Порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напрямку продуктивності

На основі проведених дослідів, за результатами опоросів дана характеристика репродуктивних якостей свиноматок, які наведені в табл. 2.

Як свідчать дані табл. 2 багатоплідність свиноматок становила від 10,1 поросяти у полтавської м'ясної до 8,9 у великої чорної порід, що на 14,4% менше. Велика біла порода, за даним показником займала проміжне значення - 9,9 поросяти. У тварин великої чорної породи не виявилося мертвонароджених поросят, тоді як у полтавської м'ясної таких було 7 %, а великої білої 2,9 %.

При цьому слід відмітити, що за величиною середнього показника великоплідності у піддослідних порід значної різниці не визначено і вона коливалася від 1,28 кг у великої чорної до 1,20 кг у полтавської м'ясної порід.

В оцінці репродуктивних якостей свиноматок поряд з багатоплідністю та великоплідністю важливою господарсько-корисною ознакою, яка відіграє важливу роль у вирощуванні здорового молодняку, є молочність. В наших дослідженнях значної різниці в показниках молочності свиноматок не виявлено. Вона становила від 49,9 кг у великої білої породи до 51,3 кг у полтавської м'ясної. Середня маса гнізда в 21 день у тварин великої чорної породи дорівнювала 50,5 кг. Маса гнізда поросят при відлученні вважається одним з основних критеріїв репродуктивної здатності свиноматок. В наших дослідженнях середня жива маса гнізда в 45 днів становила 98,8 кг у великої чорної, 102,0 кг великої білої та 102,8 кг полтавської м'ясної порід, а середня жива маса одного поросяти була відповідно: 11,7 кг; 12,1 кг та 12,0 кг.

Що ж до збереження поросят то у великої чорної породи цей показник дорівнював 95,2 %, великої білої 85,5 % і полтавської м'ясної 84,5 %. Різниця за відсотками збереження між породами була статистично вірогідною (р < 0,05).

Між живою масою поросят при народженні та збереженістю приплоду встановлено позитивний кореляційний зв'язок з коефіцієнтами 0,70 для великої білої, 0,63 великої чорної та 0,20 полтавської м'ясної порід.

Оціночний індекс відтворювальної здатності свиноматок великої білої породи становив 37,4, великої чорної - 35,5 та полтавської м'ясної - 37,3.

Оцінка росту і розвитку піддослідного молодняку. Кращими показниками на вирощуванні характеризувався молодняк великої білої породи (середньодобовий приріст 443 г, затрати кормів на 1 кг приросту 5,88 корм. од.; вік досягнення живої маси 100 кг - 247 днів), а самими низькими великої чорної породи відповідно: 413 г; 5,94 корм. од. та 253 дні. Свині полтавської м'ясної породи в даному випадку займали проміжне положення: 420 г; 5,81 корм. од. і 255 днів.

Для більш детального порівняння процесів росту і розвитку піддослідних тварин було вивчено зміни їх лінійних промірів.

Найбільшу довжину тулуба 127,7 см мали свині полтавської м'ясної, висоту в холці 65,2 см - великої білої і обхват грудей 109,2 см - великої чорної порід. Всі показники промірів відповідали мінімальним вимогам стандарту не менше І класу. Аналіз зміни живої маси та лінійних промірів у тварин різних генотипів протягом вирощування свідчить про те, що інтенсивність росту залежить від їх породних особливостей та реального ступеня рівня реалізації господарсько-корисних ознак. За період вирощування вищі показники продуктивності проявили тварини великої білої та полтавської м'ясної порід у порівнянні з аналогами великої чорної.

Відгодівельні якості свиней різних порід. Для проведення контрольної відгодівлі були за принципом аналогів створені піддослідні групи по 12 голів молодняку кожної з порід. Здійснювали її згідно методичних рекомендацій проведення контрольної відгодівлі.

Індивідуальне зважування тварин здійснювали щомісяця. Прижиттєву оцінку розвитку м'ясо-сальних якостей свиней проводили вимірюванням товщини шпику на рівні 6-7 грудних хребців при досягненні ними живої маси 100 кг.

Відгодівельні якості тварин оцінювали за такими показниками:

середньодобовий приріст, г;

вік досягнення живої маси 100 кг, днів;

витрати кормів на 1 кг приросту за період відгодівлі, корм. од.

По закінченню контрольної відгодівлі було проведено контрольний забій для визначення їх м'ясо-сальних якостей та дослідження фізико-хімічних властивостей продуктів забою.

Відгодівельні якості піддослідних генотипів наведені в табл. 3.

Таблиця 3 - Відгодівельні якості піддослідних тварин, М±m

За одержаними даним (табл. 3) середньодобові прирости у тварин великої білої породи становили 521 г, полтавської м'ясної 510 г і великої чорної 502 г. Затрати кормів на одиницю приросту складали відповідно: 4,58; 4,82 і 4,86 кормової одиниці.

Відмічено, що за всіма показниками продуктивності, крім товщини шпику прижиттєвого проміру, різниця між молодняком різних порід була статистично не вірогідна. Що стосується товщини шпику, то полтавська м'ясна порода мала самий нижчий показник 25,5 мм, що відповідно: на 6,5 та 9,75 мм менше, ніж у аналогів інших порід (р < 0,05).

Забійні та м'ясо-сальні якості тварин різних генотипів. При проведенні контрольного забою, користувалися методичними рекомендаціями згідно яких враховували такі показники:

живу масу тварин перед забоєм, кг;

масу парної туші, кг;

довжину туші, см;

товщину шпику на рівні 6-7 грудних хребців, мм;

площу “мґязового вічка”, см²;

масу задньої третини півтуші, кг;

забійний вихід, %.

Контрольний забій та обвалка туш свиней різних порід показали, що забійні та м'ясні якості в основному відповідають їх напрямку продуктивності (табл. 4).

Таблиця 4- Забійні та м'ясні якості свиней різних генотипів, Мm

При цьому більшою довжиною туші характеризувалися свині полтавської м'ясної породи-92,03,46 см, але достовірної різниці у порівнянні з іншими генотипами не було. Істотно більша різниця була відмічена за товщиною шпику. Якщо в полтавської м'ясної породи він становив 28,8 мм, то у великої чорної та великої білої порід відповідно: 37,8 та 33,5 мм. Площа “м'язового вічка” у полтавської м'ясної була 36,1 см², що більше у порівнянні з великою чорною та великою білою породами на 9,4 та 8,8 см² відповідно (р<0,05).

Ці два показники свідчать про те, що піддослідні породи належать до свиней різного напрямку продуктивності. Саму більшу масу окосту 11,48 кг мали тварини полтавської м'ясної породи і переважали за цим показником велику чорну на 1 кг. Аналізуючи дані забійного виходу, слід відмітити, що він становив відповідно: 70,6; 68,7; 67,3 % у полтавської м'ясної, великої білої та великої чорної порід.

Більш глибоку і об'єктивну інформацію про м'ясо-сальні якості свиней різних генотипів можна одержати при аналізі морфологічного складу туш (табл. 5).

Так, в тушах тварин полтавської м'ясної породи м'яса містилося 61,5 %, що на 2,9 % більше ніж у великої білої та на 8,2 % у великої чорної. Коефіцієнт м'ясності в тварин даної породи становив 6,20 у порівнянні з 4,63 у великої білої та 4,74 у великої чорної. репродуктивний відгодівельний м'ясний свиня

Туші свиней полтавської м'ясної породи мали менший відсоток сала та кісток. Найбільшою осаленістю характеризувалися підсвинки великої чорної породи 35,4 %, які за даним показником переважали аналогів інших піддослідних генотипів на 6,7 - 7,2 %. У них співвідношення м'яса і сала в тушах становило 1:0,67 проти 1:0,49 і 1:0,46 відповідно у великої білої та полтавської м'ясної порід. Велика біла порода мала найбільше кісток в тушах (12,7 %).

Таблиця 5 - Морфологічний склад туш піддослідних генотипів при забої в 100 кг

В оцінці м'ясних якостей велике значення мають не тільки кількісні показники співвідношення м'яса, сала та кісток, а і їх харчова цінність. Якісна продукція забою в кінцевому підсумку є головним критерієм оцінки, як харчової, так і господарської цінності свиней. Дані аналізу фізико-хімічних властивостей м'яса наведені в табл. 6 та табл. 7.

Таблиця 6 - Фізико-хімічні властивості м'яса свиней різних генотипів, Мm

Встановлено, що активна кислотність м'яса у всіх генотипів була на однаковому рівні 5,55-5,59. За вологоутримуючою здатністю м'яса перевагу мали свині великої білої породи - 57,35 % у порівнянні з великою чорною - 54,05 %, та полтавською м'ясною - 55,08%.

Стосовно ніжності зауважимо, що самим ніжним було м'ясо полтавської м'ясної породи (10,5 сек.), воно ж мало найменші втрати при кулінарній обробці (21%).

Таблиця 7 - Хімічний склад м'яса тварин різних генотипів (%), Мm

Вміст вологи в дослідних зразках був на рівні від 72,19 до 74,06 %. Вищий відсоток сухої речовини був у м'ясі великої чорної породи (27,8 %). Вміст протеїну практично однаковий і коливався від 20,1% у великої чорної породи до 20,9% у великої білої. В той же час м'ясо великої чорної породи характеризувалося самим більшим вмістом жиру 4,87%, який перевищував показник великої білої породи на 2,34 % та полтавської м'ясної на 1,87% (р<0,05). Кальцію і фосфору в дослідних зразках всіх генотипів налічувалося практично однаково.

Фізіологічні досліди по перетравності кормів. Фізіологічний балансовий дослід було проведено методом груп за методикою Коваленка М.А. (1977). Було сформовано піддослідні групи по чотири голови аналогів кожної породи. Свиней утримували в спеціальних індивідуальних клітках, пристосованих для збору калу та сечі. Годівлю проводили два рази на добу сумішшю концентрованих кормів згідно норм годівлі відповідних вікових та вагових груп свиней.

Результати досліджень свідчать, що тварини всіх піддослідних генотипів мали порівняно високий коефіцієнт перетравності органічних та мінеральних компонентів корму (табл 8).

Разом з тим різниця у показниках коефіцієнта перетравності всіх поживних речовин корму між породами була статистично не вірогідною. Слід відмітити високий коефіцієнт перетравності клітковини у піддослідних тварин від 34,3 до 38,6 %.

Таблиця 8 - Коефіцієнти перетравності поживних речовин корму тваринами різних генотипів (% ), Мm

Коефіцієнти перетравності та засвоєння органічних і мінеральних складових раціонів були вищі у свиней великої білої та полтавської м'ясної порід, але значної статистично вірогідної різниці між тваринами піддослідних груп не спостерігалося.

В спеціальний зошит до таблиць протоколу візуальних спостережень заносили відповідні акти поведінки по кожній тварині.

Одержані результати досліджень, їх аналіз і статистична обробка матеріалів дали можливість зробити наступні висновки:

1.Свині трьох порід різного напрямку продуктивності - велика біла, велика чорна та полтавська м'ясна, що становлять понад 90 % генофонду України, характеризуються високими показниками продуктивності, які необхідно реалізувати в умовах практичного свинарства.

2.За першим опоросом свиноматки великої чорної породи мали багатоплідність 8,9 поросяти, великої білої 9,9 голови, та 10,1 полтавської м'ясної, при збереженні приплоду до 45 денного віку відповідно: 95,2 %, 85,5 % і 84,5 %. Жива маса одної голови великої білої породи при відлученні у 45 днів становила 12,1 кг, полтавської м'ясної - 12,0 кг і великої чорної породи - 11,7 кг. Визначений оціночний індекс відтворювальної здатності свиноматок для великої білої породи становив 37,4, великої чорної - 35,5 і полтавської м'ясної - 37,3.

3.На контрольній відгодівлі тварини великої білої породи проявили кращі показники відгодівельних якостей: 521 г середньодобового приросту, за 223 дні досягли живої маси 100 кг при затраті 4,58 кормової одиниці корму на 1 кг приросту. У тварин полтавської м'ясної породи дані показники становили відповідно: 510 г, 226 днів і 4,82 корм. од., а у великої чорної: 502 г, 229 днів і 4,86 кормової одиниці.

4.Забійні та м'ясні якості порід, які вивчалися при забої тварин живою масою 100 кг, відповідали їх напрямку та рівню продуктивності. Найбільшу довжину туші мали тварини полтавської м'ясної породи (92 см). Помітно різнилися підсвинки піддослідних порід за товщиною шпику: 28,8 мм у полтавської мґясної, 33,5 мм у великої білої та 37,8мм у великої чорної. Площа "м'язового вічка" відповідно становила: 36,1 см²; 27,3 см² і 26,7 см², а забійний вихід: 70,6; 68,7 і 67,3 відсотки.

5.За морфологічним складом туш, найвищий вихід м'яса був у полтавської мґясної породи (61,5 %), що на 2,9 % виявилось більше ніж у великої білої та на 8,2 % у великої чорної порід. Підсвинки великої чорної породи більше інших мали сала в тушах (35,4%) і за цим показником значно на 6,7 - 7,2 % переважали тварин великої білої та полтавської м'ясної порід .

6.Дослідженнями якості м'яса туш піддослідних підсвинків встановлено, що активна кислотність у всіх генотипів була на рівні 5,55-5,59. Вологоутримуюча здатність м'яса свиней великої білої породи становила 57,35 %, великої чорної 54,05 % і полтавської м'ясної 55,08 %. М'ясо тварин полтавської м'ясної породи було самим ніжним (10,5сек), воно ж мало і найменші втрати при кулінарній обробці (21,1 %). Найвищий відсоток сухої речовини зафіксовано у м'ясі великої чорної породи 27,8%. Вміст протеїну у тварин всіх порід встановлено практично однаковий 20,1-20,9%, а жиру більше інших було у великої чорної породи (4,87%).

7.Коефіцієнти перетравності та засвоєння органічних і мінеральних складових раціону були вищі у свиней великої білої і полтавської м'ясної порід, вони відповідали властивостям піддослідних генотипів, але значної статистично вірогідної різниці між породами не спостерігалося.

8.Найбільше часу перебували в пасивному стані (лежали та спали) тварини великої чорної породи (76,3 %), менше (69,6 %) великої білої. У підсвинків полтавської м'ясної породи даний показник становив 70,8 %. Решту часу вони стояли, рухалися, приймали корм, пили воду, виконували комфортні рухи. Сечовиділення у піддослідних порід проходило 9-10, а дефекація 5-6 разів на добу.

9.Прижиттєвою оцінкою динаміки росту сім'яників кнурів різних порід шляхом визначення їх об'єму встановлено, що найбільший об'єм сім'яників у вісім місяців мали тварини полтавської м'ясної породи - 525 см³, в той час, як у великої чорної - 483 см³ і великої білої 467 см³. За період вирощування від 4-х до 8-ми місячного віку жива маса кнурів збільшилася у 2,49, а їх сім'яники у 7,21 рази.

10.Дослідженнями якості спермопродукції встановлено, що кнури полтавської м'ясної породи, маючи найбільший об'єм сім'яників при найменшій живій масі (105 кг), виділяли рівну кількість сперми (128,5 мл) у порівнянні з іншими породами, але вона мала найвищу концентрацію (304,5 млн/мл). Жива маса дорослих кнурів полтавської м'ясної породи не мала позитивної кореляції з об'ємом їх сім'яників (-0,28), але останній мав тісний взаємозв'язок з об'ємом еякуляту (+0,80), концентрацією сперми (+0,31) та кількістю сперміїв в еякуляті (+0,69).

11.За зоотехнічними та економічними показниками кращими результатами характеризуються велика біла та полтавська м'ясна породи. Середня собівартість вирощування 1 кг живої маси по свинях піддослідних порід становила 7,98 гривні, ціна реалізації 10,17 гривні, рівень рентабельності 27,4 %. Чистий прибуток на одну тварину складав 173,43 гривні у великої білої, 169,73 гривні полтавської м'ясної і 167,10 гривні у великої чорної порід. В структурі собівартості живої маси на корми витрачалося 67,2 %, а на заробітну плату 14,6 % коштів.

Практичні рекомендації

1.З метою збільшення виробництва продукції свинарства, широко впроваджувати для чистопородного розведення породи різного напрямку продуктивності: велику білу, велику чорну і полтавську м'ясну в залежності від попиту для одержання свинини в необхідній кількості і відповідної якості.

2.В процесі селекції для раннього вибору кнурців проводити прижиттєве визначення об'єму їх сім'яників, починаючи з чотирьох місячного віку. Даний показник має тісний кореляційний зв'язок з кількістю та якістю спермопродукції.

Основні положення дисертації викладені в наступних роботах

1.Рибалко В.П., Висланько О.О. Порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напрямку продуктивності // Вісник аграрної науки. -2002. - №8. - С. 28-31.

2.Высланько А.А. Исследование взаимосвязи развития семенников хряков разных генотипов с качеством спермы //Вісник аграрної науки Причорномор'я. - 2002. - №3 (17). - С. 121-124.

3.Баньковська І.Б., Висланько О.О. М'ясна продуктивність свиней різних генотипів //Вісник Сумського національного аграрного університету. - 2002.- №6.- С. 245-246.

4.Висланько О.О. Прояв продуктивності та поведінка свиней різних генотипів в залежності від умов утримання //Вісник Полтавської державної аграрної академії.-2002. -№1.- С. 78-79.

5.Висланько О.О. Ефективність використання кормів свинями різних генотипів. //Вісник Полтавської державної аграрної академії.-2002. -№2-3.- С. 102-103.

Висланько О.О. Порівняльне вивчення репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напрямку продуктивності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01- розведення та селекція тварин. - Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, Полтава, 2003.

Дисертацію присвячено порівняльному вивченню репродуктивних, відгодівельних та м'ясних якостей свиней різного напрямку продуктивності: великої білої (універсального), великої чорної (сального), полтавської м'ясної (м'ясного) в аналогічних умовах годівлі та утримання. Проведено фізіологічні досліди по перетравності поживних речовин кормів. Викладені результати етологічних досліджень та визначення прижиттєвого об'єму сім'яників і їх взаємозв'язок з якістю спермопродукції.

Одержані дані репродуктивних властивостей свиноматок піддослідних порід, визначені показники продуктивності молодняку на вирощуванні та контрольній відгодівлі. Вивчено особливості перетравлення корму підсвинками різних порід, а також дані поведінки, умов утримання та якості спермопродукції. Встановлено, що свині великої білої та полтавської м'ясної порід переважали за більшістю показників аналогів великої чорної породи.

Ключові слова: порода, рівень продуктивності, якість спермопродукції, аналоги, розвиток, аналіз, ефективність, етологічні дослідження, кращі, гірші, годівля, утримання.

Высланько А.А. Сравнительное изучение репродуктивных, откормочных и мясных качеств свиней различного направления продуктивности. - Рукопись.

Диссертация на соискание учённой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01- разведение и селекция животных. - Институт свиноводства им.А.В.Квасницкого УААН, Полтава, 2003.

Диссертация посвящена сравнительному изучению репродуктивных, откормочных и мясных качеств свиней различного направления продуктивности: крупной белой (универсального), крупной чёрной (сального), полтавской мясной (мясной) в аналогичных условиях кормления и содержания. Проведены физиологические исследования по переваримости питательных веществ рациона. Изложены результаты этологических исследований и прижизненного определения объема семенников во взаимосвязи с качеством спермопродукции.

Исследованиями установлено, что многоплодие свиноматок составляло от 8,9 поросёнка в крупной чёрной породы до 10,1 поросёнка в полтавской мясной. Крупная белая занимала промежуточное значение 9,9 поросёнка. Отмечено высокий процент сохранности от 84,5 % в полтавской мясной до 95,2 % в крупной чёрной пород. На контрольном откорме от животных крупной белой породы получено 521 г среднесуточного привеса, по сравнению с 510 г полтавской мясной и 501 г крупной чёрной. Затраты кормов соответственно составляли: 4,58; 4,82 и 4,86 корм. ед. на 1 кг прироста.

По убойным и мясным качествам необходимо отметить наибольшие показатели у полтавской мясной породы. Эти животные имели среднюю длину туш 92,0±3,46 см, площадь "мышечного глазка" 36,1±2,7 см², массу окорока 11,48±0,21 кг, убойный выход 70,6±1,3 % и наименьшую толщину шпика 28,75±2,5 мм. По морфологическому составу наибольше мяса было в тушах полтавской мясной породы - 61,5 %, а сала у крупной чёрной - 35,4 %.

Коэффициенты переваримости и усвоения органических и минеральных составляющих кормов были больше у крупной белой и полтавской мясных пород, но статистически достоверной разницы по сравнению с крупной чёрной не было. Этологическими исследованиями установлено, что животные различных пород в пассивном состоянии были от 69,6 % (крупная белая) времени до 76,3 % (крупная чёрная). Остальное время животные стояли, двигались, принимали корм и воду, исполняли комфортные движения.

В наших исследованиях проведено прижизненное определение объема семенников различных пород начиная от 4 до 8 месячного возраста, изучено взаимосвязь объема семенников с качеством спермопродукции. Установлено, что за этот период живая масса хрячков увеличилась в 2,49 раза, а объем семенников в 7,21 раза. Определено, что живая масса хряков не имеет положительной взаимосвязи с объемом семенников, но объем семенников положительно коррелирует с количеством и качеством спермопродукции (+0,69).

Ключевые слова: порода, уровень продуктивности, качество спермопродукции, аналог, развитие, анализ, эффективность, этологические исследования, лучшие, худшие, кормление, содержание.

Vyslanko O.O. The comparative study of reproductive, feeding and meat qualities of pips belonging to different directions of productivity.- Manuscript.

Dissertation for the Candidate of Agricultural Sciences degree in specialty 06.02.01 - "Animal breeding and selection."- The Kvasnytsky pig-breeding institute of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences.- Poltava, 2003.

The dissertation is devoted to the comparative study of reproductive, feeding and meat qualities of pigs belonging to different directions of productivity: Large White (universal), Large Black (fat), Poltava meat (meat) breeds in the similar conditions of feeding and keeping. Physiological investigations of digestibility of nutrient substances in forage rations have been conducted. The results of ethological research and determining testicle volume in the animals' lifetime, their correlation with spermproduction quality. Data on reproductive qualities of sows belonging to experimental breeds were received, productivity of young animals during their qrowing and controlfattening period were defined indices. Peculiarities of fodder digestion by gilt's belonging to different breeds were studied as well as data on their behavior, keeping conditions and Spermproduction quality. It was determined that Pigs of Large, White and Poltava meat breeds excelled the analogous pigs of Large Black breed in most indices.

Key words: breed, productivity level, spermaproduction quality, analogues, development, analysis, effectiveness, ethiological researche, better, worse, feeding, keeping.

Размещено на Allbest.ru