Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості перепелів за різних рівнів годівлі

Слободянюк Наталія Михайлівна

Київ 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН Ібатуллін Ільдус Ібатуллович, Національний аграрний університет, проректор з організаційної та наукової роботи, завідувач кафедри годівлі сільськогосподарських тварин і технології кормів ім. П.Д.Пшеничного

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Борисенко Людмила Миколаївна, Інститут ветеринарної медицини УААН, провідний науковий співробітник

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Москалик Олександр Юхимович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Провідна установа - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м. Львів.

Захист відбудеться 05.06.2003 р. о_13___год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.05 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 41.

Автореферат розісланий 40.04.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Чигрин А.І.

1. Загальна характеристика роботи

годівля перепілка комбікорм інкубація

Актуальність теми. В Україні набуває поширення нова галузь птахівництва - перепелівництво. Це дозволяє розширити асортимент продукції птахівництва за рахунок виробництва високопоживних і дієтичних продуктів харчування - яєць та м'яса перепелів.

Важливою умовою успішного ведення даної галузі птахівництва є забезпечення біологічно повноцінного живлення перепелів. Як зазначають ряд дослідників (Butts J.H., Cunnigham F.T., 1972; Farrell D.J., Atmamihardja S.I., 1982; Скитский В., Носачев П., 1968; Кроик Л., Нанос В., 1996) на продуктивність перепілок і якість яєць суттєво впливає вміст у раціоні енергії, протеїну та їх співвідношення. Деякі автори (Архипов А.В., Топорова Л.В., 1984) вважають, що на якість яєць найбільш суттєво впливає рівень протеїну та амінокислот у раціонах несучок.

До цього часу досліджень, присвячених нормованій годівлі даного виду птахів, проведено ще недостатньо. За даними ряду зарубіжних авторів, узагальнених М.Д. Пігаревою і Г.Д. Афанасьевим (1989), рівень енергетичного та протеїнового живлення дорослих перепелів коливається в межах 2600…3150 ккал/ кг комбікорму та 16-24% сирого протеїну.

При відсутності науково обгрунтованих даних потреби перепелів у енергії та окремих поживних речовинах, ряд господарств і приватних власників, що розводять перепелів, використовують для їх годівлі комбікорми, призначені для курок-несучок та курчат-бройлерів (Юсов В., Кроик Л., 2000).

У зв'язку з цим дослідження по визначенню оптимальних рівнів годівлі перепелів є актуальними і мають важливе народногосподарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною комплексних досліджень за темою Розробити способи підвищення ефективності використання кормів і кормових добавок у годівлі тварин (номер державної реєстрації 0101U001753).

Мета та завдання досліджень. Мета роботи - встановити оптимальні рівні обмінної енергії і сирого протеїну в годівлі перепелів та вивчити їх вплив на яєчну продуктивність, якість яєць, перетравність корму та обмін речовин в організмі.

У роботі ставились завдання дослідити:

- яєчну продуктивність та живу масу перепілок;

- хімічний склад, морфологічні та інкубаційні якості яєць;

- перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору;

- забійні якості перепілок, хімічний та амінокислотний склад м'яса;

- морфологічні та біохімічні показники крові;

- показники енергетичного обміну в тканинах;

- економічну ефективність виробництва яєць.

Об'єкт дослідження. Комбікорми з різними рівнями обмінної енергії та сирого протеїну для перепелів.

Предмет дослідження. Продуктивні якості, перетравність поживних речовин корму та біохімічні показники яєць, м'яса і деяких органів у перепілок яєчного напряму продуктивності.

Методи дослідження. Поставлені в роботі завдання вирішувались експериментально з використанням зоотехнічних (яєчна продуктивність, морфологічні та інкубаційні якості яєць, перетравність і баланс поживних речовин); біохімічних (хімічний склад яєць і м'яса); біофізичних (функціональний стан печінки) та статистичних методів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше комплексно вивчено вплив різних рівнів обмінної енергії і сирого протеїну на продуктивні якості та обмін речовин у перепелів яєчного напряму продуктивності.

Одержані дані щодо впливу енергетичного та протеїнового живлення перепілок-несучок на перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію і фосфору в організмі та якість яєць і м'яса птахів. Встановлено, що збільшення у комбікормі для перепелів вмісту сирого протеїну від 20 до 23 і 26% та обмінної енергії від 1,17 до 1,26 і 1,34 МДж/100 г сприяє підвищенню перетравності органічної речовини, протеїну, жиру і клітковини та кращому використанню азоту, кальцію і фосфору.

Доведено, що оптимальний рівень обмінної енергії у комбікормі для перепелів становить 1,34 МДж/100 г та сирого протеїну - 23%.

Розширено дані про вплив різних рівнів енергетичного та протеїнового живлення перепелів на якість яєць та м'яса. Виявлено, що підвищення рівнів сирого протеїну та обмінної енергії сприяє збільшенню вмісту у грудних м'язах сухої та органічної речовини, протеїну і жиру та зниженню - води, золи і безазотистих екстрактивних речовин.

Досліджено вплив різних рівнів годівлі перепелів на функціональний стан дихальних ланцюгів мітохондрій печінки та морфологічний і біохімічний склад крові. Виявлено, що при різних рівнях енергетичного та протеїнового живлення перепелів відбуваються незначні зміни у концентрації відновлених залізосірчаних білків мітохондріальних дихальних ланцюгів, мітохондріальних флавопротеїнів у вільнорадикальній семіхінонній формі, Mn-, Mo- і Cu-вмісних білків печінки та підвищується вміст у крові глюкози, загального білку, кальцію та неорганічного фосфору.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що збільшення в комбікормі для перепілок рівня обмінної енергії до 1,34 МДж/100 г та вмісту сирого протеїну до 23-26% сприяє підвищенню несучості на середню несучку в 1,2 - 1,9 раза, середньої маси яєць - на 6,8-21,8%, виходу яєчної маси - на 38,7-86,9% та зниженню витрат кормів на 10 яєць на 18,5-44,5%.

На основі одержаних результатів рекомендовано використовувати у годівлі перепелів комбікорми з рівнем обмінної енергії 1,34 МДж/100 г та сирого протеїну - 23%. Впровадження результатів досліджень здійснено у ДП Обрій ЗАТ Березанське Баришівського району Київської області.

Особистий внесок здобувача полягає у самостійному проведенні експериментальних та теоретичних досліджень, підготовці матеріалів для опублікування.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на двох наукових конференціях викладачів та аспірантів Національного аграрного університету в 2002-2003 рр.

Публікації по темі. За матеріалами досліджень опубліковано 4 статті у фахових виданнях, в яких викладені основні положення дисертаційної роботи, подано заявку на винахід і одержано позитивне рішення.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 149 сторінках машинописного тексту і складається із вступу, основної частини (чотири розділи), висновків та пропозицій, бібліографічного списку та додатків. Робота містить 41 таблицю, 1 рисунок та 7 додатків. Бібліографічний список включає 334 джерела, у тому числі 206 іноземною мовою.

2. Матеріал і методика досліджень

Досліди проводились протягом серпня 2001 р. - січня 2002 р. та березня - липня 2002 р. в умовах експериментальної бази проблемної науково - дослідної лабораторії кормових добавок Національного аграрного університету.

Матеріалом для першого науково-господарського досліду стали перепілки породи японський перепел. Дослід проводився методом груп. Для досліду у віці 48 діб було відібрано 360 голів перепелів, з яких за принципом аналогів сформували 9 груп - контрольну і 8 дослідних, по 40 голів у кожній (30 перепілок і 10 перепелів).

Тривалість зрівняльного періоду становила 14 діб, основного - 120 діб. Піддослідне поголів'я перепелів утримували у п'ятиярусній клітковій батареї, де у кожній клітці розміщували по 20 голів (15 самок і 5 самців). Параметри мікроклімату приміщення, де утримувалась птиця, відповідали встановленим гігієнічним нормам.

У раціонах несучок 2, 3, 5, 6, 8 та 9-ї дослідних груп рівень сирого протеїну підвищували за рахунок введення до основного раціону сухого знежиреного молока. Вміст обмінної енергії у раціонах перепелів 4, 5, 6-ї; 7, 8 та 9-ї дослідних груп регулювали за рахунок введення соняшникової олії.

Протягом досліду визначали несучість, збереженість поголів'я, масу яєць та живу масу перепілок, витрати комбікормів, а також морфологічний і хімічний склад яєць, їх інкубаційні якості. Інкубацію яєць здійснювали в лабораторному інкубаторі “Ника-6”. Було проведено три їх закладки. Оцінювали інкубаційні якості яєць згідно з рекомендаціями ВНДТІП (Кривопишин И.П.,1986). У кінці першого науково-господарського досліду був проведений фізіологічний дослід. Для цього, з кожної групи за принципом аналогів було відібрано по три голови перепілок у віці 145 діб, яких розміщували у спеціально обладнаних індивідуальних клітках. Вивчення перетравності поживних речовин та балансу азоту, кальцію і фосфору проводили за індивідуальним методом (Маслиева И.Т., 1968). Підготовчий період тривав 3 доби, обліковий - 6 діб. Розрахунок перетравності та балансу поживних речовин здійснювали за методикою О.И. Маслиевой (1970). Для другого науково-господарського досліду було відібрано 224 голови перепілок у віці 32 доби, з яких за принципом аналогів сформували чотири групи, по 56 голів у кожній (43 самки і 13 самців). У раціонах несучок дослідних груп рівень сирого протеїну та обмінної енергії підвищували за рахунок додавання рибного борошна та соняшникової олії.

Таблиця 1 Схема науково-господарських дослідів

Група	Періоди досліду
	зрівняльний (14 днів)	основний (120 днів)
	вміст у 100 г комбікорму
	сирого протеїну,%	обмінної енергії, МДж	сирого протеїну,%	обмінної енергії, МДж
Перший науково-господарський дослід
1 - контрольна	20	1,17	20	1,17
2 - дослідна	20	1,17	23	1,17
3 - дослідна	20	1,17	26	1,17
4 - дослідна	20	1,17	20	1,26
5 - дослідна	20	1,17	23	1,26
6 - дослідна	20	1,17	26	1,26
7 - дослідна	20	1,17	20	1,34
8 - дослідна	20	1,17	23	1,34
9 - дослідна	20	1,17	26	1,34
Другий науково-господарський дослід
1 - контрольна	20	1,17	20	1,17
2 - дослідна	20	1,17	23	1,34
3 - дослідна	20	1,17	24	1,34
4 - дослідна	20	1,17	25	1,34

З метою вивчення анатомо-морфологічного складу тушок, морфо-біохімічних показників крові та печінки в кінці другого досліду був проведений контрольний забій перепілок. Для забою було відібрано по три голови перепілок з кожної групи. Забій проводили за методикою Т.М. Поливанової (1967).

Біометрична обробка даних проводилась на ПК за допомогою програми Microsoft Excel з використанням вбудованих статистичних функцій.

Характеристика годівлі. Протягом досліду піддослідним перепелам згодовували повнораціонні комбікорми у розсипному вигляді.

Набір і кількість основних інгредієнтів у складі комбікормів перепілок дослідних груп майже не відрізнялись. У структурі кормосуміші енергетичні (кукурудза, пшениця) та протеїнові (шрот соєвий і соняшниковий) корми становили відповідно 57,1 і 31,4% за масою. Частка кормів тваринного походження (рибне борошно) та мінеральних добавок у складі комбікормів становила відповідно 1,98 і 8,52%. Потребу перепелів у вітамінах та мікроелементах забезпечували за рахунок введення до комбікорму преміксу “Несучка” у кількості 1% за масою.

Комбікорми, які використовувались для годівлі перепелів дослідних і контрольної груп, за хімічним складом (за винятком обмінної енергії, сирого протеїну, жиру та БЕР) мали незначні відмінності (табл. 2).

Таблиця 2 Вміст обмінної енергії та основних поживних речовин у 100 г комбікорму

Показник	Групи
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Обмінна енергія, МДж	1,16	1,16	1,17	1,26	1,26	1,26	1,34	1,34	1,34
Суха речовина, г	88,15	88,92	87,50	88,37	88,10	88,15	88,24	89,02	88,50
Зола, г	9,54	10,10	9,68	11,00	10,64	10,07	10,75	9,21	10,74
Сирий протеїн, г	20,3	23,4	25,9	20,4	23,3	25,9	20,2	23,2	26,3
Сирий жир, г	3,07	2,90	3,03	6,70	6,82	6,89	9,92	9,82	9,62
Сира клітковина, г	4,80	4,78	4,65	4,84	4,93	4,77	4,59	4,97	4,82
БЕР, г	50,44	47,74	44,24	45,43	42,41	40,52	42,88	41,72	37,02
Кальцій, г	3,1	3,2	3,0	3,1	3,2	3,4	3,1	2,9	3,0
Фосфор, г	0,98	1,08	1,07	0,96	1,06	1,09	0,97	1,01	1,08
Енерго-протеїнове відношення	0,571	0,496	0,452	0,618	0,541	0,486	0,663	0,578	0,510

Середньодобове споживання комбікорму перепелами контрольної та дослідних груп становило в середньому 27,3-29,0 г на одну голову за добу.

Жива маса, продуктивність та якість яєць за різних рівнів енергетичного та протеїнового живлення перепелів. Збільшення рівнів обмінної енергії та сирого протеїну в раціонах перепілок сприяло підвищенню їх живої маси (табл. 3).

На початку досліду піддослідні перепілки фактично не відрізнялись за живою масою. Проте, в кінці досліду птахи контрольної групи мали живу масу 155 г, а жива маса перепілок дослідних груп була в межах 164-195 г, або на 5,8-25,8% вище. Однак, підвищення рівня сирого протеїну в раціоні перепілок 2-ї групи до 23% сприяло збільшенню їх живої маси на 12,9% (Р<0,05) , а до 26% (3 група) - лише на 5,8%.

Таблиця 3 Зміна живої маси перепілок

Група	Жива маса, г (М ± m)
	на початок досліду	в кінці досліду
1	165±4,4	155±5,0
2	165±6,1	175±6,6
3	159±4,8	164±7,0
4	162±5,2	192±9,7
5	166±5,1	183±8,2
6	161±5,6	175±7,0
7	160±5,9	195±9,1
8	159±5,9	175±7,0
9	165±3,8	172±6,5

Підвищення рівня енергетичного живлення в раціонах перепілок 4-ї групи до 1,26 МДж/100 г та 7-ї групи - до 1,34 МДж/100 г корму обумовлювало вірогідне збільшення їх живої маси на 23,8-25,8% порівняно з живою масою перепілок контрольної групи.

Аналогічна тенденція щодо підвищення живої маси перепілок спостерігалась при одночасному збільшенні рівнів споживання сирого протеїну та обмінної енергії у раціонах птиці 5, 6, 8 та 9-ї груп.

Порівняння живої маси на початку та в кінці досліду в межах кожної групи показало, що вірогідне (Р<0,01) збільшення живої маси птиці на 18,5-21,9% спостерігалось у 4 та 7-й дослідних групах. В інших групах вірогідної різниці між масою птиці на початку та в кінці досліду не виявлено.

Слід зазначити, що жива маса перепілок контрольної групи в кінці досліду зменшилась на 6,1%, хоча різниця між початковою та кінцевою масою статистично не вірогідна.

Проведеними дослідженнями виявлено характер змін у продуктивності перепілок під впливом різних рівнів протеїну та енергії в комбікормі (табл. 4).

Так, зі збільшенням рівня сирого протеїну в комбікормі від 20% до 23 і 26% та обмінної енергії від 1,17 МДж/100 г до 1,26 і 1,34 МДж/100 г спостерігалось підвищення несучості на середню перепілку-несучку в 1,2-1,9 раза, середньої маси яєць - на 6,8-21,8%, виходу яєчної маси - на 38-87%.

Таблиця 4 Продуктивність перепілок за період досліду (М ± m)

Показник	Групи
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Несучість на початкову несучку, шт.: - всього	42,4	60,0	73,5	69,7	68,4	68,6	67,8	87,6	70,0
- за місяць	12,3±0,81	16,5±1,40	19,5±0,89	18,7±0,68	17,1±0,36	18,5±0,92	19,7±0,64	23,3±0,89	18,7±0,80
Несучість на середню несучку, шт.: - всього	50,2	65,8	80,5	76,8	87,0	75,7	84,8	97,7	79,6
- за місяць	12,7±1,08	16,6±1,41	20,1±1,17	19,3±1,23	21,8±1,51	19,0±1,16	21,4±0,93	24,4±1,40	19,9±0,77
Інтенсивність несучості, %	42,24±3,596	55,19±4,691	66,97±3,902	64,34±4,098	72,44±5,027	63,21±3,853	71,40±3,082	81,44±4,659	66,25±2,546
Маса яєць, г	10,77±0,04	11,50±0,04	11,56±0,05	11,61±0,04	11,90±0,06	11,82±0,04	12,14±0,06	13,12±0,08	12,41±0,09
Витрати корму: - на 10 яєць, кг	0,692±0,0377	0,564±0,0283	0,484±0,0270	0,443±0,0220	0,439±0,0143	0,528±0,0442	0,420±0,217	0,384±0,0204	0,515±0,0367
- на 1 кг яєчної маси, кг	6,399±0,3696	4,914±0,2211	4,198±0,1768	3,821±0,1581	3,721±0,1324	4,471±0,2830	3,468±0,0670	2,929±0,1495	4,111±0,0729

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перепілки дослідних груп, які одержували комбікорми з підвищеним рівнем обмінної енергії та сирого протеїну, мали вірогідно вищу інтенсивність несучості порівняно з ровесницями 1-ї групи. Але, з одночасним збільшенням вмісту сирого протеїну в комбікормі перепілок до 26% та обмінної енергії до 1,26 і 1,34 МДж/100 г інтенсивність несучості дещо знижувалась порівняно з ровесницями, які отримували з раціоном 23% сирого протеїну та аналогічну кількість обмінної енергії.

Підвищення рівнів годівлі перепілок суттєво впливало на витрати корму в розрахунку на 10 яєць та 1 кг яєчної маси, які були на 18,5-44,0% меншими, ніж у аналогів першої групи.

Аналіз морфологічного складу яєць показав, що згодовування перепілкам комбікормів з підвищеним рівнем обмінної енергії та сирого протеїну викликало вірогідні зміни абсолютної маси складових частин яйця. Підвищення вмісту протеїну від 20 до 23 і 26% у комбікормі перепілок 2 та 3-ї дослідних груп сприяло збільшенню абсолютної маси жовтка на 7,1-7,8%; білка - на 12,4-15,7% (P<0,05). Відповідно знижувалась абсолютна маса шкаралупи яєць. Аналогічна закономірність щодо підвищення абсолютної маси жовтка та білка спостерігалась і при збільшенні рівнів обмінної енергії до 1,26 і 1,34 МДж/100 г та сирого протеїну до 23-26% у комбікормі несучок 4, 5, 6 та 7, 8, 9-ї дослідних груп.

Збільшення рівнів сирого протеїну в раціонах перепілок до 23 і 26% та обмінної енергії до 1,26 і 1,34 МДж/100 г сприяло вірогідному збільшенню індексу форми яєць на 1,9-7,9% порівняно з показником 1-ї групи (P<0,001).

Слід зазначити, що найбільший показник індексу форми яєць (74,8%) був у перепілок 8-ї дослідної групи, рівень сирого протеїну в раціонах яких становив 23%, обмінної енергії - 1,34 МДж/100 г.

Якість яєць значною мірою обумовлюється відношенням маси жовтка до маси білка. У перепілок контрольної групи цей показник становив 0,85, у птиці дослідних груп - 0,79-0,97. Виявлено, що підвищення вмісту сирого протеїну в раціонах несучок 2 і 3-ї груп викликає зменшення відношення маси жовтка до маси білка на 4,9-7,6% (P<0,01), що обумовлено вірогідним збільшенням абсолютної маси білка.

З підвищенням протеїнового та енергетичного живлення перепілок 4, 6, 8 та 9 дослідних груп спостерігалось вірогідне збільшення відношення маси жовтка до маси білка. У цьому разі показник у несучок даних груп був на 11,7-14,1% більше порівняно з аналогами контрольної групи (P<0,01).

Результати досліджень показали, що зміна рівнів сирого протеїну та обмінної енергії в комбікормі перепілок сприяє покращанню хімічного складу яєць.

У перепілок дослідних груп відмічається тенденція до підвищення в яйцях органічної речовини, зокрема протеїну, та зниження кількості безазотистих екстрактивних речовин. Вміст жиру, кальцію та фосфору при цьому залишається практично без змін.

Кількість органічної речовини в яйцях несучок контрольної групи становила 21,8%, дослідних - 19,3-22,7%. Найвищий вміст органічної речовини спостерігався в яйцях перепілок 2, 5 та 8-ї дослідних груп - 22,3-22,7%.

Вміст протеїну в яйцях перепілок контрольної групи становив 11,5%, а в яйцях птиці дослідних груп - коливався в межах від 11,5% до 13,1%. Аналогічний показник у птиці 3, 6 та 7-ї дослідних груп порівняно з 1-ю групою суттєво не відрізнявся. Вміст протеїну в яйцях несучок 5 та 9-ї дослідних груп перевищував контроль на 1,5-1,6%.

За вмістом жиру в яйцях перепілок контрольної та дослідних груп суттєвої різниці не виявлено. Так, даний показник у несучок контрольної групи становив 8,2%, дослідних груп - 6,8-8,5%.

У результаті досліджень встановлено позитивний вплив підвищення рівнів енергетичного та протеїнового живлення перепелів на інкубаційні якості яєць. Зокрема, збільшення вмісту сирого протеїну від 20 до 23% та обмінної енергії від 1,17 до 1,26 і 1,34 МДж/100 г у комбікормі для перепілок 2, 5 та 8-ї дослідних груп сприяло збільшенню заплідненості яєць на 3,6-5,2%, виводимості яєць - на 7,4-15,7%, виводу молодняку - на 9,1-15,4%. Підвищення рівня сирого протеїну до 26% у раціонах перепілок 3, 6 та 9-ї дослідних груп обумовило незначне зниження показників інкубації порівняно з аналогами, які споживали з комбікормом 23% сирого протеїну.

Найкращі показники інкубації яєць були у перепілок 8-ї дослідної групи, що отримували з комбікормом 23% сирого протеїну та 1,34 МДж/100 г обмінної енергії.

Вплив різних рівнів годівлі на перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію та фосфору в організмі перепілок-несучок. Результати фізіологічних досліджень свідчать, що підвищення енергетичного та протеїнового живлення перепелів забезпечує високу перетравність поживних речовин (табл. 5).

При збільшенні вмісту протеїну до 23 і 26% на фоні однакової енергетичної поживності комбікорму (1,17 МДж/100 г) у перепілок 2-ї дослідної групи спостерігалась більш висока перетравність органічної речовини та жиру, порівняно з аналогами 3-ї групи, а перетравність клітковини і БЕР, навпаки, знижувалась.

У дослідних групах птахів при підвищенні рівня енергії в комбікормі до 1,26 МДж/100 г і протеїну до 23 і 26% перетравність органічної речовини, сирого жиру, клітковини і БЕР майже не змінювалась. Перетравність сирого протеїну зі збільшенням його рівня у раціоні знижувалась від 83,8% до 75,2%.

Така ж сама закономірність спостерігалась і при збільшенні вмісту енергії до 1,34 МДж/100 г корму у перепілок 7, 8 та 9-ї груп. Зі збільшенням енергії в раціоні за рахунок жиру підвищувалась його перетравність (P<0,05).

Отже, наведені дані щодо перетравності поживних речовин свідчать, що найвища перетравність жиру, протеїну та клітковини спостерігалась у перепілок, в раціонах яких рівень сирого протеїну становив 23%, обмінної енергії - 1,34 МДж/100 г.

Експериментальні дані свідчать про позитивний баланс азоту у перепілок всіх груп.

Підвищення вмісту сирого протеїну в комбікормі перепілок від 20% до 23 і 26% на фоні однакової енергетичної цінності - 1,17 МДж/100 г - сприяло збільшенню відкладання азоту в їх організмі на 14,3-18,4%, але суттєво не впливало на ефективність використання його залежно від кількості прийнятого.

При рівні енергії у комбікормі 1,26 МДж/100 г та вмісті протеїну до 23 та 26% у перепілок 4, 5, 6-ї груп вірогідно зростає рівень відкладання азоту в організмі несучок та підвищується ефективність використання його до кількості прийнятого.

Слід відзначити, що найвище засвоєння азоту спостерігалось у перепілок 8-ї дослідної групи, в раціонах яких рівень сирого протеїну становив 23%, обмінної енергії - 1,34 МДж/100 г. Це зумовлено неоднаковими ендогенними втратами з послідом та рівнем використання азоту на утворення яєць.

Баланс кальцію в організмі перепілок був позитивний. Середньодобова маса кальцію, спожитого з кормом птахами усіх груп, була практично однаковою, але у перепілок дослідних груп менше його виділялось з послідом (P<0,05), у зв'язку з чим він у 1,2-2 рази краще засвоювався. Відмічено, що зі збільшенням рівня сирого протеїну в кормі до 23% використання кальцію зростає вдвічі (P<0,01), а при вмісті протеїну 26% - дещо знижується. Так, відкладання кальцію в організмі перепілок 2 та 3-ї груп становило 0,49-0,39 г. Зі збільшенням рівня обмінної енергії в раціонах перепілок до 1,26 МДж/100 г та сирого протеїну до 26% використання кальцію на формування яйця зростало з 0,330 г до 0,363 г. Подібна закономірність спостерігалась і при підвищенні енергії у раціоні до 1,34 МДж/100 г.

Таблиця 5 Перетравність поживних речовин раціону у перепелів, %

Показник	Групи
	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Органічна речовина	75,5±2,39	86,3±1,23	80,9±2,48	79,9±1,99	78,0±2,48	77,0±2,95	79,0±1,33	83,3±0,55	78,4±3,18
Протеїн	79,5±0,43	80,5±1,22	74,5±0,12	83,8±0,41	80,8±0,24	75,2±0,21	81,8±0,24	85,9±0,23	78,3±1,09
Жир	88,4±0,97	94,4±0,58	92,9±1,32	94,3±0,63	94,3±0,83	93,7±0,84	95,9±0,55	97,6±0,67	96,9±0,52
Клітковина	4,2±0,32	6,0±0,22	7,4±0,23	6,6±0,17	6,6±0,45	4,9±0,40	6,1±0,25	8,6±0,23	7,6±0,38
БЕР	83,3±3,46	85,6±1,50	90,7±3,75	88,4±2,62	78,7±1,83	83,7±5,64	81,8±2,40	86,9±1,19	82,6±6,65

Відмічено, що при збільшенні рівня протеїну до 23% та енергії до 1,34 МДж/100 г (8-а група) засвоєння кальцію підвищувалось (P<0,05), тоді як при зростанні рівня протеїну в комбікормі до 26% (9-а група) засвоєння кальцію дещо знижувалось, хоча різниця статистично невірогідна. Аналогічна закономірність спостерігалась і при вивченні балансу фосфору. Так, при підвищенні у комбікормі для перепілок рівня сирого протеїну до 23% (2-а група) засвоєння фосфору збільшувалось на 24,8% порівняно з аналогами 1-ї групи, а птахи 3-ї групи, вміст протеїну в раціоні яких складав 26%, засвоювали фосфор лише на 5% краще, ніж несучки контрольної групи. Зростання рівня енергії в комбікормі від 1,17 МДж/100 г до 1,34 МДж/100 г (7, 8, 9-а групи) викликало вірогідне підвищення використання фосфору в організмі перепілок цих груп (P<0,001).

Другий науково-господарський дослід

Характеристика годівлі. Згідно зі схемою другого досліду було сформовано 4 групи перепелів. Годівлю птиці кожної групи здійснювали повнораціонними розсипними комбікормами.

За набором компонентів раціони птиці у другому досліді порівняно з першим суттєво не відрізнялись.

Кількість зернових компонентів становила 59,89%, шроту - 32%, мінеральних добавок - 7,89%.

Добова даванка комбікорму на 1 голову за період досліду становила 28,8г в усіх групах.

Продуктивність та якість продукції перепелів за різних рівнів обмінної енергії та сирого протеїну в комбікормі. Дослідження показали, що збільшення в раціоні перепілок дослідних груп сирого протеїну та обмінної енергії суттєво впливало на несучість, масу яєць та вихід яєчної маси (табл. 6). Слід зазначити, що при збільшенні рівня сирого протеїну в раціонах несучок 3 та 4_ї дослідних груп спостерігалось зниження яєчної продуктивності порівняно з цим показником у аналогів 2-ї дослідної групи.

При вивченні морфологічного складу яєць було виявлено, що підвищення протеїнового та енергетичного живлення перепілок суттєво не впливало на відносну масу складових частин яйця. Однак, слід відзначити, що внаслідок зміни кількості сирого протеїну та обмінної енергії в комбікормі відбувалися помітні зміни у співвідношенні маси жовтка до білка в яйцях перепілок 2 та 3-ї дослідних груп на 4,6 і 5,7% (P<0,01).

Таблиця 6 Несучість піддослідних перепілок

Показник	Групи
	1	2	3	4
Несучість на початкову несучку, шт.: - за період досліду	44,95	67,41	52,68	56,51
- за 28_денний період (M±m)	11,24±0,925	16,85±1,403	13,16±0,883	14,13±0,985
Несучість на середню несучку, шт.: - за період досліду	47,79	74,92	59,73	61,50
- за 28_денний період (M±m)	14,84±1,121	22,43±1,251	17,40±0,985	18,76±1,35
Інтенсивність несучості, %	44,8±3,15	65,5±4,10	57,7±3,84	56,4±4,72
Маса яєць, г	11,01±0,043	12,36±0,040	12,45±0,035	12,33±0,040
Кількість яєчної маси за період досліду, г	18310	30826	24265	25782
Витрати корму: - на 10 яєць, кг	0,980±0,052	0,633±0,038	0,750±0,022	0,824±0,048
- на 1кг яєчної маси, кг	7,057±0,411	4,202±0,221	4,945±0,304	4,775±0,298

Результати досліджень показали, що під впливом різних рівнів годівлі перепілок відбуваються зміни в хімічному складі м'яса.

Зокрема, збільшення рівня сирого протеїну в кормі перепілок від 20% (1-а група) до 23-25% (2-4-а групи) сприяло зниженню вмісту води в м'ясі від 75,7% до 74,4% (P<0,05) та підвищенню вмісту сухої речовини від 24,3% до 25,6%.

Вміст золи у м'ясі перепілок контрольної групи становив 0,93%, у м'ясі птиці дослідних груп - 0,80-1,10%.

Крім цього, у м'ясі перепілок дослідних груп спостерігалось накопичення протеїну на 2,12-2,81% порівняно з аналогічним показником контрольної групи (P<0,05). Слід сказати, що чим більше перепілки споживали протеїну з кормом, тим більше його відкладалось у грудних м'язах.

Встановлено також вплив різних рівнів годівлі перепілок на вміст жиру в м'ясі. Зокрема, збільшення рівнів сирого протеїну та обмінної енергії в раціонах перепілок сприяло зростанню вмісту жиру в м'ясі від 0,88% (1-а група) до 1,00-1,06% (2, 3 та 4-а групи).

Найбільший вміст жиру був у м'ясі несучок 3 та 4-ї дослідних груп - 1,01-1,06%, або на 14,7-20,5% (у відносних одиницях) більше порівняно з аналогами 1-ї групи (P<0,05).

Економічна ефективність яєць і м'яса перепелів. Аналіз показників, що характеризують економічну ефективність використання комбікормів з різними рівнями обмінної енергії та сирого протеїну, проводився за результатами впровадження результатів досліджень в умовах ДП “Обрій” ЗАТ “Березанське”.

Для порівняльного випробування були сформовані дві групи перепелів породи японський перепел, по 2000 голів у кожній. Базовий (контрольний) варіант комбікорму містив 1,25 МДж/100 г обмінної енергії та 20% сирого протеїну, новий - відповідно 1,34 МДж/100 г та 23%. Термін промислового випробування становив 4 місяці (листопад 2002 р. - лютий 2003 р.). Вік птиці 75 діб. Розрахунок показників економічної ефективності проводився в цінах першого кварталу 2003 р.

За результатами впровадження встановлено, що вартість 1 т комбікорму нової рецептури порівняно з базовою за рахунок збільшення рівнів обмінної енергії та сирого протеїну зросла на 6,7 грн.

Застосування кормів з підвищеним рівнем обмінної енергії та сирого протеїну порівняно з базовим суттєво вплинуло на виробничі показники. Так, валовий збір яєць та збереженість поголів'я були вищі відповідно на 25,8% та 1,5% порівняно з базовим варіантом, а середня маса яєць підвищилась на 7,3% і становила 12,17 г.

У результаті збільшення обсягу валового виробництва продукції витрати комбікорму з розрахунку на 1000 яєць у новому варіанті порівняно з базовим були на 15,2 кг, або 19,8% менше. Однак, додаткове введення до комбікорму рибного борошна та рослинної олії підвищило його вартість, внаслідок чого загальні витрати на виробництво яєць у новому варіанті були на 91,5 грн. вище.

Розрахунок показав, що собівартість 1000 шт. яєць у новому варіанті становила 132,10 грн., що порівняно з аналогічним показником базового варіанта на 33,03 грн., або на 25% нижче.

При порівняно низькій продуктивності перепелиць у базовому варіанті (інтенсивність несучості 62%) за рахунок високої ринкової ціни на яйця перепелів (1,85 грн. за 10 яєць) та делікатесне м'ясо (у середньому 10 грн. за тушку) рівень сукупної рентабельності виробництва є досить високий і становить 134,87%.

Підвищення рівнів протеїнового та енергетичного живлення в раціонах перепелів у новому варіанті, яке обумовило зростання продуктивності несучок, сприяло збільшенню рівня рентабельності на 29,2% порівняно з базовим варіантом.

Отже, перепелівництво є високорентабельною галуззю птахівництва.

Висновки

Підвищення рівнів обмінної енергії від 1,17 до 1,34 МДж/100 г та сирого протеїну від 20 до 23 і 26% у комбікормі для перепілок сприяє збільшенню їх живої маси, яєчної продуктивності, поліпшенню морфологічних та інкубаційних якостей яєць, зниженню витрат кормів на їх виробництво.

Збільшення рівнів обмінної енергії від 1,17 до 1,26 і 1,34 МДж/100 г та сирого протеїну від 20 до 23 і 26% у раціонах перепелів підвищує несучість в 1,2-1,9 раза, середню масу яєць - на 6,8-21,8%; кількість одержаної яєчної маси - на 32,5-86,9% та живу масу перепілок - на 5,8-25,8%.

Підвищення вмісту сирого протеїну в комбікормі для яєчних перепілок від 20% до 23-26% та обмінної енергії від 1,17 до 1,34 МДж/100 г сприяє вірогідному збільшенню абсолютної маси жовтка на 7,8-42,7%; білка - на 6,6-27,1%; шкаралупи - на 1,1-19,5%. При цьому зростає відношення маси жовтка до маси білка на 2,4-11,8%.

Використання комбікормів з підвищеними рівнями сирого протеїну та обмінної енергії в годівлі перепілок підвищує заплідненість і виводимість яєць відповідно на 3,6-5,2 і 7,4-15,7% та вивід молодняку - на 9,1-15,4%.

Збільшення вмісту сирого протеїну в комбікормах від 20% до 23% при однаковій енергетичній поживності - 1,17 МДж/100 г - викликає підвищення, а до 26% - деяке зниження перетравності органічної речовини, протеїну, жиру і клітковини. З підвищенням рівня обмінної енергії до 1,26 МДж/100 г та сирого протеїну до 26% перетравність основних поживних речовин не змінюється.

Зростання рівня сирого протеїну в раціоні перепілок від 20 до 23-26% незалежно від кількості обмінної енергії обумовлює підвищення відкладання азоту в їх організмі на 12,2-40,8% та збільшення засвоєння кальцію в 1,2-2,0 рази і фосфору - на 5,0-25,9%.

Використання комбікорму з підвищеними рівнями обмінної енергії та сирого протеїну в годівлі перепілок сприяє вірогідному зниженню вмісту води і безазотистих екстрактивних речовин та зростанню кількості сухої і органічної речовини, протеїну та жиру в грудних м'язах.

Підвищення рівня сирого протеїну в раціонах перепілок до 23% збільшує накопичення незамінних амінокислот у м'язовій тканині на 39,9%, до 24% і 25% - лише на 18,2-27,5% (Р<0,001).

Морфологічний склад крові перепілок за різних рівнів годівлі майже не змінюється, але збільшується вміст кальцію, неорганічного фосфору, магнію, глюкози та білку у сироватці.

Згодовування комбікормів з підвищеними рівнями обмінної енергії (1,34 МДж/100 г) та сирого протеїну (24-25%) обумовлює незначне збільшення концентрації відновлених залізосірчаних, Mn-, Mo-вмісних білків дихальних ланцюгів мітохондрій печінки та мітохондріальних флавопротеїнів у вільнорадикальній семіхінонній формі.

Підвищення рівнів обмінної енергії та сирого протеїну в раціонах перепілок, яке викликає підвищення їх продуктивності, сприяє зниженню витрат кормів на 10 яєць на 18,5-44,5%.

Використання комбікормів з вмістом сирого протеїну 23% та обмінної енергії 1,34 МДж/100 г сприяє збільшенню валового збору яєць на 25,8%, зниженню витрат комбікорму на 1000 яєць на 15,2 кг, зростанню прибутку на 22,5% та рівня рентабельності на 29,2%.

Пропозиції виробництву

Результати досліджень дозволяють рекомендувати для годівлі перепелів яєчного напряму продуктивності комбікорми з рівнем сирого протеїну 23% та обмінної енергії - 1,34 МДж/100 г корму.

Список опублікованих праць

1. Ібатуллін І.І., Слободянюк Н.М., Отченашко В.В., Чигрин А.І., Сичов М.Ю. Продуктивність перепелів за різних рівнів годівлі // Вісник БДАУ. - 2002. - Вип.22. - С.62-69 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

2. Слободянюк Н.М., Столюк В.Д. Перетравність корму японськими перепелами за різних рівнів енергії та протеїну в раціоні // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип.58. - С.109-113 (біометрична обробка експериментальних даних, аналіз літературних джерел, викладення результатів досліджень).

3. Ібатуллін І.І., Слободянюк Н.М., Отченашко В.В. Обмін речовин у японських перепелів за різних рівнів годівлі // Вісник Державного агроекологічного університету. - 2002. - Вип.2. - С.100-104 (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

4. Слободянюк Н.М., Столюк В.Д. Морфологічні та інкубаційні якості яєць за різних рівнів обмінної енергії та протеїну в раціоні // Науковий вісник НАУ.- 2003.- Вип. 63.- С. (аналіз літературних джерел, біометрична обробка даних, викладення результатів досліджень).

Анотація

Слободянюк Н.М. Перетравність корму, обмін речовин та продуктивні якості перепелів за різних рівнів годівлі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

В дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання в годівлі перепілок яєчного напряму продуктивності комбікормів з різними рівнями обмінної енергії та сирого протеїну. Виявлено напрям змін у продуктивності, якості яєць, перетравності поживних речовин, балансі азоту, кальцію та фосфору в організмі перепілок залежно від енергетичного та протеїнового живлення. Вивчено продуктивність несучок, морфологічний та хімічний склад, показники інкубації яєць, хімічний та амінокислотний склад м'яса. Проведено оцінку функціонального стану крові та мітохондрій печінки за вмістом метаболітів парамагнітної природи.

Рекомендовано для промислового виробництва яєць використовувати у годівлі перепелів яєчного напряму продуктивності комбікорми з вмістом сирого протеїну 23% та обмінної енергії 1,34 МДж/ 100 г.

Ключові слова: перепілки-несучки, комбікорм, сирий протеїн, обмінна енергія, продуктивність, якість яєць, перетравність, азот, кальцій, фосфор.

Аннотация

Слободянюк Н.М. Переваримость корма, обмен веществ и продуктивные качества перепелов при разных уровнях кормления. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию в кормлении перепелок яичного направления продуктивности комбикормов с разными уровнями обменной энергии и сырого протеина.

В исследованиях установлено, что увеличение в корме содержания сырого протеина и обменной энергии существенно влияло на яйценоскость перепелок за весь период опыта. Так, увеличение в комбикорме сырого протеина до 23-26% и обменной энергии до 1,26 и 1,34 МДж/ 100 г яйценоскость на среднюю перепелку-несушку увеличивалась в 1,2-1,9 раза. Более высокая яйценоскость на среднюю несушку наблюдалась у перепелок, в комбикорме для которых уровень сырого протеина составлял 23%, обменной энергии - 1,34 МДж/ 100 г.

Анализ экспериментальных данных показал, что увеличение уровня сырого протеина и обменной энергии в рационе перепелок способствует увеличению массы яиц на 6,8-21,8% (Р< 0,01), количества яичной массы - на 16,3-87,0%, снижению затрат корма на 10 яиц - на 18,5-44,5%.

Проведенными исследованиями установлено, что повышение энергетического и протеинового питания перепелок достоверно влияло на морфологический состав яиц. Повышение уровня протеина с 20 до 23 и 26% в комбикорме для перепелок способствовало увеличению абсолютной массы желтка на 7,8-42,7%; белка - на 6,6-27,1%; скорлупы - на 1,1-19,5%; индекса формы яиц - на 1,9-7,9%.

В результате статистической обработки экспериментального материала установлено, что увеличение уровней кормления перепелок вызывало увеличение содержания в яйцах органических веществ и протеина, снижение количества безазотистых экстрактивных веществ. Содержание жира, кальция и фосфора при этом оставалось практически без изменений.

Анализ инкубационных качеств яиц свидетельствует, что увеличение уровней энергетического и протеинового питания перепелок существенно влияло на оплодотворенность, выводимость яиц и вывод молодняка. Так, увеличение количества сырого протеина в комбикорме с 20 до 23 и 26% и обменной энергии с 1,17 до 1,26 и 1,34 МДж/ 100 г способствовало повышению оплодотворенности яиц на 10,0-12,7%; выводимости яиц - на 10,0-20,7%; вывода перепелят - на 0,6-13,5%. Следует отметить, что увеличение в комбикорме для перепелок сырого протеина до 26% вызывало снижение выводимости, оплодотворенности яиц и вывода молодняка по сравнению с аналогичными показателями у несушек, которые потребляли 23% протеина.

Результаты физиологического опыта свидетельствуют, что увеличение уровней сырого протеина и обменной энергии в кормлении перепелок обеспечивает высокую переваримость питательных веществ. Увеличение содержания протеина до 23 и 26% на фоне одинаковой энергетической питательности комбикорма - 1,17 МДж/100 г - способствовало повышению переваримости органических веществ и жира, однако переваримость клетчатки и безазотистых экстрактивных веществ при этом снижалась.

При повышении уровней обменной энергии в комбикорме до 1,26 МДж/ 100 г и сырого протеина до 23 и 26% переваримость органического вещества, сырого жира, клетчатки и безазотистых экстрактивных веществ почти не изменялась. Переваримость сырого протеина с увеличением его уровня в комбикорме до 26% снижалась с 83,8 до 75,2%.

Экспериментальные данные свидетельствуют о положительном балансе азота, кальция и фосфора у перепелок подопытных групп.

Увеличение уровня сырого протеина в комбикорме перепелок от 20 до 23 и 26% на фоне одинаковой энергетической ценности - 1,17 МДж/ 100 г - способствует увеличению отложения азота в их организме на 14,3-18,4%. Аналогичная закономерность была отмечена и при изучении баланса кальция и фосфора.

Результаты исследований показали, что под влиянием разных уровней кормления перепелок происходят изменения в химическом составе мяса. Так, увеличение уровня сырого протеина в корме перепелок до 23-25% способствует снижению содержания воды в мясе от 75,7 до 74,4% (Р< 0,05), повышению содержания сухого вещества от 24,3 до 25,6%, протеина - на 2,12-2,81%.

Следует отметить, что при увеличении уровня кормления перепелок наблюдалось увеличение количества жира в мясе от 0,88 до 1,00-1,06%.

С учетом комплекса показателей определены оптимальные уровни сырого протеина и обменной энергии в комбикормах для перепелов яичного направления продуктивности. Предложено для промышленного производства яиц использовать в кормлении перепелов комбикорма с уровнем сырого протеина 23% и обменной энергии 1,34 МДж/100 г.

Ключевые слова: перепелки-несушки, комбикорм, сырой протеин, обменная энергия, продуктивность, качество яиц, переваримость, азот, кальций, фосфор.

Summary

Slobodaynuck N.M. Digesting of fooder, metabolism and productive qualities of quails with different levels of feeding. - Manuscript.

Dissertation for seeking of scientific degree of Candidate of agricultural sciences in speciality 06.02.02 - Feeding of animals and technology of fodders. - National Agrarian University, Kyiv, 2003.

Theoretical and experimental material of using mixed fodder with different rate of exchange energy and raw protein in the feeding of eggcarrying trend quails were considered in the dissertation.

The trend of changes in the productivity, quality of eggs, digesting nourishing substances, balances of nitrogen, calcium, phosphorus in the quails' constitution, dependently of energetic and row protein nourishment.

The productivity of eggcarrying quails, morphological and chemical composition and proof of eggs incubation, chemical and amino acid composition of meat were investigated.

The estimation of functional stage of blood and livers mitochondrin by the contents of metabolites of paramagnetic nature was done.

It is recommended to use the mixed fodders with the contents of raw protein - 23% and exchange energy - 1,34 MDj/ 100 g.

Keywords: quail, mixed fodder, crude protein, metabolizable energy, productivity, quality of eggs, digesting, nitrogen, calcium, phosphorus.

Размещено на Allbest.ru