Формування урожаю і якості зерна озимого ячменю залежно від строків сівби, норм висіву і удобрення в умовах Західного Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний аграрний університет

УДК 631.559:633.16

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Формування урожаю і якості зерна озимого ячменю залежно від строків сівби, норм висіву і удобрення в умовах західного Лісостепу України

06.01.09 - рослинництво

Тучапський Олег Романович

Херсон 2002

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Озимий ячмінь характеризується високою врожайністю та має цінні кормові властивості. За врожайністю він перевищує ярий ячмінь, а за кормовими властивостями, особливо за вмістом лізину, значно переважає овес, озиму пшеницю і кукурудзу. В західному регіоні України з властивим йому м`яким кліматом у зимовий період озимий ячмінь має давню культуру. Урожай його на сортодільницях і в передових господарствах сягав 40-50 ц/га і більше. Тривалий час тут вирощувався місцевий сорт озимого ячменю Щирецький, який в тодішніх умовах після пізніх попередників давав високі врожаї. Незважаючи на певний досвід вирощування озимого ячменю в західних районах України, нині він займає незначне місце в кормовому балансі годівлі тварин. Створення і запровадження у виробництво нових високопродуктивних сортів озимого ячменю, особливо сортів-дворучок, відкриває нові перспективи розширення посівних площ під озимим ячменем і підвищення його продуктивності. Водночас виникає потреба в розробленні вузлових питань технології вирощування озимого ячменю, які в даному регіоні не мали всебічного вивчення.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження були складовою частиною тематичного плану Львівського державного аграрного університету і виконані відповідно до теми 2.2 "Удосконалити технологію вирощування основних сільськогосподарських культур та створити високопродуктивні сорти", номер державної реєстрації 0193u023618.

Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційного дослідження було розроблення основних елементів технології вирощування озимого ячменю в західному Лісостепу України, які забезпечували б його високу продуктивність і стабільність.

Задачі досліджень: вивчити вплив строків сівби, норм висіву і фону удобрення на ріст, формування врожаю і продуктивність рослин та якість зерна озимого ячменю сорту Основа; встановити залежність польової схожості насіння, перезимівлі рослин і їх виживаності за період вегетації від досліджуваних чинників; визначити економічну та енергетичну ефективність досліджуваних факторів вирощування озимого ячменю.

Об`єкт дослідження - процес формування врожаю озимого ячменю на темно-сірому опідзоленому легкосуглинковому грунті.

Предмет дослідження - озимий ячмінь сорту Основа.

Методи дослідження. Загальнонаукові: 1. Діалектичний метод - спостереження за процесами формування врожайності; 2. Метод гіпотези - складання схем досліду; 3. Метод експерименту - строки сівби, норми висіву, фони удобрення; 4. Метод аналізу - вивчення об`єкта досліджень; 5. Метод синтезу - формулювання висновків, узагальнень; 6. Метод індукції - виділення варіантів з найвищою врожайністю і якістю зерна. Спеціальні: 1. Лабораторний метод - оцінка якості зерна; 2. Польовий метод - вивчення дії досліджуваних агрозаходів при вирощуванні озимого ячменю; 3. Метод математичної статистики - визначення статистично достовірної оцінки результатів досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Окремі досліди з вивчення строків сівби озимого ячменю сорту Щирецький були проведені в кінці шістдесятих років у науково-дослідному інституті землеробства і тваринництва західних районів України (В.Г.Лапчук, 1961) та у вісімдесятих роках - на колишній Перемишлянській сортодільниці Львівської області з вивчення норм висіву і строків сівби озимого ячменю сорту Паміна (Я.Є.Ломницький, 1986). Відомості про вплив норм висіву на різних фонах удобрення на врожай і якість зерна озимого ячменю в літературних джерелах не зустрічаються. Сорти, з якими проводились дослідження, на сьогоднішній день зняті з Державного реєстру і в господарствах не вирощуються. Перелічені досліди з деяких технологічних питань вирощування озимого ячменю не були комплексні і не охоплювали всього спектра досліджень.

В умовах західного Лісостепу України вперше проведені всеохоплюючі дослідження з вивчення строків сівби та норм висіву на різних фонах удобрення районованого в 1993 році у Львівській області сорту озимого ячменю Основа. Встановлені оптимальні строки сівби та норми висіву озимого ячменю на різних фонах удобрення на темно-сірих опідзолених грунтах західного Лісостепу, які забезпечують найвищу продуктивність рослин озимого ячменю, добрі якісні показники зерна та високу економічну й енергетичну ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. Результати чотирирічних дослідів, проведених на кафедрі рослинництва і луківництва ЛДАУ, були перевірені в 1997 і 1998 роках у виробничих умовах на полях учгоспу "Дублянський" Жовківського району Львівської області і в ТзОВ "Перемога" Сокальського району Львівської області та впроваджені у виробництво.

В учгоспі "Дублянський" сівба озимого ячменю 30 вересня забезпечила найвищий урожай зерна, який становив 47,8ц/га в 1997р. і 43,4ц/га в 1998р. При дослідженні норм висіву найбільший врожай зерна - 51,7ц/га в 1997р. і 47,6ц/га в 1998р. - отримано за норми висіву 4,5млн.нас./га при внесенні N60Р60К60 під передпосівну культивацію.

У господарстві ТзОВ "Перемога" урожай зерна за сівби 30 вересня дорівнював 42,1ц/га в 1997р. і 41,3ц/га в 1998р., що перевищувало урожай зерна за інших строків сівби. Максимальний урожай зерна отримано за норми висіву 4,5млн.нас./га на фоні N60Р60К60 - 47,4ц/га в 1997р. і 46,3ц/га в 1998р.

Результати досліджень, перевірені у виробничих умовах, дають підставу пропонувати господарствам різних форм власності західного Лісостепу України на темно-сірих опідзолених грунтах після пізніх просапних попередників оптимальні строки сівби, норми висіву і фони удобрення озимого ячменю.

Особистий внесок здобувача. Відповідно до методики, прийнятої Державною комісією з випробування сільськогосподарських культур, та відповідних державних стандартів здобувачем з допомогою керівника дисертаційної роботи розроблені методики польових і лабораторних досліджень, виконані польові та лабораторні досліди, проведено статистичну оцінку результатів досліджень. На основі проведеного експерименту і аналізу результатів досліджень зроблені відповідні висновки і рекомендації виробництву, написані наукові статті і оформлено дисертаційну роботу. Особистий внесок здобувача у підготовці дисертаційної роботи складає 90 відсотків.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичній конференції "Сучасні проблеми рослинництва та кормовиробництва", присвяченій 130-річчю заснування кафедри рослинництва і кормовиробництва Уманської сільськогосподарської академії (1998р.), науково-практичних конференціях викладачів і аспірантів агрономічного факультету ЛДАУ у 1996-2000 роках, обласній нараді спеціалістів агропромислового комплексу Львівської області (1998р.), Міжнародному науковому конгресі молодих вчених та студентів "Здоров`я села - здоров`я держави", 2000р.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць, у тому числі 1 - в науково-практичному журналі, 4 - у збірниках наукових праць та 1 - тези доповіді.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 191 сторінці машинописного тексту і складається з вступу, трьох розділів і висновків. Включає 39 таблиць, 9 рисунків і 10 додатків. Список використаних літературних джерел нараховує 149 назв, у тому числі 37 - іноземних авторів.

Зміст роботи

урожай зерно озимий ячмень

Стан і перспективи вирішення проблеми підвищення врожайності та якості зерна озимого ячменю. В розділі зроблено грунтовний аналіз і узагальнення літературних джерел вітчизняних та зарубіжних авторів з питань, розв'язанню яких присвячена дисертаційна робота, та обгрунтовано напрямок наукових досліджень.

Умови і методика проведення досліджень. Дослідження проводилися в 1994-1998 рр. на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету, який територіально розташований у Жовківському районі Львівської області, а за агрокліматичним районуванням належить до західного Лісостепу України.

Температурні умови в роки проведення дослідів були в основному сприятливі для перезимівлі і нормального росту рослин ячменю. Середньомісячні температури повітря за період вегетації озимого ячменю, крім 1995/96рр., перевищували середньомісячні багаторічні температури, а в 1995/96рр. поступалися середній багаторічній температурі на 0,7оС.

В роки проведення дослідів сума опадів за вегетаційний період озимого ячменю перевищувала багаторічні дані, а в 1996/97 і в 1997/98рр. опадів випало більше норми відповідно на 153,0 і 242,8мм. Таке коливання температури повітря і суми опадів за роками є типовим для західних районів України.

Грунт дослідних ділянок темно-сірий опідзолений легкосуглинковий з глибоким гумусовим горизонтом (до 50-60см) і високою насиченістю увібраними основами. Названий грунт вміщує мало гумусу (2,62%), реакція грунтового розчину близька до нейтральної (рН 6,3). Рухомими формами азоту, фосфору і калію грунт забезпечений порівняно добре.

У дослідах вивчали чотири строки сівби - 10, 20, 30 вересня та 10 жовтня та три норми висіву - 3,5; 4,5, і 5,5млн.нас./га на таких фонах: без добрив, Р60К60 і N60P60K60 під передпосівну культивацію; N20P60K60 під передпосівну культивацію і N40 ранньою весною, N20P60K60 під передпосівну культивацію, N20 - ранньою весною і N20 - у час виходу рослин в трубку.

Розмір дослідних ділянок при дослідженні строків сівби 100м2, а норм висіву - 50м2. Повторність досліду - триразова. Попередником озимого ячменю на дослідних ділянках була картопля, під яку органічних добрив не вносили.

Вплив строків сівби, норм висіву, фонів удобрення на врожай і якість зерна озимого ячменю вивчали за допомогою польових, лабораторних досліджень згідно з методикою державного сортовипробування сільськогосподарських культур та відповідними державними стандартами.

Врожай збирали в повній стиглості комбайном "Sampo-500". Урожай зерна озимого ячменю з гектара подано в перерахунку на 14% вологість. Із зразків зерна кожного варіанта досліду визначено масу 1000 зерен, натуру зерна, плівчастість та вирівняність зерна, а також вміст у ньому сирого протеїну, крохмалю та інші показники. З метою оцінки достовірності урожайних даних проведено статистичну обробку результатів польового досліду дисперсійним методом (Б.А.Доспєхов, 1985).

Економічна ефективність результатів досліджень розрахована за "Методикою визначення ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій" (К.: Вища школа, 1985) за цінами 1998 року. Енергетична оцінка виконана за методикою, розробленою О.К.Медведовським і П.І.Іваненком (1988).

Вплив строків сівби, норм висіву і фонів удобрення на ріст і розвиток рослин, польову схожість, перезимівлю, виживаність рослин за період вегетації і стійкість рослин до вилягання. Строки сівби озимого ячменю і метеорологічні чинники мали вплив на тривалість проходження окремих фаз росту озимого ячменю. За пізніх строків сівби скорочувався термін їх проходження, а також вегетаційний період. Найкоротшим виявився вегетаційний період озимого ячменю в 1997/98рр. За першого строку сівби він становив 302 дні, а за четвертого - 261 день.

Норми висіву і фони удобрення не впливали на час з`явлення сходів озимого ячменю. Наступні фази росту більше зумовлювалися фоном удобрення, ніж нормами висіву. Кущіння рослин, вихід у трубку і колосіння у варіантах з повним удобренням відбулося на 2-3 дні раніше, ніж на контролі (без добрив). Найшвидше повна стиглість зерна наступила у варіанті з фосфорно-калійними добривами (Р60К60), пізніше на 1-2 дні - на контролі і на 3-4 дні - у варіанті з повним удобренням (N60 Р60К60).

За всіх строків сівби польова схожість насіння була низькою і коливалася в середньому за чотири роки від 54,0 до 57,1%, великої розбіжності між строками сівби не виявлено, але помічено тенденцію до зниження польової схожості насіння за ранніх і пізніх строків сівби.

На польову схожість насіння значно впливали норми висіву озимого ячменю. Найвища польова схожість насіння - 78,3% - виявилася у варіанті без добрив з висівом 3,5 млн.нас./га, а за норм висіву 4,5 і 5,5 млн.нас./га вона знизилась відповідно до 74,4 і 72,5%. Згідно з даними О.І.Уханової (1970) польова схожість насіння озимої пшениці знижувалась на 3-19% із збільшенням норми висіву з 5 до 7млн.нас./га. Виявлено зниження польової схожості насіння і від застосування мінеральних добрив: на 1,7-2,8% знизилась польова схожість насіння у варіанті з фосфорно-калійними добривами і на 2-3,5% - у варіанті з повним удобренням. Негативний вплив мінеральних добрив на польову схожість насіння спостерігав також Н.К.Іжик (1976).

Строки сівби озимого ячменю мали певний вплив на перезимівлю рослин. У середньому за чотири роки найбільший відсоток рослин, які перезимували, був за сівби 30 вересня і становив 87,9%, тоді як за сівби 10 вересня і 10 жовтня він зменшився відповідно до 82,9 і 80,3%.

Перезимівля рослин озимого ячменю певною мірою залежала і від норм висіву й фону удобрення. За норм висіву 3,5 і 4,5 млн.нас./га вона була практично однаковою і становила відповідно 89,1 та 88,1% на контролі та 90,6-90,8% і 90,6-91,0% у варіантах з повним удобренням. Від збільшення норми висіву до 5,5млн.нас./га перезимівля на контролі зменшилася до 86,7% і у варіантах з повним удобренням - до 89,4-90,2%.

Виживаність рослин озимого ячменю за період вегетації більшою мірою залежала від його перезимівлі, але значна кількість рослин гинула в силу різних причин у весняно-літній період. У середньому за чотири роки виживаність рослин за строків сівби 10; 20, 30 вересня становила відповідно 76,1; 80,5 і 81,7% і за четвертого строку (10 жовтня) - 74,9 відсотка.

Подібно до перезимівлі рослин, найвищий відсоток виживаності рослин за період вегетації був у варіантах з нормами висіву 3,5 і 4,5млн.нас./га і коливався від 81,0% на контролі до 84,4-86,2% у варіантах з повним удобренням за норми висіву 3,5 млн.нас./га та відповідно 80,6 і 84,3-85,7% за норми висіву 4,5млн.нас./га.

Вилягання рослин в основному зумовлювалося метеорологічними чинниками, але строки сівби, норми висіву і фони удобрення також впливали на цей процес. Так, вилягання рослин за пізніх строків сівби було меншим, ніж за ранніх. Несприятливі метеорологічні чинники в більшості випадків зумовили вилягання рослин у варіантах з підвищеними нормами висіву на фонах повного мінерального удобрення.

Структура і урожай озимого ячменю залежно від строків сівби, норм висіву і фонів удобрення. Результати наших досліджень свідчать, що кущистість озимого ячменю до певної міри визначалася густотою рослин, яка у свою чергу залежала від польової схожості насіння. В середньому за чотири роки досліджень за сівби 30 вересня на 1м2 було 210 рослин і за сівби 10 вересня і 10 жовтня -182 і 185 рослин. Відповідно до густоти рослин загальна і продуктивна кущистість озимого ячменю за сівби 10 вересня і 10 жовтня становила 2,44 і 2,05 та 2,34 і 1,97, а за сівби озимого ячменю 30 вересня, коли густота рослин була найбільшою, загальна і продуктивна кущистість дорівнювала лише 2,17 і 1,86.

Строки сівби, з якими пов`язана загальна і продуктивна кущистість, впливали на продуктивність колоса озимого ячменю. Найбільшу довжину колоса (5,8см) і найбільшу кількість колосків і зерен в колосі (відповідно 45,0 і 41,2шт.) виявлено у варіанті із сівбою 30 вересня, тоді як за сівби 10 вересня і 10 жовтня названі показники структури врожаю відповідно становили 5,12 і 5,44см та 39,6 і 34,7 і 43,8 й 38,1шт. Зі збільшенням колосків і зерен в колосі зросла також маса зерна з одного колоса і за сівби 30 вересня дорівнювала 1,5г, а за сівби 10 вересня і 10 жовтня зменшилась до 1,23 і 1,40г. Найбільший вихід зерна з 1м2 виявився за сівби 30 вересня і становив 560г, тоді як за сівби 10 вересня і 10 жовтня він дорівнював відповідно 443 і 491г.

Аналіз структури врожаю за різних строків сівби дає підставу зробити висновок, що урожай озимого ячменю визначався густотою продуктивного стеблостою та продуктивністю колоса, особливо масою зерна з колоса, яка є сумарним показником його продуктивності. Збільшення густоти продуктивного стеблостою веде, як правило, до зменшення продуктивності колоса.

Норми висіву і фони удобрення також впливали на загальну і продуктивну кущистість. Так, за норми висіву 3,5млн.нас./га загальна і продуктивна кущистість становила 2,05 і 1,58 на контролі та 2,40 і 1,82 у варіантах з внесенням повного удобрення (N60Р60К60), а при збільшенні норми висіву до 4,5 млн.нас./га показники загальної і продуктивної кущистості знизилися у відповідних варіантах до 1,93 і 1,46 та 2,20 і 1,71 і за норми висіву 5,5млн.нас./га - до 1,85 і 1,35 та 2,06 і 1,57. Але, незважаючи на зменшення кущистості із збільшенням норм висіву, кількість стебел на 1м2, у тому числі продуктивних, була вищою у варіантах з високими нормами висіву. Від зростання норм висіву зменшувалась озерненість і маса зерна з колоса. Якщо за норми висіву 3,5млн.нас./га кількість зерен в колосі на контролі становила 41,3шт. і у варіанті з повним удобренням (N60Р60К60) - 46,1шт., то за норми висіву 4,5млн.нас./га кількість зерен в колосі на відповідних фонах зменшилась до 38,8 і 42,3шт. і за норми висіву 5,5млн.нас./га - до 36,8 і 40,0шт. Маса зерна з колоса за відповідних норм висіву і фонів удобрення становила 1,22-1,34; 1,15-1,22 та 1,04-1,10г. Але, як справедливо зазначав П.Райнер (1980), біологічний механізм кущіння не в змозі повністю компенсувати зрідженість посівів. І хоч за норми висіву 3,5млн.нас./га на всіх фонах удобрення були найбільша кущистість і найбільша продуктивність колоса, маса зерна з 1м2 становила на контролі 429г і у варіанті з повним удобренням (N60Р60К60) - 539г, тоді як за норми висіву 4,5млн.нас./га маса зерна з 1м2 на відповідних фонах збільшилась до 460 і 568г. Отже, оптимальні параметри густоти продуктивного стеблостою, які забезпечують добру озерненість і високу масу зерна з колоса і найбільший вихід зерна з 1м2, створюються за норми висіву 4,5млн.нас./га.

Строки сівби озимого ячменю, за яких спостерігався найбільший продуктивний стеблостій і висока продуктивність колоса, зумовили найвищий урожай зерна озимого ячменю.

У середньому за чотири роки найвищий урожай зерна озимого ячменю - 48,9 ц/га - отримано за сівби 30 вересня. Порівняно зі строками сівби 10 вересня і 10 жовтня приріст урожаю дорівнював 21,0 і 18,1%. За роки досліджень найбільший урожай озимого ячменю спостерігався в 1996 році. Як і в середньому за чотири роки, максимальний врожай зерна був за третього строку сівби і становив 59,3ц/га. За першого і четвертого строків сівби зменшення врожаю порівняно з третім строком складало відповідно 14,7 і 19,1%.

Збільшення норм висіву тільки до певних меж зумовлювало істотні прирости урожаю зерна озимого ячменю. Від збільшення норми висіву з 3,5 до 4,5млн.нас./га приріст урожаю на контролі (без добрив) становив 2,8 ц/га і у варіантах з повним удобренням 1,7-2,4 ц/га. При збільшенні норми висіву до 5,5млн.нас./га приріст урожаю на неудобреному фоні залишився на рівні попередньої норми висіву, а у варіанті з повним удобренням зменшився до 0,9-1,2 ц/га.

Вагомі прирости зерна озимого ячменю отримано від застосування мінеральних добрив, особливо повного удобрення. Так, від внесення фосфорно-калійних добрив (Р60К60) урожай зерна озимого ячменю збільшився порівняно з контролем за норм висіву 3,5; 4,5 і 5,5млн.нас./га відповідно на 2,9; 2,9 і 2,6 ц/га, а від застосування повного мінерального удобрення (N60Р60К60) під передпосівну культивацію прирости врожаю за відповідних норм висіву складали 8,0; 7,6, 6,4ц/га. За роздрібного внесення азотних добрив у складі повного удобрення (частину до посіву і частину весною у вигляді одно- і дворазового підживлення) виявлено тенденцію до зниження врожаю порівняно з одноразовим внесенням всієї дози азоту під передпосівну культивацію.

За час наших досліджень найвищий урожай зерна озимого ячменю отримано в 1996 році. За норми висіву 4,5млн.нас./га він коливався від 56,7ц/га на контролі до 61,8-64,0ц/га у варіантах з повним удобренням.

Якісні показники зерна озимого ячменю залежно від строків сівби, норм висіву і фонів удобрення. Для одержання високого врожаю озимого ячменю оптимальні параметри маси 1000 зерен повинні бути в межах 40-60г (П.Райнер, 1980). У наших дослідах маса 1000 зерен в зазначених параметрах була за третього строку сівби (30 вересня) і становила 42,4г.

За інших строків сівби маса 1000 зерен поступалася третьому строкові і була найнижча за сівби 10 вересня і 10 жовтня.

Важливим сумарним показником якості зерна є його натура. В середньому за роки досліджень найвища натура зерна - 607г/л - була за сівби 30 вересня і перевищувала відповідні показники за сівби 10 вересня і 10 жовтня на 24 і 49г/л.

У дослідах виявлено пряму залежність між масою 1000 насінин і плівчастістю зерна. За сівби 30 вересня, коли маса 1000 зерен була найбільшою, плівчастість зерна була найменшою (10,14%) і поступалася плівчастості зерна за сівби 10 вересня і 10 жовтня на 0,91 і 1,16%.

За всіх строків сівби спостерігалась досить висока вирівняність зерна, але найвищий її показник був за третього строку сівби і становив 97,9 відсотка. За інших строків сівби вирівняність зерна була меншою, але не опускалась нижче 95,1-96,6%.

Строки сівби впливали також на вміст у зерні сирого протеїну. У середньому за чотири роки найбільше його містилося в зерні за сівби 10 жовтня - 10,5%, трохи менше - за інших строків сівби. В окремі роки досліджень найбільше сирого протеїну - 10,0 і 10,8% - виявлено в зерні ячменю у 1996 році за сівби 20 вересня і 10 жовтня.

За різних строків сівби не виявлено в наших дослідах суттєвої різниці щодо вмісту в зерні сирого жиру. Вміст його коливався від 1,57% за сівби 20 вересня до 1,50% за сівби 10 жовтня.

Важливим показником якості зерна озимого ячменю є вміст крохмалю, який був найвищим у зерні за сівби 20 і 30 вересня і становив відповідно 56,6 і 56,8%. За інших строків сівби відхилення щодо вмісту крохмалю було незначним.

Найнижчий вміст клітковини в зерні ячменю був за сівби 30 вересня - 4,1%, трохи більший - за сівби 20 і 10 вересня і найбільший - за сівби 10 жовтня.

Норми висіву і фони удобрення також впливали на показники якості зерна. За роки досліджень найбільша маса 1000 зерен (39,3 - 42,4г) була у варіантах з нормою висіву 3,5млн.нас./га, а при збільшенні норми висіву до 4,5млн.нас./га вона зменшилась на контролі (без добрив) на 1,5г і на фоні повного удобрення - на 0,9-1,5г. За норми висіву 5,5 млн.нас./га зменшення на відповідних фонах складало 1,8 і 1,5-2,0г.

Плівчастість зерна більшою мірою залежала від фонів удобрення, ніж від норм висіву. Найвища плівчастість зерна спостерігалася на неудобреному і фосфорно-калійному фонах. Різниця щодо плівчастості зерна між нормами висіву не перевищувала 0,1 відсотка.

В усіх варіантах виявлена досить висока вирівняність зерна, але найвищі її показники в середньому за чотири роки були за норми висіву 4,5млн.нас./га на фоні повного мінерального удобрення (98,8%).

У наших дослідах високий вміст сирого протеїну було відзначено за норми висіву 4,5млн.нас./га на фоні повного мінерального удобрення (10,5%), за інших норм висіву вміст його зменшувався і найнижчим був за норми висіву 5,5 млн.нас./га.

У наших дослідженнях майже не виявлено зміни вмісту в зерні ячменю сирого жиру під впливом норм висіву і фонів удобрення. Не було також суттєвого впливу норм висіву і фонів удобрення на вміст у зерні крохмалю, але виявлено тенденцію до зниження крохмальності зерна за норми висіву 5,5млн.нас./га. Спостерігалася певна залежність між плівчастістю зерна і вмістом у ньому клітковини. За норми висіву 5,5млн.нас./га, коли плівчастість зерна була найвищою, вміст клітковини був найбільшим.

Отже, у підсумку можемо зазначити, що строки сівби, норми висіву і фони удобрення більше впливали на фізичні показники якості зерна, ніж на хімічні.

Економічна ефективність і енергетична оцінка строків сівби, норм висіву і фонів удобрення озимого ячменю. Строки сівби озимого ячменю значною мірою визначали економічні показники його вирощування. Найнижчу собівартість 1ц зерна озимого ячменю - 7,6грн. - отримано за сівби 30 вересня, тоді як за сівби 10 вересня і 10 жовтня вона становила відповідно 8,8 і 8,7 грн. За третього строку сівби одержано також найвищий умовно-чистий дохід з 1га, який становив 605,5грн. при рівні рентабельності 162,5 відсотка. За інших строків сівби умовно-чистий дохід був нижчим і коливався від 451,0грн. при рівні рентабельності 126,3% за сівби 10 вересня до 468,6грн. при рівні рентабельності 130,4% за сівби 10 жовтня.

Зростання норм висіву озимого ячменю на різних фонах удобрення супроводжувалось поліпшенням економічних показників його вирощування лише до певної межі, поза якою збільшення норм висіву вело до зниження економічної ефективності їх використання. Якщо за норми висіву 3,5млн.нас./га умовно-чистий дохід на контролі становив 480грн./га при рівні рентабельності 148,1% і за внесення повного мінерального удобрення (N60Р60К60) - 488,5грн./га при рівні рентабельності 102,7%, то після збільшення норми висіву до 4,5млн.нас./га умовно-чистий дохід збільшився у відповідних варіантах до 523,3-525,8грн./га за рівнів рентабельності 155,4 і 108,1%, а за норми висіву 5,5млн.нас./га він знизився до 510,7 і 487,2грн./га при рівнях рентабельності 146,2 і 97,3%. Найнижча собівартість 1ц зерна озимого ячменю була за норми висіву 4,5 млн.нас./га і дорівнювала на контролі 7,8грн. та у варіанті з повним удобренням (N60Р60К60) - 9,6грн., тоді як за норм висіву 3,5 і 5,5млн.нас./га у відповідних варіантах вона збільшилася до 8,1 і 9,9 та 8,1 і 10,1грн.

Енергетичний аналіз стверджує високу енергетичну доцільність сівби озимого ячменю 30 вересня, коли було одержано найвищий приріст валової енергії - 63,3ГДж - за коефіцієнта енергетичної ефективності 4,68.

Досліджувані норми висіву і фони удобрення енергетично оправдані, оскільки вони забезпечили одержання приросту валової енергії. Найбільший її приріст виявився за норми висіву 4,5млн.нас./га і становив 56,8ГДж на контролі і 63,0ГДж у варіанті з повним удобренням (N60Р60К60), а найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності був за норм висіву 3,5 і 4,5млн.нас./га і на неудобреному фоні й фоні повного мінерального удобрення відповідно дорівнював 5,38 і 4,29 та 5,40 і 4,25.

Висновки

1. Агрокліматичні умови західного Лісостепу України відповідають агробіологічним вимогам озимого ячменю і при раціональній технології його вирощування забезпечують одержання високих і сталих за роками врожаїв високоякісного кормового зерна.

2. Строки сівби визначають тривалість фаз росту і розвитку озимого ячменю, впливають на польову схожість насіння, перезимівлю і виживаність рослин за період вегетації. Найвищі польова схожість насіння (57,1%), перезимівля рослин (87,9%), їх виживаність (81,7%) спостерігаються за третього строку сівби (30 вересня).

3. Велика густота продуктивного стеблостою (390 шт. на 1м2), найбільші довжина колоса (5,8см) і кількість колосків та зерен у колосі (45,0 і 41,2шт.) та висока маса зерна з колоса (1,5г) забезпечують найвищу врожайність зерна за третього строку сівби - 48,9 ц/га.

4. Строки сівби впливають на формування якісних показників зерна. Найвищі маса 1000 зерен і натура зерна (42,4г і 607г/л), вирівняність (97,9%) та найнижча плівчастість (10,14%) спостерігаються за третього строку сівби.

Максимальний вміст сирого протеїну в зерні ячменю - 10,5% - відзначено за четвертого строку сівби, за інших строків зниження його вмісту складає 0,6-0,7%, а найбільший вміст крохмалю - 56,6 і 56,8% -за сівби 20 і 30 вересня. Найменший вміст сирої клітковини (4,1%) спостерігається за третього строку сівби, а різниця щодо вмісту сирого жиру між строками сівби 10 вересня і 10 жовтня складає лише 0,07%.

5. Тривалість фаз росту і розвитку озимого ячменю більше залежить від фону удобрення, ніж від норм висіву. У певній залежності від норм висіву і фону удобрення перебувають польова схожість насіння, перезимівля і виживаність рослин. Найшвидше повна стиглість зерна наступає у варіанті з фосфорно-калійним удобренням, пізніше на 1-2 дні на контролі та на 3-4 дні у варіантах з повним удобренням. Від збільшення норм висіву з 3,5млн.нас./га до 4,5 і 5,5млн.нас./га польова схожість насіння зменшується на 3,9 і 5,8%, а від застосування повного мінерального удобрення зниження польової схожості за відповідних норм висіву складає 3,5-1,4%; 2,4-0,8 і 2,0-1,2%. Найбільше перезимувало рослин (90,8 і 91,0%) за внесення повного мінерального удобрення під передпосівну культивацію з висівом 3,5 і 4,5млн.нас./га. Зазначені норми висіву забезпечують найбільшу виживаність рослин за період вегетації: 81,0 на контролі та 84,4-86,2% у варіанті з повним мінеральним удобренням за норми висіву 3,5млн.нас./га і 80,6% та 84,3-85,7% за норми висіву 4,5 млн.нас./га.

6. Норми висіву і фони удобрення впливають на елементи структури та врожай озимого ячменю. Із збільшенням норм висіву з 3,5 до 4,5 і 5,5млн.нас./га на всіх фонах удобрення знижуються кущистість і продуктивність колоса, проте за рахунок високого продуктивного стеблостою вихід зерна з 1м2 найвищий за норми висіву 4,5млн.нас./га. Від збільшення норми висіву з 3,5 до 4,5млн.нас./га на неудобреному і фосфорно-калійному фонах приріст врожаю складає 2,8ц/га, а на фоні повного мінерального удобрення з одноразовим внесенням азоту - 2,4ц/га і роздрібним внесенням - 1,7ц/га. При збільшенні норми висіву до 5,5млн.нас./га приріст урожаю на неудобреному фоні залишився на рівні попередньої норми висіву, а на інших фонах зменшився.

За норм висіву 3,5; 4,5 і 5,5 млн.нас./га збільшення врожаю від внесення фосфорно-калійних добрив складає 2,9; 2,9 і 2,6ц/га, а від застосування повного мінерального удобрення під передпосівну культивацію прирости врожаю дорівнюють відповідно 8,0; 7,6 і 6,4ц/га.

7. Фізичні і хімічні властивості зерна перебувають у певній залежності від норм висіву і фону удобрення. У варіанті без добрив і при внесенні повного мінерального удобрення найбільші маса 1000 зерен (39,3 і 42,4г та 37,8 і 40,9г), натура (571 і 589г/л та 543 і 577г/л) і вирівняність зерна (96,0 і 98,5% та 97,9 і 98,8%) та найнижча його плівчастість (10,7 і 10,2% та 10,8 і 10,3%) спостерігаються за норм висіву 3,5 і 4,5млн.нас./га.

Максимальний вміст сирого протеїну в зерні озимого ячменю є за норми висіву 4,5млн.нас./га і становить 10,0% на контролі (без добрив) і 10,3-10,5% при внесенні повного удобрення. Вміст сирого жиру коливається від 1,5 до 1,7%. Найбільша кількість крохмалю в зерні за норм висіву 3,5 і 4,5млн.нас./га - 55,6 та 55,8% на контролі і 56,0 та 55,9% у варіантах з повним удобренням. За цих норм висіву найменший вміст в зерні сирої клітковини - 4,3% на контролі і 4,1-4,2% у варіанті з повним удобренням.

8. Вилягання рослин озимого ячменю перебуває в більшій залежності від погодних чинників, ніж від строків сівби, норм висіву і фонів удобрення. За несприятливих погодних умов більше вилягають рослини за ранніх строків сівби і у варіантах з підвищеними нормами висіву на фоні повного мінерального удобрення.

9. Розрахунки показують, що третій строк сівби (30 вересня) найбільш економічно доцільний, оскільки він забезпечує найбільший умовно-чистий дохід - 605,5грн. з 1га при рівні рентабельності 162,5% і найнижчу собівартість 1ц зерна - 7,6грн.

10. Найбільш економічно оправданою нормою висіву озимого ячменю є 4,5 млн.нас./га, яка на фоні повного мінерального удобрення (N60Р60К60) забезпечує найбільший умовно-чистий дохід з 1га (525,8грн.) і високий рівень рентабельності (108,1%) при собівартості 1ц зерна 9,6грн. За норми висіву 3,5млн.нас./га умовно-чистий дохід з 1га зменшується відповідно до 480,0грн. при рівні рентабельності 102,7% і за норми висіву 5,5млн.нас./га - до 487,2грн. за рівня рентабельності 97,3%.

Найнижча собівартість 1ц зерна є за норми висіву 4,5 млн. нас./га і становить у варіанті з повним удобренням (N60P60K60) 9,6грн. За норм висіву 3,5 і 5,5млн.нас./га собівартість 1ц зерна зростає на відповідному фоні до 9,9 та 10,1грн.

11. Енергетичний аналіз вказує на високу енергетичну доцільність сівби озимого ячменю 30 вересня, за якої одержано найбільший приріст валової енергії - 63,3ГДж за коефіцієнта енергетичної ефективності 4,68. Названі енергетичні показники за першого строку сівби (10 вересня) становлять 49,8ГДж і 3,98 та 51,3ГДж і 4,05 - за четвертого (10 жовтня).

12. Енергетична оцінка норм висіву і фонів удобрення засвідчує їх енергетичну оправданість, оскільки вони забезпечують приріст валової енергії. Найбільшим він є за норми висіву 4,5млн.нас./га і становить 56,8ГДж на контролі (без добрив) та 63,0ГДж у варіанті з повним удобренням (N60Р60К60) за коефіцієнтів енергетичної ефективності 5,40 і 4,25.

13. Для отримання високих і стабільних врожаїв озимого ячменю з добрими фізичними і хімічними показниками якості зерна рекомендується сівбу його в умовах західного Лісостепу України проводити після пізніх просапних попередників (картоплі) в кінці останньої десятиденки вересня. За сівби 30 вересня після картоплі на неудобреному фоні і при внесенні мінеральних добрив доцільно висівати 4,5млн.схожих нас./га озимого ячменю сорту Основа. На темно-сірих опідзолених грунтах після пізніх просапних попередників, під які органічних добрив не вносили, найефективніше застосовувати повне мінеральне удобрення (N60Р60К60) восени під передпосівну культивацію або частину азотних добрив (N40) використовувати на ранньовесняне підживлення.

За темою дисертації опубліковано роботи

1. Влох В.Г., Тучапський О.Р. Вплив строків сівби на врожайність і якісні показники зерна озимого ячменю //Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва: Зб. наук. праць Уманської с.-г. академії. - Умань, 1998. - С.44-50 (результати досліджень).

2. Влох В., Тучапський О. Вплив термінів сівби на врожайність та якісні показники зерна озимого ячменю // Вісн. Львів. держ. аграрного ун-ту. Сер. Агрономія. - 1998. - №3. - С.144-149 (методика, результати досліджень).

3. Влох В., Тучапський О. Урожай та якість зерна озимого ячменю залежно від норм висіву і фонів мінерального удобрення в умовах західного Лісостепу України //Вісн. Львів. держ. аграрного ун-ту. Сер. Агрономія. - 1999. - №4. - С.101-109 (методика, результати досліджень).

4. Тучапський О.Р. Удосконалення технології вирощування озимого ячменю - запорука одержання високих і стабільних врожаїв зерна // Сільський господар. - 2001. - №3-4. - С.21-23.

5. Влох В., Тучапський О. Тривалість періоду вегетації, польова схожість, перезимівля та врожайність озимого ячменю залежно від строків сівби // Вісн. Львів. держ. аграрного ун-ту. Сер. Агрономія. - 2001. - №5. - С.167-170 (результати досліджень).

6. Тучапський О.Р. Застосування деяких елементів ресурсоощадної технології при вирощуванні озимого ячменю в умовах західного Лісостепу України // Матеріали Міжнар. наук. конгресу молодих вчених та студентів "Здоров`я села - здоров`я держави": Тези доп. - Львів; Дубляни, 2000. - С.90-92.

Анотація

Тучапський О.Р. Формування урожаю і якості зерна озимого ячменю залежно від строків сівби, норм висіву і удобрення в умовах західного Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Херсонський державний аграрний університет, м.Херсон, 2001р.

У результаті досліджень, проведених в 1994-1998рр. на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету, встановлені оптимальні строки сівби та норми висіву озимого ячменю сорту Основа на різних фонах удобрення. вивчено вплив строків сівби, норм висіву і фонів удобрення на проходження фаз росту і розвитку озимого ячменю, на польову схожість насіння, перезимівлю рослин і їх виживаність за період вегетації, на врожай, його структуру і якісні показники зерна.

Визначено економічну і енергетичну ефективність розроблених елементів технології вирощування озимого ячменю.

Ключові слова: озимий ячмінь, строки сівби, норми висіву, удобрення, польова схожість, зимостійкість, виживаність, урожай, якість, економічна і енергетична ефективність.

Аннотация

Тучапский О.Р. Формирование урожая и качества зерна озимого ячменя в зависимости от сроков сева, норм высева и удобрений в условиях западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Херсонский государственный аграрный университет, г.Херсон, 2001г.

В диссертации изложены результаты исследований влияния сроков сева, норм высева и удобрений на формирование урожая зерна озимого ячменя и его качественные показатели.

Установлено, что сроки, нормы высева и удобрения влияли на продолжительность фаз роста и развития озимого ячменя, полевую всхожесть семян и перезимовку растений.

При поздних сроках сева сокращалось время прохождения фаз развития растений и вегетационный период. Самое раннее наступление полной спелости зерна наблюдалось в вариантах с использованием фосфорно-калийных удобрений (Р60К60), а на фоне полного минерального удобрения (N60Р60К60) оно задержалось на 4-5 дней. Наивысшая полевая всхожесть семян (57,1%) отмечена при третьем сроке сева (30 сентября) и норме высева 3,5млн.сем./га (78,3%) на неудобренном фоне, а при увеличении нормы высева до 5,5 млн.сем./га она уменьшилась. Фосфорно-калийные удобрения и полное минеральное удобрение понизили полевую всхожесть семян соответственно на 1,7-2,8 и 2-3,5%. Перезимовало наибольшее количество растений при третьем сроке сева (87,9%) и при нормах высева 3,5 и 4,5млн.сем./га - соответственно 89,1 и 88,1% в вариантах без удобрений и 90,6-90,8% и 90,6-91,0% в вариантах с полным минеральным удобрением.

Максимальное количество растений на 1м2 - 210шт. - отмечено при третьем сроке сева, а при первом (10 сентября) и четвертом (10 октября) сроках оно уменьшилось до 182 и 185шт. на 1м2. В вариантах с высокой густотой стеблестоя общая и продуктивная кустистость уменьшалась. Самый длинный колос (5,8см), наибольшее количество зерен в колосе (41,2шт.) и наивысшая масса зерна с колоса (1,5г) отмечены при третьем сроке сева. С увеличением норм высева уменьшалась кустистость растений и продуктивность колоса. Наибольшее количество зерен в колосе (41,3-46,1шт.) и наивысшая масса зерна с колоса (1,22-1,34г) отмечены при норме высева 3,5 млн.сем./га.

Самый высокий урожай зерна собран при третьем сроке сева - 48,9ц/га, что на 8,5 и 7,5ц/га больше, чем при первом и четвертом сроках. При увеличении нормы высева с 3,5 до 4,5млн.сем./га урожай зерна повысился на 2,8ц/га на контроле (без удобрения) и на 1,7-2,4ц/га в вариантах с полным удобрением. При норме высева 5,5млн.сем./га прирост урожая на фоне полного удобрения уменьшился до 0,9-1,2 ц/га. При нормах высева 3,5; 4,5 и 5,5млн.сем./га прирост урожая от использованияфосфорно-калийных удобрений составил 2,9; 2,9 и 2,6 ц/га, а от полного минерального удобрения - 8,0; 7,6 и 6,4 ц/га.

При третьем сроке сева наблюдались наивысшая масса 1000 зерен (42,4г) и натура зерна (607г/л), а самое высокое содержание сырого протеина (10,5%) отмечено при четвертом сроке сева. Также более высокие масса 1000 зерен (42,4г) и натура зерна (589г/л) отмечены при норме высева 3,5млн.сем./га на фоне N60Р60К60, а максимальное содержание сырого протеина наблюдалось при норме высева 4,5 млн.сем./га и составило 10,0% на контроле и 10,3-10,5% на фоне полного минерального удобрения.

Исследованные агротехнические приемы влияли на экономические и биоэнергетические показатели выращивания озимого ячменя. Наименьшая себестоимость 1ц зерна (7,6 грн.) и наибольший чистый доход с 1га (605,2грн.) были при третьем сроке сева. Максимальный доход с 1га - 525,8грн. - в варианте с полным удобрением при себестоимости 1ц зерна 9,6грн. получен при норме высева 4,5млн.сем./га. Наивысший коэффициент энергетической эффективности был при третьем сроке сева (4,68) и при норме высева 4,5млн.сем./га (4,25).

Ключевые слова: озимый ячмень, сроки сева, нормы высева, удобрение, полевая всхожесть, зимостойкость, выживаемость, урожай, качество, экономическая и энергетическая эффективность.

Summary

Tuchapski O.R. Formation the crop and quality of corn of winter barley in dependence on the terms of sowing, standard of sowing and fertilization in conditions of the western Forest-steppe Region of Ukraine. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree of agricultural sciences in specialyty 06.01.09 - Plant growing. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 2001.

In result of research, carried out in 1994 - 1998 in the experimental field of the chair of plant growing meadow growing determined the optimal terms of sowing and standard of sowing of the winter barley of the sort "Osnova" in different backgrounds of fertilizations.

Studied the influence of the terms of sowing, standard of sowing and background of fertilization for the passing phase of growing and development the winter barley, for field growth of the corn, winter of plants and its survive for the period of vegetation, for the crop, its structure and qualitative indices of corn.

Determined the economic and energy effective elaborated elements of technology of winter barley.

Key words: winter barley, terms of sowing, standard of sowing, fertilization, field growth, winter firmness, survive, crop, qualitу, economic and energy effective.

Размещено на Allbest.ru