харківський 3, Постолянський та гібриди Ной, Запорізький 28, Одеський 122; в умовах, близьких до середньорічних (220-250 мм опадів за період вегетації), - сорт Постолянський та гібриди Запорізький 28, Одеський 122, Красень, Харківський 49; у посушливі роки (150-220 мм опадів за період вегетації) - гібриди Красень і Харківський 49.

7. Диференційований підхід до вибору сорту чи гібрида та основних елементів технології вирощування в залежності від погодних умов року забезпечує стабільну врожайність насіння товарних посівів соняшнику в межах 1,3-1,45 т/га для сортів і гібридів з вегетаційним періодом до 100 днів, 1,3-1,55 т/га - з вегетаційним періодом 100-110 днів, 1,5-1,7 т/га - сортів і гібридів з вегетаційним періодом більше 110 днів.

8. Найбільший прибуток з 1 га (549,2-450,3 грн.) забезпечуює вирощування гібридів Красень, Харківський 49 та сортів Постолянський, Харківський 3, Прометей.

Рекомендації виробництву

1. В умовах північно-східного Лісостепу України вирощувати гібриди соняшнику Красень і Харківський 49 з густотою 60-65 тис. росл./га у помірновологі (250-370 мм опадів за період вегетації) та посушливі роки (150-220 мм опадів за період вегетації); 70 тис. росл./га - у роки, близькі до середньостатистичних (220-250 мм опадів за період вегетації); гібрид Ной і сорт Прометей при густоті рослин 65 тис./га у помірновологі роки, 60 тис. росл./га - у роки, близькі до середньостатистичних, 55 тис. росл./га - у посушливі роки; гібриди Запорізький 28 і Одеський 122 - 55-60 тис. росл./га у посушливі та близькі до середньостатистичних роки, сорти Постолянський і Харківський 3 - 60 тис. росл./га у помірновологі та посушливі роки.

2. При вирощуванні соняшнику без десикації посів проводити у ранні строки, віддаючи перевагу гібридам Ной, Харківський 49 та Красень.

3. При зміщенні строків сівби на більш ранні додатково враховувати показник зрідженості рослин соняшнику на початкових етапах розвитку в межах 7,5-8,0%.

4. Підбір сортів, гібридів та параметрів їх технологій вирощування проводити за екологічною моделлю адаптованості їх до погодних умов року.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Троценко В.І., Онопрієнко В.П., Бутенко А.О. Екологічне випробування гібридів соняшнику югославської селекції в умовах Північно-східної України // Вісник Сумського державного аграрного університету. - Суми. - 2001. - Вип.5. - С. 104-106. (Частка участі автора становить 50%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

2. Троценко В.І., Бутенко А.О. Особливості насінництва сортів соняшнику в Лісостеповій зоні України // Сельскохозяйственные науки. - Симферополь. - 2002. - Вып.№72. - С. 163-166. (Частка участі автора становить 50%: проведення досліджень, обробка даних).

3. Троценко В.І., Бутенко А.О. Матрикальна різноякісність насіння соняшнику // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - 2002. - Вип.6. - С. 66-68. (Частка участі автора становить 60%: проведення досліджень, обробка даних, узагальнення результатів).

4. Деменко В.М., Бутенко А.О. Вплив сортових особливостей на ураженість соняшника хворобами // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - 2002. - Вип.6. - С. 159-160. (Частка участі автора становить 60%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

5. Деменко В.М., Бутенко А.О. Вплив сортів та гібридів на розвиток хвороб соняшнику // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - 2003. - Вип.7. - С. 169-170. (Частка участі автора становить 70%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

6. Бутенко А.О. Вплив мінерального живлення на продуктивність сортів і гібридів соняшнику різних груп стиглості в умовах північно-східного регіону України // Вісник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - 2003. - Вип.7. - С. 139-141.

7. Бутенко А.О. Стан та перспективи виробництва соняшнику в Північно-східній частині України // Збірник матеріалів другої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (27-28 лютого 2002 р.). - Вінниця, 2002. - С. 56-57.

8. Бутенко А.О. Вплив сортових особливостей на формування урожаю соняшнику в умовах північного Лісостепу України // Матеріали науково-практичної конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського національного аграрного університету (2-18 квітня 2003 р.).- Суми. - С. 26.

Размещено на Allbest.ru