Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор Кондрахін Іван Петрович, Південний філіал “Кримський державний агротехнологічний університет” Національного аграрного університету, завідувач кафедри терапії та клінічної діагностики кандидат ветеринарних наук, доцент Локес Петро Іванович, Полтавська державна аграрна академія, завідувач кафедри терапії.

- вивчити в експерименті на білих щурах біохімічні критерії стану сполучної тканини печінки і обґрунтувати можливості їх використання для диференціальної діагностики гепатиту і цирозу;

- вивчити функціональний стан печінки та біохімічні показники, що ха-рактеризують її стромальні елементи, при гепатодистрофії і цирозі у корів;

- обґрунтувати використання біохімічних показників стану сполучної тканини як інформативних тестів у диференціальній діагностиці гепатодистрофії та цирозу печінки у корів;

- вивчити динаміку біохімічних показників функціонального стану гепатоцитів та сполучної тканини печінки у корів при сумісній патології - гепатодистрофії і гострому ацидозі рубця;

- обґрунтувати інформативність і доцільність використання біохімічних показників сполучної тканини при оцінці функціонального стану печінки у високопродуктивних корів при згодовуванні несвіжої пивної дробини на фоні незбалансованого раціону по енергії, протеїну і цукру.

Об'єкт дослідження - патологія печінки у корів.

Предмет дослідження - експериментальне і теоретичне обґрунтування інформативності біохімічних показників стану сполучної тканини печінки у корів для диференціальної діагностики гепатодистрофії та цирозу.

Методи досліджень - клінічні; експериментальне моделювання (гострий токсичний гепатит і цироз печінки у щурів); біохімічні при дослідженні тканин печінки (оксипролін, тирозин, гексозаміни, гексуронові кислоти, фракції глікоз-аміногліканів) та сироватки крові (глікопротеїни, загальні хондроїтинсульфати, фракції глікозаміногліканів, загальний білок, білкові фракції, сечовина, креатинін, сечова кислота, тимолова проба, стрічка Вельтмана, холестерол, в-ліпопротеїни, загальний та кон'югований білірубін, аланінамінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, загальний кальцій, неорганічний фосфор, каротин); гістологічні (виготовлення гістопрепаратів зразків печінки корів з наступним забарвленням парафінових зрізів гематоксиліном і еозином та за Маллорі); методи статистичного аналізу.

Наукова новизна роботи полягає в експериментальному і теоретичному обґрунтуванні інформативності біохімічних показників сполучної тканини печінки та сироватки крові корів для диференціальної діагностики гепатодистрофії і цирозу. Вивчено перерозподіл окремих фракцій глікозаміногліканів (ГАГ) при цирозі печінки у корів. Уперше в сироватці крові корів визначені ліміти показників, що характеризують стан сполучної тканини: глікопротеїнів, загальних хондроїтинсульфатів, фракцій ГАГ. Під час роботи на моделях гострого токсичного гепатиту та цирозу печінки було виявлено зміни фракційного складу глікозаміногліканів печінки щурів та зв'язок їх рівня з показниками метаболітів обміну глікопротеїнів і ГАГ у сироватці крові.

Було проведено комплексне обстеження корів з використанням клінічних, морфологічних і біохімічних методів вивчення структури і функціонального стану печінки. У корів, хворих на гепатодистрофію та цироз печінки, при клінічному обстеженні спостерігали подібні симптоми: загальний стан тварин був задовільним, температура тіла - в межах норми; спостерігалися зниження продуктивності та вгодованості, гіпотонія передшлунків, розлади серцево-судинної системи, гепатомегалія. Тому діагноз був уточнений морфологічними дослідженнями, проведеними після забою тварин. Було досліджено три серії зразків печінки, одержаних при розтині туш корів: а) зразки без істотних ушкоджень печінки; б) зразки печінки з ознаками гепатодистрофії; в) зразки печінки з ділянками цирозу.

Гістологічно тканина печінки корів, хворих на гепатодистрофію, на відміну від здорових (рис. 1), характеризувалася диcкомплексацією балок, розмитістю, їхніх контурів. Гепатоцити були збільшені, поліморфні, межі розмиті, цитоплазма дещо просвітлена, ядра збільшені, спостерігалася їх вакуолізація (жирова дистрофія; рис. 2). При морфометричному аналізі препаратів печінки загальна кількість стромальних елементів становила 8,1 - 10,0 %.

Тканина печінки корів, хворих на цироз, характеризувалася значним розростанням сполучної тканини уздовж жовчних ходів та кровоносних судин. Кількість стромальних елементів у препаратах становила 23,0-31,3 %.

Більша частина біохімічних показників, які характеризують функціональний стан паренхіми печінки корів при гепатодистрофії і цирозі (активність трансфераз, уміст сечовини, білірубіну, холестеролу), змінювалась односпрямовано і в однаковій мірі (табл. 2). Значно зниженим був при цирозі печінки вміст альбумінів, проте зміни тимолової проби і стрічки Вельтмана не завжди були показовими. Найбільш інформативною для диференціації цирозу є кількість -ліпопротеїнів: вона була у 2,9 рази більша, ніж у хворих на гепатодис-трофію, оскільки при цьому захворюванні вміст їх знижується. Проте необхідно зазначити, що вміст -ліпопротеїнів у сироватці крові корів, хворих на цироз, вірогідно не відрізнявся від показників у клінічно здорових, що знижує діагностичну цінність їх визначення.

Таблиця 2 - Показники функціонального стану печінки у корів при гепатодистрофії та цирозі (M±m)

Примітка. * - р0,05; ** - р0,01; *** - р0,001, порівняно з контролем

На відміну від показників, що характеризують стан гепатоцитів, зміни біохімічних критеріїв сполучної тканини були більш вираженими. У тканинах печінки корів, хворих на гепатодистрофію, відбувалося підвищення вмісту оксипроліну (на 26,2 %; р0,01) і вуглеводовмісних білкових сполук - тирозину (р0,05), гексозамінів (34,9 %; р0,001), що є ознакою початкового розростання сполучної тканини (табл.3). Проте, частка оксипроліну в сумарній кількості компонентів сполучнотканинного матриксу не збільшувалася.

Зміни біохімічних показників сполучної тканини печінки у корів, хворих на цироз, на відміну від гепатодистрофії, характеризувалися значно більшим ступенем вірогідності (р0,001) підвищення вмісту оксипроліну (на 74,4 %), тирозину (56,3 %), гексозамінів (58,1 %), порівняно з клінічно здоровими коровами. Збільшення окремих компонентів матриксу печінки призвело до значного зростання (64,2 %) їх сумарної кількості (р0,001). У тканині печінки збільшується загальна кількість ГАГ (на 30,8 %; р0,001), які синтезуються юними фібробластами, що є, очевидно, захисною реакцією організму на початковому етапі фіброзу. Найбільш істотні зміни серед фракцій ГАГ виявлені щодо вмісту першої (р0,001), у складі якої переважає гіалуронова кислота, що необхідна для забезпечення механічних властивостей колагенових фібрил (Слуцкий Л.И., 1969). Кількість перерахованих компонентів сполучної тканини та хондроїтинсульфатів у корів, хворих на цироз печінки, була вірогідно більшою не лише в порівнянні з клінічно здоровими, а й з тваринами, хворими на гепатодистрофію (р0,05-0,001; табл. 3). Лише вміст специфічного компоненту базальних мембран у печінці третьої фракції ГАГ - гепарансульфатів і гепарину - в тканині печінки при цирозі була дещо меншою, ніж при гепатодистрофії. Відомо, що саме цей компонент тканинних ГАГ у нормі переважає у печінці і є маркером ураження її паренхіми. печінка кров цироз гепатодистрофія

Таблиця 3 - Біохімічні показники стану сполучної тканини при гепатодистрофії та цирозі печінки у корів (M±m)

Примітка. * - р0,05; ** - р0,01; *** - р0,001, порівняно з контролем.

У корів при цирозі печінки вірогідно (р0,001) підвищений уміст сироват-кових глікопротеїнів, і особливо загальних хондроїтинсульфатів (р<0,001), у порівнянні з тваринами контрольної групи і хворими на гепатодистрофію (табл. 3). При цирозі ХСТ було в 3,25 рази більше, ніж при гепатодистрофії, та у 2,6 рази - порівняно з нормою. Навіть мінімальна кількість ХСТ та ГП у сироватці крові при цирозі (0,11г/л і 0,55 од. відповідно) була більшою за максимальну (0,06 г/л і 0,51 од.) - при гепатодистофії. Уміст ХСТ підвищується також при остеодистрофії у корів, але, за нашими даними, концентрація їх при цьому значно вища (0,212 - 0,245 г/л), ніж при цирозі печінки (0,11 - 0,14 г/л).

Вміст ГАГ при цирозі печінки підвищувався за рахунок усіх фракцій, проте найбільше зростав рівень хондроїтин-6-сульфату (на 87,8 %; р0,001) і хондроїтин-4-сульфату (45,2 %; р0,001). Ці зміни дозволяють диференціювати цироз печінки від гепатодистрофії, оскільки ліміти цих фракцій при обох захворюваннях не перекриваються: вміст хондроїтин-6-сульфату при цирозі печінки становить 7,0-9,3, при гепатодистрофії - 4,1-6,5 од.; хондроїтин-4-сульфату, відповідно, 3,5-3,9 і 2,2-2,6 од. Проте, рівень саме цих двох фракцій глікозаміногліканів зростає і при остеодистрофії (Зухрабов А.В., 1986; Тимошенко О.П., Боровков С.Б., 2003). У таких випадках критерієм, який дозволяє диференціювати захворювання печінки та остеодистрофію, стає фракція гепарансульфату, який не міститься в кістковій тканині і вважається специфічним глікозаміногліканом печінки (Слуцкий Л.И., 1969; Уайт А., Хандлер Ф., 1980; Марри Р. и др., 1993), тому підвищення вмісту гепарансульфату в сироватці крові до 2,1-2,5 од. (р0,001) і концентрації ХСТ до 0,11 - 0,14 г/л (р0,001) є специфічними ознаками цирозу печінки.

При цирозі печінки вміст сироваткових гепарансульфатів зростає удвічі, що є наслідком руйнування і перебудови її тканини і підтверджувалося результатами гістологічних досліджень. У корів, хворих на гепатодистрофію, збільшення вмісту гепарансульфатів менш показове.

Таким чином, найбільш інформативними біохімічними тестами для диференціальної діагностики спонтанної гепатодистрофії і цирозу печінки у корів виявилися такі: вміст хондроїтинсульфатів, глікопротеїнів та фракцій ГАГ сироватки крові, які характеризують обмін сполучної тканини в печінці. Інші тести, за винятком вмісту альбумінів і -ліпопротеїнів, не були достатньо інформативними, щоб диференціювати цироз від гепатодистрофії.

Показники метаболічного профілю та стану сполучної тканини печінки при поєднаному перебізі гепатодистрофії та гострого ацидозу руця.

Одержані результати були використані при дослідженні функцій печінки корів, хворих на поєднану патологію: гепатодистрофія - гострий ацидоз рубця. Дослідження проводили на початку спалаху гострого ацидозу рубця, у процесі лікування і протягом 56-ти діб з моменту виникнення захворювання. У корів, які мали клініко-біохімічні ознаки гепатодистрофії (гепатомегалія, низький рівень альбумінів - 37,2±2,78 %, підвищення активності амінотрансфераз майже у 2 рази, порівняно з контролем), були виявлені клінічні ознаки гострого аци-дозу рубця (пригнічення, гіпотонія рубця, діарея, кульгавість, зниження величини рН вмісту рубця до 4,0-5,0). Було проведено лікування тварин: змінено склад раціону, коровам вводили всередину 150 г натрію гідрокарбонату в 1 л води 5 разів протягом однієї доби та одноразово внутрішньовенно ін'єктували 800 мл 4%-ного розчину натрію гідрокарбонату. На четверту добу клінічні прояви гострого ацидозу рубця були відсутні, з чого було зроблено висновок, що тварини одужали. Паралельно проводилося біохімічне дослідження сироватки крові. На 1-2-у добу і через 3 доби з початку спалаху ацидозу відбувалося підвищення активності АлАТ і АсАТ, вмісту холестеролу, зниження вмісту загаль-ного білка, збільшення концентрації загального білірубіну. Це вказує на прогресуюче ушкодження гепатоцитів, порушення білоксинтезувальної функції печінки і наявність цитолітичного синдрому. Найбільші зміни виявилися на 14 добу з моменту спалаху гострого ацидозу рубця, коли 12 з 16 біохімічних тестів не відповідали показникам норми. У більшості тварин спостерігалися гіпо-альбумінемія (32,2±0,83%), підвищення рівня б1- і в-глобулінів; зниження вмісту г-глобулінів; ріст концентрації глікопротеїнів - до 0,55±0,02 од. (норма - 0,25-0,45 од.) і хондроїтинсульфатів - до 0,129±0,004 г/л (до спалаху ацидозу рубця - 0,09±0,005 г/л). Знижувався вміст сечовини (2,5±0,18 ммоль/л) і підвищувався вміст білірубіну (8,4±0,24 мкмоль/л); рівень в-ліпопротеїнів трохи перевищував норму - 6,2±0,03 од. (норма - 3,0-6,0 од); залишалася підвищеною активність обох трансфераз (АлАТ - 1,8±0,07; норма до 1,0 ммоль/год·л та АсАТ - 3,0±0,09; норма до 1,5 ммоль/год·л).

Подальші спостереження (на 21-у, 28- та 56-у добу) підтвердили участь сполучної тканини в патологічному процесі: підвищувався вміст глікопротеїнів і хондроїтинсульфатів (рис. 4), що свідчить про розвиток фіброзу в печінці корів при поєднаній патології: гепатодистрофія - гострий ацидоз рубця.

Рис. 4 - Рівень ХСТ та ГП у сироватці крові корів при поєднаній патології.

гепатодистрофія - гострий ацидоз рубця

Дослідження стану печінки корів, яким згодовували пивну дробину на фоні незбалансованого раціону

Обстеження корів проводилося взимку, протягом трьох років поспіль (2001-2003). У 2002 р. до складу раціону корів замість буряків і частини силосу ввели неякісну пивну дробину, кількість концентратів зменшилася з 43,7 % у 2001 р. до 40 %. Раціон був дефіцитним за енергією (27,1 %), перетравним протеїном (21,2 %), цукром (43 %), макроелементами. Внаслідок цього у тварин виникла гепатодистрофія, про що свідчить вірогідне (р<0,05) зниження вмісту альбумінів, порівняно з 2001 р. (37,5±0,34 % та 40,5±1,12 % відповідно) та зростання - -глобулінів (31,5±1,20 %, порівняно з 27,2±1,42 % у 2001 році); зменшення А/Г коефіцієнта на 14,3 % (р<0,05), подовження стрічки Вельтмана до 8,4±0,30 пробірки (7,4±0,20 проб. у 2001р.; р<0,05) та підвищення активності АсАТ (на 13,2 %) і особливо АлАТ (1,3±0,08 ммоль/годл проти 0,77±0,13 - у 2001 р.; р<0,01). У 2003 р. коровам продовжували згодовувати неякісну пивну дробину, раціон залишався дефіцитним за енергією і цукром, цукро-протеїнове відношення було низьким. У зв'язку з цим зміни в печінці посилювалися:

збільшувалася кількість стромальних елементів, що підтверджувалося підвищенням вмісту сироваткових глікопротеїнів до 0,57±0,02 од. (р<0,001) і хондроїтин-сульфатів у 2,3 рази - 0,18±0,009 г/л (0,08±0,004 г/л у 2001р.; р<0,001) на фоні менш виражених змін показників стану паренхіми печінки.

Таким чином, визначення біохімічних критеріїв стану сполучної тканини виявилося інформативним для диференціальної діагностики гепатодистрофії і цирозу печінки у корів. Вартість діагностичного комплексу (АсАТ, АлАТ, сечовина, креатинін, колоїдно-осадові проби, холестерол, ХСТ та ГП) для дослідження однієї проби сироватки крові корів, яка розрахована тільки з урахуванням ціни реагентів та енергоносіїв, становить, у середньому, 4,3 гривні. Одне визначення вмісту ХСТ коштує 15 коп., а ГП - 21 коп.

ВИСНОВКИ

1. На основі експериментального моделювання гострого токсичного гепатиту та цирозу печінки у білих щурів і вивчення патогенезу спонтанної гепатодистрофії та цирозу печінки у корів обґрунтована доцільність використання інформативних біохімічних показників стану сполучної тканини (оксипроліну, тирозину, гексозамінів, гексуронових кислот та фракцій глікозаміногліканів у тканині печінки, глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів і фракцій глікозаміногліканів у сироватці крові) для диференціальної діагностики гепатодистрофії і цирозу печінки у корів, що є новим розв'язанням одного з найважливіших завдань ветеринарної гепатології.

2. Одноразове введення білим щурам внутрішньочеревинно 50 %-ного олійного розчину карбону тетрахлориду в дозі 0,2 мл спричинює гострий токсичний гепатит, який, порівняно з клінічно здоровими тваринами, характеризується такими змінами: а) у тканині печінки - зниженням умісту гексозамінів на 17,8 % (р0,001), гексуронових кислот - на 25,1 (р0,05), сумарного вмісту оксипроліну, тирозину, гексозамінів та гексуронових кислот на 14,0 % (р0,05);

б) у сироватці крові - підвищенням концентрації хондроїтинсульфатів (0,432 0,013 г/л; р0,01), глікопротеїнів (0,800,009 од., р0,001), активності АлАТ у 2,1 рази (р0,001) і АсАТ - у 1,19 рази (р0,01).

3. Після введення білим щурам підшкірно карбону тетрахлориду в дозі 0,2 - 0,4 мл на 100 г маси тіла 2 - 3 рази на тиждень протягом трьох місяців розвивається цироз печінки, який проявляється такими ознаками : а) у тканині печінки - підвищенням вмісту гексозамінів - у 1,28 рази (р0,001), оксипроліну - 3,35 (р0,001), тирозину - у 1,25 рази (р0,01), вмісту сумарної кількості оксипроліну, тирозину, гексозамінів і гексуронових кислот - на 43,5% (р0,001);

б) у сироватці крові -лише значним підвищенням концентрації хондроїтинсульфатів (на 50,0 %; р0,001) та активності АсАТ (р0,001).

4. При клінічному дослідженні корів, хворих на спонтанну гепатодистрофію і цироз печінки, виявляються схожі клінічні симптоми: анорексія, гіпотонія передшлунків, інколи діарея, гепатомегалія (збільшення печінкового поля притуп-лення в 11- му міжреберному проміжку до 12-17 см).

5. Функціональний стан печінки у корів при цирозі, порівняно з гепатодистрофією, вирізняється більш низьким умістом альбумінів (на 21,5 %; р0,05) та підвищеною кількістю -ліпопротеїнів (р0,001). Зміни активності амінотрансфераз, вмісту сечовини, білірубіну та холестеролу при обох захворюваннях майже однакові (р0,5).

6. Спонтанна гепатодистрофія корів характеризується підвищенням умісту оксипроліну в тканині печінки на 26,8 % (р0,01), тирозину - 31,3 (р0,05), гексозамінів - 34,9 (р0,001), суми оксипроліну, тирозину, гексозамінів і гексуронових кислот - 30,1 (р0,001), а також суми всіх фракцій ГАГ на 14,8 % (р0,001), порівняно з клінічно здоровими коровами. Зміни біохімічних компонентів тканини печінки у корів при цирозі характеризуються більш високим ступенем вірогідності (р0,001) збільшення вмісту оксипроліну (на 74,4 %), тирозину (56,3), гексозамінів (58,1), гексуронових кислот (51,4) їх сумарної кількості (64,2), а також фракції тканинних ГАГ - гіалуронової кислоти (на 50 %)

порівняно з клінічно здоровими коровами. Вміст перерахованих показників сполучної тканини, а також хондроїтинсульфатів у корів, хворих на цироз печінки, був вірогідно більшим (р0,05-0,001), ніж при гепатодистрофії.

7. У сироватці крові корів при спонтанній гепатодистрофії виявлені зміни окремих показників, що характеризують стан сполучної тканини, а саме: підвищення концентрації глікопротеїнів - на 14,7 % (0,470,013 од, р0,05), хондроїтин-6-сульфату - 27,6 (5,540,42 од, р0,05) та гепарансульфату - на 39,3 % (1,560,06 од., р0,01). При цирозі печінки, на відміну від гепатодистрофії, підвищується рівень усіх показників сполучної тканини в сироватці крові, причому ці зміни характеризуються більш високим ступенем вірогідності (р0,01-0,001): концентрація хондроїтинсульфатів підвищується у 2,6 рази (0,130,006 г/л, р0,001; при гепатодистрофії вона зменшується); глікопротеїнів - на 46,3 % (0,600,022 од., р0,01), хондроїтин-6-сульфату - 87,8 (8,150,38 од., р0,001), хондроїтин-4-сульфату - на 45,2 % (3,660,08 од., р0,001), гепарансульфату - у 2 рази (2,260,08 од., р0,001).

8. Основними біохімічними показниками сироватки крові, за якими можна диференціювати цироз печінки від гепатодистрофії, є значно виражена гіпоальбумінемія (14,4-27,0 проти 27,2-32,7 г/л) та зміни тестів, що характеризують стан сполучної тканини: збільшення вмісту загальних хондроїтинсульфатів (0,11-0,14 проти 0,03-0,06 г/л), глікопротеїнів (0,55-0,68 проти 0,42-0,51 од.), хондроїтин-6-сульфату (7,0-9,3 проти 4,1-6,5 од.), хондроїтин-4-сульфату (3,5-3,9 проти 2,2-2,6 од.) та гепарансульфату (2,1-2,5 проти 1,4-1,7 од.)

9. Гепатодистрофія у корів, ускладнена розвитком гострого ацидозу рубця, на 1-7-у добу захворювання характеризується підвищенням у сироватці крові активності трансфераз (АсАТ; АлАТ) і вмісту білірубіну, на 14-у добу - зниженням умісту альбумінів і сечовини. Поступове підвищення вмісту глікопротеїнів (0,550,06 од.) і хондроїтинсульфатів (0,1290,004 г/л) з 14-28 доби свідчить про фібротизацію печінки.

10. Дослідженням функціонального стану печінки високопродуктивних корів у зимовий період упродовж трьох років встановлено, що згодовування тваринам несвіжої пивної дробини (10-12 % від поживності), на фоні незбалансованого раціону призводить до розвитку гепатодистрофії з поступовою фібротизацією печінки, на що вказує збільшення вмісту в сироватці крові корів глікопротеїнів на 26,7 % (0,570,02 од; р0,01) і хондроїтинсульфатів у 2,3 рази (0,180,009 г/л, р0,001); патологічні зміни паренхіми печінки підтверджуються підвищенням активності АсАТ і АлАТ та зниженням вмісту загального білка (р0,01).

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. При диференціальній діагностиці гепатодистрофії і цирозу печінки у корів у схему лабораторного аналізу доцільно включати показники стану сполучної тканини. Підвищення вмісту глікопротеїнів до 0,42-0,51 од. (норма 0,25-0,45 од.) і стабільний рівень хондроїтинсульфатів - 0,03-0,06 г/л є характерними для гепатодистрофії; підвищення вмісту глікопротеїнів до 0,55-0,68 од., загальних хондроїтинсульфатів до 0,112-0,142 г/л - для цирозу печінки. У разі потреби для уточнення діагнозу на цироз печінки потрібно фракціонувати глікозаміноглікани сироватки крові. Збільшення вмісту ІІІ-ї фракції глікозаміногліканів (гепарансульфату) до значень 2,1-2,5 од. проти 1,4-1,7 од. при гепатодистрофії вказує на цироз печінки.

2. При лікуванні високопродуктивних корів, хворих на гепатодистрофію, що ускладнюється ацидозом рубця, доцільно проводити контроль стану печінки з використанням показників сполучної тканини; підвищений уміст глікопротеїнів і хондроїтинсульфатів свідчить про розвиток фібротизації печінки.

3. Результати досліджень щодо інформативності біохімічних показників сполучної тканини при хворобах печінки доцільно включати до курсу лекцій та лабораторно-практичних занять з клінічної біохімії тварин при вивченні тем “Біохімічна діагностика порушень стану сполучної тканини” та “Біохімічна діагностика захворювань печінки”, а також до курсу “Внутрішні хвороби тварин” при вивченні теми “Хвороби печінки”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Тимошенко О.П., Кібкало Д.В. Біохімічні показники при ацидозі рубця у корів // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: / Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. - Вип. 8, ч. 2. - Харків, 2001. - С. 36-39.

Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

2. Кібкало Д.В. Оцінка стану здоров'я бугаїв-плідників та ремонтних бугайців господарства “Харківплемсервіс” на підставі біохімічних досліджень при диспансеризації // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: / Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії. - Вип. 9, ч. 2. - Харків, 2001. - С. 189-192.

Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

3. Тимошенко О.П, Кібкало Д.В. Проблеми клінічної біохімії в ветеринарній медицині на сучасному етапі розвитку // Науковий вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Том 4 (№2). - Ч. 1. - Львів, 2002. - С. 150-153.

Дисертант проаналізував літературні джерела, узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

4. Кібкало Д.В., Боровков С.Б. Доцільність використання розширеного комплексу біохімічних показників при обстеженні корів // Наукові праці Полтав. держ. аграр. акад. - Том 2 (21). - Полтава, 2002. - С. 272-275.

Дисертант провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

5. Кібкало Д.В. Визначення вірогідності змін показників метаболічного профілю корів залежно від їхнього фізіологічного стану та фактору часу // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 25, ч. 2. - Біла Церква, 2003. - С.128-132.

6. Кібкало Д.В. Апробація теоретично обґрунтованого, розширеного комплексу біохімічних показників при диспансеризації корів // Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. академії. - Вип. 11, ч. 2. - Харків, 2003. - С. 338-343.

7. Показники сполучної тканини при ушкодженнях печінки у щурів в експерименті та при захворюваннях печінки у корів / О.П.Тимошенко, Д.В. Кібкало, Т.І.Гуліда, Л.П.Рябкова // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2003. - № 6. - С. 53-56.

8. Дисертант організував і провів експерименти, відбір проб крові і печінки, провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

9. Тимошенко О.П., Кібкало Д.В., Бирка В.С. Біохімічні показники сполучної тканини в диференційній діагностиці цирозу печінки та гепатодистрофії у корів // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип. 28. - Біла Церква, 2004. - С. 227-233.

10. Дисертант організував і провів експерименти, відбір проб крові і печінки, провів клінічні та лабораторні дослідження сироватки крові і печінки, обробив та узагальнив одержані результати, підготував роботу до друку.

АНОТАЦІЯ

Кібкало Д.В. Інформативність біохімічних показників сполучної тканини в диференціальній діагностиці гепатодистрофії і цирозу печінки у корів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.01 - діагностика і терапія тварин. - Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2004.

У дисертації експериментально і теоретично обґрунтована інформативність показників сполучної тканини (глікопротеїнів, хондроїтинсульфатів та фракцій глікозаміногліканів) при диференціальній діагностиці гепатодистрофії та цирозу печінки у корів.

Встановлено, що у щурів у тканині печінки при цирозі, на відміну від гострого токсичного гепатиту, підвишується у 3,31 рази вміст оксипроліну, загальних гексозамінів, тирозину і гексуронових кислот. У сироватці крові щурів при цирозі печінки в 1,5 рази зростає концентрація хондроїтинсульфатів порівняно з токсичним гепатитом. Активність АлАТ підвищується більше при гострому токсичному гепатиті, а АсАТ - при цирозі.

У печінці корів при цирозі, на відміну від гепатодистрофії, на фоні однакових клінічних симптомів в 1,3 рази підвищується вміст усіх компонентів сполучної тканини в сумі, крім гепарансульфатів та гепарину, рівень яких знижується. В сироватці крові корів при цирозі більше, ніж при гепатодистрофії, зростає вміст усіх фракцій глікозаміногліканів (на 43,8-54,2 %), особливо гепарансульфатів - у 2 рази. Знижується рівень альбумінів, підвищуються колоїдно-осадові проби. Активність трансфераз зростає однаково при обох захворюваннях.

Доведена доцільність використання зазначених тестів для діагностики фібротизації печінки при перебізі гострого ацидозу рубця на фоні гепатодистрофії, а також при тривалому згодовуванні коровам пивної дробини, на тлі незбалансованого раціону.

Кибкало Д.В. Информативность биохимических показателей соединительной ткани при дифференциальной диагностике гепатодистрофии и цирроза печени у коров. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.01 - диагностика и терапия животных. - Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 2004.

Диссертация посвящена обоснованию целесообразности использования биохимических критериев состояния соединительной ткани для дифференциальной диагностики гепатодистрофии и цирроза печени у коров.

На основании экспериментального моделирования острого токсического гепатита и цироза печени у белых крыс и изучения патогенеза спонтанной гепатодистрофии и цироза печени у коров обоснована целесообразность использования биохимических показателей состояния соединительной ткани (оксипролина, тирозина, гексозаминов, гексуронових кислот и фракций гликозаминогликанов в ткани печени, гликопротеинов, хондроитинсульфатов и фракций гликозаминогликанов в сыворотке крови) для дифференциальной диагнос-тики гепатодистрофии и цирроза печени у коров. Установлено что осложнение гепатодистрофии острым ацидозом рубца у коров может привести к фибротизации печени. Повышение показателей состояния соединительной ткани в сыворотке крови коров которым скармливают пивную дробину на фоне незбалансированого рациона, что свидетельствует о фибротизации печени.

Показано, что у крыс в ткани печени при циррозе, который был вызван путем длительного введения тетрахлорида углерода, в отличие от острого токсического гепатита, увеличивается в 3,31 раза содержание коллагена, которое определяли по уровню оксипролина, а также углеводбелковых биополимеров, которые определяли по содержанию общих гексозаминов, тирозина и гексуроновых кислот. В сыворотке крови крыс при циррозе печени в 1,5 раза увеличивается концентрация хондроитинсульфатов. Активность АлАТ больше повышается при остром токсическом гепатите, а АсАТ - при циррозе.

Спонтанная гепатодистрофия и цирроз печени на фоне одинаковых клинических симптомов (гипотония преджелудков, снижение сокращений рубца, анорексия, диарея, желтушность слизистых оболочек, гепатомегалия, увеличения поля печеночного притупления в 11 и 12 межреберьях) были отдифференцированы с помощью клинико-биохимических показателей, что было подтверждено данными патологоанатомического и гистологического анализов. В печени коров при циррозе, в отличие от гепатодистрофии, в 1,3 раза повышается содержание всех компонентов соединительной ткани в сумме, кроме гепарансульфатов и гепарина, уровень которых понижается. В сыворотке крови коров при циррозе в большей степени, чем при гепатодистрофии, увеличивается содержание всех фракций гликозаминогликанов (на 43,8-54,2 %), особенно гепарансульфата - в 2 раза. Функциональное состояние печени у коров при циррозе по сравнению с гепатодистрофией, отличается более низким содержанием альбуминов (на 21,0 %) и в-липопротеинов. Изменения активности аминотранс-фераз, содержания мочевины, билирубина и холестерола при обеих заболеваниях почти одинаковы.