Ефективність дії фунгіцидів та їх композицій проти коренеїда сходів цукрових буряків у центральному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 633.63:632.952

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ ФУНГІЦИДІВ ТА ЇХ КОМПОЗИЦІЙ ПРОТИ КОРЕНЕЇДА СХОДІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ У ЦЕНТРАЛЬНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 - фітопатологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КІСЛІЦИНА НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН протягом 1999-2002 рр.

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук, професор

САБЛУК Василь Трохимович, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор Положенець віктор Михайлович, Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри селекції та фітомедицини

кандидат біологічних наук, доцент Колодійчук Василь Дмитрович, Білоцерківський державний аграрний університет, доцент кафедри захисту рослин коренеїд буряк фунгіцид насіння

Провідна установа - Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва, кафедра фітопатології, Міністерство аграрної політики України, м. Харків

Захист дисертації відбудеться “12“ грудня 2003 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус № 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ - 41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус № 4, кімната 41

Автореферат розісланий “11“ листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Мороз М.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасна технологія вирощування цукрових буряків ґрунтується на сівбі насінням з розрахунку на кінцеву густоту рослин. Зрідження посівів через ураження сходів коренеїдом призводить до зменшення густоти рослин і, як наслідок, недобору урожайності коренеплодів та погіршення їх технологічної якості. Особливу загрозу сходам цукрових буряків завдає це захворювання в умовах достатнього зволоження Центрального Лісостепу України, де в окремі роки його поширеність становить 56-65%. Зменшення ураженості рослин коренеїдом досягається у разі обробки насіння цукрових буряків фунгіцидами. Проте за сприятливих умов для розвитку патогенів навіть при протруюванні насіння хімічними препаратами спостерігається значне зрідження сходів. Це пов'язано з тим, що хворобу спричиняють багато видів шкідливих мікроорганізмів, а сучасні фунгіциди не спроможні повною мірою призупинити розвиток збудників коренеїда.

Одним із способів підвищення ефективності хімічних препаратів проти коренеїда сходів є застосування їх у різних композиціях. Це дозволяє розширити спектр їх дії проти збудників коренеїда та подовжити тривалість захисної дії. Тому вивчення ефективності дії фунгіцидів, як окремо, так і при сумісному їх застосуванні проти різних видів патогенних мікроорганізмів є досить актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано протягом 1999-2002 рр. на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції і в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН згідно з тематичним планом “Цукрові буряки”. Реєстраційний номер на 1996-2000 рр. - 0196U012876 та на 2001-2005 рр. - 0101U001246.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було уточнення видового складу збудників коренеїда на насінні та проростках цукрових буряків у Центральному Лісостепу України для удосконалення способів застосування фунгіцидів і підвищення ефективності їх дії проти збудників хвороби.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- уточнення видового складу збудників коренеїда на насінні та проростках цукрових буряків у зоні Центрального Лісостепу України;

- визначення спектру дії фунгіцидів проти основних збудників коренеїда та вивчення можливості підвищення їх ефективності при застосуванні у композиціях;

- дослідження тривалості захисної дії окремих фунгіцидів та їх композицій проти збудників хвороби;

- встановлення найефективніших проти коренеїда сумішей фунгіцидів для протруювання насіння цукрових буряків та норми їх витрати;

- вивчення впливу обробки насіння композиціями фунгіцидів на ріст, розвиток та продуктивність цукрових буряків;

- оцінка економічної ефективності використання композицій фунгіцидів для протруювання насіння цукрових буряків.

Об'єкт дослідження: цукрові буряки, коренеїд сходів цукрових буряків, фунгіциди та їх композиції.

Предмет дослідження: дія фунгіцидів та їх композицій проти збудників коренеїда цукрових буряків.

Методи дослідження: лабораторний - для мікологічного аналізу насіння та уражених коренеїдом проростків цукрових буряків, визначення енергії проростання і схожості насіння; польовий - для встановлення ефективності дії фунгіцидів та їх композицій проти коренеїда, впливу препаратів на ріст, розвиток і продуктивність цукрових буряків; математично-статистичний - для оцінки вірогідності отриманих результатів, виявлення залежності між показниками, що досліджували; розрахунково-порівняльний - з метою визначення економічної ефективності застосування композицій фунгіцидів для обробки насіння цукрових буряків.

Наукова новизна одержаних результатів. Уточнено видовий склад збудників коренеїда на насінні та уражених рослинах цукрових буряків в умовах Центрального Лісостепу України. Зокрема підтверджено, що домінуючими збудниками хвороби є гриби роду Fusarium Link та Aphanomyces cochlioides Drechs.

Встановлено, що окремі фунгіциди проявляють високу активність лише проти певного виду патогенів, інші ж - проти декількох. Так, тачигарен ефективно захищає рослини від ураження видами Fusarium spp. Link, Aphanomyces cochlioides Drechs та Phoma betae Fr.; сульфокарбатіон К - Pythium ultimum Trow. та Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh.; превікур - Pythium ultimum Trow.; апрон XL - Phoma betae Fr., Pythium ultimum Trow., Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh. Найвища фунгістатична активність проти збудників коренеїда цукрових буряків відзначена при використанні композицій препаратів. Так, при сумісному застосуванні тачигарену з сульфокарбатіоном К у повних нормах витрати (9 г/п.о. + 6 г/п.о.) ефективність дії проти цієї хвороби була відповідно на 17,1% та 47,9% більшою, ніж при використанні цих препаратів окремо.

Доведено, що при поєднанні окремих протруйників тривалість захисної дії проти коренеїда подовжується. Так, композиція тачигарену з превікуром та тачигарену з сульфокарбатіоном К захищала сходи від хвороби впродовж чотирьох тижнів, дія ж сульфокарбатіону К та превікуру, взятих окремо, тривала лише два-три тижні.

Вперше встановлено, що при обробці насіння цукрових буряків композицією тачигарену з превікуром у половинних нормах витрати (4,5 г/п.о. - 3 мл/п.о.) забезпечується вища ефективність щодо зниження поширеності коренеїда на посівах цукрових буряків порівняно з сумарним ефектом використання цих препаратів окремо.

Практичне значення одержаних результатів. При застосуванні для обробки насіння цукрових буряків композиції захисно-стимулюючих речовин до складу якої входить суміш фунгіцидів тачигарену, 70% з. п. з сульфокарбатіоном К, 90-95% п. або тачигарену, 70% з. п. з превікуром 607 СЛ, 70% в. р. забезпечується найвища ефективність дії проти коренеїда, яка перевищує 55%, а урожайність коренеплодів підвищується на 5,9-6,5 т/га.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно розроблено схему дослідів, проведено лабораторні, польові дослідження, математичне опрацювання одержаних результатів, сформульовано висновки і пропозиції виробництву. Публікації виконано самостійно та у співавторстві.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень оприлюднено на: звітних науково-технічних конференціях Луганського державного аграрного університету (2000, 2002), науковій конференції “Селекція, насінництво і технологія вирощування цукрових буряків та інших культур бурякової сівозміни” (Київ - 2000), засіданнях методичної ради Інституту цукрових буряків (1999-2002), науково-методичній нараді спеціалістів з захисту рослин Інституту цукрових буряків та мережі його дослідно-селекційних станцій (2000-2002).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 7 у фахових виданнях та одержано три патенти на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 162 сторінках машинописного тексту, містить 24 таблиці, 19 рисунків, 8 додатків. Список використаної літератури включає 234 найменувань, у т.ч. 68 - іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Огляд літератури

На основі узагальнення даних літературних джерел висвітлено історію захисту сходів цукрових буряків від коренеїда при обробці насіння фунгіцидами. Показано шкодочинність цієї хвороби, описано склад і біологічні особливості збудників коренеїда, а також ефективність дії хімічних препаратів проти патогенів. Аналіз досліджуваних питань засвідчує, що коренеїд цукрових буряків зумовлюється комплексом шкідливих мікроорганізмів, а існуючі препарати не достатньо пригнічують розвиток всього спектру патогенних видів. Тому для підвищення ефективності протруйників у захисті сходів цукрових буряків від коренеїда було намічено вивчити доцільність використання композицій фунгіцидів з метою розширення діапазону їх захисної дії.

2. Методика та умови проведення досліджень

Дослідження проводили на Уладово-Люлинецькій дослідно-селекційній станції (УЛДСС) і в лабораторії захисту цукрових буряків від шкідників та хвороб Інституту цукрових буряків УААН протягом 1999-2002 рр. Визначення видового складу збудників коренеїда цукрових буряків проводили за методикою Д.Л. Тверського (1955). Насіннєву мікофлору визначали згідно методики Г.С. Слишко (1971). Енергію проростання та лабораторну схожість насіння визначали шляхом пророщування на фільтрувальному папері згідно з ДСТУ 2292-93 (ГОСТ 22617.2-94). Дослідження впливу фунгіцидів та їх композицій на розвиток коренеїда сходів і продуктивність цукрових буряків проводили за загальноприйнятою методикою для цукрових буряків (Київ, ВНИС, 1986; Трибель С.О. та ін., 2001). При обліках ураженості сходів коренеїдом користувались методикою В.М. Шевченка (1959). Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали шляхом однофакторного та двофакторного дисперсійного аналізу даних польового досліду (Доспехов Б.А., 1979; Літтл Т., Хиллз Ф., 1981).

У дослідженнях використовували фунгіциди апрон XL 350 FS, т. к. с., превікур 607 СЛ, 70% в. р., сульфокарбатіон К, 90-95% п. і тачигарен, 70% з. п. Насіння цукрових буряків гібрида Український ЧС 70 обробляли фунгіцидами та їх композиціями на фоні інсектициду фурадан, 35% т.п. - 55 мл/п.о.

3. Ураженість цукрових буряків збудниками коренеїда

Нами підтверджено, що сходи цукрових буряків у зоні достатнього зволоження Центрального Лісостепу України уражуються переважно видами Fusarium spp. Link, Aphanomyces cochlioides Drechs, Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh., Pythium ultimum Trow. та Phoma betae Fr. При цьому, домінуюче положення займають види роду Fusarium Link та Aphanomyces cochlioides Drechs.

З уражених коренеїдом рослин цукрових буряків протягом 1999-2001 рр. було виділено 7 видів роду Fusarium: F. oxysporum (Schlecht.) Shyd. et Hans., F. culmorum (W. G. Sm.) Sacc., F. solani (Mart.) App. Et Wr., F. sambucinum Fuck., F. gibbosum App. et Wr. emend Bilai, F. sporotrichiella nom. Nov. Bilai та F. javanicum Koord.

4. Ефективність фунгіцидів та їх композицій при знезаражуванні насіння цукрових буряків

Відомо, що у розвитку коренеїда сходів беруть участь мікроорганізми, які знаходяться у ґрунті та на насінні цукрових буряків. Тому для зменшення ураження рослин цією хворобою необхідно забезпечити ефективне знезаражування посівного матеріалу.

Результати досліджень свідчать, що при використанні фунгіцидів для протруювання насіння цукрових буряків істотно знижується його зараженість мікроорганізмами. Так, через 3 доби після закладки посівного матеріалу на середовище Чапека кількість насінин, навколо яких спостерігався розвиток грибів, у варіантах з фунгіцидами була на 25,5-38,8% меншою порівняно з контролем (табл. 1). Більший ефект отримано при застосуванні тачигарену, де уражених грибами насінин було на 10% менше, ніж у варіанті з сульфокарбатіоном К, та відповідно на 13,3% і 10,1% - з превікуром та апроном XL.

При сумісному застосуванні препаратів відмічено підвищення їх ефективності. Так, при обробці насіння цукрових буряків композицією тачигарену з апроном XL у половинних нормах витрати ураженість його грибами знижувалася відповідно на 11,8% та 1,7% порівняно з використанням апрону XL та тачигарену окремо. При застосуванні тачигарену з превікуром у половинних нормах витрати з насіння було виділено на 14,5% і 1,2% менше грибів, ніж у варіанті з превікуром і тачигареном окремо.

Таблиця 1 Наявність мікофлори на насінні цукрових буряків після обробки фунгіцидами та їх композиціями, ІЦБ, гібрид Український ЧС 70 (середнє за 2000-2001 рр.)

Через 10 діб після закладки посівного матеріалу на поживне середовище розвиток грибів спостерігали навколо кожної необробленої фунгіцидами насінини. При використанні ж фунгіцидів та їх композицій наявність грибів на насінні цукрових буряків знижувалася на 26,1-56,9%. Посилення фунгістатичної дії препаратів відзначали при сумісному застосуванні тачигарену з сульфокарбатіоном К у половинних нормах витрати. У цьому варіанті насіння, де спостерігали розвиток грибів, було 43,1%, що на 8% і 30,8% менше, ніж при застосуванні відповідно тачигарену та сульфокарбатіону К окремо. Таку закономірність в розвитку мікроміцетів відзначено і при використанні композиції тачигарену з превікуром.

Фунгіциди проявляли різний вплив на насіннєву інфекцію. Протягом 1999-2001 рр. з насіння цукрових буряків виділено 14 видів грибів, що належать до 11 родів. Серед збудників коренеїда домінували такі: Alternaria alternata (Fr.) Keissl. та Fusarium spp. Link, значно менше зустрічали види Phoma betae Fr. та Rhizoctonia solani Kuhn.

Проти видів роду Fusarium Link високу фунгістатичну дію проявляв сульфокарбатіон К (табл. 2). При протруюванні насіння цукрових буряків композиціями препаратів спостерігали підвищення їх фунгістатичної активності стосовно грибів цього роду. Так, при обробці насіння сумішшю тачигарену з превікуром та тачигарену з сульфокарбатіоном К у повних та половинних нормах витрати, а також сумішшю тачигарену з апроном XL у повних нормах зараженість насіння фузаріями знижувалася на 10,6-12,8% порівняно з контролем.

Таблиця 2 Видовий склад збудників коренеїда на насінні цукрових буряків після його обробки фунгіцидами та їх композиціями, ІЦБ, лабораторний дослід (середнє за 2000-2001 рр.)

*- Примітка: у групу “інші” була віднесена супутня збудникам коренеїда мікофлора

Крім того, композиції фунгіцидів значно зменшували зараженість насіння видами Rhizoctonia solani Kuhn., Phoma betae Fr. та A. alternata (Fr.) Keissl.

5. Розвиток коренеїда цукрових буряків при обробці насіння фунгіцидами та їх композиціями

Результати досліджень свідчать, що при використанні фунгіцидів для обробки посівного матеріалу цукрових буряків поширеність коренеїда знижується на 12,6-23,5%. При цьому найвищу ефективність захисної дії відзначено у варіанті з тачигареном, де ураженість хворобою була на 6,3-10,9% меншою, ніж при застосуванні інших препаратів.

При протруюванні насіння цукрових буряків композиціями фунгіцидів ефективність їх захисної дії проти коренеїда посилюється, що узгоджується з даними Р.Ф. Пшеничук (1997). Так, при використанні тачигарену у суміші з сульфокарбатіоном К у повних нормах витрат ураженість рослин хворобою зменшувалася на 34,1% порівняно з контролем, на 21,5% - з сульфокарбатіоном К та на 10,6% - з тачигареном (табл. 3). Високу ефективність відзначено і при поєднанні тачигарену з превікуром у половинних нормах витрат. Поширеність коренеїда на посівах цукрових буряків при використанні цієї суміші була на 5% та 14,3% меншою, ніж при використанні цих препаратів окремо. Композиція тачигарену з апроном XL істотно зменшувала ураженість рослин збудниками хвороби лише при застосуванні цих фунгіцидів у рекомендованих нормах, а при зниженні витрати препаратів удвічі ефективність була на 9,8% меншою.

Таблиця 3 Ураженість рослин цукрових буряків коренеїдом після протруювання насіння фунгіцидами та їх композиціями, УЛДСС, 1999-2001 рр. (фаза першої пари листків)

Двофакторним дисперсійним аналізом даних встановлено, що на розвиток коренеїда цукрових буряків істотно впливають погодні умови весняного періоду. Однак, розвиток хвороби на посівах культури більшою мірою залежав від ефективності дії препаратів (рис.1). Так, частка впливу досліджуваних варіантів з використанням різних фунгіцидів та їх композицій на ступінь розвитку коренеїда становила 54%, тоді як частка фактору взаємодії між погодними умовами і впливом фунгіцидів та їх композиції - лише 16%.

Порівнянням середніх значень ефективності дії фунгіцидів та їх композицій на розвиток коренеїда за допомогою багаторангового критерію Дункана встановлено, що стабільніший захисний ефект за різних погодних умов відзначено у варіантах з обробкою насіння цукрових буряків композиціями фунгіцидів. Найвища ефективність дії проти коренеїда проявлялася при поєднанні тачигарену з сульфокарбатіоном К та тачигарену з превікуром. Саме при використанні цих сумішей вона становила 55,5-71,2%.

Спектр дії на збудників коренеїда різних фунгіцидів неоднозначний. Тачигарен ефективно захищав сходи цукрових буряків від ураження такими видами збудників хвороб, як Fusarium spp. Link, Aphanomyces cochlioides Drechs та Phoma betae Fr.; сульфокарбатіон К - Pythium ultimum Trow. та Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh.; превікур - Pythium ultimum Trow.; апрон XL - Phoma betae Fr., Pythium ultimum Trow., Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh. (табл. 4). Водночас ці препарати при сумісному використанні суттєво розширюють спектр їх дії, тому захисний ефект проти хвороби значно підвищується.

Найвищу ефективність проти грибів роду Fusarium Link відзначено при обробці насіння композицією тачигарену з превікуром у повних нормах витрати. Ураженість рослин грибами цього роду була на 17,0% і 4,5% меншою, ніж при використанні відповідно превікуру та тачигарену.

Таблиця 4 Ураженість рослин цукрових буряків різними видами збудників коренеїда після обробки насіння фунгіцидами та їх композиціями, УЛДСС, 2000-2001 рр., (фаза першої пари листків)

* Примітка: крім збудників коренеїда з проростків цукрових буряків виділялася супутня мікофлора.

Найкращий захист рослин цукрових буряків від ураження грибом Aphanomyces cochlioides Drechs забезпечував тачигарен. Кількість уражених проростків цим патогеном не перевищувала 10%. На контролі вона становила 29,6% та 23,6-34,6% у інших варіантах. Значно стримувався розвиток цього агресивного збудника коренеїда і при застосуванні композиції тачигарену з сульфокарбатіоном К у повних нормах витрати та тачигарену з превікуром - у половинних, де ураженість цукрових буряків A. cochlioides Drechs була відповідно на 10,4% та 11,2% меншою, ніж на контролі.

Проти Pythium ultimum Trow. ефективними були композиції фунгіцидів у повних нормах витрати. Зменшення у два рази витрати тачигарену з превікуром та тачигарену з сульфокарбатіоном К призвело до зниження ефективності композицій стосовно цього патогену. Так, ураженість рослин P. ultimum Trow. становила відповідно 2,6% та 2,5%, що було на рівні використання тачигарену окремо.

Застосування препаратів у композиціях розширює спектр їх дії і стосовно гриба Phoma betae Fr.

Проте розвиток Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh відзначено у варіантах, де насіння протруювали тачигареном (4,2%) та превікуром (4,2%), а також сумішшю тачигарену з апроном XL у повних (2,3%) та тачигарену з сульфокарбатіоном К у половинних нормах витрати препаратів (4,9%).

Для визначення тривалості дії фунгіцидів та їх композицій на збудників коренеїда провели обліки уражених рослин у фазах: “вилочки” (через 14-15 днів після сівби), першої пари листків - (через 21-22 дня) та другої пари листків (через 27 днів після сівби) (рис. 2).

Встановлено, що при використанні сульфокарбатіону К та апрону XL для обробки насіння цукрових буряків уже у фазі першої пари листків знижується їх захисна дія проти коренеїда. Дія тачигарену була тривалішою, що зумовлено більш широким спектром фунгістатичної активності останнього.

При сумісному використанні фунгіцидів тривалість їх захисної дії проти збудників коренеїда подовжується. Так, високу ефективність у зниженні розвитку хвороби на посівах цукрових буряків відзначено при обробці насіння композиціями тачигарену з сульфокарбатіоном К та тачигарену з превікуром у повних та половинних нормах витрати препаратів. При їх застосуванні рослини були захищені від ураження збудниками коренеїда, починаючи від появи сходів культури до утворення рослинами другої пари листків, тобто тривалість дії цих композицій становила чотири тижні. Не встановлено посилення фунгістатичної дії проти коренеїда лише при використанні для обробки насіння суміші тачигарену з апроном XL у половинних нормах їх витрати.

6. Оптимізація витрати фунгіцидів при сумісному їх застосуванні для обробки насіння

Результати досліджень свідчать, що композиція із двох системних фунгіцидів тачигарену і превікуру забезпечує практично однакову ефективність захисної дії проти коренеїда цукрових буряків при використанні препаратів як у половинних, так і у повних нормах витрати. Тому для визначення оптимальної норми їх витрати у композиціях вивчали ефективність сумісної дії тачигарену і превікуру при зменшенні витрати кожного з них у межах від 100% до 30% (табл. 4).

Таблиця 4 Ефективність сумісної дії тачигарену з превікуром у різних нормах витрати проти коренеїда цукрових буряків, ІЦБ, УЛДСС, 2000-2002 рр. (фаза першої пари листків)

При обробці насіння цукрових буряків композицією тачигарену з превікуром у різних нормах витрати поширеність коренеїда на посівах цукрових буряків знижувалася на 11,0-21,7% порівняно з контролем та на 6,4-17,1% порівняно з використанням превікуру окремо. Навіть при зменшенні витрати цих фунгіцидів у суміші до 50% і 40% від рекомендованих норм спостерігали зниження поширеності коренеїда відповідно на 21,7 і 17,9% та ступеня розвитку хвороби на 12,6 і 11,1% порівняно з контролем. Зазначені композиції за ефективністю не поступалися варіанту, де препарати поєднували у рекомендованих нормах, а витрати фунгіцидів при цьому зменшували удвічі.

Найкращий захист посівів забезпечувала композиція тачигарену з превікуром у половинних проти рекомендованих нормах витрат. Поширеність коренеїда була на 21,7% меншою, ніж на контролі, та відповідно на 16,7% і 4,6% - ніж при застосуванні тачигарену і превікуру окремо. Отже, сумарний ефект тачигарену та превікуру дорівнював 21,3%, а ефективність дії композиції цих препаратів у половинних нормах витрати на 0,5% перевищувала дію її окремих компонентів. Це дає підставу вважати, що за такого співвідношення цих фунгіцидів проявляється синергічний ефект.

7. Вплив обробки насіння композиціями фунгіцидів на ріст, розвиток та продуктивність цукрових буряків

Відомо, що хімічні препарати, які використовуються для протруювання насіння, впливають на фізіологічні та біологічні процеси, що проходять у рослині. При обробці насіння цукрових буряків фунгіцидами та їх композиціями спостерігається незначне зниження енергії проростання, але на схожість насіння істотного впливу не встановлено (рис.3).

Деяка негативна дія фунгіцидів на схожість насіння цукрових буряків відзначена лише у варіантах з сульфокарбатіоном К та превікуром. Проте при використанні для обробки насіння фунгіцидів та їх композицій польова схожість підвищувалася на 2,8-22,1%.

Фунгіциди та їх композиції при обробці ними насіння цукрових буряків не впливали істотно і на масу рослин у фазі першої пари листків (F_ф < F_т). Водночас відзначена тенденція збільшення цього показника на 1,1-10,6 г при використанні композицій препаратів.

Ураженість сходів коренеїдом істотно впливає на продуктивність цукрових буряків, насамперед із-за зменшення густоти рослин. Так, між густотою рослин перед збиранням коренеплодів і кількістю уражених хворобою проростків у фазі першої пари листків встановлена тісна негативна кореляційна залежність (r= -0,85). Найбільша густота рослин цукрових буряків (92,6-95,8 тис. шт/га) та найменша ураженість рослин коренеїдом (20,8-28,1%) відзначена при використанні для обробки насіння композицій тачигарену з сульфокарбатіоном К у повних і половинних нормах витрати, а також тачигарену з превікуром у половинних нормах витрати (рис. 4).

Однак, шкодочинність коренеїда проявлялася не лише у зрідженні посівів. Між урожайністю цукрових буряків і ступенем розвитку коренеїда встановлена середня негативна кореляційна залежність (r= -0,6). На варіантах з використанням фунгіцидів та їх композицій для обробки насіння цукрових буряків урожайність коренеплодів була вищою на 3,8-6,5 т/га порівняно з контролем. При протруюванні насіння композиціями тачигарену з превікуром та тачигарену з сульфокарбатіоном К у повних та половинних нормах витрати підвищення урожайності коренеплодів становило 5,9-6,5 т/га (табл. 5).

Таблиця 5 Продуктивність цукрових буряків при обробці насіння фунгіцидами та їх композиціями, УЛДСС (середнє за 1999-2001рр.)

На цукристість коренеплодів фунгіциди та їх композиції, що використовували для обробки насіння цукрових буряків, істотно не впливали (F_ф < F_т). Певне підвищення цукристості (0,2-0,4%) спостерігали при застосуванні для цієї мети композицій тачигарену з сульфокарбатіоном К у повних, а також тачигарену з превікуром та тачигарену з апроном XL у половинних нормах витрати препаратів.

Отже, як окремі фунгіциди, так і їх композиції сприяли підвищенню урожайності коренеплодів та їх цукристості, що, відповідно, збільшувало валовий збір цукру з гектара посіву. Зокрема, у варіантах з застосуванням композицій фунгіцидів у повних, а також композиції тачигарену з превікуром у половинних нормах витрати, збір цукру становив 7,2-7,4 т/га, що на 1,1-1,3 т/га більше порівняно з контролем.

8. Економічна ефективність використання композиції тачигарену з превікуром для обробки насіння цукрових буряків

При застосуванні для обробки насіння цукрових буряків композиції тачигарену з превікуром (4,5 г/п.о + 3,0 мл/п.о) затрати на обробку насіння зменшилися на 4,86 грн/га (21,7%) порівняно з використанням тачигарену окремо (9 г/п.о). За рахунок кращого захисту сходів цукрових буряків від застосування цієї композиції фунгіцидів досягнуто збільшення урожайності коренеплодів на 2,5 т/га. Це дало змогу отримати у варіанті з використанням тачигарену з превікуром на 359,95 грн./га більший прибуток, ніж при застосуванні тачигарену окремо, та підвищити рентабельність виробництва на 12,7%.

ВИСНОВКИ

Кислицина Н.В. Эффективность действия фунгицидов и их композиций против корнееда всходов сахарной свеклы в Центральной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению эффективности действия фунгицидов и их композиций, которые используют для обработки семян сахарной свеклы против корнееда всходов. Результаты исследований подтвердили, что в зоне достаточного увлажнения Центральной Лесостепи Украины проростки сахарной свеклы поражаются преимущественно видами Fusarium spp. Link, Aphanomyces cochlioides Drechs, Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh., Pythium ultimum Trow. и Phoma betae Fr. При этом основными возбудителями заболевания являются грибы рода Fusarium Link и Aphanomyces cochlioides Drechs.

Из пораженных корнеедом растений сахарной свеклы в течении 1999-2001 рр. было выделено 7 видов рода Fusarium: F. oxysporum (Schlecht.) Shyd. et Hans., F. culmorum (W. G. Sm.) Sacc., F. solani (Mart.) App. Et Wr., F. sambucinum Fuck., F. gibbosum App. et Wr. emend Bilai, F. sporotrichiella nom. Nov. Bilai и F. javanicum Koord.

Из семян сахарной свеклы выделено 14 видов грибов, которые принадлежат к 11 родам. Среди возбудителей корнееда доминировали Alternaria alternata (Fr.) Keissl. и Fusarium spp. Link, гораздо меньше встречались виды Phoma betae Fr. и Rhizoctonia solani Kuhn.

Установлено, что отдельные фунгициды проявляют высокую активность только против одного вида патогенов, а некоторые - против нескольких. Так, тачигарен эффективно защищал всходы сахарной свеклы от поражения видами Fusarium spp. Link, Aphanomyces cochlioides Drechs та Phoma betae Fr.; сульфокарбатион К - Pythium ultimum Trow. та Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh.; превикур - Pythium ultimum Trow.; апрон XL - Phoma betae Fr., Pythium ultimum Trow., Rhizoctonia aderholdii (Ruhl.) Kolosh. При использовании композиций препаратов расширялся спектр фунгистатической активности, что усиливало их защитное действие против возбудителей корнееда сахарной свеклы. При использовании композиции тачигарена с сульфокарбатионом К в полных нормах расхода (9 г/п.о. + 6 г/п.о.) эффективность действия против этой болезни была соответственно на 17,1% и 47,9% больше, чем при использовании этих препаратов отдельно.

Защитное действие композиций фунгицидов зависит от эффективности препаратов, что входят в их состав, а также от норм их расхода. При использовании тачигарена с сульфокарбатионом К наивысший эффект против этой болезни получено при применении препаратов в полных нормах их расхода, а тачигарена с превикуром - в половинных.

Композиция тачигарена с превикуром в половинных нормах расхода препаратов обеспечила большую эффективность в снижении распространенности корнееда в сравнении с суммарным эффектом отдельно взятых компонентов, что дает возможность оценить совместное действие этих препаратов как синергичное.

Установлено, что отдельные композиции фунгицидов обеспечивают большую продолжительность защитного действия против корнееда в сравнении с большинством препаратов. Композиции тачигарена с превикуром и тачигарена с сульфокарбатионом К защищают всходы сахарной свеклы от корнееда в течение четырех недель, а сульфокарбатион К и превикур отдельно - соответственно в течение двух и трех недель.

Усиление защитного действия препаратов при использовании их в смесях обуславливает и повышение продуктивности культуры. Между густотой растений сахарной свеклы перед уборкой корнеплодов и количеством пораженных проростков корнеедом в фазе первой пары листков установлена тесная обратная корреляционная зависимость (r= -0,85). Большая густота (92,6-95,8 тыс. шт/га) и меньшая распространенность корнееда (20,8-28,1%) отмечена в вариантах с использованием тачигарена и композиций тачигарена с сульфокарбатионом К как в полных, так и в половинных нормах расхода, а также тачигарена с превикуром - в половинных.

Между урожайностью сахарной свеклы и степенью развития корнееда установлена средняя обратная корреляционная зависимость (r= -0,6). После обработки семян композициями фунгицидов урожайность корнеплодов сахарной свеклы повышалась на 5,9 - 6,5 т/га по сравнению с контролем.

Ключевые слова: сахарная свекла, корнеед всходов, возбудители болезни, обработка семян, фунгициды, композиции.

SUMMARY

Kislitsyna N.V. Efficiency of action of fungicides and their compositions against black leg disease of sugar beet seedlings in the Central Forest Steppe zone of Ukraine. - A Manuscript.

A thesis for obtaining the scientific degree of the candidate of agricultural sciences for speciality 06.01.11. - phytopathology. The National Agrarian University, Kyiv, 2003.

The thesis deals with the efficiency of action of fungicides and their compositions against black leg of sugar beet seedlings in the Central Forest Steppe zone of Ukraine. It was established that when treating sugar beet seed with a composition of fungicides the spectrum of their action against causative agents became much broader and they guaranteed a considerable reduction of damage of seedlings. Moreover, mixtures of the chemical provide a longer protective action against the disease than most of the fungicides used separately.

The highest efficiency of action (55.5 - 71.2%) against black leg was shown by the combination of tachigaren with sulfocarbathion K and tachigaren with previcur. The composition of tachigaren with previcur used at half - rates (4.5 g/u - 3 ml/u) for treatment of sugar beet seed guarantees a more efficient limitation of black leg spreading on sugar beet stands than summary effect of the use of these formulations used separately.

Key words: sugar beet, black leg of seedlings, disease causative agents, seed treatment, fungicides, composition.

Размещено на Allbest.ru