Вплив згодовування міновіту на продуктивність, обмін речовин, якість м'яса та стан внутрішніх органів свиней

Дослідження продуктивності, обміну речовин, якості м'яса, стану органів травної та ендокринної систем молодняку свиней різних вікових груп при згодовуванні міновіту. Зоотехнічна та економічна оцінка використання міновіту в раціонах свиней при вирощуванні.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.07.2014
Размер файла 45,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій

імені С.З. Ґжицького

УДК: 636.085.5

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вплив згодовування міновіту на продуктивність, обмін речовин, якість м'яса та стан внутрішніх органів свиней

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Бідяк Іван Миколайович

Львів - 2008

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана у Вінницькому державному аграрному університеті

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор Мазуренко Микола Олександрович, Вінницький державний аграрний університет, професор кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Півторак Ярослав Іванович, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, професор кафедри годівлі тварин та технології кормів.

доктор сільськогосподарських наук, професор Дяченко Леонід Сидорович, Білоцерківський національний аграрний університет, професор кафедри технології переробки продукції тваринництва та виробництва комбікормів.

Захист дисертації відбудеться “21” березня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий “19” лютого 2008 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради О.М. Слобода

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення об'ємів виробництва свинини в значній мірі можна забезпечити, застосовуючи в годівлі свиней збагачуючі основний раціон кормові добавки різної природи. Адже в даний час переважна більшість свинини виробляється в господарствах різних організаційних форм на кормах власного виробництва і не завжди є можливість використовувати престартерні, стартерні чи інші комбікорми заводського виробництва, що особливо важливо при вирощуванні молодняку. Науково-технічний прогрес в тваринництві і кормовиробництві зумовлює появу нових, або ж удосконалення існуючих кормових добавок та стимуляторів обмінних процесів в організмі тварин. Використовуючи їх в годівлі свиней, важливо знати не тільки вплив на продуктивність, а й на якість одержуваної продукції та стан внутрішніх органів і систем тварин, від яких залежить успішний ріст і розвиток в створюваних кормових умовах.

Дослідженнями А.М. Венедиктова (1976), Г.Т. Кліценка (1980), Б.Д. Кальницького (1985), Г.О. Богданова (1986), В.І. Георгієвського (1990), Р.Н. Одинець (1973) та інших теоретично обґрунтована фізіологічна роль та доцільність використання у тваринництві біологічно активних добавок та окремих стимуляторів росту тварин. Практичному використанню кормових добавок у вигляді преміксів та інших форм сприяють науково-практичні узагальнення К.М. Солнцева (1980), Б.С. Орлінського (1984), В.Ю. Чумаченка (1989) І.Т. Кіщака (1995), А.І. Свєженцова, Р.Й. Кравціва, Я.І. Півторака (2006) та інших дослідників.

До нових біологічно активних кормових добавок відноситься і міновіт, що містить збалансований комплекс мікроелементів, вітаміни групи В та ферментний препарат мацеразу пектолітичної дії, згідно ТУ У 15.7-30165603-015:2007. Однак, у свинарстві міновіт ще не використовувався. Тому основний напрямок наукових досліджень полягає у встановленні ефективності та доцільності його використання в годівлі молодняку свиней різних вікових груп при вирощуванні на м'ясо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми: “Вивчити ефективність використання ферментних, мікробіальних препаратів та їх композиції з мінеральними речовинами і вітамінами в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо”, яка розроблялася на факультеті технології виробництва і переробки продукції тваринництва Вінницького державного аграрного університету в 2001-2005 роках і відносилась до науково-технічної програми 0.102U000103, завдання 4.3 “Розробити та впровадити комплексні мінеральні добавки на основі природного мінералу сапоніту і біологічно активних речовин, які забезпечують підвищення продуктивності тварин”, що координується Інститутом кормів УААН.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи є вивчення продуктивності, обміну речовин, якості м'яса, стану органів травної та ендокринної систем молодняку свиней різних вікових груп при згодовуванні міновіту.

Для досягнення поставленої мети в завдання досліджень входило: встановити оптимальну дозу згодовування міновіту молодняку свиней, вивчити продуктивність молодняку свиней на вирощуванні та на відгодівлі; дослідити перетравність поживних речовин, баланс азоту та гематологічні показники; провести дослідження фізико-хімічних показників якості м'яса; дослідити стан структур органів травлення (шлунок, тонкий і товстий кишечник, печінка, підшлункова залоза); провести дослідження структур ендокринних залоз (надниркові, щитовидна, панкреатичні острівці); провести виробничу перевірку досліджень і дати зоотехнічну та економічну оцінку використання міновіту в раціонах свиней при вирощуванні на м'ясо.

Об'єкт досліджень - молодняк свиней великої білої породи (на вирощуванні та на відгодівлі) за різних доз міновіту в раціонах.

Предмет досліджень - біологічно активна кормова добавка міновіт, продуктивні якості молодняку, перетравність поживних речовин, баланс азоту, хімічний склад м'язової тканини, морфологічні та біохімічні показники крові, структура органів травної та ендокринної систем.

Методи досліджень. Поставлені у роботі завдання вирішувалися з використанням зоотехнічних (науково-господарські досліди на тваринах), хімічних (аналіз м'яса, кормів), морфологічних (дослідження органів травної та ендокринної систем) та статистичних (біометрична обробка результатів досліджень) методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше експериментально обґрунтовано та встановлено оптимальну дозу нового препарату міновіту в раціонах молодняку свиней, що вирощуються на м'ясо. Доведено, що згодовування міновіту в дозі 4 г на 100 кг живої маси суттєво покращує перетравність поживних речовин, засвоєння азоту кормів, в результаті чого зростають середньодобові прирости молодняку свиней, збільшується забійна маса та маса туші, знижується жировідкладення в тушах, без негативного впливу на фізико-хімічні якості м'яса та гематологічні показники тварин. Споживання міновіту стимулює розвиток окремих структур шлунка, тонкого і товстого кишечнику свиней; вірогідно не впливає на каріометричні показники паренхіми печінки, підшлункової, щитовидної залоз, а також окремих функціональних зон коркової та мозкової речовин наднирників. Визначено доцільність використання міновіту в годівлі свиней при вирощуванні на м'ясо в дозі 4 г на 100 кг живої маси.

Практичне значення одержаних результатів полягає у встановленні найбільш ефективної дози та обґрунтуванні доцільності використання міновіту в годівлі молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо. Застосування міновіту в раціонах молодняку свиней в кількості 4 г на 100 кг живої маси, або 1,5 кг на 1 т зерносуміші у виробничих умовах підвищує середньодобові прирости тварин на 14,8% при вирощуванні та на 10,7% при відгодівлі, забезпечує одержання додатково 26,64-12,96 грн. прибутку на голову.

Особистий внесок здобувача полягає в організації та проведенні науково-господарських дослідів на тваринах, освоєнні методик, проведенні фізико-хімічних, обмінних та морфологічних досліджень органів і тканин, біометричній обробці і аналізу одержаного цифрового матеріалу, написанні дисертації. Розробка програми досліджень та її виконання здійснювались з методичною допомогою наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на річних наукових конференціях викладачів ВДАУ (2003-2005 роки, тези не публікувались); IV-й та V-й міжвузівських конференціях “Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи” (м. Вінниця, 2004-2005 роки); VIIІ-й (ХХІ) науково-виробничій конференції: “Наукове забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2004р.); міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми сучасного тваринництва” (м. Кам'янець-Подільський, 2005р.); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин” (м. Кам'янець-Подільський, 2007р.) а також включені до річних звітів науково-дослідної роботи факультету технології виробництва та переробки продукції тваринництва ВДАУ за 2003-2005 роки.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 10 робіт, з них 5 статей у фахових виданнях України, 5 - матеріали конференцій.

Структура та об'єм дисертації. Дисертаційна робота викладена на 154 сторінках комп'ютерної верстки, містить 32 таблиці, 2 рисунки, 22 додатки і складається із вступу, огляду літератури, методики досліджень, результатів досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій, додатків, списку використаної літератури, який включає 210 джерел, з них 32 іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Досліди проведені на молодняку свиней великої білої породи в умовах племферм дослідного господарства „Артеміда” Калинівського та СТОВ „Мрія” Шаргородського районів Вінницької області в 2003-2005 роках, відповідно за середнього та достатнього рівня забезпечення кормами (400-450 та 600-700 г середньодобових приростів). Проведено 3 науково-господарські досліди на молодняку на вирощуванні та на відгодівлі (табл. 1).

Досліди проведені методом аналогічних груп. Загальним при проведенні дослідів було те, що молодняк контрольної групи під час зрівняльного, основного і заключного періодів отримував основний раціон. Тваринам дослідних груп в обліковий період до основного раціону вводився міновіт у відповідності із схемою досліду. Препарат згодовували один раз на добу (вранці) в розбавленому з ячмінною дертю вигляді.

Таблиця 1

Схеми дослідів на тваринах

Група

Кількість тварин, гол.

Періоди дослідів

зрівняльний,

15 діб

основний

заключний

характер годівлі

Тривалість, діб

характер годівлі

тривалість, діб

Дослід 1. Встановлення оптимальної дози згодовування міновіту молодняку свиней на вирощуванні

1 (контрольна)

18

ОР*

ОР

90

ОР

88

2

18

ОР

ОР + міновіт, 2 г/100 кг живої маси

90

ОР

88

3

18

ОР

ОР + міновіт, 4 г/100 кг живої маси

90

ОР

88

4

18

ОР

ОР + міновіт, 6 г/100 кг живої маси

90

ОР

88

5

18

ОР

ОР + міновіт, 8 г/100 кг живої маси

90

ОР

88

Дослід 2. Вплив згодовування міновіту на продуктивність молодняку свиней

1 (контрольна)

10

ОР

ОР

112

-

-

2

10

ОР

ОР + міновіт, 4 г/100 кг живої маси

112

-

-

Дослід 3. Ефективність використання міновіту в раціонах свиней на відгодівлі

1 (контрольна)

10

ОР

ОР

91

-

-

2

10

ОР

ОР +міновіт, 3 г/100 кг живої маси

91

-

-

3

10

ОР

ОР + міновіт, 6 г/100 кг живої маси

91

-

-

Виробнича перевірка результатів досліджень

1. Молодняк на вирощуванні

1 (контрольна)

160

ОР

ОР

90

-

-

2

160

ОР

ОР + міновіт, 4 г/100 кг живої маси

90

-

-

2. Молодняк на відгодівлі

1 (контрольна)

100

ОР

ОР

90

-

-

2

100

ОР

ОР + міновіт, 4 г/100 кг живої маси

90

-

-

*ОР - основний раціон

Усі досліди проводилися на кормах власного виробництва, без спеціальних комбікормів чи преміксів заводського виготовлення. Залежно від досліду і часу його проведення в раціони включались такі корми: дерть ячмінна, пшенична, горохова, кормовий буряк, трава люцерни, молоко збиране, кухонна сіль, монокальційфосфат.

Годівля тварин проводилась згідно встановлених норм, утримання - групове, в стандартних приміщеннях для вирощування свиней. Облік спожитих кормів проводився щоденно. Зважування - щомісячне.

Міновіт містить комплекс мікроелементів (цинк, марганець, кобальт, мідь, йод), ферментний препарат мацеразу (пектат-транселіміназа, ксиланаза, целюлаза, пектиназа, ендо- та екзополігалактуроназа) та вітаміни В1, В2, В12.

У кінці дослідів визначали валовий і середньодобовий прирости, витрати корму на 1 кг приросту, забійні та м'ясні показники (в 2 та 3 дослідах), відбирали зразки органів і тканин для лабораторних досліджень.

В найдовшому м'язі спини на ділянці трьохреберного відрубу визначали такі фізико-хімічні показники: вміст вологи, жиру та азоту - загальноприйнятими методами; водоутримуючу здатність та ніжність м'яса - методом пресування за Грау і Гамм, у модифікації В. Воловинської та Б. Кельман; інтенсивність забарвлення - колориметричним методом за Февсоном і Кирсаммером, на ФЕК-М; активну кислотність (рН) - потенціометричним методом на універсальному рН-метрі ОП-204/1; показник мармуровості - методом ВНДІМП; калорійність - розрахунковим методом, на основі даних хімічного складу м'яса (вміст жиру та білка); вміст триптофану - за Спайзом і Чемберзом, в модифікації Геллера; повноцінні та сполучнотканинні білки - за В.І. Соловйовою та Г.Н. Кузнецовою; жирні кислоти в м'язовій тканині - на автоматичному аналізаторі “Хром-5”.

Після визначення маси відбирали зразки внутрішніх органів для морфологічних досліджень. Гістологічні препарати, виготовлені за загальноприйнятою методикою із забарвленням гематоксилін-еозином, досліджували в світловому пучку на мікроскопі МББ-1А.

Структуру кардіальної, фундальної та пілоричної зон шлунка, стінки тонкого та товстого кишечнику, а також розміри коркової і мозкової речовин наднирників досліджували після формалінової фіксації на стереоскопічному мікроскопі МБС-9, користуючись лінійкою окуляр-мікрометра.

На гістопрепаратах печінки, екзокринної частини підшлункової залози вивчали загальну структуру, розмір ядер та їх кількість на 1 мм2. В наднирниках вивчали мікроструктуру клубочкової, пучкової та сітчастої зон кори і мозкової речовини. В ендокринній частині підшлункової залози підраховували кількість острівців Лангерганса на 1 мм2, їх розміри, а також кількість і розміри ядер в інсулоцитах острівців. В щитовидній залозі вивчали кількість фолікулів на 1 мм2, їх розміри, висоту фолікулярного епітелію.

Балансові та гематологічні дослідження проведені за загальноприйнятими методиками.

Цифрові дані оброблені біометрично за М.О. Плохинським. Вірогідну різницю між групами позначали при ймовірності: *P<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Відгодівельні показники. Дослідження показали, що збагачення раціонів молодняку свиней на вирощуванні міновітом має позитивний вплив на його продуктивність. Так, середньодобові прирости тварин збільшувалися порівняно з контрольними на 29-63 г, або на 8,8-19,0% (табл. 2).

Таблиця 2

Показники продуктивності свиней за основний період досліду

Показник

Групи

1 (контрольна)

2

3

4

5

Дослід 1.

Початкова жива маса, кг

37,2±0,33

37,5±0,44

37,0±0,42

37,4±0,43

37,2±0,38

Кінцева жива маса, кг

67,1±0,43

70,0±0,56*

72,1±0,50*

72,8±0,47*

72,8±0,66*

Приріст: загальний, кг

29,9±0,54

32,5±0,60*

35,1±0,55*

35,4±0,77*

35,6±0,85*

середньодобовий, г

332±6,05

361±6,68*

390±6,12*

393±8,58*

396±9,48*

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

6,99

6,42

5,95

5,90

5,87

Дослід 2.

Початкова жива маса, кг

34,3±0,6

34,1±0,5

-

-

-

Кінцева жива маса, кг

104,6±1,9

114,3±1,8*

-

-

-

Приріст: загальний, кг

70,3±1,8

80,2±1,6*

-

-

-

середньодобовий, г

628±16

716±14*

-

-

-

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

5,13

4,5

-

-

-

Забійна маса, кг

77,2±2,92

83,3±2,09*

-

-

-

Маса туші, кг

60,0±1,63

64,7±0,78*

-

-

-

Вихід туші, %

57,2±1,7

56,7±0,67

-

-

-

Внутрішній жир, кг

1,3±0,07

1,1±0,08*

-

-

-

Дослід 3.

Початкова жива маса, кг

72,0±0,57

73,0±0,42

73,0±0,61

-

-

Кінцева жива маса, кг

103,7±1,16

108,9±1,96*

109,7±1,17*

-

-

Приріст: загальний, кг

31,7±1,36

35,9±2,02

36,7±1,11*

-

-

середньодобовий, г

348±15

395±22

403±12*

-

-

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од.

9,42

8,31

8,13

-

-

Забійна маса, кг

70,04±1,13

75,35±1,6*

74,06±1,8*

-

-

Маса туші, кг

57,33±1,52

62,67±3,14

63,0±2,49

-

-

Вихід туші, %

55,0±2,1

56,2±4,7

56,0±1,4

-

-

Внутрішній жир, кг

1,05±0,12

0,92±0,1

0,82±0,04

-

-

Найнижчими прирости були у тварин другої групи з дозою міновіту 2 г на 100 кг живої маси. При збільшенні дози міновіту вдвічі, тобто до 4 г, середньодобові прирости збільшуються також вдвічі - з 8,8% до 17,5%. Наступне збільшення міновіту до 6 та 8 г на 100 кг живої маси не сприяє їх подальшому зростанню, а залишається на одному рівні - 18,4 та 19,0% проти контролю. З цих даних можна зробити висновок про недоцільність введення міновіту понад 4 г на 100 кг живої маси.

В наступному (другому) досліді була випробувана доза міновіту 4 г на 100 кг живої маси при середньодобових приростах 600-700 г.

За цих умов середньодобові прирости молодняку збільшуються на 88 г, або на 11,4%. Витрати корму на 1 кг приросту зменшуються на 0,63 корм. од., або на 12,3%.

Ще один кількісний варіант міновіту - 3 та 6 г на 100 кг живої маси, був випробуваний на відгодівельному поголів'ї свиней (дослід третій). Продуктивний ефект також позитивний. Середньодобові прирости збільшуються відповідно на 46 та на 55 г, або на 13,3 та на 15,8%.

Отже, оптимальною дозою препарату можна вважати 4 г на 100 кг живої маси.

Забійні показники. Дослідження показали, що у молодняку свиней на вирощуванні при забої в кінці заключного періоду у тварин дослідної групи одержано збільшення передзабійної живої маси на 8,6% (P<0,05), забійної маси на 7,9% (P<0,05), маси туші на 7,8% (P<0,05), а також зменшення маси внутрішнього жиру на 15,4% (P<0,05).

В досліді на відгодівельному поголів'ї (дослід 3) забійні показники майже такі ж, як і при забої молодняку за живої маси 100-110 кг. Тобто, передзабійна жива маса тварин 2 та 3 дослідних груп збільшується на 7,0-7,9%, маса туші - на 9,3-9,9%, тоді як маса внутрішнього жиру зменшується.

Показники якості м'яса піддослідних тварин. Показники, одержані в другому досліді, свідчать про відсутність вірогідної різниці між групами за всіма досліджуваними показниками.

В раціоні свиней на відгодівлі негативного впливу міновіту на фізико-хімічні показники якості м'яса немає, вірогідної різниці між групами не одержано (табл. 3).

Внутрішні органи. Шлунок. Дослідження показали, що згодовування міновіту не має вірогідного впливу на зміну показників маси шлунка, що одержано в двох дослідах (табл. 4).

Таблиця 3

Фізико-хімічні показники м'яса відгодівельних свиней. M±m, n=3

Показник

Групи

1 (контрольна)

2

3

Загальна волога, %

72,80±0,39

74,17±1,49

73,70±0,51

в т. ч. вільна, %

21,29±0,81

24,12±3,84

18,62±0,09

зв'язана, %

51,51±1,21

49,84±4,94

55,08±0,59

рН

6,14±0,03

6,17±0,07

6,22±0,08

Інтенсивність забарвлення, е*100

15±0,03

13±0,01

14±0,02

Ніжність, см2/г загального азоту

245±16

244±6,5

246±8,5

Мармуровість, коеф.

16,3±1,42

14,9±0,3

14,1±2,65

Калорійність, кДж

7090±84

6670±116

6728±91

Білок, %

20,77±0,81

20,03±0,3

20,53±0,41

Жир, %

5,42±0,34

4,78±0,18

4,62±0,85

Триптофан, %

1,2±0,01

1,3±0,01

1,24±0,01

Повноцінні білки, % від загального білка

16,79±0,71

15,56±0,32

16,37±0,92

Сполучнотканинні білки, % від загального білка

3,98±0,02

4,47±0,1

4,16±0,12

Таблиця 4

Морфологічні показники шлунка і кишечнику свиней на відгодівлі. M±m, n=3

Показник

Групи

1 (контрольна)

2

3

Шлунок

Маса, кг

0,73±0,05

0,85±0,02

0,82±0,07

Кардіальна зона

Стінка, мм

5,94±0,14

6,46±0,16*

5,52±0,43

в т. ч. слизова оболонка, мм

2,51±0,44

2,71±0,11

2,54±0,63*

серозно-м'язова оболонка, мм

3,43±0,56

3,76±0,13

2,98±0,56*

Фундальна зона

Стінка, мм

4,86±0,82

5,87±0,58

5,71±1,30

в т. ч. слизова оболонка, мм

2,3±0,98

3,97±0,53*

2,03±0,38*

серозно-м'язова оболонка, мм

2,56±0,17

1,90±0,05

3,69±0,10

Пілорична зона

Стінка, мм

6,84±0,56

5,72±0,34

5,81±0,57

в т. ч. слизова оболонка, мм

1,39±0,19

1,26±0,10

1,27±0,14*

серозно-м'язова оболонка, мм

5,45±0,64

4,46±0,23*

4,54±0,71

Кишечник

Тонкий відділ

Маса, кг

1,08±0,01

1,37±0,01*

1,38±0,04*

Довжина, м

12,1±0,28

11,2±0,45

11,9±0,69

Товщина стінки порожньої кишки, мм

1,60±0,03

1,41±0,04*

1,54±0,03

в т. ч. слизової оболонки, мм

0,92±0,02

0,73±0,03*

0,79±0,03*

серозно-м'язової оболонки, мм

0,68±0,03

0,68±0,03

0,75±0,02

Товстий відділ

Маса, кг

1,80±0,22

2,18±0,32

1,93±0,07

Довжина, м

2,28±0,41

2,43±0,22

2,05±0,22

Товщина стінки клубової кишки, мм

1,25±0,03

1,63±0,04*

1,58±0,04*

в т. ч. слизової оболонки, мм

0,86±0,03

1,22±0,03*

1,22±0,04*

серозно-м'язової оболонки, мм

0,39±0,03

0,41±0,02

0,36±0,02

Із трьох функціональних зон шлунка свиней, найменше реагують на міновіт в раціоні структури кардіальної зони. А найбільше - фундальної, дещо менше - пілоричної зони. Тобто, в обох дослідах згодовування міновіту викликає збільшення товщини стінки фундальної зони та її оболонок. В пілоричній зоні шлунка - навпаки, має місце зменшення розмірів досліджуваних структур, але в різній мірі.

Кишечник. Тонкий його відділ у двох дослідах по-різному реагує на досліджуваний кормовий фактор. Якщо в досліді на молодняку на вирощуванні маса тонкого кишечнику має лише тенденцію до збільшення, то на відгодівельних свинях одержано вірогідне збільшення його маси.

Особливістю реакції порожньої кишки є те, що міновіт в раціоні молодняку на вирощуванні зумовлює тенденцію до зменшення структур порожньої кишки, а при відгодівлі - вірогідне зменшення стінки та її складових частин (P<0,05).

Характер змін показників товстого відділу в обох дослідах подібний, як і в тонкому.

Печінка. Згодовування міновіту в кількості 3 та 6 г на 100 кг живої маси зумовлює тенденцію до зменшення маси печінки (на 16,1 та 7,8%), розмірів ядер гепатоцитів та кількості каріоплазми на 1 мм2 при 3 г міновіту та збільшення цих показників за дози 6 г препарату на 100 кг живої маси, що може свідчити про посилення як проліферативних, так і гіпертрофічних процесів в залозі свиней третьої групи (табл. 5).

Підшлункова залоза. Її екзокринна частина прореагувала на згодовування міновіту тенденцією до зменшення маси (на 11,6 та 9,7%, як і в печінці), підвищенням кількості ядер на 1 мм2 в третій групі та розмірів ядер в обох дослідних групах.

Щитоподібна залоза. Згодовування двох доз міновіту не має вірогідного впливу на досліджувані показники, крім кількості фолікулів на 1мм2 другої групи, число яких збільшується (P<0,05). За величиною діаметра фолікулів залози істотної різниці між групами не існує, аналогічно як і за висотою фолікулярного епітелію.

Наднирники. Згодовування міновіту суттєво не впливає на зміну маси надниркових залоз свиней та їх лінійні проміри - величину коркової та мозкової речовин. Це може бути свідченням того, що дія досліджуваного кормового фактора не має стресового характеру. А каріометричні показники різних функціональних зон можуть бути пов'язані з інтенсивністю функціонування залоз в створених конкретних умовах годівлі. Зокрема, морфометричні показники клубочкової зони свідчать про нормальний перебіг мінералокортикотропної функції залоз при згодовуванні міновіту. Цифрові дані пучкової зони також вказують на те, що глюкокортикотропна функція гормонів цієї зони знаходиться в нормі, тобто, на рівні контролю.

Таблиця 5

Морфологічні показники залоз свиней. M±m, n=3

Показник

Групи

1 (контрольна)

2

3

Печінка

Маса, кг

1,93±0,11

1,62±0,11

1,78±0,10

Кількість ядер на 1 мм2, шт.

3106±231

3200±177

3943±56*

Розмір ядер: діаметр, мкм

3,08±0,03

2,86±0,26

3,27±0,04*

об'єм, мкм3

15,2

12,2

18,2*

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3

47,2

39,0

71,7

Підшлункова залоза

Маса, г

65,13±10,0

57,57±2,5

59,47±9,0

Кількість ядер на 1 мм2, шт.

5903±190

5957±24

6421±115*

Розмір ядер: діаметр, мкм

3,20±0,09

3,26±0,03

3,35±0,22

об'єм, мкм3

17,1

18,1

19,6

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3

101

107

126

Щитоподібна залоза

Маса, г

7,51±2,0

6,07±0,8

10,50±1,4

Кількість фолікулів на 1 мм2, шт.

65±4

75±2*

67±3

Діаметр фолікулів, мкм

3,33±0,12

3,40±0,16

3,30±0,11

Висота фолікулярного епітелію, мкм

2,89±0,10

2,93±0,03

3,07±0,10

Наднирники

Маса, г

5,86±0,35

5,77±0,42

5,80±0,88

Діаметр, мм

5,77±0,05

5,69±0,02

5,73±0,02

в т. ч. коркова речовина, мм

2,86±0,02

2,79±0,08

2,87±0,08

мозкова речовина, мм

2,91±0,01

2,90±0,01

2,90±0,04

Клубочкова зона

Кількість ядер на 1 мм2, шт.

6276±64

6193±100

6285±74

Розмір ядер: діаметр, мкм

3,81±0,04

3,72±0,04

3,75±0,06

об'єм, мкм3

28,9

26,9

27,5

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3

181

166

173

Пучкова зона

Кількість ядер на 1 мм2, шт.

6451±189

6260±106

6453±26

Розмір ядер: діаметр, мкм

3,49±0,20

3,56±0,03

3,63±0,06

об'єм, мкм3

22,2

23,5

25,0

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3

143

147

161

Сітчаста зона

Кількість ядер на 1 мм2, шт.

8403±123

8383±162

8375±185

Розмір ядер: діаметр, мкм

4,18±0,02

4,40±0,25

4,64±0,14*

об'єм, мкм3

38,1

44,5

52,2

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3

320

373

437

Мозкова речовина

Кількість ядер на 1 мм2, шт.

4754±227

4564±55

4653±64

Розмір ядер: діаметр, мкм

4,90±0,04

4,91±0,05

4,93±0,03

об'єм, мкм3

61,5

61,0

75,0

Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3

292

288

348

Реакцією структур сітчастої зони на згодовування міновіту є тенденція до збільшення розмірів ядер та кількості каріоплазми на 1 мм2. Такий стан структур цієї зони може свідчити про нормальний перебіг андрогенної функції тварин, а також на забезпечення процесів росту і розвитку тварин, бо вони пов'язані з соматотропним гормоном (гормоном росту).

Збагачення відгодівельних свиней міновітом не має вірогідного впливу на зміну каріометричних показників мозкової речовини наднирників.

Таким чином, зміни структур внутрішніх органів молодняку свиней при згодовуванні різних доз міновіту, зумовлені пристосувальними реакціями організму в процесі формування продуктивності в створюваних умовах годівлі, тобто, вони відбувались в межах границь структурного гомеостазу з метою забезпечення відповідного рівня функції. При цьому збільшення показника може свідчити про посилення функції, зменшення - до сповільнення (гальмування) функції, яка здійснюється на даній структурі.

Перетравність поживних речовин раціонів та гематологічні показники. Підвищення показників продуктивності свиней при згодовуванні міновіту узгоджується з результатами обмінного досліду. Під впливом міновіту в раціоні підвищуються всі показники перетравності поживних речовин, але в різній мірі (табл. 6). Вірогідним було збільшення коефіцієнта перетравності сирого протеїну, сирої клітковини та сирої золи - відповідно на 4,9, 7,8 та на 7,4% (Р<0,05). Жир перетравлюється на 4,8% краще, ніж в контрольній групі. Баланс азоту у дослідних свиней також був позитивним.

Таблиця 6

Перетравність поживних речовин та гематологічні показники

Показник

Групи

1 (контрольна)

2

Перетравність поживних речовин, %

Суха речовина

79,9±1,18

82,4±0,88

Органічна речовина

81,9±1,07

84,2±0,76

Сирий протеїн

76,8±1,93

81,7±1,19*

Сирий жир

44,0±2,44

48,8±2,73

Сира клітковина

43,8±1,7

51,6±1,08*

БЕР

88,4±0,61

89,6±0,62

Сира зола

22,5±1,63

29,9±2,39*

Гематологічні показники

Еритроцити, млн./мм3

6,93±0,25

7,10±0,09

Гемоглобін, г/л

111±9,22

113±1,23

Кольоровий показник

0,88±0,09

0,88±0,04

Лейкоцити, тис./мм3

7,0±0,07

8,7±0,14*

Еозинофіли, %

2,90±0,22

2,94±0,18

Лімфоцити, %

55,4±2,84

51,6±3,16

Моноцити, %

4,4±0,56

3,6±0,29

Загальний білок, г/л

72,3±2,64

73,6±1,50

Числові значення одинадцяти гематологічних показників коливаються в плюсову і мінусову сторону від контрольного рівня, але вони знаходяться переважно в клінічно допустимих межах і за цих умов негативного впливу на продуктивність молодняку свиней не відзначається.

Перевірка результатів досліджень, що проведена у виробничих умовах, показала, що продуктивний ефект, який був одержаний в окремих варіантах науково-господарських дослідів, досить високий. Про це свідчить збільшення середньодобових приростів при згодовуванні міновіту на 14,8% на вирощуванні та на 10,7% на відгодівлі. Також порівняно високою є і окупність препарату міновіту - на вкладену гривню одержується 8,4-4,6 гривень прибутку.

Одержані дані свідчать про те, що міновіт можна рекомендувати для використання в годівлі молодняку свиней різних вікових груп при вирощуванні на м'ясо в кількості 4 г на 100 кг живої маси, або 1,5 кг на 1 т зерносуміші.

ВИСНОВКИ

1. Використання в годівлі свиней при вирощуванні на м'ясо різних доз міновіту підвищує їх відгодівельні та забійні показники, не має негативного впливу на обмін речовин, структурні показники внутрішніх органів і дозволяє одержувати свинину доброї якості.

2. Використання в годівлі молодняку свиней на вирощуванні міновіту в дозах 2, 4, 6 та 8 г на 100 кг живої маси збільшує середньодобові прирости на 29, 58, 61 та 63 г, або на 8,8, 17,5, 18,4 та 19,0% і зменшує витрати корму на 1кг приросту на 8,1, 14,9, 15,6 та 16,0%;

3. При згодовуванні молодняку свиней міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси одержано середньодобові прирости 628 г в контрольній та 716 г в дослідній групах, що на 88 г, або на 11,4% переважає контрольний показник; витрати кормів на 1 кг приросту при цьому зменшуються на 0,63 корм. од., або на 12,3%.

4. Введення в раціон молодняку свиней міновіту впливає на збільшення передзабійної, забійної маси та маси туші в середньому на 8%, а також на зменшення маси внутрішнього жиру на 15,4%.

5. Міновіт в раціоні молодняку свиней не має вірогідного впливу на фізико-хімічні показники м'язової тканини та її білковий склад, не відзначається вірогідних змін показників суми насичених та ненасичених жирних кислот, але серед насичених жирних кислот має місце збільшення кількості пальмітинової та міристинової, а серед мононенасичених - збільшення вмісту пальмітоолеїнової та зменшення олеїнової жирних кислот.

6. Згодовування в раціонах молодняку свиней міновіту не має вірогідного впливу на зміну маси шлунка, але збільшується при цьому товщина стінки і слизової оболонки у фундальній зоні і зменшується в пілоричній; в кишечнику не відзначається вірогідних змін маси тонкого та товстого його відділів, проте впливає на зменшення показників товщини стінки та її оболонок - слизової і серозно-м'язової порожньої та клубової кишок.

7. Додавання в раціон свиням на вирощуванні міновіту в кількості 4 г на 100 кг живої маси сприяє підвищенню перетравності сирого протеїну на 4,9%, сирого жиру на 4,8%, сирої клітковини на 7,8%, безазотистих екстрактивних речовин на 1,2%, а також збільшення кількості засвоєного азоту на 15,9%.

8. Гематологічні показники свиней на вирощуванні, яким згодовували в складі раціону міновіт в кількості 4 г на 100 кг живої маси, відповідають показникам клінічно здорових тварин.

9. Збагачення раціонів свиней на відгодівлі міновітом в кількості 3 та 6 г на 100 кг живої маси сприяє збільшенню середньодобових приростів на 13,3 та на 15,8%, забійної маси - на 7,6 та на 5,7%, маси туші - на 9,3 та на 9,9%, не має вірогідного впливу на зміну маси внутрішніх органів, за винятком кишечника, маса якого збільшується.

10. Міновіт у раціоні свиней на відгодівлі не впливає на фізико-хімічні показники якості м'язової тканини, викликає тенденцію до зниження мармуровості, інтенсивності забарвлення та вмісту жиру в ній.

11. Згодовування відгодівельному молодняку свиней міновіту зумовлює тенденцію до зменшення маси печінки та підшлункової залози, збільшує кількість ядер на 1 мм2 і їх розміри при 6 г препарату; в щитоподібній залозі не відмічається істотних змін структур, за винятком фолікулів, кількість яких на 1 мм2 збільшується при дозі міновіту 3 г на 100 кг живої маси, а також не має вірогідного впливу на зміну каріометричних показників різних функціональних зон кори та мозкової речовини наднирників.

12. У виробничих умовах використання міновіту в раціонах молодняку свиней збільшує середньодобові прирости молодняку свиней на вирощуванні на 14,8%, на відгодівлі на 10,7% і забезпечує високу віддачу - на вкладену гривню одержується відповідно 8,4 та 4,6 грн. прибутку.

Враховуючи продуктивну дію, якість свинини, показники обміну речовин та стан структур внутрішніх органів, пропонуємо для підвищення продуктивності молодняку свиней при вирощуванні на м'ясо в годівлі використовувати мінерально-вітамінно-ферментний препарат міновіт в кількості 4 г на 100 кг живої маси, або 1,5 кг на 1 т зерносуміші.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бідяк І.М. Вплив згодовування міновіту на стан структур шлунка та кишечнику свиней / Зб. наук. пр. ВДАУ. - Вінниця, 2004. - Вип. 17. - С. 154-158.

2. Бідяк І.М., Гуцол А.В. Продуктивність і забійні показники молодняку свиней при відгодівлі з використанням міновіту / Зб. наук. пр. ПДАТА. - Кам'янець-Подільський, 2004. - Вип. 12. - С. 189-191. (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

3. Мазуренко М.О., Болоховська В.А., Гуцол А.В., Бідяк І.М., Льотка Г.І. Продуктивність молодняку свиней при згодовуванні міновіту та мінази / Зб. наук. пр. ВДАУ. - Вінниця, 2005. - Вип. 21. - С. 28-32. (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

4. Гуцол А.В., Гуцол Н.В., Бідяк І.М. Ефективність згодовування різних доз міновіту молодняку свиней на дорощуванні / Зб. наук. пр. ВДАУ. - Вінниця, 2005. - Вип. 21. - С. 24-27. (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

5. Бідяк І.М., Павлова Л.О. Обмін речовин в організмі свиней на вирощуванні при згодовуванні міновіту / Зб. наук. пр. ВДАУ. - Вінниця, 2007. - Вип. 32. - С. 155-158. (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

6. Бідяк І.М. Відгодівельні та забійні показники свиней при згодовуванні міновіту // Збірник матеріалів четвертої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи - Вінниця, 2004. - С. 201-203.

7. Бідяк І.М., Льотка Г.І., Панько В.В. Продуктивність відгодівельних свиней при згодовуванні міновіту та мінази // Матеріали VIII (ХХІ) науково-виробничої конференції: Наукове забезпечення повноцінної годівлі сільськогосподарських тварин в сучасних умовах - Дніпропетровськ, 2004. - С. 118-120. (дисертантом проведено дослідження та оброблено результати).

8. Бідяк І.М. Міновіт і ефективність його використання в раціонах молодняку свиней // Збірник матеріалів п'ятої міжвузівської науково-практичної конференції аспірантів Сучасна аграрна наука: напрями досліджень, стан і перспективи - Вінниця, 2005. - С. 168-173.

9. Бідяк І.М. Показники якості м'яса свиней на відгодівлі при згодовуванні міновіту // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Актуальні проблеми сучасного тваринництва - Кам'янець-Подільський, 2005. - С. 7-9.

10. Бідяк І.М. М'ясо-сальні показники свиней при згодовуванні міновіту // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин - Кам'янець-Подільський, 2007. - С. 4-5.

міновіт раціон свиня м'ясо

АНОТАЦІЯ

Бідяк І.М. Вплив згодовування міновіту на продуктивність, обмін речовин, якість м'яса та стан внутрішніх органів свиней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького. - Львів, 2008.

Дисертація присвячена вивченню продуктивності, якості м'яса, стану органів травної і ендокринної систем та обміну речовин молодняку свиней при згодовуванні міновіту - нової біологічно активної кормової добавки.

Встановлено, що згодовування міновіту в дозах 2-8 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости молодняку свиней на вирощуванні та відгодівлі, збільшує забійну масу і масу туші, не має суттєвого впливу на зміну фізико-хімічних показників якості м'яса, знижує жировідкладення в тушах. Споживання міновіту поліпшує обмін речовин стимулює розвиток окремих структур шлунка, тонкого і товстого кишечнику свиней; вірогідно не впливає на каріометричні показники паренхіми печінки, підшлункової, щитоподібної залоз, а також окремих функціональних зон коркової та мозкової речовин наднирників. Визначено доцільність використання міновіту в годівлі свиней різних вікових груп в дозі 4 г на 100 кг живої маси.

Ключові слова: міновіт, свині, продуктивність, якість м'яса, внутрішні органи, перетравність, кров, ефективність.

Бидяк И.Н. Влияние скармливания миновита на продуктивность, обмен веществ, качество мяса и состояние внутренних органов свиней. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого. - Львов, 2008.

Исследования проведены на молодняке свиней на выращивании, а также на откормочном поголовье. Исследовались дозы миновита 2, 3, 4, 6 и 8 г на 100 кг живой массы животных.

Использование в кормлении молодняка свиней миновита в дозах 4-8 г на 100 живой массы повышает среднесуточные привесы на 29-63 г, или на 8,8-19,0%. Скармливание миновита в количестве 4 г на 100 кг живой массы во втором опыте способствует увеличению среднесуточных привесов на 88 г, или на 14,1%. Обогащение рационов свиней на откорме миновитом в количестве 3 и 6 г на 100 кг живой массы способствует увеличению среднесуточных привесов на 13,3 и на 15,8%.

Повышение показателей продуктивности молодняка свиней при скармливании миновита согласуется с результатами обменного опыта. Полученные данные свидетельствуют о том, что под влиянием миновита в рационе повышаются все показатели переваримости питательных веществ, но в разной степени. Вероятным было повышение коэффициента переваримости протеина, клетчатки и жира (P<0,05). Клетчатка у подопытных животных переваривалась на 7,8%, а жир - на 4,8% лучше.

Гематологические показатели находятся преимущественно в клинически допустимых пределах и не могут иметь отрицательного влияния на продуктивность молодняка свиней.

Обогащение рационов свиней миновитом стимулирует развитие отдельных структур желудка, тонкого и толстого отделов кишечника; достоверно не влияет на кариометрические показатели паренхимы печени, поджелудочной, щитовидной желез, а также отдельных функциональных зон коркового и мозгового веществ надпочечников.

При производственной проверке использования в кормлении свиней миновита получено увеличение среднесуточных приростов на 14,8% при выращивании и на 10,7% - на откорме. Окупаемость препарата выражается в получении 8,4-4,6 грн. прибыли на 1 грн. затрат. Определена целесообразность использования миновита в кормлении молодняка свиней при выращивании на мясо в количестве 4 г на 100 кг живой массы.

Ключевые слова: миновит, свиньи, продуктивность, качество мяса, внутренние органы, переваримость, кровь, эффективность.

Bidyak I.M. - Minovit feeding effect upon productivity, metabolism, meat quality and status of internal organs of swine. - Manuscript.

The thesis for a scientific degree of a candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.02. - animal nutrition and feed technology. - Lviv national university of veterinary medicine and biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj. - Lviv, 2008.

The thesis is devoted to studying productivity, meat quality and the status of organs of digestive and endocrine systems of swine in various age groups, while feeding minovit - a new biologically active supplement.

As it was established, minovit feeding at doses 2-8 g per 100 kg of living mass rises average daily increases of suckling and early weaned pigs, young swine on growing and feeding, increases the slaughter and carcass weights, as well as it does not have essential influence upon the change of physical and chemical indices of meat quality, reduces the process of depot fat in carcasses. The minovit use stimulates the development of separate structures of stomach, small and large intestine of swine; it does not indeed influence upon the cariometrical indices of liver parenchyma, pancreas and thyroid glands as well as some dynamic centres of grey and cerebral matters of adrenal glands. Our experiments have shown that it is reasonable to use minovit for swine feeding of various age groups in amount of 4 g per 100 kg of living mass.

Key words: minovit, swine, productivity, meat quality, internal organs, digestibility, blood, efficiency.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження впливу згодовування ферментного препарату, що вивчається, на продуктивні якості молодняку свиней, покращення його відгодівельних якостей. Аналіз і оцінка збільшення живої маси від контролю, а також динаміка середньодобового приросту.

    статья [23,8 K], добавлен 22.02.2018

  • Вплив згодовування передстартерних комбікормів "Purina", "Селтек" і "Best-Mix" на продуктивні якості молодняку свиней. Склад і поживність передстартерних комбікормів. Аналіз продуктивних якостей підсисних поросят. Вміст мінеральних речовин в комбікормах.

    статья [23,3 K], добавлен 27.08.2017

  • Свинарство як прибуткова галузь тваринництва. Економічна характеристика господарства. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней. Характеристика поведінки піддослідних груп тварин. Зміна живої маси поросят.

    курсовая работа [70,7 K], добавлен 27.05.2015

  • Аналіз ефективності схрещування сучасних генотипів свиней зарубіжної та вітчизняної селекції, для підвищення м’ясної продуктивності молодняку. Аналіз енергії росту, основних відгодівельних, забійних і м’ясних якостей чистопородних та помісних тварин.

    статья [25,4 K], добавлен 27.08.2017

  • Епізоотологія глистних інвазій свиней, їх вплив на організм господаря. Біологія деяких збудників гельмінтозів свиней, їх діагностування та лікування. Ефективність препарату інтермектин при асоціативних нематодозах свиней, мутагенний вплив на організм.

    дипломная работа [101,1 K], добавлен 25.10.2009

  • Особливості розведення свиней за лініями, тривалість продуктивного використання кнурів різних ліній, вдосконалення порід. Утримання і годівля різних виробничо-господарських груп. Селекційно-племінна робота з стадом. Товарна ферма з поточним виробництвом.

    курсовая работа [455,8 K], добавлен 26.11.2011

  • Методи визначення якості м'яса свинини, забитої у господарстві. Аналіз динаміки надходження свинини у господарство за поточний рік. Дослідження продуктів забою свиней за органолептичними та фізико-хімічними показниками. Бактеріоскопічна оцінка проб м'яса.

    дипломная работа [522,0 K], добавлен 13.10.2010

  • Характеристика кормової бази свиней. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях. Годівля кнурів-плідників, свиноматок холостих, першого і другого періоду поросності, підсисних, поросят та ремонтного молодняку свиней.

    дипломная работа [124,4 K], добавлен 20.05.2015

  • Склад і структура стада, обґрунтування способу утримання, типові раціони для свиней. Зоотехнічні вимоги до насосів-завантажувачів напіврідкого гною. Економічна оцінка проекту механізації потокових технологічних процесів на свиновідгодівельній фермі.

    дипломная работа [2,6 M], добавлен 18.05.2011

  • Свинарство – прибуткова галузь тваринництва. Особливості годівлі поросят в ранньому віці. Аналіз природно-економічної характеристики господарства. Зміна живої маси поросят впродовж проведення досліду. Вплив глини на життєздатність молодняку свиней.

    дипломная работа [114,8 K], добавлен 21.05.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.