Гронова листовійка (lobesia botrana den. Et schiff) і чинники, що обмежують її чисельність у виноградних насадженнях передгірного Криму

Автореферат дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЛЄБЄДЄВ Сергій Миколайович

Дисертацією є рукопису

Робота виконана на кафедрі захисту рослин у Кримському державному аграрному університеті

Науковий керівник доктор сільськогосподарських наук, професор СЛАВГОРОДСЬКА - КУРПІЄВА Лідія Єпіфанівна завідувач кафедри захисту рослин Кримського державного аграрного університету

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Хоменко Іван Іванович, Мліївський інститут садівництва ім. Симиренка УААН, директор листовійка виноградний кормовий шкідник

Описані основні кліматичні показники під час проведення дослідження (1997-2000 роки), вказані кліматичні особливості кожного року, висвітлені природно-кліматичні умови місця проведення досліджень і методика роботи.

Динаміку чисельності листовійки спостерігали за допомогою феромонних пасток “Атракон” із клейовою поверхнею 17х12 см. При цьому використовували клей пестифікс і феромон КМ-ЕК, отримані з фірми побутової хімії міста Тарту (Естонія).На колекційній ділянці вивчали стійкість сортів винограду до гронової листовійки. Плодючість і співвідношення статей визначали шляхом збору метеликів у вечірні часи косінням ентомологічним сачком із наступним аналізом у лабораторних умовах. При оцінці методів сигналізації були використані феромонні та поживні (з бекмесом) пастки. Роль ентомофагів в обмеженні чисельності листовійки визначали шляхом збору і розрізання лялечок та гусениць, а також аналізу яєць. При випробуванні засобів захисту винограду від гронової листовійки застосовували сучасні інсектициди, гормональні препарати шляхом наземного обприскування і феромони методом елімінації. Повторність спроб була три-чотирикратною. Економічну ефективність визначали відповідно до методичних указівок кафедри економіки КДАУ. Математичний аналіз проводили за допомогою комп'ютерної техніки.

3. Гронова листовійка у виноградних насадженнях передгірного Криму

Встановлено, що в умовах передгірного Криму плодючість самок шкідника в середньому складає 79 яєць (табл. 1), превалюють самки у всіх трьох поколіннях (табл. 2).

Таблиця 1. Потенційна плодючість самок гронової листовійки в роки досліджень (передгірний Крим, Сімферопольський район, учгосп “Комунар”, 1999-2000 рр.)

Встановлено, що фітофаг розвивається в трьох генераціях, які приурочені до розвитку кормової рослини (рис. 3.1). В роки досліджень максимальна чисельність шкідника в першому поколінні спостерігається в період утворення суцвіть і відокремлення бутонів, другому - ріст ягід, третьому - дозрівання винограду й збирання врожаю.

Таблиця 2. Співвідношення статей гронової листовійки в роки досліджень (учгосп “Комунар”, 1999-2000 рр.)

Характерно, що порівняно висока чисельність шкідника спостерігалась на виноградниках із низьким штамбом у порівнянні з високоштамбовими. Це пояснюється сприятливим мікрокліматом для розвитку й розмноження фітофага (рис. 3.2). Високоштамбові насадження порівняно краще провітрюються і достатньо більше освітлені. Відзначено, що до 80% відкладених яєць на освітлених гронах гинуть від дії прямих сонячних променів.

Встановлено, що на чисельність листовійки впливає також сортовий склад насаджень (табл. 3). Достовірне зростання заселеності виноградників цим шкідником відмічено на сортах із щільним гроном і більш тонкою шкірочкою в ягід. Такими сортами виявилися Аліготе й Агадаї. Мінімальна чисельність імаго і личинок листовійки спостерігалась на сортах Молдова і Ркацителі.

Таблиця 3 чисельність гронової листовійки на окремих сортах винограду (агрофірма “крим”, 1996 - 1997 рр.)

Ці дані дозволяють своєчасно організувати контроль за динамікою чисельністі листовійки, що особливо важливо для передгірного Криму - зони з середнім рівнем заселеності виноградників шкідником, де ділянки з меншою щільністю чергуються з ділянками підвищеної щільності.

4. Агроценотичні принципи побудови системи захисту виноградних насаджень від гронової листовійки в умовах передгірного Криму

4.1 Принципи агроценотичного підходу при захисті виноградників від гронової листовійки

Результати досліджень ентомокомплексу виноградників Криму [Лившиц, Петрушова, 1954; Славгородская-Курпиева, 1977 та ін.] свідчать про те, що розв'язання проблеми захисту рослин від шкідників не може бути досягнуто тільки за допомогою хімічного або якогось іншого методу. Важливим є інтеграція прийомів управління чисельністю шкідників [Викторов, 1973; Славгородская-Курпиева, 1974; Дядечко, 1986; та ін.].

Вивчення біоценотичних підходів щодо захисту виноградних насаджень, особливо при сучасному рівні інтенсифікації галузі, дозволить зменшити обсяги застосування пестицидів і виробляти порівняно екологічно чисту продукцію.

4.2 Оцінка методів сигналізації термінів масової появи листовійки - основа застосування сучасних засобів захисту

Встановлено початок льоту і динаміка чисельності гронової листовійки, райони масової появи гусениць кожного покоління, що відіграє велику роль у захисті виноградників від фітофага.

Нами випробовані коритця з бекмесом (виноградний сік, що недобродив) і феромонні пастки з феромоном КМ-ЕК. Встановлено, що феромонні пастки набагато перевищують поживні пастки з “бекмесом”: вилов метеликів пастками з феромонами достовірно інтенсивніший. Радіус дії феромонних - більш 150 м, а поживних - 50-60 м. Встановлено, для сигналізації строків масової появи гронової листовійки доцільно застосовувати феромонні пастки з випарником феромона гронової листовійки.

4.3 Чинники, що обмежують чисельність гронової листовійки в умовах передгірного Криму

4.3.1 Ентомофаги і ентомопатогени. Встановлено, що роль ентомофагів у зниженні чисельності листовійки незначна навіть на ділянках, де хімічні засоби захисту не застосовувалися.

У зв'язку з цим, важливим є застосування сучасних інсектицидів з впровадженням у виробництво, нових формувань кущів, менш сприятливих для масового розмноження шкідника, застосування порівняно стійких сортів, сучасних засобів захисту рослин, більш ефективних і безпечних для навколишнього середовища.

4.3.2 Феромони. Для зниження чисельності листовійки доцільно використовувати біологічно активні речовини - статеві феромони. Були випробовані кілька препаративних форм феромонів на уловистість метеликів гронової листовійки. Кращу уловистість мала препаративна форма КМ-ЕК - відловлено в середньому на одну пастку 801 метелик, не поступалася їй щодо ефективності препаративна форма КМ-Е2 - 790 метеликів. Середня уловистість була у КМ-Д2 - 713 метеликів. Слабко відловлювала метеликів КМ-М2 - 396 метеликів. Найменшу уловистість показала форма КМ-Т5 - 171 метелик. З випробуваних 5 препаративних форм найбільш уловистими виявилися КМ-ЕК і КМ-Е2.

Застосування феромонів у захисті виноградників від гронової листовійки методом елімінації самців забезпечує високу біологічну ефективність. При застосуванні цього прийому протягом кількох років на певній території чисельність шкідника з кожним роком зменшується (табл. 4), зокрема, у першому поколінні у 8,78 разів, у другому - в 5,73 і в третьому - 7,06 разів.

Ефективність методу елімінації оцінена як за кількістю виловлених самців (рис. 4.1), так і за пошкодженням грон гусеницями (табл. 5). Встановлено, що пошкодження грон винограду достовірно нижче на 7,8% порівняно з еталоном.

Таблиця 4. Кількість виловлених метеликів гронової листовійки феромонними пастками на ділянці з застосуванням методу елімінації в роки досліджень (учгосп “Комунар”, 1998-2000 рр.)

Таблиця 5. Пошкодження винограду гусеницями гронової листовійки (сорт Аліготе, учгосп “Комунар”, в середньому за 1998-2000 рр.)

Таким чином, екологічно чистий метод елімінації забезпечує не тільки надійний захист винограду від листовійки, але й економію засобів на проведення захисних заходів і ПММ, крім того виключає контакт людей з отруйними речовинами та накопичення останніх у харчових продуктах і навколишньому середовищі.

4.3.3 Мікробіопрепарати. У 1995-1996 роках нами випробовані удосконалені мікробіопрепарати - ЛД-100У, ДБ-100У, Г-90У і БТБ-60У. Їх застосовували в період активного живлення гусениць (I-III віків). Найбільш високу біологічну ефективність показали ЛД-100У і ДБ-100У. Загибель гусениць листовійки при цьому склала 99,1% і 98,7% відповідно, а при застосуванні Г-90У і БТБ-60У - 97,6% і 96,3% відповідно.

Використання цього методу є особливо важливим проти третього покоління листовійки, тому що в сучасній системі захисту виноградників ще залишається інтенсивне застосування хімічних препаратів.

4.3.4 Гормональні препарати. Нами в системі захисту виноградників від гронової листовійки випробовані гормональні препарати інсегар 25% з.п. і матч 5% к.е., які застосовували проти першого покоління. Інсегар ми використовували в період масового льоту метеликів листовійки першого покоління, яке зимує. Він знищував шкідника в яйці. Матчем оприскували виноградники пізніше - на початку відродження гусениць із яєць (рис. 4.2).

Результати випробування гормональних препаратів показали достовірну ефективність інсегару (табл. 6).

4.3.5 Хімічний захист. У виноградарстві одним із основних прийомів є застосування хімічних засобів захисту рослин, біологічна ефективність яких складає до 90%. Але часто цього недостатньо, так як пошкодженість грон головним чином гусеницями третього покоління залишається ще досить високою. Це у свою чергу, сприяє появі і непрямої шкоди - ураженню винограду сірою гниллю. Крім того, виникає резистентність у шкідників до піретроїдів, які є основними препаратами в захисті сучасних виноградних насаджень. Щорічне використання піретроїдів часто сприяє масовому розмноженню кліщів-фітофагів, загибелі бджіл та ентомофагів.

Таблиця 6 Ефективність гормональних препаратів в захисті виноградників від гронової листовійки (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998 і 2000 рр.)

5. Економічне обґрунтування застосування засобів захисту в боротьбі з гроновою листовійкою

Встановлена висока біологічна і економічна ефективність застосування феромонів (КМ-ЕК) та інсегару (25% з.п., 0,6 кг/га) в захисті виноградника від гронової листовійки.

Так, при застосуванні методу елімінації (табл. 7) прибуток у середньому за три роки був на 811,2 грн. вищий за контрольний варіант і на 138,46 грн. перевищував цей показник в еталоні.

Таблиця 7. Економічна ефективність застосування феромонів в захисті виноградника від гронової листовійки (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998-2000 рр.)

Рівень рентабельності склав 121,1% в дослідженні, 99,8% в еталоні і 37,1% у контролі, тобто в дослідженні на 21,3% вищий за еталон і на 84,0% вищий за контроль.

При відсутності феромонів економічно вигідним є застосування однократного оприскування інсегаром замість традиційних трьох оприскувань інсектицидами (табл. 8).

За ефективністю застосування інсегару значно перевищує контроль і еталон. Прибуток при цьому в середньому за два роки складав 1570 грн., що на 1114 грн. вище за контрольний варіант і на 272 грн. - за еталон. Рівень рентабельності склав 128,57 % у дослідженні, 102,63 % в еталоні і 40,31 у контролі.

Таблиця 8. Економічна ефективність застосування інсегару (учгосп “Комунар”, в середньому за 1998 і 2000 рр.)

ВИСНОВКИ

2. Встановлено, що чисельність гронової листовійки залежить від типу виноградних насаджень. Шкідник заселяє головним чином безштамбові виноградники, в порівнянні з високоштамбовими.

3. Порівняно стійкими сортами до листовійки є Ркацителі і Молдова, що відрізняються більш пухким гроном і жорсткою шкірочкою. Висока пошкодженість гроновою листовійкою відзначена на сортах Аліготе, Агадаї і Рислінг, яка складала 18-38%.

4. Основою для ефективного застосування засобів захисту з гроновою листовійкою є сигналізація строків масової появи шкідника за допомогою феромонних пасток із феромоном КМ-ЕК, розміщених по 1 пастці на 3-5 га.

5. Серед чинників, які регулюють чисельність гронової листовійки, ентомофаги істотної ролі не відіграють, навіть на ділянках без інсектицидного навантаження.

6. Достовірне зменшення чисельності гронової листовійки спостерігається при застосуванні удосконалених мікробіопрепаратів ЛД-100У, ДБ-100У, Г-90У і БТБ-60У. Ступінь сприйнятливості до мікробіопрепаратів залежить від активності живлення гусениць. Найбільш сприйнятливі до них є гусениці молодших віків (I-III). Мікробіопрепарати доцільно застосовувати проти третього покління листовійки, коли використання хімічних препаратів не можливе у зв'язку із термінами очікування.

7. Зниження чисельності листовійки до господарсько невідчутного рівня досягається дво-трикратним оприскуванням золоном 35% к.е., 2 л/га проти першого і другого поколіннь. Проте його застосування проти третього покоління недоцільно, тому що не витримується термін очікування, що може сприяти накопиченню мікрозалишків препаратів у ягодах і навіть у вині.

8. Застосування феромонів у системі захисту виноградників від гронової листовійки методом елімінації самців знижує чисельність шкідника до господарсько невідчутного рівня протягом усього періоду розвитку листовійки. При цьому спостерігається зниження її чисельності та шкідливості у наступні роки.

9. Для зниження чисельності шкідника до господарсько невідчутного рівня доцільно проводити однократне обприскування виноградних насаджень інсегаром 25% з.п., 0,6 кг/га, застосовуючи його в період масового льоту метеликів першого покоління (що зимує), коли спостерігається масове відкладання яєць самками шкідника.

10. Використання мікробіопрепаратів, феромонів і оптимальна обробка виноградників інсегаром 25% з.п., 0,6 кг/га, особливо цінно на виноградниках, розміщених у зонах відпочинку, заповідників, парків і відкритого карсту.

11. Рентабельність застосування феромонів проти гронової листовійки складає 121,1%, інсегару, 25% з.п., 0,6 кг/га - 128,57%.

Рекомендації виробництву

1. Для захисту виноградних насаджень у зонах заповідників і відпочинку доцільно застосовувати гормональний препарат інсегар 25% з.п., 0,6 кг/га у період масового льоту метеликів гронової листовійки першого покоління, або матч 5% к.е., 1л/га на початку відрождения гусениць із яєць першого і другого поколінь.

2. Метою управління чисельністю гронової листовійки доцільно використовувати феромон (КМ-ЕК), 90-180 мг/га, методом елімінації самців, а для сигналізації появи шкідника застосовувати його із розрахунку 1 пастка на 3-5 га.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лебедев С.Н. К биологии развития гроздевой листовертки в условиях предгорного Крыма/ Науч. труды КГАУ. Вып.58. Ч.1. - Симферополь: Корпорация “Борис”, 1999. - С. 116-120.

2. Лебедев С.Н. Гроздевая листовертка и современные средства борьбы с ней / Науч. труды КГАУ. Вып. 60. - Симферополь: Корпорация “Борис”, 1999. - С. 180-184.

3. Славгородська-Курпієва Л.Є., Лєбєдєв С.М. Шкідники виноградних насаджень та агроценотичні чинники, що обмежують їх кількість в умовах передгірного Криму// Захист рослин. - 1999. - №3. - С.21-22. (Особистий внесок здобувача 50%. Проведення обліків, узагальнення даних і формулювання висновків).

4. Лебедев С.Н. Некоторые биологические особенности гроздевой листовертки в условиях восточного предгорья Крыма/ Науч. труды КГАУ. Вып.66. - Симферополь: “Крым-Фарм-Трейдинг”, 2000. - С. 324-328.

5. Славгородская-Курпиева Л.Е., Лебедев С.Н. Применение феромонов методом элиминации самцов гроздевой листовертки в производственных условиях предгорного Крыма// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасний стан і перспективи захисту плодово-ягідних культур і винограду від шкідливих організмів”. - Харків: ХДАУ, 2000. - С. 35-39.

АННОТАЦІЯ

Лєбєдєв С.М. Гронова листовійка (Lobesia botrana Den. et Schiff) і чинники, що обмежують її чисельність в умовах передгірного Криму. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за фахом 03.00.09 - ентомологія, Національний аграрний університет, Київ, 2001.

Вперше в умовах Криму вивчені біологічні особливості гронової листовійки (плодючість, співвідношення статей та ін.), закономірності динаміки чисельності листовійки у виноградних насадженнях різноманітного типу. Дана оцінка чинникам, що регулюють чисельність шкідника до господарсько невідчутного рівня. Вперше запропоновано безпестицидний захист виноградних насаджень від гронової листовійки, а також рекомендовано захист виноградників із застосуванням гормональних препаратів.

Встановили, що у розвитку листовійки і винограду спостерігається певна синхронність. Співвідношення статей у листовійки в усіх поколіннях 1:1,1-1,25 (превалюють самки). Середня плодючість склала 80 яєць. Сигналізацію термінів появи гронової листовійки доцільно здійснювати за допомогою феромонних пасток. Порівняно низька чисельність листовійки спостерігається на високоштамбових виноградниках. Мінімальна чисельність шкідника відзначена на сортах Молдова й Ркацителі, максимальна - на сортах Аліготе й Агадаї.

Визначили, що гронова листовійка - слабко регульований ентомофагами вид. У боротьбі з нею необхідні були активні заходи боротьби, безпечні для навколишнього середовища. Такими є феромони, застосовані методом елімінації самців, а при їх відсутності доцільно застосовувати гормональні препарати.

Запропонований безпестицидний захист виноградників від гронової листовійки забезпечує прибавку урожаю 1,7 разів, прибуток при цьому складає 1146,48 грн., рівень рентабельності - 121,1%, крім того вона виключає забруднення навколишнього середовища і контакт людей з отруйними речовинами, витрати на ПММ, засоби захисту, негативний вплив знарядь на ґрунт.

Ключові слова: гронова листовійка, феромон, метод елімінації, інсектицид, гормональні препарати, ентомофаги, мікробіопрепарати.

АННОТАЦИЯ

Лебедев С.Н. Гроздевая листовертка (Lobesia botrana Den. et Schiff) и факторы, ограничивающие ее численность в условиях предгорного Крыма. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология, Национальный аграрный университет, Киев, 2001.

Впервые в условиях Крыма изучены биологические особенности гроздевой листовертки (плодовитость, соотношение полов и др.), закономерности динамики численности листовертки в виноградных насаждениях различного типа. Дана оценка факторам, регулирующим численность вредителя до хозяйственно неощутимого уровня. Впервые предложена беспестицидная защита виноградных насаждений от гроздевой листовертки с применением феромонов методом элиминации и микробиопрепаратов. Рекомендована также защита виноградников от гроздевой листовертки гормональными препаратами, такими как: инсегар и матч.

Результаты исследований апробированы в производственных условиях на 45 га, внедрены на 300 га и приняты к внедрению Республиканской СТАЗР на всей площади плодоносящих виноградных насаждений Крымского полуострова - 31294 га.

Установили, что соотношение полов у листовертки во всех поколениях составляет 1:1,1-1,25 (превалируют самки). Средняя плодовитость в первом поколении от 71 до 80 яиц, во втором поколении - 83-85 яиц, в третьем - 73-88 яиц в 1999 году и 75-91, 72-81 и 67-77 в 2000 году соответственно. В среднем плодовитость составила 80 яиц. Сигнализацию сроков появления гроздевой листовертки целесообразно осуществлять с помощью феромонных ловушек с испарителем феромона КМ-ЕК и клеевой поверхностью 1712, укрепляя их ко второй проволоке в центре куста в начале распускания почек (из расчета одна ловушка на 3-5 га). Сравнительно низкая численность листовертки выявлена на высокоштамбовых виноградниках, хорошо проветриваемых и освещенных, что сказывается на развитии вредителя. Минимальная численность вредителя отмечена на сортах Молдова и Ркацители, максимальная - на сортах Алиготе и Агадаи. В развитии листовертки и винограда наблюдается определенная синхронность: максимальная численность вредителя в первом поколении приходится на период образования соцветий и обособления бутонов, второго - на период формирования и роста ягод, и третьего - созревание винограда и уборка урожая.

Установили, что роль энтомофагов в снижении численности листовертки незначительна даже на участках, где химические средства защиты не применялись. В борьбе с ней необходимы более активные и безопасные для окружающей среды меры борьбы. Такими являются феромоны, применяемые методом элиминации самцов из расчета от 10 до 30 феромонных ловушек на 1 гектар. При их отсутствии целесообразно использовать гормональные препараты как малотоксичные соединения (инсегар, применяя в период массовой откладки яиц листовертки, и матч, применяя его в начале отрождения гусениц из яиц).

Предлагаемая беспестицидная защита виноградников от гроздевой листовертки обеспечивает прибавку урожая в 1,7 раза, прибыль при этом составляет 1146,48 гривен, уровень рентабельности 121,1%, кроме того она исключает загрязнение окружающей среды и контакта людей с ядовитыми веществами, затраты на ГСМ, средства защиты, отрицательного воздействия орудий на почву. Прибыль при применении инсегара в среднем за два года составила 1570,21 гривен, уровень рентабельности - 128,57%.

Использование феромонов, микробиопрепаратов и гормональных препаратов особенно ценно для виноградных насаждений Крыма, расположенных в зонах отдыха, заповедников, парков и открытого карста.

Ключевые слова: гроздевая листовертка, феромон, метод элиминации, инсектициды, гормональные препараты, энтомофаги, микробиопрепараты.

ABSTRACT

Lebedev S.N. Fflesh fruitworm (Lobesia botrana Den. et Schiff) and the factors that limit its number in conditions of the foothill zone of the Crimea. - Manuscript.

Thesis for a candidates degree in agricultural science by specialty 03.00.09 - entomology, National agrarian university, Kiev , 2001.

For the first time the definite regularity of the dynamics of Lobesia botrana Den. et Schiff's number in vineyard plants of various type are studied. The biological peculiarities in conditions of the Crimea are studied, for the first time the non-pesticide plant protection of vinegroves from Lobesia botrana is offered and adopted for use on the whole territory of the Crimea, also the protection of vinegroves from Lobesia botrana with the help of hormone agents is suggested.

It is stated, that sex ratio for all generations of Lobesia botrana is 1:1,1-1,25 (the females prevail). Average reproductivity is 80 eggs. The period of appearing of flesh fruit worm is best to define with the help of pheromon traps. The minimal number of Lobesia botrana is observed in the vinegroves of the high shtamb, that are good lighted and have good air availability. In development of both Lobesia botrana and grapes definite synchronization is being observed: the maximum pest number in the first generation is observed in period of outgrowing of flower heads and flower buds'parting, in the second generation - in period of grape formation, and in the third - in period of maturing and harvesting.

It is stated that Lobesia botrana is weekly regulated by entomophages. The active measures were necessary in struggle against it that had to be secure for the environment. The pheromones are of such type, and when they are absent it is god to use hormonal agents as those that are little toxic.

The non-pesticide protection of vinegroves from flesh fruitworm that is offered provides yield gain in 1,7 times, profit will reach 1146,48 grivnya, rate of return is 121,1%, moreover, this protection excludes the environmental damage and contact with toxic agents for people, expenses for oils and measures of protection, negative affect on soils from the use of machines and mechanisms.

Key-words: Lobesia botrana, pheromones, insecticides, hormonal agents, entomophages, мicrobiopreparations.

Размещено на Allbest.ru