Економічна ефективність відтворення і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 631.16:332.634

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Економічна ефективність відтворення і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму

Спеціальність - 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва

ПОЛЮХОВИЧ ОЛЕНА АНАТОЛІЇВНА

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії економіки Інституту садівництва УААН.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Шестопаль Олександр Миколайович, Інститут садівництва УААН, головний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, академік УААН Юрчишин Володимир Васильович, Інституту аграрної економіки УААН, завідувач відділу аграрної та соціальної політики кандидат економічних наук,

старший науковий співробітник Шульга Володимир Іванович, Український державний концерн “Укрсадвинпром”, начальник відділу координації розвитку садівництва, виноградарства і розсадництва

Провідна установа - Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, кафедра економіки агросервісу, м. Київ

Захист відбудеться “ 29 ” травня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.350.02 в Інституті аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, кім. № 211.

Автореферат розісланий “12” квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Пулім В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

багаторічний садівництво сортовий капітальний

Актуальність теми. Крим є одним з найрозвиненіших регіонів промислового садівництва України. Тут склалися сприятливі природні та економічні умови для успішного розвитку цієї галузі, набуті славні вікові традиції населення щодо вирощування плодових культур, нагромаджено значний науково-технічний потенціал.

Однак в останні роки, у зв'язку з загальною складною економічною ситуацією в країні, в садівництві регіону переважають явно негативні тенденції: зменшуються площі насаджень, знижуються обсяги виробництва плодів і ягід, у більшості господарств виробництво плодів стало збитковим, до критичного рівня знизилися темпи відтворення насаджень. Через відсутність внутрішньогосподарських нагромаджень та припинення державних асигнувань на створення садів і ягідників у галузі склався явно виражений інвестиційний вакуум.

Внаслідок цього Крим стрімко втрачає створений у минулому основний виробничий потенціал садівництва, яким є багаторічні насадження. Тому винятково актуальною є проблема як формування джерел інвестицій (капітальних вкладень) у створення садів і ягідників, так і підвищення економічної ефективності їх продуктивного використання.

Проблемам економічної ефективності капітальних вкладень і основних виробничих фондів у сільському господарстві присвячені роботи Н.П. Борисенка, І.І. Дороша, М.І.Кісіля, П.С.Лози, Г.М.Підлісецького та інших вчених.

Вагомі й глибокі дослідження економічної ефективності садівництва, зокрема, ефективності капітальних вкладень на створення багаторічних насаджень, були виконані в різні роки І.Д. Васелашку, В.В. Стрельниковим, Д.Ф.Чухном, О.М. Шестопалем, В.В. Юрчишиним та іншими.

Проте публікації минулих років з питань ефективності капітальних вкладень на створення багаторічних насаджень економіки і організації їх відтворення стосувалися досліджень за принципами соціалістичної системи і не могли враховувати особливості таких підходів в умовах формування ринкової економіки.

Недостатня вивченість відзначеної проблеми та її виняткова важливість, для районів з великим потенціалом для розвитку промислового садівництва, серед яких найперше виділяється Крим, визначили вибір теми дисертації, її актуальність, мету і завдання досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційні дослідження виконувалася згідно з планами науково-дослідних робіт лабораторії економіки Інституту садівництва УААН на 1996-2000 рр. за комплексною темою: “Розробити інтенсивні ресурсозберігаючі технології виробництва, зберігання та переробки плодів і ягід” (номер державної реєстрації 0196U118182).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є дослідження комплексу питань економічної ефективності створення (відтворення) і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень у нових умовах господарювання, обґрунтування пропозицій з підвищення економічної ефективності садівництва, формування джерел інвестицій в галузі, удосконалювання розміщення промислових садів та поглиблення зональної спеціалізації галузі, обгрунтування породно-сортового складу насаджень для садівницьких підприємств різних напрямів їх виробничої спеціалізації, удосконалювання методики визначення економічної ефективності капітальних вкладень на етапі створення насаджень і за роками їх продуктивного використання.

Відповідно до мети основними задачами досліджень були:

- розкрити сутність понять ефективності відтворення і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень в умовах формування ринкової економіки;

- удосконалити методику визначення економічної ефективності капітальних вкладень на створення багаторічних насаджень;

- здійснити аналіз тенденцій відтворення промислових садів і формування їх породно-сортового складу в регіоні та економічну оцінка типів плодових насаджень і помологічних сортів в технологічних дослідах та визначити порівняльну та зональну ефективності продуктивного використання насаджень плодових і ягідних культур;

- обґрунтувати основні напрямки перспектив розвитку садівництва та пропозиції з удосконалення породно-сортової структури садів у садівницьких підприємствах залежно від зони розміщення та цільового призначення продукції;

- визначити вплив основних організаційно-економічних чинників на підвищення ефективності продуктивного використання плодових насаджень;

- визначити основних джерел інвестицій на створення (відтворення) садів і ягідників, а також інших основних елементів виробничої інфраструктури в галузі.

Предметом дослідження є економічна ефективність відтворення і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень, обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності виробництва плодів і капітальних вкладень на створення насаджень.

Основні об'єкти дослідження: сільськогосподарські підприємства Криму, селянські (фермерські) садівницькі господарства, технологічні досліди наукових підрозділів Кримська дослідна станція Інституту садівництва УААН.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою досліджень є діалектичний метод пізнання сутності явищ, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань економічної ефективності відтворення і продуктивного використання багаторічних насаджень, закони, чинні нормативні акти з аграрних питань. У процесі дослідження використовувалися як загальноприйняті, так і спеціальні методи: статистико-економічний - при аналізі оцінці відтворення плодових насаджень, порівняльної економічної ефективності виробництва плодів і ягід, економічної оцінки різних типів насаджень яблуні; абстрактно-логічний - теоретичні узагальнення та формування висновків; статистичних групувань - визначення залежності ефективності садівництва від рівня спеціалізації, концентрації, обсягу виробничих витрат на 1 га; розрахунково-конструктивний - для визначення порівняльної економічної ефективності вирощування плодових культур у сільськогосподарських підприємствах, при розробці перспектив розвитку галузі садівництва в регіоні; монографічний - при дослідженні економічної ефективності відтворення та продуктивного використання плодових насаджень у окремих господарствах (ВАТ “Побєда”, “Весна”, дослідне господарство КДСІС УААН); графічний - для візуальної оцінки тенденцій відтворення плодоягідних насаджень та їх зонального розміщення.

Інформаційною базою досліджень були річні звіти і матеріали первинного обліку ряду садівницьких підприємств і селянських (фермерських) господарств, статистичні матеріали управління статистики Криму, рекомендації науково-дослідних установ з садівництва.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обгрунтуванні теоретичних і методичних основ відтворення і підвищення ефективності використання плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму в постреформаційний період через удосконалення розміщення промислових садів та поглиблення зональної спеціалізації галузі, поліпшення породно-сортового складу садів у садівницьких підприємствах різних виробничих типів, формування джерел інвестицій у галузь та підвищення їх ефективності на етапах створення насаджень і продуктивного використання.

Сутність наукової новизни полягає в наступному:

- доповнено методичні підходи до визначення економічної ефективності інвестицій в основний капітал на створення насаджень і їх продуктивного використання, зокрема, положенням про необхідність врахування у складі капіталу за роки продуктивного використання насаджень;

- удосконалено методику економічної оцінки різних типів насаджень яблуні та помологічних сортів зерняткових культур з метою відбору для впровадження у виробництво найбільш ефективних з них на базі технологічних дослідів Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН з врахуванням грошової оцінки земельних ділянок та грошового потоку в розмірі амортизаційних відрахувань від балансової вартості насаджень;

- знайшли подальший розвиток питання формування джерел інвестицій в основний капітал на створення плодових і ягідних насаджень. Зокрема, формування внутрішньогалузевих інвестицій та їх раціональне використання, формування амортизаційного фонду щорічних амортизаційних відрахувань з балансової вартості насаджень за нормами, встановленими в 1991 р. та періодичної індексації балансової вартості багаторічних насаджень з урахуванням їх фізичного стану та відновної вартості за нормативами питомих капітальних вкладень на їх створення, виділення бюджетних асигнувань і пільгових кредитів, залучення іноземних інвестицій через створення спільних підприємств;

- вперше обґрунтовано напрями ефективного територіального розміщення та поглиблення зональної спеціалізації садівництва в Криму, удосконалення породного складу насаджень для різних типів агроформувань, зокрема, для садівницьких підприємств, розміщених в зонах великих міст і плодопереробних підприємств та фермерських господарств в пореформений період їх розвитку;

- визначено вплив організаційно-економічних і технологічних чинників на підвищення ефективності відтворення та продуктивного використання плодоягідних насаджень, обгрунтовано основні напрями перспектив розвитку садівництва, значного підвищення експортного потенціалу галузі та формування груп агропромислової інтеграції на базі районів розвиненого промислового садівництва.

Практичне значення одержаних результатів. Використання результатів дисертаційних досліджень у практичній діяльності сільськогосподарських підприємств забезпечить збільшення виробництва плодів і ягід, підвищення економічної ефективності капітальних вкладень у створення (відтворення) насаджень та їх продуктивного використання, відновлення, стабілізацію та подальший розвиток промислового садівництва в регіоні.

Пропозиції з удосконалення породно-сортового складу плодових насаджень у садівницьких господарствах, зонального розміщення садів і ягідників і формування джерел інвестицій на їх створення (відтворення) розглянуті Міністерством АПК Криму, агропромисловим комбінатом “Кримрадгоспвинпром” і рекомендовані до впровадження. Науковими підрозділами Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН використовується методика оцінки типів плодових насаджень і помологічних сортів. Асоціацією фермерів садоводів Криму схвалені та використовуються запропоновані параметри фермерського садівницького господарства, методичні підходи до складання бізнес-планів на створення плодових культур.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, викладені в дисертації, одержані автором особисто. Обґрунтовано основні напрямки і параметри перспектив розвитку садівництва, практичні рекомендації з впровадження отриманих результатів у виробництво плодів і ягід в регіоні. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті положення, які є результатом особистих досліджень здобувача. Особистий внесок здобувача у публікаціях у співавторстві (номер 1,5,9 за списком робіт, який подано у авторефераті) включає наступне :

в колективних працях - [1] висвітлено основні тенденції відтворення плодоягідних насаджень; [5] напрямки розвитку садівництва і формування ефективних структур товарного виробництва плодів і ягід; [9] обгрунтовані шляхи підвищення економічної ефективності продуктивного використання насаджень в сільськогосподарських підприємствах.

Апробація результатів досліджень. Основні результати досліджень доповідалися на VI Міжнародній конференції “Проблеми дендрології, квітництва і плодівництва” (Ялта, 1998 р.), VII Міжнародній науково-практичній конференції “Нетрадиційне рослинництво, екологія і здоров'я” (Алушта, 1998 р.), науково-практичній конференції у Кримському державному аграрному університеті (Сімферополь 2000 р.), на Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Україна в 2000 році: трансформація в ринкову економіку” (Сімферополь, 2000 р.), на вчених радах і засіданнях методичних комісій Інституту садівництва УААН і Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН, відображені в наукових звітах групи економіки КДСС УААН за 1996-2000 рр.

Публікації результатів досліджень. За темою дисертації опубліковано 10 статей (2,15 друк. арк.), з них 7 особистих (1,88 друк. арк.), у тому числі 4 - в наукових фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертацію викладено на 151 сторінці комп'ютерного тексту. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків, містить 43 таблиці, 7 рисунків, 15 додатків. Список використаних джерел включає 192 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі - “Теоретичні аспекти і особливості відтворення плодоягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах і визначення економічної ефективності їх продуктивного використання” - розкрито суть і виявлено особливості економічних процесів відтворення та продуктивного використання плодових і ягідних насаджень, теоретично узагальнено і відзначено особливості методики визначення економічної ефективності капітальних вкладень у створення багаторічних насаджень в умовах формування ринкових відносин, опрацьовано методичні підходи до виконання досліджень з питань економічної ефективності капітальних вкладень у створення (відтворення) багаторічних насаджень.

Сади, ягідники, виноградники, як основні засоби виробництва і предмети праці, безпосередньо формують новий продукт, що визначає вирішальну їх роль у формуванні ефективності всіх складових виробництва. Економічний процес відтворення насаджень тісно переплітається з природним. Високий економічний ефект їх продуктивного використання досягається лише за умов повного врахування цієї особливості у виробництві.

Економічні аспекти та особливості відтворення багаторічних насаджень та їх продуктивного використання досить повно висвітлені у вітчизняній літературі за умов минулої системи. В нових умовах господарювання радикально змінюються як мета, так і орієнтири виробництва. На перший план висувається проблема одержання підприємствами прибутку, що тісно пов'язана з потребою як найповнішого врахування усіх складових формування “витрати-ефект”. Особливо це важливо, коли йдеться про економічний оборот таких основних засобів виробництва, як земля та багаторічні насадження сільськогосподарського призначення.

Зарубіжний і вітчизняний досвід свідчить, що в останні роки все більше посилюється така важлива тенденція промислового садівництва, як прискорення обігу капіталу через скорочення тривалості створення насаджень і загальної їх ротації. При цьому тривалість продуктивного використання насаджень зумовлюється не лише фізичним, але й моральним зносом. Останній, передусім, набуває поширення через невідповідність кількісного та видового складу продукції, що виробляється, зміні попиту на неї (кон'юнктури ринку) та переорієнтацію на нові, інноваційно-інтенсивні технології. Усе це потребує застосування еластичних технологій виробництва плодів і ягід, а, отже, й прискорення темпів оновлення насаджень. Відтак це загострює проблему нагромадження коштів на створення (відтворення) промислових садів.

Варто нагадати, що ще на початку ХХ сторіччя Л.П. Симиренко дуже переконливо підкреслював, що промислове садівництво в силу своєї природи не може успішно розвиватися без надійної системи кредитування. До речі, і в наш час це питання залишається надто проблематичним.

В умовах формування ринкових відносин, утвердження приватної власності на землю не можуть не змінюватися методичні підходи до визначення економічної ефективності капітальних вкладень у створення багаторічних насаджень. Це, передусім, стосується назрілої потреби врахування ефективності використання землі під насадженнями, та грошових потоків за роки їх товарного плодоношення. Для визначення економічної ефективності капітальних вкладень у створення садів і економічної оцінки типів насаджень та помологічних сортів чинними методиками визначаються такі основні показники, як коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень і строк їх окупності.

У другому розділі - “Аналіз і економічна оцінка сучасного рівня відтворення і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах” - висвітлено результати аналізу динаміки валових зборів плодів і ягід, площ насаджень, тенденцій їх відтворення та формування породно-сортового складу, аналізуються порівняльна і зональна ефективність використання насаджень плодових і ягідних порід у регіоні, наведено економічну оцінку різних типів насаджень яблуні та помологічних сортів зерняткових культур у технологічних дослідах Кримської дослідної станції інституту садівництва УААН.

У 1996-2000 рр. обсяги виробництва плодів і ягід порівняно до 1986-1990 рр. в усіх категоріях господарств зменшилося в 2,1, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - у 2,4 рази. Площі плодоягідних насаджень у всіх категоріях господарств скоротилися з 78,7 тис.га в 1991 до 44,4 тис.га у 2000 році, або на 43,6 %. Пересічно за останні п'ять років у сільськогосподарських підприємствах Криму з виробничого обігу вибувало 3638 га плодових і ягідних насаджень, а закладалося лише 163 га, тобто співвідношення площі садіння насаджень і вибуття з господарського обігу їх у плодоносному віці становило 1:22 (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка площі плодоягідних насаджень, їх закладання і вибуття з господарського обігу в сільськогосподарських підприємствах Криму

Рік	Площа насаджень, тис.га	Посаджено, га	Вибуло з господарськогообігу, га	Індекс площі вибуття до площі закладання насаджень
	на початок періоду	на кінець періоду
1991	63,2	63,3	2800	2700	0,96
1992	63,3	63,3	2900	2900	1,0
1993	63,3	59,5	2300	6100	2,6
1994	59,5	58,0	1100	2600	2,3
1995	58,0	53,3	700	5400	7,7
1996	53,3	49,4	180	4100	22,8
1997	49,4	46,1	130	3400	26,2
1998	46,1	44,1	95	2119	22,3
1999	44,1	40,9	158	3323	21,0
2000	40,9	35,9	250	5250	21,0

Як бачимо, вже протягом багатьох років стабільно знижуються темпи відтворення плодових і ягідних насаджень, а отже різко знижуються темпи відновлення плодоносних насаджень. Якщо в 1993 р. площа закладання нових насаджень до площі їх у плодоносному віці становила 5,3 % (це нижче за норматив), то у 2000 р. - лише 0,7 %.

За сучасної породної структури плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму та нормативу тривалості продуктивного їх використання середньорічна норма їх амортизації становитиме 6,6%. Стабілізація наявної площі плодоносних плодових і ягідних насаджень досягатиметься планомірним їх відтворенням саме в обсязі 6,6 % до площі плодоносних насаджень.

Протягом 1996-2000 рр. темпи відтворення плодових і ягідних насаджень не перевищували 0,5%, що в 12 разів нижче нормативу. За групами порід плодових культур в останні роки істотної різниці в темпах відтворення насаджень не виявлено. До речі, темпи оновлення плодових насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму за аналізований період були нижчими, ніж пересічно у господарствах України, відповідно, 0,5 і 1,5 %.

Дослідженнями встановлено, що в останні роки в Криму обсяги капітальних вкладень на створення багаторічних насаджень становили близько 18,4 % до потреби.

Основною причиною критично низьких темпів відтворення садів і ягідників є відсутність належних капітальних вкладень. Переважна більшість сільськогосподарських підприємств не має для цього власних нагромаджень. Протягом 1986-1995 рр. зовсім не виділялися державні асигнування на створення багаторічних насаджень.

Збитковість садівництва в аграрних підприємствах регіону в 2000 р. становила 58,9%. Рівень рентабельності цієї галузі і в садівницьких господарствах знизився з 144,8 у 1987-1991 рр. до 17,2% у 1996-2000 рр. У 2000 р. сума збитку від садівництва в Криму становила 4,6 млн. грн. Встановлено, що збитковість галузі склалася в основному внаслідок таких двох груп чинників: 1) макроекономічні - це великий диспаритет цін на продукцію сільського господарства і промисловості, а відтак незабезпеченість підприємств обіговими коштами, зменшення місткості внутрішнього ринку на плоди, ягоди і продукти їхньої промислової переробки, що пояснюється передусім зниженням платоспроможного попиту населення на цю продукцію, втрата зовнішніх ринків збуту плодів і ягід, зокрема в Росії; 2) мікроекономічні, що здебільшого залежать від виробничої діяльності садівницьких господарств, це, зокрема, надто низька продуктивність насаджень, недостатня конкурентноспроможність продукції за ціною і якістю, невідповідність видового складу продукції структурі ринкового попиту на неї, повільна ринкова адаптація підприємств, нерозвиненість у них ринкової інфраструктури, в тому числі відсутність служби маркетингу, а також низька ефективність форм інтеграції внаслідок низьких монопольних цін на сировину, переважання екстенсивних технологій виробництва продукції.

В умовах ринкової економіки підприємці зацікавлені у прискоренні обігу капіталу, скороченні строку трансформації капітальних вкладень в основні засоби виробництва. Отже, необхідна переорієнтація товаровиробників на поширення інноваційно-інтенсивних технологій. За цих умов винятково важливого значення набуває відбір ефективних типів плодових і ягідних насаджень та помологічних сортів на основі їх економічної оцінки.

На підставі такої оцінки у стаціонарних дослідах КДСІС УААН виявлена висока ефективність продуктивного використання шпалерно-карликового яблуневого саду, а також його варіанту “штамбова піраміда”. Капітальні вкладення трансформувалися в діючі основні засоби виробництва: в шпалерно-карликовий сад за 2,2 роки, безопорно-карликовому - за 1,8 роки. Окупність капітальних вкладень у створення насаджень з врахуванням тривалості трансформації їх у діючі засоби виробництва зафіксована відповідно на 4,3 рік і 3,4 рік (табл. 2).

Таблиця 2

Економічна оцінка типів насаджень яблуні у досліді КДСС за 1996-2000 р.

Показники	Шпалерно-карликовий сад	Безопорно карликовый сад “штамбова піраміда”	Індекс безопорно- карликовий сад до шпалерно-карликового саду
Капітальні вкладення на створення 1 га насаджень, тис. грн.	32,1	21,9	0,68
Вступ у товарне плодоносіння, рік від закладання	4	3	0,75
Виробничі витрати на 1 га, тис.грн.	9,2	9,1	0,99
Урожайність, ц/га	300	404	1,35
Виробнича собівартість 1 ц плодів, грн.	30,67	22,75	0,74
Повна собівартість 1 ц плодів, грн.	36,80	27,30	0,74
Вартість продукції з 1 га в цінах реалізації, тис.грн.	36,00	40,00	1,11
Прибуток з 1 га насаджень, тис. грн.	25,0	29,1	1,16
Витрати праці на 1 ц плодів, люд.-г.	4,1	3,8	0,93
Рівень рентабельності, %	227,5	266,9	1,17
Коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень*,	0,47	0,66	1,40
Строк окупності капітальних вкладень, роки	4,3	3,4	0,79

*) з урахуванням грошового потоку, зокрема, включення амортизаційних відрахувань за кожний рік;

За основними показниками економічної ефективності продуктивного використання насаджень у дослідах з селекції та виробничого сортовипробування КДСІС УААН виділено такі сорти: яблуня - Таврія, Аврора кримська, Передгірне, Кримське, Голден делішес, Янтарне, Салют; груша - Марія, Ізюминка Криму, Якимівська, Ізумрудна.

Відзначена стійкість таких імунних сортів яблуні до грибкових захворювань, як Прима, Гевін, Редфрі. Використання їх не пов'язане з додатковими капітальними вкладеннями на створення насаджень, разом з цим досягається значна економія виробничих витрат на засобах захисту насаджень.

За даними перепису садів у 1984 р. і у 1998 р. встановлено, що нові перспективні сорти кримської селекції та перспективні інтродуційні сорти надто повільно впроваджуються у виробництво.

Сучасна породно-сортова структура плодових насаджень у сільськогосподарських підприємствах регіону не відповідає ринковому попиту на садівницьку продукцію. У цих підприємствах близько 80% загального виробництва плодів і ягід припадає на плоди зерняткових культур. На особисті господарства населення та колективні сади припадає 79% загального обсягу виробництва плодів кісточкових культур і майже 100% ягід.

Це пояснюється, передусім, тим, що підприємства намагалися виконувати держзамовлення на продукцію садівництва здебільшого шляхом вирощування яблуні та груші, як найпродуктивніших культур. Вкрай недостатньо враховувалися потреби внутрішнього ринку на плоди і ягоди, особливо в літні місяці з огляду на забезпечення попиту на них великої кількості курортників і відпочиваючих. Тому влітку ціни на плоди і ягоди в містах Криму часто були вищими, ніж у інших містах України.

За основними показниками економічної ефективності продуктивного використання насаджень серед плодових культур у сільськогосподарських підприємствах виділяються груша і персик (табл. 3).

Таблиця 3

Порівняльна економічна ефективність вирощування плодових культур у сільськогосподарських підприємствах Криму, пересічно за 1996-2000 р.

Показники	Яблуня	Груша	Слива	Пер-сик	Абри-кос	Чере-шня і вишня
Площа плодоносних насаджень, тис.га	25,5	2,7	2,4	8,1	0,7	1,9
Урожайність, ц/га	43,4	31,4	20,3	22,3	18,4	19,3
Витрати праці на виробництво 1 ц продукції, людино-годин	7,9	10,5	11,7	12,2	16,0	21,0
Повна собівартість 1 ц плодів, грн.	22,10	41,18	37,36	51,20	62,80	47,21
Ціна реалізації 1 ц плодів, грн.	25,24	50,42	42,20	65,12	70,23	57,30
Прибуток з 1 га насаджень, грн.	136	290	98	310	137	195
Рівень рентабельності, %	14,2	22,4	12,0	27,2	11,8	21,4
Індекс за прибутком з 1 га насаджень	1	2,1	0,7	2,3	1,0	1,4
Індекс за рівнем рентабельності	1	1,6	0,9	1,9	0,8	1,5

За показниками економічної ефективності виробництва садівницької продукції серед природно-економічних зон регіону виділяється Передгір'я.

На підставі дослідження зональної економічної ефективності виробництва плодів обгрунтовується доцільність формування і поглиблення зональної спеціалізації в такому напрямку: Степова зона - яблуня, груша, слива, абрикос; Передгірська - груша, яблуня, персик, черешня; Південно-бережна - груша, персик.

У третьому розділі - “Шляхи підвищення економічної ефективності відтворення і продуктивного використання плодових насаджень у сільськогосподарських підприємствах” - обґрунтовано напрямки розвитку садівництва на перспективу, основні джерела капітальних вкладень (інвестицій) у створення (відтворення) багаторічних насаджень, визначено вплив організаційно-економічних і технологічних чинників на підвищення економічної ефективності відтворення насаджень і продуктивного використання.

Програмою перспектив розвитку садівництва АР Крим, у розробці якої дисертант брала безпосередню участь, передбачається в 2010 р. виробництво плодів і ягід у всіх категоріях господарств в обсязі 540 тис.т., у тому числі для споживання у свіжому вигляді 330,0 тис.т., на промислову переробку - 150,0 тис.т., на експорт - 60,0 тис.т. З метою реконструкції наявних плодових і ягідних насаджень і стабілізації їх планомірного відтворення обґрунтовуються такі площі закладання насаджень пересічно за рік: 2002-2004 рр. - 3,0 тис. га, 2005-2008 рр. - 5,3 тис. га, 2008-2010 рр. - 3,2 тис. га. На створення садів і ягідників визначені обсяги капітальних вкладень (від 39,0 млн. у 2002 р. до 103,4 млн. грн. у 2005 р.).

З метою забезпечення необхідних інвестицій (капітальних вкладень) на створення (відтворення) плодових і ягідних насаджень обґрунтовуються основні їх джерела:

- формування внутрішньогосподарських інвестицій та їх раціональне використання. Це досягатиметься через реалізацію комплексу організаційно - економічних і технологічних чинників спрямованих на підвищення ефективності садівництва. Серед них перевага має надаватися всебічній інтенсифікації галузі. Внутрішньогалузеві нагромадження в перспективі мають стати переважаючим джерелом інвестицій відтворення промислових садів. Обгрунтованість такого джерела інвестицій підтверджується багаторічним досвідом господарювання таких підприємств, як ОАО “Весна” і “Перемога” Нижньогірського району, в яких за рахунок власних нагромаджень постійно забезпечується планомірне відтворення насаджень;

- формування амортизаційного фонду через щорічні амортизаційні відрахування з балансової вартості насаджень і використання його за прямим призначенням. З цією метою таку амортизацію в усіх господарствах необхідно обчислювати в розрізі плодових і ягідних культур за нормами встановленими в 1991 р. За нашими розрахунками балансова вартість 1 га плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму в 2000 р. становила 3964 грн. Отже за 16 років повної їх ротації амортизаційний фонд з балансової вартості 1 га насаджень може сформуватися в розмірі 4,0 тис. грн., що в 7-8 разів нижче за їх відновлювальну вартість. Тому конче потрібно періодично переоцінювати (індексувати) балансову вартість багаторічних насаджень з урахуванням їх якісного складу та нормативів питомих капітальних вкладень на їх створення;

- необхідна державна підтримка у формі виділення щорічних бюджетних асигнувань і надання пільгових банківських кредитів з поверненням їх не раніше, як через 5-6 років від початку одержання;

- зберегти на найближчу перспективу передбачений Постановою Кабінету Міністрів України (29.06.1999 р. № 1670) порядок 1% збору від реалізації алкогольних напоїв і пива на розвиток садівництва, виноградарства і хмелярства. Доцільно розподіляти ці кошти залежно від фактичних обсягів закладання і площ молодих насаджень. Вважаємо, що основним документом для їх одержання повинен бути бізнес-план на створення багаторічних насаджень;

- залучення іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств з промислової переробки плодів і створення сировинних зон. Про реальну можливість використання іноземних інвестицій переконливо свідчить досвід роботи таких підприємств по переробці плодів і ягід як ЗАТ “Майбел” та інші.

Дослідженнями встановлено кількісний вплив основних організаційно-економічних чинників на підвищення ефективності відтворення і продуктивного використання плодоягідних насаджень.

У сучасних умовах за економічною ефективністю виділяються садівницькі формування, які розвиваються за типом агропромислових підприємств з такими параметрами: рівень спеціалізації основної галузі - понад 80%, площа плодоносних насаджень - понад 600 га (табл.4) .

Таблиця 4

Економічна ефективність садівництва в господарствах комбінату “Кримрадгоспвинпром” залежно від концентрації виробництва (за площею плодових і ягідних насаджень), 1996-2000 р.

Показники	Групи господарств за рівнем концентрації виробництва	Всього, в середньому
	I - до 100	II - 101-200	III - 201-400	IV - 401-600	понад 600
Кількість господарств у групі	5	8	6	6	6	31
Площа садів і ягідників у розрахунку на 1 господарство, га: всього	97	180	336	550	890	404
в т.ч. плодоносних	46	141	263	465	714	319
Середній валовий збір плодів, т	29	130	729	600	3734	1005
Середній рівень спеціалізації. %	1,4	8,9	15,9	18,1	50,4	19,5
Виробничі витрати на 1 га, грн.	592	705	907	642	981	670
Урожайність, ц/га	6,3	9,2	27,7	12,9	52,3	31,5
Виробнича собівартість 1ц, грн.	93,84	76,51	32,82	49,59	18,91	21,02
Прибуток з 1 га, грн.	- 209	- 149	- 50	- 8,9	590	113
Рівень рентабельності, %	- 35,4	- 20,9	- 5,4	- 1,3	59,3	17,2

Отже, на перспективу пріоритетним формуванням промислового садівництва в Криму будуть спеціалізовані садівницькі підприємства. Іншою перспективною формою товарного садівництва є селянські (фермерські) господарства. В даний час їх ще дуже мало, що пояснюється переважно великим дефіцитом інвестицій на створення насаджень і формування матеріально-технічної бази.

У формуванні та раціональному використанні капітальних вкладень на створення багаторічних насаджень винятково важлива роль належить бізнес-плануванню. Розроблений нами бізнес-план на створення насаджень персика і нектарина в селянському (фермерському) господарстві “Нектарин” Красногвардійського району дає основу для загального висновку - продуктивне використання цих насаджень протягом п'ятнадцяти років буде високоприбутковим, що забезпечуватиме потрібні нагромадження для розширеного відтворення як насаджень так і виробництва продукції.

На підставі теоретичного узагальнення літературних джерел, досліджень порівняльної та зональної економічної ефективності продуктивного використання насаджень основних плодових культур, а також враховуючи напрямки перспектив розвитку садівництва у Криму обґрунтовано пропозиції з формування породної структури плодових і ягідних насаджень. Для сільськогосподарських підприємств, розміщених у приміських зонах: зерняткові - 61,7%, кісточкові - 25,4%, горіхоплідні - 5,8%, ягідні - 7,1%; розміщених у зонах великих переробних підприємств (виробництво сировини) - зерняткові - 49,6 %, кісточкові - 40,7%, ягідні - 9,7%. Для всіх категорій господарств: зерняткові - 44,7%, кісточкові - 42,9%, горіхоплідні - 2,7%, ягідні - 2,6% (табл.5.).

Таблиця 5

Розрахунок породної структури плодових і ягідних насаджень в усіх категоріях господарств Криму на 2010 рік

Культура	Прогнозовані обсяги виробництва плодів і ягід	Коефіцієнт урожайності*	Умовна площа плодових насаджень	Коефіцієнт для розрахунку загальної площі насаджень	Загальна умовна площа
	тис.т	% до підсумку				одиниць	%
Зерняткові	306,7	56,8	1,17	258	1,34	346	44,7
у тому числі: яблуня	253,8	47,0	1,24	205	1,34	275	35,5
груша	45,9	8,5	0,90	51	1,34	68	8,8
айва	7,0	1,3	0,75	2	1,33	3	0,4
Кісточкові	176,1	32,6	0,71	255	1,30	332	42,9
у тому числі: слива	27,6	5,1	0,80	35	1,33	47	6,1
вишня	12,4	2,3	0,74	17	1,32	22	2,8
черешня	34,6	6,4	0,68	51	1,25	64	8,3
алича	28,1	5,2	0,63	45	1,33	60	7,8
абрикос	13,5	2,5	0,59	23	1,25	28	3,6
персик	59,9	11,1	0,71	84	1,33	111	14,3
Горіхоплідні	25,9	4,8	0,15	17	1,25	21	2,7
Ягідники	31,3	5,8	0,55	56	1,34	75	9,7
у тому числі: суниця	12,4	2,3	0,75	17	1,33	23	3,2
смородина	11.3	2,1	0,61	18	1,42	25	3,2
аґрус	3,2	0,6	0,69	5	1,37	7	0,9
малина	4,4	0,8	0,27	16	1,25	20	2,6
Усього	540,0	100,0	1,00	586	1,32	774	100

*) Розраховано за коефіцієнтами урожайності, які склалися в спеціалізованих садівницьких підприємствах.

Розроблено породний склад плодоягідних насаджень для селянських садівничих господарств кожної природно-економічної зони регіону: Степова - зерняткові - 62,8 %, кісточкові - 29,6 %, ягідні - 7,6 %, Передгірна - зерняткові - 49,1 %, кісточкові - 50,9 %, Південно-бережна - зерняткові - 27,0 %, кісточкові - 69,6 %, ягідні - 3,4 %.

В результаті досліджень обгрунтовуються на перспективу такі ефективні форми агропромислової інтеграції в садівництві Криму:

- об'єднання, асоціації товаровиробників садівницької продукції з підприємствами для її промислової переробки і реалізації;

- формування садівницьких господарств за типом агропромислових підприємств, у яких в єдиному технологічному циклі об'єднуються сфери виробництва, промислової переробки та зберігання плодів і ягід;

- оренда плодопереробними заводами багаторічних насаджень чи землі для їхнього створення (відтворення) з метою виробництва сировини;

У великих садівничих організаційно-правових формуваннях найдоцільнішим є програмно-цільовий підхід до розв'язання проблеми, що досліджується. Нами спільно з науковцями та спеціалістами дослідного господарства Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН і СФГ “Нектарін” розроблена і впроваджена програмно-цільова структура управління, що відзначається самоорганізацією та еластичністю.

Для стабілізації функціонування промислового садівництва і, зокрема, ефективного використання експортного потенціалу галузі обгрунтовується формування п'яти агрофінансових груп на базі сировинних зон у Нижньогірському, Красногвардійському, Бахчисарайському, Сімферопольському та Радянському районах. Саме вони відзначаються винятково сприятливими умовами для розвитку садівництва.

ВИСНОВКИ

З урахуванням фактичного породного складу плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму планомірно мають відтворюватися насадження в обсязі 6,6 % до площі у плодоносному віці, а фактично в 1997-2000 рр. цей показник не перевищував 0,5%, що в 12 разів нижче нормативу.

Основна причина такого стану - відсутність капітальних вкладень (інвестицій). Більшість садівничих господарств не має внутрішніх нагромаджень коштів на відтворення насаджень. Не виділяються і державні асигнування на створення багаторічних насаджень. Обсяг капітальних вкладень на ці цілі в останні роки не перевищує 18,4% потреби.

2. В умовах формування ринкових відносин, зокрема приватизації землі і майна, змінюються методичні підходи до визначення економічної ефективності капітальних вкладень на створення багаторічних насаджень. При визначенні коефіцієнта ефективності цих капітальних вкладень і строку їх окупності важливо враховувати ефективність використання землі за її вартісною оцінкою, а також і грошові потоки за роки продуктивного використання насаджень, зокрема амортизаційні відрахування з їх балансової вартості.

3. На підставі економічної оцінки типів насаджень плодових культур у стаціонарних технологічних дослідах КДСІС УААН виявлена висока ефективність продуктивного використання шпалерно-карликового яблуневого саду, а також його варіанту “штамбова піраміда”. Середній строк трансформації капітальних вкладень у діючі основні засоби виробництва в шпалерно-карликовому саду становить 2,2, безопорно-карликовому саду - 1,8 року, а строк окупності капітальних вкладень - відповідно 4,4 і 3,4 роки.

4. За основними показниками економічної ефективності вирощування в дослідах лабораторії селекції та виробничому сортовипробуванні насаджень КДСІС УААН виділено для поширення у виробництві такі сорти: яблуні - Таврія, Аврора кримська, Передгірне, Кримське, Голден Делішес, Янтарне, Салют, груші - Марія, Ізюминка Криму, Якимовська, Ізумрудна.

На основі економічної оцінки імунних сортів яблуні до грибкових захворювань, як Прима, Гевін, Редфрі встановлена значна економія виробничих витрат при їх вирощуванні.

5. Серед плодових культур у сільськогосподарських підприємствах Криму за даними 1996-2000 рр. за економічною ефективністю виділяються груша і персик, перевищуючи за прибутком з 1 га яблуню в 2 і сливу в 3 рази.

Поглиблювати зональну спеціалізацію шляхом зосередження вирощування по зонах таких культур: Степ - яблуня, груша, слива, абрикос; Передгір'я - груша, яблуня, персик, черешня; Південнобережна - груша, персик.

6. Основними джерелами формування капітальних вкладень (інвестицій) на створення плодових і ягідних насаджень будуть: формування внутрішньогосподарських інвестицій та їх раціональне використання; формування амортизаційного фонду на основі щорічних амортизаційних відрахувань з балансової вартості плодових і ягідних насаджень і його використання за прямим призначенням; державна підтримка садівництва у формі виділення щорічних бюджетних асигнувань і введення пільгових банківських кредитів; збереження в ближчій перспективі передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України (29.06.1999 р. №1670) 1% збору коштів від реалізації алкогольних напоїв і пива на розвиток садівництва, виноградарства і хмільників; залучення іноземних інвестицій шляхом створення спільних підприємств з промислової переробки плодів і формування зон виробництва сировини.

7. Для умов Криму рекомендується така структура породного складу плодових і ягідних насаджень: у всіх категоріях господарств - зерняткові - 44,7%, кісточкові - 42,9%, горіхоплідні - 2,7%, ягідні - 9,7%; у сільськогосподарських підприємствах, розміщених в приміських зонах - зерняткові - 61,7%, кісточкові - 25,4 %, горіхоплідні - 5,8%, ягідні - 7,1%; в зонах великих плодопереробних підприємств - зерняткові - 49,6 %, кісточкові - 40,7 %, ягідні - 9,7 %.

8. Програмою розвитку садівництва в АР Крим валове виробництво плодів і ягід у всіх категоріях господарств передбачено у 2010 р. в обсязі 540,0 тис. т, в тому числі за напрямками використання: для споживання у свіжому виді - 330 тис., на промислову переробку 150,0 тис. т, на експорт - 60,0 тис. т.

У сучасних умовах ефективнішими є садівницькі формування, що формуються за типом агропромислових підприємств з такими основними параметрами: рівень спеціалізації галузі садівництва - 80%, площа плодоносних насаджень -600 га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Павлов В.Н., Полюхович Е.А. Воспроизводство многолетних насаждений - решающий фактор стабилизации садоводства Крыма // Экономика и управление. 1999. - № 4. - С.10-11, в т.ч. здобувача с.10 (основні тенденції відтворення плодоягідних насаджень).

Полюхович Е.А. Становление и развитие крестьянских садоводческих хозяйств в Крыму // Экономика и управление. - 2000. - № 12. - С.39-40.

Полюхович Е.А. Инвестиционные возможности воспроизводства многолетних насаждений в Крыму // Экономика и управление. - 2001. - № 3. - С.13-14.

Полюхович Е.А. Организационно-экономические факторы повышения эффективности использования плодовых насаждений // Экономические науки: сб. науч. тр. КГАУ. - Симферополь, 2000. - Вып.63. - С.217-221.

Павлов В.Н., Полюхович Е.А. Состояние и перспективы развития организаци-

онных форм хозяйствования в садоводстве Крыма // Экономические науки: сб. науч. тр. КГАУ. - Симферополь, 2002. - Вып.70. - С.143-147, в т.ч. здобувача с.143-145 (напрямки розвитку садівництва і формування ефективних структур товарного виробництва плодів і ягід).

Полюхович О.А. До проблеми відтворення багаторічних плодових насаджень у Криму // Садівництво: міжвід. тем. наук.зб. - Київ, 1999. - Вип.48. - С.206-209.

Полюхович Е.А. Современное состояние и перспективы развития крестьянских садоводческих ферм в Крыму // Садівництво: міжвід. тем. наук. зб. - Київ, 2000. - Вип. 51. - С. 274-278.

Полюхович Е.А. Садоводство Крыма: проблемы и перспективы // Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства / Матер. VI Междунар. конф. - Ялта, 1998. - С.258-261.

Павлов В.Н., Полюхович Е.А. Повышение эффективности садоводства в рыночных условиях // Матер. 7-й Междунар. науч.-практ. конф. - Симферополь, 1998. - С.641-643, в т.ч. здобувача с.642-643 (шляхи підвищення економічної ефективності продуктивного використання насаджень в сільськогосподарських підприємствах).

Полюхович Е.А. Основные проблемы развития садоводства Крыма // Украина в 2000 году: трансформация в рыночную экономику: сб. науч. тр. Всеукраинской межвузовской науч.-практ. конф. - Симферополь, 2000. - С.227-330.

АНОТАЦІЯ

Полюхович О.А. Економічна ефективність відтворення і продуктивного використання плодових і ягідних насаджень у сільськогосподарських підприємствах Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка підприємства і організація виробництва. - Інститут аграрної економіки, Київ, 2002.

Розкрито суть і особливості економічних процесів в ході відтворення та продуктивного використання плодових і ягідних насаджень. Узагальнено особливості методики визначення економічної ефективності капітальних вкладень у створення багаторічних насаджень в умовах формування ринкових відносин. Виявлено основні тенденції їх відтворення та формування породно-сортового складу садів і ягідників у сільськогосподарських підприємствах Криму. Дано економічну оцінку різних типів насаджень яблуні та помологічних сортів зерняткових культур у технологічних дослідах Кримської дослідної станції Інституту садівництва УААН. Обґрунтовано головні напрямки розвитку садівництва на перспективу, формування основних джерел капітальних вкладень (інвестицій) у створення (відтворення) багаторічних насаджень, визначено вплив організаційно-економічних і технологічних чинників на підвищення економічної ефективності цих процесів у регіоні.

Ключові слова: відтворення, продуктивне використання, економічна ефективність, інвестиції, породно-сортова структура, сорт, порода, типи насаджень яблуні.

АННОТАЦИЯ

Полюхович Е.А. Экономическая эффективность воспроизводства и продуктивного использования плодовых и ягодных насаждений в сельскохозяйственных предприятиях Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01. - экономика предприятия и организация производства. - Институт аграрной экономики, Киев, 2002.

В диссертации изложены результаты комплексного исследования теоретических аспектов воспроизводства плодово-ягодных насаждений и экономической эффективности их продуктивного использования в условиях формирования рыночной экономики. В результате системного и комплексного изучения раскрыты теоретические аспекты и особенности экономических процессов воспроизводства и эффективности продуктивного использования плодово-ягодных насаждений. Усовершенствована методика определения экономической эффективности создания (воспроизводства) плодовых и ягодных насаждений и продуктивного их использования. При определении коэффициента эффективности капитальных вложений и срока их окупаемости важно учитывать денежную оценку земли, а также денежный поток за годы продуктивного использования насаждений, в частности, амортизационных отчислений с их балансовой стоимости.

Проанализированы сложившиеся тенденции воспроизводства промышленных садов и формирование их породно-сортового состава. Вскрыты основные причины снижения темпов воспроизводства плодовых и ягодных насаждений в регионе. Наиболее существенной среди них является отсутствие капитальных вложений на создание (воспроизводство) плодово-ягодных насаждений.

Основными источниками капитальных вложений (инвестиции) на создание плодовых и ягодных насаждений обоснованы следующие: формирование внутрихозяйственных инвестиций и их рациональное использование; формирование амортизационного фонда на основе ежегодных амортизационных отчислений с балансовой стоимости плодовых и ягодных насаждений и его использование по назначению; государственная поддержка путем выделения ежегодных бюджетных ассигнований и введение льготных банковских кредитов; сохранение в ближайшей перспективе предусмотренного Постановлением Кабинета Министров Украины (26.06.1999 г., №1670) 1% сбора средств от реализации алкогольных напитков и пива на развитие садоводства, виноградарства и хмелеводства; получение иностранных инвестиций путем создания совместных предприятий по промышленной переработке плодов и формирование сырьевых зон.

На основании сравнительной экономической эффективности продуктивного использования насаждений основных плодовых культур обоснованы предложения по формированию зональной специализации садоводства в Крыму, а также предложения по совершенствованию породно-сортового состава садоводческих предприятий в зависимости от их производственной специализации.

Исследованиями установлено, что важной особенностью промышленного садоводства в условиях рыночной системы является ускорение оборота капитала, в частности, за счет сокращения сроков создания насаждений и их общей ротации. На основании комплексных экономических и технологических исследований насаждений яблони в стационарных опытах Крымской опытной станции Института садоводства УААН по основным показателям экономической оценки выделен шпалерно-карликовый сад, а также его безопорный вариант - “штамбовая пирамида”.

В результате проведения экономической оценки различных сортов яблони и груши в опытах и сортоиспытании выделены наиболее перспективные.

Программой развития садоводства АР Крым до 2010 г., в разработке, которой диссертант принимала участие, определены объемы производства плодов и ягод. Обоснованы основные направления развития отрасли.

Определено влияние основных организационно-экономических факторов на повышение эффективности воспроизводства и продуктивного использования плодово-ягодных насаждений. В современных условиях наиболее эффективными являются садоводческие формирования, развивающиеся по типу агропромышленных предприятий. Как перспективная форма хозяйствования в садоводстве определены также крестьянские (фермерские) хозяйства.

Совместно с научными сотрудниками и специалистами опытного хозяйства КОСИС УААН и крестьянского (фермерского) хозяйства “Нектарин” разработана и внедрена программно-целевая структура управления, отличающаяся своей самоорганизацией и эластичностью.

Для стабилизации функционирования промышленного садоводства, в частности, эффективного использования экспортного потенциала отрасли обосновано формирования пяти групп агропромышленной интеграции на базе Нижнегорского, Красногвардейского, Бахчисарайского, Симферопольского и Советского районов.

Предложения и рекомендации по совершенствованию породно-сортового состава и зонального размещения плодово-ягодных насаждений, а также формированию источников капитальных вложений (инвестиций) на создание (воспроизводство) плодово-ягодных насаждений применяются в практической работе специалистами отрасли и проектными учреждениями при разработке планов развития садоводства. Ассоциацией фермеров садоводов Крыма используются предложенные параметры сельского (фермерского) садоводческого хозяйства и методика-схема составления бизнес-плана на создание плодовых культур.