ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Умови, об'єкти і методика досліджень

Експериментальні дослідження проводилися в 1999-2002 рр. методом постановки стаціонарних польових дослідів, які доповнювалися лабораторними аналізами та спеціальними дослідами. Польові досліди були закладені в умовах північної частина Лісостепу (дослідне господарство “Новосілки” Інституту садівництва УААН ); центральної частини Лісостепу (с. Тарасівки Звенигородського району Черкаської області) та південного Степу (Кримська дослідна станція вищезгаданого інституту і учбового господарства “Комунар” Кримського державного аграрного університету.

Дослідження виконані у двадцяти дослідах.

Дослід 1. Визначення показників варіювання приживлюваності біологічного матеріалу при мікроклональному розмножуванні. Проведено дослідження впливу строків закладання дослідів, приживлюваність матеріалу й вивчення причин, які на це впливають. Дослід проведено з 2000...2001 рр.

Дослід 2. Визначення показників росту саджанців різних сортів яблуні в розсаднику в умовах південного Степу. Дослід був закладений із сортами: Мутсу, Глостер, Гала, Ренет Симиренка, Мелроуз, Голден Делішес, Аврора, Кримське, Мейголд, Джонаголд, Тзугарі. Підщепа М 9.

Дослід 3. Вивчення варіювання показників росту і плодоношення різних сортів яблуні на підщепах М 9 та ММ 106 в південному Степу. Дослід, закладений в 1993 р. сортами: Айдаред, Алі паруси, Глостер, Голден Делішес, Джаліта, Джестер, Катя, Кримське Зимове, Ліберті, Медея, Ренет Шампанський, Роял Ред Делішес, Флорина, Чемпіон. Кожен сорт був щеплений на підщепах М 9 і ММ 106.

Досліди 4, 5. Вивчення показники варіювання росту різних сортів груші в розсаднику (дослід 4) і саду (дослід 5) в умовах південного степу на підщепах: сіянці лісової груші, клонові - айва Анжерська (МА) і ВА-29. Досліди проведено 1998 … 2002 рр. сортами: Бере Боск, Вільямс Літній, Вільямс Червоний, Ізумрудна, Ізюминка Криму, Марія, Медова, Мелліна, Тавріческая, Тающая, Улюблена Клаппа, Якимівська.

Досліди 6 і 7. Вивчення варіювання росту і плодоношення дерев сливи в умовах північного Лісостепу (дослід 6) і Південного Степу (дослід 7). Досліджували сорти: Ганна Шпет, Угорка Італійська, Стенлей, Ренклод Альтана, Ренклод Бове.

Досліди 8 і 9 Визначення ступеню варіювання росту саджанців (дослід 8) і продуктивності насаджень (дослід 9) абрикосу в умовах південного Степу. Досліди закладено в 1998…1999 рр. сортами: Ананасний Цюрупинський, Букурія, Молдавський ювілей, Нікітський, Форум, Червонощокий.

Дослід 10. Вивчення варіювання показників росту і плодоношення дерев сортів абрикосу в умовах північного Лісостепу. Дослід закладено сортами: Київський Красень, Самбурський Ранній, Червневий.

Досліди 11 і 12. Вивчення варіювання показників росту в розсаднику (дослід 11) однорічних саджанців і продуктивності в насадженнях (дослід 12) сортів персика, щеплених на сіянцях персика й мигдалю в умовах південного Степу. Досліди закладено в 1998…2000 рр. сортами: Ветеран, Золота Москва, Золотий Ювілей, Коллінз, Муза, Орфей, Посол Миру, Ред Хейвен, Фаворит Мореттіні, Червневий Ранній. Підщепа сіянці персику та мигдалю.

В дослідах 13, 14, 15 вивчали варіювання показників росту смородини чорної у маточнику (дослід 13), розсаднику (дослід 14) і продуктивних насадженнях (дослід 15) після термотерапії в умовах центрального Лісостепу. Досліди закладено в 2000 р. сортами: Білоруська Солодка, Загадка, Кантата, Катюша, Козацька, Минай Шмирьов, Мрія, Орловія, Павлінка, Партизанка, Санюта, Фертоді, Черешнева, Чернеча, Чорний Жемчуг, Чорнобильська з використанням термотерапії і без неї (контроль).

В дослідах 16 і 17 вивчали варіювання продуктивності маточника (дослід 16) і насаджень (дослід 17) суниці, закладених термічно обробленим матеріалом і розсадою першої репродукції в умовах південного Степу. Досліди закладено в 2000 р. сортами: Гігантелла Максим, Зенга Зенгана, Кримська Ремонтантна, Редгонтліт.

Дослід 18. Визначення впливу ґрунтового варіювання, терасування, і стоку ґрунтових вод на змінюваність показників росту дерев яблуні. Дослід проведений у промислових насадженнях Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН і ДГ “Новосілки” ІС УААН.

Дослід 19. Визначення варіювання приживлюваності клонових підщеп при зеленому живцюванні в плівкових теплицях. Дослід закладено в 2000 р. підщепами: 54-118 (яблуня), L-2 (вишня), Мрія (вишня), Зелена Колонна (слива).

Дослід 20. Визначення варіювання показників морозостійкості яблуні, груші й персику при проведенні прямого проморожування і диференційного термічного аналізу. Визначення проводилося з використанням гібридів: яблуня - 50 сортів і гібридів; груша - 22; персик - 10.

Досліди закладені на таких ґрунтах: північна і центральна частини Лісостепу - чорноземи глибокі малогумусні пилувато-легкосуглинкові; південний Степ - Лучно-чорноземний важкосуглинковий ґрунт.

Варіювання показників росту і плодоношення плодових порід на всій території України вивчали за трьома напрямками.

Перший напрямок - дослідження породних та сортових особливостей варіювання ознак плодових рослин в різних грунтово-кліматичних зонах (Співаковський М.Д., 1968).

Другий напрямок - дослідження впливу окремих елементів технологій вирощування: (способи розмноження, напрямок обробітку ґрунту, схема садіння, типи крони) на варіювання показників їх росту і плодоношення. Водночас вивчали мінливість плодових рослин в зв'язку з напрямком стоку ґрунтових вод, якістю садивного матеріалу. На основі отриманих дослідних даних визначали оптимальну кількість об'єктів для закладання дослідів з плодовими культурами.

Третій напрямок - вивчення можливості використання методів контролю за фізіологічним станом рослин для відбору більш однорідного матеріалу, що, на нашу думку, сприятиме зменшенню оптимального об'єму вибірки. Як показник фізіологічного стану рослини який є актуальним для садівництва помірно континентального клімату, досліджували морозостійкість різних сортів основних плодових порід методами диференційного термічного аналізу льодоутворення (Китаєв О.І., 1982) і прямого проморожування (Duchowski P., Stanys V., Gelvonauskis B., Bandaraviиienл G., 1997). Було також проведено визначення ефективності використання термотерапії (Помазков Ю.І., 1963) рослин або їх окремих органів на однорідність дослідного матеріалу.

Для виконання дисертаційної роботи використано широкий спектр методів статистичного аналізу (Доспєхов Б.О., 1973):

- варіаційну статистику з визначенням коефіцієнту варіації та належності вибірки до нормального розподілення;

- дисперсійний аналіз - для порівняння різних генеральних сукупностей, який використовували в різних модифікаціях залежно від поставлених завдань і умов; зокрема, проведено аналіз трифакторного досліду по вивченню впливу якості садивного матеріалу і виду підщепи на продуктивність різних сортів груші; такий же аналіз виконано для сорто-підщепних комбінувань персика;

- регресійний аналіз - для визначення тенденцій розвитку різних процесів;

- кореляційний аналіз - для встановлення впливу одних факторів на інші та їх взаємозалежності; він проводився з отриманням як коефіцієнтів кореляції і детермінації, так і з визначенням формули зміни такої залежності;

- за допомогою декількох формул (табл. 4) з використанням уже отриманих статистичних даних результатів проведених досліджень визначено оптимальну кількість об'єктів, необхідну для закладання дослідів у майбутньому.

Результати досліджень

Варіювання показників росту плодових порід. Варіювання ознак приживлюваності і приросту клонових підщеп при розмноженні їх зеленими живцями неоднакове і залежить від місця відбору живців на первинному пагоні. Так, коефіцієнти варіації приживлюваності базальної частини пагона були меншими, ніж відповідні показники по інших його частинах. Щодо приросту пагонів, то він був найвищим у живців, взятих з апікальної меристеми у яких було більше поживних речовин, що й сприяло кращому коренеутворенню.

Загальний рівень варіювання приросту живців становив 28,28…33,47, приживлюваності - 35,9…99,9%. На процес утворення вкорінених зелених живців не впливають ні погодні, ні ґрунтові умови, тому отримані показники приживлюваності знаходяться в межах, які можуть бути використані при закладанні подібних дослідів.

Приріст саджанців яблуні, які вирощуються в розсаднику, більш вирівняний, ніж діаметр їх штамба та кількість гілок (рис. 1). Коливання коефіцієнтів варіації приросту становлять 4,4…18,8%. Найбільш варіабельною була середня кількість гілок, де коефіцієнт варіації був найнижчим - 26,3%, що в півтора рази більше, ніж відповідний показник у приросту. Загальної тенденції впливу підщепи на діаметр і приріст штамба не виявлено. Для інтенсивного росту пагонів саджанців рослини використовують пластичні речовини, тому що їх кількість достатня, а інші атрагуючі центри відсутні.

На підставі отриманих результатів і проведеного інформаційного пошуку встановлено, що найбільш правильним є визначення в розсаднику саме загального приросту. Аналіз коефіцієнтів варіювання саджанців кісточкових порід проведено саме за цим показником.

Варіювання продуктивності і морозостійкості плодових порід. На підщепі ММ. 106, варіювання плодоношення яблуні становило 12,7…17, а підщепі М. 9 - 17,9…21,2% (табл. 1). Така тенденція не збігається з даними про те, що в насадженнях на клонових підщепах цей показник знижується відповідно до сили росту рослин. Отримані дані не мають протиріч. Таке твердження було справедливо щодо переходу садівництва від дуже мінливих сіянцевих підщеп на клонові, що було прийнято за основу в дослідній справі в подальшому. Оскільки клонові підщепи є досить вирівняним матеріалом, рослини, щеплені на них, з більшою силою росту характеризуються також і більшою біомасою, котра створює умови для стабільного плодоношення.

Таблиця 1 - Варіювання урожайності яблуні на різних підщепах. Середні дані за період 2000-2001 рр. (дослід 3)

Саме тому рослини, щеплені на ММ. 106, повинні мати дещо кращу можливість для забезпечення більш стабільного плодоношення, ніж на М. 9. Всі показники варіації знаходяться в межах 11…16% для широкорядних насаджень і 13…22% для ущільнених.

Коефіцієнти варіації плодоношення різних сортів сливи у північному Лісостепу коливаються від 67,5 до 71,4% і перевищують відповідні показники, отримані в зоні південного Степу - 42,3…65,4% (табл. 2). У персика коефіцієнт варіації має тенденцію до збільшення при ущільненні насаджень (рис. 2). Загальний рівень коливання в садах зі схемою садіння 6 х 4 м знаходиться в межах 9,8…12, в той час як при схемі 4 х 2 м - 16,9…18,3%, при урожайності 20...29 кг/дер.

Таблиця 2 - Варіювання продуктивності дерев сливи в умовах північного Лісостепу і південного Степу за період 2000-2001 рр.

Це пов'язано з тим, що варіювання ґрунтових умов (зокрема, родючості ґрунту, мікрорельєфу ділянки, стоку ґрунтових вод) при ущільненні насаджень збільшується, впливаючи тим самим на змінюваність показників.

Визначення коливання продуктивності ягідних культур практично не проводилось, в тому числі й по суниці. Остання, як представник трав'янистих ягідних рослин, характеризується досить широким спектром варіювання продуктивності (варіювання в межах - 22,6…42%, урожайність - 0,10...0,31 кг/кущ) (рис. 3). Чітко вираженим є вплив якості садивного матеріалу на цей показник. Тому отримані нами дані мають важливе значення для розробки рекомендацій щодо об'єму вибірки при закладанні дослідів по вивченню продуктивності насаджень ягідних культур.

Морозостійкість різних сортів і гібридів яблуні досліджували за допомогою методів прямого проморожування і диференційного термічного аналізу. Встановлено, що загальне варіювання показників морозостійкості у зразків, які були відібрані з дотриманням принципу єдиної відмінності, має досить широкий розмах (від 0 до 106%). Найменшими коефіцієнтами коливання характеризуються показники, що визначалися з використанням диференційного термічного аналізу (0…11%).

При застосуванні прямого проморожування за методикою Соловйової спостерігається тенденція зменшення варіювання ознак до і після досягнення температур, критичних для сорту. При цьому в деяких випадках варіювання на кожні 5⁰ С інколи зменшується в 10 разів. Високий загальний рівень коливання показників морозостійкості найчастіше викликаний пошкодженням окремих тканин пагона. В першу чергу пошкоджується деревина, в той час як інші тканини можуть залишатися цілими. Така ж тенденція спостерігається у груші, де при використанні методу прямого проморожування спостерігається збільшення коефіцієнту варіювання при узагальненні показників, які було визначено потканинно. Тому в подальшому слід вибирати окремий вид тканини пагона, характер пошкодження якого дозволяє оцінити морозостійкість рослини, і одержані показники враховувати при порівнянні сортів, проведенні статистичного аналізу та ін.

Визначення варіювання морозостійкості підщеп яблуні селекції Інституту садівництва УААН та інтродукованих, проведене методом диференційного термічного аналізу, показало, що цей показник коливається від 7 до 12%, тобто дані по різних варіантах, практично ідентичні, окрім випадків, коли в рослин можуть бути певні внутрішні фізіологічні пошкодження. Це призводить до втрати морозостійкості.

При визначенні цього показника у груші аналогічним методом було встановлено, що характер екзотерм льодоутворення для окремих сортів індивідуальний і є сортовою ознакою. Тому можна стверджувати про генетично обумовлену морозостійкість.

Сорти груші, які мають батьків північного походження, при заморожуванні виводять зайву вологу з тканин, підвищуючи тим самим концентрацію соку, в той час, як проста вода поступово замерзає, при чому в екзотерм льодоутворення показник екзотермічного процесу поступово підвищується (ЛВ 104-35). Водночас у південних сортів цей процес не відбувається, у тканинах накопичується переохолоджена вода, яка при досягненні критичної температури повністю замерзає. При цьому тканини, в яких вона знаходилася, розриваються.

При визначенні морозостійкості окремих частин пагонів персика за допомогою диференційного термічного аналізу виявилось, що в них різні екзотерми льодоутворення, характерні тільки для певної частини даного сорту.

Це може бути пов'язано з різною структурою тканин у частинах пагонів, морозостійкість яких вивчається, а також диференційованих структур. Так, у вегетативних бруньок цей показник вищий, ніж в усіх інших органах рослин, в той час як у генеративних утворень найнижчий. Це - фактор диференціювання тканин за стійкістю до несприятливих умов - рослина в окремий рік може бути без урожаю, а при втраті всіх вегетативних бруньок загине. Картина екзотерм льодоутворення щитка персика складніша через вміст у цьому органі багатьох різних тканин з неоднаковою морозостійкістю. В цілому ж морозостійкість щитка поступається перед відповідним показником у вегетативної бруньки, оскільки відомо, що в разі пошкодження деревини і пагонів рослини, в якому б стані не були інші органи, розміщені на них, вони також загинуть. Тому про морозостійкість сорту можна в більшості випадків судити по стану щитка або окремої частини пагона без урахування бруньок. Показники останніх можуть викривляти загальну картину морозостійкості.

Шляхи зниження варіювання показників. На підставі проведених експериментів по прогріванню садивного матеріалу ягідних культур встановлено, що воно сприяє зменшенню варіювання біометричних показників рослин завдяки елімінації неконтрольованих ознак, які можуть мати вірусне походження. Так, коливання суми приросту смородини в маточнику у звичайних насадженнях становило 48...112%, у той час як у термічно оброблених рослин воно не перевищувало 17%, а в середньому знаходилося в межах 10…12%. Поліпшувалися й абсолютні показники. Наприклад, у рослин сорту Білоруська солодка в маточнику без термотерапії сума приросту складала 418, а після термотерапії - 427 см. Така ж тенденція спостерігається і в розсаднику смородини.

У суниці вплив термотерапії на продуктивність насаджень має сортовий характер. Так, найбільш позитивна реакція на прогрівання спостерігалася в сорту Гігантела Максим, у якого приріст урожаю з куща був найбільший серед досліджуваних сортів (0,17 кг між прогрітими рослинами і першою репродукцією і 0,19 кг між прогрітими і третьою репродукцією). В інших сортів також спостерігається тенденція до зменшення варіювання і підвищення абсолютних показників продуктивності, але різниця між ними не така велика, як у вищезгаданого сорту. Тому попередня термотерапія при закладанні дослідів з ягідними культурами є бажаним, а, можливо, й необхідним заходом для збільшення точності результатів, які будуть отримані в подальшому.

Ґрунти, як середовище, де проходить кореневе живлення, справляють безпосередній вплив на рослину. При цьому він багатофакторний, тому грунт не можна вважати єдиною структурою. Практично всі фактори знаходяться у динамічній взаємодії, і тому при закладанні дослідної ділянки слід враховувати все, що може впливати на рослину. Але найчастіше такого роду визначення не проводяться детально. На думку деяких авторів, немає потреби розміщувати досліди за принципом повної рендомізації. Щоб визначити, чи вона дійсно необхідна, ми провели модельне дослідження у двох агрокліматичних зонах.

Було висунуто гіпотезу, що вплив ґрунтів на рослини дійсно існує, але він не може бути визначений за допомогою дисперсійного аналізу, тобто необхідно знайти новий підхід. Ми провели вимірювання діаметру штамба яблуні на площі, яка була умовно поділена на ділянки. Після цього прораховувались дані всередині ділянки і отриманий середній результат, який було занесено до комп'ютера у вигляді графічного матеріалу. Середні показники діаметру штамба по ділянках розташовані нерівномірно, що призводить до нівелювання статистично розрахованої різниці, але тенденція спостерігається. Маючи базу даних, одержаних в результаті промірювань, її використали для розрахунку регресійної моделі за методом найменших квадратів. На ділянці, що вивчалася, найбільш вираженою тенденцією є зростання показників у напрямку зі сходу на захід. Після порівняння отриманих результатів з ґрунтовою картою встановлено, що ділянка, вибрана для дослідження, має схил у напрямку схід>захід у межах 2%. Згідно з цією ж картою близько 60% усіх ділянок, де були вищі показники діаметру штамба, припадає на ґрунти з більшим гумусним горизонтом. Отже, якщо вплив напрямку рядів і обробітку ґрунту справді має місце, то завдяки впливу вищезгаданого фактора його не було виявлено.

При визначенні фізіологічного стану дерев за допомогою електровимірювання встановлено, що між електропровідністю рослин та їх ростом існує зв'язок. Він спричинений тим, що в першій половині вегетації переважають функції надходження іонів у листя рослин для забезпечення функції їх росту і розвитку. У другій половині вегетації відтік пластичних речовин перевищує рух іонів, тому їх потік вже менше контролюється електропровідністю, що й призводить до збільшення похибки методу і зменшення відображення процесу живлення рослини. Тому електропровідність листка характеризується меншою кореляційною залежністю (0,32…0,46), ніж відповідний показник у молодого пагона (0,71…0,8). Це також може бути пов'язано з похибкою самого методу. Так, на вирівняному матеріалі в значення електропровідності не виявлено математично достатньої кореляційної залежності, яку можна було б у подальшому використовувати. Зате у не вирівняному матеріалу для характеристики електропровідності можна використовувати біометричні показники.

Дослідження показали, що електропровідність пагонів рослин, які знаходяться на різному стані розвитку, змінюється в часі за абсолютними показниками. Так, на протязі вегетації електропровідність пагонів сіянців повільно підвищувалась, але була нижчою, ніж у рослин, що вже вступили у плодоношення. Щодо пагонів, то в рослини, котрі вступили в період плодоношення і в яких не відмічено періодичності цього процесу, електропровідність на протязі вегетації поступово збільшувалась до періоду, який фізіологи пов'язують із закладанням генеративних бруньок, а далі повільно зменшувалась, що може бути пов'язано з тим, що дерева готуються до зимового періоду і тому відбувається відтік запасних речовин. Невелике зростання електропровідності пагонів наприкінці літа ми розцінюємо як реакцію на посушливі умови вирощування, що підтверджується даними про кліматичні показники і знанням реакції рослини на недостатнє зволоження. У неї при спекотній та посушливій погоді підвищується рівень активності електрогенних процесів, що призводить до збільшення кількості іонів, необхідних для компенсації потреби в підвищенні сисної сили. Такі ж результати були отримані і при вимірюванні електропровідності рослин, які плодоносять періодично і на момент вимірювання закладали квіткові бруньки для плодоношення в наступному році. Таким чином, використовуючи відбір рослин за показниками електропровідності, ми маємо змогу зменшити варіювання ознак, які вивчаються (табл. 3).

Проведені дослідження показують, що визначення показників індукції флуоресценції хлорофілу листків методом Каутського відображає стан рослини. Тому цей метод може бути використаний для відбору рослин при закладанні польових дослідів. Так, рослини, в яких фотосинтез проходив нормально, характеризувалися кращими біометричними показниками у порівнянні з тими, в яких фотосинтез був пригніченим. Загальний коефіцієнт кореляції між показниками активності фотосинтетичного апарату і біометричними становив 0,73, що свідчить про тісний зв'язок між ними.

Таблиця 3 - Вплив використання відбору рослин яблуні та абрикоса за електропровідністю пагонів на однорідність плодоношення

7. Встановлено, що оптимальною щодо доступності проведення розрахунків і точності є формула .

8. При визначенні варіювання морозостійкості за допомогою прямого проморожування і диференційного термічного аналізу найбільш точним виявився другий з цих методів, при якому коефіцієнт варіації становив близько 11%. Якщо застосовується пряме проморожування, точність з мінімальною кількістю зразків може бути досягнута лише при потканинному порівнянні дії низьких температур на об'єкт. Коефіцієнт варіації при цьому сягає 10...50%.

9. Продуктивність дерев, висаджених саджанцями з більшим діаметром штамба, виявилась на 10...20% вищою, ніж при використання садивного матеріалу, в якого цей показник був нижчий.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПОЛІПШЕННЯ НАУКОВОГО ПРОЦЕСУ

1. Для закладання досліду з плодовими культурами слід використовувати, орієнтовно таку кількість об'єктів у варіанті: для комплексу зеленого живцювання: яблуня - 47…67, підщепи кісточкових - 70…141; для розсадника: яблуня - 7…28, груша - 20…40, персик - 11…18, слива - 28…54, абрикос - 20…45, смородина - 9…20, суниця -30…105; для продуктивних насаджень: яблуня - 10…26, груша - 8…30, персик - 6…20, слива - 8…25, абрикос - 8…24, смородина -30…40, суниця - 35…70.

2. Для проморожування плодових рослин рекомендується визначати їх морозостійкість по окремих тканинах і частинах пагона. При використанні критичних температур проморожування необхідно збільшити кількість об'єктів. Оптимальною кількістю для прямого проморожування є 10…20, для диференційного термічного аналізу - 4…6 зразків.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При закладанні розсадника яблуні бажано використовувати підщепи з діаметром кореневої шийки не менше 8 мм. Це збільшує вихід стандартного садивного матеріалу на 25…40% порівняно з діаметром 5 мм і підвищує прибуток з 1 га з 116 до 200 тис. грн.

2. Насадження груші та персика слід закладати саджанцями з діаметром штамба відповідно 12 і 14 мм. Це збільшує рентабельність виробництва плодів: груші - зі 143 при діаметрі штамба 10 мм до 221, персика - від 281 до 290…300%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Потанін Д. В. Експрес- метод визначення життєздатності пилку/ Колесніченко О. В., Бублик М. О. // Садівництво. - К: Нора-прінт, // 2000. - Вип. 50. - С. 109-112.

Особистий внесок здобувача: отримання і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

2. Потанин Д. В. Дисперсионный анализ экзотерм льдообразования у плодових/ Бублик Н. А., Китаев О. И. // Матер. междунар. науч.-практ. конф. “Итоги и перспективы развития плодоводства и овощеводства”. - Горки, 2001. - С.57-60.

Особистий внесок здобувача: отримання і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

3. Потанін Д. В. Отримання гаплоїдних тканин яблуні шляхом пророщування зрілого пилку в умовах біотехнологічної лабораторії/ Колесніченко О. В., Бублик М. О. // Садівництво. - К.: Нора-друк, 2001. - Вип. 52. - С. 109-112.

Особистий внесок здобувача: отримання і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

4. Потанін Д. В. Статистичний аналіз термограм льодоутворення у плодових рослин/ Китаєв О. І., Бублик М. О. // Садівництво. - К.: Нора-друк, 2001. - Вип. 53. -С. 293-299.

Особистий внесок здобувача: отримання і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

5. Потанін Д. В. Вплив якості саджанців персика на продуктивність насаджень/ Бублик М.О. // Садівництво. - К.: Нора-друк, 2002. - Вип. 54. - С. 84-89.

Особистий внесок здобувача: отримання і узагальнення результатів, підготовка статті до друку.

6. Бублик М.О. Які саджанці - такий і майбутній урожай. Роль якості садивного матеріалу у підвищення продуктивності плодових насаджень /Потанін Д.В., Мережко І.М., Барабаш О.І.// Сад, виноград і вино України. - 2003. - № 3-4. - С. 16-23

Особистий внесок здобувача: отримання результатів, підготовка статті до друку.

АНОТАЦІЇ

Потанін Д.В. Якість та однорідність господарсько-біологічних ознак плодових рослин у зв'язку з варіюванням продуктивності насаджень. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07- плодівництво. Національний аграрний університет. Київ, 2004.

Встановлено кореляційні залежності між біометричними показниками росту дерев та їх плодоношенням.

Виявлено, що варіювання показників продуктивності рослин збільшується при ущільненні насаджень.

Визначено кореляційний зв'язок між фізіологічним станом дерев яблуні та абрикоса (електропровідність) та однорідністю плодоношення.

Досліджено вплив мікрорельєфу ґрунтів на змінюваність біометричних показників у дерев.

Доведено, що використання термотерапії для рослин суниці та смородини зменшує варіювання показників продуктивності порівняно з необробленими у 2...10 разів.

Встановлено, що продуктивність експлантів у біотехнологічних умовах залежить від фази розвитку рослин та місця відбору зразків на дереві.

Ключові слова: плодові культури, варіаційна статистика, ріст, плодоношення, термотерапія, електропровідність, відбір зразків.

Потанин Д.В. Качество и однородность хозяйственно-биологических признаков плодовых растений в связи с варьированием продуктивности насаждений.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет. Киев, 2004.

Работа посвящена определению варьирования показателей роста, плодоношения и физиологического состояния плодовых и ягодных пород в комплексе зелёного черенкования питомнике, молодых и плодоносных насаждениях, и биотехнологических условиях. На основе математического анализа определены критерии оценки вариабельности показателей роста и плодоношения. Разработана оптимальная формула для вычисления объёма выборки при закладке опытов. Показано, что общепринятые объёмы, применяемые при закладке экспериментов, значительно завышены и могут быть откорректированы путем использования одной из оптимальных формул, а также способом предварительного отбора растений.

Установлены корреляционные зависимости между биометрическими показателями роста деревьев и их плодоношением. Доказано, что существует тесная зависимость между суммой прироста взрослых деревьев и их плодоношением. В то же время зависимость между биометрическими показателями молодых насаждений и их дальнейшим плодоношением слабая.

Определена корреляционная связь между физиологическим состоянием деревьев яблони и абрикоса (электропроводность) и выравненностью плодоношения. Установлено, что растения, находящиеся в разных состояниях развития, характеризуются присущей только им динамикой изменения электропроводности однолетних побегов. С использованием этого принципа разработана методика отбора растений по динамике изменения этого показателя в период вегетации. Это в дальнейшем позволяет резко снизить изменчивость плодоношения на опытной делянке.

Изучено влияние микрорельефа почвы на вариабельность биометрических показателей деревьев. Выявлена необходимость определять варьирование почвы для отбора наиболее выравненых участков. Применение такого отбора позволяет уменьшить варьирование биометрических показателей.

Исследования свидетельствуют, что колебание показателей продуктивности растений увеличивается при их уплотнении. Это связано с увеличением влияния микрорельефа на ограниченную по площади и объёму корневую систему дерева.

Определено варьирование показателей морозостойкости сортов, гибридов и подвоев плодовых пород, которые определялись методами прямого промораживания и дифференциального термического анализа процессов льдообразования. Статистическая оценка при помощи вариационного анализа показателей морозоустойчивости, полученных с использованием прямого промораживания, выявила более высокую достоверность потканевого определения морозостойкости плодовых в сравнении с суммарной оценкой. Применение дифференциального термического анализа процессов льдообразования позволяет снизить варьирование этих показателей в сравнении с методом прямого промораживания.

Разработан способ предварительного отбора растений с использованием индукции флуоресценции фотосинтеза по реакции Каутского. Установлено, что растениям внутри выборки может быть присуща различная эффективность фотосинтетического аппарата. Это приводит к изменению накопления пластических веществ и напрямую влияет на колебание биометрических показателей растений.

Использование термотерапии для земляники и смородины снижает варьирование показателей продуктивности по сравнению с растениями, не прошедшими такой обработки, в 2…10 раз. По мнению автора, это может быть объяснено удалением термолабильной вирусной инфекции, которая приводит к изменчивости показателей роста и плодоношения. Рекомендовано ввести термотерапию ягодных культур как обязательное мероприятие при закладке опытов.

Исследования показали также, что продуктивность эксплантов в биотехнологических условиях зависит от фазы развития растения и места отбора образцов на дереве. Найден механизм защиты растений от повреждений в период покоя. С его применением возможно в дальнейшем увеличить точность и повторяемость результатов экспериментов с эксплантами плодовых культур.

Разработана оригинальная методика: экспресс метод установления жизнеспособности пыльцы и получения гаплоидных меристем на многофазной питательной среде из зрелой пыльцы яблони.

Ключевые слова: плодовые культуры, вариационная статистика, рост, плодоношение, термотерапия, электропроводность, отбор образцов.

Potanin D.V. Quality and uniformity of the fruit plants economic and biological properties in connection with the variation of the orchard productivity.- Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the candidate of agricultural sciences. on the speciality 06.01.07- fruit growing. National Agrarian University. Kiev, 2003.

The author has established the correlation dependences between the biometrical indices of trees growth and their fruit bearing.

The investigations have showed that the variation of the plants productivity indices increases in densed orchards.

The author has determined the correlation connection between the physiological state of the apple and apricot plants, that is their electrical conductivity, on the one hand, and uniformity of their fruit bearing, on the other hand.

The influence of the land contour on the trees biometrical indices changeability has been investigated.

The researches have proved that the usage of the thermotherapy for the strawberry and currant plants reduces the variation of the productivity indices by 2…10 as regards those which have not been treated.

The explants productivity in the biotechnological conditions appeared to depend on the phase of the plants development and the place of explants selection on a tree.

Key words: fruit crops, analysis of variance, growth, fruit bearing, thermotherapy, electrical conductivity, plant selection.

Размещено на Allbest.ru