Формування стада Української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Сільське господарство України функціонує в нових ринкових умовах вже десять років. Цей період характеризується глибокою затяжною кризою економіки держави. Негативні тенденції у розвитку всіх галузей АПК продовжуються і посилюються, вони спричиняють не лише деградацію агропромислового потенціалу, а й подальше падіння рівня продовольчої безпеки і можливу втрату продовольчої незалежності. Непослідовність і некомплексність проведення ринкових реформ, допущені помилкові рішення і дії щодо соціально-економічних перетворень загалом і на селі зокрема призвели до того, що обсяг виробництва сільськогосподарської продукції за вказаний період скоротився більше ніж удвічі, у тому числі продукції тваринництва - на 55,2%, значної руйнації зазнала матеріально-технічна база, фінансовий стан сільськогосподарських підприємств виявився надзвичайно критичним, доходи міського і сільського населення зменшились у середньому більш ніж у 4 рази. Наприкінці 90-х років рівень споживання м'яса, молочних продуктів, яєць, риби, плодів, ягід та винограду став критично небезпечний, тобто був у половинному обсязі від науково обґрунтованих норм. У 1998 році понад 58% населення мали доход на душу нижче за середній, а більше чверті - нижче межі малозабезпеченості. Відповідно третина населення знаходилась нижче межі продовольчої безпеки, а чверть - недоїдала.

Мета цієї роботи: теоретично обґрунтувати заходи щодо формування стада Української чорно-рябої молочної породи ВРХ. А також встановити основні параметри господарства по утриманню дійних корів Української чорно-рябої молочної породи та оптимізувати їх для зведення до мінімуму впливу на навколишнє природне середовище і отримання максимальної рентабельності від стада.



1. Огляд літератури

1.1 Значення великої рогатої худоби та її біологічні особливості

Скотарство є провідною галуззю тваринництва. Частка його товарної продукції в загальній вартості продукції тваринництва становить понад 63%. Від великої рогатої худоби одержують цінні й незамінні продукти харчування - молоко та яловичину.

Молоко містить усі необхідні поживні речовини і в найсприятливішому співвідношенні. З нього виготовляють різні продукти харчування - вершкове масло, сири, кисле молоко, ряжанку, кефір тощо. Яловичина і телятина відзначаються високими смаковими якостями і користуються підвищеним попитом у населення. В раціоні людини на ці продукти повинно припадати 50% загальної потреби в тваринному білку. За рахунок молочного скотарства у нашій країні виробляють 99% молока і 64% м'яса.

Від скотарства одержують цінну шкіряну сировину, а також побічні продукти забою (кров, кишки, кістки, роги, волос та ін.).

Велику рогату худобу використовують і як тяглову силу. Крім того, вона дає цінне органічне добриво, яке має важливе значення для підвищення родючості ґрунтів. Від однієї корови за рік можна одержати 10 - 12 т гною.

Внаслідок біологічних особливостей велика рогата худоба здатна споживати і добре засвоювати дешеві рослинні корми, що містять багато клітковини. Наявність у неї чотирикамерного шлунка дає можливість їй перетравлювати клітковину на 55 - 65%, тоді як у свиней і коней цей показник становить 18 - 30%.

Мікрофлора в рубці великої рогатої худоби дає їй змогу використовувати азотисті сполуки небілкової природи. До 25% протешу в раціонах худоби можна замінювати синтетичними азотистими сполуками, такими як сечовина, амонійні солі та ін. Бактерії рубця використовують азот зазначених сполук на побудову свого тіла і при відмиранні вони перетравлюються, а їхні білки використовуються організмом тварин.

На одиницю корму корови виробляють більше продукції для людини, ніж інші сільськогосподарські тварини. Молочна худоба перетворює рослинний протеїн у тваринний на 22 - ЗО%, тоді як кури - на 20 - 26, бройлери - 17-26, свині - 12 - 15, м'ясна худоба - на 4 - 8%. Енергію корму в енергію продуктів харчування молочна худоба перетворює на 25% і займає друге місце після курей яєчного напряму продуктивності (26%), а у бройлерів цей показник становить 23%, індиків - 22, свиней - 14 м'ясної худоби - 4%.

Велика рогата худоба відрізняється витривалістю і пристосованістю до різних кліматичних умов, що дає можливість розводити її майже на всіх континентах світу. Вона добре переносить як високу, так і низьку температуру. За рівнем продуктивності велика рогата худоба значно переважає інших сільськогосподарських тварин.

У передових господарствах середньорічні надої від корови становлять 5000 - 7000 кг молока, а рекордистки здатні давати його 25000 - 27000 кг і більше за лактацію.

В умовах інтенсивного вирощування і відгодівлі середньодобові прирости молодняку становлять 1200-1500 г. і більше. На виробництво 1 кг молока високопродуктивні корови витрачають 0,7 - 0,9 к. од.

Влітку велика рогата худоба значною мірою може забезпечувати потребу організму в поживних речовинах за рахунок зеленого корму, а взимку основою її раціонів є грубі та соковиті корми. Пасовищний корм - найдешевший і сприятливо впливає на здоров'я та продуктивність тварин. За літній період господарства одержують 50% і більше загальної кількості молока.

У великої рогатої худоби порівняно тривалий період життя (35 - 40 років), тому її використовують довше, ніж інші види сільськогосподарських тварин

1.2 Характеристика Української чорно-рябої молочної породи

Створена схрещуванням чорно-рябої худоби вітчизняної селекції з голштинською. Як порода затверджена наказом Мінсільгосппроду України від 26 квітня 1996.р. №127 «Про виведення української чорно-рябої молочної породи великої рогатої худоби». Організації-оригінатори: Інститут-розведення і генетики тварин УААН, Інститут тваринництва УААН, Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону УААН, Інститут сільського господарства Полісся УААН, Вінницьке НВО «Еліта». Автори породи: М.Я. Єфіменко, В.М. Макаров, М.С. Пелехатий, П.І. Хмара, М.В. Зубець, В.П. Буркат, В.Ю. Недава, В.І. Антоненко, С.С. Коваль, Ю.М. Карасик, Р.І. Баранчук, 3.Ф. Давиденко, Я.Н. Данилків, Б.Є. Подоба, Л.А. Дунець, Ю.П. Стрикало, М.Л. Бащенко, Ф.Ф. Ейснер, П.Ф. Волоха, І.Є. Пухліков, В.Г. Шустик, О.П. Циба.

Тварин чорно-рябої молочної породи розводять у всіх областях України. Загальний масив породи становить 2565 тис. голів, у т. ч. 1800 тис. корів і 960 бугаїв-плідників. Жива маса дорослих корів - 600-650 кг, бугаїв - 850 - 1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 місяців 290-300 кг, у 18 - 400-420 кг, бугайці - відповідно 380-400 і 500-520 кг, маючи при цьому задовільні м'ясні якості. Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000-8000 кг молока жирністю 3,6-3,8%. Корови-рекордистки: Регата 7216 (3-13755-3,30), Крапка 108 (2-12227-4,08-499), Билина 1021 (2-10669-3,50), Рубрика 3425 (4-10543-4,29). Від корови Песизи 1514 за 11 лактацій одержано 80935 кг молока, Мензурки 229 КЧП-І54І за 10 лактацій - 75954 кг з вмістом жиру 3,64%, або 2765 кг молочного жиру.

Як показали результати численних досліджень, бугайці нової породи в оптимальних умовах вирощування за інтенсивністю приросту живої маси, виходом туші переважають ровесників вихідної материнської породи. Добові прирости до 18-місячного віку становлять 900-1000 і більше грамів. Витрати корму на 1 кг молока в базових племінних господарствах становлять 0,9-1,1 кг к. од., на 1 кг приросту живої маси молодняку - 6,5-7,2 к. од. Екстер'єрні особливості.

Тип будови тіла тварин чорно-рябої породи здебільшого молочний. Вони істотно переважають ровесниць вихідної материнської породи як за живою масою, так і за промірами. У них більша висота в холці, коса довжина тулуба, глибина й обхват грудей, дещо «підсушений», міцний кістяк. Порода в цілому та її формування достатньо консолідовані за типом, рівнем продуктивності, технологічністю вимені. Ці ознаки успадковуються при розведенні тварин «в собі».

Відтворювальна здатність. За цим показником тварини чорно-рябої молочної породи не поступаються вихідним породам. Вік першого отелення корів коливається від 803 до 870 днів. Сервіс-період становить 85-100 днів. Його коливання зумовлені факторами навколишнього середовища, технологічними умовами утримання та годівлі.

Бугаї-плідники породи за об'ємом еякуляту, концентрацією сперми, активністю і запліднюючою здатністю не відрізняються від аналогів вихідних порід. Генеалогічна структура породи включає три внутріпородні типи (центрально-східний, західний, поліський), три заводські типи (київський, подільський, харківський), шість ліній: Монтфреча 91779 КЧП-540, Суддина 1688624 КЧП-749, Астронавта 1696984 КЧП-735, Ельбруса 897 КГФ-10, Борда 33811246, Алема 5113607 і 55 високопродуктивних родин.

Найбільш високопродуктивні та типові для породи стада створені в племзаводах «Плосківський», «Бортничі», «Терезине», «Дзвінкове», «Чайка», «Олександрівка» Київської, «Велика Бурімка», «Маяк», «Україна» Черкаської, «Пасічна» Хмельницької, «Зоря» Рівненської, «Україна», «Кутузівка» Харківської, «Радехівський», «Оброшине» Львівської областей, дослідних господарствах Вінницького НВО «Еліта» та Інституту сільського господарства Полісся УААН. Особливості генетичної структури за групами крові. Новій породі притаманна висока частота антигенів А, С, Е, F, L, Н' (більше 50%), низька (менше 10%) частота факторів R1 M, U', Н».

За антигенами А, С, X1, U' порода схожа з голштинською, за факторами Е, Х2, V, L наближається до голландської породи. Оригінальними для неї є такі фактори, як R2 (частота його 44% проти 14,2 у голштинів, і - 12,2% у голландської породи), W (нижче, ніж у голштинської і голландської порід). Найбільш специфічними є фактори U і Н». Резистентність.

За даними дослідників, чорно-ряба молочна порода за резистентністю її тварин не поступається вихідним та іншим породам відповідного ареалу. Перспективи розведення породи - використання тварин чорно-рябої породи, її структурних формувань в усіх зонах України, де створені нормальні умови годівлі й утримання для прояву їх генетичного потенціалу. Переважно рекомендуються зони Лісостепу і Полісся. [9]

1.3 Виведення Української чорно-рябої молочної породи ВРХ

За останні 35-40 років процес породоутворення розвивався найбільш інтенсивно і в широких масштабах. З одного боку, це пов'язано з розробкою нових, інтенсивних технологій, до яких традиційні породи виявились непридатними, з іншого - з розробкою методу штучного осіменіння тварин та можливістю тривалого зберігання сперми плідників. Якщо 1955-1975 pp. відбувався процес заміни однієї породи іншою, то в наступному двадцятиріччі домінувало створення нових порід шляхом відтворного схрещування так званих комбінованих з бугаями спеціалізованих порід світової селекції. Саме таким шляхом була створена нова порода чорно-рябої молочної худоби.

Фактично до кінця 70-х років повністю завершилось поглинальне схрещування білоголової української породи, а також значною мірою симентальської, з бугаями чорно-рябої породи переважно голландської селекції. Цей процес супроводжувався деяким підвищенням молочності, вмісту жиру в молоці та покращанням технологічності вим'я у помісей. Проте істотних змін щодо основних селекційних ознак не відбулось.

Наприкінці 70-х років було висунуто концепцію й розроблено програму створення молочного типу чорно-рябої худоби. При цьому поліпшуючою визначено голштинську породу, яка вигідно відрізнялась від чорно-рябої високими надоями, великими розмірами, молочним типом будови тіла, добре розвиненим, «машинним» вим'ям, міцним кістяком. Передбачалось створити проміжним між вихідними породами тип худоби, що синтезує високий надій, технологічність голштинської, жирномолочність та задовільні м'ясні якості голландизованої чорно-рябої худоби. Внаслідок схрещування вітчизняної чорно-рябої білоголової української, симентальської порід з голштинськими бугаями сформовано три внутріпородні типи нової породи, які відрізняються материнською основою, часткою спадковості поліпшуючої породи і залежно від цього - різним проявом селекційних ознак: центрально-східний, західний та поліський.

Найбільш крупний і високопродуктивний масив становить центрально-східний внутріпородний тип, створений на основі симентальської та голландської худоби з використанням, насамперед, чистопородних бугаїв-плідників голштинської породи. Частка спадковості поліпшуючої породи в цьому типі знаходиться в межах 5/8-7/8. Тваринам цього типу притаманна міцна, щільна конституція, гармонійність будови тіла, чорно-ряба масть з перевагою чорних або білих плям. Вим'я ванноподібної чи чашоподібної форми, з великим запасом, щільно прикріплене і пропорційно розвинене. Голова чітко окреслена, продовгувата, часто з білою проточиною. Шия довга, з тонкою складчастою шкірою. Лопатки косо і щільно прилягають до тулуба, холка гостра, спина рівна і пряма, іноді з випинаючими остистими відростками, що не є вадою, поперек широкий і рівний, зад широкий, довгий, з незначним нахилом від маклоків до сідничних горбів, добре омускулений. Кінцівки міцні, скакальні суглоби добре розвинені. Характерним є добре розвинена середня частина тулуба виражений молочний трикутник. Ребра широко і косо поставлені, груди глибокі, середньої ширини.

Молочна продуктивність у кращих племінних стадах становить 6000-8000 кг молока жирністю 3,6-3,8%. У породі є чимало тварин з надоєм 10000 кг молока. Жива маса дорослих корів - 600-650 кг, бугаїв - 850-1100 кг. Телиці при добрій годівлі досягають живої маси у 12 міс. 290-300 кг, у 18 - 400-420, бугайці - відповідно 380-400 і 500-520 кг, мають при цьому задовільні м'ясні якості.

Центрально-східний тип за чисельністю становить 65-70% поголів'я породи. Дещо дрібніша чорно-ряба худоба західного регіону, в основі якої - представники європейської селекції: голландська, німецька, дещо в обмеженій кровності голштинська худоба. За будовою тіла тварини західного внутріпородного типу наближаються до центрально-східного, поступаючись йому за продуктивністю на 10-15%.

На Поліссі сформовано тип худоби, який є похідним від білоголової української, голландської порід. У неї частка спадковості голштинів невелика, тому їй притаманний некрупний, в основному комбінований тип тілобудови. У складі породи та її внутріпородних типів представляються до апробації структурні формування: київський, харківський і подільський заводські типи, лінії бугаїв Монтфреча 91779 КЧП-540, Суддина 1696624 КЧП-749, Астронавта. 1696981 КЧП-735, Ельбруса 897 КГФ-10, Борда 33811246, Алема 5113607.

У нових лініях є достатня кількість продовжувачів для широкого розповсюдження. Так, в лінії Астронавта 56 оцінених бугаїв, в т.ч. 22 поліпшувачі, Монтфреча - 57 і 29, Суддина - ЗО і 17, Ельбруса - 43 і 13.

Загальна кількість лінійних оцінюваних бугаїв - 286. В племінних стадах виведено десятки високопродуктивних родин та окремих тварин. Загальний масив чорно-рябої молочної породи становить 2565 тис. голів, в т.ч. 1800 тис. корів і 950 бугаїв-плідників, за чисельністю порода вийшла на І місце в Україні. У 24 базових племінних господарствах на 1.01.1994 р. було 40750 маток, в т.ч. 16305 корів.

Українська чорно-ряба порода та її структурні формування створена у господарствах Київської, Вінницької, Черкаської, Полтавської, Харківської, Хмельницької, Львівської, Рівненської, Житомирської, Волинської, Чернівецької областей. Яка перспектива подальшої селекції чорно-рябої худоби в Україні? Без сумніву, перевага буде за спеціалізованим молочним типом, в який трансформуються вказані внутріпородні типи внаслідок використання плідників голштинської породи. Проте це перспектива.

Форсувати даний процес, як показують результати досліджень абсолютної більшості науковців, недоцільно. Створення окремих стад і навіть масивів чистопородної голштинської худоби можливе в тих умовах годівлі й утримання, які гарантують вже сьогодні або в найближчі 3-5 років одержання надоїв молока від корови 5-6 тис. кг і більше.

Завдання науковців - визначити ці господарства і зони. В умовах сьогодення основою селекції чорно-рябої худоби повинна бути не кровність за голштинською породою, що не є само метою, а, за тезою відомого вченого-селекціонера Ф.Ф. Ейснера, добір на підставі оцінки за власною продуктивністю, типом та якістю потомків тих тварин, які у конкретних умовах оплачують корми найбільшим виходом продукції за тривалого збереження високої плодючості й здоров'я.



2. Проектно-селекційна частина

2.1 Оцінка тварин модельного стада

Однією з найважливіших характеристик варіюючи ознак є їх середня величина в популяції, котра досліджується. Перш ніж приступити до аналізу отриманих даних необхідно вирахувати їх середню величину.

Матеріали по коровах модельного стада

№ п.п.	Кличка	1 лактація	Вища лактація	Прод. матері
		Надій	жир	МЖ	Надій, кг	жир	МЖ	надій	Жир %
		Кг	%	кг		%	кг	кг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Майка 8339	6464	3,66	237	6464	3,66	237	7726	4,38
2	Верба 8522	5809	3,66	237	6566	4,02	264	4715	5,04
3	Рябіна 98	5624	3,95	222	6229	3,88	242	7372	3,76
4	Крошка 115	3026	4,27	129	3026	4,27	129	7729	4,97
5	Хільті 449	5356	3,58	192	6022	3,67	221	7711	4,97
6	Анка 996	4989	3,77	188	7312	370	274	9011	4,13
7	Харите 1080	5688	3,19	222	5688	3,19	222	9505	4,76
8	Черьомуха 1433	5526	3,72	206	6820	4,11	282	7833	5,11
9	Чайка 839	5586	3,94	220	5586	3,94	220	6048	4,49
10	Думка 2390	5424	4,25	231	5424	4,25	231	8284	3,76
11	Даріна 2836	3636	3,72	123	6329	3,79	240	7324	4,01
12	Жмурка 3021	7508	3,41	256	7508	3,41	256	7971	4,22
13	Пьостра 3413	4382	3,79	166	6581	3,72	245	6123	2,91
14	Цесарка 3413	6345	3,2	203	6799	3,65	248	8570	4,12
15	Пеструха 4183	6399	3,93	251	6399	3,93	251	5101	4,53
16	Пальма 4300	6381	3,64	232	6381	3,64	232	6799	4,39
17	Слава 159	8072	5,25	423	8103	4,53	367	8692	4,57
18	Чубатка 4720	4044	2,88	157	6356	3,61	229	6665	4,78
19	Кокетка 4941	6007	3,76	226	6347	3,62	231	6235	4,37
20	Кабардінка 5003	5505	4,21	225	5505	4,1	225	8139	4,39
21	Джені 5702	4455	3,86	172	6765	3,7	250	7093	3,89
22	Бояриня 6086	5428	4,26	321	5428	4,26	321	5316	5,42
23	Ніжна 6117	5349	3,93	210	6586	3,85	254	7901	4,78
24	Карта 6324	5820	3,64	212	5820	3,64	212	5080	4,30
25	Волга 6615	5477	4,06	222	6434	3,85	248	5411	4,50
26	Ріта 6892	5530	4,67	258	8089	3,56	287	5795	4,86
27	Жизель 7375	3992	3,64	145	6889	3,66	252	7525	4,18
28	Бія 1433	6345	4,46	283	6345	4,46	283	7077	4,56
29	Узорка 102	6730	3,97	267	6730	3,97	267	6203	5,06
30	Річенька 7755	5445	3,76	205	5445	3,76	205	7312	4,17
31	Іволка 8347	5896	3,6	212	6222	4,0	249	6257	4,35
32	Канадка 8726	5527	3,6	199	5527	3,6	199	8248	4,75
33	Валюта 8857	5988	3,63	217	6797	3,71	252	8576	4,27
34	Конвалія 9185	3799	3,54	134	6140	3,94	242	6800	5,04
35	Лавана 9204	4099	3,52	141	6388	3,69	236	5205	4,96
36	Герда 2	6610	3,57	356	9235	3,93	394	6109	4,00
37	Цілина 18	6336	3,71	235	6336	3,71	235	6004	3,75
38	Рябушка 20	7463	3,7	276	10848	3,78	410	10368	4,04
39	Нагідка 34	5770	3,6	208	5770	3,6	208	5105	3,90
40	Золушка Ред 42	6084	3,65	222	8707	3,83	333	5540	3,8

Розрахунок середньої арифметичної (М) для малої вибірки за формулою:

=

Розраховуємо середній надій корів первісток, кг:

М= 5597,85 кг

Розраховуємо середній вміст жиру у молоці корів за першу лактацію, %:

М= 3,80375%

Розраховуємо середню кількість молочного жиру, кг:

М= 221,025 кг

Продуктивність корів за вищу лактацію:

Ш за надоєм молока:

6548,65кг

Ш

3,82975%

Ш

254,575кг

Продуктивність матерів корів за вищу лактацію:

Ш за надоєм молока

7011,95кг

Ш :

4,406%

Таким чином, молочна продуктивність корів-первісток становить 5597,85 кг молока жирністю 3,8% і виходом молочного жиру 221кг. За вищу лактацію відповідно - 6548,65-3,83-254,6. Молочна продуктивність за вищу лактацію у матерів корів мала такі середні значення: 7011,95 кг молока, 4,41% жиру.

Розрахунок мінливості ознак

Головними ознаками, які характеризують мінливість селекційних ознак, є середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. Ці показники вказують на ступінь різноманітності варіант у вибірковій сукупності.

Середнє квадратичне відхилення є основною статистичною величиною, яка характеризує мінливість кількісних ознак у тварин, позначається

Середнє квадратичне відхилення - величина поіменована і виражається у тих самих одиницях, що й середня арифметична.

Визначається за формулою:

Розраховуємо середнє квадратичне відхилення ( ) за надоєм корів-первісток за формулою. Для одержання необхідних величин для розрахунку сигмизначення ознаки у тварин заносимо у допоміжну таблицю та проводимо розрахунки.

Розрахунок середнього квадратичного відхилення за надоєм корів-первісток

№	Надій, кг	Відхилення, V-M	Квадрати відхилень
1	6464	866,15	750215,8
2	5809	211,15	44584,32
3	5624	26,15	683,8225
4	3026	-2571,85	6614412
5	5356	-241,85	58491,42
6	4989	-608,85	370698,3
7	5688	90,15	8127,022
8	5526	-71,85	5162,423
9	5586	-11,85	140,4225
10	5424	-173,85	30223,82
11	3636	-1961,85	3848855
12	7508	1910,15	3648673
13	4382	-1215,85	1478291
14	6345	747,15	558233,1
15	6399	801,15	641841,3
16	6381	783,15	613323,9
17	8072	2474,15	6121418
18	4044	-1553,85	2414450
19	6007	409,15	167403,7
20	5505	-92,85	8621,123
21	4455	-1142,85	1306106
22	5428	-169,85	28849,02
23	5349	-248,85	61926,32
24	5820	222,15	49350,62
25	5477	-120,85	14604,72
26	5530	-67,85	4603,623
27	3992	-1605,85	2578754
28	6345	747,15	558233,1
29	6730	1132,15	1281764
30	5445	-152,85	23363,12
31	5896	298,15	88893,42
32	5527	-70,85	5019,723
33	5988	390,15	152217
34	3799	-1798,85	3235861
35	4099	-1498,85	2246551
36	6610	1012,15	1024448
37	6336	738,15	544865,4
38	7463	1865,15	3478785
39	5770	172,15	29635,62
40	6084	486,15	236341,8
	M=5597,8		44334023,1

Підставивши одержане значення у формулу розрахунку середнього квадратичного відхилення, розраховуємо сигму ():

1066,194

Аналогічно розраховуємо квадратичне відхилення для показників молочної продуктивності корів первісток та їх матерів за вищу лактацію:

Перша лактація:

Надій:= ±1066,194кг

Жир: =±0,950297%

Молочний жир: =±58,50816кг

Вища лактація:

Надій: =±1230,961кг

Жир: =±0,271629%

Молочний жир: =±51,565кг

Продуктивність матері:

Надій: =±1361,684кг

Жир: =±0,498567%

Оскільки величина середнього квадратичного відхилення поіменована, за її допомогою можна порівнювати мінливість двох і більше груп тварин лише за однією і тією ж селекційною ознакою. Для порівняння груп тварин за різними ознаками використовують коефіцієнт варіації ().

Коефіцієнт варіації або мінливості () - це параметр, який виражає відхилення ознаки від середньої величини у відсотках. Визначається за формулою:

Розраховуємо коефіцієнт варіації за показниками молочної продуктивності для корів та їх матерів за формулою

Перша лактація

Надій: 19,04649%

Жир: 20,386266%

МЖ: 26,47129%

Вища лактація

Надій: 18,79718%

Жир: 7,092591%

Молочний жир: 20,25533%

Продуктивність матерів за вищу лактацію

Надій: 19,41947%

Жир: 11,31564%

Отримані дані свідчать про те, що маточне поголів'я корів української чорно-рябої молочної породи характеризувалось середньою мінливістю за надоєм молока, яка коливалась в межах 19,4 - 18,8%. Вміст жиру в молоці мали середній ступінь мінливості - 7,1-20,4%. Також середні показники коефіцієнта варіації були у їх матерів: за надоєм - 19,4%, вмістом жиру - 11,3%, що вказує на середню мінливість показників молочної продуктивності у жіночих предків.

Визначення репрезентативності показників вибіркових сукупностей

· Розрахунок похибки біометричних показників

Оскільки будь-яка вибірка є лише частиною генеральної сукупності і не може повністю відобразити параметри та властивості генеральної сукупності прийнято розраховувати статистичну похибку (m):

Похибка середньоквадратичного відхилення ознаки визначається за формулою: господарство український корова молоко

Похибка коефіцієнта варіації визначається за формулою:

Розраховуємо похибку репрезентативності для показників молочної продуктивності корів модельного стада та їх матерів.

Похибки середніх арифметичних показників за першу лактацію:

Надою:

Вмісту жиру: = 0,153%

Молочного жиру:

За вищу лактацію:

Надою:

Вміст жиру:

Молочного жиру:

Продуктивність матерів:

Надою:

Вміст жиру:

Похибки середнього квадратичного відхилення:

Ш За молочною продуктивністю корів-первісток

Надій:

Жир: 0,106775%

Молочний жир:

Ш За молочною продуктивністю корів за вищу лактацію

Надій:

Жир:

Молочний жир:

Ш За молочною продуктивністю матерів за вищу лактацію

Надій:

Жир:

Похибка коефіцієнта варіації за молочною продуктивністю корів-первісток та їх матерів

Ш Похибка коефіцієнта варіації корів-первісток

Надій:

Жир: %

Молочний жир:

Ш Похибка коефіцієнта варіації корів за вищу лактацію

Надій:

Жир:

Молочний жир:

Ш Похибка коефіцієнта варіації за молочною продуктивністю матерів корів за вищу лактацію

Надій:

Жир:

· Визначення достовірності різниці між середнім арифметичним двох вибірок

Для визначення достовірності різниці між середнім значенням окремих господарських корисних ознак, які характеризують породу, селекційні групи, лінії тварин та кроси птиці визначають критерій вірогідності (.

Визначаємо достовірність різниці між середніми величинами молочної продуктивності за першу та вищу лактації дочок та вищу лактацію ї матерів.

Порівнюємо молочну продуктивність корів за першу лактацію з їх продуктивністю за вищу лактацію та продуктивністю матерів:

Ш Середній надій за вищу лактацію - 6548,65±198,5

Середній надій за першу лактацію - 5597,85±171,6

950,8

Розраховуємо число ступенів свободи за формулою:

V = 40+40-2 = 78

Таким чином, різниця між першою та вищою лактацією за надоєм молока становила 950,8 кг. Для визначення достовірності даної різниці розрахували критерій вірогідності .

Оскільки стандартні значення критерію достовірності для статистичних показників при ? = 78 становлять 1,64; 1,96; 2,33; 2,58; 3,29, розраховане значення вище критерію заданого в таблиці, тому різниця між надоєм за першу і вищу лактації статистично достовірна при Р, що вказує на високу вірогідність даної різниці між досліджуваними показниками.

Аналогічно визначаємо вірогідність різниці між надоєм корів за першу та вищу лактації.

Ш Середній надій корів-дочок за вищу лактацію - 6548,65±198,5

Середній надій корів-матерів за вищу лактацію - 7011,95±219,7

Отже, за вищу лактацію матері-корови мали більший надій на 463,3кг, порівняно з дочками. Вірогідність різниці . Цей критерій досліджуваних середніх величин нижчий табличних значень , тому різниця надою між матерями і дочками не є вірогідною.

Визначаємо критерії вірогідності різниці між іншими показниками молочної продуктивності корів модельного стада.

Ш Середній вміст жиру за вищу лактацію - 3,83±0,04

Середній вміст жиру за першу лактацію - 3,80±0,15

0,163099

Цей критерій вірогідності значно нижчий за найменш вірогідний стандарт, тому різниця за вмістом жиру між середніми величинами статистично невірогідна

Ш Середній вміст жиру за вищу лактацію дочок - 3,83±0,04

Середній вміст жиру за вищу лактацію матерів - 4,406±0,08

Розраховане значення вище критерію зазначеного в таблиці Стьюдента, тому різниця між вмістом жиру з вищу лактацію дочок та їх матерів статистично достовірна при Р, що різниці між досліджуваними групами корів

Розрахунок коефіцієнтів кореляції та повторюваності

№ п.п.	Кличка	1 лактація	Вища лактація	Прод. матері
		надій	жир	МЖ	Надій, кг	жир	МЖ	надій	Жир %
		кг	%	Кг		%	кг	кг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Майка 8339	6464	3,66	237	6464	3,66	237	7726	4,38
2	Верба 8522	5809	3,66	237	6566	4,02	264	4715	5,04
3	Рябіна 98	5624	3,95	222	6229	3,88	242	7372	3,76
4	Крошка 115	3026	4,27	129	3026	4,27	129	7729	4,97
5	Хільті 449	5356	3,58	192	6022	3,67	221	7711	4,97
6	Анка 996	4989	3,77	188	7312	370	274	9011	4,13
7	Харите 1080	5688	3,19	222	5688	3,19	222	9505	4,76
8	Черьомуха 1433	5526	3,72	206	6820	4,11	282	7833	5,11
9	Чайка 839	5586	3,94	220	5586	3,94	220	6048	4,49
10	Думка 2390	5424	4,25	231	5424	4,25	231	8284	3,76
11	Даріна 2836	3636	3,72	123	6329	3,79	240	7324	4,01
12	Жмурка 3021	7508	3,41	256	7508	3,41	256	7971	4,22
13	Пьостра 3413	4382	3,79	166	6581	3,72	245	6123	2,91
14	Цесарка 3413	6345	3,2	203	6799	3,65	248	8570	4,12
15	Пеструха 4183	6399	3,93	251	6399	3,93	251	5101	4,53
16	Пальма 4300	6381	3,64	232	6381	3,64	232	6799	4,39
17	Слава 159	8072	5,25	423	8103	4,53	367	8692	4,57
18	Чубатка 4720	4044	2,88	157	6356	3,61	229	6665	4,78
19	Кокетка 4941	6007	3,76	226	6347	3,62	231	6235	4,37
20	Кабардінка 5003	5505	4,21	225	5505	4,1	225	8139	4,39
21	Джені 5702	4455	3,86	172	6765	3,7	250	7093	3,89
22	Бояриня 6086	5428	4,26	321	5428	4,26	321	5316	5,42
23	Ніжна 6117	5349	3,93	210	6586	3,85	254	7901	4,78
24	Карта 6324	5820	3,64	212	5820	3,64	212	5080	4,30
25	Волга 6615	5477	4,06	222	6434	3,85	248	5411	4,50
26	Ріта 6892	5530	4,67	258	8089	3,56	287	5795	4,86
27	Жизель 7375	3992	3,64	145	6889	3,66	252	7525	4,18
28	Бія 1433	6345	4,46	283	6345	4,46	283	7077	4,56
29	Узорка 102	6730	3,97	267	6730	3,97	267	6203	5,06
30	Річенька 7755	5445	3,76	205	5445	3,76	205	7312	4,17
31	Іволка 8347	5896	3,6	212	6222	4,0	249	6257	4,35
32	Канадка 8726	5527	3,6	199	5527	3,6	199	8248	4,75
33	Валюта 8857	5988	3,63	217	6797	3,71	252	8576	4,27
34	Конвалія 9185	3799	3,54	134	6140	3,94	242	6800	5,04
35	Лавана 9204	4099	3,52	141	6388	3,69	236	5205	4,96
36	Герда 2	6610	3,57	356	9235	3,93	394	6109	4,00
37	Цілина 18	6336	3,71	235	6336	3,71	235	6004	3,75
38	Рябушка 20	7463	3,7	276	10848	3,78	410	10368	4,04
39	Нагідка 34	5770	3,6	208	5770	3,6	208	5105	3,90
40	Золушка Ред 42	6084	3,65	222	8707	3,83	333	5540	3,8
r -надій х жир 1лак Дочок - 0,16966
r - надій х мол.жир 1лак. Дочок -0,82538
r - жир х мол.жир 1л.Д. - -0,11329
r - надій х жир Вища л.Д. - -0,11792
r - надій х мол.жир В.л.Д. - 0,877922
r - жир х мол.жир В.л.Д. - 0,253739
r - надій х жир В.л.Матері - 0,165367
r - надій Д.В.л. х надій М.В.л. - 0,211571
r - жир Д.В.л. х жир М.В.л. - -0,09387
Rw - надій 1л. х жир В.л. - 0,526989
Rw - жир 1л. х жир В.л. - -0,01258

Вирахування зв'язку між ознаками за допомогою коефіцієнта прямолінійної регресії

Регресія - це зміна функцій від зміни одного або кількох аргументів.

Взаємозв'язок між ознаками за регресійним аналізом вираховують через коефіцієнт регресії, який показує в абсолютних величинах наскільки в середньому змінюється в той чи інший бік одна ознака при зміні іншої на одиницю.

Розраховуємо коефіцієнт регресії за першу лактацію дочок:

За надоєм молока:

- За вмістом жиру в молоці:

Одержані показники показують, що можна очікувати за підвищення надою на 1 кг зниження жирності молока на 0,0002%, а за підвищення жирності молока на 1% надій знизиться на 190,8 кг.

Розрахунок коефіцієнта успадкованості ознак

Успадкованість - це частка фенотипової мінливості, зумовлена генетичними відмінностями, тобто частка мінливості даної ознаки, обумовлена спадковістю.

Відношення частки генотипової мінливості до загальної фенотипової називається коефіцієнтом успадкованості, який позначається символом і виражається в частках одиниці або в відсотках.

Для розрахунку коефіцієнту успадкованості за надоєм необхідно спочатку привести розрахунок коефіцієнту кореляції між надоєм дочок та матерів за вищу лактацію.

Розраховуємо коефіцієнт успадкованості за надоєм через подвійний коефіцієнт кореляції: r=0.165

Для розрахунку коефіцієнту успадкованості за вмістом жиру у молоці спочатку розраховуємо коефіцієнт кореляції між вмістом жиру у молоці дочок та їх матерів за вищу лактацію: r= 0.212

Розраховуємо коефіцієнт успадкованості вмісту жиру у молоці через подвійний коефіцієнт кореляції:

Отже, показники успадкованості надою і вмісту жиру відрізняються. Коефіцієнт успадковуваності надою, який є низьким, вказує на великий вплив паратипових факторів - різними умовами годівлі і утримання груп тварин. Коефіцієнт успадкованості вмісту жиру в молоці є середнім. Одержання таких показників пояснюється оходженням дочок від обмеженого числа плідників, які характеризуються препотентним типом успадкування, а також мало чисельністю вибірок.

2.2 Якісне групування стада

Якісне групування стада - це виділення груп тварин у стаді з врахуванням їх племінного і виробничого призначення.

Розрахунок норми ремонту

Частка молодих самок, виділених у племінну групу називається норма ремонту, визначається за формулою:

,

Розрахунок селекційного диференціалу та ефекту селекції

Різниця між середнім показником маток, виділених у племінну групу ( і середнім значенням ознаки у стаді () називається селекційним диференціалом, який позначається символом і визначається за формулою:

Для прогнозування ефективності племінної роботи розраховують показник ефекту селекції.

Ефект селекції - це зумовлена відбором і підбором генотипові зміна середньої величини ознаки в популяції або стаді за покоління.

Ефект селекції розраховується за формулою:

Темп селекції - це прогноз генетичного прогресу (ефект селекції) за один рік.

Для визначення темпу селекції у формулу обчислення селекції вводиться показник інтервалу між поколіннями

Інтервал між поколіннями - це проміжок часу, між народженням батьків та їх потомків, який обчислюють за формулою:

Для розрахунку ефекту селекції в модельному стаді необхідно зробити якісне групування корів-первісток за показниками молочної продуктивності. Для цього необхідно визначити та розрахувати параметри відповідних показників:

a) Розрахувати вихід телят від корів і нателів на 100 корів на підставі величини показників в межах приведених лімітів:

Визначити частку корів , що відбираються до селекційної групи на підставі величин показників в межах приведених лімітів:

Отже, норма ремонту буде становити Ра=77%. Це означає, що за вказаних параметрів розширеного відтворення стада у племінну групу треба відібрати 77 голів молодих самок у розрахунку на 100 голів маточного поголів'я.

Відповідно завданню до племінної групи модельного стада, яке складається з 40 голів корів-первісток потрібно відібрати 30 голів.

c) Відбір корів до племінної групи на підставі мінімальних вимог по молочному жиру:

При нормі ремонту Ра- 72% нормоване відхилення становить

Таким чином необхідно відібрати у племінну групу 30 корови-первістки з мінімальною продуктивністю за молочним жиром 197 кг.

Вибірка корів модельного стада до племінної групи за показниками молочного жиру ( = 197кг).

Матеріали по коровах модельного стада

№ п.п.	Кличка	1 лактація	Вища лактація	Прод. матері
		надій	жир	МЖ	Надій, кг	жир	МЖ	надій	Жир %
		кг	%	Кг		%	кг	кг
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Майка 8339	6464	3,66	237	6464	3,66	237	7726	4,38
2	Верба 8522	5809	3,66	237	6566	4,02	264	4715	5,04
3	Рябіна 98	5624	3,95	222	6229	3,88	242	7372	3,76
4	Крошка 115	3026	4,27	129	3026	4,27	129	7729	4,97
5	Хільті 449	5356	3,58	192	6022	3,67	221	7711	4,97
6	Анка 996	4989	3,77	188	7312	370	274	9011	4,13
7	Харите 1080	5688	3,19	222	5688	3,19	222	9505	4,76
8	Черьомуха 1433	5526	3,72	206	6820	4,11	282	7833	5,11
9	Чайка 839	5586	3,94	220	5586	3,94	220	6048	4,49
10	Думка 2390	5424	4,25	231	5424	4,25	231	8284	3,76
11	Даріна 2836	3636	3,72	123	6329	3,79	240	7324	4,01
12	Жмурка 3021	7508	3,41	256	7508	3,41	256	7971	4,22
13	Пьостра 3413	4382	3,79	166	6581	3,72	245	6123	2,91
14	Цесарка 3413	6345	3,2	203	6799	3,65	248	8570	4,12
15	Пеструха 4183	6399	3,93	251	6399	3,93	251	5101	4,53
16	Пальма 4300	6381	3,64	232	6381	3,64	232	6799	4,39
17	Слава 159	8072	5,25	423	8103	4,53	367	8692	4,57
18	Чубатка 4720	4044	2,88	157	6356	3,61	229	6665	4,78
19	Кокетка 4941	6007	3,76	226	6347	3,62	231	6235	4,37
20	Кабардінка 5003	5505	4,21	225	5505	4,1	225	8139	4,39
21	Джені 5702	4455	3,86	172	6765	3,7	250	7093	3,89
22	Бояриня 6086	5428	4,26	321	5428	4,26	321	5316	5,42
23	Ніжна 6117	5349	3,93	210	6586	3,85	254	7901	4,78
24	Карта 6324	5820	3,64	212	5820	3,64	212	5080	4,30
25	Волга 6615	5477	4,06	222	6434	3,85	248	5411	4,50
26	Ріта 6892	5530	4,67	258	8089	3,56	287	5795	4,86
27	Жизель 7375	3992	3,64	145	6889	3,66	252	7525	4,18
28	Бія 1433	6345	4,46	283	6345	4,46	283	7077	4,56
29	Узорка 102	6730	3,97	267	6730	3,97	267	6203	5,06
30	Річенька 7755	5445	3,76	205	5445	3,76	205	7312	4,17
31	Іволка 8347	5896	3,6	212	6222	4,0	249	6257	4,35
32	Канадка 8726	5527	3,6	199	5527	3,6	199	8248	4,75
33	Валюта 8857	5988	3,63	217	6797	3,71	252	8576	4,27
34	Конвалія 9185	3799	3,54	134	6140	3,94	242	6800	5,04
35	Лавана 9204	4099	3,52	141	6388	3,69	236	5205	4,96
36	Герда 2	6610	3,57	356	9235	3,93	394	6109	4,00
37	Цілина 18	6336	3,71	235	6336	3,71	235	6004	3,75
38	Рябушка 20	7463	3,7	276	10848	3,78	410	10368	4,04
39	Нагідка 34	5770	3,6	208	5770	3,6	208	5105	3,90
40	Золушка Ред 42	6084	3,65	222	8707	3,83	333	5540	3,8

№ п. п.	Кличка номер корови	1 лактація (305 дн)
		Надій	Жир	МЖ
		Кг	%	кг
1	Майка 8339	6464	3,66	237
2	Верба 8522	5809	3,66	237
3	Рябіна 98	5624	3,95	222
4	Харите 1080	5688	3,19	222
5	Черьомуха 1433	5526	3,72	206
6	Чайка 839	5586	3,94	220
7	Думка 2390	5424	4,25	231
8	Жмурка 3021	7508	3,41	256
9	Цесарка 3413	6345	3,2	203
10	Пеструха 4183	6399	3,93	251
11	Пальма 4300	6381	3,64	232
12	Слава 159	8072	5,25	423
13	Кокетка 4941	6007	3,76	226
14	Кабардінка 5003	5505	4,21	225
15	Бояриня 6086	5428	4,26	321
16	Ніжна 6117	5349	3,93	210
17	Карта 6324	5820	3,64	212
18	Волга 6615	5477	4,06	222
19	Ріта 6892	5530	4,67	258
20	Бія 1433	6345	4,46	283
21	Узорка 102	6730	3,97	267
22	Річенька 7755	5445	3,76	205
23	Іволка 8347	5896	3,6	212
24	Канадка 8726	5527	3,6	199
25	Валюта 8857	5988	3,63	217
26	Герда 2	6610	3,57	356
27	Цілина 18	6336	3,71	235
28	Рябушка 20	7463	3,7	276
29	Нагідка 34	5770	3,6	208
30	Золушка Ред 42	6084	3,65	222

Група корів-первісток модельного стада відібрані до племінної групи

Для розрахунку селекційного диференціалу з модельного стада було відібрано у племінну групу кращих за молочним жиром корів-первісток - 30 голів.

Розраховуємо середнє арифметичне значення за молочним жиром маток виділених у племінну групу:

М = 243,1кг

Аналогічно розраховуємо середній надій у племінній групі самок:

М = 6071,2кг

Розраховуємо селекційний диференціал:

За молочним жиром:

= 243,1-221= 22,1кг

Розрахунок ефекту та темпу селекції в модельному стаді

1) Розраховуємо ефект селекції:

Ефект селекції за молочним жиром:

Ефект селекції за надоєм:

Отже за такого варіанту добору у модельному стаді можна очікувати зростання продуктивності корів за одне покоління (тобто через 7 років), за кількістю молочного жиру - на 6,63 кг, надоєм - на 132, 5

Визначаємо показник інтервалу між поколіннями:

Розраховуємо темп селекції

За молочним жиром:

За надоєм

Таким чином можна спрогнозувати, що у модельному стаді ефект селекції за рік за молочним жиром становитиме - 0,85кг, а за надоєм - 18кг.



3. Аналіз та узагальнення генотипових параметрів добору в модельному стаді

Показники молочної продуктивності корів та їх матерів української чорно-рябої молочної породи модельного стада

Показник	M±m
1 лактація
Надій, кг	5597,85±172	1066,4±119,8	19,05±2,14
Жир, %	3,0±0,15	0,95±0,11	25±2,8
Молочний жир кг,	221,0±9,44	58,5±6,6	26,5±3
Вища лактація
Надій, кг	6548,65±198,5	1231±138,1	1231±2,11
Жир,%	3,83±0,04	0,27±0,03	0,27±0,80
Молочний жир,кг	254,58±8,32	5,6±5,8	51,6±2,28
Продуктивність матерів за вищу лактацію
Надій,кг	7011,95±219,6	1361,7±153	1361,7±2,18
Жир%	4,406±0,08	0,50±0,06	0,49±1,27

Аналіз груп тварин української чорно-рябої молочної породи за молочною продуктивністю та живою масою свідчить, що у середньому по стаду надій молока за першу лактацію становив 5597,85±172 кг жирністю 3,0±0,15% та кількістю молочного жиру 221,0±9,44кг ; за вищу лактацію 6548,65±198,5кг жирністю 0,27±0,03%.

Найбільша кількість молочного жиру була отримана від групи корів-первісток за вищу лактацію 254,58±8,32кг.

Мінливість надою корів складає 1066,4±119,8кг або 19,05±2,14%, за вмістом жиру 3,0±0,15 або 25±2,8%. Мінливість корів за надоєм за вищу лактацію становить 1066,4±119,8кг, а за вмістом жиру 0,95±0,11% . Що стосується матерів, то мінливість за надоєм молока у них склала , а за вмістом жиру - .

Продуктивність за надоєм молока за вищу лактацію у корів модельного стада була більшою на 950,8кг, в порівнянні із надоєм за першу і мала статистично вірогідне значення. Різниця надою за вищу лактацію між дочками і їх матерями (463,3) була статистично невірогідною). Висока статистично вірогідна різниця існує між показниками вмісту жиру за вищу лактацію дочок та їх матерів (6,29).

Взаємозв'язок між основними продуктивними ознаками у корів української чорно-рябої молочної породи модельного стада наведена в наступній таблиці.

Виявлені кореляційним аналізом тенденції між показниками молочної продуктивності у корів-первісток засвідчили прямий міцний кореляційний зв'язок надою з молочним жиром (0,88) та слабкий позитивний зв'язок жиру в молоці вищої лактації дочок та матерів (0,17). Обернений середній зв'язок встановлено між надоєм і вмістом жиру в молоці (-0,57), а також кількістю жиру в молоці 1 лактації з вмістом жиру в молоці вищої лактації (-0,01).

Параметри добору в стаді

Ознака	Показник
Зв'язок між ознаками ±r
Перша лактація
Надій , кг Х молочний жир, %	0,17
Х молочний жир, кг	0,83
Молочний жир, % Х молочний жир, кг	0,11
Вища лактація
Надій, кг Х молочний жир,%	0,12
Х молочний жир, кг	0,88
Молочний жир, % Х жир, кг	0,25
Вища лактація матерів
Надій, кг Х жир,%	-0,09
Х жир, кг	-
Молочний жир% Х жир, кг	-
Вища лактація матерів Х вища лактація дочок
Надій, кг	0,17
Жир, %	0,21
Жир, кг	-
Вікова повторюваність молочної продуктивності корів: Перша-Вища лактації, rw
Надій, кг	0,57
Жир,%	-0,01
Жир,кг	-
Зв'язок між ознаками за допомогою коефіцієнта регресії, R
Надій Х вміст жиру	190,8
Вміст жиру Х надій	0,0002
Успадкованість молочної продуктивності корів щляхом мати-дочки,
Надій, кг	0,33
Вміст жиру, %	0,42

Встановлено, що за підвищення надою на 1 кг, жирність молока знизиться на , а за підвищення жирності на 1% надій знизиться на. У такому випадку відбір корів треба проводити з урахуванням обох ознак, тому що незалежний відбір приведе до генетичного погіршення тієї чи іншої ознаки. Коефіцієнт повторюваності за надоєм молока виявився середньої сили і складав , а за вмістом жиру,% та кількістю молочного жиру, кг у молоці слабким - . Це пов'язано з тим, що надій це середня кількісна ознака, що характеризує загальний вихід продукції і має високий ступінь мінливості через високу залежність від факторів навколишнього середовища. Однак, за наявності позитивного коефіцієнта повторюваності за надоєм та вмістом жиру в молоці, оцінку та відбір корів-первісток за даними ознаками можна проводити вже у молодому віці. Низькі показники коефіцієнта успадкованості, яку визначали через подвійний коефіцієнт кореляції за однією ознакою між матерями та дочками.

Відповідно до визначеної норми ремонту Ра=77% необхідно було відібрати до племінної групи модельного стада, яке складається з 40 голів корів-первісток 30 голів з мінімальною продуктивністю за молочним жиром 197кг.

Параметри показників добору тварин у модельному стаді

Показник	Параметри
1	2
Параметри відтворення та добору корів і телиць в стаді
Вибракування корів Б,%	25
Сервіс-період, днів	70
Період тільності, днів	280
Введення нетелів в стадо, голів	28
Збільшення поголів'я корів,%	3
Ймовірність народження живого теляти, Р1	0,95
Ймовірність, що корова і нетель не абортують,Р2	0,97
Ймовірність того,що корова і нетель не вибудуть	0,96
Ймовірність народження двійнят,Р4	0,02
Вихід теляти від корів і нетелів на 100 корів%	112
Загальний показник вибракування в стаді%	25
Вибракування серед первісток, частка одиниці	0,25
Частка корів, відібраних до селекційної групи%	77
Ймовірність народження телички	0,48
Ймовірність збереження телички за здоров'ям	0,95
Ймовірність запліднення телиці	0,85
Ймовірність запліднення телиці	0,90
Мінімальні вимоги для відбору корів за МЖ до групи селекційної	197
Нормове відхилення	0,74
Параметри ефекту селекції в стаді
Селекційний диференціал за МЖ, кг	22,1
Селекційний диференціал за надоєм, кг	473,3
Коефіцієнт успадкованості за МЖ	0,30
Коефіцієнт успадкованостіза надоєм	0,28
Ефект селекції за молочним жиром, кг	6,63
Вік першого отелення, роки	2,5
Інтервал між поколіннями, роки	7,8
Темп селекції за молочним жиром, кг	0,91
Темп селекції за надоєм, кг	17

Середня продуктивність маток, відібраних до племінної групи за молочним жиром була - ; за надоєм - .

Одержані показники ефекту селекції в модельному стаді вказують, що за такого варіанту відбору та підбору тварин у стаді надій буде підвищуватись за одне покоління( 7 років) на , а молочний жир на…. Збільшення продуктивності корів за один рік (темп селекції) становитиме молока і молочного жиру



Бібліографічний список

1. Інтенсивні методи використання молочного стада / В. І. Костенко, А.Я. Маньковський, Г.В. Танцуров та ін. - К.: Урожай, 1990.

2. Основи технологій виробництва продукції тваринництва: Практ. посіб./М.Ф. Кулик, Т.В. Засуха, В. К - Юрченко та ін.; За ред. М.Ф. Кулика, Т.В. Засухи. - К.: Вид-во «Сільгоспосвіта», 1994. - 432 с.

3. Науково-технічний прогрес у молочному скотарстві / В.П. Славов, Ю.М. Карасик, В. I. Власов та ін. - К.: Урожай, 1992.

4. Племінні ресурси України / Упор. Ю.Ф. Мельник, М. I. Агафонов. - К - Аграрна наука, 1998. Племінна робота. Довідник М.З. Басовський, В.П. Буркат, М.В. Зубець та ін.; За ред.: М.В. Зубця, М.З. Басовського, - К. - ВНА «Україна». - 1995, с: 440, іл. 22

5. Потокові технології виробництва молока, - г - К.: Урожай, 1989. Промислова технологія в молочному скотарстві / Коваленко М. К, Александров С.М., Векслер С.А.-К: Урожай, 1986.

6. Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник / О.Т. Бусенко, В.Д. Столюк, М.В. Штомпель та ін.; За ред. О.Т. Бусенка. - К.: Аграрна освіта, 2001. - 432 с: іл.

Размещено на Allbest.ru