Господарсько-біологічні особливості корів української чорно-рябої молочної породи різних виробничих типів в умовах Прикарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

ІМЕНІ С.З. ҐЖИЦЬКОГО

Шалева Оксана Михайлівна

УДК: 636.082 : 636.2

ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРІВ

УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ВИРОБНИЧИХ ТИПІВ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ

06.02.01 -- розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ЛЬВІВ - 2002

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник

доктор сільськогосподарських наук, професор

Мамчак Іван Васильович,

Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького, завідувач кафедри скотарства і конярства

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор,

Пелехатий Микола Сергійович,

Державний агроекологічний університет, завідувач кафедри розведення і генетики сільськогосподарських тварин

кандидат сільськогосподарських наук

Колта Мар'ян Миколайович,

Інститут землеробства і тваринництва західного регіону УААН, старший науковий співробітник

Провідна установа

Інститут розведення і генетики тварин УААН (Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське)

Захист відбудеться “11” липня 2002. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35. 826. 02 у Львівській державній академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького за адресою: 79010 м. Львів-10, вул. Пекарська, 50

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького

Автореферат розісланий “10” червня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Слобода О.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

порода виробничий тип молоко

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки в Україні особливої актуальності набувають питання одержання відносно дешевої, якісної і конкурентноздатної продукції тваринництва. Однією із порід, яка в найбільшій мірі відповідає таким вимогам, є нова українська чорно-ряба молочна порода з її внутріпородними типами: центрально-східним, західним і поліським. У процесі її виведення одержано велику кількість тварин проміжних генотипів з різною долею кровності покращуючої голштинської породи. У західному внутріпородному типі використовували також чорно-рябу худобу європейської селекції: голландську та німецьку [М. Я. Єфіменко, 1995]. У результаті в ньому отримані тварини з великою генетичною різноманітністю та певними екстер'єрно-конституційними особливостями різних напрямків продуктивності (молочного, молочно-м'ясного), яких необхідно консолідувати за господарсько-корисними ознаками. Основним критерієм при доборі тварин для використання в селекційній роботі повинна бути не частка крові голштинської породи, а відповідність їх вимогам цільового стандарту за типом тілобудови й молочною продуктивністю [М.В. Зубець, В.П. Буркат, 1996].

Важливо селекційну роботу з українською чорно-рябою молочною породою проводити на зональних рівнях із визначенням бажаного типу худоби [М.С. Пелехатий, 1996]. У зв'язку з цим всебічна оцінка господарсько-біологічних особливостей корів української чорно-рябої молочної породи різних генотипів та напрямків продуктивності в умовах Прикарпаття має наукове і практичне значення для подальшої селекційної роботи, що і визначає актуальність дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена вченою радою Львівської державної академії ветеринарної медицини iм. С.З. Ґжицького 21 травня 1998 року (протокол №4) і уточнена тема 3 квітня 2002 року (протокол № 3). Робота виконана у відповідності з тематичним планом наукових досліджень по темі 02. “Вивчення господарсько-біологічних особливостей молочних і комбінованих порід великої рогатої худоби в західному регіоні України”, які проводилися кафедрою скотарства і конярства Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького, № державної реєстрації 0187. 0. 074635.

Мета і задачі дослідження. Метою роботи було вивчити екстер'єрно-конституційні особливості корів української чорно-рябої молочної породи різних виробничих типів у взаємозв'язку з генотипом тварин, їх молочної і м'ясної продуктивності, деяких морфологічних і біохімічних показників крові, відтворної здатності а також дати економічну оцінку ефективності розведення тварин в умовах Прикарпаття.

Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- провести порівняльну оцінку екстер'єрних і конституційних особливостей корів різних виробничих типів у взаємозв'язку з їх генотипом;

- вивчити молочну продуктивність і характер лактації корів;

- встановити морфологічні та функціональні властивості вим'я;

- з'ясувати якість молока корів за хімічним складом;

- дослідити відтворну здатність;

- вивчити м'ясну продуктивність корів;

- проаналізувати економічну ефективність розведення тварин української чорно-рябої молочної породи різних генотипів і напрямків продуктивності.

Об'єкт дослідження. Корови української чорно-рябої молочної породи, продуктивні ознаки, тип будови тіла, інтер'єр.

Предмет дослідження. Генотипи, виробничі типи корів (молочний, молочно-м'ясний).

Методи дослідження. Основний метод - експериментальний. У роботі також використані загальноприйняті зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методи досліджень. При обробці результатів використовували методи варіаційної статистики з використанням сучасної обчислювальної техніки.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Прикарпаття проведено комплексне дослідження фенотипових ознак та біологічних особливостей корів української чорно-рябої молочної породи різних виробничих типів (її західної популяції). Вивчено екстер'єрно-конституційні та інтер'єрні особливості, дана порівняльна оцінка молочної продуктивності, морфо-функціональних властивостей вим'я, м'ясних якостей, відтворної здатності та економічної ефективності розведення корів української чорно-рябої молочної породи. Встановлено зв'язок між окремими селекційними ознаками, виявлено закономірності успадкування молочної продуктивності у корів різних виробничих типів у взаємозв'язку з їх генотипом.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані експериментальні результати можуть бути використані при розробці довготермінових програм та перспективних планів селекційно-племінної роботи по удосконаленню української чорно-рябої молочної породи західного внутріпородного типу. Результати досліджень впроваджені в приватній агрофірмі “Опілля” Сокальського району Львівської області, що підтверджується актом.

Особистий внесок здобувача. За безпосередньою участю здобувача відібрано первинні дані зоотехнічного обліку піддослідних корів, проведено аналіз їх живої маси та лінійного росту, розвитку поголів'я, молочної продуктивності тварин, визначено хімічний склад молока, технологічні властивості вим'я, досліджено м'ясну продуктивність та гематологічні показники, деякі питання відтворної здатності. Самостійно проведено біометрично-статистичний аналіз отриманих результатів, проаналізовано і описано одержані дані, узагальнено їх, сформульовано висновки і пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень були викладені і схвалені на:

- міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення” (Львів, 1999);

- ІІІ міжнародному симпозіумі “Україна - Австрія. Сільське господарство: наука і практика” (Чернівці, 2000);

- міжнародній науковій конференції “Сучасна аграрна наука: напрямки, проблеми і шляхи їх вирішення” (Львів, 2001);

- засіданнях Вченої Ради Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького (1998-2000);

- розширеному засіданні кафедр скотарства і конярства, генетики та розведення сільськогосподарських тварин, дрібного тваринництва Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького (2001).

Публікації. Матеріали дисертації висвітлені у наукових виданнях. Всього за темою дисертації опубліковано 5 наукових праць та 1 тези доповідей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 168 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 52 таблицями, 4 рисунками. Вона складається із вступу, огляду літератури, методики і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву, списку літературних джерел і додатків. Список літератури включає 296 джерел, в тому числі 55 на іноземних мовах.

ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по темі проведені протягом 1998-2000 років на стаді корів української чорно-рябої молочної породи в кількості 378 голів у приватній агрофірмі “Опілля” Сокальського району Львівської області. Дисертаційна робота виконана шляхом проведення науково-господарського досліду згідно схеми (рис.1) на двох виробничих групах корів, з яких І - тварини молочного типу, а ІІ - молочно-м'ясного. Визначення виробничих типів проводили згідно з рекомендаціями по оцінці типу тілоскладу молочної худоби Держагропрому України (1991). Одночасно в кожному виробничому типі методом генеалогічного аналізу були встановлені дві підгрупи корів: так звані “низькокровні” (“НК” - генотипи 1/4 Гх3/4 ЧР; 3/8 Гх5/8 ЧР; 1/2 Гх1/2 ЧР) - 25-50 % і “висококровні” (“ВК” - генотипи 5/8Гх3/8ЧР; 3/4Гх1/4ЧР; 7/8Гх1/8ЧР) - 51-87,5 % частки спадковості голштинської породи. Піддослідні тварини знаходилися в однакових умовах годівлі, догляду та утримання. Рівень кормозабезпечення становив 40-45 ц. корм. од. на корову в рік.

Екстер'єрно-конституційні особливості тварин вивчали за загальноприйнятими методиками, які використовуються в зоотехнічній практиці. Оцінка тварин за типом проведена за 100 бальною шкалою на основі інструкції по бонітуванню великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (1993). Лінійна оцінка типу тварин проведена за методикою Асоціації голштинської худоби, описаною В. І. Антоненком (1998).

Живу масу корів визначали шляхом контрольного зважування раз на рік. Екстер'єрні параметри у піддослідних тварин вивчали на основі взяття основних промірів статей тіла, визначення індексів тілобудови та окомірної оцінки. Масометричний коефіцієнт визначали за формулою Д.Т. Вінничука та П.М. Мережка (1991). Товщину шкіри визначали за методикою, описаною Е.Я. Арзуманяном (1957). Реберний кут, утворений між хребтом і останнім ребром, вимірювали спеціальним приладом, запропонованим У. Дюрстом (1938).

Оцінку молочної продуктивності піддослідних корів проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених контрольних надоїв. Молочна продуктивність тварин різної кровності та виробничих типів врахована в розрізі лактацій у взаємозв'язку з живою масою і віком корів. Якісні показники молока визначали на 10 коровах із кожної підгрупи за 2 суміжні дні підряд на другому, п'ятому та восьмому місяцях лактації. Вміст жиру в молоці визначали за методом Гербера (1967), загальний білок - методом формольного титрування (за А.Я. Дуденковим), вміст лактози - рефрактометрично, сухий знежирений молочний залишок - розрахунковим методом за формулою професора М.І. Книги, суху речовину - висушуванням в сушильній шафі, золу - спалюванням. Перераховані методи описані П.В. Кугеневим та М.В. Барабанщиковим (1988).

Морфологічні властивості вим'я корів вивчали на 2-3 місяці лактації за методикою, розробленою Латвійською сільськогосподарською академією (1970).

М'ясна продуктивність (передзабійна жива маса, маса туші, забійна маса, забійний вихід, хімічний склад м'яса) визначена при забої корів на 3 тваринах із кожної підгрупи за методикою ВІТа (1977).

Гематологічні показники досліджували на 5 коровах із кожної підгрупи на другому, п'ятому та восьмому місяцях лактації за загальноприйнятими методиками: кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну - фотоелектроколориметрично, кількість лейкоцитів - у камері Горяєва, лейкоцитарну формулу - за допомогою мікроскопа, вміст загального білка - рефрактометричним методом, кількість альбумінів, a, b і g-глобулінів - методом електрофорезу в поліакріламідному гелі.

Відтворні якості корів оцінювали за такими показниками: вік першого отелення, тривалість сервіс- та міжотельного періодів, характеристика корів за приплодом, індекс плодючості та коефіцієнт відтворної здатності розраховували за спеціальними формулами, запропонованими Й.Дохі (1961).

Економічну ефективність виробництва молока визначали загальноприйнятими методами на основі обліку всіх затрат. Економічна оцінка забійних якостей корів проведена за методикою М. В. Зубця і ін. (1996).

Цифровий матеріал експериментальних досліджень опрацьований методом варіаційної статистики, описаних М.О. Плохінським (1970) та Г.Ф. Лакіним (1990). Обробку матеріалів проводили на мікрокалькуляторі МК-61 відповідно з методичними рекомендаціями Інституту розведення і генетики тварин УААН. Результати середніх значень вважати статистично вірогідними при * Р<0,05, ** Р<0,01, *** Р<0,001 (вірогідність між виробничими типами) і ° Р<0,05, °° Р<0,01, °°° Р<0,001 (вірогідність між генотипами).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Розподіл корів стада за генотипами і напрямком продуктивності. Проведеною оцінкою екстер'єрно-конституційних параметрів піддослідних тварин виявлено, що із 378 корів до I групи молочного типу належали 220 гол., або 58,2 %, а до ІІ групи молочно-м'ясного типу - 158 гол., або 41,8 %. Серед корів із кровністю за голштинською породою від 25 до 50 % до тварин молочного типу віднесено 42 гол., або 11,1 %, молочно-м'ясного - 74 гол., або 19,6 %. Як i можна було очікувати, найбільша кількість корів молочного напрямку продуктивності спостерігається серед висококровних тварин із часткою спадковості голштинів 51-87,5 % - 178 гол., або 47,1 %, а молочно-м'ясного типу практично у двічі менше - 84 гол., або 22,2 %. Отже, результати генеалогічного аналізу стада і комплексної оцінки будови тіла показали, що успадкування типу тварин визначається різним впливом поєднуваних порід.

Екстер'єрно-конституційні параметри. За живою масою після І отелення не виявлено суттєвої різниці між тваринами молочного та комбінованого типів різної кровності, яка знаходилася в межах 474,8-483,9 кг. Аналогічна картина спостерігалася після ІІ отелення (507,9-524,3 кг) та ІІІ і старших отелень (538,4-549,4 кг). В цілому корови молочно-м'ясного типу мали невірогідно більшу живу масу, ніж молочного, причому у повновікових тварин з часткою спадковості голштинів у генотипі понад 50 % вона найбільше відповідала стандарту породи.

Визначені проміри повновікових корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності та виробничих типів наведено в таблиці 1.

У висококровних за голштинами корів (понад 50 %) у порівнянні з низькокровними ровесницями (до 50 %) обох виробничих типів спостерігається збільшення практично всіх промірів, за винятком ширини грудей та обхвату п'ястка. У розрізі кожної кровності істотної різниці за промірами між коровами молочного і молочно-м'ясного типів не виявлено. Виняток становлять проміри ширини грудей та обхват п'ястка, які були вірогідно більшими у висококровних за голштинами корів ІІ групи у порівнянні з тваринами І групи.

Проведена лінійна оцінка будови тіла корів показала, що тварини молочно-м'ясного типу порівняно з молочним характеризуються міцнішою будовою тіла, кращим розвитком мускулатури, більш широкою грудною кліткою. Із збільшенням кровності за голштинською

породою, особливо у корів молочного типу, значно покращуються морфологічні ознаки вим'я: форма, прикріплення передніх і задніх чвертей, ширина задніх чвертей.

Таблиця 1. Проміри піддослідних корів української чорно-рябої молочної породи, см (М±m)

Показник	Групи, генотипи
	І “НК” (n=30)	ІІ“НК” (n=41)	І “ВК” (n=63)	ІІ “ВК” (n=31)
Висота в холці	133,4±0,41	132,9±0,43	136,2±0,33 °°°	135,1±0,58 °°
Глибина грудей	73,6±0,64	72,9±0,55	75,9±0,48 °°	75,2±0,72 °
Ширина грудей	44,6±0,64	45,9±0,47	43,4±0,38	45,1±0,58*
Обхват грудей	193,3±1,23	194,9±1,09	195,8±1,03	196,4±0,71
Коса довжина тулуба	160,7±0,91	162,4±0,82	165,3±0,73°°°	163,6±1,12
Ширина в клубах	54,0±0,55	52,9±0,39	55,1±0,35	54,5±0,49°
Обхват п'ястка	19,9±0,18	20,3±0,16	19,7±0,13	20,5±0,22**

З віком у тварин обох виробничих типів спостерігається зростання як габаритних розмірів, так і масометричного коефіцієнта. В усі лактації простежувалася закономірність їх збільшення у тварин молочно-м'ясного типу. Одночасно встановлено, що зростання частки спадковості голштинів призводить до збільшення габаритних розмірів, але зменшення масометричного коефіцієнта.

Тварини молочно-м'ясного типу мали товстішу шкіру, ніж аналоги молочного напрямку продуктивності. При визначенні реберного кута встановлено, що найбільшим він був у висококровних тварин молочного типу (132,8°). За цим показником вони вірогідно переважали аналогів молочно-м'ясного типу на 3,6° (Р<0,05). Серед корів із часткою крові голштинської породи 25-50 % більш косою постановкою ребер характеризувалися тварини І групи (127,8° проти 124,5°). Отже, зростання кровності голштинської породи у тварин різних виробничих типів призвело до зміни товщини шкіри і реберного кута, які більш притаманні худобі молочного напрямку.

Таким чином, за екстер'єрно-конституційними параметрами корови української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття із збільшенням кровності за чорно-рябою голштинською породою набувають ознак, характерних для молочного типу худоби.

Молочна продуктивність. Оцінка молочної продуктивності корів різних виробничих типів та кровностей проведена на основі даних надоїв за 305 днів лактації, середнього вмісту жиру та кількості молочного жиру в розрізі лактацій. Істотної різниці за молочною продуктивністю між тваринами окремих підгруп за І та ІІ лактації не виявлено, однак у ці періоди простежується тенденція до її збільшення при зростанні в генотипах спадковості голштинської породи. У повновікових корів української чорно-рябої породи різної кровності та напрямків продуктивності рівень молочної продуктивності був неоднаковий (табл. 2).

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності та виробничих типів, (М±m)

Показник	Групи, генотипи
	І “НК” (n=30)	ІІ“НК” (n=41)	І “ВК” (n=63)	ІІ “ВК” (n=31)
Надій молока, кг	3434±117	3682±89	3925±70°°°	4267±86** °°°
Вміст жиру, %	3,65±0,04	3,64±0,04	3,61±0,03	3,62±0,05
Молочний жир, кг	125,5±3,6	134,0±3,0	141,7±2,9°°°	154,5±3,6** °°°
Обхват грудей	193,3±1,23	194,9±1,09	195,8±1,03	196,4±0,71

Аналіз одержаних даних показує, що після ІІІ лактації вищими надоями відзначалися корови молочно-м'ясного типу у порівнянні з ровесницями молочного напрямку. У повновікових корів кожного виробничого типу встановлена вірогідна перевага за надоями висококровних тварин над низькокровними. Аналогічна закономірність спостерігалася у піддослідних тварин різних підгруп і щодо виходу молочного жиру.

Визначені лактаційні криві показали, що пік молочної продуктивності у піддослідних корів припадає на другий-третій місяці лактації, після чого відбувається поступовий її спад. Коефіцієнт кореляції між живою масою і величиною надою у всіх підгрупах тварин позитивний (+0,14 - +0,64). Результати досліджень показали, що збільшення живої маси корів супроводжувалося підвищенням у них надоїв молока. Коефіцієнт кореляції між надоєм і вмістом жиру в молоці був здебільшого негативним (+0,08 - - 0,79). У корів української чорно-рябої молочної породи різних виробничих типів та кровностей не встановлено статистично вірогідної залежності між величиною надою та вмістом жиру в молоці. Коефіцієнти кореляції між надоєм та виходом молочного жиру у корів усіх підгруп за І, ІІ і ІІІ та старше лактації були позитивними (+0,73 - +0,96) із високою вірогідністю (Р<0,05-0,001).

Проведений дисперсійний аналіз по двохфакторному комплексу показав, що частка впливу виробничого типу (фактор А) на надій молока та вихід молочного жиру була високою (Fф-7,5 при Fst 5 %-3,9, Fst 1 %-6,8). Частка впливу генотипу (фактор В) була більшою, ніж виробничого типу (фактор А) на надій молока (Fф-24,8 при Fst 5 % - 3,9, Fst 1 % - 6,8) та вихід молочного жиру (Fф-22,3 при Fst 5 % - 3,9, Fst 1 % - 6,8). Що ж стосується вмісту жиру в молоці, то в результаті проведеного аналізу виявилось, що напрямок продуктивності не пов'язаний із жирномолочністю, а вплив фактора генотипу на цю ознаку був негативним. Спільна дія поєднання “виробничий тип?генотип” виявилася вірогідною лише на надій (Р<0,05), але несуттєво вплинула як на вміст жиру в молоці, так і на вихід молочного жиру.

На основі проведеної порівняльної оцінки молочної продуктивності піддослідних тварин встановлено, що кращими її показниками характеризуються корови молочно-м'ясного типу із спадковістю голштинської породи понад 50 %.

Хімічний склад молока. Дані про хімічний склад молока у повновікових корів української чорно-рябої молочної породи в середньому за лактацію наведено в таблиці 3.

Таблиця 3. Хімічний склад молока піддослідних корів, (n=10, М±m)

Показник	Групи, генотипи
	І “НК” (n=30)	ІІ“НК” (n=41)	І “ВК” (n=63)	ІІ “ВК” (n=31)
Добовий надій, кг	13,1±0,68	13,1±0,67	14,8±0,66	15,5±0,71°
Вологість, %	87,78±0,10	87,87±0,09	88,02±0,09	87,93±0,10
Суха речовина, %	12,22±0,10	12,13±0,09	11,98±0,09	12,07±0,10
Жир, %	3,68±0,07	3,66±0,06	3,56±0,07	3,61±0,07
Загальний білок, %	3,32±0,04	3,30±0,04	3,26±0,04	3,28±0,05
Лактоза, %	4,49±0,02	4,45±0,03	4,45±0,03	4,47±0,03
Сухий знежирений молочний залишок, %	8,54±0,06	8,47±0,06	8,42±0,07	8,46±0,07
Зола, %	0,73±0,01	0,72±0,01	0,71±0,01	0,71±0,01

Проведені дослідження не виявили вірогідної різниці за хімічним складом молока між тваринами різних виробничих типів. Однак із збільшенням кровності за чорно-рябою голштинською породою понад 50 % простежується тенденція до зниження вмісту жиру, білка та сухої речовини

Морфологічні та функціональні властивості вим'я. На основі проведеної візуальної оцінки вим'я встановлено, що більшості тваринам усіх дослідних груп характерне вим'я ванно- і чашоподібної форми, з великим запасом, міцною підвішуючою зв'язкою, щільно прикріплене й пропорційно розвинене.

У результаті взяття промірів встановлено, що за розмірами вим'я корови молочного і молочно-м'ясного типів з часткою спадковості голштинів до 50 % практично не відрізнялися між собою (табл. 4).

Із зростанням у генотипах кровності голштинів понад 50 % у корів збільшуються розміри вим'я. У молочному типі висококровні корови порівняно з ровесницями з меншою часткою спадковості голштинів мали більшу ширину вим'я на 2,0 см (6,9 %, Р<0,01). Інші проміри вим'я були у них невірогідно також більшими.

Таблиця 4. Проміри вим'я повновікових корів різних виробничих типів, см (n=25, М±m )

Показник	Групи, генотипи
	І “НК” (n=30)	ІІ“НК” (n=41)	І “ВК” (n=63)	ІІ “ВК” (n=31)
Ширина вим'я	28,8±0,5	30,1±0,6	30,8±0,4 °°	32,3±0,5* °°
Довжина вим'я	33,9±0,9	33,1±0,6	35,4±1,0	36,7±0,7 °°°
Обхват вим'я	118,5±1,8	120,2±1,4	122,8±1,6	125,4±2,0 °
Глибина передніх чвертей	25,4±0,6	26,1±0,4	26,7±0,5	27,9±0,4°°
Довжина передньої дійки	6,9±0,1	7,1±0,2	6,7±0,1	6,8±0,2
Діаметр передньої дійки	2,6±0,04	2,6±0,06	2,4±0,03°°°	2,5±0,06

Кореляційний зв'язок між обхватом, довжиною і шириною вим'я та добовим надоєм у всіх підгрупах тварин позитивний і статистично вірогідний. Найбільш тісним він виявився між добовим надоєм та обхватом вим'я. Отже, добір корів за промірами обхвату, довжини та ширини сприяє формуванню бажаних якостей вим'я та підвищенню молочної продуктивності у тварин.

Вивчення зв'язку між формою вим'я і молочною продуктивністю у повновікових корів стада показало, що у кожній групі, незалежно від генотипу та виробничого напрямку, найвищою молочною продуктивністю відрізняються тварини з ванноподібною формою вим'я.

Таким чином, проведені дослідження по вивченню технологічних ознак вим'я показали, що корови з часткою спадковості голштинів 51-87,5 % молочного та молочно-м'ясного типів вигідно відрізняються від тварин із меншою долею кровності голштинської породи за комплексом морфологічних та функціональних властивостей вим'я і більше відповідають вимогам цільових стандартів нової української чорно-рябої молочної породи.

М'ясна продуктивність корів. Проведений контрольний забій корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності та напрямків продуктивності засвідчив, що порівняно вищими, хоч і невірогідними, показниками забійних якостей характеризуються корови молочно-м'ясного типу. Так, маса туші у тварин молочного типу з кровністю голштинів до 50 % становила 255,7 кг, молочно-м'ясного типу - 268,7 кг, а із кровністю понад 50 %, відповідно по типах, - 256,7 та 268,7 кг. Вихід туші у всіх тварин був невисокий і складав 50,3-51,2 %. Забійна маса у піддослідних тварин знаходилася в межах 273,0-287,0 кг, забійний вихід становив 53,7-54,7 %, причому за цими показниками тварини молочного типу невірогідно поступалися ровесницям молочно-м'ясного напрямку.

Хімічний аналіз не виявив вірогідної різниці за вмістом поживних речовин у м'ясі тварин окремих підгруп. Вміст білка в м'ясі корів із спадковістю голштинської породи 25- 50 % молочного і молочно-м'ясного типів був практично однаковим (21,02-21,99%). Найнижчими показниками вмісту білка характеризувалися висококровні тварини молочного типу (19,34 %). За вмістом жиру в м'ясі незначна перевага також зберігалася на стороні корів молочно-м'ясного типу, причому воно від висококровних за голштинами корів було менш жирним.

Отже, корови української чорно-рябої молочної породи відзначаються задовільними показниками м'ясної продуктивності, причому кращими вони були у тварин молочно-м'ясного типу, зокрема із спадковістю голштинської породи 25-50 %. Збільшення кровності в генотипах понад 50 % за голштинською породою, в тому числі і в корів молочно-м'ясного типу, супроводжується незначним зниженням виходу туші і забійного виходу а також зменшенням вмісту сухої речовини, білка та жиру.

Морфологічні та біохімічні показники крові піддослідних корів. Характерними показниками інтенсивності окислювально-відновних властивостей крові є вміст еритроцитів і насиченість їх гемоглобіном. Одержані результати свідчать, що протягом лактації за концентрацією гемоглобіну в крові, кількістю еритроцитів та лейкоцитів корови окремих підгруп істотно не відрізнялися, проте простежується тенденція до їх збільшення із зростанням кровності голштинської породи понад 50 %. Лейкоцитарний фон у корів різної кровності та напрямків продуктивності був у межах фізіологічної норми.

Дані про загальний білок сироватки крові та його фракцій в середньому за лактацію наведено в таблиці 5.

Вміст загального білка сироватки крові був невірогідно вищим у корів молочно-м'ясного типу порівняно з молочним. У висококровних корів обох виробничих типів порівняно з тваринами з часткою спадковості голштинів до 50 % спостерігається вірогідна перевага в концентрації альбумінів з одночасно нижчим вмістом глобулінів, що обумовило підвищення у них альбуміно-глобулінового коефіцієнта.

Отже, проведені дослідження біохімічних і морфологічних показників крові показали, що окислювально-відновні процеси і білковий обмін в організмі висококровних корів обох виробничих типів протікали на більш високому рівні, ніж у підгрупах тварин з низькою часткою спадковості голштинів.

Таблиця 5. Вміст загального білка та білкових фракцій у сироватці крові піддослідних корів, (n=5, М±m)

Показник	Групи, генотипи
	І “НК” (n=30)	ІІ“НК” (n=41)	І “ВК” (n=63)	ІІ “ВК” (n=31)
Загальний білок, г/л	78,41±0,96	81,82±1,06	83,35±1,05°	85,61±1,07
Альбуміни, %	34,79±0,59	35,94±0,57	37,64±0,78°	38,20±0,66°
Глобуліни, %	65,21±0,59	64,06±0,57	62,36±0,78°	61,80±0,66°
a-глобуліни, %	11,82±0,22	12,71±0,30	12,39±0,34	14,05±0,32*°
b-глобуліни, %	16,72±0,41	15,76±0,32	15,18±0,34°	13,83±0,55°
g-глобуліни, %	36,67±0,84	35,59±0,63	34,79±0,56	33,92±0,73
А/Г	0,53	0,56	0,60	0,62

Відтворна здатність корів. Результати вивчення відтворної здатності піддослідних корів показали, що середній вік при отеленні первісток різних виробничих типів та генотипів знаходився в межах 30,6-31,8 місяців. Встановлено, що з віком показники відтворної здатності у тварин усіх підгруп погіршувалися.

Аналіз сервіс-періоду засвідчив, що коротшим він був у корів молочно-м'ясного типу, ніж в молочного: у тварин молочно-м'ясного типу із кровністю до 50 % за голштинською породою по всіх лактаціях він становив 83,6-99,3, молочного типу - 92,5-110,0, а із спадковістю понад 50 %, відповідно, - 101,1-116,3 та 102,7-122,1 днів. Аналогічна закономірність спостерігалася і щодо міжотельного періоду. Найвищим індексом плодючості (45,0%) характеризувалися первістки молочно-м'ясного типу із спадковістю голштинської породи 25-50 %.

Вивчення причин вибуття корів показало, що вищий його відсоток був у висококровних тварин - 59,9 % проти 40,1 % у корів з часткою спадковості голштинiв 25-50 %.

Таким чином, корови української чорно-рябої молочної породи різної кровності та виробничих типів мають добру відтворну здатність, одначе у тварин як молочного, так і молочно-м'ясного типів із кровнiстю голштинської породи понад 50% вона здебільшого погіршується: у них збільшуються показники сервіс- та міжотельного періодів і зменшуються індекс плодючості та коефіцієнт відтворної здатності.

Економічна ефективність. Проведені дослідження показали, що за економічною ефективністю виробництва молока перевагу мали тварини молочно-м'ясного виробничого типу. Висококровнi за голштинами корови молочно-м'ясного типу відрізнялися найбільшим економічним ефектом виробництва молока в розрахунку на одну голову, який становив 609,8 грн прибутку, що є більшим порівняно із тваринами інших підгруп на 55,7-143,4 грн. Рентабельність виробництва молока підвищувалася у корів обох виробничих типів при зростанні спадковості голштинської породи і була найбільшою у висококровних тварин молочно-м'ясного напрямку продуктивності (41,0%).

За результатами забійних якостей у межах кожної кровностi вищий економічний ефект виявився у корів молочно-м'ясного типу, ніж у молочного (на 44,00 грн - у ІІ “НК” підгрупі та на 45,29 грн - у ІІ “ВК” підгрупі).

Таким чином, з економічної точки зору для виробництва молока та яловичини на Прикарпатті найбільш доцільним є розведення тварин молочно-м'ясного типу з часткою спадковості голштинської породи 51-87,5 %.

ВИСНОВКИ

1. Проведеними дослідженнями встановлено, що в умовах Прикарпаття корови молочно-м'ясного типу української чорно-рябої молочної породи за молочною продуктивністю, м'ясними якостями, відтворною здатністю і пристосованістю до місцевих умов розведення не поступаються тваринам молочного типу.

2. Серед піддослідних корів стада (n=378) української чорно-рябої молочної породи до молочного типу віднесено 58,2 % голів, а до молочно-м'ясного типу - 41,8 %. В генотипах із кровнiстю голштинiв від 25 до 50 % виявили корів молочного типу - 11,1 %, молочно-м'ясного - 19,6 %, а з кровнiстю голштинiв від 51 до 87,5 % - тварин молочного типу - 47,1 %, молочно-м'ясного типу - 22,2 %.

3. За екстер'єрними ознаками корови молочно-м'ясного типу відзначаються більшою широкотілістю, масивністю та краще вираженими м'ясними формами, ніж тварини молочного типу. Одночасно зростання в генотипах кровності голштинської породи понад 50 % сприяє формуванню типу тілоскладу, характерного для тварин молочного напрямку продуктивності, що виражається у більших лінійних i габаритних розмірах, зменшенні масометричного коефіцієнта та товщини шкіри, кращому розвитку задньої третини тулуба, відносно тоншому кістяку.

4. При однакових умовах годівлі та утримання висококровнi за голштинами корови (понад 50 %) обох виробничих типів характеризуються вищою молочною продуктивністю, ніж їх ровесниці iз часткою спадковості голштинiв до 50 %, особливо після ІІІ лактації. У межах кожної кровностi за молочною продуктивністю корови молочно-м'ясного типу не поступаються тваринам молочного типу. У повновікових корів молочного типу з часткою спадковості голштинської породи до 50 % надій молока складав 3434 кг, вихід молочного жиру - 125,5 кг; у тварин молочно-м'ясного типу, відповідно, - 3682 кг i 134,0 кг. Надій молока корів молочного типу iз кровнiстю голштинiв 51-87,5 % був вищим i становив 3925 кг при виході молочного жиру 141,7 кг, а молочно-м'ясного типу - 4267 кг i 154,5 кг відповідно. В останніх надої більші на 342 кг (8,7 %), а вихід молочного жиру - на 12,8 кг (9,0 %).

5. У тварин української чорно-рябої молочної породи обох виробничих типів із збільшенням кровності голштинської породи простежується тенденція до зниження в молоці вмісту сухої речовини на 0,06-0,24 %, жиру - на 0,05-0,12 % та білка - на 0,02-0,06 %. Найбільш низький вміст сухої речовини, жиру i білка в молоці мали корови молочного типу з спадковістю голштинiв 51-87,5 %.

6. Морфологічні та функціональні властивості вим'я значно покращуються із підвищенням в генотипах кровності голштинської породи понад 50% у тварин як молочного, так і молочно-м'ясного типів. В обох виробничих типах збільшується кількість корів із ванно- і чашоподібною формами вим'я а також зростають його такі проміри як ширина, довжина, обхват та глибина передніх чвертей. Найкращими показниками інтенсивності молоковіддачі відрізнялися висококровні за голштинами корови молочно-м'ясного типу (1,83 кг/хв).

7. Не встановлено вірогідної різниці між тваринами різної кровності та виробничих типів за показниками м'ясної продуктивності. Проте, в залежності від спадковості голштинів, корови молочно-м'ясного типу порівняно з молочним мали більшу передзабійну живу масу на 3,5-3,7 %, масу туші - на 4,7-5,1 %, масу внутрішнього жиру - на 4,1-5,8 %, забійну масу - на 4,6-5,1 % і забійний вихід - на 0,4-0,8 %. Із зростанням спадковості голштинів понад 50 % у корів обох виробничих типів дещо погіршується хімічний склад м'яса, зменшується вміст сухої речовини, білка, жиру та знижується його енергетична цінність.

8. У крові корів з часткою спадковості голштинської породи понад 50 % обох виробничих типів вища концентрація гемоглобіну, більше еритроцитів, лейкоцитів та загального білка, а в ньому альбумінової та a-глобулінової фракцій, що свідчить про інтенсивніші в їх організмі окислювально-відновні процеси порівняно з менш голштинізованими тваринами. Корови з часткою кровності голштинів до 50 % відзначалися вищим вмістом в сироватці крові g-глобулінів. У межах кровності за гематологічними показниками корови молочно-м'ясного типу невірогідно переважали аналогів молочного типу.

9. Одержані дані про репродуктивну здатність тварин різної кровності та виробничих типів свідчать, що корови української чорно-рябої молочної породи мають добру відтворну здатність, проте як у молочному, так і в молочно-м'ясному типах із насиченням кровності голштинів понад 50 % вона дещо погіршується, зокрема зростає сервіс-період, відповідно, на 10,2-18,5 днів, міжотельний період - на 7,5-29,9 днів та знижується індекс плодючості - на 1,2-1,9 %. У висококровних за голштинами корів зменшується коефіцієнт відтворної здатності та збільшується кількість вибракуваних тварин.

10. Використання корів української чорно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття є економічно вигідним (рентабельність виробництва молока - 30,9-41,0%). Найбільш результативним для виробництва молока є використання корів молочно-м'ясного напрямку продуктивності із часткою спадковості голштинів понад 50 %. Вищий економічний ефект при оцінці забійних якостей виявився у тварин молочно-м'ясного типу незалежно від кровності.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою раціонального використання генофонду української чорно-рябої молочної породи на Прикарпатті подальшу селекційну роботу слід спрямувати на закріплення господарсько-корисних ознак даної породи, яка полягає у консолідації конституційних, продуктивних та відтворних якостей шляхом чистопородного розведення.

2. При кормозабезпеченні 40-45 ц. корм. од. на корову в рік доцільно використовувати тварин молочно-м'ясного типу на основі генотипів із кровністю голштинів понад 50 %. Подальше удосконалення української чорно-рябої молочної породи проводити в напрямку підвищення генетичного потенціалу молочної продуктивності при збереженні м'ясності з врахуванням типу будови тіла та міцності конституції, морфо-функціональних властивостей вим'я та відтворних здатностей тварин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Мамчак І.В., Шалева О.М. Морфо-функціональні особливості вим'я корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності та виробничих типів // Віник Сумського національного аграрного університету. - Суми. - 2001. - С.104-106.

2. Причини вибуття корів української чорно-рябої молочної породи із стада та їх молочна продуктивність / Н.М. Вахуткевич, І.В. Мамчак, Г.О. Соколова, О.М. Шалева // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - 1999. - Вип. 3. Част. ІІ. - С. 155-156.

3. Шалева О.М. Відтворна здатність корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності та виробничих типів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. - Харків. - 2000. - Вип. 6 (30). - С. 121-123.

4. Шалева О.М., Мамчак І.В. Господарсько-біологічні особливості корів української чорно-рябої молочної породи різних виробничих типів та кровностей в умовах Прикарпаття // Сільський господар. - 2001. - № 11-12. - С. 8-11.

5. Шалева О.М., Мамчак І.В. Морфологічні та біохімічні показники крові корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності та виробничих типів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Ґжицького. - 2001. - Том 3 (№4). Вип. І. - С. 94-97.

6. Shaleva О.М., Mаmchak І.V. Exterior and constitutional special features of cows of Ukrainian Black and White breed of milk and dual purpose types of different blood // III. Symposium Ukraine - Osterreich. Landwirtschaft: Wissenschaft und Praxis. Tschernivci, 14-16 September. - 2000. - P. 120.

ШАЛЕВА О.М. ГОСПОДАРСЬКО-БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧОРНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ВИРОБНИЧИХ ТИПІВ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ. - РУКОПИС

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 02. 01. - розведення та селекція тварин. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 2002.

У дисертації комплексно розглянуто і дано оцінку особливостей екстер'єру і конституції, молочної продуктивності, м'ясних якостей, морфологічних і функціональних властивостей вим'я, деяких гематологічних показників та відтворної здатності у корів української чорно-рябої молочної породи різної кровності і виробничих типів.

Встановлено, що за основними господарсько-корисними ознаками корови молочно-м'ясного типу не поступаються ровесницям молочного типу, серед яких найбільш вигідними для розведення виявилися тварини із часткою спадковості голштинської породи у генетичній структурі 51-87,5 %.

Ключові слова: порода, виробничий тип, генотип, екстер'єр, конституція, молоко, вим'я, кров, м'ясні якості.

ШАЛЕВА О.М. ХОЗЯЙСТВЕННО-БИОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КОРОВ УКРАИНСКОЙ ЧЕРНО-ПЕСТРОЙ МОЛОЧНОЙ ПОРОДЫ РАЗНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ТИПОВ В УСЛОВИЯХ ПРИКАРПАТЬЯ. - РУКОПИСЬ

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 02. 01. - разведение и селекция животных. - Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С. З. Гжицкого, Львов, 2002.

В диссертации комплексно рассмотрено и дана оценка особенностей конституции и экстерьера, молочной продуктивности, мясных качеств, морфологических и функциональных свойств вымени, некоторых гематологических показателей и воспроизводительной способности у коров украинской черно-пестрой молочной породы разной кровности и производственных типов.

Результаты проведения линейной оценки экстерьера коров показали, что животные молочно-мясного типа характеризуются крепкой конституцией, удовлетворительно развитой мускулатурой, глубоким и широким компактным туловищем, широкой грудной клеткой с округлой постановкой ребер, спина и поясница у них ровные, широкие, зад обмускуленный. В отличие от молочно-мясного, животные молочного типа характеризуются лучшим развитием задней части, имеют относительно хорошо развитую среднюю и в меньшей степени переднюю треть туловища. Грудь у них глубокая, но менее широкая с более косой постановкой ребер.

При одинаковых условиях кормления и содержания высококровные за голштинами коровы свыше 50 % (генотипы 5/8Гх3/8ЧР; 3/4Гх1/4ЧР; 7/8Гх1/8ЧР) обоих производственных типов характеризуются высшей молочной продуктивностью, нежели их сверстницы с наследственностью голштинов до 50 % (генотипы 1/4 Гх3/4 ЧР; 3/8 Гх5/8 ЧР; 1/2 Гх1/2 ЧР). В пределах каждой кровности по молочной продуктивности коровы молочно-мясного не уступают животным молочного типа. У полновозрастных коров молочного типа с долей крови голштинской породы до 50 % удой молока составлял 3434 кг, выход молочного жира - 125,5 кг; у животных молочно-мясного типа, соответственно, - 3682 кг и 134,0 кг. Удой молока коров молочного типа с наследственностью голштинов 51-87,5 % был выше - 3925 кг при выходе молочного жира 141,7 кг, а молочно-мясного типа - 4267 кг и 154,5 кг соответственно.

Морфологические и функциональные свойства вымени заметно улучшаются по мере насыщения в генотипах кровности голштинов свыше 50 % у животных как молочного, так и молочно-мясного типов. Это выражается в повышении количества коров с наиболее желательными формами вымени и увеличении таких его промеров как ширина, длина, обхват и глубина передних четвертей. Наилучшими показателями интенсивности молокоотдачи отличались высококровные животные молочно-мясного типа (1,83 кг/мин).

Коровы молочно-мясного типа превосходили сверстниц молочного типа и за показателями мясной продуктивности. Среди них наилучшими убойными качествами характеризовались животные с кровностью голштинской породы 25- 50 %. По мере насыщения наследственности голштинов в генотипах коров несколько ухудшается химический состав мяса, уменьшается содержание сухих веществ.

Гематологические показатели подопытных животных были в пределах физиологической нормы. В то же время интенсивность окислительно-востановительных процессов в организме высококровных генотипов повышается и достигает наивысшего уровня у животных молочно-мясного типа.

Коровы украинской черно-пестрой породы имеют хорошую воспроизводительную способность, но с повышением наследственности голштинов свыше 50 % она несколько ухудшается, в частности возрастает сервис-период на 10,2-18,5, межотельный период - на 7,5-29,9 дней, снижается индекс плодовитости. С возрастанием в генотипах кровности голштинов увеличивается количество выбракованых коров.

Таким образом, коровы, которые в генетической структуре имеют 51-87,5 % наследственности голштинской породы, в частности молочно-мясного типа, характеризуются сравнительно высокой молочной продуктивностью, удовлетворительными мясными качествами, однако воспроизводительная способность и приспособленность к местным условиям у них несколько снижаются.

Ключевые слова: порода, производственный тип, генотип, экстерьер, конституция, молоко, вымя, кровь, мясные качества.

SHALEVA O.M. ECONOMIC AND BIOLOGICAL SPECIAL FEATURES OF COWS OF UKRAINIAN BLACK AND WHITE DAIRY BREED OF DIFFERENT PRODUCTIVE TYPES UNDER CONDITIONS OF PRYCARPATTIYA. - MANUSCRIPT

The dissertation for the scientific degree of candidate of agricultural science on the speciality 06. 02. 01 - animals breeding and selection. - Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after S. Z. Gzhytskyj, Lviv, 2002.

Special features of exterior and constitution, milk productivity, fleshiness, morphological and udder functional peculiarities, some hematological indicators and a reproductive ability in the cows of Ukrainian Black and White dairy breed of different genotypes and productive types have been integrally considered and evaluated in the dissertation.

It has been established that for the main economic and useful indices cows of dual purpose types do not yield the contemporaries of dairy type among which the most profitable for breeding revealed the animals with portions of heredity Holstein breed in genetic structure 51-87,5 %.

Key words: breed, productive type, genotype, exterior, constitution, milk, udder, blood, fleshiness.

Размещено на Allbest.ru