Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 633.842:631.5:631.234

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Підбір сортименту та вдосконалення технології вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць

06.01.06 - овочівництво

Завадська Оксана Володимирівна

КИЇВ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Барабаш Орест Юліанович Національний аграрний університет, професор кафедри овочівництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Овчарук Василь Іванович, Подільська державна аграрно-технічна академія, проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Жук Віталій Юхимович, Київський науково-дослідний центр Інституту овочівництва та баштанництва УААН, завідувач лабораторії дворічних овочевих культур

Провідна установа - Вінницький державний аграрний університет, кафедра плодівництва, овочівництва, технології зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, Міністерство аграрної політики України, м. Вінниця

Захист відбудеться “2” липня 2004 р. о 12.30 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.004.04 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд.65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41.

Автореферат розісланий “1” червня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Балабайко В.Ф.

Загальна характеристика роботи

овоч біологічний перець

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Україна потребує розширення ринку овочевої продукції та подовження термінів її надходження. Це можливо завдяки вирощуванню у спорудах закритого ґрунту малопоширених культур, асортимент яких з успіхом може розширити перець солодкий. Культивування його у несезонний період економічно вигідне та подовжує споживання свіжої продукції до 8-9-ти місяців. Однак впровадження у виробництво відбувається повільно внаслідок невисокої урожайності. Причиною цього є недосконалість технології вирощування.

Основою успішного вирощування перцю солодкого у закритому ґрунті є скоростиглі, тіневитривалі, високопродуктивні, стійкі до перепадів температур та проти хвороб сорти і гібриди. У переліку вітчизняного сортименту цієї культури, занесеного до Реєстру сортів рослин, немає жодного гібрида, придатного для вирощування в продовженій культурі зимових теплиць. Натомість створено багато зарубіжних, які поширюються в Україні. Однак вирощування їх у наших умовах не завжди забезпечує бажаний результат. Зважаючи на це, існує потреба у вивченні господарсько-біологічних ознак іноземних гібридів перцю солодкого та виділенні кращих для виробництва. Для підвищення врожайності та здешевлення продукції досить актуальним є також підбір регуляторів росту рослин та оптимальних заходів формування рослин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Науково-дослідна робота за темою дисертації є розділом комплексних досліджень, що проводяться кафедрою овочівництва відповідно до науково-технологічної програми Національного аграрного університету “Розробка та удосконалення технології вирощування овочевих культур у відкритому та закритому ґрунті”. Номер державної реєстрації 0103U008113.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення окремих елементів технології вирощування перцю солодкого в зимових теплицях для забезпечення високої продуктивності в умовах IV світлової зони України. У зв'язку з цим були поставлені наступні завдання:

– вивчити біологічні особливості та реакцію на фактори зовнішнього середовища сорту та гібридів перцю солодкого у зимових теплицях;

– виявити найбільш скоростиглі та продуктивні гібриди перцю солодкого;

– визначити дію регуляторів росту рослин на перець солодкий у зимових теплицях та підібрати оптимальні способи їх застосування;

– вивчити вплив різних способів формування рослин на ріст, розвиток та продуктивність перцю солодкого в зимових теплицях;

– встановити товарність та основні біохімічні показники плодів перцю солодкого, залежно від сорту чи гібрида, застосованого регулятора росту рослин та способу формування;

– оцінити економічну ефективність вирощування нових гібридів перцю солодкого, встановити рентабельність застосування регуляторів росту рослин, а також - різних способів їх формування.

Об'єкт досліджень - фізіологічні процеси, які відбуваються у рослинах перцю солодкого в зимових теплицях залежно від сорту чи гібрида, способу формування рослин та під впливом регуляторів росту.

Предмет досліджень - гібриди перцю солодкого: Бібер F1, Боссанова F1, Карпатія F1, Нассау F1, Ніва F1, Чіка F1 і сорт Дружок; стимулятори росту івін та емістим С.

Методи досліджень - вегетаційні досліди, лабораторні дослідження біохімічного складу плодів, статистичні методи аналізу результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні здійснено господарсько-біологічну оцінку гетерозисних гібридів перцю солодкого іноземної селекції в умовах продовженої культури зимових блокових теплиць IV світлової зони. Проведено їх порівняльну оцінку за скоростиглістю, продуктивністю, стійкістю до осипання квіток та зав'язей та проти хвороб, товарними, біохімічними та економічними показниками. Вивчено вплив регуляторів росту рослин на ріст, розвиток та продуктивність перцю солодкого та виділено найкращий спосіб їх застосування. Встановлено оптимальний спосіб формування рослин.

Практичне значення одержаних результатів. Впровадження у виробництво гібридів перцю солодкого Боссанова F1 та Ніва F1, відібраних на основі проведених досліджень, забезпечило врожайність 17,0 та 16,4 кг/м2 відповідно, що на 6,0 та 5,4 кг/м2 більше від контролю. Поєднане застосування регуляторів росту рослин дозволяло отримати 17,8 кг/м2 плодів перцю солодкого, а рівень рентабельності зростав на 27,3 % порівняно з контролем. Формування рослин у два пагони забезпечило продуктивність на рівні 16,4 кг/м2 та рівень рентабельності - 43,5 %.

Впровадження у виробництво. Виробниче випробування перспективних гібридів перцю солодкого в продовженій культурі зимових блокових теплиць проведене у ВАТ “Київська овочева фабрика” на площі 0,5 га та у ВАТ “Комбінат “Тепличний” Київської області Броварського району на площі 0,5 га Умовно чистий прибуток від вирощування гібрида Боссанова F1 становив 22,9, а від Ніва F1 - 20,5 грн./м2.

Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта в роботі полягає у постановці завдань, розробці способів і методів їх вирішення, проведенні експериментальних досліджень, їх аналізі, узагальненні результатів і джерел літератури.

Апробація роботи. Матеріали дисертаційної роботи були обговорені на засіданнях кафедри овочівництва НАУ, доповідях на наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів плодоовочевого факультету НАУ (Київ, 2002-2003 рр.); на Міжнародній науковій конференції присвяченій 160-річчю Уманського державного аграрного університету “Біологічні науки і проблеми рослинництва” (Умань, 23-26 червня 2003 рік) та наукових працях.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові статті в фахових виданнях без співавторів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел, який включає 228 назв, у тому числі 28 - зарубіжних авторів. Робота викладена на 163 сторінках машинописного тексту, включає 47 таблиць, 28 рисунків, з них 9 фотознімки.

Основний зміст роботи

Умови і методика проведення досліджень

Експериментальні дослідження проводили в зимових блокових теплицях відкритого акціонерного товариства “Київська овочева фабрика”, в агрокомбінаті “Світанок” упродовж 2001-2003 рр. шляхом вегетаційних дослідів. Господарство знаходиться в умовах IV світлової зони. Розсаду вирощували касетним способом. Висаджували її на постійне місце у скляну ґрунтову блокову зимову теплицю. Температуру повітря у споруді протягом усього вегетаційного періоду підтримували в межах 23-250С у сонячні дні, 21-220С - у хмарні та 18-200С - вночі.

Температуру повітря у теплиці визначали за допомогою датчиків та тижневого термографа (М-21). Відносну вологість повітря фіксували тижневим гігрографом (М-16). Виміри проводили всередині дослідних ділянок на висоті 1 м від ґрунту. Освітленість визначали люксметром Ю-16 (у третьому досліді), розміщеним за центральною віссю крони куща.

Досліди закладали згідно з методиками викладеними в працях В.Ф. Моисейченка (1988, 1996) та Інституту овочівництва та баштанництва (2001). Повторність досліду 4-разова. Площа облікової ділянки становила 5 м2. Схема висаджування розсади - 90Ч40 см, кількість рослин на 1 м2 - 2,8 шт. Біометричні вимірювання проводили на 5 типових рослинах у першому та третьому повтореннях кожного варіанта (А.А. Плохинский, 1961). Площу поверхні листків визначали розрахунковим методом за лінійними розмірами листкової пластини за формулою (В.И. Костюк, 1990).

Для визначення основних біохімічних показників плодів перцю солодкого у період масового плодоношення відбирали середній зразок стандартних плодів у фазу технічної стиглості (2 кг). Вміст сухої речовини визначали гравіметричним методом, цукрів - за Бертраном, аскорбінової кислоти - за Муррі, клітковини - за Геннебергом і Штоманом, нітратного азоту - потенціометричним методом за допомогою іонселективного електрода ЭИМ-11.

Математичну обробку одержаних даних проводили за Б.А.Доспєховим методом дисперсійного аналізу з використанням програми “Ttest”. Для виявлення закономірностей використовували метод кореляції. Економічну ефективність визначали за загальноприйнятою методикою.

На постійне місце висаджували 50-денну розсаду. Після приживання, рослини підв'язували до шпалери (кожен пагін окремо). Формували рослини, крім досліду з вивчення способів формування, в два пагони. Плоди збирали у фазу технічної стиглості. Бокові пагони, крім комбінованого способу при вивченні формування рослин, прищипували на 2-3 зав'язі. При підборі сортименту перцю солодкого (схема досліду наведена у табл. 1) вивчали шість гібридів іноземної селекції: Бібер F1, Боссанова F1 Карпатія F1, Нассау F1, Ніва F1 та Чіка F1 і вітчизняний сорт Дружок.

При вивченні регуляторів росту та способів їх застосування (схема досліду наведена у табл. 5) насіння перцю солодкого, згідно з рекомендаціями, замочували на 18 годин у 0,01% розчині івіну і на 8 годин у 0,001% розчині емістиму С. Рослини обприскували в фазу бутонізації водним 0,0001% розчином препаратів. Додатково вивчали комплексне застосування регуляторів росту: намочували насіння у 0,01% розчині івіну та двічі (у фази бутонізації та цвітіння) обприскували рослини 0,0001% розчином емістиму С. Контролем були обробки насіння та рослин дистильованою водою. У досліді використовували гібрид нідерландської селекції Ніва F1.

При вивченні способів формування рослин (схема досліду наведена у табл. 7) технологія вирощування відрізнялася кількістю штучно сформованих пагонів. Як контроль використали двопагонове формування. У другому варіанті вивчали рослини, сформовані у три пагони. За комбінованого формування, на основі двопагонового способу, після збирання перших плодів (у 10-12-му міжвузлях), на кожній 2-й рослині формували додаткове стебло. Кількість пагонів на 1 м2 становила: 1. - 5,6 шт.; 2. - 8,4 шт.; 3. - 7,0 шт. У цьому досліді також використовували гібрид Ніва F1.

Упродовж усього розсадного періоду спостерігалася перевага гібридів порівняно з сортом Дружок (контроль) за інтенсивністю росту та розвитку. Сходи їх з'явилися на 2-5 днів швидше від контролю. У період висаджування розсади на постійне місце гібриди перевищували контроль на 7,4-12 см за висотою, на 63-99 см2/рослину - за площею листків та на 3,8-6,5 г (40-66%) - за “сирою” масою однієї рослини. У післярозсадний період ця закономірність збереглася. Найбільша інтенсивність росту встановлена для першої половини вегетації (кінець квітня-липень). При цьому до червня виділявся гібрид Бібер F1. Приріст його стебла за добу у цей період становив 1,86 см. У всіх інших варіантах цей показник був на рівні 1,0-1,2 см/добу. Починаючи з червня і до кінця вегетації інтенсивніше наростали гібриди Чіка F1 та Нассау F1 - 1,4 см/добу. Найвисокорослішими виявилися Бібер F1, Чіка F1 та Нассау F1. Кінцева висота їх становила відповідно 264, 260 та 258 см. Проведений кореляційний аналіз свідчить про середню пряму залежність між висотою рослин та їх загальною врожайністю (r=+0,34).

У перші місяці плодоношення найактивніше формувалася листкова поверхня в гібрида Бібер F1 - 132,8 см2/добу/м2, що майже вдвічі більше порівняно з контролем (74,8 см2/добу/м2). Під час інтенсивного надходження плодів (травень-липень) середньодобовий приріст листків на одиниці площі найбільшим виявився у гібрида Боссанова F1 (376 см2/добу/м2), що на 141,5 см2/добу/м2 більше від контролю. У останні місяці вегетації переважали Чіка F1 та Нассау F1 (146,4 та 141,5 см2/добу/м2 відповідно). Максимальна площа листків на одній рослині встановлена в липні - серпні для гібридів Чіка F1 та Нассау F1 - 254 та 248 дм2 відповідно.

За результатами досліджень, тривалість періодів розвитку залежала від біологічних особливостей сорту та гібридів (табл.1). Масові сходи найшвидше з'являлися у гібрида Бібер F1. У фази бутонізації, цвітіння та плодоношення також найшвидше вступав цей гібрид. За скоростиглістю, крім Бібера F1, виділився гібрид Ніва F1, плодоношення якого розпочалося на 103-й день після появи сходів. У всіх варіантах воно тривало до 24 жовтня у середньому за роки досліджень і найдовшим було у скоростиглих гібридів Бібер F1 та Ніва F1 - 226 та 223 дні відповідно.

Таблиця 1 - Тривалість основних періодів розвитку та плодоношення перцю солодкого залежно від сорту та гібрида, днів (середнє за 2002-2003 рр.)

На основі проведених досліджень можна стверджувати про те, що кількість квіток, що формували рослини, визначалася їх генетичними особливостями та змінювалася упродовж періоду вирощування. Так, найбільше їх було у Бібера F1 - 241, а найменше у гібрида Чіка F1 - 113 шт./рослину. Найінтенсивніше вони утворювалися у всього сортименту, що вивчався, протягом травня - липня.

Ступінь осипання квіток та зав'язей також залежав від сорту та гібрида і періоду вегетації. Найбільшим він встановлений у березні для гібрида Чіка F1 (82 %), а найменшим - у травні для Бібера F1 (56 %). У жовтні цей показник був високим у всіх варіанатх - на рівні 72-73 %, що зумовлювалося, очевидно, недостатньою кількістю сонячної радіації, яка надходила в теплицю, та зменшенням тривалості світлового дня.

Дослідження засвідчили, що характер надходження урожаю визначався генетичними особливостями сорту та гібрида (рис.1). Однак спостерігалися і спільні закономірності. Найінтенсивніше формування плодів відбувалося у першій половині вегетації - з квітня до липня і зменшувалося починаючи з серпня. У перші місяці найурожайнішим був гібрид Ніва F1. Для нього характерним був один пік інтенсивного плодоношення у весняно - літній період.

Аналогічно надходили плоди у Бібера F1 та Карпатії F1. У гібридів Нассау F1 та Чіка F1 таких піків було два: у весняно-літній та осінній періоди вирощування. Боссанова F1 виділявся найбільш рівномірною віддачею урожаю впродовж усього періоду плодоношення.

Для культур, які вирощують у закритому ґрунті, важливим показником є ранні строки надходження урожаю, через найвищу реалізаційну ціну плодів. Інтенсивність їх формування в перші місяці плодоношення позначилася на величині урожаю на 10 липня. У середньому за роки досліджень і за кожен зокрема найбільшою врожайністю на цей термін характеризувався гібрид Ніва F1 - 11,9 кг/м2 (табл. 2).

Таблиця 2 - Урожайність та товарність плодів перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць

Загальна врожайність є основним критерієм при доборі сорту чи гібрида будь-якої культури. Найбільшу масу плодів на 24 жовтня формував гібрид Боссанова F1 - 17,0 кг/м2, що на 6,0 кг/м2 (на 54,5 %) більше порівняно з контролем. Гібрид Ніва F1 мав на 0,7 кг/м2 менше плодів, ніж Боссанова F1, та на 5,3 кг/м2 більше від контролю. Товарність продукції найвищою була у гібридів Боссанова F1 (95,3 %), Чіка F1 (95,1 %) та Нассау F1 (95,0 %).

Проведений кореляційний аналіз свідчать про те, що між деякими ознаками перцю солодкого існує тісний взаємозв'язок (табл.3). Виявлена середня пряма залежність між загальною врожайністю і площею листків (r=+0,53), масою плодів (r=+0,50) та їх товарністю (r=+0,53). Із збільшення площі листків значно зростала середня маса плодів (r=+0,99) та їх товарність (r=+0,97). Квіток більше утворювали рослини з меншими листками (r=- 0,87) та дрібнішими плодами (r=- 0,89), при цьому вони менше осипалися (r=- 0,92). Встановлений тісний прямий кореляційний зв'язок між величиною осипання квіток та зав'язей і площею листків (r=+0,93), а також - середньою масою плоду (r=+0,96). Крім цього, рослини, здатні утворювати крупніші плоди, мали менше листків (r=- 0,54). Однак середня площа їх суттєво зростала (r=+0,99).

Таблиця 3 - Коефіцієнти кореляції між ознаками перцю солодкого за вирощування в продовженій культурі зимових теплиць (середнє за 2002-2003 рр.)

* - коефіцієнт кореляції достовірно перевищує критичне значення

Рослини, що вивчалися, однаково пошкоджувалися павутинним кліщем та білокрилкою оранжерейною. Для боротьби з ними використовували біологічний метод. Проти верхівкової гнилі плодів найстійкішими виявилися гібриди Нассау F1 (11 % уражених рослин) та Боссанова F1 (18 %).

Результатами досліджень встановлено, що основні біохімічні показники плодів залежали від біологічних особливостей сорту та гібридів (табл.4). Найбільший вміст сухої речовини визначено у плодах гібридів Нассау F1 і Чіка F1, які у фазу технічної стиглості утворювали темно-зелені плоди - на 0,8-1,0 % більше від Карпатії F1. За кількістю цукрів та аскорбінової кислоти також переважали ці гібриди.

Таблиця 4 - Основні біохімічні показники плодів перцю солодкого в фазу технічної стиглості залежно від сорту та гібрида (середнє за 2002-2003 рр.)

Найменший вміст вітаміну С встановлено в плодах сорту Дружок (контроль) - на 51,5 мг% (на 33,3 %) менше порівняно з Чікою F1. Найбільш схильними до накопичення нітратів виявився гібрид Боссанова F1. Так, кількість цих речовин у його плодах була в 5 разів більшою від Бібера F1, який нагромаджував їх найменше (32,6 мг/кг). Проте впродовж усього періоду вегетації цей показник знаходився в межах максимально допустимого рівня (300 мг/кг).

Вплив регуляторів росту рослин на ріст, розвиток та продуктивність перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць

Результатами дослідження встановлено, що намочування насіння перцю солодкого у 0,01% розчині івіну та 0,001% розчині емістиму С на 2-3 дні прискорювало з'явлення сходів та формування справжніх листків і на 4-6 % покращувало його польову схожість. При висаджуванні розсади на постійне місце, рослини, насіння яких обробляли розчинами регуляторів росту, були вищими на 2,6-4,6 см, їх “сира” маса зростала на 17,2-24,5 %, зокрема коренів - на 32-40 % а площа листків була більшою на 21,5-30,9 см2/рослину порівняно з контролем. Під дією регуляторів росту рослин фази бутонізації та цвітіння наступали на 4-7 днів швидше від контролю (табл.5).

Плодоносити найшвидше розпочали рослини, насіння яких намочували у 0,01 % розчині івіну, - 10 березня у середньому за два роки досліджень, тоді як у контролі цей процес розпочався на 7 днів пізніше. Обробка насіння перцю солодкого 0,001 % розчином емістиму С прискорила плодоношення на 6 днів. Рослини, обприскані у фазу бутонізації 0,0001 % розчином емістиму С, починали плодоносити на 4, а розчином івіну такої ж концентрації, - на 3 дні швидше від контролю.

Таблиця 5 - Тривалість основних періодів розвитку та плодоношення перцю солодкого гібрида Ніва F1 залежно від регуляторів росту рослин та способу їх застосування, днів (середнє за 2002-2003 рр.)

Аналогічно ранній частині врожаю, найвища загальна продуктивність встановлена за комбінованого використання івіну та емістиму С, проте приріст до контролю був меншим - 10,6 %. Усі способи використання регуляторів росту рослин позитивно позначилися на товарності плодів перцю солодкого, підвищивши її на 1,2-3,2 %. У результаті цього товарна частина врожаю зростала на 8,7-16,2 % порівняно з контролями.

У результаті досліджень встановлено, що застосування регуляторів росту рослин за вирощування перцю солодкого у закритому ґрунті покращувало основні біохімічні показники продукції. Найбільшу кількість сухої речовини, цукрів та аскорбінової кислоти нагромаджували плоди рослин, насіння яких обробляли івіном та обприскували розчином емістиму С у фази бутонізації та цвітіння. Ці показники становили відповідно 6,4 і 3,1 % та 151,7 мг%, що на 0,8 і 0,3 % та 21,7 мг% більше від контролю. Вміст нітратів у плодах під дією регуляторів росту рослин зменшувався на 16,1 мг/кг сирої маси.

Вплив способів формування рослин на ріст, розвиток та продуктивність перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць

Результатами досліджень встановлено, що спосіб формування рослин впливав на їх розвиток. Фаза бутонізації наступала одночасно - 21 січня у середньому за три роки досліджень (на 51-й день після сходів). Однак цвітіння у рослин з двома пагонами розпочиналося на три дні швидше порівняно з трипагоновим способом (14 та 17 лютого). Вегетаційний період у цьому варіанті також був коротшим на чотири дні, рослини починали плодоносити на 103-й день після сходів.

Неоднакова освітленість куща за різних способів формування позначилася на рості, розвитку та продуктивності рослин. За трипагонового способу чітко виділявся пагін-лідер, який переважав другий, а особливо третій, за висотою, кількістю міжвузль, листків та зав'язаних плодів. У контролі обидва пагони розвивалися рівномірно. Так, на початку плодоношення за двопагонового формування один із них був вищим на 1,2 см. На ньому утворювалося 8 міжвузль, у яких зав'язувалося 4,6 плода. На іншому пагоні ці показники становили відповідно 7 міжвузль і 3,3 плода. За трипагонового способу один із пагонів був вищим від двох інших на 1,4 та 4,9 см. На ньому утворювалося 8 міжвузль і 3,5 плода, на другому - 7 і 2,1 відповідно й на третьому в 6 міжвузлях розвивався тільки один плід. Надалі це домінування поступово зменшувалося у рослин з двома пагонами та посилювалося у тих, що мали три пагони. Додаткове стебло, яке формували на основі двопагонового способу у 10-12 міжвузлях, не зумовлювало значної різниці між розвитком двох основних пагонів.

Середньодобовий приріст листків на одиниці площі був найбільшим у травні - червні. Він становив 500 см2/добу/м2 за трипагонового способу та 325 см2/добу/м2 у контролі. Площа листків також значно залежала від формування рослин. У всіх варіантах цей показник досягав максимального значення у липні. Однак спостерігалися значні відмінності: у контролі він становив 200 дм2/рослину (5,6 м2 листків/м2 площі), за комбінованого формування 212 дм2/рослину (5,9 м2 листків/м2 площі), а за трипагонового - був більшим на 31 % порівняно з контролем та на 23,5 % - з комбінованим способом (6,6 м2 листків/м2 площі). Очевидно саме це і зумовлювало гірше освітлення плодів у цьому варіанті. У результаті, за кількістю квіток, плодів рослини з трьома пагонами поступалися контролю (табл.7).

Таблиця 7 - Кількість квіток та плодів у перцю солодкого гібрида Ніва F1 залежно від способу формування рослин (середнє за 2001-2003 рр.)

За загальною кількістю квіток один з пагонів за трипагонового способу значно переважав два інші. За кількістю зібраних плодів та ступенем осипанням квіток та зав'язей математично достовірної різниці між першим та другим пагонами у цьому варіанті не виявлено. Однак третій пагін достовірно поступався двом іншим.

Обидва пагони за двопагонового формування за кількістю квіток, плодів та їх осипанням були рівноцінними. Суттєвої різниці між ними не встановлено. Те ж саме можна зазначити і про два основні пагони за комбінованого способу. Додатковий пагін, за результатами досліджень, виявився неефективним. За весь період вегетації на ньому у 18 міжвузлях утворилося 22 квітки та 6 плодів. Величина осипання квіток та зав'язей становила 75,6 %. Найменшою вона була за двопагонового формування. Це позначилося на величині ранньої частини врожаю та загальній продуктивності рослин (табл.8).

За перший місяць плодоношення на контролі зібрали на 25 % плодів більше порівняно з трипагоновим способом. За кількістю продукції на 10 липня також переважали рослини з двома пагонами - 12,3 кг/м2, що на 12,2 % більше від тих, що мали їх три та на 5,7 % - з додатковим пагоном. Подібна закономірність спостерігалася до кінця плодоношення.

Таблиця 8 - Урожайність та товарність плодів перцю солодкого гібрида Ніва F1 залежно від способу формування рослин

У 2001 та 2002 рр. контроль істотно перевищував два інші варіанти за величиною загальної врожайності. Однак у 2003 році достовірної різниці між двопагоновим та комбінованим способами не встановлено. У середньому за роки досліджень товарність плодів найвищою була у рослин, з двома пагонами. У результаті цього товарної продукції у контролі було на 12,1 % більше, ніж у варіанті з трьома пагонами та на 6,5% - за комбінованого способу.

Дослідженнями встановлено, що від способу формування рослин залежали кількість аскорбінової кислоти та нітратів у плодах. Краще освітлення крони куща за двопагонового способу сприяло підвищенню вмісту вітаміну С у них на 10,8-21,3 мг% та зменшенню нітратів на 34,3-66,7 мг/кг.

Найбільш економічно вигідним, згідно результатів досліджень, було вирощування гібридів Ніва F1 та Боссанова F1. Собівартість одного кілограма їх продукції становила 2,8-2,9 грн., умовно чистий прибуток - 20,5-22,9 грн./м2, а рівень рентабельності - 42,7-47,2 % відповідно. Серед гібридів, що вивчалися, найменша рентабельність встановлена для Карпатії F1 - 15,9 %. Вирощування вітчизняного сорту Дружок (контроль) за величини продукції на 10 липня 6,9 кг/м2 та загальної врожайності на 24 жовтня 11,0 кг/м2 виявилося нерентабельним.

Таблиця 9 - Показники економічної ефективності вирощування сортименту перцю солодкого (середнє за 2002-2003 рр.)

Проявами впливу регуляторів росту рослин на перець солодкий було підвищення урожайності, особливо ранньої частини, а також товарності плодів. Саме ці показники, за результатами досліджень, найбільше впливали на середню реалізаційну ціну, вартість валової продукції, умовно чистий прибуток і, як результат, - на економічну ефективність вирощування культури. Найвищі економічні показники отримано за поєднаного застосування івіну та емістиму С. За вищих виробничих витрат, пов'язаних з їх вартістю та обробкою рослин, реалізаційна ціна зростала на 0,8 грн. /кг, вартість продукції - на 21 грн./м2, а рівень рентабельності - на 27,3 % порівняно з контролем (табл.10).

Таблиця 10 - Показники економічної ефективності вирощування перцю солодкого гібрида Ніва F1 залежно від регуляторів росту рослин та способів їх застосування (середнє за 2002-2003 рр.)

Висновки

На підставі проведених досліджень з підбору сортименту та вдосконалення окремих елементів технології вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць четвертої світлової зони України можна зробити наступні висновки:

1. Генетичні особливості сорту та гібридів визначають тривалість основних періодів росту і розвитку. Найскоростиглішими є Бібер F1 та Ніва F1, вегетаційний період яких становив 101 та 103 дні відповідно. Намочування насіння перцю солодкого у розчинах емістиму С (0,001%) та івіну (0,01%) прискорює появу сходів та листків на 2-3, а фази бутонізації, цвітіння та плодоношення - на 4-7 днів. Розвиток перцю солодкого в зимових теплицях залежить від способу формування куща. Рослини, сформовані у два пагони, зацвітають на три, а плодоносять на чотири дні швидше від тих, що мають їх три.

2. Максимальний добовий приріст стебла рослин встановлений у першій половині вегетації. Найвисокорослішими є гібриди Бібер F1 (262 см) та Чіка F1 (256 см). Площа листків досягає максимуму у липні - серпні й найбільшою є у гібридів Чіка F1 та Нассау F1 - 254 дм2 та 248 дм2/рослину відповідно. Під дією регуляторів росту рослини інтенсивніше ростуть та формують більшу вегетативну масу. Площа листків рослин, сформованих у три пагони, на 25-32 % переважає двопагоновий спосіб.

3. Біологічні особливості сорту та гібридів визначають кількість квіток, що формує рослина, ступінь їх осипання і масу плодів. Застосування регуляторів росту рослин не впливає суттєво на кількість квіток та плодів, але зменшує величину їх осипання в перші місяці плодоношення на 5-7 %. За формування рослин у два пагони, їх ріст та розвиток відбувається рівномірно. Окрім першого місяця плодоношення, вони рівноцінні за кількістю утворених квіток та плодів. У рослин, з трьома пагонами впродовж усього періоду вегетації спостерігається домінування одного з них, за всіма показниками, порівняно з другим і, особливо, - третім. Додатковий пагін за комбінованого формування виявився неефективним.

4. За двопагонового способу формування рослин освітлення плодів, що розвиваються, на початку плодоношення поліпшується на 29, у період інтенсивного надходження плодів - на 20 та наприкінці вирощування - на 23 % порівняно з трипагоновим. Формування додаткового пагона погіршувало цей показник на 8,4 під час масового плодоношення та на 14,7 % - у кінці вегетації.

5. Встановлено тісні кореляційні зв'язки між площею листків і кількістю квіток (r=-0,87), осипанням квіток та зав'язей (r=+0,93), товарністю плодів (r=+0,97). Середня маса плоду впливає на врожайність (r=+0,50), товарність продукції (r=+0,96), кількість квіток (r=-0,89), величину їх осипання (r=+0,96) та площу листків (r=+0,99).

6. Рослини всіх вивчених гібридів та сорту перцю солодкого, однаково пошкоджуються павутинним кліщем та білокрилкою. Проти верхівкової гнилі плодів найстійкішим виявилися гібриди Нассау F1 (11 % уражених рослин) та Боссанова F1 (18 %).

7. Біологічні особливості рослин визначають основні біохімічні показники їх плодів. Найвищим вмістом сухої речовини, загального цукру та аскорбінової кислоти характеризуються гібриди Нассау F1 та Чіка F1 (6,5-6,2 %, 3,7-3,2 % та 148,5-154,7 мг% відповідно), плоди яких у фазу технічної стиглості мають темно-зелене забарвлення. Застосування регуляторів росту рослин покращує біохімічний склад продукції. Найбільшу кількість сухої речовини, цукрів та аскорбінової кислоти нагромаджують плоди рослин, насіння яких намочували у 0,01% розчині івіну та обприскували 0,0001% розчином емістиму С у фази бутонізації та цвітіння. Ці показники становили відповідно 6,4 і 3,1 % та 151,7 мг%. Вміст нітратів у плодах під дією регуляторів росту зменшувався на 16,1 мг/кг сирої маси. Краще освітлення крони куща за двопагонового способу формування рослин зумовлювало більший вміст у плодах аскорбінової кислоти (на 11-22 мг%) та менший - нітратів (на 34-67 мг/кг) порівняно з комбінованим та трипагоновим способами відповідно.

8. Найвищою врожайністю на 10 липня характеризується гібрид Ніва F1 (11,9 кг/м2), а загальною - Боссанова F1 (17,0 кг/м2). Найбільше товарних плодів формують гібриди Боссанова F1 (95,3 %) Чіка F1 (95,1 %) та Нассау F1 (95,0 %). Сумісне застосування івіну (0,01 %) та емістиму С (0,0001 %) за вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць є найефективнішим способом їх використання. Рання та товарна частина врожаю зростають на 17,3 та 16,2 % відповідно, а загальна продуктивність - на 10,6 %. За ранньою, товарною частинами врожаю та загальною продуктивністю рослин встановлена достовірна перевага рослин, сформованих у два пагони. Ці показники становлять відповідно 12,0, 16,4 та 15,6 кг/м2.

9. Найбільший економічний ефект встановлено за вирощування гібридів Боссанова F1 та Ніва F1. Рівень рентабельності цих гібридів становив 47,2 % та 42,7 % відповідно. Вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць стає економічно вигідним лише при врожайності вище 11,0 кг/м2. Використання регуляторів росту рослин під час вирощування перцю солодкого у продовженій культурі зимових теплиць підвищує середню реалізаційну ціну на 0,2-0,8 грн./кг. Унаслідок чого вартість валової продукції зростає на 6,6-21,0 грн./м2, умовно чистий прибуток - на 5,6-16,0 грн./м2, а рівень рентабельності виробництва - на 10,9-27,3 %. Найбільш економічно вигідним є вирощування рослин з двома пагонами. Собівартість одного кілограма продукції за такого формування становить 2,9 грн., умовно чистий прибуток - 20,9 грн./м2, а рівень рентабельності - 43,5 %.

Рекомендації виробництву

1. Для досягнення ранніх строків надходження продукції рекомендуємо вирощувати гібриди Бібер F1 та Ніва F1, плоди яких починають надходити на 101 та 103 день після сходів відповідно, та намочувати насіння у 0,01% розчині івіну. Вегетаційний період таких рослин становить 99 днів.

2. Для отримання врожайності у межах 11,7-12,7 кг/м2 на 10 липня рекомендуємо вирощувати гібрид Ніва F1 та застосовувати регулятори росту рослин: намочувати насіння в 0,01% розчині івіну та обприскувати їх 0,0001% розчином емістиму С у фази бутонізації та цвітіння.

3. Для досягнення врожайності 17,0-17,7 кг/м2 рекомендуємо вирощувати гібрид Боссанова F1, або Ніва F1 із використанням івіну (намочування насіння у 0,01 % розчині) та емістиму С (обприскування рослин у фази бутонізації й цвітіння 0,0001 % розчином).

4. За вирощування гібрида Ніва F1 у продовженій культурі зимових теплиць з густотою 2,8 шт./м2 рекомендуємо використовувати двопагоновий спосіб формування рослин.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Завадська О.В. Підбір гібридів перцю солодкого для вирощування в продовженій культурі зимових теплиць // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2002. - № 57. - С.168-171.

2. Завадська О.В. Якість плодів перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2002. - № 58. - С.89-92.

3. Завадська О.В. Перспективні гібриди перцю солодкого для вирощування в продовженій культурі зимових теплиць // Науковий вісник Національного аграрного університету. - К., 2003. - № 63. - С.61-65.

4. Завадська О.В. Вплив регуляторів росту рослин на продуктивність перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету “Біологічні науки і проблеми рослинництва. - Умань, 2003 - С.996-998.

Завадська О.В. Підбір гібридів та вдосконалення технології вирощування перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 - овочівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

У дисертації подані результати досліджень вивчення гібридів перцю солодкого в продовженій культурі зимових теплиць в умовах четвертої світлової зони України. Проведено господарсько-біологічну оцінку шести гібридів іноземного виробництва та вітчизняного сорту Дружок. За комплексом господарсько-цінних ознак виділено для виробництва два кращі гібриди перцю солодкого. Вивчено вплив регуляторів росту нового покоління (івіну та емістиму С) на ріст, розвиток, структуру плодоношення та продуктивність культури й виділено кращий спосіб їх застосування. Встановлено оптимальний спосіб формування рослин перцю солодкого за їх густоти 2,8 шт./м2. Основні результати досліджень впроваджені у виробництво.

Ключові слова: перець солодкий, гібрид, регулятори росту рослин, спосіб формування, врожайність, товарність, економічна оцінка.

Завадская О.В. Подбор гибридов и усовершенствование технологии выращивания перца сладкого в продленной культуре зимних теплиц. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 01.06.01 - овощеводство. Национальный аграрный университет. Киев, 2004.

Представлены результаты исследований по изучению шести гибридов перца сладкого иностранной селекции и отечественного сорта Дружок, пяти вариантов использования регуляторов роста растений (ивина и эмистима С) и трех способов формирования растений в продленной культуре зимних теплиц.

В результате исследований установлено, что изучаемые гибриды характеризуются различной силой роста побега, а это обуславливает различия в наступлении фаз развития культуры: начало бутонизации, цветения и плодоношения. Так, эти фазы у гибрида Бибер F1 начинались на 15, 17 и 18 дней соответственно раньше, чем у контроля. Максимальный суточный прирост стебля в опытных растений приходился на период наибольшей их продуктивности (конец апреля - июль) и составлял от 1,20 см на контроле до 1,86 см у гибрида Бибер F1.

Средняя масса плода изучаемых растений колебалась от 56 г (контроль) до 165 г (Чика F1). Этот показатель положительно коррелировал с товарностью плодов (r=+0,96), величиной осыпания цветков и завязей (r=+0,96), площадью листьев (r=+0,99) и продуктивностью растений (r=+0,50). Обратная корреляция установлена между массой плодов и их индексом (r=- 0,73) а также количеством цветков (r=- 0,87) и листьев (r=- 0,54) на растении.

Высокой продуктивностью на 10 июля и общей отличаются гибриды голландской селекции Нива F1 (11,9; 16,4 кг/м2) и Боссанова F1 (10,9; 17,0 кг/м2).

Наибольшее содержание сухого вещества, общего сахара и аскорбиновой кислоты отмечено у гибридов Нассау F1 и Чика F1, плоды которых в фазе технической спелости имели темно-зеленую окраску. Гибрид Нассау F1 выделился наибольшей стойкостью к вершинной гнили (11 %).

Намачивание семян перца сладкого в 0,01% растворе ивина и последующее опрыскивание растений 0,0001 % раствором эмистима С в фазы бутонизации и цветения ускоряло начало плодоношения на 7 дней. Осыпание цветков и завязи в первые месяцы плодоношения уменьшалось на 5-7 %, выход продукции на 10 июля был больше чем на контроле на 17,3 % (12,9 кг/м2), на 24 октября - на 10,6 % (17,7 кг/м2) а товарность плодов - на 3,2 % (97,2 %). Под действием регуляторов роста растений улучшались основные биохимические показатели плодов. Количество сухого вещества увеличивалось на 0,8 % а аскорбиновой кислоты - на 21,7 мг % по сравнению с контролем.

Наивысший урожай можно получить при оптимальном соотношении вегетативной и генеративной частей растения, которое достигается путем формирования растений. Количество стеблей влияло на интенсивность освещения ярусов куста и в результате - на особенности роста, развития и продуктивность растений. Формирование перца сладкого в два стебля при количестве 5,6 шт./м2 улучшало освещение высоты плодоношения на 29 % в первые месяцы, 20 % в период интенсивного плодоношения и на 23 % в конце выращивания по сравнению с трехстебельным способом формирования. В результате этого плодоношение у растений с двумя стеблями начиналось на 4 дня раньше, чем с тремя. Наибольшей урожайностью на 10 июля, 24 октября и товарной отличались растения с двумя стеблями - 12,0; 16,4 и 15,6 кг/м2 соответственно. При таком способе формирования растения образовывали более крупные листья и плоды. Кроме того, в их плодах накапливалось больше аскорбиновой кислоты (на 11-22 мг%) и меньше нитратов (на 34-67 мг/кг), чем в плодах растений при комбинированном и трехстебельном формировании соответственно.

При двухстебельном способе формирования растений стебли развивались равномерно и почти не отличались за количеством цветков и плодов. Трехстебельное формирование обуславливало наличие стебля-лидера, который рос интенсивнее, чем второй и, особенно, третий. На нем образовывалось больше цветков, плодов и они меньше осыпались. На дополнительном стебле при комбинированном формировании насчитывалось 18 междоузлий, 22 цветка и 6 плодов. Осыпание цветков и завязи на нем было наибольшим во всем опыте - 75,6 %.

Выращивание гибрида Боссанова F1 в продленной культуре зимних теплиц характеризовалось высокой экономической эффективностью, что позволяло получать 22,9 грн./м2 прибыли, а уровень рентабельности составлял 47,2 %. Наилучшими экономическими показателями при использовании регуляторов роста растений отличался вариант с их совместным использованием. При этом условно чистый доход составил 33,0 грн./м2 а уровень рентабельности в этом варианте был наибольшим среди всех опытов - 63,5 %. Выращивание растений, сформированных в два стебля было более экономически выгодным, чем в три и с дополнительным стеблем. Уровень рентабельности в этом варианте составил 43,5 %, на 29,7 % больше, чем во втором и на 14,5 %, чем в третьем вариантах.

Ключевые слова: перец сладкий, гибрид, регуляторы роста растений, способ формирования, урожайность, товарность, экономическая оценка.

O. V. Zavadska. Selection varieties of and improvement of technology sweet pepper's in continuous culture of winter glasshouses. Manuscript.

The dissertation on competetition of candidate's degree in agriculture, speciality 06.01.06. - vegetables growing. - National Agrarian University. Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted for studies of hybrids and improvement of technology sweet pepper's in continuous culture of winter glasshouses in conditions of 4-th light zone of Ukraine. Six varieties have been estimated at economical and biological parameters of foreign production and domestic variety Druzhok. By complex of economically valuable characteristics the two of the best varieties of sweet pepper has marked out for production. The influence of plant growing regulators of new generation (ivin and emistum C) has studied on growth, development, structure of yield and productivity of crop and the best method of application was determined. Also determined the best method of plant forming for sweet pepper with plant density 2.8 p/m2. The main results are introduced to the production.

Key words: sweet pepper, hybrids, plant growing regulators, methods formations, harvest, economical estimation.

Размещено на Allbest.ru