Фізіологічний стан бугайців і ветеринарно-санітарна оцінка яловичини, виробленої в умовах підвищеного вмісту кадмію за корекції метаболізму хелатами мікроелементів та вітамінами

Дослідження in vitro та in vivo механізмів реалізації токсичного впливу кадмію та тестування і підбору засобів кадмійпротекторної дії. Вивчення фізіологічного стану, продуктивності бугайців у зонах з різною інтенсивністю техногенного навантаження.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 06.07.2014
Размер файла 45,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

імені С.З. ґЖИЦЬКОГО

УДК 619: 614. 31: 637.5

Фізіологічний стан бугайців і ветеринарно-санітарна

оцінка яловичини, виробленої в умовах підвищеного

вмісту кадмію за корекції метаболізму хелатами

мікроелементів та вітамінами

16.00.09 - ветеринарно-санітарна експертиза

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

ВАСЕРУК НАТАЛІЯ ЯРОСЛАВІВНА

Львів - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З.ґжицького, Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор, академік УААН, академік АН ВШ України, заслужений діяч науки і техніки України Кравців Роман Йосипович,

Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.ґжицького, ректор, завідувач кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, член УААН, заслужений працівник сільського господарства України Хоменко Віталій Іванович, Національний аграрний університет, м. Київ професор кафедри ветсанекспертизи і гігієни переробки продукції тваринництва

доктор біологічних наук, професор Власенко Володимир Васильович, Вінницький державний аграрний університет, завідувач кафедри мікробіології, технології переробки та санітарної експертизи

Провідна установа: Харківська державна зооветеринарна академія кафедра зоогігієни, ТПТ та ветсанекспертизи

Захист відбудеться 10.04. 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.03 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. ґжицького за адресою: 79010, м. Львів, вул. Пекарська, 50, аудиторія № 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. ґжицького за адресою: 79010, м. Львів-10, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий 08.03.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат ветеринарних наук, доцент Салата В.З.

Васерук Н.Я. Фізіологічний стан бугайців і ветеринарно-санітарна оцінка яловичини, виробленої в умовах підвищеного вмісту кадмію за корекції метаболізму хелатами мікроелементів та вітамінами. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 - ветеринарно-санітарна експертиза. - Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, Львів, 2003. кадмій токсичний техногенний бугаєць

В дисертації представлені результати досліджень in vitro та in vivo механізмів реалізації токсичного впливу кадмію та тестування і підбору засобів кадмійпротекторної дії. Вивчено фізіологічний стан, продуктивність бугайців у зонах з різною інтенсивністю техногенного навантаження, проведено ветеринарно-санітарну експертизу одержаної продукції тваринництва.

Встановлено, що при тривалому надходженні невисоких доз кадмію в організмі бугайців змінюється метаболізм мікроелементів, знижується інтенсивність використання поживних речовин, синтез енергетичних запасів та підвищуються процеси катаболізму. Корекцію обміну речовин, нормалізацію функціонування системи антиоксидантного захисту, посилення синтетичних процесів у організмі тварин, та зниження вмісту кадмію у яловичині проведено шляхом включення до раціону металоорганічних сполук мікроелементів з амінокислотою метіоніном у поєднанні з ін'єкціями тривітаміну.

Ключові слова: ветcанкспертиза, біоекологічний моніторинг, кадмій, металоорганічний премікс, тривітамін, якість, продуктивність, яловичина.

Васерук Н.Я. Физиологическое состояние бычков и ветеринарно-сани-тарная оценка говядины, произведенной в условиях повышенного содержания кадмия при коррекции метаболизма хелатами микроэлементов и витаминами. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.09 - ветеринарно-санитарная экспертиза. - Львовская

государственная академия ветеринарной медицины имени С.З. Гжицкого,

Львов, 2003.

В диссертации представлены результаты исследований in vitro и in vivo механизмов реализации токсического влияния кадмия, тестирования и подбора средств кадмийпротекторного действия. Изучено физиологическое состояние, продуктивность бычков в зонах с различной интенсивностью техногенной нагрузки, проведена ветеринарно-санитарная экспертиза полученной продукции животноводства.

Установлено, что при длительном поступлении невысоких доз кадмия в организме бычков изменяется метаболизм микроэлементов, снижается интенсивность использования питательных веществ, синтез энергетических запасов и повышаются процессы катаболизма. Коррекцию обмена веществ, нормализацию функционирования системы антиоксидантной защиты, усиление синтетических процессов в организме животных, снижение содержания кадмия в говядине проведено путем включения в рацион металлоорганичних соединений микроэлементов с аминокислотой метионином в сочетании с инъекциями тривитамина.

Ключевые слова: ветсанэкспертиза, биоэкологический мониторинг, кадмий, металлоорганический премикс, тривитамин, качество, продуктивность, говядина.

Vaseruk N.Y. Physiological State of Bull calves and Veterinary and Sanitary Valuation of Beef Produced under the Conditions of Increased Cadmium Content during the of Correction Metabolism by Chelates of Trace Elements and Vitamins. - Manuscript.

Thesis presented for the scientific degree of the candidate of veterinary sciences in speciality 16.00.09 - Veterinary and Sanitary Medicine. - Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after Gzhytskyi, Lviv, 2003.

Thesis presents the results of investigations of mechanism the toxic cadmium influence releasing mechanism as well as the testing and selection of means of cadmium-protecting action in vitro and in vivo. The physiological state and the productivity of bull calves in zones with various technogenic load intensity have been studied, the veterinary and sanitary examination of obtained animal production has been carried out.

On the cell culture of ovary follicles granulated layer in cows under the cadmium influence the redistribution of oxygen use to the side of increasing the part of cyanide-resistant breathing and the stimulation of processes of peroxide lipid oxidation were revealed. The cadmium doses of 1 and 10 microgram/ml are toxic for the cells.

The piling up of Cd in the feeding-stuffs of the agrofirm “Bovshiv” was determined: in tuber roots the metal content exceeded the most permissible level by 33%; in succulents - by 69.03%; in rouphage - by 78.7%; in grain and concentrated feeds - by 19.1%; in water - 2.9 times. In “Litinske” Ltd the Cd content did not exceed this level.

Through the long income of small cadmium doses into the animal body the element reacts with other bivalent metals both during the adsorption and on the cellular level. The cadmium content in the bull calves on the agrofirm “Bovshiv” is 51,6% higher than that in “Litinske” Ltd and Cо, Cu, Fe and Zn content is lover by 31,7; 22,7; 12,2 and 21,5% respectively. The bull calves grown in zones of technogenic loading show the lowering of intensity of nutrients use and the synthesis of energy reserves. On the other hand, the processes of catabolism were increased, that was characterized by lowered erythrocytes quantity by 8.2%, hemoglobin content by 7.3%, total protein by 5,9%, albumin by 1.5%, free SH-groups by 12.3%, total glutathione by 7.4% and its renewal form by 10.1% and through the higher content of its oxydated form by 9.3%. The normalization of physiological blood indices, functioning of antioxidant protection system and the strengthening of synthetic processes in the animal body were determined after combined use of metal-organic premix with injections of trivitamin. As the result, the erythrocyte quantity increasing in bull calves on the “Bovshiv” and in “Litinske” Ltd manes 8.2 - 10.9% and 3.6 - 9.8%; increasing of hemoglobin content makes 8.3 - 12.1% and 5.4 - 11.4%; of total protein 4.4 - 7.2% and 6.1 - 8.8%; of albumins 1.5 - 2.8%; of SH-groups 6.0 - 13.1% and 5.2 - 14.4%; total glutathione content was 23.2 - 24.7% and 15.6 - 20.0% higher; its renewal form coninent was 32.1 - 39.5 and 26.1 - 33.8% higher, while the oxydated form decreased by 5.8 - 28.0 and 19.0 - 23.4%.

Through the use of chelate compounds of trace elements with the methionine the high rate of their assimilation was determined and that lead to the growth of essential trace elements in bull calves on the “Bovshiv” and in “Litinske” Ltd in the limits of physiological norm with simultaneous reliable decreasing of cadmium content in the muscles by 22.0 - 37.7% and 22.5 - 23.9%; in the liver by 40.6 - 42.9 and 28.0 - 35,0%; in kidneys by 34.3 - 34.5% and 33.2 - 40.6%; in the bones by 6.1 - 6.5% and 4.7 - 4.9% respectively. The calorie content of animal meat in “Litinske” Ltd was higher by 5.1% in comparison with the agrofirm “Bovshiv” and the ratip of tryptophan to oxyproline was higher by 8.2%. Higher indices of meat and bouillon tasting estimation were determined in the firm that was safe concernig the cadmium content in feeding-stuffs: the total estimation of animal meat in “Litinske” Ltd makes 7.24 points; of bouillon - 7.30 points; on the “Bovshiv” agrofirm these indices were 6.88 and 6.60 points respectively. In meat obtained under the conditions of increased cadmium content in feeding-stuffs the first spoiling sings appeared on 10-11 days, while in “Litinske” Ltd the spoiling sings appeared only on 12-13 days of keeping.

The additioin of metal-organic premix in III and IV experimental groups provided the reliable increasing of productivity; the average daily bane increased in the agrofirm “Bovshiv” by 79 and 109 g; in “Litinske” Ltd by 106 and 117 g, the slaughter output increased by 2.76 and 3.14%, 1.96 and 2.19% respectively; the meat coefficient increased by 10.81 and 12.16%, 7.32 and 7.64% respectively. After addition of premix the terms of beef usefulness increased, the physical and chemical characteristics improved, namely - the pH-value decreased by 2.4-6.5%, the color index increased by 6.2-11.6%. The increase of ash, fat and protein content was manifested, the calorie content and the meat of biological value increased, the total estimation of meat and bouillon growed on the agrofirm “Bovshiv” up to 8.20 and 8.10 points, in “Litinske” Ltd these indices growed up to 8.44 and 8.50 points.

Key words: veterinary and sanitary examination, bioecological monitoring, cadmium, metal-organic premix, trivitamin, quality, productivity, beef.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. серед пріоритетних забруднювачів біосфери, що потребують постійного контролю у довкіллі, програмою глобального моніторингу ООН визнаний кадмій (Добровольський В.В., 1983; Cibulka S.,1994; Трахтен-берг И.М., 1994). Розміщення у західному регіоні України гірничо-хімічних підприємств, заводів, ТЕС, а також зосередження відходів видобутку та збагачення вугілля зумовлюють утворення локальних техногенних провінцій індустріального походження. Забрудненню довкілля сприяє інтенсивна хімізація сільськогосподарського виробництва (Слободян В.А., 1980; Hutton M., 1982). Щорічно в ґрунти України вноситься 170 тисяч тон пестицидів, 150 тисяч тон мінеральних добрив, а разом з ними надходить 400 тон кадмію (Калінін І.В., 1998). При порушенні екологічного стану угідь дослідженнями В.З. Салати (1997), О.О. Дашковського (2001) встановлено формування якісно нових біогеохімічних провінцій із підвищеним у кормах МДР важких металів та зниженням вмісту окремих біотичних мікроелементів.

Таким чином, через погіршення екологічної ситуації все актуальнішим стає питання вивчення можливості безпечного ведення тваринництва у біогеохімічних зонах і на територіях, що зазнали техногенного впливу.

Однією з центральних ланок у біологічному кругообігу кадмію є тварини - джерело продуктів харчування, з якими елемент потрапляє в організм людини (Розпутній О.І., 1999; Засєкін Д.А., 2002). Висока лабільність металу в обмінних процесах потребує врахування багатьох факторів: вміст кадмію у кормах та воді, інтенсивність всмоктування у шлунково-кишковому тракті, надходження в організм і перерозподіл між органами та тканинами, антагоністичні, синергістичні впливи інших елементів (Рейли К., 1985; Авцын А.П., 1991).

Нестача біотичних мікроелементів у раціоні та відносно невисока біологічна доступність (1-25%), антагоністичні властивості між ними, утворення нерозчинних комплексних сполук, а також неадекватність стандартних преміксів до господарських і біогеохімічних особливостей індустріальних зон є однією з важливих причин низької продуктивності тварин та невисокої якості їх продукції (Кальницкий Б.Д., 1985; Кузнецов С.Г., 1991). Хелатні сполуки мікроелементів з амінокислотами легко проникають крізь клітинні мембрани та, конкуруючи з важкими металами, витісняють їх з метаболізму.

Отже, використання мікроелементів хелатного комплексу дозволяє проводити цілеспрямований вплив на обмін речовин і енергії, корегувати дефіцит тих чи інших біологічно активних речовин, підвищувати резистентність, продуктивність, відтворювальні функції тварин та отримувати високоякісну екологічно безпечну продукцію (Tainturier D., 1984; Spears J.W., 1989; Кальницкий Б.Д., 1990; Кравців Р.Й., 1997-2002; Біленчук Р.В., 1999; Марків А.М., 1999).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота є розділом комплексної теми кафедри ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. ґжицького (номер державної реєстрації 0102U001331 “Екологічний моніторинг біологічно-активних речовин в природі і продуктах тваринництва та розробка методів корекції з метою підвищення продуктивності тварин і поліпшення їх продукції”).

Мета і задачі досліджень. Встановити механізми реалізації токсичного впливу кадмію in vitro та in vivo. Розробити і апробувати ефективний спосіб для зниження вмісту кадмію у тканинах тварин, підвищення м'ясної продуктивності та покращення якості яловичини.

Відповідно до мети поставлено завдання:

визначити мінеральний склад кормів та води у господарствах, розміщених поблизу промислових зон, як фактора, що впливає на якість і безпечність м'ясної продукції;

розробити модельну тест-систему для виявлення токсичного впливу кадмію та підбору компонентного і кількісного складу мікроелементних преміксів;

дослідити і провести порівняння морфо-біохімічних показників та мікроелементного складу крові відгодівельного молодняку господарств з різною інтенсивністю техногенного навантаження при застосуванні біологічно активних речовин (БАР);

встановити і порівняти продуктивність та забійні показники туш тварин після застосування БАР;

визначити фізико-хімічні показники та поживну цінність яловичини;

провести ветеринарно-санітарну експертизу яловичини і дегустаційну оцінку м'яса та бульйону;

встановити мінеральний склад тканин бугайців після застосування БАР;

розрахувати економічну ефективність застосування БАР.

Об'єкт досліджень: корми, вода, мітохондрії та мікросомально-цитозольна фракція печінки, культура клітин гранульозного шару фолікулів яєчника, бугайці чорно-рябої породи, кров, яловичина, печінка, кістки, нирки.

Предмет досліджень: Cd, Zn, Cu, Co, Mn, Fe, Ca, Mg, кров (еритроцити, гемоглобін, загальний білок сироватки крові, білкові фракції, АлАТ, АсАТ, SH-групи, глутатіон), яловичина (рН, вологоємкість, кольоровий показник, суха речовина, зола, жир, протеїн, триптофан, оксипролін, білковий якісний показник), дегустаційна оцінка м'яса і бульйону.

Методи досліджень: біохімічні, фізичні, бактеріологічні, органолептичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Виявлено неблагополучні за кадмієм локальні зони техногенного навантаження. Вперше апробована модельна тест-система з клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів для виявлення шляхів реалізації цитотоксичного впливу кадмію та підбору компонентного і кількісного складу мікроелементних преміксів. Розроблений та апробований металоорганічний премікс у поєднанні з вітамінними ін'єкціями як засіб для зниженя нагромадження кадмію у тканинах тварин, підвищення продуктивності і покращення якості яловичини.

Практичне значення одержаних результатів. З метою усунення токсичного впливу кадмію та одержання екологічно безпечної високої якості яловичини раціон відгодівельного молодняку, в зонах техногенного навантаження, необхідно балансувати металоорганічними преміксами у поєднанні з ін'єкціями тривітаміну (Заявка на патент України № 2002021370 “Спосіб корекції обміну речовин у бичків в умовах техногенного забруднення кадмієм”).

Для встановлення цитотоксичності кадмію, оптимальних доз антагоністів, апробації комплексних антидотів використовувати у якості біологічної тест-системи клітини гранульозного шару фолікулів яєчника корів (Заявка на патент України № 2002032333 “Біологічна тест-система для виявлення та вивчення токсичного впливу важких металів”).

Особистий внесок здобувача. Експериментальні дослідження по темі дисертаційної роботи, добір і аналіз даних літератури, статистичну обробку, теоретичне обґрунтування одержаних результатів, їх опис та інтерпретацію здійснено пошукачем особисто за методичної і наукової підтримки доктора біологічних наук, професора, академіка УААН, заслуженого діяча науки і техніки України Кравціва Р.Й.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались, обговорювались і схвалені на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція “С.З. Гжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 2000); Міжнародна науково-практична конференція “Актуальні проблеми розвитку сучасної зооветеринарної науки” (Львів, 2001); Конференція молодих вчених і спеціалістів “Досягнення і перспективи розвитку агробіотехнології в Україні" (Київ, 2002); Міжнародна науково-практична конференція “Біологічні основи підвищення продуктивності тварин” (Львів, 2002); Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів “Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2002).

Публікація матеріалів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, серед яких 8 статей і 2 заявки на патент України.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 191 сторінці комп'ютерного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, експериментальної частини, аналізу й узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел літератури (405 джерел включаючи 177 зарубіжних) та 2 додатків. Робота ілюстрована 38 таблицями і 10 рисунками.

Експериментальна частина роботи виконана на кафедрі ветеринарно-санітарної і радіологічної експертизи Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького протягом 1999-2001 років.

Комплексна робота включала:

1. Вивчення за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра типу ААS-30 (Бріцке М.Є., 1980) мінерального складу раціону тварин (коренебульбоплодів, соковитих, зернових, концентрованих, грубих кормів і води) у господарствах, розміщених поблизу промислових зон: агрофірми ”Бовшів” Рогатинського району Івано-Франківської області, ССП “Нове життя” і ССП “Волсвинське” Сокальського району, ССП ім. Івана Франка Миколаївського району, а також ТзОВ “Літинське” Дрогобицького району Львівської області, що знаходиться в екологічно безпечній зоні.

2. Модельні експерименти на мітохондріях, мікросомально-цитозольній фракції печінки, культурі клітин гранульозного шару фолікулів яєчника (гранульоза).

Виділяли мітохондрії за методом Р.П. Виноградова, Н.Е. Кучеренко, А.Р. Литвиненко (1977). Для інкубації мітохондрій печінки та компонентів мікросомально-цитозольної фракції використовували середовище: 0,15 М сахарози, 0,015 М калію хлористого, 0,005 М калію фосфату. Культивування гранульози проводили в середовищі RPMI - 1640 (Flow Laboratories) за загальновживаним методом (Голубєва А.К., 1989). Інтенсивність дихання мітохондрій, мікросомально-цитозольної фракції печінки та гранульози визначали полярографічно (нг-атом О/мл суспензії клітин за хвилину) у термостатованій кюветі (t 38оС). Для встановлення впливу кадмію на кисень-залежні процеси у проби вносили CdCl2 в дозах, з розрахунку на кінцеву концентрацію чистого металу 1нг/мл; 10нг/мл; 100нг/мл; 1мкг/мл та 10мкг/мл. Використовували інгібітори: гліколізу - натрію фторид (10-3 M); НАД-залежної ділянки дихального ланцюга - амітал (5·10-3 М); термінальної (цитохромоксидази) - натрію азид (5·10-3 М); вільнорадикального окислення жирних кислот - NaEДTA (6·10-4 М). Апробували іn vitro суміш мікроелементів у формі хелатних сполук з амінокислотою метіоніном, для чого культуру клітин інкубували протягом 12 годин в присутності преміксів та різних доз кадмію.

3. Апробація ефективності застосування БАР для виробництва високоякісної екологічно безпечної продукції тваринництва.

Дослідження впливу БАР проводили у господарствах з різною інтенсивністю техногенного навантаження - агрофірмі “Бовшів” (розміщена поблизу Бурштинської ТЕС; вміст Cd у кормах і воді перевищує МДР) та ТзОВ “Літинське” (екологічно благополучне господарство; вміст Cd не перевищує МДР). У господарствах відібрано по 50 голів бичків-аналогів чорно-рябої породи за живою масою та віком. Сформовано чотири дослідні групи.

Дослідження морфо-біохімічних показників крові проводили протягом експерименту з інтервалом 90 днів. Для отримання цільної крові у пробірки вносили 0,025 мл гепарину і визначали:

- кількість еритроцитів на спектрофотометрі Specord M 400 (Гаврилець Є.С., Демчук М.В., 1966);

- вміст гемоглобіну (Дервіз Г.В., Воробйов А.І., 1959);

- концентрацію Cd, Zn, Cu, Co, Mn, Fe, Ca, Mg на атомно-абсорбційному спектрофотометрі типу ААS-30 (Бріцке М.Є., 1980).

Для отримання сироватки кров інкубували протягом 1 години у термостаті при t 370С, центрифугували при 2500 об/хв і визначали:

загальний білок (Делекторська Л.М. та ін., 1959);

вміст білкових фракцій (%) шляхом електрофорезу на пластинах 7,5% поліакриламідного гелю (ПААГ). Зафарбовували фореграми 1% розчином амідочорного 10Б. Знебарвлення фону проводили в 7% оцтовій кислоті. Вміст білкових фракцій визначали прямим скануванням пластин ПААГ на аналізаторі фореграм АФ-1 при довжині хвилі 610 нМ;

концентрацію вільних сульфгідрильних груп білків амперометричним титруванням (Соколовський В.В., 1962);

вміст загального глутатіону, його відновленої і окисленої форм мікрометодом (метод Вудварда і Фрея в модифікації Чулкової М.С.,1955);

активність АсАТ (К.Ф.2.6.1.1.) і АлАТ (К.Ф.2.6.1.2.) (метод Райтмана і Френкеля у модифікації Капетанакі К.Г.,1962);

Через 270 днів експерименту у господарствах провели забій (по п'ять тварин з кожної групи). Ветеринарно-санітарну експертизу та якісні показники туш і внутрішніх органів проводили відповідно до “Правил ветеринарного огляду забійних тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясних продуктів” (1988). Визначали:

вгодованість туш відповідно до ГОСТу 779-87 “М'ясо - яловичина в півтушах і четвертинах”;

бактеріологічне дослідження м'яса відповідно до ГОСТу 21237-75 “М'ясо. Методи бактеріологічного аналізу”;

органолептичні показники м'яса на різних стадіях зберігання відповідно до ГОСТу 7169-79 “М'ясо. Методи відбору зразків і органолептичні методи визначення свіжості”;

фізико-хімічні властивості м'яса відповідно до ГОСТу 23392-78 “Методи хімічного і мікроскопічного аналізу”;

калорійність м'яса (Макаров В.А., 1987);

вміст мікроелементів і кальцію у м'язовій (найдовший м'яз спини), кістковій (стегнова кістка) тканинах, нирках та печінці за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра ААS-30 (Бріцке М.Є., 1980).

Отримані результати оброблені статистично (Плохінський М.В.,1969). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при *- Р<0,05; **- Р<0,01; ***- Р<0,001.

1. Санітарно-гігієнічна оцінка мінерального складу кормів та води дослідних господарств. Дослідженнями мінерального складу кормів п'яти господарств, чотири з яких розміщені у зонах техногенного навантаження, встановлено формування локальних біогеохімічних провінцій - порушене природне співвідношення між мікро- та макроелементами (виявлено нестачу Ca, Mg, Cu, Co, Zn, Mn). Встановлено тенденцію до нагромадження кадмію в окремих видах кормів дослідних господарств, найвищі значення показників - у агрофірмі “Бовшів” (у коренебульбоплодах вміст металу перевищує МДР на 33%; соковитих - 69,03; грубих - 78,7; зернових і концентрованих - на 19,1%, воді - у 2,9 раза). Найнижчий вміст кадмію виявлено у кормах та воді ТзОВ “Літинське”, розміщеного у екологічно чистій зоні.

2. Модельні дослідження. З метою з'ясування механізмів реалізації токсичного впливу кадмію і встановлення оптимальних концентрацій та співвідношень мікроелементів-антагоністів проведено модельні експерименти: на мітохондріях і мікросомально-цитозольній фракції печінки ВРХ (тканина органу характеризується високим коефіцієнтом біологічної кумуляції металу) та культурі клітин гранульози (для виявлення процесів, що ведуть до порушення метаболізму в цілій клітині).

Дослідженнями встановлено, що наростаючі дози кадмію непропорційно підвищують інтенсивність споживання кисню мітохондріями печінки ВРХ за рахунок активації ПОЛ та зменшують використання сукцинату і суміші малат+глутамат. Доза Сd 10 мкг блокувала використання субстратів окислення в дихальному ланцюзі. Стимулювання поглинання кисню мікросомально-цитозольною фракцією на фоні додавання кадмію не виявлено, проте як і в попередньому експерименті зростала величина ПОЛ.

При внесенні кадмію у середовище інкубації культури клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів встановлено перерозподіл споживання кисню у бік зростання частки ціанідрезистентного дихання та стимуляцію процесів ПОЛ. Токсичні для клітин дози кадмію 1 та 10мкг/мл. Встановлено кадмійпротекторну дію та оптимальну ефективність застосування метіонатів мікроелементів у складі преміксу (CuMet - 0,05, CoMet - 0,03, ZnMet - 0,05, MnMet - 0,05, FeMet - 0,025мкг/мл) - інтенсивність дихання зростала у 7,5 раза, метаболічна активність культури зберігалася при внесенні кадмію у дозі 10мкг/мл.

3. Дослідження впливу кадмію та ефективності застосування БАР.

3.1. Вплив кадмію і БАР на морфо-біохімічні показники та мінеральний склад крові. У крові тварин господарства з підвищеним рівнем кадмію у кормах, порівняно з екологічно благополучним, встановлено нижчі на 8,2% кількість еритроцитів, на 7,3% вміст гемоглобіну, на 5,9% загального білка, на 1,5% альбумінів, на 12,3% вільних SH-груп, на 7,4% вміст загального глутатіону і на 10,1% його відновленої форми та підвищений на 9,3% - окисленої. Активність АсАт була вища у тварин агрофірми “Бовшів” на 23,6%, АлАТ - на 23,9%.

Отже, у зонах інтенсивного техногенного навантаження в організмі тварин знижена інтенсивність використання поживних речовин, синтез енергетичних запасів та підвищені процеси катаболізму.

Найбільш ефективним в агрофірмі “Бовшів” та ТзОВ “Літинське” було комплексне застосування п'ятикомпонентного металоорганічного преміксу з ін'єкціями тривітаміну - протягом досліду зростали відповідно: кількість еритроцитів на 8,2-10,9% (р<0,05) та 3,6-9,8% (р<0,05), вміст гемоглобіну на 8,3-12,1% (р<0,05) та 5,4-11,4% (р<0,05), загального білка на 4,4-7,2% (р<0,05-0,01) та 6,1-8,8% (р<0,01- р<0,001); альбумінів на 1,5-2,8% (р<0,05); SH-груп - на 6,0-13,1% (р<0,05-0,01) та 5,2-14,4% (Р<0,05-0,001); глутатіону загального на 23,2-24,7% (р<0,05-0,01) та 15,6-20,0%, його відновленої форми на 32,1-39,5 (р<0,05-0,01) та 26,1-33,8% (р<0,05-0,01), окислена - знижувалася на 5,8-28,0% (р<0,05-0,001) та 19,0-23,4% (р<0,05-0,001); підвищувалася активність ферментів переамінування - АсАТ на 27,2-37,0 (р<0,05- 0,01) та 23,0-31,0% (р<0,05- 0,01); АлАТ - на 25,0-38,0 (р<0,05- 0,01) та 20,0 -31,7% (р<0,05-0,01).

При додаванні до раціону тварин дослідних господарств преміксу хелатів мікроелементів (ІІІ група) приріст кількості еритроцитів складав 2,6 - 6,8%; вмісту гемоглобіну 2,9-9,1% (р<0,01); загального білка 4,4-7,3% (р<0,05-0,01); SH-груп 4,5-12,3% (р<0,05-0,01); глутатіону загального 8,8-24,9% (р<0,05), відновленої форми 12,6-35,9% (р<0,05), окислена знижувалася у крові бугайців агрофірми “Бовшів” на 0 -16,9%; ТзОВ “Літинське”- на 3,8-10,3%.

Згодовування метіоніну (ІІ група) тваринам агрофірми “Бовшів” стимулювало приріст вмісту SH-груп на 2,3-6,0%; ТзОВ “Літинське” - на 3,1-11,0% (р<0,05-р<0,01); загального білка на 2,5-4,7% (р<0,05) та 4,0-5,4% (р<0,05); загального глутатіону на 9,7-12,6% та 2,9-10,2%, відновленої форми - на 6,0 -20,7% та 6,1-15,9%, підвищувалася активність АсАТ на 14,6-24,3% та 6,8-14,0%; АлАТ на 8,0-12,0 та 11,4-19,5%.

Ін'єкції вітамінного препарату (І група) тваринам агрофірми “Бовшів” сприяли збільшенню вмісту загального глутатіону на 5,6%, відновленої форми - на 6,5% та зменшенню окисленої - на 9,8%.

Таким чином, металоорганічний премікс при поєднанні з ін'єкціями тривітаміну забезпечив в організмі тварин нормалізацію фізіологічних показників крові, системи антиоксидантного захисту і посилення синтетичних процесів.

Дослідженнями мінерального складу крові протягом експерименту встановлено у контролі агрофірми “Бовшів” вищий, ніж у ТзОВ “Літинське” на 51,6% вміст кадмію та нижчий - Co, Cu, Fe, Zn, mn та Са на - 31,7; 22,7; 12,2; 21,5; 6,0 та 8,0% відповідно. Отже, при тривалому надходженні в організм невисоких доз кадмію елемент вступає в антагоністичні відношення з кобальтом, міддю, залізом та цинком на рівні всмоктування у шлунково-кишковому тракті.

Мінеральний склад крові найбільше змінився у тварин ІІІ і ІV дослідних груп: вміст кадмію знижувався у крові бугайців агрофірми “Бовшів” відповідно на 22,7 і 23,6% (р<0,05-0,01); ТзОВ “Літинське” - на 5,8 і 9,3%; зростав рівень біотичних мікроелементів: Co - на 46,8 і 59,9% (р<0,01); 16,6 і 28,1% (р<0,05-0,01); Cu - 27,7 і 43,0% (р<0,05-0,01); 22,7 і 26,5% (р<0,05-0,01); Fe - 15,5 і 14,0% (р<0,05-0,01); 13,1 і 15,1% (р<0,05-0,01); Zn - 3,7 і 6,5% (р<0,05-0,01); 1,0 і 2,2% (р<0,05-0,01); Mn - 19,9 і 19,7% (р<0,05); 17,1 і 25,0% (р<0,05-0,01) та макроелементу Ca на 6,5 (р<0,05) та 2,5 і 4,0% (р<0,05-0,01).

Отже, при застосуванні мікроелементів у вигляді металоорганічних сполук з метіоніном встановлено високий коефіцієнт їх засвоєння, що дозволяє розглядати хелатні сполуки металів як засіб, що знижує абсорбцію кадмію та забезпечує нормалізацію мікроелементного складу крові.

3.2. Вплив Сd і БАР на продуктивність тварин та забійні показники туш.

Найбільший вплив на продуктивні якості тварин встановлено при додаванні до раціону металоорганічного преміксу, особливо у поєднанні з ін'єкціями тривітаміну. Так, у ІІІ та ІV дослідних групах тварин агрофірми “Бовшів” середньодобові прирости зростали на 79 та 109г; ТзОВ “Літинське” - на 106 та 117г; забійний вихід відповідно - на 2,76 (Р<0,05) і 3,14% (Р<0,01); 1,96 (Р<0,05) і 2,19% (Р<0,01).

М'ясний коефіцієнт туш бугайців господарства з нижчим рівнем кадмію у кормах вищий на 6,8%. Приріст величини значення у ІІІ групі агрофірми “Бовшів” - 10,81%, ТзОВ “Літинське” - 7,32%, а у ІV - відповідно 12,16 та 7,64%. Встановлено збільшення виходу м'язової тканини на 1,61-2,21% (Р<0,05-0,01) та жирової - на 0,03 - 0,29% (Р<0,05) при одночасному зниженні на 0,41- 0,66% сполучної і на 0,99 -1,88% (Р<0,05) кісткової тканин.

Отже, ін'єкції тривітаміну мали стимулюючу дію при поєднанні з мікроелементним преміксом, а метіонін краще використовувався у якості пластичного матеріалу з комплексних металоорганічних сполук. Найбільш оптимальним для корекції раціонів було комплексне застосування метіонатів мікроелементів з ін'єкціями тривітаміну.

3.3. Вплив кадмію і БАР на фізико-хімічні властивості та поживну цінність яловичини. Після проведення контрольного забою не виявлено видимих патологоанатомічних змін та вад зовнішнього вигляду, кольору, консистенції, запаху м'яса, стану жиру, сухожиль і м'язів на розрізі. За основними фізико-хімічними показниками і санітарними властивостями м'ясо бугайців контрольної та дослідних груп агрофірми “Бовшів” і ТзОВ “Літинське” після забою (парне) та через 48 годин (охолоджене) було доброякісним і придатним до зберігання. Якісні реакції з сірчанокислою міддю, формаліном, реактивом Неслера після 48-годинного зберігання м'яса були від'ємними, а проби з бензидином і реакція на пероксидазу - позитивними. При дослідженні мазків-відбитків з м'яса (найдовший м'яз спини), виготовлених безпосередньо після забою, встановлено наявність поодиноких (3-6) мікроорганізмів, переважно кокових форм.

У процесі зберігання яловичини при низьких плюсових температурах (від 0 до +2 0С) перші ознаки псування виявлено у контролі агрофірми “Бовшів” на 10-11 добу, у контролі ТзОВ “Літинське” - на 12-13 добу.

Стійкішим до псування було м'ясо тварин, які отримували з раціоном п'ятикомпонентний металоорганічний премікс. М'ясо тварин ІІІ дослідної групи було віднесене до категорії сумнівної свіжості на 15-16, а ІV - на 17-18 добу. Крім цього, м'ясо, отримане від тварин ІІІ і ІV дослідних груп, характеризувалося нижчим на 2,4- 6,5% (Р<0,001) значенням рН та вищим на 6,2-11,6% (Р<0,05-0,001) кольоровим показником.

При застосуванні тваринам агрофірми “Бовшів” та ТзОВ “Літинське” БАР речовин змінився хімічний склад найдовшого м'яза спини - зростали відповідно: вміст золи у ІІІ групі - на 0,09% (Р<0,05) та 0,02; ІV - 0,04 та 0,01%; вміст жиру - у І на 0,24 та 0,23%; ІІ - 0,60 та 0,49%; ІІІ - 0,72 (Р<0,05) та 0,68% (Р<0,05); ІV - 0,89 (р<0,05) та 0,71% (р<0,01); вміст протеїну - у І - на 0,08 та 0,16%, ІІ - 0,14 та 0,28%, ІІІ - 0,44 (Р<0,05) та 0,53% (Р<0,05), ІV - 0,84 (Р<0,05) та 0,73% (Р<0,01). Калорійність м'яса контрольних тварин ТзОВ “Літинське” була вищою на 5,1%, порівняно з агрофірмою “Бовшів”. У І дослідній групі бугайців обох господарств величина показника зростала - на 2,8%; ІІ -5,6 (Р<0,05) та 5,9%; ІІІ - 8,0 та 8,2% та у ІV - 9,2 (Р<0,01) та 11,6% (Р<0,05) відповідно.

Співвідношення триптофану до оксипроліну було вище на 8,2% у м'ясі контрольних тварин ТзОВ “Літинське”. Приріст величини показника у ІІ групі склав 12,8 (Р<0,05), у ІІІ -14,2 (Р<0,01) та у ІV-16,4% (Р<0,01); у ІІІ групі тварин агрофірми “Бовшів” - 14,9 (Р<0,05); ІV- 16,7% (Р<0,01).

3.4. Вплив кадмію та БАР на мінеральний склад тканин бугайців.

У тканині найдовшого м'яза спини бугайців контрольної групи агрофірми “Бовшів” встановлено вищий вміст кадмію на 43,5% (Р<0,001), ніж у ТзОВ “Літинське” (табл. 4), проте нижчий Cu - на 88,8% (Р<0,001), Co - на 97,1% (Р<0,001), Mn - на 38,9, Fe - на 28,8 (Р<0,05), Zn на - 22,9 % (Р<0,05),Cа - на 39,5% (Р<0,001). Мінеральний склад найдовшого м'яза спини відрізнявся від контролю у бугайців ІІІ і ІV дослідних груп агрофірми “Бовшів” та ТзОВ “Літинське”: знижувався вміст кадмію відповідно на 22,0 (Р<0,05) і 37,7% (Р<0,01) та 22,5 і 23,9%; зростали: вміст Co - на 41,4 (Р<0,01) і 40,0 (Р<0,01) та 16,3 (Р<0,05) і 24,3% (Р<0,01); Mn - на 27,8 і 38,9 та 28,0 і 32,0%; Fe - на 21,2 (Р<0,05) і 27,7 (Р<0,05) та 19,8 (Р<0,05) і 22,4% (Р<0,05); Cu - на 11,2 (Р<0,01) і 14,0 (Р<0,01) та 5,9 (Р<0,05) і 11,9% (Р<0,001); Zn - на 17,9 і 18,7 та 20,8 і 21,4%; Ca - на 5,8 і 7,6 та 6,7 (Р<0,05) і 12,6 % (Р<0,01).

У печінці бугайців агрофірми “Бовшів” встановлено вищий, ніж у тварин ТзОВ “Літинське” вміст Cd на 55,7% (Р<0,001) і Zn на 27,6% (Р<0,01) та нижчий вміст Fe - на 10,4%, Cu - у 2,7 раза (Р<0,001), Co - на 5,3%, Mn - на 27,4% (Р<0,01) та Ca - на 10,7% (Р<0,001). При додаванні до раціону тварин агрофірми “Бовшів” та ТзОВ “Літинське” металоорганічного преміксу встановлено зниження вмісту Cd в межах 28,0 - 42,9% і приріст величини показників Со - у ІІІ групі - 4,0 і 8,9; ІV - 4,0 і 7,6 %; Сu - у ІІІ - 68,3 і 8,3; ІV - 65,9 і 9,2%; Mn - у ІІІ - 3,6 і 19,6; ІV - 4,8 і 20,6%; Zn - у ІІІ - 27,1 і 22,4; ІV - 26,7 і 24,3%; Fe - у ІІІ - 23,1 і 35,3; ІV - 35,7 і 36,3% відповідно.

У кістковій тканині тварин агрофірми “Бовшів” встановлено вищий на 8,1% (Р<0,05) вміст Cd, ніж у ТзОВ “Літинське” та нижчий вміст Са і біотичних мікроелементів. Застосування металоорганічних сполук бугайцям агрофірми “Бовшів” (ІІІ і IV дослідні групи) забезпечило зниження вмісту Cd на 6,1- 6,5% та приріст величини показників Zn на 15,9 і 15,7; Cu - 12,7 і 13,2; Mn -10,8 і 12,7% відповідно; у ТзОВ “Літинське” найвищий приріст виявлено відносно Mn - 9,2 і 9,5; Co - 7,4 і 9,1 та Cu - 7,5 і 8,0% при зниженні Cd на 4,7 і 4,9%.

Вміст Cd, Fe, Cu, Zn та Co у нирках тварин агрофірми “Бовшів” був вищий, ніж ТзОВ “Літинське” відповідно на 36,2 (Р<0,001); 20,1 (р<0,001); 16,7 (р<0,01); 20,2 (р<0,01) та 16,2% (р<0,05). При додаванні металоорганічного преміксу (ІІІ і IV дослідні групи) вміст Cd знижувався в межах 33,2 - 41,7% (р<0,001 - р<0,01).

3.5. Дегустаційна оцінка м'яса та бульйону. При порівнянні органолептичних характеристик м'яса вищі показники дегустаційної оцінки встановлено у тварин господарства, благополучного щодо вмісту кадмію у кормах. Загальна оцінка м'яса контрольної групи тварин ТзОВ “Літинське”-7,24; бульйону - 7,30 бала; агрофірми “Бовшів” - 6,88 та 6,60 бала (рис. 1). У І дослідній групі органолептичні показники м'яса та бульйону майже не відрізнялися від контролю. Внаслідок підгодівлі метіоніном (ІІ група) тварин агрофірми “Бовшів” встановлено покращення органолептичних показників м'яса та бульйону, порівняно з контролем на 0,3-1; ТзОВ “Літинське” - на 0,8-1,4 бала.

3.6. Економічна ефективність застосування БАР. Рентабельність у контрольній групі тварин ТзОВ “Літинське” була вищою, ніж у агрофірмі “Бовшів” і становила відповідно 28,02 та 24,1%. Внаслідок застосування ін'єкцій тривітаміну збільшився рівень рентабельності на 3,48 та 1,0%; додавання метіоніну на - 15,28 та 2,3%; металоорганічного преміксу - на 17,28 та 9,0%; хелатів мікроелементів у поєднанні з ін'єкціями тривітаміну - на 16,98 та 11,6% відповідно.

Отже, у господарстві розміщеному в екологічно благополучній зоні ефективність застосування БАР була вищою. На основі проведених розрахунків рекомендовано використовувати корекцію раціонів металоорганічними сполуками, а у агрофірмі “Бовшів” доцільне їх поєднання з ін'єкціями тривітаміну.

ВИСНОВКИ

1. Встановлено, що при тривалому надходженні невисоких доз кадмію в організмі тварин відбувається взаємодія елементу з іншими двовалентними металами, як у процесі всмоктування так і на тканинному рівні, змінюється метаболізм мікроелементів, знижується інтенсивність використання поживних речовин, синтез енергетичних запасів та підвищуються процеси катаболізму. Корекцію обміну речовин у тварин, підвищення продуктивності та покращення якості яловичини, виробленої в умовах підвищеного вмісту кадмію, проведено шляхом включення до раціону метіонатів мікроелементів у поєднанні з ін'єкціями тривітаміну.

2. Виявлено тенденцію до нагромадження кадмію в окремих видах кормів дослідних господарств: найвищі значення показників у агрофірмі “Бовшів” (у коренебульбоплодах вміст металу перевищує МДР на 33 %; у соковитих - 69,03%; у грубих - 78,7%; у зернових і концентрованих - на 19,1%, у воді - у 2,9 раза.

3. Встановлено ефективність використання біологічної модельної тест-системи - культури клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів. За впливу Cd виявлено перерозподіл споживання кисню гранульозою у бік зростання частки ціанідрезистентного дихання та стимуляцію процесів ПОЛ. Токсичні для клітин дози кадмію 1 та 10 мкг/мл. Встановлено кадмійпротекторну дію та оптимальні дози метіонатів мікроелементів у складі преміксу (CuMet - 0,05, CoMet - 0,03, ZnMet - 0,05, MnMet - 0,05, FeMet - 0,025 мкг/мл) - інтенсивність дихання зростала у 7,5 раза, зберігалася метаболічна активність культури при внесенні Cd у дозі 10 мкг/мл.

4. Встановлено у крові тварин господарства з підвищеним рівнем кадмію у кормах нижчу кількість еритроцитів на 8,2%, вміст гемоглобіну на 7,3%, загального білка на 5,9%, альбумінів на 1,5%, вільних SH-груп на 12,3%, загального глутатіону на 7,4% та його відновленої форми на 10,1% і вищу - окисленої на 9,3%.

5. Встановлено нормалізацію функціонування системи антиоксидантного захисту і посилення синтетичних процесів у організмі тварин при комплексному застосуванні металоорганічного преміксу з ін'єкціями тривітаміну. У бугайців агрофірми “Бовшів” та ТзОВ “Літинське” приріст кількості еритроцитів протягом досліду становив відповідно 8,2 - 10,9 та 3,6 - 9,8%; вмісту гемоглобіну 8,3 - 12,1 та 5,4 - 11,4%; загального білка 4,4 - 7,2 та 6,1 - 8,8%; альбумінів 1,5 - 2,8%; SH-груп 6,0 - 13,1 та 5,2 - 14,4%; глутатіону загального на 23,2-24,7 та 15,6 - 20,0%, його відновленої форми на 32,1-39,5 та 26,1-33,8%, окислена форма знижувалася - на 5,8 -28,0 та 19,0 -23,4%.

6. Порівняльним аналізом мінерального складу крові встановлено у контролі агрофірми “Бовшів” вищий, ніж у ТзОВ “Літинське” на 51,6% вміст кадмію та нижчий Co - на 31,7; Cu - на 22,7; Fe - на 12,2; Zn - 21,5%. При застосуванні мікроелементів у вигляді металоорганічних сполук з метіоніном встановлено високий коефіцієнт їх засвоєння та зниження абсорбції кадмію. У крові бугайців ІІІ і ІV дослідних груп агрофірми “Бовшів” та ТзОВ “Літинське” знижувався вміст елементу відповідно на 22,7 і 23,6% та 5,8 і 9,3% та зростав рівень біотичних мікроелементів у межах фізіологічної норми.

7. Встановлено, що додавання металоорганічного преміксу забезпечило підвищення продуктивності тварин. У ІІІ та ІV дослідних групах агрофірми “Бовшів” зросли середньодобові прирости тварин на 79 та 109 г, ТзОВ “Літинське” - на 106 та 117 г; забійний вихід - на 2,76 і 3,14 та 1,96 і 2,19%. Збільшився м'ясний коефіцієнт на 10,81 і 12,16; 7,32 і 7,64%; вихід м'язової тканини на 1,61-2,21% та жирової - на 0,03-0,29% при одночасному зниженні сполучної на 0,41- 0,66% і кісткової тканин на 0,99-1,88%.

8. Виявлено на 10-11 добу зберігання перші ознаки псування яловичини, отриманої від тварин контрольної групи агрофірми “Бовшів”; на 12-13 добу - у контролі ТзОВ “Літинське”. М'ясо тварин ІІІ дослідної групи було віднесене до категорії сумнівної свіжості на 15-16, а ІV - на 17-18 добу.

9. Встановлено нижче на 2,4-6,5% значення рН та вищий на 6,2-11,6% кольоровий показник яловичини одержаної від тварин ІІІ та ІV дослідних груп.

10. Встановлено вищі на 5,1% калорійність і на 8,2% білковий якісний показник найдовшого м'за спини контрольних тварин ТзОВ “Літинське”. Додавання до раціону бугайців агрофірми “Бовшів” і ТзОВ “Літинське” металоорганічного преміксу забезпечило приріст вмісту жиру в яловичині тварин ІІІ дослідної групи на 0,72 і 0,68%; ІV - на 0,89 і 0,71%; протеїну - на 0,44 і 0,53%; 0,84 і 0,73%; підвищення калорійності - на 8,2 і 8,0%; 11,6 і 9,2%; білкового якісного показника - на 14,9 і 14,2; 16,7 і 16,4% відповідно.

11. При проведенні дегустаційної оцінки м'яса та бульйону встановлено вищі показники у господарстві, благополучному щодо вмісту кадмію у кормах - загальна оцінка м'яса тварин контрольної групи ТзОВ “Літинське”-7,24; бульйону - 7,30 бала; агрофірми “Бовшів” - 6,88 та 6,60 бала. Додавання до раціону бугайців металоорганічного преміксу в комплексі з ін'єкціями тривітаміну забезпечило зростання загальної оцінки м'яса і бульйону у агрофірмі “Бовшів” до 8,20 та 8,10 бала, а у ТзОВ “Літинське” до 8,44 та 8,50 бала.

12. Виявлено неоднозначний вплив кадмію на обмін мікроелементів на тканинному рівні. Встановлено вищий вміст кадмію у м'язовій та кістковій тканинах бугайців агрофірми “Бовшів”, ніж у ТзОВ “Літинське” відповідно на 43,5% та 8,1%, проте нижчий Cu, Co, Mn, Fe, Zn та Ca; у печінці - вищий на 55,7% вміст Cd і на 27,6% Zn та нижчий Fe, Cu, Co, Mn і Cа; у нирках вищий вміст Cd, Fe, Cu, Zn та Co відповідно на 36,2; 20,1; 16,7; 20,2 та 16,2%.

13. Встановлено після застосування металоорганічного преміксу бугайцям ІІІ і Іv дослідних груп агрофірми “Бовшів” та ТзОВ “Літинське” зниження вмісту кадмію відповідно у м'язовій тканині на 22,0 і 37,7 та 22,5 і 23,9%; у печінковій на 40,6 і 42,9 та 28,0 і 35,0%; у нирковій на 34,3 і 34,5 та 33,2 і 40,6%; у кістковій на 6,1 і 6,5 та 4,7 і 4,9% при одночасному прирості в межах фізіологічної норми біотичних мікроелементів.

14. Розраховано економічну ефективність застосування БАР, встановлено найбільше підвищення рентабельності у ІІІ і ІV групах. У ТзОВ “Літинське” - на 17,28 та 16,98; агрофірмі “Бовшів”- на 9,0 та 11,6% відповідно.

Пропозиції виробництву

1. Для отримання екологічно безпечної продукції тваринництва та підвищення якості яловичини у неблагополучних за вмістом кадмію в кормовій базі господарствах застосовувати мікроелементно-вітамінну корекцію раціонів у прописі: CuMet - 0,05, CoMet - 0,03, ZnMet - 0,05, MnMet - 0,05, FeMet - 0,025 мг/кг ж.м. + тривітамін в/м 4 мл двічі на тиждень.

2. Для підвищення продуктивності тварин та якості яловичини у екологічно благополучних господарствах рекомендовано використовувати корекцію раціонів за дефіцитними мікроелементами металоорганічними сполуками з амінокислотою метіоніном.

3. У ветеринарно-санітарній практиці використовувати модельну тест-систему - культуру клітин гранульозного шару фолікулів яєчника корів для попередньої оцінки впливу техногенного забруднення важкими металами на тваринний організм та тестування і підбору засобів, що усувають негативну дію.

4. Результати наших досліджень рекомендуємо використовувати у навчальних закладах сільськогосподарського профілю для проведення занять з ветеринарно-санітарної експертизи, фізіології тварин та екології.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кравців Р.Й., Васерук Н.Я. Мінеральний склад кормів у локальних зонах інтенсивного техногенного навантаження // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького.- Львів, 2000.- Т.2, Ч. 2.- С. 147-152 (Дисертант провів відбір матеріалу, виконав експериментальні дослідження і оформив статтю).

2. Васерук Н.Я. Вплив кадмію на інтесивність та особливості споживання кисню культурою клітин гранульози // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.- Вип. 43.- Ч. II.- Львів.- Оброшино, - 2001.- С.17-22.

3. Кравців Р.Й., Васерук Н.Я. Активність амінотрансфераз сироватки крові бугайців за корекції мінерально-вітамінного живлення при підвищеному кадмієвому навантаженні // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. - Львів.- 2001.-Т. 3, № 3. - С. 158-162 (Дисертант провів планування дослідів, виконав експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів і оформив статтю).

4. Васерук Н.Я., Кравців Р.Й. Вміст глутатіону в крові бугайців за корекції мінерально-вітамінного живлення при підвищеному кадмієвому навантаженні // Науковий вісник Львівської державної академії ветери-нарної медицини імені С.З. Ґжицького.- Львів, 2001.- Т.3, № 4.- С. 18-24 (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку і аналіз результатів, оформив статтю).

5. Васерук Н.Я., Кравців Р.Й. Вміст сульфгідрильних груп у сироватці крові бугайців за корекції мікроелементно-вітамінного живлення при підвище-ному кадмієвому навантаженні // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин.- Львів, 2001.- Вип. 1-2.- С. 84-87 (Дисертант виконав дослідження, статистичну обробку результатів і оформив статтю).

6. Кравців Р.Й., Васерук Н.Я. Вміст еритроцитів та гемоглобіну у крові відгодівельного молодняку великої рогатої худоби за корекції мікроелементно-вітамінного живлення при підвищеному кадмієвому навантаженні // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин.-Львів 2001.-Вип. 1-2.- С. 64-68 (Дисертант виконав експериментальні дослідження, статистичну обробку результатів і оформив статтю).

7. Васерук Н.Я. Вплив кадмію і біологічно активних речовин на хімічний склад та харчову цінність яловичини // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького.- Львів,- 2002.-Т.4.- № 2.- Ч.4.- С. 6-11.

8. Кравців Р.Й., Васерук Н.Я. Вплив кадмію і біологічно активних речовин на продуктивність тварин та забійні показники туш // Сільський господар.- 2002.- №5-6.- С. 22-24 (Дисертант провів відбір матеріалу, виконав дослідження, статистичну обробку результатів і оформив статтю).

9. Кравців Р.Й., Васерук Н.Я. Заявка на патент України №2002021370 Спосіб корекції обміну речовин у бичків в умовах техногенного забруднення кадмієм (Дисертант виконав експериментальну частину роботи, статистичну обробку, аналіз результатів та оформив заявку на патент України).

10. Кравців Р.Й., Васерук Н.Я., Дашковський О.О. Заявка на патент України № 2002032333 Біологічна тест-система для виявлення та вивчення токсичного впливу важких металів (Дисертант виконав експериментальні дослідження, провів статистичну обробку результатів та оформив заявку).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.