Біологічне обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від блішок в умовах Центрального Лісостепу України

Размещено на http://allbest.ru

Національний аграрний університет

16.00.10 - Ентомологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Біологічне обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від блішок в умовах Центрального Лісостепу України

Полішвайко Михайло Юрійович

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН в 2000-2002 рр.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,

член-кореспондент УААН

Федоренко Віталій Петрович,

Інститут захисту рослин УААН, директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

ТРИБЕЛЬ СТАНІСЛАВ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,

Інститут захисту рослин УААН, завідувач лабораторії стійкості сільськогосподарських культур до шкідників

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник

ЛАПА ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ,

ТОВ “Сингента”, науковий консультант

Провідна установа: Харківський національний аграрний університет, Міністерство аграрної політики України, кафедра зоології та ентомології м. Харків.

Захист дисертації відбудеться “ 24 ” жовтня 2003 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті, за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус №3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ, 41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус №4, к. 41.

Автореферат розісланий “ 22 ” вересня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед основних шкідників сходів цукрових буряків особливо небезпечними є бурякові блішки, шкідливість яких в останні роки помітно зросла. На фоні пошкоджень звичайного та сірого бурякових довгоносиків загроза від них здається малопомітною, але в комплексі з останніми є одним з лімітуючих факторів одержання оптимальної густоти рослин.

Передпосівна обробка насіння дає змогу знизити загрозу від бурякових блішок, але за високої щільності популяцій цих комах не завжди вдається контролювати їх чисельність лише таким способом. Разом з тим, широке та довготривале застосування карбофуранових препаратів призвело до порушення гомеостазу в агробіоценозах, сприяло появі біотипів із резистентністю до них, викликало зміни в біології, екології та етології цих шкідників.

Більшість досліджень з біологічних особливостей бурякових блішок проводились в інших ґрунтово-кліматичних зонах і порівняно давно, а окремі роботи, виконані в наш час, цих шкідників стосуються лише частково, оскільки вони вивчались у комплексі з іншими фітофагами.

Виходячи з цього, уточнення видового складу, особливостей біології бурякових блішок в сучасних умовах та розробка ефективних захисних заходів проти цих шкідників є надзвичайно актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводили у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на Білоцерківській дослідно-селекційній станції згідно тематичного плану на 2000-2005 рр. “Цукрові буряки”. Номер державної реєстрації: 01.01.(0001242).

Мета і завдання досліджень. Біологічне обгрунтування та удосконалення існуючих методів контролю чисельності та шкідливості бурякових блішок у зоні нестійкого зволоження Центрального Лісостепу України з урахуванням змін, що відбулися у кліматичних умовах регіону та технології вирощування культури.

Для досягнення поставленої мети виконували такі завдання:

уточнення видового складу блішок, вивчення особливостей їх біології та сезонної динаміки чисельності;

дослідження стійкості сортозразків та гібридів цукрових буряків до пошкодження блішками;

встановлення впливу агротехнічних заходів на пошкоджуваність цукрових буряків цими фітофагами;

оцінка ефективності дії проти бурякових блішок інсектицидів для обробки насіння, обприскування сходів та крапельного внесення в ґрунт при сівбі;

розробка рекомендацій виробництву щодо обмеження чисельності та шкідливості бурякових блішок. буряк блішка інсектицид

Об'єкт досліджень. Посіви цукрових буряків, бурякові блішки.

Предмет досліджень. Система захисту цукрових буряків від блішок.

Методи досліджень. Лабораторні та польові досліди - вивчення біологічних особливостей бурякових блішок, ефективності дії інсектицидів, впливу агротехнічних заходів, стійкості сортозразків та біотипів цукрових буряків до цих шкідників. Спостереження та експерименти - уточнення видового складу блішок.

Наукова новизна результатів досліджень. У Центральному Лісостепу України в сучасних умовах проведений моніторинг популяцій представників Наlticinae бурякового агробіоценозу. Серед бурякових блішок домінувала Сhaetocnema соncinna Marsh., частка якої в обліках становила 95 % цих шкідників. Західна та південна бурякові блішки зустрічались дещо рідше, із співвідношенням відповідно 1 та 4 %.

Уточнені біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності бурякових блішок. Встановлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватись на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки в більш пізній період заселення культури блішками вони завдають відчутної шкоди, внаслідок зниження токсичності рослин.

Проведена оцінка стійкості 30 сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до пошкодження блішками. Виявити істотне зниження пошкоджуваності сходів не вдалося.

Досліджено вплив агротехнічних заходів на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками. Чергування культур у сівозміні та післядія різних доз добрив не сприяли зниженню пошкоджуваності цукрових буряків цими шкідниками. Обгрунтовано, що з допомогою регулювання доз і співвідношення елементів мінерального живлення рослин цукрових буряків можна підсилити компенсаторні механізми щодо пошкоджень, спричинених блішками.

Проведена оцінка ефективності дії проти блішок інсектицидів для обробки насіння, обприскування сходів та крапельного внесення в ґрунт при сівбі. Найвищу ефективність проти блішок у фазу “1-ї пари листків” - 75 %, забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос.од.). При інтоксикації сходів круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) та ті-350, 60 % т.к.с. (60 мл/пос.од.) також одержана висока ефективність проти цих фітофагів - 67 %.

За обприскування сходів цукрових буряків, високу ефективність дії (52- 60 %) проти блішок отримали на варіантах із парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), моспіланом, 20 % р.п. (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом, 10 % к.е. (2 л/га) та принцом, 2,5 % к.е. (0,6 л/га).

Крапельне внесення інсектициду флагман, 10 % к.е. (3 л/га) у комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) забезпечило надійний захист сходів цукрових буряків від блішок і не впливало на чисельність корисної ентомофауни.

Практичне значення одержаних результатів. Уточнення видового складу, біологічних особливостей, впливу агротехнічних заходів на пошкодженість цукрових буряків блішками та оцінка ефективності дії нових інсектицидів для контролю їх чисельності має важливе практичне значення при розробці та вдосконаленні елементів зональної системи захисту цукрових буряків від цих фітофагів.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку у Білоцерківському районі Київської області та у ТОВ “Україна” Калинівського району Вінницької області. Застосування для обробки насіння цукрових буряків інсектициду круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) краще захищало сходи культури від цих шкідників ніж інтоксикація рослин фураданом, 35 % т.п. (еталон). У варіанті з круізером 350 FS, 35 % т.к.с. пошкоджуваність рослин зменшувалась у 2 рази в порівнянні з еталоном. Обробка насіння цукрових буряків проти блішок круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) забезпечила більший вихід цукру з 1 га, та рівень рентабельності цього заходу - 29 %.

Економічно обгрунтовано доцільність застосування інсектициду актара 25 WG, 25 % в.г. для обприскування сходів, що забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з еталоном і отримання прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.

Особистий внесок здобувача. Безпосередня участь у плануванні, складанні схем, підготовці та проведенні досліджень, спостережень, обліків, аналізі та обробці отриманих даних, апробації і впровадженні результатів у виробництво, підготовці матеріалів до друку.

Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідались на наукових конференціях “Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни” (м. Київ, ІЦБ УААН, 2000 р.), присвяченій 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства (м. Ніжин, 2000 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС)” (м. Ніжин, 2001 р.), всеукраїнській конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України” (м. Донецьк, 2001 р.), науковій конференції докторантів і аспірантів “Тиждень науково-дослідної роботи молодих учених та студентської молоді” (м. Біла Церква, 2002 р.), державній науково-практичній конференції “Захист цукрових буряків від шкідників, хвороб та бур'янів” (м. Біла Церква, 2002 р.), науково-практичній конференції “Новітні технології в рослинництві” (м. Біла Церква, 2002 р.), на розширеному засіданні лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН (м. Київ, 2003 р.)

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у дев'яти роботах, з них сім - наукові праці, дві - тези конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 183 сторінках комп'ютерного набору, складається з вступу, семи розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Містить 39 таблиць та 20 рисунків. Список літератури включає 248 джерел, у тому числі 29 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

В огляді літератури розглядається господарське значення, систематичне положення та біологічні особливості бурякових блішок, заходи контролю їх чисельності та шкідливості, що були розроблені у попередні роки.

МІСЦЕ, УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників і хвороб Інституту цукрових буряків УААН та на полях Білоцерківської дослідно-селекційної станції впродовж 2000-2002 рр. Уточнення видового складу, біологічних особливостей та динаміки чисельності блішок здійснювали за методиками Інституту цукрових буряків УААН та інших науково-дослідних установ (Зубенко В.Ф и др., 1986; Кожанчиков И.В., 1961; Линдеман И.В., 1930; Мегалов В.А., 1968; Палий В.Ф., 1962; Петруха О.И., 1976; Петруха О.И. и др., 1981; Рихтер А.А., 1950; Трибель С.О., 2001; Федоренко В.П., 1997; Ярмоленко И.М., 1949). Польові досліди закладали згідно загальноприйнятих методик (Вагнер Ф., 1965; Гар К.А., 1969; Доспехов Б.А., 1985). Результати досліджень обраховували методом дисперсійного аналізу з допомогою прикладної програми Ехсеl та Statistica 5.0 на комп'ютері.

ОСОБЛИВОСТІ БІОЛОГІЇ, ЕКОЛОГІЇ ТА СЕЗОННОЇ ДИНАМІКИ ЧИСЕЛЬНОСТІ БУРЯКОВИХ БЛІШОК

Видовий склад блішок

В буряковому агробіоценозі у 2000-2002 рр. виявлено 23 види блішок з 9 родів: Phyllotreta Foudr., Chaetocnema Steph., Longitarsus Latr., Podagrica Foudr., Aphthona Chevr., Chalcoides Foudr., Psylliodes Latr., Наltica Mull., Mantura Steph.. Найбільш багатими за видовим складом серед Наlticinae були роди Рhyllotreta та Сhaetocnema, які нараховували 6 та 5 видів блішок. Серед бурякових блішок домінувала Сhaetocnema соncinna Marsh., частка якої в обліках становила 95 % цих шкідників. Західна та південна бурякові блішки зустрічались дещо рідше, із співвідношенням відповідно 1 та 4 %.

Поширення блішок по стаціях агробіоценозу пов'язане з їх кормовими рослинами. Так, наприклад, 52 % популяції звичайної бурякової блішки концентрувалося на посівах цукрових буряків. Заселеність цим шкідником озимої пшениці та перелогу була значно нижчою і становила відповідно - 5 та 3 % (

Біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності бурякових блішок

Встановлено, що бурякові блішки зимують у підстилці з листя та у поверхневому шарі ґрунту дерев'янистих насаджень. Так, найбільшу кількість цих шкідників восени виявили на узліссі - 24 екз./м2 та у лісосмузі - 22 екз./ м2., а найменшу на перелозі - 0,05 екз./м2 та бурячищі - 0,2 екз./м2 (табл. 1).

Таблиця 1 - Стаціальний розподіл та чисельність бурякових блішок зимуючої стадії, БЦДСС

Стація	Чисельність блішок, екз./м2
	1999 р.*	2000 р.	2001 р.	2002 р.	середнє
	осінь	весна	осінь	весна	осінь	весна	осінь	осінь	весна
Узлісся	24	23	25	24	24	24	23	24	24
Лісосмуга	22	21	22	21	20	20	23	22	22
Переліг	0,1	0	0	0	0,1	0,1	0	0,05	0,03
Бурячище	0,7	0,5	0	0	0,2	0,2	0	0,2	0,2

* Дані відділу захисту рослин БЦДСС

За роки досліджень погодні умови не впливали негативно на бурякових бліш

ок і їх чисельність була потенційно небезпечною та значно перевищувала економічні пороги шкідливості.

Строки пробудження жуків весною визначаються температурними умовами, зокрема, сумою активних температур (САТ) > 5 о. Так, у 2000- 2002 рр. пробудження блішок у лісосмузі розпочиналось у другій половині березня, коли САТ сягала 12,6 о, а у пастках Барбера їх нараховували 0,1 особину

Із спостережень випливає, що блішки розселяються з місць зимівлі на інші стації задовго до сівби цукрових буряків, де додатково живляться. Так, при обліках у II декаді квітня за середньодобової температури +12 оС і САТ 112,1 о, у лісосмузі, на озимій пшениці та багаторічних травах цих жуків нараховували 1,5; 9,5 та 1 особину на 100 помахів сачком.

Заселення бурякових полів блішками відбувається поступово і залежить від ходу погодних умов. Так, за сприятливої погоди (2001, 2002 рр.) міграція цих комах на посіви цукрових буряків у період сходів тривала декілька днів. За таких умов ділянки з обробленим системними інсектицидами насінням були надійно захищені. За холодної, вітряної і не стійкої погоди (2000 р.) міграція блішок на посіви культури запізнювалася на два тижні, що знизило ефективність інтоксикації сходів. Буряковим площам з обробкою насіння препаратами карбофуранової групи, що забезпечують захисний ефект впродовж 15-20 днів, у окремих осередках блішки завдали відчутної шкоди.

Окрім того, в місцях зимівлі блішкам вистачає кормових рослин у весняний період і у них не завжди є потреба мігрувати дружньо на бурякові плантації, що сприяє постійно високому рівню чисельності та загрози від шкідника. Так, за роки досліджень, на бурякові плантації в період сходів мігрувало від 24 до 50 % блішок.

Встановлено, що звичайна бурякова блішка залишається на цукрових буряках в період додаткового живлення, де проходить парування жуків. У III декаді травня, коли САТ сягала позначки 500,1 оС, а 10 % самок були зрілими вони починали відкладати яйця на стаціях з гречковими бур'янами.

Вихід молодих жуків починався в II декаді липня, за САТ 1219 оС. Найбільше блішок на цукрових буряках зустрічалося у ІІІ декаді серпня - 24 екз./100 помахів сачка.

Блішки траплялись на цукрових буряках до самого збирання культури, а в подальшому із зниженням середньодобової температури повітря до +4,7 оС вони мігрували в місця зимівлі.

ОЦІНКА СТІЙКОСТІ СОРТОЗРАЗКІВ ТА БІОТИПІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ДО БЛІШОК

У сучасних умовах великого значення надають стійкості сортів та гібридів сільськогосподарських культур до шкідників, як одному з економічно ефективних та екологічно спрямованих захисних заходів, оскільки він дає можливість контролювати чисельність популяцій шкідників та оздоровлювати навколишнє середовище, завдяки зниженню інсектицидного пресу (Трибель С.О., 2002).

У процесі порівняльної оцінки 30 сучасних сортозразків та гібридів цукрових буряків виявити істотне зниження пошкодження сходів блішками не вдалося. Коефіцієнти пошкодження рослин на всіх варіантах були або на рівні стандарту, або перевищували його.

ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ заходів НА ПОШКОДЖУВАНІСТЬ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ БЛІШКАМИ

Вплив післядії різних доз добрив на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками

У просапній сівозміні післядія різних доз мінеральних добрив не викликала зниження пошкоджуваності сходів цукрових буряків блішками. Так, коефіцієнт пошкодження рослин цими шкідниками на варіантах N40 Р50 К50 + 30 т/га гною та N80 Р100 К100 + 30 т/га гною був однаковим і становив 0,2. Пошкоджуваність рослин на ділянці без добрив і, де вивчали післядію доз добрив N120 Р150 К150 + 30 т/га гною дещо збільшувалась, проте вона виявилась не істотною.

Аналогічно, у плодозмінній сівозміні, післядія різних доз мінеральних добрив також не впливала на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками. На варіанті без добрив, коефіцієнт пошкодження рослин блішками становив 0,4. Дещо менше, але неістотне зниження пошкоджуваності сходів цукрових буряків цими шкідниками виявили на варіантах, де вивчали післядію доз добрив: N40 Р50 К50 + 30 т/га гною, N80 Р100 К100 + 30 т/га гною та N120 Р150 К150 + 30 т/га гною.

Разом з тим, встановлено, що збалансоване мінеральне живлення покращує ріст і розвиток рослин, що дає змогу в деякій мірі компенсувати пошкодження, спричинені блішками. Такі рослини, наприклад, в порівнянні з іншими, мають більшу масу. Так, у просапній сівозміні, у фазу “2-ї пари листків” найменшу масу 100 рослин отримали на варіантах, де добрива не застосовувались - 37,8 г, а найбільшу - 82,1 г на варіанті, де вивчали післядію дози N80 Р100 К100 + 30 т/га гною. Таку ж закономірність простежили у плодозмінній сівозміні. Так, на варіанті, де добрива не застосовували маса 100 рослин була найнижчою в досліді - 42 г. Найвищу масу 100 рослин отримали на ділянці, де внесли добрива в дозі N80 Р100 К100 + 30 т/га гною - 79,8 г. Подальше підвищення дози внесених мінеральних добрив у обох сівозмінах не сприяло збільшенню маси 100 рослин.

Вплив чергування культур у сівозміні на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками

Чергування культур у сівозміні не викликало істотного зменшення пошкодженості сходів цукрових буряків блішками. У плодозмінній і просапній сівозмінах коефіцієнт пошкодження рослин цими шкідниками був однаковий і становив 0,3.

Таким чином, отримані результати досліджень дають підставу вважати, що такий агротехнічний прийом може бути ефективним способом контролю лише монофагів та тих шкідників, які повільно рухаються і зимують на полях сівозміни (Байшов И.Ф., 1930; Брамсон К.Л., 1894; Палий В.Ф., 1954, Flint M.L., Roberts P.A., 1988). Безперечно, що це не стосується блішок, адже ці комахи мобільні, є олігофагами, а у весняний період - схильні до поліфагії і зимують у місцях з дерев'янистими насадженнями - лісосмугах, чагарниках та на узліссях.

ХІМІЧНИЙ МЕТОД ЗАХИСТУ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ВІД БЛІШОК

Контроль чисельності і шкідливості бурякових блішок способом інтоксикації сходів системними інсектицидами

Встановлено, що надійним способом захисту сходів цукрових буряків від блішок є передпосівна обробка насіння такими інсектицидами як гаучо, 70 % з.п., круізер 350 FS, 35 % т.к.с. та ті-350, 60 % т.к.с., що забезпечили ефективність дії проти цих фітофагів у фазу 1-ї пари листків - 67-75

Ефективність застосування космосу 500, 50 % т.к.с. була нижчою за еталон і становила 17 %.

Разом з тим, ефективність застосування інсектицидів системної дії проти блішок у фазу “1-ї пари листків” різниться по роках. Так, у 2000 р. після несприятливих погодних умов на початку вегетації цукрових буряків у ІІ декаді травня середньодобова температура повітря підвищилась до +15,0 оС, що зумовило масове заселення бурякових плантацій блішками і їх високу шкідливість. Так, наприклад, якщо при обліках у фазу “добре розвинених сім'ядолей” на сходах цукрових буряків нараховували 0,5 особин блішок/м2, то у фазу “1-ї пари листків” чисельність цих шкідників зросла до 2,8 особин, а в подальшому збільшилась до 5 екз/м2. За такої чисельності жуків, ділянкам з насінням обробленим інсектицидами карбофуранової групи із захисним ефектом 15-20 днів, в окремих осередках у зв'язку із зниженням токсичності рослин на період їх заселення блішки завдали відчутної шкоди. Так, у фазу “1-ї пари листків” рослини на ділянці з фураданом, 35 % т.п. пошкоджувались в однаковій мірі, як на варіанті без обробки насіння. Рослини з обробкою насіння круізером 350 FS, 35 % т.к.с., гаучо, 70 % з.п. та ті-350, 60 % т.к.с. були надійно захищеними, а коефіцієнт пошкодженості на цих варіантах був істотно меншим у порівнянні з контролем.

За такої ситуації, з метою збереження густоти рослин, площі, з насінням, обробленим фураданом, 35 % т.п. та його аналогами необхідно було обприскувати рекомендованими інсектицидами.

У 2001, 2002 рр. концентрація блішок на посівах цукрових буряків проходила після появи сходів, а тому рослини, інтоксиковані системними інсектицидами, в тому числі фураданом, 35 % т.п. були надійно захищеними.

Таким чином, при плануванні захисних заходів проти блішок, необхідно враховувати погодні умови та строки заселення бурякових полів. За умов міграції блішок на сходи культури через 15 днів після сівби, поля буряків з насінням обробленим карбофурановими інсектицидами необхідно обприскати рекомендованими інсектицидами.

Інтоксикація сходів системними інсектицидами не впливала на ріст і розвиток цукрових буряків. Так, маса 100 рослин у фазу “1-ї пари листків” у порівнянні з контролем була істотно вищою на всіх варіантах. Найбільшою маса 100 рослин була на варіанті, де обробку насіння проводили ті-350, 60 % т.к.с. (60 мл/пос.од) - 92 г, а найменшою на контролі - 74 г.

Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами нового покоління: гаучо, 70 % з.п., круізером 350 FS, 35 % т.к.с. і ті-350, 60 % т.к.с. сприяла істотному підвищенню урожайності коренеплодів та збору цукру у порівнянні з контролем на 1,1-1,4 т/га.

Випробування нових інсектицидів для обприскування цукрових буряків проти блішок

Значне збільшення чисельності та шкідливості блішок, обумовлене як об'єктивними (зменшення інсектицидного пресу, збільшення забур'яненості полів), так і суб'єктивними (висока сонячна активність, глобальне потепління клімату та ін.) чинниками, не завжди вдається контролювати лише інтоксикацією сходів. Тому, надзвичайно важливим та актуальним є пошук, випробування та впровадження у виробництво нових, більш ефективних інсектицидів для обприскування цукрових буряків проти цих фітофагів.

Ефективність дії проти блішок через 3 доби після обприскування сходів цукрових буряків новими інсектицидами значно перевищувала еталонний препарат базудин, 600 EW, 60 % в.е. (табл. 2).

Таблиця 2 - Ефективність обприскування сходів цукрових буряків інсектицидами проти блішок, через 3 доби після обробки (БЦДСС, 2000-2002 рр.)

Варіант досліду	Норма витрати препарату (л, г/га)	Пошкоджено рослин, %	Середній бал пошкодження	Коефіцієнт пошкодження
Без обприскування (контроль)	-	91	2,2	2,0
Базудин 600 EW, 60 % в.е. (диазинон)	2,0	94	1,6	1,5
Кобра, 40 % к.е. (диметоат)	1,5	85	1,6	1,4
Моспілан, 20 % р.п. (ацетаміприд)	100	63	1,3	0,8
Актара 25 WG, 25 % в.г. (тіаметоксам)	100	71	1,2	0,9
Принц, 2,5 % к.е. (фіпроніл)	0,6	58	1,8	1,1
Парашут 450, 45 % мк.с. (паратіон-метил)	0,75	62	1,3	0,8
Флагман, 10 % к.е. (карбосульфан + вербутін)	2,0	66	1,2	0,8
НІР 05	-	-	-	0,2

Найкращими інсектицидами для обприскування сходів цукрових буряків проти блішок виявились моспілан, 20 % р.п. (100 г/га), парашут 450, 45 % мк.с.(0,75 л/га), флагман, 10 % к.е. (2,0 л/га) та актара 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), де коефіцієнт пошкоджених рослин був найнижчим у досліді і становив 0,8-0,9.

Встановлено, що на 7-й день найвищу ефективність дії проти блішок забезпечує обприскування сходів цукрових буряків парашутом, 45 % мк.с. (0,75 л/га) - 60 %

Надійно захищало сходи культури обприскування рослин інсектицидами моспіланом, 20 % р.п, (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом, 10 % к.е. (2,0 л/га) та принцом, 2,5 % к.е. (0,6 л/га), які забезпечили ефективність дії проти цих шкідників 52-56 %.

Контроль чисельності та шкідливості бурякових блішок способом крапельного внесення інсектицидів у ґрунт при сівбі

Передпосівна обробка насіння системними інсектицидами не завжди спроможна утримувати популяції блішок в межах економічних порогів шкідливості. З допомогою наземного обприскування, можна досягти надійного захисту цукрових буряків від них, але при використанні цього методу гине багато корисної ентомофауни. Тому, необхідно проводити пошук нових, ефективних та екологічно безпечних інсектицидів для захисту цукрових буряків від блішок.

Застосування інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) в комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) на початку вегетації не впливало на чисельність корисної ентомофауни і надійно захищало сходи цукрових буряків від блішок. Коефіцієнт пошкоджених рослин на цьому варіанті становив 0,2, а на контролі був вищим у 4,5 рази. Передпосівна обробка насіння цукрових буряків хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) у композиції з внесенням аплікатором інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) підвищувала урожайність коренеплодів та збір цукру у порівнянні з контролем відповідно на 23,5 та 3,7 т/га.

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНСЕКТИЦИДІВ ДЛЯ ОБРОБКИ НАСІННЯ ТА ОБПРИСКУВАННЯ СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ПРОТИ БЛІШОК

Економічно обгрунтовано, що передпосівна обробка насіння цукрових буряків інсектицидом круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од) дає змогу захистити сходи від блішок і отримати чистий прибуток від застосування цього заходу - 1401 грн./га, що в 2,3 раза перевищує показники варіанту з фураданом, 35 % т.п. (еталону). Рівень рентабельності застосування круізеру 350 FS, 35 % т.к.с. становив 29 %.

Використання у виробничих умовах для обприскування сходів цукрових буряків проти блішок інсектициду актара 25 WG, 25 % в.г. забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з контролем і отримання чистого прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.

ВИСНОВКИ

В умовах Центрального Лісостепу України небезпечними шкідниками сходів цукрових буряків є бурякові блішки. Домінуюче положення займає Chaetocnema concinna, частка якої становила 95 % від загальної кількості цих комах. На цукрових буряках концентрувалося 52 % популяції цього шкідника. Бурякові блішки зимують на узліссях та у лісосмугах, а у другій половині березня за суми активних температур (САТ) > 5 о - 12,6 оС, розпочиналося їх пробудження, коли у пастках Барбера нараховували 0,1 особину. Ці фітофаги за середньодобової температури повітря +12 оС активно розселялися з місць зимівлі на інші стації для додаткового живлення.

Строки заселення бурякових полів блішками залежать від погодних умов. За холодної, вітряної і не стійкої погоди, міграція цих комах на бурякові плантації затягується на два тижні, що впливає на ефективність інтоксикації сходів. При використанні для сівби цукрових буряків насіння, обробленого препаратами карбофуранової групи, у яких захисний ефект триває 15-20 днів, у зв'язку із зниженням токсичності рослин на період їх заселення, блішки завдають відчутної шкоди.

Встановлено, що блішки залишаються на цукрових буряках не весь вегетаційний період, а закінчивши живлення і парування покидають плантації цієї культури для відкладання яєць. Початок відкладання яєць відбувається у ІІІ декаді травня, коли САТ сягає позначки 500,1 оС, оскільки на цей період 10 % самок були зрілими. Поява бурякових блішок нового покоління відмічена в ІІ декаді липня, за САТ 1219 оС. Жуки зустрічались на цукрових буряках до самого збирання культури, а в подальшому із зниженням середньодобової температури повітря до +4,7 оС вони мігрують в місця зимівлі.

У процесі порівняльної оцінки 30 сучасних сортозразків та гібридів цукрових буряків на стійкість до блішок, виявити істотного зниження пошкодженості сходів не вдалося.

Такі агротехнічні заходи, як чергування культур у сівозміні та внесення добрив не забезпечували зменшення пошкоджуваності сходів цукрових буряків блішками. Доведено, що за допомогою регулювання мінерального живлення рослин цукрових буряків можна досягти деякої компенсації пошкоджень, спричинених блішками. Оптимальною дозою добрив для цукрових буряків в умовах зони є N80 P100 K100 + 30 т/га гною.

Високу ефективність дії проти блішок забезпечила передпосівна обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 г/пос.од.), яка у фазу “1-ї пари листків” була найвищою у досліді і становила 75 %. Надійно захищає сходи круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од.) і ті-350, 60 % т.к.с. (60 мл/пос.од), які забезпечили ефективність дії проти блішок - 67 %.

Інтоксикація сходів системними інсектицидами не впливала негативно на ріст і розвиток цукрових буряків. Так, маса 100 рослин у фазу “1-ї пари листків” у порівнянні з контролем була істотно вищою на всіх варіантах. Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами нового покоління: гаучо, 70 % з.п., круізером 350 FS, 35 % т.к.с. і ті-350, 60 % т.к.с. сприяла істотному підвищенню урожайності коренеплодів та збору цукру у порівнянні з контролем на 1,1-1,4 т/га. Новий системний інсектицид ті-350, 60 % т.к.с. (клонітіадін) пропонується до подальшого вивчення з метою реєстрації у “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Високу ефективність дії (52-60 %) та тривалий захисний ефект (7 діб і більше) проти блішок забезпечувало обприскування сходів цукрових буряків парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), моспіланом, 20 % р.п. (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом, 10 % к.е. (2,0 л/га) та принцом, 2,5 % к.е. (0,6 л/га). Нові інсектициди флагман, 10 % к.е. (карбосульфан + вербутін) та принц, 2,5 % к.е. (фіпроніл) пропонуються для подальшого вивчення з метою реєстрації в “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

Крапельне внесення в ґрунт при сівбі цукрових буряків інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) у комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) не впливало на чисельність корисної ентомофауни, надійно захищало сходи цукрових буряків від блішок і підвищувало урожайність коренеплодів та збір цукру у порівнянні з контролем відповідно на 23,5 та 3,7 т/га. Зважаючи на високу ефективність застосування інсектициду флагман, 10 % к.е. (3,0 л/га) для внесення в ґрунт у комбінації з обробкою насіння хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од) проти блішок та істотно вищими прибавками урожайності, пропонується його подальше вивчення з метою реєстрації в “Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні”.

10. Використання у виробничих умовах для обробки насіння цукрових буряків інсектициду круізер 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од) забезпечило отримання чистого прибутку у розмірі 1401 грн/га, що в 2,3 раза перевищує показники варіанту з фураданом, 35 % т.п. Рівень рентабельності застосування круізеру 350 FS, 35 % т.к.с. складав 29 %. Економічно доцільним також є застосування інсектициду актара 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), яке забезпечило збереження урожайності коренеплодів цукрових буряків 3,9 т/га порівняно з контролем і отримання чистого прибутку у розмірі 1489 грн. з одного гектара.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для зменшення недобору врожаю цукрових буряків від пошкоджень, спричинених блішками доцільно:

забезпечувати рослини цукрових буряків збалансованим мінеральним живленням, що дає можливість компенсувати пошкодження спричинені блішками. Оптимальною дозою добрив під цукрові буряки в умовах зони є N80 P100 K100 + 30 т/га гною;

сівбу цукрових буряків проводити лише насінням обробленим системними інсектицидами: круізером 350 FS, 35 % т.к.с. (21 мл/пос.од) гаучо, 70 % з.п. (128 г/пос.од), хінуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.од);

за умов пізнього заселення бурякових плантацій блішками і чисельності, що перевищує ЕПШ, доцільно застосовувати наземне обприскування моспіланом, 20 % р.п. (100 г/га), актарою 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га) та парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га).

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Федоренко В.П., Полішвайко М.Ю. Бурякові блішки - особливості біології в сучасних умовах // Захист рослин. - 2002. - №7. - С. 12-14. (Особистий внесок здобувача 50 %. Безпосередня участь у проведенні обліків, аналізі отриманих даних та узагальненні матеріалу).

Федоренко В.П., Полішвайко М.Ю. Агротехніка та шкодочинність бурякових блішок // Захист рослин. - 2002. - №8. - С. 9-10. (Особистий внесок здобувача 50 %. Безпосередня участь у проведенні обліків, узагальненні матеріалу та аналізі отриманих даних).

Полішвайко М.Ю. Ефективність застосування нових інсектицидів проти бурякових блішок // Аграрні вісті. - 2003. - №1. - С. 7-10.

Федоренко В.П., Полішвайко М.Ю., Дем'янюк М.М. Агротехнічні прийоми і шкодочинність шкідників сходів цукрових буряків // Цукрові буряки. - 2003. - №1. - С. 16. (Особистий внесок здобувача 30 %. Безпосередня участь в узагальненні отриманих даних та їх аналізі).

Полішвайко М.Ю., Федоренко В.П. Сезонна динаміка чисельності бурякових блішок в умовах Центрального Лісостепу України // Зб. наукових праць “Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни”. - К.: Інститут цукрових буряків УААН, 2000. - С. 203-206. (Особистий внесок здобувача 50 %. Проведення досліджень і узагальнення даних).

Полішвайко М.Ю. Біологічні особливості бурякових блішок в умовах Центрального Лісостепу України // Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України: Матеріали Всеукраїнської конференції студентів, аспірантів та молодих вчених. - Ч. ІІ. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - С. 153-156.

Федоренко В.П., Педос В.П., Юрченко С.Ф., Король Л.Є., Полішвайко М.Ю., Дем'янюк М.М. Ефективність препаратів для обробки насіння цукрових буряків проти шкідників і хвороб // Вісник Білоцерківського ДАУ. - Зб. наук. праць. - Біла Церква. - 2002. - Вип. 24. - С. 217-226. (Особистий внесок здобувача 15 %. Узагальнення та аналіз отриманих даних).

Федоренко В.П., Полішвайко М.Ю. Блішки на цукрових буряках // Республіканська ентомологічна конференція присвячена 50-й річниці заснування Українського ентомологічного товариства. Тез. доп. - Ніжин: ТОВ “Наука-сервіс”, 2000. - С. 128. (Особистий внесок здобувача 50 %. Збір матеріалу та аналіз отриманих результатів).

Полішвайко М.Ю. Вплив погодних умов на заселеність полів цукрових буряків блішками в умовах Центрального Лісостепу України // Сучасні екологічні проблеми Українського Полісся та суміжних територій (до 15-річчя аварії на ЧАЕС). - Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Ніжин, 2001. - С. 101-102.

АНОТАЦІЇ

Полішвайко М.Ю. Біологічне обгрунтування заходів захисту цукрових буряків від блішок в умовах Центрального Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 16.00.10 - ентомологія. - Національний аграрний університет, Київ, 2003.

Уточнений видовий склад, біологічні особливості та сезонна динаміка чисельності бурякових блішок в сучасних умовах. В буряковому агробіоценозі виявлено 9 родів земляних блішок. Серед бурякових блішок домінувала Сhaetocnema соncinna Marsh., частка якої в обліках становила 95 % цих шкідників.

Встановлено, що за холодної погоди заселення бурякових плантацій блішками може затримуватись на два тижні. За такої ситуації обробку насіння цукрових буряків карбофурановими препаратами необхідно доповнювати наземним обприскуванням, оскільки на період заселення сходів культури блішками, внаслідок зниження токсичності рослин, жуки завдають відчутної шкоди.

Проведена оцінка стійкості 30 сучасних сортозразків та біотипів цукрових буряків до блішок. Виявити істотного зниження пошкоджуваності сходів не вдалося.

Досліджено вплив агротехнічних заходів на пошкоджуваність сходів цукрових буряків блішками. Післядія різних доз добрив не викликала зниження пошкоджуваності сходів цими шкідниками. Встановлено, що за допомогою регулювання мінерального живлення рослин цукрових буряків можна досягти деякої компенсації пошкоджень, спричинених блішками. Оптимальною дозою добрив для цукрових буряків є N80 Р100 К100 + 30 т/га гною.

Вивчена ефективність дії інсектицидів для обробки насіння та обприскування сходів цукрових буряків проти цих шкідників. Найвищу ефективність дії проти блішок у фазу “1-ї пари листків” (75 %) забезпечила обробка насіння цукрових буряків гаучо, 70 % з.п. (128 мл/пос.од.).

При обприскуванні сходів цукрових буряків найвищу ефективність дії проти блішок отримали на варіанті з парашутом 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), яка на 7-й день після обробки складала 60 %.

Ключові слова: бурякові блішки, видовий склад, біологічні особливості, заходи щодо обмеження.

Полишвайко М.Ю. Биологическое обоснование мероприятий по защите сахарной свеклы от блошек в условиях Центральной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 16.00.10 - энтомология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Уточнены видовой состав, биологические особенности и сезонная динамика численности свекловичных блошек в нынешних условиях. В свекловичном агробиоценозе выявлено 9 родов земляных блошек. Среди свекловичных блошек доминировала Сhaetocnema соncinna Marsh., часть которой в учетах составляла 95 % этих вредителей.

Установлено, что в холодную погоду заселение свекловичных плантаций блошками может задерживаться на две недели. В такой ситуации обработку семян сахарной свеклы карбофурановыми препаратами необходимо дополнять опрыскиванием, поскольку на период заселения всходов культуры блошками, вследствие снижения токсичности растений, жуки наносят ощутимый ущерб.

Проведена оценка устойчивости 30 современных сортообразцов и биотипов сахарной свеклы к блошкам. Обнаружить существенного снижения повреждаемости всходов не удалось.

Исследовано влияние агротехнических мероприятий на повреждаемость всходов сахарной свеклы блошками. Последействие разных доз удобрений не вызвало снижения повреждаемости всходов этими вредителями. Установлено, что с помощью регулирования минерального питания растений сахарной свеклы можно достичь некоторой компенсации повреждений, вызванных блошками. Оптимальной дозой удобрений для сахарной свеклы является N80 Р100 К100 + 30 т/га навоза.

Изучена эффективность действия инсектицидов для обработки семян и опрыскивания всходов сахарной свеклы против этих вредителей. Наибольшую эффективность действия против блошек в фазу “1-й пары листьев” (75 %) обеспечила обработка семян сахарной свеклы гаучо, 70 % с.п. (128 мл/пос.ед.). Надежно были защищены всходы при интоксикации их круизером 350 FS, 35 % т.к.с. (67 %) и ти-350, 60 % т.к.с. (67 %).

При опрыскивании всходов сахарной свеклы наибольшую эффективность действия против блошек обеспечивал парашют 450, 45 % мк.с. (0,75 л/га), которая на 7-й день после обработки составляла 60 %. Надежно были защищены всходы сахарной свеклы при опрыскивании их моспиланом, 20 % в.г. (100 г/га), актарой 25 WG, 25 % в.г. (100 г/га), флагманом,10 % к.э. (2,0 л/га) и принцем, 2,5 % к.э. (0,6 л/га), которые обеспечили эффективность действия против этих вредителей 52-56 %.

Капельное внесение при посеве сахарной свеклы инсектицида флагман, 10 % к.э. (3,0 л/га) в комбинации с обработкой семян хинуфуром, 40 % в.с. (25 мл/пос.ед) надежно защищало всходы сахарной свеклы от блошек и не влияло на численность полезной ентомофауны.

Ключевые слова: свекловичные блошки, видовой состав, биологические особенности, защитные мероприятия по ограничению.

Polishvayko M. Biological substantiation of protection measures' of sugar beets against beet flea beetles under conditions of Central Forest-Steppe zone of Ukraine. - Manuscript.

The dissertation for a candidate degree by speciality 16.00.10 - Entomology. - National Agrarian University, Kiev, 2003.

The species composition, biological features and seasonal dynamics of quantity of the beet flea beetles are specified nowadays. In the beet-agrobiocoenosis 9 genus of the flea beetles are revealed. Among those Сhaetocnema соncinna Marsh., dominated, a part of which in the accounts made up 95 % of above mentioned.

It has been established, that in cold weather the invading of plantations by beet flea beetles can linger over for two weeks. In such situation the preplanting treatment of sugar beets' seeds by insecticides is necessary to supplement by spraying, as for the time of invading of plants of culture by beet flea beetles, they cause appreciable damage.

The evaluation of 30 stability modern varieties and biotypes of sugar beet to beet flea beetles is carried out. To find out essential reduction of injuring of plants was not possible during the experiment.

The influence of agrotechnical measures on injury of sugar beet by flea beetles is investigated. An after-action of different doses of fertilizings has not caused decrease injuring of plants by these pests. It has been established, that with regulation of a mineral feeding of sugar beet it is possible to reach some indemnification of damages caused by flea beetles. An optimum dose of fertilizings for sugar beet is N80 Р100 К100 + 30 t/h of a manure.

The effectiveness of action of insecticides for treatment of seeds and spraying of sugar beet against these pests has been investigated. The greatest effectiveness of action against flea beetles in a phase “1-st pair of leaves ” (75 %) was supplied with Gaucho, 70 % w.p. The plants were reliably protected at plots with Kruiser 350 FS (67 %) and Ti-350, 60 % f.s. (67 %).

While spraying plants of sugar beet, the greatest effectiveness of action against flea beetles was received on plots with a Parachute 450, 45 % s.e., which on the 7-th day after spraying made up 60 %. The plants of sugar beet were reliably protected at spraying them by Mospilan, 20 % s.p., Actara 25 WG, 25 % w.g., Flagman, 10 % e.c. and Prince, 2,5 % e.c., which have provided the effectiveness of action against these pests 52-56 %.

Dropped using an insecticide Flagman, 10 % e.c. in a combination with Chinufur, 40 % w.c. while sowing sugar beet reliably protected plants of sugar beet against flea beetles and did not influence number of entomofauna.

Key words: beet flea beetles, species composition, biological features, control measures.

Размещено на Allbest.ru