Засоби специфічної профілактики сальмонельозу тварин (теоретичне обгрунтування, розробка та впровадження)

Однак, слід підкреслити, що у крові та печінці щеплених тварин після інфікування збудником сальмонельозу не спостерігалося зниження загальної антиокислювальної активності ліпідів і підвищення як вмісту продуктів ПОЛ у плазмі крові, так і активації аскорбат-індукованого ПОЛ у печінці. Таким чином, у поросят, які були дворазово щеплені вакциною СПС, на фоні інфікування хазяїн-адаптованим збудником сальмонельозу в цілому надійність АОС крові та печінки залишається вищою, а вміст токсичних продуктів ПОЛ нижчим, ніж у тварин за умов експериментально індукованої інфекції.

При сальмонельозі, як і при інших токсикоінфекціях, найбільш суттєве навантаження припадає на печінку, оскільки саме в ній функціонує власна система природної детоксикації організму [М.А. Андрейчин, О.Л. Ивахив, 1998; Е.М. Попова, 1994; Г.А. Ибадова, 1997]. Отримані в дослідженнях дані свідчать про ранні та виражені порушення ферментної ланки АОС у печінці тварин при експериментальному сальмонельозі. В той же час з одержаних результатів виявляється, що після дворазової вакцинації СПС у печінці поросят визначається, навпаки, зменшення активності аскорбат-індукованого ПОЛ на 17,2 % та підвищення активності GSH-залежних ферментів: Se-залежної GSH-P - на 29,8 %, GSH-R - на 29,4 % від значень у контролі (р?0,05).

Аналіз результатів досліджень інших біохімічних показників крові від тварин дослідної та контрольної груп показав, що під впливом щеплення відбувається вірогідне підвищення активності лізоциму на 24,0 % та зниження вмісту в крові білків-супресорів (серомукоїдів) на 24,1 % відносно значень контрольних показників; через 12 діб після інфікування дослідних тварин збудником сальмонельозу активність лізоциму у тварин дослідної групи була на 23,9 % вищою, ніж у контролі (р?0,05). Інші показники суттєвих змін не зазнавали.

В цілому результати проведених експериментів на поросятах дозволяють зробити висновок про те, що застосування вакцини СПС сприяє індукції захисних механізмів організму щеплених тварин при експериментальному сальмонельозі.

2. Випробування вакцини СПС у виробничих умовах. Результати лабораторних досліджень імунобіологічних властивостей вакцини СПС стали основою для проведення польових випробувань лабораторних зразків вакцини у дослідах на продуктивних тваринах. Комісійні випробування вакцини СПС проводили в благополучному та неблагополучних щодо сальмонельозу господарствах Харківської області. В благополучному щодо сальмонельозу колективному господарстві випробували вакцину на тільних коровах згідно з проектом настанови по застосуванню. У тварин в крові визначали титри антитіл і ряд показників, що характеризують стан резистентності тварин. Середнє геометричне титру антитіл після дворазової вакцинації до антигенів, які входили до складу вакцини, зростало і знаходилося у межах 8 log2 - 8,4 log2 відносно значень у контрольних тварин (4,5 log2, 5,0 log2, 5,8 log2 відповідно). Аналіз результатів біохімічних досліджень сироваток крові щеплених тварин показав, що введення експериментального біопрепарату не викликає пригнічення природної резистентності тварин.

У неблагополучних щодо сальмонельозу господарствах було проведено вакцинацію дослідним біопрепаратом телят. Результати досліджень показали, що титри антитіл у тварин достовірно зростали після щеплення і знаходилися у межах 5,3-5,5 log2 проти їх рівня у контролі - 2,2-3,0 log2 відповідно. В інших неблагополучних щодо сальмонельозу господарствах було проведено вакцинацію експериментальним біопрепаратом телят 20-30 денного віку.

Результати спостереження за дослідними тваринами свідчать про те, що застосування вакцини забезпечує зменшення рівня захворюваності на сальмонельоз у 4,1 рази, захворюваність телят контрольної групи складала 63,6 % проти 15,6 % у дослідній групі. Результати випробування вакцини на тільних коровах і нетелях свідчать про те, що застосування СПС індукує наробку специфічних антитіл, рівень яких знаходиться у межах 6,4 - 7,7 log2 проти 3,6-4,6 log2 - у тварин контрольних груп (рис. 1).

Рис. 1 Рівень захворюваності телят і поросят на сальмонельоз при застосуванні вакцини СПС (%)

Результати випробування СПС на поросятах 20-25-денного віку свідчать про те, що серед дослідних тварин за період спостереження захворіло з ознаками сальмонельозу 11,1 % поросят проти 48,0 % у контрольній групі, тобто застосування СПС забезпечує зниження рівня захворюваності на сальмонельоз у 4,3 рази.

Випробування вакцини на супоросних свиноматках показали, що дослідний біопрепарат є нешкідливим, ареактогенним і забезпечує захист поросят, отриманих від щеплених маток, від спонтанного сальмонельозу: загибель поросят, що народилися від нещеплених маток, складала 10-12 %, а серед поросят, отриманих від щеплених свиноматок, загибель тварин з діагнозом “сальмонельоз” зареєстрована не була. Таким чином, результати проведених експериментів показали, що досліджуваний біопрепарат є нешкідливим, ареактогенним та забезпечує досить високий рівень захисту щеплених тварин від спонтанного сальмонельозу.

Аналіз результатів досліджень клінічних показників крові імунізованих і контрольних тварин свідчить про те, що застосування вакцини не пригнічує в цілому природної резистентності тварин. Відсутність вірогідних змін між клінічними показниками крові у щеплених і контрольних корів та телят вказує на нешкідливість розробленого імунізуючого препарату. Про відсутність імуносупресивної дії СПС свідчить зростання у плазмі крові щеплених телят концентрації ЦІК, рівень яких знаходився у межах 0,22±0,01 мг/мл проти значень у контролі 0,17±0,01 мг/мл (р?0,05). Відомо, що ЦІК беруть участь у регуляції хемотаксичної здатності та метаболічної активації нейтрофілів [В.В. Меншиков, 1987]. Також, після 1-о введення СПС зареєстровано зниження кількості серомукоїдів у плазмі крові корів (2,0±0,1) та телят (2,8±0,8 мг/мл) після 2-о введення відносно рівня даного показника у контрольних тварин (2,5±0,1 і 3,1±0,2 мг/мл відповідно) (р?0,05). Серомукоїди відносять до імуносупресорних білків, які гальмують процеси трансформації Т- і В-лімфоцитів у плазматичні клітини. Після 2-о введення вакцини у плазмі крові реєстрували підвищення активності лізоцима (74,2±1,3 - у корів і 72,5±1,4 мкг/мл - у телят) у порівнянні з контрольними значеннями (68,8±1,5 і 59,6±5,0 мкг/мл відповідно) (р?0,05), що вказує на посилення бактерицидної активності тканин і рідин організму дослідних тварин.

Також було встановлено, що введення в організм корів і телят експериментальної вакцини по-різному впливало на систему ПОЛ (табл. 4). Так, після вакцинації ПРЕ у дослідних корів знижувалася на 24,1 % відносно контрольних показників, що вказує на зниження потенційної стійкості мембран відповідних клітин до дії перекисів [F.G. Jager, 1968]. Проте витрачання пулу структурних антиоксидантів у ряді випадків може носити компенсаторний характер, і тимчасове зниження цього показника може у подальшому сприяти утриманню кількості продуктів ПОЛ на фізіологічному рівні, в даному випадку - у корів.

Але у щеплених телят спостерігалася зворотна картина відносно стану процесів ПОЛ. Так, після вакцинації у крові телят відмічалося зростання показника ПРЕ на 8,5 % від значень у контролі. У цей термін досліджень у крові дослідних тварин спостерігалося зростання рівня проміжних продуктів ПОЛ - дієнових кон'югатів (ДК, р?0,05) і відсутність накопичення кінцевих продуктів ПОЛ - МДА. Виходячи з того, що стійкість мембран клітин до дії перекисів залежить від співвідношення концентрації перекисних продуктів і пулу природних антиоксидантів та активності ферментативних антиоксидантних систем, підвищення ПРЕ можна пояснити активацією останніх при вакцинації

В цілому, слід підкреслити, що вакцина СПС, яка містить у своєму складі інактивовані продукти життєдіяльності бактерій (екзотоксини, адгезивні антигени), стимулює захисні антиоксидантні властивості та запобігає надмірному утворенню токсичних мембран-альтеруючих продуктів ПОЛ у тканинах різних видів тварин, а саме: поросят, свиноматок, корів, телят. Крім того, застосування експериментальної вакцини не викликає пригнічення резистентності у вагітних тварин і, таким чином, створює передумови для отримання життєздатного приплоду.

Одержані нами дані у лабораторних експериментах та випробуваннях лабораторних серій вакцини СПС у виробничих умовах стали науковим підґрунтям при підготовці пакету нормативної документації (ТУ У, настанови по застосуванню, інструкції щодо виготовлення і контролю). Згідно з наказом Головного державного інспектора ветмедицини були проведені виробничі випробування дослідної серії вакцини. У Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів випробувано якість зразків вакцини на відповідність вимогам проекту нормативної документації. В результаті проведеної роботи встановлено, що досліджені зразки даної серії вакцини повністю відповідають вимогам проектної документації. Результати виробничих випробувань стали основою для затвердження нормативної документації на вакцину СПС в Державному департаменті ветмедицини МінАП України (ТУ У 46.15. 561.2001).

З метою впровадження вакцини у промислове виробництво було отримано дозвіл Головного державного інспектора ветеринарної медицини на випуск промислової серії вакцини СПС на Сумській державній біофабриці. Виготовлення промислової серії вакцини за умов виробництва проводили згідно “Інструкції по виготовленню і контролю вакцини СПС”. Контроль вакцини проводили у відділі біологічного контролю біофабрики за показниками, що були закладені до ТУ У. Було виготовлено на Сумській біофабриці промислову серію вакцини СПС, яка повністю відповідала вимогам, викладеним в ТУ У на вказаний біопрепарат і була стерильною, нешкідливою та імуногенною.

3. Розробка способу визначення нешкідливості вакцинних препаратів проти інфекційних хвороб тварин. Аналіз результатів власних експериментальних досліджень, одержаних при виконанні цієї роботи, і даних літератури відносно способів оцінки інактивованих вакцин за показниками якості [П.Н.Бургасов, 1978] свідчать про те, що на цей час визначення якості вакцин за показником нешкідливості проводять за критеріями токсичності (вірулентності) і реактогенності для дослідних тварин препарату, що піддається тестуванню. Проте одним із суттєвих недоліків існуючої системи контролю біопрепаратів є неможливість визначення ушкоджуючої дії вакцин на імунокомпетентні органи взагалі і на мембрани імунокомпетентних клітин, зокрема; крім того, за існуючою системою контролю неможливо оцінити вплив застосування вакцин на функціональний стан імунної та прооксидантно-антиоксидантної систем організму імунізованих тварин.

У той же час відомо, що досить часто введення тваринам вакцинних препаратів спричиняє розвиток імуносупресивного синдрому [Г.А. Красніков, 2000] та негативно впливає на структурно-функціональний стан мембран клітин [Л.В. Коваленко, 2000]. Необхідно зазначити, що стан системи ПОЛ у клітинах крові тварин опосередковано відображає функціональний стан імунокомпетентних клітин. Доведено, що під впливом токсичних для організму тварин речовин, у першу чергу, змінюється рівновага прооксидантно-антиоксидантної системи клітин, що викликає вільнорадикальну деструкцію клітин-мішенів, порушення балансу ферментативної антиокислювальної системи. При цьому утворюється значна кількість проміжних і кінцевих продуктів ПОЛ у тканинах тварин [Е.М. Попова, 1994; Г.А. Ибадова, 1997]. Саме тому нами запропоновано проводити додаткову оцінку нешкідливості за станом прооксидантно-антиоксидантної системи організму щеплених тварин.

Дані щодо стану прооксидантно-антиоксидантної системи тварин під впливом вакцинації стали науковим підгрунттям для визначення додаткових вимог щодо оцінки вакцин за показником нешкідливості. Було запропоновано проводити визначення даного показника не лише використовуючи традиційні тести, а й за комплексом показників, які характеризували б стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу щеплених тварин. Зазначений спосіб, призначений для лабораторної оцінки нешкідливості вакцин, базується на аналізі результатів досліджень крові імунізованих і контрольних тварин за показниками, які характеризують рівень накопичення токсичних продуктів ПОЛ та активності АОС. Нешкідливим, з цієї точки зору, можна вважати імунізуючий препарат, що пройшов контроль за загальноприйнятими показниками якості, який при введенні в організм тварин у рекомендованих дозах не викликає накопичення токсичних продуктів ПОЛ та пригнічення активності АОС.

Таким чином, нами було запропоновано удосконалити існуючу систему оцінки якості інактивованих вакцин проти інфекційних захворювань тварин, зумовлених збудниками бактеріальної природи. Застосування додаткового критерію оцінки поряд з іншими, що використовуються у лабораторній практиці, дозволить на етапах лабораторних досліджень прогнозувати можливі шкідливі наслідки від застосування вакцин та доцільність застосування в таких випадках так званих “препаратів супроводження” - імуностимуляторів, вітамінів тощо.

Розробка технології виготовлення препарату лікувально-профілактичної сироватки проти сальмонельозу і ешерихіозу (сироватка ААСЕ)

Результати узагальнення даних літератури і власних досліджень відносно епізоотичної ситуації щодо хвороб молодняка сільськогосподарських тварин свідчать про те, що на цей час широкого розповсюдження набули захворювання тварин, що спричинені асоціативним інфекційними фактором, а саме: сальмонельозом, ешерихіозом, збудником інфекційного ринотрахеїту, рота- та корона вірусами, хламідіями тощо. Дані епізоотологічних досліджень свідчать про те, що широкого розповсюдження набуває асоційований перебіг сальмонельозу та ешерихіозу серед молодняка тварин. У деяких господарствах захворювання охоплює до 80-90 % телят і поросят [Ю.В. Дідок, 2001]. Виникненню мікст-інфекцій та формуванню асоціацій збудників сприяє порушення ветеринарно-санітарних правил утримання та годівлі тварин. Результати узагальнення даних відносно епізоотичної ситуації щодо хвороб молодняка продуктивних тварин свідчать про те, що в арсеналі ветеринарних фахівців необхідно мати засоби для пасивної профілактики і специфічної терапії таких широко розповсюджених захворювань як сальмонельоз та ешерихіоз, які у багатьох випадках перебігають асоціативно.

Метою нашої подальшої роботи була розробка технологічного регламенту, підготовка нормативної документації, а також випуск дослідної серії сироватки ААСЕ та випробування її профілактичної та терапевтичної ефективності. Підґрунтям для виконання цих досліджень стали експериментальні дані, які були одержані нами при вивченні превентивних властивостей сироваток, отриманих шляхом імунізації тварин сальмонельозними анатоксинами та адгезивними антигенами.

За розробленим технологічним регламентом було виготовлено дослідно-промислову серію антитоксичної і антиадгезивної сироватки проти сальмонельозу і ешерихіозу тварин на Гожулівській біофабриці. Для виготовлення сальмонельозних та ешерихіозних антигенів, призначених для імунізації тварин-донорів, використовували виробничі штами S. typhimurium № 16, S. dublin № 12, S. enteritidis № 34, які утворюють екзотоксини та адгезивні антигени; а також виробничі штами E. coli, що утворюють термолабільний ентеротоксин та мають у своїй антигенній структурі адгезивні антигени, які найбільш часто зустрічаються у ентеропатогенних ешерихій [А.М. Головко, 1996], а саме, типів К 99, F 41, Att 25, K 88 ad.

Нами було підготовлено проект нормативної документації на “Сироватку антитоксичну і антиадгезивну проти сальмонельозу та ешерихіозу тварин”; після експертизи в ДНКІБШМ її було затверджено (ТУ У 15.564-2001). За розробленим регламентом в умовах Гожулівської біофабрики було виготовлено дослідно-промислову серію сироватки ААСЕ. У подальшому було проведено виробничі випробування сироватки за показниками якості, згідно з вимогами, зазначеними в ТУ У. Одержаний нами препарат був стерильним і нешкідливим для лабораторних тварин, містив антитіла до сальмонельозних та ешерихіозних антигенів на рівні 5-7 log2.

У результаті визначення превентивних властивостей сироватки ААСЕ у лабораторних дослідах на білих мишах було встановлено, що застосування даного біопрепарату забезпечує захист 64,3 % лабораторних тварин, заражених штамами збудників сальмонельозу тварин та 60,0 % тварин, заражених штамами збудника ешерихіозу.

У подальшому проводили випробування ефективності розробленого препарату на продуктивних тваринах.

Випробування профілактичної ефективності ААСЕ у виробничих умовах проводили на 551 поросятах, 125 новонароджених телятах у господарствах, неблагополучних щодо сальмонельозу та ешерихіозу, та 160 каченятах - у неблагополучному господарстві щодо сальмонельозу каченят.

Аналіз одержаних даних свідчить, що рівень захворюваності телят в дослідних групах був в 5 разів нижче, рівень захворюваності поросят - в 2 рази нижче, а рівень захворюваності каченят - в 10 разів нижче від аналогічного показника в контрольних групах

Терапевтичну ефективність сироватки визначали у господарстві, неблагополучному щодо сальмонельозу та ешерихіозу, на поросятах 45-60-добового віку з клінічними ознаками сальмонельозу та каченятах. Одержані дані свідчать про те, що застосування сироватки ААСЕ підвищує ефективність терапії щонайменше на 20 %.

Вивчення лікувальної та профілактичної ефективності сироватки проводили також у господарствах Первомайського та Ізюмського районів Харківської області, в яких протягом 1999-2000 рр. реєстрували захворювання телят і поросят на сальмонельоз та ешерихіоз. Одержані результати показали, що застосування сироватки забезпечувало захист 90 % тварин від сальмонельозу. Отримані дані свідчать про те, що сироватка ААСЕ забезпечує високий рівень захисту імунізованих тварин і відповідає існуючим вимогам якості до препаратів імунних сироваток.

Результати клінічних спостережень за дослідними тваринами вказують на те, що виготовлена за розробленим регламентом сироватка ААСЕ є нешкідливою, ареактогенною, а її застосування сприяє зниженню рівня захворюваності тварин на сальмонельоз і колібактеріоз, що свідчить про високу профілактичну і терапевтичну ефективність даного біопрепарату.

Узагальнюючи викладені вище результати, необхідно відзначити, що наші дослідження були спрямовані на створення нових вітчизняних засобів специфічної профілактики інфекційних захворювань. При розробці, апробації та впровадженні засобів профілактики та лікування інфекційних масових захворювань молодняка тварин, ми додержувалися принципових положень законів епізоотології та наукових даних про розвиток інфекційних захворювань. Наші дослідження були безпосередньо направлені на розробку заходів, що призначені впливати на одну з трьох ланок епізоотичного ланцюга, а саме - на сприйнятливих тварин як первинної біологічної рушійної сили епізоотичного процесу [И.А. Бакулов, 1979; А.А. Конопаткин, 1984, В.П. Литвин, Б.М. Ярчук, 1995].

ВИСНОВКИ

сальмонельоз молодняк тваринницький сироватка

1. У дисертації теоретично та експериментально обґрунтована необхідність розробки нових засобів для створення активного імунітету проти сальмонельозу у тварин та удосконалення існуючого регламенту проведення бактеріологічних досліджень з метою діагностики сальмонельозів; визначено етіологічну структуру та спектр домінуючих сероварів збудника сальмонельозу тварин в Україні, ступінь розповсюдження збудників сальмонельозу тварин з ознаками токсигенності і адгезивності; обґрунтовано доцільність спільного використання у складі вакцин протективних антигенів, анатоксинів та адгезивних антигенів збудників сальмонельозу.

2. В Україні сальмонельоз реєструється у ВРХ, свиней, ДРХ, птахів різних видів, хутрових звірів, коней і бджіл. Захворювання тварин на сальмонельоз обумовлюють, у більшості випадків, хазяїн-адаптовані серовари сальмонел, а саме: S. сholeraesuis, S. dublin, S. gallinarum у свиней, ВРХ і птахів відповідно. Сальмонельоз у ВРХ обумовлюють S. dublin (62,9 %), S. еnteritidis (19,7 %), S. typhimurium (17,4 %); у свиней - S. сholeraesuis (77,6 %), S. typhisuis (13,3 %), S. typhimurium (6,6 %), S. еnteritidis (1,3 %), S. dublin (1,2 %) відповідно; у хутрових звірів - S. typhimurium (39,6 %), S. gallinarum (32,9 %), S. dublin (18,5 %), S. еnteritidis (8,9 %) відповідно; у птахів - S. gallinarum (86,9 %), S. typhimurium (9,2 %), S. еnteritidis (3,4 %), S. dublin (0,4 %) відповідно.

3. Сальмонельози тварин широко розповсюджені у адміністративних регіонах України. Неблагополучними щодо сальмонельозу ВРХ були 9 областей; свиней - 17 областей; птиці - 6 із 25 областей за період 1995 по 2000 рр. відповідно.

4. 87,5 % від виділених культур різних сероварів сальмонел мають властивість утворювати екзотоксини: 62,5 % культур - термолабільний екзотоксин, 17,3 % - термолабільний і термостабільний типи одночасно, 25,0 % - термостабільний екзотоксин, 44,4 % - цитотоксини відповідно, 12,5% - токсини не утворювали. Адгезивні антигени (гемаглютиніни) виявлено у 93,2 % досліджуваних штамів сальмонел.

5. Сальмонели різних сероварів утворюють антигенно подібні екстрацелюлярні токсини: 61,5 % штамів S. enteritidis, 58,8 % - S. choleraesuis і 36,8 % - S. typhimurium синтезують екзотоксини, антигенно подібні екзотоксину, що утворює штам S. dublin; 52,9 % штамів S. choleraesuis, 40,0 % - S. dublin і 23,1 % - S. enteritidis синтезують екзотоксини, антигенно подібні екзотоксину, що утворює штам S. typhimurium; 76,5 % штамів S. choleraesuis, 43,3 % - S. dublin і 31,6 % - S. typhimurium синтезують екзотоксини, антигенно подібні екзотоксину S. enteritidis; 52,9 % штамів S. choleraesuis утворюють екзотоксини, антигенно подібні екзотоксину S. typhimurium; 58,8 % штамів S. choleraesuis - подібні екзотоксину S. dublin, а 76,5 % штамів S. choleraesuis - подібні екзотоксину S. enteritidis відповідно.

6. Екзотоксини сальмонел за хімічним складом належать до гліколіпопротеїдів з молекулярною масою у межах 18-68 кДа, а адгезивні антигени - до глікопротеїнів з молекулярною масою близькою 18 кДа відповідно.

7. Щеплення препаратами екзотоксинів сальмонел індукує у тварин накопичення специфічних антитіл в межах 1-3 log2 та стан несприятливості: забезпечує захист 48-56 % імунізованих тварин від 10 ДЛМ екзотоксинів та 52-60 % тварин від 5 ЛД100 культури гомологічного штаму сальмонел. Застосування антитоксичних сироваток попереджує загибель тварин від летальних доз препаратів екзотоксинів та забезпечує захист від розвитку експериментального сальмонельозу при зараженні їх 1-2 ЛД100 гомологічних культур сальмонел, що вказує на високі превентивні властивості сироваток.

8. Імунізація препаратами фімбріальних адгезинів індукує синтез специфічних антитіл у титрах в межах 4,6-7,2 log2, що забезпечує імунний захист дослідних тварин від зараження летальними дозами гомологічних та гетерологічних сероварів сальмонел на рівні 40-80 % при 100 % загибелі тварин у контрольній групі.

9. Імуногенність субодиничного вакцинного препарату проти сальмонельозу, що містить анатоксини та інактивовані адгезини сальмонел вище, ніж корпускулярного зразка вакцини. Щеплення тварин субодиничним зразком вакцини забезпечує захист від зараження 97 %, а застосування корпускулярної вакцини - 76,2 % тварин відповідно.

10. Застосування вакцини СПС забезпечує підвищення надійності АОС за рахунок активації неферментативної її ланки та зниження інтенсивності ПОЛ у тканинах щеплених поросят, корів і телят (р?0,05). Стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги тканин щеплених тварин при інфікуванні збудником сальмонельозу не зазнає негативних змін відносно динаміки цих показників у контрольних тварин. Застосування вакцини СПС не викликає пригнічення загальної резистентності у вагітних тварин і, таким чином, створює передумови для отримання життєздатного приплоду.

11. Застосування вакцини СПС індукує розвиток напруженого імунітету у поросят: 100 % збереження імунізованих тварин проти 100 % загибелі контрольних при експериментальному сальмонельозі. При випробуванні вакцини СПС в умовах товарних господарств на ВРХ і свинях встановлено нешкідливість, ареактогенність даного біопрепарату; його застосування забезпечує зниження рівня захворюваності телят і поросят у 4 рази. За розробленою технологією виготовлення вакцини СПС можливо проводити на підприємствах біологічної промисловості.

12. Додатковий критерій оцінки якості вакцин дозволяє визначити їх нешкідливість. Нешкідливим можна вважати такий вакцинний препарат, який при введенні до організму тварин у рекомендованих дозах не індукує накопичення в їх тканинах токсичних продуктів ПОЛ і зниження надійності природних ресурсів антиоксидантного захисту.

13. Технологія виготовлення сироватки ААСЕ дозволяє отримати препарат для пасивної імунопрофілактики та імунотерапії захворювань тварин на сальмонельоз та ешерихіоз. Застосування ААСЕ в умовах неблагополучних господарств забезпечує зниження рівня захворюваності телят у 4,7 рази і поросят - у 1,6 рази проти захворюваності тварин в контрольних групах - 73,7 і 62,5 % відповідно.

14. За підсумком одержаних результатів досліджень розроблено технології виготовлення нових вітчизняних засобів для активної і пасивної імунопрофілактики та удосконалено систему бактеріологічних досліджень на сальмонельоз.

ПРАКТИЧНІ ПРОПОЗИЦІЇ

Розроблено і запропоновано для ветеринарної медицини (в співавторстві):

1. Розроблено та затверджено нормативну документацію:

a. Вакцина інактивована субодинична проти сальмонельозів тварин (вакцина СПС) - патент України № 33502 А; ТУ У 46.15. 561.2001.

b. Настанова по застосуванню вакцини інактивованої субодиничної проти сальмонельозу тварин - протокол № 15-14/76, 30.03.2001.

c. Інструкція по виготовленню і контролю вакцини інактивованої субодиничної проти сальмонельозів тварин (вакцина СПС).

d. Сироватка антитоксична та антиадгезивна проти сальмонельозу та ешерихіозу (ААСЕ), що призначена для пасивної імунопрофілактики та імунотерапії захворювань тварин сальмонельозної етіології - патент України № 32341 А; ТУ У 15.564-2001.

e. Настанова по застосуванню сироватки антитоксичної та антиадгезивної проти сальмонельозу та ешерихіозу тварин - протокол № 15-14/84, 11.04.2001.

f. Інструкція по виготовленню і контролю сироватки антитоксичної та антиадгезивної проти сальмонельозу та ешерихіозу тварин.

g. Препарат “Сорбовер”, ТУ У 46.15.411-1999.

h. Настанова по застосуванню препарату “Сорбовер” - протокол №15-14/145, 14.08.1999.

2. Розроблено і затверджено “Настанову з бактеріологічної діагностики сальмонельозу тварин” (№ 15-14/134, 8.05.2002).

3. Визначено хімічний склад та фізико-хімічні характеристики екзотоксинів сальмонел.

4. Визначено хімічний склад та фізико-хімічні характеристики адгезивних антигенів сальмонел.

5. Запропоновано додатковий критерій оцінки нешкідливості інактивованих вакцинних препаратів за станом прооксидантно-антиоксидантної рівноваги організму щеплених тварин (Спосіб визначення нешкідливості вакцинних препаратів проти інфекційних хвороб тварин. Патент України № 41113 А).

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЯКІ БУЛИ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вивчення та застосування феноменів адгезії та токсиноутворення для розробки технологій виготовлення нових діагностичних та вакцинних препаратів / П.П. Фукс, А.М. Головко, Г.А. Красніков, В.О. Ушкалов // Вісн. аграр. науки. - 1995. - № 10. - С. 86-95.

2. Ушкалов В.О. Профілактика інфекційних гастроентеритів у новонароджених телят // Тваринництво України. - 1997. - № 7. - С. 19-20.

3. Ушкалов В.О. Оцінка якості інактивованих вакцинних препаратів проти бактеріальних інфекцій лабораторними методами // Вет. медицина України. - 1997. - № 8. - С. 37.

4. Головко А.М., Ушкалов В.О. Проблема інфекційних захворювань новонароджених телят та деякі етапи на шляху їх розв'язання (досвід ІЕКВМ) // Вет. медицина України. - 1998. - № 10. - С. 6.

5. Ушкалов В.О., Романько М.Є. Вивчення нектичних властивостей аеросилу та вермікуліту щодо речовин білкової природи // Вісн. Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 1998. - Вип. 5. - Ч. 1. - С. 135-138.

6. Головко А.М., Ушкалов В.О., Сєдих Т.Ю. Перспективи використання байтрилу при сальмонельозах телят // Вет. медицина України. - 1998. - № 6. - С. 37.

7. Ушкалов В.О. Патогенні властивості сальмонел // Вет. медицина України. - 1998. - № 11-12. - С. 18-19.

8. Головко А.М., Ушкалов В.О. Економічна ефективність байтрилу в системі протисальмонельозних терапевтичних заходів // Вет. медицина України. - 1999. - № 1. - С. 8.

9. Дідок Ю.В., Головко А.М., Ушкалов В.О. Адгезивні властивості різноманітних штамів сальмонел і фактори, які впливають на рівень їх проявлення // Вісн. Сумського держ. аграр. ун-ту. - Суми, 1999. - Вип. 3. - С. 31-33.

10. Дидок Ю.В., Ушкалов В.А., Головко А.Н. Факторы патогенности эпизоотических культур сальмонелл // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 1999.- С. 13-16.

11. Ушкалов В.О. Лабораторна оцінка субодиничного протисальмонельозного вакцинного препарату за показниками якості // Наук.-техн. бюл. Ін-ту землеробства і біології тварин (серія фізіологія і біохімія). - Львів, 1999. - Вип. 1 (3). - С. 204-206.

12. Стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги крові та печінки поросят при вакцинації та експериментальному сальмонельозі / В.О. Ушкалов, А.М. Головко, М.Є. Романько, Ю.В. Нікітченко // Біологія тварин. - Львів, 1999.- Т. 1, № 2. - С. 89-94.

13. Зниження гепатотоксичної дії радіонуклідів в організмі щурів при ентеросорбції / П.П. Фукс, Г.О. Богданов, М.Є. Романько, Л.В. Коваленко, В.О. Ушкалов, О.В. Михайлов // Наук.-техн. бюл. Ін-ту землеробства і біології тварин (серія фізіологія і біохімія). - Львів, 1999.- Вип. 1 (3). - С. 285-288.

14. Нормалізуючий вплив природних мінеральних ентеросорбентів на реактивність тварин при аліментарному надходженні радіонуклідів / П.Фукс, Г. Богданов, В. Ушкалов, М. Романько, І. Будько, О. Терещенко // Вет. медецина України. - 1999. - № 9. - С. 10-11.

15. Хімічна природа і фізико-хімічні властивості адгезивних антигенів сальмонел / Ушкалов В.О., Головко А.М., Дідок Ю.В., Романько М.Є., Долгая М.М. // Вісн. Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2000. - Вип. 14. - С. 256-261.

16. Щодо механізму дії ентеросорбентів при еферентних методах терапії / П.П. Фукс, А.М. Головко, В.О. Ушкалов, М.Є. Романько // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2000. - Вип. 77. - С. 313-318.

17. Ушкалов В.О. Результати вивчення імуногенних властивостей екзотоксинів сальмонел // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Харків, 2000. - Вип. 78. - Т. 1. - С. 292-296.

18. Ушкалов В.О. Імунобіологічні ефекти, що виникають при застосуванні вакцини інактивованої субодиничної проти сальмонельозу тварин // Біологія тварин. - Львів, 2000. - Т. 2, № 2. - С. 175-180.

19. Ушкалов В.О. Порівняльне вивчення імуногенних властивостей лабораторних зразків інактивованих протисальмонельозних вакцинних препаратів // Наук. вісн. Держ. Львівської акад. вет. медицини. - Львів, 2000. - Т. 2, № 2. - Ч. 1. - С. 197-199.

20. Ушкалов В., Головко А. Результати випробування вакцини інактивованої субодиничної проти сальмонельозу тварин // Вет. медицина України. - 2001. - № 12. - С. 27-28.

21. Ушкалов В.О. Вивчення фізико-хімічних властивостей та хімічного складу екзотоксинів сальмонел // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини / Зб. наук. праць присвячений 150-річчю від дня заснування ХЗВІ. - Харків, 2001.- Вип. 9 (33).- Ч. 1.- С. 139-143.

22. Випробування лікувально-профілактичної ефективності сироватки антитоксичної і антиадгезивної проти сальмонельозу та ешерихіозу тварин / В.О. Ушкалов, А.М. Головко, Ю.В. Дідок, М.Є. Романько // Наук. вісн. Національного аграр. ун-ту. - К., 2001.- Вип. 36. - С. 154-157.

23. Ушкалов В.О. Додатковий критерій оцінки нешкідливості вакцин // Вісн. Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2001. - Вип. 18. - С. 152-158.

24. Вивчення імуногенних властивостей вакцини інактивованої рекомбінантної проти ІРТ та вакцини “СПС” при сумісному застосуванні / Петренчук Е.П., Кассіч В.Ю., Волосянко О.В., Ушкалов В.О., Кочетков В.О. // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Вип. 79, Т. 11. - Харків, 2001. - С. 79-82.

25. Ушкалов В.О. Фактори патогенності та їх значення при лабораторній діагностиці захворювань, спричинених умовно-патогенними бактеріями // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. - Вип. 79, Т. 11. - Харків, 2001. - С. 160-169.

26. Ушкалов В.О. Особливості епізоотології сальмонельозу телят в Харківській області // Вісн. Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2002. - Вип. 21. - С. 233-236.

27. Деклараційний пат. 99042052 Україна, МПК 6 А61К39/085. Спосіб одержання антиадгезивної та антитоксичної сироватки проти сальмонельозів та ешерихіозів тварин / В.О. Ушкалов, А.М. Головко, Ю.В. Дідок (Україна) / ІЕКВМ УААН. - № 32341 А; Заявл. 13.04.99; Опубл. 15.12.2000; Бюл. № 7. - 11. - 2 с.

28. Деклараційний пат. 99031183 Україна, МПК6 А61К39/102. Спосіб виготовлення інактивованої вакцини проти сальмонельозів тварин // В.О. Ушкалов, А.М. Головко (Україна) / ІЕКВМ УААН. - № 33502 А; Заявл. 03.03.99; Опубл. 15.02.2001; Бюл. № 1. - 2 с.

29. Деклараційний пат. на винахід 2001021092 Україна, А61К39/00. Спосіб визначення нешкідливості вакцинних препаратів проти інфекційних хвороб тварин // В.О. Ушкалов, М.Є. Романько, Л.В. Коваленко, Ю.В. Нікітченко, А.М. Головко (Україна) / ІЕКВМ УААН. - № 41113 А; Заявл. 16.02.2001; Опубл. 15.08.2001; Бюл. № 7. - 2 с.

30. Ушкалов В.А. Модели для определения энтеротоксигенных эшерихий // Ланималогия.- 1993.- № 1. - С. 97.

31. Ушкалов В.А. Отработка режима детоксикации термолабильного энтеротоксина эшерихий // Информ. бюлл. ИЭКВМ УААН, 1994. - Харьков, 1995. - С. 189-190.

32. Ушкалов В.О. Визначення ентеротоксигенних ешерихій за допомогою "Biken"-теста // ”Збереженість молодняка с/г тварин - запорука розвитку тваринництва України”: Зб статей мат. наук.-практ. конф. - Харкiв, 1994. - С. 62-64.

33. Головко А.М., Ушкалов В.О., Кассіч В.Ю. Використання гiперiмунних сироваток для пасивної iмунiзацiї проти iнфекцiйних пневмоентеритiв // Мат. респ. наук. конф. - Київ, 1994. - С. 35.

34. Ушкалов В.А. Энтеротоксигенность условно-патогенных бактерий как маркер их патогенности // Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы: Мат. Межд. науч. конф. - Харьков, 1995. - С. 200-202.

35. Головко А.Н., Ушкалов В.А. Факторы патогенности сальмонелл // Ветеринарные и зооинженерные проблемы животноводства: Мат. Межд. науч.-практ. конф. - Витебск, 1996.- С. 92.

36. Ушкалов В.О., Романько М.Є. Вивчення деяких властивостей нативного і концентрованого екзотоксину Salmonella dublin // Мат. Міжн. наук.-практ. конф.: Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій тваринництва. - Львів, 1997. - С. 104-106.

37. Вивчення факторів патогенності синьогнійної палички / П.П. Фукс, А.М. Головко, В.Ю. Кассіч, В.О. Ушкалов, О.В. Волосянко // Розвиток вет. науки в Україні: здобутки та проблеми: Мат. Міжн. наук.-практ. конф. - Харків, 1997.- С. 151-152.

38. Головко А.Н., Ушкалов В.А. Токсинопродукция у культур сальмонелл // Проблемы инфекц. патологии с. х. животных: Тез. докл. конф., посвященной 100-летию открытия вируса ящура. - Владимир, 1997. - С. 211-212.

39. Головко А.М., Ушкалов В.О., Фукс П.П. Сироватка проти колібактеріозу молодняка сільськогосподарських тварин // Аграрна наука - виробництву: Наук.-інф. бюл. завершених наук. розробок. - 1999. - № 4. - С. 24.

40. Головко А.Н., Ушкалов В.А., Дидок Ю.В. Факторы патогенности у эпизоотических культур сальмонелл // Инфекции не знают границ: Мат. Юбилейной конф., посвященной 75-летию кафедры инф. болезней ХИУВ. - Харьков, 1999. - С. 28-29.

41. Особливості перекисного окислення ліпідів та його регуляції у крові поросят в ранньому онтогенезі за умов вакцинації / В.О. Ушкалов, А.М. Головко, М.Є. Романько, В.В. Бондар, В.М. Дзюба // Биол. мех-мы старения: Тез. 4-й Межд. симп. / Ін-т біології ХНУ ім. В.Н. Каразіна. - Харьков, 2000. - С. 42.

42. Головко А.Н., Ушкалов В.А. Пути конструирования эффективных вакцин против желудочно-кишечных инфекций // Ученые записки Витебской гос. акад. вет. медицины. - Витебск, 2000. - Т. 35, ч. 1. - С. 29-30.

43. Golovko A., Ushkalov V., Didok Y. Іmmunoprophylaxis of animal salmonellosis: principles of vaccines development // Ukraine - Цsterreich. Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis: Materials of ІІІ international symposium, Tschernivci, 14-16 Sept. 2000. - Tschernivci, 2000. - P. 75.

44. Особливості епізоотології сальмонельозу поросят в Харківській області / В.О. Ушкалов, А.М. Головко, Ю.В. Дідок, К.І. Ребро // Зб. мат. наук.-практ. конф. “Сучасні ветеринарні та технологічні аспекти свинарства”, 28-29 березня 2002 р. - К., 2002. - С. 24-26.

45. Ушкалов В.А. Способ оценки биологических эффектов применения препаратов иммунотропного действия / Новые технологи получения и применения биологически активных веществ: тез. докл. межд. научн.- практ. конф. - 20-25 мая 2002 г. - Алушта, Крым, Украина. - Сімферополь, 2002. - С. 247-248.

46. Методические рекомендации по получению, очистке энтеротоксинов эшерихий и изготовлению антитоксических сывороток / Головко А.Н., Ушкалов В.А., Сухарев Ю.С., Фукс П.П., Гнатенко Г.В. - Харьков, 1993. - 23 с.

АНОТАЦІЇ

Ушкалов В. О. Засоби специфічної профілактики сальмонельозу тварин (теоретичне обґрунтування, розробка та впровадження). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 - ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН, Харків, 2002.

Дисертацію присвячено вивченню факторів патогенності збудника сальмонельозу та розробці засобів для активної і пасивної імунопрофілактики та імунотерапії сальмонельозів. Проведено аналіз та узагальнення даних, що характеризують епізоотичну ситуацію щодо сальмонельозів сільськогосподарських тварин у тваринницьких господарствах України за 1990-2000 рр., визначено етіологічну структуру і спектр домінуючих сероварів збудника в Україні. Встановлено ступінь розповсюдження збудників сальмонельозів тварин з ознаками токсигенності і адгезивними антигенами. Обґрунтовано необхідність створення засобів специфічної профілактики і терапії сальмонельозів з використанням факторів патогенності збудників як протективних антигенів. Удосконалено методику бактеріологічної діагностики сальмонельозів тварин. Вивчено біологічні, фізико-хімічні, імуногенні властивості екзотоксинів та адгезивних антигенів сальмонел. Розроблено спосіб виготовлення вакцини інактивованої субодиничної проти сальмонельозу тварин та вивчено імунобіологічні властивості даного біопрепарату в експериментах на лабораторних і продуктивних тваринах. Вивчено стан прооксидантно-антиоксидантної системи у тварин, щеплених проти сальмонельозу та при експериментальному відтворенні цього захворювання. Запропоновано додатковий критерій оцінки якості вакцинних препаратів за показником нешкідливості. Розроблено спосіб виготовлення імунної сироватки проти сальмонельозу та ешерихіозу молодняка тварин та проведено вивчення профілактичної і лікувальної ефективності даного препарату в лабораторних дослідах і виробничих умовах.

Ключові слова: сальмонельоз, екзотоксини, адгезивні антигени, імунітет, специфічна профілактика, вакцина, сироватка, ешерихіоз, перекисне окислення ліпідів, антиоксидантна система.

Ушкалов В. А. Средства специфической профилактики сальмонеллеза животных (теоретическое обоснование, разработка и внедрение). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 - ветеринарная микробиология и вирусология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН, Харьков, 2002.

Диссертация посвящена изучению факторов патогенности возбудителя сальмонеллеза и разработке средств иммунопрофилактики и иммунотерапии. Проведен анализ и обобщение данных, которые характеризуют эпизоотическую ситуацию по сальмонеллезам сельскохозяйственных животных в хозяйствах Украины за период 1990-2000 гг. Установлено, что сальмонеллез у КРС обуславливают S. dublin (62,9 %), S. еnteritidis (19,7 %), S. typhimurium (17,4 %); у свиней - S. сholeraesuis (77,6 %) с биоварами S. choleraesuis v. Amerika (1,2%) и S. choleraesuis v. Kunzendorf (4,1%), S. typhisuis (13,3 %), S. typhimurium (6,6 %), S. еnteritidis (1,3 %), S. dublin (1,2 %) соответственно; у птиц - S. gallinarum (86,9 %), S. typhimurium (9,2 %), S. еnteritidis (3,4 %), S. dublin (0,4 %) соответственно; у пушных зверей - S. typhimurium (39,6 %), S. gallinarum (32,9 %), S. dublin (18,5 %), S. еnteritidis (8,9 %) соответственно. Показано, что сальмонеллез у сельскохозяйственных животных в Украине обусловлен преимущественно 6 сероварами сальмонелл: у КРС - S. dublin, S. еnteritidis, S. typhimurium; у свиней - S. сholeraesuis, S. typhisuis, S. typhimurium, S. еnteritidis, S. dublin; у пушных зверей - S.typhimurium, S.еnteritidis S.dublin, S.gallinarum; у птиц - S. gallinarum, S. typhimurium, S. еnteritidis, S. dublin соответственно.

Анализ данных о распространении сальмонеллеза по административным регионам Украины свидетельствует о том, что неблагополучными по сальмонеллезу КРС были 9 областей с 1995 по 2000 гг.; по сальмонеллезу свиней - 17 областей с 1995 по 2000 гг.; сальмонеллез у птицы регистрировали в 6 из 25 областей соответственно. Полученные результаты могут свидетельствовать о несовершенстве действующей системы бактериологической диагностики сальмонеллезов животных. С целью обеспечения более эффективного и оперативного проведения диагностических исследований разработано и утверждено “Наставление по бактериологической диагностике сальмонеллезов животных”.

Изучена степень распространения возбудителей сальмонеллеза с признаками токсигенности и адгезивными антигенами. Так, установлено, что 87,5 % выделенных культур синтезировали экзотоксины: 62,5% культур синтезировали термолабильный экзотоксин, 25,0 % культур синтезировали термостабильный экзотоксин, а 17,3% культур продуцировало термолабильный и термостабильный типы экзотоксинов одновременно.

Получены данные, свидетельствующие о высокой степени антигенного родства у экзотоксинов, которые образуют различные серовары сальмонелл. Так, 50,9 % культур синтезировали токсины, антигенно родственные токсину S. dublin; 39,4 % культур - антигенно родственные токсину S. typhimurium; 42,3 % культур - антигенно родственные токсину S. enteritidis соответственно. Посредством электронной микроскопии установлено, что 80,9 % культур имеют на поверхности морфологические структуры, отличающиеся от жгутиков - фимбрии. Наличие адгезинов при помощи РГА и РМРГА выявлено у 93,2 % изученных культур. Результаты изучения антибиотикорезистентности у сальмонелл свидетельствуют о широком распространении данного свойства среди популяции возбудителя (выявлено 50,7 % полирезистентных культур). Показано, что сальмонеллам свойственно под воздействием антропогенного фактора приобретать устойчивость к антибактериальным препаратам.

Обоснована необходимость создания средств специфической профилактики и терапии сальмонеллезов с использованием факторов патогенности возбудителей в качестве протективных антигенов. Изучены биологические, физико-химические и иммуногенные свойства экзотоксинов и адгезивных антигенов сальмонелл.

Разработан способ изготовления вакцины инактивированной субъединичной против сальмонеллеза животных и изучены иммунобиологические свойства данного биопрепарата в экспериментах на лабораторных и продуктивных животных. Изучено состояние прооксидантно-антиоксидантной системы у животных, вакцинированных против сальмонеллеза, и при экспериментальном воспроизведении заболевания. Отработана технология промышленного производства вакцины. Проведены с положительным результатом комиссионные испытания вакцины. Предложен дополнительный критерий оценки безвредности вакцинных препаратов на основании анализа состояния прооксидантно-антиоксидантной системы организма иммунизированных животных.

Разработан способ изготовления антитоксической и антиадгезивной иммунной сыворотки против сальмонеллезов и эшерихиозов животных, отработана промышленная технология изготовления данного препарата. Проведены с положительным результатом комиссионные испытания профилактической и лечебной эффективности разработанного биопрепарата на лабораторных животных и в производственных условиях.

Ключевые слова: сальмонеллез, экзотоксины, адгезивные антигены, иммунитет, специфическая профилактика, вакцина, сыворотка, эшерихиоз, перекисное окисление липидов, антиоксидантная система.

Ushkalov V. A. Means of animal salmonellosis specific prophylaxis (theoretical substantiation, development and introduction).-Manuscript.

Thesis for VMD degree in speciality 16.00.03-veterinary microbiology and virology. Institute of experimental and clinical veterinary medicine of UAAS, Kharkov, 2002.

The thesis is dedicated to the study of pathogenic factors of salmonellosis agent and development of active and passive means of salmonellosis immunoprophylaxis and immunotherapy. Data characterizing the epizootic situation of farm animal salmonellosis in Ukraine for the period of 1990-2000 have been analyzed and summarized. There have been defined etiologic structure and spectrum of predominant agent serovars in the Ukraine as well. The level of spreading of animal salmonellosis agents with toxigenicity signs and adhesive antigens has been studied. The necessity of development of means of specific prophylaxis and therapy of salmonellosis with application of the agent pathogenicity factors as protective antigens has been substantiated. The method of animal salmonellosis bacteriologic diagnosis has been improved. There have been studied biological, physicochemical, immunogenic properties of Salmonella exotoxins and adhesive antigens. A method of manufacture of inactivated subunit vaccine against animal salmonellosis has been developed and immunologic-and-biological properties of the biopreparation have been experimentally studied at laboratory and productive animals. The status of prooxidant-antioxidant system of salmonellosis vaccinated and experimentally challenged animals has been studied. An additional criterion of vaccine preparation quality assessment by innocuity index has been proposed. There have been developed a method of manufacture of immune serum against youngster salmonellosis and escherichiosis and prophylactic and curativqe efficiency of this preparation has been studied with laboratory tests and under field conditions.

Key words: salmonellosis, exotoxin, adhesive antigens, immunity, specific prophylaxis, vaccine, serum, escherichiosis, lipid peroxidation, antioxidant system.

Размещено на Allbest.ru