Технологія вирощування товарної риби за умов випасного утримання у ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення

Размещено на http://allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 639. 3: 639. 311. 043. 2

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ТОВАРНОЇ РИБИ ЗА УМОВ ВИПАСНОГО УТРИМАННЯ У СТАВАХ З ОБМЕЖЕНИМ РІВНЕМ ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

06.02.03 -рибництво

КОВАЛЕНКО Василь Олександрович

Київ - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті рибного господарства Української aкадемії аграрних наук

Науковий керівник -кандидат сільськогосподарських наук, доцент, Заслужений працівник сільського господарства України АЛИМОВ Сергій Іванович, Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, завідувач кафедри аквакультури, м. Київ

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України ШЕРМАН Ісаак Михайлович, Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри рибництва, м. Херсон

кандидат сільськогосподарських наук РИЛОВ Володимир Григорович, директор ВАТ “Кримрибокомбінат”, м. Красноперекопськ, АР Крим

Провідна установа - Білоцерківський державний аграрний університет, екологічний факультет, м. Біла Церква

Захист відбудеться 16 грудня 2004 р. о 10⁰⁰ на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 при Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рибного господарства УААН за адресою: 03164, м. Київ, вул. Обухівська, 135.

Автореферат розісланий 12 листопада 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат біологічних наук С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На початку 90-х рр. минулого століття під впливом загальновідомих причин рибницькі підприємства України докорінно змінили напрацьовані десятиліттями методи вирощування риби. Інтенсивні технології ставового рибництва у ринкових умовах господарювання виявились нездатними забезпечити задовільний економічний результат. Вимушена відмова від використання при вирощуванні товарної ставової риби повного обсягу інтенсифікаційних заходів і, в першу чергу, годівлі риби штучними кормосумішами, привела до різкого зниження обсягів виробництва, погіршення асортименту і якості рибницької продукції. Вирощування товарної ставової риби стало переважно збитковим.

“Технологія вирощування товарної риби в ставах за умов випасного утримання”, розроблена науковцями Інституту рибного господарства УААН (Харитонова та ін., 1996) у першій половині 90-х років, до певної міри компенсувала дефіцит технологічного забезпечення для вирощування риби у ресурсоощадному режимі. Разом з тим її нормативна база не була диференційована у відповідності до різних умов вирощування риби, зокрема, до ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення. Останній фактор в результаті стрімкого зростання вартості води і електроенергії набув дуже значного впливу на економічні показники ставового рибництва.

У зв`язку з цим розробка технології випасного товарного рибництва для ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в Інституті рибного господарства УААН в рамках завдання 01.03. “Розробити біологічні основи методів спрямованого формування екосистеми ставів та максимального використання їх біологічних ресурсів при вирощуванні риби у полікультурі в умовах рибних господарств різних фізико-географічних зон” (номер державної реєстрації 0196U021195).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було розроблення ресурсоощадної технології випасного товарного рибництва для ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення зони Північного Степу України на прикладі нагульних ставів відкритого акціонерного товариства “Донрибкомбінат”. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні основні завдання:

зробити оцінку рівня водозабезпечення дослідних нагульних ставів ВАТ “Донрибкомбінат”;

встановити закономірності формування екологічних умов в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення;

вивчити темп росту, особливості живлення і характер взаємного впливу об`єктів ставової полікультури на підставі аналізу трофічних взаємовідносин риб і кінцевих результатів вирощування товарної риби;

оцінити вплив на результати вирощування товарної ставової риби в умовах обмеженого рівня водозабезпечення деяких технологічних факторів (співвідношення основних об'єктів ставової полікультури, щільність посадки і початкова маса риб, інтенсивність використання добрив), технічних параметрів ставів (середня глибина і площа) і біологічних факторів (заростання водного дзеркала макрофітами, кількість малоцінної і смітної риби у ставах);

виконати порівняльний аналіз рибницько-біологічних та економічних показників вирощування товарної риби в експериментальних ставах за дволітнім та неповним трилітнім циклами товарного рибництва;

розробити технологічні нормативи вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення.

Об`єкт дослідження. Різновіковий матеріал риб - об'єктів полікультури товарного ставового рибництва різних трофічних рівнів: короп, білий і строкатий товстолобики, білий амур.

Предмет дослідження. Абіотичні та біотичні умови вирощування товарної риби в ставах: температура води, газовий режим та хімічний склад води, природна кормова база, технічні параметри і рівень водозабезпечення дослідних ставів, ріст та живлення об`єктів дослідження. Основні рибницько-біологічні та економічні показники вирощування товарної риби на останньому році виробничого циклу: щільність посадки кожного виду риб, початкова та кінцева маса риб, вихід товарної риби з нагулу, рибопродуктивність нагульних ставів, витрати органічних та мінеральних добрив, собівартість рибопродукції, прибуток.

Методи дослідження. Поставлені у дисертаційній роботі завдання вирішувались за загальноприйнятими в рибництві, іхтіології, гідрохімії, гідробіології та гідрології методами, з використанням біостатистичних методів обробки і аналізу зібраних даних.

Наукова новизна результатів дослідження. Вперше зроблено оцінку впливу комплексу різних факторів на результативні показники випасного товарного ставового рибництва в умовах обмеженого рівня водозабезпечення ставів і встановлено достовірні кореляційні взаємозв'язки між результатами вирощування товарної риби в ставах та деякими факторіальними показниками: рівнем водозабезпечення ставів, щільністю посадки і початковою масою риб, інтенсивністю використання мінеральних і органічних добрив. Обґрунтовано економічну доцільність застосування дволітнього або неповного трилітнього товарних циклів випасного ставового рибництва у ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення для різних умов господарювання, зокрема: можливості забезпечення власних потреб у рибопосадковому матеріалі необхідної якості, ринкових вимог до якості товарної риби. Розроблено нормативно-технологічну базу випасного товарного рибництва для ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення, яка дозволяє отримувати високий економічний результат при ресурсоощадному використанні сировини і матеріалів.

Практичне значення одержаних результатів. Використання розробленої нормативно-технологічної бази для вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення дозволить у сучасних умовах господарювання отримувати якісну товарну рибну продукцію з високим рівнем рентабельності виробництва, збільшити обсяги вирощування товарної ставової риби в Україні, що сприятиме забезпеченню населення країни високоякісним харчовим білковим продуктом.

Переважна більшість технологічних підходів, розроблених в процесі виконання дисертаційної роботи, може бути використана при товарному вирощуванні ставової риби у більшості регіонів України, в тому числі за умов штучного обмеження обсягів водокористування під впливом різних лімітуючих факторів.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто було визначено перелік факторів, дослідження впливу яких на результативні показники товарного ставового рибництва стало одним з головних завдань при розробці нормативної бази технології вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення. Особисто було зібрано і проаналізовано основну частину матеріалів досліджень, виконано статистичну обробку цих матеріалів, проведено кореляційний аналіз впливу різних факторів на результативні показники товарного ставового рибництва, розраховано спрощені лінійні рівняння регресії для визначення деяких планових технологічних параметрів, підготовлено висновки по результатах досліджень і рекомендації виробництву у вигляді “Технології вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення”.

Апробація результатів дисертації. Матеріали та основні положення дисертаційних досліджень доповідались на вчених радах та звітних сесіях Інституту рибного господарства УААН у вигляді річних звітів за науково-дослідницькою тематикою Донецької лабораторії рибництва (м. Київ, Україна, 1996-2003 рр.), на VІІІ зїзді гідробіологічного товариства РАН (м. Калінінград, Росія, 2001 р.), науково-практичній конференції “Проблемы и перспективы развития аквакультуры в России” (м. Адлер, Росія, 2001 р.), міжнародній науковій конференції "Сучасні проблеми аквакультури" (м. Херсон, Україна, 2003 р.), міжнародній науковій конференції “Проблеми раціонального використання континентальних водойм” (м. Київ, 2 - 3 березня 2004 р.).

Публікації. Результати досліджень за темою дисертаційної роботи викладені у 7 опублікованих роботах, в тому числі у 3 статтях, надрукованих у провідних фахових виданнях, і 3 тезах наукових конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках комп'ютерного тексту і складається із вступу, огляду літератури, матеріалу та методів досліджень, 4 розділів з результатами власних досліджень, висновків та рекомендацій виробництву, 5 додатків. Робота проілюстрована 29 таблицями та 14 рисунками. Список використаних джерел включає 198 робіт вітчизняних та іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. У розділі подано огляд літературних даних про вплив на результативні показники товарного ставового рибництва багатьох факторів, і в тому числі - рівня водозабезпечення ставів. Досліджено еволюцію поглядів на фактори, від яких залежить рибопродуктивність ставів. Виконано аналіз спроб оцінки ставів за рівнем рибопродуктивності, як функції комплексної дії різних абіотичних і біотичних факторів. Розглянуто позитивні сторони і недоліки існуючої технології вирощування товарної риби в ставах за умов випасного утримання.

На підставі результатів огляду літературних даних здобувачем було зроблено висновок про те, що оцінка біопродуктивного потенціалу ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення і пошуки шляхів максимальної реалізації цього потенціалу для вирощування товарної риби у ресурсоощадному режимі - питання, ще недостатньо досліджені. Тому дисертаційна робота була спрямована на розкриття цих актуальних питань сучасного ставового рибництва в Україні.

Матеріал та методи досліджень. В основу дисертаційної роботи покладено результати досліджень по вирощуванню товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення, проведених протягом 1996-2003 рр. у ставах ВАТ “Донрибкомбінат” - одного з найбільших рибницьких підприємств внутрішніх водойм України. Дослідним матеріалом були різновікові групи об'єктів полікультури товарного ставового рибництва різних трофічних рівнів: коропа, білого і строкатого товстолобиків, білого амура.

Експерименти проводили з використанням різної щільності посадки риб, за двома дослідними варіантами і відповідним до кожного з них контролем. У дослідному варіанті 1 (далі в тексті скорочено - дослід-1) і у контролі-1 рибу вирощували за неповним трилітнім, а у дослідному варіанті 2 (далі в тексті скорочено - дослід-2) і у контролі-2 - за дволітнім товарним циклом. У дослідних варіантах застосовано експериментальну щільність посадки риб, адаптовану до умов ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення, а у контролі її величини були наближені до нормативних, рекомендованих “Технологією вирощування товарної риби в ставах за умов випасного утримання” (Харитонова та ін., 1996). Повторність у варіантах експериментів становила від 3 до 8 і дорівнювала кількості експериментальних ставів, використаних у кожному з варіантів протягом періоду досліджень (табл. 1).

Таблиця 1

Схема експериментів по вирощуванню товарної риби (1996 - 2003 рр.)

Показники	Варіанти
	Дослід-1	Контроль-1	Дослід-2	Контроль-2
Середня щільність посадки риб, екз./га:
1. Однорічок коропа	536	971	642	1032
2. Однорічок білого товстолобика	-	-	1366	1413
3. Однорічок строкатого товстолобика	-	-	522	1141
4. Однорічок білого амура	3	43	47	43
5. Дворічок білого товстолобика	1033	1390	-	-
6. Дворічок строкатого товстолобика	312	926	-	-
2. Роки досліджень	1999, 2002, 2003	1996, 1997	2001- 2003	1998, 2000
3. Кількість експериментальних ставів, од.	4	3	8	4
4. Загальна площа експериментальних ставів, га	210,0	122,0	606,0	318,8

Рівень водозабезпечення ставів оцінювали за відповідністю фактичної середньої за вегетаційний період глибини води і водообміну у ставах мінімальним технічним вимогам до нагульних ставів зони Північного Степу України (Харитонова та ін., 1996).

Вивчення екологічних параметрів водного середовища у експериментальних ставах проводили із застосуванням загальноприйнятих методик у практиці рибогосподарських досліджень (Бессонов, Привезенцев, 1987; Жадин, 1950; Киселёв, 1956; Кражан, Лупачова, 1991 та ін.). У процесі досліджень було відібрано, оброблено і проаналізовано 1210 гідрохімічних, 72 агрохімічних і 1830 гідробіологічних проб.

Закономірності росту риб вивчали за загальноприйнятими методиками (Шмальгаузен, 1935; Правдин, 1966 та ін.), на підставі аналізу матеріалів контрольних ловів. Всього за 8 років досліджень у дослідних ставах було проведено 228 контрольних ловів, зважено 2420 екз. риб.

Вивчення особливостей живлення і трофічних взаємовідносин риб проводили за методикою, запропонованою Є.В. Боруцьким (1974). Всього було відібрано і оброблено 320 екз. травних каналів риб, в т.ч.: коропа - 194, білого товстолобика - 92, строкатого товстолобика - 88 екз.

Отриманий у результаті досліджень цифровий матеріал було піддано статистичній обробці за стандартними методиками (Лакин, 1990 та ін.).

Залежність результатів вирощування риби від дії ряду факторів встановлювали шляхом аналізу коефіцієнтів парної кореляції. Спрощені лінійні емпіричні моделі для планування показників вирощування товарної риби у ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення було побудовано за допомогою багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу, із застосуванням спеціального програмного забезпечення для персональних комп'ютерів.

Підсумкову оцінку результатів вирощування риби проводили з використанням комплексу загальноприйнятих у наукових дослідженнях і практичній роботі рибницько-біологічних і економічних показників: рибопродуктивності ставів, середньої товарної маси риби, витрат рибопосадкового матеріалу на одиницю товарної продукції, собівартості виробництва і вартості реалізованої товарної продукції, прибутку або збитків від виробничої діяльності та рентабельності виробництва (Рафалес-Ламарка, Николаев, 1971; Лукошкин, Казанов, 1977 та ін.).

ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ БАЗИ

Технічна характеристика та рівень водозабезпечення ставів. Нагульні стави ВАТ “Донрибкомбінат” розташовані у північній частині Донецької області. За природно-кліматичними умовами цю територію віднесено до зони Північного Степу України. Характерною особливістю регіону досліджень є обмеженість ресурсів поверхневої вологи. Через посухи та суховії втрати води у ставах на випаровування майже у 1,5 рази перевищують річну суму опадів.

Експериментальні стави мають середній вік 45 років, відносяться до типу рівнинних, повністю спускні, розташовані у каскадах, які мають у складі від 5 до 14 нагульних ставів. Площа ставів коливається у межах від 25 до 110 га. Середня глибина води при заповненні ставів до НПР становить 1,5 м з коливаннями від 1,2 до 2,3 м. Підстилаючі ґрунти ложа ставів переважно суглинисті з включеннями піску та глинисті. Донні відклади мають середню товщину 25-30 см, а в окремих місцях ставів - на річищах та ямах і у каналах меліоративної мережі - до 1,5 м.

Водопостачання ставів переважно самопливне. Джерелом водопостачання слугують, головним чином, атмосферні опади. Основний об'єм води у стави протягом року потрапляє під час весняних паводків. Відносно невелика водозбірна площа практично не здатна забезпечити наповнення “сухого” об'єму ставів. Через обмеженість водних ресурсів на підприємстві здавна практикується багаторічне каскадне використання води.

У процесі спостережень за коливаннями рівня води в експериментальних ставах протягом вегетаційного періоду отримано матеріали, які свідчать про негативний характер водного балансу в ставах і характеризують рівень водозабезпечення останніх, як обмежений. Так, середня за вегетаційний період глибина води у експериментальних ставах протягом періоду спостережень коливалась від 1,15 до 1,80 м (у середньому 1,51 м) при мінімальній нормі 1,8 м. Водообмін у ставах становив від 209 до 725 діб (у середньому 465 діб) при нормативних вимогах 15 - 20 діб. Протягом вегетаційного періоду спостерігалось значне зниження рівня води у ставах - від 0,30 до 0,85 м (у середньому 0,43 м).

Фізико-хімічні показники якості води і донних відкладів ставів. Температурні умови вирощування риби протягом періоду досліджень були характерними для ставів зони Північного Степу України. Тривалість вегетаційного періоду за температури води більше 15⁰С коливалась у межах 110-142 діб (в середньому 129 діб), сума температур води більше 15⁰С - від 2704 до 3273 градусоднів (в середньому 2999 градусоднів). Концентрація розчиненого у воді кисню у середньому за вегетаційний період cтановила 4,2 мг/л. Інколи, протягом спекотних літніх місяців, в окремі дні спостерігалось зниження вмісту кисню у воді до 2,3-2,8 мг/л.

За хімічним складом вода експериментальних ставів відносилась до гідрокарбонатного класу групи натрію (Алекин, 1970). Концентрації основних іонів у воді були характерними для природних вод і підстилаючих грунтів ложа ставів зони Північного Степу. Спостерігалось значне зростання деяких їхніх величин і відповідне погіршення якості води у ставах протягом вегетаційного періоду за рахунок скорочення водного об'єму внаслідок випаровування і фільтрації. Концентрації основних біогенних елементів - мінеральних форм азоту і фосфору, у воді ставів були відносно низькими і мали сезонний характер, тобто залежали від інтенсивності протікання біохімічних процесів у водоймах.

Концентрація рухомих форм органічної речовини та біогенних елементів у донних відкладах ставів у значній мірі була обумовлена їх наявністю у воді, мала сезонний характер і залежала від каскадного розташування ставу.

В цілому за фізичними та хімічними показниками вода експериментальних ставів відповідала існуючим рибницько-біологічним нормам для вирощування у ставах полікультури коропових риб (ОСТ 15.372 - 87, 1988).

Природна кормова база риб. Вивчення гідробіологічного режиму експериментальних ставів показало, що в цілому інтенсивність розвитку основних кормових організмів для риб була задовільною для вирощування товарної риби в ставах за умов випасного утримання. Фітопланктон набував оптимального для нагульних ставів України рівня розвитку, з домінуванням таксономічних груп зелених і синьо-зелених водоростей (35,7 і 31,1% відповідно). Середньосезонна біомаса фітопланктону в різних ставах змінювалась в межах 24,0-42,0 г/м³. На цій підставі було зроблено висновок, що при застосованому у дослідженнях рівні інтенсифікації виробництва процеси продукування та елімінації організмів фітопланктону були збалансованими.

Експериментальні стави характеризувались помірним розвитком кормових організмів зоопланктону, середньосезонна біомаса яких перебувала в межах 2,4-6,6 г/м³. У складі зоопланктону превалювали гіллястовусі ракоподібні, частка яких за кількісними показниками становила 44,4-56,5%.

Зообентос експериментальних ставів, де переважали личинки хірономід, набував помірного рівня розвитку, що обумовлене значним накопиченням донних відкладів, низьким рівнем розвитку м'якої зануреної водної рослинності у ставах і обмеженим рівнем водозабезпечення ставів. Середньосезонна біомаса кормових організмів зообентосу змінювалась в межах 0,9-3,3 г/м².

Макрофіти в експериментальних ставах були представлені переважно жорсткою надводною рослинністю. Площа ставів, зайнята заростями макрофітів, становила в середньому 10 % від площі водного дзеркала, з коливаннями від 5% до 40%. М'яка занурена водна рослинність мала незначний рівень розвитку.

ВИРОЩУВАННЯ ТОВАРНОЇ РИБИ В СТАВАХ З ОБМЕЖЕНИМ РІВНЕМ ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Склад полікультури, щільність посадки та початкова маса об'єктів вирощування. До складу полікультури об'єктів вирощування в експериментальних ставах увійшли чотири види коропових риб: короп українських порід антонінсько-зозуленецького внутрішньопорідного типу, білий і строкатий товстолобики, білий амур. Щільність посадки риб в стави за варіантами експериментів наведена в таблиці 1. Середня початкова маса риб становила: однорічок коропа - 28,8 г, білого товстолобика -24,3 г, строкатого товстолобика - 34,2 г, білого амура - 21,2 г, дворічок білого і строкатого товстолобиків - відповідно 118,3 і 90,7 г.

Інтенсифікаційні заходи при вирощуванні риби в ставах. Для стимулювання розвитку в ставах природної кормової бази для риб використовували органічні та мінеральні добрива. Протягом вегетаційного періоду у стави вносили в середньому 1968 кг/га перегною ВРХ та 238 кг/га аміачної селітри і суперфосфату.

Ріст риб. Ріст риб в експериментальних ставах залежав від дії ряду факторів, до найважливіших з яких відносяться температурний режим води і рівень забезпечення риб кормовою базою. Властива рибам сезонна ритмічність росту виявилась у стрімкому зростанні середньої маси риб з настанням сприятливих температурних умов: з середини травня - для коропа, з початку червня - для рослиноїдних риб. Поступове уповільнення росту риб розпочалось з середини липня - для коропа, з середини серпня - для рослиноїдних риб. Процес уповільнення росту риб в ставах дослідних варіантів у порівнянні з контролем розпочинався значно пізніше (на півмісяця - місяць), що в підсумку привело до значної переваги кожного з дослідних варіантів над їхнім контролем за показником середньої кінцевої маси риб. Величини питомої середньодобової швидкості росту і коефіцієнта масонакопичення коропа, білого і строкатого товстолобиків знаходились у зворотній залежності від величин щільності посадки риб. Співставлення особливостей росту риб з умовами вирощування дослідного матеріалу дало підставу для припущення, що головною причиною існування зворотної залежності між величинами показників темпу росту і щільності посадки риб на вирощування було погіршення кормових умов. Так, початок розбігу величин питомої середньодобової швидкості росту риб спостерігався при сприятливій температурі і кисневому режимі води в ставах: із середини червня (для коропа) - початку липня (для товстолобиків).

Живлення і трофічні взаємовідносини об'єктів вирощування. Аналіз живлення риб показав, що у складі харчової грудки коропа домінували личинки хірономід, частка яких складала в середньому 37 % від маси харчової грудки. Кормові організми зоопланктону були важливим компонентом живлення коропа, особливо в умовах нестачі організмів зообентосу. Частка зоопланктону у складі харчової грудки коропа в середньому становила 21%, досягаючи в окремих пробах величини 50%. Коливання щільності посадки однорічок білого товстолобика на вирощування в умовах експериментів не вплинуло на інтенсивність живлення і якісний склад харчових грудок дволіток цієї риби, де частка фітопланктону складала в середньому 61,5% з коливаннями від 25 до 99%. Основним компонентом живлення строкатого товстолобика був зоопланктон, частка якого в середньому становила 53,3%. Спостерігалось пригнічення коропа строкатим товстолобиком на підставі спільного споживання зоопланктону. Величина індексу трофічної подібності цих риб досягала 59% і мала пряму залежність від щільності посадки строкатого товстолобика на вирощування.

Важливу роль у живленні усіх досліджених видів риб відігравав детрит. Частка детриту у складі харчової грудки риб в середньому за вегетаційний період становила: у коропа - 21,5%, у білого товстолобика - 35,5%, у строкатого товстолобика - 33%. Відмічено помірний рівень трофічної конкуренції між білим і строкатим товстолобиками. Індекс трофічної подібності цих риб у середньому становив 40%, переважно на підставі спільного споживання детриту.

Трофічна конкуренція між коропом і білим товстолобиком була відсутня.

Рибницько-біологічна оцінка результатів вирощування товарної риби в експериментальних ставах. Основні рибницькі результати експериментального вирощування риби наведені в таблиці 2.

Таблиця 2

Результати вирощування товарної риби в експериментальних ставах в 1996-2003 pp. (середні показники за варіантами експериментів)

Показники	Варіант	Вид і вікова група товарної риби	Разом
		Короп дволітка	Білий товстолобик	Строкатий товстолобик	Білий амур, дволітка
			дволітка	трилітка	дволітка	трилітка
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Рибопродуктивність, кг/га	Контроль-1	190,1	-	445,5	-	309,3	5,4	950,3
	Дослід-1	176,3	-	556,8	-	172,4	0	905,5
	Контроль-2	143,8	417,8	-	283,7	-	3,0	848,3
	Дослід-2	168,5	459,1	-	211,8	-	10,3	849,7
Кінцева (товарна) маса риб, г	Контроль-1	295	-	502	-	511	217	-
	Дослід-1	542	-	803	-	864	-	-
	Контроль-2	239	412	-	408	-	102	-
	Дослід-2	415	432	-	512	-	349	-
Вихід, %	Контроль-1	72,2	-	74,7	-	75,3	62,8	74,0
	Дослід-1	65,3	-	83,0	-	73,1	0	76,2
	Контроль-2	64,3	76,0	-	66,2	-	80,0	69,6
	Дослід-2	67,9	82,6	-	85,1	-	68,1	79,1
Витрати посадкового матеріалу на 1 тонну товарної риби, екз./кг	Контроль-1	4695 112,7	-	2667 194,7	-	2589 178,6	7288 138,5	-
	Дослід-1	2825 110,2	-	1501 229,7	-	1584 169,5	-	-
	Контроль-2	6505 143,1	3193 73,4	-	3670 122,1	-	11944 250,8	-
	Дослід-2	3549 102,9	2803 70,1	-	2296 80,4	-	4196 100,7	-

рибництво водозабезпечення став екологічний

За величиною рибопродуктивності по дволітках коропа стави дослідних варіантів майже не відрізнялись від контролю. Так, в середньому по дослідних варіантах, при щільності посадки однорічок коропа на вирощування 589 екз./га, рибопродуктивність склала 172,4 кг/га, що на 2,8 кг/га більше, ніж в середньому у контролі, при щільності посадки 1001 екз./га. Середня товарна маса дволіток коропа у досліді-1 і досліді-2 становила відповідно 542 і 415 г (в середньому - 478 г), що значно вище, ніж у контролі-1 і контролі-2 (відповідно 295 і 239 г, в середньому - 267 г).

Рибопродуктивність триліток білого товстолобика у досліді-1 була більшою на 111,3 кг/га, ніж у контролі-1, а дволіток цієї риби у досліді-2 - більшою, ніж у контролі-2, на 41,3 кг/га. Середня товарна маса триліток і дволіток білого товстолобика у досліді-1 і досліді-2 була більшою, ніж у контролі-1 і контролі-2, відповідно на 301 і 20 г, і становила: трилітки - 803, дволітки - 432 г.

Рибопродуктивність строкатого товстолобика у дослідних варіантах виявилась закономірно меншою, ніж у контролі (по трилітках і дволітках відповідно на 156,9 і на 71,9 кг/га), за рахунок значно меншої щільності посадки цієї риби. Навпаки, середня товарна маса строкатого товстолобика у досліді-1 і досліді-2 була відповідно більшою, ніж у контролі-1 і контролі-2, на 337 і 104 г, і становила: трилітки - 864 г, дволітки - 512 г.

Відмічено, що за показником рибопродуктивності трилітки білого і строкатого товстолобиків переважали дволіток за рахунок значно більшого абсолютного приросту маси тіла.

Дослідні варіанти значно переважали контроль за показником сумарної рибопродуктивності коропа і білого товстолобика. Так, величина цієї переваги склала: у досліді-1 над контролем-1 - 153,3 кг/га, а у досліді-2 над контролем-2-66,0 кг/га.

Таким чином, перевага контролю над дослідними варіантами у рибопродуктивності строкатого товстолобика нівелювалась за рахунок зростання сумарної величини цього показника по двох інших, більш цінних у ринковому відношенні, видах риб.

Отже, загальну перевагу дослідних варіантів 1 і 2 над відповідним контролем за комплексом рибницько - біологічних показників слід розглядати, як безсумнівну, беручи до уваги якісний показник товарної продукції - середню товарну масу риб.

На підставі результатів аналізу було визначено оптимальні нормативно-технологічні параметри при вирощуванні товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення для зони Північного Степу України.

Удосконалення технології випасного товарного рибництва для ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення за допомогою кореляційно-регресійного методу.

Визначення впливу різних факторів на продуктивні показники вирощування товарної риби. Важливим аспектом оцінки результатів вирощування риби в експериментальних ставах був пошук факторів, які мали найсуттєвіший вплив на формування відповідного рівня рибопродуктивності, за допомогою кореляційно-регресійного методу.

Для розрахунків коефіцієнтів парної кореляції було використано не лише показники вирощування товарної риби в експериментальних ставах за період з 1996 по 2003 рр. (n = 19), а й матеріали, отримані у процесі спостережень за вирощуванням риби у деяких виробничих нагульних ставах ВАТ “Донрибкомбінат” за період з 1998 по 2003 рр. (n= 31), що підвищило вірогідність отриманих результатів.

Встановлено, що результативні показники вирощування товарної риби знаходились під впливом значної кількості факторів.

Серед них найбільший вплив мали щільність посадки і середня початкова маса риби, інтенсивність використання органічних та мінеральних добрив і середня глибина ставу. Щільність посадки позитивно впливала на рибопродуктивність коропа (r= 0,48) і строкатого товстолобика (r= 0,76) і негативно - на товарну масу усіх трьох видів товарної риби (від r= - 0,51 до r= - 0,59). Початкова маса риб мала тісний прямий зв'язок з їхньою товарною масою (від r= 0,68 до r= 0,88), протилежний - з питомою середньодобовою швидкістю росту риб (від r= - 0,50 до r= - 0,85) і чинила певний позитивний вплив на рибопродуктивність коропа (r= 0,40) і білого товстолобика (r= 0,33).

Наявність протилежного зв'язку між початковою масою коропа, білого і строкатого товстолобиків і темпом росту цих видів риб свідчить про те, що їм притаманна властивість компенсувати відставання у рості. Протилежна залежність між величинами щільності посадки строкатого товстолобика, з одного боку, товарної маси і рибопродуктивності коропа - з іншого боку, свідчить про пригнічення росту коропа строкатим товстолобиком, переважно за рахунок трофічної конкуренції у споживанні зоопланктону.

Середня за вегетаційний період глибина ставу, як один з показників рівня водозабезпечення останнього, мала тісний прямий зв'язок з рибопродуктивністю білого товстолобика (r= 0,71). Цей фактор певною мірою позитивно вплинув і на рибопродуктивність строкатого товстолобика (r= 0,34) та коропа (r= 0,29).

Вихід риби від посадки мав певний позитивний зв'язок із рибопродуктивністю коропа (r= 0,36) і строкатого товстолобика (r= 0,34), що слід розглядати, як наслідок браконьєрського вилову риби із ставів, і перш за все - коропа. Малоцінна і смітна риба негативно впливала на рибопродуктивність коропа і строкатого товстолобика (r= - 0,30) за рахунок конкуренції у споживанні спільних природних кормових організмів.

Площа ставу і рівень його заростання макрофітами не чинили відчутного впливу на продуктивні показники вирощування товарної риби.

Вибір оптимальних технологічних параметрів при вирощуванні товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення за допомогою рівнянь регресії. Враховуючи сукупний характер дії різних факторів на результативні показники вирощування товарної риби у ставах, для вибору оптимальних технологічних параметрів при плануванні виробничого процесу було виконано розрахунки лінійних рівнянь за багатофакторним кореляційно-регресійним аналізом (формули 1-10):

РПК = 0,188 . МД + 115	(1)
РПБТ-2 = 297,010 . Г + 0,293 . МД - 60	(2)
РПБТ-3 = 369,001 . Г - 82	(3)
РПСТ-2 = 0,086 . ОД - 0,849 . РПК + 215	(4)
РПСТ-3 = 0,082 . ОД + 79	(5)
ТМК = - 0,314 . ЩПК + 3,843 . ПМК + 1,425 . РПК + 279	(6)
ТМБТ-2 = - 0,136 . ЩПБТ + 4,605 . ПМБТ + 0,646 . РПБТ-2 + 199	(7)
ТМБТ-3 = - 0,256 . ЩПБТ + 1,777 . ПМБТ + 0,687 . РПБТ-3 + 416	(8)
ТМСТ-2 = - 0,298 . ЩПСТ + 1,751 . ПМСТ + 1,080 . РПСТ-2 + 370	(9)
ТМСТ-3 = - 0,807 . ЩПСТ + 1,411 . ПМСТ + 1,406 . РПСТ-3 + 664,	(10)

де РП - рибопродуктивність: коропа (РП_К), дволіток і триліток білого (відповідно РП_{БТ -2} і РП_БТ-3) і строкатого товстолобиків (відповідно РП_СТ-2 і РП_СТ-3), кг/га;

МД, ОД - кількість мінеральних (МД) та органічних (ОД) добрив, використаних протягом вегетаційного періоду, кг/га;

Г - середня розрахункова за вегетаційний період глибина ставу, як фактор рівня водозабезпечення, м.

ТМ - середня маса 1 екземпляру товарної риби: дволіток коропа (ТМ_К), дволіток і триліток білого (відповідно ТМ_БТ-2 і ТМ_БТ-3) і строкатого товстолобиків (відповідно ТМ_{СТ -2} і ТМ_{СТ -3}), г;

ЩП - щільність посадки риб: коропа (ЩП_К), білого (ЩП_БТ) і строкатого товстолобиків (ЩП_СТ), екз./га;

ПМ - середня початкова маса риб: коропа (ПМ_К), білого (ПМ_БТ) і строкатого товстолобиків (ПМ_СТ), г;

РП - рибопродуктивність, відповідно коропа (РП_К), білого (РП_БТ ) і строкатого товстолобиків (РП_СТ), кг/га.

Було визначено межі величин аргументів цих рівнянь, які забезпечують необхідний рівень достовірності результатів розрахунків.

Економічна ефективність застосування удосконаленої нормативно-технологічної бази.

Основні економічні показники, а саме - повну собівартість виробництва і вартість реалізованої товарної продукції, прибуток або збитки від виробничої діяльності та рентабельність виробництва, визначали з розрахунку на 1 тонну товарної продукції у видовому асортименті, за середніми показниками результатів вирощування товарної риби по варіантах досліду.

Економічний аналіз результатів вирощування товарної риби в експериментальних ставах підтвердив ефективність використання удосконаленої нормативної бази технології вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняльна економічна ефективність вирощування 1 тонни товарної риби в ставах за варіантами експериментів (1996 - 2003 рр.)

Показники	Варіанти експериментів	У порівнянні, + -
	Неповний трилітній товарний цикл	Дволітній товарний цикл	дослід-1 до контролю-1	дослід-2 до контролю-2
	Дослід-1	Контроль-1	Дослід-2	Контроль-2
Собівартість товарної продукції, грн./т	3204,36	3123,04	2804,58	2890,48	+ 81,32	- 85,90
Вартість реалізованої товарної продукції, грн./т	3852,96	3186,76	3498,79	3171,62	+666,20	+327,17
Прибуток (+) або збиток (-), грн./т	+648,60	+63,72	+694,21	+281,14	+584,88	+413,07
Рентабельність, %	20,2	2,0	24,7	9,7	+ 18,2	+ 15,0

Прибуток та рентабельність від вирощування і реалізації товарної продукції у дослідних варіантах 1 і 2 значно перевищували аналогічні показники, отримані в контролі: відповідно для дволітнього товарного циклу - на 413,07 грн./т і 15,0%, для неповного трилітнього товарного циклу - на 584,88 грн./т і 18,2 %.

Значне зростання середньої товарної маси усіх видів риби і поліпшення асортименту товарної продукції у дослідних варіантах шляхом збільшення питомої частки більш цінних ринкових видів риб (коропа і білого товстолобика) сприяли зростанню реалізаційної вартості продукції і значному прискоренню процесу реалізації товарної риби. За рахунок цього було забезпечене скорочення непродуктивних втрат від схуднення і загибелі риби під час її вимушеної перетримки до реалізації та зменшення величини реалізаційних витрат у собівартості товарної продукції.

ВИСНОВКИ

1. На прикладі ставових господарств ВАТ “Донрибкомбінат” доведено можливість досягнення високих рибницьких показників і економічної ефективності виробництва при вирощуванні товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення. В умовах експериментів, при ресурсоощадному використанні сировини і матеріалів для вирощування товарної риби, рівень загальної рибопродуктивності нагульних ставів досяг 850-905 кг/га за рентабельності виробництва не нижче 20%.

2. В умовах нагульних ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення протягом вегетаційного періоду спостерігалось закономірне зростання у воді концентрації основних іонів внаслідок випаровування та фільтрації води, а також величини перманганатної окислюваності, що приводило до відповідного погіршення якості ставової води. Але в цілому фізико-хімічні показники води цих ставів були сприятливими для вирощування традиційних об'єктів ставового рибництва: коропа, білого і строкатого товстолобиків, білого амура.

3. За середньосезонною біомасою кормових організмів для риб нагульні стави з обмеженим рівнем водозабезпечення в цілому характеризувались оптимальним рівнем розвитку фітопланктону (24,0-42,0 г/м³) і помірним - тваринних організмів планктону (2,4-6,6 г/м³) і бентосу (0,9-3,3 г/м²).

4. Ріст риб у нагульних ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення залежав від дії ряду факторів, найважливішими з яких були температура води та щільність посадки риб, яка визначала рівень забезпеченості останніх природною кормовою базою.

5. Організми зоопланктону були важливим компонентом живлення коропа. Частка зоопланктону у складі харчової грудки цієї риби в середньому становила 21 %, досягаючи в окремих пробах величини 50%. Спостерігалась трофічна конкуренція між коропом і строкатим товстолобиком. Індекс трофічної подібності у живленні цих видів риб досягав 59%, переважно за рахунок спільного споживання зоопланктону.

6. Важливу роль у живленні усіх видів риб відігравав детрит. Частка детриту у складі харчової грудки риб у середньому за вегетаційний період становила: у коропа - 21,5%, у білого і строкатого товстолобиків - відповідно 35,5 і 33%.

7. Кращі результати вирощування товарної риби в експериментальних ставах за комплексом рибницько-біологічних показників було отримано у дослідних варіантах із застосуванням удосконалених нормативів технології випасного ставового рибництва.

8. За допомогою кореляційного-регресійного аналізу підтверджено комплексний характер впливу різних факторів на результати вирощування товарної риби в експериментальних ставах. Встановлено, що найбільший вплив на ці результати чинили щільність посадки і середня початкова маса риби, інтенсивність використання добрив і середня глибина ставу, як один із показників рівня водозабезпечення останнього. Отримано підтвердження негативного впливу на ріст коропа з боку строкатого товстолобика за рахунок трофічної конкуренції між цими видами риб.

Рекомендації виробництву: На підставі результатів дисертаційних досліджень було підготовлено “Технологію вирощування товарної риби за умов випасного утримання в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення для зони Північного Степу України”. Основні положення цієї технології полягають у наступному:

1. При плануванні процесу вирощування товарної ставової риби необхідно враховувати рівень водозабезпечення ставів. Зокрема, визначення величини планової рибопродуктивності по білому товстолобику пропонується здійснювати за допомогою відповідного лінійного рівняння.

2. Обмежувати щільність посадки строкатого товстолобика у складі ставової полікультури, враховуючи негативний вплив цієї риби на коропа за рахунок трофічної конкуренції. Запропоновано нормативи щільності посадки строкатого товстолобика і відповідні лінійні рівняння для розрахунку продуктивних показників при вирощуванні строкатого товстолобика у складі ставової полікультури.

3. Білого амура доцільно вирощувати в нагульних ставах на третьому році життя. Це дозволить, по-перше, використовувати його, як ефективного біологічного меліоратора по регулюванню заростання ставів макрофітами, а по-друге, реалізувати високий потенціал росту цієї риби у трилітньому віці для отримання якісної товарної продукції.

4. Середню рибопродуктивність нагульних ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення за умов випасного утримання визначено на рівні (кг/га): по дволітках коропа - 210, по дволітках/трилітках білого товстолобика - 500/650, по дволітках/трилітках строкатого товстолобика - 200/220, по трилітках білого амура - 30.

5. Величини щільності посадки риб на вирощування у стави запропоновано у наступних межах (екз./га): однорічок коропа - 500 - 600 (в середньому 550), однорічок білого товстолобика - 1300-1400 (в середньому 1350) або дворічок цієї риби - 1000-1100 (в середньому 1050), однорічок строкатого товстолобика - 300-500 (в середньому 400) або дворічок цієї риби -200-300 (в середньому 250), дворічок білого амура -15-50 (в середньому 30).

6. Початкова середня маса риб для посадки на вирощування у нагульні стави повинна становити (г): однорічки коропа - 40, однорічки/дворічки білого товстолобика - 30/150, однорічки/дворічки строкатого товстолобика- 35/150, дворічки білого амура - 250.

7. Кінцева (товарна) середня маса риб становитиме не менше (г): дволітки коропа - 500, дволітки/трилітки білого товстолобика - 500/900, дволітки/трилітки строкатого товстолобика - 600/1000, трилітки білого амура - 1200.

8. Добрива для стимулювання розвитку організмів природної кормової бази для риб пропонується використовувати у наступних межах (кг/га): органічні - 1000-4000 (в середньому 2500), мінеральні - 150-350 (в середньому 250).

9. Використання дволітнього або неповного трилітнього циклів при вирощуванні товарної ставової риби доцільне за наступних передумов.

9.1. Дволітній товарний цикл:

- можливість забезпечити власні потреби у рибопосадковому матеріалі необхідної якості і асортименту або придбати такий матеріал;

- наявність стійкого ринкового попиту на товарних дволіток середньою масою 450-700 г.

9.2. Неповний трилітній товарний цикл:

- відсутність джерел якісного посадкового матеріалу риб;

- підвищені ринкові вимоги до товарної маси риб, зокрема - товстолобиків;

- можливість отримання від вирощування і реалізації товарних триліток риб більшого прибутку, ніж при роботі за дволітнім товарним циклом.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Алимов С.І., Третяк О.М., Коваленко В.О., Пристайчук П.Б. Підвищення ефективності ресурсоощадних технологій ставового рибництва в Україні // Рибне господарство. - 2004. - Вип. 63. - К.: Аграрна наука. - С. 3-6 (актуальність теми досліджень, наукова новизна і практичне значення результатів досліджень для рибогосподарської галузі України).

2. Коваленко В.О. Фактори, що впливають на результати випасного вирощування товарної риби в ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення // Таврійський науковий вісник. - 2003. - Вип. 29. - Херсон. - С. 103-108.

3. Коваленко В.О. До питання про місце коропа в ставовій полікультурі товарного рибництва // Рибне господарство України.- 2003. - № 6. - С. 18-19.

4. Андрющенко А.І., Третяк О.М., Коваленко В.О., Хижняк М.І., Пристайчук П.Б. Досвід товарного вирощування коропових риб у полікультурі за випасної форми рибництва в ставових господарствах Степової зони України // Рибне господарство. - 2001. - Вип. 59-60. - К.: Аграрна наука. - С. 12-17 (матеріал і методика, результати досліджень 1996-2001 рр. та попередні висновки за темою дисертації).

5. Андрющенко А.И., Третяк А.М., Хижняк М.И., Коваленко В.А., Пристайчук П.Б. Повышение эффективности выращивания товарной рыбы в прудовом рыбоводстве Украины // Тез. докл. VIII съезда гидробиол. об-ва РАН, 16-23 сентября 2001 г., г. Калининград. - Калининград. - 2001.- Том 2. - С.19-20 (напрямок, мета та задачі досліджень).

6. Андрющенко А.И., Третяк А.М., Коваленко В.А. Поликультура карпа и растительноядных рыб в условиях пастбищной аквакультуры прудовых хозяйств Степной зоны Украины // Проблемы и перспективы развития аквакультуры в России / Мат-лы докладов науч.- практ. конф., Адлер, Россия, 24 - 27 сентября 2001 г. - Краснодар, 2001. - С. 134-135 (результати досліджень 1996-2000 рр.).

7. Коваленко В.А. Из опыта АП “Донрыбкомбинат” по выращиванию товарной рыбы в прудах без применения искусственных кормосмесей // Тез. докл. междунар. науч. конф. “Пресноводная аквакультура в условиях антропогенного пресса”, 23-25 ноября 1994 г., г. Киев. - К. - 1994. - Ч. 1. - С. 268-269.

АНОТАЦІЯ

Коваленко В.О. Технологія вирощування товарної риби за умов випасного утримання у ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03 - рибництво. Інститут рибного господарства УААН, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вивченню впливу фактору водозабезпечення ставів на результати вирощування товарної ставової риби за умов випасного утримання і розробці на цій основі нормативно-технологічної бази ресурсоощадного товарного рибництва для використання в умовах ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення.

За результатами досліджень вперше зроблено оцінку впливу комплексу різних факторів на результативні показники випасного товарного ставового рибництва в умовах обмеженого рівня водозабезпечення ставів.

Вперше встановлено достовірні кореляційні взаємозв'язки між результатами вирощування товарної риби в ставах та деякими факторіальними показниками: рівнем водозабезпечення ставів, щільністю посадки і початковою масою риб, інтенсивністю використання мінеральних і органічних добрив.

Обґрунтовано економічну доцільність застосування дволітнього або неповного трилітнього товарних циклів випасного рибництва у ставах з обмеженим рівнем водозабезпечення з урахуванням різних умов господарювання.

Розроблено нормативно-технологічну базу випасного товарного рибництва для ставів з обмеженим рівнем водозабезпечення, яка дозволяє отримувати високий економічний результат при ресурсоощадному використанні сировини і матеріалів.

Ключові слова: короп, рослиноїдні риби, випасне утримання, рівень водозабезпечення, рибопродуктивність, рибницько-біологічні показники, коефіцієнт кореляції, лінійне рівняння регресії, рентабельність виробництва.

АННОТАЦИЯ

Коваленко В.А. Технология выращивания товарной рыбы при выпасном содержании в прудах с ограниченным уровнем водообеспечения. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03 - рыбоводство. Институт рыбного хозяйства УААН, Киев, 2004.

Диссертация посвящена изучению влияния фактора водообеспечения прудов на результаты выращивания товарной прудовой рыбы в условиях пастбищного содержания и разработке на этой основе нормативно-технологической базы ресурсосберегающего товарного рыбоводства для использования в условиях прудов с ограниченным уровнем водообеспечения.

В основу дисертационной работы легли материалы исследований, проведенных на протяжении 1996-2003 гг. в Донецкой научно-исследовательской лаборатории ИРХ УААН на базе производственных нагульных прудов ОАО “Донрыбкомбинат”, одного из крупнейших рыбоводных предприятий внутренних водоёмов Украины. Предприятие находится в зоне Северной Степи Украины. Характерной особенностью региона исследований является ограниченность водных ресурсов.

Нагульные пруды предприятия относятся к типу равнинных, полностью спускные, расположены каскадами, состоящими из 5-14 прудов. Водоснабжение прудов преимущественно самотёчное. Источником воды для наполнения прудов служат атмосферные осадки, главным образом - весенние паводки. Относительно небольшая водосборная площадь не обеспечивает заполнения “сухого” объёма прудов. Из-за ограниченности водных ресурсов на предприятии издавна практикуется многолетнее каскадное водопользование.

В результате проведенных исследований было установлено, что нагульные пруды в условиях ограниченного уровня водообеспечения имеют негативный водный баланс. Это приводит к значительным потерям прудовой воды вследствие испарения и фильтрации из-за невозможности восполнения этих потерь. Так, на протяжении вегетационного периода в экспериментальных прудах уровень воды снижался от 0,30 до 0,85 м (в среднем по всем прудам - 0,43 м).

По этой причине в воде прудов наблюдалось закономерное увеличение концентрации основных ионов и величины перманганатной окисляемости и соответствующее ухудшение качества прудовой воды. Так, в отдельные дни второй половины вегетационного периода отмечалось снижение содержания растворённого в воде кислорода до 2,3-2,8 мг/л. В целом же по физико-химическим показателям вода экспериментальных прудов соответствовала существующим технологическим требованиям к прудовой воде для выращивания карповых рыб.