Агробіологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Донбасу
Підбір сорто-підщепних комбінувань яблуні для одержання кронованих скороплідних саджанців. Удосконалення способів стимулювання кроноутворення саджанців. Економічна оцінка клонових підщеп та виробництва садивного матеріалу за вдосконаленою технологією.
| Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.07.2014 |
| Размер файла | 54,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний аграрний університет
УДК 634.11:631.53.03:581.5
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук
Агробіологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Донбасу
06.01.07 - плодівництво
Розсоха Євген Васильович
Київ 2003
Загальна характеристика роботи
клонова підщепа яблуня
Актуальність теми. Незважаючи на високу цінність плодів яблуні, виробництво їх у південно-східному Степу України дуже відстає від потреб, що викликано рядом негативних чинників і, в першу чергу, недостатнім використанням адаптивних до екологічних умов клонових підщеп як основи сучасних технологій інтенсивного садівництва.
Існуючий сортимент і підщепи яблуні не проявляють належної стійкості до умов довкілля, які в останні десятиріччя істотно змінилися. Збільшилася пагубна дія природних стресів та їх багатогранність, змінилося функціонування фітопатогенів. Недостатньо ефективними в умовах Донбасу виявилися технології з використанням клонових підщеп М.9, ММ.106 та ін.
В регіонах з різко континентальним кліматом, до яких належить Донбас, значною проблемою є недостатня зимостійкість насаджень яблуні на клонових підщепах. Це вимагає пошуку нових, стійких до місцевих умов вирощування підщеп, на яких рекомендовані виробництву сорти проявляють скороплідність, високу зимостійкість і врожайність конкурентоспроможних плодів. Звідси виникає необхідність всебічного випробування і виділення перспективних клонових підщеп (карликових, напівкарликових і середньорослих) у маточнику, розсаднику і саду, розробки і вдосконалення інтенсивних технологій вирощування на них високоякісного садивного матеріалу.
Ці положення і визначають актуальність наших досліджень, особливо в умовах експансії зарубіжних технологій та продукції.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в плані державної програми “ Розробити сучасні інтенсивні технології розмноження і вирощування високоякісного елітного садивного матеріалу плодових, ягідних, горіхоплідних та декоративних культур”. Реєстраційний номер 0196U18182.
Мета і завдання досліджень. Основна мета досліджень полягала в комплексному вивченні, виділенні та впровадженні у виробництво нових і перспективних карликових, напівкарликових і середньорослих клонових підщеп та вдосконаленні прийомів вирощування одно- і дворічних саджанців, здатних давати урожай на другий рік після садіння в сад, а також визначенні на підставі одержаних результатів ряду скороплідних і високопродуктивних сорто-підщепних комбінувань у розсаднику для створення інтенсивних насаджень яблуні.
Мета досягається вирішенням таких завдань:
- господарськобіологічна оцінка нових і перспективних клонових підщеп яблуні у маточнику конкурсного випробування;
- оцінка морозостійкості кореневої системи цих підщеп та визначення критичних температур для неї грунту;
- встановлення тривалості періоду до початку обкорінення та якості коріння відсадків клонових підщеп;
- удосконалення способів вирощування маточних насаджень клонових підщеп та вивчення їх впливу на вихід і якісні показники відсадків;
- підбір кращих сорто-підщепних комбінувань яблуні для одержання кронованих скороплідних одно- і дворічних саджанців;
- вивчення впливу щільності розміщення і товщини кореневої шийки відсадків на якісні показники саджанців;
- удосконалення способів стимулювання кроноутворення в однорічних саджанців;
- визначення впливу висоти окулірування на вихід стандартних однорічних кронованих саджанців;
- встановлення залежності якісних показників саджанців “кніп-баум” від сорто-підщепних комбінувань;
- економічна оцінка клонових підщеп та виробництва садивного матеріалу за вдосконаленою технологією.
Об'єкт досліджень - прийоми ефективного вирощування клонових підщеп і кронованих саджанців яблуні в умовах Донбасу.
Предмет досліджень - клонові підщепи і саджанці різних сортів яблуні.
Методи досліджень - польові, лабораторні та порівняльні методи, багатофакторні рендомізовані повторення, варіаційна статистика, кореляційний аналіз.
Наукова новизна одержаних результатів. В умовах Донбасу на основі багаторічних досліджень виділено групу нових карликових, напівкарликових і середньорослих підщеп, які за комплексом господарськобіологічних ознак істотно переважають районовані.
Теоретично обгрунтовано і визначено градієнти температури ґрунту, які призводять до вимерзання кореневої системи, та виділено серед нових і перспективних підщеп найбільш морозостійкі та високопродуктивні.
Встановлено високу ефективність вирощування нових клонових підщеп за допомогою створення горизонтального ряду в маточнику при зрошенні.
Встановлено якісні параметри відсадків, оптимальні схеми розміщення їх в розсаднику, кращі сорто-підщепні комбінування яблуні, які сприяють одержанню кронованих саджанців.
Удосконалено прийоми зняття апікального домінування для стимулювання кроноутворення у саджанців та покращення їх якості залежно від висоти окулірування.
Доведено можливість вирощування дворічних стандартних саджанців з однорічною кроною на клонових підщепах “ кніп - баум”, щеплених узимку.
Науково - практичне значення одержаних результатів. Вдосконалено елементи технології вирощування відсадків і кронованих саджанців, які дозволяють покращити якісні показники останніх, знизити собівартість та забезпечити ранній вступ дерев у пору плодоношення. Розроблено рекомендації щодо використання нових і перспективних клонових підщеп та сорто-підщепних комбінувань для створення інтенсивних насаджень яблуні.
Результати досліджень пройшли виробничу перевірку на Артемівській дослідній станції розсадництва, Львівській і Подільській дослідних станціях Інституту садівництва УААН та в 12 господарствах різних форм власності Луганської, Донецької та Харківської садівничих корпорацій.
Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на засіданні вченої ради Інституту садівництва УААН, координаційних нарадах з питань інтенсифікації і кооперації в садівництві і виноградарстві у 1999 - 2002 рр., міжнародних семінарах “Високоінтенсивні технології - у садівництво” (Уманська державна аграрна академія, 2000, 2001 рр.), “Проблеми вирощування високоякісного садивного матеріалу для інтенсивного садівництва” (Уманська державна аграрна академія, 2001р.), в наукових закладах і передових господарствах Польщі, 2002р., на Артемівській ДСР,1999, 2002 рр.).
Особистий внесок здобувача полягає у визначенні мети, розробці програм і завдань, обгрунтуванні методики, безпосередньому проведенні експериментальних досліджень, узагальненні одержаних результатів, аналізі літературних джерел за темою, написанні дисертаційної роботи та наукових статей. Особистий внесок автора у проведенні комплексних досліджень за темою становить 75-80 %.
Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 8 наукових праць, які містять основні положення досліджень та висновки, в тому числі 5 у фахових виданнях.
Структура та обсяг дисертації. Роботу викладено на 204 сторінках комп'ютерного тексту. Вона включає 6 розділів, висновки та рекомендації виробництву, містить 57 таблиць, 6 рисунків. У додатках налічується 13 таблиць. Список використаних літературних джерел охоплює 312 праць, у тому числі 95 зарубіжних авторів.
Основний зміст роботи
Клонові підщепи яблуні та їх роль в сучасному садівництві
В розділі характеризується значення насаджень на слаборослих підщепах у перебудові садівництва, аналізується поширення та використання клонових підщеп, дається їх агробіологічна оцінка в маточниках, розсадниках і садах різних країн світу. Але зарубіжний досвід створення насаджень яблуні на слабо- та середньоморозостійких підщепах М.9 і ММ.106, яким би привабливим він не здавався, без достатнього вивчення не можна переносити в практику садівництва районів з різко континентальним кліматом.
Умови, об'єкти і методика проведення досліджень
Дослідження виконані в 1991 - 2001 рр. на Артемівській дослідній станції розсадництва Інституту садівництва (ІС) УААН.
Клімат Донбасу - однієї з підзон південно - східного Степу різко континентальний. Тепловий режим характеризується такими показниками: середня температура січня мінус 6…7, липня + 21…22, максимальна температура - плюс 40, абсолютний мінімум - мінус 39…41оС. Сума активних температур вище 10оС дорівнює 3000 -3200оС, тривалість періоду із середньодобовою температурою вище 15оС - 120-125, безморозного періоду - 160-170 днів. Середньорічна сума опадів - 450-490, а за теплий період - 300-350 мм.
Погодні умови в період проведення основних досліджень виявилися складними для розсадництва, особливо в зиму 1997 - 1998 рр. Дуже сильні морози (- 30.5оС) 16 та 17 грудня 1997 р. пошкодили підщепи в маточнику. Літо було спекотним, з травня по жовтень випало тільки 194 мм опадів при нормі 269 мм. Зими 1998 - 1999 і 1999 - 2000 рр. були м'якими та сприятливими для перезимівлі плодових рослин. Заморозки, що спостерігалися на початку травня, не вплинули на стан маточників клонових підщеп і саджанців у розсадниках.
Грунти зони - чорноземи звичайні середньогумусні та чорноземи звичайні середньо - та сильно еродовані, а також дернові ґрунти на елювії карбонатних порід.
Грунт дослідної ділянки - чорнозем звичайний, легкоглинистого гранулометричного складу на лесовидних суглинках. Вміст гумусу в орному шарі 5.0, а на глибині 40 - 60 см - 2.3%, рН водний - 7.2-7.5. Об'ємна маса ґрунту 1.18-1.25 г/см3. Ґрунтові води знаходяться на глибині більше 8 - 12 м.
На дослідних ділянках маточника клонових підщеп і полях розсадника при зрошенні, за даними лабораторії агрохімії станції, вологість грунту в шарі 0-50 см була в межах 23,5-25,8%, забезпеченість його легкогідролізованим азотом складала 81,8-83,1 мг на 1 кг абсолютної сухої маси, рухомим фосфором - 4,2-4,6 і обмінним калієм - 36,5-38,0 мг на 100 г повітряно-сухої маси.
Наявний вміст вологи та елементів живлення в шарі ґрунту 0-50 см у роки досліджень забезпечив нормальний ріст і розвиток клонових підщеп у маточнику і саджанців у розсаднику.
Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування
В досліді 1 проводили господарсько-біологічну оцінку нових і перспективних клонових підщеп яблуні. Досліджували 25 підщеп: карликові - М.9 (контроль), 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, КД 6, КД 7, КД 9, напівкарликові - 54_118 (контроль), М.26, 57-545, Д 1161, КД 1 і середньорослі - ММ.106 (контроль), 57-490, Д 471, Д 1904, КД 2, 2-182.
В досліді 2 визначали морозостійкість кореневої системи клонових підщеп у польових і лабораторно-польових умовах, які наведено в досліді 1.
В досліді 3 вивчали вплив різних способів створення маточних насаджень на ріст і продуктивність відсадків клонових підщеп 62-396, Д 1071, 54-118, Д 1161, ММ.106 і Д 471. Вирощування відсадків вертикальним способом проводили в маточнику, закладеному за схемою садіння 1 х 0.25, а методом створення суцільного горизонтального ряду - 1 х 0.5 м.
Агро-біологічна оцінка клонових підщеп у розсаднику та розробка прийомів вирощування на них саджанців яблуні
В досліді 1 вивчали вплив різних сорто-підщепних комбінувань на ріст, розвиток та вихід стандартних одно - і дворічних саджанців яблуні. Досліджувались комбінування сортів Айдаред, Голден Делішес, Глостер, Джонаголд, Едера, Кінг Девід, Ренет Симиренка, Спартан і Чемпіон з підщепами М.9 (контроль), 62-396, Д1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 9, 54-118 (контроль), М.26, 57-545, Д 1161, ММ.106 (контроль), 57-490, Д 471 і Д 1904.
В досліді 2 вивчали вплив щільності розміщення підщеп на гілкування та вихід однорічних саджанців (1991 - 1993 рр.). Досліджували сорт Джонатан на підщепі М.9. Схеми садіння 1 х 0.1 (контроль); 1 х 0.2; 1 х 0.3 та 1 х 0.4 м.
В досліді 3 вивчали вплив якості підщеп на вихід кронованих одно - та дворічних стандартних саджанців. Досліджували сорт Джонаголд на підщепах М.9 і М.26 з товщиною умовної кореневої шийки 8 (контроль), 10 і 12 мм.
В досліді 4 вивчали вплив різних механічних способів зняття апікального домінування на галуження однорічних саджанців. Використано сорти Айдаред, Глостер і Чемпіон на підщепі М.9. Застосували прийоми: пінцирування (контроль), кербування та видалення молодих листочків біля точки росту.
В досліді 5 досліджували вплив висоти окулірування різних підщеп на вихід кронованих стандартних однорічних саджанців. Вивчали висоту окуліровки 5 (контроль), 15, 25, 35, 45 і 55 см сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан на підщепах М.9, Д 1071, 54-118 і ММ.106.
В досліді 6 досліджували вплив сорто-підщепних комбінувань на якісні показники дворічних саджанців з однорічною кроною, щеплених зимою (”кніп-баум”). Використано сорти Айдаред, Голден Делішес і Спартан, щеплені на Д 1071, 54-118, Д 1161 і Д 471 (контроль).
Схема садіння підщеп у маточниках і розсадниках 1 х 0.25 м. Стаціонарні польові досліди закладено рано навесні однорічними відсадками першого товарного сорту з чотириразовим повторенням. На дослідних ділянках висаджено по 10 облікових рослин кожної підщепи, в розсаднику - по 15, а у варіантах відповідно до 40 і 60. Варіанти розміщено рендомізовано. Дослідні ділянки зрошувані. Грунт на них утримували в пухкому і чистому від бур'янів стані. Системи поливу, удобрення і захисту рослин відповідали рекомендаціям зони діяльності станції.
Дослідження проводилися за основними методиками для вивчення клонових підщеп яблуні: “Методика вивчення підщеп плодових культур в Українській РСР” (Андрієнко М.В., Гулько І.П., 1990), “Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами” (Кондратенко П.В., Бублик М.О., 1996), “Программно-методические указания по агротехническим опытам с плодовыми и ягодными культурами” (Седов Е.Н., Огольцова Т.П., 1999) та ін.
Морозостійкість кореневої системи підщеп оцінювали за методикою М.О.Соловйової [1967], площу листкової поверхні - методом Ф.А.Волкова [1968], сумісність сорто-підщепних комбінувань - за методикою В.А.Коровіна [1979], загальну і чисту продуктивність фотосинтезу - за Н.І.Саксом і Т.К.Мельником [1969]. Якість відсадків і саджанців визначали за ОСТУ 10.126-88 [1988].
Статистичну обробку результатів виконували методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим [1985] із застосуванням відповідних ком'пьютерних програм М.О. Бублика [1991]. Економічну та енергетичну оцінку вирощування відсадків та саджанців визначали за методикою, виданою під ред. О.М. Шестопаля [1992].
Господарсько-біологічна оцінка клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування
Господарсько-біологічна оцінка 25 нових і перспективних клонових підщеп яблуні селекції Артемівської дослідної станції розсадництва ІС УААН, Краснокутської дослідної станції (ДС) ІС УААН та Мічурінського державного аграрного університету (Росія) дозволила систематизувати їх за основними біологічними та господарськими ознаками в умовах Донбасу.
У маточнику конкурсного випробування дуже слабим ростом характеризуються відсадки М.9, 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, (висота 55-61 см), слабим - ДОН 70-49, КД 4, КД 5, КД 6, КД 7, КД 9, М.26, Д 1161, Д 1904, 2-182 (62-70 см), середнім - ДОН 70-456, 57-545, КД 1, Д 471, ММ.106 (70-80 см) і сильним - 54-118, 57-490, КД 2 (80-90 см).
Діаметр умовної кореневої шийки відсадків є найтиповішим на третій-шостий рік експлуатації маточника і в середньому у 25 підщеп складав 8.4 мм (табл.1). Найвищим цей показник був у карликових підщеп - Д 1071, Д 1827, Д 3017, Д 3038, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 9, напівкарликових - М.26 і КД 1 і середньорослих - 57-490, Д 471, КД 2, 2-182, а найнижчим - у М.9, 62-396, Д 1161 і ММ.106. У підщеп Д 1827, Д 3017, Д 3038, КД 9, Д 1161, Д 471, Д 1904 вихід відсадків з діаметром кореневої шийки 5-10 мм перевищував 75, а в Д 2386, КД 6, КД 7, КД1, 57-490 - 70-74% від загальної кількості. В усіх інших підщеп цей показник був нижчим. Сильно переростали відсадки (від 24.7 до 42.3% від загальної кількості) у підщеп М.9, 62-396, ДОН 70-49, ДОН 70-456, серії КД, а також М.26, 54-118, 57-545, ММ.106, 57-490 та ін.
З віком насадження та збільшенням виходу відсадків з куща спостерігалася тенденція до зменшення їх діаметра кореневої шийки.
Галуження відсадків. Усі підщепи схильні до утворення розгалужень. Слабе галуження відсадків (1.1-1.4 бала) відмічено у Д 3017, Д 3038, КД 9, ММ.106, середнє (2-3 бічних розгалуження, або 1.5-1.7 бала) - у М.9, 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, КД 4, КД 7, М.26, 57-545, Д 1161, КД 1, Д 471, Д 1904, КД 2, а сильне (більше 1.8 бала) - у ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 5, 54-118, 57-490, 2-182.
Зимостійкість підщеп визначається генетипом і ступенем визрівання тканин відсадків. До групи зі слабим ступенем зимостійкості (не більше 4.5 бала) віднесено відсадки підщеп М.26, 54-545, ММ.106, з середнім (4.6-4.8 бала) - М.9, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, КД 6, 54-118, Д 1161, 57-490, Д 471 і з високим (4.9-5.0 балів) -62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 7, КД 9, КД 1, Д 1904, КД 2 і 2-182. Відсадки останньої групи своєчасно закінчують ріст, що забезпечує їм високу зимостійкість.
Таблиця 1 Господарсько-біологічна характеристика та продуктивність клонових підщеп у маточнику конкурсного випробування, середнє за 1998 - 2001 роки
|
Підщепа |
Діаметрумовноїкореневоїшийки, мм |
Тривалістьперіоду до початку корене- утворення у підщеп, днів |
Здатність до обкорінення відсадків, бали |
Довжина коренів відсадка, см |
Кількість пагонів в кущі, шт. |
Вихід стандартних відсадків з три-шестирічного маточника |
||
|
з куща, шт. |
з 1 га, тис. шт. |
|||||||
|
Карликові |
||||||||
|
М.9 (к) |
8.0 |
46 |
3.8 |
7.6 |
6.8 |
3.1 |
123.7 |
|
|
62-396 |
7.7 |
23 |
4.3 |
7.9 |
6.7 |
4.4 |
175.6 |
|
|
Д 1071 |
8.7 |
37 |
4.3 |
8.6 |
6.5 |
4.6 |
183.5 |
|
|
Д 1827 |
8.6 |
32 |
4.5 |
9.6 |
6.6 |
5.0 |
199.5 |
|
|
Д 2386 |
8.5 |
30 |
4.5 |
8.8 |
7.4 |
5.4 |
215.5 |
|
|
Д 3017 |
8.6 |
28 |
4.6 |
8.8 |
7.3 |
5.7 |
227.4 |
|
|
Д 3038 |
8.5 |
28 |
4.8 |
9.0 |
7.4 |
6.0 |
239.4 |
|
|
ДОН 70-49 |
8.5 |
31 |
3.8 |
7.6 |
9.7 |
5.1 |
203.5 |
|
|
ДОН 70-56 |
8.6 |
30 |
3.6 |
8.0 |
6.7 |
4.6 |
183.5 |
|
|
КД 4 |
8.3 |
31 |
4.0 |
7.7 |
5.2 |
3.4 |
135.7 |
|
|
КД 5 |
8.5 |
30 |
3.6 |
7.8 |
5.3 |
3.7 |
147.6 |
|
|
КД 6 |
8.4 |
29 |
3.8 |
8.0 |
6.1 |
4.3 |
171.6 |
|
|
КД 7 |
8.4 |
28 |
3.7 |
7.8 |
6.3 |
4.6 |
183.5 |
|
|
КД 9 |
8.6 |
27 |
3.9 |
8.3 |
6.4 |
4.8 |
191.5 |
|
|
НІР 05 |
0.4 |
4.8 |
1.0 |
0.9 |
1.0 |
18.3 |
||
|
Напівкарликові |
||||||||
|
54-118 (к) |
8.4 |
30 |
4.5 |
8.4 |
9.3 |
5.4 |
215.6 |
|
|
М.26 |
8.7 |
51 |
4.0 |
8.3 |
6.9 |
3.5 |
139.7 |
|
|
54-545 |
8.3 |
32 |
4.3 |
8.0 |
5.7 |
3.7 |
147.6 |
|
|
Д 1161 |
7.4 |
40 |
4.0 |
8.6 |
7.4 |
5.9 |
235.4 |
|
|
КД 1 |
8.7 |
27 |
3.5 |
7.9 |
5.2 |
3.8 |
151.6 |
|
|
НІР 05 |
0.4 |
5.5 |
0.6 |
0.8 |
0.7 |
15.5 |
||
|
Середньорослі |
||||||||
|
ММ.106 (к) |
8.6 |
35 |
4.0 |
8.5 |
8.7 |
5.4 |
216.4 |
|
|
57-490 |
8.7 |
28 |
4.1 |
8.7 |
8.9 |
6.3 |
251.4 |
|
|
Д 471 |
8.8. |
29 |
4.3 |
8.7 |
8.5 |
6.5 |
259.4 |
|
|
Д 1904 |
8.4 |
30 |
4.8 |
8.7 |
8.3 |
6.6 |
263.4 |
|
|
КД 2 |
8.8 |
28 |
3.6 |
8.0 |
5.5 |
4.0 |
159.6 |
|
|
2-182 |
9.0 |
32 |
4.0 |
8.0 |
6.1 |
4.2 |
167.6 |
|
|
НІР 05 |
0.5 |
4.2 |
0.7 |
0.9 |
0.6 |
11.1 |
Важливе значення при оцінці підщеп є їх посухостійкість. Як показали дослідження, підщепи селекції Артемівської дослідної станції розсадництва (Д 1071, Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 1904) характеризуються високою посухостій-кістю.
Досліджувані підщепи виявилися стійкими до ураження борошнистою росою і паршею (до 0.3 - 1.2 бала) та пошкодження зеленою попелицею.
Площа листя відсадків у підщеп Д 3017, Д 3038 збільшилася на 6.2-12% порівняно з М.9, а в Д 1161, Д 471 і Д 1904 - на 3.5-5.6% по відношенню до контрольних 54-118 і ММ.106. У перерахунку на 1 га площі загальна листкова поверхня цих відсадків становила 11.1 - 12.2 тис.м2.
Обкорінення та якість кореневої системи відсадків. Якість відсадків, отриманих в маточнику, знаходиться в прямій залежності від розвитку кореневої системи і визначається тривалістю періоду до початку коренеутворення, ступенем їх обкорінення, а також довжиною коренів. Останній показник залежить від тривалості періоду до обкорінення. У підщеп з коротким періодом до початку цього процесу коренева система більш розвинена. Ступінь розвитку кореневої системи залежить і від умов вирощування (див. табл. 1).
Тривалість періоду від підгортання пагонів до початку коренеутворення у досліджуваних підщеп коливалась від 23 до 51 дня. За цим показником вони діляться на: дуже легкообкорінювані (до 30 днів) - 62-396, Д 3017, Д 3038, Д 1904, Д 2386, КД 6, КД 7, КД 9, КД 1, Д 471, 54-118, 57-490; легкообкорінювані (31-35 днів) - Д 1827, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, 57-545, ММ.106, 2-182, середньообкорінювані (36-44 дні) - Д 1071, Д 1161 і важкообкорінювані (понад 45 днів) - М.9 і М.26. Найвищий бал обкорінювання (більше 4,5) відмічено у підщеп Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, 54-118 та Д 1904.
Найбільша довжина кореневої системи була у підщеп Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, Д 1161, 54-118, ММ.106, 57-490, Д 471, Д 1904 (8,4-9,6 см), а найменша - в М.9, 62-396, ДОН 70-49, КД 4, КД 5, КД 7 (7,6 -7,9 см).
Морозостійкість кореневої системи підщеп. В дослідних насадженнях коренева система підщеп 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 4, КД 5, КД 9, 54-118, 57-545, Д 1161, КД 1, 57-490, Д 1904, Д 471, 2-182 витримує без пошкодження зниження температури ґрунту до мінус 12,5…13оС, а М.9 і ММ.106 - до мінус 10…11оС.
Продуктивність клонових підщеп. Її визначає репродуктивна здатність маточних кущів. Незалежно від віку і погодних умов високою репродуктивністю характеризуються підщепи ДОН 70-49, 54-118, ММ.106, 57-490, Д 471, Д 1904 (8,3-9,7 пагонів з куща), середньою - Д 2386, Д 3017, Д 3038, Д 1161 (7,3-7,4), нижче середньої - М.9, 62-396, М.26, Д 1071, Д 1827, ДОН 70-456, КД 6, КД 7, КД 9 і 2-182 (6,1-6,9) і низькою - КД 4. КД 5, 57-545, КД 1, КД 2 (5,2-5,7 пагонів з куща). Повну характеристику формам підщеп можна дати за виходом стандартних відсадків. Найвищим цей показник був у карликових підщеп - Д 3017 і Д 3038, напівкарликових - Д 1161 і середньорослих - Д 1904 і Д 471. Вони відповідно перевищували контрольні М.9, 54-118 і ММ.106 на 83,8-93,5; 9,2 і 14,9-21,7%.
Вирощування підщеп Д 1071, 54-118, Д 471 і ММ.106 за допомогою створення горизонтального ряду в маточнику забезпечило вихід 30,5-33,6 пагонів з погонного метра, або в 3-4 рази більше, ніж при вертикальному способі. За рахунок зменшення кількості перерослих і розгалужених відсадків покращилася якість підщеп, збільшився коефіцієнт розмноження, що дозволило довести вихід стандартного садивного матеріалу до 224,8-268,0 тис. шт. з 1 га, або підвищити його на 10,5-18,6%, порівняно з вертикальним способом вирощування.
Агробіологічна оцінка клонових підщеп у розсаднику та прийомів вирощування на них саджанців яблуні
Підбір сорто-підщепних комбінувань. Сила росту таких комбінувань певною мірою залежала від біологічних особливостей їх основних компонентів та умов вирощування. За ростовими показниками виділились комбінування сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд, Едера, Ренет Симиренка і Спартан з підщепами 62-396, Д 1071, Д 3017, Д 3038, 54-118, Д 1161, Д 471 і Д 1904. Найбільш стриманим ростом характеризувалися досліджувані сорти на карликових і напівкарликових підщепах.
Найбільшу площу листкової поверхні в перерахунку на 1 га відмічено у саджанців Айдареда, Голден Делішеса, Джонаголда і Едери на Д 3038, 54-118, Д 1161, Д 471 і Д 1904.
Загальна і чиста продуктивність фотосинтезу в однорічних саджанців на карликових підщепах 62-396, Д 1071 і Д 3038 становила: в сорту Айдаред - відповідно 1.73-1.76 і 0.83-0.86, Едера - 1.80-1.84 і 0.93-0.95 г/м2 на годину і була вищою, ніж на напівкарликових і особливо середньорослих підщепах.
Сумісність сорто-підщепних комбінувань. У сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд, Едера, Ренет Симиренка, Спартан, Кінг Девід, щеплених з досліджуваними підщепами, не відмічено фактів несумісності за вмістом в їх листках елементів живлення (N - 2.6- 2.8%, Р - 0.21-0.25, К -1.6-1.7% на суху масу), концентрацією хлорофілу “а + в” (248.8 - 297.5 мг/100 г), активністю каталази (900-2010 мг О2 за 1 год.). У прищепи та підщепи визначено однакову кількость вуглеводів (відповідно 1,72-2,33 і 2,06-2,58%).
Гілкування саджанців. Найбільший відсоток саджанців з бічними пагонами був у сорту Джонаголд на підщепах М.9, 62-396, 57-490 (32,6-44,0%) та Д 3017, ММ.106 і Д 471 (25,1 - 27,3%), а в Айдареда - на Д 3038, 54-118 і Д 471 (8,3-9,5%). Середня довжина пагона на цих саджанцях була в межах 24.6-31.3 см. В однорічок сортів Едера і Спартан бічні пагони на цих підщепах не утворювались. У комбінуваннях сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд і Едера з підщепами Д 1071, Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 471, Д 1904 вихід стандартних однорічних саджанців на 14.5 - 24.7, а дворічних - на 11.8 - 24.4% був більшим порівняно з М.9, 54-118 і ММ.106.
Коренева система. В саджанців Едери і Джонаголда на підщепах 62-396, Д 3038, і ММ.106 біля 81,9-87,0 % коренів розміщувалися в шарі ґрунту - 0-20 см, а у комбінаціях з Д 3038, 54-118, Д 1161 і Д 471 вони проникали на глибину 40 см. Щодо однорічних саджанців Едери, найбільші довжина і маса кореневої системи були у щеплених на Д 1161 і Д 471 - відповідно 39.8 і 38.72 м та 31.6 і 32.92 г. На підщепі Д 3038 цей показник складав відповідно 28.2 м і 25.3 г, або порівняно з 62-396 був вищим на 24.7 і 37.3%. Довжина коренів з фракцією до 1 мм в обох сортів на всіх досліджуваних підщепах складала 92,8-97%.
Стимулювання кроноутворення у саджанців. Використання підщеп з товщиною умовної кореневої шийки 8-12 мм не вплинуло на висоту і діаметр штамба саджанців. Водночас встановлено чітку закономірність між кількістю передчасних пагонів у них і товщиною підщепи. У Джонаголда на М.9 і М.26 з товщиною кореневої шийки 12 мм утворилося на 53.7-64.9% більше бічних пагонів, ніж при товщині 8 мм. У дворічних саджанців цього ж сорту з товщиною підщеп 12 мм кількість одно-дворічних пагонів на рослину складала: на М.9 - 17.3, на М.26 - 14.7 шт., а при товщині 8 мм була на 27.2 і 70.9% менше. Вихід стандартних однорічних саджанців сорту Джонаголд на М. 9 і М. 26 становив 29,0-29,4, а дворічних - 27,1-29,0 тис. шт/га.
Застосування пінцирування, кербування та видалення молодих листочків біля точки росту окулянтів Айдареда, Глостера і Чемпіона при досягненні висоти 70-80 см, як способу зняття апікального домінування по-різному впливало на стимулювання в них кроноутворення (табл. 2).
Найефективнішим із способів стимулювання кроноутворення в однорічок на підщепі М.9, що вивчалися, є три- п'ятиразове видалення молодих листочків біля точки росту. Це сприяє гілкуванню більшої кількості саджанців, збільшенню кількості пагонів і кута відходження їх від стовбура. Вихід стандартного садивного матеріалу в середньому по трьох сортах у цьому варіанті був на 5.7% більше, ніж при пінцируванні та на 12.5% порівняно з кербуванням. Середня довжина пагона саджанців на всіх варіантах становила 22.9-23.8 см. Висота і діаметр штамба в розгалужених саджанців були на 7-15% менші, ніж у нерозгалужених.
Таблиця 2. Вплив різних прийомів зняття апікального домінування на показники росту і вихід однорічних саджанців на М.9, середнє за 1998 - 2000 рр.
|
Варіант |
Кількістьрослин з бічними пагонами, % |
Кількість пагонів на саджанець, шт. |
Кутвідходження бічних пагонів від стовбура, 0 |
Вихідстандартних саджанців, тис. шт./га |
|||||
|
Глостер |
Чемпіон |
Глостер |
Чемпіон |
Глостер |
Чемпіон |
Глостер |
Чемпіон |
||
|
Пінцирування (к) |
42.3 |
51.2 |
4.1 |
6.5 |
32 |
41 |
31.4 |
32.1 |
|
|
Кербування |
12.5 |
15.8 |
0.9 |
1.6 |
71 |
90 |
29.7 |
30.4 |
|
|
Видалення молодих листочків біля точки росту |
63.1 |
68.5 |
3.9 |
7.0 |
73 |
85 |
33.3 |
34.3 |
|
|
НІР 05 |
3.8 |
4.2 |
0.36 |
0.42 |
4.2 |
3.7 |
1.9 |
2.05 |
При вирощуванні саджанців сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан на підщепах М.9, Д 1071, 54-118, М.26 і ММ.106 окулірування до висоти 35 і 45 см стимулювало ростові процеси в рослин та закладання бічних пагонів (табл. 3).
Таблиця 3. Вплив висоти окулірування на показники росту і вихід стандартних однорічних саджанців сорту Айдаред на підщепі Д 1071, середнє за 1998-2000 роки
|
Висота окулірування, см |
Показники росту і якості саджанця |
Вихід стандартних саджанців |
||||||||
|
висота, см |
діаметр штамба, мм |
кількість рослин з бічними пагонами, % |
кількість бічних пагонів, шт. |
середня довжина пагона, см |
тис. шт. з 1 га |
% від висаджених підщеп |
процент |
|||
|
І сорту |
ІІ сорту |
|||||||||
|
5 (к) |
134,2 |
13,5 |
2,5 |
1,0 |
20,1 |
36,9 |
92,5 |
73,5 |
26,5 |
|
|
15 |
139,5 |
14,6 |
8,6 |
1,0 |
20,8 |
35,6 |
89,2 |
72,6 |
27,4 |
|
|
25 |
134,7 |
13,8 |
22,7 |
3,5 |
21,3 |
34,6 |
86,7 |
74,7 |
25,3 |
|
|
35 |
144,2 |
15,6 |
22,8 |
4,5 |
25,6 |
34,2 |
85,7 |
78,3 |
21,7 |
|
|
45 |
145,3 |
16,7 |
20,6 |
4,0 |
28,3 |
29,2 |
73,2 |
75,1 |
24,9 |
|
|
55 |
146,7 |
17,3 |
16,7 |
3,5 |
31,2 |
28,3 |
70,9 |
71,3 |
28,7 |
|
|
НІР05 |
4,3 |
0,6 |
- |
0,3 |
2,5 |
2,7 |
- |
Окулірування клонових підщеп товщиною не менше 9 мм на висоті від 15 до 25 см забезпечує вихід 33-35,6 тис./га стандартних однорічок, або на 9,2-21,9% більше, ніж при висоті 45 см. Проведення цієї операції на висоті 25-35 см сприяє одержанню кронованих однорічок та слаборослості і скороплідності дерев у саду. Питома навантаженість 6-річних дерев сорту Спартан на М. 9 і Д 1071 при висоті окулірування 25 і 35 см відповідно становила 11,2-11,1 і 10,8-10,9 кг/м3 об'єму крони, або була на 10,9-13,5% більше, ніж при висоті 15 см.
Вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною, щеплених зимою. Однорічки сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан на підщепах Д 1071, 54-118, Д 1161 і Д 471, одержаних зимовим щепленням за показниками діаметра штамба і їх висоти не відповідають стандарту (табл. 4). Такі саджанці залишали на дорощування. Вкорочування їх на висоті 65 см забезпечило утворення у саджанців досліджуваних сортів по 6,2-8,3 бічного пагона з кутами відходження від стовбура 60-85о при середній довжині пагонів 39.4 - 52.4 см. В порівнянні з висотою вкорочування 25 см кути відходження від стовбура були з більшими на 10о ...12о. Вихід стандартних дворічних саджанців від зимового щеплення у сортів Айдаред, Голден Делішес і Спартан становив 28,4-33,3 тис. шт. з 1 га. Із них 97,1-99,5% рослин мали крону з 7-8 пагонів.
Таблиця 4. Показники росту і виходу стандартних саджанців сорту Айдаред залежно від типу підщеп, щеплених зимою, середнє за 1996-1999 роки
|
Підще-па |
Однорічні саджанці |
Дворічні саджанці |
|||||||||
|
діаметр штамба, мм |
висота, см |
діаметр штамба, мм |
висота, см |
кількість гілкуючих рослин, % |
кількість пагонів на рослину, шт. |
середня довжина пагона, см |
кількість квітуючих рослин, % |
вихід стандартних саджанців |
|||
|
тис. шт./га |
в т. ч. І сорту, % |
||||||||||
|
Д 1071 |
8,2 |
76,2 |
15,4 |
146 |
98,5 |
7,3 |
42,6 |
17,1 |
33,3 |
86,5 |
|
|
54-118 |
9,2 |
78,9 |
16,2 |
154 |
98,4 |
7,5 |
46,4 |
4,6 |
31,6 |
82,4 |
|
|
Д 1161 |
8,8 |
79,4 |
17,7 |
170 |
99,2 |
8,2 |
48,8 |
12,5 |
33,0 |
87,5 |
|
|
Д 471 |
9,1 |
84,7 |
17,3 |
151 |
98,0 |
8,0 |
51,3 |
10,4 |
32,3 |
85,3 |
|
|
НІР05 |
Fф<F05 |
6,5 |
2,1 |
16,3 |
- |
Fф<F05 |
4,1 |
- |
1,2 |
- |
Придатність нових і перспективних клонових підщеп яблуні для умов Донбасу
В розділі відображено результати агробіологічної оцінки нових клонових підщеп у маточних насадженнях, полях розсадника і в садах Донбасу. Стриманим ростом в саду характеризувалися дерева основних сортів яблуні на карликових підщепах Д 1071, Д 3017, Д 3038 і напівкарликовій Д 1161. Урожайність 13-річних дерев сортів Ренет Симиренка і Спартана на Д 1071 і Д 471 була на 20-71,1% вищою, ніж на М. 9 і М. 4.
Найбільш адаптованими до умов вирощування у Донбасі виявилися карликові підщепи Д 1071, Д 3017, Д 3038, 62-396, напівкарликові - 54-118, Д 1161 і середньорослі - Д 471 і Д 1904.
З метою вирощування безвірусних саджанців яблуні на Артемівській ДСР запропоновано систему, яка включає обстеження маточників клонових підщеп і садів з наступним тестуванням відібраних, найбільш здорових і продуктивних рослин на наявність вірусів. При цьому автор для оздоровлення саджанців використовував імуноферментний аналіз і деревні індикатори, при необхідності - також сухо повітряну термотерапію. Ця система дозволила оздоровити підщепи і сорти та уникнути втрат врожаю, зумовлених хронічними віруними та мікоплазмовими захворюваннями.
Економічна та енергетична оцінка клонових підщеп і саджанців яблуні
Серед нових і перспективних клонових підщеп у маточнику за економічними показниками виділилися Д 3038, Д 1161, Д 471 і 54-118 (табл. 5).
Енергетичний еквівалент відсадків з 1 га у Д 3038, Д 1161 і Д 471 становив 400.2-441.0 тис. мегаджоулів, що відповідно на 93,5; 9,2 і 20,1% більше, ніж у контрольних підщеп. Коефіцієнт енергетичної ефективності нових підщеп складав 1.86-1.91, а контрольних - 1.36-1.81.
Прибуток з 1 га маточних насаджень підщеп Д 3038, Д 1161 і Д 471 становив 116.7-130.2 тис. грн., або на 191,2; 13,2 і 23,3% більше, ніж у контролі. У підщеп 62-396, Д 1071, Д 1161, ММ.106 і Д 471 цей показник у маточнику суцільного горизонтального ряду зріс на 12.4-21.4% порівняно з вертикальним при рівні рентабельності 173.3-206.9%.
Таблиця 5. Економічна оцінка вирощування відсадків яблуні залежно від типу підщеп, середнє за 1998 - 2001 роки
|
Показники |
Підщепи |
||||||
|
карликові |
напівкарликові |
середньорослі |
|||||
|
М. 9 (к) |
Д 3038 |
54-118 (к) |
Д 1161 |
ММ.106 (к) |
Д 471 |
||
|
Вихід стандартних відсадків, тис. шт. з 1 га |
123.7 |
239.4 |
215.6 |
235.4 |
216.4 |
259.4 |
|
|
Виробничі витрати на 1 га, тис. грн. |
51.9 |
60.5 |
58.6 |
59.9 |
56.7 |
64.4 |
|
|
Виробнича собівартість 1 тис. відсадків, грн. |
419.6 |
252.7 |
271.8 |
254.5 |
261.9 |
248.3 |
|
|
Виручка від реалізації, тис., грн. з 1 га |
92.8 |
179.6 |
161.7 |
176.6 |
162.3 |
194.6 |
|
|
Прибуток на 1 га, тис.грн. |
40.9 |
119.1 |
103.1 |
116.7 |
105.6 |
130.2 |
|
|
Рентабельність, % |
78.7 |
196.9 |
175.9 |
194.8 |
186.2 |
202.1 |
|
|
Комплексний економічний показник |
1,00 |
1,94 |
1,00 |
1,09 |
1,00 |
1,20 |
За показниками економічної оцінки сорто-підщепних комбінувань виділилися сорти Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд і Едера, заокулірувані на карликових підщепах - Д 2386, Д 3017, Д 3038, напівкарликових - Д 1161, 54-118 і середньорослих - Д 471 і Д 1904 (табл. 6). Прибуток з 1 га від реалізації стандартних однорічок Айдареда на підщепах Д 3038, Д 1161 і Д 471 складав 201.6-206.0, а дворічок - 214.1-216.8 тис.грн., що відповідно на 22.7-38.3 і 35.4-46.7% більше, ніж на М. 9, 54-118 і ММ.106.
Таблиця 6. Економічна та енергетична оцінка вирощування саджанців яблуні сорту Айдаред залежно від клонових підщеп, середнє за 1998 - 2001 роки
|
Показники |
Підщеп |
||||||
|
карликові |
напівкарликові |
середньорослі |
|||||
|
М. 9 (к) |
Д 3038 |
54-118 (к) |
Д 1161 |
ММ.106 (к) |
Д 471 |
||
|
Однорічні саджанці І. Економічна оцінка |
|||||||
|
Вихід стандартних саджанців з 1 га, тис. шт. |
30.4 |
37.9 |
31.7 |
37.6 |
32.4 |
37.5 |
|
|
Виробнича собівартість 1 тис. саджанців, грн. |
2024 |
1811 |
1975 |
1810 |
1928 |
1813 |
|
|
Виручка від реалізації, тис.грн. з 1 га |
210.0 |
274.6 |
225.4 |
270.8 |
226.8 |
269.6 |
|
|
Прибуток з 1 га, тис.грн. |
148.5 |
206.0 |
162.8 |
202.7 |
164.3 |
201.6 |
|
|
Рентабельність, % |
241.5 |
300.3 |
260.1 |
297.6 |
262.9 |
296.4 |
|
|
ІІ. Енергетична оцінка |
|||||||
Енергетичні витрати,тис. мегаджоулів /МДж/ на 1 га |
126.8 |
124.2 |
123.6 |
123.3 |
120.5 |
123.3 |
|
|
Енергетичний еквівалент продукції, тис. МДж |
94.3 |
117.5 |
98.3 |
116.6 |
100.4 |
116.3 |
|
|
Коефіцієнт енергетичної ефективності |
0.743 |
0.946 |
0.794 |
0.945 |
0.833 |
0.942 |
|
|
Дворічні саджанці І. Економічна оцінка |
|||||||
|
Вихід стандартних саджанців з 1 га, тис.шт. |
29.2 |
36.9 |
30.4 |
36.6 |
29.6 |
36.8 |
|
Виробнича собівартість1 тис. саджанців, грн. |
2626 |
2395 |
2590 |
2404 |
2614 |
2398 |
|
|
Виручка від реалізації, тис.грн. з 1 га |
224.5 |
305.2 |
236.8 |
302.1 |
228.8 |
304.2 |
|
|
Прибуток з 1 га, тис.грн. |
147.8 |
216.8 |
158.1 |
214.1 |
151.4 |
216.0 |
|
|
Рентабельність, % |
192.7 |
245.2 |
200.9 |
243.3 |
195.6 |
245.0 |
|
|
ІІ. Енергетична оцінка |
|||||||
Енергетичні витрати,тис. МДж на 1 га |
159.2 |
154.1 |
154.5 |
154.1 |
152.6 |
154.1 |
|
Енергетичний еквівалентпродукції, тис. МДж |
116.8 |
147.6 |
121.6 |
146.4 |
118.4 |
147.2 |
|
|
Коефіцієнт енергетичної ефективності |
0.733 |
0.958 |
0.786 |
0.950 |
0.775 |
0.955 |
Найвищий енергетичний еквівалент вирощування саджанців досягнуто в сорту Айдаред на Д 3038, Д 1161 і Д 471. Аналогічні дані одержано на сортах Едера, Голден Делішес, Джонаголд на цих же підщепах.
Прибуток з 1 га при стимулюванні кроноутворення шляхом видалення молодих листочків біля точки росту становив 171.0 тис.грн., рентабельність - 276.7%, що відповідно на 8.2-18.9 і 13.2-28.4% більше, ніж при пінцируванні та кербуванні. Вирощування саджанців з високим окуліруванням підвищило їх виробничу собівартість.. Прибуток з 1 га від реалізації саджанців сорту Айдаред на підщепах М.9, Д 1071, 54-118 при висоті окуліровки 15 і 25 см становив 156.2-171.2 тис. грн., що в середньому на 11.7-24.7% більше, ніж у варіанті окулірування на висоті 45 см. Економічно виправдане також вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною, щеплених зимою.
Широке впровадження у виробництво нових клонових підщеп та новітніх технологій вирощування одно - і дворічних саджанців забезпечить підвищення економічної та енергетичної ефективності і рентабельність промислового розсадництва.
Висновки
Вивчення нових і перспективних форм клонових підщеп в маточнику конкурсного випробування та в полях розсадника в умовах Донбасу дозволяє зробити висновки:
1. Серед 25 нових і перспективних клонових підщеп яблуні дуже слабим ростом відсадків характеризувалися М.9, 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, Д 1904, Д 471, слабим - ДОН 70-49, КД 4, КД 5, КД 6, КД 7, КД 9, М.26, Д 1161, 2-182, середнім - ДОН 70-456, 57-545, КД 1, ММ. 106 і сильним - 54-118, 57-490, КД 2. Найбільший діаметр умовної кореневої шийки (більше 8,5 мм) був у відсадків Д 1071, Д 1827, Д 3017, Д 3038, ДОН 70-49, М.26, КД 1, ДОН 70-456, КД 9, 57-490, Д 471, КД 2, 2-182.
2. Високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються підщепи ДОН 70-49, ММ.106, 57-490, 54-118 (8,7-9,7 пагона на кущ), середньою - М.9, 62_396, Д 1071, Д 1827, Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 471, Д 1904 (6,5-7,4 пагона на кущ). Всі клонові підщепи, що вивчалися в дослідах, за тривалістю періоду від підгортання до початку коренеутворення розподіляються на чотири групи: дуже легко-обкорінювані (до 30 днів) - 62-396, Д 3017, Д 3038, Д 1904, Д 2386, КД 6, КД 7, КД 9, КД 1, Д 471, 54-118, 57-490; легкообкорінювані (31-35 днів) - Д 1827, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, 57-545, ММ.106, 2-182; середньообкорінювані (36-44 дні) - Д 1071, Д 1161 і важко обкорінювані (понад 45 днів) - М.9 і М.26. В умовах зрошення у підщеп селекції Артемівської ДСР (Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, Д 1904) та 54-118 відмічено найвищий середній бал обкорінювання (4,5-4,8) та найбільшу довжину коренів у відсадків (8,4-9,6 см).
3. Коренева система вегетативних підщеп 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 4, КД 5, КД 9, 54-118, 57-545, Д 1161, КД 1, 57-490, Д 1904, Д 471, 2-182 витримує без пошкоджень зниження температури ґрунту до мінус 13о…13,5 оС, КД 2, ДОН 70-456 - до мінус 12,5о…13о, ДОН 70-49, КД 6, КД 7 - до мінус 12о…12.5о, а М.9, ММ.106 - до мінус 10о…11оС.
4. Найвищий вихід відсадків відмічено у нових підщеп селекції Артемівської ДСР - карликових Д 3017 і Д 3038 - 215,5-227,4, напівкарликової Д 1161-235,4, середньорослих Д 471 і Д 1904 - 259,4-263,4 тис.шт./га, або порівняно з М.9, 54_118, ММ.106, відповідно на 83,8-93,5; 9,2 і 19,9-21,7% більше. Всі ці підщепи виявилися посухостійкими і стійкими до ураження борошнистою росою та паршею.
5. При горизонтальному способі створення маточних насаджень у підщеп Д 1071, 54-118, Д 1161, Д 471 і ММ.106 вихід стандартних відсадків становив 224,8-268,0 тис.шт./га, що більше на 10.5-18.6% в порівнянні з вертикальним способом.
6. Підщепи Д 1071, Д 3017, Д 3038, Д 1161, Д 471 і Д 1904 забезпечують формування найбільш якісних одно - і дворічних саджанців сортів Айдаред, Голден Делішес, Джонаголд і Едера. Біологічну несумісність між компонентами щеплення яблуні за роки досліджень не виявлено. Вихід стандартних однорічок становив 36.2-38.2, дворічок - 33.8-37.4 тис. шт./га. Прибуток від реалізації одно- і дворічних саджанців яблуні мало різнився за їх віком і складав відповідно 199.7-206.0 і 212.1-216.8 тис. гривень з 1 га.
7. Окремі підщепи не мають значного впливу на здатність однорічок утворювати крону. Лише в сорту Джонаголд на підщепах М. 9 і 62-396 кількість однорічних саджанців з кроною сягала 38.4-44.0%, у Голден Делішеса та Айдареда вона не перевищувала 8.3-16.6%. Однорічні саджанці сортів Едера і Спартан не утворювали бічних пагонів на жодній із підщеп.
8. Для закладання першого поля розсадника слід використовувати відсадки з діаметром умовної кореневої шийки не менш 9-10 мм. У порівнянні з відсадками, в яких аналогічний показник становить 8 мм і менше, це забезпечує збільшення гілкування в однорічок на підщепах М.9 і М.26 на 34.9-42.0, а в дворічок - на 27.9-70.9%.
9. Три- п'ятиразове видалення молодих листочків біля точки росту є ефективним способом зняття апікального домінування, який сприяє кроноутворенню в однорічок на М.9. При цьому вихід стандартних саджанців на 4.9-6.9, а прибуток - на 8.2% вищі, ніж при пінцируванні.
10. Вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною на нових і перспективних клонових підщепах Д 1071, 54-118, Д 1161 і Д 471, щеплених зимою (“кніп-баум”), забезпечило в умовах зрошення вихід стандартних однорічок Айдареда, Голден Делішеса і Спартана від 28,4 до 33,3 тис.шт./га, з них першого товарного сорту 76,6-87,5%. 97,1-99,8% саджанців утворювали крону з 6,2-8,3 пагонів.
Рекомендації виробництву
1. Нові клонові підщепи Д 3017, Д 3038, Д 1161 і Д 1904, які за комплексом технологічних, економічних і енергетичних показників позитивно виділилися в маточнику конкурсного випробування та в полях розсадника, пропонуються для широкої виробничої перевірки в інтенсивних насадженнях яблуні.
2. Технологічно найбільш вигідною є окуліровка клонових підщеп Д 3017, Д 3038, Д 1161, 54-118 і Д 1904 товщиною не менше 9 мм на висоті від 15 до 25 см. Окулірування підщеп на висоті 25-35 см забезпечує одержання кронованих однорічок та слаборослість і скороплідність дерев в саду. Цей елемент інтенсивної технології вирощування кронованих саджанців рекомендується ввести в галузевий стандарт.
3. Для вирощування однорічних саджанців сортів, які добре галузяться (Джонаголд, Ренет Симиренка, Чемпіон), рекомендується схема садіння відсадків 1 х 0,33 - 0,25, а при середньому та слабому галуженні (Айдаред, Глостер, Голден Делішес, Едера, Спартан) - 1 х 0,25 - 0,20, для дворічок - 1 х 0,40 - 0,33 м.
Список опублікованих праць
1. Рассоха Е.В., Афанасьева В.И. Совершенствование приемов выращивания саженцев яблони для создания высокоинтенсивных садов в юго-восточной зоне Украины // Садівництво. - К., 2000. - Вип. 50. - С. 214-218 (методика і результати досліджень).
2. Розсоха Є.В. Морозостійкість кореневої системи клонових підщеп яблуні в Донбасі// Садівництво. - К., 2001. - Вип. 53. - С. 299-308.
3. Рассоха Е.В., Акинин Н.И. Результаты обследования насаждений яблони на выявление безвирусных растений//Садівництво. - К.: Нора-Прінт, 2001. - Вип. 52. _ С. 235-239 (рультати досліджень).
4. Розсоха Є.В., Удовиченко В.М. Вірусні захворювання зерняткових культур // Проблеми моніторингу в садівництві. - К.: Аграрна наука, 2002. - С.
5. (результати досліджень в маточниках, розсадниках і садах).
6. Рассоха Е.В., Афанасьева В.И. Формирование кроны у однолетних саженцев яблони естественно ветвящихся сортов // Соврем. науч. исслед. в садоводстве: Матер. VIII Междунар. конф. по садоводству. - Ялта, 2000.- 4.2. - С. 148-152 (методика і результати досліджень).
7. Розсоха Є.В., Чигрин Н.Ф. Вивчення нових клонових підщеп для яблуні у маточнику і розсаднику // Сад, виноград і вино України. - 2002. - № 1-2.- С. 26-27 (результати досліджень).
8. Рассоха Е.В., Афанасьева В.И. Все начинается с саженца // Сад, виноград і вино України. - 2002. - № 9-10. - С. 10-11 (результати досліджень в маточнику і розсаднику).
9. Рассоха Е.В., Меженский В.Н., Меженская Л.А. Сортимент посадочного материала семечковых, косточковых, ягодных, нетрадиционных и декоративных культур: осень 2000 - весна 2001 г. Каталог. - Артёмовск: Артём. опыт. ст. питомниководства, 2001. - 23 с (культура яблуні).
Анотація
Розсоха Є.В. Агробіологічна оцінка клонових підщеп яблуні в умовах Донбасу. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2003.
Висвітлено результати комплексної оцінки нових і перспективних клонових підщеп яблуні в маточнику конкурсного випробування та в полях розсадника в умовах Донбасу. Виділено високоінтенсивні морозостійкі підщепи для оцінки їх у розсаднику та саду.
Відібрано сорто-підщепні комбінування для вирощування одно - і дворічних саджанців. Розроблено прийоми стимулювання кроноутворення в однорічок. Встановлено оптимальні параметри підщеп та висоти їх окулірування. Розроблено технологію вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною, щеплених зимою з використанням відсадків - переростків.
Результати досліджень пройшли виробниче випробування і рекомендуються для застосування в розсадницьких господарствах.
Ключові слова: підщепа, відсадки, саджанці, сорт, сорто-підщепні комбінування, обкорінювання, пагоноутворювальна здатність, сумісність.
Аннотация
Рассоха Е.В. Агробиологическая оценка клоновых подвоев яблони в условиях Донбасса. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2003.
Освещены результаты комплексной оценки новых и перспективных клоновых подвоев в маточнике конкурсного испытания и в полях питомника в условиях Донбасса.
Изучена динамика корнеобразования исследуемых подвоев. По продолжительности этого процесса они разделены на четыре группы: очень легко окореняемые (до 30 дней) - 62-396, Д 3017, Д 3038, Д 1904, Д 2386, Д 471, 54-118, 57-490 и др.; легко окореняемые (31-35 дней) - Д 1827, ДОН 70-49, ДОН 70-456, КД 4, КД 5, 57-545, ММ. 106; средне окореняемые (36-44 дня) - Д 1071, Д 1161 и плохо окореняемые (свыше 45 дней) - М. 9 и М. 26.
Корневая система клоновых подвоев 62-396, Д 1071, Д 1827, Д 2386, Д 3017, Д 3038, КД 4, 54-118, 57-545, Д 1161, 57-490, Д 1904, Д 471 выдерживает без повреждений снижение температуры почвы до минус 13…13,5, КД 2, ДОН 70-456 - 12,5…13С, ДОН 70-49, КД 6, КД 7 - 12…12,5С, а М.9 и ММ.106 - до минус 10…11С.
По показателям роста, продолжительности периода окоренения, зимостойкости корней выделены подвои Д 1071, Д 2386, Д 3017, Д 3038, 54-118, Д 1161, Д 471, Д 1904, которые обеспечивают выход стандартного посадочного материала в пределах 215.5-263.4 тыс. шт. с 1 га.
Комбинации сортов Айдаред, Голден Делишес, Джонаголд, Эдера с подвоями Д 1071, Д 3017, Д 3038, Д 1161, 54-118, Д 471 и Д 1904, обеспечивают наибольший выход саженцев: однолетних - 36.2-38.1, кронированных двухлетних - 33.8-37.4 тыс. шт./га и прибыль от их реализации - соответственно 199.7-206 и 212.1-216.8 тыс. грн., или на 13.5-42.7% больше в сравнении с контрольными (М. 9, 54-118 и ММ. 106).
Разработаны приёмы стимулирования кронообразования у однолетних саженцев. Наибольший выход кронированных однолеток (51,4%) отмечен в варианте с трех- пятикратным удалением молодых листочков около точки их роста. Установлены оптимальные параметры подвоев, и обоснована технологически наиболее пригодная высота окулировки.
Разработана технология выращивания двухлетних саженцев с однолетней кроной от зимней прививки сортов на переросших подвоях, которая обеспечивает выход кронированных двухлеток от 28.4 до 33.3 тыс. шт. с 1 га.
Результаты исследований прошли производственную проверку и рекомендуются для применения в питомниководческих хозяйствах.
Ключевые слова: подвой, отводки, саженцы, сорт, сорто- подвойные комбинации, окоренение, побегообразовательная способность, совместимость.
Summary
Rozsokha Y.V. Agrobiological evaluation of apple clonal rootstocks for intense orchards in the conditions of Donbas. - Manuscript.
The thesis for the scientific degree of the candidate of the agricultural sciences on the speciality 06.01.07- fruit growing, National Agrarian University, Kyiv, 2003.
The author elucidates the results of the complex evaluation of new promise apple cultivars in the mother plantation for the competitive test and in nursery fields under the conditions of Donbas.
Cultivar-rootstocks' combinations have been selected for growing one- and two-year planting trees. Optimal parameters for rootstocks and height for their inoculation have been installed. The author has elaborated the methods of stimulating the crown formation for one-year planting trees and the technology for growing two-year ones with a one-year crown grafted in winter with the use of overgrown layers.
The results of the researches have been tested under the conditions of the production and are recommended for the usage in nursery farms.
Key words: rootstocks, layers, planting trees, cultivar, cultivar-rootstocks combinations, barking, shoot formation ability, compatibility.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Господарське значення і морфолого-біологічні особливості обліпихи крушиновидної. Вирощування кореневласного садивного матеріалу обліпихи крушиновидної. Вплив строків живцювання, типу пагона на укорінюваність зелених живців. Дорощування саджанців.
дипломная работа [113,2 K], добавлен 18.01.2008Загальні відомості про лісовий розсадник, природні умови району діяльності. Технологія та виробнича собівартість вирощування декоративного садивного матеріалу. Господарські вимоги до сівозмін. Економічна доцільність вирощування сіянців і саджанців.
курсовая работа [172,2 K], добавлен 26.02.2014Опис грунтово–кліматичних умов. Вибір ділянки і підготовка грунту. Підбір підщеп, сортів та їх коротка характеристика. Схема розміщення кущів. Догляд за виноградником до початку плодоношення. Економічні показники виноградника в роки повного плодоношення.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 08.05.2012Господарське значення і біологічні особливості яблуні. Видовий склад основних шкідливих організмів, їх біологічні особливості. Моніторинг фіто санітарного стану яблуневих насаджень. Інтегрований захист культури від її найбільш розповсюджених шкідників.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 25.04.2014Методологічні основи економічної ефективності виробництва кормів. Стан виробництва та використання кормів у СТОВ ім. "Гагаріна". Економічна оцінка кормових культур та ефективність їх вирощування. Оцінка рентабельності або прибутковості підприємства.
курсовая работа [58,3 K], добавлен 11.05.2009Переваги та недоліки вирощування контейнерних культур. Класифікація садивного матеріалу, його ознаки. Загальні положення організації виробництва декоративного садивного матеріалу в контейнерній культурі. Садивний матеріал із закритою кореневою системою.
реферат [21,6 K], добавлен 07.12.2013Господарсько–економічна характеристика КООП "Мрія"; грунтові та кліматичні умови господарства. Ознайомлення із технологією вирощування сортів та гібридів сільськогосподарських культур на насінницьких посівах. Збирання, використання посівного матеріалу.
курсовая работа [143,5 K], добавлен 28.10.2014Соняшник як основна олійна культура в Україні. Оцінка селекційного матеріалу соняшнику за методикою Державного сортовипробування. Оцінка за придатністю до механізованого збирання, стійкості до вилягання, обсипання, нахилу кошиків, дружності достигання.
реферат [11,2 K], добавлен 30.03.2011Економічна ефективність виробництва і переробки зерна та необхідність її підвищення. Оцінка природо-кліматичних умов господарства та їх рівня використання. Удосконалення механізму економічних взаємовідносин та запровадження прогресивних технологій.
дипломная работа [122,4 K], добавлен 12.05.2009Природні і економічні умови району розташування розсадника. Характеристика ділянки, розрахунок виробничих і допоміжних площ. Основи вирощування садового матеріалу. Технологія і виробнича собівартість. Агротехніка вирощування плодових і деревних саджанців.
курсовая работа [102,8 K], добавлен 08.10.2014
