Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Результативність розведення української чорно-рябої молочної породи за лініями і родинами

с. Чубинське Київської області - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті розведення і генетики тварин УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Сірацький Йосип Зенонович, завідувач відділу відтворення Інституту розведення і генетики тварин УААН.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Рудик Іван Адамович, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України;

- кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Костенко Олександр Іванович, начальник відділу зоотехнії Української академії аграрних наук.

Провідна установа: Вінницький державний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра розведення сільськогосподарських тварин і зоогігієни.

Автореферат розісланий 8 травня 2003 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Мільченко Ю.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Не дивлячись на те, що докорінно змінились економічні умови, в яких функціонує молочне скотарство, головним його завданням як і раніше, є підвищення продуктивності тварин з одночасним зменшенням витрат праці на виробництво продукції. Виконання цього завдання можливе за рахунок виведення високопродуктивних порід, типів, ліній, родин, стад і навіть окремих тварин. Разом з тим у селекції використовуються різні методи оцінки корів, бугаїв, ліній та родин. Пошук ефективних методів оцінки та добору бугаїв і корів при виведенні ліній та формуванні родин відіграє велику роль при визначенні результативності добору високоцінних корів, бугаїв-лідерів, удосконаленні методів добору, підбору, оцінки племінної цінності тварин. З цієї точки зору тему дисертаційної роботи слід вважати актуальною.

Зазначимо, що в минулому і нині проведено багато досліджень, статистичних аналізів, запроновано і апробовано достатньо формул та індексів для визначення племінної цінності бугаїв, корів, ліній і родин. Теоретичне обгрунтування та практична реалізація цього питання знайшли відображення у роботах провідних вітчизняних (Л.Т. Арсенов, 1974; Н.З. Басовский, И.А. Рудик, 1990; М.З. Басовський, І.А. Рудик, 1994; М.З. Басовський, І.А. Рудик, В.П. Буркат, 1992; І.П. Петренко та співавтори, 1997; А.М. Дубін, 2000; А.М. Дубін, 1999; Ф.В. Ильев, 1981; Н.Ф. Ростовцев, 1973 та ін.) і зарубіжних учених (K. Maijala, 1974; H. Skjervold, 1963; H. Skjervold,1965).

Великомасштабна селекція через використання кращого світового генофонду сформулювала коло селекційно-генетичних завдань, обов'язковою складовою яких є удосконалення існуючих систем оцінки, добору і використання окремих бугаїв і корів та в цілому ліній і родин, які включають в себе використання інформації про племінну цінність батька, матері; оцінку окремих тварин за декількома джерелами інформації з урахуванням генетичних та середовищних факторів.

Використання в селекційній практиці інтенсивних програм добору і використання бугаїв-лідерів, корів-рекордисток, сприяє високим темпам росту генетичного потенціалу за молочною продуктивністю (И.З. Сирацкий, 1979; Д.Т. Вінничук, П.М. Мережко, 1991; І.П. Петренко та співавтори, 1997; М.В. Зубець, Б.О. Агафонов, 1994 та ін.).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною планів науково-дослідних робіт Інституту розведення і генетики тварин УААН: "Розробити методи оцінки племінних ресурсів, ефективного та довготривалого використання порід сільськогосподарських тварин. Провести адаптаційну і селекційну оцінку племінних ресурсів порід тварин України" в 1998-2000 роках (№ державної реєстрації 0196U016326); "Розробити методи підвищення відтворної здатності тварин та раціонального використання племінних ресурсів" в 2001-2002 роках (№ державної реєстрації 0101U003123).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень був аналіз результатів оцінки та добору окремих корів і бугаїв, а також корів-рекордисток, бугаїв-лідерів та в цілому ліній і родин української чорно-рябої молочної породи у трьох базових господарствах Київської області - племзаводах "Бортничі", "Плосківський" і "Терезине", який допоможе пошуку способів удосконалення методів розведення української чорно-рябої молочної породи. Для реалізації мети ставились для вивчення такі завдання:

1) провести оцінку бугаїв різних ліній за продуктивністю їх дочок;

2) проаналізувати добір батьків бугаїв і корів;

7) провести оцінку, добір і використання корів-рекордисток;

8) оцінити племінну цінність родин.

Об'єктом досліджень були корови, бугаї, лінії, родини української чорно-рябої молочної породи.

Предметом дослідження була молочна продуктивність матерів і дочок бугаїв, племінна цінність, корелятивні зв'язки, методи розведення.

Методи дослідження: зоотехнічні - оцінка бугаїв і корів за якістю потомства, оцінка племінної цінності ліній і родин (методики М.З. Басовського, І.А. Рудика, В.П. Бурката, (1992); М.З. Басовського, І.А. Рудика, (1994); М.З. Басовського та співавторів, (1995)); оцінка генетичних змін у стадах за модифікованою методикою Сміта (Н.З. Басовский, В.М. Кузнецов, 1977), біометричні - визначення середніх величин, їх похибки та взаємозв'язків за методикою Н.А. Плохинского (1970, 1969), Е.К. Меркурьевой і Г.Н. Шангина-Березовського (1964, 1977, 1983), економічні - економічна оцінка результатів досліджень за "Методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (М.: Колос, 1980).

Наукова новизна результатів досліджень. Вперше вивчена ефективність розведення української чорно-рябої молочної породи за лініями і родинами. Доведено, що виявлення в лініях бугаїв-лідерів і одержання від них ремонтних бугаїв наступної генерації сприяє скороченню числа батьків бугаїв і укрупненню генеалогічної структури популяції. Встановлено пряму залежність рівня племінної цінності синів і батьків. Виявлено, що ефективність добору матерів бугаїв можна підвищити за рахунок залучення більшої кількості джерел інформації. За результатами досліджень розроблено комплекс заходів щодо ефективного і раціонального використання бугаїв-лідерів і корів-рекордисток.

Практичне значення одержаних результатів. В Україні, в умовах інтенсивного породотворчого процесу, достовірна оцінка корів, бугаїв, ліній і родин в межах окремих стад та в популяціях сприяє удосконаленню методів добору та підбору, розробці найбільш ефективних програм селекції. Отримані результати досліджень мають безпосереднє значення для теорії та практики селекції. Матеріали досліджень впроваджені в господарствах Київської області - племзаводах "Бортничі", "Плосківський" і "Терезине" (акт впровадження від 16 вересня 2002 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно зібрана інформація про продуктивність корів та дочок бугаїв, а також в цілому ліній і родин української чорно-рябої молочної породи в трьох базових господарствах Київської області - племзаводах "Бортничі", "Плосківський" і "Терезине", розроблена методика досліджень, проведена статистична обробка даних, описано і узагальнено результати досліджень, сформульовано висновки та пропозиції виробництву, що випливають із результатів досліджень.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційної роботи викладено та обговорено в доповідях на наукових конференціях Інституту розведення і генетики тварин УААН (1998-2001 рр.), в матеріалах науково-практичної конференції "Нові методи досліджень у тваринництві" (м. Харків, 2001 р.) та на міжнародній науково-виробничій конференції "Тваринництво України: селекція, технологія, ветеринарна безпека, економіка, виробництво екологічно чистих продуктів (м. Суми, 2002 р.), розширеному засіданні відділення розведення молочної худоби Інституту розведення і генетики тварин УААН в 2002 році.

Публікації. За матеріалами результатів досліджень опубліковано 8 наукових праць в журналах, міжвідомчих наукових збірниках та науково-технічних бюлетенях.

Структура та об'єм роботи. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, власних досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 133 сторінках комп'ютерного набору і включає 39 таблиць, 5 рисунків. Список літератури містить 252 джерела, в т.ч. 49 іноземних.

Зміст роботи

Об'єктом досліджень були корови, корови-рекордистки, лінії і родини української чорно-рябої молочної породи, які належали племзаводам "Бортничі", "Плосківський" та "Терезине" Київської області та бугаї, бугаї-лідери, які використовувались в цих же господарствах і належали Головному селекційному центру України та Київському обласному племінному об'єднанню.

Схема досліджень наведена на рисунку 1.

Для досліджень були використані матеріали племінного і зоотехнічного обліку трьох провідних базових господарств Київської області - племзаводів "Бортничі", "Плосківський" та "Терезине" а також інформація про молочну продуктивність корів, їх ровесниць, дані генеалогічної структури стад, інформація на бугаїв ліній (за останні 20 років) та корів родин (1968-2001) за формою відповідно 1-МОЛ і 2-МОЛ. Це дало змогу простежити сучасний стан лінійного розведення і розведення за родинами.

Рис. 1. Схема проведення досліджень

Племінну цінність бугаїв за продуктивністю їхніх дочок визначали за формулою (всі формули в даній роботі подаються за М.З. Басовським, І.А. Рудиком, В.П. Буркатом, 1992; М.З. Басовським, І.А .Рудиком, 1994; М.З. Басовським та співавторами, 1995):

(1)

де в - коефіцієнт регресії племінної цінності на генотип тварини; Dijk - середня продуктивність дочок; Pijk -середня продуктивність ровесниць i-го генотипу, j-го року, k-го стада.

Племінну цінність корови за власними показниками визначали за формулою:

(2)

де h2 - коефіцієнт успадковуваності надою за т лактаціями; t - коефіцієнт повторюваності; Pij - надій корови i-го генотипу за j-ту лактацію (або середнє за п лактацій ); - середній надій ровесниць і-го генотипу, j-ої лактації (або середнє за k лактацій).

Племінну цінність окремих корів, корів родин, а також корів-рекордисток визначали з врахуванням продуктивності: а) за найвищу лактацію; б) за 1-шу лактацію; в) в середньому за 3 або 5 лактацій і г) за декількома джерелами інформації. Одночасно визначали абсолютну продуктивність корів за вказані лактації.

Індекс племінної цінності родоначальниць родин за 3-ма джерелами інформації визначали за формулою:

,(3)

де А1, А2, А3 - племінна цінність відповідно матері, батька і корови за власною продуктивністю; - вагові коефіцієнти для кожного джерела інформації відповідно матері, батька і корови.

При цьому підбирали ровесниць в межах стада, де вирощена корова, в межах биковиробничих стад з врахуванням року народження, генотипу, генетичного тренду та ін.

Для оцінки генетичних змін () у стадах української чорно-рябої молочної породи (племзаводи "Бортничі", "Плосківський" та "Терезине") нами використана модифікована методика Сміта (Н.З. Басовский, В.М. Кузнецов,1977):

(4)

де - середньорічний генетичний тренд, наприклад середній надій на одну корову за рік, кг молока; - ефективне число дочок досліджуваного бугая; - племінна цінність досліджуваного бугая відповідно на початку (j) і в кінці (t) періоду визначення генетичного тренду; т - кількість бугаїв, оцінених за потомством, за якими визначається генетичний тренд; Т - період оцінки генетичного тренду (кількість років).

Племінну цінність корови (матері бугая) за власною продуктивністю визначали за формулою:

(5)

де P'ijk- продуктивність корови за і-ю лактацією, j-го генотипу у k-му стаді; Pijk-продуктивність одногенотипових ровесниць; B'ijk - продуктивність одногенотипових ровесниць, від яких відбирають бугаїв у племінних заводах, відповідно за і-ю лактацією, j-го генотипу у k-му стаді.

Оцінку племінної цінності родин, оцінку племінної цінності родин з врахуванням племінної цінності бугаїв, одержаних від корів родин та оцінку племінної цінності ліній було проведено за методикою, розробленою вченими кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин Білоцерківського державного аграрного університету (М.З. Басовський, 1997).

Середню племінну цінність усіх корів родин знаходили з виразу (з урахуванням моделі визначення племінної цінності окремих корів):

(6)

де Ар.р. - племінна цінність родоначальниці родини; середня племінна цінність відповідно дочок, онучок, правнучок та ін.; ?п - кількість голів в родині.

Племінну цінність родин з врахуванням племінної цінності бугаїв, одержаних від корів родин визначали за формулою:

(7)

де Арод. - середня племінна цінність родини; Абуг. - середня племінна цінність бугаїв, одержаних від корів родин. Середня племінна цінність бугаїв ліній визначалась аналогічно. При цьому визначається середня племінна цінність бугаїв кожного покоління родовідної лінії (синів, онуків, правнуків та ін.) і аналізується динаміка та залежність її в поколіннях як в окремих лініях, так і в цілому в популяції. Генераційні інтервали батьків бугаїв (LБП) і батьків корів (LБК) обчислювали за методикою Н.З. Басовского (1983). Економічну оцінку результатів досліджень обчислювали за "Методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (М.: Колос, 1980). Матеріали оброблені біометрично за методикою Н.А. Плохинского (1969, 1970), Е.К. Меркурьевой, Г.Н. Шангина-Березовського (1964, 1977, 1983). Уся біометрична обробка проведена з використанням ПЕОМ і мікрокалькулятора МК-61.

Результати власних досліджень

Аналіз ефективності селекції в племзаводах "Бортничі", "Плосківський" і "Терезине" за надоєм показує, що ефект селекції за рік невисокий - +24,6 кг молока (табл. 1). Внесок з боку матерів бугаїв і матерів корів - +185 і +152,0 кг. Внесок у генетичний прогрес батьків бугаїв і батьків корів - +132,0 і +215,0 кг молока.

Аналіз досліджень вказує на те, що найвищої економічної ефективності можна досягти при використанні корів з середнім надоєм 7001 і більше кг молока для одержання від них ремонтних бугайців - 2584,34 гривень в цілому по стадах і 68 гривень в розрахунку на одного бугая. Економічна ефективність від використання корів (матерів бугаїв) з середнім надоєм 6000-7001 кг молока становитиме відповідно - 1993,90 і 52,47 гривень.

Таблиця 1. Оцінка ефективності селекції в племзаводах "Бортничі", "Плосківський" і "Терезине" Київської області