Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 632.913:633.31(292.485)

06.01.13 - гербологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ ЛЮЦЕРНИ ВІД ПОВИТИЦІ В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Ахмед Мохамед Альсавеаі

Київ - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Манько Юрій Прокопович, Національний аграрний університет, професор кафедри землеробства та гербології

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Борона Володимир Пантелеймонович, Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії захисту рослин кормових культур

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Брухаль Фелікс Йосипович, Інститут землеробства УААН, старший науковий співробітник лабораторії обробітку ґрунту і боротьби з бур'янами

Провідна установа - Інститут агроекології та біотехнології УААН, відділення агроекології, м. Київ

Захист відбудеться "7" червня 2005 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41

Автореферат розісланий 5 травня 2005 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.

Анотації

Ахмед Мохамед Альсавеаі. Ефективність заходів захисту посівів люцерни від повитиці в правобережному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 - гербологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертація присвячена вивченню впливу погодних умов на розвиток повитиці, її шкодочинність, розробці заходів захисту посівів люцерни від паразита, оцінці їх технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності, впливу опрацьованих заходів на якість урожаю.

Встановлений середній за силою зворотний кореляційний зв'язок між середньодобовою температурою повітря і тривалістю періоду розвитку повитиці від з'явлення її сходів до фази цвітіння (r = -0,68) надає можливість прогнозу часу настання цієї фази та визначення оптимальних строків захисних заходів. повитиця люцерна паразит

Середня шкодочинність повитиці польової на посівах люцерни, визначена в польових дрібноділянкових дослідах 2002-2004 рр., становить 1 ц/га зеленої маси в розрахунку на наявність упродовж вегетації повитиці в кількості пагонів 1 шт/м ², або 1,3 ц/га зеленої маси в розрахунку на масу повитиці 1 г/м 2.

Для ефективного захисту посівів люцерни від повитиці знайдені нові засоби - фітогербіцид алметид з нормою 0,1 кг/га і гербіцидна композиція мінеральних добрив у формі водного розчину карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га в об'ємі 500 л/га. Обприскування цими засобами стерні люцерни через 7 днів після зкошування забезпечує зменшення ураженості посівів повитицею на 94-96% і маси бур'яну на 82-84%, не поступаючись еталону, гербіциду раундап.

Вивчені заходи дозволяють одержувати урожайність люцерни на рівні чистих від паразита посівів, мають високу окупність та енергетичну доцільність, не погіршуючи якості урожаю.

Ключові слова: повитиця польова, люцерна, гербіциди, фітогербіцид алметид, гербіцидна композиція мінеральних добрив.

Ахмед Мохамед Альсавеаи. Эффективность приёмов защиты посевов люцерны от повилики в правобережной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 - гербология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

Повилика полевая распространена в Украине на площади 48,9 тыс. га в 19 областях, паразитируя главным образом на многолетних бобовых травах, в частности люцерне.

Диссертация посвящена изучению влияния погодных условий на развитие повилики, её вредоспособность, разработке приёмов защиты посевов люцерны от паразита, оценке их технической, хозяйственной, энергетической и экономической эффективности, влиянию разработанных приёмов на качество урожая.

Полевые мелкоделяночные опыты были проведены в 2002-2004 гг. на Агрономической опытной станции Национального аграрного университета в очагах повилики на посевах люцерны. Площадь учётных делянок в опытах 2 м 2, повторность 4-кратная, размещение делянок рендомизированное. При производственной проверке результатов полевых опытов размер учётной делянки составлял 0,02 га; повторность трёхкратная.

Для уничтожения повилики полевой в опытах изучали фитогербицид алметид, действующим веществом которого является синтетический аналог 3-ацетил-6-метоксибензальдегида, выделенного из осота розового, а также гербицидную композицию минеральных удобрений с участием карбамида. В качестве эталона в схеме опытов были варианты с рекомендованными против повилики гербицидами раундап и керб. Контрольными вариантами служили делянки посевов, поражённые повиликой без применения защитных мер (контроль 1) и делянки без повилики (контроль 2).

По результатам проведённых наблюдений установлена средняя за силой обратная корреляционная связь между среднесуточной температурой воздуха и длительностью периода развития повилики от появления её всходов до фазы цветения (r = -0,68). С помощью регрессионного анализа создана модель для прогноза времени наступления этой фазы, позволяющего принимать решения при определении оптимальных сроков защитных мер.

Средняя вредоспособность повилики полевой на посевах люцерны, определённая в полевых опытах, составляет 1 ц/га зелёной массы в расчёте на наличие побегов повилики в течение вегетации люцерны в количестве 1 шт/м 2, или 1,3 ц/га зелёной массы в расчёте на массу повилики 1 г/м 2. Основным направлением вредоспособности повилики полевой является существенное изреживание поражённых посевов и уменьшение массы культурных растений. При сильном поражении посевов повиликой (больше 60% стеблей) густота их уменьшается на 56%, а масса растений люцерны - в 3 раза по сравнению с чистыми посевами. При этом сырая масса повилики составляет 12 ц/га.

Для эффективной защиты посевов люцерны от повилики найдены новые средства - фитогербицид алметид в норме 0,1 кг/га и гербицидная композиция минеральных удобрений в форме водного раствора карбамида 120 кг/га и хлористого калия 100 кг/га в объёме 500 л/га. Опрыскивание этими средствами стерни люцерны через 7 дней после скашивания обеспечивает уменьшение поражённости посевов повиликой на 94-96% и массы сорняка - на 82-84%, не уступая эталону, гербициду раундап.

Изученные приёмы позволяют получать урожайность люцерны на уровне чистых от паразита посевов.

Применение этих приёмов контроля повилики полевой в посевах люцерны не оказывает отрицательного влияния на показатели качества зелёной массы - содержание сухого вещества и сырого протеина.

Содержание нитратов в зелёной массе люцерны в опытных вариантах защиты посевов от повилики не превышало величины ПДК. Изученные приёмы имеют высокую экономическую окупаемость и энергетическую целесообразность.

Ключевые слова: повилика полевая, люцерна, гербициды, фитогербицид алметид, гербицидная композиция минеральных удобрений.

Ahmed Mohamed Alsaweai. Efficiency of measurements on Lucerne sowings protection from dodder in right-bank Forest-Steppe Zone. - Manuscript.

PhD thesis for the obtaining of scientific degree "PhD in Agriculture" by specialty 06.01.13 - Herbology. - National Agricultural University, Kyiv, 2005.

The thesis is dedicated to investigation of weather conditions influence on dodder growing, damage that can be made to it, working up of methods of Lucerne sowings protection from parasites, estimation its technical, practical, energy and economic efficiency, influence of these measures on harvest quality.

A medium power inverse correlation relation between average day temperature and duration of dodder development according to appearance of its young crops to flowering phase (r = -0,68) was determined that gave the possibility to forecast the time of the beginning of this phase and determination of optimal period for protection measures.

Average damage from field dodder on clover sowings, was determined during small-field experiments in 2002-2004, and comprised 1 centner per hectare of green mass on the basis of field dodder amount during vegetation period. Numbers of cuttings - 1 item per m2 or 1,3 centners per hectare of green mass on the basis of dodder mass on 1 gram per m2 .

For effective protection of clover sowings from field dodder new remedies were found - Phytoherbicide Almetyd (dose 0,1 kg per hectare) and herbicide composition of mineral fertilizers in form of Karbamid water grout (120 kg per hectare) and 100 kg per hectare potassium chloride (500 liters per hectare). Spraying of Lucerne stubble with these remedies in 7 days after mowing decreases damage of sowings, that is made by field dodder, in 94-96%, and weeds in 82-84%. It works not worse than etalon - herbicide Raundan.

The methods that were studied allow receiving Lucerne productivity on the level of clear from parasite sowings that have high economic efficiency, energetic value and do not worsen crop quality.

Key words: field dodder, Lucerne, herbicides, Phytoherbicide Almetyd, herbicide composition of mineral fertilizers.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Ураженість посівів люцерни повитицею в Україні у сучасних умовах відмічена на площі 48,9 тис. га, що становить біля 4,9% всіх її посівів. І хоча в останнє десятиріччя спостерігається зменшення уражених площ, проте цей карантинний бур'ян зустрічається в 19 областях, тобто майже по всій території країни з тенденцією до розширення ареалу.

В той же час система захисту посівів від даного паразита потребує удосконалення. Зокрема недостатньо опрацьовані хімічні заходи екологічно безпечного знищення вегетуючих екземплярів бур'яну для попередження його насіннєвої репродукції. Тому пошук заходів ефективного контролю наявності повитиці в посівах люцерни залишається актуальним.

Не менш актуальним є проведене дослідження для батьківщини здобувача - Лівії, де люцерні належить провідне місце серед кормових рослин, і посіви її на великих площах уражені повитицею.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Проведене дослідження стало складовою частиною галузевої програми "Захист рослин 2002-2004" Міністерства аграрної політики України і науково-дослідної роботи кафедри землеробства та гербології Національного аграрного університету (НАУ) "Розробити та впровадити зональну модель екологічного землеробства в Лісостепу України", № державної реєстрації 0102U006197.

Мета та завдання досліджень. Метою проведених досліджень була розробка заходів технологічно ефективного, екологічно безпечного і економічно виправданого захисту посівів люцерни від повитиці в умовах правобережного Лісостепу України. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання:

– вивчити залежність розвитку повитиці польової від погодних умов;

– визначити шкодочинність бур'яну-паразита повитиці польової в посівах люцерни;

– порівнювальна оцінка технічної ефективності рекомендованих гербіцидів, гербіцидної композиції мінеральних добрив і фітогербіциду алметиду;

– господарська ефективність вивчених заходів захисту люцерни від повитиці;

– вплив вивчених заходів на показники якості урожаю люцерни;

– економічна та енергетична оцінка ефективності заходів захисту посівів люцерни від повитиці.

Об'єкти досліджень: посіви люцерни сорту Ярославна, рослини повитиці польової (Cuscuta campestris L.) в агрофітоценозі люцерни, гербіциди раундап, керб, фітогербіцид алметид, мінеральні добрива карбамід, хлористий калій.

Предмет досліджень - розвиток повитиці польової залежно від погодних умов, шкодочинність повитиці в посівах люцерни, технічна, господарська, економічна та енергетична ефективність заходів захисту посівів люцерни від повитиці.

Методи досліджень. Для розв'язання поставлених завдань застосовували такі методи: для вивчення впливу погодних умов на розвиток повитиці, її шкодочинності, технічної і господарської ефективності заходів захисту люцерни від паразита - метод польового досліду; для визначення показників якості урожаю люцерни - лабораторний метод; для оцінки енергетичної і економічної ефективності вивчених заходів - розрахунковий метод; для визначення достовірності результатів досліджень - статистичний метод.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному:

– визначенні залежності розвитку повитиці польової від погодних умов;

– визначенні шкодочинності повитиці польової в агрофітоценозі люцерни;

– порівняльному вивченні технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності нових винищувальних засобів контролювання повитиці в посівах люцерни - фітогербіциду алметиду і гербіцидної композиції мінеральних добрив порівняно з еталонними гербіцидами, раундапом і кербом.

Практичне значення отриманих результатів полягає в удосконаленні захисту посівів люцерни від карантинного бур'яну повитиці польової, яке передбачає прогноз з'явлення бур'яну в посівах і застосування ефективних винищувальних заходів.

Особистий внесок здобувача. Автор вивчив і проаналізував літературу з теми дисертації, провів польові досліди, зробив аналіз їх результатів, що дозволило зформулювати основні положення дисертаційної роботи та рекомендації по їх використанню в умовах сільськогосподарського виробництва.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень викладені автором на науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів Національного аграрного університету в 2002-2003 рр., четвертій науковій конференції Українського наукового товариства з гербології.

Публікації. За результатами виконаних досліджень опубліковані 4 наукові праці, в тому числі 3 статті в наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 145 сторінках комп'ютерного тексту, містить 24 таблиці, 4 рисунки, 14 додатків. Робота складається зі вступу, восьми розділів (сім з них являються експериментальною частиною), висновків та рекомендацій виробництву. Список літератури містить 201 назву, у тому числі 72 іноземних авторів.

Основний зміст роботи

Аналіз сучасного стану наукового забезпечення вирішення проблеми ефективного захисту посівів люцерни від повитиці (огляд літератури)

У розділі поданий аналіз наукових робіт з питань видового спектру, біологічних особливостей і шкодочинності роду повитиці на посівах люцерни, причин забур'яненості люцерни повитицею і тенденції її поширення в Україні, інформації про ефективність відомих заходів захисту посівів люцерни від повитиці. Встановлена відсутність методики прогнозування настання фази цвітіння повитиці, яке необхідне для обґрунтування строків здійснення ефективних захисних заходів, недостатність арсеналу захисних засобів. На основі проведеного аналізу визначена актуальність досліджень, їх мета і завдання.

Умови, програма і методика досліджень

Характеристика ґрунтових умов місця проведення досліджень. Польові досліди з теми були проведені в 2002-2004 рр. на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету, розташованій в с. Пшеничне Васильківського району Київської області. Ця територія віднесена до Фастівського природно-сільськогосподарського району Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Правобережної провінції зони Лісостепу.

Ґрунтове вкриття на дослідному полі - чорнозем типовий середньо-суглинковий. Вміст гумусу в оброблюваному шарі ґрунту 4,5%, рН сольове 6,9-7,3; ємність вбирання - 32 мг·екв на 100 г ґрунту. Запас гумусу в метровій товщі становив 404-448 т/га. Ґрунтові води розташовані на глибині 5-6 м. Повна вологоємність ґрунту в 0-30 см становить 38,4%, польова - 28,2%, вологість розриву капілярів - 19,7%, максимальна гігроскопічність - 7,46%, недоступна для рослин вологість - 10%, загальна щільність у рівноважному стані - 52-55%, рівноважна об'ємна маса - 1,2 г/м 3, питома маса - 2,59 г/см 3. За вмістом легкогідролізованого азоту ґрунт належить до слабозабезпеченого (2,6 мг/100 г), рухомого фосфору (10 мг/100 г) і обмінного калію (7,8 мг/100 г) - середньо забезпеченого.

Описана характеристика ґрунту свідчить про те, що досліди проведені в типових ґрунтових умовах, оскільки такі ґрунти займають 54,6% території правобережного Лісостепу.

Аналіз метеорологічних умов в роки проведення дослідів. Погодні умови в роки проведення дослідів істотно відрізнялись між собою і від багаторічної норми. Гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період в 2002 р. (1,5) істотно перевищував багаторічну норму (1,2) при істотно більшій від норми сумі опадів (416,4 мм проти 368 мм) та адекватним нормі температурним умовам. Навпаки, гідротермічний коефіцієнт за вегетаційний період в 2003 р. (1,0) і 2004 р. (1,0) істотно поступався багаторічній нормі, засвідчуючи відносну посушливість погоди.

Технологічні умови в польових дослідах. Польові досліди проводили на посівах люцерни ранньостиглого сінокісного сорту Ярославна другого року життя. Засоби знищення повитиці вносили на сьомий день після другого укосу люцерни по стерні способом обприскування. В усіх варіантах, окрім варіанту з гербіцидною композицією, в цей час були внесені сухі мінеральні добрива - аміачна селітра в нормі N60 кг/га і хлористий калій К 60 кг/га. У варіанті з гербіцидною композицією мінеральних добрив ділянки були обприскані водним розчином карбаміду і хлористого калію в нормах, адекватних іншим варіантам (N60К 60), в об'ємі 500 л/га.

Біологічна і ботанічна характеристика бур'янового компонента агрофітоценозу люцерни на дослідному полі. В середньому за три роки польових дослідів забур'яненість посівів в контрольному варіанті можна віднести до коренепаростково-кореневищного агротипу з участю осоту рожевого (Cursium arvensis L.) - 5% і пирію повзучого (Elytrigia repens L.) - 95% при загальній рясності бур'янів 62 шт/м 2. Повитиця польова (Cuscuta arvensis L.) зустрічалась в посівах люцерни вогнищами, в межах яких ураженість рослин люцерни паразитом сягала 81%. В цих вогнищах і були позначені ділянки польових дослідів.

Методика проведення дослідів і програма спостережень в них. Шкодочинність повитиці визначали за результатами спостережень в дрібноділянкових польових дослідах за схемою:

1. Посів люцерни без повитиці (контроль).

2. Посів люцерни, уражений повитицею в незначній мірі (<25%).

3. Посів люцерни з середнім ураженням повитицею (до 50%).

4. Посів люцерни, уражений повитицею в значній мірі (>50%).

Розмір облікової ділянки в цих дослідах 1-1,5 м 2 при 5-кратній повторності.

Визначали в досліді такі показники:

1. Кількість пагонів люцерни, шт/м 2.

2. Зелена маса люцерни, г/м 2.

3. Кількість пагонів повитиці, шт/м 2.

4. Маса рослин повитиці, г/м 2.

5. Кількість і маса інших видів бур'янів.

Шкодочинність повитиці розраховували за часткою від ділення величини втрат урожаю зеленої маси люцерни, ц/га на кількість пагонів повитиці або її маси, яка припадає на 1 м 2.

Для оцінки технічної, господарської, енергетичної і економічної ефективності заходів контролювання повитиці на посівах люцерни були проведені дрібноділянкові польові досліди за схемою:

1. Посів люцерни, уражений повитицею без заходів захисту (контроль 1).

2. Посів люцерни без повитиці (контроль 2).

3. Раундап 48% в.р. 0,6 л/га.

4. Керб W 50% з.п. 4,6 кг/га.

5. Алметид 80% з.п. 0,1 кг/га.

6. Алметид 80% з.п. 0,3 кг/га.

7. Алметид 80% з.п. 0,9 кг/га.

8. Гербіцидна композиція мінеральних добрив.

Площа облікових ділянок в цьому досліді 2 м 2 при 4-кратній повторності. Розташування ділянок - рендомізоване.

Технічну ефективність вивчених заходів оцінювали за кількістю уражених повитицею пагонів люцерни, вираженою у відсотках від усіх пагонів, а також за вегетативною масою повитиці і інших видів бур'янів.

Господарську ефективність заходів захисту люцерни від повитиці визначали за показниками урожайності зеленої маси люцерни, врахованої суцільним способом.

Енергетичну оцінку вивчених заходів проводили за методикою, описаною Ю. Манько (2002).

Економічну ефективність заходів захисту люцерни від повитиці визначали за показниками окупності витрат на їх здійснення. Вартість зеленої маси люцерни при цьому розраховували за вмістом в ній кормових одиниць і ринковою ціною вівса.

Оцінку типовості погодних умов вегетаційного сезону в роки дослідів здійснювали за статистичними критеріями варіаційного аналізу (Логвинов К.Т., 1976).

Якість урожаю зеленої маси люцерни оцінювали за вмістом сухої речовини термостатним методом, сирого протеїну - по К'єльдалю на приладі-аналізаторі системи К'єльтек-Авто-1030 шведської фірми Текатор, нітратів - іономіром ЭВ-74 за ГОСТ 13.496.19-86.

Кореляційний та дисперсійний аналізи даних експериментальних спостережень виконані за методикою, описаною Б.А. Доспеховим (1985).

Виробнича перевірка технічної та господарської ефективності рекомендованих заходів проведена в 2003 р. в умовах Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету. Облікова площа ділянок в цьому досліді становила 0,02 га при 3-кратній повторності.

Вплив погодних умов на розвиток повитиці польової

Успіх в справі ліквідації повитиці на полях залежить від ефективного запобігання репродукції насіння паразита. Досягти цього можна у випадку проведення винищувальних заходів до фази цвітіння повитиці з тим, щоб запобігти утворенню її життєздатного насіння.

Вибір оптимальних строків проведення захисних заходів вимагає наявності методики прогнозу настання фази цвітіння повитиці. Для створення моделі такого прогнозу нами проведений кореляційний аналіз залежності між двома перемінними величинами - тривалістю періоду розвитку повитиці від сходів до цвітіння і середньодобовою температурою повітря за цей період. Для аналізу використані спостереження за 10 років, в тому числі власні - за 3 роки і архівні дані карантинної служби Київської області. На основі результатів кореляційного аналізу встановлена середня за силою істотна обернена залежність між вказаними величинами та створена регресійна модель, яка дозволяє з ймовірністю 95% передбачити час настання фази цвітіння повитиці. Перевірка справджуваності прогнозу (верифікація) за аргументами 2002-2004 рр. показала, що помилка прогнозу за створеною моделлю становить в середньому 3 дні запізнення цвітіння повитиці порівняно з прогнозом.

уmin = 42 доби при х = 15,5 єС

уmax = 103 доби при х = 11 єС

tr =4 t05 = 2.6

Шкодочинність повитиці польової на посівах люцерни в дослідах

На величину шкодочинності бур'янів, яку вимірюють втратами урожаю ц/га, обумовленими постійною наявністю упродовж вегетації культурних рослин даного бур'яну в кількості 1 шт/м ², істотно впливає їх рясність. Тому показник шкодочинності визначають в результаті формування в модельних дослідах різних рівнів рясності бур'янів. Визначений в цих дослідах середній модуль шкодочинності буде найкраще відповідати потребам практичної гербології, враховуючи строкатість рясності бур'янів у виробничих умовах. Об'єктивність показника шкодочинності бур'янів забезпечується також багаторічними дослідами в умовах різної урожайності, яка також впливає на величину шкодочинності.

Зокрема, нашими дослідженнями встановлена величина середньої шкодочинності повитиці польової в посівах люцерни, яка становить у розрахунку на наявність 1 стебла паразита на 1 м 2 - 1,0 ц/га і в розрахунку на масу паразита 1 г/м 2 - 1,3 ц/га зеленої маси (табл. 1). Основними проявами негативного впливу повитиці на люцерну виявилось масове відмирання уражених рослин жертви та істотне зменшення їх маси. Так, при ураженні 60% рослин люцерни маса повитиці досягала 12 ц/га, зрідженість посівів сягала 56%, а маса люцерни зменшувалась порівняно з контролем в 3,0 рази.

Таблиця 1 - Середня шкодочинність повитиці польової в посівах люцерни (с. Пшеничне, Васильківский р-н, 2002-2004 рр.)

Варіанти досліду	Кількість стебел повитиці, шт/м 2	Маса рослин повитиці, г/м 2	Урожайність зеленої маси люцерни, ц/га	Втрати урожаю від повитиці, ц/га	Шкодочинність повитиці, ц/га
					на 1 стебло на 1 м 2	на 1 г маси на 1 м 2
1. Посіви без повитиці (контроль)	0	0	137	0	0	0
Посіви з різним ураженням повитицею:
2 незначне	28	21	93	-44	1,6	2,1
3 незначне	51	41	84	-53	1,0	1,3
4 середнє	62	50	74	-63	1,0	1,3
5 середнє	79	66	60	-77	0,9	1,2
6 значне	116	91	46	-91	0,8	1,0
значне	155	130	47	-90	0,6	0,7
Середня шкодочинність					1,0	1,3

Технічна ефективність заходів захисту посівів люцерни від повитиці польової

Облік ураженості люцерни повитицею і маси бур'янів, проведений упродовж трьох років досліджень варіантів винищувальних заходів, дозволив зробити оцінку технічної їх ефективності. Встановлено, що фітогербіцид алметид з діючою речовиною 3-ацетил-6-метоксибензальдегідом в нормі 0,1-0,3 кг/га, а також гербіцидна композиція мінеральних добрив викликали зменшення ураженості люцерни повитицею на 94-96%, її маси - на 84-86%, не поступаючись еталонним гербіцидам, раундапу і кербу (табл. 2).

Таблиця 2 - Технічна ефективність винищувальних заходів контролю повитиці польової в посівах люцерни в середньому за 2002-2004 рр.

Варіанти досліду	Ураженість стебел люцерни повитицею	Маса повитиці	Маса інших видів бур'янів
	% від усіх стебел	± % до контролю	г/м 2	± % до контролю	г/м 2	± % до контролю
1. Посів, уражений повитицею, без заходів захисту (контроль 1)	47	0	197	0	252	0
2. Посів без повитиці (контроль 2)	0	-100	0	-100	246	-2
3. Раундап 0,6 кг/га (еталон)	1	-98	27	-86	123	-51
4. Керб 4,6 кг/га	4	-92	32	-84	218	-14
5. Алметид 0,1 кг/га	3	-94	35	-82	175	-31
6. Алметид 0,3 кг/га	2	-96	28	-86	133	-47
7. Алметид 0,9 кг/га	0	-100	0	-100	83	-67
8. Гербіцидна композиція з карбамідом	3	-94	32	-84	173	-31
НІР 05, %		24,6		11,2		10

Вивчені заходи були недостатньо ефективними проти інших бур'янів, які представлені в досліді багаторічними видами.

Господарська ефективність заходів захисту посівів люцерни від повитиці польової

Усуваючи шкодочинність повитиці, застосовані в дослідах заходи її знищення сприяли підвищенню урожайності люцерни. Кращими варіантами за урожайністю зеленої маси виявилися застосування алметиду в нормі 0,1 кг/га і гербіцидної композиції мінеральних добрив. На цих ділянках урожайність люцерни не відрізнялась від контролю без повитиці (табл. 3). В інших захищених варіантах урожайність люцерни в середньому за роки досліджень істотно поступалась цьому контролю у зв'язку з пригніченням культурних рослин препаратами. Особливо помітним це явище було в 2002 р., несприятливому для люцерни. Найменшою урожайністю люцерни відрізнялись ділянки, уражені повитицею без заходів захисту. Зниження урожайності люцерни в цьому варіанті порівняно з контролем без повитиці становило в середньому за 3 роки 40%.

Таблиця 3 - Зміни урожайності зеленої маси люцерни під впливом заходів захисту посівів від повитиці, 2002-2004 рр.

Варіанти досліду	Урожайність по роках, ц/га	Середнє
	2002	2003	2004	ц/га	± % до контро-лю
1. Посів, уражений повитицею, без заходів захисту (контроль 1)	141	160	88	129	-40
2. Посів без повитиці (контроль 2)	221	198	229	216	0
3. Раундап 0,6 кг/га (еталон)	170	176	234	193	-11
4. Керб 4,6 кг/га	145	187	231	191	-12
5. Алметид 0,1 кг/га	205	200	237	214	-1,0
6. Алметид 0,3 кг/га	145	175	229	183	-15
7. Алметид 0,9 кг/га	144	163	206	171	-21
8. Гербіцидна композиція з карбамідом	207	198	243	216	0
НІР 05 взаємодії факторів				3,4	1,9
НІР 05 варіантів досліду				2,0	1,1
НІР 05 роки дослідів				1,2	0,6

Факторіальний аналіз залежності урожайності люцерни від вивчених заходів та років досліджень свідчить, що її варіювання в досліді на 67,3% обумовлене заходами захисту від повитиці та взаємодією цих заходів з погодними умовами в роки досліджень.

При визначенні впливу вивчених заходів на якість урожаю встановлено істотне, на 20% зменшення вмісту сухої речовини під впливом ураження повитицею. На ділянках, оброблених препаратами, відмічена тенденція до зменшення вмісту сухої речовини і тенденція до збільшення вмісту сирого протеїну порівняно з посівом без повитиці (табл. 4).

Таблиця 4 - Зміни показників якості зеленої маси люцерни залежно від заходів захисту її посівів від повитиці

Варіанти досліду	Вміст сухої речовини, %	Вміст сирого протеїну, %
	2002	2003	2004	середнє	2002	2003	2004	середнє
				%	± % до контролю 2				%	± % до контролю 2
1. Посів, уражений повитицею, без заходів захисту (контроль 1)	24,7	21,3	22,7	22,9	-20	26,6	24,1	25,0	25,2	+1,6
2. Посів без повитиці (контроль 2)	33,1	24,5	28,5	28,7	0	21,9	26,3	26,2	24,8	0
3. Раундап 0,6 кг/га (еталон)	30,5	20,0	24,7	25,0	-13	26,0	26,5	26,4	26,3	+6,0
4. Керб 4,6 кг/га	31,3	22,6	26,5	26,8	-6,6	28,9	23,7	25,8	26,1	+5,2
5. Алметид 0,1 кг/га	33,7	19,5	22,5	25,2	-12,2	23,9	27,7	25,3	25,6	+3,2
6. Алметид 0,3 кг/га	33,0	21,2	25,2	26,4	-8,0	26,4	26,5	26,0	26,3	+6,0
7. Алметид 0,9 кг/га	34,3	20,6	26,0	26,9	-6,3	23,6	26,1	25,2	25,0	+0,8
8. Гербіцидна композиція з карбамідом	34,7	24,0	28,5	29,0	+1,0	25,8	27,5	26,5	26,6	+7,2
НІР 05				3,3	12,4				3,0	11,5

Аналіз наведених в таблиці 5 результатів визначення вмісту нітратів в зеленій масі люцерни свідчить, що він був істотно меншим від ГДК в усіх варіантах, який становить для зелених кормів 500 мг/кг, а для сухої речовини в зеленій масі - 2000 мг/кг.

Звертає увагу тенденція до зменшення вмісту нітратів в дослідних варіантах порівняно з контролем без повитиці. Істотне зменшення вмісту нітратів в зеленій масі люцерни, ураженої повитицею без заходів захисту, свідчить про ймовірне інтенсивне використання їх рослинами паразита.

Таблиця 5 - Вплив заходів захисту посівів від повитиці польової на вміст нітратів в сухій речовині зеленої маси

Варіанти досліду	Масова частина нітратів, мг/кг	Середнє
	2002	2003	2004	мг/кг	± % до контролю
1. Посів, уражений повитицею, без заходів захисту (контроль 1)	420	396	351	389	-37
2. Посів без повитиці (контроль 2)	630	631	590	617	0
3. Раундап 0,6 кг/га (еталон)	570	542	535	549	-11
4. Керб 4,6 кг/га	430	431	390	417	-32
5. Алметид 0,1 кг/га	527	517	495	513	-17
6. Алметид 0,3 кг/га	540	545	490	525	-15
7. Алметид 0,9 кг/га	550	551	510	537	-13
8. Гербіцидна композиція з карбамідом	630	641	580	617	0
НІР 05				18,0	3,4

Біоенергетична і економічна оцінка заходів захисту посівів люцерни від повитиці

Коефіцієнт енергетичної ефективності вказує на відносну оцінку ефективності заходів, а приймати рішення при виборі найбільш енергетично ефективного заходу в конкретних умовах треба за величиною приросту енергії, акумульованої в урожаї порівняно з енергозатратами на його вирощування, тобто за величиною енергетичної доцільності. Серед вивчених заходів захисту люцерни від повитиці найбільш енергетично доцільним заходом виявилося застосування гербіцидної композиції мінеральних добрив (табл. 6).

Таблица 6 - Біоенергетична оцінка заходів захисту посівів люцерни від повитиці (2002-2004 рр.)

Варіанти досліду	Урожайність зеленої маси, ц/га	Приріст урожаю, ц/га	Суха речовина, ц/га	Енергія, МДж/га	Коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее)	Енергетична доцільність, ±МДж/га
				акумульована в прирості урожаю	енерговитрати на отримання приросту
1. Посів, уражений повитицею, без заходів захисту (контроль 1)	129	0	0	0	0	0	0
2. Посів без повитиці (контроль 2)	216	+87	+24,9	47000	-	-	-
3. Раундап 0,6 кг/га (еталон)	193	+64	+16,0	30200	312,6	96,6	+29887
4. Керб 4,6 кг/га	191	+62	+16,6	31400	1273,4	24,6	+30127
5. Алметид 0,1 кг/га	214	+85	+21,4	40515	87,2	464	+40428
6. Алметид 0,3 кг/га	183	+54	+14,2	26800	140,0	191,4	+26660
7. Алметид 0,9 кг/га	171	+42	+11,3	21400	298,0	71,8	+21102
8. Гербицідна композиція з карбамідом	216	+87	+25,2	47666	5646,0	8,5	+42020

Оцінка економічної ефективності досліджених заходів проведена за окупністю всіх технологічних витрат на вирощування люцерни і окупністю додаткових витрат, пов'язаних з їх застосуванням.

Найбільша окупність витрат на всю технологію вирощування люцерни серед вивчених заходів властива варіантам з раундапом, алметидом в нормі 0,1-0,3 кг/га і гербіцидною композицією мінеральних добрив. Ці ж варіанти відрізнялись і найбільшою окупністю додаткових витрат на їх виконання (табл. 7).

Таблица 7 - Економічна ефективність заходів захисту посівів люцерни від повитиці польової (2002-2004 рр.)

Показники	Варіанти досліду
	уражена повитицею (контроль 1)	без повитиці- (контроль 2)	раундап 0,6 кг/га (ета-лон)	керб 4,6 кг/га	алметид 0,1 кг/га	алметид 0,3 кг/га	алметид 0,9 кг/га	гербіцидна композиція з карбамідом
1. Урожайність зеленої маси, ц/га	129	216	193	191	214	183	171	216
2. Урожайність в кормових одиницях, ц/га	27,1	45,4	40,5	40,1	44,9	38,4	35,9	45,4
3. Реалізаційна ціна, грн/ц	35,0
4. Вартість валової продукції, грн./га	948,5	1589,0	1417,5	1403,5	1571,5	1344,0	1256,5	1589
5. Вартість приросту продукції, грн./га	0	640,5	469,0	455,0	623,0	395,5	308,0	640,5
6. Затрати на валову продукцію, грн.га	637	637	664	896	665	721	891	772
7. Додаткові витрати на дослідні заходи, грн/га	0	0	27	259	28	84	254	135
8. Прибуток від всієї технології вирощування, грн./га	311,5	952	753,5	507,5	906,5	623	365,5	817
9. Прибуток від дослідного заходу, грн./га	0	0	442	196	595,0	311,5	54	505,5
10. Окупність всіх витрат, грн.	0,49	1,49	1,13	0,57	1,36	0,86	0,41	1,06
11. Окупність витрат на виконання дослідного варіанту, грн.	0	0	16,4	0,75	21,2	3,7	0,21	3,74

Виробнича перевірка заходів захисту посівів люцерни від повитиці

Виробнича перевірка ефективності захисту посіву люцерни від повитиці за допомогою гербіцидної композиції мінеральних добрив була проведена в 2003 р. на площі 0,25 га в Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету. В цьому році спостерігалось ураження посіву люцерни другого року життя, яке становило в середньому 45%. Розмір облікової ділянки в цьому досліді становив 0,02 га при триразовому повторенні. Водний розчин об'ємом 500 л/га карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га вносили тракторним обприскувачем ОПШ-15 по стерні люцерни через 7 днів після першого укосу. На контрольних ділянках вносили по стерні аміачну селітру і хлористий калій в сухому стані в нормах, адекватних по діючій речовині гербіцидній композиції добрив.

Схема досліду складалася з трьох варіантів:

1) посів, уражений повитицею без заходів захисту (контроль 1);

2) посів без повитиці (контроль 2);

3) гербіцидна композиція мінеральних добрив.

В досліді визначали ураженість люцерни повитицею і масу паразита на п'яти ділянках розміром 1 м ² перед збиранням урожаю другого укосу.

Урожайність зеленої маси визначали методом суцільного обліку. Цей облік засвідчив зниження урожайності на 35% на уражених повитицею ділянках (150 ц/га) порівняно з посівом без повитиці (230 ц/га).

Гербіцидна композиція мінеральних добрив викликала зменшення ураженості люцерни повитицею на 98%, маси повитиці - на 93% і обумовила урожайність зеленої маси 240 ц/га на рівні посівів без повитиці.

Висновки

В дисертації викладені експериментально опрацьовані нові технологічні заходи ефективного захисту посівів люцерни від повитиці польової, визначені оптимальні, економічно, біоенергетично та екологічно обґрунтовані регламенти їх застосування, які запобігають втратам урожаю і зниженню якості зеленої маси.

Проведені дослідження з оцінки технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності заходів контролювання повитиці на посівах люцерни дозволяють зробити наступні висновки:

1. Встановлений середній за силою зворотний кореляційний зв'язок між середньодобовою температурою повітря і тривалістю періоду розвитку повитиці від сходів до цвітіння. На основі цієї кореляційної залежності створена регресійна модель, яка дозволяє з ймовірністю 95% передбачити час настання фази цвітіння повитиці і приймати рішення про оптимальні строки захисних заходів.

2. Визначення середньої шкодочинності повитиці польової на люцерні показало, що основними її напрямами являється істотне зрідження посівів і зменшення маси культурних рослин. За сильного ураження посівів урожайність люцерни зменшується на 70-90%.

3. Враховуючи карантинний статус повитиці польової, її здатність до швидкого поширення і велику шкодочинність, доцільним слід вважати захист посівів люцерни при наявності стебел паразита більше 1 шт/м ² або їх маси 0,8 г/м ².

4. Для ефективного контролювання повитиці польової на посівах люцерни знайдені нові засоби - фітогербіцид алметид в нормі 0,1 кг/га і гербіцидна композиція мінеральних добрив в формі водного розчину карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га в об'ємі 500 л/га. Обприскування цими засобами стерні люцерни через 7 днів після зкошування забезпечує зменшення ураженості посівів повитицею на 94-96% і маси бур'яну на 82-84%, не поступаючись еталону, гербіциду раундап.

5. Усунення шкодочинності повитиці вивченими винищувальними засобами дозволяє зберігати урожайність зеленої маси на рівні чистих від бур'яну посівів.

6. Вивчені заходи контролю повитиці польової в посівах люцерни не мали негативного впливу на показники якості її зеленої маси - вміст сухої речовини і протеїну.

7. Вміст нітратів в зеленій масі люцерни в дослідних варіантах захисту посівів від повитиці не перевищував величини ГДК.

8. Найбільшою енергетичною доцільністю серед вивчених заходів захисту люцерни від повитиці відрізняється внесення гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду, а також варіант застосування фітогербіциду алметиду в нормі 0,1 кг/га.

9. Найбільша окупність витрат на всю технологію вирощування люцерни серед вивчених варіантів захисту посівів від повитиці властива застосуванню раундапу, а також алметиду і гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду. Ці ж варіанти відрізняються і найбільшою окупністю додаткових витрат на їх виконання.

Рекомендації виробництву

1. Для визначення оптимальних строків здійснення винищувальних заходів проти повитиці польової на посівах люцерни складати прогноз настання фази цвітіння бур'яну за опрацьованою методикою.

2. Одночасно з підживленням люцерни знищувати повитицю польову водним розчином 500 л/га композиції мінеральних добрив карбаміду в нормі 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га способом обприскування стерні люцерни не пізніше 7 днів після її зкошування.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі Шкодочинність повитиці польової (Cuscuta Campestris Junck) в посівах багаторічних бобових трав // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К. - 2002. - Вип. 57. - С. 237-240 (участь у дослідженні, аналізі результатів, написанні статті).

Манько Ю.П., Орел Л.В., Ахмед Мохамед Альсавеаі Порівняльна ефективність засобів захисту посівів люцерни від повитиці // Проблеми бур'янів і шляхи зниження забур'янення орних земель. - К.: Колобіг, 2004. - С. 60-64 (проведення польових дослідів, написання статті).

Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі, Левченко Д.Ф. Теплозабезпеченість повитиці польової. Залежність розвитку злісного карантинного бур'яну від середньодобової температури повітря // Карантин і захист рослин. - 2004.- № 10. - С. 30-31 (участь у спостереженнях і написанні статті).

Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі Не поступаючись еталону. Оцінка ефективності засобів захисту посівів люцерни від повитиці // Карантин і захист рослин. - 2005. - № 2. - С. 14 (проведення досліджень, участь у підготовці статті).

Размещено на Allbest.ru