Обґрунтування методів селекції за ознаками відтворення в процесі створення і удосконалення української червоно-рябої молочної породи

Примітка: h2a - коефіцієнт успадковуваності прямого ефекту; h2m - коефіцієнт успадковуваності материнського ефекту; ram - генетична кореляція між прямим та материнським ефектом.

Цей факт вказує на необхідність незалежного використання в селекції як прямих, так і материнських ефектів.

Оцінка генетичних кореляцій між господарсько-корисними ознаками і аналіз генетичних трендів

У роботах ряду вітчизняних і закордонних дослідників відмічається наявність негативного впливу підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності на племінну цінність за ознаками здоров'я тварин, відтворної здатності, а також продуктивного і функціонального довголіття. (Berger et. al., 1981, Hansen et.al., 1983, Завертяев Б.П. 1980, 1988).

У наших дослідженнях розрахунок генетичних кореляцій проводився на основі результатів оцінки племінної цінності тварин за методом BLUP "модель тварини" з використанням інформації по прямих та бокових родичах. Результати оцінки коефіцієнта генетичних кореляцій наведено в табл. 7.

Результати проведених розрахунків свідчать, що за виключенням віку першого отелення, періоду тільності, мертвонароджуваності приплоду у дорослих корів (материнський ефект) та функціонального довголіття, ознаки відтворення мали небажані генетичні кореляції з надоєм. Виявлено, що відносно сильніше підвищення племінної цінності за надоєм впливає на сервіс-період (rG xy =+0,24), індекс осіменіння та вільний період (rG xy = +0,177 та +0,162 відповідно). Важливо також відмітити вірогідну позитивну генетичну кореляцію надою з рівнем мертвонароджуваності та важкості отелення у первісток (материнський ефект) (rG xy =+0,044 та +0,042).

При характеристиці фенотипічних та генетичних трендів міжотельного періоду слід відмітити, що при суттєвих змінах рівня фенотипічних показників від 379 до 406 днів, рівень племінної цінності залишався відносно стабільним (в межах 390-395 днів) на протязі аналізованого періоду , що пояснюється відсутністю добору за цими ознаками, а також низьким рівнем генетичної варіації. Міжотельний період наведено в якості інтегральної ознаки, але зазначена динаміка характерна і для інших ознак відтворювальної здатності.

Оцінка тварин за комплексом господарсько-корисних ознак

Одним з важливих елементів розведення молочної худоби є оцінка за комплексом ознак. Критерієм вибору ознак є їх економічна значимість, можливість обліку і корелятивні зв'язки між ними. На думку Ф.Ф.Ейснера (1981), у селекційні індекси доцільно включати невелике число слабо повязаних між собою ознак. Необхідність включення відтворної здатності зумовлена, крім її економічної значимості, наявністю певних генетичних звязків з молочною продуктивністю.

Загальноприйнятим методом оцінки за комплексом ознак є селекційний індекс, що представляє собою рівняння множинної лінійної регресії і дає змогу з максимально високою точністю прогнозувати племінну цінність за комплексом ознак еквівалентно до їх економічної ваги. С.Ю.Рубан (1999) запропонував використовувати для оцінки бугаїв-плідників цільову функцію, що представляє собою суму середньорічного виходу молока базисної жирності й умовних голів приплоду, отриманого від корови за рік у грошовому вираженні. Оцінку впливу вказаних ознак на цільову функцію (визначення економічної ваги) проводили за допомогою множинного регресійного аналізу, результати якого наведено в табл. 8.

Як видно з отриманих стандартизованих коефіцієнтів регресії, найбільш ефективним предиктором цільової функції виявився надій від корови за рік, скорегований на базисну жирність. Мертвонароджуваність та коефіцієнт відтворювальної здатності також вірогідно впливали на величину цільової функції, але ступінь їх впливу значно менший.

Після розрахунку економічних ваг господарсько корисних ознак селекційний індекс отримав наступний вигляд:

I = 0,628·ПЦН + 993,6·ПЦКВЗ -1,273 ПЦМН

Відносна частка надою у селекційному індексі становить 95,4%, КВЗ - 4,4% і мертронароджуваності 0,2%. У табл. 9 представлено фрагмент оцінки племінної цінності бугаїв-плідників за комплексом ознак на основі запропонованого селекційного індексу.

Наведені дані свідчать, що найбільш цінними у виборці виявилися такі бугаї як Криссхавен 3433, Діамант 4555, Дарюс 1029 та Пугач 1803, які є поліпшувачами як за селекційним індексом, так і у більшості випадків за кожною ознакою окремо.

Висновки

Запропоновано методологію оцінки генетичної цінності молочної худоби за ознаками відтворювальної здатності, з наступним використанням результатів такої оцінки в селекції української червоно-рябої молочної породи.

Встановлено вірогідний вплив негенетичних факторів: "вік тварини", "стадо", "рік отелення", "сезон отелення", на широкий комплекс ознак відтворення, що підтверджує необхідність урахування їх впливу при визначенні племінної цінності тварин.

Встановлено вірогідний вплив генетичних факторів "батько тварини" та "батько очікуваного приплоду" на такі ознаки, як міжотельний період (сила впливу 2,1% та 4,5% відповідно), сервіс-період (2,3%;4,5%), період тільності (1,4%;4,1%), запліднюваність (2,5%; 3,0%), індекс осіменіння (1,9%;4,0%), частота двієн (0,8%;1,6%), мертвонароджуваність (1,0%;1,4%) та важкість отелення (1,5%;4,1%), а також фактора "батько тварини" на вік першого отелення (5,8%), вільний період (3,6%) та функціональне довголіття (14,8%), що вказує на можливість їх селекційного покращання.

За ступенем впливу бугаїв-плідників на частоту абортів у їх дочок вірогідних розбіжностей не встановлено, що підтверджує складність генетичної детермінації даної ознаки (частка впливу становила 0,4% при P>0,1).

Встановлено, що із зростанням молочної продуктивності погіршується рівень показників відтворення, так виявлено позитивний фенотипічний звязок сервіс-періоду з надоєм за лактацію (r=+0,35), найвищим добовим надоєм (r=+0,25) та негативний з періодом досягнення піку лактації (r= -0,12).

Виявлено вірогідні розбіжності в рівні успадковуваності (h2) ознак відтворювальної здатності у розрізі стад, але в цілому по вибірці, цей показник характеризувався низькими значеннями - від 0,004 за індексом осіменіння до 0,15 за сервіс-періодом, і середніми значеннями за віком першого отелення - 0,48 та функціональним довголіттям - 0,19.

За ознаками мертвонароджуваності та важкості отелень у первісток та дорослих корів успадковуваність прямих ефектів склала від 0,05 до 0,14, а материнських від 0,01 до 0,06, що вказує на більшу ефективність селекції за прямими ефектами.

Доведено наявність материнського ефекту за ознаками мертвонароджуваності та важкості отелення як у первісток, так і у дорослих корів при вірогідних генетичних кореляціях між прямим та материнським ефектами за мертвонароджуваністю при розтеленні дорослих корів (-0,764), за важкістю отелення у первісток (-0,527), та дорослих корів (-0,744), що дає підставу для використання цих ознак у селекційній роботі.

Встановлено нормальний розподіл значень племінних цінностей за ознаками відтворення з варіабельністю за віком першого отелення від -140 до +100 днів при середньому значенні по вибірці 907 днів, за міжотельним періодом від -30 до + 40 днів, середнє значення 393 дні, за мертвонароджуваністю у первісток (прямий ефект) відповідно від -2,5% до + 2,0%, та за мертвонароджуваністю у первісток (материнський ефект) від -1,5% до +1,0% при середньої частоті мертвонароджуваності у первісток 6,94%.

Коефіцієнт генетичної кореляції між надоєм і індексом осіменіння склав +0,177 (Р<0,001), вільним періодом +0,162 (Р<0,001), міжотельним періодом +0,23 (Р<0,001), мертвонароджуваністю приплоду у первісток (материнський ефект) +0,042 (Р<0,01), важкістю отелення у первісток (материнський ефект) +0,044 (Р<0,01), що свідчить про можливе погіршення цих ознак при жорсткому доборі за надоєм.

Оцінка генетичних та фенотипічних трендів за надоєм та ознаками відтворення в популяції української червоно-рябої молочної худоби за ряд останніх років свідчить про значні коливання фенотипічних характеристик при відносно постійному значенні рівня їх племінної цінності, що пояснюється низькою адитивною генетичною мінливістю та відсутністю цілеспрямованого добору за ознаками відтворення.

На основі запропонованого селекційного індексу проведено оцінку тварин за такими ознаками як надій молока базисної жирності, коефіцієнт відтворювальної здатності та мертвонароджуваність при першому отеленні (материнський ефект), на основі чого проведено оцінку 8007 корів та 153 бугаїв-плідників української червоно-рябої молочної породи за комплексом ознак з виділенням кращих (Криссхавен 3433, Діамант 4555, Дарьюс 1029, Пугач 1803).

Пропозиції виробництву

1. При організації добору та підбору в стадах української червоно-рябої молочної породи з метою покращення широкого комплексу господарсько-корисних ознак використовувати результати оцінки племінної цінності за розробленим селекційним індексом, в залежності від вибраного напрямку програми селекції.

2. З метою зниження кількості важких отелень та мертвонароджуваності у корів, практикувати у стадах індивідуальний підбір, метою якого є осіменіння тварин з низькими показниками племінної цінності за материнськими ефектами (більш схильних до важких отелень та мертвонароджуваності) спермою бугаїв-плідників з високою племінною цінністю за прямими ефектами (більш "легкоплідних").

Список основних публікацій за темою дисертації

Афанасенко В.Ю. Оценка генетических и паратипических факторов, обуславливающих показатели воспроизводительной способности и продуктивного долголетия молочного скота. // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць / ХЗВІ.-Харків, 2001. -Вип. 8 (32). - Ч.1. - С.65-68.

Афанасенко В.Ю. Оцінка успадковуваності ознак відтворювальної здатності молочних корів // НТБ №80 / ІТ УААН. - Харків, 2001. - С.3-6.

Афанасенко В.Ю. Оцінка взаємозвязку показників продуктивності та відтворювальної здатності корів // НТБ №79 / ІТ УААН. - Харків, 2001. - С.3-6.

Афанасенко В.Ю. Динаміка змін фенотипічних показників та результату оцінки племінної цінності за ознаками продуктивності та відтворювальної здатності корів української червоно-рябої молочної породи // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць ХДЗВА. - Харків, 2002. - Вип. 11 (35). - Ч1. - С.12-15.

Афанасенко В.Ю., Борисовський В.А. Оцінка генетичних і фенотипічних параметрів легкості отелень та мертвонароджуваності // НТБ №84 / ІТ УААН. - Харків, 2003. - С.12-16. ()

Даншин В.А., Афанасенко В.Ю. Генетичний аналіз важкості отелень і мертвонароджуваності у молочної худоби з включенням материнських ефектів. // НТБ №85 / ІТ УААН. - Харків, 2003. - С.31-36.

Резюме

Афанасенко В.Ю. Обгрунтування методів селекції за ознаками відтворення в процесі створення і удосконалення української червоно-рябої молочної породи.

Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Інститут тваринництва УААН, Харків, 2004.

Метою досліджень було обґрунтування методів селекційного покращення ознак відтворювальної здатності молочних корів у процесі створення та удосконалення української червоно-рябої молочної породи на прикладі провідних племінних господарствах Харківської області ("Насінневе", "Елітне", "Червоний Велетень", "Украінка"). Проведено оцінку впливу комплексу генетичних та середовищних факторів на показники відтворювальної здатності. Встановлено, що батько корови та батько очікуваного приплоду вірогідно впливають на більшість ознак відтворення своїх нащадків. Оцінка генетичного та фенотипічного звязку між господарсько-корисними ознаками вказує на зниження рівня відтворення із підвищенням молочної продуктивності.

Встановлено, що для генетичного покращення таких ознак як мертвонароджуваність та важкість отелень треба проводити оцінку селекційно-генетичних показників та племінної цінності як за прямим, так і за материнським ефектами. Розроблено селекційний індекс на основі оцінок племінної цінності тварин (BLUP "модель тварини") за комплексом ознак: надій за 305 днів, коефіцієнт відтворювальної здатності (КВЗ) та мертвонароджуваність при першому отеленні). Ознаки представлено еквівалентно економічній вазі, при цьому відносна частка впливу надою склала 95,4%, КВЗ - 4,4%, та мертвонароджуваністі - 0,2%. Результати оцінки бугаїв-плідників за запропонованим селекційним індексом вказують на те, що найбільш цінними поліпшувачами у вибірці за низкою ознак виявилися такі плідники як Криссхавен 3433, Діамант 4555, Дарьюс 1029, Пугач 1803.

Ключові слова: відтворювальна здатність, молочна продуктивність, племінна цінність, BLUP "модель тварини".

Резюме

Афанасенко В.Ю. Обоснование методов селекции по признакам воспроизводства в процессе создания и усовершенствования украинской красно-пёстрой молочной породы.

Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. - разведение и селекция животных. - Институт животноводства УААН, Харьков, 2004.

Целью исследований было обоснование методов селекционного улучшения признаков воспроизводительной способности молочных коров в процессе создания и усовершенствования украинской красно-пестрой молочной породы на примере передовых племенных хозяйств Харьковской области ("Насинневе", "Элитное", "Червоный Велетень", "Украинка").

Проведено оценку влияния комплекса факторов на показатели воспроизводства. Установлено, что отец коровы и отец ожидаемого приплода достоверно влияют на большинство признаков воспроизводства, за исключением частоты абортов (доля влияния колебалась по разным признакам от 0,4% до 14,8%).

Оценка генетической и фенотипической связи между хозяйственно-полезными признаками указывает на снижение уровня воспроизводства при повышении молочной продуктивности. Так коэффициент фенотипической и генетической корреляции между удоем и сервис-периодом составил +0,16 и +0,24 соответственно.

Установлено, что для генетического улучшения таких признаков, как мертворожденность и трудность отёла необходимо проводить оценку селекционно-генетических показателей и племенной ценности как по прямому, так и по материнскому эффекту, вследствие наличия между ними отрицательных генетических корреляций (по мертворожденности при растеле взрослых коров rg= -0,764, по трудности отела у первотёлок rg= -0,527, и по трудности отёла у взрослых коров rg= -0,744).

Разработан селекционный индекс на основе оценки племенной ценности животных (BLUP"модель животного") по комплексу признаков: удой за 305 дней лактации, скорректированный на жирность 3,2%, коэффициент воспроизводительной способности (КВС), и мертворожденность при первом отеле (материнский эффект). Признаки в селекционном индексе представлены эквивалентно их экономическим весам, при этом относительная доля надоя составила 95,4%, КВС - 4,4%, и мертворожденности - 0,2%.

Результаты оценки быков-производителей по предложенному селекционному индексу указывают на то, что наиболее ценными улучшателями в данной выборке по ряду признаков оказались такие производители как Криссхавен 3433, Диамант 4555, Дарьюс 1029, Пугач 1803.

Ключевые слова: воспроизводительная способность, молочная продуктивность, племенная ценность, BLUP "модель животного".

Abstract

Afanasenko V.Y. Grounding methods of selection by reproduction traits in the process of creation and improvement of the Ukrainian Red-and-Whit dairy breed.

Dissertation for degree of candidate of agrarian scinces on speciality 06.02.01 - animal breeding and selection. - Institute of Animal Science of UAAS, Kharkiv, 2004.

The purpose of the researches was grounding methods of genetic improvement of reproductive ability traits in dairy cows in the process of creation and improvement of the Ukrainian Red-and-White dairy breed on the example of leading breeding farms of Kharkiv region ("Nasinneve", "Elitne", "Chervoney Veleten", "Ukrainka"). The effects of genetics and environmental factors on reproductive ability traits were estimated. It was established that sire of cow and sire of expected calf influence the majority of reproduction traits of their offspring significantly.

Evaluation of genetic and phenotypic relationships of milk production and reproductive ability shows physiological as well as genetic antagonism between them. It was established that genetic improvement of such traits as stillbirth and calving difficulty requires estimation of selection-genetic parameters and breeding values by both direct and maternal effects.

Selection index was developed on the basis of breeding value estimates of animals (BLUP Animal model) that includes a set of traits: milk yield for 305 days in milk, coefficient of reproductive ability (CRA), and stillbirth in the first calving. Traits are weighted according to their economical weights; relative portion of milk yield was 95,4%, CRA - 4,4% and stillbirth - 0,2%. Results of sire evaluation using the proposed selection index indicate that the most valuable improvers in the sample for the set of traits were such sires, as Krisshaven 3433, Diamant 4555, Daryus 1029, Pugach 1803.

Key words: reproductive ability, milk production, breeding value, BLUP Animal Model.

Размещено на Allbest.ru