Під впливом норм висіву змінювались показники якості зерна. У наших дослідженнях якість зерна сорту Миронівська 61 підвищувалась на варіантах з меншою нормою висіву. Скловидність зростала з 77% при висіві 5,5 млн. /га до 86% при нормі висіву 3,0 млн. /га. Маса 1000 зерен на цих варіантах становила відповідно 42,3 г і 44,2 г, вміст білка і клейковини підвищився на 1,0%. Встановлено обернену кореляційну залежність між нормою висіву та показниками якості зерна, а саме - з скловидністю (г = - 0,956), натурою зерна (г = - 0,603), масою 1000 зерен (г = - 0,989), вмістом клейковини (г = - 0.961) та білка (г = - 0.969).

Таблиця 13

Урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву

У 1993-1995 pp. у схему досліду з вивчення способів сівби і норм висіву озимої пшениці сорту Миронівська 61 було включено чотири варіанти норм висіву - 2,0; 3,0; 4,0 і 5,0 млн. /га. Найвищу врожайність одержано при нормі висіву 3,0 млн. /га. Залежність урожайності від норм висіву можна виразити у вигляді такого рівняння регресії: Y = 51,2 + 7, ЗХ₁ - 1,1Х₁², R = 0,989, де Y - урожайність, ц/га; Х₁ - норма висіву, млн. /га. Для даного рівняння одержана прогнозована оптимальна норма висіву 3,3 млн. /га з розрахованою урожайністю 63,3 ц/га.

Розроблено формулу розрахунку оптимальних норм висіву для ресурсоощадних технологій з урахуванням експериментальних значень показників структури врожаю для відповідних умов вирощування озимої пшениці, яка дозволить конкретизувати норму висіву:

,

де Н - норма висіву, кг/га; С - оптимальна густота продуктивних стебел на 1 м² перед збиранням, 600 шт/м²; Х - коефіцієнт продуктивного кущіння, 3; М - маса зерна з одного колоса, 1 г; В - маса 1000 зерен, 45 г; Г - посівна або господарська придатність, 94%; П - польова схожість, 80%; З - зрідження від боронування і загибель озимих за зимівлю, 5%; г - загибель рослин за весняно-літній період вегетації, 10%.

У досліді з вивчення норм висіву і способів внесення туру (табл.14) на всіх варіантах досліду збільшення норми висіву приводить до зменшення врожайності озимої пшениці. Так, при збільшенні норми висіву з 3,5 до 5,5 млн. /га на варіанті А врожайність зменшилась на 5,0 ц/га, на варіанті Б - на 7,0 ц/га, на варіантах В і Г - на 3,7 ц/га і 2,8 ц/га. Найбільшу ефективність забезпечували нижчі норми висіву (3,0-4,0 млн. /га) при ранньовесняному внесенні туру (2 л/га на III етапі органогенезу на варіанті Б та В).

ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ

Вивчення можливих варіантів застосування туру дало наступні результати (табл.14). При нормах висіву 3,0; 3,5; 4,0; 4,5 різниця в урожайності під впливом норми висіву на всіх варіантах внесення туру неістотна. Значне зниження врожайності на варіантах А і Б спостерігається при нормах висіву 5,0 і 5,5 млн. /га, а на варіантах В і Г - лише при нормі висіву 5,5 млн. /га. Це пояснюється частковим виляганням посівів при нормах висіву 5,0-5,5 млн. /га на варіантах А і Б.

На варіанті В різниця в урожайності між мінімальною і максимальною нормами висіву менша, ніж на варіанті Б, бо тур другого строку внесення захистив посіви з більшими нормами висіву від вилягання. Тому, якщо при нормі висіву 3,0 млн. /га внесення туру на IV етапі не вплинуло на врожайність, то при висіві 5,5 млн. /га остання збільшилась на варіанті В порівняно з варіантом Б на 4,3 ц/га. За висіву 3,0-4.0 млн. /га, туру в кінці кущіння можна не застосовувати.

Таблиця 14

Урожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 залежно від норми висіву і внесення туру, ц/га, 1990-1992 рр.

Таким чином, вища врожайність озимої пшениці сорту Миронівська 61 формується при нормах висіву 3,0-4,0 млн. /га як при внесенні туру, так і без нього. Проте внесення туру рано навесні підвищує ефективність цих норм висіву, забезпечуючи більшу їх перевагу у врожайності порівняно з вищими нормами висіву.

СОРТ І ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ

Сорти озимої пшениці вирощувалися за трьома моделями технологій: інтенсивна, ресурсоощадна і контроль (без агрохімікатів). Основні відмінності у технологіях були наступні:

інтенсивна: попередник однорічні трави; норма добрив Р₁₀₀К₁₂₀ + N₅₀ (ІІІ) + N₆₀ (IV) + N₃₀ (VIII); обробіток ґрунту - лущіння + оранка + культивація КПС-4 в два сліди; сівба сівалкою СЗ-3,6 з дисковими сошниками, норма висіву насіння 260 кг/га; догляд за посівами - внесення 4-6 л/га туру в кінці кущіння, обробка посівів гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами.

ресурсоощадна: попередник конюшина лучна; норма добрив Р₆₀К₆₀ + N₆₀ (ПІ); обробіток ґрунту - оранка з котком + культивація через 2 тижні + РВК-3,6 перед сівбою; сівба сівалкою СЗЛ-3,6 з анкерними сошниками, норма висіву 180 кг/га, рівномірне загортання насіння на глибину 2-3 см; догляд за посівами - внесення 1,5-2,0 л/га туру після відновлення весняної вегетації, агротехнічні методи боротьби з шкодочинними організмами.

контроль (без агрохімікатів): попередник однорічні трави; добрива не вносились; обробіток ґрунту - оранка + культивація КПС-4 перед сівбою; сівба сівалкою СЗ-3,6, норма висіву насіння 260 кг/га; агрозаходи з догляду за посівами не проводились.

При вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною технологією найвищий урожай (69,5 ц/га) був у сорту Поліська 90 (табл.15). Урожайність у сортів Миронівська 27, Мирлебен і Поліська 87 була меншою порівняно з Поліською 90 на 5-6 ц/га і становила відповідно 64,3 ц/га, 63,5 ц/га і 62,4 ц/га. Найменша врожайність. була у сорту Миронівська 61 (61,3 ц/га) і Миронівська 808 (60,9 ц/га).

Якщо при вирощуванні за ресурсоощадною технологією найбільша різниця в урожайності між сортами становить 8,6 ц/га, то при інтенсивній технології вона зростає до 13,5 ц/га (табл.15). За інтенсивною технологією найвищу врожайність забезпечили сорти Поліська 90 і Миронівська 27. Урожайність всіх сортів зросла на 1,6-8,4 ц/га порівняно з ресурсоощадною технологією.

Продуктивність усіх сортів озимої пшениці на контролі без застосування агрохімікатів була меншою більш як у два рази, порівняно з першими двома технологіями. Урожайність сортів вирівнялась і різниця між ними склала 2-7 ц/га. Найкращі результати показали Миронівська 808 і Поліська 87 - відповідно 34,8 ц/га і 32,5 ц/га. Вищу врожайність цих сортів можна пояснити їх здатністю до кущення. На бідніших грунтах і за відсутності добрив вони розвивають більшу вегетативну масу (порівняно з іншими сортами) з розвиненим фотосинтетичним апаратом.

Таблиця 15

Урожайність сортів озимої пшениці залежно від моделі технології вирощування, ц/га 1994-1996 рр.

Отже, при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною і ресурсоощадною технологією в умовах західного Лісостепу найвищу врожайність забезпечили сорти Поліська 90 і Миронівська 27. За відсутності добрив і засобів захисту рослин краще сіяти Миронівську 808 і Поліську 87.

У дослідженнях 2000-2002 рр. сорти Миронівська 68, Поліська 90, Мирхад, Мирич забезпечили вищу врожайність порівняно з сортами Миронівська 67, Копилівчанка, Миронівська 63, Альбатрос одеський, Миронівська 61 як на високому фоні (N₁₂₀P₈₀K₈₀), так і на фоні N₆₀P₄₀K₄₀ і на варіанті без добрив.

Важливо простежити вплив на якість зерна озимої пшениці не тільки окремих агротехнічних заходів, а і досліджуваних моделей технологій. Скловидність зерна при вирощуванні за інтенсивною технологією була найвищою і коливалась залежно від сорту в межах 76-86%. При вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною технологією скловидність зерна зменшувалась до 69-80%. Найменшим цей показник якості зерна був на контролі без використання агрохімікатів - 51-68%. Маса 1000 зерен теж була найвищою при вирощуванні за інтенсивною технологією, дорівнюючи 43,5-48,3 г. На варіанті з ресурсоощадною технологією вона знизилась до 43,0-47,1 г. Зниження було незначне і залежно від сорту становило 0,9-1,4 г, за винятком сорту Поліська 90, для якого різниця в масі 1000 зерен становила 3 г. Найнижчою маса 1000 зерен була при вирощуванні озимої пшениці без використання агрохімікатів - 41,1-45,3 г.

Вміст сирої клейковини та білка в зерні був найбільшим при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією і становив відповідно 27,5-32,2% і 12,9-14,5%. На варіанті з ресурсоощадною технологією відбулося незначне зниження цих показників. Так, вміст сирої клейковини зменшився до 25,2-30,2%, а білка - до 11,8-13,9%. Значно нижчими вміст клейковини і білка в зерні були на контролі, без застосування агрохімікатів і відповідно становили 23,1-28,2% і 11,0-13,4%.

СТРУКТУРА ВРОЖАЮ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ

Структура врожаю озимої пшениці визначалась за результатами багатьох дослідів. Слід враховувати фактори, які безпосередньо впливають на основні показники структури врожаю - це польова схожість, перезимівля рослин, виживання за вегетацію.

Польова схожість зростає при розміщенні озимої пшениці після конюшини (87,1-93,0%), а виявляється найменшою - при сівбі після кукурудзи на силос - 70,9-73,2%. Вона підвищується при застосуванні для передпосівного обробітку ґрунту комбінованого агрегату РВК-3,6 (87,3%), проти 61,4% на варіанті з культиватором КПС-4. Підвищення норми добрив з Р₃₀К₃₀ до Р₁₂₀К₁₂₀ привело до зниження польової схожості на 1,3-2,8%. На варіанті з нормою висіву 3,0 млн. /га вона становить 95,7%, а при висіві 5,5 млн. /га зменшується до 89,7%. Найкращі умови для проростання насіння складалися при сівбі 30 вересня, де польова схожість була найвищою - 96,8%. При загортанні насіння на глибину 2-3 см польова схожість найвища - 90%, на глибину 5 см зменшується до 84%, на глибину 6 см - до 79%, на глибину 7 см - до 68%. У цьому досліді виявлено тісну пряму кореляційну залежність між показниками польової схожості і врожайності (г = 0,741).

Зимостійкість, що визначається рівнем перезимівлі рослин, була найвищою у сорту Миронівська 808 як більш зимостійкого сорту. У всі роки досліджень перезимівля завжди була високою і складала 90-98%. Вона змінювалась в основному залежно від сорту, строків сівби (найвища при сівбі 30 вересня - 96,2-98,4%). Залежність урожайності озимої пшениці від перезимівлі спостерігалась протягом усіх років досліджень і сила зв'язку позначалась коефіцієнтом кореляції r = 0,874.

Загальне виживання рослин за вегетацію залежить від більшості агрозаходів. Так, найвище виживання рослин на варіантах з нормою висіву 3,0 і 3,5 мл. /га, становило відповідно 74,6% і 73,4%, а збільшення норми висіву до 5,5 млн. /га приводить до зменшення його до 59,8%. Залежно від строків сівби виживання рослин було найменшим при сівбі 10 вересня - 64,0%,20 вересня зросло до 68,2%, 30 вересня - до 73,4%.

Густота рослин залежить від польової схожості, зимостійкості, загального виживання та агротехнічних заходів. Вона змінюється під впливом попередника. Найбільша кількість рослин була на посівах пшениці, розміщеної після конюшини з приорюванням другого укосу зеленої маси та після гороху, де густота рослин становила 242-243 шт. /м². Після кукурудзи кількість рослин озимої пшениці зменшувалася до 234 шт. /м². Існує пряма кореляційна залежність між густотою рослин і врожайністю зерна озимої пшениці (r = 0,743). При використанні для передпосівного обробітку ґрунту комбінованого агрегату РВК-3,6 густота рослин зростає до 298 шт. /м², що на 38 шт. /м більше, ніж при використанні культиватора КПС-4. За строками сівби найвища густота рослин була при сівбі 30 вересня - 260 шт. /м², тоді як за сівби 20 вересня зменшилась до 241 шт. /м² і 10 вересня - до 222 шт. /м². Збільшення норми висіву сприяє підвищенню густоти рослин з 211 шт. /м² при нормі висіву 3,0 млн. /га до 322 шт. /м² при нормі висіву 5,5 млн. /га.

Найголовнішим показником структури врожаю є густота продуктивного стеблостою. Вона вища при вузькорядному (550 шт. /м²) і перехресному (554 шт. /м?) способах сівби, тоді як при рядковому дещо менша - 533 шт. /м². В досліді по вивченню розміру площі живлення вона була найвищою (640 шт. /м²) при сівбі за схемою 4 х 4 см і зменшувалась до 510 шт. /м² при площі живлення 7 х 7 см. Найвищою густота колосся була при сівбі 30 вересня (570 шт. /м²), а на варіанті з сівбою 20 вересня вона зменшилась до 553 шт. /м², 10 вересня - до 532 шт. /м?, і найнижчою була за сівби 10 жовтня - 532 шт. /м?. Найкраще кущаться рослини і формується найвища густота продуктивного стеблостою на тих варіантах, де глибина сівби становить 2-3 см.

Збільшити густоту продуктивного стеблостою можна за допомогою ранньовесняного внесення туру. Найвищою густота колосся (610 шт. /м?) була на варіанті, де 2 л/га туру вносили після відновлення весняної вегетації для інтенсифікації процессу кущіння і 4 л/га на IV етапі органогенезу з метою захисту від вилягання. Залежно від попередників вона вища при сівбі пшениці після багаторічних трав (585 шт. /м?), тоді як після гороху становить 516 шт. /м?, картоплі - 506 шт. /м?, після куку-рудзи на силос - 470 шт. /м?. У цьому досліді виявлено тісну пряму кореляційну залеж-ність між показниками густоти продуктивного стеблостою і врожайністю, де r = 0,957.

Якісна підготовка ґрунту за допомогою знаряддя РВК-3,6 підвищує густоту продуктивного стеблостою до 612 шт/м², тоді як при підготовці ґрунту культиватором КПС-4 вона зменшується до 533 шт/м². Цей показник зростає при сівбі сівалкою СЗЛ-3,6, де становить 435 шт. /м², тоді як застосування сівалки СЗ-3,6 зменшує густоту стебел до 406 шт. /м².

Внесення азотних добрив (N₆₀) рано навесні збільшує густоту продуктивного стеблостою до 566 шт. /м² у сорту Миронівська 61 і до 586 шт. /м² у сорту Мирлебен, тоді як на варіанті з внесенням цієї кількості азоту на початку виходу рослин в трубку вона становить відповідно 490 шт. /м² і 502 шт. /м². У цих дослідженнях теж простежується тісна пряма кореляційна залежність між показниками врожайності та густотою продуктивного стеблостою у сорту Миронівська 61 (г = 0,881) і сорту Мирлебен (г= 0,816).

Для формування оптимальної густоти продуктивних стебел важливо реалізувати здатність озимої пшениці до кущіння. Коефіцієнт продуктивного кущіння залежить від попередника. Найвищим (2,42) він був при сівбі після конюшини з приорюванням травостою другого укосу, найменшим (2,0) при сівбі після кукурудзи. У цьому досліді виявлено тісну пряму кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння (г = 0,935). Ефективність азотних добрив висока при внесенні частини азоту восени (N₃₀) і рано навесні (N₃₀), де коефіцієнт кущіння становить 2,22-2,30. Найвищим він був при внесенні рано навесні N₆₀, де зростав до 2,26-2,34, а на варіанті без добрив становив лише 1,82-1,88. У цих дослідженнях встановлено тісну пряму кореляційну залежність показників урожайності та коефіцієнта продуктивного кущіння: г = 0,879 у сорту Миронівська 61 і г = 0,811 у сорту Мирлебен.

При використанні різних знарядь для передпосівного обробітку ґрунту коефіцієнт кущіння змінювався мало і коливався в межах 2,03-2,05. Значне підвищення коефіцієнта кущіння відзначається із зменшенням норми висіву. Так, на варіанті з нормою висіву 3,0 млн. /га він становить 2,2-2,5, а з нормою висіву 5,5 млн. /га - зменшується до 1,7. При внесенні 2 л/га туру рано навесні коефіцієнт кущіння зростає до 2,5, тоді як без туру становить 2,2, На процес осіннього і весняного кущіння великий вплив мають ранні строки сівби. Так, при сівбі 10 вересня коефіцієнт кущіння у сорту Миронівська 61 був найвищим (2,39), а за сівби 10 жовтня найменшим - 2,18. При загортанні насіння на глибину 2 і 3 см коефіцієнт кущіння, залежно від строку сівби, коливається в межах 2,1-3,1, а при збільшенні глибини сівби до 7 см - знижується до 1,1-1,6. Коефіцієнт значно зростає при розміщенні насіння за оптимальною площею живлення: при рядковому способі сівби (15 х 1,7 см) він становить 1,5, при сівбі за схемою 5 х 5 см кущистість зростає до 2,2; 6 х 6 см - до 2,8; 7 х 7 см - до 3,2; 8 х 8 см - до 3,9; 9 х 9 см - до 4,5 і 10 х 10 см - до 5,4, але зменшується кількість стебел на одиниці площі.

Другим основним показником структури врожаю є продуктивність колоса, яка характеризується довжиною, числом колосків і зерен у колосі, масою зерна з колоса.

Довжина колоса найбільше залежить від сортових ознак. Вона зростає з підвищенням фону добрив, мало змінюється під впливом строків сівби. Так, у сорту Миронівська 61 при сівбі 10 вересня довжина колоса була найвищою - 8,9 см, а 10 жовтня зменшувалась лише до 8,7 см.

Кількість колосків у колосі, за нашими спостереженнями, підвищується залежно від строків внесення азоту протягом вегетації з 16 шт. на контрольному варіанті до 17-19 шт. при роздрібненому внесенні N₁₂₀. В цьому досліді виявлена тісна кореляційна залежність між урожайністю і кількістю колосків у колосі, що у сорту Миронівська 61 визначилась коефіцієнтом кореляції r = 0,959 і в сорту Мирлебен r =0,845.

Кількість зерен у колосі залежить практично від усіх агрозаходів. Озерненість підвищується при розміщенні після кращих попередників. Так, після конюшини вона досягала 35-36 зерен, після картоплі зменшилась до 32, а після кукурудзи - до 30 зерен. Існує тісна кореляційна залежність (r = 0,944) між показниками врожайності після різних попередників і кількістю зерен з одного колоса. У досліді з добривами на контрольному варіанті у колосі було 25-26 зерен, а при внесенні добрив (N₁₂₀P₉₀K₁₂₀) їх кількість зростала до 33-38 шт. Цей показник має тісну кореляційну залежність з урожайністю: у сорту Миронівська 61 - r = 0,970 і сорту Мирлебен - r = 0,947. Озерненість колоса зростає при використанні для передпосівного обробітку РВК-3,6. Найбільше зерен у колосі (39 шт.) формувалося при сівбі 30 вересня. У всіх сортів спостерігалося зменшення числа зерен у колосі на варіантах з більшою нормою висіву. З підвищенням норми добрив число зерен зростало. Озерненість підвищувалась також при внесенні туру. Найбільший вплив на число зерен мало внесення туру на II етапі органогенезу в дозі 2 л/га і на IV етапі в дозі 4 л/га, де кількість зерен зросла до 34 шт.

Маса зерна з одного колоса змінювалася під впливом попередника. Найвищою вона була після конюшини - 1,18-1,20 г, найменшою після кукурудзи (1,0 г). Виявлено тісну пряму кореляційну залежність (r = 0,968) між показниками врожайності і масою зерна з одного колоса. Найбільше на продуктивність колоса впливають підживлення азотними добривами (по N₆₀), проведені на IV і VIII етапах органогенезу (за Ф.М. Куперман), де маса зерна з одного колоса становить 1,24-1,46 г, тоді як на фоні Р₉₀К₁₂₀ вона коливається в межах 0,80-0,99. Коефіцієнт кореляції між показниками врожайності і масою зерна з одного колоса у цьому досліді в сорту Миронівська 61 становить r = 0,911, у сорту Мирлебен г = 0,906. Дещо зростає продуктивність колоса (до 1,04 г) при якіснішій підготовці ґрунту за допомогою РВК-3,6, тоді як після застосування культиватора КПС-4 вона становила 0,98 г. Маса зерна з одного колоса (1,12 г) вища при сівбі в кращі строки - 30 вересня. Збільшення норми висіву приводить до зменшення продуктивності колоса. Найвища маса зерна при розміщенні насіння за схемою 8х8 см, де вона досягала 1,33 г, тоді як при рядковому способі сівби становила лише 1,12 г. Підвищує озерненість колоса внесення мінеральних добрив. Внесення туру значно підвищує густоту продуктивного стеблостою, а маса зерна з колоса при цьому змінюється менше і коливається в межах 1,08-1,12 г.

Висока врожайність може бути одержана при різних показниках структури врожаю. Моделювання процесу росту і формування біологічного врожаю на основі морфофізіологічних процесів дає можливість встановити взаємозв'язок елементів структури врожаю, який можна виразити за допомогою формули.

Структурна формула біологічного урожаю дозволяє не тільки аналізувати значення конкретного елемента продуктивності, а й в результаті логічного поєднання їх оптимальних параметрів, зробити висновки про необхідність внесення тих чи інших коректив до технології вирощування.

Убіол. = К KB П 3 В МЗ КК КЗ: 100000, ц/га,

де - Убіол. - біологічний урожай, ц/га; К - коефіцієнт кущіння, 3; KB - коефіцієнт висіву, 3 млн. /га; П - польова схожість, 85%; 3 - зимостійкість, 95%; В - виживання за весняно-літній період, 90%; МЗ - маса зернівки, 0,03 г; КК - кількість колосків у колосі, 18 шт.; КЗ - кількість зерен у колоску, 2 шт.

Наші дослідження з вивчення особливостей ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці в умовах західної України дали змогу дослідним шляхом встановити оптимальні параметри показників, включених в дану формулу. Підставивши їх значення, одержимо:

Убіол. = 3 3 85 95 90 0,03 18 2: 100000 = 70,6 ц/га

Пропонована формула може бути використана при математичному моделюванні і програмуванні врожаю, розрахунках рівня запланованого врожаю та ін. За допомогою неї під запланований урожай легко вирахувати необхідне значення того чи іншого елементу структури. Розраховані таким чином цифри дорівнюють даним, які одержано шляхом польових досліджень, що свідчить про правильність розробленої формули.

ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГІЇ

Аналіз економічної та енергетичної оцінки показав високу ефективність ресурсоощадної технології вирощування озимої пшениці.

Найвищі затрати на 1 га були при вирощуванні озимої пшениці за інтенсивною технологією - 2183 грн. (табл.16). На варіанті з ресурсоощадною технологією затрати на 1 га зменшувались до 1462 грн., або стали на 721 грн. меншими. Найнижчі затрати були при вирощуванні озимої пшениці без агрохімікатів - 838 грн. Проте, незважаючи на це, через різке зниження врожайності собівартість на контролі була вищою (28 грн. за 1 ц зерна), ніж при ресурсоощадній (23 грн. за 1 ц).

Чистий прибуток при вирощуванні за ресурсоощадною технологією становить 2990 грн., що більше, ніж при інтенсивній технології на 322 грн. Рівень рентабельності значно зростав при ресурсоощадній технології (204%) і був найнижчий (122%) при інтенсивній.

Енергетична оцінка вирощування озимої пшениці за різними технологіями показує переваги ресурсоощадної технології, за якої витрати енергії (5,4 млн. ккал) зменшуються порівняно з інтенсивною (8,5 млн. ккал) на 3,1 млн. ккал. Коефіцієнт енергетичної ефективності за ресурсоощадної технології зростає до 4,6 тоді як за інтенсивної він становить 3,2 і на контролі - 3,0.

Таблиця 16

Економічна ефективність різних технологій вирощування озимої пшениці (за цінами 2000 року) *

*реалізаційна ціна 70 грн. за 1 ц зерна

Висновки

Для підвищення рівня виробництва зерна в господарствах західного Лісостепу України рекомендується впроваджувати комплекс агрозаходів та ресурсоощадну технологію вирощування озимої пшениці, яка забезпечує одержання 60-80 ц/га якісного зерна, дозволяє зменшити обсяги застосування агрохімікатів, досягти високих показників економічної та енергетичної ефективності.

Основою біологізації інтенсивної технології є сівба високопродуктивних сортів озимої пшениці Миронівська 61, Миронівська 68, Мирлебен, Мирич, Поліська 90, Циганка після найкращого попередника - конюшини лучної. Потрібно застосовувати приорювання зеленої маси конюшини, за рахунок чого врожайність зерна озимої пшениці зростає на 4,8-5,9 ц/га, порівняно до сівби після конюшини на два укоси. Після приорювання другого укосу конюшини на зелене добриво норму внесення мінеральних добрив зменшують до 60 кг/га діючої речовини азоту, фосфору і калію, що менше у 1,5-2 рази порівняно з іншими попередниками. Для одержання 60 ц/га зерна рекомендується вносити після конюшини N₆₀P₆₀K₆₀; після гороху - N₉₀P₉₀K₉₀; після картоплі, кукурудзи - N₁₂₀P₁₂₀K₁₂₀. Фосфорні і калійні добрива вносяться під основний обробіток, азотні - роздрібнено у підживлення під час весняно-літньої вегетації.

В умовах західного Лісостепу основну частину азоту необхідно внести на ранніх етапах (III і IV) весняної вегетації. При внесенні 120 кг/га д. р. азоту його слід використати роздрібнено за такою схемою: N₃₀ на ІІІ етапі органогенезу + N₆₀ на IV етапі + N₃₀ на VIII етапі; при нормі 90 кг/га д. р. за наступною схемою: N₃₀ на ІІІ етапі + N₆₀ на IV етапі; норму 60 кг/га д. р. вносять одноразово на IV етапі органогенезу.

Для покращення фітосанітарного стану грунту і умов росту рослин проводиться оранка на глибину 25 см, після якої поле зразу ж культивують. Через 14 днів сходи бур'янів знищують повторною культивацією. Для передпосівного обробітку ґрунту найкраще використати комбіновані агрегати типу РВК-3,6, ЛК-4. На чистих від бур'янів полях обмежуються одним передпосівним обробітком комбінованим агрегатом.

За умови якісного обробітку ґрунту при вирощуванні озимої пшениці за ресурсоощадною та інтенсивною технологіями сіяти рекомендується сівалками з анкерними сошниками вузькорядним (7,5 см) способом на глибину 2-3 см. Оптимальні строки сівби припадають на період з 20 до 30 вересня. Норму висіву пропонується зменшити до 3,0-4,0 млн. схожих насінин на 1 га (130-160 кг/га і 160-200 кг/га).

Для інтенсифікації процесу продуктивного кущіння і підвищення продуктивності бокових пагонів рано навесні посіви озимої пшениці доцільно обробити препаратом тур в кількості 2 л/га.

Гербіциди вносять лише на забур'янених полях, а пестициди для захисту від хвороб і шкідників, коли їх кількість перевищує економічний поріг шкодочинності.

Список опублікованих праць за темою дисертації