Зменшення негативного впливу кадмію в раціоні на продуктивність, обмін речовин і якість продукції відгодовуваних свиней з використанням природних детоксикантів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська академія аграрних наук

Інститут тваринництва

УДК 636.4.084.1.087.3

Зменшення негативного впливу кадмію в раціоні на продуктивність, обмін речовин і якість продукції відгодовуваних свиней з використанням природних детоксикантів

06.02.02. - годівля тварин і технологія кормів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Пазиніч Ірина Леонідівна

Харків 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному аграрному університеті

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Дяченко Леонід Сидорович, Луганський державний аграрний університет, завідувач кафедри годівлі і розведення тварин

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук Валігура Володимир Іванович, Інститут тваринництва УААН, головний науковий співробітник відділу годівлі великої рогатої худоби

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Іванченко Михайло Михайлович, Харківська державна зооветеринарна академія, доцент кафедри годівлі сільськогосподарських тварин

Провідна установа:

Одеський державний аграрний університет, м. Одеса

Захист дисертації відбудеться 22.05.2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради: Д 65.356.02 при Інституті тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі

Автореферат розісланий 18.04.2002 р.

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради, Кандидат біологічних наук Проніна В.В.

детоксикант кадмій продуктивність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сьогодні запропонований цілий ряд ефективних методів виведення важких металів, зокрема кадмію з крові. До цих методів можна віднести застосування глутатіону, цитрату, і 2,3-димеркаптоянтарної кислоти.

Вважається перспективним також використання з цією метою комплексону, який ефективно мобілізує кадмій із внутрішніх органів, особливо із нирок, котрі є першою мішенню токсичної дії кадмію.

Проте, на думку багатьох вчених, більш ефективним є не лікувальні способи зменшення негативного впливу важких металів на організм, хоча і цього відхилити не можна, а профілактика їх попадання та виведення з організму за допомогою природних детоксикантів. Тому актуальним є на сьогодні вивчення можливості і доцільності використання пектинової добавки рослинного походження і кормових буряків з метою зменшення поступання важких металів, зокрема кадмію, в продукцію свиней. Особливо це стосується тих регіонів, де неможливо запобігти забрудненню навколишнього середовища (повітря, води, ґрунту, кормів тощо) важкими металами, що зумовлює високе накопичення їх у кормах і раціонах тварин та отримуваній від них продукції.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною наукової теми “Провести еколого-хімічну оцінку кормів і раціонів тварин регіону Донбасу”, яка виконується на зооінженерному факультеті Луганського державного аграрного університету в 1998-2003 р.р., а також входить до міжнародної науково-технічної програми Inco-Copernicus, проект - “Загроза для здоров'я важких металів у харчовому ланцюгу індустріальних районів Центральної і Східної Європи (ERBIC 15 СТ 98 0334).

Мета і задачі досліджень. Мета дисертаційної роботи - експериментально обґрунтувати можливість і доцільність зменшення негативного впливу кадмію на продуктивність, обмін речовин і якість продукції відгодовуваних свиней з використанням природних детоксикантів - пектинової добавки рослинного походження і кормових буряків. Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

визначити фактичний вміст кадмію в кормах раціону молодняка свиней при вирощуванні і відгодівлі на м'ясо;

вивчити в науково-господарському досліді вплив підвищеного рівня кадмію в раціоні на продуктивність, обмін речовин і якість продукції молодняка свиней, який відгодовується на м'ясо;

вивчити в науково-господарському експерименті ефективність використання пектинової добавки і кормових буряків для зменшення негативного впливу кадмію на продуктивність, обмін речовин і якість продукції відгодовуваних свиней;

визначити перетравність поживних речовин і баланс азоту у молодняка свиней на відгодівлі при різних рівнях кадмію в раціоні;

вивчити вплив різного вмісту кадмію в раціоні на мінеральний обмін у молодняка свиней;

вивчити вплив пектинової добавки і кормових буряків на забійні якості

молодняка свиней при різному вмісті кадмію в раціоні;

визначити економічну ефективність застосування природних детоксикантів пектинової добавки і кормових буряків у раціонах відгодовуваних свиней з підвищеним рівнем кадмію;

на основі експериментальних даних запропонувати виробництву обґрунтовані засоби виробництва екологічно чистої продукції свинарства в умовах Донбасу.

Об'єкт дослідження - молодняк свиней великої білої породи.

Предмет дослідження - природні детоксиканти кадмію: пектинова добавка і кормові буряки.

Методи дослідження - зоотехнічні (проведення науково-господарського і фізіологічного (балансового) експериментів на тваринах, контрольний забій тварин), фізико-хімічні (аналіз м'ясо-жирової продукції свиней), біохімічні (дослідження білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну у свиней) та статистичні (біометрична обробка матеріалів досліджень).

Наукова новизна одержаних результатів. При експериментальному обґрунтуванні детоксикаційної ролі в організмі свинок пектинової добавки і кормових буряків вперше досліджено їх вплив на зменшення негативної дії кадмію на відгодівельні і забійні якості свиней. Зокрема, встановлено, що при введенні пектинової добавки рослинного походження або кормових буряків в раціон з підвищеним вмістом кадмію продуктивністю і забійні якості відгодовуваних свиней наближаються до контролю, зменшується концентрація кадмію в крові (1,56-1,58 мкг/100мл проти 2,30 мкг/100 мл), м'ясі (0,049-0,058 проти 0,116 мг/кг), салі і субпродуктах, покращуються показники білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну.

Застосовуючи природні детоксиканти (пектинову добавку і кормові буряки) можна виробляти екологічно чисту продукцію свинарства в умовах екологічного забруднення кадмієм.

Практичне значення одержаних результатів. На основі проведених досліджень доведена можливість і доцільність використання пектинової добавки рослинного походження і кормових буряків у раціонах відгодовуваних свиней з підвищеним вмістом кадмію (перевищення гранично допустимої концентрації у 2 рази) в господарствах різних категорій з метою зменшення негативної дії кадмію на обмін речовин і продуктивність свиней та виробництва екологічно чистої продукції свинарства.

Результати роботи впроваджені в КСП “Мирний” Амвросіївського району Донецької області на поголів'ї молодняку свиней, який вирощується на м'ясо.

Особистий внесок здобувача. Полягає в проведенні науково-господарського експерименту в умовах свиноферми КСП “Мирний” Амвросіївського району Донецької області, фізіологічного (балансового) досліду на свинях з вивченням перетравності поживних речовин, балансу азоту і мінеральних елементів, зоохімічний аналіз кормів раціонів і продуктів обміну у свиней, дослідження фізико-хімічних показників продуктів забою свиней, аналіз та інтерпретація даних продуктивності, біометрична обробка цифрових матеріалів та написання дисертаційної роботи. Лабораторні дослідження проведені в лабораторіях Донецького інституту агропромислового виробництва УААН, Донецькій зональній агрохімлабораторії та на кафедрі годівлі і розведення тварин Луганського державного аграрного університету.

Програма та методика наукових досліджень за темою дисертації розроблена автором разом з науковим керівником.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на:

міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми виробництва і використання доброякісних кормів у тваринництві” у Кубанському ДАУ, яка відбулася 15-16 травня 2001 року у м. Краснодарі (Російська Федерація);

річних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького колективу, аспірантів та магістрів Луганського ДАУ (2000-2002 р.р.), а також включені в річні звіти з науково-дослідної роботи за 1999-2001 р.р.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 роботи, з них 3 - у фахових виданнях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація виконана на 111 сторінках, ілюстрована 22 таблицями,включає вступ, огляд літератури, методики досліджень, результати власних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки.

Список використаних джерел включає 169 назв, у тому числі 26 іноземними мовами.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальні дослідження з дисертаційної роботи виконані у 1988-2001 роках у відповідності з тематикою кафедри годівлі і розведення тварин зооінженерного факультету Луганського ДАУ.

З метою визначення негативного впливу різних рівнів Сd в раціоні на продуктивність відгодовуваного молодняка свиней, а також виявлення можливості використання в годівлі тварин природних детоксикантів для зменшення поступання важких металів у тваринницьку продукцію в умовах регіону Донбасу був проведений науково-господарський експеримент на за схемою (табл. 1).

Для проведення науково-господарського досліду на фермі КСП ?Мирний? Донецької області було відібрано 40 голів свинок-аналогів великої білої породи, яких з урахуванням дати народження, живої маси і походження розподілили на чотири піддослідних групи по 10 голів у кожній.

Піддослідним свинкам усіх груп у зрівняльний період, який продовжувався 20 днів, згодовували однаковий основний раціон (ОР), який включав повнораціонний комбікорм з мінеральними добавками (табл.2.3). В кінці зрівняльного періоду піддослідні групи тварин були вирівняні за енергією їх росту і поставлені на основний період.

Згідно зі схемою досліду годівлю підсвинків контрольної групи в основний період здійснювали за основним раціоном зрівняльного періоду, а тваринам І, ІІ, і ІІІ дослідних груп до основного раціону додавали оцтовокислий кадмій з доведенням вмісту кадмію до 2 мг/кг сухої речовини. Крім цього, до раціону тварин ІІ і ІІІ дослідних груп включали відповідно пектинову добавку з розрахунку 1,5 г/кг живої маси тварин і кормові буряки (7-8% від загальної поживності раціону), які виконували б в організмі роль детоксикаційного фактору.

Годівля піддослідних свинок була груповою, двічі на добу з щоденним обліком з'їдених кормів. Тваринам ІІ дослідної групи комбікорм згодовували у суміші з пектиновою добавкою, а тваринам ІІІ дослідної групи у суміші з подрібненими кормовими буряками. Доступ тварин усіх груп до питної води був вільний.

Утримання свинок усіх піддослідних груп було однаковим, груповим, по 10 голів у станку.

Балансування раціонів здійснювали за деталізованими нормами. Корегували раціони за поживністю один раз на місяць з урахуванням зміни живої маси піддослідних тварин і поїдання ними кормів.

Зважували тварин індивідуально один раз на місяць. А на початку і в кінці досліду протягом двох суміжніх днів.

З метою вивчення перетравності поживних речовин кормів, балансу азоту і мінеральних елементів ( кальцію, фосфору, залізі, міді, кадмію ) на фоні науково-господарського досліду провели фізіологічний (балансовий) дослід на 3-х свинках із кожної групи, за винятком ІІ дослідної групи, за методикою М.А. Коваленка (1977). За господарсько-матеріальними причинами балансовий дослід на свинках ІІ дослідної групи не проводили. Під час проведення обмінного досліду тварин розміщували в спеціальні індивідуальні клітки. Тривалість облікового періоду складала 6 днів.

У ході науково-господарського досліду вивчали фактичну кількість з?їдених кормів, динаміку живої маси і середньодобового приросту, витрати кормів на одиницю приросту, вартість раціонів і собівартість 1 ц приросту.

Фізіолого-біохімічний стан свинок оцінювали за цілим рядом показників крові, яку брали на початку, всередині і в кінці досліду із вушної і хвостової вени до ранкової годівлі тварин. На основі цього оцінювали стан білкового, вуглеводно-жирового і мінерального обміну, а також вітамінний і ферментний статус організму піддослідних тварин під впливом досліджуваного фактору.

Для вивчення впливу згодовування різної кількості Cd в складі комбікорму на стан внутрішніх органів і якість продукції провели контрольний забій свинок по 3 голови з кожної групи за методикою А.М. Поливоди, Р.В. Скробикіної і М.Д. Любецького (1977). При цьому визначали живу масу тварин до і після 24-годинної голодної витримки, масу парної та охолодженої туші, внутрішнього жиру, голови, абсолютну і відносну масу серця, легень, печінки, нирок, селезінки, забійну масу і забійний вихід, хімічний склад м?яса, у тому числі вміст оксипроліну і триптофану з метою визначення білково-якісного показника м'яса.

При обробці одержаних в дослідженнях результатів, використовували звичайні математико-статистичні методи (Лакин Т.Ф., 1990; Плохинский Н.А., 1970). Обробку результатів виконували на персональному комп'ютері ІВМ РС згідно з програмами, складеними на мові Ваsik доктором біологічних наук, професором Соколовим І.Д.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Динаміка живої маси піддослідних тварин

Одним із основних показників поживності і кормових властивостей будь-якого корму або кормової добавки є їх продуктивна дія на організм тварин.

Загальна поживність раціонів усіх піддослідних груп на протязі основного періоду досліду, який тривав 150 днів, була практично однаковою.

Результати науково-господарського досліду свідчать про те, що включення кадмію в раціон тварин дослідних груп справило відповідний вплив на інтенсивність їх росту (табл. 2).

Так, жива маса одного підсвинка І дослідної групи в кінці досліду становила в середньому 100,4 кг, що у порівнянні з контролем менше на 10,8 кг, або 9,71 %. У зв'язку з цим абсолютний приріст живої маси однієї голови у І дослідній групі становив 64,9 кг, що нижче від контролю відповідно на 11,0 кг, або 14,49 %.

Відомо, що найбільш об'єктивним показником інтенсивності росту тварин є їх середньодобовий приріст живої маси. У підсвинків І дослідної групи цей показник був на рівні 433 г, що на 73 г, або 14,43 % менше, ніж у контрольних тварин (506 г).

Включення до раціону пектинової добавки і кормових буряків значно покращувало енергію росту підсвинків ІІ і ІІІ дослідних груп у порівнянні з тваринами І дослідної групи.

Зокрема, за показниками живої маси підсвинки ІІ і ІІІ дослідних груп поступалися перед контролем лише на 1,5 і 2,8 кг, або 1,35 і 2,52 % при недостовірній різниці (Р<0,95). Практично така ж різниця була і в абсолютних приростах живої маси.

Щодо середньодобових приростів живої маси, то вони у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп були меншими, ніж в контролі всього на 9 і 17 г, або 1,78 і 3,36 %.

Якщо співставити дані середньодобових приростів живої маси підсвинків ІІІ дослідної групи з І дослідною при однаковому вмісті кадмію в їх раціонах, то можна

відмітити, що ІІІ дослідна група перевищувала І дослідну на 56 г, або 12,93%.

Аналогічна картина характерна і для тварин ІІ дослідної групи, в раціоні яких рівень кадмію був аналогічним І дослідній групі. При цьому включення пектинової добавки в раціон підсвинків ІІ дослідної групи значно покращувало їх ріст - середньодобовий приріст живої маси у них був достовірно вищий, ніж у тварин І дослідної групи на 64 г, або 14,78 %(Р>0,99).

Досліджувані фактори в раціоні (різні рівні кадмію і детоксикаційні властивості пектинової добавки і кормових буряків) справили неоднозначний вплив на показники оплати корму піддослідними підсвинками. Якщо в контрольній групі на 1 кг приросту живої маси підсвинка витрачалося 5,82 корм. од., то у І , ІІ і ІІІ дослідних групах відповідно на 0,87; 0,11 і 0,20 корм. од., або 14,95; 1,89 і 3,40% більше. Причому найбільші витрати кормів на 1 кг приросту живої маси були у підсвинків І дослідної групи, в раціоні яких були відсутні кормові буряки і пектинова добавка.

Перетравність поживних речовин

Енергетична поживність окремих кормів і в цілому раціонів знаходиться у тісній залежності від їх перетравності, а саме: чим вища перетравність поживних речовин кормів, тим калорійніший корм.

В своїх дослідженнях ми вчали перетравність поживних речовин стосовно досліджуваного фактора. При цьому балансовий (обмінний) дослід з вивченням перетравності поживних речовин проводили на 3-х підсвинках контрольної, І і ІІІ дослідних груп. Використати в балансовому досліді тварин ІІ дослідної групи, як уже зазначалося, не вдалося внаслідок господарсько-матеріальних причин.

Наведені в таблиці 3 дані свідчать про те, що вміст у раціоні підсвинків І дослідної групи 2 мг/кг сухої речовини кадмію погіршував перетравність поживних речовин.

Так, коефіцієнт перетравності сухої речовини у підсвинків І дослідної групи був нижчий від контролю на 2,2 абс.% (Р<0,95); органічної речовини - відповідно на 5,8 абс.% (Р>0,95); сирого протеїну - на 4,7 абс. % (Р>0,95); сирого жиру - на 3,9 абс.% (Р>0,95); сирої клітковини - на 3,5 абс.% (Р>0,95) і безазотистих екстрактивних речовин - на 7,3 абс.% (Р >0,95). Очевидно, підвищений вміст кадмію в раціоні пригнічував активність ферментних систем шлунково-кишкового тракту, і насамперед, кишкових і підшлункової залоз, де виділяються протеолітичні, амілолітичні і ліполітичні ферменти. Крім цього, кадмій міг справити негативний вплив на функціональну діяльність печінки, зокрема виділення нею жовчі та ії активність.

Перетравність сухої речовини у підсвинків ІІІ дослідної групи при введенні в раціон кормових буряків була вищою, ніж у тварин І дослідної групи на 2,1абс.% (Р<0,95); органічної речовини - на 4,3 абс.%(Р<0,95); сирого протеїну - на 2,8абс.%(Р<0,95); сирого жиру - на 2,7абс.%(Р<0,95); сирої клітковини - на 2,8абс. % (Р<0,95) і БЕР - на 4,9абс.% (Р<0,95).

Баланс азоту

Важливим показником ефективності використання кормів і раціонів в годівлі ростучого молодняка є баланс азоту. В наших дослідженнях збільшений рівень кадмію в раціоні підсвинків І дослідної групи у порівнянні з контролем зумовив підвищення екскреції азоту з калом на 2,42 г (табл. 4). Проте з сечею у тварин І дослідної групи, навпаки, виділялося азоту на 1,13 г менше, ніж у контрольних тварин. Загальне відкладення азоту у тілі тварин цієї групи становило 20,67 г, що менше за контроль на 2,06 г.

Якщо порівняти відносні показники ефективності використання азоту, то у тілі підсвинків І дослідної групи відклалося азоту відносно до отриманого на 3,16 %(Р>0,95) менше порівняно з контролем.

Введення в раціон свиней ІІІ дослідної групи кормових буряків зумовило покращення відкладення азоту в тілі у порівнянні з тваринами І дослідної групи на 1,48 г.

Причому збільшення балансу азоту у тварин цієї групи відбулося за рахунок зменшення екскреції його з калом на 1,36 г. Щодо виділення азоту з сечею, то воно, навпаки, було більшим у підсвинків ІІІ дослідної групи на 0,6 г порівняно з тваринами І дослідної групи, і меншим на 0,53 г у порівнянні з контролем. За показниками загальних виділень азоту перевага була за підсвинками І дослідної групи, зокрема, на 1,29 і 0,84 г у порівнянні з тваринами контрольної і ІІІ дослідної груп. Відносні показники використання азоту у тілі тварин ІІІ дослідної групи наближалися до контролю.

Таким чином, включення кормових буряків у раціони з підвищеним вмістом кадмію зменшило негативний вплив його на перетравність поживних речовин і баланс азоту, що забезпечило продуктивність тварин дослідних груп на рівні контролю.

Баланс мінеральних речовин у піддослідних тварин

Молодняк свиней, який перебуває на вирощуванні та відгодівлі, потребує постійного надходження в організм основних мінеральних елементів з кормами або підкормками, особливо кальцію, фосфору, натрію, калію та ін. При правильному мінеральному живленні ці тварини добре ростуть і розвиваються, мають міцний кістяк. У той же час при нестачі основних мінеральних елементів у раціоні спостерігається від'ємний баланс цих елементів в організмі, виникають різні хвороби, затримується ріст і тому подібне.

Як показали результати досліду, піддослідні підсвинки усіх груп отримували з кормами раціону практично однакову кількість кальцію (табл. 5), але використання його в організмі було неоднаковим.

У тварин контрольної групи його щодобові відкладення склали 3,19 г, тоді як у свиней І дослідної - 2,23 г, або на 0,96 г (43,0 %, Р>0,99)менше. При цьому найбільша кількість кальцію у свиней І дослідної групи, яка отримувала 2 мг/кг сухої речовини кадмію, виділялася із сечею (1,28 г при 0,67 г у контролі).

Включення до раціону підсвинків ІІІ дослідної групи кормових буряків справило позитивний вплив на обмін кальцію, не дивлячись на те, що рівень кадмію в їх раціоні рівнявся І дослідній групі.

При цьому баланс кальцію у них наближався до контрольних аналогів. Якщо у тварин І дослідної групи використання кальцію складало 34,0 %, то у ІІІ дослідній - 44,1%.

Поряд з кальцієм дуже важливим було вивчити обмін фосфору. Проведеними дослідженнями встановлено, що його баланс у піддослідних свиней також залежав від рівня кадмію в раціоні (табл. 6).

Так, з доведенням загального вмісту кадмію у раціоні свиней І дослідної групи до 2 мг/кг сухої речовини в їх організмі збільшувалась екскреція фосфору з калом у порівнянні з контролем на 0,64 г, або 22,8% (Р<0,95). Також зростало ендогенне виділення фосфору із сечею на 0,37 г, або 38,9 %. Внаслідок цього зменшувалося загальне відкладення фосфору в організмі тварин І дослідної групи на 13,4 % (Р>0,95) у порівнянні із контролем.

Відносно балансу фосфору у свиней ІІІ дослідної групи, то він під впливом згодовування кормових буряків наближався до показників контрольної групи.

Так, відкладення фосфору у тілі тварин цієї групи було більшим, ніж у І дослідній групі на 0,5 г, або 21,2 %(Р<0,95). Внаслідок цього збільшувалось також відносне засвоєння фосфору на 7,8 % (Р<0,95).

Вивчення обміну заліза в організмі піддослідних тварин показало, що з кормами раціону свинки І і ІІІ дослідних груп споживали заліза порівняно з контролем на 3 і 5 мг більше (табл. 7).

Загалом баланс заліза був позитивним у свинок усіх піддослідних груп і складав у контролі 52 мг і у тварин І, ІІІ дослідних груп відповідно - 35 і 46 мг.

Використання заліза на відкладення в тілі по відношенню до кількості прийнятого його у свинок І дослідної групи нижче за контроль на 11,4 абс.%, а у тварин ІІІ дослідної групи на 4,9 абс.%.

Вивчення обміну міді в організмі піддослідних тварин показало, що з кормами раціону свинки ІІІ дослідної групи споживали більше міді порівняно з контролем і І дослідною групою на 1,6 і 0,8 мг (табл. 8).

Відкладення міді у тілі тварин І дослідної групи були меншими за контроль на 14 абс%, а порівняно зі свинками ІІІ дослідної групи, до раціону яких були включені кормові буряки, на 9,2 абс%.

Отже, наведені дані свідчать про те, що обмін міді в організмі тісно пов`язаний з кадмієм.

В наших дослідженнях дуже важливим було вивчити обмін кадмію в організмі піддослідних свинок, оскільки цей елемент був основним досліджуваним фактором.

Як показали результати балансового експерименту, з кормами раціону тварини контрольної групи споживали 0,230 мг Cd, а І і ІІІ дослідних груп у 15,0 і 14,9 раза більше (табл. 9).

Якщо у контрольних свинок з калом виділялося 34,7 % кадмію від з`іденої кількості, то у тварин І дослідної групи - 45,7 і ІІІ дослідної групи - 66,4%.

Очевидно, включення в раціон свинок ІІІ дослідної групи кормових буряків сприяло більшому виведенню із організму кадмію з каловими масами.

Те ж саме можна відмітити при аналізі показників ендогенних виділень кадмію з сечею. Зокрема , у контролі ці виділення становили 0,106 мг, або 46,1% від прийнятої кількості, у свинок І і ІІІ дослідних груп відповідно - 1,517 мг, або 47,3% і 1,037 мг, або 30,3%. Коли ж порівняти абсолютні показники екскреції кадмію з сечею, то вони у тварин І дослідної групи перевищували контроль у 14,3 раза, а ІІІ дослідної групи лише у 9,8 раза, що знову ж таки можна віднести на рахунок детоксикаційних властивостей кормових буряків.

Найбільші відкладення кадмію відмічені в організмі свинок І дослідної групи, які отримували у раціоні 2,0 мг кадмію на 1 кг сухої речовини. При цьому його баланс становив 0,369 мг, що більше, ніж в контролі, у 8,4 раза, і більше, ніж у ІІІ дослідній групі, у 3,3 раза. Відносне ж відкладення кадмію в організмі було найвищим у контрольних тварин і складало 19,13% від спожитої кількості, а найменшим (3,30%) у тварин ІІІ дослідної групи. Тварини І дослідної групи за цим показником перевищували аналогів з ІІІ дослідної групи у 3,3 раза.

Показники контрольного забою піддослідних свинок

Під час контрольного забою піддослідних свиней (по 3 голови з кожної групи) вивчали показники забійної та м`ясо-сальної якості. При цьому для забою були відібрані підсвинки з середньою для відповідної піддослідної групи живою масою.

Жива маса контрольних тварин перед забоєм склала 107,9 кг, а І, ІІ і ІІІ дослідних груп на 10,6; 1,5; 2,7 кг менше.

Різниця між показниками живої маси піддослідних свинок перед забоєм, а також маси парної туші зумовила в свою чергу відмінність між масою охолодженої туші свинок дослідних і контрольної груп. Зокрема, маса охолодженої туші свинок І, ІІ і ІІІ дослідних груп була відповідно меншою від контролю на 8,8; 0,9 та 2,0 кг.

Важливим показником м`ясної продуктивності відгодовуваних свиней є їх забійна маса. Цей показник у свинок І, ІІ і ІІІ дослідних груп порівняно з контролем був меншим відповідно на 8,3; 2,5 і 2,2 кг. При цьому найвища різниця (8,3 кг) характерна для І дослідної групи.

Так, забійний вихід у підсвинків І дослідної групи був нижчий у порівнянні з контролем на 0,8 абсолютного відсотка. У тварин ІІ і ІІІ дослідних груп цей показник відрізнявся від контролю на 0,3 і 0,2 %.

За масою і виходом туші перевага залишається за тваринами контрольної, ІІ і ІІІ дослідних груп. Зокрема, вихід туші у них складав 62,0-62,3% проти 60,1 % у підсвинків І дослідної групи, що нижче на 1,9-2,2 %.

Аналогічна картина характерна і для відносних показників виходу м`яса, сала і кісток із туш піддослідних свиней. В тушах підсвинків І дослідної групи містилося на 2,53 % менше м`яса, і навпаки, більше на 1,19 % сала і на 1,33 % кісток.

Щодо складових частин туші у свиней ІІ і ІІІ дослідних груп, то вони суттєво не відрізнялися від контролю. М`яса у ІІ і ІІІ дослідних груп було менше лише на 0,06 та 0,27 % відповідно. Сала - на 0,02 та 0,35 % менше, а кісток на 0,08 і 0,62% більше.

Хімічний склад м`яса піддослідних свинок

Аналіз показників хімічного складу м`яса піддослідних тварин, зокрема найдовшого м`яза спини, свідчить про те, що вони істотно не відрізнялися між контрольною, ІІ і ІІІ дослідними групами.

Не відмічено також різниці між дослідними і контрольною групами свиней за вмістом у м`ясі золи і протеїну, окрім І дослідної групи, де було протеїну у м`ясі трохи менше (1,5 %), ніж у контролі.

Враховуючи те, що в науково-господарському експерименті свинкам І - ІІІ дослідних груп згодовували оцтовокислий кадмій у кількості 2 мг/кг сухої речовини, який міг справити відповідний вплив на їх організм, під час контрольного забою піддослідних тварин з участю ветеринарних спеціалістів звертали особливу увагу на стан внутрішніх органів (шлунку, кишечника, печінки, нирок, легень, селезінки, серця, підшлункової залози). При візуальному огляді внутрішніх органів забитих свинок не виявлено яких-небудь істотних відхилень від норми.

Під час контрольного забою були відібрані середні проби кожного органу від 3-х дослідних тварин з кожної групи і проведені аналізи на атомно-абсорбційному спектрофотометрі “Сатурн-3”.

Як показали результати досліджень, у свинок І дослідної групи, яким не згодовували ніяких сорбентів, вміст Cd в продуктах забою в основному не перевищував гранично допустимої концентрації, за винятком м`яса (найдовшого м`яза спини), в якому його містилося зверх ГДК - всього 0,116 мг/кг(табл. 10).

Щодо тварин контрольної групи, яким не згодовували добавок Cd, його вміст у м`ясі становив 0,027 мг/кг, а ІІ і ІІІ дослідних груп, де, крім згодовуваного Cd у дозі 2 мг/кг СР, ще додавали пектинову добавку і кормові буряки, вміст його у м`ясі становив 0,049 і 0,058 мг/кг відповідно.

Щодо сала, то І дослідна група перевищувала контроль за вмістом Cd на 0,06 мг, а ІІ і ІІІ групи - лише на 0,01 мг.

Стосовно кісткової тканини, то у свиней І дослідної групи Cd містилося 0,098 мг/кг, що у порівнянні з контролем на 0,047 мг більше, а у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп - всього 0,062 і 0,067 мг /кг відповідно, що перевищувало контроль лише на 0,011 і 0,016 мг.

Відносно печінки, то у тварин І дослідної групи в ній містилося Cd 0,364 мг/кг, що не перевищує ГДК (0,50 мг/кг), і вище контролю на 0,189 мг/кг. У ІІ і ІІІ дослідних групах цей показник наближався до контрольних тварин (0,205 і 0,198 проти 0,175 мг/кг).

Стосовно селезінки, серця, легенів і волосся, то у свинок І дослідної групи Cd містилося в них на 0,026-0,043 мг більше за контроль, а у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп наближалися до контролю.

Загалом, слід відмітити, що вміст Cd у продуктах забою тварин майже всіх піддослідних груп був у межах ГДК, тому за санітарно-гігієнічними нормами вони були придатні для харчування, що було підтверджене ветеринарно-санітарною експертизою.

Біохімічні показники крові піддослідних свинок

У наших дослідженнях включення кадмію по 2 мг/кг сухої речовини раціону сприяло зменшенню концентрації в крові свинок І дослідної групи гемоглобіну на 1,31 г% порівняно з контролем, що свідчить про знижений рівень окисно-відновних процесів в організмі.

Також кров цих тварин кількістю еритроцитів поступилася контролю на 0,53 млн/мм3.

Слід зазначити, що підвищений рівень Cd в раціонах свинок І дослідної групи зумовив збільшення вмісту в крові лейкоцитів на 0,72 тис/мм3 (Р>0,95) у порівнянні з контролем і на 0,07 і 0,31 тис/мм3 (Р <0,95) у порівнянні з свинками ІІ і ІІІ дослідних груп.

Щодо вмісту загального білку, то він у сироватці крові тварин І дослідної групи був меншим за контроль всього лише на 0,1 г% (Р>0,95) і меншим, ніж у тварин ІІ і ІІІ дослідних груп, відповідно на 0,06 та 0,04 г% (Р>0,95). Концентрація загального білку у сироватці крові цих тварин була практично на рівні контролю (8,02 г% та 8,00г% проти 8,06 г%).

Серед фракцій білка у сироватці крові тварин І дослідної групи збільшувалась доля альбумінів у порівнянні з контролем на 0,56 г% ((Р>0,95), і помітно зменшувався вміст ?-глобулінів.

Відносно глобулінів, то їх вміст у сироватці крові тварин усіх дослідних і контрольної груп був практично на одному рівні.

Концентрація Cd в крові свинок І дослідної групи перевищувала контрольних аналогів майже в 2 рази - на 1,10 мкг/100 мл (Р>0,999). Включення в раціон пектинової добавки і кормових буряків сприяло зменшенню концентрації кадмію в крові свинок ІІ і ІІІ дослідних груп у порівнянні з тваринами І дослідної групи відповідно на 0,72 і 0,74 мкг/100 мл (Р>0,99). Відносно контрольних аналогів свинки ІІ і ІІІ дослідних груп містили в крові більше Cd на 0,38 і 0,36 мкг/100 мл (Р<0,95).

Характеризуючи досліджувані показники крові піддослідних свинок загалом, можна відмітити, що всі вони були в межах фізіологічної норми.

Економічна оцінка результатів досліджень

Так, за час основного періоду досліду тривалістю 150 днів від свинок І дослідної групи, в раціоні яких рівень кадмію становив 2 мг/ 1 кг сухої речовини, отримано 64,9 кг абсолютного приросту живої маси, що менше від контролю на 11 кг, або 14,49 % (табл. 11).

Проте враховуючи те, що І дослідна група свиней відрізнялась від контрольних аналогів підвищеним вмістом кадмію в раціоні (2 мг / кг СР), доцільніше, на нашу думку, порівнювати її з тваринами ІІ і ІІІ дослідних груп, в раціоні яких рівень кадмію був аналогічним. Тобто в такому випадку є можливість відмінності в продуктивності тварин порівнюваних груп віднести на рахунок детоксикаційних властивостей пектинової добавки і кормових буряків.

Як свідчать результати досліджень, абсолютний приріст живої маси у свинок ІІ і ІІІ дослідних груп був вищим, ніж у тварин І дослідної групи, відповідно на 9,6 і 8,4 кг, що зумовило більш високі показники економічної ефективності виробництва свинини у цих групах. Якщо врахувати, що вартість витрачених кормів у середньому на 1 голову була практично в усіх групах на одному рівні - 106,76-108,05 грн., прямі і накладні витрати (7,20 і 22,30 грн.) та зарплата теж (3,25-3,79 грн.), то загальні виробничі витрати , за вийнятком ІІ дослідної групи, суттєво між групами не відрізнялися і складали 139,92-141,34 грн. У ІІ дослідній групі за рахунок згодовування за період досліду 9 кг /гол. пектинової добавки вартістю 9 грн. загальні виробничі витрати були вищими від контролю на 8,93 грн. і ніж в І дослідній групі на 9,47 грн.

Цим же самим зумовлена також різниця в собівартості приросту живої маси. У свинок контрольної, І і ІІІ дослідних груп загальна собівартість приросту живої маси 1 голови склала 168,84; 168,30 і 167,42 грн., а ІІ дослідної групи - 177,77 грн.

Виходячи з того, що кінцевим підсумковим показником економічної ефективності виробництва свинини є прибуток, можна констатувати, що у свинок І дослідної групи отримано всього 26,40 грн. прибутку, що менше ніж в контролі на 32,46 грн., або в 2,23 раза. Включення в раціон свинок ІІ дослідної групи пектинової добавки сприяло збільшенню прибутку у порівнянні з свинками І дослідної групи на 19,33 грн., або в 1,73 раза. А введення в раціон свинок ІІІ дослідної групи кормових буряків замість еквівалентної за поживністю кількості кормбікорму зумовлювало підвищення прибутку порівняно з І дослідною групою у 2,3 раза.

Слід зазначити, що за рівнем отриманого прибутку свинки ІІІ дослідної групи були майже на рівні контролю - 58,48 грн. проти 58,86 грн.

Таким чином, використання пектинової добавки і кормових буряків у ролі детоксикаційних факторів при однаковому рівні кадмію в раціоні відгодовуваних свиней є економічно вигідним.

ВИСНОВКИ

1. З метою одержання екологічно чистої продукції свинарства в умовах підвищенного вмісту кадмію в раціонах свиней (перевищення ГДК у 2 рази) можна використовувати пектинову добавку (1,5 г/кг живої маси), або кормові буряки (7-8% від загальної поживності раціону).

2. Підвищення вмісту Cd в раціоні до 2 мг/кг сухої речовини (СР) зумовлює зниження середньодобових приростів живої маси молодняка свиней на дорощуванні і відгодівлі на 14,43 % (Р>0,95). При включенні в такий раціон пектинової добавки або кормових буряків, середньодобові прирости свиней наближались до рівня контролю (497 і 489 г проти 506 г).

3. При збільшенні в раціоні відгодовуваних свиней Cd до 2 мг/кг у них погіршується перетравність поживних речовин на 2,2-5,8 абс.%, у тому числі органічної речовини (на 5,8 абс.%, Р>0,95), сирого протеїну (на 4,7 абс.%, Р>0,99) і сирого жиру (на 3,9 абс.%, Р<0,95), а також зменшується баланс азоту у порівнянні з контролем на 1,48 (Р>0,95). При введенні в раціон кормових буряків перетравність поживних речовин і баланс азоту у тварин дослідних груп були на рівні контролю.

4. Введення в раціон з вмістом Cd 2 мг/кг кормових буряків покращувало засвоєння в організмі свинок кальцію (на 0,63 г), фосфору (на 0,50 г), заліза (на 11 мг) і міді (на 2,1 мг), і, навпаки, зменшувало відкладення в тілі Cd на 0,256 мг у порівнянні з тваринами з аналогічним рівнем його в раціоні.

5. Включення пектинової добавки або кормових буряків в раціон з підвищеним вмістом кадмію підвищувало показники забійної маси на 8,6 і 9,0 %; маси охолодженої туші - на 13,5 і 11,6 % і вмісту м'яса в туші на 2,47 і 2,26 абс.%, але не справило істотного впливу на забійний вихід, товщину шпику та вміст у тушах відгодовуваних свиней сала і кісток у порівнянні з тваринами з аналогічним рівнем Cd в раціоні.

6. Перевищення у два рази ГДК кадмію в раціоні відгодовуваних свиней впродовж 150-ти днів зумовлювало збільшення абсолютної маси печінки і нирок порівняно з контролем відповідно на 0,24 і 0,12 кг і відносної маси - на 0,40 і 0,15. При згодовуванні свиням пектинової добавки або кормових буряків при такому ж рівні кадмію в раціоні абсолютні і відносні показники печінки і нирок наближались до рівня контролю.

7. Включення пектинової добавки або кормових буряків в раціон відгодовуваного молодняка свиней з вмістом 2 мг/кг кадмію сприяло зменшенню накопичення його в м'ясі на 42,2 і 50 % відповідно; салі - на 36,8 і 39,5%; печінці - на 56,4 і 54,4 %; нирках - на 66,8 і 65,7 %; селезінці - на 57,9 і 63,6 %; легенях на 54,6 і 59,3 % у порівнянні з тваринами з еквівалентним рівнем кадмію в раціоні.

8. Із збільшенням у раціоні Cd до 2 мг/кг у крові відгодовуваних свиней порівняно з контрольними аналогами зменшувався вміст гемоглобіну на 1,21 г% (Р>0,95), еритроцитів - на 0,53 млн/ мм3 (Р>0,95), ?-глобулінів - на 0,56 г% (Р>0,95), неорганічного фосфору - на 0,74 мг% (Р>0,99), кальцію - на 0,97 мг% (Р>0,99), а також погіршувалася ферментна (каталазна) активність крові - на 0,28 од.Н2О2 (Р>0,95), і , навпаки, збільшувалася концентрація лейкоцитів (на 0,72 тис/мм3, Р>0,95), альбумінів (на 0,56 г%, Р>0,95) та кадмію (1,10 мкг/100 мл, Р>0,999).

9. Використання пектинової добавки і кормових буряків в раціонах молодняка свиней на відгодівлі з високим вмістом Cd (2 мг/кг СР при ГДК 1 мг/кг) економічно вигідне: при цьому середньодобові прирости живої маси у порівнянні з тваринами з аналогічним рівнем Cd в раціоні зростають на 14,78 % і 12,93 % (Р>0,99), зменшуються витрати кормових одиниць на 1 кг приросту на 11,1-12,8 %, збільшується сума прибутку у розрахунку на 1 голову на 19,33-32,08 грн. Прицьому кращі економічні показники забезпечують раціони з вмістом кормових буряків, що зумовлено меншою їх собівартістю.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою одержання екологічно чистої продукції свинарства в умовах підвищеного вмісту кадмію в раціонах свиней рекомендуємо використовувати пектинову добавку (1,5 г/кг живої маси) або кормові буряки (7-8 % від загальної поживності раціону), що сприятиме покращенню обміну речовин, підвищенню продуктивності і зменшенню поступання Cd в продукцію тварин при одночасному покращенні економічних показників.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дьяченко Л.С., Николенко И.Л. Снижение трансформации кадмия в мясо свиней// Сборник тезисов докладов на международной научно-практической конференции “Актуальные проблемы научного обеспечения увеличения производства, повышения качества кормов и эффективного их использования” 15-16 мая 2001 года, г. Краснодар.- С.140-141.

2. Дяченко Л.С., Николенко І.Л. Продуктивність молодняка свиней на відгодівлі при різному вмісті кадмію в раціоні// Сер.”С.-г. науки”/Збірник наукових праць ЛДАУ.-Л., 2001.- Вип. 7(19). - С.124-128.

3. Николенко І.Л. Перетравність поживних речовин і баланс азоту у відгодовуваних свиней при різному вмісті Cd в раціоні // Сер. “С.-г. науки”/Збірник наукових праць ЛДАУ.- Л.,2001. - Вип. 11(23). - С. 169-172.

4. Л.С. Дьяченко, И.Л. Николенко, А.С. Демьяненко. Баланс кальция и фосфора в организме откармливаемых свиней при разном уровне Cd в рационе// Сер. "Біолог. науки"/ Збірник наукових праць ЛДАУ. -Л., 2001. - Вип. 13 (25). - С.26-29.

АНОТАЦІЇ

Пазиніч І.Л. Зменшення негативного впливу кадмію в раціоні на продуктивність, обмін речовин і якість продукції відгодовуваних свиней з використанням природних детоксикантів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.06.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Інститут тваринництва УААН, м. Харків, 2002 р.

У дисертації викладено теорітичний та експериментальний матеріал щодо використання природних детоксикантів (пектинової добавки і кормових буряків) з метою зменшення негативного впливу підвищеного рівня кадмію в раціоні на продуктивність, обмін речовин і продукти забою свиней на відгодівлі. Рекомендовано в умовах екологічного забруднення кадмієм використовувати в раціонах свиней на відгодівлі пектинову добавку (1,5 г/кг живої маси) або кормові буряки (7-8 % від загальної поживності раціону).

Ключові слова: екологія, забруднення, кадмій, детоксикант, пектинова добавка, раціон, продуктивність.

Пазынич И.Л. Уменьшение отрицательного влияния кадмия в рационе на продуктивность, обмен веществ и качество продукции откармливаемых свиней с использованием природных детоксикантов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. - Институт животноводства УААН, г. Харьков, 2002 г.

В диссертации изложен теоретический и экспериментальный материал по использованию природных детоксикантов (пектиновой добавки и кормовой свеклы) с целью уменьшения отрицательного влияния повышенного уровня кадмия в рационе на продуктивность, обмен веществ и продукты убоя свиней на откорме. Рекомендуется в условиях экологического загрязнения кадмием рационов свиней на откорме использовать пектиновую добавку (1,5 г/кг живой массы) или кормовую свеклу (7-8% от общей питательности рациона).

Ключевые слова: экология, загрязнение, кадмий, детоксикант, пектиновая добавка, рацион, продуктивность.

L. Pazynich. Cadmium negative influence reduction upon productivity, metabolism and produce quality while fattening pigs using natural dioxides.

Manuscript

Dissertation paper on competition of a candidate of agricultural sciences scientific degree on a specialty 06.02.02 - feeding of animals and technology of forages. Institute of Animal Husbandry Uk. AAS, Kharkov.

The theoretical and experimental material on natural dioxides use (pectin additions and mangel [wurzel]) with tlu aim to reduce the negative influence of cadmium is stated in thes dissertation paper. Increased doses of cadmium in piqs rations affect negatively upon productivity, metabolism and produce quality. It's advised to use pectin additions (1.5 gr/kgr of live weight) or mangel [wurzel](7-8 per cent of total ration sustenance) in pigs rations under cadmium polluted conditions.

Key words: ecology, pollution, cadmium, dioxides, pectin addition, productivity.

Размещено на Allbest.ru