Біологічні основи формування гібридного насіння цукрових буряків та способи підвищення його врожаю і якості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук

Біологічні основи формування гібридного насіння цукрових буряків та способи підвищення його врожаю і якості

Спеціальність 06.01.14 - насінництво

Доронін Володимир Аркадійович

Київ - 2003

Дисертація є рукопис.

Робота виконана в Інституті цукрових буряків УААН протягом 1986 - 2002 років.

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор БАЛАН ВАСИЛЬ МИКОЛАЙОВИЧ, Інститут цукрових буряків УААН завідувач лабораторії насінництва і насіннєзнавства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ ПЕТРОВИЧ, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри селекції і насінництва

доктор сільськогосподарських наук, професор ЧУЧМІЙ ІВАН ПЕТРОВИЧ, Уманська аграрна академія, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва

доктор сільськогосподарських наук, професор КІНДРУК МИКОЛА ОНИСИМОВИЧ, Селекційно-генетичний інститут - національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, головний науковий співробітник лабораторії насіннєзнавства і стандартизації

Провідна установа: Інститут землеробства УААН, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області

Захист відбудеться “24” червня 2003 року о 9 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інституті цукрових буряків УААН за адресою: 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, Інститут цукрових буряків УААН

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту цукрових буряків УААН (другий корпус).

Автореферат розісланий “14 ” травня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук Сторожик Л. І.

АНОТАЦІЯ

Доронін В.А. Біологічні основи формування гібридного насіння цукрових буряків та способи підвищення його врожаю і якості.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.14 - насінництво. Інститут цукрових буряків УААН. Київ, 2003.

Вперше вирішено наукову проблему, яке полягає у вивченні біологічних основ формування врожаю і якості гібридного насіння, в розробці науково-теоретичних основ його вирощування, підвищенні якості і врожаю та вивченні способів передпосівної підготовки високоякісного гібридного насіння, яке відповідає сучасним вимогам. Вивчено елементи технології вирощування вітчизняних гібридів, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), що забезпечують раціональне використання землі і одержання найбільш високого врожаю гібридного насіння з добрими посівними якостями.

Розроблено технологію передпосівної обробки гібридного насіння на новому обладнанні європейських фірм, яка забезпечує підготовку до сівби високоякісного гібридного насіння на рівні світових вимог.

Результати досліджень впроваджено в насінницьких господарствах України, на Тростянецькому і Вінницькому насіннєвих заводах, а також використано для розробки Державних і Міждержавних стандартів з насінництва цукрових буряків і методики з визначення грунтової схожості насіння

Ключові слова : ЧС гібрид, ділянка гібридизації, якість, гібридне насіння, схожість, доброякісність, одноростковість, густота, строки збирання, питома маса, аеродинамічні властивості, зберігання.

АННОТАЦИЯ

біологічний гібридний насіння врожай

Доронин В.А. Биологические основы формирования гибридных семян сахарной свеклы и способы повышения их урожая и качества. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.14 - семеноводство. Институт сахарной свеклы УААН. Киев, 2003.

Впервые решена проблема, которая заключается в изучении биологических основ формирования гибридных семян и разработке способов повышения его урожая и качества в процессе выращивания и предпосевной обработки семян.

Изучены элементы технологии выращивания отечественных гибридов, созданных на основе цитоплазматической мужской стерильности (ЦМС), обеспечивающие рациональное использование земли и повышение продуктивности МС гибридов (посадка, посев компонентов скрещивания без расширенных стыковых междурядий, обсадки участков гибридизации по периметру растениями многосемянного опылителя). Путем регулирования процессов цветения и оплодотворения определены оптимальные сроки скашивания многосемянного опылителя, что обеспечивает повышение урожая гибридных семян на 4,2 - 13,4%. Научно обоснованы оптимальные размеры и форма участков гибридизации.

Впервые изучены закономерности формирования гибридных семян в зависимости от технологических процессов их выращивания: густоты МС компонента и многосемянного опылителя при безвысадочном семеноводстве, сроков и способов уборки гибридных семян, дополнительного опыление МС гибридов с помощью вертолета. С увеличением густоты растений многосемянного опылителя с 115 до 486 тыс./га его пыльцеобразовательная способность уменьшается более, чем в 2 раза. Изучена возможность корректировки густоты семенников, в осенний период (путем посева семян элиты не познее первой декады сентября) и весной (путем пересадки безвысадочных семенников).

Установлено что одно- двухразовое дополнительное опыление семенников ЧС гибридов с помощью вертолета повышает урожайность гибридных семян на 0,17 - 0,22 т/га, энергию проростания - на 9 - 10% и всхожесть - на 6 - 7%. На участках гибридизации, где проводилось дополнительное опыление на уровне цветоносных побегов, на 54,3% повышается колличество пыльцевых зерен в сравнении с вариантами без дополнительного опыления. Равномерное распределение пыльцы происходит за счет циркулирующих потоков воздуха, которые образуются за пролетающим вертолетом.

Усовершенствована технология уборки МС гибридов при безвысадочном семеноводстве. Путем ежедневных подсчетов показателей спелости - мучнистости перисперма собственно семени, побурения околоплодника и влажности семян установлен оптимальный срок скашивания семенников МС гибридов. Этот срок наступает при мучнистости перисперма у 62,3% плодов, побурении - 45,9% и влажности - 58,7%.

Изучены закономерности формирования гибридных семян в процессе предпосевной их подготовки в зависимости от таких технологических операций: шлифования на машинах, работающих по принципу “самошлифования”, сортирования семян по аэродинамическим свойствам, удельной массе и совокупности этих свойств. Впервые научно обоснованы условия и сроки хранения семян, обработанных и необработанных фураданом (его аналогами) с разным уровнем всхожести.

Результаты исследований внедрены в семеноводческих хозяйствах, на Тростянецком и Винницком семенных заводах, а также использованы для разработки Государственных и Межгосударственных стандартов по семеноводству и методики по определению грунтовой всхожести.

Ключевые слова: МС гибрид, участок гибридизации, качество, гибридные семена, всхожесть, доброкачественность, одноростковость, густота, сроки уборки, удельная масса, аэродинамические свойства, хранение.

SUMMARY

Doronin V.A. Biological background of sugar beet hybrid seed forming and methods of their yield increasing and quality improvement. - Manuscript.

Dissertation for Doctor of Sciences degree on the specialized field 06.01.14 - seed producing. The Institute for Sugar Beet of the UAAS, Kiev, 2003

For the first time scientific problems of biological principles for high quality hybrid's seed yield forming, development of theoretical and scientific principles of seed growing, increasing quality, yield level and studying of pre-drilling hybrid's seed preparation techniques that meet World requirements, has been successfully overtaken. The main points of cytoplasmaticully male sterile (CMS) native hybrids seed growing technology has been studied that provide high effect of plot using and highest hybrid's good quality seeds yields obtaining.

Pre-drilling hybrid's seed preparation technology that guarantees high quality hybrid's seeds producing was developed by implementation of new equipment on the Trostianets Seed Pelleting Factory.

Key words: MS hybrid, plot of hybridisation, hybrid's seed, germination capacity, monogermity, density, harvesting time, aerodynamic properties, storing.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Успішний розвиток насінництва цукрових буряків не можливий без впровадження нових високопродуктивних сортів і гібридів, інтенсивної технології вирощування цієї культури, удосконалення системи насінництва. В системі заходів, спрямованих на вирощування високих і стабільних врожаїв цукрових буряків з поліпшеними технологічними якостями, насамперед з підвищеною цукристістю, важлива роль належить селекції і насінництву. Особливої уваги заслуговує виведення і швидке впровадження у виробництво гібридів цукрових буряків, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (цчс). Останні забезпечують не лише збільшення збору цукру з кожного гектара посівів, а і дозволяють широко впроваджувати інтенсивну технологію вирощування цукрових буряків, що зумовлено високою схожістю, одноростковістю і вирівняністю гібридного насіння.

Зі створенням і впровадженням гетерозисних гібридів на ЦЧС основі в нашій країні стала нагальною розробка технологій вирощування гібридного насіння та передпосівної його обробки, які забезпечили б підготовку до сівби високоякісного, обробленого захисно-стимулюючими речовинами, інкрустованого й дражованого посівного матеріалу на рівні сучасних вимог.

Актуальність теми. У світовій практиці фабричне насіння гібридів на стерильній основі вирощують двома способами: роздільним - шляхом сівби (висаджуванням) компонентів схрещування, що чергуються між собою смугами, з використанням для посіву гібридного насіння, зібраного лише з ЧС компонента, і сумішшю компонентів з подальшим видаленням клубочків багатонасінного запилювача в процесі обробки заготовлюваного насіння на насіннєвих заводах. Вибір способу вирощування залежить від особливостей росту і розвитку насінників, пилкоутворюючої здатності запилювача, синхронності цвітіння компоненттів схрещування і розміру насіння компонентів [Неговський М.О.,1966; Балков І.Я., 1978; Островський Л.Л.Поліщук В.І., 1982]. Протягом останніх років у нашій країні з питань насінництва гібридів на стерильній основі проведено численні досліди, на основі яких розроблено способи і схеми вирощування гібридного насіння, згідно з якими сівбу (садіння) компонентів схрещування проводять смугами, що чергуються. Стикові міжряддя між ними становлять 135-140 см. Це дозволяє уникнути переплітання насінників у період цвітіння і плодоутворення, змішування компонентів, дає можливість механізувати процес скошування насінників багатонасінного запилювача після завершення цвітіння. Недоліком цього способу є нераціональне використання землі через наявність розширених стикових міжрядь між компонентами, а також надмірна забур'яненість поля саме на розширених міжряддях. Крім того, при скошуванні насінників багатонасінного запилювача після завершення цвітіння, запилюються не лише добре розвинуті квітки, з яких формується високоякісне насіння, а й слабкорозвинуті квітки. Вони, як правило, розміщені на верхівках пагонів, де зав'язується дрібне некондиційне насіння діаметром менше 3,0 мм. Воно за чинним Державним стандартом (ГОСТ 28166-89) на заготовлюване насіння відноситься до відходу основної культури.

Згідно з рекомендаціями Інституту цукрових буряків [Балан В.М., Островський Л.Л. та інші, 1984; Гізбуллін Н.Г., Островський Л.Л. та інші, 1989], для кращого запилення насінників ЧС форм пилком багатонасінного запилювача поворотні смуги засаджують запилювачем. В результаті площа поля під багатонасінним запилювачем збільшується і відповідно зменшується площа поля під ЧС компонентом. Слід відзначити, що в зарубіжній практиці поворотні смуги запилювачем не засаджують. Це свідчить про те, що у вітчизняній практиці цей прийом досконало не вивчено.

Найважливішим фактором, який необхідно враховувати за вирощування гібридного насіння, є максимальне використання площі поля під насінниками ЧС компонента. Водночас необхідно мати достатню кількість рослин багатонасінного запилювача і відповідну кількість пилку для успішного проходження процесів запилення і запліднення. Тому необхідно було встановити, які фактори сприяють раціональному використанню площі поля під ЧС компонентом, забезпечують максимальне перезапилення компонентів схрещування і при цьому не зменшується врожайність і посівні якості гібридного насіння.

Дослідження, проведені в попередні роки, свідчать про те, що найвищу врожайність і якість гібридного насіння можна одержати за вирощування його безвисадковим способом, перш за все, в умовах зрошуваного землеробства південних районів, де в період цвітіння, формування насіння і збирання врожаю створюються найбільш сприятливі умови. Проте окремі технологічні прийоми вирощування та збирання гібридного насіння безвисадковим способом, зокрема норми висіву, строки сівби, строки і способи збирання й інші недостатньо вивчено.

Оскільки якість насіння цукрових буряків формується не лише за його вирощування, а й у процесі передпосівної підготовки, нами проведено досліди з розробки технології підготовки гібридного насіння на насіннєвих заводах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з Науково-технічною програмою Держагропрома СРСР 0.51.14 "Розробити та впровадити комплексну систему збільшення виробництва цукрових буряків, створити нові та удосконалити існуючі технологічні процеси і обладнання цукрового виробництва з метою підвищення виходу цукру з гектара, комплексного використання сировини, економії поливно-енергетичних ресурсів” на 1986-1990 роки, Проектом 4 “Цукрові буряки і цукор” на 1991-1995 роки., Науково-технічною програмою УААН “Розробити і освоїти комплексну систему виробництва цукрових буряків на основі створення інтенсивних сортів і гібридів, удосконалення системи насінництва та застосування ресурсозберігаючих технологій вирощування” на 1996-2000 роки (номер державної реєстрації 0196V012876) та Науково-технічною програмою УААН “Створити нове покоління високопродуктивних гібридів цукрових буряків, що забезпечують збір цукру 90-100 ц/га, розробити енергетично та екологічно оптимізовану систему управління технологгічними процесами вирощування з метою максимального використання біологічного потенціалу культури і природних факторів” на 2001-2005 роки (номер державної реєстрації 0101UQ001246)

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень - вивчити біологічні особливості формування гібридного насіння цукрових буряків та розробити способи підвищення врожаю і якості в процесі вирощування та передпосівної підготовки.

Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішити такі задачі:

вивчити дві схеми садіння коренеплодів компонентів схрещування ЧС гібридів (8 : 2 і 16 : 4) за одного і того ж співвідношення на великих площах насінників, де наявна велика маса пилку, що сприяє кращому проходженню перехресного запилення і формуванню гібридного насіння ;

визначити фактори, які сприяють найраціональнішому використанню площі поля під ЧС компонентом;

виявити можливість вирощування компонентів схрещування на ділянках гібридизації без розширенних стикових міжрядь між ними та ефективність обсадки ділянок гібридизації на поворотних смугах насінниками багатонасінного запилювача ;

вивчити ефективність додаткового запилення насінників ЧС гібридів з використанням гелікоптера та розробити режими його роботи ;

встановити вплив густоти і рівномірності розміщення безвисадкових насінників після перезимівлі на врожайність і якість гібридного насіння та можливість її формування нормою висіву базисного насіння і коригуванням посівів у осінній і весняний періоди ;

розробити технологію збирання безвисадкових насінників (визначити оптимальні строки скошування насінників багатонасінного запилювача та збирання гібридного насіння, ефективність використання різних жаток);

встановити ефективність шліфування та сортування гібридного насіння за аеродинамічними властивостями і питомою масою;

визначити шляхи підвищення однонасінності (одноростковості) гібридного насіння при його підготовці на насіннєвому заводі ;

розробити способи підготовки дражованого й інкрустованого насіння, які забезпечували б оптимальну твердість драже та сприятливий водно-повітряний режим для пророщування насіння ;

встановити вплив вологості та терміну зберігання обробленого і необробленого фураданом насіння на його посівні якості.

Об'єкт досліджень. Процеси росту і розвитку насінників за різних способів їх вирощування та технологія передпосівної підготовки гібридного насіння цукрових буряків.

Предмет досліджень.Біологічні основи формування гібридного насіння, розробка способів підвищення його врожайності і якості.

Методи досліджень. Лабораторний (визначення якості гібридного насіння за існуючими ГОСТами; вивчення впливу фурадану на процеси проходження мейозу методом тетрадного аналізу), вегетаційний (регулювання процесів цвітіння і запліднення за існуючою методикой ІЦБ, 1986), польовий (особливості росту і розвитку насінників та продуктивність цукрових буряків за методикой ІЦБ, 1986; динаміку переміщення пилку на рівні квітконосних гілок та пилкоутворюючу здатність запилювача за методикою Савченка М.І., 1980; ступінь зав'язування гібридного насіння за методикою ІЦБ, 1980). Достовірність одержаних результатів визначали за методикою Доспехова Б.А., 1979. Економічну ефективність - за “Методикой определения економической эффективности законченных научно-исследовательских и проектно-конструкторских работ по сельскому хозяйству”.- М.: МСХ СССР, ВАСХНИЛ, 1977.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретично обгрунтовано технологію вирощування та способів передпосівної підготовки гібридного насіння, яке відповідає сучасним вимогам.

Вперше вивчено елементи технології вирощування вітчизняних гібридів, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності, з раціональним використання землі і підвищеною продуктивністю ЧС гібридів (на 0,08 - 0,10 т/га). За результатами досліджень одержано Патент 2961 на винахід. Встановлена ефективність вирощування гібридного насіння висадковим і безвисадковим способами без висаджування (сівби) на поворотних смугах багатонасінного запилювача. Розраховано і науково обгрунтовано оптимальні розмір і форму ділянки гібридизації.

Вперше шляхом регулювання процесів цвітіння і запліднення визначені оптимальні строки скошування багатонасінного запилювача, що забезпечують підвищення врожайності гібридного насіння на 4,2.-13,4%. За результатами досліджень одержано авторське свідоцтво на винахід (1651802).

Виявлено закономірності формування врожайності і якості гібридного насіння залежно від густоти ЧС компонента і багатонасінного запилювача за безвисадкового способу вирощування.

Вперше доведена можливість проведення додаткового запилення насінників ЧС гібридів із застосуванням гелікоптера і розроблено оптимальні режими його роботи.

Удосконалено технологію збирання насіння гетерозисних гібридів. Вперше шляхом щоденних підрахунків та спостережень сполучених показників стиглості насіння визначено оптимальний строк початку збирання гібридного насіння та період скошування безвисадкових насінників упродовж дня.

Розроблено технологію передпосівної обробки гібридного насіння на новому обладнанні європейських фірм, яка забезпечує підготовку до сівби високоякісного посівного матеріалу на рівні світових вимог.

Вивчено закономірності формування якості гібридного насіння сортуванням його за аеродинамічними властивостями, питомою масою та сукупністю цих ознак на сучасному обладнанні.

Науково обгрунтовано умови і строки зберігання обробленого фураданом і необробленого насіння з різною схожістю.

Практичне значення одержаних результатів. На основі результатів досліджень удосконалено технологію вирощування гібридного насіння та розроблено способи підвищення його врожаю і якості, які впроваджено в насінницьких господарствах України при висадковому і безвисадковому насінництві. Розроблено способи підвищення якості гібридного насіння при передпосівній його підготовці та впроваджено на Тростянецькому насіннєвому заводі і ВАТ “Вінницький насіннєвий завод”. Результати досліджень використано для розробки рекомендацій з вирощування фабричного насіння цукрових буряків-гібридів на стерильній основі безвисадковим і висадковим способами, технологічного регламенту підготовки високоякісного гібридного насіння на Тростянецькому насіннєвому заводі, Державного стандарту України 3226-95 “Насіння однонасінних цукрових буряків. Посівні якості. Технічні умови”, проектів державних стандартів України “Насіння цукрових буряків. Вимоги при заготівлі”, та “Насіння цукрових буряків. Методи визначення маси 1000 насінин та маси однієї посівної одиниці”, методики визначення грунтової схожості насіння цукрових буряків та інструкції обліку насіння в одиницях по 100 тис. штук.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем сформульована робоча гіпотеза підвищення врожаю і якості гібридного насіння за його вирощування та передпосівної підготовки на насіннєвих заводах. Провівши інформаційний пошук, дисертант самостійно визначив мету і завдання досліджень, розробив програму і відповідно до існуючих методик провів польові, лабораторні, вегетаційні та виробничі досліди. Самостійно узагальнив отримані результати досліджень, визначив економічну ефективність і виконав математичну обробку даних. Частка участі автора у спільних публікаціях становить 85-90%.

Апробація результатів досліджень. Результати досліджень оприлюднено на V і V1 з`їздах генетиків і селекціонерів України (Умань, 1986; Київ, 1992), семінарі-нараді наукових співробітників ВНІЦ, дослідно-селекційних установ НВО “Сахсвекла”, ВНДІЦЦ, Молднік, Киргизької ДСС, Харківського СГІ, ВНІМОЖ, УкрНДІСГОМ (Київ, 1988), конференціях молодих вчених (Махарадзе,1987; Чабани, 1990), республіканській нараді-семінарі з насінництва гібридів на стерильній основі (Ульянівський цукрокомбінат Кіровоградської обл., 1988), обласних нарадах-семінарах з висадкового і безвисадкового насінництва (Матусовський бурякорадгосп Черкаської обл., 1989, КСП“Україна” Кілійського району Одеської обл. та КСП “Перемога” АР Крим, 1997, 1999, Бершадський бурякорадгосп Вінницької обл., 2000), республіканських нарадах-семінарах з вирощування та передпосівної підготовки насіння цукрових буряків (Київ, 1998, 2000), на республіканських курсах з апробації висадкових насінників (Київ,2001), безвисадкових насінників (АР Крим, Одеська область, 2001), на науково-виробничих семінарах з питань вирощування та підготовки насіння до сівби (Київ, 2002;Тростянець, 2002, 2003), на виробничій нараді лабораторії насінництва і насіннєзнавства ІЦБ (Київ, 2003). Дисертація розглянута на методичній нараді селекцентру ІЦБ (2003) і рекомендована до захисту.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено в 56 наукових працях, в тому числі 33 статті у фахових виданнях, 8 написано без співавторів, одержано авторське свідоцтво і два патента на винахід.

Об'єм і структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 305 сторінках машинописного тексту, містить 106 таблиць, 27 рисунків, складається із вступу, 5 розділів, висновків, рекомендацій виробництву і додатків. Список використаних літературних джерел включає 316 найменувань, у т.ч. латинським шрифтом - 51, патентних джерел - 13.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Особливості вирощування насіння цукрових буряків гібридів, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (огляд наукової літератури)

Селекційна робота з цукровими буряками в Україні упродовж періоду від створення і впровадження у виробництво першого вітчизняного ЧС гібрида і до останнього часу спрямована на створення ЧС гібридів, які порівняно з сортами, характеризуються підвищеною цукристістю і одноростковістю. Це дозволяє вирощувати цукрові буряки за сучасними технологіями.

На підставі проведеного аналізу встановлено, що в насінницьких господарствах використовують різні способи і схеми посадки (сівби) компонентів схрещування ЧС гібридів. Вибір способу залежить від особливостей росту і розвитку насінників, пилкоутворюючої здатності багатонасінного запилювача, синхронності цвітіння компонентів схрещування і розміру насіння компонентів (Неговський М.О., 1966; Балков І.Я., 1978; Островський Л.Л., Поліщук В.І.,1982). Врожайність і якість насіння цукрових буряків визначаються умовами вирощування насінників, особливостями сортів і гібридів, а також технологією обробки насіння на насіннєвих заводах. Істотно впливають на ці показники способи сівби і вирощування компонентів схрещування, густота насінників, додаткове запилення їх та строки і способи збирання насіння.

Найпоширенішим прийомом підвищення схожості насіння цукрових буряків на насіннєвих заводах є сортування його за розмірами, питомою масою та аеродинамічними властивостями. Ефективним прийомом підвищення інтенсивності проростання насіння є його шліфування. Завершальними етапом передпосівної підготовки насіння на насіннєвих заводах є інкрустування, дражування та обробка захисно-стимулюючими речовинами.

Проте, як показує аналіз літературних джерел, ці та інші питання вивчено недостатньо, особливо стосовно ЧС гібридів. Ці обставини й зумовили необхідність проведення додаткових досліджень (з окремих питань вперше) з біології, агротехніки та способів підготовки гібридного насіння.

Програма і методика проведення досліджень. Згідно з програмою досліджень були поставлені завдання:

Вивчити біологічні основи формування гібридного насіння:

різні схеми садіння коренеплодів компонентів схрещування ЧС гібридів за однакового їх співвідношення;

можливість вирощування компонентів схрещування на ділянках гібридизації без розширених стикових міжрядь між ними;

ефективність обсаджування ділянок гібридизації насінників багатонасінним запилювачем на поворотних смугах;

ефективність формування високоякісного гібридного насіння шляхом регулювання процесу цвітіння запилювача;

ефективність різних способів коригування посівів безвисадкових насінників;

ефективність формування густоти безвисадкових насінників нормою висіву насіння еліти компонентів схрещування та проріджуванням їх весною;

вплив обробки насіння еліти фураданом на формування генеративних органів безвисадкових насінників, врожайність і якість гібридного насіння;

строки збирання гібридного насіння при безвисадковому насінництві та вплив механізованого збирання безвисадкових насінників в ранковий час, вдень і увечері на ефективність підсушування валків і втрати насіння;

ефективність використання різних жаток при скошуванні безвисадкових насінників.

Польові, вегетаційні, лабораторні та виробничі досліди з удосконалення технології вирощування насіння гетерозисних гібридів висадковим способом проводили в Інституті цукрових буряків і на Білоцерківській дослідно-селекційній станції (1985-1988рр.), в “Ульянівському” (1986-1992рр.) і “Шарівському” (1989-1990рр.) бурякорадгоспах Кіровоградської області, в бурякорадгоспі ім.30-річчя Перемоги Полтавської області (1990-1992рр.), безвисадковим способом - у КСП “Україна” Кілійського району Одеської області (1987-1992 рр.).

Площа облікової ділянки у польових дослідах становила 10-54 м, повтор- ність - чотириразова, у виробничих - 0,26 - 2,7 га, повторність - дворазова. Вегетаційні досліди закладалися в посудинах місткістю 12 кг абсолютно сухого грунту, повторність - десятиразова.

Дослідження проводилися з насінниками компонентів схрещування, насінням і коренеплодами диплоїдного ЧС гібрида Ювілейний. Технологія вирощування насіння - загальноприйнята, згідно з рекомендаціями Інституту цукрових буряків.

Обліки та спостереження :

засміченість насінників на стикових міжряддях між компонентами перед скошуванням запилювача за методикою ІЦБ (1986);

ступінь вилягання насінників ЧС компонента і запилювача на суміжних з стиковими міжряддями рядках перед їх скошуванням за методикою ІЦБ (1986);

стан розвитку насінників перед зимівлею і після зимівлі (по компонентах) за методикою ІЦБ (1986);

асиміляційну поверхню листків за методикою Орловського М.І. (1948);

вміст сухих речовин у коренеплодах, листках, стеблах, насінні - ваговим методом шляхом висушування за температури 105С до постійної маси за методикою Іванова М.І.(1946);

збереженість насінників та їх приживання при пересадці за методикою ІЦБ (1986);

фактична густота і рівномірність рослин після їх формування за методикою ІЦБ (1986);

динаміка переміщення пилку на рівні квітконосних гілок за методикою Савченка М.І. (1980);

типи стерильності ЧС компонента за класифікацією Ф.Оуена (1980);

ступінь зав'язування гібридного насіння ЧС компонента (по рядках і загальна) за методикою ІЦБ (1980);

агробіологічна оцінка насінників перед збиранням врожаю: “упрямці”, передчасно засохлі, пусті місця та інші не продуктивні рослини;

динаміку дозрівання насіння за ознаками побуріння плодів, станом перисперму власне насінини та вологості насіння за методикою ІЦБ (1986);

параметри валків (ширина, висота);

втрати насіння при скошуванні насінників за методикою ІЦБ (1986);

вологість листків, стебел, гілок, насіння з різних частин валка - шляхом висушування при температурі 105С до постійної маси за методикою Іванова М.І.(1946);

врожайність насіння - бункерний і після очистки з залікової (ЧС компонента) і загальної площі шляхом зважування з кожної ділянки і повторення;

врожайність насіння з однієї рослини;

якість насіння (енергія проростання, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, фракційний склад за масою і кількістю згідно з чинними ДСТУ 2292-93 та ГОСТ 22617.1-77 - 22617.4-77;

врожайність коренеплодів фабричних цукрових буряків - зважуванням їх з кожної ділянки і повторення;

цукристість коренеплодів методом холодної дигестії за методикою ІЦБ (1986);

математичну обробку даних, методом дисперсійного аналізу за Доспєховим Б.А.(1979).

Вивчити способи передпосівної підготовки гібридного насіння :

вплив шліфування на вирівняність, схожість та інтенсивність проростання гібридного насіння;

шляхи підвищення однонасінності (одноростковості) насіння цукрових буряків;

ефективність сортування гібридного насіння за аеродинамічними властивостями, питомою масою та за сукупністю цих ознак;

склади нових сумішей для дражування і інкрустації насіння і їх вплив на якість насіння і продуктивність цукрових буряків;

вплив вологості насіння і строку зберігання на його енергію проростання і схожість.

Досліди з підвищення якості гібридного насіння в процесі передпосівної підготовки на насіннєвих заводах проводили в Інституті цукрових буряків та на Тростянецькому насіннєвому заводі в 1991-2002 рр.

Досліджували насіння гібридів Український ЧС 70, Ялтушківський ЧС 72, Верхняцький ЧС 63, Уманський ЧС 76, Льговсько-Верхняцький ЧС 31, Ювілейний.

Обліки та спостереження :

ступінь шліфування та травмування насіння при його підготовці;

якість насіння (енергію проростання, схожість, виповненість, масу 1000 плодів, одноростковість, однонасінність, фракційний склад за масою і кількістю), за чинними стандартами - ДСТУ 2292-93; ГОСТ 22617.1-77; ГОСТ 22617.4-77;

інтенсивність проростання шліфованого насіння визначали підрахунком пророслого насіння, починаючи через 40 годин після сівби з інтервалом 8 годин;

польова схожість та динаміка появи сходів за методикою ІЦБ (1986);

густота посівів перед збиранням;

врожайність коренеплодів і їх цукристість за методикою ІЦБ (1986).

Агрокліматичні умови. Досліди проводили у різних агрокліматичних зонах України: Лісостепу (центральна і східна підзони) та Степу (північна і південна підзони). У Лісостеповій зоні поширені переважно чорноземи глибокі малогумусні слабкосолонцюваті та середньосуглинкові грубопилуватого механічного складу. Гумусова частина профіля досягає 45 см. Вміст гумусу в орному шарі - 4,56-4,85%, вміст рухомих речовин становить : N - 25,0, РО - 12,0 мг-екв. на 100 г грунту. Гідролітична кислотність - 1,3 мг-екв. на 100 г грунту, рН - 6,4 - 6,9. Поширені також чорноземи глибокі малогумусні крупнопилуватого середньосуглин- кового механічного складу. В орному шарі (0-30 см) вміст гумусу - 3,2-3,7%, рухомого фосфору (за Труогу) - 12,1-15,7 і калію (за Бровкіною) -7,8-9,8 мг-екв.на 100 г грунту, тобто забезпеченість РО і КО для цукрових буряків середня і низька. Гідролітична кислотність - 3,02-3,52 мг-екв. на 100 г грунту.

У Степовій зоні поширені переважно чорноземи звичайні середньо- і малогумусні. Гумусова частина профіля досягає 85 см, безпосередньо-гумусовий горизонт становить 0-45 см, що не лімітує глибини оранки. У горизонті 0-20 см вміст гумусу - 6,14%, вміст рухомих форм фосфору (за Труогу) - 10,1 і калію (за Бровкіною) - 7,5 мг-екв. на 100 г грунту, рН - 6,5. Значна кількість гумусу і насиченість колоїдів основами, а також відповідний механічний склад (вміст глини) сприяють утворенню на цих грунтах агрономічно цінної водостійкої структури. Порівняно з іншими ці чорноземи мають високі агрономічні якості. Потенційна родючість цих грунтів за умов достатнього зволоження необмежена .

Поширені також чорноземи південні на лесових породах, представлені важкосуглинковими різновидами. Гумусова частина профіля досягає 60-65 см, безпосередньо гумусовий горизонт становить 30-35 см, що не лімітує глибини оранки. У горизонті 0-30 см вміст гумусу - 6,05%, вміст рухомих форм фосфору - 12 мг-екв. на 100 г грунту, рН - 6,5.

Аналіз агрометеорологічних умов за роки проведення досліджень (1985 - 1992 рр.) показав, що вони були сприятливі для вирощування гібридного насіння цукрових буряків, а відхилення ряду показників (температура, кількість опадів) від середньобагаторічних не наближалося до екстримальних за винятком окремих років, що, в цілому, сприяло одержанню високого врожаю гібридного насіння з доброю якістю. Проте окремі роки характеризувалися надмірним зволоженням з рясним дощем та градом (1988), сильною грунтовою і повітряною посухою (1991), що призвело в обох випадках до зниження врожаю гібридного насіння. Осінньо-зимовий період півдня України 1989/90р. характеризувався менш спри--ятливими кліматичними умовами, що призвело до вимерзання безвисадкових насінників у господарствах Кілійського району Одеської області майже на всій площі. Безвисадкові насінники, які збереглися, були надмірно зріджені, а рослини - слабко розвинуті. В цілому ж, період, що аналізується (1985-1992рр.), слід віднести до типового за всіма показниками погоди для даних регіонів.

Біологічні особливості компонентів схрещування, врожайність і якість гібридного насіння залежно від агротехнічних факторів

Удосконалення технології вирощування насіння гетерозисних гібридів

Схеми посадки коренеплодів компонентів схрещування. Численними дослідженнями (Островський Л.Л., Поліщук В.І., 1982; Горячих А.С., 1985; Островський Л.Л., Доронін В.А., Поліщук В.І., Черната Д.М., Кириченко І.Г., Пастух М. О., 1992) встановлено, що оптимальною схемою вирощування насіння диплоїдних гібридів за висадкового насінництва є 16:4, співвідношення компонентів - 4:1. У більшості польових дослідів (1979-1985рр.) за однакового співвідношення компонентів (4:1) посадка за схемою 16:4 порівняно із схемою 8:2 за рахунок більшої площі поля під ЧС компонентом забезпечила підвищення врожайності гібридного насіння на 0,7 - 2,7 ц/га. Але в аналогічних дослідах, проведених на Верхняцькій дослідно-селекційній станції (1981-1985рр.), не було одержано надбавки врожайності, а схожість насіння зменшилася на 5%. Одержані в дрібноділяночних дослідах суперечливі дані зумовили необхідність проведення дослідів на великих площах насінників з великою кількістю пилку, що сприяє кращому проходженню перехресного запилення і формуванню гібридного насіння.

Результати дослідів показали, що вирощування гібридного насіння висадковим способом за схемою 8:2 при однакових агрокліматичних умовах немає переваг за якістю гібридного насіння порівняно зі схемою 16:4 (табл.1).

Зменшення ширини смуги насінників ЧС компонента в два рази не забезпечило підвищення енергії проростання і схожості насіння. Різниці за фракційним складом насіння між варіантами також не було. З віддаленням рядків ЧС компонента від запилювача при вирошуванні насіння за схемами 8:2 і 16:4 не спостерігалося закономірного зменшення його енергії проростання і схожості.

Але за рахунок зменшення площі поля під ЧС компонентом на 6%, завдяки посадці компонентів схрещування за схемою 8:2 врожайність гібридного насіння із загальної площі зменшилася в середньому за три роки на 0,09 т/га.

Таблиця 1. Врожайність і якість гібридного насіння залежно від схем посадки компонентів (Ульянівський бурякорадгосп, Кіровоградська обл., 1986-1988 рр.)

Схема посадки компонентів схрещування	Врожайність насіння,т/га	Енергія проростання, %	Схожість, %	Одноростковість, %	Маса 1000 плодів,г
	із загальної площі	із залікової площі
16:4 - контроль	0,74	1,02	77	78	92	10,4
8:2	0,65	0,98	78	78	92	10,4

Тобто, результати дослідів на великих ділянках гібридизації підтвердили раніше одержані експериментальні дані про те, що схема посадки компонентів 8:2, порівняно зі схемою 16:4, не має переваг за якістю вирощеного насіння і не є раціональнішою.

Оптимізація ділянок гібридизації. Ефективність використання площі поля знаходиться в прямій залежності від співвідношення компонентів і схем вирощування гібридного насіння. При визначенні площі поля, зайнятої ЧС компонентом, були враховані схеми посадки (сівби) компонентів, ширина міжрядь, довжина і ширина ділянки гібридизації, її форма і площа, зайнята запилювачем по периметру поля.

Встановлено, що площа поля під ЧС компонентом на ділянці гібридизації збільшується у випадках, коли вона за формою наближається до квадрата. При посадці коренеплодів- компонентів схрещування на витягнутих у довжину ділянках площа під ЧС компонентом найменша, особливо, якщо ділянка гібридизації неве-лика. Спостерігається також пряма залежність площі поля під ЧС компонентом від розмірів ділянки гібридизації. Якщо зі зменшенням площі поля з 100 до 50 га цей показник змінювався не суттєво - з 70,9 до 69,8%, то із зменшеннм площі поля до 25, 10 і 1 га він зменшувався суттєво і становив відповідно - 68,8, 66,7 і 63,0%. Втрати площі поля на ділянці гібридизації на перший погляд хоча й невеликі порівняно з 100 гектарною ділянкою- всього 4,2%, що становить 4,2 га, а при середній врожайності 1,2 т/га недобір врожаю становить більше 5 т.

Стикові міжряддя між смугами компонентів схрещування. Огляд джерел літератури показав, що за вирощування гібридного насіння роздільним способом з метою запобігання можливості змішування насіння компонентів в усіх країнах практикують використання розширенних стикових міжрядь між смугами компонентів. Це призводить до зменшення площі поля, зайнятої ЧС компонентом і, як наслідок, до зниження врожайності гібридного насіння. Крім того, за рахунок збільшення площі живлення насінники на крайніх рядках більше вилягають, а це не лише ускладнює механізоване збирання, а й призводить до збільшення втрат гібридного насіння. З розпушуванням грунту в розширенних стикових міжряддях вони не повністю обробляються робочими органами і тому більш забур'янені. Це спонукало до проведення дослідів з вивчення можливостей вирощування гібридного насіння без розширених стикових міжрядь між компонентами схрещування.

Результати дослідів, проведених в Ульянівському бурякорадгоспі (висадковий спосіб) показали, що на контролі в 1,8 рази було більше бур'янів, а середня їх маса з одного квадратного метра в 12 разів була більшою, ніж в дослідному варіанті (табл.2).

Таблиця 2. Засміченність стикових міжрядь між компонентами залежно від їх ширини

Варіант	Кількість бур'янів, шт/м	Маса бур'янів, г/м
	всього	однодольних	дводольних
Ульянівський бурякорадгосп, 1990-1991 рр.(висадковий спосіб)
Стикове міжряддя 140 см-контроль	148,9	92,1	56,8	2400
Стикове міжряддя 80 см	82,5	54,7	27,8	238,3
КСП “Україна” Одеська обл., 1989 -1992 (безвисадковий спосіб)
Стикове міжряддя 135 см-контроль	132,6	80,1	52,5	233,7
Стикове міжряддя 60 см	66,3	38,9	27,4	26,5

Примітка: достовірно при Р_0,05

Аналогічні результати по забур'яненості стикових міжрядь між компонентами одержано і в КСП “Україна” Одеської області за безвисадкового способу вирощування гібридного насіння.

Результати дослідів з висадковими і безвисадковими насінниками, проведених у різних грунтово-кліматичних умовах показали, що на розширених стикових міжряддях, передбачених існуючою технологією вирощування гібридного насіння, ускладнюється механізований спосіб їх обробітку, зростає засміченість, і, зрештою, пригнічуються насінники на крайніх рядках смуг компонентів.

За розміщення компонентів з розширеними стиковими міжряддями збільшується площа живлення крайніх рядків компонентів, вони здебільшого краще розвинуті, що призводить до збільшення ступеня їх вилягання. В середньому при вирощуванні гібридного насіння висадковим і безвисадковим способами без розширенних стикових міжрядь між компонентами ступінь вилягання насінників на крайніх рядках в 1,9-3,7 разів менша, ніж з розширенними стиковими міжряддями.

Розміщення компонентів схрещування на ділянках гібридизації з вужчими стиковими міжряддями між ними (80 см) при висадковому способі вирощування не впливає на ступінь зав'язування гібридного насіння порівняно з розширеними (140 см) міжряддями (рис.1). Аналогічні результати одержано і за безвисадкового способу вирощування гібридного насіння і, як результат, енергія проростання і схожість насіння були майже однаковими.

Ряд.1-міжряддя між компонентами 140 см, Ряд.2 - міжряддя між компонентами 80 см.

Рис.1.Ступінь зав'язування гібридного насіння при різній ширині стикових міжрядь між компонентами (висадковий спосіб)

Але при звужених стикових міжряддях за рахунок збільшення площі під ЧС компонентом до 77 -80% врожайність гібридного насіння збільшувалася на 0,08-0,10 т/га. За результатами досліджень одержаний патент України 2961 “Спосіб вирощувания гібридного насіння буряків”.

Використання поворотних смуг за посадки компонентів схрещування. З метою кращого запилення насінників ЧС компонента пилком багатонасінного запилювача на ділянках гібридизації смуги рекомендовано засаджувати запилювачем. Але це призводить до збільшення площі, зайнатої запилювачем і, звісно, до зменшення корисної площі, зайнятої ЧС компонентом. Тому вважали за необхідне вивчити ефективність вирощування гібридного насіння без посадки на поворотних смугах багатонасінного запилювача.

Важливим показником, який сприяє збільшенню врожайності і підвищенню якості гібридного насіння, є ступінь зав'язування. Останній залежить від кількості рослин запилювача на ділянках гібридизації і кількості життєздатного пилку.

Дослідженнями встановлено, що з віддаленням насінників ЧС компонента від смуги обсадки багатонасінним запилювачем (країв поля) дослідний і контрольний варіанти за ступенем зав'язування гібридного насіння не відрізнялися. Навіть на самій близькій (5 м) відстані від засадженої запилювачем поворотної смуги цей показник в середньому по трьох бурякорадгоспах становив 92,0%, на контролі - 91,3%, на відстані 200 м - відповідно 90,5 і 91,0%. Це свідчить про те, що головним джерелом пилку на ділянках гібридизації є рослини запилювача, які рівномірно розміщені в масиві, а не на поворотних смугах. В кінцевому результаті посадка на поворотних смугах запилювача не забезпечує очікуваного підвищення врожайності і якості гібридного насіння (табл.3).

Таблиця 3. Врожайність і якість гібридного насіння залежно від посадки запилювача на поворотних смугах (середнє з трьох дослідів, 1991-1992 рр.)

Варіант	Врожайність насіння з облікової площі, т/га	Схожість, %	Маса 1000 плодів, г
Запилювач, посаджений на поворотних смугах	1,31	86	10,1
Без посадки запилювач на поворотних смугах	1,33	87	10,0

Регулювання процесів цвітіння запилювача. До скошування рослин запилювача після закінчення цвітіння запилюються не лише добре розвинуті квітки центральної і нижньої частини квітконосів ЧС компонента, на яких формується високоякісне насіння, а й слабкорозвинуті квітки, розміщені на верхівках пагонів. На них зав'язується дрібне некондиційне насіння діаметром менше 3,0 мм. Це призводить до зменшення врожаю і якості гібридного насіння.

З метою вивчення можливостей збільшення врожаю і виходу посівних фракцій насіння та підвищення його якості проведені досліди з регулювання процесів цвітіння і запліднення, в яких видаляли рослини багатонасінного запилювача в різні строки, а саме, після завершення цвітіння 30-35%, 65-70%, 75-80%, 85-90% та 100% (контроль) квіток.

Результати вегетаційних і польових дослідів показали, що скошування рослин багатонасінного запилювача в період, коли цвітіння завершили 75-80% квіток, забезпечує істотну надбавку врожайності гібридного насіння - відповідно на 13,4% та 4,2%, ступінь його зав'язування була на 7,3% більшою, ніж на контролі (табл.4).

Таблиця 4. Вплив строків скошування насінників запилювача на врожайність і якість гібридного насіння

Скошування запилювача при завершені цвітіння квіток, %	Вегетаційні досліди, 1987-1988 рр.	Польові досліди, 1985-1988 рр.
	врожайність насіння	Ступінь зав'язування, %	схожість,%	врожайність насіння	схожість,%
	з однієї рос-лини, г	% до контролю			т/га	% до контролю
30-35	38,4	80,7	88,4	89	1,59	96,4	69
75-85	54,0	113,4	93,8	95	1,72	104,2	75
100 - контроль	47,6	100,0	86,5	93	1,65	100,0	74

Аналогічні результати одержано за скошування рослин запилювача, коли завершили цвітіння 85-90% квіток. Зі скошуванням запилювача після завершення цвітіння 30-35% і 65-70% квіток врожайність гібридного насіння була значно меншою, що пояснюється слабким забезпеченням ЧС компонента пилком. Строки збирання рослин запилювача позначилися і на фракційному складі насіння. Так, при скошуванні їх в період завершення цвітіння у 75-80% квіток (варіант 2) підвищується порівняно з контролем (варіант 3) вміст посівних фракцій гібридного насіння 3,5-4,5 та 4,5-5,5 мм (рис.2).

Ряд 1-більше 5,5 мм; Ряд 2-4,5-5,5 мм; Ряд 3-3,5-4,5 мм;

Рис.2.Фракційний склад насіння залежно від строків скошування багатонасінного запилювача:

Якщо скошування перенести, коли завершать цвітіння всі 100% квіток, то у рослин ЧС компонента поряд з добре розвинутими квітками запилюються і слабкорозвинуті, з яких формується дрібне некондиційне насіння: ступінь зав'язування його не досягає 75%, маса 1000 плодів - 5,8 г, діаметром менше 3,0 мм. За результатами досліджень одержано авторське свідоцтво 1651802 “Спосіб одержання гібридного насіння цукрових буряків”.

Формування гібридного насіння за додаткового запилення насінників. Ефективним прийомом підвищення врожаю і якості насіння цукрових буряків є додаткове запилення насінників. Проведення ж додаткового запилення на насінниках цукрових буряків гібридів, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС), набуває виключно важливого значення, оскільки забезпечення ЧС компонента достатньою кількістю пилку є головною умовою одержання гібридного насіння з високою схожістю. Дослідами Інституту цукрових буряків, проведеними на Верхняцькій дослідно-селекційній станції на малих ділянках, встановлено, що одноразове додаткове запилення насінників ЧС гібридів забезпечило підвищення врожайності насіння на 0,16 т/га, схожість - на 4%, дворазове - відповідно на 0,22 т/га і 5% (Островський Л.Л., Кириченко І.Г., Гресь К.І., 1987). На великих площах, де є достатньо пилку, дослідів з вивчення ефективності додаткового запилення ЧС гібридів з застосуванням гелікоптера раніше не проводили, що і стало нашою метою.

Результати дослідів показали, що аеродинамічні особливості гелікоптера дають можливість підібрати режим польоту, який утворює найсприятливіші умови для конвективного обміну пилку між рослинами. Процес дозапилення проходить за рахунок циркулюючого потоку повітря, що утворюється за пролітаючим гелікоптером. Циркулюючі повітряні потоки захоплюють пилок і переміщують його в усі яруси насінників. При цьому проходить рівномірний розподіл пилку запилювача в повітряному потоці на рівні квітконосних гілок ЧС рослин з обох сторін від гелікоптера. На варіантах, де проводили дозапилення, у повітрі на рівні квітконосних гілок було на 54,3% пилкових зерен більше, ніж на контролі - без дозапилення. Надмірне додаткове запилення на великих ділянках гібридизації забезпечило формування гібридного насіння з підвищеним ступенем зав'язування, енергією проростання і схожістю, що в кінцевому результаті призвело до збільшення його врожайності (табл.5).

Таблиця 5. Вплив додаткового запилення на врожайність і якість гібридного насіння, (Ульянівський бурякорадгосп, 1987-1989 рр.)

Варіант	Врожайність, т/га	Якість насіння, %
дозапилення	режим польоту гелікоптера	з загальної площі	з залікової площі	Ступінь зав'язування	Енергія проростання	схожість
	швидкість, км/год	висота, м	ширина захвату,м
Без дозапилення	-	-	-	0,86	1,18	81,3	78	82
Одноразове	60	5	30	1,03	1,41	85,9	87	88
Дворазове	60	5	30	1,08	1,48	84,2	88	89
Одноразове	60	10	30	0,93	1,28	84,8	86	87
Одноразове	40	5	40	0,96	1,32	85,7	84	86
Одноразове	40	10	40	0,98	1,35	88,6	82	84

За порівняно однакової густоти продуктивних насінників - 15,5 - 16,6 тис/га (НІР_0,05 = 1,3 тис/га) при додатковому запиленні надбавка врожайності гібридного насіння становила 0,07 - 0,22 т/га, схожість підвищилася на 2 - 7%. Кращі результати одержано за дозапилення насінників із застосуванням гелікоптера зі швидкістю польоту 60 км/год на висоті 5 м над поверхнею рослин і ширині робочого захвату 30 м. Цей режим роботи забезпечив при одноразовому дозапиленні підвищення врожайності гібридного насіння із загальної площі на 0,17 т/га, енергії проростання - на 9% і схожості - на 6%, при дворазовому - відповідно на 0,22 т/га, 10% і 7% порівняно з контролем (без дозапилення). Слід зазначити, що насіння, яке сформувалося при одноразовому додатковому запиленням, за сівби на фабричні цілі забезпечило додатково одержання цукру 0,28 т/га , а при дворазовому - 0,61 т/га.

Формування густоти безвисадкових насінників ЧС гібридів. Аналіз літературних джерел свідчить, що питання густоти безвисадкових насінників вивчено недостатньо, а одержані в різні роки експериментальні дані - суперечливі. Стосовно ж гібридів на ЧС основі, то питання густоти безвисадкових насінників після перезимівлі раніше взагалі не вивчали. Тому програмою наших досліджень було передбачено вивчення двох способів формування густоти безвисадкових насінників ЧС гібридів : нормою висіву базисного насіння, обробленого і необробленого фураданом та проріджуванням насінників весною.